Металургійні підприємства України в лютому поточного року збільшили виробництво сталі на 25,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 532 тис. тонн із 424 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 22-ге місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у лютому зафіксовано зростання виплавки сталі до лютого-2023 у більшості країн першої десятки, окрім США, Росії та Південної Кореї.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) зріс із $262,6 млн минулого тижня до $680,4 млн цього, що відповідає показникам на самому початку року, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, продаж валюти збільшився з $263,0 млн до $680,9 млн, тоді купівля залишилася на мізерному рівні, хоч і злегка збільшилася – з $0,37 млн до $0,46 млн.
Офіційний курс гривні за підсумками тижня ослаб майже на 11 коп. – з 38,7998 грн/$1 до $38,9075 грн/$1. За даними регулятора, він знижувався в першій половині тижня, досягнувши історичного мінімуму в середу – 39,1399 грн/$1, після чого в четвер зміцнився одразу на 21 коп., а потім ще на 2 коп у п’ятницю.
На готівковому ринку курс гривні ослаб за тиждень на 29 коп. На відміну від міжбанківського ринку після зміцнення в четвер з 39,31 грн/$1 до 39,16 грн/$1 у п’ятницю він знову знизився до 39,30 грн/$1.
Динаміка негативного сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу відповідала коливанням гривні в цей час: з $15,4 млн у понеділок воно зросло до $20,7 млн у середу.
Як повідомлялося, Україна 20 березня отримала перший транш EUR4,5 млрд від ЄС за програмою Ukraine Facility і $1,5 млрд від Канади, тоді як до цього від початку року всі зовнішні надходження становили лише $1,2 млрд. Окрім того, рада директорів МВФ у ніч проти п’ятниці схвалила виділення Україні четвертого траншу за програмою розширеного фінансування EFF $880 млн, які повинні надійти протягом двох-трьох днів, а 22 березня до бюджету надійшло $230 млн від Японії в рамках проєкту Світового банку на відновлення сільського господарства.
За прогнозами Нацбанку, Україна з середини березня до кінця квітня може отримати зовнішнє фінансування на суму $10 млрд або навіть більше за визначеної в держбюджеті потреби на весь рік $37,3 млрд.
Водночас представники Нацбанку на прес-конференції 14 березня зазначили, що таке неритмічне зовнішнє фінансування не призведе до якихось шоків на валютному ринку.
За підсумками лютого чистий продаж НБУ знизився до $1,50 млрд із $2,53 млрд у січні, $3,55 млрд у грудні та $2,45 млрд у листопаді. Однак через низьку зовнішню підтримку міжнародні резерви знизилися в лютому на 3,8%, або на $1,47 млрд – до $37,05 млрд після того, як у січні вони впали на 4,9%, або на $1,98 млрд грн.
Нацбанк у січні знизив прогноз міжнародних резервів України на кінець 2024 року до $40,4 млрд із $44,7 млрд.
Страхова група “ТАС” (Київ) у січні-лютому 2024 року виплатила за укладеними договорами страхування 308,81 млн грн, що на 57,9% перевищує обсяг відшкодувань компанії за ті самі два місяці минулого року.
Як повідомляється на сайті страховика, виплати компанії за договорами КАСКО досягли 88,43 млн грн, що становить 28,64% загального обсягу виплат страховика і на 38% перевищує відповідний показник за аналогічний період 2023 року.
На 57,7% зросли виплати з ОСЦПВ до 111,05 млн грн, що дорівнює 35,96% сукупної суми відшкодувань компанії за звітний період. Водночас частка “Зеленої карти” в портфелі виплат страховика за підсумками січня – лютого становила 16,82% або 51,93 млн грн (+49,3%).
Виплати за ДМС зросли в 2,3 раза – до 47,7 млн грн (15,45% загального обсягу відшкодувань).
За договорами страхування майна компанією в січні-лютому було виплачено 2,12 млн грн, за іншими договорами страхування – 7,58 млн грн.
СГ “ТАС” зареєстрована 1998 року. Є універсальною компанією, пропонує понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу з 28 регіональних дирекцій та філій.
Європейська рада, що об’єднує глав держав ЄС, на засіданні 21-22 березня принципово підтримала продовження ще на рік лібералізації торговельного режиму з Україною, яка передбачає пільгові умови для українського експорту в ЄС, однак узгодження остаточного рішення ще триває, повідомила віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина.
“Європейська рада проголосувала за рішення щодо торговельної лібералізації”, – сказала вона на саміті експортерів, організованому Forbes Україна, у п’ятницю, додавши, що залишається тільки низка технічних питань.
“Рішення щодо торговельної лібералізації обговорювалося під час засідання Європейської ради. Лідери ЄС підтримали важливість продовження автономних торговельних преференцій. Процес узгодження триває”, – уточнила Стефанишина в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Віцепрем’єрка зазначила, що у висновку за підсумками засідання Європейської ради зазначено, що вона закликає продовжити роботу без зволікань щодо вирішення питань, пов’язаних з автономними торговельними преференціями для України, “у справедливий і збалансований спосіб”.
“Водночас закріплено необхідність знаходження довгострокового рішення в рамках Угоди про асоціацію ЄС-Україна, зони вільної торгівлі”, – вказала також Стефанишина.
Раніше повідомлялося, що Європейська рада та Європейський парламент попередньо домовилися продовжити призупинення дії імпортних мит і квот на український експорт до ЄС ще на рік, до 5 червня 2025 року, посиливши захисні заходи щодо чутливої сільськогосподарської продукції. Нові захисні заходи, зокрема, зобов’язують Єврокомісію автоматично знову запровадити тарифні квоти, якщо імпорт яєць, цукру, вівса, кукурудзи, крупи та меду перевищить середнє арифметичне обсягу імпорту в 2022-2023 роках.
Водночас великі європейські аграрні асоціації та профспілки фермерів заявляють про недостатність запропонованих заходів для захисту ринку ЄС від імпорту української агропродукції і вимагають посилення обмежень. Вони наполягають, зокрема, під час розрахунку лімітів імпорту з України враховувати дані за довоєнний 2021 рік, коли такий імпорт був мінімальним замість запропонованих Єврокомісією двох воєнних років – 2022-2023. Крім того, фермерські асоціації пропонують включити пшеницю до переліку чутливої сільгосппродукції, експорт якої лімітуватиметься захисним механізмом.
Державний бюджет України отримав позику $230 млн від уряду Японії в рамках проекту Світового банку “Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)”, повідомило Міністерство фінансів у п’ятницю ввечері.
“В умовах війни сільське господарство зазнає значних збитків, що, своєю чергою, ставить під загрозу продовольчу безпеку не тільки в Україні, а й у всьому світі. Залучення коштів у рамках ARISE є важливим внеском у забезпечення доступу для фінансування аграрного бізнесу України”, – наводяться в релізі слова міністра фінансів Сергія Марченка.
Уточнюється, що кошти було залучено з Цільового фонду сприяння необхідному розширенню кредитування для України (ADVANCE Ukraine).
Мінфін нагадав, що проєкт ARISE ставить за мету підтримку доступу сільгоспвиробників до фінансування через пільгове кредитування (компенсація витрат за програмою “5-7-9”) і поліпшення доступу малих господарств до фінансування через гранти.
Обсяг фінансування проєкту наразі становить $550 млн, з яких $500 млн буде спрямовано на фінансування держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%” у 2023-2024 роках із фокусом на аграрні підприємства, а майже $50 млн передбачено на гранти для малих сільгоспвиробників.
Як повідомлялося, Україна 20 березня отримала перший транш EUR4,5 млрд від ЄС за програмою Ukraine Facility і $1,5 млрд від Канади, тоді як до цього від початку року всі зовнішні надходження становили лише $1,2 млрд. Крім того, рада директорів МВФ у ніч на п’ятницю схвалила виділення Україні четвертого траншу за програмою розширеного фінансування EFF $880 млн, які мають надійти протягом двох-трьох днів.
За прогнозами Нацбанку, Україна із середини березня до кінця квітня може отримати зовнішнє фінансування на суму $10 млрд або навіть більше за визначеної в держбюджеті потреби на весь рік $37,3 млрд.
Українські підприємства в січні-лютому поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 62,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 40,354 тис. тонн із 24,822 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у грошовому вираженні експорт металобрухту зріс у 2,15 раза – до $12,903 млн із $7,104 млн.
Експорт металобрухту в січні-лютому здійснювався в Польщу (95,50%), Німеччину (4,39%) і Литву (0,09%).
У лютому було експортовано 23,194 тис. тонн металобрухту (у січні – 17,160 тис. тонн) на $7,825 млн (у січні на $5,078 млн).
У перші два місяці року країна імпортувала 191 тис. тонн металобрухту на $68 тис. Імпорт здійснювали зі Словаччини (77,94% у грошовому вираженні), Польщі (16,18%) і Молдови (5,88%), тоді як у січні-лютому-2023 було ввезено 45 тис. тонн на $16 тис.
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.
