Президент України Володимир Зеленський провів у вівторок зустріч у форматі відеоконференції з федеральним президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром.
“Під час зустрічі у форматі відеоконференції з федеральним президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром обговорили ситуацію на фронті, необхідність нарощування оборонної підтримки України, дипломатичний процес реалізації української Формули миру”, – повідомив Зеленський у своєму телеграм.
Він наголосив, що Україна цінує ухвалені на початку поточного року важливі оборонні рішення керівництва Німеччини, а також вагому підтримку в гуманітарній, фінансовій та оборонній сферах від самого початку повномасштабного вторгнення Росії.
“Дякую за всебічну допомогу Німеччини українцям. За допомогу, яка зробила нашу армію сильнішою за фінансову підтримку. Окремо хочу подякувати громадянам Німеччини за притулок українців у цей важкий період”, – сказав президент України.
Як повідомляє пресслужба президента України, переговори лідерів відбулися в день 31-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та Німеччиною.
Вони рішуче засудили російський ракетний і дроновий терор проти мирного населення та руйнування критичної інфраструктури в Україні. У зв’язку з цим Володимир Зеленський відзначив допомогу Німеччини в посиленні протиповітряної оборони України системою IRIS-T, яка дуже добре показала себе в захисті неба та порятунку людей, а також рішення про надання Україні ЗРК Patriot і бойових машин піхоти Marder.
Президент України також високо оцінив допомогу ФРН по лінії міжрегіональної та міжміської взаємодії: “Наш патронат над українсько-німецькою мережею муніципалітетів дає свої результати. Бачимо це з обсягів взаємодії між містами наших держав”.
Зеленський окремо подякував німецькій стороні за рішення Бундестагу про визнання Голодомору геноцидом українського народу.
Лідери висловили сподівання на якнайшвидше повернення миру на українську землю.
“Укрзалізниця” успішно завершила тестування wi-fi на базі технології Starlink у поїзді “Інтерсіті”, повідомив глава компанії Олександр Камишин у “Телеграм” у вівторок.
“Результати тестування: доступність на маршруті 97%, швидкість до 100 Мбіт/с. Віцепрем’єр-міністр Кубраков поставив перед нами завдання тепер розгорнути пілот на всі поїзди “Інтерсіті”. До кінця року завдання буде виконано”, – зазначив керівник залізничного оператора.
За його словами, поїзд “партизанськими методами” був обладнаний “Старлінками” і випробуваний на різних маршрутах понад 100 днів.
Камишин уточнив, що зателефонував із поїзда по відеозв’язку віцепрем’єру Михайлу Федорову і подякував за підтримку.
Зі свого боку Федоров повідомив, що “Укрзалізниця” вже отримала 450 терміналів Starlink і до кінця року отримає ще частину, зокрема, з партії, яку Україні надасть Німеччина на початку лютого.
“Тисячі Starlink отримаємо від Німеччини, думаю, на початку лютого”, – сказав віце-прем’єр.
Як повідомлялося, останню партію – 8 тис. терміналів – Україні допомогла придбати Польща. У країні вже розгорнуто понад 30 тис. терміналів Starlink.
Фонд держмайна (ФДМ) України у вівторок уперше продав морський порт на приватизаційному онлайн-аукціоні в “Прозорро.Продажі”: вартість “Усть-Дунайська” зросла більш ніж утричі – до 201 млн грн із 60,01 млн грн. Згідно з інформацією в системі, за об’єкт змагалися вісім учасників. Переможцем виступило ТОВ “Еліксир Україна”, пов’язане з групою “Вімексім”, що працює на зерновому ринку: воно обійшло ТОВ “Торгова компанія “Восток” і “Укрдонінвест”, які також готові були заплатити понад 200 млн грн.
ТОВ “Металлбуд Альянс”, “Сейнерстон”, “Тайбекс” і “Фінансова компанія Конкорд Факторинг” зупинилися на позначці трохи вище 150 млн грн, а ТОВ “Цитадель Девелопмент” – 110 млн грн.
Як зазначав ФДМ, з 1 квітня 2022 року порт “Усть-Дунайськ” відновив роботу і відтоді перевалив на експорт 153 тис. тонн зерна та 58,3 тис. тонн імпортних споживчих товарів за проєктної спроможності в 4,1 млн тонн.
“Це перший порт, приватизований у системі “Прозорро.Продажі”. Знакова подія, яка показує, що держава готова. Більш ніж удвічі вища конкуренція, ніж у середньому на приватизаційних аукціонах, і кратне зростання ціни – підтвердження готовності бізнесу змагатися за такі активи”, – наводяться в повідомленні ФДМ слова директора ДП “Прозорро.Продажі” Олексія Соболєва.
Фонд уточнив, що переможець має 20 робочих днів на сплату вартості лота після дня завершення аукціону. Тільки після надходження коштів до бюджету підписується договір купівлі-продажу.
Порт “Усть-Дунайськ” складається з трьох активів: порту у Вилковому (Одеська обл.), портопункту “Кілія” в однойменному місті та бази обслуговування спеціальних суден-ліхтеровозів на о. Шабаш. Безпосередньо вантажно-розвантажувальні роботи проводяться в портопункті “Кілія”, розташованому на 54 км р. Дунай. Дунай. Паспортні глибини біля причалу – 3 м, фактичні – 1,5 м.
ТОВ “Еліксир Україна”, згідно з інформацією на сайті, займається оптовою торгівлею хімічними продуктами. З 2016 року є офіційним представником сербського виробника комплексних мінеральних добрив Elixir Zorka.
Виручка компанії за дев’ять місяців 2021 року склала 666,87 млн грн, чистий прибуток – 50,06 млн грн.
Керує компанією Олександр Віхренко, бенефіціаром виступає власник “Вімексім” Валерій Віхренко.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у 2022 році збільшило обсяг виробництва на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія незначно збільшила випуск паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції – до 7,04 тис. тонн, водночас наростивши випуск туалетного паперу в рулончиках на 43% – до 4,1 млн шт.
Випуск картонної продукції також зріс незначно (на 1,1%) – до 26,7 тис. тонн.
Як повідомлялося з посиланням на статистику “Укрпапір”, фабрика продовжувала працювати всі місяці від початку цього року, скоротивши випуск паперу та картону в березні (до березня-2021), однак у квітні вже перейшла до позитивної динаміки, яку зберегла і в наступні місяці.
“Картонно-паперова компанія” (до 2011 року – “Львівкартонопласт”) випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (аркуші картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero).
Власниками компанії є чотири фізособи, трьом із яких належать рівні частки майже по 27,78%, одній – 16,67%.
У 2021 році компанія виробила продукцію на 782,7 млн грн – на 47% більше, ніж роком раніше.
Сумарний добробут 81 найзабезпеченішої людини перевищує половину сукупного світового показника, свідчить доповідь благодійної організації Oxfam.
За останні два роки 1% найбагатших людей планети збільшили свої статки на $26 трлн, водночас загальносвітовий показник зріс на $42 трлн. Тобто на найзаможніших припало дві третини зростання, тоді як 99% населення, які залишилися, сукупно збільшили свої статки лише на $16 трлн, випливає зі звіту, представленого на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
Це вказує на те, що темпи накопичення коштів найбагатшими людьми прискорилися, зазначає CNBC.
Виконавчий директор Oxfam International Габріела Бухер закликала підвищити податки для надбагатих, заявивши, що це “неодмінна умова для скорочення нерівності та відродження демократії”. На її думку, зміни в податковій політиці допоможуть впоратися з триваючими кризами в усьому світі.
“Оподаткування надбагатих людей і великих корпорацій – це вихід із сьогоднішніх криз, що накладаються одна на одну. Настав час зруйнувати зручний міф про те, що зниження податків для найбагатших призводить до того, що їхнє багатство якимось чином “просочується” до всіх інших”, – сказав Бухер.
На 1% найбагатших людей припадає 45,6% загальносвітових статків, на 50% з найменшими доходами – всього 0,75%, згідно з розрахунками Oxfam. За останні два роки багатство мільярдерів у середньому збільшувалося на $2,7 млрд на добу.
Серед 1 тис. найбагатших людей всього 124 жінки і п’ять чорношкірих.
Верхні рівні ставок на доходи фізосіб стали нижчими і менш прогресивними, зазначається в доповіді. При цьому середня ставка податку на найбагатших в ОЕСР (охоплює 38 держав) знизилася з 58% у 1980 році до 42% останнім часом. Для 100 країн середній показник знаходиться ще нижче – близько 31%.
У результаті багато хто з найбагатших людей на планеті майже не платять податки. Наприклад, реальна податкова ставка в одного з найбагатших людей в історії Ілона Маска, голови виробника електромобілів Tesla, становить 3,2%. Інша найбагатша людина – керівник Amazon.com Inc. Джефф Безос – платить податки за ставкою менше 1%. Тим часом один із ринкових трейдерів, з яким працює Oxfam в Уганді, Абер Крістін виплачує 40% від доходів у вигляді податків.
KMZ Industries (Карлівський машинобудівний завод, КМЗ, Полтавська обл.) наприкінці 2022 року виготовив і поставив обладнання, необхідне для закінчення будівництва “сухого” порту групи компаній Alebor Group, розташованого на території Глибоцької громади (Чернівецька обл.) неподалік від кордону з Румунією.
Як повідомляється на Facebook-сторінці машинобудівної компанії, KMZ закачує будівництво першої черги експортного зернового терміналу місткістю 30 тисяч тонн і продуктивністю перевантаження 300 тонн/год.
Загалом Alebor Group планує на 2023-2024 рр. кілька черг будівництва терміналу. У довгостроковій перспективі проєкт “Вадул-Сірецький термінал” перевантажуватиме українську сільгосппродукцію у вагони вузької європейської залізничної колії для подальшого відправлення до румунського порту Констанци, у такий спосіб у експортерів з’явиться альтернатива морським портам України.
Як повідомлялося, голова Глибоцької громади Григорій Ванзуряк у серпні 2022 року написав, що об’єкт буде оснащено силосами місткістю до 200 тис. тонн і продуктивністю перевалки до 3 млн тонн/рік.
За його даними, перша черга проєкту вартістю $20 млн, яку завершать у січні 2023 року, дасть змогу зберігати до 60 тис. тонн сільгоспкультур і щорічно перевалювати в Румунію до 1,2 млн тонн зерна.
Ванзуряк зазначив, що загальна вартість будівництва об’єкта становитиме $40 млн.
Alebor Group у липні-2022 заявила про купівлю земділянки для будівництва терміналу з перевалки сільгоспкультур із широкої української залізничної колії на вузьку європейську, а також елеватора загальною ємністю 60 тис. га.
Alebor Group створена 2014 року. Її засновником є підприємець Олексій Кустов.
До складу групи, крім Воронівського ХПП, входить Христинівське ХПП (Черкаська обл.) і ХПП “Чесне” (Одеська обл.), а також автотранспортні компанії “Болеко” (Черкаська обл.), “Автоєра” (Одеська обл.) і торговий підрозділ. Загальний автопарк компаній налічує 210 зерновозів.
До початку повномасштабного російського вторгнення в Україну група компаній мала потужності з експорту 1,2 млн тонн зернових та олійних культур на рік. Загальна потужність трьох елеваторів становить 315 тис. тонн одночасного зберігання.
KMZ Industries випускає силоси на плоскій основі, конусному днищі, силоси для зберігання борошна, шахтні зерносушарки Brice-Baker (британської розробки) і ДСП (української розробки), транспортне устаткування (норії, ланцюгові, стрічкові та гвинтові конвеєри), сепаратори для очищення зерна, монтує й автоматизує елеваторне устаткування та технологічні процеси на зерносховищах.
У 2020 році завод збільшив виручку на 35% до 2019 року, до 395,26 млн грн і отримав 5,05 млн грн чистого прибутку проти збитку 25,37 млн грн. У 2021 році планував збільшити обсяг виробництва на 30-50%.
Станом на четвертий квартал 2021 року Dragon Capital Investments Limited (Кіпр), кінцевим бенефіціаром якої є Томаш Фіала, володіє 80% акцій АТ “КМЗ”, ТОВ “Варіант Агро Буд” – 20%.
