Низка країн у південній і центральній Європі зіткнулися з надзвичайно спекотною погодою, повідомляють у середу європейські ЗМІ.
Зокрема, така ситуація спостерігається в Греції. В Афінах у середу закрили для відвідування Акрополь. Місцева влада оголосила, що ухвалила таке рішення, щоб забезпечити захист від спеки як співробітників, так і туристів. Очікується, що протягом дня температура повітря в столиці прогріється до 43 градусів за Цельсієм.
Крім того, у Греції запроваджено підвищений рівень небезпеки через лісові пожежі на тлі спекотної сухої погоди. У деяких регіонах країни ввели заборону на проведення, зокрема, будівельних робіт у середині дня, коли температура сягає пікових показників.
В Італії напередодні в 12 містах, зокрема в Римі, оголосили найвищий рівень небезпеки через спеку. За останні дні в різних частинах країни через таку погоду загинули чотири людини. МОЗ країни рекомендувало громадянам за можливості не виходити з дому і пити побільше води.
Згідно з прогнозом іспанської метеорологічної служби, найближчими днями на півдні країни повітря може прогрітися до 44 градусів за Цельсієм.
У Румунії температура повітря в багатьох районах останніми днями також тримається в районі 40 градусів за Цельсієм.
Лісові пожежі через спеку і вітер почалися в різних частинах Албанії.
Аномально спекотна погода встановилася і в Туреччині, де температура може сягати 40 градусів за Цельсієм. Очікується, що така спека в країні збережеться ще два дні.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян на полях Дубровницького форуму в Хорватії обговорили безпекову ситуацію в Європі та на Південному Кавказі.
“Я подякував Вірменії за участь у першому Саміті миру в Швейцарії та проінформував свого колегу про подальшу роботу з реалізації Формули миру на шляху до справедливого і сталого миру в Україні”, – написав Кулеба в соцмережі Х.
Міністри також зосередили увагу на шляхах поглиблення двосторонніх зв’язків та міжнародного співробітництва, особливо у світлі майбутнього членства України в ЄС.
Вагонобудівне підприємство АТ “Дніпровагонмаш” (ДВМ) планує продавати до 100 вагонів на експорт до Європи, повідомив бізнесмен Сергій Тігіпко.
“Сьогодні ми виробляємо 80 вагонів на місяць на внутрішній ринок, але вже почали робити і на експорт… Європейський ринок – це 8-9 тис. вагонів на рік, ми поставили за мету 100 вагонів на місяць продавати туди. У грошах у середньому вагон – близько EUR100 тис.”, – сказав він під час організованого Forbes Ukraine форуму “Гроші для Перемоги”.
За його словами, австрійська металургійна voestalpine надає більш легкий і міцний метал для будівництва вагонів, що є конкурентною перевагою на європейському ринку.
Зі свого боку група інвестує в модернізацію підприємства (роботи з металом, зварювання, фарбування) і навчання персоналу.
Як повідомлялося, на початку 2023 року група “ТАС” стала стратегічним інвестором вагонобудівного СП TransAnt GmbH австрійських voestalpine і ÖBB Rail Cargo з часткою 40%, а навесні 2024 року стала мажоритарієм TransAnt, збільшивши частку до 61%.
У жовтні 2023 року в рамках інноваційного проєкту з австрійськими партнерами “Дніпровагонмаш”, що входить до групи ТАС, відвантажив перші полегшені модульні вантажні вагони (MultiBOX) для експлуатації на залізницях Євросоюзу, а до кінця року вже мав у своєму розпорядженні повноцінну лінійку вантажних вагонів-платформ для ринку ЄС.
Згідно з інформацією у фінзвіті “ТАС Дніпровагонмаш” за 2023 рік, поточного року вона планує інвестувати 100,2 млн грн у розвиток європейського напрямку, зокрема на придбання обладнання.
Підприємство у 2023 році випустило 378 вантажних вагонів (зокрема для ринку ЄС), що на 34,8% менше, ніж у 2022 році, реалізація скоротилася на 40,6% – до 370 од.
Чистий дохід від реалізації вагонів та іншої продукції скоротився на 2,8% – до 1 млрд 77 млн грн, чистий прибуток зріс незначно – до 49,2 млн грн.
Групу “ТАС” засновано 1998 року бізнесменом Тігіпком. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
“Нова пошта” запустила послугу пересилання відправлень між європейськими країнами, в яких є відділення Nova Post.
Як повідомила пресслужба “Нової пошти” в п’ятницю, послуга доступна у всіх країнах присутності компанії, крім Молдови, Румунії та Великої Британії.
“Наша місія – легкість доставки для життя та бізнесу. Саме тому ми не тільки збільшуємо мережу, а й розширюємо перелік послуг. Відсьогодні Nova Post об’єднує не лише ЄС з Україною, а й європейські країни між собою, забезпечуючи швидку, легку та безпечну доставку в термін від двох днів” – прокоментував співвласник “Нової пошти” Володимир Поперешнюк,.
Клієнти “Нової пошти” з європейських країн можуть пересилати до інших закордонних відділень компанії документи, посилки або вантажі до 100 кг. Відправлення доставляються у відділення, на адресу, в поштомат або в пункт видачі посилок. Вартість доставки залежить від ваги відправлення та відстані між країнами. При відправленні з Польщі до Німеччини посилки вагою 2 кг ціна у відділенні Nova Post становитиме PLN43, а до Іспанії – PLN65. Замовлення послуги кур’єра додатково до вартості складе PLN10, уточнили в прес-службі “Нової пошти”.
Зазначається, що для оформлення міжнародних відправлень також доступні діджитал інструменти: багатомовний сайт, мобільний додаток, бізнес кабінет.
Раніше “Нова пошта” відкрила перші два відділення Nova Post у Великій Британії, а напередодні 30 квітня – в Іспанії.
“Нова пошта” має в Європі понад 35 тис. точок сервісу з відправлення та отримання посилок, з яких 90 – власні відділення Nova Post у 13 країнах: Естонії, Польщі, Литві, Латвії, Чехії, Румунії, Німеччині, Словаччині, Італії, Угорщині, Молдові, Іспанії та Великій Британії.
Українське науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГО-ПЛЮС» розширює свої можливості, ставши співзасновником однієї з найстаріших та найдосвідченіших компаній з виробництва електрообладнання в Польщі.
Цей стратегічний крок став можливим завдяки започаткуванню спільної діяльності з польською компанією «TWERD Energo-Plus Sp. z o.o». Результатом партнерства стало україно-польське підприємство «TWERD Energo-Plus», яке дозволить просувати на європейському та світових ринках обладнання компаній ТОВ «НВП «ЕНЕРГО-ПЛЮС» та «Преобразовательная техника». Це створить альтернативу фактичній монополії на світовому ринку китайських виробників високовольтних перетворювачів частоти для високовольтних двигунів 6 та 10 кВ.
«Сьогодні компанія інвестує ресурси у технології в енергетиці, аби стати на крок ближчими до побудови енергонезалежної економіки України. Плануємо використовувати останні розробки від «TWERD Energo-Plus Sp. z o.o», спираючись на їх унікальну експертизу та багаторічний досвід у розробці флагманського обладнання, яке позитивно зарекомендувало себе у світі. Завдяки спільним зусиллям у нас буде можливість пропонувати високовольтні перетворювачі частоти для двигунів, які приводять у дію насосне обладнання та конвеєри, шахтні підйомні механізми та інше обладнання на промислових та гірничодобувних підприємствах, водоканалах, системах подачі води та інше. Власне виробництво в Україні дозволить зменшити собівартість цього обладнання та стати конкурентними на ринку, складаючи гідну конкуренцію навіть китайським та тайванським виробникам, особливо з урахуванням повної та кваліфікованої технічної підтримки від представників «TWERD» на території України», – прокоментував Євген Корф, директор ТОВ «НВП «ЕНЕРГО-ПЛЮС».
Новостворений консорціум дозволяє розширити виробничу базу до 5000 кв.м та поєднати зусилля власних електротехнічних лабораторій обох підприємств. Окрім того, така співпраця дозволяє об’єднати виробничі потужності та професійну сертифіковану команду, яка може забезпечувати монтаж та сервіс швидше за конкурентів в Україні, Польщі та інших країнах світу.
Співпраця з польською компанією вже сьогодні допомагає українському підприємству виготовляти та обслуговувати перетворювачі частоти для середньої та високої напруги з ефектом рекуперації, інвертори для альтернативних видів енергетики та накопичувачі, зарядні станції для електромобілів.
Довідка:
ТОВ «НВП «ЕНЕРГО-ПЛЮС» є одним з провідних підприємств України в галузі енергетики. Основна діяльність – проєктування, розробка, впровадження систем промислової автоматизації, електропостачання та різних електротехнічних систем для українських підприємств та приватних компаній.
Міжнародна група компаній об’єднує зусилля польського виробника «TWERD Energo-Plus Sp. z o.o» та українського консорціуму «ЕНЕРГО-ПЛЮС», до складу якого входить ТОВ «НВП «ЕНЕРГО-ПЛЮС», НВ ТОВ «Преобразовательная техника» та ТОВ «Група компаній «Високовольтні технології».
Офіційні сайти компаній: https://energo-plus.com.ua/ та https://twerd.pl/uk/
Україна від початку російської агресії вимушено змінила географію експорту агропродукції, внаслідок чого частка Європи в січні-жовтні 2023 року сягнула 59% порівняно з 32% у 2021 році, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
Згідно з повідомленням, подібне зростання експорту агротоварів до Європи є вимушеним і пояснюється скороченням постачань в інші регіони: частка Африки скоротилася до 7% з 14%, Азії – до 12% з 19%, південно-східної Азії – до 4% з 13%.
“Основна причина таких змін – блокування морських портів України російськими військами. Розвиток альтернативних маршрутів, які були можливі тільки через територію країн ЄС, призвів до змін. Українські аграрії змушені були шукати покупців своєї продукції в країнах Європи”, – пояснили аналітики.
В УКАБ нагадали, що поставки до країн Африки та Азії під час війни стали можливими лише завдяки роботі зернового коридору у співпраці з ООН і Туреччиною, а також тимчасового зернового коридору, який здійснює відвантаження зараз.
Структура експорту українських агротоварів у 2023 році за основними експортними позиціями подібна до минулорічних показників: 39% припадало на частку зернових культур, 26% – рослинних олій, 4% – м’яса, 2% – молочна продукція, яйця та мед. Водночас експорт олійних культур скоротився до 12% порівняно з 16% у 2022 році, за рік експорт макухи зріс до 6% з 5%. Дозвіл постачати цукор на зовнішні ринки дозволив виробникам за рік довести його частку в експорті агропродукції до 3%.
У довоєнному 2021 році структура аграрного експорту України мала такий вигляд: зернові культури – 45%, рослинні олії – 26%, олійні культури – 9%, шроти – 6%, м’ясо – 3%, тютюнові вироби – 2%.
“Єдиний варіант відновити експорт на традиційні для України ринки – забезпечити безпеку морських шляхів експорту та збільшити обсяги відвантаження цим каналом”, – резюмували в УКАБ.
