Ціни на нафту еталонних марок помірно піднімаються вранці у вівторок після зниження днем раніше.
Ціна січневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 9:55 кв. становить $80,08 за барель, що на 10 центів вище за показник на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подешевшали на 60 центів (0,7%), до $79,98 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу зросли на 8 центів і становили $74,94 за барель. За підсумками минулої сесії вони знизилися на 68 центів (0,9%) – до $74,86 за барель.
У центрі уваги учасників ринку залишається зустріч міністрів країн ОПЕК+, яка відбудеться 30 листопада. Її було перенесено з 26 листопада, як пишуть ЗМІ, через розбіжності всередині групи.
Зустріч ОПЕК+ стане найважливішою подією цього тижня “не тільки тому, що будь-яке рішення матиме прямі наслідки для цін та інфляції, а й через те, що засідання вже було відкладено на чотири дні”, зазначив старший аналітик OANDA Крейг Ерлам.
Старший аналітик Price Futures Group Філ Флінн попередив, що бажання Анголи та Нігерії видобувати більше нафти, про яке писали в пресі, може викликати роздратування Саудівської Аравії, і країна відмовиться від добровільних скорочень виробництва, “наповнивши світовий ринок нафти”.
Учасники ринку бачать 68%-ву ймовірність того, що ОПЕК не стане змінювати цільові показники видобутку на найближчому засіданні, і 25%-вий шанс, що його буде збільшено, за даними інструменту OPEC Watch Tool від CME Group.
Спікер Палати представників США Майк Джонсон заявив, що Вашингтон виділить додаткове фінансування Києву, передає Politico.
“Я думаю, що все це збереться воєдино найближчими днями. Я впевнений і оптимістичний, що ми зможемо це зробити – довести це до кінця”, – сказав він.
Джонсон сказав, що є відчуття терміновості в отриманні допомоги як Ізраїлю, так і Україні, додавши, що серед членів Конгресу “ведеться багато вдумливих переговорів”.
Також спікер заявив, що допомога Ізраїлю є головним пріоритетом для США і назвав допомогу Україні ще одним пріоритетом.
“Звичайно, ми не можемо дозволити Володимиру Путіну марширувати Європою, і ми розуміємо необхідність надання там (Україні – ІФ-У) допомоги”, – сказав Джонсон.
Він пояснив, що якщо Україні необхідна додаткова допомога, яку більшість членів Конгресу вважають важливою, то необхідно також працювати над зміною прикордонної політики США.
Угорські залізниці запустять із 10 грудня новий денний прямий поїзд №143/146 Відень – Чоп – Відень, з яким будуть зручні пересадки на українські нічні поїзди до Києва та Луцька через Львів і Рівне, повідомила “Укрзалізниця” в п’ятницю в Телеграм-каналі.
Зазначається, що вартість квитка з Києва до Відня (сидячий вагон 2 класу + купе) становитиме близько 2,5 тис. грн, що на 1 тис. грн дешевше за пряме сполучення Київ – Відень вагонами класу “риц”.
Зазначено також, що квитки на внутрішньоукраїнську частину подорожі можна придбати в застосунку УЗ, чат-ботах, на сайті та в касах вокзалів, а на частину Відень-Чоп-Відень – у міжнародних касах УЗ або Австрії.
“Укрзалізниця” додала, що планує запустити продаж онлайн-квитків до Угорщини та Австрії найближчими тижнями.
За даними УЗ, прикордонно-митні операції відбуватимуться на станції Чоп, на пересадку відводиться 2-2,5 години.
“Пасажирам не варто хвилюватися за своє стикування в Чопі через можливі запізнення, оскільки пересадку узгоджено: поїзд завжди чекатиме на всіх пасажирів”, – заявила компанія.
Водночас уточнюється, що поїзд №146 Чоп-Відень відправлятиметься щодня о 08:23 із прибуттям у Будапешт-Келете о 14:20 і до Відня о 17:20.
На зворотному шляху поїзд №143 Відень-Чоп вирушає зі столиці Австрії о 10:42, Будапешт-Келеті о 13:40 і прибуває до Чопа о 20:59.
Як повідомлялося, 4 жовтня, УЗ оголосив про запуск нового залізничного сполучення між Львовом і Варшавою через станцію Рава-Руська, на якій курсує рухомий склад польського залізничного перевізника SKPL.
Мета: організація аналітичних обговорень щодо впровадження промислових інвестиційних проєктів, презентація звіту про перспективи та механізми створення нових інвестиційних фондів та нагородження інвесторів, котрі розпочали та реалізують проєкти після 24 лютого 2022 року.
Захід відбудеться 1 грудня 2023 року на майданчику ТПП України та об’єднає високопоставлених представників влади і бізнесу.
Відновлення та економічна трансформація України залежить від належного фінансування проєктів з відбудови та залучення приватних інвестицій. Незважаючи на суттєві виклики сьогодення українські та міжнародні компанії продовжують інвестувати, створювати нові робочі місця, підтримують економіку країни та показують світу приклад реалізації проєктів, не чекаючи на закінчення військових дій.
Учасники обговорять потреби бізнесу й держави в частині промислового, енергоефективного обладнання та матеріалів, економічну трансформацію та фактори інвестиційної привабливості України.
В рамках заходу відбудеться нагородження компаній, що інвестують в Україну після 24.02.22, публічних діячів та медіа, які сприяють розвитку інвестиційного середовища України.
Час: 14:00-18:00
Cеред спікерів:
Організатори: Урядовий офіс із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest та Торгово-промислова палата України
Програма заходу
Акредитація ЗМІ обов’язкова:
E-mail: nazarii.volianskyi@ukraineinvest.gov.ua; тел. +38063-023-11-93
UKRAINEINVEST, Володимир Кузьо, Ганна Замазєєва, Дмитро Кисилевський, Сергій Цівкач, Торгово-промислова палата України
2 грудня відбудеться фінал Steel Freedom 2023
10 команд-фіналістів захищатимуть свої проєкти перед авторитетними членами журі, які і визначать переможця цього року.
Через воєнний час захід пройде в закритому форматі лише для фіналістів.
Запрошуємо всіх приєднатися до онлайн-трансляції, адже фінал архітектурного конкурсу це:
• Захист кращих проєктів перед членами журі
• Голосування за приз глядацьких симпатій. Участь приймають всі роботи півфіналістів.
• Лекції провідних архітекторів України
• Церемонія нагородження переможців конкурсу та проєктів у номінаціях від партнерів
Початок трансляції о 10:30.
Трансляція в YouTube
Трансляція в Facebook
Музей Алларда Пірсона передав в Україну артефакти з чотирьох музеїв Криму, які були представлені на виставці в Амстердамі, повідомляє Національний музей історії України.
“Після майже 10 років судів артефакти з чотирьох музеїв Криму, які були представлені на виставці “Крим: золото і таємниці Чорного моря” в Амстердамі, повернулися в Україну. Музей Алларда Пірсона передав їх до Національного музею історії України. Саме там вони зберігатимуться до деокупації Криму”, – йдеться в повідомленні на сайті музею в понеділок.
У прес-службі нагадують, що виставка артефактів проходила з лютого по серпень 2014 року в Музеї Алларда Пірсона. На ній демонструвалися предмети з колекцій Національного музею історії України та чотирьох музеїв Криму: Національного заповідника “Херсонес Таврійський” (Севастополь), Центрального музею Тавриди (Сімферополь), Бахчисарайського історико-культурного заповідника і Керченського історико-археологічного заповідника.
“У лютому 2014 року росія почала окупацію Криму. Предмети з колекції Національного музею історії України повернулися до Києва після завершення виставки. Водночас повертати цінності з кримських музеїв на територію, не підконтрольну українській владі, стало неможливим. Однак музеї Криму, які де-факто контролює влада Росії, наполягали саме на цьому. У Нідерландах розпочався судовий процес”, – зазначається в повідомленні.
У грудні 2016 року суд в Амстердамі постановив передати артефакти Україні відповідно до закону про спадщину. Крім цього, апеляційний суд вирішив задовольнити позов щодо передачі кримських артефактів Україні, але вже на підставі закону України “Про музеї” та наказу Міністерства культури України від березня 2014 року, згідно з яким міністр культури має повноваження ухвалювати рішення щодо передачі артефактів на відповідальне зберігання, якщо є ризик їхньої втрати/пошкодження/знищення.
Водночас музеї Криму подали касаційну скаргу до Верховного суду Нідерландів із проханням скасувати рішення апеляційного суду, однак 9 червня 2023 року суд відхилив касаційну скаргу музеїв, а апеляційне рішення залишив без змін.
Згідно з рішенням Верховного суду Нідерландів, Україна мала виплатити Музею Алларда Пірсона EUR111,689 з нарахуванням відсотків за весь час зберігання колекцій кримських музеїв.
“Після виконання зобов’язань, взятих Національним музеєм історії України та Міністерством культури та інформаційної політики України, Музей Алларда Пірсона відмовився від визначеної судом виплати на свою користь”, – ідеться в повідомленні.
Наразі фахівці досліджують стан 565 артефактів, серед них – античні скульптури, скіфські та сарматські прикраси, а також китайські лакові шкатулки, вік яких 2 тис. років.
Як повідомляє Державна митна служба України, митниця столиці розпочала митне оформлення “Скіфського золота”.
“Прямо зараз вантажівка з 2 694 кг культурних цінностей, відомих під загальною назвою “Скіфське золото” в’їхала на територію Києво-Печерської Лаври, де в Скарбниці Національного музею України київські митники зроблять ідентифікацію скарбів”, – ідеться в повідомленні, опублікованому в телеграм-каналі.
