Влада Китаю ухвалила рішення підняти мита на продукцію США з 34% до 84%, повідомляє в середу The Global Times з посиланням на Комісію з митних тарифів при Держраді КНР. Нові тарифи мають набути чинності 10 квітня з 12:01 за місцевим часом (7:01 кв).
Своєю чергою китайські державні ЗМІ повідомили, що влада КНР додала 6 фірм США до списку неблагонадійних організацій і 12 американських структур до переліку юросіб, щодо яких діє експортний контроль.
Раніше президент США Дональд Трамп, не отримавши сигналів про поступки від Пекіна, підписав указ про підвищення мит на товари з Китаю. Згідно з указом, раніше оголошені Трампом додаткові 34% мита змінюються на 84%. Таким чином, з урахуванням мит у 20%, які Трамп ввів на товари з Китаю в перший термін його президентства, тепер мита становлять 104%.
Минулого тижня влада Китаю ухвалила рішення з 10 квітня запровадити додаткові мита в розмірі 34% на товари зі США.
Телеканал CNBC зазначав, що США були готові переглянути свою позицію щодо підвищення мит на китайські товари, якби Китай відмовився від відповідних мит на американські товари. Однак у Пекіні заявляли, що не збираються йти на поступки.
Україна в I кварталі 2025 року наростила імпорт акумуляторів і сепараторів до них до $217,82 млн, що в 2,5 раза більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Про це свідчать дані ДМС.
У березні імпорт склав $63,6 млн, що більш ніж удвічі перевищує показник березня-2024 і на 7% більше, ніж у лютому-2025.
Основні постачальники:
– Китай – 79,2%
– Болгарія – 5,3%
– Тайвань – 3,8%
Експорт акумуляторів з України в I кварталі – $11 млн, ключові напрямки: Польща (33,7%), Франція (19%), Німеччина (13,9%).
За підсумками 2024 року імпорт акумуляторів в Україну становив $950,6 млн, збільшившись більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком.
Основні виробники та бренди акумуляторів, чия продукція активно представлена в українському імпорті:
– CATL, BYD, Gotion (Китай)
– Varta (Німеччина)
– Fiamm (Італія)
– Bosch (Німеччина)
– Yuasa (Японія)
За оперативними даними «Укрметалургпрому», у I кварталі 2025 року українські металурги виплавили 1,733 млн тонн сталі, що на 2,7% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
У березні виплавка склала 550,5 тис. тонн, що трохи нижче за лютневий показник (571,8 тис. тонн).
Загалом 2024 року Україна виплавила 7,575 млн тонн сталі (+21,6% до 2023 року), а 2023-го – 6,228 млн тонн (-0,6%). У 2021 році показник сягав 21,366 млн тонн.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club нещодавно представив відео аналіз про ТОП-20 країн виробників сталі – https://youtube.com/shorts/j7Yev2HCS4o?si=lfmGJ5jrx8036z1U
Орендні ставки на ринку комерційних площ у складі житлових комплексів в Україні майже сягнули показників довоєнного рівня, проте поки що тільки в гривневому еквіваленті, зазначають експерти ринку.
«Орендні ставки у 2022 році просіли на 30-40%, однак із середини 2023 року почалася поступова стабілізація. Сьогодні ставки наблизилися до довоєнних показників, особливо в густонаселених районах», – розповів агентству “Інтерфакс-Україна” СЕО девелоперської компанії ENSO Раміль Мехтієв.
За його словами, компанія зберігає гнучкість умов для орендарів. Наприклад, є можливість оренди з правом викупу приміщення, практикується індивідуальний підхід до графіка оплати в перші місяці роботи бізнесу, зокрема введення орендних «канікул» на перші місяці.
Мехтієв зазначив, що компанія залишає за собою 20-30% комерційних площ для подальшого управління або оренди для наповненості ЖК необхідними сервісами. Для решти приміщень можуть бути введені обмеження, закріплені договором, наприклад, заборона на відкриття нічних клубів, ломбардів або закладів зі шкідливими викидами.
Аналогічний підхід практикують у компанії KAN Development, повідомила її прес-служба. Так, певну частку приміщень девелопер самостійно здає в оренду, щоб забезпечити наявність ключових сервісів – медичних послуг, аптек, продуктових магазинів. Договори теж фіксують обмеження для видів бізнесу, наприклад, заборону на галасливі види діяльності.
Віднедавна договори оренди також часто доповнюють спеціальними пунктами, які регулюють взаємовідносини не період відключення електрики або компенсації витрат на альтернативну енергетику, зазначив операційний директор Avalon Ярослав Возняк.
Загалом орендні ставки на комерційні лоти в складі ЖК відчутно залежать від конкретного об’єкта, його локації, трафіку і функціоналу, повідомила комерційна директорка «Інтергал-Буд» Анна Лаєвська. За її словами, «Інтергал-Буд» залишає у власному орендному фонді приміщення з терміном окупності до 12 років.
«У житлових комплексах із високою заселеністю ціна може бути навіть вищою, тому що потік людей і машин там дуже великий», – пояснила вона.
Близько 50% комерційних приміщень у житлових комплексах Perfect Group залишаються у власності девелопера, зазначив керівник проєктів компанії Олексій Коваль. При цьому частка може змінюватися залежно від конкретного ЖК і його локації.
Він підкреслив, що, хоча зараз уже відсутні «антикризові» знижки, які пропонували орендарям на початку повномасштабного вторгнення, девелопер усе ще забезпечує лояльні ставки на перший рік оренди з поступовим підвищенням протягом наступних років, що закріплюється в договорі.
За словами засновника компанії «ТКН-Консалтинг» Олександра Горлача, на кінець 2024 року орендні ставки сягали до 70% довоєнного показника.
«По суті ставки зараз майже відновилися в гривні, але не у валюті. Утім, комерційна нерухомість у нових заселених житлових комплексах є найбільш прогнозованою інвестицією. Станом на кінець 2024 року ставки в деяких орендодавців становили до 70% довоєнних», – прокоментував він агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, зараз ставки на комерційні приміщення в ЖК становлять 800-1,5 тис. грн/кв. м/міс. для найпопулярнішого формату – приміщень площею до 60 кв. м. з активним трафіком. Приміщення з незручним плануванням, сходами, низьким трафіком здаються дешевше, за 200-500 грн/кв. м/міс.
Експерт зазначив, що на сьогодні найактивнішими платоспроможними орендарями є аптечні мережі та продуктовий напрямок (кафе, піцерії тощо), які обирають лоти площею 40-50 кв. м.
Водночас деякі девелоперські компанії, зокрема Alliance Novobud, не здають комерційні приміщення в оренду, а повністю їх продають.
«Ми не здаємо в оренду комерційні приміщення, а продаємо їх. Власники площ самостійно приймають рішення про те, чим саме їм займатися. Зазвичай вони вивчають уже наявну бізнес-інфраструктуру, зважують свої можливості, вивчаючи попит і пропозицію», – зазначила CMO Alliance Novobud Ірина Міхальова.
Експорт аграрної продукції з України за підсумками березня склав 5,4 млн тонн на $2,1 млрд, при загальному експорті країни у $3,6 млрд частка агропродукції становить 58%, ключові позиції — кукурудза та соняшникова олія, повідомив міністр аграрної політики та продовольства в Telegram.
Згідно з повідомленням, у топ-5 категорій українського агроекспорту увійшли кукурудза — $514 млн (2,4 млн тонн), соняшникова олія — $503 млн (441 тис. тонн), пшениця — $254 млн (1,1 млн тонн), соєві боби — $150 млн (370 тис. тонн), м’ясо птиці — $95 млн (41 тис. тонн).
Міністр підкреслив, що порівняно з торішнім березнем спостерігається зростання вартості експорту на $87 млн (+4%). Це стало можливим завдяки збереженню в експортній структурі сильних позицій більш маржинальних товарів (соняшникової олії, соєвих бобів, м’яса птиці) та загальному зростанню цін на агропродукцію.
“Аграрний сектор залишається опорою української економіки, забезпечуючи понад половину валютних надходжень країни в умовах війни. Наші виробники продовжують демонструвати конкурентоспроможність на світовому ринку, а міністерство послідовно працює над диверсифікацією ринків збуту та розширенням експортного потенціалу переробної промисловості”, — зазначив Коваль.
За його інформацією, середні експортні ціни на основні товари у березні 2025 року в розрахунку на тонну склали: кукурудза – $215, соняшникова олія – $1141, пшениця – $225, соєві боби – $407, м’ясо птиці – $2 300. Така цінова кон’юнктура на світових ринках сприяла збільшенню вартості українського агроекспорту.
Водночас спостерігається зростання експорту окремих видів продукції переробки. Зокрема, експорт хлібобулочних виробів збільшився на 24% порівняно з березнем-2024 – до $29,5 млн (+$7,7 млн), вершкового масла — на 254%, до $9,87 млн (+$7,3 млн), а сирів — на 32%, до $5,3 млн (+$1,4 млн).
Основними торговельними партнерами у березні стали Туреччина ($270,8 млн), Італія ($171,1 млн), Іспанія ($170,4 млн), Єгипет ($162,4 млн) та Нідерланди ($121,6 млн).
Найбільший в Україні приватний оператор залізничних перевезень компанія «Лемтранс» планує побудувати у Фастові (Київська обл.) контейнерний термінал, повідомляється на сайті компанії.
«Термінал у Фастові буде стратегічною ланкою в розвитку транспортної логістики регіону. Проєкт дасть змогу: оптимізувати логістичні ланцюги, розширити експортні можливості українських виробників і створити умови для інтеграції місцевого бізнесу у світову торгівлю», – зазначив директор із розвитку термінальної мережі компанії “Левада Карго” Олександр Ткачук.
У компанії додали, що 2024 року інвестували 478 млн грн у логістичні та інфраструктурні проєкти – це втричі більше, ніж 2023 року. Основний акцент зроблено на розвиток термінального та контейнерного бізнесу, де сума інвестицій склала 441 млн грн.
Група «Лемтранс» у вересні 2024 року завершила перший етап будівництва і відкрила «Контейнерний термінал “Вінниця” (КТВ).
Як повідомлялося, загальний обсяг перевезень «Лемтранс» у 2024 році становив 15,9 млн тонн, що на 6% менше, ніж у 2023 році.
За підсумками діяльності у 2024 році компанії, що входять до складу групи «Лемтранс», перерахували до бюджетів усіх рівнів податків і зборів у розмірі понад 712 млн грн. «Лемтранс» у 2024 році перерахував до державного бюджету близько 647 млн грн. Місцеві бюджети було поповнено на суму 66 млн грн. Крім того, група «Лемтранс» сплатила понад 59 млн грн єдиного соціального внеску.
