Україна у квітні 2025 року експортувала 4,1 млн тонн агропродукції, що на 23,4% менше аналогічного показника попереднього місяця, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу.
“Така динаміка скорочення експорту є типовою для цього сезону. Переважна кількість вирощеної продукції вже експортована, залишаються незначні обсяги для експорту”, – пояснили аналітики.
Експерти зауважили, що майже всі групи товарів у квітні 2025 року демонструють падіння обсягів експорту. Виняток становлять лише рослинні олії, обсяги експорту яких зростають. Це пов’язано з нетиповою ситуацію на українському ринку соняшникової олії, обсяги виробництва якої цього року були розтягнуті в часі.
За їх інформацією, у структурі експорту агропродукції у квітні 2025 року превалювали рослинні олії, яких було поставлено на зовнішні ринки 525,8 млн тонн, що на 6% більше, ніж місяцем раніше. При цьому на частку соняшникової олії припадав 91% обсягів експорту, соєвої – 9%.
Експорт зернових культур скоротився на 33% і склав 2,4 млн тонн, де на частку кукурудзи припало 65%, пшениці – 32%, ячменю – 2%; олійних культур – на 3% до 421,2 тис. тонн (соя – 78%, ріпак – 20% та льон – 1%), макухи після вилучення рослинних олій – на 14% до 423,0 тис. тонн (соняшникова – 73%, соєва – 27%), інших видів агропромислової продукції – на 2% до 357,0 тис. тонн.
ПрАТ “Українська фінансова житлова компанія” (“Укрфінжитло”), що виступає розпорядником держпрограми “єОселя”, за підсумком 2024 року збільшило активи на 54% – до 93,76 млрд грн.
Згідно з річною фінансовою звітністю підприємства, розміщеною у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), його доходи минулого року збільшилися на 25,7% і склали 10,3 млрд грн, а витрати виросли у 2,7 раза – до 2,73 млрд грн.
Нерозподілений прибуток компанії на кінець 2024 року склав 9,5 млрд грн.
Станом на 31 грудня 2024 року фінансові інвестиції в цінні папери компанії становили 68,9 млрд грн, отримано кредитів на 12,9 млрд грн. Чистий прибуток підприємства виріс на 5% і склав 6,2 млрд грн.
Як повідомляється, у 2024 році “Укрфінжитло” видав банкам-партнерам на фінансування програми “єОселя” кредитів на 14,4 млрд грн, у тому числі в розрізі кварталів: перший квартал – 3,7 млрд грн; другий квартал – 4,3 млрд грн; третій квартал – 3,3 млрд грн; четвертий квартал – 3 млрд грн.
Крім того, 3,3 млрд грн у 2024 році сплачено товариством на користь держави до бюджетів всіх рівнів та інших цільових фондів у вигляді податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
“Укрфінжитло” також планує розподілити 1,87 млрд грн дивідендів з чистого прибутку за 2024 рік до державного бюджету.
Як повідомлялося, програма доступного іпотечного кредитування “єОселя” запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних строком до 20 років із первісним внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектора безпеки та оборони, медпрацівники, педагоги, науковці. З 1 серпня 2023 року подати заявку на участь у програмі “єОселя” під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи (ВПО) та громадяни, які не мають власного житла більше за нормативну площу.
За умовами програми, пільгові категорії учасників можуть придбати житло в споруджуваному будинку, і будинках не старше 10 років (у столиці та обласних центрах), решта учасників – у будинку не старше трьох років або об’єкті, що будується. ВПО можуть взяти участь в “єОселі” під 7% річних та придбати житло віком до 10 років або житло на стадії будівництва по всій території України, де працює програма.
Кабінет міністрів України постановою №939 від 16 серпня вніс зміни до умов “єОселі”. Зокрема, з 19 вересня можна використати сертифікати “єВідновлення” як початковий внесок для придбання житла за “єОселею”, можна купувати майнові права на приватні будинки на етапі будівництва, збільшено ставки виплат після 10 років обслуговування позики. З 19 жовтня для молоді віком до 25 років зменшено розмір першого внеску (від 10%).
У програмі беруть участь 11 банків-партнерів: державні Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, Сенс Банк, Sky Bank, банк “Кредит Дніпро”, банк “Глобус”, Таскомбанк, Bisbank, Радабанк.
Загалом станом на 1 травня за весь час дії програми пільгової іпотеки “єОселя” (з 2022 року) власниками житла стали 16600 родин, загальна сума отриманих кредитів становить 27,302 млрд грн.
Агрохолдинг ІМК завершив 2024 рік з чистим прибутком $54,54 млн порівняно із чистим збитком $21,03 млн у 2023 році, йдеться у річному звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно із ним, виручка компанії зросла на 52% – до $211,29 млн, валовий прибуток – в 4 рази, до $109,10 млн, а нормалізована EBITDA – у 25 разів, до $86,11 млн.
“Зростання … EBITDA у 2024 році, як і збільшення чистого прибутку, пов’язане зі збільшенням обсягів продажів та цін на зернові та олійні культури протягом періоду”, – зазначається у документі.
ІМК уточнила, що найбільш значну частину доходу компанії приносить продаж кукурудзи – $107,85 млн, що на 8% більше за 2023 рік.
В той же час 2024 року агрохолдинг збільшив виручку від продажу соняшнику в 2,7 рази – до $46,45 млн, пшениці – в 2,5 рази, до $56,01 млн, або в п’ять разів.
Частка експорту у виручці зросла минулого року до 75% з 64% роком раніше.
Згідно зі звітом, чистий грошовий потік від операційної діяльності компанії збільшився 2024 року до $91,6 млн з $17,1 млн в попередньому році в основному завдяки збільшенню обсягів продажів.
Чистий відтік грошових коштів від інвестиційної діяльності зріс до $22,5 млн з $16,6 млн у 2023 році, що відповідає програмі капітальних інвестицій групи, сказано у документі.
Наголошується також, що борг у минулому році впав з $45,7 млн до $23,3 млн.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 116 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2024 року 864 тис. тонн.
У 2023 році ІМК отримав чистий збиток $21,03 млн проти $1,12 млн роком раніше, а його EBITDA скоротилася в 11,3 раза – до $3,22 млн. Виручка зросла на 22,3% – до $139,45 млн, водночас частка експорту скоротилася до 68% із 73% роком раніше.
За 9 місяців 2024 року агрохолдинг отримав чистий прибуток $47,17 млн проти $2,25 млн чистого збитку за 9 місяців 2023 року. Його виручка зросла на 43% – до $140,79 млн, а EBITDA – у 5,1 разів, до $71,10 млн.
Україна станом на 2 травня з початку 2024-2025 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 35,341 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 119 тис. тонн було відвантажено від початку поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики України з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на 3 травня минулого року загальний показник відвантажень оцінювався в 41,607 млн тонн, в тому числі 242 тис. тонн – в травні.
При цьому, з початку поточного сезону експортовано пшениці – 13,913 млн тонн (у 2023/24 МР – 15,848 млн тонн), ячменю – 2,264 млн тонн (2,205 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1,2 тис. тонн), кукурудзи – 18,644 млн тонн (23,074 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 2 травня оцінюється в 58,7 тис. тонн (у 2023/24 МР – 87,1 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 54,5 тис. тонн (82,4 тис. тонн).
У 2025 році економіка Німеччини продовжує стикатися з серйозними труднощами. Після двох років поспіль зниження ВВП (на 0,3% у 2023 році та на 0,2% у 2024 році), поточний рік характеризується стагнацією, з прогнозованим зростанням ВВП на рівні 0,0%. Це робить Німеччину єдиною країною G7, яка не продемонструвала економічного зростання за останні три роки.
Очікується, що новий уряд під керівництвом канцлера Фрідріха Мерца, який має вступити на посаду 6 травня, представить пакет заходів зі стимулювання економіки. Серед них:
Економісти прогнозують помірне відновлення економіки Німеччини у 2026 році зі зростанням ВВП на рівні близько 1,0% . Однак успішна реалізація цих прогнозів залежатиме від здатності нового уряду ефективно справлятися з внутрішніми та зовнішніми викликами.
Україна в 2024-2025 маркетинговому році вже експортувала 494 тис. тонн цукру, із яких 196,6 тис. тонн у період січень-квітень 2025, повідомила пресслужба Національної асоціації цукровиків України “Укрцукор” в Facebook.
Згідно з повідомленням, 90% було спрямовано на світовий ринок, 10% склав експорт у країни ЄС.
За інформацією галузевої асоціації, лідером серед покупців українського цукру залишається Туреччина, куди відправлено 16% експортних обсягів, на другому місці – Лівія (11%), на третьому – країни ЄС (10%).
