За сім місяців діяльності гуманітарний проєкт LINE-UP, який організований благодійним фондом PIN-UP Foundation, забезпечив понад п’ять тисяч українців з прифронтових регіонів товарами першої необхідності. Проєкт покликаний оперативно допомогти людям найнеобхіднішим.
У квітні 2023 року благодійний фонд PIN-UP Foundation запустив гуманітарний проєкт LINE-UP, націлений на швидку допомогу українцям у прифронтових містах. Команда волонтерів вже понад півроку розвозить гуманітарні набори для українців.
За цей час волонтери LINE-UP здійснили 108 поїздок на деокуповані та наближені до лінії зіткнень території у громади Харківської, Донецької, Луганської областей. Загалом у 71 населений пункт було доставлено 97 тонн різних товарів першої необхідності – продуктові, побутові, медичні набори, а також дитячі набори і підгузки. За потреби проєкт також задовольняв технічні потреби громад (генератори, старлінки, акумулятори). Загалом допомогу від проєкту LINE-UP отримали понад п’ять тисяч українців. Крім того, команда волонтерів приймала участь в рятувальній місії після підриву Каховської ГЕС. Команда забезпечила місцевих жителів товарами першої потреби, а також протягом тижня надавала різну допомогу херсонцям, які постраждали від підриву ГЕС.
“Від початку запуску проєкт LINE-UP вніс значний внесок у життя тисяч українців на передовій. Наші віддані волонтери виконали понад 100 гуманітарних місій, доставляючи необхідні товари та підтримку тим, хто цього потребує. Проєкт продовжує свою роботу, адже наша спільна мета – допомогти якомога більшій кількості українців і оперативно задовольнити їх найгостріші потреби”, — прокоментувала президентка PIN-UP Foundation Марина Ільїна.
Нагадаємо, проєкт LINE-UP було створено через велику кількість запитів від місцевих громад прифронтових територій України на допомогу із забезпечення мешканців життєво-важливою продукцією. Досвідчені волонтери Фонду закуповують необхідні товари, вибудовують найбезпечніший маршрут і розвозять гуманітарну допомогу по прифронтових громадах.
Волонтери Фонду ведуть регулярну фіксацію своїх активностей у рамках проєкту. Спостерігати за реалізацією LINE-UP можна на сторінці PIN-UP Foundation в Instagram.
PIN-UP Foundation – благодійний фонд, який об’єднує волонтерів, професіоналів, неурядові організації та світову спільноту, які мають спільні цінності та прагнуть до розвитку України. Програми фонду спрямовані на підтримку соціально незахищених категорій населення, розвиток освіти, спорту, охорони здоров’я та допомогу у відновленні країни.
АТ “Укрпошта” в рамках спільного проєкту з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) оголосило на порталі ЄБРР тендер на закупівлю 250 автомобілів (фургонів вантажопідйомністю щонайменше 1750 кг) із супутніми послугами Full service за проєктом розвитку логістики “Укрпошти” для реалізації у 2024 році.
Згідно з повідомленням на порталі Prozorro, тендерні пропозиції приймаються до 15 січня 2024 року.
“Проєкт дасть змогу зробити важливі інвестиції в логістичну інфраструктуру та автопарк “Укрпошти” для поліпшення якості послуг і стійкості бізнесу та мережі компанії. Він підтримає трансформацію операційної моделі компанії, а також поліпшить якість послуг і стійкість бізнесу та мережі “Укрпошти”, – наголошується в повідомленні.
Проєкт фінансується за рахунок кредитних коштів/гранту, наданому ЄБРР.
У повідомленні наголошується, що в середині грудня-2023 планується проведення роз’яснювальної онлайн-зустрічі із зацікавленими постачальниками, де вони зможуть поставити запитання щодо тендерної документації.
Як повідомлялося, у жовтні 2020 року уряд України схвалив залучення EUR63 млн кредиту від ЄБРР на реалізацію проєктів АТ “Укрпошта” “Логістична мережа” та “Сільське відділення”.
У березні 2021 року в межах проєкту з ЄБРР було укладено договір із компанією VIDI на закупівлю для пересувних відділень 1860 автомобілів Citroеn Berlingo L2 Worker загальною вартістю 1,3 млрд грн.
Станом на 30 вересня “Укрпошта” має 27,36 тис. точок присутності, в яких працює 35 тис. співробітників. Чистий дохід у січні-вересні 2023 року становив 8,36 млрд грн.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у листопаді 2023 року перевезло 14 млн тонн вантажів, що на 33,8% більше за аналогічний період 2022 року та на 4% більше за жовтень 2023 року, повідомила пресслужба УЗ у вівторок.
“Важливо, що, крім внутрішніх перевезень, почав зростати й експорт, який є критично необхідним для нашої країни. Завдяки роботі українського морського коридору наростили й експорт зерна”, – зазначив голова правління УЗ Євген Лященко.
Згідно з інформацією УЗ, це рекордні показники з початку широкомасштабного вторгнення.
За даними УЗ, на внутрішньому сполученні компанія в листопаді 2023 року перевезла 7,3 млн тонн вантажів, що на 19% більше за листопад 2022 року. Експортні перевезення зросли на 56,2% – до 6 млн тонн, імпортні – на 35,4%, до 679 тис. тонн, транзитні – у 2,2 раза, до 65,5 тис. тонн.
Зазначається, що найбільшу частку серед перевезених вантажів займають зернові – 3 млн тонн (+13% до листопада 2022 року), мінбудматеріали – 3 млн тонн (+61,8%), руда залізна та марганцева – 3 млн тонн (+2,5 раза), кам’яне вугілля – 2 млн тонн (на 7,7% менше).
Водночас у листопаді залізницею експортовано 2,4 млн тонн зерна, що на 13% більше, ніж у листопаді 2022 року і на 40,4% більше, ніж у жовтні 2023 року.
У компанії також повідомили, що перевезення зернових у напрямку морських портів у листопаді становило 1,7 млн тонн, що в 1,7 раза більше порівняно з попереднім місяцем. Водночас перевезення через сухопутні прикордонні переходи зменшилися на 4,2% – до 720 тис. тонн.
Повномасштабне вторгнення кардинальним чином змінило географію та обсяг будівельного ринку, спричинило кадрові зміни, вплинуло на нормативну базу, а також відкрило нові напрямки діяльності для українських будівельних компаній.
Директор Rauta Андрій Озейчук розповів про тенденції та зміни у будівництві в 2022-2023 роках.
На сьогодні загальні втрати становлять більше $150 млрд, в тому числі найбільші збитки зазнав житловий фонд ($56 млрд), інфраструктура ($37 млрд) та промисловість ($12 млрд). За два роки повномасштабного вторгнення близько 15% виробничих потужностей будівельних матеріалів зазнали руйнувань. При цьому найбільших втрат зазнали сегменти металопрокату і сухих гіпсових сумішей.
Попит
У 2022 році обсяг будівельного ринку України зменшився приблизно на 65%. У 2023 році спостерігається тенденція до збільшення споживання будівельної продукції та послуг і за результатами року очікується зростання ринку на 25%. При цьому обсяг ринку житлової нерухомості у гривневому еквіваленті залишиться на рівні минулого року, нежитлової нерухомості – зросте на 15%, а інженерних споруд – покаже приріст 40%.
Кардинально змінилася структура попиту на нові об’єкти житлової нерухомості України. Прифронтові регіони зазнали найбільшого падіння обсягів будівництва до майже 90%, центральна частина – зменшення до 70%, а на заході будівництво зросло на 15%, що пов’язано з релокацією бізнесу та внутрішньо переміщених осіб, а також активним розвитком курортної нерухомості у Карпатах.
Ринок первинної нерухомості переорієнтувався переважно на захід України. Девелопери в інших регіонах зосереджені здебільшого на закінченні проєктів, розпочатих до березня 2022 року. Наразі більшість інвесторів не наважуються починати нові будівельні проєкти і займають вичікувальну позицію.
В центрі, на півночі та сході України зріс попит на послуги з відбудови зруйнованих будівель і споруд. Бізнес, що зазнав руйнувань об’єктів нерухомості, потребує реконструкції будівель задля відновлення функціонування.
Найбільш швидкозростаючим сегментом будівництва наразі є відбудова інфраструктури, в першу чергу мостів і об’єктів соціального призначення, за рахунок бюджетних та донорських коштів.
У відповідь на загрози воєнного часу з’явився нові сегменти будівельного ринку: конструкції для захисту об’єктів критичної інфраструктури та модульні залізобетонні укриття, призначені для захисту людей під час повітряних тривог, артилерійських обстрілів тощо.
Ціни
У 2022-2023 роках собівартість будівництва збільшилася на 53%, що призвело до аналогічного зростання цін на ринку первинної нерухомості. Вартість будівництва і надалі зростатиме, що обумовлюється об’єктивними процесами, зокрема збільшенням попиту та інфляцією.
Переорієнтація імпорту
Постачальники будівельних матеріалів, які раніше завозили продукцію з рф та білорусі (скло, бітум, металопрокат, цемент, сендвіч-панелі тощо), були вимушені переорієнтуватися на поставки товарів з країн ЄС та Туреччини.
Через закриття українських портів імпорт будівельних матеріалів морем (металопрокат, хімія, оздоблення та ін.) став неможливим. Сьогодні ввезення цих матеріалів до України відбувається переважно через Румунію, що призвело до збільшення їх вартості.
Наприкінці 2023 року виникли ускладнення з ввезенням сировини та матеріалів через блокування польськими та словацькими перевізниками пунктів пропуску на кордоні з Україною. Це також спричинило збільшення цін і термінів поставки імпортних будівельних матеріалів.
Кадри
За час повномасштабного вторгнення скорочення чисельності працездатного населення України склало близько 35%. Мобілізація та еміграція кваліфікованих фахівців спричинили дефіцит кадрів у будівельній галузі, який відчувається навіть на фоні значного падіння ринку. В майбутньому це може призвести до збільшення заробітних плат, що додатково вплине на зростання собівартості будівництва, але все одно не вирішить проблему нестачі кваліфікованих кадрів.
У зв’язку з цим все більш затребуваними стають технології швидкого будівництва, які потребують мінімальної кількості робітників. Наприклад, для зведення будівель з сендвіч-панелей необхідна в рази менша кількість спеціалістів, ніж при будівництві зі штучних матеріалів.
При відбудові Україна потребуватиме великої кількості фахівців будівельних спеціальностей, тому в майбутньому нас імовірно очікує трудова міграція кваліфікованих кадрів з ЄС та фахівців робітничих спеціальностей з Азії.
Законодавство
Серед основних новацій у законодавчий сфері останніх років можна відмітити тенденцію до підвищення безпеки людей та покращення енергоефективності будівель. Так прийняття змін до Закону № 2486-IX регламентують вимоги до улаштування бомбосховищ під час зведення нових будівель. Також у ДБН В.2.6-31:2021 змінилися вимоги до мінімально допустимих значень приведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівель, які підвищилися в середньому на 28%.
Підготовка до відбудови
Наразі більшість українських інвесторів готуються до відбудови і активно прораховують вартість будівництва, але очікують закінчення воєнних дій для старту нових проєктів.
Міжнародні фінансові інституції планують залучатися до відбудови і поступово заходять на ринок України. Ключовими критеріями фінансування повоєнного будівництва в Україні будуть прозорість та швидкість реалізації проєктів, тому міжнародні організації вже сьогодні починають налагоджувати партнерство з надійними українськими будівельниками. При цьому у пріоритеті стають компанії, які працюють з європейськими матеріалами і технологіями, що дозволяє створювати сучасні архітектурно привабливі та енергоефективні будівлі.
Зміна імпорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Ціни на нафту еталонних марок слабо змінюються під час ранкових торгів у вівторок, а напередодні котирування опустилися до мінімумів із середини листопада на побоюваннях, що країни ОПЕК+ не будуть повною мірою дотримуватися взятих на себе зобов’язань зі скорочення видобутку.
Ціна лютневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 7:10 кв становила $78,03 за барель, що відповідає рівню на закриття попередньої сесії. Напередодні ці контракти знизилися в ціні на $0,85 (1,1%), до $78,03 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на 5 центів і становили $73,09 за барель. За підсумками минулої сесії вони впали на $1,03 (1,4%) – до $73,04 за барель.
У понеділок обидві марки завершили торги на мінімумах з 16 листопада.
Минулого тижня окремі країни ОПЕК+ оголосили про добровільне скорочення видобутку нафти на 2,2 млн барелів на добу в першому кварталі 2024 року. Зниження видобутку з боку ОПЕК+ забезпечить баланс на ринку нафти в першому кварталі наступного року, але без подальших заходів у другому кварталі на глобальному ринку може виникнути профіцит у розмірі 1 млн б/д, побоюються аналітики Citi.
Крім того, той факт, що обмеження виробництва нафти є добровільними, підвищує скептицизм щодо дотримання умов угоди, додали аналітики.
