Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings змінило прогноз довгострокових рейтингів дефолту емітента в іноземній і національній валютах Франції на “негативний” зі “стабільного”. Водночас рейтинги підтверджено на рівні “AA-“, повідомляють у пресрелізі агентства. Короткострокові рейтинги залишилися на позначці “F1+”.
Зазначається, що “ризики фіскальної політики зросли з моменту нашого останнього огляду”. Аналітики Fitch очікують більш значного дефіциту, що призведе до різкого зростання державного боргу – до 118,5% ВВП до 2028 року.
Дефіцит держбюджету Франції 2024 року, за їхньою оцінкою, має збільшитися до 6,1% ВВП, що значно перевищує весняні прогнози уряду і Fitch у 5,1% ВВП.
“Ми прогнозуємо, що дефіцит Франції у 2024 році буде другим за величиною в єврозоні та майже втричі перевищить прогнозований середній дефіцит країн категорії “AA”, – йдеться в повідомленні.
Експерти підвищили оцінку дефіциту бюджету країни у 2025 і 2026 роках до 5,4% ВВП. Також вони не очікують, що уряд зможе домогтися скорочення дефіциту нижче 3% ВВП до 2029 року.
До кінця 2026 року розмір держборгу прогнозується в 116,3% ВВП. Це є другим за величиною показником серед держав із рейтингом “АА” і більш ніж удвічі перевищує середній для цієї категорії рівень.
Тим часом експерти Fitch поліпшили прогноз зростання французької економіки у 2024 році до 1,2% з очікуваних раніше 0,8%. Хороші показники зовнішньої торгівлі компенсують слабкі споживчі витрати та інвестиції. Олімпійські ігри додали 0,25 процентного пункту до зростання ВВП у третьому кварталі.
У 2025 році аналітики агентства тепер очікують підйому економіки на 1,2% порівняно з колишньою оцінкою в 1,5% і прогнозують зростання на 1,3% у 2026 році.
Україна в січні-вересні поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 99,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 19,528 тис. тонн. Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, за цей період імпорт бокситів у грошовому вираженні зріс у 2,2 раза – до $2,435 млн.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (77,38% поставок у грошовому виразі), Китаю (19,42%) та Іспанії (3,20%).
Реекспорт бокситів у зазначений період цього року, як і в січні-вересні-2023, Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%). У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
Українські підприємства в січні-вересні поточного року збільшили імпорт алюмінію та виробів з нього – на 21,1%, до $333,056 млн (у вересні – $40,325 млн).
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт алюмінію та виробів із нього за дев’ять місяців 2024 року зріс на 30,3% порівняно з порівнянним періодом роком раніше – до $93,318 млн (у вересні – $10,352 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього у 2023 році збільшився на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Українські підприємства в січні-вересні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 16% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $104,483 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України у вівторок, експорт міді та мідних виробів за вказаний період зріс на 19,1% – до $65,514 млн млн.
У вересні імпортовано міді на $11,659 млн, експортовано – на $7,290 млн.
Як повідомлялося, Україна 2023 року наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
ПрАТ «Страхова компанія “ВУСО” (Київ) у січні-червні 2024 року зібрала 1,395 млрд грн валових премій, що на 17,38% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, повідомило РА “Стандарт-Рейтинг” в інформації про підтвердження компанії рейтингу фінансової стійкості на рівні “uaAA” за національною шкалою. Згідно з даними на сайті рейтингового агентства, надходження від фізичних осіб страховика збільшилися на 7,06%, до 884,291 млн грн, а від перестраховиків – на 43,05%, до 18,401 млн грн. Таким чином, частка фізичних осіб у брутто-преміях страховика за підсумками першого півріччя 2024 року склала 63,39%, а частка перестраховиків склала 1,32%.
Страхові платежі, надіслані перестраховикам, за вказаний звітний період порівняно із січнем-червнем минулого року зросли на 84,14%, до 171,987 млн грн., коефіцієнт участі перестраховиків збільшився на 4,47 відсоткового пункта (п.п.), до 12,33%.
Чисті премії компанії за перше півріччя зросли на 11,68%, до 1,223 млрд грн, а зароблені премії – на 21,31%, до 1,251 млрд грн.
СК «ВУСО» в січні-червні 2024 року виплатила своїм клієнтам 722,269 млн грн, що на 64,64% вище обсягу страхових виплат і відшкодувань за аналогічний період 2023 року. Рівень виплат зріс на 14,87 п.п., до 51,78%.
Водночас фінансові результати компанії істотно покращилися: прибуток від операційної діяльності в першому півріччі 2024 року становив 101,017 млн грн, а чистий прибуток зріс порівняно з порівнянним періодом роком раніше у 21,97 раза, до 34,709 млн грн.
Активи страховика на 1 липня 2024 року знизилися на 0,59%, до 1,515 млрд грн, власний капітал показав приріст на 5,62%, до 651,966 млн грн. При цьому зобов’язання компанії скоротилися на 4,81%, до 863,513 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти зросли на 0,04%, до 557,732 млн грн.
РА зазначає, що станом на звітну дату компанія сформувала портфель інвестицій в ОВДП у розмірі 231,140 млн грн, що в сукупності покривало 91,36% зобов’язань компанії. Залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах (МТСБУ) страховика становив 311,823 млн грн.
СК «ВУСО» заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування, представлена в усіх регіонах України. Є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) та Української федерації страхування (УФС), а також учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Глобальний обсяг держборгу 2024 року може перевищити $100 трлн (93% світового ВВП), йдеться в доповіді Fiscal Monitor, опублікованій Міжнародним валютним фондом (МВФ) у вівторок.
Як очікується, він продовжить зростати в середньостроковій перспективі і до 2030 року може піднятися до 100% ВВП.
При цьому в рамках найнесприятливішого сценарію світовий борг може виявитися майже на 20 відсоткових пунктів вищим, ніж передбачає базовий прогноз, і досягти 115% ВВП у 2026 році.
«Для стабілізації (або скорочення) боргу з високою ймовірністю потрібні набагато більш значні фіскальні коригування, ніж заплановано в даний час. Зараз слушний час для відновлення фіскальних буферів, і відтермінування обходиться дорого», – наголошується в повідомленні.
МВФ вважає, що держборг продовжить зростати в таких країнах, як США, Великобританія, Бразилія, Франція, Італія та ПАР.
«Хоча, за прогнозами, борг стабілізується або скоротиться приблизно у двох третинах країн, він залишиться значно вищим від рівнів, які прогнозували до пандемії», – ідеться у звіті. Причому на країни, в яких не очікується стабілізації, припадає понад половина світового боргу і близько двох третин світового ВВП.
Державні витрати на розв’язання проблем «зеленого переходу» в енергетиці, старіння населення і проблем безпеки, ймовірно, посилять фіскальний тиск найближчими роками, вважають експерти фонду.
«Урядам час навести лад, – заявила заступник директора з фіскальних питань МВФ Ера Дабла-Норріс. – Для всіх країн необхідний стратегічний поворот, щоб знизити боргові ризики».
Детальніше про державний борг і можливі країнові дефолти дивіться у відео на YouTube-каналі аналітичного центру Experts Club: https://youtu.be/gq7twYrWuqE?si=0WcmU20F95oeVKZp
