Іспанія надає Україні новий пакет військової допомоги загальним обсягом EUR437 млн для зміцнення обороноздатності країни, повідомила пресслужба президента України Володимира Зеленського за підсумками його зустрічі з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом у Мадриді в четвер.
“Цього року Росія пошкодила більше наших локомотивів, ніж за всі попередні роки цієї війни. Під постійними атаками енергомережа й водопостачання. Складна ситуація, особливо в Києві, і кожен крок гуманітарної підтримки також дуже важливий”, – сказав Зеленський.
Під час зустрічі лідери обговорили наповнення нового оборонного пакета, про виділення якого оголосив Санчес, а також найактуальніші потреби України у захисті на тлі російських ударів по об’єктах енергетики, логістики та залізниці.
Президент України подякував уряду Іспанії за послідовну підтримку впродовж усіх років повномасштабної війни та висловив співчуття у зв’язку із залізничною катастрофою в іспанському Толедо, яка забрала десятки життів.
“Щодня Росія вбиває наших людей, і українці знають, наскільки кожна втрата життя болюча”, – додав Зеленський.
Едмонтон, Канада. 28–31 жовтня 2026 року Канадський інститут українських студій (КІУС) Альбертського університету провів міжнародний симпозіум Recentring the Humanities: Ukraine and the World. У центрі триденної дискусії було питання, як досвід України та українців у світі змінює сучасне розуміння глобальної історії, суспільства й культури.
Після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році Україна опинилася в центрі міжнародної уваги. Учасники симпозіуму розглядали, як зростання геополітичної та культурної ваги України позначилося на самій науковій дискусії.
Йшлося, зокрема, про те, чиїми свідченнями послуговуються історики, як досвід корінних народів змінює уявлення про націю та яке місце посідають українські студії в гуманітарних науках. Симпозіум об’єднав науковців зі світовим визнанням, правозахисників як то Nobel Peace Prize Олександру Матвійчук, дипломатів і представників кількох міжнародних ініціатив. До дискусій в Едмонтоні можна було долучитися онлайн.
Розмову про Україну і світову гуманітаристику відкрили історики Ярослав Грицак, Сергій Плохій та літературознавиця Тамара Гундорова. Дискусію модерувала директорка КІУС Наталія Ханенко-Фрізен. Увечері митрополит Борис Ґудзяк прочитав у театрі Horowitz Альбертського університету лекцію про виклики й можливості світової української спільноти.
Окрему пленарну сесію присвятили корінним народам України. У ній взяли участь Алім Алієв, Рорі Фіннін, Мартін-Олександр Кислий та Януш Панченко. Як пояснила Наталя Ханенко-Фрізен, місце кримськотатарських досліджень у програмі відображало ширше питання про те, як сьогодні визначати саму україністику.
«Ми свідомо приділили особливу увагу кримськотатарській темі в програмі симпозіуму. Кримськотатарські дослідження мають засадниче значення для українських студій. Без них неможливо переосмислити саме поняття україністики. Щоб зрозуміти, хто такі українці, потрібно розуміти, хто такі кримські татари, знати історію й досвід інших корінних народів України та її культурних спільнот», — зазначила директорка КІУС Наталія Ханенко-Фрізен.
Питання справедливості в умовах російської війни проти України обговорили правозахисниця Олександра Матвійчук, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров і дослідниця Крістіна Гук. Інша пленарна дискусія, за участі історикині Марсі Шор, філософа Володимира Єрмоленка та літературознавця Віталія Чернецького, була присвячена тому, як досвід України спонукає науковців переглядати підходи до пізнання й осмислення світу.
Також молоді науковці представили свої дослідження у форматі «толоки». Окремі сесії присвятили майбутньому історичної науки в Україні та протидії пропаганді, яка використовує минуле як зброю. Дискусію про місце України у світі за участі посла України в Канаді Андрія Плахотнюка, Наталки Цмоць, Романа Ващука модерував директор Українського Інституту Володимир Шейко.
Програма симпозіуму була сформована стратегічно. Організатори поставили мету: вийти за межі усталених академічних дискусій і запропонувати новий погляд на місце України у світовому науковому та суспільно-політичному просторі.
Саме тому тематичні сесії об’єднали представників різних наукових дисциплін, створивши можливість переосмислити, як під впливом сучасних глобальних викликів, передусім повномасштабної війни Росії проти України, трансформуються науковий дискурс, публічна дипломатія та міжнародна суспільна дискусія. Організатори прагнули не лише осмислити ці зміни, а й започаткувати міждисциплінарний діалог, здатний вплинути на майбутній розвиток українських студій та їхнє місце у світовій гуманітаристиці.
Довідка про КІУС. Канадський інститут українських студій відкрився 1976 року в Альбертському університеті за підтримки української громади Канади й уряду провінції Альберта. Як нагадав у ювілейному привітанні президент університету Білл Фланаган, це був перший у Канаді й другий у західному світі інститут, повністю присвячений українським студіям. Серед його здобутків: англомовна Encyclopedia of Ukraine та англійський переклад «Історії України-Руси» Михайла Грушевського. КІУС також підтримує дослідження Голодомору, викладання української мови та вивчення сучасної України.
Молдова розглядає можливість запровадження візового режиму для громадян Росії, Білорусі та ще дев’яти держав у рамках підготовки до вступу до Європейського Союзу. Відповідні зміни можуть стати частиною обов’язкового узгодження молдавського міграційного законодавства з європейськими нормами.
Про це заявив прем’єр-міністр Молдови Василе Тофан в ефірі програми Cutia Neagră на телеканалі TV8.
«Ми хочемо продовжувати європейський шлях. Я поки що не готовий назвати дату. Якщо норми ЄС цього вимагають, вважаю, що ми маємо ухвалювати рішення, які дозволять нам просуватися в процесі європейської інтеграції», — заявив глава уряду.
Підставою для обговорення змін стала щорічна доповідь Європейської комісії про прогрес Молдови на шляху до членства в ЄС, представлена 4 листопада 2026 року.
У документі зазначається, що візова політика Молдови поки що не повністю відповідає вимогам Євросоюзу. Зокрема, Кишинів зберігає безвізовий режим з 11 державами, громадянам яких для короткострокового в’їзду до ЄС потрібні візи.
До цього переліку входять Росія, Білорусь, Вірменія, Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Катар, Таджикистан, Туреччина, Узбекистан та Вануату.
Єврокомісія рекомендує Молдові продовжити приведення національного візового законодавства у відповідність до європейських стандартів. До завершення цього процесу Брюссель пропонує посилити перевірки громадян третіх країн, які користуються безвізовим в’їздом, насамперед у разі наявності міграційних ризиків або загроз безпеці.
У доповіді також зазначається, що в грудні 2025 року Молдова ухвалила закон про денонсацію угоди СНД про безвізові поїздки. Єврокомісія розглядає цей крок як підготовчий етап подальшого узгодження візової політики із законодавством ЄС.
Водночас денонсація угоди сама по собі не означає автоматичного запровадження віз для громадян усіх країн СНД.
Станом на 6 листопада 2026 року громадяни Росії та Білорусі, як і раніше, можуть в’їжджати до Молдови без віз. Чинні правила передбачають перебування до 90 днів протягом 180-денного періоду.
Точні терміни можливої зміни візового режиму молдовський уряд поки що не визначив.
Аналогічні заходи вже вживають інші держави, які прагнуть вступити до Євросоюзу. Зокрема, Чорногорія з 1 листопада 2026 року запровадила візовий режим для громадян Росії, Білорусі, Китаю, Саудівської Аравії та Туреччини.
Албанія раніше скасувала постійний безвізовий режим для громадян Білорусі.
Молдова подала заявку на вступ до Європейського Союзу 3 березня 2022 року, отримала статус країни-кандидата в червні того ж року, а 25 червня 2024 року офіційно розпочала переговори про приєднання.
У 2026 році країна продовжила переговорний процес, відкривши кілька тематичних блоків, пов’язаних із внутрішнім ринком, конкурентоспроможністю та зовнішніми відносинами.
Молдовська влада розраховує завершити переговори про вступ до ЄС до початку 2028 року, зберігаючи довгострокову мету — стати членом об’єднання до 2030 року.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія надала Україні гуманітарну допомогу у вигляді життєво необхідних лікарських препаратів загальною вартістю 3 млн євро. Перша партія медикаментів на суму 1,5 млн євро перетнула український кордон 29 жовтня 2026 року і буде розподілена між містами, зокрема тими, що розташовані поблизу лінії фронту, повідомило посольство України.
Згідно із заявою дипломатичного представництва, сербська сторона надала медичну гуманітарну допомогу протягом жовтня. Препарати призначені для українських регіонів, де існує особливо висока потреба в лікарських засобах через триваючі військові дії.
Дипломатичне представництво висловило подяку уряду Сербії та сербському народу за надану підтримку.
Сербія вже надавала Україні спеціалізовану медичну допомогу у 2026 році.
Нова партія медикаментів стала продовженням гуманітарного співробітництва між Белградом і Києвом.
Раніше, у травні 2026 року, Сербія також надіслала Україні обладнання для ремонту та обслуговування електричних мереж та енергетичної інфраструктури.
У квітні 2026 року Програма розвитку ООН (ПРООН) повідомила про виділення Сербією 2 млн євро для зміцнення енергетичної стійкості України, зокрема для закупівлі необхідного обладнання.
Белград надає гуманітарну підтримку Україні з початку повномасштабної війни. Сербія передавала Україні машини швидкої допомоги, ліки, питну воду, обладнання для очищення води, електротехнічні матеріали та інші гуманітарні вантажі.
Сербія продовжує підтримувати територіальну цілісність і суверенітет України, хоча й не приєдналася до санкцій Євросоюзу проти Росії.
https://t.me/relocationrs/4017
ПрАТ “Харківський плитковий завод” (ХПЗ) у січні-вересні 2026 року отримало 33 млн грн чистого прибутку, що у 2,2 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року, тоді як у першому півріччі отримало 20 млн грн.
Згідно з повідомленням підприємства в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), з урахуванням показників за шість та дев’ять місяців 2026 року, чистий прибуток у третьому кварталі становив 13 млн грн, що у 2,2 рази менше, ніж у третьому кварталі минулого року.
Виручка ХПЗ за дев’ять місяців 2026 року зменшилась на 11,2%, до 920,3 млн грн. У першому півріччі 2026 року виручка підприємства зменшилась на 18,7% порівняно з першим півріччям 2025 року, до 506,2 млн грн, відповідно у третьому кварталі виручка зменшилась 0,08% та становила 414,1 млн грн.
Валовий прибуток компанії у січні-вересні 2026 року зменшився на 54,7% порівняно з січнем-вереснем-2025, до 119,3 млн грн, а фінприбуток від операційної діяльності – на 55,7%, до 43,6 млн грн.
Нерозподілений прибуток ПрАТ за дев’ять місяців скоротився на 1,3%, до 1,29 млрд грн. Довгострокові зобов’язання у зазначений звітний період зменшилися на 30,1%, до 62,4 млн грн, натомість поточні збільшилися на 2,1%, до 1 млрд грн. Активи підприємства зменшилися на 0,9%, до 2,38 млрд грн.
Згідно зі звітом, Харківський плитковий завод у січні-вересні 2026 року виробив 1,6 млн кв. м керамічної плитки на 324,9 млн грн. При цьому компанія реалізувала 1,6 млн кв. м продукції на 329,8 млн грн.
З урахуванням показників за шість місяців 2026 року, у третьому кварталі підприємство виробило 178,7 тис. кв. м керамічної плитки на 15,8 млн грн та реалізувало 315 тис. кв. м продукції на 26,6 млн грн. Зазначається, що наразі з восьми поточно-конвеєрних лiнiй постiйно працюють тiльки дві, ще дві працювали тимчасово.
Основним акціонером компанії, за даними НКЦПФР, на вересень 2026 року є ТОВ “Керамічна група “Голден Тайл” (98,4%). Кінцевий бенефіціар ХПЗ – Валентин Шеветовський.
Харківський плитковий завод (ХПЗ), найбільшого виробника плитки в Україні, ввели в експлуатацію 1946 року. Він входить до створеної 2008 року “Керамічної групи “Голден Тайл” (Київ), яка об’єднує також ТОВ “Виробниче об’єднання “Шахтобуд” (Веролюбівка Донецької обл.), ТОВ “Майдан-Вільський кар’єр”, ТОВ “Майдан-Вільський комбінат вогнетривів” (обидва – Хмельницька обл.) і ТОВ “Голден Тайл” (Київ, ексклюзивний дистриб’ютор ХПЗ). Загальна виробнича потужність підприємства становить 24 млн кв. м продукції на рік.
Президент США Дональд Трамп заявив про підготовку масштабної угоди щодо врегулювання війни в Україні, яка може вийти за межі двостороннього формату й охопити всю Європу, а також анонсував нові заяви протягом найближчих одного-двох тижнів, повідомляє Clash Report у ніч на п’ятницю.
«Угода буде. Це буде велика угода, і вона охоплюватиме не лише Україну. Це буде дуже масштабна угода, яка торкнеться не лише України, і я навіть можу сказати, що вона може охопити всю Європу. Це буде велика, чудова угода, і всі будуть у захваті», – сказав Трамп журналістам в Овальному кабінеті Білого дому в четвер.
Водночас американський лідер не розкрив подробиць щодо підписантів, термінів укладення угод, територіальних питань, гарантій безпеки чи режиму санкцій, однак пообіцяв оприлюднити низку новин протягом наступних одного-двох тижнів.
Відповідаючи на запитання журналістів про те, чи порушує він у контактах з Володимиром Путіним тему російських ударів по цивільному населенню України, глава Білого дому зазначив, що постійно привертає увагу до цього питання з обох боків. За оцінкою Трампа, сукупні втрати Росії та України у війні сягають близько 25 тис. осіб щомісяця.
Як зазначає видання, заява президента США пролунала через кілька годин після повідомлення президента України Володимира Зеленського про обговорення з американськими чиновниками можливості зимового припинення вогню на тлі масованих російських ударів по українській енергосистемі.
ЄВРОПА, переговори, США, Трамп, УКРАЇНА
