Близько 98% жителів Європи дихають вкрай шкідливим забрудненим повітрям, яке призводить до 400 тис. ранніх смертей щорічно, повідомляє в середу The Guardian.
Газета, посилаючись на зібрану супутниками та моніторинговими станціями інформацію, стверджує, що 98% європейців проживають у районах, у яких вміст вкрай шкідливих мікрочастинок у повітрі перевищує рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). При цьому майже дві третини громадян перебувають на територіях, де ліміт, встановлений ВООЗ, перевищено майже вдвічі.
Найгірша ситуація спостерігається в Північній Македонії, де майже дві третини населення живуть у районах, де вміст шкідливих часток PM2.5 перевищує норму ВООЗ більш ніж у чотири рази. Також у деяких районах, зокрема в столиці країни Скоп’є, цю норму перевищено взагалі в шість разів.
Загалом, ситуація у східній Європі набагато гірша, ніж у її західних частинах. Винятком є Італія, де кількість мікрочастинок на півночі країни також майже вчетверо перевищує норму.
Експерти зазначають, що щорічно забруднення повітря призводить до приблизно 400 тис. ранніх смертей у Європі. При цьому, якби якість повітря відповідала стандартам ВООЗ, понад 200 тис. із цих людей можна було б урятувати.
Частинки PM2.5 є мікрочастинками, які потрапляють у повітря внаслідок спалювання викопного палива. Через легені вони можуть потрапити до кровотоку і вплинути на роботу майже кожного органу в організмі. Ці частинки можуть бути пов’язані з широким спектром захворювань, зокрема з цукровим діабетом і раком. Згідно з поточними рекомендаціями ВООЗ, середньорічна концентрація частинок PM2.5 не повинна перевищувати 5 мікрограмів на 1 куб. м.
Громадяни України, які виїхали до країн ЄС після повномасштабного вторгнення РФ, оцінюють державні онлайн-послуги в Україні набагато краще (71%), ніж у країнах ЄС (16%).
Як зазначається в результатах “Всеєвропейського дослідження українців у Європі”, проведеного соціологічною групою “Рейтинг” 4-11 липня, також в Україні значно виграють фінансові та банківські послуги (70% проти 14% у ЄС). Сферу медицини українці також оцінили краще в Україні, ніж у Європі: як доступність медичних послуг (71% проти 21%), так і їхню якість (60% проти 25%).
Дошкільну та шкільну освіту опитані оцінили краще в Україні (42%), ніж у ЄС (35%), вищу – навпаки: дещо краще в ЄС (43%), ніж в Україні (32%). Українські студенти європейських вишів згодні більше за інших з тим, що вища освіта краща в ЄС.
Абсолютна більшість опитаних українців погодилися, що громадський транспорт у ЄС значно кращий (77%), ніж в Україні (14%). Аналогічна думка і щодо європейських доріг, які вважають кращими там (85%), ніж в Україні (5%). А от житло в Україні респонденти вважають доступнішим (57%), ніж у ЄС (22%).
На думку українців, в Україні набагато краща індустрія краси, ніж у ЄС (85% проти 5%), а також кафе і ресторани (60% проти 16%), поштові сервіси та сервіси доставки (54% проти 25%), онлайн-шопінг (51% проти 22%), а ось щодо торговельних мереж і магазинів думки розділилися: 42% вважають їх кращими в Україні, 36% – у ЄС.
Україна дуже програє європейським країнам у рівні корупції, проте щодо бюрократії та ставок оподаткування, вдома, на думку більшості, більш сприятливий клімат, ніж у ЄС. 84% опитаних вважають, що в Україні рівень корупції вищий, ніж у ЄС (3%), водночас рівень бюрократії вищий у ЄС, ніж в Україні (50% проти 25%). Також, на думку опитаних, рівень оподаткування в Європі вищий (59%), ніж в Україні (16%). Однак за рівнем економічної свободи Україна (25%) поступається Європі (52%), як і за рівнем доходів (3% проти 87%).
87% опитаних оцінили загалом можливості в ЄС вище, ніж в Україні, особливо в доходах (87% проти 3%), соціальній захищеності (75% проти 15%), захисті прав і свобод громадян (67% проти 19%), можливості комфортно жити (60% проти 26%), знайти роботу (54% проти 30%). Досягти успіху, на думку опитаних, можна як у ЄС (40%), так і в Україні (41%), але вести свій бізнес все ж таки дещо краще в Україні (45%), аніж у ЄС (34%).
4% українців давали хабар посадовій особі в країні перебування (найчастіше в південній Європі), стільки ж відмовилися відповідати.
У рамках дослідження було анонімно опитано 2116 українців віком від 18 років, які знайшли тимчасовий притулок у 31 країні Європи після 24 лютого 2022 року методом CAWI (Computer Assisted Web Interviewing). Результати зважені з використанням актуальних даних UNHC (United Nations High Commissioner for Refugees). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більше 3,2%.
Фондові індекси країн Західної Європи змінюються різноспрямовано на торгах у середу, проте загальна динаміка швидше негативна через слабкі статдані з єврозони.
Зведений індекс найбільших європейських компаній Stoxx Europe 600 за даними на 11:47 кв знизився на 0,16% і становив 459,09 пункту.
Британський індикатор FTSE 100 додав 0,13%, італійський FTSE MIB – 0,26%. Тим часом німецький DAX втратив 0,3%, французький CAC 40 – 0,25%, іспанський IBEX 35 – 0,23%.
Зведений індекс ділової та споживчої довіри в єврозоні в серпні опустився до 93,3 пункту з 94,5 пункту місяцем раніше. Індекс упав за підсумками четвертого місяця поспіль, а його значення стало мінімальним із листопада 2020 року.
Тим часом інфляція в Іспанії в серпні прискорилася до 2,6% з 2,3% у липні, показали попередні офіційні дані. Без урахування цін на енергоносії та продукти харчування споживчі ціни зросли на 6,1% у серпні після зростання на 6,2% у липні.
Ціни на імпортовані в Німеччину товари впали на 13,2% у липні, рекордними темпами з січня 1987 року, завдяки падінню вартості енергоносіїв, йдеться в повідомленні Федерального статистичного управління країни (Destatis).
Ціни виробників в Австрії в липні скоротилися на 1,3% у річному обчисленні, знизившись уперше за два з половиною роки.
Акції британського страховика Prudential Plc. зростають на 3,3% на даних про зростання операційного прибутку на 6% у першому півріччі, до $1,46 млрд.
Тим часом папери ASR Nederland дешевшають на 0,5%. Нідерландська страхова компанія отримала операційний прибуток у розмірі 460 млн євро в першому півріччі проти переглянутих 454 млн євро за той самий період роком раніше.
Котирування паперів Rio Tinto в Лондоні підвищуються на 0,7%, тоді як ринкова вартість Anglo American, Glencore і Antofagasta знижується на 0,1-1%.
Ціна паперів британських банків Barclays, Standard Chartered і Lloyds збільшується приблизно на 0,8%.
У Німеччині лідером зростання виступають акції Commerzbank, що дорожчають на 1,3%, лідерами зниження – папери RWE і Siemens Energy, що дешевшають на 3,4% і 2,6% відповідно.
На торгах у Мілані активно зростають котирування паперів Banca Monte dei Paschi di Siena (на 2,3%), у Парижі – акції Capgemini (на 1,3%), а в Мадриді падає ціна акцій Iberdrola (на 2,5%).
Група компаній “Нова пошта” анонсувала відкриття відділень NovaPost у Латвії та Естонії в жовтні та листопаді 2023 року.
“Відкриття першого відділення Nova Post у Латвії очікується в жовтні, в Естонії – в листопаді”, – цитуються в прес-релізі групи в понеділок слова CEO Nova Post у Литві, Латвії та Естонії Світлани Книжки.
Зазначається, що до відкриття відділень у цих країнах запрацює можливість викликати кур’єра за будь-якою адресою на всій території Латвії та Естонії, щоб отримувати посилки або надсилати їх в Україну. Група анонсувала запуск цієї послуги на середину вересня 2023 року.
Уточнюється, що кур’єрська служба працюватиме в будні дні з 8:00 до 17:00, можна буде відправити або отримати документи і посилки до 30 кг, доставка від 5 днів.
Як повідомлялося, NovaPost уже працює в Литві, Польщі, Чехії, Молдові, Румунії та Німеччині.
У мережу “Нова пошта” в Україні на початок липня входило понад 10 тис. відділень і понад 14 тис. поштоматів.
За даними “Стандарт-Рейтингу”, виручка “Нової пошти” в першому кварталі 2023 року зросла в 2,1 раза – до 8 млрд 83,1 млн грн, EBITDA – майже в 4,4 раза, до 1 млрд 307,8 млн грн, а чистий прибуток – майже у вісім разів, до 1 млрд 54,91 млн грн.
Екстремально високі температури з початку цього тижня знову реєструють у країнах півдня Європи, зокрема – на популярних туристичних напрямках, передають у понеділок європейські ЗМІ.
Очікується, що в районі Севільї в Іспанії цього тижня температура сягне близько 44 градусів за Цельсієм. У країні побоюються виникнення нових лісових пожеж.
На Кіпрі, де поблизу Лімассола вирує велика пожежа, зафіксовано близько 35 градусів, при цьому сильний вітер може сприяти збільшенню площі горіння. Там місцева влада звернулася по допомогу до європейських і регіональних партнерів, Йорданія і Греція вже направили Кіпру пожежну авіацію.
У Греції у вихідні пожежникам нарешті вдалося взяти під контроль близько 70 загорянь, однак через посилення вітру кілька регіонів країни все одно під загрозою виникнення пожеж. У липні сильні пожежі призвели до евакуації з острова Родос тисяч туристів.
Пожежні бригади борються із загоряннями на італійському острові Сардинія. Щонайменше три людини дістали травми, близько 600 довелося евакуювати, перекрито дві автомагістралі. У понеділок на острові оголосили максимальний, червоний рівень небезпеки.
Водночас у центральній частині Європи та на північному заході встановилася температура нижча за норму. Очікується, що в Лондоні та Парижі температура ввечері може впасти приблизно до позначки в +14 градусів за Цельсієм.
До півночі Європи дістався шторм Ганс, спричинивши масштабні повені в кількох країнах, зокрема, у Швеції навіть випустили попередження. Великі затримки спостерігаються в аеропорту Стокгольма, перервано поромне сполучення з Польщею.
До максимально високого рівня підвищило попередження про небезпеку у зв’язку з повенями управління водних ресурсів та енергетики Норвегії.
Гірничорудна компанія Ferrexpo з активами в Україні в січні-червні поточного року через блокування Росією морських портів здійснювала поставки окатишів тільки в європейські країни і Туреччину.
Згідно з піврічним звітом компанії в середу, Ferrexpo в першому півріччі-2023 всі 100% реалізованої продукції поставила в Європу, включно з Туреччиною, тоді як у січні-червні-2022 року ця частка становила 92%, у I півріччі-2022 – 79%.
Раніше зазначалося, що в першому півріччі-2022 компанія наростила частку реалізації продукції до Європи, включно з Туреччиною, до 79% (у I півріччі -2021 – 60%), Північно-Східної Азії – до 5% (8%). Поставки в той період до країн Близького Сходу і Північної Африки були відсутні (2%), як і в Північну Америку (2%). При цьому реалізація в країни Південно-Східної Азії (ПСА), включно з Китаєм, знизилася до 16% з 29%.
Згідно зі звітом, група в поточному році здебільшого обмежувалася експортом до Європи або залізницею, або внутрішніми водними шляхами річкою Дунай. Виробила 1,967 млн тонн окатишів, експлуатуючи від однієї до двох із чотирьох ліній огрудкування, кожна з яких здатна випускати близько 3-3,5 млн тонн окатишів на рік залежно від вироблених видів продукції.
Станом на кінець липня, група експлуатує одну лінію з виробництва окатишів для скорочення наявних запасів продукції.
Собівартість випуску продукції C1 у першому півріччі-2023 становила $71/тонна, знизившись порівняно з першим півріччям 2022 року ($85/тонна) через девальвацію гривні в II півріччі-2022 та нижчі ціни на деякі витратні матеріали і позитивний ефект від енергозбереження. При цьому ціни на залізну руду в першому півріччі 2023 року на світовому ринку знизилися на 5%, прогноз на третій квартал дещо гірший через слабкий попит в Азії та збільшення постачань ЗРС з Бразилії та Австралії.
Загальні витрати на продаж і дистрибуцію в першому півріччі 2023 року склали $74 млн (у першому півріччі-22 – $147 млн), переважно через зниження обсягів морських перевезень у звітному періоді у зв’язку із закриттям портів України на Чорному морі в лютому 2022 року та вищими альтернативними фрахтовими витратами, що послідували за доступом до європейських клієнтів. Фрахтові ставки C3 знизилися на 26% у річному обчисленні до в середньому $20/тонна в 1 півріччі 2023 року внаслідок зниження світових цін на енергоносії та відсутності попиту з боку бразильських гірників.
Також констатується, що раніше морські логістичні маршрути групи були найдешевшим і найефективнішим способом доставки продукції клієнтам. Однак через російське вторгнення в Україну групі довелося адаптуватися і встановити нові логістичні коридори та відносини з постачальниками логістичних послуг і портовими операторами. Ці маршрути значною мірою залежать від залізниці, де пропускна спроможність обмежена, а попит високий, зокрема з боку підприємств і галузей, а перевезення баржами також обмежене і його вартість висока.
“Група продовжує вивчати свої логістичні можливості і домоглася прогресу в скороченні часу транспортування і підвищенні ефективності там, де це можливо”, – наголошується в звіті.
Також нагадується, що залізничні тарифи в липні-2022 збільшилася на 70% по 20 видам вантажів, навіть при використанні групою власних вагонів.
Протягом перших шести місяців 2023 року середньомісячна ціна на залізну руду залишалася в діапазоні $100 – $200/тонна, роялті за видобуток ЗРС групі нараховано за ставкою 5% у цей період.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”, 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК” і 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК”.