Міжнародний туризм у січні-липні 2023 року відновився на 84% від рівня допандемійного 2019 року, майже повне відновлення галузі можливе до кінця року, випливає з даних Всесвітньої туристської організації ООН (UNWTO).
Із січня по липень у світі було здійснено 700 млн туристичних поїздок, на 43% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Липень був найбільш завантаженим місяцем: у цей час було здійснено 145 млн турпоїздок, що становить близько 20% від загального числа за сім місяців.
“Але в міру відновлення турсектора йому також необхідна адаптація. Екстремальні погодні явища, овертуризм наголошують на необхідності створення інклюзивнішого, стійкішого сектору, щоб не тільки забезпечити відновлення туризму, а й переосмислити його”, – заявив генсек UNWTO Зураб Пололікашвілі.
Серед регіонів світу найкращі результати відновлення за сім місяців показали Близький Схід, Європа та Африка. За даними UNWTO, країни Близького Сходу прийняли на 20% більше туристів, ніж 2019 року. Країни Європи відновили турпотік на 91%, цьому посприяв стійкий попит на подорожі у жителів регіону, а також громадян США. В Африці кількість туристів досягла 92%, в Америці – 87% від рівня 2019 року.
В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні відновлення прискорилося і досягло 61% від допандемійного рівня після відкриття багатьох напрямків наприкінці 2022 і на початку 2023 року.
“Результати показують, що міжнародний туризм, як і раніше, перебуває на правильному шляху і до 2023 року досягне 80-95% від допандемійного рівня. Відновлення продовжиться у вересні-грудні, хоча й більш помірними темпами через не надто активний попит і брак авіамаршрутів, особливо в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, де відновлення все ще перебуває на стриманому рівні”, – пояснили в організації.
У UNWTO очікують, що відкриття Китаю та інших азіатських напрямків продовжить стимулювати поїздки як усередині регіону, так і в інші частини світу.
Водночас складна економічна ситуація продовжує гальмувати відновлення міжнародного туризму 2023 року. Інфляція, що зберігається, і зростання цін на нафту призвели до збільшення витрат на транспорт і проживання. Це може вплинути на витрати туристів у частину року, що залишилася, оскільки вони дедалі частіше шукають оптимальне співвідношення ціни та якості, подорожують ближче до дому і здійснюють коротші поїздки.
Пасажири купили в поїздах “Укрзалізниці” (УЗ) 183 500 пакетиків чаю від Gemini на суму понад 3,6 млн грн, із них 1 млн грн спрямують на закупівлі українських FPV-дронів “Грім”, про це розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у своєму Telegram.
“Кожен, хто подорожує потягом, може допомогти Силам оборони. Для цього необхідно придбати чай від Gemini. Частина коштів із кожного пакетика спрямовується на безпілотники для військових”, – наголосив міністр.
В УЗ зазначили, що такий чай можна замовити в застосунку, чат-боті або на сайті, а також безпосередньо в поїзді (крім Інтерсіті+). Вартість напою становить 20 грн, з них 5,5 грн з кожного пакетика йде на збір коштів, які передадуть через платформу UNITED24 для закупівлі FPV-коптерів “Грім” українського виробництва. Вартість одного такого дрона становить 21 тис. грн.
Фермери з більш ніж 1500 га озимих культур до 15 грудня можуть застрахувати свій врожай від воєнних ризиків із лімітом відшкодування від 500 тис. грн до 2 млн грн у страховій компанії “ІНГО”, йдеться в повідомленні компанії.
“У світовій практиці воєнні ризики завжди перебувають у переліку стандартних винятків, а збитки за ними не відшкодовують”, – наводять слова директора департаменту корпоративного страхування “ІНГО” Сергія Кривошеєва у прес-релізі. – “Однак зараз в Україні склалася ситуація, коли ми готові переглядати правила, щоб створити для аграріїв більше можливостей. Адже розуміємо, що від їхньої успішності залежить не лише економічний стан аграрного сектору, а й багато інших”.
Таким чином СК “ІНГО” розширила стандартну програму страхування озимих посівів, що передбачає захист від негативних погодних чинників (надзвичайно низька температура, льодова кірка, випрівання, посуха тощо), включивши до неї покриття ризиків пошкодження посівів унаслідок подій, що стали прямим або непрямим наслідком воєнних дій.
Компанія припускає, що це “допоможе агропідприємствам зберегти фінансову стабільність”.
Зазначається, що застрахувати від військових ризиків можна лише озимі посіви понад 1500 га, які вирощують промисловим способом і які розташовані на неокупованій території або не ближче ніж за 50 км від зони бойових дій чи державного кордону з Білоруссю та РФ.
У разі настання страхового випадку “ІНГО” компенсує витрати на посів і вирощування врожаю, пошкодженого або знищеного внаслідок військових дій, зокрема маневрів, переміщення техніки, будівництва оборонних споруд, витрати на розмінування.
“Компанія бере на себе відшкодування таких витрат залежно від обсягу застрахованих посівів із лімітом від 500 до 2 млн грн”, – зазначається в повідомленні.
Згідно з ним, врегулювання страхових випадків для подальшого відшкодування шкоди здійснюється за стандартною процедурою протягом 15 днів з моменту подачі необхідних документів. Документ, що підтверджує факт настання такого випадку за військовими ризиками, слід отримати у військово-цивільної адміністрації, ДСНС або Національної Поліції.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” має 30-річний досвід роботи на ринку. З 2017 року основним акціонером компанії є українська бізнес-група DCH Олександра Ярославського.
Компанія має 29 ліцензій на різні види обов’язкового і добровільного страхування, надає страхові послуги корпоративним і роздрібним клієнтам, є повним членом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).
СК “ІНГО”, за даними Нацбанку, на середину цього року була восьмою на ринку за розміром активів (3,28 млрд грн). Її чистий зароблені страхові премії за перше півріччя становили 971,4 млн грн, страхові виплати та відшкодування – 545,6 млн грн, чистий прибуток – 152,0 млн грн.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович заявив, що не має наміру допускати українське зерно на внутрішній ринок країни, повідомляє у вівторок видання Politico.
“Позиція і бажання Хорватії такі: ми транзитна країна, а не країна, яка отримуватиме величезну кількість українського зерна, дешевшого за наше”, – сказав Пленкович.
За його словами, імпорт такої продукції призвів би до того, що “наші фермери опинилися б у біді”.
15 вересня Єврокомісія оголосила про припинення дії обмежувальних заходів щодо експорту українського зерна та інших продовольчих товарів до ЄС. Пізніше про введення власних заборон заявила влада Польщі, Угорщини та Словаччини.
Зміна експорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Південна Корея відправить в Україну дві машини для розмінування мінних полів K600 “Rhino” власного виробництва, повідомляє корейське видання “Чосон Ільбо” в п’ятницю.
“Rhino” – вітчизняний тральщик, який або зачищає тил, або розчищає шляхи через мінне поле на передовій. Хоча це і не смертоносна зброя, ця машина є найбільш військовою технікою, яку Південна Корея досі відправляла в Україну”, – йдеться в повідомленні.
На двосторонній зустрічі на саміті G7 у Хіросімі (Японія) у травні президент Південної Кореї Юн Сок Йоль пообіцяв президенту України Володимиру Зеленському надіслати нелетальне обладнання та надати допомогу в післявоєнному відновленні. Під час візиту в Україну в липні Юн підтвердив свою обіцянку надіслати більше міношукачів і сухопутних тральщиків.
“Нещодавно уряд вирішив якомога швидше відправити в Україну два тральщики на додаток до раніше поставленої партії старих міношукачів… Це випливає з термінового прохання та обіцянки президента Юн Сок Йоля підтримати Україну”, – повідомило в неділю виданню джерело в уряді.
Уряд ухвалив таке рішення після зустрічі північнокорейського лідера Кім Чен Ина з президентом РФ Володимиром Путіним, під час якої, як вважають, обидві сторони уклали угоди щодо зброї.
Водночас, побоюючись реакції РФ, уряд Південної Кореї попросить Україну використовувати автомобілі тільки для гуманітарних операцій, ідеться в повідомленні.
