Підприємства агропромхолдингу “Астарта” завершили збір ранніх зернових культур та озимого ріпаку на площі 54 тис. га, зібравши близько 256 тис. тонн урожаю, повідомила компанія.
Як зазначено в повідомленні, агрохолдинг зібрав понад 210 тис. тонн пшениці та 43 тис. тонн озимого ріпаку.
Середня врожайність озимої пшениці в “Астарті” становила 5,4 тонн/га, озимого ріпаку – 3,1 тонн/га. Найвищу врожайність зафіксували у ТОВ “Хмільницьке” на Вінниччині – 7,7 тонн/га озимої пшениці та 3,8 тонн/га озимого ріпаку.
Директор департаменту рослинництва, логістики та механізації агрохолдингу Андрій Загорулько зазначив, що сезон був складним через несприятливі погодні умови та хвороби озимого ріпаку.
Наразі в “Астарті” вже розпочали підготовку ґрунту для посівної озимих культур.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у семи областях України та є найбільшим виробником цукру в країні. Склад компанії включає п’ять цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 214 тис. га (зокрема 129 тис. га у Полтавській, 42 тис. га у Хмельницькій та 16 тис. га у Вінницькій областях) і молочні ферми з 30 тис. голів ВРХ. Холдинг також оперує заводом із переробки сої та біоенергетичним комплексом у Полтавській області, а також мережею з шести елеваторів.
Чистий прибуток “Астарти” за 2025 рік впав у 4,2 раза – до $19,94 млн, а консолідована виручка скоротилася на 23% – до $472 млн.
Національний поштовий оператор АТ “Укрпошта” запустило інтеграцію з одним із найбільших маркетплейсів світу Etsy, що дозволить оформлювати міжнародні відправлення без дублювання даних, повідомив генеральний директор компанії Ігор Смілянський у середу.
“Відсьогодні “Укрпошта” запустила інтеграцію з Etsy, де продається понад 1,7 мільйона українських товарів ручної роботи, крафтової продукції, предметів мистецтва та вінтажних виробів”, – написав Смілянський у телеграм-каналі.
За його словами, українські продавці матимуть можливість автоматично імпортувати замовлення з Etsy, оформлювати міжнародні відправлення без повторного введення даних, а також автоматично передавати трек-номер після створення відправлення.
Серед іншого передбачається дозвіл друкувати ярлики безпосередньо особистого кабінету, оплачувати доставку онлайн, користуватися накопичувальними знижками на міжнародні відправлення та безкоштовно повертати відправлення у разі їх невручення.
Користувач зможе налаштувати інтеграцію в особистому кабінеті “Укрпошти”, синхронізувавши його з Etsy-магазином, що в результаті дозволить автоматичного імпортувати нові замовлення.
“Після цього залишиться лише оформити й оплатити відправлення онлайн, роздрукувати ярлик (або назвати трек-номер у відділенні) та передати посилку “Укрпошті”, яка доставить її до будь-якої з 230 країн та територій світу”, – зауважив гендиректор національного поштового оператора.
Окремо Смілянський уточнив, що компанія готує програму для VIP-експортерів, де вони зможуть відправляти з будь-якої точки у закритому вигляді та скористатись послугою кур’єра.
Як повідомлялось наприкінці червня, “Укрпошта” підписала угоду з Etsy, ставши таким чином його офіційним партнером
В “Укрпошті” зауважували, що всі розрахунки по миту (в США та ЄС) забезпечуватиме національний поштовий оператор.
Etsy – міжнародний маркетплейс, що спеціалізується на продажах виробів ручної роботи, вінтажних речах, прикрасах та інших виробах.
Як повідомлялося, “Укрпошта” за другий квартал 2026 року отримала чистий прибуток у розмірі 296,7 млн грн проти чистого збитку 108 млн грн в аналогічному періоді 2025 року.
Сталий розвиток деревопереробки — виконання цієї оперативної мети Програми діяльності уряду відтепер покладено на Міністерство аграрної політики та продовольства, тоді як донедавна лісовим господарством опікувалося Міністерство економіки та навколишнього середовища.
Згідно з Програмою, яку Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради, завданням Мінагрополітики є схвалення Стратегії розвитку деревообробної та меблевої галузей України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів щодо її реалізації на 2026–2028 роки (2026 рік).
Серед інших завдань у цій сфері — у 2027 році запровадити єдині правила функціонування ринку деревини для всіх постійних лісокористувачів та власників лісів, завершити корпоратизацію державного підприємства «Ліси України» та запровадити безстроковий мораторій на відчуження державних акцій.
Лісова галузь та Державне агентство лісових ресурсів (Держлісагентство) підпорядковувалися Мінагрополітики до 2019 року, після чого їх перевели до сфери відання об’єднаного Міністерства енергетики та охорони навколишнього середовища (Мінекоенерго), а в 2020 році після його поділу вони перейшли до відання Міністерства охорони навколишнього середовища та природних ресурсів, де й перебували до літа 2025 року, коли було створено чергове об’єднане міністерство — Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства.
Можливе рішення про повернення лісової галузі до сфери відання Міністерства аграрної політики критикувала народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. «Ключовий ризик — зміна самої філософії управління лісами. Ліс не можна сприймати лише як господарський ресурс, який потрібно ефективніше використовувати. Адже насамперед це природний капітал, екосистема та частина екологічної безпеки країни», – пояснила вона свою позицію.
На її думку, така передача також може загальмувати корпоратизацію ДП «Ліси України», цифровізацію обліку деревини та перехід до європейських стандартів управління лісами.
деревина, деревообробка, корпоратизація, ЛІС, Мінагрополітики
Ринок житла Угорщини у 2025 році продовжив відновлення, а ціни зросли на 20% у номінальному вираженні та на 15% з урахуванням інфляції. Кількість зареєстрованих угод наблизилася до 136 тис., а остаточний показник, за оцінкою Центрального статистичного управління Угорщини (KSH), має перевищити 140 тис. угод, свідчить останній річний огляд ринку.
При цьому детальної статистики за 2025 рік із розподілом покупців житла за громадянством KSH поки що не опублікувало. Останній доступний повний зріз показує, що у 2024 році іноземні громадяни придбали в Угорщині 6,6 тис. об’єктів житла загальною вартістю близько 834 млн євро. Це було на 5,2% більше за кількістю об’єктів, ніж роком раніше.
Таким чином, іноземці забезпечили близько 5% усіх угод з нерухомістю в Угорщині у 2024 році, а в грошовому вираженні на них припало 6,4% обороту ринку. Загалом того року в країні було продано близько 131,1 тис. об’єктів нерухомості.
Після зниження активності у 2023 році кількість угод в Угорщині зросла у 2024 році на 25% — до 131,1 тис. У 2025 році зростання продовжилося: на момент закриття даних KSH отримало інформацію про 135,7 тис. продажів, з яких 128,2 тис. припали на вторинний ринок і близько 7,6 тис. — на новобудови. Остаточна кількість угод, як очікується, перевищить 140 тис.
Особливо помітно ринок активізувався у другій половині року після запуску державної програми пільгового житлового кредитування Home Start. У вересні кількість продажів виявилася на 47% вищою, ніж роком раніше, а в четвертому кварталі KSH оцінювало річне зростання кількості угод приблизно в 10%.
У Будапешті середня вартість квадратного метра вторинного житла у четвертому кварталі 2025 року становила близько 3,24 тис. євро.
Середня вартість проданого об’єкта сягнула приблизно 184 тис. євро. Панельні квартири в середньому продавалися приблизно за 165 тис. євро, а приватні будинки — за 284 тис. євро.
Вартість квадратного метра в столиці зросла за рік на 21%. При цьому в окремих сегментах зростання було ще вищим: панельні квартири подорожчали приблизно на 35%.
За межами столиці найвищі ціни серед адміністративних центрів наприкінці 2025 року спостерігалися в Дебрецені — близько 2,62 тис. євро за кв. м, Дьоре — 2,45 тис. євро, Веспремі — 2,44 тис. євро та Сегеді — близько 2,38 тис. євро за кв. м.
Незважаючи на наявність практично повної загальної статистики за 2025 рік, останній опублікований KSH детальний рейтинг покупців за громадянством поки що стосується 2024 року.
Іноземні громадяни тоді придбали 6,6 тис. об’єктів житла, що на 5,2% більше, ніж у 2023 році.
Загальна вартість нерухомості, придбаної іноземцями, становила приблизно 834 млн євро, або 6,4% грошового обороту угорського ринку житла.
Статистика за основними групами іноземців у 2024 році:
Німеччина — 1 369 об’єктів
Китай — 708
Румунія — 671
Словаччина — 671
Нідерланди — 438
В’єтнам — 329
Австрія — 268
Росія — 185
Україна — 144
Ізраїль — 137
Відмінності між групами іноземців особливо помітні за географією покупок.
Громадяни Китаю здійснили 91,5 % своїх угод у Будапешті, в’єтнамці — 96 %, росіяни — 84,9 %.
Українці значно менше орієнтувалися на столицю: лише 39,6% придбаного ними житла розташовувалося в Будапешті. Таким чином, більшість українських покупців обирали інші міста та регіони Угорщини.
Німці, незважаючи на перше місце за кількістю угод, практично не зосереджувалися в столиці — на Будапешт припало лише 8 % їхніх покупок. KSH відзначає високу активність німецьких громадян у невеликих населених пунктах Південного та Західного Задунав’я.
Середня вартість об’єкта, придбаного громадянином України, становила близько 96 тис. євро, а середня вартість квадратного метра — приблизно 1,35 тис. євро.
У масштабах всієї Угорщини іноземці становлять близько 5% від кількості угод, проте в Будапешті їхній вплив значно вищий. У 2024 році на іноземних громадян припало 7,8% покупок житла в столиці та 10% їхньої загальної вартості.
У внутрішніх районах Пешта іноземці брали участь приблизно в 19% усіх угод, а у вартісному вираженні забезпечували близько 26% ринку. Особливо помітними тут були китайські та в’єтнамські покупці.
Таким чином, найсвіжіша офіційна статистика вже дозволяє оцінити угорський ринок нерухомості за 2025 рік: близько 136 тис. зареєстрованих угод із перспективою перевищення 140 тис. після остаточної обробки даних, зростання цін на 20% та подальше істотне подорожчання житла в Будапешті та більшості великих міст.
Однак структура покупок за громадянством за 2025 рік поки що не опублікована.
Першоджерело: Центральне статистичне управління Угорщини (KSH).
БУДАПЕШТ, іноземний покупець, НЕРУХОМІСТЬ, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Українська компанія Termojet, виробник обладнання для котелень і систем опалення, розглядає можливість виходу на ринок Сербії та шукає місцевого представника або партнера для розвитку продажів і дистрибуції, повідомляє телеграм-канал «Сербський економіст».
Компанія працює з 2002 року та має власне виробництво повного циклу.
До асортименту входять насосні групи, розподільні колектори, гідравлічні роздільники, сепаратори, клапани, циркуляційні насоси, обладнання для теплої підлоги та автоматика.
Для великих об’єктів випускається серія Termojet Mega потужністю до 2200 кВт.
У Сербії компанія зацікавлена передусім у співпраці з чинним учасником ринку опалювального та HVAC-обладнання.
Бажаний партнер:
Крім того, найближчою перспективою є також вихід на ринки сусідніх країн — Боснії, Чорногорії, Албанії та інших країн регіону.
Termojet готова працювати з дилерами, дистриб’юторами, монтажними та проєктними організаціями й надає партнерам технічну підтримку та навчання.
З питань партнерства та організації співпраці в Сербії звертайтеся на електронну пошту: 100events@ukr.net.
Міжнародна керівна компанія Ribas Hotels Group (RHG) долучилася до всеукраїнського проєкту з розвитку доступності готелів “Простір з можливостями”, незалежний аудит пройшов WOL.GREEN Polyana, повідомила пресслужба групи.
“Сьогодні доступність — це вже не конкурентна перевага, яка вирізняє готель серед інших, а базовий мінімум, необхідний усім гравцям ринку. В умовах війни кількість людей з ампутаціями та інвалідністю зростає, і бізнес має забезпечувати рівні можливості для всіх”, — зазначає PR-lead Ribas Hotels Group Анастасія Очеретнюк, слова якої наведено в релізі.
Вимоги інклюзивності згідно з державними будівельними нормами (ДБН) в Україні постійно підвищуються (останні зміни введено з 1 серпня 2025 року, зараз йде робота над новою редакцією – ІФ-У), і втілити новації в готових проєктах у повному обсязі не завжди можливо. Зокрема, у наявних готелях мережі RHG доступність поки що реалізована переважно частково — окремими елементами на кшталт адаптованих номерів, пандусів чи ліфтів, пояснює пресслужба. Більш комплексно безбар’єрність закладається в нових проєктах, які група будує з нуля, зокрема у “WOL Вінниця” та AMA Family Resort, де відповідні рішення продумують ще на етапі проєктування.
Щоб побачити, наскільки на практиці втілені рішення справді безбар’єрні, мережа Ribas Hotels Group взяла участь у спецпроєкті Metro Україна “Простір з можливостями”, реалізованому у співпраці з громадською організацією “Доступно.UA”, в ході якого було проведено 10 безоплатних аудитів закладів гостинності по всій Україні. Мета проєкту — допомогти бізнесу HoReCa створити доступний простір для гостей і персоналу на тлі зростання кількості людей з інвалідністю в Україні внаслідок війни, кількість яких у післявоєнний період, за приблизними оцінками, може сягнути 300–400 тис. осіб.
Для аудиту від мережі RHG обрали готель WOL.GREEN Polyana, який компанія реконструювала з недобудованої споруди вже під час повномасштабної війни, що дало змогу врахувати частину норм доступності одразу на етапі будівництва. Перевірка підтвердила низку впроваджених рішень: безбар’єрні загальні зони, рецепцію з двома зонами обслуговування, універсальну вбиральню з нормативними поручнями, ліфт відповідно до нормативів. Водночас експерти дали готелю поради щодо облаштування номеру, адаптованого для гостей з інвалідністю.
За словами керівниці архітектурного напряму TEMO Design Тетяни Морозової, закладати безбар’єрні рішення в проєкт від самого початку завжди дешевше, ніж переробляти готовий об’єкт. При цьому інклюзивність не обмежується шириною проходів чи пандусами, а охоплює весь шлях гостя готелем: навігацію, освітлення, акустику та психологічний комфорт.
Ribas Hotels Group була заснована 2014 року в Одесі як міжнародна керівна компанія повного циклу та екосистема готельного бізнесу. Об’єднує весь процес: від вибору ділянки, проєктування та будівництва до управління, франчайзингу й інвестування. Єдина готельна група в Україні, яка самостійно закриває всі етапи створення та розвитку готельних проєктів.
У своєму портфелі компанія має 56 проєктів на етапі будівництва, запуску або в управлінні, зокрема в Україні, Польщі, Туреччині та на Балі. Розвиває міські та курортні готелі 3, 4 та 5-зіркової категорії під брендами Ribas Hotels, Ribas Rooms, WOL home + hotel та Mandra Moments. Загальний номерний фонд оператора становить понад 1 тис. номерів.
RIBAS HOTELS GROUP, АУДИТ, ГОТЕЛЬ, доступність, інклюзивність
