Як повідомляє «Сербський економіст», компанія Джареда Кушнера може вимагати від Сербії компенсацію в розмірі до 50 млн євро через невиконання умов договору щодо проекту будівництва готельно-житлового комплексу на місці будівлі колишнього Генерального штабу в центрі Белграда, заявила віце-голова опозиційної Партії свободи і справедливості Марініка Тепіч.
За її словами, контракт між сербською державою та компанією Кушнера передбачав зобов’язання з боку Сербії, пов’язані з підготовкою майданчика для проекту, однак вони не були виконані. Тепіч стверджує, що через це компанія Кушнера може вимагати компенсацію в розмірі 50 млн євро.
Поки що йдеться саме про заяву опозиційного політика, а не про публічно підтверджений позов або офіційну вимогу з боку компанії Кушнера.
Проект стосувався території колишнього комплексу Генштабу в Белграді, пошкодженого під час бомбардувань НАТО в 1999 році. Комплекс тривалий час мав статус культурної спадщини, однак у 2024 році уряд Сербії зняв з нього охоронний статус, що відкрило шлях для девелоперського проекту.
За даними ЗМІ, сербська сторона погодилася передати ділянку компанії, пов’язаній з Кушнером, у довгострокову оренду на 99 років. Проект передбачав будівництво готелю, апартаментів, офісних і комерційних площ в одній з найпомітніших локацій Белграда.
Ініціатива викликала сильний опір сербської опозиції, архітекторів та активістів. Для багатьох мешканців Белграда будівля Генштабу залишається не просто зруйнованим об’єктом у центрі міста, а символом бомбардувань НАТО 1999 року та пам’яттю про сучасну історію Сербії. Противники проекту вимагали зберегти меморіальний та культурний статус комплексу, а не перетворювати його на комерційну нерухомість.
Ситуація ускладнилася після розслідування щодо документів, на підставі яких комплекс було позбавлено статусу культурної пам’ятки. Сербські прокурори раніше висували звинувачення чинним і колишнім чиновникам у справі про можливу фальсифікацію документів, використаних для зняття охоронного статусу з Генштабу. Після цього західні ЗМІ повідомляли, що Кушнер відмовився від проєкту на тлі протестів і юридичних проблем навколо майданчика.
Джаред Кушнер — американський підприємець, засновник інвестиційної компанії Affinity Partners, зять президента США Дональда Трампа та колишній старший радник Білого дому під час першого президентського терміну Трампа.
Президент Сербії Олександр Вучич різко розкритикував зрив проєкту та заявив, що країна втратила велику інвестицію.
За його словами, йшлося щонайменше про 750 млн євро інвестицій та тисячі робочих місць. Вучич пообіцяв особисто подати кримінальні заяви проти тих, хто, за його словами, брав участь у «кампанії» зі знищення проекту.
Для Сербії можлива вимога компенсації стає новим етапом політично чутливої справи. З одного боку, влада представляла проект як велику інвестицію, яка могла б оживити одну з найпомітніших локацій у центрі Белграда. З іншого боку, противники проекту вважають, що держава не мала передавати символічно важливий об’єкт приватному іноземному інвестору під готель та комерційну забудову.
Ключове питання тепер полягає в тому, чи пред’явить компанія Кушнера офіційну вимогу до Сербії і на якій підставі. Офіційного повідомлення компанії Кушнера про подання позову або вимогу 50 млн євро у відкритих джерелах на даний момент не опубліковано.
Міністр закордонних справ Сербії Марко Джурич заявив, що Белград сподівається підтвердити участь України у спеціалізованій виставці Expo 2027, яка відбудеться в сербській столиці з 15 травня по 15 серпня 2027 року, повідомляє телеграм-канал “Сербський економіст“.
Про це Джурич написав у X після зустрічі з послом України в Сербії Олександром Литвиненком. За словами глави МЗС Сербії, сторони обговорили подальшу активізацію політичного діалогу, підтримку двосторонніх політичних консультацій та покращення торговельного співробітництва між двома країнами.
Він також подякував Україні за принципову позицію у питанні поваги до територіальної цілісності та суверенітету Республіки Сербія.
«Оскільки Сербія та Україна традиційно підтримують дуже якісні відносини, ми сподіваємося підтвердити участь української сторони у майбутній спеціалізованій виставці EXPO 2027», – підкреслив глава МЗС Сербії.
Для Белграда можлива участь України в Expo 2027 має не тільки дипломатичне, а й економічне значення. Сербія намагається використовувати виставку як інструмент розширення торговельних, інвестиційних та логістичних зв’язків, а також як майданчик для просування країни в якості регіонального хабу Західних Балкан.
Для України участь у Expo 2027 могла б стати можливістю представити в Сербії не тільки національний павільйон, а й бізнес-програму, пов’язану з відновленням, агропромисловим комплексом, енергетикою, IT, будівельними матеріалами, логістикою та промисловою кооперацією.
Expo 2027 Belgrade пройде під темою «Play for Humanity: Sport and Music for All». Це буде перша спеціалізована виставка Expo, яку прийматимуть Сербія та регіон колишньої Югославії. За даними Міжнародного бюро виставок, майданчик у Белграді має прийняти понад 130 країн, понад 6 млн відвідувачів і понад 8 тис. заходів протягом 93-денної програми.
За даними офіційного сайту Expo 2027, на даний момент участь формально підтвердили 137 країн. Серед них зазначені Японія, Південна Корея, Китай, Туреччина, Угорщина, Австрія, Швейцарія, Словаччина, Азербайджан, Еквадор, Монако, а також низка країн Африки, Азії, Океанії та Латинської Америки. У березні 2026 року в Белграді також відбулася друга міжнародна зустріч учасників Expo 2027, у якій, за даними уряду Сербії, взяли участь представники 138 країн.
Особливість белградської Expo полягає в тому, що вона має стати не універсальною всесвітньою виставкою, а спеціалізованою Expo, тобто більш сфокусованою міжнародною подією з обмеженою темою та терміном проведення. Для Сербії це найбільший іміджевий та інфраструктурний проєкт десятиліття: він пов’язаний із будівництвом нового виставкового комплексу в Сурчині, розвитком транспортної інфраструктури, готельного сектору, міської економіки та міжнародного позиціонування Белграда.
Як повідомляє Сербський економіст, Сербія у 2027 році може ухвалити рішення щодо місця розташування та технології майбутньої атомної електростанції, заявила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Дубравка Джедович-Ханданович. За її словами, країна вже увійшла в першу фазу розвитку ядерної програми та виправила «історичну помилку», знявши заборону на розгляд атомної енергетики.
Міністр заявила, що зараз проводиться аналіз, який має показати, де і яким чином ядерна установка може бути інтегрована в енергосистему Сербії. Попереднє дослідження вже розглянуло можливі варіанти підключення майбутньої АЕС до системи, а наступного року влада розраховує прийняти рішення щодо майданчика та технології.
Сербія розглядає атомну енергетику як частину довгострокової відповіді на зростання споживання електроенергії, декарбонізацію та необхідність стабільної базової генерації. Перша сербська АЕС могла б бути підключена до мережі до 2040 року, а країна прагне стати частиною глобального «ядерного ренесансу».
Влада розраховує завершити перші етапи підготовки до будівництва до 2032 року. Йдеться не тільки про вибір майданчика та технології, а й про створення нормативної бази, підготовку кадрів, формування національної організації з реалізації ядерної програми, оцінку фінансування та роботу з громадською думкою.
Для Сербії атомна енергетика стає частиною ширшої дискусії про майбутню структуру енергобалансу. Країна, як і раніше, сильно залежить від вугільної генерації, одночасно розвиває сонячні та вітрові проєкти, акумуляторні накопичувачі та газову інфраструктуру. Однак для енергоємної промисловості, дата-центрів, штучного інтелекту та майбутньої електрифікації транспорту влада вважає за необхідне мати стабільне джерело базової потужності.
Найбільш ймовірними міжнародними партнерами Сербії з ядерної програми можуть бути Франція, Росія, Китай, Південна Корея, США, Словенія та Угорщина. Французька EDF вже представила Сербії дорожню карту ядерної програми з 19 ключовими кроками: завершення досліджень до 2027 року, вибір технології та підготовка будівельного контракту до 2032 року, а також введення АЕС в експлуатацію до 2040 року.
Росія через «Росатом» також обговорювала з Белградом можливу співпрацю на підготовчому етапі, насамперед у сфері обміну знаннями та підтримки формування ядерної програми. При цьому політичні та санкційні ризики роблять російський варіант складнішим, особливо якщо Сербія орієнтуватиметься на європейські стандарти фінансування та регулювання.
Китай вже має меморандум про співпрацю з Сербією в ядерній сфері, включаючи питання радіоактивних відходів, радіаційного захисту, підготовки кадрів та технічної підтримки. Південнокорейська KHNP також підписала з Сербією меморандум про співпрацю в ядерній енергетиці та водневій енергетиці, що робить Корею одним із потенційних технологічних партнерів.
США можуть бути цікаві Сербії насамперед через малі модульні реактори та технологічне співробітництво, оскільки Белград раніше говорив про пошук підтримки для отримання близько 1,2 ГВт потужності на базі SMR. Окремо обговорювався варіант участі Сербії в угорській АЕС «Пакш» через купівлю 5-10% потужності або частки, що могло б стати швидшим способом доступу до атомної генерації без негайного будівництва власної станції.
https://t.me/relocationrs/2800
Дитячий садок «Капітошка» у Бучі Київської області отримав дизельний генератор та сучасну систему резервування енергії в рамках міжнародної допомоги, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі на своїй сторінці у Facebook.
Закладу передали дизельний генератор потужністю 35 кВт, або 44 кВА, а також гібридну систему резервного живлення, що включає інвертор та акумулятори. Обладнання має забезпечити безперебійну роботу дитсадка під час зовнішніх перебоїв з електропостачанням.
За даними відділу освіти Бучанської міськради, до цього «Капітошка» не мала джерел альтернативного живлення. Встановлена система дозволить закладу підвищити енергонезалежність і зберігати стабільні умови для дітей навіть під час можливих відключень електроенергії.
За даними телеграм-каналу «Сербський економіст», допомогу було передано Мальтійською службою допомоги в рамках програми Суверенного Мальтійського Ордену «Warmth for Ukraine». До дитячого садка, де обладнання вже встановлено, прибула міжнародна делегація за участю дипломатичних представників та заступників голів місій Суверенного Мальтійського Ордену, Сербії, Чорногорії, Албанії, Азербайджану, Індонезії, Хорватії, Польщі та Північної Македонії.
«На жаль, сучасні війни мають одну спільну характеристику. Вони, насамперед, націлені на тих, хто найбільше постраждав від цієї війни. І ми маємо захищати цих людей», — сказав посол Суверенного Мальтійського Ордену в Україні Антоніо Газзанті Пульєзе ді Котроне.
«Тому я особливо щасливий від того, що завершено проєкт, який спрямований на потреби дітей. Це на майбутнє для України та для всього світу», — додав він.
Посол Сербії в Україні Андон Сапунджі підкреслив значення проєкту для Бучі та її мешканців.
«Це місто, його мешканці – герої, які вистояли перед жахливими злочинами 2022 року. Ваша мужність, єдність є прикладом для всіх. Відкриття гібридної енергетичної системи в дитячому садку »Капітошка” – це не лише технічна основа, а й символ турботи про майбутнє. Цей проєкт є результатом спільних зусиль та міжнародної солідарності», — сказав він.
Секретар Бучанської міської ради Тарас Шаправський зазначив, що попереду може бути складна зима, тому така підтримка особливо важлива для освітньої сфери громади.
Від імені Київської обласної державної адміністрації виступив Микита Геращенко. Він заявив, що завдяки реалізації таких проєктів все більше закладів освіти та соціальної інфраструктури стають енергоавтономними та енергоефективними.
Для Сербії участь у подібних гуманітарних проєктах має не лише дипломатичне, а й практичне значення. Белград офіційно не приєднався до антиросійських санкцій ЄС, проте надає Україні гуманітарну підтримку, зокрема через міжнародні формати та допомогу цивільній інфраструктурі.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив, що країні найближчим часом потрібні «сміливі й важливі рішення» та серйозні реформи замість «революційного хаосу». Про це він написав у авторському матеріалі для Kurir.
За словами Вучича, Сербія повинна змінювати не тільки інститути, а й звички суспільства, оскільки майбутнє країни визначатиметься працею, дисципліною та здатністю адаптуватися до нових технологічних та енергетичних викликів.
Перший пункт плану стосується скорочення державного апарату. Вучич виступив за різке зменшення кількості членів уряду, держсекретарів, помічників міністрів та пов’язаних з ними адміністративних структур. Він також заявив про необхідність скасувати низку агентств, канцелярій та управлінь, які, на його думку, не мають достатніх підстав для існування. Окремо президент згадав про дерегуляцію економіки, включаючи скасування зайвої сертифікації товарів з ЄС, через яку вони в Сербії стають дорожчими, ніж у Євросоюзі.
Другий блок пов’язаний з продуктивністю праці. Вучич виступив проти ідей скорочення робочого часу і заявив, що Сербія має «працювати більше, а не менше». За його словами, країна не може дозволити собі підхід, за якого мотивацію намагаються підвищити за рахунок зменшення робочих днів або годин. Він навів як приклад Німеччину, яка, на його думку, для конкуренції з Китаєм і США буде змушена збільшувати трудове навантаження.
Третій пункт плану — глибока реформа освіти. Президент заявив, що Сербії потрібна більш відкрита система вищої та професійної освіти, а також більш активне впровадження дуального навчання. За його словами, підготовка молодих людей до ринку праці має стати одним із центральних пріоритетів освітньої політики.
Четвертий пункт стосується енергетики. Вучич заявив, що Сербії необхідно комплексно вирішувати енергетичні проблеми, включаючи будівництво нафтопроводів, газопроводів, інтерконекторів, гідроелектростанцій, вітропарків і сонячних електростанцій. Однак, за його словами, без малих і великих атомних електростанцій країна не зможе забезпечити довгострокову енергетичну стабільність. Президент назвав ядерну енергетику «найчистішою та найбезпечнішою» і зазначив, що для майбутнього уряду одним із головних викликів стане забезпечення знань і коштів для таких проєктів.
П’ятий пункт присвячений штучному інтелекту, робототехніці та сучасним технологіям. Вучич виступив за «агресивне» освоєння нових знань і продовження закупівлі суперкомп’ютерів та будівництва дата-центрів. Він назвав дата-центри «фабриками інтелекту», які можуть дати Сербії перевагу в регіоні. При цьому президент прямо пов’язав цифровий розвиток з енергетикою, зазначивши, що будівництво дата-центрів не повинно зупинятися через брак електроенергії.
Для сербської економіки запропонований план означає спробу поєднати адміністративну реформу, підвищення ефективності праці, технологічну модернізацію та нову енергетичну стратегію. На практиці найскладнішими пунктами можуть стати скорочення державного апарату, відмова від популістських ідей на ринку праці та підготовка країни до атомної енергетики, яка вимагатиме великих інвестицій, фахівців, регуляторної бази та суспільної згоди.
https://t.me/relocationrs/2771
Як повідомляє Сербський Економіст, у 2024 році до Сербії прибуло на постійне або тривале проживання 34 155 іноземних громадян, що на 17,2% менше, ніж роком раніше, повідомило Статистичне управління Республіки Сербія.
Згідно з даними сербської статистики, найбільшою групою іммігрантів знову стали громадяни Росії — 17 103 особи, або 50,1% від загальної кількості прибулих іноземців.
На другому місці за кількістю прибулих перебували громадяни Китаю — 4 511 осіб, далі йшли громадяни Індії — 2 109 та Туреччини — 1 951. Серед інших помітних груп іммігрантів до Сербії увійшли громадяни Шрі-Ланки — 829 осіб, Непалу — 780, Білорусі — 366 та України — 365 осіб.
Крім того, у 2024 році до Сербії прибули громадяни Чорногорії — 299 осіб, Узбекистану — 289, Боснії та Герцеговини — 285, Бангладеш — 277, Німеччини — 258 та Румунії — 257.
Статистичне управління також повідомило, що кількість іноземних громадян, які виїхали з Сербії у 2024 році, склала 17 331 осіб, що на 12,2% більше, ніж у 2023 році. Найбільшу групу серед тих, хто виїхав, також склали громадяни Росії – 5 421 особа, або 31,3% від загальної кількості емігрантів-іноземців.
https://t.me/relocationrs/2734
