Business news from Ukraine

У КЛУБІ ЕКСПЕРТІВ ПРОЙШОВ ПЕРШИЙ ЗАХІД З ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ВИН

У київському аналітичному центрі “Клуб експертів” пройшов перший з серії заходів, присвячених популяризації вина українського виробництва і перспективам розвитку виноробної галузі України, а також аналізу продукції кращих виробників вітчизняного вина. Захід пройшов за участі та підтримки Одеського Національного Технологічного Університету та об’єднання Укрсадвинпром.

Під час зустрічі учасниками було заслухано доповідь доктора сільськогосподарських наук, професора Одеського Національного Технологічного Університету Наталії Каменєвої на тему “Сенсорний аналіз – інноваційний інструмент розвитку винного сектора”.

В ході презентації були представлені результати діяльності виноробної галузі в 2020 році. Так, за минулий рік Україна експортувала 14,4 мільйона літрів вина, що вдвічі більше, ніж в 2019 році, при цьому імпорт вина в Україну в 2020 році зріс на 22% в порівнянні з 2019 роком.

Крім того, доктор наук Наталія Каменєва презентувала науково-навчальну лабораторію сенсорного аналізу вин, відкриту в Національній Академії Харчових Технологій та успішно акредитовану відповідно до міжнародного стандарту якості ISO 17025: 2019.

“На сьогодні лабораторія відповідає всім вимогам і стандартам, створена для сенсорного аналізу харчових продуктів відповідно до міжнародних стандартів, підготовки і навчання експертів сенсорного аналізу, проведення досліджень споживчих переваг в області сенсорного аналізу харчових продуктів”, – пояснила науковець.

Засновник “Клубу експертів” Максим Уракін підкреслив, що центр готовий стати майданчиком для популяризації вин українського виробництва.

“Я вважаю, що багато сортів українського вина залишаються недооціненими на споживчому ринку. В рамках даного проекту ми намагатимемося виправити ситуацію”, – зазначив він.

Глава об’єднання “Укрсадвинпром”, в свою чергу, додав, що державна підтримка вітчизняних виноградарів і виноробів все ще залишається на низькому рівні, що призводить до заповнення ринку імпортними винами, в тому числі низькоякісними.

“У нас найбільше об’єднання в країні в яке входить 80% українських виробників вина, хотілося б, щоб держава системно працювала над програмами підтримки українських виробників, від цього виграє і споживач, і бюджет”, – сказав Володимир Печко.

Також в рамках зустрічі було проведено органолептичний аналіз якості 8 зразків провідних українських виробників віна. В дегустації взяли участь вина таких українських виробників: SHABO, Artwinery (Артемівський завод шампанських вин), виноробне господарство Князя П.Н. Трубецького, Frumushika, Beykush winery, Villa Tinta, Stakhovsky Wines, Leleka wines.

Захід пройшов в рамках партнерства з провідним міжнародним дегустаційним конкурсом Odessa Wine Week. Наступний фестиваль Odessa Wine Week пройде з 24 по 29 травня 2022 року в Одесі.

, , , , , ,

“КЛУБ ЕКСПЕРТІВ” РОЗПОЧАВ СЕРІЮ ОГЛЯДІВ, ПРИСВЯЧЕНИХ 30-РІЧЧЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, ПЕРША ПЕРЕДАЧА – ПРО ДЕМОГРАФІЮ

На Youtube-каналі «Клуб експертів» пройшла прем’єра першої передачі, присвяченої підбиттю підсумків 30-річчя незалежності України в економічній і соціальній сферах.
У пілотному випуску, присвяченому демографічної ситуації в нашій країні, засновник Клубу експертів, кандидат економічних наук Максим Уракін і провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук Лідія Ткаченко, проаналізували основні тенденції зміни чисельності населення України за останні 30 років, вивчили історичні дані і прогнози ООН на найближче сторіччя.
Гість програми зазначила, що Україна має одні з найгірших демографічних показників на пострадянському просторі. За її словами, це пов’язано перш за все з різким зниженням народжуваності в другій половині 90-х, початку 2000-х років.
“Ще з радянських часів однієї з найбільших проблем підвищення народжуваності залишалися масові аборти, які фактично стали інструментом регулювання чисельності населення. При цьому, народжуваність до 1990-го року залишалася порівняно високою – в середньому 2-3 дитини на сім’ю на території УРСР “, – зазначила експерт.
Вона також додала, що на сьогодні народження дитини в українській родині є “героїчним вчинком” через складну соціально-економічну ситуацію, тому в найближчі десятиліття очікувати сплеску народжуваності не доводиться.
Ткаченко наголосила, що з 60-х років минулого століття в Україні практично відсутня позитивна динаміка тривалості життя. Середній вік як чоловіків так і жінок в нашій країні зараз приблизно такий же як і 60 років тому, не дивлячись на значний загальносвітовий прогрес в сфері медицини та охорони здоров’я.
«Ця ситуація характерна як для пізнього СРСР, так і для пострадянського періоду. При цьому країни як західної, так і східної Європи, навіть ті, що входили до соцтабору, демонстрували набагато більш позитивну динаміку », – додала науковець.
Більш детально з аналізом демографічної ситуації в Україні Ви можете ознайомитися в відеоролику, опублікованому на каналі «Клуб експертів»:

https://www.youtube.com/watch?v=Gc04wUpexnE
Підписатися на канал “Клуб Експертів” можна тут.

 

, , , , ,

ЗА 1-2 РОКИ УКРАЇНСЬКА МИТНИЦЯ ЗНАЧНО НАБЛИЗИТЬСЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ, – МІЖНАРОДНИЙ ЕКСПЕРТ

Основні зміни, які мають відбутися в українській митниці, ідентифіковані в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС, – зазначив  під час круглого столу «Запровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти», який відбувся 21 вересня 2021 у прес-центрі ІА «Інтерфакс-Україна» міжнародний експерт EU4PFM з питань митниці, екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.

Експерт підкреслив, що його радує швидкість, з якою ці зміни відбуваються. «Думаю, за 1-2 роки ми побачимо результати», – прогнозує Вітяніс Алішаускас.

«Зміни до Митного кодексу ЄС зафіксували нову місію європейської митниці.  Якщо раніше митниця мала охороняти місцевий ринок і збирати митні збори, то зараз вона стає частиною міжнародного ланцюга торгівлі. І від того, як вона працює, залежить конкурентоспроможність місцевих експортерів», –  підкреслив під час «круглого столу» Вітяніс Алішаускас.

Він наголосив на ключових інструментах, які застосовує європейська митниця, щоб економити час для добросовісного бізнесу, – окрім системи спрощень (Програма АЕО та спрощення в режимі спільного транзиту), це система митного аудиту (постаудиту) та система управління митними ризиками.

«Спрощення, які зараз бізнес за тимчасовими положеннями Митного кодексу (до 7 листопада 2022 року – ред.), з часом будуть замінені. Тому я б уже зараз подумав про отримання статусу АЕО», – сказав під час відповіді на запитання директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко. Окрім того, низку спрощень (але для транзиту) передбачає режим спільного транзиту, який зараз запроваджується в Україні.

Повноцінне впровадження функціонування Програми авторизованого економічного оператора (АЕО) є пріоритетом діяльності Держмитслужби на найближчі 2-3 роки. Про це повідомив Андрій Теплий, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби. Серед головних викликів він назвав «трансформацію відносин «митниця-бізнес»: такі відносини на сьогодні будуються на недовірі бізнесу до митниці, натомість мають бути відкритими та партнерськими».

Як повідомив Олександр Москаленко, «понад 80% підприємств в ЄС увійшли в цю партнерську програму з митницею». «Програма АЕО – це те, що починалося в ЄС 2004 року як програма спрощень, а зараз стало основною системою», – каже представник Мінфіну.

Світлана Аніщенко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби, наголосила, що «митний аудит в Європі більше спрямований на зовнішньо-економічну діяльність і діє як система, яка дозволяє прискорювати процес митного оформлення».

«Ми відчуваємо потребу у створенні якісного ІТ інструменту – за підтримки європейських партнерів була створена перша версія Інформаційної системи «Митний аудит», у серпні-вересні вона тестується митницями. Місяць тому була досягнута домовленість з європейськими партнерами про підтримку у створенні 2-гої версії. Також почалася розробка системи управління ризиками для відбору підприємств для проведення митного аудиту», – повідомила представниця Держмитслужби.

, , , , , , , , , , , , , ,

ПРИЄДНАННЯ ДО КОНВЕНЦІЇ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ З ЄС ОЧІКУЄТЬСЯ В II КВ.-2022 – ПРЕДСТАВНИК ДЕРЖМИТСЛУЖБИ

Приєднання України до європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту очікується наприкінці другого кварталу 2022 року, вже в третьому кварталі українські підприємства зможуть здійснювати транзит із 35 країнами за принципом “один транспортний засіб – одна транзитна декларація – одна фінансова гарантія”, повідомив директор департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби Сергій Демченко.

Під час круглого столу “Впровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти” в агентстві “Інтерфакс-Україна” він уточнив, що йдеться про всі країни ЄС, Європейську асоціацію вільної торгівлі/EFTA, Туреччину, Сербію, Північну Македонію та Велику Британію.

Експерт нагадав, що приєднання до Конвенції передбачено Угодою про асоціацію Україна-ЄС і має активізувати міжнародну торгівлю завдяки встановленню Україною спільних транзитних процедур із країнами Конвенції та використання ними єдиної технології – системи NCTS. Ця система дає змогу країнам Конвенції обмінюватися митними даними в режимі реального часу та контролювати товари на кожному етапі перевезення.

“Система спільного транзиту передбачає для підприємств чотири основних спеціальних транзитних спрощення: авторизований вантажовідправник, авторизований вантажоодержувач, самостійне накладення пломб спеціального типу та загальна фінансова гарантія”, – зазначив Демченко. Він додав, що із забезпечення застосовуються нові підходи, які дадуть змогу зменшувати розмір забезпечення базової суми гарантії при її використанні на 50%, 70% або на 100%.

Для отримання спрощень у NCTS законодавством передбачена спеціальна процедура. Фінансову гарантію можуть забезпечувати компанії, які отримали статус фінансового гаранта. Щоб подати транзитну декларацію до NCTS, підприємству необхідно зареєструватися на Порталі трейдера в “особистому кабінеті” на порталі “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

“Українське законодавство щодо режиму спільного транзиту на сьогодні вже загалом сформовано і відповідає найкращим європейським практикам”, – зазначив під час круглого столу міжнародний експерт Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.

На сьогодні в системі зареєстровано понад 3000 посадових осіб митних органів, понад 180 компаній отримали доступ до Порталу трейдера, представлено майже 300 декларацій T1UA, три компанії отримали статус фінансового гаранта, працює Helpdesk.

Як повідомлялося, NCTS використовується в Україні поки що в національному масштабі. Однак, як зазначив представник Держмитслужби, “підприємства, які вже використовують NCTS (подали 50 і більше декларацій), можуть подавати до Держмитслужби документи на отримання спрощень, які діятимуть і після приєднання України до Конвенції, тобто при міжнародному застосуванні системи”.

, , , , , , , , , , , , , ,

МІЖНАРОДНИЙ ТУРНІР ЗІ СКВОШУ ZENIT BLACK SEA OPEN 2021 ПРИЙМЕ В ОДЕСІ 150 СПОРТСМЕНІВ ІЗ ПОНАД ДЕСЯТИ КРАЇН

В Одесі з 19 до 22 серпня 2021 року відбудеться 11-й за рахунком Міжнародний чемпіонат зі сквошу Zenit Black Sea Open 2021. Місцем проведення стане фітнес центр Sport Life на проспекті Небесної Сотні, 2. Змагання відбудуться за сприяння Федерації сквошу.

За чотири дні турніру 150 учасників розіграють нагороди у восьми категоріях:

Чоловіки – PRO, Любителі, М40 + і М45 +,

Жінки – PRO і Любителі,

Юніори – хлопчики та дівчатка до 15 років.

Організатор турніру Дмитро Щербаков заявив про те, що головною метою турніру є зміцнення спортивних зв’язків між країнами та спортсменами в постковідний час, розвиток сквошу в Україні, а також підвищення рівня майстерності юних сквошистів.

Співорганізатор турніру Zenit Black Sea Open 2021 Максим Уракін додав, що фізкультура та спорт у нашій країні потребують підтримки і держави, і меценатів.

“Держава майже усунулася від розвитку цільових програм підтримки спорту, дякуємо нашим партнерам та бізнесменам-меценатам за сприяння; без синергії держави і бізнесу спортсменам та секціям, а відповідно і спорту вищих досягнень, не обійтися”, – сказав Максим Уракін.

У змаганнях візьмуть участь гравці з Англії, Австралії, Німеччини, Уельсу, Єгипту, Румунії, США, Молдови, Білорусі, інших країн, а також спортсмени з Києва, Львова, Харкова, Дніпра, Хмельницького, Полтави, Херсона та Одеси.

Відкриття турніру заплановано на четвер, 19 серпня, церемонія нагородження переможців відбудеться в неділю, 22 серпня, в п’ятизірковому готелі Premier Hotel Odesa.

Zenit Black Sea Open – найбільший міжнародний сквош турнір за всю історію незалежної України. Про масштаб чемпіонату свідчить і кількість країн та учасників, і велика кількість організацій, залучених до підготовки та проведення змагань.

Головним організатором і фітнес партнером заходу традиційно виступила національна мережа фітнес клубів №1 Sport Life, а також компанія MaxEvents.

Генеральним спонсором виступила паливно-енергетична компанія SOCAR.

Спонсорами чемпіонату є компанії “СОЛЯРІС АГРОЛЮКС”, Tecnifibre, Reima.

Офіційне пиво турніру від TERMOPUB.

Офіційний винний партнер SHABO.

Партнер вечірки та готель турніру – Premier Hotel Odesa.

Медичний партнер чемпіонату – медична група “Адоніс”.

Фруктовий партнер – компанія USPA fruit.

Головний інформаційний партнер турніру – “Інтерфакс-Україна”.

, , , , , , , , ,

КМЕФ СПІЛЬНО З “ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА” ЗАПУСКАЮТЬ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОЕКТ ДЛЯ ЗАРУБІЖНИХ ІНВЕСТОРІВ

Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ) та інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна” оголосили про старт випуску спільного інформаційного продукту — англомовного дайджесту Ukraine. Open4Business. Мета проекту — залучати в нашу країну зарубіжних інвесторів, знайомлячи їх з економічною ситуацією в Україні. Для реалізації проекту між КМЕФ і агентством “Інтерфакс-Україна” було підписано меморандум про співпрацю.

Починаючи з липня цього року свіжий випуск Ukraine. Open4Business англійською мовою буде двічі на місяць публікуватися на сайті КМЕФ і розсилатися на адреси електронної пошти як учасникам КМЕФ, так і провідним світовим і європейським торгово-промисловим палатам, інвестиційним банкам, ЗМІ, іншим ключовим учасникам міжнародного економічного співтовариства.

“Важлива місія КМЕФ — підтримка міжнародного діалогу щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Одним із інструментів такої підтримки стане дайджест Ukraine. Open4Business, для створення якого ми з радістю об’єднуємо зусилля з найбільшим інформагентством країни”, — зазначив Юрій Пивоваров, виконавчий директор Київського міжнародного економічного форуму.

“Підхід “Інтерфакс-Україна” — надавати клієнту в зручному для нього форматі якісну, оперативну та неупереджену інформацію для успішного ведення бізнесу в Україні. Саме таку інформацію Ukraine. Open4Business забезпечить іноземним інвесторам, які продовжують відчувати дефіцит відомостей про точки вкладення коштів в Україну”, — коментує Олександр Мартиненко, директор інформагентства “Інтерфакс-Україна”.

Керувати проектом і курирувати виробництво дайджесту Ukraine. Open for Business з боку “Інтерфакс-Україна” буде заступник директора інформагентства Максим Уракін. За його словами, спільний продукт стане якісним майданчиком для просування України як вигідного ринку для інвесторів з усього світу. В процесі розвитку проекту попит на нього буде проаналізовано, за необхідності додаватимуться й інші мовні версії.

Проект приурочений до четвертого Київського міжнародного економічного форумі, який відбудеться в столиці України 5–6 жовтня 2017 року.

Лейтмотивом КМЕФ-2017 стануть виклики, що відповідають новій економічній реальності України як невід’ємної учасниці світового співтовариства. Форум збере впливових економістів, представників державного та фінансового секторів, членів Єврокомісії, топ-менеджерів ЄБРР і ЄІБ, власників і генеральних директорів компаній.

За новинами КМЕФ можна стежити на сайті форуму (http://forumkyiv.org/ru/) та на його офіційній сторінці у Facebook. “Інтерфакс-Україна” – працює на ринку економічної та політичної інформації України з 1992 року. За цей час агентство отримало репутацію найавторитетнішого та найкомпетентнішого постачальника оперативної й об’єктивної інформації. Каналами агентства “Інтерфакс” інформаційні повідомлення з України розсилаються передплатникам у всьому світі. Агентство випускає більше 50 інформаційних продуктів з політичної, фінансової, економічної тематики українською, російською, англійською, німецькою мовами.

“Інтерфакс-Україна” — офіційний представник і партнер американської міжнародної групи компаній D&B (Dun & Bradstreet), технологічні рішення якої допомагають бізнесу перевіряти контрагентів на предмет фінансової стійкості, вибудовувати корпоративні зв’язки компаній, здійснювати пошук потенційних клієнтів і партнерів по всьому світу; можливості компанії сприяють зняттю ризиків під час виходу на нові ринки і перевірки підприємств на предмет попадання до санкційних списків www.interfax.com.ua Київський міжнародний економічний форум (Kyiv International Economic Forum, KIEF) — постійно діючий майданчик для формування стратегії економічного розвитку України. Орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу та влади, запозичення кращого світового досвіду, створення “дорожньої карти” розвитку і сприяння конвертації ідей в реальні дії. www.forumkyiv.org

, ,