Агрохолдинг “Астарта” у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн, ідеться в річному звіті компанії в середу ввечері.
“Рентабельність за EBITDA знизилася на 7 відсоткових пунктів (в. п.) порівняно з минулим роком – до 23%, що відображає зниження цін на зернові культури, зростання комерційних витрат і зміну базису поставки під час продажу зернових культур”, – зазначається в документі.
Згідно з ним, виручка “Астарти” минулого року зросла на 21,3% – до EUR618,93 млн, валовий прибуток – на 7,8%, до EUR223,59 млн, тоді як операційний скоротився на 12,2% – до EUR95,78 млн.
Уточнюється, що сільськогосподарський сегмент забезпечив 39% консолідованої виручки або EUR240 млн у 2023 році (+33% порівняно з аналогічним періодом минулого року), тоді як сегмент тваринництва – 7% від загальної виручки або EUR43 млн у 2023 році (+10% порівняно з попереднім роком).
Продажі сегмента “Виробництво цукру” зросли на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR199 млн і становили 32% від загального виторгу за звітний період, тоді як сегмент переробки сої забезпечив 20% виторгу “Астарти” або EUR122 млн, не змінившись порівняно з попереднім роком.
Згідно зі звітом, на експортні продажі минулого року припало близько 53% консолідованої виручки або EUR325 млн.
Менше зростання валового прибутку пов’язане зі зниженням ефекту від переоцінки справедливої вартості біологічних активів у собівартості виручки (EUR60 млн у 2023 році проти EUR73 млн у 2022 році), що відображає здешевлення сировинних товарів і зміну валютних курсів.
Зазначається, що в гривні “Астарта” 2023 року збільшила чистий прибуток на 11,9% – до 2 млрд 452,81 млн грн за зростання виручки на 39,3% – до 24 млрд 446,26 млн грн.
Відповідно до звіту, грошовий потік від операційної діяльності становив EUR91 млн проти EUR39 млн у 2022 році завдяки зниженню відтоку оборотного капіталу, тоді як грошовий потік від інвестиційної діяльності зріс у 2,6 раза – до EUR40 млн, водночас найбільші інвестиції було спрямовано на переробку сої та виробництво цукру.
Чистий фінансовий борг (за вирахуванням зобов’язань за лізингом) знизився за минулий рік на 10% – до EUR39 млн, тоді як чистий борг незначно збільшився – на 3%, до EUR156 млн за рахунок вищих зобов’язань за лізингом у розмірі EUR118 млн проти EUR109 млн у 2022 році.
Як повідомлялося, “Астарта” у 2022 році отримала EUR65,16 млн чистого прибутку, що на 46,8% менше порівняно з 2021 роком. EBITDA холдингу позаторік скоротилася на 23,2% – до EUR154,77 млн, тоді як виручка зросла на 3,8% – до EUR510,07 млн.
За 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. EBITDA скоротилася на 10,8% – до EUR116,63 млн.
У гривні “Астарта” за 9 місяців минулого року збільшила чистий прибуток на 6,9% – до 2 млрд 219,11 млн грн при зростанні виручки на 37,7% – до 15 млрд 513,56 млн грн.
Державний і гарантований державою борг України з 2010 по 2024 рік (млн. грн.)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українські виробники будівельних матеріалів і науково-дослідні інститути працюють над доведенням своїх виробів і конструкцій, що використовуються в оборонній сфері, до відповідності стандартам НАТО, повідомив президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів (ВСПБ) Костянтин Салій.
“Напрямок, над яким ми працюємо, це щоб українські вироби, будматеріали, споруди та конструкції для Міноборони, відповідали стандарту НАТО AQAP 2110”, – розповів Салій на “круглому столі” “Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відновлення” в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За його словами, українські спілки та асоціації будівельних матеріалів беруть участь у будівництві оборонних конструкцій і в науково-технічних радах Міноборони.
“Робота йде, нас чують і нас запитують. Ми намагаємося об’єднати зусилля наших військових зі спеціалізованими державними НДІ, щоб ця допомога була професійною. Ми хочемо, щоб усі розробки пройшли перевірку на полігонах, щоб проводилися натурні випробування”, – пояснив він.
NATO, VSPB, будматеріал, Салий
З 16 квітня до 19 травня 2024 року у відомому Національному музеї “Київська картинна галерея” проходить виставка “Самаркандська Епопея Українських Художників (1941-1944)”.
Виставка присвячена творчості українських художників, які 80 років, а точніше восени 1941 року, були евакуйовані до Самарканда. Десятки викладачів і студентів Київського та Харківського художніх інститутів, до яких згодом долучалися їхні колеги, що поверталися з фронту або прибували до міста з іншими біженцями, знайшли прихисток у цьому гостинному східному місті.
Величезний пласт створених ними робіт сьогодні майже невідомий навіть фахівцям, адже більшість зберігається в сім’ях художників. Автори давно вже покинули нас, залишивши нащадкам цікаві картини, етюди, малюнки, сповнені енергії мистецького пізнання екзотичного Сходу.
З часом ці твори набули також історичного значення, бо зафіксоване в них життя міста є цінним свідченням епохи. Розкрити для себе невідому сторінку українського мистецтва середини ХХ століття глядачі зможуть завдяки дітям та онукам художників, а також колекціонерам, які надали твори для експонування на цій масштабній виставці.
ВИСТАВКА, Київська картинна галерея, Самаркандська Епопея Українських Художників
Комбікормовий завод у Полтавській області планує розширювати потужності для переробки зерна кукурудзи та гороху, повідомила програма USAID Агро у Facebook.
Згідно з повідомленням, грантовий проєкт у співпраці з агентством реалізовуватиме Лохвицький комбікормовий завод.
У рамках проєкту підприємство розпочинає будівництво круп’яного заводу, який вироблятиме кукурудзяну крупу та борошно, а також перероблятиме горох. Запуск роботи планується в листопаді цього року.
Очікується, що завод вироблятиме до 120 т зерна на добу. Він працюватиме на новому обладнанні українського виробника. Завод планує співпрацювати з фермерами, які вирощуватимуть кукурудзу на наданому їм посівному матеріалі.
