Як повідомляє «Сербський економіст», Сербія не розраховує на швидке вступ країн-кандидатів до Євросоюзу, але вважає, що європейський шлях залишається найкращим варіантом для регіону, заявив президент Сербії Олександр Вучич на конференції голів парламентів держав-кандидатів до ЄС у Белграді.
За його словами, у найближчі роки ЄС навряд чи зможе швидко ухвалювати рішення щодо розширення. Однак це, підкреслив Вучич, не означає, що Сербія та інші країни-кандидати повинні зупиняти реформи.
Белградський формат важливий і з економічної точки зору: Сербія фактично просуває ідею, що країни-кандидати мають бути не конкурентами, а партнерами. Це особливо актуально для Західних Балкан, України, Молдови та Грузії, де європейська інтеграція дедалі частіше розглядається не лише як політичний, а й як торговельно-логістичний проєкт.
Окремий акцент Вучич зробив на Україні. Він заявив, що Україна продемонструвала стійкість і що Європа може багато чого отримати від її потенціалу. Для Сербії це також можливість зміцнювати економічні зв’язки з Києвом, не чекаючи на формальне членство в ЄС.
Торгівля між Сербією та Україною у 2025 році повернулася приблизно до довоєнного рівня і, за даними сербської сторони, склала близько 442 млн доларів. Сербський експорт до України досяг 202,9 млн доларів, імпорт з України — 239,3 млн доларів. У структурі сербських поставок важливе місце займають електроенергія, мінеральні та хімічні добрива, шини та промислові товари. Україна постачає до Сербії залізорудну сировину, напівфабрикати прокату, металопродукцію та аграрну продукцію, зокрема заморожену малину. У першому кварталі 2026 року товарообіг уже сягнув $152,8 млн, а Сербія отримала позитивне сальдо у розмірі $36,8 млн. Сторони також відновили переговори щодо угоди про вільну торгівлю, яка може стати ключовим інструментом для подальшого зростання обсягів торгівлі.
Як повідомляє «Сербський економіст», президент Сербії Олександр Вучич фактично оголосив про початок нової виборчої кампанії, заявивши на мітингу правлячої Сербської прогресивної партії в Белграді, що через кілька тижнів подасть у відставку з посади глави держави. Формально це виглядає як відхід з посади майже за рік до закінчення мандата, проте політично йдеться не стільки про завершення епохи Вучича, скільки про спробу перезапустити її в новій конфігурації.
Виступаючи перед прихильниками на мітингу «Сербія — одна сім’я», Вучич заявив, що це, ймовірно, його останнє звернення до такої кількості громадян у якості президента республіки. Він підкреслив, що протягом 14 років «служив Сербії» на різних державних посадах — як віце-прем’єр, прем’єр-міністр і президент — та подякував прихильникам за підтримку в період політичних криз.
Ключовим моментом виступу стала заява про майбутню відставку. « Це мої останні дні й останні тижні на посаді президента Республіки», — сказав Вучич, відкинувши звинувачення опонентів у тому, що він має намір будь-якою ціною утриматися при владі. При цьому він одразу зазначив, що не йде з політики: за його словами, якщо керівництво Сербської прогресивної партії вважатиме це за необхідне, він допоможе правлячій силі на майбутніх виборах.
Саме ця комбінація — відставка плюс участь у кампанії — є головним політичним змістом заяви. Вучич не просто скорочує свій президентський мандат, а переносить кризу легітимності у виборчу площину. Для нього це спосіб повернути ініціативу після півтора року протестів, що почалися після трагедії на залізничному вокзалі в Нові-Саді, де обвал навісу став символом претензій суспільства до корупції, якості державного управління та контролю над інфраструктурними проєктами.
Запропонована Вучичем назва списку — «Єдина Сербія» — також не випадкова. Вона має протиставити правлячу силу не окремим партіям опозиції, а всій протестній мобілізації, насамперед студентському руху. У цій назві закладений звичний для Вучича прийом: представити вибори не як конкуренцію програм, а як референдум щодо стабільності, державної єдності та здатності влади вберегти країну від хаосу.
При цьому Вучич явно прагне не допустити, щоб протестний порядок денний став єдиною рамкою кампанії. Тому в його виступі соціально-економічні обіцянки посіли майже таке ж важливе місце, як і політичні заяви. Він пообіцяв, що через два роки середня зарплата в Сербії сягне 1,4 тис. євро, а середня пенсія — 650 євро, а також анонсував додаткові заходи підтримки для пенсіонерів з низькими доходами.
Економічний блок виступу виконує одразу кілька завдань. По-перше, він має повернути кампанію у зручну для влади площину — зростання доходів, інвестицій, інфраструктури та промислового розвитку. По-друге, він адресований найбільш дисциплінованим групам електорату, насамперед пенсіонерам та працівникам бюджетно-залежних секторів. По-третє, він дозволяє Вучичу відійти від оборонної позиції щодо теми корупції та протестів до наступального порядку денного «майбутнього розвитку».
Окремо Вучич зробив акцент на технологічній модернізації, енергетиці та обороні. Він говорив про виробництво роботів, дата-центри, газові електростанції, гідроенергетику і навіть майбутні малі та великі атомні потужності. Цей блок спрямований уже до іншої аудиторії — тих, хто бачить Сербію як регіональний індустріальний і технологічний центр.
Однак дострокова відставка президента несе для Вучича й ризики. Якщо він дійсно подасть у відставку в найближчі тижні, Сербія увійде в період прискорених інституційних процедур. Президентські вибори повинні відбутися в обмежені терміни, а для проведення дострокових парламентських виборів знадобиться окреме рішення про розпуск парламенту. Це означає, що влада бере на себе відповідальність за різке стиснення політичного календаря та за проведення кампанії в умовах високої поляризації.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія та низка провідних китайських компаній підписали нові інвестиційні угоди, які мають принести країні понад 940 млн євро інвестицій та 1,65 тис. нових робочих місць, повідомили китайські ЗМІ.
Документи були підписані в китайському місті Цзясін у присутності президента Сербії Александра Вучича. Угоди охоплюють автокомпоненти, високотехнологічне виробництво, елементи для електромобілів, шини, системи освітлення та прецизійні пластикові деталі.
Найбільший блок угод пов’язаний з Mint Group. Компанія, яка є глобальним гравцем у виробництві зовнішніх автомобільних деталей, структурних компонентів та алюмінієвих корпусів для батарей електромобілів, реалізує два проекти в Сербії. Перший передбачає інвестиції у розмірі 135 млн євро та створення 600 робочих місць у Лозниці, другий — інвестиції у розмірі 91 млн євро та 220 робочих місць у Шабці.
З китайською компанією SHAK підписано договір про проект у Нові-Саді вартістю 33,5 млн євро, який має створити 50 нових робочих місць. Компанія спеціалізується на виробництві високоякісних автомобільних шасі та структурних компонентів.
Також буде підписано інвестиційну угоду з BMTS Technology, виробником турбокомпресорів та електричних допоміжних систем для пасажирських і комерційних автомобілів. Проект орієнтований на автоматизацію, його вартість оцінюється в 13,3 млн євро.
Ще один проект пов’язаний з Xingyu Automotive, одним із провідних китайських виробників автомобільних систем освітлення, включаючи LED-фари, задні ліхтарі та світлові модулі. Компанія планує інвестувати 77 млн євро в Ніше та створити 100 робочих місць.
Окремо було оголошено про нову інвестицію Linglong Tire у Зреняніні на суму 566 млн євро, яка має забезпечити 400 нових робочих місць. Linglong працює в Сербії з 2019 року, є найбільшим виробником шин у Китаї та входить до десятки найбільших світових виробників автомобільних, вантажних і спеціальних шин.
Також заявлено про заплановану інвестицію компанії Yusei в Ніші в розмірі 27 млн євро зі створенням 280 робочих місць. Yusei є китайським виробником високоточних пластикових автомобільних деталей, форм для лиття під тиском та хромованих компонентів.
На церемонії також було підписано меморандум про взаєморозуміння між Mint Holding Group та China Construction Fourth Engineering Division Corp. Ltd. Southeast Branch. Документ має підтримати реалізацію інвестицій Mint у Сербії.
Для Сербії ці угоди важливі не лише як нові робочі місця, а й як поглиблення китайської присутності в автомобільній та технологічній промисловості країни. Нові проєкти пов’язані з електромобілями, корпусами акумуляторів, освітленням, шинами, турбосистемами та пластиковими компонентами — тобто з тими сегментами, де Сербія намагається вбудуватися в європейські та глобальні ланцюги поставок автопрому.
https://t.me/relocationrs/2899
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич опублікував авторську колонку для американського телеканалу Fox News, в якій представив Сербію як країну, готову до тіснішого партнерства зі США, і заявив, що політика Дональда Трампа сприймається в Белграді не як загроза, а як можливість для стабільності та економічного розвитку.
У колонці Вучич протиставив ставлення частини європейських еліт до Трампа та настрої в Сербії. Він написав, що від Брюсселя до Берліна поширилася «презирство» до філософії America First, тоді як Сербія бачить у ній шанс для більш прагматичної політики, орієнтованої на результати, безпеку та економічне зростання.
Вучич підкреслив, що Сербія, незважаючи на болючі спогади про бомбардування НАТО 1999 року, за останні роки стала одним із небагатьох куточків Європи, де симпатії до США зросли. За його словами, у країні сьогодні рідко зустрічається рефлекторний антиамериканізм, який, як він вважає, поширився у багатьох частинах Європи.
Окремо президент Сербії описав свій досвід спілкування з Трампом та його командою під час першого президентського терміну. За словами Вучича, його зустрічі в Білому домі після складних переговорів залишили у нього відчуття, що позицію Сербії слухали без упередження і без зарозумілості. Він також написав, що образ Трампа як «агресивного хулігана» не збігся з його особистим досвідом спілкування з ним.
Ключова політична теза колонки — європейський шлях Сербії не повинен означати віддалення від США. Вучич заявив, що для Белграда шлях до Брюсселя «не вимагає віддалення від Вашингтона», а особливі відносини Сербії з США можуть стати перевагою для стабільності та зростання всього європейського континенту.
Економічний блок тексту був побудований навколо ідеї Сербії як сучасного і стратегічно важливого партнера для Заходу. Вучич зазначив, що Сербія є однією з найбільш динамічних економік Європи, демонструє зростання ВВП вище за єврозону і стає центром технологій майбутнього — від дата-центрів до ланцюжків поставок для електромобілів.
Особливе місце він відвів літієвій проблематиці. За словами президента, Сербія має другі за величиною запаси літію в Європі, а цей ресурс є ключовим для західної промислової незалежності. Вучич також підкреслив, що Сербія шукає не допомогу, а «угоди», які забезпечують ланцюги поставок, прискорюють енергетичну незалежність і створюють робочі місця.
Для сербської економіки це важливий сигнал. Белград намагається представити країну не тільки як кандидата в ЄС і регіонального гравця Західних Балкан, але й як потенційний елемент американської та європейської промислової стратегії. У цій логіці літій, енергетика, інфраструктура, IT, дата-центри та виробництво для електромобільної галузі стають не окремими проєктами, а частиною ширшої геоекономічної заявки Сербії.
Вучич також фактично запропонував Вашингтону переглянути погляд на регіон. Він заявив, що США пора перестати дивитися на Балкани крізь призму 1990-х років і звернути увагу на Сербію як на найбільшу економіку Західних Балкан, «якоря стабільності» та країну, яка пам’ятає своїх друзів.
Найяскравішою частиною колонки стало запрошення Трампа до Белграда. Вучич нагадав, що понад півстоліття жоден американський президент не відвідував сербську столицю після візиту Річарда Ніксона в 1970 році, і заявив, що якщо Трамп приїде до Белграда, то отримає «прийом, якого Європа не бачила з часів Ніксона».
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив, що країні найближчим часом потрібні «сміливі й важливі рішення» та серйозні реформи замість «революційного хаосу». Про це він написав у авторському матеріалі для Kurir.
За словами Вучича, Сербія повинна змінювати не тільки інститути, а й звички суспільства, оскільки майбутнє країни визначатиметься працею, дисципліною та здатністю адаптуватися до нових технологічних та енергетичних викликів.
Перший пункт плану стосується скорочення державного апарату. Вучич виступив за різке зменшення кількості членів уряду, держсекретарів, помічників міністрів та пов’язаних з ними адміністративних структур. Він також заявив про необхідність скасувати низку агентств, канцелярій та управлінь, які, на його думку, не мають достатніх підстав для існування. Окремо президент згадав про дерегуляцію економіки, включаючи скасування зайвої сертифікації товарів з ЄС, через яку вони в Сербії стають дорожчими, ніж у Євросоюзі.
Другий блок пов’язаний з продуктивністю праці. Вучич виступив проти ідей скорочення робочого часу і заявив, що Сербія має «працювати більше, а не менше». За його словами, країна не може дозволити собі підхід, за якого мотивацію намагаються підвищити за рахунок зменшення робочих днів або годин. Він навів як приклад Німеччину, яка, на його думку, для конкуренції з Китаєм і США буде змушена збільшувати трудове навантаження.
Третій пункт плану — глибока реформа освіти. Президент заявив, що Сербії потрібна більш відкрита система вищої та професійної освіти, а також більш активне впровадження дуального навчання. За його словами, підготовка молодих людей до ринку праці має стати одним із центральних пріоритетів освітньої політики.
Четвертий пункт стосується енергетики. Вучич заявив, що Сербії необхідно комплексно вирішувати енергетичні проблеми, включаючи будівництво нафтопроводів, газопроводів, інтерконекторів, гідроелектростанцій, вітропарків і сонячних електростанцій. Однак, за його словами, без малих і великих атомних електростанцій країна не зможе забезпечити довгострокову енергетичну стабільність. Президент назвав ядерну енергетику «найчистішою та найбезпечнішою» і зазначив, що для майбутнього уряду одним із головних викликів стане забезпечення знань і коштів для таких проєктів.
П’ятий пункт присвячений штучному інтелекту, робототехніці та сучасним технологіям. Вучич виступив за «агресивне» освоєння нових знань і продовження закупівлі суперкомп’ютерів та будівництва дата-центрів. Він назвав дата-центри «фабриками інтелекту», які можуть дати Сербії перевагу в регіоні. При цьому президент прямо пов’язав цифровий розвиток з енергетикою, зазначивши, що будівництво дата-центрів не повинно зупинятися через брак електроенергії.
Для сербської економіки запропонований план означає спробу поєднати адміністративну реформу, підвищення ефективності праці, технологічну модернізацію та нову енергетичну стратегію. На практиці найскладнішими пунктами можуть стати скорочення державного апарату, відмова від популістських ідей на ринку праці та підготовка країни до атомної енергетики, яка вимагатиме великих інвестицій, фахівців, регуляторної бази та суспільної згоди.
https://t.me/relocationrs/2771
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив зі штабу Сербської прогресивної партії в Новому Белграді, що списки влади з його ім’ям перемогли у всіх 10 муніципалітетах, де 29 березня відбувалися місцеві вибори. «Це 10:0», — сказав він за підсумками голосування.
Вибори відбулися в Борі, Смедеревській Паланці, Баїній Башті, Кулі, Лучанах, Аранджеловаці, Кладово, Княжеваці, Майданпеці та Севойно. Ще до дня голосування Вучич говорив, що буде задоволений лише перемогою у всіх 10 муніципалітетах, хоча тоді оцінював можливий результат як 7:3 або 6:4.
Після виборів представники влади також публічно підтвердили цей результат. Зокрема, голова СНС Мілош Вучевич назвав перемогу партії у всіх десяти муніципалітетах «дуже значущою» і повторив формулу про рахунок 10:0.
При цьому опозиційні та незалежні коментатори трактують підсумки більш стримано. N1 з посиланням на політичного аналітика Бобана Стояновича зазначає, що, незважаючи на формальну перемогу СНС у всіх десяти муніципалітетах, у дев’яти з них партія, за його оцінкою, знизила рівень підтримки порівняно з попередніми виборчими циклами.
https://t.me/relocationrs/2532
