Аналітичний центр Experts Club проаналізував реакцію країн Європи на паливну кризу. Реакція європейських країн на паливну кризу 2026 року поки що виявилася неоднорідною. Одні уряди безпосередньо втручаються в ринок палива – обмежують експорт, вводять стелі цін і випускають резерви. Інші поки обмежуються моніторингом цін і координацією на рівні ЄС і G7, намагаючись не спровокувати дефіцит ще більш жорсткими кроками.
Сербія вибрала найбільш жорсткий формат втручання. Влада тимчасово зупинила експорт нафти, бензину і дизеля до 19 березня, пояснивши це захистом внутрішнього ринку від дефіциту і стрибків цін. Reuters при цьому зазначає, що Сербія і до цього зберігала контроль над цінами на паливо з лютого 2022 року, тобто нинішнє рішення стало продовженням більш інтервенціоністської моделі регулювання.
Угорщина пішла за змішаним сценарієм. З одного боку, Будапешт ввів цінову стелю на бензин і дизель для автомобілів з угорською реєстрацією. З іншого – уряд вирішив задіяти державні резерви, а міністр економіки, за повідомленнями угорських медіа, анонсував також зниження акцизу і заборону експорту частини нафтопродуктів. Це типовий приклад комбінованої антикризової схеми, коли влада одночасно намагається утримати роздрібні ціни і підтримати фізичну наявність палива на ринку.
Хорватія обрала більш м’який шлях – обмеження граничних роздрібних цін на двотижневий період. Уряд встановив максимум для Eurosuper на рівні EUR1,50 за літр, для дизеля – EUR1,55, для «синього дизеля» – EUR0,89, а також обмежив ціни на скраплений газ. Загреб прямо заявив, що без цього заходу дизель коштував би EUR1,72 за літр, а бензин – EUR1,55. Це означає, що Хорватія намагається не ізолювати ринок, а пом’якшити кінцевий ефект для домогосподарств і бізнесу.
Словаччина і частково Чехія зосередилися не на роздрібному регулюванні, а на підтримці фізичних поставок. Після збою поставок по «Дружбі» Словаччина схвалила використання 250 тис. тонн нафти зі стратегічних запасів для постачання переробки, а Угорщина і Словаччина почали переговори про використання резервів ще в лютому. Чехія, у свою чергу, заявляла про готовність направити до Словаччини невеликі обсяги нафти східним напрямком «Дружби».
Великобританія поки не вводить цінових стель або експортних заборон. Канцлер казначейства Рейчел Рівз заявила, що уряд уважно стежить за ситуацією і попередила роздрібні мережі, що не допустить «надмірного прибутку» на тлі нафтового шоку. Такий підхід ближче до наглядової моделі: влада сигналізує ринку, що готова посилювати контроль за поведінкою продавців, але не переходить до прямого адміністрування цін.
На загальноєвропейському рівні поки що переважає обережність. G7 і ЄС обговорюють можливі заходи, включаючи використання стратегічних резервів, податкові зміни і коригування вуглецевої ціни, проте рішення про скоординований випуск резервів поки що не прийнято. Франція як голова G7 заявляє, що «всі варіанти на столі», але визнає, що негайного дефіциту в Європі поки немає.
Єврокомісія, у свою чергу, нагадує про структурну вразливість Європи, яка імпортує понад 90% нафти і близько 80% газу.
Головний висновок для Європи зараз полягає в тому, що країни реагують по-різному залежно від власної вразливості. Балканські та центральноєвропейські держави, які залежать від імпорту та окремих маршрутів поставок, схильні діяти швидше і жорсткіше — через заборони, цінові стелі та резерви. Великі економіки Західної Європи поки що віддають перевагу координації, тиску на ринок і підготовці інструментів на випадок подальшого погіршення ситуації. Але якщо нафтовий шок затягнеться, нинішні точкові заходи можуть перерости в більш широку хвилю європейського втручання в паливний ринок.
У секції «Середньо-та довгостроковий ринок» УЕБ тривала торгівля ресурсом лютого, березня 2026 року. Загалом позиції на продаж чи купівлю природного газу формували 6 компаній: Укрнафта, ВК Укрнафтобуріння, СП БНК, Київводоканал, ЛТК Електрум, Енерго Збут Транс. У секції продано 15,71 млн куб. м природного газу, що у 10 р. більше, ніж попереднього тижня. Було реалізовано природний газ із постачанням у ГТС та ПСГ, у лютому та березні. Ціни реалізованих позицій перебували у діапазоні 18833-20833 грн/тис. куб. м без ПДВ.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед». Загалом було укладено 29 угод загальним обсягом 1087 (+26,88%) тис. куб. м.
Фундаментальні показники в Європі залишалися слабкими на тлі м’якої погоди та стабільного постачання газу. Традиційно, у період з кінця березня по травень спостерігається зниження попиту на опалення та охолодження, що часто призводить до сезонного зниження цін. Це робить весну одним із найпривабливіших періодів року для заключення форвардних контрактів. Рівень цін може представляти собою відносно привабливі значення до того, як літня спека або несподівані перебої в поставках призведуть до відновлення волатильності. У четвер на газових ринках сесії характеризувалася високою волатильністю в обох напрямках по всій кривій.
Загальна заповненість газових сховищ ЄС до 25 лютого знизилася до 30,19%. Ринок очікує на нижчі темпи відбору на решту зимового періоду.
Імпорт природного газу з європейського напрямку надходив у середньому розмірі близько 25,2 млн куб. м на добу та був практично незмінним відносно попереднього тижня.
Середній рівень запасів у підземних сховищах Європи знизився до 29,99% за підсумками газової доби 27 лютого, свідчать дані Gas Infrastructure Europe. Це на 16 процентних пунктів нижче, ніж у середньому за останні п’ять років.
Заповненість ПСГ Німеччини та Франції, провідних економік Європи, значно менше середньоєвропейського – 20,6% і 21,4%, Нідерландів – 10,7%.
Спотова ціна газу з поставкою “на день вперед” на еталонному європейському хабі TTF у п’ятницю закрилася на рівні $387 за 1 тис. кубометрів.
Від початку 2025 року припинився транзит російського газу через територію України. Дефіцит поставок трубопровідного газу “Газпрому” Європа намагається компенсувати імпортом скрапленого природного газу. За підсумками 2025 року країни регіону закупили 109 млн тонн СПГ (142 млрд куб. м в обсязі після регазифікації), що на 28% більше, ніж у 2024 році. У лютому 2026 року імпорт скрапленого газу досяг 9 млн тонн, що на 9% вище, ніж роком раніше.
Незважаючи на високий попит, залишається великий невикористаний запас продуктивності – 27 лютого термінали працювали на 64% від пропускної здатності.
У нинішній опалювальний сезон Європа увійшла з неповними ПСГ. Необхідність заповнити витрачені на цей час запаси буде додатковим фактором попиту на світовому ринку весь наступний рік.
В умовах не лише технічних, але й реально досяжних та економічних обмежень, які будуть обмежувати європейську кампанію закачування влітку 2026 року, актуальним буде питання, наскільки Європі вдасться заповнити свої ПСГ до наступної зими і наскільки ризикованим буде опалювальний сезон 2026/27 років.
У секції «Середньо-та довгостроковий ринок» УЕБ тривала торгівля ресурсом лютого, березня 2026 року. Загалом позиції на продаж чи купівлю природного газу формували 9 компаній: Укрнафта, ВК Укрнафтобуріння, Укрзалізниця, Тепла, СП БНК тощо. У секції продано 1,58 млн куб. м природного газу. Було реалізовано природний газ виключно з постачанням у ГТС у лютому та березні. Ціни реалізованих позицій перебували у діапазоні 19718-21150 грн./тис. куб. м без ПДВ.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед». Загалом було укладено 36 угод загальним обсягом 826 тис. куб. м.
Ринки газу розпочали тиждень з спаду на тлі різкого покращення прогнозів температури для Європи та Великої Британії до кінця лютого. На додаток до зростання вітрогенерації це має обмежити попит на газ в електроенергетиці.
Геополітичні премії за ризик викликали оптимізм у середу вдень, коли Іран тимчасово закрив частину Ормузької протоки, очевидно, у відповідь на посилення військової присутності США в Аравійському морі. Іранські інформаційні агентства повідомили, що частини протоки були закриті на кілька годин (для безпеки судноплавства), щоб дозволити Корпусу вартових ісламської революції проводити військові навчання. В результаті ціни на газ зміцнилися по всій кривій на останній сесії у четвер, причому голландський контракт М+1 зріс на 16% у внутрішньоденній торгівлі, підтриманий відновленням напруженості між США та Іраном, що більше збільшило геополітичний ризик та сприяло швидкому укладенню контрактів. Зростання цін стало поступово більш приглушеним далі по кривій, а вплив значною мірою зник, починаючи з контрактів на літо 2027 року. Не слід відкидати можливі затримки з постачанням СПГ, розвиток торгових угод та розширення світової економіки, бо все це фактори, які сприяють зростанню у довгостроковій перспективі.
Тепліші температури наступного тижня підтримають рівні запасів у газових сховищах ЄС, які зараз заповнені на 33%, проти 5-річного середнього ~49%. Ключові країни за потужностями зберігання – Німеччина, Франція та Нідерланди також виснажені – 23%, 23,6% та 14,3% відповідно, при цьому Нідерланди можуть зіткнутися з потенційним повним виснаженням до кінця зими.
Майбутнє зростання обсягів постачання американського СПГ продовжує пом’якшувати побоювання. Golden Pass (США) наблизився до старту виробництва LNG, отримавши 300 мільйонів кубічних футів газу в середу, 18 лютого; ринок закладає можливість перших відвантажень уже на початку березня. Важливо, що це один із найбільших експортних терміналів США, тому кожен крок до введення в експлуатацію відчутно впливає на очікування балансу LNG для Європи.
Імпорт природного газу з європейського напрямку надходив у середньому розмірі близько 25,3 млн куб. м на добу та був незмінним відносно попереднього тижня. Імпорт був присутній з усіх суміжних країн Європи. Основу імпорту складав польський напрямок. Експорт з митного складу був присутнім у розмірі близько 1,3 млн куб. м на добу, в напрямку Молдови. В сховищах України знаходилось 9,78 (-2,2%) млрд куб. м природного газу. Відбір складав близько 45 млн куб. м на добу.
Nova Post Europe у 2025 році збільшила вдвічі кількість відділень у 16 країнах Європи та довела її до 800, повідомив CEO Nova Post Europe Олександр Лисовець в інтерв’ю Forbes Ukraine.
“В певний момент зрозуміли, що замість гонитви за кількістю держав краще концентруватися на заглибленні у вже наявні ринки… Ми починали з копіювання української моделі, але досить швидко зрозуміли, що кожен ринок потребує власної логіки входу й масштабування”, – пояснив він зміну стратегії зростання.
За словами Лисовця, у 2025 році найбільше відділень було відкрито у Польщі – 32, в Молдові – 25, у Німеччині та Іспанії запрацювало по 24 відділень, а загальна кількість співробітників досягла 1,67 тис.
CEO уточнив, що більшість з 800 точок обслуговування є партнерськими відділеннями та PUDO (pick-up/drop-off) на базі партнерських бізнесів.
“Компанія активно зміщує фокус у бік партнерства: торік 90% нових точок обслуговування були партнерськими. Але у кожній країні ми дивимося на наявну інфраструктуру”, – зауважив Лисовець та навів приклад Польщі, де працює InPost із понад 25 000 поштоматів, тож немає сенсу будувати там свою мережу.
Він також повідомив, що Молдова – єдина країна у Європі, де стратегія передбачає побудову повноцінної власної інфраструктури, повторюючи модель ” Нової пошти ” в Україні. Зокрема, у 2025 році там було запущено повноцінну франшизу, в якій працює 21 партнерське відділення.
CEO Nova Post Europe наголосив, що у 2025 році в Молдові компанія зросла утричі. Станом на зараз інвестується EUR2 млн у новий сортувальний хаб, що буде у 5 разів більшим за попередній. Зокрема, цю суму планується спрямувати на розширення фізичної присутності, яка передбачатиме поміж іншим встановлення 150 поштоматів, відкриття 150 PUDO, шести власних відділень та 60 партнерських.
“Мета – забезпечити максимальне покриття та зручність для клієнтів”, – підкреслив в інтерв’ю Лисовець.
За його словами, за підсумками четвертого кварталу 2025 року Nova Post Europe вийшла на прибутковість у Польщі, Молдові, Чехії та Латвії.
Компанія, яка торік обробила 13 млн міжнародних відправлень, у 2026 році планує наростити цей обсяг на понад 30% і підтримувати такий темп до 2030 року. Як зазначив CEO, ці плани будуть підкріплені новим етапом європейської експансії із інвестиціями на понад $5 млн. Зокрема, передбачається запуск автоматизованої лінії в Чехії та власну ЦСС у Німеччині.
“У Польщі інвестуємо $1,8 млн у відкриття 300 партнерських мінівідділень, що дозволить швидко збільшити мережу, використовуючи вже наявну інфраструктуру наших партнерів для ефективного масштабування”, – додав Лисовець.
За його словами, сума інвестицій в Іспанію становитиме близько $0,64 млн, які буде спрямовано на відкриття 50 PUDO та 86 партнерських мінівідділень.
CEO також зазначив, що у середньому частка українців серед клієнтів Nova Post за кордоном становить близько 60%, але у Молдові вона менше за 1%.
У жовні 2025 року співзасновник компанії Володимир Поперешнюк повідомляв, що група компаній “Нова” (Nova), в яку входять лідер експрес-доставки “Нова пошта” та фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay), планує зрости в 4 рази за 5 років.
CEO Nova Post Europe у свою чергу зауважив, що зростання учетверо неможливе тільки в межах традиційної доставки, наявної клієнтської бази або без оновлення пакету послуг.
“Йдеться не лише про зростання наявних обсягів, а про розширення самого ринку для компанії через нові продукти, сервіси й сценарії використання. Бачимо величезний простір для масштабування там, де ми ще навіть не починали по-справжньому розгортати свій потенціал”, – наголосив Лисовець.
Міністр закордонних справ Китаю Ван І, виступаючи на полях Мюнхенської конференції з безпеки, заявив, що “двері для діалогу в Україні відкриті, і всі сторони повинні прагнути досягти всеосяжної і тривалої мирної угоди та усунути першопричини конфлікту«, а також закликав Європу бути більш активною в мирних зусиллях, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
«Щодо »української кризи” (повномасштабна війна Росії проти України – ІФ-У) нарешті відкрилися двері для діалогу. Всі зацікавлені сторони повинні скористатися можливістю для досягнення всеосяжного, міцного і обов’язкового мирного договору, усунути першопричини конфлікту і забезпечити тривалий мир і стабільність в Європі”, – сказав він.
На думку міністра закордонних справ Китаю, Європа не повинна спостерігати за цим з боку.
«Оскільки конфлікт спалахнув тут, в Європі, Європа має повне право брати участь у переговорах у належний час. Європа не повинна бути в меню, а повинна бути за столом переговорів», – зазначив він.
«Зараз ми бачимо, що Європа знайшла в собі мужність вести переговори з Росією. Це добре, і ми це підтримуємо», – підкреслив Ван І.
Водночас, на його думку, не слід вести діалог заради самого діалогу, а Європа повинна запропонувати нові ідеї та нові плани щодо вирішення цієї проблеми.
” І в цьому процесі нам потрібно сприяти створенню більш збалансованої, ефективної і стійкої архітектури безпеки для Європи. Отже, роблячи це, ми усуваємо корінні причини кризи і можемо запобігти її повторенню. А для досягнення стійкого і тривалого миру Китай, зі свого боку, буде надавати повну підтримку мирному процесу”, – підсумував глава МЗС.
Він також уточнив, що Китай не є стороною, безпосередньо залученою до конфлікту, не має права остаточного рішення, а лише сприяє переговорам про мир.
Щодо відносин Китаю та ЄС Ван І висловив переконання, що вони повинні бути партнерами, а не системними суперниками чи стратегічними конкурентами.
«Але між нашими двома сторонами є відмінності і розбіжності, наприклад, наші соціальні системи, наші цінності і наша модель розвитку, але це тому, що у нас різна історія і культура, і, виходячи з цього, наші народи мають різний вибір щодо способу розвитку. Але це не означає, що ми повинні стати суперниками або конкурентами», – сказав міністр.
Він задекларував, що для Китаю і ЄС важливіше практикувати багатосторонність, захищати авторитет ООН, говорити «ні» односторонній практиці, відстоювати вільну торгівлю і протистояти блоковій конфронтації.
