Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України продовжить розвивати технології використання штучного інтелекту (ШІ) для діагностики очних хвороб, повідомив завідувач відділу вивчення біологічної дії та застосування лазерів в офтальмології клініки Андрій Король.
“Ми зараз відпрацювали діабетичну ретинопатію, на наступному етапі будемо розвиватися в декількох напрямках. Це можуть бути специфічні захворювання очей, захворювання сітківки, глаукома, вікова дегенерація, це можуть бути інші захворювання, які є проявами цукрового діабету”, – сказав він в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна.
Король зазначив, що ще одним напрямком розвитку технологій ШІ, які планує реалізовувати інститут, стане система, що дасть змогу “бачити симптоми й ознаки різних захворювань, наприклад, гіпертонічної хвороби, зміни судин, спадкових захворювань, низки рідкісних захворювань”.
Король уточнив, що інститут зможе “запускати дослідження за новими нозологіями кожні півтора року”.
Кількість завершених переміщень з України за процедурою загального транзиту (NCTS) у I кв. цього року становила 19 тис., що в 13 разів більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомила Державна митна служба України в понеділок.
“Незважаючи на військові дії та складну ситуацію на західному кордоні України, перший квартал 2024 року за всіма показниками став найрезультативнішим порівняно з попередніми кварталами від початку застосування в Україні процедури спільного транзиту (NCTS), тобто з 1 жовтня 2022 року”, – йдеться в повідомленні в Телеграм-каналі відомства.
Уточнюється, що протягом січня-березня 2024 року оформлено третину від загальної кількості транзитних декларацій за NCTS – 23,5 тис. із понад 65 тис. Зокрема, у країнах-учасницях Конвенції NCTS було успішно завершено понад 19 тис. переміщень, розпочатих митними органами України, тоді як в Україні – майже 4,5 тис. переміщень, розпочатих в інших країнах-учасницях Конвенції.
У митниці наголосили, що порівняно з аналогічним періодом минулого року, тобто І кварталом 2023 року, показники успішно завершених переміщень, розпочатих в Україні, зросли в 13 разів, а переміщень, розпочатих в інших країнах-учасницях Конвенції, – у 9 разів.
Також протягом січня-березня 2024 року майже подвоїлася кількість підприємств, які отримали та використовують авторизації на застосування транзитних спрощень відповідно до Конвенції – з 57 до 101.
Уточнюється, що їм надано 121 авторизацію (з 303 у період застосування Україною Конвенції), з них 39 надано на використання загальної гарантії (у т.ч. на збільшення референтної суми), по 27 – зі статусом авторизованого відправника вантажу та вантажоодержувача, 22 – використання пломб спеціального типу.
Щодо гарантування процедури спільного транзиту в Держмитслужбі відзначають значне зростання кількості зареєстрованих індивідуальних гарантій у І кварталі 2024 року.
“Лише за цей квартал було зареєстровано майже 3 тис. індивідуальних гарантій на суму понад EUR95 млн. Водночас із моменту приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту на кінець кварталу в системі NCTS наявні майже 5,5 тис. чинних (у т. ч. використаних) індивідуальних гарантій на загальну суму EUR274 млн”, – додали в службі.
Крім того, за цей період зареєстровано 21 загальну гарантію на суму ЕUR38 млн. Від початку застосування системи NCTS зареєстровано лише 74 загальних гарантії, чинних на сьогодні – 50 на суму ЕUR167 млн.
Раніше реформуванню митниці були присвячені круглі столи, де організатор і модератор івенту Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними протягом останніх років. Тому реформи митниці такі важливі для країни.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) виставив на аукціон цілісний майновий комплекс повного циклу в Житомирській області, повідомляється на сайті зернотрейдера.
Згідно з повідомленням, до складу об’єкта входять свинокомплекс і м’ясопереробний цех у с. Бистрик.
Серед переваг бізнесу, який продає зернотрейдер, – вигідне розташування в центральній частині України поблизу столиці на території 11 га, робоче обладнання в задовільному стані, наявність персоналу, який складається з місцевих мешканців, стабільний попит на свинину та продукти її переробки на внутрішньому та зовнішньому ринках, власна торгова марка “Бистрицька”, проєктні та дизайнерські напрацювання.
Торги триватимуть до 20 квітня.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію більш ніж у 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів поставок на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн, у другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулона” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Прогноз динаміки сальдо торгівлі товарами (млрд дол США) на 2022-2024 рр.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Швейцарія має намір провести конференцію на високому рівні щодо врегулювання в Україні в середині червня, повідомляє в понеділок Bloomberg із посиланням на джерела.
“Конференція може відбутися 16-17 червня, проте поки що незрозуміло, скільки країн візьмуть у ній участь”, – інформує агентство, зазначаючи, що мова може йти про 80-100 країн, що представляють переважно “глобальний Південь”.
Як зазначили співрозмовники агентства, ключовим питанням є участь Китаю, що дасть змогу Швейцарії “забезпечити довіру в ініціативі”.
Представник МЗС Швейцарії зазначив, що дата і місце конференції поки що невідомі. Джерела агентства ж повідомили, що вона може відбутися у швейцарському місті Люцерн.
“Крім позицій України, Росії та Європи, важливо почути думку “глобального Півдня”, який зіграє ключову роль у можливому включенні Росії в цей процес. Тому ми підтримуємо тісні контакти з Китаєм, Індією, Бразилією, ПАР і Саудівською Аравією”, – додав представник швейцарського МЗС.
Bloomberg зазначає, що кілька країн наполягають на участі Росії в конференції, однак Київ хоче досягти угоди щодо ключових принципів, які “сформують основу для майбутньої угоди”, перш ніж підключати до діалогу Москву.
Узбекистан і Європейський Союз 5 квітня підписали меморандум про взаєморозуміння, який поклав початок стратегічному партнерству з розвитку стійких ланцюжків створення вартості в галузі критично важливої сировини.
Меморандум візуалізували в Бельгії Міністр інвестицій, промисловості і торгівлі Узбекистану Лазіз Кудратов і виконавчий Віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс.
У ЄС зазначають, що Узбекистан володіє другими за величиною запасами критично важливої сировини в Центральній Азії: міді, молібдену і золота.
“Ця угода знаменує собою значний крок на шляху до забезпечення диверсифікованих і стійких постачань критично важливої сировини для переходу до екологічних і цифрових технологій, як у країнах Європейського Союзу, так і в Узбекистані”, – наголошується в повідомленні.
Критично важлива сировина – це корисні копалини, які мають велике економічне значення для Євросоюзу. До такої сировини належить 34 види металів, мінералів та інших природних матеріалів, 17 з яких є стратегічно важливими: мідь, літій, алюміній, титан, платина, графіт, нікель, кобальт та інше.
Стратегічне партнерство, згідно з меморандумом, зосереджене на таких сферах співпраці:
“Ця угода з багатим на природні ресурси Узбекистаном допоможе ЄС забезпечити такий необхідний доступ до найважливішої сировини. Для Узбекистану це стане серйозним стимулом для реалізації його амбіцій щодо диверсифікації економіки, сталого розвитку видобувної промисловості”, – заявив Валдіс Домбровскіс.
Партнерство відповідає стратегії “Глобальний шлюз” (Global Gateway), ключовій ініціативі ЄС з інвестицій у стійкі проєкти у світі, що враховує потреби країн-партнерів і забезпечує довгострокові вигоди для них, завдяки якій ЄС мобілізує до 300 млрд. євро до 2027 року.
Наступним кроком після підписання меморандуму стане спільна робота Євросоюзу та Узбекистану над створенням оперативної дорожньої карти з конкретними діями.
