Федерація роботодавців автомобільної галузі (ФАУ) з посиланням на дані Auto-Consulting опублікувала статистику продажів нових легкових авто.
За наведеними даними, в січні-червні в Україні продано 33,773 тис. легкових авто.
Перші шість місць на ринку не змінилися порівняно з травнем: лідирує Toyota з продажем 887 авто (на 4% більше, ніж у червні-2024, але на 20% менше травня-2025), друге місце посідає марка Volkswagen, продажі якої в червні зросли більш ніж удвічі порівняно з червнем 2024 року – до 557 одиниць, третім став Renault з 547 авто (+32%).
Четверту сходинку посідає Skoda, яка в червні наростила продажі на 69% до червня минулого року – 454 одиниці, на п’ятому місці вже стабільно закріпився BYD завдяки імпорту електричних авто (453 одиниці), шостим став Huyndai (284 авто і приріст 73% до червня минулого року)
Збільшив свій вплив і Zeekr – тепер ці китайські електроавто знаходяться на сьомому місці на українському ринку і випереджають за обсягами продажів всі преміальні бренди.
«Саме імпорт електромобілів з Китаю забезпечив у червні і восьме місце Honda, та й сприяв популярності багатьох інших авто», – повідомляє ФАУ за даними Auto-Consulting.
Зберігається і великий попит на німецькі преміальні авто. Лідирує тут BMW (257 авто – на 53% менше за червень-2024), а поруч з ним Audi з 233 авто (+47%). Обидва німецькі бренди і посіли в червні 9-е і 10-е місце на українському ринку.
ФАУ також наводить статистику Auto-Consulting продажів легких комерційних авто (LCV), згідно з якою в червні вони скоротилися на 9% до червня-2024, склавши 637 од., а за перше півріччя – на 4,6% до аналогічного періоду минулого року, до 3,856 тис. од.
Таким чином, на загальному ринку легкових і легких комерційних авто частка LCV в червні склала 9,3% (торік – 12,2%), а за півріччя – 10,2% (10,6%).
У цьому сегменті найкращий результат у червні у Citroen, продажі яких зросли на 62% до травня-2025, але скоротилися на 40% до червня-2024 – до 146 од. Другою стала Renault з продажем 80 авто (на 57% менше, ніж у червні-2024), третя сходинка за Peugeot – 70 авто проти 27 минулого року.
У той же час за підсумками першого півріччя лідирує Renault з часткою ринку 16,55% і продажем 638 авто (падіння до аналогічного періоду минулого року – 58%), далі йдуть Citroen – 522 од. (-15%) і Ford – 458 од. (+87%).
Продажі нових легкових автомобілів в Україні в червні зросли на 23% порівняно з тим же місяцем минулого року – до 6,217 тис. од., повідомляє Федерація роботодавців автомобільної галузі (ФАУ) з посиланням на дані Auto-Consulting.
«Це дозволило авторинку за підсумками шести місяців майже наздогнати результат першого півріччя 2024 року (-0,95%) і нівелювати падіння ринку на початку року і навесні. Авторинок нарешті вийшов на позитивний трек», – йдеться в повідомленні на сайті ФАУ.
Разом з тим, у порівнянні з травнем поточного року продажі в червні впали на 9,3%.
За наведеними даними, в січні-червні в Україні продано 33,773 тис. легкових авто.
Понад 28 тисяч самозайнятих осіб зареєстровано наразі в Україні за даними Державної податкової служби. Це рекордний показник за останні 5 років. Від початку повномасштабної самозайнятих побільшало на 1,1 тисячі. Понад 292 млн грн податку вже сплатили фахівці, що ведуть незалежну професійну діяльність, за перші п’ять місяців 2025 року. Найбільше таких спеціалістів у Києві, на Дніпропетровщині та Одещині.
28,3 тис. фахівців, які провадять незалежну професійну діяльність — тобто самозайнятих — зареєстровано в Україні станом на початок червня 2025 року. Це юристи, приватні викладачі, перекладачі, архітектори, нотаріуси, психологи, митці, науковці, лікарі та інші фахівці, які не мають статусу фопу, але працюють самостійно.
Це рекордний показник за останні п’ять років. Пік кількості таких фахівців раніше фіксували у листопаді 2021 року — 27,9 тисячі. Проте вже в грудні їхня кількість скоротилася на 700 осіб, після цього показник знову почав зростати, хоч і з паузою у перші місяці повномасштабного вторгнення. Від початку повномасштабної кількість самозайнятих професіоналів зросла на 1,1 тисячі — приблизно на 4%.
Варто зазначити, що лише у Єдиному реєстрі адвокатів наразі налічується понад 71 тисяча фахівців. Втім не всі з них оформлені як самозайняті, а, наприклад, можуть працювати в адвокатських бюро чи об’єднаннях, або працювати як фоп.
Найбільше таких фахівців працює у Києві — 4,2 тис. осіб. Наслідують Дніпропетровщина — 2,5 тис. та Одещина — 2,4 тис.
292,29 млн грн податків сплатили до бюджету самозайняті за перші п’ять місяців 2025 року. Це на 33% більше, ніж за аналогічний період торік. Варто зазначити, що у Херсонській, Волинській та Київській областях сума сплачених податків зросла майже удвічі. Загалом 603,16 млн грн податків сплатили такі фахівці за минулий 2024 рік. Це у 1,6 раза більше, ніж у 2023 році та у 1,2 раза більше, ніж до початку повномасштабної.
Лідерами за обсягами сплачених податків є Київ — 140,5 млн грн (23% загальної суми), Львівщина — 49,8 млн грн (8%) та Дніпропетровщина — 49,6 млн грн (8%). Проте, якщо у Львівській області цю суму сплатили 1,3 тис. осіб, то в Дніпропетровській — 2,5 тис. самозайнятих сплатили практично ту ж суму.
38 тис. грн податків, у середньому, сплатив один самозайнятий на Львівщині за 2024 рік. У Києві — 33 тис. грн, на Вінниччині — 31 тис. грн. Найнижчі середні суми — на Луганщині, Донеччині та Херсонщині.
Втім, ці розрахунки умовні — точну оцінку дати неможливо, адже невідомо, скільки з осіб, що засвідчені як самозайняті, реально працюють і отримують дохід.
Варто зазначити, що незалежні професіонали становлять лише 1,4% усіх самозайнятих осіб в Україні (разом із фопами). Частка їхніх податкових надходжень — лише 0,6% від загальної суми, сплаченої самозайнятими.
Банки регулярно перевіряють статус своїх клієнтів щодо самозайнятості — це важливо для оцінки фінансового профілю, оподаткування та відповідності регуляторним вимогам.
Опендатабот пропонує сервіс, який дозволяє перевірити, чи є людина підприємцем або самозайнятою особою, а також отримати відповідну виписку.
Контекст
Нагадаємо, що у квітні Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Він передбачає оподаткування доходів самозайнятих, отриманих від діяльності на цифрових платформах на кшталт Uklon, Bolt, OLX, Prom, Rozetka тощо.
https://opendatabot.ua/analytics/self-employed
Необхідно усунути правову колізію щодо пайових внесків для будівництва, розпочатого після 1 січня 2021 року, вважає Українська асоціація девелоперів.
“Необхідно усунути законодавчу колізію і чітко закріпити, що щодо об’єктів будівництва, спорудження яких розпочато до 1 січня 2021 року і які станом на зазначену дату не були прийняті в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між забудовниками та органами місцевого самоврядування станом на 01.01.2021 р. не були укладені, сплата пайової участі не нараховується і не здійснюється. Це відповідатиме первинному задуму законодавця ліквідувати квазіподаток і стимулювати розвиток будівельної галузі«, – прокоментував глава правління асоціації Євген Фаворов агентству »Інтерфакс-Україна”.
Він нагадав, що в 2019 році влада офіційно визнала, що пайова участь перетворилася на джерело корупції, і тому був прийнятий закон №132-IX про її скасування. Таке рішення сприяло зниженню вартості житла і мало стати інструментом стимулювання інвестиційної активності в галузі. Але де-факто галузь зіткнулася з практикою, коли громади вимагають, в тому числі через суд, виплати пайових внесків і для проектів, дозвіл на будівництво яких отримано до цієї дати, а саме будівництво розпочато пізніше. Зокрема, департамент економіки та інвестицій Київської міської держадміністрації (КМДА) є позивачем у 152 судових справах про стягнення з замовників будівництва грошових коштів пайової участі. Як писало агентство «Інтерфакс-Україна», станом на 1 березня в судах різних інстанцій на розгляді було 106 таких справ для об’єктів, введених у 2020-2022 роках, на суму близько 1,59 млрд грн.
За оцінкою експертів Асоціації девелоперів, при скасуванні пайової участі була виявлена законодавча колізія, що створила цю правову прогалину в регулюванні відповідних правовідносин. Це прямо визнав і Верховний суд у рішенні від 20 липня 2022 року у справі №910/9548/21, де зазначено: «Закон №132-IX не регулює питання пайової участі в разі, коли будівництво об’єкта розпочато після 1 січня 2021 року». Водночас, надаючи власне тлумачення цих правовідносин, суд фактично відійшов від суті та наміру законодавця, який полягав у повній ліквідації пайової участі як квазіподатку на нерухомість.
14 травня 2025 року у справі №320/44099/23 Верховний суд остаточно підтвердив, що зміни до порядку залучення та використання пайових внесків, прийняті Київрадою в 2019-2020 роках, є протиправними та недійсними. Тобто даним рішенням суд підтвердив, що нормативне підґрунтя, яке використовувалося для нарахування пайової участі міською владою з 2019 року, укладення відповідних договорів або виставлення фінансових вимог, є протиправним, тобто незаконним.
«Крім юридично необґрунтованої позиції міської влади варто звернути увагу на ще один важливий аспект. Місто вже отримує від девелоперів і покупців житла мільярди гривень у вигляді побудованих і переданих у комунальну власність об’єктів інженерної, транспортної та соціальної інфраструктури», – підкреслив Фаворов.
За підрахунками асоціації, тільки в Києві у восьми проектах п’яти компаній – її членів вже створено інженерну, транспортну та соціальну інфраструктуру на понад 5,6 млрд грн. Загальна ж вартість всієї інфраструктури, яку девелопери міста побудували за роки роботи, обчислюється десятками мільярдів гривень, повідомив глава об’єднання.
Багато з цих активів передаються на баланс, зокрема міських підприємств, які не тільки отримують їх безкоштовно, але й надалі отримують стабільний дохід, стягуючи плату з мешканців за обслуговування побудованих мереж.
Але те, що відбувається зараз – спроби донарахувати пайовий внесок заднім числом – тільки погіршує і без того складну ситуацію найгострішої житлової кризи за всю історію незалежної України, зазначив він.
За оцінкою експертів Української асоціації девелоперів, подібні практики викликають зростання цін на житло, оскільки створюється подвійне, непередбачуване фінансове навантаження на підприємства, які змушені закладати ці витрати у вартість квадратного метра.
“Ці витрати неможливо спрогнозувати в рамках бізнес-моделі, оскільки національне законодавство прямо забороняє інструмент пайової участі. Окрему відповідальність у цій ситуації несе політичне керівництво країни, яке публічно відзвітувало перед виборцями про скасування пайової участі та поліпшення інвестиційного клімату. Однак на практиці це виявилося декларативним жестом, який лише частково отримав реальне правове втілення. Те, що ми спостерігаємо сьогодні, прямо суперечить заявленим державою цілям дерегуляції, підтримки будівельної галузі та забезпечення доступного житла”, – підкреслив Фаворов.
На думку експертів асоціації, ситуацію можна виправити, усунувши законодавчу колізію і чітко закріпивши те, що щодо об’єктів будівництва, зведення яких розпочато до 1 січня 2021 року і які на цю дату не були прийняті в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між забудовниками та органами місцевого самоврядування на той час не були укладені, сплата пайової участі не нараховується і не здійснюється.
Українська асоціація девелоперів заснована в 2023 році. Члени асоціації реалізують проєкти, які складають 26% ринку України та 93% ринку столиці.
ДП «Ліси України» встановило черговий рекорд і реалізувало за підсумками квітня-червня необробленої деревини на 8,9 млрд грн, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець на фейсбук-сторінці.
«Ліси України» на 40% збільшили надходження до державного та місцевих бюджетів! Сплата податків у першому півріччі зросла більш ніж на 1,7 млрд грн порівняно з аналогічним періодом 2024 року”, – підкреслив він.
Болоховець зазначив, що прибуток після сплати податків держпідприємство використовує для закупівлі нової пожежної техніки (у найближчих планах – 10 великих пожежних машин), розвитку сучасних насіннєвих центрів та інфраструктури (лісові дороги, рекреаційні пункти тощо), відновлення лісових господарств на деокупованих територіях та механізації заготівлі (харвестери, форвардери, трактори тощо).
Він високо оцінив ефект укладених піврічних форвардних контрактів, за якими покупці вибрали всю деревину, що дозволило отримати показник у 101% виконання планів.
«Завдяки »форвардам” деревообробники можуть бронювати необхідний їм обсяг сировини і фіксувати ціну. У виграші і підприємство. Гарантійний внесок, який повертається тільки після виконання 97% договору, мотивує покупців вибирати весь законтрактований обсяг продукції. У наступному році частка «форвардів» буде збільшена, в планах річні контракти”, – написав він.
Крім того, «Ліси України» вже відвантажили за квартальними договорами другого кварталу понад 95% лісоматеріалів. Більшість невиконань – з вини покупців, які або відмовляються від товару, або вчасно не проводять оплату.
У держпідприємстві звернули увагу, що проводять гнучку політику щодо взаєморозрахунків, усвідомлюючи, що у виробників можуть виникати складнощі з оборотними коштами, адже вони не відразу отримують оплату за виготовлену лісопродукцію. Однак підприємство іноді вдається до призупинення поставок, поки покупець не погасить заборгованість, що певною мірою впливає на показник виконання контрактів.
«Загалом ситуація на ринку деревини поки що збалансована. Стрімке зростання курсу євро значно посилило позиції українських експортерів, тому прогнози на друге півріччя більш ніж оптимістичні», – резюмував гендиректор «Лісів України».
Грецька роздрібна мережа Veropoulos, відома в Сербії під брендом Super Vero, оголосила про продовження розширення в країні з виходом на ринок нових локацій з 2026 року. Компанія планує зміцнити свою присутність після більш ніж 20 років успішної діяльності.
Компанія присутня в Сербії з 2001 року, перший магазин Super Vero був відкритий в 2002 році в Новому Белграді. За даними на 2017 рік, загальний обсяг інвестицій склав 48 млн €, штат — 500 співробітників, а площа торгових приміщень — 15 000 м².
У 2013 році Veropoulos вклав додаткові 20 млн € в проекти з будівництва нових магазинів: на той час функціонувало три супермаркети, четвертий будувався, а п’ятий готувався до запуску. Загальний персонал зріс до 650 осіб.
Плани зростання: 2026 і далі
• Очікується відкриття декількох нових магазинів у 2026 році, включаючи формат Jumbo. Компанія готує об’єкти в різних районах Белграда та інших містах.
• Super Vero спеціалізується на грузинських і грецьких продуктах, домашньому начинні та преміальній гастрономії. В асортименті — свіжі овочі та фрукти, дари моря, оливки, сир, м’ясо, бакалія та товари для дому.
Аналітична довідка про Veropoulos
• Країна походження: Греція, материнська група — Vero S.A., сімейний бізнес з 1970-х років.
• Інвестиції в Сербії: від 68 до 70 млн € за більш ніж 20 років роботи.
• Персонал: близько 650 осіб (станом на 2025 рік).
• Формати магазинів: Super Vero (супермаркети), Jumbo (гіпермаркети з ресторанами); площі від 2 000 м².
• Асортимент: акцент на продукти високої якості, безліч грецьких, натуральних і екологічних товарів. Є свіжа випічка, дари моря, продукти преміальної категорії.
• Бренд-стратегія: позиціонується як сімейний бренд, який не прагне до агресивної експансії, але відданий сталому зростанню та розвитку.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1147
