За підсумками засідання координаційної платформи щодо українського експорту зернових будь-якого рішення – буде чи ні продовжено існуючу тимчасову заборону на ввезення зернових до Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини та Болгарії, термін якої спливає 15 вересня, – ухвалено не було.
Про це агентству “Інтерфакс-Україна” в середу після закінчення 9-го засідання спільної координаційної платформи, що відбулося під головуванням глави кабінету віцепрезидента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса пана Хагера, повідомила представник Європейської комісії Міріам Гарсія.
За її словами, у першій частині засідання участь взяли представники п’яти держав-членів, України, Республіки Молдова та Комісії. “Комісія представила останні прогнози ситуації на ринку щодо врожаю, торгівлі та цін. Країнам було запропоновано поділитися останньою інформацією. Платформа також обговорила, як збільшити ємність сховища і скоротити час перетину кордону. Нарешті, відбувся обмін думками щодо короткострокових дій з полегшення (функціонування) торговельних потоків і про шляхи підтримки транспорту”, – розповіла представниця ЄК про зміст першої частини засідання платформи.
Друга частина зустрічі, за словами Гарсії, в якій взяли участь представники Естонії, Латвії, Литви, Греції, Італії та Хорватії, була присвячена альтернативним маршрутам.
“У контексті цього засідання Комісія повідомила, що поки що не ухвалено рішення щодо превентивних заходів, поетапне скасування яких намічено на 15 вересня 2023 року. У будь-якому разі Платформа продовжить регулярно зустрічатися і стежити за імпортом зерна з України”, – констатувала представник Єврокомісії.
Як відомо, у травні 2022 року ЄС ухвалив рішення тимчасово зупинити дію імпортних мит, квот і заходів торговельного захисту на український експорт до Європейського Союзу – відомих як автономні торговельні заходи – щоб допомогти полегшити труднощі, з якими зіткнулися українські виробники та експортери після вторгнення РФ. Водночас, після виникнення логістичних проблем у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині, спричинених імпортом пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, які походять з України, 2 травня 2023 року набули чинності виключні та превентивні заходи щодо їхнього імпорту, які було продовжено 5 червня.
13 вересня за ініціативи медичної мережі “Добробут” відкрилась фотовиставка “У боротьбі за життя”, присвячена роботі медичних працівників. Вона знаходиться на території лікувально-діагностичного центру “Добробут” за адресою м. Київ, вул. Сім’ї Ідзиковських, 3, та триватиме на постійній основі. Мета проекту — показати залаштунки щоденної роботи медиків в часи війни та зібрати кошти на лікування постраждалих від бойових дій.
Щодня, на фронті і в тилу, медики невтомно працюють задля порятунку українських воїнів, цивільних та дітей. Для того, аби привернути увагу до безцінного внеску медиків у збереження людських життів, медична мережа “Добробут” відкрила фотовиставку “У боротьбі за життя”. Експозиція містить кадри, що показують щоденну роботу лікарів, медсестер та іншого медичного персоналу “Добробуту”, а також історії пацієнтів, що одужали завдяки високоякісній медичній допомозі. Кожне фото втілює в собі не лише натхненну роботу та відданість медичного персоналу, а й передає цілий спектр емоцій, які на перший погляд здаються несумісними між собою: радість і сум, страх і надію, розчарування та впевненість у собі.
Фото зробив фотограф Євгеній Завгородній, який понад 10 років знімає як для українських, так і для закордонних ЗМІ. Його фото публікували The Wall Street Journal, The New York Times, The Guardian, Deutsche Welle та інші видання. З початку повномасштабної війни Євгеній також висвітлює життя в Україні, працюючи на деокупованих територіях і в тилу.
Крім вшанування героїчних зусиль медичного персоналу, фотовиставка також має на меті збір коштів на лікування постраждалих від бойових дій. Збір стане частиною благодійної діяльності Dobrobut Foundation, в рамках якої фонд допомагає військовим ЗСУ та членам їхніх сімей, внутрішньо-переміщеним особам, людям, які потребують паліативного лікування, та дітям з вродженими вадами серця. Долучитись до збору можна за посиланням.
“З кожним місяцем війни зростає кількість українців, яким потрібна якісна та вчасна медична допомога. Як єдиний благодійний фонд в Україні, заснований великою медичною мережею, ми зосередилися на лікуванні українців, що постраждали від бойових дій та вже надали допомогу на суму понад 20 мільйонів гривень. Дякуємо всім партнерам та небайдужим людям, які долучаються до наших ініціатив. Кожен внесок — можливість допомогти постраждалим зустріти перемогу України здоровими, а маленьким українцям – побачити щасливе майбутнє!”— наголошує CEO медичної мережі “Добробут” Вадим Шекман.
“Добробут” – одна з найбільших в Україні приватних медичних мереж. До мережі входять 17 медичних центрів в Києві та Київській області, служба невідкладної допомоги, стоматологія та аптеки. Медичні центри мережі надають послуги для дітей та дорослих за понад 75 медичними напрямами. Щороку фахівці “Добробуту” проводять понад 7 000 операцій. У мережі працюють 2700 співробітників.
Від перших днів війни лікувально-діагностичний центр “Добробуту” в Києві безоплатно надавав ургентну медичну допомогу захисникам України та пораненому внаслідок бойових дій населенню в режимі 24/7. Завдяки діяльності благодійних фондів Direct Relief International та “Фундації Добробут” у ЛДЦ “Добробут” можуть отримати безоплатну допомогу поранені військові та люди, що опинилися в скрутному становищі через війну. “Добробут” став першою приватною мережею в Україні, яка отримала фінансування від федерального уряду США – за підтримки Корпорації міжнародного фінансування США (U.S. International Development Finance Corporation, DFC) компанія побудує сучасний центр фізичної реабілітації.
Dobrobut Foundation — єдиний благодійний фонд в Україні, заснований великою медичною мережею. Фундацію заснувала компанія “Добробут” для підтримки проєктів в сфері освіти лікарів та благодійних медичних проєктів, зокрема — програми надання хірургічної допомоги дітям з вродженими вадами серця. Від початку повномасштабного вторгнення росії пріоритетом фонду стало лікування українців, що постраждали від бойових дій. Програма “Велике майбутнє маленьких сердець” (малоінвазивні операції для дітей з вродженими вадами серця) також лишилася серед основних напрямів діяльності фундації. Основні бенефіціари фундації: військові ЗСУ та члени їхніх сімей, внутрішньо переміщені особи, люди, які потребують паліативного лікування, діти з вродженими вадами серця.
Від початку повномасштабної війни Dobrobut Foundation надала медичної та гуманітарної допомоги українцям на суму понад 20 млн грн та допомогла одужати понад 770 пацієнтам — дорослим та дітям. Серед партнерів, що підтримали фундацію, — благодійні фонди та організації Direct Relief, Children of War Foundation, International Medical Corps, “Таблеточки”, LEO Foundation, “Янголи Азову”, “Восток-SOS” та інші.
Мінсільгосп США у вересневому огляді знизив оцінку експорту рису з Індії наступного року до 17,5 млн тонн з 19 млн тонн за серпневим прогнозом. У поточному році експорт очікується в обсязі 20 млн тонн.
Світові ціни на рис злетіли до максимумів за 15 років на тлі експортних обмежень, запроваджених Індією, яка є найбільшим експортером рису у світі, зазначає Мінсільгосп США. У липні країна ввела заборону на експорт більшості сортів рису, потім – експортне мито на пропарений рис і мінімальну експортну ціну на басматі. Імпортери переключилися на інших великих постачальників – Таїланд і В’єтнам, унаслідок чого їхні експортні котирування зросли до найвищих рівнів з 2008 року.
При цьому і до введення Індією обмежень ціни на рис зростали на тлі високого попиту з боку імпортерів і зниження виробництва в низці країн.
У 2008 році Індія, на той момент другий за величиною експортер рису, також ввела експортні обмеження, що призвело до різкого зростання цін. Після зняття обмежень у 2011 році країна наростила поставки на світовий ринок і наступного року стала найбільшим експортером, відтоді утримуючи цю позицію. У 2022 році Індія експортувала трохи більше, ніж наступні за нею чотири постачальники разом узяті, що склало близько 40% від глобальних поставок. З 2020 року країна поставляла білий рис за найнижчими цінами, особливо в африканські країни на південь від Сахари. Очікується, що різке зростання цін помітно позначиться на цих країнах, які залежать від імпорту.
Незважаючи на значне підвищення експортних цін, вони так і не досягли рекордних рівнів 2008 року, оскільки цього разу обмеження на експорт менш суворі. Крім того, В’єтнам, який зупинив експорт у 2008 році, зараз продовжує поставки.
За прогнозом Мінсільгоспу США, світовий експорт рису поточного року становитиме 53,11 млн тонн (56,12 млн тонн минулого). Наступного року поставки можуть скоротитися до 52,1 млн тонн (прогноз було знижено з 53 млн тонн, згідно з серпневою оцінкою).
Європейська комісія може продовжити ще на два місяці ембарго на ввезення в Польщу, Угорщину, Румунію, Словаччину і Болгарію українських зернових, зокрема, пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику.
Про це агентству “Інтерфакс-Україна” в середу в Брюсселі повідомило джерело в Європейській комісії, близьке до переговорного процесу.
Як відомо, у середу в Брюсселі за участю зацікавлених країн відбувається засідання координаційної платформи.
“Пропонується продовжити на два місяці діючу на імпорт українських зернових заборону. Коли буде ухвалено офіційне рішення – ще не відомо”, – сказав він.
Водночас остаточний термін на заборону українського імпорту зернових спливає 15 вересня.
Як відомо, у травні 2022 року ЄС ухвалив рішення призупинити дію імпортних мит, квот і заходів торговельного захисту на український експорт до Європейського Союзу – відомих як автономні торговельні заходи – щоб допомогти полегшити труднощі, з якими зіткнулися українські виробники та експортери після вторгнення РФ. Водночас, після виникнення логістичних проблем у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині, спричинених імпортом пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, які походять з України, 2 травня 2023 року набули чинності виключні та превентивні заходи щодо їхнього імпорту, які було продовжено 5 червня.
Про необхідність зберегти заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини днем раніше, 12 вересня, у Європейському парламенті висловився єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський. За його словами, це рішення підтвердило свою ефективність і має бути продовжено після 15 вересня з одночасним розширенням “Доріг солідарності” для транзиту цієї української продукції. “Ми знайшли рішення, яке, по-перше, стабілізувало ринок у цих (п’яти) країнах, а, по-друге, дало змогу наростити транзит із 2,9 млн тонн до заборони з України до 3,2 млн тонн після введення заборони”, – сказав він.
За даними ЄК, автомобільними та залізними “Дорогами солідарності” цих країн уже було транспортовано 44 млн тонн агропродукції з України, а згідно з поточними прогнозами на цей маркетинговий 2023-2024 рік Україні необхідно експортувати 56 млн тонн зерна, або 4,7 млн тонн у середньому на місяць. “Чорне море заблоковане, і ніхто не знає, чи буде воно розблоковане Росією. Росія знає, що вона робить у цьому відношенні, яку злочинну діяльність вона веде, і вона використовує їжу як зброю. Але ми в змозі допомогти Україні експортувати ці 4,7 млн тонн суходолом через “Коридори солідарності”. Нам просто необхідно поліпшити і розширити ці коридори”, – підкреслив єврокомісар.
Як нові маршрути Войцеховський вказав порти країн Балтії: Литву, Клайпеду, Ригу і порти Адріатики, оскільки Румунія вже практично нездатна збільшити транзит.
Ціни на нафту еталонних марок залишаються в плюсі вдень у середу після виходу щомісячного звіту Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) напередодні публікації офіційних даних про нафтові запаси в США. Котирування листопадових ф’ючерсів на нафту сорту Brent на лондонській біржі ICE Futures о 14:47 кв торгуються на рівні $92,54 за барель, що на $0,48 (на 0,52%) вище, ніж на закриття попередньої сесії.
Ф’ючерси на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали до зазначеного часу на $0,48 (0,54%) – до $89,32 за барель.
Очікуване зростання світового попиту на нафту на 1,5 млн барелів на добу в другому півріччі 2023 року порівняно з першим півріччям перевершить пропозицію на 1,24 млн б/д, ідеться у звіті МЕА.
За оцінкою агентства, у третьому кварталі баланс світового ринку нафти переріс у дефіцит, оскільки більш активне скорочення пропозиції збіглося з рекордно високим попитом.
Так, МЕА оцінює дефіцит у липні в 1,5 млн б/д, у серпні – в 1,7 млн б/д, що є найвищим показником від 2021 року, коли було здійснено рекордне скорочення постачань ОПЕК+, щоб зменшити надлишок, що накопичився під час пандемії COVID-19.
У першому кварталі 2023 року МЕА підрахувало надлишок на ринку нафти в обсязі 1,5 млн б/д, у другому – у 80 тис. б/д.
Міненерго США о 17:30 середи опублікує щотижневу доповідь про комерційні запаси нафти, бензину і дистилятів у країні. Оприлюднені напередодні дані Американського інституту нафти (API) показали зростання нафтових резервів на 1,174 млн барелів за підсумками тижня, що завершився 8 вересня.
“ДТЕК Енерго” планує імпортувати близько 210 тис. тонн вугілля з Польщі для надійнішого проходження тепловою генерацією осінньо-зимового періоду, повідомляють у прес-релізі енергохолдингу в середу.
У рамках контракту на імпорт палива досягнуто домовленості про постачання енергетичного вугілля протягом усього опалювального сезону, починаючи з вересня 2023 року і до березня 2024 року.
Як зазначили в компанії, перші партії вугілля очікуються вже цього тижня.
“В умовах війни, непрогнозованих дій ворога та підвищеного навантаження, що їх несуть теплоелектростанції компанії останніми місяцями, додаткові обсяги імпортного палива дадуть змогу “підстрахувати” й надати додатковий запас міцності для стійкішого проходження тепловою генерацією найближчого опалювального сезону”, – заявив процитований у пресрелізі генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв.
Як повідомлялося, ТЕС “ДТЕК Енерго” за останні чотири місяці наростили відпуск е/е на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зі свого боку, в серпні, коли через спеку споживання трималося на рекордних для літа позначках, енергетики згенерували в енергосистему на 35% більше е/е, ніж у серпні 2022 року.
Загалом за вісім місяців цього року теплоелектростанції “ДТЕК Енерго” відпустили майже 9,9 млрд кВт-год е/е, що еквівалентно середньому споживанню близько 3,3 млн сімей протягом року.
