Прямий ресурс на безпеку й оборону в проєкті державного бюджету України на 2027 рік становить близько 4,855 трлн грн, або 66,8% усіх запланованих видатків, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
З урахуванням 30 млрд грн державних гарантій уряд декларує загальний оборонний ресурс у 4,885 трлн грн. Порівняно з планом 2026 року він збільшується приблизно на 517,8 млрд грн, або 11,9%.
Основна частина приросту припадає на грошове забезпечення та зарплати з нарахуваннями — вони збільшуються з 1,454 трлн грн до 1,792 трлн грн. Натомість зіставний показник видатків на озброєння та військову техніку у презентації Мінфіну практично не змінюється — 2,299 трлн грн проти 2,297 трлн грн у 2026 році.
Цивільні напрями також отримують номінальне збільшення фінансування. Соціальний ресурс зростає до 540,3 млрд грн, освіта — до 328,5 млрд грн, охорона здоров’я — до 292,5 млрд грн. Однак частину цього приросту поглине прогнозована середньорічна інфляція у 8,6%.
Проєкт також спирається на низку податкових рішень, які ще потребують законодавчого оформлення. Зокрема, у розрахунках враховане підвищення базової ставки ПДВ із 20% до 21%, від якого очікується 58,7 млрд грн додаткових надходжень. Разом чотири запропоновані податкові рішення мають принести 117,3 млрд грн.
Макропрогноз передбачає реальне зростання ВВП у 2027 році на 1,3%, середньорічну інфляцію 8,6% і середньорічний курс 47,1 грн/$ проти очікуваних 44,4 грн/$ у 2026 році. Курс на кінець 2027 року прогнозується на рівні 48,3 грн/$.
Канада посіла перше місце за балансом позитивного й негативного ставлення українців серед 50 найбільших торговельних партнерів України, тоді як Китай, який лідирує за товарообігом, отримав найнижчий показник, а ставлення до Польщі суттєво погіршилося, свідчать результати дослідження компанії Active Group та інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Цей показник є різницею між частками позитивних і негативних відповідей. Зокрема, до Канади позитивно ставляться 76,3% опитаних, негативно – 2,5%, нейтрально – 19,2%.
Найгірший баланс зафіксовано щодо Китаю – мінус 25,4 в. п.: позитивно його оцінюють 18,2% респондентів, негативно – 43,6%, нейтрально – 33,9%. Від’ємні показники також мають Індія – мінус 14,3 в. п., Угорщина – мінус 12,7 в. п. та Ліван – мінус 9,2 в. п.
Доктор соціологічних наук, голова Київського відділення Соціологічної асоціації України Ольга Безрукова назвала КНР показовим прикладом розриву між масштабами економічної взаємодії та суспільним образом держави.
“Ми побачили, що Китай є найбільшим економічним партнером України за загальним товарообігом, але це ніяким чином не конвертується в позитивний суспільний образ. Це говорить, що громадяни України чітко розмежовують прагматичність економічної взаємодії і загальну оцінку держави. Економічна залежність і взаємодія не дорівнюють суспільній симпатії до цієї країни”, – наголосила вона на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Однією з найпомітніших змін стало погіршення ставлення до Польщі. Якщо в березні 2026 року баланс оцінок становив плюс 41,7 в. п., то в серпні позитивні й негативні відповіді практично зрівнялися, з невеликою перевагою негативних. Позитивне ставлення висловили 34,6% опитаних, негативне – 37%, нейтральне – 25,4%.
“На початку вторгнення Польща сприймалась ледь не як головний партнер. Ми запитували про зближення України та Польщі, політичне й економічне, навіть про об’єднання в якийсь спільний союз, і бачили величезні позитивні результати. А тут ми бачимо: нібито Польща все ще залишається ключовим партнером, але про об’єднання вже забули, бачимо стабільний негатив”, – зазначив засновник Active Group Андрій Єременко.
Він пов’язав погіршення оцінок із позицією частини польської влади, яку вважає антиукраїнською.
Водночас баланс ставлення до Угорщини поліпшився з мінус 33,6 в. п. у березні до мінус 12,7 в. п. у серпні, хоча негативні оцінки все ще переважають. Щодо США показник зріс із плюс 19,4 до плюс 38,4 в. п. Позитивно до Сполучених Штатів ставляться 55% респондентів, негативно – 16,6%, нейтрально – 25,6%.
Відповідаючи на запитання, хто найбільше сприяє досягненню миру в Україні, країни Європейського Союзу назвали 44,6% опитаних, США – 25,2%, Велику Британію – 23,3%, КНР – 4,1%, Індію – 1,8%, Бразилію – 1%. У питанні першочергового розвитку торговельно-економічних відносин країни ЄС та Велику Британію обрали 69,9%, США – 11,9%, КНР – 8,4%.
За словами Безрукової, оцінки ролі США в досягненні миру залишалися відносно стабільними протягом трьох хвиль дослідження.
“Загальна симпатія до країни й оцінка її функціональності на міжнародному рівні є пов’язаними, але не тотожними речами. Образи країн є багатовимірними. Людина може змінювати емоційне ставлення до держави, але продовжувати визнавати її міжнародну вагу”, – пояснила соціологиня.
Ще одну модель, за її словами, демонструє Індія: нейтральне ставлення до неї висловлюють 48,3% респондентів, однак серед сформованих оцінок переважають негативні – 31,5% проти 17,2% позитивних.
Економічні показники представив засновник Experts Club, заступник директора агентства “Інтерфакс-Україна”, кандидат економічних наук Максим Уракін. За наведеними ним даними Державної митної служби, у першому півріччі 2026 року товарообіг України становив $70,3 млрд, експорт – $21 млрд, імпорт – $49,3 млрд. Від’ємне сальдо торгівлі товарами сягнуло $28,3 млрд.
“Якщо порівнювати з першим півріччям 2025 року, там теж був дисбаланс, але зараз експорт зріс приблизно на 5%, а імпорт – майже на 30%. Тобто дефіцит за рік збільшився більше ніж на 10 мільярдів доларів. Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів”, – наголосив він.
За представленими матеріалами, товарообіг із Китаєм у січні-червні становив близько $14,68 млрд. Україна експортувала до КНР товарів на $778 млн, а імпортувала – на $13,90 млрд, сформувавши дефіцит приблизно $13,12 млрд. Польща залишилася найбільшим покупцем українських товарів з обсягом $2,38 млрд. Друге місце серед експортних ринків посіла Туреччина з $1,78 млрд, третє – Італія з $1,28 млрд.
За загальним обсягом торгівлі після КНР йдуть Польща – $7,05 млрд, Туреччина – $4,90 млрд, Німеччина – $4,48 млрд та США – $3,07 млрд. Туреччину Єременко відзначив як приклад поєднання значного товарообігу та переважно позитивного сприйняття: прихильно до неї ставляться 52,3% опитаних, негативно – 7,4%.
Уракін окремо звернув увагу на партнерів, торгівля з якими забезпечує Україні додатне сальдо. У першому півріччі найбільшим воно було з Іспанією – $578,1 млн, Єгиптом – $527,1 млн та Молдовою – $467,2 млн. Далі йдуть Алжир – $309,2 млн, Нідерланди – $221,5 млн і Ліван – $220,5 млн. До десятки також увійшли Лівія, Туніс, Ірак та Ємен.
Водночас щодо низки таких партнерів переважає нейтральне ставлення. Єгипет нейтрально оцінюють 61,3% опитаних, Алжир – 65,8%, Туніс – 67,3%. Учасники пресконференції пов’язали це з недостатньою обізнаністю українців про ці держави та наголосили на необхідності активнішої економічної й публічної дипломатії.
“Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. В умовах, коли Україні й так не вистачає фінансування і ми живемо, по суті, за рахунок зовнішніх запозичень, з країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю”, – зазначив директор Active Group Олександр Позній.
Уракін рекомендував акредитованим в Україні посольствам забезпечити повноцінну комунікацію українською мовою, відкритість до медіа та регулярне інформування про результати співпраці.
“Перша рекомендація – це регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Друге –бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні”, – додав він.
Це третя хвиля дослідження; попередні проводили в серпні 2025-го та березні 2026 року. Опитування проведено в серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. За інформацією організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична статистична похибка за довірчої ймовірності 95% становить 3,5%.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, KANADA, громадська думка, КИТАЙ, ПОЛЬЩА, США, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Україна у січні-серпні-2026 збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 31,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $453,439 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, у серпні імпорт алюмінію та виробів із нього становив $64,792 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за січень-серпень поточного року виріс на 25,3% порівняно з аналогічним торішнім періодом – до $123,934 млн, у серпні – $14,369 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 15,3% порівняно з 2024 роком – до $514,098 млн. Експорт алюмінію та виробів із нього за 2025 рік зріс на 22,9% – до $152,919 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Більш детальний огляд світового виробництва алюмінію – 1970–2024 дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
EXPERTS CLUB, IMPORT, АЛЮМИНИЙ, Металургія, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Українські підприємства в січні-серпні цього року збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому вимірі на 13,3% порівняно з аналогічним торішнім періодом – до $139,044 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за вісім місяців зріс на 22,7% – до $75,529 млн.
У серпні імпортовано міді на $15,771 млн, експортовано – на $9,646 млн.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2025 році збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому вимірі на 23,2% порівняно з 2024 роком – до $173,453 млн, експорт міді та мідних виробів виріс на 17,7% – до $103,848 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Китай оновив законодавство про оборонну мобілізацію, посиливши вимоги до готовності промисловості, технологічних компаній і цивільної інфраструктури працювати на потреби оборони, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Нову редакцію Закону КНР про мобілізацію національної оборони ухвалено 28 серпня 2026 року, вона набуває чинності 1 жовтня. Документ містить 14 глав і 82 статті проти 72 статей у редакції 2010 року та деталізує механізми переходу держави, економіки й суспільства від мирного до воєнного режиму.
Одним із ключових нововведень стало посилення ролі даних і технологій у мобілізаційній системі. Підприємства, які отримають відповідні завдання, повинні резервувати не лише обладнання, матеріали та комплектуючі, а й технології, дані та програмне забезпечення. Влада також має оцінювати стійкість виробничих ланцюгів, доступність ресурсів і здатність підприємств швидко нарощувати випуск необхідної продукції.
Після оголошення мобілізації визначені компанії можуть бути зобов’язані виконувати військові контракти, змінювати номенклатуру продукції або збільшувати виробництво. Постачальники ресурсів при цьому мають надавати пріоритет оборонним завданням.
Промисловий потенціал Китаю робить ці механізми особливо значущими. У 2025 році ВВП країни становив близько 140,19 трлн юанів, а додана вартість переробної промисловості — близько 34,7 трлн юанів. Китай випустив 34,8 млн автомобілів, 484,3 млрд інтегральних схем і 773 тис. промислових роботів. Витрати на дослідження й розробки досягли 3,93 трлн юанів.
Водночас ухвалення закону саме по собі не означає оголошення мобілізації або рішення про початок війни. Значна частина відповідних механізмів існувала й у попередній редакції. Нинішня реформа передусім технологічно оновлює систему, уточнює порядок підготовки та скорочує потенційний час між політичним рішенням і переходом промисловості до виконання оборонних завдань.
Офіційний оборонний бюджет КНР на 2026 рік становить 1,94 трлн юанів. За оцінкою SIPRI, військові витрати Китаю у 2025 році сягнули близько $336 млрд і зростали вже 31-й рік поспіль.
Для світової економіки посилення мобілізаційної готовності Китаю важливе через його ключову роль у виробництві електроніки, акумуляторів, машин, суден і промислового обладнання. У кризовому сценарії зміна пріоритетів поставок може впливати на міжнародні ланцюги постачання та доступність компонентів.
Міжнародні резерви України за підсумками серпня 2026 року становили $48,7 млрд, що приблизно на $8,6 млрд, або на 15%, менше, ніж на початку року, свідчить аналіз інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На 1 січня резерви перебували на рекордному рівні $57,3 млрд, а на початок лютого зросли до $57,7 млрд. Після цього протягом чотирьох місяців поспіль вони скорочувалися: до $54,8 млрд на 1 березня, $52 млрд на 1 квітня, $48,2 млрд на 1 травня та $45,7 млрд на 1 червня.
Основними факторами зниження були значні валютні інтервенції Національного банку, виплати за державним боргом та нерівномірне надходження міжнародної фінансової допомоги.
Ситуація різко змінилася у червні, коли Україна отримала великі транші зовнішнього фінансування. Резерви за місяць зросли на 12,1% — до $51,27 млрд. На валютні рахунки уряду надійшло близько $11,3 млрд, зокрема $6,82 млрд від ЄС та майже $4,5 млрд через Світовий банк.
У липні резерви майже не змінилися, однак у серпні знову скоротилися приблизно на $2,5 млрд, або на 5%, — до $48,7 млрд.
За серпень НБУ продав на валютному ринку близько $4,82 млрд, тоді як на валютні рахунки уряду надійшло $927,3 млн. Україна також спрямувала $721,8 млн на обслуговування і погашення державного боргу в іноземній валюті та $258,2 млн виплатила МВФ.
Чисті міжнародні резерви за місяць скоротилися ще сильніше — на 6,9%, до $33,8 млрд.
Водночас поточний рівень резервів залишається приблизно на 5,8% вищим, ніж рік тому, коли на 1 вересня 2025 року вони становили близько $46 млрд.
Засновник Experts Club, економіст Максим Уракін раніше наголошував, що абсолютний розмір резервів не можна сприймати як гарантію валютної безпеки.
«Резерви на рівні $51,2 млрд залишаються значним валютним буфером, однак сам абсолютний показник не повинен створювати враження повної захищеності. Стійкість резервів залежить від ритмічності міжнародного фінансування, обсягів інтервенцій НБУ, боргових виплат і здатності економіки нарощувати експортну виручку», — зазначив Уракін.
За оцінкою НБУ, нинішній рівень резервів залишається достатнім і забезпечує фінансування приблизно чотирьох місяців майбутнього імпорту.
