Розвиток транспортної та енергетичної інфраструктури, залучення міжнародного фінансування, розширення економічного співробітництва України, Румунії та Молдови, а також участь румунського бізнесу у відбудові України стали основними темами міжнародного форуму Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investment, який відбувся 22-23 жовтня 2026 року в Бухаресті.
Як повідомляється на офіційному сайті заходу, форум проходив у виставковому комплексі ROMEXPO та об’єднав представників органів влади, міжнародних фінансових установ, інвестиційних компаній, бізнесу й експертного середовища.
Організатором виступив румунський аналітичний центр New Strategy Center у партнерстві з Торгово-промисловою палатою Румунії. Академічним партнером став Бухарестський університет агрономічних наук і ветеринарної медицини (USAMV).
Протягом двох днів відбулася 31 тематична панельна дискусія, зокрема щодо інфраструктури, фінансування відбудови, енергетичної безпеки, оборонної промисловості, розвитку українських регіонів та транскордонного співробітництва.
Одним із центральних питань стала роль Румунії як регіонального логістичного та інвестиційного центру для відновлення української економіки.
Під час дискусії щодо розвитку транспортного коридору Румунія-Україна-Молдова учасники наголосили на необхідності модернізації прикордонної інфраструктури, збільшення пропускної спроможності дунайських портів, будівництва нових транспортних переходів та спрощення митних процедур.
У дискусії взяли участь віцепрем’єр-міністр, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимир Боля, заступник міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач, виконавча директорка UkraineInvest Марина Хлистун та представники румунського бізнесу.
За інформацією організаторів, Деркач звернув увагу на наслідки російських атак на українську транспортну та залізничну інфраструктуру, наголосивши на необхідності розширення транскордонного співробітництва, розвитку спільних пунктів пропуску та збільшення потужностей дунайських портів.
Окрему увагу приділили перспективам створення нових транспортних маршрутів між Балтійським і Чорним морями, а також розвитку інфраструктури, яка з’єднає українські регіони з портом Констанца та європейськими ринками.
У межах дискусії щодо використання Дунаю як стратегічного транспортного коридору розглядалися можливості будівництва мосту Орлівка-Ісакча, поглиблення судноплавних шляхів, модернізації залізничних сполучень та залучення приватних інвестицій до транспортної інфраструктури.
Значну частину форуму присвятили фінансуванню відновлення України та можливостям участі румунських компаній у майбутніх інвестиційних проєктах.
Під час дискусії за участю міністра фінансів Румунії Александру Назаре та президента Торгово-промислової палати України Геннадія Чижикова обговорювалися механізми підтримки бізнесу, усунення законодавчих і митних бар’єрів, розвиток промислової кооперації та використання фінансових інструментів Європейського Союзу.
Назаре наголосив на необхідності державної підтримки румунських компаній, готових виходити на міжнародні ринки, а також на важливості завчасного залучення бізнесу до механізмів фінансування відбудови.
Своєю чергою Чижиков звернув увагу на стійкість українського бізнесу в умовах війни, розвиток вітчизняних технологій, збереження аграрного експорту та необхідність поглиблення логістичної інтеграції з Румунією.
Окрема панель була присвячена практичним механізмам участі румунських підприємств у відновленні України. Представники фінансових установ, державних агентств та бізнес-асоціацій обговорили використання інвестиційних гарантій, експортного кредитування, страхування ризиків та створення спільних проєктів.
Президент румунського Управління фінансового нагляду Александру Петреску зазначив, що відновлення України протягом наступного десятиліття потребуватиме приблизно EUR590 млрд, що зумовлює необхідність мобілізації державного та приватного капіталу.
Представники румунських фінансових інституцій також розглянули можливості фінансування інфраструктурних, енергетичних, житлових і промислових проєктів, зокрема із залученням європейських програм підтримки.
Важливим напрямом форуму стала презентація інвестиційного потенціалу українських регіонів. Зокрема, учасники обговорили можливості реалізації проєктів у Київській, Закарпатській, Івано-Франківській, Вінницькій, Чернівецькій, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
Під час презентації Київської області було визначено чотири пріоритетні напрями залучення інвестицій: енергетика, логістика, промислове виробництво та технологічні інновації. Представники регіону також представили перспективні енергетичні проєкти загальною потужністю близько 1 ГВт.
Окремі дискусії стосувалися підготовки енергетичної системи України до зимового періоду, захисту критичної інфраструктури, розвитку децентралізованої генерації та залучення міжнародних компаній до модернізації енергетики.
Учасники наголосили, що відновлення української економіки потребує одночасного розвитку транспортної інфраструктури, забезпечення енергетичної стійкості та створення механізмів захисту інвестицій в умовах воєнних ризиків.
Форум у Бухаресті продовжив серію міжнародних заходів New Strategy Center, присвячених ролі Румунії у відновленні України, які також проводилися у 2023 та 2025 роках.
Румунія є одним із найбільших торговельних партнерів України та важливим напрямом українського експорту до Європейського Союзу.
За даними дослідження інформаційно-аналітичного центру Experts Club, оприлюдненого 9 жовтня 2026 року на основі статистики Державної митної служби України, товарообіг між Україною та Румунією у січні-серпні 2026 року становив близько $2,05 млрд.
Український експорт товарів до Румунії за вісім місяців досяг $878 млн, тоді як імпорт румунських товарів становив приблизно $1,17 млрд. Таким чином, негативне сальдо двосторонньої торгівлі для України становило близько $294 млн.
За обсягом товарообігу Румунія посіла 11-те місце серед торговельних партнерів України.
Розвиток транспортного сполучення, портової інфраструктури та спільних інвестиційних проєктів створює можливості для розширення двосторонньої торгівлі й залучення румунського капіталу до відновлення української економіки.
New Strategy Center є незалежним румунським аналітичним центром, який спеціалізується на питаннях безпеки, оборони, зовнішньої політики, енергетики та регіонального співробітництва.
Агентство Інтерфакс-Україна виступило інформаційним партнером міжнародного форуму Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investment.
Джерела: офіційний сайт форуму Rebuilding Ukraine, підсумкові матеріали New Strategy Center, аналітичне дослідження Experts Club від 9 жовтня 2026 року.
ТОВ “Метінвест-Ресурс” (Запоріжжя) у січні-вересні поточного року знизило чистий прибуток на 53,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 20,762 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, прибуток у третьому кварталі становив 5,923 млн грн.
Дохід від звичайної діяльності за цей період знизився на 18,7% – до 3 млрд 185,640 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня становив 18,680 млн грн.
Як повідомлялось, “Метінвест-Ресурс” у січні-березні 2026 року наростив чистий прибуток на 20,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 7,044 млн грн з 5,857 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 11,1% – з 1 млрд 188,955 млн грн до 1 млрд 338,114 млн грн.
“Метінвест-Ресурс” у I півріччі знизив прибуток на 35,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 14,839 млн грн, дохід – на 7,8%, до 2 млрд 347,631 млн грн.
ТОВ у 2025 році отримало чистий прибуток у розмірі 62,679 млн грн при цьому дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 42,4% у порівнянні з 2024 роком – до 5 млрд 673,455 млн грн з 3 млрд 982,851 млн грн. Обсяг реалізації готової продукції в 2025 та 2024 роках становив 108,165 тис. тонн та 113,321 тис. тонн відповідно.
Кількість працівників на кінець 2025 року становила 35 осіб.
ТОВ “Метінвест-Ресурс” є ексклюзивним постачальником брухту чорних металів для українських метпідприємств групи “Метінвест”. Основними видами діяльності підприємства є оптова торгівля відходами та брухтом (основний), оброблення металобрухту. Станом на кінець 2025 року юридична адреса підприємства – м. Запоріжжя. Можливості компанії дозволяють задовольняти потреби підприємств і складають близько 0,693 млн тонн сировини на рік.
Засновником підприємства є ТОВ “Метінвест Холдинг” (100% у статутному капіталі товариства).
Статутний капітал ТОВ – 6,437 млн грн.
Національний банк України (НБУ) схвалив Андрію Артюхову, голові правління СК «ВУСО» (VUSO Київ), придбання істотної участі шляхом володіння 10,10% акцій страховика.
Як повідомляється на сайті НБУ, рішення було ухвалено 2 листопада 2026 року.
Андрій Артюхов розпочав роботу в СК «ВУСО» у 2003 році, пройшовши шлях від рядових і середніх посад до керівних. Обіймав посаду заступника голови правління з питань продажів. З 2018 року й дотепер призначений головою правління СК «ВУСО».
СК «ВУСО» засновано у 2001 році. 23 квітня 2024 року Національний банк України переоформив компанії ліцензії на здійснення страхової діяльності (33 на добровільне та 17 на обов’язкове страхування). Компанія має 34 представництва, дві філії та понад 20 центрів агентських продажів по всій країні.
За даними НБУ, СК «ВУСО» посідає шосте місце за обсягом зібраних премій серед ризикових страховиків України за січень–червень 2026 року. За цей період компанія зібрала 2,689 млрд грн, виплатила відшкодування на суму 1,297 млрд грн.
Французька компанія Schneider Electric розвиває співпрацю з українськими енергетиками та інженерними організаціями у сфері цифровізації електромереж, автоматизації енергетичної інфраструктури й підвищення надійності електропостачання.
Зокрема, під час Конгресу проєктувальників України, який відбувся 1 жовтня 2026 року в Києві, компанія представила технології управління розподільними електромережами, цифрових підстанцій, моніторингу якості електроенергії та систем накопичення енергії великої потужності.
Як повідомив Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) 9 жовтня, захід об’єднав інженерів-проєктувальників, науковців і представників енергетичної галузі. Конгрес відкрив генеральний директор ТОВ «Шнейдер Електрік Україна» Михайло Бубнов.
У межах технічної програми фахівці Schneider Electric представили програмні рішення для проєктування систем електропостачання, обладнання низької напруги, інструменти контролю якості електроенергії та технології цифрового управління енергетичними об’єктами.
Зокрема, учасників ознайомили з рішеннями для автоматизованих мереж MicroGrid, концепцією цифрової підстанції Smart RMU, а також контролерами PowerLogic T300/T500 та EasyLogic T150.
Такі технології призначені для дистанційного контролю та управління енергетичним обладнанням, моніторингу стану мереж, оперативного реагування на зміну режимів електропостачання та автоматизації розподілу електроенергії.
Окремим напрямом презентації стали системи накопичення енергії великої потужності, які можуть використовуватися для підвищення гнучкості енергосистем і балансування виробництва та споживання електроенергії.
Для України застосування таких рішень має особливе значення в умовах пошкоджень енергетичної інфраструктури, необхідності відновлення електропостачання та модернізації діючих електричних мереж.
Генеральний директор Schneider Electric в Україні Михайло Бубнов раніше наголошував на значному потенціалі використання цифрових технологій у модернізації української промисловості та інфраструктури.
«В Україні ми бачимо великий потенціал таких рішень у промисловості, енергетиці, інфраструктурі, логістиці та інших галузях», – зазначав Бубнов у коментарі, оприлюдненому 6 жовтня під час обговорення розвитку промислових цифрових технологій.
За його оцінкою, цифровізація виробничих процесів і використання інтелектуальних систем управління можуть сприяти скороченню незапланованих простоїв обладнання, підвищенню ефективності енергоспоживання та оперативнішому ухваленню інженерних рішень.
Практичний інтерес до технологій Schneider Electric демонструють і українські оператори систем розподілу електроенергії.
Зокрема, 4 листопада АТ «Запоріжжяобленерго» повідомило про участь своїх представників у спеціалізованому технічному заході, організованому «Шнейдер Електрік Україна» для операторів систем розподілу.
Під час зустрічі розглядалися технології автоматизації електромереж напругою 6-35 кВ, цифрових підстанцій відповідно до міжнародного стандарту IEC 61850, систем релейного захисту й автоматики, а також диспетчерського управління і телемеханіки.
За словами керівника «Запоріжжяобленерго» Андрія Стасевського, такі рішення можуть бути корисними для підвищення надійності електропостачання прифронтових територій та стійкості розподільних мереж до воєнних викликів.
Schneider Electric також бере участь у модернізації комунальної енергетичної інфраструктури України.
Раніше компанія повідомила про реалізацію проєкту з підвищення енергоефективності систем теплопостачання у 26 українських містах. У межах проєкту підприємства отримали шафи управління насосним та іншим технологічним обладнанням, оснащені частотними перетворювачами.
Обладнання було поставлено теплопостачальним підприємствам у 15 областях України, зокрема Чернігівській, Черкаській, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Рівненській, Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській, Одеській, Кіровоградській, Херсонській, Сумській, Полтавській та Київській.
За інформацією компанії, впровадження систем автоматизації дозволило підприємствам гнучкіше управляти насосним обладнанням, оптимізувати споживання електроенергії та знизити ризики позапланових зупинок.
Подальший розвиток цифрових рішень для української енергетики Schneider Electric пов’язує з автоматизацією електромереж, розширенням можливостей дистанційного управління, контролем енергоспоживання та впровадженням сучасних технологій накопичення енергії.
Schneider Electric – французька міжнародна компанія у сфері енергетичних технологій, електрифікації, автоматизації та цифровізації. Її продукція використовується в промисловості, енергетиці, будівництві, дата-центрах і комунальній інфраструктурі. Компанія налічує близько 160 тис. співробітників та працює з мережею приблизно 1 млн партнерів у понад 100 країнах.
В Україні Schneider Electric має комерційні підрозділи в Києві, Дніпрі, Львові, Одесі та Миколаєві, а також склад обладнання, проєктне бюро, сервісну підтримку й авторизовані навчальні центри. Українське представництво з 2016 року очолює Михайло Бубнов.
Schneider Electric, Автоматизація, Бубнов, ЕНЕРГЕТИКА, ЦИФРОВІЗАЦІЯ