Три торговельно-розважальні центри Києва – Respublika Park, River Mall та Lavina Mall – акумулюють 31,5% усіх поїздок сервісу Bolt до столичних торговельних центрів. Найбільша активність відвідувачів припадає на вихідні дні, а сезонний пік попиту спостерігається у листопаді та грудні.
Про це свідчать результати дослідження Bolt за період із листопада 2025 року до жовтня 2026 року, оприлюднені інформаційним агентством «Інтерфакс-Україна» 6 листопада.
Згідно з дослідженням, найбільшу частку поїздок серед столичних торговельних центрів забезпечив Respublika Park – 13% загальної кількості. Другу позицію посів River Mall із показником 10%, третю – Lavina Mall, на який припало 8,5% поїздок.
До десятки найпопулярніших торговельних центрів Києва також увійшли Ocean Plaza, Blockbuster Mall, Retroville, Cosmo Multimall, Gulliver, ЦУМ і Sky Mall.
Загалом десять найбільших за кількістю поїздок торговельних центрів формують 65% усіх замовлень Bolt до ТРЦ столиці.
Найбільше поїздок до торговельних центрів припадає на вихідні
За даними Bolt, найбільш активним днем тижня для відвідування торговельних центрів є неділя, на яку припадає 20% усіх тижневих поїздок до ТРЦ.
У суботу цей показник становить 18%, тоді як найменшу активність зафіксовано в понеділок – 11%.
Дослідження також дозволило визначити характерний розподіл відвідувань протягом дня. Найчастіше користувачі сервісу приїжджають до торговельних центрів у проміжку між 14:00 та 15:00, а залишають їх переважно між 20:00 та 21:00.
Таким чином, найбільша активність користувачів таксі, які прямують до торговельних центрів, припадає на другу половину дня.
Важливою особливістю ринку є сезонність попиту. За даними Bolt, у листопаді та грудні кількість поїздок до ТРЦ була на 40-46% вищою за середньомісячний показник протягом досліджуваного періоду.
Це свідчить про суттєве збільшення активності користувачів сервісу наприкінці року, коли традиційно зростає попит на покупки перед зимовими святами.
Найбільший попит на поїздки до ТРЦ формується в центральних районах Києва
Аналітики Bolt також дослідили географію поїздок до столичних торговельних центрів.
Найбільша кількість замовлень розпочинається в центральній частині Києва. Серед інших районів і житлових масивів із високою активністю користувачів виділяються Деміївка, Харківський масив, Лук’янівка та Печерськ.
Водночас попит на поїздки до торговельних центрів розподілений практично по всій території столиці.
Зокрема, до найбільшого за часткою поїздок ТРЦ Respublika Park користувачі Bolt найчастіше вирушають із житлового масиву Теремки.
При цьому у жовтні 2026 року кількість поїздок до Respublika Park збільшилася на 23% порівняно з вереснем.
Дослідження відображає поведінку користувачів сервісу Bolt та не є загальним рейтингом відвідуваності торговельних центрів Києва, оскільки не враховує відвідувачів, які користуються власним автомобільним або громадським транспортом.
Повітряні тривоги залишаються значним фактором впливу на роботу торговельних центрів
Попри стабільний попит на торговельні центри, український ринок комерційної нерухомості продовжує працювати в умовах значних обмежень через повітряні тривоги.
За даними Української ради торгових центрів (УРТЦ), у вересні 2026 року частка тривалості повітряних тривог протягом робочого часу торговельних центрів досягла 30,8% проти 14,1% у вересні минулого року та 22% у серпні поточного року.
Згідно з оновленою статистикою УРТЦ, оприлюдненою 2 листопада, у жовтні цей показник зріс до нового максимуму – 32,5% робочого часу торговельних центрів. Для порівняння, у жовтні 2025 року він становив 12,2%.
Починаючи з 8 вересня 2026 року, в Україні запроваджено диференціацію повітряних тривог за рівнем загрози – червоний і жовтий.
У вересні на тривоги жовтого рівня припадало 60,9% їхньої загальної тривалості, тоді як на червоний рівень – 39,1%.
За жовтого рівня небезпеки торговельним центрам дозволяється працювати за визначених умов. Однак великі міжнародні торговельні мережі часто припиняють роботу магазинів незалежно від рівня оголошеної повітряної загрози.
За розрахунками УРТЦ, у середньому по Україні сукупний час вимушеного простою торговельних центрів через повітряні тривоги станом на кінець вересня досяг 176,5 робочого дня від початку повномасштабного російського вторгнення. Лише у вересні цей показник становив 9,6 робочого дня.
Таким чином, результати Bolt демонструють концентрацію попиту на найбільших торговельних об’єктах столиці та значне сезонне збільшення кількості поїздок, тоді як статистика УРТЦ свідчить про посилення операційних ризиків для торговельної нерухомості через повітряні тривоги.
Bolt – міжнародна платформа мобільності, яка надає послуги замовлення поїздок через мобільний застосунок. Дослідження охоплює поїздки користувачів сервісу до торговельних центрів Києва протягом дванадцяти місяців – із листопада 2025 року до жовтня 2026 року.
Люди, які відчувають самотність або перебувають у соціальній ізоляції, мають у середньому вищий біологічний вік порівняно з однолітками. Поєднання цих двох чинників пов’язане з найбільш вираженими ознаками прискореного старіння та підвищеним ризиком передчасної смерті, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Такого висновку дійшла міжнародна група вчених на чолі з дослідниками китайського Центрально-Південного університету (Central South University), яка проаналізувала дані 309 746 жителів Великої Британії. Результати роботи Social Isolation, Loneliness, and Biological Aging Acceleration опубліковано в науковому журналі Health Psychology. Докладний огляд дослідження 4 листопада представило видання PsyPost.
Для аналізу використовувалися дані британської біомедичної бази UK Biobank. Середній вік учасників становив 56,4 року, 54% із них були жінками. Спостереження за станом здоров’я та смертністю тривало в середньому 14,4 року, а інформацію про виживаність збирали до липня 2023 року.
Біологічний вік визначали за методикою PhenoAge, яка оцінює фізіологічний стан організму на підставі біомаркерів крові, зокрема показників запалення та функціонування внутрішніх органів.
Після врахування соціально-економічних чинників, способу життя та наявних захворювань дослідники встановили, що в людей із найбільш вираженою соціальною ізоляцією біологічний вік був у середньому на 0,33 року, або приблизно чотири місяці, вищим за очікуваний. У тих, хто відчував сильну самотність, різниця становила 0,24 року, або близько трьох місяців.
Найбільші відхилення спостерігалися серед учасників, які одночасно відчували соціальну ізоляцію та емоційну самотність. Водночас зазначені показники не означають скорочення тривалості життя на відповідну кількість місяців.
Учені розмежовували соціальну ізоляцію, яку оцінювали за кількістю контактів і участю в суспільному житті, та самотність як суб’єктивне відчуття нестачі емоційної близькості.
Зокрема, проживання на самоті було пов’язане зі збільшенням розрахункового біологічного віку на 0,27 року, відсутність людини, якій можна довіритися, – на 0,22 року, а відсутність регулярної участі в громадських заходах – на 0,17 року. Це свідчить про важливість не лише кількості, а й якості соціальних зв’язків.
Дослідження також виявило зв’язок соціальної ізоляції з ризиком смертності. Збільшення її показника на один бал за трибальною шкалою відповідало підвищенню відносного ризику смерті від будь-яких причин на 13,9%. Для самотності відповідний показник становив 8,9% за збільшення оцінки на один бал за окремою двобальною шкалою.
Крім того, обидва чинники статистично пов’язані з ризиком смерті від ішемічної хвороби серця та онкологічних захворювань. Прискорене біологічне старіння пояснювало лише невелику частину зв’язку соціальної ізоляції та самотності зі смертністю – відповідно 5,2% і 7,2%.
Окремо дослідники проаналізували генетичні чинники. У людей із високою генетичною схильністю до прискореного старіння та вираженою соціальною ізоляцією біологічний вік був приблизно на 1,7 року вищим, ніж у групі з низькими показниками обох ризиків. За поєднання генетичного ризику із самотністю різниця сягала 1,85 року.
Зв’язок самотності з прискореним старінням був сильнішим серед чоловіків, людей молодших за 60 років, учасників із низькими доходами та порушеннями сну.
Автори наголошують, що результати не доводять прямого причинно-наслідкового зв’язку. Біологічний вік вимірювали лише один раз, а погіршення здоров’я саме по собі може посилювати соціальну ізоляцію.
Водночас дослідження підтверджує необхідність приділяти увагу емоційній підтримці, довірливим відносинам і соціальному благополуччю поряд із фізичною активністю та харчуванням як чинникам, пов’язаним зі здоровим старінням.
Українська економіка у 2026 році зберігає відносну макрофінансову стабільність завдяки міжнародній підтримці та адаптації бізнесу до воєнних умов, однак низькі темпи зростання ВВП, збільшення дефіциту зовнішньої торгівлі та нестача трудових ресурсів залишаються основними перешкодами для її відновлення.
Про це йдеться в аналітичному огляді основних економічних показників України та світу, представленому 6 листопада 2026 року директором з розвитку та маркетингу агентства «Інтерфакс-Україна», кандидатом економічних наук, засновником інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максимом Уракіним.
Дослідження охоплює переважно показники за січень-липень 2026 року та другий квартал, а також окремі статистичні уточнення, оприлюднені після завершення звітного періоду.
За даними Державної служби статистики, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року збільшився лише на 0,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас відносно першого кварталу з урахуванням сезонного фактору економіка зросла на 0,3%.
Таким чином, після скорочення на 0,6% у першому кварталі українська економіка повернулася до позитивної динаміки, однак темпи відновлення залишаються недостатніми для швидкого відновлення виробничого потенціалу.
Національний банк України у липні підвищив прогноз зростання ВВП на 2026 рік до 1,8%, а на 2027-2028 роки очікував прискорення приблизно до 2,8-3% щорічно.
Одним із головних викликів залишається зовнішня торгівля. За даними Державної митної служби, у січні-липні 2026 року товарообіг України становив $82,2 млрд, зокрема експорт – $24,1 млрд, імпорт – $58,1 млрд. Негативне сальдо товарної торгівлі досягло приблизно $34 млрд.
Найбільшим постачальником товарів в Україну залишався Китай, з якого було імпортовано продукції на $16,8 млрд. Наступні позиції посіли Польща з $5,5 млрд та Німеччина з $3,8 млрд.
Основними ринками збуту української продукції були Польща, Туреччина та Німеччина. При цьому продовольчі товари забезпечували близько 58,5% усього товарного експорту України.
За оцінкою Уракіна, для скорочення структурного торговельного дефіциту Україні необхідно збільшувати виробництво продукції з високою доданою вартістю, розвивати переробну промисловість і створювати нові експортні потужності.
Важливим чинником макрофінансової стабільності залишаються міжнародні резерви. Станом на 1 серпня 2026 року їхній обсяг становив $51,2 млрд, практично не змінившись за липень.
Водночас Національний банк протягом місяця продав на валютному ринку близько $4,76 млрд, що свідчить про значну потребу економіки в іноземній валюті.
Ситуація з інфляцією також залишається складною. У липні споживчі ціни зросли на 7,7% у річному вимірі проти 7,2% у червні. Базова інфляція становила 8,1%, тоді як інфляція послуг досягла 13,7%.
У бюджетній сфері головним пріоритетом залишалося фінансування оборони. За сім місяців на безпеку й оборону було спрямовано 1,63 трлн грн, або 63,2% видатків загального фонду державного бюджету.
При цьому міжнародна грантова допомога, зарахована до загального фонду, становила 569,6 млрд грн.
Державний та гарантований державою борг України на кінець липня досяг 9,57 трлн грн, або приблизно $214,2 млрд. Водночас переважання пільгового міжнародного фінансування дозволяє стримувати вартість його обслуговування.
Попри складну економічну ситуацію, окремі галузі демонстрували позитивну динаміку. Зокрема, виробництво сільськогосподарської продукції у січні-липні збільшилося на 17,2% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Середня номінальна заробітна плата у липні становила 32 243 грн, що на 21,7% більше, ніж роком раніше.
Разом із тим роботодавці продовжують стикатися з нестачею кваліфікованих працівників, насамперед у промисловості, будівництві та логістиці.
В огляді також проаналізовано економічну ситуацію у США, Європейському Союзі, Китаї, Індії, Великій Британії, Туреччині та Бразилії.
Згідно з липневим прогнозом Міжнародного валютного фонду, світова економіка у 2026 році мала зрости на 3%, а у 2027 році – на 3,4%.
У другому кварталі 2026 року економіка єврозони, за уточненими даними, збільшилася на 0,6% порівняно з попереднім кварталом, тоді як ВВП Великої Британії зріс на 0,4%.
Китай за підсумками першого півріччя продемонстрував зростання економіки на 4,7%, а Індія у квітні-червні збільшила ВВП на 7,8% у річному вимірі.
Водночас у Туреччині річна інфляція у липні залишалася на рівні 31,75%, що суттєво перевищувало показники більшості інших великих економік.
На думку засновника Experts Club, світові тенденції підтверджують зростання значення технологічного розвитку, промислової модернізації та інвестицій у виробництво.
Для України особливо важливими залишаються локалізація виробництва, розвиток оборонно-промислового комплексу, агропереробки, машинобудування, енергетичної автономності та цифрових технологій.
Уракін вважає, що подальша економічна політика України має бути спрямована не лише на покриття поточних бюджетних потреб, а й на формування нових виробничих активів, здатних забезпечувати довгострокове зростання.
Саме перехід від залежності від зовнішнього фінансування до розвитку власного виробництва та експорту продукції з високою доданою вартістю, за його оцінкою, має стати основою стійкого післявоєнного відновлення української економіки.
Повний аналітичний огляд Максима Уракіна «Основні економічні індикатори України та світу станом на кінець липня – початок серпня» опубліковано 6 листопада 2026 року на сайті інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна».
Джерело: Інтерфакс-Україна, аналітичний огляд від 6 листопада 2026 року.
Підприємство авіапрому АТ “ФЕД” (Харків) у січні-вересні 2026 року зменшило чистий прибуток на 44% порівняно з тим же періодом 2025 року – до 98,8 млн грн, при цьому в третьому кварталі цей показник збільшився у 3,2 раза до липня-вересня-2025 –майже до 58 млн грн.
Згідно з оприлюдненим в системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проміжним звітом компанії, її чистий за дев’ять місяців зріс на 23,9% – до 960,4 млн грн, а в третьому кварталі він збільшився вдвічі до аналогічного періоду 2025 року, склавши 348,8 млн грн.
“ФЕД” у січні-вересні отримав майже 286,6 млн грн валового прибутку супроти 247,6 млн грн рік тому, а прибуток від операційної діяльності скоротився на 34,5% раза – до 143,2 млн грн.
Нерозподілений прибуток на 1 жовтня 2026 року досяг майже 1,59 млрд грн.
Завод зазначає в звіті, що його виробничі потужності використовуються на 100%.
ФЕД констатує, що на господарську дiяльнiсть насамперед впливають фактори пов’язані з проблемами країни в економiчнiй, соцiальнiй, полiтичнiй сферах, враховуючи проблеми також i в податковiй та фiнансовiй сферах/
“На теперішній час основними iстотними проблемами товариства є вiйськова агресiя проти України, низька платоспроможнiсть замовникiв та фiнансово-економiчна нестабiльнiсть в державi. Всі інші проблеми вирішуються шляхом “діалогу” з відповідними державними установами у передбаченій законодавством формі”, – йдеться у звіті.
ФЕД не має невиконаних договорів (контрактів).
АТ “ФЕД” спеціалізується на розробці, виробництві, сервісному обслуговуванні та ремонті агрегатів авіаційного, космічного та загальномашинобудівного призначення.
Середньооблікова чисельність штатних працівників на 1 жовтня 2026 року – 963 осіб (на 1 липня – 1010).
“ФЕД” 2025 року збільшив чистий прибуток на 3,4% порівняно з 2024 роком – до 187,6 млн грн, а чистий дохід – на 26,5%, до 1,05 млрд грн.
Як повідомлялося, до кінця 2026 року ФЕД виплатить акціонерам 40 млн грн дивідендів з розрахунку майже 5,15 тис. грн на одну акцію. Понад 98% акцій АТ “ФЕД” володіє директор підприємства Віктор Попов.
Українська медіакомпанія Maincast запустила власний застосунок Maincast.TV для смарт-телевізорів на базі Android TV. Тепер дивитися матчі NBA, футбольні трансляції, кіберспортивні турніри з CS2 та Dota 2, а також авторські шоу можна безпосередньо на великому екрані.
Застосунок і весь контент у ньому доступні безкоштовно, без оформлення підписки.
Новий застосунок Maincast.TV адаптований для перегляду на великих екранах та об’єднує спортивний і кіберспортивний контент компанії. Зокрема, на телеканалі Maincast Sport можна дивитися матчі NBA сезону 2026/27, баскетбольного Єврокубка, футбольних чемпіонатів Туреччини та Бразилії, Італійської Серії B, а також авторські шоу, серед яких “УПЛ Вечірній”.
Шанувальникам кіберспорту доступні турніри з Counter-Strike 2 та Dota 2. Усі трансляції можна переглядати як у прямому ефірі, так і в записі.
«Аудиторія кіберспорту вже давно вийшла за межі вузької ніші. Сьогодні це контент, який дивляться вдома на великому екрані, разом із друзями та родиною, так само як і традиційний спорт. Застосунок Maincast для Smart TV відповідає цій зміні звичок: трансляції стали більш зручними та доступними», — зазначив СЕО холдингу ARS Capital Максим Кріппа.
Maincast — українська медіакомпанія, що працює зі спортивним і кіберспортивним контентом, розвиває тематичні телеканали та цифрову платформу Maincast.TV. Компанія входить до інвестиційного холдингу ARS Capital підприємця Максима Кріппи.
Krippa, Maincast, SPORT, застосунок, КИБЕРСПОРТ, телебачення
Кредобанк, який обслуговує понад 70% компаній із польським капіталом, що працюють в Україні, 5 листопада офіційно відкрив представництво у Варшаві. Банк розвиває свою присутність у Польщі, де його материнська група PKO Bank Polski має провідні позиції на фінансовому ринку. Нове представництво працюватиме з українськими та польськими компаніями та інституціями, а також сприятиме діловим контактам між Україною та Польщею.
Від початку повномасштабного вторгнення Кредобанк надав українському бізнесу нових кредитів на майже 40 млрд грн. Фінансування охоплює підприємства різних галузей, які продовжують працювати, підтримувати виробництво та інвестувати в розвиток попри воєнні ризики. У 2026 році (з січня по вересень включно) банк видав 18,5 млрд грн бізнес-кредитів, з них 44% – клієнтам малого та середнього бізнесу, 56% – корпоративному сегменту.
«Українська економіка попри всі складнощі продовжує демонструвати стійкість та функціонувати в умовах війни. Наша відповідальність як банку полягає в тому, щоб підтримувати український бізнес, забезпечуючи його фінансовими інструментами та рішеннями, необхідними як для роботи в Україні, так і виходу на міжнародні ринки. Для Кредобанку українсько-польська економічна співпраця — не новий напрям. Ми послідовно працюємо в цьому напрямі вже багато років. І відкриття представництва у Варшаві є природним наступним кроком», – зазначив голова правління Кредобанку Якуб Карновскi.
Представництво Кредобанку у Варшаві матиме два основні напрями роботи. Перший – представляти Кредобанк у Польщі, розвивати контакти з місцевими фінансовими установами, державними органами, бізнес-асоціаціями та іншими інституціями. Другий – сприяти співпраці польських та українських підприємств: допомагати налагоджувати ділові контакти й орієнтуватися в можливостях українського ринку. Представництво виконуватиме репрезентативні функції та не надаватиме банківських послуг у Польщі.
Кредобанк відкриває представництво у Варшаві, щоб підтримати розвиток економічної співпраці між Україною та Європейським Союзом через створення сталих мостів для діалогу, партнерства, обміну знаннями та розвитку ділових відносин.
