Як повідомляє «Сербський економіст», рух Vetëvendosje чинного прем’єра Альбіна Курті посів перше місце на дострокових парламентських виборах у Косово, однак не отримав самостійної більшості у 120-місному парламенті.
За даними Центральної виборчої комісії Косово, «Vetëvendosje» набрало 47,13% голосів і отримало 53 депутатські мандати. Для формування уряду необхідно щонайменше 61 місце.
Друге місце посіла Демократична партія Косово (PDK) з 19,44% і 22 мандатами. Демократична ліга Косово (LDK) отримала 16,69% і 18 місць, Альянс за майбутнє Косово (AAK) — 6,74% і 7 мандатів.
З 20 місць, зарезервованих для національних меншин, Сербський список отримав 9 мандатів. Демократична турецька партія Косово отримала 2 місця, решта мандатів меншин розподілена між іншими політичними силами.
Для Курті результат виглядає як перемога, але не як вихід із політичного глухого кута. Його партія залишається найбільшою силою, однак для стабільного уряду їй знадобиться підтримка партій меншин або ширші домовленості. Особливо складним залишається питання обрання президента, для чого в перших турах потрібна присутність щонайменше 80 депутатів.
Саме президентське питання стало причиною нинішньої кризи. Після попередніх виборів партії не змогли домовитися про кандидатуру президента, парламент було розпущено, а Косово пішло на чергове дострокове голосування. Це вже треті парламентські вибори менш ніж за півтора року.
Для економіки регіону це важливий сигнал. Тривала політична нестабільність у Приштині гальмує роботу інститутів, ускладнює доступ до міжнародних фондів і заважає просуванню у напрямку ЄС та НАТО. Для Сербії ключовим питанням залишається не лише склад нового уряду, а й те, чи буде Приштина готова до практичного діалогу щодо півночі Косово, сербських муніципалітетів, торгівлі та безпеки.
Для Белграда перемога Курті означає збереження жорсткої політичної лінії в Приштині. Саме за його уряду відносини з Сербією залишалися напруженими, а кроки косовської влади на півночі викликали різку реакцію сербської сторони та критику з боку частини західних партнерів.
З економічної точки зору продовження кризи в Косово невигідне для всього регіону. Нестабільність знижує передбачуваність для інвесторів, ускладнює транспортні та торговельні зв’язки, заважає інфраструктурним проєктам і створює політичний ризик для компаній, що працюють між Сербією, Північною Македонією, Албанією, Чорногорією та ЄС.
Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році, однак Белград не визнає цей статус і вважає Косово та Метохію частиною своєї території. Косово визнали США та більшість країн ЄС, але воно не є членом ООН через позицію Сербії та її союзників, зокрема Росії та Китаю.
Незалежність Косово також не визнають низка великих країн та держав ЄС, зокрема Росія, Китай, Індія, Бразилія, Індонезія, Україна, Іспанія, Греція, Румунія, Словаччина, Кіпр, Боснія і Герцеговина та Південна Африка. З 27 країн ЄС п’ять не визнають Косово — Іспанія, Греція, Румунія, Словаччина та Кіпр.
Як повідомляє «Сербський економіст», президент Сербії Олександр Вучич фактично оголосив про початок нової виборчої кампанії, заявивши на мітингу правлячої Сербської прогресивної партії в Белграді, що через кілька тижнів подасть у відставку з посади глави держави. Формально це виглядає як відхід з посади майже за рік до закінчення мандата, проте політично йдеться не стільки про завершення епохи Вучича, скільки про спробу перезапустити її в новій конфігурації.
Виступаючи перед прихильниками на мітингу «Сербія — одна сім’я», Вучич заявив, що це, ймовірно, його останнє звернення до такої кількості громадян у якості президента республіки. Він підкреслив, що протягом 14 років «служив Сербії» на різних державних посадах — як віце-прем’єр, прем’єр-міністр і президент — та подякував прихильникам за підтримку в період політичних криз.
Ключовим моментом виступу стала заява про майбутню відставку. « Це мої останні дні й останні тижні на посаді президента Республіки», — сказав Вучич, відкинувши звинувачення опонентів у тому, що він має намір будь-якою ціною утриматися при владі. При цьому він одразу зазначив, що не йде з політики: за його словами, якщо керівництво Сербської прогресивної партії вважатиме це за необхідне, він допоможе правлячій силі на майбутніх виборах.
Саме ця комбінація — відставка плюс участь у кампанії — є головним політичним змістом заяви. Вучич не просто скорочує свій президентський мандат, а переносить кризу легітимності у виборчу площину. Для нього це спосіб повернути ініціативу після півтора року протестів, що почалися після трагедії на залізничному вокзалі в Нові-Саді, де обвал навісу став символом претензій суспільства до корупції, якості державного управління та контролю над інфраструктурними проєктами.
Запропонована Вучичем назва списку — «Єдина Сербія» — також не випадкова. Вона має протиставити правлячу силу не окремим партіям опозиції, а всій протестній мобілізації, насамперед студентському руху. У цій назві закладений звичний для Вучича прийом: представити вибори не як конкуренцію програм, а як референдум щодо стабільності, державної єдності та здатності влади вберегти країну від хаосу.
При цьому Вучич явно прагне не допустити, щоб протестний порядок денний став єдиною рамкою кампанії. Тому в його виступі соціально-економічні обіцянки посіли майже таке ж важливе місце, як і політичні заяви. Він пообіцяв, що через два роки середня зарплата в Сербії сягне 1,4 тис. євро, а середня пенсія — 650 євро, а також анонсував додаткові заходи підтримки для пенсіонерів з низькими доходами.
Економічний блок виступу виконує одразу кілька завдань. По-перше, він має повернути кампанію у зручну для влади площину — зростання доходів, інвестицій, інфраструктури та промислового розвитку. По-друге, він адресований найбільш дисциплінованим групам електорату, насамперед пенсіонерам та працівникам бюджетно-залежних секторів. По-третє, він дозволяє Вучичу відійти від оборонної позиції щодо теми корупції та протестів до наступального порядку денного «майбутнього розвитку».
Окремо Вучич зробив акцент на технологічній модернізації, енергетиці та обороні. Він говорив про виробництво роботів, дата-центри, газові електростанції, гідроенергетику і навіть майбутні малі та великі атомні потужності. Цей блок спрямований уже до іншої аудиторії — тих, хто бачить Сербію як регіональний індустріальний і технологічний центр.
Однак дострокова відставка президента несе для Вучича й ризики. Якщо він дійсно подасть у відставку в найближчі тижні, Сербія увійде в період прискорених інституційних процедур. Президентські вибори повинні відбутися в обмежені терміни, а для проведення дострокових парламентських виборів знадобиться окреме рішення про розпуск парламенту. Це означає, що влада бере на себе відповідальність за різке стиснення політичного календаря та за проведення кампанії в умовах високої поляризації.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Белграді відбувся міжнародний масонський з’їзд, організований Регулярною Великою ложею Сербії. До столиці Сербії прибули представники масонських організацій з п’яти континентів, а сама зустріч була приурочена до сторіччя Белградського масонського мирного конгресу 1926 року.
Організатори представили захід як символічну зустріч, присвячену миру, діалогу та пам’яті про подію, яку в міжвоєнній Європі розглядали як спробу примирення після Першої світової війни. Подробиці програми цьогорічного з’їзду у публічних повідомленнях розкривалися обмежено, проте Регулярна Велика ложа Сербії зазначала, що в Белграді були заплановані міжнародний конгрес, академія, пам’ятні заходи та щорічна асамблея.
Історія цього питання сягає 1920-х років. Після Першої світової війни Європа намагалася вибудувати нову систему відносин між колишніми супротивниками. На політичному рівні символом цього процесу стали Локарнські угоди 1925 року, а в масонському середовищі аналогічну роль відіграв Белградський мирний конгрес 1926 року.
Тоді в Белграді зібралися представники 20 національних масонських лож із 15 європейських країн, а також двох заморських лож. В історичних публікаціях цю подію іноді називають «масонським Локарно», оскільки вона була пов’язана з ідеєю примирення та відновленням контактів між європейськими суспільствами після війни.
Одним із символічних епізодів конгресу 1926 року стало публічне примирення французьких і німецьких масонів після Першої світової війни.
Масонство, або вільне каменярство, — це міжнародний братський рух, що виник у сучасному вигляді в Європі Нового часу. Його витоки пов’язують із професійними об’єднаннями середньовічних каменярів-будівельників, а сучасну організаційну форму — зі створенням першої Великої ложі в Лондоні 1717 року. Згодом масонство перетворилося не на професійне ремісниче об’єднання, а на мережу товариств, заснованих на ритуалах, символіці, ідеях особистого вдосконалення, братерства, благодійності та морального виховання.
У світі, за оцінками великих масонських організацій, налічується близько 6 млн масонів. Одна з найстаріших і найвпливовіших структур — Об’єднана Велика Ложа Англії — об’єднує близько 170 тис. членів і понад 7 тис. лож в Англії, Уельсі та закордонних округах.
При цьому єдиної світової «центральної влади» у масонстві немає: різні великі ложі визнають або не визнають одна одну залежно від своїх правил і традицій.
У Сербії діє кілька масонських організацій, але Регулярна Велика ложа Сербії позиціонує себе як єдина суверенна, регулярна та міжнародно визнана велика ложа на території країни.
https://t.me/relocationrs/3105
Як повідомляє «Сербський економіст», Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) включила Боснію і Герцеговину до списку юрисдикцій, що перебувають під посиленим моніторингом, — так званого «сірого списку».
Одночасно до «сірого списку» було додано й Ірак.
За даними FATF, країни з «сірого списку» мають стратегічні недоліки в системах протидії відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, але зобов’язуються усунути ці проблеми у погоджених термінах.
Президент FATF Елісу де Анда Мадрасо повідомив, що Боснії та Герцеговині необхідно посилити захист фінансової системи від використання злочинцями та терористами, а також забезпечити більш ефективний нагляд за банківським сектором.
Для регіону це чутливий сигнал. Боснія і Герцеговина залишається частиною західнобалканського економічного простору, тісно пов’язаного з Сербією, Хорватією, Чорногорією та країнами ЄС через банки, торгівлю, грошові перекази діаспори, транспорт, будівництво та малий бізнес.
Потрапляння до «сірого списку» не означає санкцій чи заборони на операції, але зазвичай призводить до більш суворого дотримання вимог з боку банків та фінансових інститутів. Міжнародні платежі, відкриття рахунків, обслуговування компаній, перекази та угоди з контрагентами з такої юрисдикції можуть здійснюватися з додатковими перевірками.
Для Сербії це важливо з двох причин. По-перше, Боснія і Герцеговина є сусіднім ринком і одним із напрямків регіональної торгівлі. По-друге, сербські банки, компанії та експортери, які працюють з партнерами з БіГ, можуть зіткнутися з більш детальними запитами щодо походження коштів, структури власності, бенефіціарів та призначення платежів.
З практичної точки зору бізнесу, який працює з Боснією та Герцеговиною, варто заздалегідь готувати документи щодо угод, підтверджувати реальність поставок та послуг, коректно оформлювати контракти та підстави для платежів. Особливо це стосується фінансових послуг, торгівлі, нерухомості, логістики, імпорту-експорту та компаній зі складною структурою власності.
Довідково: до актуального «сірого списку» FATF станом на 19 червня 2026 року входять Ангола, Болівія, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Камерун, Кот-д’Івуар, Демократична Республіка Конго, Гаїті, Ірак, Кенія, Кувейт, Лаос, Ліван, Монако, Непал, Папуа-Нова Гвінея, Південний Судан, Сирія, Венесуела, В’єтнам, Британські Віргінські острови та Ємен.
До чорного списку FATF, тобто переліку юрисдикцій з високим рівнем ризику, щодо яких FATF закликає застосовувати посилені заходи або контрзаходи, входять КНДР, Іран та М’янма.
FATF, Боснія і Герцеговина, комплаєнс, Сербія, фінансовий моніторинг
Як повідомляє Сербський Економіст, посольство України в Сербії оголосило безстроковий збір коштів на відновлення Києво-Печерської лаври, яка постраждала внаслідок війни.
Посольство закликало українську громаду, мешканців Сербії, бізнес та всіх бажаючих підтримати відновлення однієї з головних святинь християнства.
Києво-Печерська лавра — один із найважливіших релігійних та історичних символів України. Вона входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і має значення не лише для України, а й для всієї православної та європейської культурної традиції.
Тому збір коштів може стати формою солідарності не лише української діаспори, а й сербського суспільства.
Кошти збираються на рахунок благодійного фонду «Допомагати просто».
Реквізити, опубліковані посольством:
Одержувач: БО БФ «ДОПОМАГАТИ ПРОСТО!»
Код одержувача: 37806835
Рахунок: UA493052990000026003050007570
Банк: АТ КБ «ПриватБанк»
Посилання на повідомлення посольства:
https://serbia.mfa.gov.ua/news/bezstrokovij-zbir-na-vidnovlennya-kiyevo-pecherskoyi-lavri
https://t.me/relocationrs/3046
Як повідомляє Сербський Економіст, у Футозі, передмісті Нові-Сада, відбувся чемпіонат світу з фрідайвінгу в басейні. Турнір тривав з 9 по 15 червня і зібрав понад 250 спортсменів із 34 країн усіх континентів.
На чемпіонаті спортсмени змагалися в кількох дисциплінах: хто далі пропливе під водою без ласт, з двома ластами, з моноластою, а також хто довше зможе протриматися під водою без руху.
Одним із головних героїв чемпіонату став польський спортсмен Матеуш Маліна. Він виграв золото в плаванні під водою без ласт із результатом 244 м і встановив новий світовий рекорд CMAS. У фінальний день він також переміг у плаванні з ластами, пропливши 322,5 м.
Серед жінок однією з найяскравіших учасниць стала хорватка Мірела Кардашевич. Вона перемогла у плаванні з двома ластами з результатом 278,5 м і встановила новий абсолютний світовий рекорд. Також Кардашевич виграла золото у плаванні з ластами, де показала результат 288 м.
Польська спортсменка Юлія Козерська перемогла серед жінок у плаванні без ласт, пропливши 211 м. У цьому виді боротьба була особливо напруженою: друге місце посіла Мірела Кардашевич з результатом 210,5 м, третє — Магдалена Соліх-Таланда з Польщі з результатом 210 м.
У дисципліні на затримку дихання без руху серед чоловіків переміг поляк Даміан Ватрач з результатом 9 хвилин 36 секунд.
Серед жінок золото виграла німкеня Хайке Швердтнер, яка протрималася під водою 9 хвилин 39 секунд і встановила новий світовий рекорд CMAS.
Україна також була представлена на чемпіонаті. Серед учасниць змагань фігурувала одна з найсильніших українських фрідайверок Катерина Садурська. У категорії Masters Садурська стала переможницею з результатом 181 м.
Турнір зібрав найсильніших спортсменів, приніс кілька світових і континентальних рекордів та дав Сербії помітний міжнародний спортивний привід.
Організатором змагань виступила CMAS — Всесвітня конфедерація підводної діяльності. Це міжнародна федерація, яка об’єднує різні види підводного спорту, включаючи фрідайвінг.
Фрідайвінг — підводне плавання із затримкою дихання без акваланга.
