Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич опублікував авторську колонку для американського телеканалу Fox News, в якій представив Сербію як країну, готову до тіснішого партнерства зі США, і заявив, що політика Дональда Трампа сприймається в Белграді не як загроза, а як можливість для стабільності та економічного розвитку.
У колонці Вучич протиставив ставлення частини європейських еліт до Трампа та настрої в Сербії. Він написав, що від Брюсселя до Берліна поширилася «презирство» до філософії America First, тоді як Сербія бачить у ній шанс для більш прагматичної політики, орієнтованої на результати, безпеку та економічне зростання.
Вучич підкреслив, що Сербія, незважаючи на болючі спогади про бомбардування НАТО 1999 року, за останні роки стала одним із небагатьох куточків Європи, де симпатії до США зросли. За його словами, у країні сьогодні рідко зустрічається рефлекторний антиамериканізм, який, як він вважає, поширився у багатьох частинах Європи.
Окремо президент Сербії описав свій досвід спілкування з Трампом та його командою під час першого президентського терміну. За словами Вучича, його зустрічі в Білому домі після складних переговорів залишили у нього відчуття, що позицію Сербії слухали без упередження і без зарозумілості. Він також написав, що образ Трампа як «агресивного хулігана» не збігся з його особистим досвідом спілкування з ним.
Ключова політична теза колонки — європейський шлях Сербії не повинен означати віддалення від США. Вучич заявив, що для Белграда шлях до Брюсселя «не вимагає віддалення від Вашингтона», а особливі відносини Сербії з США можуть стати перевагою для стабільності та зростання всього європейського континенту.
Економічний блок тексту був побудований навколо ідеї Сербії як сучасного і стратегічно важливого партнера для Заходу. Вучич зазначив, що Сербія є однією з найбільш динамічних економік Європи, демонструє зростання ВВП вище за єврозону і стає центром технологій майбутнього — від дата-центрів до ланцюжків поставок для електромобілів.
Особливе місце він відвів літієвій проблематиці. За словами президента, Сербія має другі за величиною запаси літію в Європі, а цей ресурс є ключовим для західної промислової незалежності. Вучич також підкреслив, що Сербія шукає не допомогу, а «угоди», які забезпечують ланцюги поставок, прискорюють енергетичну незалежність і створюють робочі місця.
Для сербської економіки це важливий сигнал. Белград намагається представити країну не тільки як кандидата в ЄС і регіонального гравця Західних Балкан, але й як потенційний елемент американської та європейської промислової стратегії. У цій логіці літій, енергетика, інфраструктура, IT, дата-центри та виробництво для електромобільної галузі стають не окремими проєктами, а частиною ширшої геоекономічної заявки Сербії.
Вучич також фактично запропонував Вашингтону переглянути погляд на регіон. Він заявив, що США пора перестати дивитися на Балкани крізь призму 1990-х років і звернути увагу на Сербію як на найбільшу економіку Західних Балкан, «якоря стабільності» та країну, яка пам’ятає своїх друзів.
Найяскравішою частиною колонки стало запрошення Трампа до Белграда. Вучич нагадав, що понад півстоліття жоден американський президент не відвідував сербську столицю після візиту Річарда Ніксона в 1970 році, і заявив, що якщо Трамп приїде до Белграда, то отримає «прийом, якого Європа не бачила з часів Ніксона».
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив, що країні найближчим часом потрібні «сміливі й важливі рішення» та серйозні реформи замість «революційного хаосу». Про це він написав у авторському матеріалі для Kurir.
За словами Вучича, Сербія повинна змінювати не тільки інститути, а й звички суспільства, оскільки майбутнє країни визначатиметься працею, дисципліною та здатністю адаптуватися до нових технологічних та енергетичних викликів.
Перший пункт плану стосується скорочення державного апарату. Вучич виступив за різке зменшення кількості членів уряду, держсекретарів, помічників міністрів та пов’язаних з ними адміністративних структур. Він також заявив про необхідність скасувати низку агентств, канцелярій та управлінь, які, на його думку, не мають достатніх підстав для існування. Окремо президент згадав про дерегуляцію економіки, включаючи скасування зайвої сертифікації товарів з ЄС, через яку вони в Сербії стають дорожчими, ніж у Євросоюзі.
Другий блок пов’язаний з продуктивністю праці. Вучич виступив проти ідей скорочення робочого часу і заявив, що Сербія має «працювати більше, а не менше». За його словами, країна не може дозволити собі підхід, за якого мотивацію намагаються підвищити за рахунок зменшення робочих днів або годин. Він навів як приклад Німеччину, яка, на його думку, для конкуренції з Китаєм і США буде змушена збільшувати трудове навантаження.
Третій пункт плану — глибока реформа освіти. Президент заявив, що Сербії потрібна більш відкрита система вищої та професійної освіти, а також більш активне впровадження дуального навчання. За його словами, підготовка молодих людей до ринку праці має стати одним із центральних пріоритетів освітньої політики.
Четвертий пункт стосується енергетики. Вучич заявив, що Сербії необхідно комплексно вирішувати енергетичні проблеми, включаючи будівництво нафтопроводів, газопроводів, інтерконекторів, гідроелектростанцій, вітропарків і сонячних електростанцій. Однак, за його словами, без малих і великих атомних електростанцій країна не зможе забезпечити довгострокову енергетичну стабільність. Президент назвав ядерну енергетику «найчистішою та найбезпечнішою» і зазначив, що для майбутнього уряду одним із головних викликів стане забезпечення знань і коштів для таких проєктів.
П’ятий пункт присвячений штучному інтелекту, робототехніці та сучасним технологіям. Вучич виступив за «агресивне» освоєння нових знань і продовження закупівлі суперкомп’ютерів та будівництва дата-центрів. Він назвав дата-центри «фабриками інтелекту», які можуть дати Сербії перевагу в регіоні. При цьому президент прямо пов’язав цифровий розвиток з енергетикою, зазначивши, що будівництво дата-центрів не повинно зупинятися через брак електроенергії.
Для сербської економіки запропонований план означає спробу поєднати адміністративну реформу, підвищення ефективності праці, технологічну модернізацію та нову енергетичну стратегію. На практиці найскладнішими пунктами можуть стати скорочення державного апарату, відмова від популістських ідей на ринку праці та підготовка країни до атомної енергетики, яка вимагатиме великих інвестицій, фахівців, регуляторної бази та суспільної згоди.
https://t.me/relocationrs/2771
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив зі штабу Сербської прогресивної партії в Новому Белграді, що списки влади з його ім’ям перемогли у всіх 10 муніципалітетах, де 29 березня відбувалися місцеві вибори. «Це 10:0», — сказав він за підсумками голосування.
Вибори відбулися в Борі, Смедеревській Паланці, Баїній Башті, Кулі, Лучанах, Аранджеловаці, Кладово, Княжеваці, Майданпеці та Севойно. Ще до дня голосування Вучич говорив, що буде задоволений лише перемогою у всіх 10 муніципалітетах, хоча тоді оцінював можливий результат як 7:3 або 6:4.
Після виборів представники влади також публічно підтвердили цей результат. Зокрема, голова СНС Мілош Вучевич назвав перемогу партії у всіх десяти муніципалітетах «дуже значущою» і повторив формулу про рахунок 10:0.
При цьому опозиційні та незалежні коментатори трактують підсумки більш стримано. N1 з посиланням на політичного аналітика Бобана Стояновича зазначає, що, незважаючи на формальну перемогу СНС у всіх десяти муніципалітетах, у дев’яти з них партія, за його оцінкою, знизила рівень підтримки порівняно з попередніми виборчими циклами.
https://t.me/relocationrs/2532
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Александар Вучич заявив, що в країні найближчим часом буде відкрита перша велика фабрика військових дронів у співпраці з іноземним партнером. За його словами, серійне виробництво на території республіки має розпочатися вже до кінця квітня. Заява пролунала під час презентації національної стратегії розвитку «Сербія 2030».
Вучич зазначив, що в нинішніх міжнародних умовах «діє право сильного», і підкреслив, що Сербія не повинна залишатися слабкою. Він пов’язав розвиток оборонного виробництва із завданням збереження миру і стабільності, заявивши, що посилення армії і поліції необхідне саме як фактор стримування. За словами президента, на армію і поліцію Сербія направляє понад 2,5% ВВП.
Президент уточнив, що і раніше в Сербії велося складання і розробка менших безпілотників – як в армії, так і в приватному секторі. Зокрема, він згадав моделі Komarac 1 і Komarac 2. Наявність таких систем підтверджується і матеріалами Міноборони Сербії, де йдеться про застосування дронів «Комарац 1» і «Комарац 2», причому другий варіант призначений, зокрема, для ураження більш захищених цілей.
При цьому новий проект Вучич охарактеризував як значно більш масштабний і технологічно просунутий, назвавши його продукцією «найсерйознішого світового рівня». Ні назва іноземного партнера, ні параметри інвестицій, ні передбачувані обсяги випуску на даний момент офіційно не розкриті.
https://t.me/relocationrs/2393
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив, що позачергові парламентські вибори в країні можуть пройти в жовтні, листопаді або грудні 2026 року, повідомило агентство Beta.
За словами Вучича, дата проведення виборів буде залежати від домовленостей політичних учасників, якщо вони будуть готові до діалогу.
Студентські групи раніше вимагали призначення позачергових виборів, тоді як частина опозиції стверджує, що влада не поспішає з їх оголошенням.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив, що в країні найближчим часом планується ввести регулярну строкову військову службу за призовом.
За його словами, термін служби може становити близько 75 днів, при цьому остаточні параметри ще уточнюються. Вучич також зазначив, що служба повинна сприяти вихованню відповідальності у молоді і не буде такою жорсткою, як раніше.
Вучич додав, що Сербія продовжує переозброєння з метою стримування можливого агресора і має намір залишатися поза війною.
Раніше про повернення до обов’язкової строкової військової служби заявляла і Хорватія: парламент країни в жовтні 2025 року схвалив відновлення призову, передбачивши двомісячну базову підготовку, а початок набору перших призовників планується на 2026 рік.
