Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна в рамках зустрічі Україна – США – Єврокомісія – Румунія – Молдова в румунському Галаці позначила серед пріоритетних напрямів роботи для збільшення українського експорту реалізацію потенціалу Дунаю і пунктів пропуску на кордоні з Румунією, повідомив віцепрем’єр – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков.
“Сьогодні в румунському Галаці в рамках зустрічі Україна – США – Єврокомісія – Румунія – Молдова працювали над шляхами збільшення українського експорту. Румунська частина Дунаю в умовах обмеженого судноплавства важлива для переорієнтації експорту”, – написав він у Facebook.
За його словами, ключові напрямки роботи – прискорення проходження суднами каналів, збільшення пропускної спроможності на каналі Суліна та організація додаткових місць для здійснення рейдової перевалки суден біля румунського порту Констанца.
Віце-прем’єр зазначив, що для реалізації зазначених планів потрібні інвестиції. Для їх залучення ведеться робота з європейськими партнерами, зокрема, щодо включення української частини Дунаю до карт Транс’європейської мережі внутрішніх навігаційних шляхів (TEN-T).
“Це – одна з важливих умов для повноцінної роботи бізнесу на ринку українських дунайських перевезень”, – підкреслив він.
Кубраков додав, що з румунською стороною також ведеться робота над повноцінним запуском вантажних перевезень на автомобільних пунктах пропуску на кордоні з Румунією “Красноїльськ – Вікову де Сус” і “Дяківці – Раковець”. У планах збільшення пропускної спроможності “Порубне – Сірет” щонайменше на 20% і відкриття ще двох нових пунктів пропуску, ідеться в повідомленні.
У напрямку залізничних перевезень ведеться активна робота, як на румунському, так і молдовському напрямках, вказав також віце-прем’єр. Він нагадав про відновлення руху на кордоні з Румунією пасажирських поїздів на ділянці Рахів – Ділове – Валя-Вішеулуй, а також повідомив про роботи з відновлення пасажирського руху в пункті пропуску “Тересва”.
Як повідомлялося на засіданні Офісу експортерів при УЗ, заплановано також низку заходів збільшення обсягу перевалки вантажів у напрямку порту “Ізмаїл”. Зокрема, до кінця року намічено реконструкцію тупикових колій №8 і №9 на станції “Ізмаїл”. Передбачено, що УЗ виконуватиме роботи за кошти інвестора. На 2024 рік заплановано будівництво додаткової витяжної колії паралельно до наявної №13 у парку “Ізмаїл-портовий”. Крім того, заплановано будівництво двох сортувальних колій між коліями №11 і №15. Є плани щодо електрофікації лінії Арциз-Ізмаїл протяжністю 202 км.
“Усі наші дії спрямовані на досягнення однієї мети – забезпечення якомога більших можливостей для українських експортерів”, – підкреслив Кубраков.
Віцепрем’єр висловив подяку координатору США з питань санкцій Джиму О’Браєну, послу США в Україні Бріджит Брінк, гендиректору Єврокомісії з питань транспорту Магді Копчинській, міністру транспорту та інфраструктури Румунії Соріну Гріндяну і міністру агрополітики Молдови Володимиру Балеа за підтримку.
Він також нагадав, що нещодавні атаки РФ на портову інфраструктуру України знищили понад 200 тис. тонн зерна.
74,1% українців вважає, що чоловіків віком від 16 до 25 років слід безперешкодно випускати за кордон для навчання, свідчить опитування Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та Київського міжнародного інституту соціології.
Зокрема, на запитання, згодні чи ні респонденти з твердженням, що молодих чоловіків віком від 16 до 25 років слід безперешкодно випускати за кордон для навчання в іноземних середніх, професійних і вищих навчальних закладах, 52,2% відповіли, що повністю згодні, 21,9% – переважно згодні, 7,7% – переважно не згодні, 10,7% – взагалі не згодні, а 7,5% не змогли відповісти.
Всеукраїнське опитування проведено в період із 3 до 17 липня 2023 року. Загалом методом face-to-face було опитано 2011 респондентів віком від 18 років, які проживали на підконтрольних Україні територіях Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської, Чернівецької областей та в Києві. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,8%.
Сукупний економічний збиток від лісових пожеж на Гаваях може становити від $8 млрд до $10 млрд, повідомляє Market Watch із посиланням на попередні оцінки AccuWeather.
Ці оцінки включають як застраховані, так і незастраховані втрати, зазначають у компанії.
Пожежі не тільки безпосередньо позначаються на жителях регіону, їхній нерухомості та бізнесі, але також матимуть негативні наслідки для туризму в майбутньому, йдеться у звіті AccuWeather.
Компанія оцінює в $3-5 млрд збиток від липневих повеней на північному сході США.
Ключовими страховиками на Гаваях є State Farm Insurance, Berkshire Hathaway, Tokio Marine, USAA і Allstate Corp., зазначає Jefferies.
За останніми даними, 55 людей загинули внаслідок лісових пожеж на Гаваях.
Розподіл генерації в енергосистемі України у 2022 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім.В.П.Філатова Національної академії медичних наук України (Одеса) за шість місяців 2023 року провів понад 90 тис. консультацій у консультативній поліклініці, кількість пролікованих у стаціонарі пацієнтів наближається до показників довоєнних і доковідних часів і становить 6666 пацієнтів.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” заступник директора інституту з науково-медичної роботи Сергій Кацан, серед тенденцій останнього часу, зокрема, наслідки збільшення кількості пацієнтів, які потрапляють до клініки “з стадіями захворювань очей, які зайшли далеко вперед, з ускладненнями, що надалі призводить до збільшення термінів лікування, неможливості подолати хворобу терапевтичними методами, виникнення потреби в хірургічному лікуванні”.
“Насамперед це стосується пацієнтів із запальними захворюваннями органу зору, офтальмоонкологією. Зросла кількість і пацієнтів відділення мікрохірургічного лікування дитячих захворювань ока”, – сказав він.
При цьому Кацан зазначив, що “з початком воєнних дій значно збільшилася кількість хворих із травматичними ураженнями, причому як унаслідок ворожих дій, так і з побутовими травмами (особливо це стосується дітей)”.
Крім того, за словами Кацана, порівняно з довоєнними та доковідними показниками зросла кількість пацієнтів, хворих на катаракту та глаукому.
Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НА. В.П. Філатова НАМНУ заснований 1936 року. Є провідною науковою і медичною установою та національним центром наукових досліджень у сфері офтальмології. На базі інституту діють чотири національні центри, які охоплюють найбільш поширені офтальмологічні патології: Український офтальмотравматологічний центр, Центр дитячої офтальмопатології, Центр офтальмоонкології, Очний опіковий центр.
Клініка інституту – це офтальмологічний центр, де проводяться всі види діагностики та лікування очних захворювань із застосуванням інноваційних технологій.
