Інвестиційна група EFI Group інвестувала EUR5 млн у новий завод з виробництва упаковки в Житомирі, який став четвертим виробником цієї продукції у портфелі групи, повідомила СЕО EFI Group Ольга Батова.
“Ми місяць тому запустили маленький завод з 5 млн євро інвестицій в Житомирі. Це четвертий завод по упаковці, він працює на целюлозі, а три інші на макулатурі”, – написала Батова в коментарях до свого посту щодо представленого на URC 2026 проєкту NovaSklo, відповідаючи на питання співвласника “Заводу преформ” Дениса Миргородського щодо нових проєктів.
В пресслужбі EFI Group поки не надали подробиць про нове виробництво в Житомирі.
Наразі, згідно з інформацією на сайті групи, серед виробників упаковки в активі компанії Житомирський картонно-паперовий комбінат, що спеціалізується на випуску горбкуватих прокладок для яєць, а також гофрокартону та його складових (тарний картон та папір для гофрування).
Також у складі групи ТОВ “Сем Екопак”, який у 2023 році було релоковано з смт Томаківки Дніпропетровської області в Самбір Львівської області та створено основну лінію з виробництва упаковки з пульперкартону для харчових продуктів, зокрема для фруктів (яблук, динь, ківі тощо), ягід, упаковку для пляшок.
У квітні поточного року засновник EFI Group Ігор Ліскі написав у Facebook про проєкт Рulp Master – створення паперового одноразового посуду та паперової упаковки з целюлозного волокна.
“Сьогодні в Україні немає власного первинного целюлозного волокна – ринок залежить від імпорту. Ми обрали це змінити. Наша мета – створити систему виробництва целюлози з побічних продуктів рослинництва та вирощування фруктів”, – написав він тоді.
Інших подробиць він не повідомив.
EFI Group засновано 2007 року. Опікується реалізацією бізнес-проєктів в Україні. Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції.
Серед бізнесів – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, завод з виробництва меду “Біхайв”, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua тощо.
Кількість судових справ щодо банкрутства в Україні у 2021-2025 роках
Узбекистан і Сполучені Штати Америки запустили Спільну інвестиційну платформу «США — Узбекистан», покликану розширити двостороннє співробітництво у сфері інвестицій та експортного фінансування, а також залучити додаткові ресурси для реалізації стратегічно важливих проєктів.
Нова платформа створюється для виявлення, підтримки та просування стратегічних інвестиційних проєктів, що становлять взаємний інтерес для Узбекистану, США та їхніх партнерів. Механізм також передбачає розвиток співробітництва у сфері експортного фінансування та залучення міжнародного капіталу до пріоритетних галузей економіки.
Ключовими напрямами діяльності платформи визначено енергетику, інфраструктуру, транспорт і логістику, інформаційно-комунікаційні технології, фармацевтичну промисловість, а також розвідку й освоєння критично важливих мінеральних ресурсів.
Особливу увагу буде приділено проєктам, здатним зміцнити виробничі та логістичні ланцюги постачання, забезпечити стале енергопостачання та сприяти розвитку сучасних високотехнологічних виробництв.
Передбачається, що новий механізм стане інструментом мобілізації приватного капіталу та дозволить залучити до фінансування перспективних проєктів суверенні фонди добробуту, міжнародні фінансові інститути, багатосторонні банки розвитку та інші великі інвестиційні організації.
За оцінками DFC, Узбекистан і Центральна Азія мають значний економічний потенціал завдяки зростаючому світовому попиту на критично важливі мінерали, збільшенню потреби в надійному енергопостачанні та розширенню торговельних потоків уздовж Транскаспійського транспортного коридору.
Генеральний директор DFC Бен Блек зазначив, що запуск платформи є першим кроком до реалізації інвестицій, які відповідають стратегічним інтересам обох країн. За його словами, новий механізм сприятиме зміцненню ланцюгів постачання та створенню додаткових можливостей для економічного зростання США й Узбекистану.
Паралельно сторони обговорюють перехід до практичної реалізації низки великих спільних проєктів. Серед перспективних напрямів — будівництво нового аеропорту в Ташкенті, створення сучасного медичного комплексу у Ферганській області та запуск цифрового банку.
Компанія Coal Energy S.A. (Люксембург), як втратила всі свої вугільні активи в Україні через російську агресію та переорієнтувалася на роботу у Польщі, за дев’ять місяців 2026 фінансового року (ФР, липень 2025 року – березень 2026 року) отримала чистий збиток $1,46 млн, тоді як за аналогічний період 2025ФР її чистий прибуток становив $1,6 млн.
Згідно зі звітом компанії на Варшавській фондовій біржі, де котируються її акції, виручка за цей період зменшилася на 31,8% – до $2,06 млн, а операційний збиток зріс на 82,1% – до $0,55 млн.
Coal Energy уточнила, що з січня по березень цього року її чистий збиток склав $0,11 млн проти чистого прибутку $1,97 млн у такому ж кварталі минулого року, виручка зросла на 2,5% – до $0,88 млн, а операційний збиток зменшився на 33,3% – до $0,05 млн.
За тиждень до цього Coal Energy повідомила про зупинку угоди з фондом Global Tech Opportunities 31, що входить до групи ABO Securities, яка передбачала випуск безвідсоткових конвертованих облігацій на суму до 14,5 млн злотих.
У першому півріччі 2026ФР облігації на суму 2,5 млн злотих ($0,67 млн за тодішнім курсом) вже були конвертовані у нововипущені акції, а станом на середину цього року неконвертованими залишилися облігації на 2 млн злотих.
Як повідомлялося, Coal Energy у 2025ФР отримала консолідований чистий прибуток $4,12 млн порівняно із чистим збитком $2,12 млн у 2024ФР переважно за рахунок продажу чотирьох активів групі. Консолідована виручка компанії зросла у 2025ФР на 52,4% – до 3,76 млн.
У вересні 2025 року правління схвалило Оновлену стратегію розвитку компанії на 2025-2027 роки, яка відображає нещодавно забезпечене фінансування, поточні інвестиційні проєкти та тривалу війну в Україні.
“Оновлена стратегія побудована на чотирьох основах: 1. вуглевидобуток у Польщі та Румунії, 2. надання послуг з видобутку корисних копалин у Польщі та Румунії, 3. розвиток видобутку критичної сировини в Центральній та Східній Європі та Україні, та 4. глобальні консультаційні послуги для сектору мінеральних ресурсів”, – йшлося у попередньому звіті, тоді як у новому звіті опис діяльності відсутній.
Акції Coal Energy котируються на Варшавській фондовій біржі з 8 серпня 2011 року. Її основним напрямом роботи був видобуток вугілля на двох підземних шахтах та робота з вугільними відвалами у Донецькій області. Вишневецький наразі через Lycaste Holdings контролює 58,74%, Global Tech Opportunities – 2,34%. На Варшавській фондовій біржі торгується 24,42% акцій.
Капіталізація компанії на торгів 30 червня складала PLN92,18 млн ($24,45 млн за поточним курсом) за ціни акції 2,00 злотих, яка з початку дня після публікації звітності подешевшала на 1,28%.
Уряд президента Аргентини Хав’єра Мілея готує програму отримання громадянства за інвестиції, яка може стати однією з найбільших на світовому ринку «золотих паспортів», повідомляє Financial Times.
За даними джерел, влада розглядає два варіанти участі для інвесторів: безповоротне пожертвування до державного фонду на суму близько $500 тис. або купівлю спеціальних суверенних облігацій із нульовим купоном приблизно на $1 млн.
Передбачається, що залучені кошти можуть бути спрямовані на обслуговування та погашення державного боргу Аргентини. Після реструктуризації 2020 року країна залишається обмеженою в доступі до міжнародних ринків капіталу та шукає додаткові джерела валютних надходжень.
Якщо програму буде реалізовано, Аргентина може стати найбільшою країною G20, яка пропонує прямий шлях до громадянства через інвестиції. Це особливо помітно на тлі посилення ставлення до «золотих паспортів» у Європі, де такі програми стикаються з політичним та юридичним тиском.
Однією з ключових переваг аргентинського паспорта називають високий рівень глобальної мобільності. Він надає безвізовий доступ майже до 170 країн, включаючи Шенгенську зону та Велику Британію. Для інвесторів це може зробити Аргентину більш конкурентоспроможною порівняно з невеликими карибськими та тихоокеанськими юрисдикціями, які традиційно пропонували інвестиційне громадянство.
Ще однією важливою умовою може стати відсутність вимоги щодо постійного проживання в країні. Для заможних інвесторів це принципово, оскільки дозволяє отримати паспорт без переїзду та без автоматичного набуття повноцінного податкового резидентства в Аргентині.
Однак проект поки що не є остаточно затвердженою програмою. Деталі ще доопрацьовуються, а ініціатива вже стикається з критикою всередині країни. Опоненти вказують, що питання громадянства, згідно з аргентинською Конституцією, мають регулюватися Конгресом, а не лише президентськими указами.
Є й зовнішні ризики. Міжнародні партнери дедалі суворіше оцінюють програми громадянства за інвестиції через загрози відмивання грошей, обходу санкцій та недостатньої перевірки заявників. Раніше Велика Британія обмежувала безвізовий режим для низки країн саме через претензії до їхніх паспортних програм.
Київ залишається в нижній частині європейського рейтингу вартості оренди житла, незважаючи на відновлення попиту на якісні квартири в столиці України, свідчать дані Global Property Guide.
Згідно з таблицею медіанних запитуваних орендних ставок за червень 2026 року, оренда 1-кімнатної квартири в Києві становить близько 550 євро на місяць. За цим показником українська столиця посідає приблизно 34-те місце серед 40 європейських та близьких до Європи міст, представлених у відкритій частині таблиці Global Property Guide, якщо сортувати міста від найвищої орендної плати до найнижчої.
Київ ділить позицію з Подгорицею, де медіанна орендна плата за 1-кімнатну квартиру також становить близько 550 євро. При цьому Белград помітно дорожчий — близько 800 євро на місяць, Бухарест і Афіни — близько 650 євро, Софія і Загреб — близько 600 євро. Нижче за Київ у таблиці знаходяться Кишинів, Тбілісі, Сараєво та Скоп’є.
Для українського ринку це важливий сигнал. З одного боку, Київ уже не належить до найдешевших міст регіону. З іншого — вартість оренди в столиці України все ще нижча, ніж у більшості столиць Центральної та Південно-Східної Європи, включаючи Белград, Будапешт, Варшаву, Прагу, Братиславу, Бухарест, Загреб і Софію.
На тлі даних Global Property Guide про стрімке зростання орендних ставок у Росії, Чорногорії, Сербії, Угорщині, Бразилії та Ірландії Київ виглядає більш стриманим ринком. Це пов’язано не з відсутністю попиту, а з впливом війни, міграції, ризиків безпеки, обмеженого платоспроможного попиту та високої невизначеності для орендарів та інвесторів.
За даними Global Property Guide, медіанна запитувана орендна плата за 2-кімнатну квартиру в Києві становить близько 850 євро на місяць, 3-кімнатної — близько 1,69 тис. євро. При цьому Київ залишається відносно доступним у сегменті 1- та 2-кімнатних квартир, але в сегменті 3-кімнатного житла вже можна порівняти з Будапештом, Ригою та Вільнюсом і помітно перевищує Белград, Софію, Загреб, Подгорицю та Кишинів.
Для інвесторів Київ залишається ринком із підвищеними ризиками, але й із потенціалом відновлення. Подальша динаміка оренди залежатиме від безпеки, повернення населення, стану економіки, пропозиції нового житла, доступності іпотеки, інфраструктури та попиту з боку внутрішньо переміщених осіб, іноземних фахівців і бізнесу.
У разі поліпшення ситуації з безпекою та відновлення ділової активності орендні ставки можуть отримати додатковий імпульс до зростання.
Київ, оренда житла, Global Property Guide
