Динаміка змін облікової ставки національного банку України, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Бажання українців, які втекли від війни, залишитися в Німеччині навіть після завершення бойових дій пов’язане з їхньою дедалі більшою інтеграцією в німецьке суспільство, випливає з аналізу Інституту досліджень ринку праці та професій (IAB). «Високий рівень освіти і сильне бажання інтегруватися серед українських біженців створюють можливості для обох сторін, особливо з огляду на демографічні зміни та брак кваліфікованих кадрів у Німеччині», – зазначає експертка IAB Юлія Косякова.
Однак для того, щоб взаємовигідні відносини склалися, ФРН слід активніше допомагати українцям у пошуку роботи, вивченні мови та визнанні професійних кваліфікацій, вважає Косякова.
З дослідження IAB випливає, що в середньому лише 22% українських біженців віком від 18 до 64 років мають роботу. 57% українських жінок і 50% чоловіків працюють у Німеччині на посадах, які не відповідають їхній кваліфікації. Найчастіше українці знаходять роботу в клінінговій сфері, громадському харчуванні та соціальній сфері, включно з доглядом за людьми з обмеженими можливостями. Середній місячний брутто-дохід українців, які працюють на повну ставку, становить 2 600 євро, що значно нижче середнього по ФРН (4 479 євро).
При цьому, згідно з дослідженням, 97% дорослих біженців мають шкільну освіту, 75% – професійну або вищу освіту, а 90% – досвід роботи на батьківщині. Тільки 20% змогли офіційно підтвердити свої дипломи та кваліфікації в Німеччині.
Джерело: http://relocation.com.ua/bilshe-polovyny-ukrainskykh-bizhentsi/
Україна – стратегічний партнер ЄС та світу. Поки значна частина земель у світі стає непридатною для сільського господарства через кліматичні зміни та деградацію ґрунтів, в Україні за загальної площі країни 60,35 млн га, у сільськогосподарському виробництві вже використовується 42,73 млн га або 70,8% території, повідомляє SEEDS.
Про це пише в блозі на сайті Світ.UA Дмитро Уставицький, співзасновник логістичної компанії NIDERA AGRO, експерт з міжнародної логістики та інноваційних рішень, галузевий лідер ГО Світ.UA
«Попри реалії війни експорт зерна з України має вирішальне значення для продовольчої безпеки країн світу. ЄС цього місяця презентує оновлену Спільну аграрну політику Євросоюзу, яка буде ухвалена у 2028 році. Наразі обговорюється, щоб торговельні преференції, запроваджені у 2022 році через війну, були продовжені до 2027 року, оскільки війна продовжується.
За даними МінАПК, у 2024 році експорт агропродукції приніс 24,6 млрд доларів, що становить 59% від загального експорту країни. Українським аграріям вдалося наростити обсяги експорту на 12,5% у порівнянні з 2023 роком. Найбільше зросли продажі зернових (+1,1 млрд дол.) та олійних культур (+0,5 млрд дол.)», – вважає Дмитро Уставицький.
На його думку, саме логістика в агросекторі України відіграє вирішальну роль у забезпеченні продовольчої безпеки як всередині країни, так і на зовнішніх ринках.
«Логістика охоплює весь ланцюг поставок – від доставки насіння, добрив і техніки до виробників до транспортування врожаю на місця зберігання, переробки, внутрішніх ринків і експортних терміналів. Ефективна логістика допомагає мінімізувати втрати врожаю, зберегти його якість і забезпечити конкурентоспроможні ціни», – додає експерт з міжнародної логістики та інноваційних рішень.
Виклики війни: інфраструктурні втрати та ризики
Повномасштабне вторгнення Росії показало критичну важливість стабільної логістики. Знищення транспортної інфраструктури, блокування морських шляхів, руйнування елеваторів та замінування сільськогосподарських земель ускладнили аграрні процеси. Однак Україна змогла адаптуватися, розширивши експортні маршрути через Дунайські порти та альтернативні сухопутні коридори до ЄС.
Експортний потенціал: можливості та обмеження
Європейський Союз залишається основним торговельним партнером України. Українське зерно допомагає знизити продовольчу інфляцію в ЄС.
«Однак сусідні країни розглядають український агросектор не лише як партнера, а й як конкурента, що ускладнює вихід на нові європейські ринки. Тому питання продовження торгових пільг для експортерів і вирішення проблем блокування кордонів у пріоритеті.
Україна має значний експортний потенціал, адже має високу якість продукції. Наприклад, Президент Української зернової асоціації (УЗА) провів аудит у країнах ЄС і отримав позитивний фідбек щодо якості українського зерна, яке визнане одним із найкращих у Європі», – нагадує Дмитро Уставицький.
Як середні фермери можуть виходити на ринки ЄС
«Наразі українські фермери отримали можливість продавати зерно в ЄС без митних бар’єрів. Наприклад, фермер, який має 500 га землі, може постачати продукцію напряму переробникам в Італії. І наразі українське зерно може дістатися Сан-Мартіно в Італії лише за 2 тижні!
Зараз 90% українського зерна (пшениця та кукурудза) постачається до Італії, поступово витісняючи російську продукцію з місцевого ринку. Це демонструє ефективність української логістики, яка поступово інтегрується в європейську інфраструктуру», – наголошує співзасновник логістичної компанії NIDERA AGRO.
Розвиток логістичної інфраструктури: ключ до конкурентоспроможності
За словами експерта, наразі його команда побудувала повний логістичний ланцюг для фермерів:
«Сьогодні фермери мають вибір – продавати зерно на внутрішньому ринку або експортувати за вигіднішими умовами. Прозорість цін на торгових платформах дозволяє планувати продажі ефективніше, що зменшує логістичні витрати», – додає Дмитро Уставицький.
Фінансові можливості для експортерів
На дужку експерта з міжнародної логістики та інноваційних рішень, фермери вже навчилися працювати з валютними контрактами, що спрощує експортні операції. Банки спростили механізм обслуговування валютних рахунків, що дозволяє уникати курсових ризиків.
«Проте експорт потребує сертифікації та професійного супроводу. Ми допомагаємо малим виробникам проходити цей процес без ризиків, надаючи рішення для експорту партій від 1 800 тонн. Гарантія якості – ключовий фактор успішного експорту», – вважає Дмитро Уставицький.
Торгові стратегії та навчання фермерів
Одна з поширених помилок, вважає експерт – це продаж зерна одразу після збору врожаю, коли ціни найнижчі. На його думку, вигідніше зберігати продукцію та аналізувати ринок, щоб продавати в найвигідніший момент.
Крім того подальше покращення агрологістики неможливе без інвестицій у:
«У ГО Світ.UA ми підіймаємо ці питання і будемо організовувати зустрічі із Міністерством аграрної політики, щоб обговорити можливості державної підтримки малих та середніх фермерів у виході на міжнародні ринки.
В умовах війни експортний супровід малих і середніх фермерів стає стратегічно важливим напрямком для забезпечення продовольчої безпеки та розвитку економіки.
Українські виробники залишаються важливими партнерами для ЄС, тому має бути певна торгівельна культура, адже головна вимога європейських покупців – чесність у питаннях якості та кількості продукції», – додає Дмитро Уставицький.
На його думку, Україна має унікальні можливості для інтеграції в європейський ринок навіть попри виклики війни. Інвестиції в логістику, цифрові рішення та міжнародне співробітництво допоможуть зробити цей процес ефективним і прибутковим для українських фермерів.
Оператор китайського сервісу обміну короткими відео TikTok планує інвестувати $8,8 млрд у будівництво центрів обробки даних (ЦОД) у Таїланді впродовж п’яти років, заявила віцепрезидентка з публічної політики TikTok Хелена Лерш під час заходу в Бангкоку в п’ятницю.
У січні рада з інвестицій Таїланду оголосила про плани TikTok інвестувати $3,8 млрд у країну. Наразі незрозуміло, чи входить ця сума в загальний обсяг оголошених Лерш вкладень. Кількість користувачів TikTok у Таїланді становить понад 50 млн.
Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, у 2024 році реалізував ряд енергоефективних проєктів і збільшили відсоток заміщення природного газу біопаливом з 50% до 53%.
Згідно з інформацією компанії, за результатами роботи в минулому році фабрика огрудкування закінчила рік та розпочала 2025-й із високою продуктивністю та операційними покращаннями.
При цьому уточнюється, що високу оцінку роботі фабриці забезпечило, зокрема, виконання виробничої програми. Протягом 2024 року завантаженість фабрики зберігалась на рівні 100%, а цех працював із своєю максимальною продуктивністю – до 298 тонн окатків на годину. Загалом торік фабрика випустила близько 2,2 млн тонн високоякісної продукції. Окатки відвантажуються внутрішнім клієнтам та на європейський ринок.
Упродовж року на фабриці огрудкування реалізували низку інвестиційних проєктів для забезпечення стабільного виробництва. Двічі, у березні та листопаді, провели капітальний ремонт комплексу випалювальної машини ОК-324.
Спеціалісти відновили вогнетривку кладку горна випалювальної машини та провели ремонти шести форкамер. Встановили валоповорот димососу, що значно зменшило час його роботи під час проведення на фабриці планово-попереджувальних ремонтів. Встановлення механізму зменшило витрати енергоресурсів та підвищило надійність роботи обладнання. Для зменшення екологічного навантаження та задля енергоефективності частково замінили два краплевловлювачі на двох димососах та провели ремонти газоходів на інших двох димососах. Усе це загалом забезпечує надійність роботи всього комплексу обладнання.
Ключовими напрямками роботи фабрики, на який колектив спрямовує увагу, є питомі витрати – газ та електроенергія, а також такі витратні статті як біопаливо, бентоніт тощо. Як результат системної роботи, протягом минулого року на фабриці реалізували низку операційних заходів. Так, економії електроенергії сприяло встановлення механізму валоповороту димососа Д-3 та автоматизація закриття напрямних апаратів димососа Д-6.
Начальник фабрики огрудкування ЦГЗК Андрій Жилкінський відзначив, що своєчасні ремонти разом із модернізацією обладнання та автоматизацією деяких процесів дозволяє тримати стабільний виробничий ритм, виконуючи всі вимоги до якості залізорудної сировини (ЗРС) та встановлені обсяги замовлень клієнтів.
“З іншого боку, час вимагає від нас ще більш прискіпливо дивитися на всі процеси та фокусуватися на розробці заходів, які б економили наші ключові статті витрат, сприяючи сталості комбінату. Тому колектив фабрики продовжує розробляти й втілювати інноваційні рішення і раціональні ідеї для оптимального використання ресурсів у виробничому процесі та підвищення ефективності виробництва”, – резюмував керівник фабрики.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України. Спеціалізується на видобутку і виробництві залізорудної сировини – концентрату й окатишів.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Українським морським коридором за час його роботи було транспортовано 106 млн тонн вантажів, із яких майже 70 млн тонн — зерно, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад і територій (Мінрозвитку).
“Це 4 тис. суден, що доставили нашу агропродукцію до країн Африки, Азії та Європи”, — підкреслив віцепремʼєр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
У міністерстві нагадали, що 1 березня росія здійснила ракетний удар по портовій інфраструктурі в Одесі. Внаслідок атаки постраждали двоє цивільних працівників порту.
Ударом пошкоджено два цивільних судна: суховантаж SUPER SARKAS під прапором Сьєрра-Леоне, завантажений понад 21 тис. тонн кукурудзи та сої для експорту. Крім того, постраждав контейнеровоз MSC LEVANTE F під прапором Панами, що належить провідній європейській компанії. Загалом це вже 29-те цивільне судно, що зазнало ушкоджень внаслідок російських атак, додали в міністерстві.
