Страхові компанії України в січні-червні 2026 року виплатили клієнтам за воєнними ризиками 176,5 млн грн відшкодувань, зокрема у другому кварталі – 129,4 млн грн проти 47,1 млн грн у першому кварталі, повідомляється в “Огляді ринку воєнного страхування за I півріччя 2026”, підготовленому Національною асоціацією страховиків України (НАСУ).
В ньому уточнюється, що оприлюднені на сайті НАСУ дані базуються на звітності 17 страхових компаній-учасників інформаційного обміну ПРІМА.
Зазначається, що у цей період помітно розширилася й продуктова лінійка. Уперше зафіксовано укладання договорів воєнного страхування у сегментах “Відповідальність” та “Фінансові ризики”. Страховики життя дедалі активніше інтегрують воєнні ризики в накопичувальні програми, портфель таких нових договорів перевищив 5 тисяч одиниць.
Крім того, зберігає гнучкість покриття і логістичний напрям. Так, відповідальність страховика діє не лише під час перевезення, а й у періоди тимчасового складування чи перевантаження тривалістю до 45 діб, що критично важливо для компаній із зовнішньоекономічною діяльністю.
“Окремим досягненням стала готовність страховиків працювати з об’єктами відновлюваної енергетики – сонячними та вітровими електростанціями, промисловими системами накопичення енергії (BESS). Це прямий внесок страхового ринку в стійкість енергосистеми країни”, – йдеться в повідомленні.
Підкреслюється також, що драйвером доступності до страхування залишається державна програма компенсації, за якою бізнес сплачує лише 1% страхової премії. Так, кількість корпоративних договорів з індивідуальною оцінкою ризику зросла з 99 наприкінці першого кварталу до 228 наприкінці червня. Для великого бізнесу програма реально розблокувала доступ до страхового захисту.
Згідно з інформацією, у цьому огляді уперше учасники ПРІМА розкрили показник резерву заявлених, але ще не виплачених збитків. Він становить близько 977 млн грн, з яких 898 млн грн припадає на пошкоджене майно. Це кошти, які страховики вже акумулювали під майбутні відшкодування за подіями, що сталися.
“Українські страхові компанії виконують у цій системі ключову роль. Саме вони проводять андеррайтинг кожного об’єкта, оцінюють ризик на місці, формують структуру покриття, супроводжують клієнта та врегульовують збитки. Робота з великими корпоративними об’єктами фактично унеможливлює шаблонні рішення, і половина угод у сегменті майна вимагає точкового прорахунку загроз та оцінки конкретної локації”, – йдеться у повідомленні.
Водночас зауважується, що масштаб ризиків потребує міжнародної підтримки, і вона зміцнюється. Консолідований ліміт лондонського майданчика Lloyd’s за квартал зріс майже вдвічі, приблизно з $350 до $600 млн. Вагому підтримку забезпечують інституційні партнери: Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) з ємністю понад $125 млн та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) із лімітом близько $110 млн. Зростання цих лімітів свідчить про довіру глобального ринку до якості української андеррайтингової роботи, підсумовується в огляді.
Китайська компанія Guangzhou CEB Business Consulting Co., Ltd має намір розширювати діяльність в Україні, зокрема у сфері торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва. Перспективи подальшої роботи компанії обговорили під час зустрічі генерального консула України в Гуанчжоу Сергія Капузо з її керівництвом, повідомило Генеральне консульство України в Гуанчжоу.
Представники Guangzhou CEB Business Consulting представили українським дипломатам основні напрями роботи компанії та плани її подальшого розвитку. З 2025 року компанія працює над розвитком двостороннього торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між Китаєм та Україною.
За даними Генконсульства, за цей час китайська компанія вже реалізувала кілька проєктів та підготувала низку потенційних ініціатив для подальшої роботи в Україні. Guangzhou CEB Business Consulting також є членом Одеської торгово-промислової палати.
Під час переговорів сторони обговорили спільні кроки для активізації діяльності компанії на українському ринку. Конкретні суми можливих інвестицій або перелік нових проєктів у повідомленні не розкриваються.
Окремою темою зустрічі стала гуманітарна співпраця. Guangzhou CEB Business Consulting бере участь у волонтерських ініціативах в Одеській області та надає гуманітарну і соціальну допомогу українським громадянам та організаціям. Українська та китайська сторони домовилися опрацювати можливості продовження й активізації цієї допомоги.
Зустріч відбувається на тлі активізації контактів Генерального консульства України в Гуанчжоу з бізнесом південних регіонів Китаю. Зокрема, у березні 2026 року консульство проводило переговори з компаніями Гуандуна та Шанхаю щодо співпраці та гуманітарної допомоги, а у квітні Сергій Капузо зустрічався з делегацією Guangdong Small Commodity Association.
Українські аграрії станом на 18 серпня обмолотили 6,6 млн га, або 56% прогнозованих площ, та намолотили понад 30,8 млн тонн зерна нового врожаю при середній врожайності 46,8 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
На аналогічну дату у 2025 році було обмолочено 6,18 млн га, зазначено у повідомленні.
Пшениці обмолочено з 4 855,25 тис. га, зібрано 23 822,36 тис. тонн, середня врожайність становить 49,1 ц/га. Ячменю обмолочено з 1 437,17 тис. га, зібрано 6 239,99 тис. тонн, середня врожайність – 44 ц/га. Гороху обмолочено з 295,66 тис. га, зібрано 779,02 тис. тонн, середня врожайність – 26,3 ц/га. Проса обмолочено з 1,2 тис га, зібрано 2,7 тис тонн, середня врожайність – 22,5 ц/га.
За обсягами збору ранніх зернових та зернобобових культур наразі лідирують Одеська, Кіровоградська та Миколаївська області.
В Одеській області намолочено 4 819,70 тис. тонн з площі 1 188,8 тис. га (пшениці – 3 223,30 тис. тонн, ячменю – 1 311,50 тис. тонн, гороху – 284,90 тис. тонн).
В Кіровоградській області намолочено 2 418,30 тис. тонн з площі 555,7 тис. га (пшениці – 1 923,80 тис. тонн, ячменю – 412,50 тис. тонн, гороху – 82,0 тис. тонн).
В Миколаївській області намолочено 2 326,10 тис. тонн з площі 653,8 тис. га (пшениці – 1 631,80 тис. тонн, ячменю – 587,5 тис. тонн, гороху – 106,80 тис. тонн).
Найвища врожайність зернових культур зараз фіксується у Хмельницькій (69,9 ц/га), Сумській (59,8 ц/га) та Вінницькій (59,5 ц/га) областях.
Ріпак вже обмолочено з 1 318,64 тис. га та зібрано 3,7 млн тонн насіння при середній врожайності 28,5 ц/га.
Профіцит рахунку поточних операцій Китаю у другому кварталі 2026 року склав $195,1 млрд (1,33 трлн юанів), за попередніми даними Державного управління валютного контролю (SAFE).
Це рекордно високий показник для цього періоду. У квітні–червні минулого року позитивне сальдо становило $128,7 млрд.
Профіцит у торгівлі товарами зріс на 27,3% — до $278,9 млрд, тоді як дефіцит у сфері послуг збільшився на 11,3% — до $52,4 млрд. Дефіцит первинних доходів зменшився на 20,7% і склав $37,6 млрд, профіцит вторинних доходів зріс на 53,7% і досяг $6,3 млрд.
У першому півріччі позитивне сальдо рахунку поточних операцій КНР становило 2,62 трлн юанів.
Український школяр Тарас Симак із Коломиї став бронзовим призером 22-ї Міжнародної географічної олімпіади International Geography Olympiad (iGeo 2026), яка відбулася 11-17 серпня у Стамбулі.
Тарас Симак навчається у Коломийському ліцеї №1 імені Василя Стефаника. Раніше він неодноразово ставав призером учнівських олімпіад, а навесні 2026 року переміг на обласному етапі Всеукраїнської олімпіади з історії.
У цьогорічній iGeo взяли участь 184 старшокласники з 50 країн світу. Кожна національна команда могла складатися максимум із чотирьох учасників, відібраних за результатами національних олімпіад.
Серед країн, представники яких здобули нагороди у Стамбулі, були також Сербія, Білорусь, Румунія, Монголія, Туреччина та Іран.
Зокрема, сербський школяр Петар Толимир із Белграда отримав золоту медаль. Білоруські учасники завоювали золоту, срібну та бронзову нагороди. Румунська команда завершила олімпіаду з двома срібними та двома бронзовими медалями.
Історичного результату досягла Монголія – Аміна Аянбек здобула перше в історії країни золото на Міжнародній географічній олімпіаді. Ще один монгольський учасник отримав бронзову нагороду. Представник країни-господаря Туреччини став срібним призером, Іран отримав бронзу.
International Geography Olympiad вважається головним міжнародним змаганням з географії для школярів віком 16-19 років і проводиться під егідою Міжнародного географічного союзу.
На відміну від традиційних предметних тестів, учасники мають не просто демонструвати знання географічних фактів, а аналізувати карти, статистичні дані, економічні й демографічні процеси та працювати безпосередньо на місцевості.
Підсумковий результат формується з трьох частин: 40% становить письмове випробування, 40% – польове дослідження і 20% – мультимедійний тест із використанням карт, фотографій, графіків та статистики.
Перша iGeo відбулася у 1996 році в Гаазі за участі лише п’яти країн. За три десятиліття олімпіада перетворилася на одне з провідних міжнародних інтелектуальних змагань для старшокласників поряд з олімпіадами з математики, фізики, хімії, біології та інформатики.
Наступну, 23-тю Міжнародну географічну олімпіаду, планують провести у 2027 році в Єлгаві, Латвія.
Румунія може поставити за мету приєднатися до єврозони у 2032 році за умови стабілізації державних фінансів і виконання критеріїв валютного союзу, заявив виконувач обов’язків міністра інвестицій та європейських проєктів країни Драгош Післару.
Заява була оприлюднена в інтерв’ю румунському телеканалу TVR Info. При цьому 2032 рік наразі не є офіційно затвердженою датою переходу Румунії на євро, а розглядається Післару як можливий цільовий орієнтир.
За словами міністра, першочерговим завданням для країни має стати фіскально-бюджетна консолідація та приведення державних фінансів до стабільного стану до 2030 року.
“Мета полягає в тому, щоб до 2030 року навести лад у наших фінансах. Тому я бачу можливість узгодження кількох цілей: фіскально-бюджетної консолідації та прийняття на 2028-2034 роки узгодженого плану розвитку країни”, – заявив Післару.
Він також наголосив на необхідності політичної стабільності, яка дозволила б уряду послідовно виконувати такий план. Після досягнення необхідних макроекономічних показників Румунії необхідно буде пройти етап участі в європейському механізмі валютних курсів ERM II.
“Румунія могла б, скажімо, у 2030 плюс два, тому що два роки потрібно провести в передпокої. Це період моніторингу. 2032 рік міг би бути важливою ціллю для вступу до єврозони”, – зазначив міністр.
Наразі Румунія ще не відповідає ключовим критеріям для запровадження євро. Згідно з опублікованою у червні 2026 року доповіддю Європейського центрального банку про конвергенцію, країна не бере участі в ERM II. Для виконання валютного критерію держава повинна перебувати в цьому механізмі щонайменше два роки без значних коливань або девальвації валюти щодо євро.
Суттєвою проблемою залишається й інфляція. Середній показник гармонізованої інфляції в Румунії за 12 місяців станом на травень 2026 року становив 8,4%, тоді як референтний рівень для вступу до єврозони дорівнював 2,7%. Середня довгострокова процентна ставка становила 6,7% за максимально допустимого для відповідного критерію рівня 5,1%.
Крім того, Румунія продовжує процедуру скорочення надмірного бюджетного дефіциту. ЄС встановив для Бухареста траєкторію, яка має дозволити усунути надмірний дефіцит до 2030 року. Єврокомісія прогнозувала його скорочення до 6,2% ВВП у 2026 році та 5,8% у 2027 році. Державний борг, за прогнозом, навпаки, може зрости до 63,4% ВВП у 2027 році.
Таким чином, сценарій переходу на євро у 2032 році передбачає суттєве скорочення бюджетного дефіциту та інфляції, стабілізацію державного боргу, вступ до ERM II і щонайменше дворічне перебування в цьому механізмі перед остаточним приєднанням до єврозони.
