Ціни на нафту зростають вранці в понеділок на тлі оптимізму з приводу підвищення стелі держборгу США.
Вартість липневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:14 кв становить $77,53 барель, що на $0,58 (0,75%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. Минулої п’ятниці ці контракти подорожчали на $0,69 (0,9%), до $76,95 за барель.
Ціна ф’ючерсів на WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) підвищилися до цього часу на $0,65 (0,89%), до $73,32 за барель. За підсумками минулої сесії вартість контрактів збільшилася на $0,84 (1,2%), до $72,68 за барель.
За підсумками минулого тижня контракт на Brent подорожчав на 1,8%, WTI зросла в ціні на 1,4%.
Президент США Джо Байден на вихідних заявив, що досяг бюджетної угоди зі спікером палати представників Кевіном Маккарті. За його словами, це запобігає “найгіршій із можливих криз”, тобто ймовірності дефолту за держборгом США.
Учасники переговорів завершують роботу над текстом законопроєкту, який потім надійде до Палати представників і Сенату.
Як очікується, обсяг торгів у понеділок може виявитися нижчим за звичайний через те, що біржі США і Великої Британії закриті у зв’язку з державними святами.
Тим часом кількість діючих нафтових бурових установок у Штатах минулого тижня знизилася на п’ять одиниць і становила 570, повідомила нафтосервісна компанія Baker Hughes. Це мінімум із березня 2022 року.
Канада передасть Україні майже п’ять тисяч автоматів і набої для них найближчими тижнями, повідомляє Міністерство оборони Канади.
“Доставка оголошеного у квітні пакета допомоги зі стрілецькою зброєю та боєприпасами відбувається за графіком. Кулемети, штурмові гвинтівки, набори для чищення та магазини вже доставлено в Україну, а один мільйон набоїв калібру 5,56 мм і 4800 автоматів мають прибути протягом найближчих тижнів”, – ідеться в повідомленні.
Як інформує Міноборони Канади, очікується, що до літа всі заплановані до постачання 21 тис. одиниць стрілецької зброї та 2,4 млн патронів будуть в Україні.
“Канада підтримує Україну непохитно. Коли я подорожую Канадою, я бачу українські прапори на будинках, малих підприємствах і автомобілях – тому що канадці розуміють, що боротьба України за самооборону – це також боротьба за суверенітет, свободу і незалежність”, – сказала міністр національної оборони Канади Аніта Ананд, яку цитує пресслужба міністерства.
Угода про безпечний експорт українського зерна з чорноморських портів не відновилася в повному обсязі, після того, як РФ заявила про її продовження, заявили в Організації Об’єднаних Націй у п’ятницю, 26 травня, передає Reuters.
“Угода, що дозволяє безпечний експорт зерна і добрив з українських чорноморських портів, ще не відновила свою роботу в повному обсязі, заявила в п’ятницю в Організації Об’єднаних Націй, після того, як минулого тижня Росія ухвалила рішення про її продовження”, – йдеться в повідомленні.
Пакт під назвою “Чорноморська зернова ініціатива”, укладений за посередництва ООН і Туреччини в липні минулого року з Росією та Україною з метою пом’якшення глобальної продовольчої кризи, яка загострилася в результаті Московського вторгнення в Україну, охоплює три порти, але з 29 квітня жодному судну не було дозволено заходити до порту “Південний”, повідомили в ООН.
ООН і Туреччина “тісно співпрацюють з іншими сторонами з метою відновлення повноцінної роботи … та усунення всіх перешкод, які заважають операціям і обмежують сферу дії Ініціативи”, – йдеться в заяві ООН.
Українські аграрії за минулий тиждень засіяли 585,2 тис. га зерновими та зернобобовими культурами порівняно з 1 млн 105,5 тис. га попереднього тижня і 1267,2 тис. га – ще тижнем раніше, повідомило Міністерство агрополітики та продовольства в п’ятницю.
Згідно з його даними, на 25 травня площі під ярими зерновими та зернобобовими досягли 5,278 млн га, або близько 96,7% від запланованих.
Засіяні навесні площі ще нижчі за минулорічні, коли станом на 26 травня вони сягнули 5,905 млн га, проте відставання знову скоротилося: за аналогічний тиждень 2022 року було засіяно 267,1 тис. га.
Відставання здебільшого сформовано за рахунок наймасовіших культур – кукурудзи та ярого ячменю, посіви яких відповідно на 16,4% і 17,8% менші за торішні та становлять 3,266 тис. га і 759,6 тис. га. По кукурудзі вони вже перевершили прогноз Мінагрополітики в 3,618 млн га, тоді як по ячменю помітно нижчі за очікувані 1,041 млн га.
Водночас площі під іншими зерновими культурами вже більші, ніж рік тому. Це стосується ярої пшениці – 261,9 тис. га (на 38,4%), гречки – 83,1 тис. га (44,0%), проса – 46,1 тис. га (11,6%) і гороху – 135,6 тис. га (7,7%).
Як зазначило Мінагрополітики, лідирували в польових роботах із зерновими та зернобобовими поточного тижня аграрії найпівнічнішої Чернігівщини – 94,5 тис. га, а найбільше посівів ярих зернових у Полтавській області – 626 тис. га.
За даними Мінагрополітики, соняшником зайнято 4,616 млн га, що вже на 8,2% перевищує минулорічний показник, але ще помітно нижче за очікування в 5,641 млн га. Найбільше цією олійною культурою зайнято в Кіровоградській області – 576 тис. га.
Посівні площі під цукровими буряками, навпаки, перевищили прогноз у 220 тис. га та сягнули 240,9 тис. га, що на третину більше за минулорічні на цю дату та вище навіть 2021 року, коли вони становили 226 тис. га.
Посіви сої розширилися до 1,636 млн га і перевищили торішні вже на 42%, і до прогнозу в 1,841 млн га залишилося небагато. Лідирує Київська область зі 188,8 тис. га.
Згідно з прогнозом міністерства від кінця березня, 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га. Зокрема, посіви озимої пшениці – 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього року), ярої пшениці – 285 тис. га (+67 тис. га), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га).
Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проєкт від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”.
Картка проєкту №9333 з’явилися на сайті парламенту.
“Відповідно до статті 93 Конституції України та частини другої статті 5 Закону України “Про санкції” вношу на розгляд Верховної Ради України проєкт Постанови Верховної Ради України “Про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”, – ідеться в тексті документа.
Згідно з доповненням до проєкту, санкції до Ірану пропонується застосувати на 50 років. До обмежувальних заходів входять повна заборона торговельних операцій з Іраном, зупинка транзиту ресурсів, польотів і перевезень Іраном територією України, а також запобігти виведенню капіталів резидентами Ірану за межі України.
Крім цього, пропонується заборонити передачу резидентам Ірану технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності та заборонити здійснювати інвестиції в Ісламську республіку Іран.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 28-29 травня вперше з 1991 року відвідає Федеративну Республіку Нігерія, повідомила прес-служба МЗС.
“Це буде перший візит глави МЗС України до Нігерії з моменту встановлення дипломатичних відносин у 1992 році”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що глава українського МЗС візьме участь в інавгурації новообраного президента Нігерії Боли Тінубу. Він також проведе низку двосторонніх зустрічей із главами делегацій африканських країн.
“Ключовими темами зустрічей міністра стануть активізація політичного діалогу України та країн Африки, просування Формули миру президента Володимира Зеленського, продовольча безпека, збільшення обсягів торгівлі та поглиблення співробітництва в міжнародних організаціях”, – підкреслили у відомстві.
