ПрАТ “Барський машинобудівний завод” (“Бармаш”, Бар Вінницької обл.), великий український виробник устаткування для харчової промисловості, газових і електрокотлів, планує спрямувати отриманий у 2022 році чистий прибуток у розмірі 1,6 млн грн на використання в господарській діяльності.
Це передбачено проектом рішення загальних зборів акціонерів компанії, запланованих на 28 вересня, порядок денний яких оприлюднено в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Акціонери, зокрема, мають намір внести зміни до статуту товариства і замінити правління дирекцією. У зв’язку з цим планується припинити повноваження голови правління Іллі Луки, його першого заступника Геннадія Луки та членів правління Василя Гонтаря й Олександра Лотоцького.
Водночас до складу дирекції пропонується обрати Іллю Лука (генеральний директор) і Геннадія Лука (директор), які, згідно з Єдиним держреєстром юридичних осіб та фізосіб-підприємців, є кінцевими бенефіціарами “Бармаша”.
Барський машзавод випускає, зокрема, обладнання для лікеро-горілчаної, виноробної, олійно-жирової, консервної, кондитерської, хлібопекарської промисловості, з 2000 року – газові, електричні та твердопаливні опалювальні котли під ТМ “ТермоБар”.
За інформацією opendatabot, 2022 року компанія скоротила чистий дохід на 19,4% порівняно з 2021 роком за зростання чистого прибутку до 1,6 млн грн із 0,92 млн грн.
За інформацією компанії, її активи 2022 року становили 94,29 млн грн (на 12,7% менше), зокрема сумарна дебіторська заборгованість скоротилася на 36% до 9,8 млн грн. Поточні зобов’язання знизилися за рік на 7,2% до 34,3 млн грн, довгострокові – на 14,4% до 4,8 млн грн.
Нерозподілений прибуток становив 2,52 млн грн проти 0,92 млн грн роком раніше.
Активи ломбардів у другому кварталі 2023 року збільшилися на 6,2%, або на 264 млн грн – до 4,54 млрд грн, повідомив Нацбанк України в огляді небанківського фінансового сектору.
Згідно з його даними, загалом за перше півріччя вони зросли на 10,7%, або 439 млн грн, повністю перекривши скорочення на 188 млн грн минулого року.
Водночас вказується, що кількість ломбардів продовжує скорочуватися: після того, як торік з ринку пішло 78 компаній, у першому кварталі цього року за ними пішло 12, а в другому – ще 7 ломбардів. У результаті кількість учасників ринку на середину цього року становила 164 – майже вдвічі менше, ніж наприкінці 2019 року (324).
Нацбанк уточнив, що серед усіх секторів фінансового ринку ломбарди були найбільш швидкозростаючими як у другому кварталі цього року, так і за півріччя, обігнавши навіть банки, чиї активи зросли відповідно на 5,6% і 8,8%.
За даними НБУ, кредитний портфель ломбардів у першому і другому кварталах додав відповідно 245 млн грн і 298 млн грн, досягнувши на кінець періоду 3,672 млрд грн.
Це дало змогу збільшити процентний дохід у першому кварталі до 656 млн грн, у другому – до 780 млн грн, що відповідно на 2,9% і 96,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
При цьому доходи на зарплату хоча й зросли зі 100 млн грн у четвертому кварталі минулого року до 121 млн грн у другому кварталі цього, але все одно залишаються набагато меншими, ніж близько 200 млн грн до війни.
Витрати на оренду також зросли: з 93 млн грн у четвертому кварталі минулого року до 111 млн грн у другому кварталі цього, хоча до війни вони становили близько 170 млн грн.
За підсумками першого кварталу цього року чистий прибуток ломбардів становив 14,21 млн грн, за підсумками другого кварталу він зріс до 52,26 млн грн, тоді як аналогічні періоди минулого року ломбарди завершили з чистим збитком відповідно 56,86 млн грн і 123,89 млн грн.
Обсяг грошових коштів ломбардів після зниження в першому кварталі з 388 млн грн до 340 млн грн за другий квартал збільшився лише на 3 млн грн, тоді як обсяг основних засобів скоротився за півріччя з 463 млн грн до 381 млн грн, ймовірно, через скорочення кількості компаній на ринку.
Зростання кредитів багато в чому було забезпечено нарощуванням кредиторської заборгованості: з 2,512 млрд грн на початок року до 2,659 млрд грн на кінець першого кварталу і 2,902 млрд грн на середину року, тоді як власний капітал за цей час зріс лише на 83 млн грн – до 1,44 млрд грн.
Нацбанк додав, що після скорочення коефіцієнта покриття в першому кварталі до 108%, у другому він відновився до 111%. Що стосується структури забезпечення, то частка виробів з дорогоцінних металів за півроку зросла з 72% до 73%, тоді як побутової техніки знизилася з 28% до 26%.
Агропромислова група “Овостар Юніон”, один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні, у першому півріччі 2023 року отримала $20,63 млн чистого прибутку, тоді як аналогічний період 2022 року завершила з чистим збитком $19,78 млн.
Згідно зі звітом групи на Варшавській фондовій біржі, її виручка за шість місяців збільшилася на 56,8% – до $88,69 млн переважно завдяки зростанню цін на її продукцію.
Валовий прибуток у першому півріччі цього року становив $26,99 млн проти валового збитку $10,39 млн минулого року, операційний – відповідно $20,12 млн проти $17,57 млн збитку, а EBITDA – $21,7 млн проти від’ємного її значення $15,5 млн у першому півріччі минулого року.
Вказується, що такого збільшення рентабельності вдалося також домогтися завдяки скороченню собівартості продажів більш ніж удвічі – з $47,8 млн до $23 млн – через хороші ціни на корми і девальвацію гривні.
Група також повідомила, що її загальний борг за рік скоротився з $12,5 млн до $2,5 млн, тоді як вільні грошові кошти зросли з $3,7 млн до $50,3 млн, з яких в Україні – з $0,5 млн до $24,7 млн (з них у гривні – еквівалент $7,6 млн), у Литві – з $3,1 млн до $21,2 млн, в ОАЕ – з $0,02 млн до $4,2 млн. У результаті чистий борг з $8,8 млн став від’ємним $47,9 млн. Зокрема, “Овостар” повністю погасив кредити Укрсиббанку і ОТП Банку на $8,5 млн.
Згідно зі звітом, частка продажу яєць у виручці знизилася до 70% з 74% у першому півріччі минулого року, тоді як яєчних продуктів відповідно зросла з 26% до 30%. При цьому частка експорту яєць у загальній виручці збільшилася з 23% до 36%, а експорту яєчних продуктів – з 13% до 18%.
“На тлі триваючого російського військового вторгнення в Україну і загальної несприятливої ситуації в національній економіці керівництво ухвалило рішення призупинити інвестиційну програму”, – йдеться також у документі.
Як уточнюється, у звітному періоді здійснювали лише незначні інвестиції у виробничі потужності та інфраструктуру, що становили $5,8 млн порівняно з $4,3 млн за перше півріччя 2022 року.
У першому півріччі цього року “Овостар” вийшов із трейдингової компанії International Food Trade (Британські Віргінські о-ви).
Холдингова компанія групи – Ovostar Union N.V. – у середині червня 2011 року провела на WSE IPO 25% акцій і залучила $33,2 млн. Мажоритарний пакет її акцій перебуває у власності Prime One Capital Limited, яка контролюється її гендиректором Борисом Бєліковим і головою ради директорів Віталієм Вересенком.
“Овостар” 2022 року отримав $6,09 млн чистого прибутку, що в 3,7 раза більше, ніж 2021 року. Водночас виручка збільшилася на 1,7% – до $135,63 млн.
У першому кварталі 2023 року група отримала $8,98 млн чистого прибутку, тоді як аналогічний період 2022 року завершила з чистим збитком $16,44 млн. Її виручка за вказаний період збільшилася на 70,7% – до $47,30 млн.
Румунія подвоїть пропускну спроможність свого головного чорноморського порту Констанци і дунайських морських шляхів протягом двох місяців, щоб допомогти Україні доставляти зерно за межі досяжності Росії, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в інтерв’ю Financial Times.
Прем’єр Румунії підкреслив, що цей план буде реалізовано незалежно від атак Росії на українські порти на іншому березі Дунаю, на кордоні з Румунією.
“У 2023 році Україна матиме близько 40 млн тонн зерна на експорт. Щоб (сприяти) цьому, ми збільшили пропускну спроможність як у гавані Констанци, так і на шляхах, що ведуть до гавані Констанци, щоб це відбулося. Ми мобілізувалися як могли”, – сказав він.
Чолаку нагадав, що обіцянка Румунії розширити судноплавний коридор завдяки поглибленню Дунаю і розширенню портової інфраструктури пролунала після того, як Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи, що давала змогу українському зерну надходити на світові ринки через Чорне море. Москва також погрожувала комерційним суднам і не давала їм покинути українські порти, що призвело до перенаправлення експорту через Дунай.
“Ми добре засвоїли уроки, пов’язані з Росією. Ми перебуваємо в нульовій залежності від російських енергоносіїв і ресурсів. Наша підтримка України беззастережна”, – підкреслив прем’єр-міністр Румунії.
За його словами, збільшення пропускної спроможності чорноморського порту Констанца та інших маршрутів дасть змогу експорту українського зерна досягти 4 млн тонн/місяць.
Чолаку повідомив, що наразі здійснюються інвестиції в Сулинський канал. Крім того, існують й інші “рішення”, наприклад, дозволити суднам нічний транзит із жовтня і наростити вантажні перевезення мінімум до 14 суден на день. Збільшення вдвічі розміру барж також “означає, що Україні не доведеться так часто використовувати зернові склади”, сказав він.
Прем’єр-міністр поінформував, що Румунія відкриє більше автомобільних пунктів перетину кордону і поліпшить свою залізничну інфраструктуру на станціях, що межують з Україною, щоб прискорити перевалку вантажів.
“Румунія зберігає мовчання про військову допомогу Києву”, – пише FT і додає, що збільшення військових та інфраструктурних витрат, пов’язаних із війною в Україні, впливає на бюджет країни. Центральний банк Румунії прогнозує, що дефіцит бюджету підскочить до 7,5% валового внутрішнього продукту цьогоріч, що набагато перевищує цільовий показник у 4,4% і 6,2% у 2022 році.
Чолаку має намір поточного тижня зустрітися з представниками ЄС у Брюсселі, щоб обговорити заходи щодо усунення дефіциту фінансування. Він заявив, що “немає жодної можливості”, щоб ЄС скоротив фінансування Румунії, щоб нав’язати Бухаресту жорсткішу економію.
“Нам довелося реорганізувати бюджет, щоб допомогти українським поставкам”, – сказав прем’єр-міністр і додав, що постарається домогтися схвалення ЄС для врахування статей, пов’язаних із війною, за межами розрахунків дефіциту.
“Це були непередбачені витрати… тому нам знадобиться звільнення від податкового кодексу”, – резюмував Чолаку.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) разом із польським оператором Polskie Koleje Państwowe Spółka Akcyjna (PKP S.A.) у понеділок підписали угоду про розвиток залізничного сполучення – першу такого рівня з 1994 року, повідомив голова правління УЗ Євген Лященко.
“Разом ми продовжимо розвивати прикордонну інфраструктуру і збільшувати пасажирський і вантажообіг між нашими країнами, що в підсумку матиме позитивний ефект для наших залізниць і національних економік України та Польщі”, – наводять слова Лященка у прес-релізі УЗ.
Відповідно до угоди, PKP опрацює заходи для укладення окремих угод з УЗ у сфері управління залізничною інфраструктурою, вантажних і пасажирських залізничних перевезень. Також з метою розроблення проєктів окремих угод сторони створять спільні робочі групи.
Крім того, УЗ і PKP домовилися, що перевантаження вантажів у вагони іншої ширини колії або перестановка вагонів на візки іншої ширини колії здійснюватиметься не тільки перевізником, що приймає, на прикордонній станції, розташованій на території його держави, а й перевізником, що здає вантаж, на прикордонній станції, розташованій на його території.
При цьому обслуговування поїздів вантажного сполучення в обох напрямках здійснюватиметься локомотивами і локомотивними бригадами обох сторін із дотриманням паритету 50/50.
Рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг” 25 серпня 2023 року відкликало кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості страховика ТДВ “Страхова компанія “ВіДі Страхування” (Київ) на прохання компанії, повідомляється на сайті агентства.
Як повідомлялося, РА “Стандарт-Рейтинг” 27 лютого 2022 року припиняв кредитний рейтинг компанії на її прохання у зв’язку із запровадженням воєнного стану.
Зазначалося також, що рейтинг може бути відновлений за рішенням компанії в будь-який час.
Пізніше, за підсумками діяльності страховика за дев’ять місяців 2022 року, РА “Стандарт-Рейтинг” оновив компанії кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості (надійності) страховика за національною шкалою на рівні “uaАА”.
СК “ВіДі-Страхування” працює на страховому ринку з 2007 року, основна спеціалізація – моторне страхування.
