Прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович заявив, що не має наміру допускати українське зерно на внутрішній ринок країни, повідомляє у вівторок видання Politico.
“Позиція і бажання Хорватії такі: ми транзитна країна, а не країна, яка отримуватиме величезну кількість українського зерна, дешевшого за наше”, – сказав Пленкович.
За його словами, імпорт такої продукції призвів би до того, що “наші фермери опинилися б у біді”.
15 вересня Єврокомісія оголосила про припинення дії обмежувальних заходів щодо експорту українського зерна та інших продовольчих товарів до ЄС. Пізніше про введення власних заборон заявила влада Польщі, Угорщини та Словаччини.
Зміна експорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Південна Корея відправить в Україну дві машини для розмінування мінних полів K600 “Rhino” власного виробництва, повідомляє корейське видання “Чосон Ільбо” в п’ятницю.
“Rhino” – вітчизняний тральщик, який або зачищає тил, або розчищає шляхи через мінне поле на передовій. Хоча це і не смертоносна зброя, ця машина є найбільш військовою технікою, яку Південна Корея досі відправляла в Україну”, – йдеться в повідомленні.
На двосторонній зустрічі на саміті G7 у Хіросімі (Японія) у травні президент Південної Кореї Юн Сок Йоль пообіцяв президенту України Володимиру Зеленському надіслати нелетальне обладнання та надати допомогу в післявоєнному відновленні. Під час візиту в Україну в липні Юн підтвердив свою обіцянку надіслати більше міношукачів і сухопутних тральщиків.
“Нещодавно уряд вирішив якомога швидше відправити в Україну два тральщики на додаток до раніше поставленої партії старих міношукачів… Це випливає з термінового прохання та обіцянки президента Юн Сок Йоля підтримати Україну”, – повідомило в неділю виданню джерело в уряді.
Уряд ухвалив таке рішення після зустрічі північнокорейського лідера Кім Чен Ина з президентом РФ Володимиром Путіним, під час якої, як вважають, обидві сторони уклали угоди щодо зброї.
Водночас, побоюючись реакції РФ, уряд Південної Кореї попросить Україну використовувати автомобілі тільки для гуманітарних операцій, ідеться в повідомленні.
Ціни на нафту еталонних марок продовжують зростати у вівторок після досягнення чергових річних максимумів напередодні на побоюваннях дефіциту палива на світовому ринку.
Ціна листопадових ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:15 кв становить $95,03 за барель, що на 60 центів (0,64%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подорожчали на $0,5 (0,5%) – до $94,43 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на $1,01 (1,1%) і склали $92,49 за барель. За підсумками минулої сесії вони зросли на $0,71 (0,8%) – до $91,48 за барель.
Напередодні Brent оновила рекорд з 11 листопада минулого року, WTI – з 7 листопада.
“Нафта зберігає імпульс до зростання завдяки деяким ознакам відновлення китайської економіки”, – сказав старший ринковий аналітик KCM Trade Тім Вотерер. Зокрема, він вказав на поліпшення показників промислового виробництва і споживчих витрат минулого місяця, а також на зростання роздрібних продажів на 4,6% у серпні в річному вираженні.
“WTI намагається закріпитися на рівні вище $90 за барель”, – додав він.
“Спостережуваний бичачий тренд, найімовірніше, зможе розвернути видобуток у країнах, що не входять до ОПЕК, особливо видобуток сланцевої нафти і газу в США, у відповідь на зростання цін, – зазначив Роббі Фрейзер із Schneider Electric. – Ми бачимо перші ознаки такої динаміки, однак для того, щоб вплинути на ринок, вона має бути сильнішою і послідовнішою”.
Аграрна група “Агропросперіс” із початку 2023 року поставила через порти Хорватії 17 тис. тонн агропродукції в Італію та Іспанію, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“У перші тижні вересня цього року українські та світові ЗМІ облетіла новина про те, що Україна почала експортувати зерно через морські порти Хорватії. “Агропросперіс” входить до числа вітчизняних експортерів, які в поточному році першими скористалися цим маршрутом. Він став важливим кроком у розширенні української агрологістики на тлі блокади агресором зернового коридору з глибоководних портів Чорного моря”, – повідомляється на сайті підприємства.
В агрохолдингу зазначили, що добре знайомі з цим каналом експорту та використовували його в попередні роки. Протягом 2021-2022 рр. агрохолдинг відвантажив через порти Хорватії на експорт 4 тис. тонн сої без ГМО в Італію. З початку 2023-2024 маркетингового року було поставлено 6 тис. тонн кукурудзи в Італію та 11 тис. тонн пшениці в Іспанію.
Наразі “Агропросперіс” реалізує програму накопичення пшениці та сої для замовників у Єгипті та Європі.
Згідно з повідомленням, структурні підрозділи агрохолдингу продовжують виробництво агропродукції та її експорт через альтернативні логістичні шляхи. В “Агропросперіс” відзначили самовіддану роботу своїх підрозділів у Сумській та Чернігівській областях, які вирощують, доглядають за посівами та збирають врожаї під обстрілами.
Крім того, активно працює і благодійний фонд “Агропросперіса”, який надав пряму допомогу 2,4 тис. постраждалим від війни на загальну суму понад 30 млн грн.
До російського військового вторгнення земельний банк “Агропросперіса” становив 430 тис. га, загальні потужності зі зберігання – 800 тис. тонн с/г культур. Холдинг вирощував і постачав на експорт понад 2 млн тонн зернових та олійних культур на рік.
“Агропросперіс” здійснює операційну діяльність через п’ять підрозділів: Golden Sunrise (Агро), Bio Agro, Ray Agro, Latagro, New Agro Management, надає фінансування українським виробникам зерна через “Агропросперіс Банк”.
Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку звернеться до міністрів сільського господарства та економіки країни з проханням затвердити спільне розпорядження про продовження заборони на імпорт української агропродукції на 30 днів, наводить RFI заяву глави румунського уряду.
Чолаку повідомив, що від прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля чекає на пропозицію щодо ліцензування експорту зернових, які будуть обговорюватися.
Он добавил, что после решения Европейской комиссии не продлевать запрет на украинскую агропродукцию “ни один килограмм пшеницы не был импортирован в Румынию из Украины”.
“Если будут запросы на экспорт в Румынию, я обязательно попрошу министра аграрной политики и министра экономики принять совместный приказ о том, что сроком на 30 дней, пока все не выяснится, ограничения будут продлены. Повторяю: запросов нет, и хочу заверить аграриев, что такого, как было год назад, уже не будет”, – заверил Чолаку.
Как сообщалось, Европейская комиссия 15 сентября объявила, что не будет продлевать ограничения на импорт сельскохозяйственной продукции из Украины с некоторыми условиями, которые позволят избежать нового скачка зерна.
ЕК 2 мая ввела временное ограничение на импорт украинской сельхозпродукции, в частности, пшеницы, рапса, подсолнечника и кукурузы, в пять государств-членов ЕС – Польшу, Болгарию, Венгрию, Румынию и Словакию. Те утверждали, что украинское зерно бьет по их рынку и вредит фермерам. 5 июня ограничительные меры были пролонгированы до 15 сентября.
После снятия ограничений на импорт украинской агропродукции Польша, Венгрия и Словакия ввели односторонние запреты. Польша расширила список запрещенных к импорту продуктов за счет муки и круп. Венгрия довела этот список до 25 товарных позиций.
