Українська промислова компанія “Інтерпайп” за підсумками січня-червня поточного року перерахувала до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів майже 1,775 млрд грн, що на 74% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Згідно з прес-релізом компанії в середу, відрахування до державного бюджету у звітному періоді становили близько 1,289 млрд грн (+130%), до місцевих бюджетів – 223 млн грн (-5%). Ще 263 млн грн (+17%) перераховано як ЄСВ.
Директор з економіки та фінансів “Інтерпайпу” Сергій Кузьменко зазначив, що незважаючи на важку ситуацію в Нікополі, група робить потужний внесок у наповнення державної скарбниці, допомагаючи тримати економічний фронт країни.
“Збільшення виробництва продукції з більшою доданою вартістю означає роботу тисяч людей у прифронтовому регіоні та подальше зростання обсягів сплати податків”, – констатував Кузьменко, якого цитує пресслужба.
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у I кварталі 2023 року перерахував до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів майже 623 млн грн, що на 3% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року. Відрахування до держбюджету за цей період становили близько 406 млн грн (+24%), до місцевих бюджетів – 107 млн грн (-28%), ще 110 млн грн (-14%) перераховано як ЄСВ.
“Інтерпайп” у 2022 році перерахував до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів 2,816 млрд грн. При цьому відрахування до держбюджету за рік становили близько 1,74 млрд грн (-7% порівняно з 2021 роком), до місцевих бюджетів – близько 623 млн грн (+1%). Ще близько 454 млн грн (-4%) перераховано як ЄСВ.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році “Інтерпайп” реалізував 384 тис. тонн трубної продукції та 87 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників. У 2022 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,8 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
Уряд України включив індустріальний парк “Френдлі Вінтехнолоджі” (Перечин Ужгородський р-н Закарпатської обл.) площею 16,5 га до Реєстру індустріальних (промислових) парків, повідомила прес-служба Мінекономіки.
Відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у вівторок.
Згідно з концепцією нового індустріального парку, має бути створено 745 нових робочих місць у переробній промисловості, професійно-науковій та технічній діяльності.
Переважно місцеві підприємства займатимуться машинобудуванням і металообробкою, зазначається в повідомленні.
“Створення нових індустріальних парків спрямоване на розвиток переробної промисловості, підтримку українського експорту, створення нових робочих місць та наповнення місцевих бюджетів”, – цитує пресслужба міністра економіки Юлію Свириденко.
За інформацією Мінекономіки, таким чином у Реєстрі на сьогодні налічується 65 індустріальних парків.
Як повідомлялося, торік Краматорський завод важкого верстатобудування, на майданчику якого випускала вітроенергетичні установки компанія “Фурлендер Віндтехнолоджі”, ухвалив рішення про релокацію з Краматорська до Перечина.
ТОВ “Френдлі Вінд технолоджі” (ФВТ), за інформацією ресурсу opendatabot, зареєстровано в Перечині в жовтні 2022 року, кінцевий бенефіціар і керівник – Владислав Єременко.
За інформацією місцевої преси, нещодавно в Перечині почалося будівництво нового цеху підприємства, яке стане частиною індустріального парку. “Френдлі Вінд технолоджі” займається проєктуванням і виробництвом комплектуючих для вітрових електростанцій.
Група компаній “Нова пошта” створила онлайн-платформу NovaTech для залучення партнерів до розроблення інноваційних продуктів і сервісів разом зі своїм R&D підрозділом, повідомила прес-служба компанії у вівторок.
“Використання зовнішніх ідей, обмін інноваціями через партнерство і поєднання нових рішень дасть змогу більше отримати всім учасникам”, – наводяться в релізі слова керівника центру R&D “Нової пошти” Євгена Хоменка.
Зазначається, що команда розробників шукає партнерів у напрямках: роботизації, сортування та обслуговування клієнтів, штучного інтелекту в обслуговуванні, комп’ютерного бачення, пакування нового покоління, а також NovaTech шукає розробників нових сервісів у відділеннях і альтернативного транспорту для доставки посилок.
Крім того, “Нова пошта” організувала офлайн-студію NovaTech, що являє собою відкритий простір із коворкінгом, лабораторією, шоурумом. Загальна площа студії – майже 900 кв. м, вона розташована на першому поверсі ТЦ “Атмосфера”.
NovaTech вже розпочала співпрацю з партнерами, такими як компанія з розроблення та виробництва роботів Deus Robotics, виробник обладнання для автоматизації виробництва Konsort, розробник софту для автоматизації логістики UIS, виробник електронних рішень для автоматизації “Дискові системи” та інші.
Ціни на нафту активно піднімаються вранці в середу після зниження за підсумками попередньої сесії, трейдери оцінюють сигнали про різке скорочення запасів нафти в Сполучених Штатах.
Ціна жовтневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:01 кв становить $85,59 за барель, що на 68 центів (0,8%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У вівторок ці контракти подешевшали на $0,52 (0,6%) – до $84,91 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на вересень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на 69 центів (0,85%) і становили $82,06 за барель. За підсумками попередньої сесії вони знизилися на $0,43 (0,5%) – до $81,37 за барель.
Негативним фактором для нафтового ринку у вівторок стало зміцнення долара, оскільки це підвищує вартість сировинних товарів для власників інших валют. Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести основних світових валют, напередодні зріс на 0,4%.
“Ралі на нафтовому ринку готове взяти паузу на тлі зниження фондових індексів у США і зміцнення долара”, – сказав старший аналітик Oanda Едвард Мойя.
Однак нафта залишається привабливою для інвесторів, і покупці, найімовірніше, будуть активно купувати контракти на просіданнях, додав він.
Тим часом оприлюднені напередодні дані Американського інституту нафти (API) показали, що нафтові запаси в США за минулий тиждень впали на 15,4 млн барелів. Якщо дані знайдуть підтвердження в офіційних цифрах Міненерго, які опублікують о 17:30 кв. м. у середу, падіння буде рекордним з 1982 року.
Реальне зростання валового внутрішнього продукту України 2023 року може становити до 5%, однак з огляду на наявні ризики, Міністерство економіки поки що консервативно зберігає прогноз зростання на рівні 2,8%, повідомила директорка департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства економіки Наталія Горшкова.
“У тих робочих розрахунках, які в нас є, ми так само, як і більшість експертів, які давали вам прогнози, бачимо можливість цьогоріч вийти на реальне зростання близько 5%”, – сказала вона на дискусії “Новий макроекономічний прогноз для України: яким буде курс, ВВП та інфляція”, організованій Центром економічної стратегії (ЦЕС).
Водночас Горшкова зазначила, що змінювати поточний прогноз 2,8% міністерство поки не збирається, оскільки ризики залишаються досить значними.
“Ми є частиною бюджетного процесу, і ми б не хотіли щоразу, як на гойдалках, переглядати базу для формування бюджету”, – додала представник Мінекономіки.
Вона уточнила, що раніше у відомстві прогнозували зростання економіки України поточного року на 3,2%, проте в червні у зв’язку з руйнуванням Каховської ГЕС і песимістичними очікуваннями щодо майбутнього врожаю, його було скориговано до 2,8%.
“Мабуть, ми поспішили”, – зазначила Горшкова.
Говорячи про більш далекі прогнози, представниця Мінекономіки зазначила, що, як і більшість експертів, у відомстві сподіваються, що війна 2024 року завершиться, і це стимулюватиме якнайшвидше відновлення в економіці.
“Тому, згідно з поточними прогнозами, які в нас є, ми очікуємо наступного року 5% зростання”, – повідомила директорка департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Мінекономіки.
За її словами, основним драйвером зростання виступає інвестиційна динаміка, водночас характер інвестицій зміниться: військові інвестиції заміщатимуться інвестиціями в інфраструктурні проєкти, у проєкти, пов’язані з відновленням, а також підкріплюватимуться іноземними інвестиціями, і поверненням мігрантів з-за кордону.
Щодо інфляції, яку Мінекономіки цього року очікує на рівні 14,7%, Горшкова зазначила, що прогноз відомства залишається також консервативним, адже зберігається припущення можливості перегляду офіційного курсу гривні наприкінці року.
Як повідомлялося, Нацбанк України минулого тижня підвищив прогноз зростання реального ВВП України 2023 року з 2% до 2,9%, однак знизив його на 2024 рік із 4,3% до 3,5%. Крім того НБУ поліпшив оцінку інфляції цього року з 14,8% до 10,6%.
Правління Національного банку України ухвалило рішення про відкликання банківської ліцензії в АТ “АКБ “Конкорд” (Київ) та його ліквідацію з 1 серпня 2023 року у зв’язку із систематичним порушенням банком вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення (ПІК/ФТ).
“Частка фінустанови становила 0,17% від активів платоспроможних банків, тому виведення її з ринку не вплине на стабільність банківського сектору України”, – наголошується в повідомленні на сайті НБУ.
Говорячи про порушення, Нацбанк уточнив, що йдеться про незабезпечення функціонування належної системи управління ризиками, ненадання на запити інспекційної групи достовірної інформації, неврахування під час аналізу ризиків особливостей і можливостей використання продуктів банку.
“До того ж, протягом останніх двох років Національний банк за результатами здійснення нагляду у сфері ПІК/ФТ за вчинені банком порушення застосував до банку такі заходи впливу, як накладення штрафу в загальному розмірі 60,4 млн грн і письмове застереження”, – додав регулятор.
НБУ нагадав, що кожен вкладник банку отримає від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування в повному розмірі вкладу, включно з відсотками, а загалом можлива сума виплат гарантованої суми вкладникам на 1 липня 2023 року становить 1 млрд 116,25 млн грн.
Уточнюється, що рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Конкорд Банку ухвалено рішенням правління НБУ від 1 серпня № 265-рш. Крім того, Нацбанк наклав ще один штраф на банк у розмірі 400 тис. грн за порушення під час здійснення переказів.
Конкорд Банк, згідно з інформацією на його сайті, було засновано в серпні 2006 року, а у 2012 році його основними бенефіціарами стали Олена і Юлія Сосєдки.
За даними Нацбанку України, станом на 1 червня 2023 року “Конкорд” за розміром активів посідав 35 місце (4,83 млрд грн) серед 65 банків, що діяли в країні. За перші три місяці 2023 року мережа підрозділів банку скоротилася на два відділення – до 12.
Наприкінці минулого тижня банк спростував інформацію нібито про позбавлення його ліцензії внаслідок перевірки Національним банком, яку поширюють “сміттєві сайти і створені російськими спецслужбами телеграм-канали”. У “Конкорді” наголосили, що підтримують дії НБУ щодо регулювання “так званого гемблінгу” і формування ефективної та прозорої банківської системи.
Як повідомлялося, на початку лютого заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк звинуватив дев’ять банків, зокрема Укргазбанк та Айбокс банк, у допомозі гральному бізнесу в приховуванні до 10 млрд грн обороту на місяць. Він стверджував, що ці банки надавали послугу з міскодингу (підміна призначення платежу – ІФ-У) і виведення цих грошей: проводили гроші від гравця на рахунок казино під виглядом оплати “за рекламні послуги” або подібних послуг.
Потім Нацбанк оштрафував державний Укргазбанк на 64,6 млн грн за неналежну організацію внутрішньобанківської системи запобігання та протидії і проведення первинного фінансового моніторингу під час роботи з учасниками грального бізнесу, а 7 березня відкликав банківську ліцензію в Айбокс Банку, 37-го за розміром активів із 66 українських банків, у зв’язку з низкою порушень, серед яких сприяння у проведенні турніру зі спортивного покеру і недостатній фінмоніторинг клієнтів навіть після попередження регулятора.
