Як повідомляє «Сербський економіст», Президент України Володимир Зеленський 8 серпня здійснить офіційний візит до Сербії та зустрінеться в Белграді з президентом країни Александром Вучичем. Інформацію про візит офіційно підтвердила прес-служба президента Сербії. Це стане першим візитом Зеленського до Сербії за час його президентства.
Детальна програма переговорів поки що не опублікована. Однак центральними темами, судячи з контактів Белграда та Києва останніх місяців, можуть стати двосторонні відносини, європейська інтеграція двох країн, розширення економічного співробітництва, можлива угода про вільну торгівлю, регіональна безпека та участь Сербії у відновленні України.
У травні Зеленський і Вучич уже обговорювали по телефону розвиток двосторонніх відносин. Тоді український президент особливо наголосив на відновленні переговорів щодо зони вільної торгівлі з Сербією. Вучич, зі свого боку, називав економічне співробітництво одним із ключових напрямків подальшого зближення двох країн.
Після цього в Белграді відбулися переговори представників урядів двох країн. 21 травня сербський міністр внутрішньої та зовнішньої торгівлі Ягода Лазаревич та український віцепрем’єр і торговий представник Тарас Качка підписали спільну заяву про продовження переговорів щодо угоди про вільну торгівлю. Одночасно відбувся сербсько-український бізнес-форум за участю представників близько 30 компаній.
Майбутній візит продовжує помітне пожвавлення політичних контактів між Белградом і Києвом.
У червні 2025 року Вучич уперше після початку повномасштабної російсько-української війни відвідав Україну, взявши участь у саміті «Україна — Південно-Східна Європа» в Одесі. Тоді він підтвердив підтримку територіальної цілісності України та запропонував участь Сербії у відновленні одного або кількох українських міст чи районів.
15 липня 2026 року Вучич знову перебував в Україні — на V саміті «Україна — Південно-Східна Європа» у Києві.
При цьому позиція Сербії щодо війни залишається особливою. Белград підтримує територіальну цілісність України та голосував на підтримку низки відповідних міжнародних документів, надає гуманітарну допомогу, однак не приєднався до санкцій ЄС проти Росії. Вучич також неодноразово уникав підписання окремих регіональних декларацій у тій частині, де вони передбачали посилення тиску на Москву.
Тому сам факт візиту українського президента до Белграда має політичне значення: Сербія намагається одночасно зберігати традиційні відносини з Росією, розвивати відносини з Києвом і продовжувати рух до членства в ЄС.
Додатковою темою може стати запропонована Україною нова регіональна Карпатська ініціатива. Зеленський раніше заявляв, що до неї планується залучити, зокрема, Сербію, а співпраця може охоплювати економіку, логістику, безпеку, туризм та відновлення України.
Економічна складова візиту стає особливо актуальною на тлі відновлення двосторонньої торгівлі.
За офіційними даними МЗС Сербії та Статистичного управління країни, у 2025 році товарообіг Сербії та України становив 391,8 млн євро. Сербія експортувала до України товарів на суму 179,6 млн євро, а імпортувала української продукції на суму 212,2 млн євро. Таким чином, торговельний баланс залишався на користь України приблизно на 32,6 млн євро.
У доларовому вираженні, за даними президента ТПП Сербії Марко Чадежа, двосторонній товарообіг досяг 442,2 млн доларів, практично повернувшись до рівня останнього довоєнного 2021 року. Сербський експорт становив $202,9 млн, український експорт до Сербії — $239,3 млн. Близько 900 сербських компаній здійснюють торговельні операції з Україною, зокрема приблизно 670 імпортують українську продукцію.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Александар Вучич підтвердив, що вступ країни до Європейського Союзу залишається стратегічною метою Белграда, і висловив сподівання прийняти президента України Володимира Зеленського з двостороннім візитом.
Про це Вучич заявив в інтерв’ю генеральному директору австрійського видання Die Presse Райнеру Новаку, опублікованому 23 липня.
«Європейський шлях є нашою стратегічною метою. Інших шляхів для нас немає. Це означає, що ми маємо тісно співпрацювати з усіма країнами-кандидатами», — сказав президент Сербії.
За його словами, саме в Європейському Союзі він бачить майбутнє країни.
Говорячи про відносини з Україною, Вучич заявив, що не бачить причин відмовлятися від співпраці з Києвом. Він нагадав, що Сербія підтримує територіальну цілісність України та надає їй фінансову, медичну, енергетичну та гуманітарну допомогу.
«Я сподіваюся, що ми зможемо прийняти його в Сербії на двосторонньому рівні», — сказав Вучич, маючи на увазі Зеленського.
Вучич також повідомив, що Сербія готова брати участь у відновленні одного з невеликих українських міст. Крім того, сторони обговорюють розвиток автомобільного та залізничного маршруту від Трієста через Хорватію, Сербію, Румунію та Молдову до України.
Сербський президент раніше підтвердив підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, однак не приєднався до підсумкової декларації, яка містила засудження російської агресії та заклик посилити санкційний тиск на Москву.
Коментуючи критику співпраці з Києвом, Вучич заявив, що Україна не вживала заходів проти Сербії та не визнавала незалежність Косово.
«Ми не можемо виступати проти когось лише тому, що хтось інший виступає проти нього. Я не бачу причин, через які ми не повинні співпрацювати з Україною», — сказав він.
Водночас Вучич наголосив на необхідності враховувати відносини Сербії з азіатськими державами та Росією і підтвердив військовий нейтралітет країни.
Сербія отримала статус кандидата на вступ до ЄС у березні 2012 року, а переговори про членство розпочалися в січні 2014 року. В останні роки відкриття нових переговорних кластерів фактично зупинилося, незважаючи на заяви Белграда про готовність виконати технічні критерії членства.
Як повідомляє «Сербський економіст», президент Сербії Олександр Вучич заявив, що має намір приїхати до Києва для участі в саміті «Південно-Східна Європа — Україна», який заплановано на середу, 15 липня.
«Я їду до Києва на саміт “Південно-Східна Європа — Україна”», — сказав Вучич журналістам у Парижі після участі у військовому параді з нагоди національного свята Франції.
Його заяву поширило сербське державне інформаційне агентство Tanjug.
Вучич зазначив, що раніше брав участь у чотирьох зустрічах такого формату — в Одесі, Дубровнику, Афінах і Тирані. При цьому він попередив, що майбутній саміт у Києві «не буде простим», з огляду на зміст запропонованої підсумкової декларації.
Сербський президент також повідомив, що під час поїздки має відбутися його зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.
У червні 2025 року Вучич уже відвідував Україну для участі в попередньому саміті «Україна — Південно-Східна Європа», який відбувався в Одесі.
Як повідомляє «Сербський економіст», Сербія не розраховує на швидке вступ країн-кандидатів до Євросоюзу, але вважає, що європейський шлях залишається найкращим варіантом для регіону, заявив президент Сербії Олександр Вучич на конференції голів парламентів держав-кандидатів до ЄС у Белграді.
За його словами, у найближчі роки ЄС навряд чи зможе швидко ухвалювати рішення щодо розширення. Однак це, підкреслив Вучич, не означає, що Сербія та інші країни-кандидати повинні зупиняти реформи.
Белградський формат важливий і з економічної точки зору: Сербія фактично просуває ідею, що країни-кандидати мають бути не конкурентами, а партнерами. Це особливо актуально для Західних Балкан, України, Молдови та Грузії, де європейська інтеграція дедалі частіше розглядається не лише як політичний, а й як торговельно-логістичний проєкт.
Окремий акцент Вучич зробив на Україні. Він заявив, що Україна продемонструвала стійкість і що Європа може багато чого отримати від її потенціалу. Для Сербії це також можливість зміцнювати економічні зв’язки з Києвом, не чекаючи на формальне членство в ЄС.
Торгівля між Сербією та Україною у 2025 році повернулася приблизно до довоєнного рівня і, за даними сербської сторони, склала близько 442 млн доларів. Сербський експорт до України досяг 202,9 млн доларів, імпорт з України — 239,3 млн доларів. У структурі сербських поставок важливе місце займають електроенергія, мінеральні та хімічні добрива, шини та промислові товари. Україна постачає до Сербії залізорудну сировину, напівфабрикати прокату, металопродукцію та аграрну продукцію, зокрема заморожену малину. У першому кварталі 2026 року товарообіг уже сягнув $152,8 млн, а Сербія отримала позитивне сальдо у розмірі $36,8 млн. Сторони також відновили переговори щодо угоди про вільну торгівлю, яка може стати ключовим інструментом для подальшого зростання обсягів торгівлі.
Як повідомляє «Сербський економіст», президент Сербії Олександр Вучич фактично оголосив про початок нової виборчої кампанії, заявивши на мітингу правлячої Сербської прогресивної партії в Белграді, що через кілька тижнів подасть у відставку з посади глави держави. Формально це виглядає як відхід з посади майже за рік до закінчення мандата, проте політично йдеться не стільки про завершення епохи Вучича, скільки про спробу перезапустити її в новій конфігурації.
Виступаючи перед прихильниками на мітингу «Сербія — одна сім’я», Вучич заявив, що це, ймовірно, його останнє звернення до такої кількості громадян у якості президента республіки. Він підкреслив, що протягом 14 років «служив Сербії» на різних державних посадах — як віце-прем’єр, прем’єр-міністр і президент — та подякував прихильникам за підтримку в період політичних криз.
Ключовим моментом виступу стала заява про майбутню відставку. « Це мої останні дні й останні тижні на посаді президента Республіки», — сказав Вучич, відкинувши звинувачення опонентів у тому, що він має намір будь-якою ціною утриматися при владі. При цьому він одразу зазначив, що не йде з політики: за його словами, якщо керівництво Сербської прогресивної партії вважатиме це за необхідне, він допоможе правлячій силі на майбутніх виборах.
Саме ця комбінація — відставка плюс участь у кампанії — є головним політичним змістом заяви. Вучич не просто скорочує свій президентський мандат, а переносить кризу легітимності у виборчу площину. Для нього це спосіб повернути ініціативу після півтора року протестів, що почалися після трагедії на залізничному вокзалі в Нові-Саді, де обвал навісу став символом претензій суспільства до корупції, якості державного управління та контролю над інфраструктурними проєктами.
Запропонована Вучичем назва списку — «Єдина Сербія» — також не випадкова. Вона має протиставити правлячу силу не окремим партіям опозиції, а всій протестній мобілізації, насамперед студентському руху. У цій назві закладений звичний для Вучича прийом: представити вибори не як конкуренцію програм, а як референдум щодо стабільності, державної єдності та здатності влади вберегти країну від хаосу.
При цьому Вучич явно прагне не допустити, щоб протестний порядок денний став єдиною рамкою кампанії. Тому в його виступі соціально-економічні обіцянки посіли майже таке ж важливе місце, як і політичні заяви. Він пообіцяв, що через два роки середня зарплата в Сербії сягне 1,4 тис. євро, а середня пенсія — 650 євро, а також анонсував додаткові заходи підтримки для пенсіонерів з низькими доходами.
Економічний блок виступу виконує одразу кілька завдань. По-перше, він має повернути кампанію у зручну для влади площину — зростання доходів, інвестицій, інфраструктури та промислового розвитку. По-друге, він адресований найбільш дисциплінованим групам електорату, насамперед пенсіонерам та працівникам бюджетно-залежних секторів. По-третє, він дозволяє Вучичу відійти від оборонної позиції щодо теми корупції та протестів до наступального порядку денного «майбутнього розвитку».
Окремо Вучич зробив акцент на технологічній модернізації, енергетиці та обороні. Він говорив про виробництво роботів, дата-центри, газові електростанції, гідроенергетику і навіть майбутні малі та великі атомні потужності. Цей блок спрямований уже до іншої аудиторії — тих, хто бачить Сербію як регіональний індустріальний і технологічний центр.
Однак дострокова відставка президента несе для Вучича й ризики. Якщо він дійсно подасть у відставку в найближчі тижні, Сербія увійде в період прискорених інституційних процедур. Президентські вибори повинні відбутися в обмежені терміни, а для проведення дострокових парламентських виборів знадобиться окреме рішення про розпуск парламенту. Це означає, що влада бере на себе відповідальність за різке стиснення політичного календаря та за проведення кампанії в умовах високої поляризації.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія та низка провідних китайських компаній підписали нові інвестиційні угоди, які мають принести країні понад 940 млн євро інвестицій та 1,65 тис. нових робочих місць, повідомили китайські ЗМІ.
Документи були підписані в китайському місті Цзясін у присутності президента Сербії Александра Вучича. Угоди охоплюють автокомпоненти, високотехнологічне виробництво, елементи для електромобілів, шини, системи освітлення та прецизійні пластикові деталі.
Найбільший блок угод пов’язаний з Mint Group. Компанія, яка є глобальним гравцем у виробництві зовнішніх автомобільних деталей, структурних компонентів та алюмінієвих корпусів для батарей електромобілів, реалізує два проекти в Сербії. Перший передбачає інвестиції у розмірі 135 млн євро та створення 600 робочих місць у Лозниці, другий — інвестиції у розмірі 91 млн євро та 220 робочих місць у Шабці.
З китайською компанією SHAK підписано договір про проект у Нові-Саді вартістю 33,5 млн євро, який має створити 50 нових робочих місць. Компанія спеціалізується на виробництві високоякісних автомобільних шасі та структурних компонентів.
Також буде підписано інвестиційну угоду з BMTS Technology, виробником турбокомпресорів та електричних допоміжних систем для пасажирських і комерційних автомобілів. Проект орієнтований на автоматизацію, його вартість оцінюється в 13,3 млн євро.
Ще один проект пов’язаний з Xingyu Automotive, одним із провідних китайських виробників автомобільних систем освітлення, включаючи LED-фари, задні ліхтарі та світлові модулі. Компанія планує інвестувати 77 млн євро в Ніше та створити 100 робочих місць.
Окремо було оголошено про нову інвестицію Linglong Tire у Зреняніні на суму 566 млн євро, яка має забезпечити 400 нових робочих місць. Linglong працює в Сербії з 2019 року, є найбільшим виробником шин у Китаї та входить до десятки найбільших світових виробників автомобільних, вантажних і спеціальних шин.
Також заявлено про заплановану інвестицію компанії Yusei в Ніші в розмірі 27 млн євро зі створенням 280 робочих місць. Yusei є китайським виробником високоточних пластикових автомобільних деталей, форм для лиття під тиском та хромованих компонентів.
На церемонії також було підписано меморандум про взаєморозуміння між Mint Holding Group та China Construction Fourth Engineering Division Corp. Ltd. Southeast Branch. Документ має підтримати реалізацію інвестицій Mint у Сербії.
Для Сербії ці угоди важливі не лише як нові робочі місця, а й як поглиблення китайської присутності в автомобільній та технологічній промисловості країни. Нові проєкти пов’язані з електромобілями, корпусами акумуляторів, освітленням, шинами, турбосистемами та пластиковими компонентами — тобто з тими сегментами, де Сербія намагається вбудуватися в європейські та глобальні ланцюги поставок автопрому.
https://t.me/relocationrs/2899
