74,1% українців вважає, що чоловіків віком від 16 до 25 років слід безперешкодно випускати за кордон для навчання, свідчить опитування Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та Київського міжнародного інституту соціології.
Зокрема, на запитання, згодні чи ні респонденти з твердженням, що молодих чоловіків віком від 16 до 25 років слід безперешкодно випускати за кордон для навчання в іноземних середніх, професійних і вищих навчальних закладах, 52,2% відповіли, що повністю згодні, 21,9% – переважно згодні, 7,7% – переважно не згодні, 10,7% – взагалі не згодні, а 7,5% не змогли відповісти.
Всеукраїнське опитування проведено в період із 3 до 17 липня 2023 року. Загалом методом face-to-face було опитано 2011 респондентів віком від 18 років, які проживали на підконтрольних Україні територіях Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської, Чернівецької областей та в Києві. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,8%.
Сукупний економічний збиток від лісових пожеж на Гаваях може становити від $8 млрд до $10 млрд, повідомляє Market Watch із посиланням на попередні оцінки AccuWeather.
Ці оцінки включають як застраховані, так і незастраховані втрати, зазначають у компанії.
Пожежі не тільки безпосередньо позначаються на жителях регіону, їхній нерухомості та бізнесі, але також матимуть негативні наслідки для туризму в майбутньому, йдеться у звіті AccuWeather.
Компанія оцінює в $3-5 млрд збиток від липневих повеней на північному сході США.
Ключовими страховиками на Гаваях є State Farm Insurance, Berkshire Hathaway, Tokio Marine, USAA і Allstate Corp., зазначає Jefferies.
За останніми даними, 55 людей загинули внаслідок лісових пожеж на Гаваях.
Розподіл генерації в енергосистемі України у 2022 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім.В.П.Філатова Національної академії медичних наук України (Одеса) за шість місяців 2023 року провів понад 90 тис. консультацій у консультативній поліклініці, кількість пролікованих у стаціонарі пацієнтів наближається до показників довоєнних і доковідних часів і становить 6666 пацієнтів.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” заступник директора інституту з науково-медичної роботи Сергій Кацан, серед тенденцій останнього часу, зокрема, наслідки збільшення кількості пацієнтів, які потрапляють до клініки “з стадіями захворювань очей, які зайшли далеко вперед, з ускладненнями, що надалі призводить до збільшення термінів лікування, неможливості подолати хворобу терапевтичними методами, виникнення потреби в хірургічному лікуванні”.
“Насамперед це стосується пацієнтів із запальними захворюваннями органу зору, офтальмоонкологією. Зросла кількість і пацієнтів відділення мікрохірургічного лікування дитячих захворювань ока”, – сказав він.
При цьому Кацан зазначив, що “з початком воєнних дій значно збільшилася кількість хворих із травматичними ураженнями, причому як унаслідок ворожих дій, так і з побутовими травмами (особливо це стосується дітей)”.
Крім того, за словами Кацана, порівняно з довоєнними та доковідними показниками зросла кількість пацієнтів, хворих на катаракту та глаукому.
Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НА. В.П. Філатова НАМНУ заснований 1936 року. Є провідною науковою і медичною установою та національним центром наукових досліджень у сфері офтальмології. На базі інституту діють чотири національні центри, які охоплюють найбільш поширені офтальмологічні патології: Український офтальмотравматологічний центр, Центр дитячої офтальмопатології, Центр офтальмоонкології, Очний опіковий центр.
Клініка інституту – це офтальмологічний центр, де проводяться всі види діагностики та лікування очних захворювань із застосуванням інноваційних технологій.
Медичний центр “Лелека” (Київ) зберіг потік пацієнтів завдяки переформатуванню клініки репродуктивних технологій і пологового будинку в багатопрофільний медцентр.
“Порівняно з довоєнним станом кількість пацієнтів в абсолютних числах у нас збереглася завдяки переформатуванню “Лелеки” в багатопрофільний медичний центр”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” операційний директор медцентру Вадим Зукін.
Водночас він зазначив, що в акушерському напрямку кількість пацієнтів коливається пропорційно до того, як коливається кількість пологів у Києві та області.
Багатофункціональний медцентр “Лелека” – одна з провідних українських клінік у галузі акушерства, гінекології, хірургії широкого профілю. Медцентр практикує медичні протоколи, схвалені в Україні, США та Західній Європі. У центрі сучасної хірургії “Лелека” працює в напрямі оперативної гінекології, мамології, судинної хірургії (флебологія), проктологічних та урологічних операцій, ендокринної хірургії, пластичної, абдомінальної, баріатричної, амбулаторної хірургії та ендоскопії.
Як повідомлялося, “Лелека” 2019 року першим в Україні отримав акредитацію JCI, одного з найпрестижніших світових стандартів якості для медичних закладів. Стандарт базується на американській системі медичної акредитації медустанов, заснованої на управлінні результатами лікування пацієнтів.
Міжнародне відділення JCI акредитує лікарні в Азії, Європі, на Близькому Сході, в Африці та Південній Америці, а тепер і в Україні. JCI щорічно оновлює свої стандарти акредитації, розширюючи цілі безпеки пацієнтів.
Кількість перетинів кордону України на в’їзд четвертий тиждень поспіль перевищує кількість її перетинів на виїзд: за цей тиждень різниця між ними становила 26 тис. порівняно з 36 тис. тижнем раніше і 21 тис. – два тижні тому.
Згідно з даними Державної прикордонної служби України, оприлюдненими у Facebook, перетини на виїзд збільшилися з 360 тис. минулого тижня до 362 тис. цього, тоді як на в’їзд скоротилися з 396 тис. до 388 тис. осіб.
Кількість транспортних засобів, які перетнули західний кордон України, за даними відомства, у 32-й тиждень року також зменшилася – з 143 тис. до 141 тис., як і кількість оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами – з 839 до 780.
Прикордонна служба Польщі за останні сім днів також зафіксувала деяке зниження чистого припливу в Україну – до 18,8 тис. з 28,5 тис. минулого тижня і 16,5 тис. – двома тижнями раніше.
За даними польського відомства, кількість тих, хто в’їхав за тиждень з України до Польщі, скоротилася з 231,8 тис. до 230,2 тис. осіб, тоді як тих, хто в’їхав у протилежному напрямку, – з 260,3 тис. до 249,0 тис. осіб.
Загалом від початку війни до 11 серпня 2023 року до Польщі з України прибуло 14,51 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 12,75 млн осіб.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України змінився припливом, який тривав до 23 вересня і становив 409 тис. осіб.
Однак із кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксували перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Воно тимчасово припинилося в другій половині грудня – на початку січня на період свят, однак потім знову поновилося і сумарно з кінця вересня до річниці повномасштабної війни сягнуло 223 тис. осіб.
Відтоді й до сьогодні завдяки статистиці чотирьох останніх тижнів кількість перетинів кордону на в’їзд в Україну перевищила кількість перетинів на виїзд уже на 86 тис. осіб.
Як зазначив на початку березня заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Згідно з даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі на 8 серпня оцінювали в 5,882 млн, а загалом у світі – у 6,240 млн, що на 9 тис. більше, ніж тиждень тому.
У самій Україні, за даними ООН на кінець травня, було 5,088 млн внутрішньо переміщених осіб.
