Світовий банк надасть Україні грантове фінансування у розмірі $70 млн для підтримки стабільності роботи національної енергосистеми, повідомляється у Телеграм-каналі прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля у п’ятницю.
“Відповідну угоду було підписано у четвер у Вашингтоні з керівною директоркою Світового банку Анною Б’єрде”, – йдеться в повідомленні.
Отримані кошти будуть спрямовані на придбання систем зберігання енергії для компанії “Укргідроенерго”. Це дозволить створювати запас електроенергії та посилити енергетичну стійкість країни.
“Дякуємо Світовому банку та всім партнерам за підтримку енергетичного сектору України, що зазнав суттєвих пошкоджень внаслідок російських атак”, – написав Шмигаль.
Господарства групи компаній “Агрейн” завершили сівбу кукурудзи на 70% запланованих площ, під яку в сезоні-2025 відведе понад 14 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
“Цього року особливу увагу ми приділили добору гібридів, які демонструють не лише високий потенціал урожайності, а й добру адаптивність до локальних кліматичних умов та підвищену стійкість до посухи. Це ключові критерії в умовах нестабільного зволоження”, — зазначили в агрохолдингу.
Для забезпечення ефективності посівної кампанії у господарствах “Агрейн” використовують високоточні сівалки Horsch Maestro 24.70SW та Kinze 3600 з системою Precision Planting. Ця техніка забезпечує аграріїв 100% розділення насіння, розмірну глибину загортання та збереження ґрунтової вологи.
“Кукурудзу висіваємо на глибину 5 см із нормою 65-74 тис. насінин/га. Одночасно вносимо азотні мінеральні добрива: 50 кг/га карбаміду або 70 кг/га КАС”, — резюмували в агрохолдингу.
“Агрейн” займається вирощуванням і зберіганням зернових та олійних культур, а також тваринництвом. До повномасштабного російського вторгнення до складу агрохолдингу входили 11 сільгосппідприємств. Він обробляв близько 110 тис. га в Житомирській, Харківській, Чернігівській, Одеській та Черкаській областях.
Власник холдингу – компанія SAS Investcompagnie (Франція).
Україна отримає від європейських партнерів EUR22,6 млн на забезпечення ядерної безпеки, вдосконалення радіаційного захисту та поводження з радіоактивними відходами, повідомило Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів.
Відповідний проєкт угоди про внесок 2024/2025 погодили у рамках засідання наглядової ради із впровадження в Україні Інструменту співробітництва з ядерної безпеки. Засідання провела в п’ятницю міністр Світлана Гринчук спільно з директором з питань ядерної енергетики, безпеки та ITER Генерального директорату з питань енергетики Європейської Комісії Яном Панеком, керівником сектору ядерна безпека, GD INTPА Єврокомісії Інте Стокманном.
В рамках погодженої угоди про внесок передбачено фінансування низки важливих для України проєктів. Серед них: забезпечення резервного енергопостачання для безперебійної експлуатації об’єктів поводження з РАВ, а також будівництво необхідної інфраструктури для належного захоронення радіоактивних відходів; створення системи раннього виявлення лісових пожеж в зоні відчуження; облаштування сучасної аналітичної лабораторії для аналізу радіоактивних матеріалів в Чорнобилі; відновлення функціонування автоматизованої системи радіаційного моніторингу зони відчуження, пошкодженої Росією під час окупації ЧАЕС.
Окрім того, планується створення національної Інтегрованої автоматизованої системи радіаційного моніторингу всієї території України та її інтеграцію з Європейською платформою обміну радіологічними даними (EURDEP), Системою обміну терміновою радіологічною інформацією Європейського співтовариства (ECURIE), Міжнародною інформаційною системою радіаційного моніторингу (IRMIS), якою керує МАГАТЕ; забезпечення персоналу підприємств зони відчуження належними сучасними умовами перевезення та проживання на території зони відчуження, а також засобами індивідуального захисту та дезактивації в аварійних ситуаціях.
Увагу також планується приділити гармонізації українського законодавства з нормами Євратома як однієї з умов вступу України до ЄС.
Всі заходи планується реалізувати упродовж п’яти років.
У січні–березні 2025 року “ДТЕК Енерго” вклав близько 1,2 млрд грн у ремонтні роботи та відновлення теплоелектростанцій, які постраждали від масованих ворожих обстрілів.
“Це третина від загального обсягу інвестицій у відновлення ТЕС за минулий рік”, – повідомила компанія у пресрелізі.
В “ДТЕК” зазначили, що ремонтна кампанія триває безперервно, оскільки рівень руйнувань через атаки агресора залишається надзвичайно високим.
Як повідомлялося, станом на літо 2024 року було пошкоджено або зруйновано 90% теплової генерації компанії. І хоча енергетикам вдалося напередодні зими відновити понад половину потужностей, чергові масовані обстріли у листопаді-грудні спричинили нові серйозні руйнування.
“Сьогодні наше головне завдання — не зупинятися, а активно продовжувати відновлювальні роботи. Посилено працюємо над тим, щоб бути готовими до літніх пікових навантажень і до майбутнього опалювального сезону”, — наголосив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко.
У 2024 році енергохолдинг інвестував 3,6 млрд грн у відновлення теплоелектростанцій і ще 7,5 млрд грн — у розвиток вітчизняного вуглевидобутку.
Минулоріч РФ здійснила 13 масованих атак на українську енергетику, завдавши серйозного удару, зокрема, по теплоелектростанціям “ДТЕК Енерго”. Загалом з початку повномасштабного вторгнення ТЕС компанії були атаковані ворогом 205 разів. Внаслідок атак було поранено 56 енергетиків станцій, четверо загинуло.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Довоєнна встановлена потужність у тепловій генерації електроенергії станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного устаткування.
Індустріальний парк (ІП) «Біла Церква» – проект холдингової компанії UFuture підприємця Василя Хмельницького – не планує переглядати стратегічний план розвитку, який передбачає до 2030 року залучення 30 компаній-резидентів і $250 млн інвестицій, створення до 4 тис. робочих місць, повідомив CEO ІП «Біла Церква» Андрій Ропицький.
«Якщо не буде ніяких «чорних лебедів», то, в принципі, у нас все йде за планом, і ми не плануємо переглядати стратегію», – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна” в кулуарах “Industrial Evolution: Виробництво включає економіку” в ІП “Біла Церква” в четвер.
За його словами, крім заводу фінської Peikko, про введення в експлуатацію промислової будівлі майбутнього заводу з виробництва бетонних сполук і композитних конструкцій було повідомлено в четвер, також будується завод одного з найбільших світових виробників товарів повсякденного вжитку компанії Uniliver.
«У нас купили землю ще три компанії в цьому році, які вже просять побудувати мережі, ми розмовляємо з ними щодо комерційних умов, будівництво їх заводів підтримують. Тому зараз будується Unilever, і там друга черга заводу Virastar (виробник висотного обладнання для будівельних робіт – ІФ-У). Тому два будуються, два введені в експлуатацію і ще три на підході», – розповів він.
Ропицький не уточнив, які інвестори будуть залучені в парк, пославшись на комерційну таємницю, але додав, що залучати інвесторів зараз легше, тому що парк вже має, “що їм показати”.
«Спочатку складно, тому що нічого показати і ніхто не довіряє. А коли хтось може і розглядав можливість, а потім я кажу, що цієї ділянки або будівлі немає, то вони вже готові купити в другій черзі. Тому набагато легше зараз це продавати», – розповів Ропицький.
В ході форуму він уточнив, що з двох парків («Біла Церква» і «Біла Церква 2») перший вже практично заповнений (площею 36 га) – всі ділянки продані, будівлі або побудовані, продані, або орендовані.
«Тобто нам тут залишилося тільки на 12 гектарах зробити девелопмент ділянок, які вже або будуються, або відкладені клієнтами, або ми побудуємо, або клієнти побудують. І, в принципі, ми це зробимо протягом двох-трьох наступних років. І вже почали другий парк організовувати», – розповів СЕО ІП “Біла Церква”.
За його словами, в ІП «Біла Церква 2» площею 34,7 га вже отримано державне співфінансування на зовнішні мережі та укладено контракти з підрядниками.
«Ведемо туди електрику від 15 МВт, воду, каналізацію, а газ там взагалі поруч, через дорогу. Тому через рік там будуть всі мережі, як і в першому парку», – зазначив Ропицький.
Він підкреслив, що для залучення в парк малого та середнього бізнесу, зокрема, будуються і невеликі будівлі, до 2-3 тис. кв. м, “які можна поділити на лоти і здавати по тисячі квадратів клієнтам”.
Серед проблемних моментів для розвитку індустріальних парків він назвав, зокрема, нестачу робочої сили, відсутність на локальному ринку пропозиції матеріалів, необхідних для будівництва, а також високі відсотки за кредитами.
«Ми зараз розпочали проект профтехосвіти, центру, який би швидко готував людей, які потрібні нашим клієнтам. І вже запустили проектування такої будівлі на сусідній ділянці», – повідомив він.
ІП “Біла Церква” та “Біла Церква 2” включені до Реєстру індустріальних парків у 2018 році.
На освоєній території ІП «Біла Церква» залучено 15 резидентів, серед яких, крім залучених з 2022 року Unilever, InTiCa Systems, Peikko і релокованої з Харкова Pripravka, також логістичне депо «Нової пошти», комплекс зберігання зернових «Волиця-Агро», завод електрофурнітури Plank Electrotechnic, виробник висотного обладнання для будівельних робіт Virastar.
Індустріальний парк (ІП) «Біла Церква» – проект холдингової компанії UFuture підприємця Василя Хмельницького – не планує переглядати стратегічний план розвитку, який передбачає до 2030 року залучення 30 компаній-резидентів і $250 млн інвестицій, створення до 4 тис. робочих місць, повідомив CEO ІП «Біла Церква» Андрій Ропицький.
«Якщо не буде ніяких «чорних лебедів», то, в принципі, у нас все йде за планом, і ми не плануємо переглядати стратегію», – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна” в кулуарах “Industrial Evolution: Виробництво включає економіку” в ІП “Біла Церква” в четвер.
За його словами, крім заводу фінської Peikko, про введення в експлуатацію промислової будівлі майбутнього заводу з виробництва бетонних сполук і композитних конструкцій було повідомлено в четвер, також будується завод одного з найбільших світових виробників товарів повсякденного вжитку компанії Uniliver.
«У нас купили землю ще три компанії в цьому році, які вже просять побудувати мережі, ми розмовляємо з ними щодо комерційних умов, будівництво їх заводів підтримують. Тому зараз будується Unilever, і там друга черга заводу Virastar (виробник висотного обладнання для будівельних робіт – ІФ-У). Тому два будуються, два введені в експлуатацію і ще три на підході», – розповів він.
Ропицький не уточнив, які інвестори будуть залучені в парк, пославшись на комерційну таємницю, але додав, що залучати інвесторів зараз легше, тому що парк вже має, “що їм показати”.
«Спочатку складно, тому що нічого показати і ніхто не довіряє. А коли хтось може і розглядав можливість, а потім я кажу, що цієї ділянки або будівлі немає, то вони вже готові купити в другій черзі. Тому набагато легше зараз це продавати», – розповів Ропицький.
В ході форуму він уточнив, що з двох парків («Біла Церква» і «Біла Церква 2») перший вже практично заповнений (площею 36 га) – всі ділянки продані, будівлі або побудовані, продані, або орендовані.
«Тобто нам тут залишилося тільки на 12 гектарах зробити девелопмент ділянок, які вже або будуються, або відкладені клієнтами, або ми побудуємо, або клієнти побудують. І, в принципі, ми це зробимо протягом двох-трьох наступних років. І вже почали другий парк організовувати», – розповів СЕО ІП “Біла Церква”.
За його словами, в ІП «Біла Церква 2» площею 34,7 га вже отримано державне співфінансування на зовнішні мережі та укладено контракти з підрядниками.
«Ведемо туди електрику від 15 МВт, воду, каналізацію, а газ там взагалі поруч, через дорогу. Тому через рік там будуть всі мережі, як і в першому парку», – зазначив Ропицький.
Він підкреслив, що для залучення в парк малого та середнього бізнесу, зокрема, будуються і невеликі будівлі, до 2-3 тис. кв. м, “які можна поділити на лоти і здавати по тисячі квадратів клієнтам”.
Серед проблемних моментів для розвитку індустріальних парків він назвав, зокрема, нестачу робочої сили, відсутність на локальному ринку пропозиції матеріалів, необхідних для будівництва, а також високі відсотки за кредитами.
«Ми зараз розпочали проект профтехосвіти, центру, який би швидко готував людей, які потрібні нашим клієнтам. І вже запустили проектування такої будівлі на сусідній ділянці», – повідомив він.
ІП “Біла Церква” та “Біла Церква 2” включені до Реєстру індустріальних парків у 2018 році.
На освоєній території ІП «Біла Церква» залучено 15 резидентів, серед яких, крім залучених з 2022 року Unilever, InTiCa Systems, Peikko і релокованої з Харкова Pripravka, також логістичне депо «Нової пошти», комплекс зберігання зернових «Волиця-Агро», завод електрофурнітури Plank Electrotechnic, виробник висотного обладнання для будівельних робіт Virastar.
Індустріальний парк, Біла Церква, інвестиції
