Business news from Ukraine

Покоління Z може стати першим за багато десятиліть поколінням, у якого результати деяких тестів на когнітивні здібності виявилися гіршими, ніж у попередників. На це вказують дослідження у США та Європі, міжнародні освітні тести та дані про так званий зворотний ефект Флінна.

Дискусія знову активізувалася після публікації науково-популярним ресурсом RathBiotaClan матеріалу Is Gen Z the First Generation Less Intelligent Than Their Parents?. Його автор Шибасіс Рат зібрав дослідження, що свідчать про зниження результатів за окремими показниками — математичним та вербальним мисленням, здатністю концентрувати увагу, запам’ятовуванням та розв’язуванням задач.

Однією з нагод для публікації стали слухання Комітету Сенату США з питань торгівлі, науки та транспорту, що відбулися 15 січня 2026 року. Нейробіолог і фахівець у галузі освіти Джаред Куні Хорват представив сенаторам дані про те, що за останні два десятиліття в ряді розвинених країн спостерігається стагнація або зниження показників грамотності, математичних навичок, уваги та здатності до складного міркування.

Більшу частину XX століття результати тестів на інтелект послідовно поліпшувалися від покоління до покоління. Це явище отримало назву ефекту Флінна. Зростання пояснювали поліпшенням харчування та охорони здоров’я, розширенням доступу до освіти, зменшенням кількості дітей у сім’ях та ускладненням середовища, в якому люди ростуть і працюють.

Однак у деяких розвинених країнах цей процес спочатку сповільнився, а потім змінив напрямок.

Одне з найвідоміших досліджень провели норвезькі вчені Бернт Братсберг та Оле Рогеберг. У роботі, опублікованій у Proceedings of the National Academy of Sciences у 2018 році, вони використовували дані про призов до війська та адміністративні реєстри за кілька десятиліть. Порівняння братів у межах одних і тих самих сімей дозволило авторам зробити висновок, що як попереднє зростання, так і подальше падіння результатів значною мірою пов’язані зі змінами середовища, а не з генетичними змінами населення.

У липні 2026 року Братсберг та його колеги опублікували в PNAS нове дослідження на основі даних 579 379 норвезьких чоловіків, народжених у 1967–1991 роках. Воно показало, що розширення середньої освіти певний час могло маскувати більш загальну негативну тенденцію результатів когнітивних тестів. Після того як зростання охоплення освітою сповільнилося, зниження стало помітнішим у різних соціальних групах.

Американські дані дають схожий, хоча й складніший результат.

Дослідники Північно-Західного університету проаналізували результати 394 378 американців, які проходили онлайн-тестування в рамках проєкту SAPA у 2006–2018 роках. Результати з вербального мислення, матричних завдань та числових послідовностей з часом погіршувалися. При цьому просторове мислення, навпаки, поліпшувалося.

Саме тому одна з авторок дослідження Елізабет Дворак застерігала від твердження, що американці просто «стають дурнішими». За її словами, зміна результатів тестування не обов’язково означає відповідну зміну загальної розумової здатності. Воно може відображати зміну навичок, мотивації, освіти або здатності виконувати конкретний тип тестових завдань.

Це принципово важливе застереження і для оцінки покоління Z. Сучасні молоді люди можуть гірше показувати себе в одних типах когнітивних завдань і водночас краще — в інших, наприклад, під час обробки візуальної інформації або використання цифрових інструментів.

Іншим серйозним джерелом даних є міжнародна програма OECD PISA, в рамках якої перевіряються знання та здатність застосовувати їх у 15-річних школярів.

Між PISA 2018 і PISA 2022 середній результат з математики в країнах OECD знизився на рекордні 15 балів, а з читання — на 10 балів. При цьому результати з природничих наук істотно не змінилися. OECD наголошує, що погіршення результатів з читання почалося ще до пандемії COVID-19, тому пояснити весь тренд лише закриттям шкіл у 2020–2021 роках неможливо.

Водночас сама ОЕСР не зводить проблему до смартфонів чи комп’ютерів. Організація зазначає, що причини зниження освітніх результатів численні, а грамотне використання цифрових технологій викладачами може, навпаки, сприяти розвитку цифрової грамотності та здатності критично оцінювати інформацію.

Саме тут починається найбільш суперечлива частина дискусії.

Хорват пов’язує погіршення деяких показників із швидким проникненням ноутбуків, планшетів та інших цифрових пристроїв у сферу освіти. У його письмових свідченнях перед Сенатом стверджується, що надмірне навчання за допомогою екранів може погіршувати концентрацію, глибину обробки інформації та запам’ятовування, особливо якщо цифрова технологія просто замінює традиційне навчання, не пропонуючи кращої педагогічної методики.

Однак на основі наявних даних не можна зробити висновок, що смартфони є єдиною або навіть доведеною головною причиною зворотного ефекту Флінна.

На результати одночасно можуть впливати якість шкільної освіти, зміна навчальних програм, соціальне середовище, пандемія, сон, фізична активність, харчування, способи споживання інформації та зміна мотивації до проходження стандартизованих тестів.

Тому коректніше говорити не про доведене «падіння інтелекту покоління Z», а про спостережуване зниження результатів за низкою когнітивних та освітніх показників у кількох розвинених країнах.

Навіть таке обережніше формулювання має серйозне економічне значення.

Навички читання складних текстів, математичного аналізу, концентрації та розв’язання нестандартних завдань безпосередньо впливають на людський капітал. В умовах поширення штучного інтелекту значення цих навичок може не зменшуватися, а зростати: людині необхідно не тільки отримувати готову відповідь від машини, а й оцінювати її правильність, помічати помилки та самостійно формулювати складні завдання.

Якщо зниження окремих когнітивних показників дійсно має стійкий характер, наслідки можуть проявитися у продуктивності праці, якості професійної освіти, здатності освоювати складні професії та інноваційному потенціалі економіки.

Але існує й протилежна можливість: цифрове середовище не стільки знижує інтелект, скільки змінює структуру навичок, роблячи менш затребуваними одні форми обробки інформації та розвиваючи інші. Саме це питання сьогодні залишається відкритим.

Матеріал RathBiotaClan корисний насамперед як науково-популярний огляд, що зібрав в одному місці кілька досліджень та публічні виступи Джареда Куні Хорвата. Сам RathBiotaClan позиціонує себе як індійську платформу наукової освіти та медіа, зареєстровану в Індії як micro services enterprise в системі MSME/Udyam. Засновник ресурсу Шибасіс Рат спеціалізується на популяризації досліджень у галузі біології та суміжних наук.

RathBiotaClan не є рецензованим науковим журналом. Тому його публікацію правильніше використовувати як відправну точку, а не як самостійний доказ того, що покоління Z стало менш інтелектуальним.

Найважливішими первинними джерелами для цієї теми є дослідження в PNAS та журналі Intelligence, статистика OECD PISA та матеріали слухань Сенату США. Саме вони дають змогу перевірити основні твердження популярної публікації.