Президентські вибори в Сербії можуть відбутися 13 грудня 2026 року — саме ця дата наразі розглядається як найімовірніша, повідомляє сербський діловий ресурс Parametar із посиланням на Центр місцевого самоврядування (CLS).
За даними центру, президентські вибори в такому разі будуть призначені після завершення парламентських виборів, а виборча кампанія триватиме не більше 30 днів.
При цьому CLS наголошує, що остаточне рішення поки що не ухвалено і інші варіанти залишаються відкритими.
Дострокові вибори президента стали необхідними після того, як Александар Вучич 27 вересня подав у відставку, достроково завершивши свій другий президентський термін.
Виконуючою обов’язки президента стала голова Народної скупщини Ана Брнабіч. Згідно з сербським законодавством голова парламенту може виконувати обов’язки глави держави не більше трьох місяців.
Після дострокового припинення президентського мандата голосування має відбутися не пізніше трьох місяців. Між офіційним призначенням виборів і днем голосування має минути не менше 30 і не більше 60 днів.
Таким чином, крайнім терміном проведення президентських виборів є 27 грудня 2026 року, тому названа CLS дата 13 грудня вкладається в передбачені законом терміни.
Політична конфігурація Сербії тепер складається незвично. Спочатку країна проведе дострокові парламентські вибори, після яких має сформуватися нова парламентська конфігурація, а потім сербам доведеться обрати нового президента.
Сам Вучич заявив після відставки, що має намір брати участь у парламентській виборчій кампанії вже як звичайний громадянин.
Тому грудневі президентські вибори можуть стати другим ключовим голосуванням для Сербії менш ніж за два місяці та остаточно визначити нову структуру влади після завершення дев’ятирічного президентства Вучича.
Кандидати на посаду президента поки що остаточно не визначені.
Український бізнесмен, колишній народний депутат та один із найвідоміших великих інвесторів у металургійну галузь України Вадим Новинський отримав громадянство Сербії, повідомляє сербський діловий портал Parametar.
Як пише Parametar, рішення про прийняття Новинського до громадянства Республіки Сербія було ухвалено урядом країни 24 вересня 2026 року та опубліковано в офіційному «Службени гласник». Документ підписав прем’єр-міністр Сербії Джуро Мацут.
Новинський народився 3 червня 1963 року в Старій Русі на території сучасної Росії, проте значну частину своєї бізнес-кар’єри побудував в Україні. Українське громадянство він отримав у 2012 році.
В Україні Новинський насамперед відомий як засновник Smart Holding і багаторічний партнер групи SCM Ріната Ахметова в гірничо-металургійній групі «Метінвест». Smart Holding належала частка 23,76% у «Метінвесті». Бізнес-інтереси групи також охоплювали суднобудування, аграрний сектор, нерухомість та інші напрямки.
Наприкінці 2022 року Новинський повідомив про передачу своїх активів у траст. «Метінвест» згодом заявляв, що Новинський не є бенефіціаром компанії й не здійснює фактичного контролю над нею.
Новинський також займався політичною діяльністю. У 2013–2022 роках він був народним депутатом України кількох скликань, входив до фракції Партії регіонів, а згодом — «Опозиційного блоку».
У грудні 2022 року Україна ввела проти Новинського персональні санкції. У січні 2025 року Державне бюро розслідувань та Служба безпеки України повідомили про підозру колишньому народному депутату у державній зраді та розпалюванні релігійної ворожнечі. Українські ЗМІ ідентифікували фігуранта як Вадима Новинського. Сам бізнесмен відкидав висунуті проти нього звинувачення і називав їх політично вмотивованими.
У червні 2025 року українські правоохоронні органи також повідомили про розслідування можливого ухилення від сплати податків на суму понад 4 млрд грн стосовно колишнього депутата, якого ЗМІ ідентифікували як Новинського. Наразі йдеться про підозри та розслідування, а не про обвинувальні вироки, що набрали законної сили.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Новинський публічно виступив проти війни.
Сербська влада поки що публічно не розкривала детальних мотивів надання Новинському громадянства і не повідомляла про можливі інвестиційні проєкти бізнесмена в Сербії.
Джерело: сербський діловий портал Parametar.
Як повідомляє сербське ділове видання Parametar, сербська нафтогазова компанія NIS надіслала до Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) новий запит на спеціальну ліцензію, яка дозволить компанії продовжити операційну діяльність після 30 вересня. Саме цього дня закінчується термін дії нинішнього дозволу.
У NIS наголошують, що безперебійна робота компанії, стабільна діяльність нафтопереробного заводу в Панчево та регулярне постачання нафтопродуктів на сербський ринок мають ключове значення для енергетичної стабільності країни.
Американські санкції проти NIS були введені на початку 2025 року через російську участь у капіталі компанії. З того часу OFAC неодноразово видавав тимчасові ліцензії, що дозволяли NIS продовжувати роботу.
Паралельно триває процес зміни структури власності NIS. Угорська MOL веде переговори з «Газпром нафтою» щодо придбання 56,15% акцій NIS. У червні уряд Сербії та MOL уже підписали акціонерну угоду, яка визначає майбутню модель управління компанією в разі завершення угоди.
Для укладення угоди необхідні не тільки договір купівлі-продажу між MOL і «Газпром нафтою», а й додаткові дозволи регулюючих органів, насамперед OFAC. Сербія також домовилася про можливість збільшити свою частку в NIS ще на 5 процентних пунктів.
Влада Сербії раніше повідомляла, що в майбутній структурі угоди також може брати участь компанія з ОАЕ. Йдеться про можливе входження близькосхідного інвестора до капіталу NIS після завершення угоди з MOL.
Станом на 30 червня 2026 року «Газпром нафти» належало 44,85% NIS, Республіці Сербії — 29,87%, ще 11,3% перебувало у JSC Intelligence. Решта акцій належить міноритарним інвесторам.
NIS залишається ключовою нафтовою компанією Сербії. Їй належить нафтопереробний завод у Панчево, а мережа заправок компанії працює також у сусідніх країнах регіону.
Наразі головна інтрига для сербського енергетичного ринку — чи встигне OFAC продовжити ліцензію до закінчення терміну дії поточного дозволу 30 вересня, поки переговори щодо зміни власників NIS ще не завершені.
MOL, NIS, OFAC, ЕНЕРГЕТИКА, Сербія
Як повідомляє Parametar, 21–22 жовтня Чорногорія прийме саміт лідерів Берлінського процесу. Зустріч відбудеться на курорті Свети-Стефан і стане головною подією головування Чорногорії в цьому регіональному форматі у 2026 році, повідомило уряд країни.
Відкрити саміт планують прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
До Свети-Стефана запрошені лідери шести країн Західних Балкан — Сербії, Чорногорії, Албанії, Боснії та Герцеговини, Північної Македонії та Косово, а також представники країн-учасниць Берлінського процесу, керівництва ЄС, міжнародних фінансових інститутів та регіональних організацій.
Для Сербії ця зустріч буде важливою насамперед з точки зору регіональної торгівлі, транспортного та енергетичного сполучення з ЄС, спільного регіонального ринку та подальшої економічної інтеграції Західних Балкан.
До жовтневого саміту Чорногорія проведе серію галузевих зустрічей. Міністри економіки зберуться 30 вересня в Цетині, глави МЗС — 1 жовтня в Будві, а в жовтні також відбудуться заходи, присвячені цифровій повістці, питанням ромської спільноти, науки та досліджень.
Що таке Берлінський процес?
Берлінський процес був започаткований Німеччиною у 2014 році як формат співпраці ЄС із шістьма країнами Західних Балкан. Його завдання — прискорювати регіональну економічну інтеграцію, розвиток транспортної та енергетичної інфраструктури, вільний рух людей і бізнесу, а також допомагати країнам регіону наближатися до стандартів ЄС. При цьому Берлінський процес не замінює офіційних переговорів про вступ до Євросоюзу, а доповнює їх конкретними регіональними ініціативами та проєктами.
Окрім країн Західних Балкан, у процесі беруть участь Німеччина, Австрія, Франція, Італія, Велика Британія, Польща, Греція, Хорватія, Словенія та Болгарія, а також інститути ЄС і міжнародні організації.
Берлінський процес, Західні Балкани, Саміт, Сербія, ЧОРНОГОРІЯ
Уряд України офіційно затвердив участь країни у Всесвітній спеціалізованій виставці EXPO 2027 Belgrade, яка відбудеться в столиці Сербії з 15 травня по 15 серпня 2027 року.
Відповідне розпорядження Кабмін України ухвалив 21 вересня. Генеральним комісаром української національної секції призначено віцепрем’єрку з питань гуманітарної політики — міністерку культури Тетяну Бережну.
Витрати на участь України мають покриватися за рахунок коштів організатора EXPO 2027, донорського та спонсорського фінансування, благодійних внесків та інших дозволених джерел. Міністерство економіки та навколишнього середовища координуватиме підготовку української експозиції, а МЗС офіційно повідомить уряд Сербії про призначення генерального комісара.
Бережна вже має досвід організації української участі у всесвітніх виставках. Вона була генеральним комісаром українського павільйону на EXPO 2025 в Осаці.
Белградська виставка відбудеться під гаслом «Play for Humanity: Sport and Music for All». Організатори очікують понад 4 млн відвідувачів за 93 дні роботи виставки.
EXPO 2027 стане найбільшою спеціалізованою виставкою за кількістю учасників за всю історію таких заходів. За останніми даними організаторів, свою участь підтвердили 143 міжнародні учасники. Для порівняння, попередній рекорд спеціалізованих EXPO належав Астані-2017, де брали участь 117 країн.
Серед найбільших держав, які підтвердили участь або вже оформили участь у белградській виставці, — США, Китай, Росія, Індія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Японія, Південна Корея, Туреччина, Бразилія, Мексика, Аргентина, Саудівська Аравія, ОАЕ, Ізраїль, Південна Африка та Єгипет.
Як повідомляє «Сербський економіст», Президент України Володимир Зеленський відвідав сербський павільйон на першому Карпатському економічному форумі в Буковелі, який проходить 18–19 вересня в рамках саміту нового регіонального формату Carpathian Eight (C8). Про це повідомила Торгово-промислова палата Сербії.
Сербію на форумі представляють ТПП Сербії, Агентство розвитку Сербії, Expo 2027 Belgrade, а також сербські компанії, серед яких Mind Park і Millennium Team. Головне завдання участі — презентувати інвестиційні можливості Сербії та налагодити нові контакти з компаніями, інвесторами та фінансовими організаціями регіону.
Сам форум став великим бізнес-майданчиком: за даними Офісу президента України, у ньому беруть участь близько 1,4 тис. осіб із 25 країн, зокрема представники майже 400 компаній країн C8. Загальний інвестиційний портфель форуму включає 95 проєктів вартістю понад 42,5 млрд євро в енергетиці, промисловості, транспорті та логістиці, технологіях, агросекторі, нерухомості та інших сферах.
Для Сербії особливо цікаві проєкти в галузі енергетики, залізниць та автомобільних доріг, логістики, промисловості та транскордонної торгівлі. На саміті Олександр Вучич заявив, що товарообіг Сербії та України в першому півріччі 2026 року зріс на 42%.
Новий формат C8 об’єднує Сербію, Україну, Румунію, Польщу, Словаччину, Чехію, Австрію та Угорщину. Його учасники розраховують розвивати інфраструктурні та енергетичні зв’язки, інвестиційні проєкти та тіснішу інтеграцію Карпатського та Дунайського регіонів.
C8, FORUM, ІНВЕСТИЦІЯ, Сербія, УКРАЇНА
