Український мобільний оператор lifecell у липні-вересні 2023 року збільшив чистий прибуток на 45,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 555,4 млн грн.
Як ідеться у звіті материнської компанії Turkcell на її сайті у вівторок, виручка lifecell у третьому кварталі цього року зросла на 25,7% – до 2,98 млрд грн, що пояснюється коригуванням цін.
EBITDA оператора збільшилася на 16,3% – до 1,65 млрд грн, тоді як маржа EBITDA скоротилася на 4,5 процентних пункти – до 55,3%.
“lifecell отримав маржу EBITDA 55,3%. Скорочення пов’язане зі збільшеними витратами на роумінг, послуги інтерконекту і витратами на електроенергію”, – вказується в прес-релізі Turkcell.
Капітальні витрати оператора в третьому кварталі зросли на 48,9% – до 952,1 млн грн.
Згідно зі звітом, база активних абонентів lifecell у третьому кварталі становила 9,1 млн проти 8,6 млн у попередньому кварталі і 8,2 млн роком раніше. Загальна кількість клієнтів зросла до 11,4 млн з 11,1 млн у попередньому кварталі і 10,1 млн роком раніше.
При цьому показник ARPU (середній дохід на одного користувача на місяць) серед активних користувачів зріс за рік на 19,2%, а за квартал на 0,9% – до 113,7 грн.
“Проникнення смартфонів lifecell становило 84,3% станом на кінець третього кварталу. Станом на кінець червня в середньому по країні щодня працювало близько 97% магазинів”, – йдеться у звіті.
Turkcell додала, що поточні грошові резерви lifecell “більш ніж достатні” для підтримки її діяльності.
Загалом за дев’ять місяців виручка lifecell зросла на 26% до аналогічного періоду минулого року – до 8 млрд 571,8 млн грн, EBITDA – на 26,1%, до 4 млрд 968,9 млн грн, а чистий прибуток – у 2,9 раза, до 1 млрд 68,6 млн грн. Компанія також збільшила капітальні інвестиції на 51% – до 3 млрд 035,7 млн грн.
lifecell – третій за величиною мобільний оператор України. Компанія Turkcell є власником 100% акцій ТОВ “Лайфселл”.
Виручка lifecell у третьому кварталі становила 75,9% виручки Turkcell International і 8,4% виручки всього Turkcell. На частку українського оператора припало 10,6% консолідованої EBITDA і 7,4% консолідованого прибутку Turkcell.
“Шахтар” переміг “Барселону” з рахунком 1:0 і зберіг шанси на плей-оф Ліги чемпіонів, повідомляє “Суспільне.Спорт” у вівторок увечері.
“Шахтар” здобув другу перемогу в нинішньому сезоні Ліги чемпіонів. “Гірники” в номінально домашньому матчі в Гамбурзі обіграли “Барселону” – 1:0″, – сказано в повідомленні.
Зазначається, що це перша перемога “Шахтаря” над “Барселоною” за 15 років.
Також підкреслюється, що “Шахтар” розпочав євросезон із поразки від “Порту” (1:3) і перемоги над “Антверпеном” (3:2). А в першій грі з “Барселоною” на виїзді “гірники” поступилися з рахунком 1:2.
Організація об’єднаних націй (ООН) просить виділити для України $435 млн на гуманітарну допомогу для проходження зимового періоду, повідомляє Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій України з посиланням на Офіс ООН.
“У зв’язку з коригуванням Плану реагування на гуманітарні виклики ООН просить партнерів виділити для України допомогу в розмірі $435 млн. Про це йдеться на сайті Офісу ООН з координації гуманітарних питань (OCHA Ukraine), – йдеться в повідомленні Мінреінтеграції в Телеграм-каналі у вівторок.
В ООН вважають, що зазначені кошти дадуть змогу забезпечити протягом зимового періоду гуманітарною допомогою понад 1,7 млн осіб по всій Україні до березня 2024 року.
Як зазначається, відповідний План реагування на гуманітарні виклики реалізується в рамках підтримки зусиль уряду України, а також національних, регіональних та місцевих органів влади. Надалі він буде доповнений регулярною програмою, яка покликана задовольнити потреби понад 11 млн українців.
У межах заходів реагування на 2023-2024 рр. підтримку надаватимуть насамперед громадам, де велися або ведуться активні бойові дії, а саме в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Луганській, Миколаївській, Сумській та Запорізькій областях.
Кіпрська International Distribution Systems Limited, власник найбільшого українського виробника мінеральних вод IDS Ukraine, стала об’єктів українських санкцій: блокування активів, запобігання виведенню капіталів за кордон і заборони на збільшення статутного капіталу пов’язаних українських компаній.
Відповідний указ №739 президента України Володимира Зеленського від 7 листопада про запровадження ухвалених цього самого дня Радою національної безпеки і оборони санкцій опубліковано на сайті глави держави.
У ньому аналогічні санкції застосовано ще до восьми компаній: до чотирьох – Sogeral Foundation, Haberfield Limited, Slavisilla Holdings Limited і Dendar Investment Fund Limited (усі – Кіпр) – терміном на 10 років, тоді як до IDS Limited і чотирьох інших – терміном на два роки.
Серед останніх також Alfa Finance Holdings Limited, Erasmony Limited, Rissa Investments Limited і CTF Holdings S.A.
Більшість зазначених компаній пов’язані з Михайлом Фрідманом та іншими співвласниками так званої Альфа-Груп, про що свідчать, зокрема, дані, що розкривалися раніше в Росії, про схему взаємодії учасників керівної компанії ТОВ УК “Альфа-капітал”, під контролем або значним впливом яких перебувала ця керівна компанія. У цьому переліку Петро Авен, Герман Хан, Андрій Косогов, Олексій Кузьмічов і екс-міноритарій Сенс-Банку The Mark Foundation for Cancer Research. Фрідман і його партнери раніше вже були занесені до українського санкційного списку.
Як повідомлялося, ухвалене під час війни українське законодавство дозволяє за рішенням Вищого антикорупційного суду стягувати в дохід держави активи підсанкційних осіб.
Пряме бюджетне фінансування АТ “Укрзалізниця” (УЗ) 2023 року становитиме 5 млрд грн, з яких за 10 місяців уже виділено 3,5 млрд грн, а ще на 6 млрд грн уряд надає державні гарантії за кредитами, які компанія залучає в міжнародних фінансових організацій, повідомило Міністерство фінансів України.
Зокрема, за інформацією Мінфіну, йдеться про 3,9 млрд грн від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) і 2,1 млрд грн від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Уточнюється, що з уже виділених цьогоріч 3,5 млрд грн майже 3 млрд грн спрямовано на закупівлю нових пасажирських вагонів, зокрема, завершення оплати 100 пасажирських вагонів, замовлених 2021 року, і 44 вагони 2023 року.
“Попередню оплату для придбання 44 нових пасажирських вагонів здійснено 28 жовтня цього року, серед них передбачено постачання 9 нових плацкартних вагонів. Це будуть перші нові плацкартні вагони, придбані за останні 15 років, і перші плацкартні вагони українського виробництва”, – наводяться в релізі слова заступника міністра фінансів Олександра Кави. Він нагадав, що раніше закуповувалися російські плацкартні вагони.
За інформацією Мінфіну, також триває робота з реалізації міжнародних проєктів, спрямованих на відновлення залізничної інфраструктури: залучення позики від ЄБРР на суму до EUR200 млн у рамках Проєкту “Надзвичайна підтримка української залізниці”, гранту Світового банку $25 млн у рамках проєкту “Відновлення критично важливої інфраструктури та мережевого сполучення” (RELINC), кредиту Франції на EUR37,6 млн, а також грантової допомоги від Швейцарії на 14 млн швейцарських франків.
Як повідомлялося, УЗ цієї осені підписала з Крюківським вагонобудівним заводом (КВБЗ, Полтавська обл.) договір на виготовлення 44 пасажирських вагонів за 1,951 млрд грн з умовою поставки до 31 грудня 2025 року.
КВБЗ до весни 2023 року завершив виконання замовлення “Укрзалізниці” на поставку 100 пасажирських вагонів у рамках укладеного у 2021 році договору більш ніж на 3 млрд грн, проте вказував на прострочення оплати.
Господарства агрохолдингу KSG Agro завершили збиральну кампанію соняшнику на площі 7 тис. 360 га з врожайністю 24 ц/га, повідомила прес-служба агрохолдингу.
“Для нас результати збиральної кампанії позитивні – допомогли погодні умови з достатнім рівнем опадів. Ми прогнозували фінальну врожайність у проміжку 23-25 ц/га, а за фактом отримали 24 ц/га. Цьогорічна збиральна кампанія була відтермінована, оскільки частково ми використовували насіння з пізнім терміном. Окремо варто відзначити результати відділення “Апостолівське”, яке вперше з моменту своєї роботи у складі холдингу, досягло високих результатів врожайності соняшнику на рівні 24,5 ц/га”, – зазначив керівник рослинницького підрозділу компанії Дмитро Ємельченко, чиї слова наведені в прес-релізі.
За його інформацією, паралельно зі збиральною кампанією соняшнику господарства холдингу провели посів озимої пшениці на площі 2 тис. га і ріпаку на площі 1,5 тис. га.
“Особливістю цьогорічної посівної озимих стало те, що внаслідок погодних умов ми сіяли практично всуху. Проте отримані наприкінці жовтня сходи перебувають у задовільно-хорошому стані”, – зазначив Ємельченко.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Його земельний банк становить близько 21 тис. га в Дніпропетровській і Херсонській областях.
За даними агрохолдингу, він входить до топ-5 виробників свинини в Україні.
Минулий рік KSG Agro через розпочату РФ повномасштабну війну завершив із чистим збитком $1,68 млн порівняно з $17,71 млн чистого прибутку 2021 року, його EBITDA скоротилася в 5,5 раза – до $1,79 млн, а виручка – на 47,3%, до $16,2 млн.
У першому кварталі 2023 року агрохолдинг отримав $1,53 млн чистого прибутку, що на 17% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Його EBITDA зросла на 23% – до $1,87 млн, а виручка – на 45%, до $5,12 млн.
