Імпорт в Україну тракторів у січні поточного року становив $43,87 млн, що на 34% менше, ніж за аналогічний місяць 2023 року, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими відомством статданими, переважно трактори ввозили з Китаю (21,2% загального імпорту цієї техніки, або $9,3 млн), Німеччини (5,5%, або $12,4 млн), і США (10,7%, або $4,7 млн), тоді як роком раніше це були Польща (19,5%), Німеччина (19,3%), і Нідерланди (11%).
Згідно зі статистикою, на експорт у січні було поставлено тракторів на $0,56 млн проти $0,3 млн роком раніше, переважно в Замбію (41,4%), Румунію (36,2%) і Чехію (14%).
Імпорт тракторів в Україну 2024 року становив майже $784 млн – на 5,6% менше, ніж роком раніше, експорт – $5,44 млн проти $5,74 млн.
Українські підприємства у січні поточного року збільшили споживання металопрокату в 2,16 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 297,1 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 103 тис. тонн, або 34,67% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні метпідприємства виробили 480,2 тис. тонн металопрокату (на 7,2% вище січня-2024), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано приблизно 286,1 тис. тонн, або 59,6%. У січні 2024 року частка експорту становила 88,4% (400,3 тис. тонн при загальному виробництві металопрокату 453 тис. тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні 2025 року становить 28,21%, що вдвічі нижче показника січня 2024-го (55,65%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні цьогоріч значно перевершила минулорічний показник аналогічного періоду – 54,35% та 33,55% відповідно. Частка сортового прокату цього разу теж помітно вища: 17,44% у січні 2025 року проти 10,80% в аналогічному періоді 2024-го.
Структура імпорту в січні-2025, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (86,50% та 10,78% відповідно); в січні 2024 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно 83,90% та 15,16%).
“У січні 2025 року ємність внутрішнього ринку становила 297,1 тис. тонн металопрокату, з яких 103 тис. тонн, або 34,67% припадає на імпорт. В січні 2024 року ємність внутрішнього ринку була 137,8 тис. тонн, з яких 85,1 тис. тонн, або 67,76% імпортовано. Таким чином, в січні 2025 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-2024 на 115,61%, з одночасним скороченням частки імпортної складової на 27,09%”, – констатується в пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-2025, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (69,6%), іншої Європи (12,4%) та Африки (7,7%).
Серед металургійних імпортерів у січні-2025 перше місце обіймають інші країни Європи (61,3%), на другому ЄС-27 (24,7% ), на третьому – країни Азії (13,8%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023 році збільшився у 2,19 рази порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Німецька defense tech-компанія відкрила офіс в Україні та планує перенести до українського офісу частину виробничих процесів і розробки, повідомив заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.
«Європейський виробник роботів ARX Robotics відкрив офіс в Україні та приєднався до «Дія City». Це німецька defense tech-компанія, що створює автономних роботів для використання як у військовій, так і в комерційній сферах», – написав Борняков у фейсбуці в середу.
За його словами, ARX Robotics планує перенести в український офіс частину виробничих процесів і розробки.
Він підкреслив, що приєднання компанії до «Дія.City» – одне зі стратегічних і важливих рішень для повноцінного виходу компанії на український ринок.
За словами Борнякова, розробки ARX Robotics відомі в усьому світі, а найближчим часом їх використовуватимуть українські військові.
Як приклад розробок ARX Robotics заступник міністра згадав GEREON RCS – багатоцільову гусеничну модульну платформу, що розвозить їжу і боєприпаси, а також евакуює поранених.
ARX Robotics – німецька компанія, заснована 2022 року, яка спеціалізується на розробці автономних модульних безпілотних наземних систем і передових цифрових рішень для військових і комерційних застосувань. Серед відомих розробок незалежна операційна система на базі штучного інтелекту, що перетворює військові транспортні засоби на розумні, взаємопов’язані та автономні одиниці Mithra OS.
У травні 2024 року ARX Robotics уклала стратегічне партнерство з Quantum Systems для спільної розробки безпілотних систем, спрямованих на підтримку України та впровадження технологічних новацій.
Ввезення в Україну легкових автомобілів, включно з вантажопасажирськими автомобілями-фургонами та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у січні 2025 року в грошовому вираженні скоротилось на 17,8% порівняно з січнем минулого року – до $333,97 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) України, до трійки країн, з яких найбільше ввозили авто, увійшли Німеччина, США і Японія.
Зокрема, імпорт авто з Німеччини зріс на 39,6% – до $74,64 млн, а їхня частка в структурі імпорту авто становила 22,35% проти 13,15% роком раніше.
Автомобілів зі США ввезено на $62,51 млн (на 12% менше); з Японії, яка в минулому році не входила в трійку країн з найбільшим імпортом авто, їх імпортовано на $41,71 млн.
Водночас до трійки в січні-2025 не увійшов Китай, імпорт з якого у січні минулого року складав $70,7 млн (друге місце після США).
Загалом з інших країн імпорт легкових авто в січні-2025 становив $155,11 млн, тоді як роком раніше – $211,35 млн.
Водночас в минулому місяці Україна експортувала такі транспортні засоби на $1,09 млн, тоді як роком раніше – на $0,76 млн, зокрема 90,5% експорту склали поставки в ОАЕ, 3,78% – в Німеччину, 3,13% – у Молдову, тоді як у січні-2024 це були Канада (52,4%), США (26,8%) і Німеччина (7,2%).
Як повідомлялося, 2024 року в Україну ввезено легкових авто на $4,385 млрд – на 8% більше, ніж роком раніше, експортовано на $10,1 млн (у 2,7 разів менше).
Компанія Nestlé в Україні у 2024 році інвестувала у три свої фабрики понад 900 млн грн, що дозволило підвищити ефективність виробництва та наростити обсяги експорту на 76%, повідомляється у її релізі.
“Протягом 2024 року компанія інвестувала у розвиток трьох своїх фабрик в Україні понад 900 млн грн. Інвестиції були спрямовані на рішення для безпеки працівників, автоматизацію та цифровізацію виробничих процесів і виробничих ліній, навчання і розвиток працівників, покращення умов роботи та інфраструктуру виробничих приміщень, технологічні рішення для зменшення вуглецевого сліду”, – йдеться у повідомленні.
В компанії зауважили, що торік завдяки інвестиціям, зберігаючи поставки у 28 країн, вона змогла значно збільшила свій експорт: на 76% – в обсязі та на 128% – у гривневому еквіваленті.
“Ринок FMCG в Україні у 2024 році зріс на трохи менше, ніж 10%, в тому числі за рахунок об`ємів. У цьому зростанні грає свою роль і Nestlé. Ми маємо аналогічне зростання з акцентом на зростання обсягів, яке можна оцінити в межах 7−8%, що є наслідком нашої стратегії. Ми повністю перепланували своє портфоліо, слідуючи за споживчими трендами, а також відкоригували свої промоактивності у відповідності до ринкової ситуації”, – акцентував генеральний директор Nestlé в Україні та Південно-Східній Європі Алессандро Дзанеллі.
Компанія навела як приклад своєї адаптивності до потреб споживача в умовах війни, коли відчувається брак активностей на відкритому повітрі, запуск нової лінійки соусів Street Food під брендом “Торчин”. Ця категорія продукції створена з акцентом на розвиток страв вуличної їжі, зазначається в повідомленні.
Крім цього, Nestlé в Україні продовжує виробляти продукцію для допомоги українцям, що постраждали від війни. Від початку повномасштабної війни станом на кінець 2024 року компанія передала допомоги на понад 1,3 млрд грн, в тому числі продукти харчування, що передаються через благодійні фонди для цивільних та військових, а також грошові внески для підтримки, зокрема, реабілітаційних центрів UNBROKEN та Superhumans.
Nestlé – одна з найбільших компаній світу у сфері виробництва продуктів харчування та напоїв, представлена у 187 країнах. Пропонує широкий асортимент продуктів і послуг для сімей і домашніх тварин. Має понад 2000 торгових марок.
Nestlé розпочала діяльність в Україні у 1994 році з відкриття представництва, у 1998 році придбала контрольний пакет акцій ЗАТ “Львівська кондитерська фабрика “Світоч”, а з 2018 року володіє 100% акцій підприємства.
У 2010 році Nestlé SA придбала ТОВ “Техноком” у Харкові, виробника продуктів швидкого приготування під ТМ “Мівіна”. У 2012 році у Львові було створено Nestlé Business Service (NBS Europe), який є одним із семи сервісних центрів Nestlé у світі та надає послуги з підтримки підрозділів Nestlé у більш ніж 40 країнах світу.
Бізнес Nestlé в Україні представлений такими напрямками: кава та напої, кондитерські вироби, кулінарія (холодні соуси, приправи, супи, продукти швидкого приготування), дитяче та спеціальне харчування, готові сніданки, корми для домашніх тварин.
У 2025 році компанія планує відкрити нову фабрику у Смолигові Волинської області, що зараз перебуває на фінальному етапі будівництва. Очікується, що 80% продукції, виготовленої на новій фабриці, буде експортуватися у країни ЄС.
Ціни на корів у лютому 2025 року зросли на 20-46% залежно від вгодованості, повідомили в Асоціації виробників молока (АВМ).
Згідно з повідомленням, середня ціна на корів нижче середньої вгодованості в першій половині лютого 2025 року підвищилася до 73 грн/кг без ПДВ, що на 23 грн, або 46% більше, ніж місяцем раніше, середньої вгодованості – до 72 грн/кг без ПДВ (на 18,25 грн, або 34% більше), вищої вгодованості – до 70 грн/кг без ПДВ- (на 12 грн, або 20% більше).
“Протягом останніх кількох тижнів в Україні підвищувалися ціни на велику рогату худобу (ВРХ) під впливом збільшення експорту живих тварин в грудні-січні. Спалах ящуру в німецькій землі Бранденбург призвів до скорочення вивозу живця з ЄС. Однак, попит на ВРХ на зовнішніх ринках досить активний в період підготовки до Рамадану в мусульманських країнах”, – пояснили в галузевій асоціації.
