Обсяг промислового виробництва у ФРН у березні скоротився на 0,7% порівняно з попереднім місяцем, повідомило статистичне управління країни. За даними Trading Economics, аналітики в середньому очікували зростання промислового виробництва на 0,5%.
Згідно з переглянутими даними, у лютому показник знизився на 0,5%, тоді як раніше повідомлялося про спад на 0,3%.
Випуск споживчих товарів у березні скоротився на 1,9%, засобів виробництва – на 1,6%. Тим часом виробництво проміжних товарів зросло на 0,8%.
Обсяг виробництва в машинобудуванні зменшився на 2,7%, в енергетичному секторі зафіксовано зниження на 4%. Тим часом обсяги будівництва збільшилися на 1,9%, випуск продукції автопрому також зріс на 1,9%.
У річному вираженні обсяг промислового виробництва в Німеччині в березні знизився на 2,8% після зниження на 0,2% місяцем раніше.
Іноземні громадяни у квітні 2026 року придбали в Туреччині 1,516 тис. об’єктів житлової нерухомості, що на 1,1% менше, ніж за аналогічний місяць минулого року, випливає з даних Турецького статистичного інституту TurkStat.
Частка іноземних покупців у загальному обсязі продажів житла в Туреччині склала 1,2%. При цьому загальний ринок житла в країні у квітні зріс: за даними TÜİK, у Туреччині було продано 126,808 тис. будинків і квартир, що на 2,6% більше, ніж у квітні 2025 року. За січень-квітень 2026 року загальний обсяг продажів житла склав 476,204 тис. об’єктів, збільшившись на 0,5% у річному вимірі.
На цьому тлі іноземний попит залишається слабкішим за внутрішній ринок. За перші чотири місяці 2026 року іноземці купили в Туреччині 5,681 тис. об’єктів, що на 11,6% менше, ніж у січні-квітні 2025 року. Найбільшими іноземними покупцями турецького житла у квітні залишилися громадяни Росії. Вони придбали 263 об’єкти, що майже на 15% більше, ніж у березні. Однак у річному вираженні їхній попит все ще нижчий: у квітні 2025 року громадяни РФ придбали 276 об’єктів.
Друге місце серед іноземних покупців у квітні посіли громадяни Китаю зі 110 угодами, третє — громадяни Ірану зі 100 угодами. Саме ці три країни увійшли до офіційної трійки найбільших покупців за даними TÜİK.
Структура попиту показує зміну іноземного сегмента. Російські покупці зберігають перше місце, але їхня активність вже значно нижча за піки 2022-2023 років, коли попит був підігрітий релокацією, санкціями, валютними ризиками та інтересом до посвідки на проживання через нерухомість.
Одночасно в статистиці все помітніше стають покупці з Азії, насамперед Китаю, що може відображати ширший інвестиційний інтерес до турецького ринку.
Українські громадяни у квітні 2026 року не увійшли до трійки найбільших іноземних покупців, тому в короткому релізі TÜİK їхня окрема кількість не вказана. Для порівняння, у квітні 2025 року українці посідали третє місце серед іноземних покупців і придбали 120 об’єктів житла в Туреччині.
У 2025 році українці загалом залишалися однією з помітних груп іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками року громадяни Росії, Ірану та України були названі серед трьох найбільших груп покупців житла в Туреччині.
Для українських покупців Туреччина зберігає значення як ринок нерухомості для проживання, релокації, оренди та інвестицій. Однак зниження активності іноземців загалом показує, що фактори попередніх років — посвідка на проживання, громадянство за інвестиції, валютний захист капіталу та релокаційний попит — вже не дають колишнього ефекту.
На внутрішньому ринку Туреччини у квітні активність підтримували насамперед місцеві покупці. Продажі нового житла зросли на 9,6%, до 40 306 тис. об’єктів, тоді як продажі вторинного житла дещо знизилися — на 0,3%, до 86 502 тис.
Таким чином, турецький ринок нерухомості у квітні показав два різних тренди: внутрішні продажі зростають, а іноземний попит продовжує знижуватися. Росіяни, як і раніше, залишаються найбільшою групою іноземних покупців, але їхня активність вже не виглядає ажіотажною. Українці, які раніше входили до числа лідерів, у квітні 2026 року не потрапили до топ-3, що може вказувати на більш обережну поведінку покупців або перерозподіл попиту на інші ринки.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, посольство Республіки Кіпр в Україні передало Маріупольському державному університету добірку книжок грецькою та англійською мовами для поповнення бібліотечного фонду, повідомляє журналіст відділу “Культура” агентства “Інтерфакс-Україна” з місця події.
“Після переміщення з Маріуполя до Києва підтримка Республіки Кіпр та Посольства Кіпру стала для нас ще важливішою. Сьогодні це вже не просто допомога, а реальний внесок у збереження Маріупольського університету як важливої інституції не лише для Донеччини, а й для всієї України та Європи”, — зазначила в.о. ректора Маріупольський державний університет Тетяна Марена.
За її словами, до повномасштабної війни в Маріупольському державному університеті діяла бібліотека елліністичних студій імені Костянтиноса Левендіса, яка налічувала близько 17 тис. видань і була однією з найбільших колекцій елліністичної літератури на просторах колишнього СНД.
Частина бібліотечного фонду була знищена внаслідок російських обстрілів Маріуполя, а значна частина унікальної колекції залишилася на окупованій території та нині перебуває під контролем окупантів.
“Ми пишаємося тим, що є центром плекання грецької мови, культури й історії в Україні”, — наголосила Марена.
Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Кіпр в Україні Міхаліс Фіріллас зазначив, що підтримка Маріупольського університету стала одним із перших напрямів співпраці після його знайомства з закладом.
“Ми одразу відчули, що боротьба Маріупольського університету дуже близька нашому серцю. Однією з перших ідей стало передання грекомовних книжок для бібліотеки, щоб відновити те, що було втрачено”, — сказав він.
За словами посла, більшість переданих видань присвячені історії, культурі, архітектурі та літературі Кіпру і Греції та охоплюють період від античності до сучасності.
На заході також був присутній заступник міністра освіти і науки України, колишній ректор Маріупольський державний університет Микола Трофименко.
“Це була одна з найбільших елліністичних бібліотек у світі. І дуже важливо, що сьогодні ми продовжуємо цю історію — історію успіху”, — зазначив Трофименко.
“У Маріупольському університеті, саме в місті Маріуполі, була одна з найбільших колекцій елліністичних видань на території колишнього СНД — близько 20 тис. книжок. Це був центр елліністичних студій, найпотужніший в Україні, і він досі ним залишається. На жаль, через окупацію значна частина цього фонду зараз перебуває в руках окупантів. Ми сподіваємося, що колекція збережена”, — повідомила помічниця посла Ірина Чалова.
За її словами, після релокації Маріупольський державний університет до Києва університет почав формувати нову бібліотеку елліністичних видань.
“Зараз у київській бібліотеці університету формується нова колекція, і завдяки донації Посольства Кіпру вона вже поповнилася новими книжками. Ми сподіваємося, що зможемо відновити той масштаб бібліотеки, який Маріупольський університет мав до війни”, — зазначила Чалова.
Вона також наголосила, що підтримка Кіпру після релокації університету набула особливого значення.
“Після переміщення Маріупольського університету до Києва підтримка Кіпру та Посольства Кіпру стала ще важливішою. Це реальний внесок у збереження університету як важливої інституції не лише для Донеччини, а й для всієї України та Європи”, — додала вона.
Після офіційної частини учасників запросили до спілкування під час прийому, а також запропонували коротку екскурсію кампусом і відвідування новоствореного Музею грецької культурної спадщини, розташованого на першому поверсі навчального корпусу.
Окремо Фіріллас, відповідаючи на запитання студентів, зазначив, що для майбутніх фахівців із міжнародних відносин сьогодні недостатньо бути експертом лише в одній сфері.
“У міжнародних відносинах, очевидно, потрібні мовні навички. Але, крім цього, потрібно створювати інші сфери експертизи. База в економіці або фінансах, навіть якщо це не повна програма навчання, є важливим доповненням”, – сказав посол.
Він також наголосив на важливості культурного розуміння в дипломатії.
“Я завжди вважав дуже важливим мати певний культурний зв’язок – розуміти історію, походження мови, витоки. Саме ці речі формують ідентичність сучасних людей і сучасного людства”, – зазначив Фіріллас.
За його словами, молодим українським випускникам варто надавати більше можливостей для стажування і навчання в середовищі Європейського Союзу, зокрема в Брюсселі, юридичних чи бізнесових структурах.
“Є певний спосіб робити речі, певна мова і певний етос підходу до загального компромісу, який називається Європейським Союзом. Усі ми маємо національні інтереси, але всі поділяємо спільну мету, тому мусимо чимось поступатися. Для українців, які хочуть займатися міжнародними відносинами, такий досвід був би чудовим доповненням”, – сказав посол.
Маріупольський державний університет після окупації Маріуполя був релокований до Києва і продовжує працювати як український заклад вищої освіти.
https://interfax.com.ua/news/culture/1167746.html
Українська продуктова ІТ-компанія Jiji, дочірня компанія холдингу Genesis, яка є найбільшим власником платформ оголошень (класифайд, аналог OLX) в Африці, оголосила про придбання найбільшої подібної платформи в Бангладеш — Bikroy.
«Ми продовжуємо роботу – з придбанням найбільшого класифайда в Бангладеш, країні з населенням 175 млн осіб, у нас є всі шанси стати найбільшою класифайд-платформою на emerging markets», – повідомив співзасновник компанії Володимир Многолетній у Facebook.
За його словами, компанія раніше придбала бізнес OLX і Cars45 в Африці, а також компанію Tonaton.
Продуктова ІТ-компанія Jiji була заснована спільно з підприємцем Антоном Волянським у 2014 році в рамках екосистеми Genesis. Уже в 2023 році маркетплейс став прибутковим, а в 2025-му компанія виплатила перші дивіденди.
«Це показує, що в цінні довгострокові проекти можна і потрібно інвестувати на перспективі багатьох років — і це нормально», — підкреслив співзасновник компанії.
За його даними, Jiji зараз є лідером на ринках із сукупним населенням понад 500 млн осіб. Серед іншого це найбільша в Африці дошка оголошень для автомобілів, нерухомості та електроніки.
«Мільйони людей користуються Jiji щомісяця. Бренд Jiji в країнах нашої присутності знають понад 50% населення», – підкреслив Многолетний.
Маркетплейс Bikroy був заснований у 2012 році. Платформа спеціалізується на широкому спектрі рекламних оголошень – від автомобілів, нерухомості, електроніки, одягу, товарів для дому до вакансій та послуг.
Як повідомляє «Сербський економіст», компанія Джареда Кушнера може вимагати від Сербії компенсацію в розмірі до 50 млн євро через невиконання умов договору щодо проекту будівництва готельно-житлового комплексу на місці будівлі колишнього Генерального штабу в центрі Белграда, заявила віце-голова опозиційної Партії свободи і справедливості Марініка Тепіч.
За її словами, контракт між сербською державою та компанією Кушнера передбачав зобов’язання з боку Сербії, пов’язані з підготовкою майданчика для проекту, однак вони не були виконані. Тепіч стверджує, що через це компанія Кушнера може вимагати компенсацію в розмірі 50 млн євро.
Поки що йдеться саме про заяву опозиційного політика, а не про публічно підтверджений позов або офіційну вимогу з боку компанії Кушнера.
Проект стосувався території колишнього комплексу Генштабу в Белграді, пошкодженого під час бомбардувань НАТО в 1999 році. Комплекс тривалий час мав статус культурної спадщини, однак у 2024 році уряд Сербії зняв з нього охоронний статус, що відкрило шлях для девелоперського проекту.
За даними ЗМІ, сербська сторона погодилася передати ділянку компанії, пов’язаній з Кушнером, у довгострокову оренду на 99 років. Проект передбачав будівництво готелю, апартаментів, офісних і комерційних площ в одній з найпомітніших локацій Белграда.
Ініціатива викликала сильний опір сербської опозиції, архітекторів та активістів. Для багатьох мешканців Белграда будівля Генштабу залишається не просто зруйнованим об’єктом у центрі міста, а символом бомбардувань НАТО 1999 року та пам’яттю про сучасну історію Сербії. Противники проекту вимагали зберегти меморіальний та культурний статус комплексу, а не перетворювати його на комерційну нерухомість.
Ситуація ускладнилася після розслідування щодо документів, на підставі яких комплекс було позбавлено статусу культурної пам’ятки. Сербські прокурори раніше висували звинувачення чинним і колишнім чиновникам у справі про можливу фальсифікацію документів, використаних для зняття охоронного статусу з Генштабу. Після цього західні ЗМІ повідомляли, що Кушнер відмовився від проєкту на тлі протестів і юридичних проблем навколо майданчика.
Джаред Кушнер — американський підприємець, засновник інвестиційної компанії Affinity Partners, зять президента США Дональда Трампа та колишній старший радник Білого дому під час першого президентського терміну Трампа.
Президент Сербії Олександр Вучич різко розкритикував зрив проєкту та заявив, що країна втратила велику інвестицію.
За його словами, йшлося щонайменше про 750 млн євро інвестицій та тисячі робочих місць. Вучич пообіцяв особисто подати кримінальні заяви проти тих, хто, за його словами, брав участь у «кампанії» зі знищення проекту.
Для Сербії можлива вимога компенсації стає новим етапом політично чутливої справи. З одного боку, влада представляла проект як велику інвестицію, яка могла б оживити одну з найпомітніших локацій у центрі Белграда. З іншого боку, противники проекту вважають, що держава не мала передавати символічно важливий об’єкт приватному іноземному інвестору під готель та комерційну забудову.
Ключове питання тепер полягає в тому, чи пред’явить компанія Кушнера офіційну вимогу до Сербії і на якій підставі. Офіційного повідомлення компанії Кушнера про подання позову або вимогу 50 млн євро у відкритих джерелах на даний момент не опубліковано.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” розглядає хмарний бізнес як один із важливих напрямів майбутнього розвитку, нещодавно запустив власний хмарний бізнес та шукає можливості його розвитку як органічно, так і за рахунок придбань
“Ми нещодавно запустили власний хмарний бізнес в Україні, власний центр обробки даних та почали комерціалізувати це наприкінці 2025 року”, – повідомив СЕО та президент “Київстар” Олександр Комаров у четвер під час конференц-колу щодо звітності оператора за І квартал 2026 року.
За його словами, компанія прагне підготуватися до розвитку ринку хмарних сервісів після війни як з точки зору переліку послуг, так і з точки зори частки ринку та наявних компетенцій.
“Тож це досить важлива частина розвитку нашого бізнесу”, – зазначив СЕО “Київстар”.
Він уточнив, що наразі основним бізнесом компанії в цьому напрямку є перепродаж послуг Microsoft і, трохи, Amazon.
Наприкінці травня під час “Business breakfast з Володимиром Федоріним” Комаров відмовився коментувати можливу купівлю компанії GigaCloud, але також зазначив зацікавленість групи в укріпленні позицій в хмарному бізнесі.
У червні 2025 році мобільний оператор запустив власний хмарний сервіс для українських користувачів Kyivstar Cloud, що доступний для малого, середнього та великого бізнесу, а також для організацій держсектору.
У І кварталі 2026 року “Київстар” збільшив прибуток EBITDA на 28,5% – до 7,5 млрд грн, тоді як виручка зросла на 31,3% – до 13,9 млрд грн.
Згідно зі звітністю, виручка хмарного сервісу дочірньої компанії Kyivstar.Tech зросла зі 105 млн грн до 192 млн грн.
