Політична нестабільність і масові заворушення у Франції негативно впливають на настрої іноземних покупців нерухомості. За результатами опитування міжнародної платформи Green-Acres, проведеного 20-25 жовтня 2026 року, 70% опитаних іноземців заявили, що політична ситуація змушує їх сумніватися в доцільності придбання житла в країні.
Як свідчать результати дослідження, оприлюднені 27 жовтня, частка потенційних покупців, занепокоєних політичною ситуацією у Франції, суттєво збільшилася протягом останнього року. У 2025 році цей показник становив 27%, у липні-серпні 2026 року зріс до 54%, а після масових заворушень 17 жовтня досяг 70%.
Жовтневе опитування охопило 222 іноземних користувачів Green-Acres, які активно шукали нерухомість у Франції. Водночас близько 60% учасників окремого опитування, в якому взяли участь 204 особи, повідомили, що події 17 жовтня посилили їхні сумніви щодо купівлі житла.
Засновник і генеральний директор Green-Acres Бенуа Галі зазначив, що привабливість Франції для міжнародних покупців значною мірою ґрунтується на репутації країни як стабільного та комфортного місця для життя. За його оцінкою, політична напруженість і вуличні заворушення погіршують цей імідж та можуть вплинути на рішення іноземців щодо інвестицій у нерухомість.
Потенційне скорочення іноземного попиту може найбільше позначитися на традиційно популярних серед міжнародних покупців регіонах Франції.
За даними французьких нотаріусів, у період із липня 2025 року до червня 2026 року іноземці-нерезиденти придбали у Франції 14 735 об’єктів нерухомості на загальну суму EUR5,8 млрд.
Найбільші обсяги інвестицій припали на департамент Приморські Альпи, де іноземні покупці витратили EUR1,27 млрд. У Парижі обсяг таких угод становив EUR890 млн, у департаменті Вар – EUR540 млн, а у Верхній Савойї – EUR433 млн.
Таким чином, на чотири зазначені регіони припало понад EUR3,1 млрд, або близько 54% загального обсягу придбання нерухомості іноземцями-нерезидентами у Франції.
На тлі політичної невизначеності частина потенційних покупців розглядає альтернативні ринки нерухомості Південної Європи. Згідно з іншим опитуванням Green-Acres, 49% із 659 респондентів шукали житло виключно у Франції. Серед альтернативних напрямків найбільший інтерес викликала Італія, яку розглядали 20% опитаних. Іспанію назвали 13%, Португалію – 7%, Грецію – 5%.
Водночас експерти наголошують, що результати опитувань відображають настрої користувачів платформи, а не фактичне скорочення кількості угод. Зростання частки покупців, які сумніваються у доцільності придбання житла, поки не дозволяє оцінити, скільки інвестиційних проєктів буде відкладено або скасовано.
Подальша динаміка попиту на французьку нерухомість залежатиме від стабілізації політичної ситуації, умов кредитування та загального стану європейської економіки.
Green-Acres – міжнародна платформа з пошуку та продажу нерухомості, заснована у Франції у 2004 році. Компанія спеціалізується на житловій і заміській нерухомості, зокрема об’єктах для відпочинку, переїзду та придбання другого житла за кордоном.
Як повідомляє Experts Club, міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings 30 жовтня 2026 року позапланово переглянуло прогноз довгострокового суверенного кредитного рейтингу Франції зі «стабільного» до «негативного», зберігши сам рейтинг на рівні A+. Це рішення пов’язане з погіршенням стану державних фінансів другої за величиною економіки єврозони, уповільненням економічного зростання та збільшенням вартості обслуговування боргу, повідомило агентство Reuters з посиланням на заяву Fitch.
Рейтингове агентство зазначило, що з моменту попереднього перегляду в серпні 2026 року кредитні показники Франції різко погіршилися. Зростання економіки виявилося слабкішим за очікування, прибутковість державних облігацій істотно підвищилася, а перспективи скорочення бюджетного дефіциту стали менш певними.
Особливе занепокоєння у Fitch викликає динаміка державного боргу, який, згідно з прогнозом агентства, збільшиться зі 115,7% ВВП у 2025 році приблизно до 124% ВВП у 2028 році.
Таким чином, за три роки боргове навантаження Франції може зрости більш ніж на 8 процентних пунктів ВВП, незважаючи на заявлені урядом плани бюджетної консолідації.
За оцінкою Fitch, сукупний обсяг бюджетної корекції, необхідної для стабілізації державного боргу, тепер становить близько 3,5% ВВП проти 3% ВВП у серпневому прогнозі.
Додатковою проблемою стає збільшення витрат на обслуговування державних запозичень. Агентство очікує, що процентні платежі за боргом збільшаться з 2,5% ВВП у 2025 році до 3,3% ВВП у 2028 році.
Це означає, що дедалі більша частина бюджетних ресурсів спрямовуватиметься на виплати кредиторам, що обмежуватиме можливості фінансування інших державних видатків без підвищення податків або залучення нового боргу.
Fitch прогнозує, що дефіцит сектору державного управління Франції у 2027 році становитиме 5,5% ВВП. Це значно перевищує встановлений європейськими бюджетними правилами орієнтир у 3% ВВП.
При цьому французький уряд розраховує скоротити дефіцит до 5% ВВП у 2027 році. Більш високий прогноз Fitch відображає сумніви агентства щодо можливості виконання запланованих заходів економії та додаткових бюджетних надходжень.
Негативні зміни в економіці підтверджуються й останньою офіційною статистикою.
Згідно з попередньою оцінкою Національного інституту статистики та економічних досліджень Франції (INSEE), опублікованою 30 жовтня, ВВП країни у третьому кварталі 2026 року скоротився на 0,1% після нульового зростання у другому кварталі.
При цьому експорт знизився на 1,7% порівняно з попереднім кварталом, а інвестиції в основний капітал скоротилися на 0,6%.
Додатковим фактором тиску стала інфляція, яка, за опублікованими INSEE даними за жовтень, прискорилася до 3,4% у річному вираженні.
Ситуація на ринку державних облігацій також відображає посилення занепокоєння інвесторів.
Прибутковість десятирічних французьких облігацій наприкінці жовтня перевищувала 5,14%, досягнувши максимальних значень з 2002 року.
Зростання дохідності означає підвищення вартості залучення нових коштів державою та поступове збільшення витрат на рефінансування існуючого боргу.
Особливе значення має збільшення різниці між дохідністю французьких і німецьких державних облігацій, які традиційно використовуються як базовий орієнтир для оцінки боргових ризиків у єврозоні.
У жовтні цей розрив сягав 178 базисних пунктів проти приблизно 85 пунктів на початку вересня, що свідчить про помітне підвищення премії за ризик французьких державних зобов’язань.
Fitch також звертає увагу на політичні обмеження бюджетної політики.
Французький уряд не має стійкої парламентської більшості, а наближення президентських виборів 2027 року ускладнює узгодження скорочення витрат і податкових змін.
Додатковий тиск створюють масові протести, пов’язані з вартістю життя, фінансуванням державних послуг та соціально-економічними реформами.
За оцінкою агентства, політична фрагментація та напружена суспільна обстановка ускладнюють проведення послідовної багаторічної політики скорочення бюджетного дефіциту.
При цьому Fitch вважає, що бюджет на 2027 рік може бути ухвалений із використанням передбачених французькою Конституцією механізмів, навіть без стійкої більшості в Національних зборах.
Однак саме ухвалення бюджету не гарантує досягнення заявлених фінансових показників, якщо економічне зростання залишиться слабким, а видатки на обслуговування боргу продовжуватимуть збільшуватися.
Міністр економіки та фінансів Франції Ролан Лескюр в офіційній заяві від 30 жовтня повідомив, що уряд бере до відома рішення Fitch.
За його словами, воно підтверджує необхідність ухвалення до кінця року відповідального бюджету, спрямованого на скорочення дефіциту державних фінансів до 5% ВВП.
Міністр наголосив, що уряд має намір продовжувати бюджетну консолідацію та забезпечувати передбачувані умови для економічної діяльності.
Рішення Fitch стало черговим попередженням найбільших міжнародних рейтингових агентств щодо фінансового становища Франції.
23 жовтня Moody’s зберегло кредитний рейтинг країни на рівні Aa3 з негативним прогнозом. При цьому S&P Global Ratings оцінює Францію на рівні A+ зі стабільним прогнозом.
Таким чином, два з трьох найбільших міжнародних рейтингових агентств тепер мають негативний прогноз щодо французьких державних зобов’язань.
Fitch планує провести наступну оцінку рейтингу Франції не пізніше кінця лютого 2027 року.
Негативний прогноз не означає автоматичного зниження рейтингу, однак вказує на підвищений ризик такого рішення в майбутньому, якщо державні фінанси продовжуватимуть погіршуватися.
Водночас агентство наголошує, що чинний рейтинг A+ підтримується масштабами та диверсифікацією французької економіки, високим рівнем доходів населення, стійкістю державних інститутів, членством у єврозоні та відносно стабільним банківським сектором.
Для європейської економіки погіршення бюджетних перспектив Франції має значення насамперед через масштаби її державного боргу та роль французького фінансового ринку в єврозоні.
Подальше зростання вартості державних запозичень може збільшити витрати на обслуговування боргу, обмежити можливості бюджетного стимулювання та посилити тиск на державні фінанси.
Крім того, збереження високої прибутковості державних облігацій може позначатися на умовах кредитування французьких компаній та домогосподарств, оскільки вартість суверенних запозичень є одним із орієнтирів для фінансового ринку.
Fitch Ratings є одним із трьох найбільших міжнародних кредитних рейтингових агентств поряд із S&P Global Ratings та Moody’s. Агентство оцінює кредитоспроможність держав, корпорацій та фінансових організацій. Рейтинг A+ належить до інвестиційної категорії та свідчить про порівняно високу здатність позичальника виконувати фінансові зобов’язання.
Раніше відеоаналіз країн світу щодо зовнішніх боргів було підготовлено аналітичним центром Experts Club — https://youtube.com/shorts/fUTLp6l_fTY?si=A2hpjEt0CCViKKnh
БЮДЖЕТ, Державний борг, кредитний рейтинг, ФРАНЦІЯ, ЭКОНОМИКА
У Франції 17 жовтня 2026 року відбулися масштабні загальнонаціональні протести проти зростання вартості життя, подорожчання пального та скорочення фінансування державних послуг. За даними Міністерства внутрішніх справ країни, у демонстраціях взяли участь близько 550 тис. осіб, тоді як організатори оцінюють кількість учасників у 800 тис., повідомляють Reuters та французьке видання Le Monde.
Загалом у країні відбулося 110 демонстрацій. Лише в Парижі, за оцінкою міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса, на вулиці вийшли приблизно 110 тис. людей. Протести також охопили Марсель, Ліон, Лілль, Бордо, Тулузу та інші великі міста.
Основними вимогами учасників стали підвищення заробітних плат і пенсій, стримування цін на продовольство та енергоносії, збільшення фінансування освіти й охорони здоров’я, а також збереження соціальних гарантій.
До акцій долучилися профспілки, студентські організації, представники фермерських об’єднань, працівники транспортного сектору та активісти руху «жовтих жилетів», який виник у Франції у 2018 році через підвищення цін на пальне.
Нинішня хвиля протестів розпочалася у вересні зі студентських виступів проти нестачі викладачів, поганого стану навчальних закладів і недостатнього державного фінансування освіти. Згодом вимоги розширилися, охопивши питання купівельної спроможності населення, соціальної нерівності та економічної політики уряду.
Попри переважно мирний характер демонстрацій, у низці міст відбулися зіткнення з поліцією, підпали автомобілів, погроми магазинів та напади на адміністративні будівлі.
У Парижі найбільш напружена ситуація спостерігалася поблизу площі Республіки, де окремі групи учасників заворушень кидали в поліцейських каміння та піротехнічні засоби. Правоохоронці застосовували сльозогінний газ і водомети. Також повідомлялося про пограбування магазинів та пошкодження банківських відділень.
У Марселі група протестувальників проникла до будівлі міської ради, у Ліоні було підпалено туристичний офіс, а в Ліможі пожежа пошкодила будівлю мерії. Інциденти із пошкодженням адміністративних будівель також зафіксовано в інших містах.
За попередніми даними Міністерства внутрішніх справ Франції, поліція затримала близько 400 осіб. Влада повідомила про постраждалих серед правоохоронців і цивільного населення. Окреме розслідування розпочато після тяжкого поранення неповнолітнього учасника протесту в Сент-Етьєні.
Президент Франції Емманюель Макрон засудив насильство та заявив про необхідність притягнення винних до відповідальності. Прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню наголосив, що уряд не допустить використання заворушень для тиску на державні інституції.
Водночас організатори протестів підкреслюють, що переважна більшість учасників виступала мирно та вимагала перегляду соціально-економічної політики держави.
Масові виступи відбуваються на тлі складної ситуації з державними фінансами Франції. Згідно з представленим 1 жовтня проєктом державного бюджету на 2027 рік, уряд планує скоротити дефіцит із прогнозованих 5,4% ВВП у 2026 році до 5% ВВП у 2027 році.
Для досягнення цієї мети передбачено загальні заходи бюджетної консолідації на €54 млрд, зокрема €43 млрд у межах законопроєктів про державний бюджет і фінансування системи соціального забезпечення.
При цьому уряд прогнозує уповільнення економічного зростання Франції до 0,5% у 2026 році з можливим прискоренням до 1% у 2027 році. Витрати на обслуговування державного боргу можуть зрости із €79,2 млрд у 2026 році до €91,2 млрд наступного року.
Профспілки побоюються, що заходи з обмеження державних витрат посилять навантаження на домогосподарства, насамперед із низькими та середніми доходами.
Протести вже спричинили перебої в роботі міського транспорту, тимчасове закриття окремих станцій паризького метро та пошкодження торговельних об’єктів. Остаточна оцінка економічних збитків від заворушень наразі не оприлюднена.
Нова хвиля соціального невдоволення посилює політичну напруженість у Франції напередодні президентських виборів 2027 року та ускладнює обговорення бюджетної політики. Подальший розвиток ситуації залежатиме, зокрема, від переговорів уряду з профспілками та представниками студентського руху.
Франція є другою за величиною економікою єврозони після Німеччини та одним із найбільших торговельно-економічних партнерів України в Європейському Союзі.
Як повідомляє Experts Club, Франція зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 72,8% респондентів, тоді як негативно — лише 3,7%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, однак одночасно зменшилася й частка негативних відповідей, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Франції ставляться 28% українців, здебільшого позитивно — 44,8%. Нейтральну позицію займають 22,5% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 3,5%, повністю негативно — лише 0,2%, ще 1% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 69,1 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Франції майже у 20 разів переважає негативне. За балансом оцінок країна залишається серед лідерів загального рейтингу торговельних партнерів України.
Порівняно з попередньою хвилею дослідження зміни є відносно невеликими. У березні 2026 року повністю позитивно до Франції ставилися 30,3% опитаних, здебільшого позитивно — 44,3%, тобто загальний позитивний показник становив 74,6%. Нейтральну позицію тоді займали 20,3%, а негативне ставлення висловлювали 4,7% респондентів.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок зменшилася на 1,8 в.п. — з 74,6% до 72,8%, але негативних також стало менше — з 4,7% до 3,7%. Водночас частка нейтральних відповідей збільшилася на 2,2 в.п. — до 22,5%. Баланс позитивного і негативного ставлення змінився лише незначно — з плюс 69,9 до плюс 69,1 в.п.
Показовою є й внутрішня структура позитивних відповідей. Частка тих, хто ставиться до Франції повністю позитивно, скоротилася з 30,3% до 28%, тоді як частка здебільшого позитивних відповідей практично не змінилася — 44,3% у березні та 44,8% у серпні. Це свідчить про збереження стійкого позитивного ядра громадської думки щодо Франції.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше пов’язував високі показники Франції з її сформованим образом серед української аудиторії.
«Для багатьох українців Франція — це символ підтримки у складні часи, а також культурний і політичний орієнтир у Європі. Такі показники демонструють високу довіру та повагу, що значною мірою пояснюється активною роллю Парижа у європейській політиці щодо України», — зазначав Позній.
За його словами, при аналізі таких результатів важливо враховувати не лише поточні емоційні оцінки: ставлення до інших держав формується під впливом досвіду взаємодії, інформаційного контексту та очікувань українців щодо майбутньої ролі країни-партнера.
Нова хвиля дослідження показує, що ставлення до Франції залишається стабільно позитивним: невелике зниження загальної частки прихильних оцінок супроводжується скороченням негативного сегмента та збільшенням частки нейтральних відповідей. Тобто помітного переходу від позитивного до негативного сприйняття не відбулося.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. У попередній березневій хвилі також було опитано 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, Європейський союз, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФРАНЦІЯ
Як повідомляє Experts Club, Франція та Нідерланди мають найвищу частку позитивного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Західної Європи — 72,8% та 71,2% відповідно. До Німеччини позитивно ставляться 69,9% респондентів, до Швейцарії — 66,9%. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, до Франції нейтрально ставляться 22,5% респондентів, негативно — 3,7%, ще 1% не змогли визначитися. Баланс позитивних та негативних оцінок становить 69,1 відсоткового пункту проти 69,9 в.п. у березні 2026 року та 71 в.п. у серпні 2025-го.
У Нідерландів баланс позитивного та негативного ставлення становить 69,6 в.п. При цьому 71,2% респондентів оцінюють країну позитивно, 26,4% — нейтрально і лише 1,6% — негативно. У березні 2026 року баланс був дещо вищим — 71,5 в.п., тоді як у серпні 2025 року становив 61 в.п.
До Німеччини позитивно ставляться 69,9% українців, нейтрально — 23,5%, негативно — 5,5%. Її баланс знизився до 64,4 в.п. порівняно з 73,9 в.п. у березні та 72,7 в.п. у серпні минулого року. Таким чином, серед шести представлених країн Західної Європи саме Німеччина продемонструвала найбільш помітне зниження цього показника між березнем і серпнем 2026 року.
Швейцарію позитивно оцінюють 66,9% респондентів, негативно — лише 1,4%, а 29,7% займають нейтральну позицію. Баланс становить 65,5 в.п. проти 67,1 в.п. у березні.
Бельгія є єдиною країною цієї групи, де баланс у серпні зріс порівняно з березнем — з 56,4 до 58,5 в.п. Позитивно до країни ставляться 59,9% опитаних, нейтрально — 36%, негативно — 1,4%. У серпні 2025 року баланс становив 54,4 в.п.
Найменшу частку позитивних відповідей серед представлених держав Західної Європи отримала Австрія — 52,6%. Водночас негативно її оцінюють лише 2,7% українців, тоді як 41,7% обрали нейтральну відповідь. Баланс становить 49,9 в.п. порівняно з 53,3 в.п. у березні 2026 року та 44 в.п. у серпні 2025-го. Загалом дані свідчать, що нижчі показники позитивного ставлення до Бельгії та Австрії пов’язані передусім із більшою часткою нейтральних, а не негативних оцінок.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив на важливості системної комунікації іноземних партнерів з українським суспільством.
«Перша рекомендація — це регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії. Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, зі свого боку, звернув увагу на зв’язок суспільної поінформованості з практичним розвитком двостороннього співробітництва.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка, за даними організаторів, репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична статистична похибка за довірчої ймовірності 95% становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, АВСТРИЯ, БЕЛЬГІЯ, Західна Європа, НИДЕРЛАНДЫ, НІМЕЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФРАНЦІЯ, ШВЕЙЦАРИЯ
Українські студенти увійшли до числа стипендіатів програми HEC Imagine, яка надає можливість молоді з країн, що постраждали від війни та криз, навчатися в одній із провідних французьких бізнес-шкіл HEC Paris.
Про це повідомило Посольство України у Французькій Республіці за підсумками заходу «Imagine pour la Paix», присвяченого підтримці учасників програми.
Захід відбувся у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі та об’єднав представників HEC Paris, французького бізнесу, партнерів і донорів програми, дипломатів та студентів.
Участь у заході взяли, зокрема, міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, який є випускником HEC Paris, а також колишній посол Франції в Україні Гаель Вейсьєр, який нині очолює Центр кризового реагування і підтримки Міністерства Європи та закордонних справ Франції.
Стипендіати HEC Imagine розповіли про власний досвід та навчання у Франції.
Програма HEC Imagine була започаткована для підтримки талановитих студентів, чиє навчання та професійні перспективи опинилися під загрозою через війни та інші кризи. Українські студенти були серед перших учасників програми.
За даними HEC Paris, проєкт HEC Imagine Fellows розпочав роботу у 2022 році. Уже на початковому етапі стипендії дали можливість навчатися в HEC студентам з України, Афганістану та Сирії.
Програма передбачає не лише фінансову підтримку навчання, а й інтеграцію студентів у академічне та професійне середовище HEC Paris.
Посольство України у Франції наголосило, що підтримка освіти українців набуває особливого значення в умовах війни та руйнування освітньої і наукової інфраструктури України.
«Відбудова України – це не лише відновлення будівель та інфраструктури. Це передусім інвестиції в людей: майбутніх підприємців, економістів, інженерів та управлінців, які створюватимуть робочі місця, залучатимуть інвестиції та розбудовуватимуть сучасну європейську Україну», – зазначили в українському посольстві.
У диппредставництві також подякували HEC Paris за підтримку українських студентів та Association des étudiants ukrainiens en France за сприяння в організації участі української сторони у заході.
HEC Paris є однією з найбільш відомих європейських вищих шкіл менеджменту. Навчальний заклад спеціалізується на підготовці фахівців у сфері менеджменту, фінансів, підприємництва та управління бізнесом, а його випускники працюють у міжнародних компаніях, фінансових установах, державному секторі та власному бізнесі.
Програма HEC Imagine стала частиною ширшої ініціативи, яка поєднує підтримку студентів із країн, охоплених конфліктами, з дискусією про роль бізнесу та освіти у відновленні та забезпеченні миру.
Джерела: Посольство України у Французькій Республіці, HEC Paris, ЮНЕСКО.
