Business news from Ukraine

В Україні стартувала робота неурядової Національної асоціації з гуманітарного розмінування

В Україні стартувала робота неурядової Національної асоціації з гуманітарного розмінування, повідомила її голова Мері Акопян у понеділок під час презентації асоціації.

“Ключова місія асоціації полягатиме у сприянні якнайшвидшому та професійному очищенню територій України від вибухонебезпечних предметів із залученням усіх зацікавлених стейкхолдерів, включно з виробниками протимінного обладнання, акредитованими операторами розмінування, державними структурами”, – заявила вона.

Серед основних напрямів діяльності Акопян виокремила об’єднання зусиль і комунікацію з державними органами влади з питань гуманітарного розмінування, розроблення рекомендацій щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення у сфері гуманітарного розмінування, сприяння підвищенню якості профпідготовки спеціалістів галузі, розроблення, обговорення та внесення пропозицій щодо обґрунтованих видів класифікаторів, стандартів, експлуатаційної надійності та безпеки розмінування, підвищення обізнаності населення,

Першочерговим завданням асоціації стане підготовка державного професійного стандарту нової професії “Сапер з гуманітарного розмінування”, а також створення системи та методології підготовки таких саперів, підготовка змін до закону України про “Протимінну діяльність” та комунікація зі ЗМІ.

Як наголосив заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний, Національна асоціація з гуманітарного розмінування є ініціативою, яка походить від бізнесу та громадянського суспільства і може стати передумовою для формування в державі ринку розмінування.

Зокрема, за його словами, наразі в країні функціонують 32 оператори з гуманітарного розмінування, з них близько 20 є українськими у статусі Товариств з обмеженою відповідальністю.

“Це свідчить про те, що український бізнес іде у сферу розмінування, готовий вкладати ресурси, гроші, розвиватися в цьому напрямі та розвивати ринок”, – сказав заступник міністра.

Своєю чергою, посол Японії в Україні Кунінорі Мацуда заявив, що одним із пріоритетів діяльності японського уряду є якраз надання Україні допомоги у сфері гуманітарного розмінування.

“Ми 25 років працюємо з камбоджійським центром із розмінування. Ми напрацювали багато методологій і будемо ділитися власними напрацюваннями і технологіями з Україною… Японія буде підтримувати весь український сектор розмінування доти, доки остання міна в Україні не буде розмінована”, – сказав він.

Він нагадав, що японський уряд уже передав Україні 30 спецтракторів, десятки вагонів і пікапів для визначення місцезнаходження мін, і ще 22 спецмашини для розмінування буде передано в червні поточного року.

Як повідомив начальник Головного управління протимінної діяльності Міноборони Руслан Берегуля, від початку повномасштабного російського вторгнення в Україні від вибухонебезпечних предметів постраждали 950 осіб. З них 289 загинули і 661 дістали поранення або каліцтва.

, , ,

Опендатабот опублікував Індекс найкращих підприємств України — 2024

До переліку потрапили найбільші за обігом бізнеси з бездоганною діловою репутацією.

Індекс Опендатабота — аналітичний інструмент, який дає змогу оцінити реальне становище та географії українського бізнесу. Індекс базується на даних з державних реєстрів, реєстрів Опендатабота, фінансовій звітності компаній, інформації про зв’язки з РФ, санкційних списках та решті аналітичних інструментів Опендатабот.

2354234.jpg

При складанні Індексу Опендатабота-2024 враховані як фінансові показники (фінансова звітність компаній за 2023 рік), так й ділова репутація бізнесів. Зокрема, з переліку вилучені підсанкційні компанії або ж бізнеси, що мають власників з Російської Федерації. Також в Індексі позначені компанії, пов’язані з публічними особами, депутатами або ж політиками, які зобов’язані декларувати свої прибутки.

Варто зазначити, що до цьогорічного переліку не потрапили комунальні та державні підприємства.

«Побудований на фінансовой звітності та виторгу компаній  Індекс Опендатабота дає повну картину того, що відбувалось з українським бізнесом в 2023 році», — коментує Олексій Іванкін, засновник Опендатабота.

Індекс відображає погляд на українські компанії з точки зору актуальних державних реєстрів, тож може розходитись із уявленням, створеним у публічному інформаційному просторі.

Показники за «вагою» та часткою галузі та регіона розраховуються на базі топу компаній та їх обігів. Такий підхід дає можливість зрозуміти й оцінити вплив того чи іншого регіону на економіку всієї країни, фінансову ємність галузей та становище найбільших гравців кожної галузі.

Для більш детального аналізу кожної конкретної галузі можна скористатися класифікатором видів економічної діяльності від Опендатабота.

Страховик “Залізничні шляхи” збільшить статутний капітал до 32 млн грн

Збори акціонерів страхової компанії “Залізничні шляхи” (Полтава) 22 березня розглянуть питання про збільшення статутного капіталу з 21,3 млн грн до 32 млн грн, шляхом проведення додаткової емісії на суму 10,7 млн грн.

Згідно з порядком денним зборів акціонерів компанії, оприлюдненим у системі розкриття інформації НКЦПФР, під час емісії планується випустити 214 тис. акцій номінальною вартістю 50 грн за акцію.

Як повідомлялося, Вікторія Матковська, яка володіє 94,82% акцій страховика, 18 грудня 2023 року повідомила про публічну безвідкличну пропозицію для всіх акціонерів компанії щодо придбання акцій, які їм належать.

За номінальної вартості акцій 50 грн ціна придбання становить 100 грн 45 коп, що відповідає ринковій вартості.

Як повідомлялося, Нацбанк України погодив Вікторії Матковській пряме володіння 94,82% акцій страхової компанії “Залізничні шляхи”. Пізніше 11 грудня 2023 року підтвердив компанії відповідність структури власності вимогам щодо прозорості.

СК “Залізничні шляхи” зареєстрована 1994 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування.

Статутний капітал страховика зберігся на рівні 21,3 млн грн.

,

“Метінвест” представив річний звіт про свою діяльність

Згідно з річним звітом групи “Метінвест”, у 2023 році “Метінвест” знизив виручку на 11% до 2022 року, до $7,397 млрд, головним чином через зниження відпускних цін на сталь, залізну руду та коксівне вугілля, які відповідали світовим показникам. Також на обсяги продажів чавуну, слябів, плоского і трубного прокату вплинула війна через зупинення виробництва на Маріупольських меткомбінатах. Водночас “Метінвест” збільшив відвантаження інших товарів свого портфеля (насамперед заготовки на 6%, довгомірної продукції на 28%, котунів на 70% і концентрату коксівного вугілля на 32%), а також перепродажів сталі та коксу на тлі підвищення рівня виробництва в “Запоріжсталі”.

Істотний фактор, що підтримує продажі ЗРС у другому півріччі 2023 року, – це відкриття Чорноморського коридору для продажів на ринки далеких країн.

Також виручка “Метінвесту” в Україні зросла на 14%, до $2,628 млрд здебільшого за рахунок відновлення попиту на залізну руду і коксівне вугілля, а також на плоский і сортовий прокат.

Зі свого боку групі довелося провести глибокі зміни у своїх бізнес-операціях, продовжуючи прагнути до адаптивності та стійкості.

“Ми налагодили наш логістичний ланцюжок і зміцнюємо відносини з нашими постачальниками та клієнтами, щоб протистояти поточним умовам. На початку 2023 року компанія відчувала значні проблеми, зокрема, через перебої в подачі електроенергії. Однак, реалізувавши необхідні зміни для реагування на цю кризу, нам вдалося домогтися поступового відновлення виробництва”, – констатує гендиректор.

Він наголосив, що відновлення українського комерційного судноплавства в Чорному морі пізніше 2023 року стало важливим моментом для “Метінвесту”, дозволивши підвищити завантаження потужностей. “Ми з обережним оптимізмом дивимося на цю, безсумнівно, позитивну зміну, визнаючи водночас військові загрози, що зберігаються”, – додав топ-менеджер.

За його словами, ці події безпосередньо вплинули на фінансові показники групи, поліпшивши ситуацію і дозволивши зосередити увагу на операційній ефективності, гнучкості та стратегічному плануванні майбутнього зростання.

“Метінвест” залишається прихильним до обслуговування своїх боргових зобов’язань, погасивши основну суму облігацій-2023 групи, що залишилася, погашену торік у строк і в повному обсязі, зберігаючи при цьому підхід зі скорочення частки позикових коштів, констатував Риженков.

“Хоча “Метінвест” у 2023 році спрямував свої інвестиції здебільшого на підтримку активів, я твердо переконаний, що ми маємо почати готуватися до майбутнього. Наші амбіції не зменшилися, ми заклали основу для Steel Dream, нашої далекоглядної концепції відновлення України. Незважаючи на війну, наша прихильність стратегії зеленої трансформації також залишається незмінною. Це бачення втілює нашу рішучість не тільки мріяти, а й планувати пілотний проєкт за технологією виробництва низьковуглецевої сталі в Італії”, – резюмував гендиректор.

“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.

, , , , , , ,

Для “Метінвесту” ринок ЄС у 2023 році став пріоритетним

Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2023 році реалізувала в країнах Європейського Союзу (ЄС) 48% своєї металургійної та гірничорудної продукції, тоді як у 2022 році частка ЄС у загальній виручці компанії становила 49%.

Згідно з річним звітом групи, за 2023 рік “Метінвест” реалізував в Україні 35% усієї своєї продукції (у 2022-му році – 28%), у країнах MENA – 2% (7%), у СНД – 1% (3%), в Азії – 7% (4%), у Північній Америці – 6% (6%), в інших регіонах – 1% (3%) на загальну суму $7,397 млрд ($8,288 млрд).

Водночас частка виручки металургійного сегмента компанії за минулий рік у ЄС становила 50% (у 2022-му році – 49%), реалізувала в Україні 38% своєї металопродукції (30%), у країнах MENA – 3% (10%), у СНД – 1% (4%), в Азії постачань не було ані в 2023-му, ані в 2022-му роках, у Північній Америці – 7% (6%), в інших регіонах – 1% (1%) на загальну суму $4,846 млрд ($5,716 млрд).

Крім того, частка продажів компанії залізорудної продукції в ЄС 2023 року становила 44% (51%), в Україні – 30% (22%), у країнах MENA – 0% (2%), в Азії – 20% (13%), у Північній Америці – 5% (6%), в інших регіонах – 1% (7%) на загальну суму $2,551 млрд ($2,572 млрд).

,

На світовому ринку зростає інтерес до української соняшникової олії, ціни на неї підвищуються

На світовому ринку зростає попит і ціни на українську соняшникову олію, яка за тиждень подорожчала на $30-38 за тонну, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ” за результатами власного моніторингу.

“На українському експортному ринку соняшникової олії домінувало зростання цін на тлі аналогічних тенденцій на світовому ринку рослинних олій. Так, ціни попиту на українську соняшникову олію в портах досягли максимуму з початку сезону-2023/2024 і станом на 18 березня фіксуються переважно в межах $780-795/тонна СРТ-порт. Це на $30-38/тонна вище за ціни попереднього тижня”, – зазначили аналітики.

Крім того, за минулий тиждень обсяг експорту соняшникової олії зріс до 156 тис. тонн. Це на 9% перевищує показник попереднього тижня, констатували в “АПК-Інформ”.