Міжнародна консалтингова група з українським корінням Jurisprudential Consulting Group оголосила про запуск комплексної європейської практики для супроводу українських компаній, підприємців та власників капіталу під час релокації та виходу на нові ринки, повідомили в компанії.
Новий напрям об’єднує міжнародне податкове планування, корпоративне структурування, легалізацію капіталу та підтвердження походження коштів, банківський комплаєнс, фінансову логістику, крипторегулювання, а також правовий захист у транскордонних економічних спорах та кримінальних справах.
У компанії пов’язують запуск практики зі зміною потреб українського бізнесу після масштабної релокації. Якщо на першому етапі підприємцям переважно були потрібні реєстрація компанії, банківський рахунок та міграційний статус, то сьогодні основні питання стосуються податкового резидентства власників, місця фактичного управління, структури дивідендів, банківської прийнятності капіталу та наслідків використання іноземних компаній з країни фактичного проживання.
«Українському бізнесу в Європі вже недостатньо просто відкрити компанію. Потрібно заздалегідь розуміти, де знаходиться управління, де формується дохід, як гроші надійдуть до особистого контуру власника та які документи прийме банк. Компанія, податкове резидентство, сім’я, активи та майбутні витрати мають бути частиною однієї моделі», — зазначив співзасновник та генеральний директор Jurisprudential Consulting Group Ярослав Мерецький.
Команда Jurisprudential налічує понад 50 фахівців, щороку компанія проводить понад 3 тис. консультацій, а понад 200 клієнтів перебувають під регулярним супроводом. У Jurisprudential зазначають, що новий формат має об’єднати роботу податкових консультантів, фінансистів, корпоративних юристів, фахівців з комплаєнсу та адвокатів у різних юрисдикціях навколо єдиної стратегії клієнта.
Управління практикою побудовано навколо трьох співзасновників. Ярослав Мерецький відповідає за стратегічний розвиток, міжнародне оподаткування, крипторегулювання, релокацію та публічний напрям. Георгій Войнович курує фінансову архітектуру та податкове моделювання. У його професійному досвіді є робота фінансовим директором великих агрохолдингів, товарних компаній, банківських та фінтех-проєктів. Владислав Каприца відповідає за міжнародне корпоративне та договірне право, складні угоди, аналіз ризиків, економічні спори та міжнародний правовий захист.
Окремий напрям практики пов’язаний з економічними кримінальними справами, міжнародним розшуком та координацією захисту в кількох країнах. Компанія співпрацює із зовнішніми адвокатськими групами та супроводжує справи, в яких одночасно виникають корпоративні, податкові, банківські та кримінально-правові ризики, включаючи питання, що стосуються національних правоохоронних органів, Інтерполу та Європолу.
«Фінансова логістика та легалізація капіталу — це не одне й те саме. Платіж можна здійснити технічно, але це не означає, що його походження витримає перевірку банку чи податкової. Ринок переповнений тимчасовими конструкціями: фіктивними позиками, формальними брокерськими договорами та документами, за якими немає реальної операції. Зазвичай такі рішення не усувають проблему, а переносять її на два-три роки», — сказав Мерецький.
За його словами, позика як інструмент може бути законною лише за наявності реального кредитора, підтвердженого джерела грошей, комерційної логіки, умов повернення та фактичного виконання договору. Якщо позика не повертається, виникає ризик її перекваліфікації у дохід. Якщо повертається, для погашення все одно знадобляться легально зароблені та документально підтверджені кошти.
У рамках нової практики Jurisprudential планує супроводжувати український бізнес у всьому ланцюжку міжнародної експансії: від вибору країни та податкової моделі до створення холдингу, відкриття фінансової інфраструктури, підготовки підтвердження походження капіталу, роботи з криптоактивами та захисту у разі транскордонного спору.
Компанія також має намір розширювати партнерську мережу з європейськими адвокатами, податковими консультантами, банками, платіжними установами, фінтех-проєктами та регульованими постачальниками послуг, пов’язаних із криптоактивами. У Jurisprudential вважають, що така мережа має зменшити кількість ситуацій, коли клієнт отримує окремі, але суперечливі рекомендації в різних країнах.
Практика Jurisprudential була заснована в Україні у 2011 році. Міжнародна мережа групи почала формуватися у 2019 році, а європейський етап прискорився після релокації українського бізнесу. Головний офіс розташований у Барселоні. За даними компанії, група також представлена в Лондоні, Варшаві та Таллінні й співпрацює з партнерами та корпоративними структурами в інших юрисдикціях Європи, Великої Британії, Швейцарії та ОАЕ.
Jurisprudential Consulting Group входить до Association of European Attorneys та має представництва в країнах ЄС, Великій Британії та ОАЕ.
Довідка. Jurisprudential Consulting Group — міжнародна група юридичного та фінансового консалтингу з українським корінням. Основні напрямки: міжнародне податкове планування, податкове резидентство, корпоративне структурування, легалізація капіталу, підтвердження походження коштів, банківський комплаєнс, крипторегулювання, релокація бізнесу та міжнародний правовий захист. Кількісні показники наведено за внутрішніми даними компанії.
Також Jurisprudential Consulting Group розвиває власний освітній напрям, присвячений міжнародному оподаткуванню, релокації бізнесу, банківському комплаєнсу, структуруванню капіталу, крипторегулюванню та веденню бізнесу в Європі. Компанія регулярно публікує аналітичні матеріали, практичні розбори та рекомендації на офіційному сайті, випускає освітній контент в Instagram та на YouTube, а також проводить інтерв’ю та подкасти з підприємцями, податковими консультантами, юристами, банкірами та іншими експертами, які успішно працюють на європейському ринку після релокації.
Такий формат дозволяє українським підприємцям отримувати актуальну практичну інформацію та своєчасно враховувати зміни європейського законодавства та вимог фінансового сектору. Детальніше ознайомитися з матеріалами можна на офіційному сайті https://www.jurisprudential.eu, в Instagram https://www.instagram.com/jurisprudential.eu та на YouTube https://www.youtube.com/@jurisprudential.
Фото. Зліва направо: Георгій Войнович, Ярослав Мерецький, Владислав Каприца, партнери Jurisprudential Consulting Group
У секції «Середньо-та довгостроковий ринок» УЕБ тривала торгівля ресурсами липня, серпня 2026 року. Загалом позиції на продаж чи купівлю природного газу формували 9 компаній: Укрнафта, ГПК Нафтогаз Трейдинг, Оператор ГТС України, ЛТК Електрум тощо. Загалом у секції продано 4350 тис. куб. м природного газу – ресурсу липня та серпня 2026 року в ГТС і ПСГ.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед». Загалом було укладено 56 угод загальним обсягом 1551 тис. куб. м.
Цього тижня європейські газові контракти знову подорожчали. M+1 TTF зростав кожну сесію: від 48,8 євро/МВт-г. на закритті попередньої п’ятниці до близько 57 євро/МВт-г. зранку, 17 липня (+15%). Головним драйвером стало відновлення бойових дій між США та Іраном і нові ризики для судноплавства через Ормузьку протоку. Статус протоки і розбіжності взаєморозуміння – залишаються дуже суперечливими. Ринок знову оцінює не лише фактичну доступність катарського СПГ, а й фрахт, страхування та готовність судновласників заходити в регіон.
Імпорт природного газу з європейського напрямку знаходився на рівні 1,6 млн куб. м на добу.
Міжнародний валютний фонд прогнозує, що Україна у 2027–2031 роках буде однією з економік Європи, що найшвидше зростають, як випливає з оцінки Euronews, опублікованої на основі даних World Economic Outlook МВФ. Першоджерелом даних є база IMF World Economic Outlook, у якій публікуються прогнози по країнах, включаючи показники реального зростання ВВП до 2031 року.
Згідно з розрахунками Euronews, МВФ очікує середньорічне зростання економіки України на рівні 3,8% у 2027–2031 роках. Найсильнішим роком у прогнозному періоді має стати 2028 рік, коли зростання може становити близько 4,2%. За цим показником Україна входить до п’ятірки європейських економік, які, як очікується, зростатимуть більш ніж удвічі швидше за єврозону.
У добірці найдинамічніших економік Європи Україна зазначена після Мальти та Косово. Нижче в рейтингу знаходяться Сербія із середньорічним зростанням 3,52% та Молдова з прогнозом близько 3,5%. Для порівняння: економіка єврозони, за даними МВФ, у 2027–2031 роках зростатиме в середньому на 1,2% на рік, а економіка ЄС загалом — приблизно на 1,4%.
Ключовим фактором зростання України називається відновлення економіки та інфраструктури після війни. Euronews зазначає, що прогноз МВФ фактично є сценарієм відновлення: він передбачає поступове зниження інтенсивності війни та запуск масштабних інвестицій у реконструкцію. Оцінка потреб у відновленні, за даними публікації, наближається до $600 млрд.
При цьому прогноз для України залишається одним із найбільш невизначених у Європі. У червневому повідомленні МВФ щодо України від 12 червня 2026 року фонд прямо зазначив, що перспективи країни залишаються «виключно невизначеними», оскільки війна продовжує завдавати тяжкої шкоди населенню та економіці. МВФ також зазначив, що зростання ВВП України у 2026 році може сповільнитися до 1,0–1,6 % через наслідки триваючої війни Росії проти України та зовнішні шоки.
Саме ця різниця між короткостроковою та середньостроковою картиною є головним елементом прогнозу. У 2026 році українська економіка залишається під тиском військових ризиків, пошкодження інфраструктури, бюджетних видатків, дефіциту робочої сили та високої залежності від зовнішнього фінансування. Але у 2027–2031 роках, за умови поліпшення ситуації з безпекою, відновлення може стати головним джерелом зростання.
Для України такий прогноз означає, що країна може увійти до числа найдинамічніших економік Європи не за рахунок звичайного циклічного зростання, а за рахунок ефекту післявоєнного відновлення, інвестицій в інфраструктуру, будівництво, енергетику, логістику, промисловість та інтеграцію з ринком ЄС.
Однак цей сценарій безпосередньо залежить від безпеки, міжнародної допомоги, стійкості державних фінансів, темпів реформ та здатності залучити приватний капітал. Без зниження військових ризиків зростання може виявитися значно нижчим: Euronews зазначає, що за несприятливим сценарієм МВФ, за умови продовження інтенсивних бойових дій, зростання України у 2027 році може становити лише близько 1%.
Таким чином, Україна в прогнозах МВФ виглядає однією з найперспективніших економік Європи на горизонті 2027–2031 років, але цей потенціал залишається тісно пов’язаним із завершенням війни, масштабом відновлення та здатністю країни перетворити міжнародну підтримку на довгострокове економічне зростання.
У секції «Середньо-та довгостроковий ринок» УЕБ тривала торгівля ресурсами липня, серпня та листопада 2026 року. Загалом позиції на продаж чи купівлю природного газу формували 8 компаній: Укрнафта, ГПК Нафтогаз Трейдинг, Концерн «МТМ», Оператор ГТС України, Укрзалізниця тощо. Загалом у секції продано 11530 тис. куб. м природного газу – ресурсу липня 2026 року в ГТС і ПСГ.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед». Загалом було укладено 86 угод загальним обсягом 1622 тис. куб. м.
Минулого тижня європейський ринок знову почав закладати премію за ризик, хоча і без повернення до червневих піків. Газовий контракт М+1 ненадовго досяг найвищого рівня з моменту підписання меморандуму про взаєморозуміння між США та Іраном, причому контракти Winter 26 and Summer 27 йшли за аналогічною траєкторією. Морський трафік через Ормузьку протоку, хоча й дещо покращився, але залишається значно нижчим за довоєнний рівень: за шість місяців до війни протокою щомісяця проходило в середньому трохи менш як 90 танкерів. Після ударів минулих вихідних транзит СПГ був близьким до нуля. Одним з найбільш уважно відстежуваних фундаментальних факторів залишається зберігання газу в Європі. Поточний рівень заповнення сховищ на 2 липня становив 49,2%, порівняно із середнім п’ятирічним показником приблизно 62%.
Імпорт природного газу з європейського напрямку знаходився на рівні 0,8-1,6 млн куб. м на добу.
Українські енергетики спільно з європейськими партнерами вже оглянули вісім виведених з експлуатації теплоелектроцентралей у Латвії, Литві, Словаччині, Австрії, Хорватії та Нідерландах з метою можливої поставки вивільненого обладнання в Україну, повідомив перший віце-прем’єр-міністр з питань енергетики України Денис Шмигаль.
За його словами, обладнання з європейських енергооб’єктів уже використовується для зміцнення стійкості української енергосистеми. Міністерство енергетики здійснило 199 відвантажень обладнання, яке працює на енергетичних об’єктах у Вінницькій, Київській, Івано-Франківській, Миколаївській, Харківській, Чернігівській, Хмельницькій, Рівненській, Дніпропетровській та інших областях.
Найбільший внесок у цей процес зробила Литва. Через литовську енергокомпанію AB Ignitis Gamyba Україна отримала 152 партії обладнання. Ще 41 партія була доставлена в Україну завдяки співпраці з Ігналінською АЕС.
Підтримку Україні також надає Німеччина. Завдяки RWE Power AG у рамках першого етапу співпраці було доставлено шість партій обладнання для компаній із центральних і західних областей України, Києва та Харкова.
Окремий напрямок зараз пов’язаний з Латвією. За словами Шмигаля, Україна веде активну роботу з переміщення обладнання з Ризької ТЕЦ-2.
«Об’єкти, що становлять інтерес для українських компаній, вже визначені. Також визначено суму та джерело коштів, необхідних для демонтажу відповідного обладнання», — повідомив перший віцепрем’єр.
Для України постачання обладнання з європейських ТЕЦ має критичне значення на тлі триваючих атак РФ на енергетичну інфраструктуру. Йдеться не лише про заміну пошкоджених вузлів, а й про створення додаткового резерву для опалювального сезону, відновлення генерації, розподільних потужностей та підвищення стійкості регіональних енергосистем.
Практика передачі обладнання з виведених з експлуатації європейських станцій дозволяє швидше задовольняти частину потреб української енергетики, оскільки багато компонентів вже фізично доступні й можуть бути адаптовані для українських об’єктів. Водночас такі поставки вимагають технічного обстеження, демонтажу, логістики, фінансування та узгодження між українськими компаніями, європейськими операторами та державними структурами.
Україна після початку повномасштабної війни регулярно отримує енергетичне обладнання від країн ЄС, міжнародних організацій та приватних компаній. Воно використовується для ремонту пошкоджених електростанцій, підстанцій, теплових об’єктів, мереж та об’єктів критичної інфраструктури.
Європейські аеропорти та авіакомпанії закликали Єврокомісію терміново втрутитися у запуск нової системи в’їзду та виїзду EES. У відкритому листі ACI EUROPE, Airlines for Europe та IATA заявили, що впровадження системи досягло «критичної точки» і вже спричиняє серйозні збої в роботі аеропортів.
EES — це нова цифрова система контролю зовнішніх кордонів Шенгенської зони для громадян країн поза межами ЄС. Вона замінює штампи в паспортах і фіксує в’їзд, виїзд або відмову у в’їзді. Під час перетину кордону система збирає дані паспорта, фото обличчя, відбитки пальців, дату та місце перетину кордону. Повністю система запрацювала 10 квітня 2026 року після поетапного запуску, що розпочався у жовтні 2025 року.
Проблема полягає в тому, що на практиці біометрична реєстрація займає більше часу, ніж очікувалося. За даними ACI EUROPE, A4E та IATA, після повного запуску EES черги на прикордонному контролі в пікові періоди вже сягають п’яти годин. Це призводить до затримок рейсів, пропущених пересадок, навантаження на персонал та ситуацій, коли пасажири застрягають на кордоні, а літаки відлітають не повністю заповненими.
Галузеві організації попереджають, що в липні та серпні ситуація може погіршитися: європейські аеропорти очікують приблизно на 40 млн пасажирів більше, ніж за попередні два місяці. Ризик стосується не лише найбільших хабів, а й невеликих аеропортів популярних туристичних напрямків, де прикордонна інфраструктура фізично не встигає обробляти потік пасажирів.
Авіаційна галузь просить Єврокомісію дозволити країнам Шенгенської зони повністю або частково призупиняти дію EES у липні та серпні, якщо пасажиропотік перевищує можливості прикордонного контролю. З вересня пропонується створити постійний механізм гнучкості, щоб тимчасово відключати EES у виняткових ситуаціях і повертатися до стандартних перевірок згідно з Шенгенським кодексом, включаючи штампи в паспортах.
Аеропорти та авіакомпанії не вимагають скасування прикордонного контролю. Вони визнають значення EES для безпеки, але вважають, що система має працювати без порушення транспортної логістики та туристичного сезону. Серед невирішених проблем вони називають нестачу прикордонників, нестабільність ІТ-платформи, неготовність кіосків самообслуговування та ABC-gates, а також недостатню роботу додатка для попередньої реєстрації.
EES мав зробити кордони ЄС більш цифровими та безпечними, але влітку 2026 року він став додатковим чинником затримок. Якщо Єврокомісія не надасть аеропортам більшої гнучкості, туристичний сезон може зіткнутися з чергами, пропущеними рейсами та репутаційним ударом по європейському туризму.
EES, авіаперевезення, АЕРОПОРТ, ЄВРОПА, прикордонний контроль, хаос, Шенген
