АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у 2024 році може підвищити зарплату співробітникам на 10%, якщо це рішення підтримає Кабмін, повідомив голова правління УЗ Євген Лященко на Міжнародному економічному форумі в Києві в четвер.
За його словами, сумарні виплати співробітникам дефіцитних професій – слюсарям, електрикам уже підвищено на 30-40%, завдяки програмі преміювання за виконану роботу.
“Ми розуміємо, що є 90 тис. людей, без яких УЗ їхати не буде. На цих людей у нас є фокус підвищення і дуже суттєвий. Ми запустили програму на підвищення рівня преміювання за виконану роботу, за реальний результат. За гостродефіцитними професіями ми десь за три місяці підвищили сумарні виплати на 30%, слюсарям-електрикам навіть на 40%”, – сказав Лященко.
У загальному обсязі витрат УЗ на персонал припадає близько 50%, уточнив голова правління, що є великим фінансовим навантаженням на компанію.
Середня зарплата в компанії зараз становить 14,5 тис. грн. У штаті значиться 220 тис. співробітників, але реально працюють, за словами Лященка, 190 тис. осіб на УЗ і 5,5 тис. в афілійованих компаніях.
АТ “Укрзалізниця” оголосило голландські аукціони через “Прозорро.Продажі” 300 зерновозів філії “Центр транспортної логістики” для перевезення агропродукції до портів.
Згідно з повідомленням на електронному торговельному майданчику, на торгах пропонується 40 лотів по 5 вагонів і 10 лотів по 10 вагонів груповими відправленнями в напрямку портів (крім Ізмаїла та Рені). Стартова ставка становить 600 грн/добу і може знизитися до 354 грн/добу.
Навантаження можливе в період 19-31 жовтня 2023 року.
Торги заплановано на 13 жовтня. Заяви на участь в аукціоні також приймаються до 13 жовтня включно.
Україна в січні-вересні поточного року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 44,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 924,463 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі за цей період склав $476,690 млн (зниження на 54,8%).
Основний експорт здійснювався до Болгарії (35,56% поставок у грошовому виразі), Польщі (26,50%) та Італії (9,88%).
У січні-вересні Україна імпортувала з Китаю 92 тонни напівфабрикатів на суму $169 тис., у вересні ввезення не здійснювалося.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 72% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 899,729 тис. тонн, у грошовому виразі на 70,9% – до $1 млрд 191,279 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (26,55% постачань у грошовому виразі), Польщу (13,97%) та Італію (12,13%).
Крім того, Україна у 2022 році імпортувала 5,558 тис. тонн аналогічної продукції, що на 85,7% менше, ніж у 2021 році. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 86% – до $3,634 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (96,92% постачань – до війни), Китаю (1,84%) і Румунії (1,21%).
Компанія “ДТЕК ВДЕ” в першому півріччі 2023 року скоротила валову виручку на 5,2% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 1,787 млрд грн, що сталося в умовах відсутності генерації на тимчасово окупованих вітрових електростанціях і кризи неплатежів за “зелену” енергію.
Як наголошується у звіті компанії, опублікованому на Ірландській фондовій біржі в п’ятницю, рівень розрахунків перед підприємствами ВДЕ в Україні за період лютий-серпень перебуває в діапазоні 42-52%, що значно нижче очікуваного рівня.
У компанії уточнили, що номінальний борг ДП “Гарантований покупець” перед нею за продану електроенергію на 30 червня 2023 року становив 2,57 млрд грн проти 1,53 млрд грн на початок року.
Водночас “ДТЕК ВДЕ” в першому півріччі 2023 року отримала 179 млн грн чистого прибутку проти 18 млрд грн збитку в аналогічному періоді 2022 року завдяки відсутності нарахувань знецінення на необоротні активи в сумі 17,36 млрд грн, що відбулося минулого року.
“Збиток у першому півріччі 2022 року був спричинений нарахуванням витрат у зв’язку з окупацією частини електростанцій “ДТЕК ВДЕ”, переглядом планів будівництва Тилігульської ВЕС та економічним зносом через погіршення ситуації в економіці”, – повідомляють у компанії.
При цьому курсові різниці у фінансовій та інвестиційній діяльності в січні-червні цього року виявилися для “ДТЕК ВДЕ” від’ємними – 285 млн грн, тоді як у січні-червні-2022 щодо них було зафіксовано плюс 300 млн грн.
Обсяг заборгованості за звітний період скоротився з 21,57 млрд грн до 20,31 млрд грн, а обсяг вільних грошових коштів зріс з 3,44 млрд грн до 4,69 млрд грн.
Зазначається, що за звітний період сонячні електростанції збільшили відпуск електроенергії завдяки більш сприятливим погодним умовам, зниженню обсягів диспетчерських обмежень в умовах дефіциту електроенергії, а також зниженню рівня небалансів. Уточнюється, що продажі СЕС були вищими за продажі ВЕС учетверо.
Також вказується, що “ДТЕК ВДЕ” на початку весни ввела в експлуатацію 19 вітротурбін Тилігульської ВЕС сукупною потужністю 114 МВт.
Порти “Великої Одеси” прийняли ще три балкери, які пройшли тимчасовим коридором, встановленим Військово-морськими силами Збройних сил України, повідомив керівник Моніторингової групи санкцій і свободи судноплавства Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клим.
За його даними, йдеться про судна Peter S (судновласник із Греції), Xin Shun (судновласник із Китаю) і Bull (судновласник із Сінгапуру).
За даними ресурсу MarineTraffic, Peter S дедвейтом 71,6 тис. тонн прямував у порт “Чорноморськ” під прапором Ліберії, Xin Shun дедвейтом 75,8 тис. тонн – у порт “Південний” під прапором Панами.
Falcona дедвейтом 82 тис. тонн, згідно з інформацією ресурсу, прибула на рейд порту “Одеса” під прапором Ліберії.
Раніше в четвер із портів “Великої Одеси” вийшли з вантажами два балкери: Beaver із дедвейтом 81,8 тис. тонн під прапором Ліберії (судновласник із Маршаллових островів) і Castor – із 78,9 тис. тонн під прапором Ліберії (судновласник із Ліберії).
Як повідомлялося, з 16 вересня в порти “Великої Одеси” новим українським коридором прибули вже 23 судна загальним дедвейтом 898,3 тис. тонн, а вийшло 14 суден, загальний дедвейт яких становив 466,9 тис. тонн.
Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні-вересні поточного року скоротили постачання брухту на металургійні підприємства України на 7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 703 тис. тонн із 755,5 тис. тонн, і на 72,2% порівняно з дев’ятьма місяцями 2021 року (2,530 млн тонн).
Як повідомляється в оперативній інформації Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”) у п’ятницю, заготівля металобрухту за дев’ять місяців 2023 року зросла на 5,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 878 тис. тонн.
При цьому експорт металобрухту за вказаний період склав 131,1 тис. тонн порівняно з 35,2 тис. тонн за січень-вересень-2022 (зростання в 3,7 раза). При цьому імпорт брухту склав 0,8 тис. тонн, тоді як за дев’ять місяців 2022 року він становив 1,6 тис. тонн.
Станом на 1 жовтня 2023 року рівень запасів металобрухту на метпідприємствах України оцінювався в 25-30 тис. тонн.
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила заготівлю брухту на 75,9% порівняно з 2021 роком – до 996,7 тис. тонн із 4,136 млн тонн. Експорт металобрухту за минулий рік склав 53,6 тис. тонн, що в 11,5 раза менше порівняно з попереднім роком (615,7 тис. тонн). Водночас імпорт брухту склав 1,8 тис. тонн (у 2021-му – 23 тис. тонн).
Постачання брухту на метпідприємства країни 2022 року знизилися на 73% порівняно з 2021 роком – до 895,7 тис. тонн із 3 млн 323,4 тис. тонн.
“УАВтормет” прогнозує у 2023 році заготівлю брухту чорних металів в обсязі 1,25-1,3 млн тонн. Крім того, прогнозується, що поставки брухту на метпідприємства країни складуть 1-1,05 млн тис. тонн. Експорт металобрухту, як очікується, складе 180-200 тис. тонн, імпорт – 0,8-1,2 тис. тонн. Виплавка сталі – 5,6-5,8 млн тонн.
