Міністр фінансів Фінляндії Ріікка Пурра представила проект бюджету на 2026 рік, в якому пропонується скасувати інтеграційну компенсацію, що виплачується муніципалітетам і соціальним службам за прийнятих прохачів притулку і біженців, повідомляє Yle.
Зазначається, що в рамках інтеграційної компенсації держава компенсує муніципалітетам витрати, пов’язані з інтеграцією іммігрантів. Найбільш важливими з цих послуг є мовна підготовка та допомога в працевлаштуванні, але вони також включають, наприклад, навчальні курси, що знайомлять людей з фінським суспільством і звичаями.
Скасування інтеграційних допомог особливо торкнеться тих, хто втік від війни в Україні, заявила директор з питань імміграції Міністерства зайнятості та економіки Соня Хямяляйнен.
За її словами, більшість користувачів інтеграційних послуг – прохачі притулку та біженці. Зараз більшість з них – українці, які подали клопотання про тимчасовий захист. За оцінками, їхня кількість становить близько 46 000 осіб. Так, цього року близько двох третин, а наступного року, за оцінками, три чверті коштів, витрачених на інтеграційні послуги, підуть на послуги для людей, які прибувають з України.
Розмір компенсацій, які держава виплачує за інтеграцію біженців, різко збільшився. До російського вторгнення в 2022 році компенсаційні виплати становили $50-60 млн на рік, а зараз – понад $150 млн.
Водночас муніципалітети несуть законну відповідальність за інтеграцію іммігрантів. Ця відповідальність не припиняється навіть після припинення виплати компенсацій, повідомив директор з питань життєздатності Асоціації місцевих і регіональних властей Фінляндії Мікко Хяркьонен.
«Хтось повинен подбати про інтеграцію, а потім муніципалітету доведеться використовувати інші засоби для реалізації цих послуг.
Тому послуги повинні фінансуватися, наприклад, за рахунок збільшення муніципальних податків або скорочення інших послуг. Можливо, також доведеться скоротити обсяг інтеграційних послуг. Навіть зараз компенсація недостатня для повного фінансування цих послуг», – підкреслив він.
Проект бюджету буде обговорюватися на урядових бюджетних переговорах восени, після чого уряд представить свій проект бюджету на наступний рік. Остаточне рішення щодо бюджету прийме парламент.
Національний банк України за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (ПОД/ФТ), валютного законодавства в липні 2025 року оштрафував Індустріалбанк на 400 тис. грн і шість небанківських фінансових установ, а також попередив «Укрпошту».
Як зазначається в релізі на сайті центробанку, найбільший штраф – 9 млн 632,85 тис. грн – отримало ТОВ «Лінеура Україна» (ТМ Credit 7), яке з доходом від надання фінансових послуг 470,7 млн грн за перший квартал цього року посіло 6 місце на ринку серед небанківських фінустанов.
Штраф на ТОВ «ФК “Маре” – склав 595 тис. грн, а на ТОВ »ФК «Мідл», яке днями Нацбанк позбавив ліцензії, – 340 тис. грн.
Крім того, ТОВ «ПрофітГід» отримало штраф 170 тис. грн, а ТОВ «Мілоан» – 51 тис. грн.
Що стосується «Укрпошти», то вона отримала письмове застереження за порушення вимог щодо неналежної розробки та впровадження внутрішніх документів у сфері ПКФ/ФТ, а також відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками.
Як повідомило в п’ятницю видання «Forbes Україна», Нацбанк повідомив уряд про необхідність докапіталізації «Укрпошти» приблизно на 820 млн грн, без якої національний поштовий оператор не тільки не зможе запустити поштовий банк, але і може втратити ліцензію на надання фінансових послуг.
Комунальне підприємство «Київпастранс» 8 серпня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО) категорії D1, D2, 1145 од.
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 25,054 млн грн.
Заявки на участь у тендері приймаються до 18 серпня.
Пасажиропотік через український кордон за тиждень з 2 по 8 серпня збільшився на 1,6% – до 778 тис. і встановив новий рекорд для воєнного часу: минулого року найбільший пасажиропотік також фіксувався в серпні, але становив до 737 тис.
Як свідчать дані Держприкордонслужби в Facebook, потік на виїзд у десятий тиждень літа зріс з 367 тис. до 376 тис., тоді як на в’їзд – з 399 тис. до 401 тис.
Минулими вихідними щодня фіксувалося 123-129 тис. перетинів кордону, а в цю суботу – 120 тис.
Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску цього тижня, збільшилася з 141 тис. до 142 тис., а потік машин з гуманітарними вантажами трохи скоротився – з 538 до 570.
«З початком літнього сезону пасажиропотік через пункти пропуску Львівської області зріс на 40%, а у вихідні дні навантаження зростає ще більше – в середньому на 16% порівняно з буднями», – наголошується в повідомленні Західного регіонального управління Держприкордонслужби.
Згідно з ним, найбільш завантаженими є пункти пропуску (ПП) «Краковець», «Шегині» і «Устилуг», середнє навантаження фіксується в ПП «Грушев», «Угринів», «Рава-Руська», тоді як найменше – в ПП “Смильниця” і «Нижанковичі».
Цієї неділі станом на 12:00 на польському кордоні, за інформацією Держприкордонслужби, найбільша черга з 60 легкових авто була в ПК «Устилуг». 35 машин очікували проходження кордону в ПП «Грушев», 30 – в ПП «Угринов», 25 – в ПП “Краковець” і 10 – в ПП «Шегині».
На кордоні з Угорщиною найбільша черга з 30 машин була на переході «Лужанка», тоді як в ПП «Вилок» і «Дзвінково» – по 20, “Косино” – 15 і «Тиса» – 5.
На кордоні зі Словаччиною в ПП «Ужгород» і «Малий Березний» очікували на контроль відповідно 35 і 25 авто, а на кордоні з Румунією черги були в ПП “Порубне” – 60 машин і ПП «Дяково» – 15.
Сумарні показники перетину кордону людьми в цьому році на 5,7% вищі за торішні: тоді за подібні сім днів з України виїхало 356 тис. і в’їхало 380 тис. осіб, потік машин також був меншим – 137 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендумів» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Загалом з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 128 тис., з яких 108 тис. – сезонно з початку літа.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році. «Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 31 липня 2025 року оцінювалася в 5,115 млн (на 1 липня – 5,083 млн), а в цілому в світі – в 5,676 млн (5,643 млн).
В самій Україні, за останніми даними ООН на квітень цього року, 3,757 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,669 млн на кінець минулого року.
ТОВ “Біо Термо Пак” (Хмельницька обл.), основна спеціалізація якого – виробництва паперу і картону, став учасником індустріального парку “Теофопіль Еко Парк” (с. Теофопіль Хмельницької об.), повідомляє Мінекономіки.
Згідно з інформацією міністерства, воно отримало відповідне повідомлення від керуючої компанії індустріального парку – ТОВ “Тео Грін Інвест”, яка, згідно з даними opendatabot, входить в групу агрокомпаній “Україна 2001”, президентом та кінцевим бенефіциаром якої є підприємець Вадим Лейві.
ТОВ “Біо Термо Пак”створене в березні 2025 року зі статутним капіталом 100 тис. грн, серед його напрямків діяльності – виробництво паперової маси, гофрованого картону і паперу, паперової та картонної тари.
Індустріальний парк “Теофопіль Еко Парк” зареєстровано в грудні 2024 року, його площа 30,87 га.
За даними Мінекономіки, загальний обсяг капіталовкладень у будівництво об’єктів на його території оцінюється приблизно у 2,43 млрд грн, планується створення 1550 робочих місць у паперовій та супутніх галузях переробної промисловості.
Крім виробництва паперових та картонних виробів, концепцією ІП передбачені виробництво біогазу та біоетанолу, біопластика, а також харчова промисловість, альтернативна енергетика.
Ініціатором створення індустріального парку виступила Теофіпольська селищна рада.
Парк розташований поряд із Теофіпольською енергетичною компанією та Теофіпольським цукровим заводом, кінцевим бенефіциаром яких також є Лейві.
За даними opendatabot, ТОВ “Україна 2001” у 2024 році одержала 4,88 млрд грн чистого доходу та більш ніж 2 млрд грн чистого прибутку.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні за підсумками січня-червня 2025 року здійснила доставку залізорудної сировини (ЗРС) морськими перевезеннями на рівні 60% від загальних обсягів реалізації, залізницею – 35%, річковими баржами – 5%.
Згідно з проміжним звітом компанії у середу, група продовжувала користуватися перевагами доступу до українських портів Чорного моря для експорту продукції морем в Азії, регіоні Близького Сходу та Північної Африки, а також у Європі, які віддають перевагу постачанню морем замість залізниці чи річкової баржі. Загалом 60% продажів було експортовано морем протягом цього періоду порівняно з 53% за попередні шість місяців та 47% – аналогічний період 2024.
Пвідомляється, що загалом протягом півріччя продукцією Ferrexpo з українських портів було завантажено 16 суден. Із загального обсягу продажів 50% припадало на азійських клієнтів, 38% – на європейськихв, решта 12% – на клієнтів з регіону Близького Сходу та Північної Африки. В цілому морські продажі залишалися стабільними – на рівні 2,1 млн тонн.
Обсяги продажів зросли порівняно з попередніми півряччями, хоча й залишилися незмінними порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Однак індекс залізної руди Fe (65%) за цей період знизився на 10%, що привело до доходу в розмірі $453 млн, що на 18% більше порівняно з попередніми шістьома місяцями та на 17% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року ($549 млн), коли ціни на залізну руду були значно вищими.
Сумарно обсяг продажів склав 3,8 млн тонн, включаючи окатиші та концентрат, – це на 28% більше порівняно з другим півріччям-2024, але менше на 1% порівняно з першим півріччям-2024.
Група у звітному періоді знизила собівартість виробництва продукції на 2,2% за статтею C1 – до $77,1/тонна (у першому півріччі-2024 – $78,8/тонна) через скорочення гірничодобувної діяльності, впливу нижчих цін на паливо, зменшення витрат на технічне обслуговування та витрат на персонал. Основними факторами, що впливають на витрати C1, є ціни на е/е, природний газ та дизельне паливо. Група продовжувала зазнавати різкого зростання цін на е/е через наявну слабкість потужностей з виробництва та розподілу е/е в Україні внаслідок російських атак, що тривають.
При цьому зазначається, що бізнес групи є енергоємним, а основними компонентами витрат C1 є е/е, газ та дизпаливо, які разом становлять 49% (у першому півріччі 2024 року – 45%) від загальних витрат. Зокрема, у січні-червні 2025 року частка витрат на е/е у витратах C1 зросла до 34% (перше півріччя 2024 року – 27%), частка природного газу – до 9% (перше півріччя 2024 року – 7%).
Ціна на залізну руду з бенчмарком 65% знизилася протягом першої половини 2025 року, закрившись на $11 нижче, на рівні $104/тонна. У липні ціни на залізну руду дещо відновилися, при цьому середній показник 65% Fe становив $116/тонна в останній тиждень липня що на 12% вище, ніж на початок місяця.
Протягом першої половини року група експлуатувала дві з чотирьох ліній огрудкування у першому кварталі та одну лінію у другому кварталі, а також спеціалізовану лінію концентрату.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що з січня по квітень 2025 року компанії відмовлено у відшкодуванні ПДВ у розмірі $31,1 млн, а до кінця червня ця сума досягла $38,3 млн.
За винятком зобов’язань за лізингом група не має жодних непогашених кредитів та позик з нарахуванням відсотків, тому процентних витрат за фінансовими лініями не було понесено. Група має мінімальний фінансовий борг у розмірі $2 млн.
Ferrеxpo належить 100-відсоткова частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9-відсоткова – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
