Як повідомляє «Сербський економіст», політичний рух «Студентський список» (Studentska lista) представив програму масштабної реформи Збройних сил Сербії. На відміну від планів колишньої влади Олександра Вучича, документ не передбачає повернення обов’язкової військової служби.
Замість масового призову пропонується розвивати професійну армію, підвищувати зарплати військовослужбовцям, модернізувати озброєння та підтримувати вітчизняну оборонну промисловість.
Що пропонують молоді?
У програмі передбачена шестимісячна добровільна служба із залученням близько 3 000 осіб щорічно.
Умови:
• Виплати від 20 000 динарів щомісяця.
• Зарахування періоду служби до трудового стажу.
• Можливість після підготовки перейти до професійної армії. Організатори розраховують, що такий шлях оберуть 25–30 % добровольців.
При цьому добровільна військова служба вже існує в Сербії. Пропозиція стосується зміни її формату та умов.
Зарплати, пільги та іпотека для військових
Програма передбачає підвищення базових окладів, додаткові виплати за нічні зміни, чергування та небезпечні завдання.
Для військовослужбовців пропонується запровадити державні житлові кредити під 1–2% річних.
Також планується сформувати активний резерв із 3 000 військовослужбовців із постійними контрактами.
Резервістів зможуть залучати до служби на строк до 45 днів щорічно. Їм обіцяють грошове утримання, польові добові близько 5 000 динарів, додаткову річну виплату або надбавку 5–10%, а також пільги при працевлаштуванні в державний сектор.
Нова система ППО та модернізація заводів
«Студентський список» пропонує створити інтегровану багаторівневу систему протиповітряної оборони SOVA 24, що охоплюватиме територію Сербії.
Окремий напрям — модернізація військової авіації, розвиток вітчизняної електроніки, програмного забезпечення та переоснащення оборонних підприємств.
Планується створення Національного центру військової електроніки спільно з технічними факультетами.
Перевірка оборонних контрактів
Програма також передбачає незалежну перевірку державних закупівель, виробництва та експорту озброєння.
Пропонується знову розслідувати загибель двох гвардійців у Топчидері в 2004 році, катастрофу військового вертольота Мі-17 у 2015 році та інші резонансні події.
Головна відмінність нової програми — ставка на професійну армію замість відновлення обов’язкового призову.
Однак представлені заходи поки що є політичними пропозиціями. Їхня реалізація вимагатиме відповідних рішень влади та фінансування з державного бюджету.
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, українська мережа магазинів заморожених напівфабрикатів Multi Cook відкрила другу торговельну точку в Сербії. Новий магазин розпочав роботу в Белграді за адресою Bulevar kralja Aleksandra, 48, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
За інформацією мережі, магазин відкрила партнерка Multi Cook, яка вже управляє чотирма торговельними точками бренду в балканських країнах: двома в Сербії та двома в Чорногорії.
«Наша партнерка відкрила свою четверту локацію за адресою: Булевар краља Александра 48, Београд 11000, Република Србија. Дві локації в Чорногорії та дві в Сербії – це результат наполегливої праці, сміливих рішень і великої любові до своєї справи», – повідомили в компанії.
Перший магазин Multi Cook у Сербії відкрився у Белграді на вулиці Dunavska, 2Ž. Про вихід мережі на сербський ринок засновник компанії Володимир Матвійчук публічно повідомив на початку жовтня 2026 року.
Таким чином, протягом осені український бренд збільшив кількість торговельних точок у сербській столиці до двох.
Multi Cook спеціалізується на виробництві та продажу заморожених напівфабрикатів ручної роботи. Асортимент мережі налічує понад 300 найменувань продукції, серед яких вареники, пельмені, сирники, млинці, чебуреки, голубці, котлети, десерти та інші страви домашньої кухні.
Мережа розвивається переважно за франчайзинговою моделлю, що передбачає відкриття магазинів місцевими підприємцями під українським брендом.
За даними, оприлюдненими в жовтні 2026 року, Multi Cook налічувала понад 270 магазинів у країнах Європи, США, Канаді, Великій Британії та на інших ринках.
Окрім традиційного формату магазинів заморожених напівфабрикатів, компанія розвиває концепцію MultiBar, яка поєднує роздрібну торгівлю з продажем готових страв.
Multi Cook заснована українським підприємцем Володимиром Матвійчуком, одним зі співзасновників мережі «Галя Балувана», створеної в Луцьку у 2018 році.
Міжнародний розвиток Multi Cook розпочався у 2022 році. У 2025 році Матвійчук повідомив про вихід із торговельної марки «Галя Балувана» та зосередження на розвитку власних брендів Multi Cook, GABAR і MultiBar.
Вартість інвестицій у відкриття другого магазину в Белграді та фінансові показники роботи сербських торговельних точок компанія не розкрила.
Джерела: офіційне повідомлення Multi Cook у Facebook, Retailers.ua
Питання про можливе приєднання Сербії до санкцій проти Росії може бути винесено на загальнонаціональний референдум. Таку можливість припустив представник Студентського списку Ілія Срданович, повідомляє сербське видання Parametar 8 листопада 2026 року.
За словами Срдановича, ключові зовнішньополітичні рішення мають ухвалюватися з урахуванням громадської думки, а не визначатися одним політиком чи вузькою групою посадових осіб.
Пропозиція пролунала на тлі підготовки до формування нового уряду Сербії після позачергових парламентських виборів 25 жовтня, на яких перемогла «Студентська ліста».
При цьому офіційного рішення про проведення референдуму поки що немає. Не визначено ані можливу дату голосування, ані формулювання питання, яке пропонується винести на розгляд громадян.
Раніше представники «Студентського списку» виступали проти введення санкцій щодо Росії. У заяві від 30 вересня вони наголошували на необхідності збереження чинної політики Белграда.
Водночас європейська інтеграція залишається одним із заявлених зовнішньополітичних пріоритетів «Студентського списку». Євросоюз очікує від Сербії поступового узгодження зовнішньої політики з загальноєвропейською, включаючи санкційні заходи щодо Росії.
Ситуація ускладнюється економічними та енергетичними зв’язками Белграда з Москвою. Росія залишається важливим партнером Сербії у сфері поставок природного газу, а російська участь у капіталі нафтової компанії NIS продовжує мати істотне значення для енергетичного сектору країни.
Як зазначає Parametar, представник «Студентського списку» Радомир Саїчич раніше анонсував переговори майбутнього уряду в Москві щодо довгострокової газової угоди. Одночасно заплановано контакти з Вашингтоном щодо питання американських санкцій проти NIS.
Експерти звертають увагу на складнощі можливого референдуму. Зокрема, політолог Огнен Гогіч зазначає, що санкційна політика ЄС включає різні види обмежень щодо фізичних осіб, підприємств та окремих галузей економіки. Тому формулювання єдиного питання для голосування може виявитися непростим завданням.
Згідно із законодавством Сербії, загальнонаціональний референдум призначає Народна скупщина. Для його проведення необхідне дотримання встановленої процедури та ухвалення відповідного рішення парламентом.
Таким чином, можливий референдум щодо санкцій проти Росії поки що залишається політичною ініціативою. Невідомо також, яким чином його результати могли б вплинути на подальші переговори Сербії щодо вступу до Європейського Союзу.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія надала Україні гуманітарну допомогу у вигляді життєво необхідних лікарських препаратів загальною вартістю 3 млн євро. Перша партія медикаментів на суму 1,5 млн євро перетнула український кордон 29 жовтня 2026 року і буде розподілена між містами, зокрема тими, що розташовані поблизу лінії фронту, повідомило посольство України.
Згідно із заявою дипломатичного представництва, сербська сторона надала медичну гуманітарну допомогу протягом жовтня. Препарати призначені для українських регіонів, де існує особливо висока потреба в лікарських засобах через триваючі військові дії.
Дипломатичне представництво висловило подяку уряду Сербії та сербському народу за надану підтримку.
Сербія вже надавала Україні спеціалізовану медичну допомогу у 2026 році.
Нова партія медикаментів стала продовженням гуманітарного співробітництва між Белградом і Києвом.
Раніше, у травні 2026 року, Сербія також надіслала Україні обладнання для ремонту та обслуговування електричних мереж та енергетичної інфраструктури.
У квітні 2026 року Програма розвитку ООН (ПРООН) повідомила про виділення Сербією 2 млн євро для зміцнення енергетичної стійкості України, зокрема для закупівлі необхідного обладнання.
Белград надає гуманітарну підтримку Україні з початку повномасштабної війни. Сербія передавала Україні машини швидкої допомоги, ліки, питну воду, обладнання для очищення води, електротехнічні матеріали та інші гуманітарні вантажі.
Сербія продовжує підтримувати територіальну цілісність і суверенітет України, хоча й не приєдналася до санкцій Євросоюзу проти Росії.
https://t.me/relocationrs/4017
Як повідомляє сербське ЗМІ Parametar, сербська поліція затримала в Белграді 29-річного громадянина України О. Г., якого підозрюють у серії телефонних шахрайств щодо літніх людей. Імовірні збитки перевищують €200 тис.
Літнім людям телефонував чоловік, який представлявся лікарем. Він повідомляв, що їхній син або донька потрапили у важку автомобільну аварію та терміново потребують операції. Для порятунку родича необхідно було негайно передати велику суму грошей і золоті прикраси.
За версією слідства, таким способом було ошукано кількох жителів Белграда.
Тепер підозрюваному інкримінують шахрайство. Його затримано на строк до 48 годин, після чого мають доставити на допит до Першої основної прокуратури Белграда.
Це не перший подібний випадок у Сербії. Протягом 2026 року поліція неодноразово повідомляла про телефонних шахраїв, які представлялися лікарями та вимагали гроші за вигадані термінові операції.
Першоджерело: Parametar.rs
Як повідомляє Сербський Економіст, Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) продовжило до 11 грудня 2026 року дозволи, необхідні для роботи сербської нафтової компанії NIS, транспортування для неї нафти через хорватську систему JANAF та продовження переговорів угорської MOL щодо придбання контрольного пакета NIS.
NIS повідомила про отримання нової спеціальної ліцензії OFAC 30 жовтня. Вона дозволяє компанії продовжувати операційну діяльність, виконувати чинні контракти та інші угоди, здійснювати переробку та імпорт сирої нафти, проводити операції, необхідні для безпеки постачання і технічного обслуговування, а також фінансові розрахунки. Попередня ліцензія діяла до 30 жовтня.
Хорватський оператор нафтопроводу JANAF 31 жовтня також повідомив про продовження американської ліцензії до 11 грудня. Дозвіл дає змогу компанії продовжити виконання контрактних зобов’язань перед NIS у межах чинного санкційного режиму. Таким чином, зберігається можливість транспортування сирої нафти через систему JANAF для сербського нафтопереробного заводу в Панчеві.
Окремий дозвіл OFAC до 11 грудня отримала угорська нафтогазова група MOL. Компанія може продовжувати переговори щодо придбання мажоритарного пакета акцій NIS. MOL офіційно підтвердила отримання ліцензії 30 жовтня.
Продовження дозволів має ключове значення для енергетичного ринку Сербії. Нафтопереробний завод NIS у Панчеві є центральним елементом забезпечення країни нафтопродуктами, а сама компанія раніше наголошувала, що безперебійна робота НПЗ та стабільне постачання внутрішнього ринку критично важливі для енергетичної безпеки Сербії.
Водночас продовження ліцензій лише тимчасово знімає ризик перебоїв із постачанням і не вирішує головного питання – структури власності NIS.
За даними NIS станом на 30 вересня 2026 року, Gazprom Neft володіє 44,85% акцій компанії, ще 11,30% належать JSC Intelligence, яка перебуває під управлінням Gazprom Capital. Таким чином, сумарний пакет російських структур становить 56,15%. Сербській державі належить 29,87% NIS, решта акцій перебуває у міноритарних власників.
Саме російська участь у NIS стала причиною поширення на сербську компанію американських санкцій. Угорська MOL веде переговори щодо придбання мажоритарного пакета, однак завершення угоди поки не оголошено.
Нові дозволи OFAC фактично дають сторонам ще близько шести тижнів для продовження переговорів та пошуку довгострокового рішення. До 11 грудня NIS може імпортувати та переробляти нафту, JANAF – продовжувати контрактні операції з сербською компанією, а MOL – вести переговори щодо зміни структури власності.
Якщо питання російського пакета NIS до цього терміну не буде остаточно врегульоване, компаніям може знову знадобитися продовження американських дозволів.
NAFTA, NIS, ЕНЕРГЕТИКА, САНКЦІЯ, Сербія
