Як повідомляє Сербський Економіст, організовані злочинні угруповання із Західних Балкан мають зв’язки у Венесуелі та фігурують у розслідуваннях, пов’язаних із контрабандою кокаїну, повідомляє Радіо Вільна Європа (RSE).
За даними RSE, мережі з Балкан в оцінках міжнародних структур, включаючи Europol та Interpol, відносяться до ключових учасників поставок кокаїну з країн Латинської Америки до Європи, а венесуельський напрямок розглядається як одна з ланок такої логістики.
Експерт Global Initiative against Transnational Organized Crime (GI-TOC) Саша Джорджевич заявив RSE, що Венесуела важлива для кокаїнових потоків як «стратегічний вихід» до Атлантики, хоча для балканських груп вона не є єдиною і головною точкою опори в регіоні.
RSE вказує, що інтерес до ролі Венесуели в наркоторгівлі посилився після затримання на початку січня венесуельського лідера Ніколаса Мадуро, якому в США пред’явлені звинувачення, а 5 січня він не визнав провину в суді Нью-Йорка.
Як один із прикладів RSE наводить справу про затримання біля берегів Аруби судна Aressa в лютому 2020 року – тоді, за даними видання, було вилучено близько п’яти тонн кокаїну і затримано 11 громадян Чорногорії зі складу екіпажу; у березні 2021 року суд Аруби засудив їх до термінів від дев’яти до 15 років позбавлення волі. Крім того, як пише RSE, Europol пов’язував з цією історією громадянина Сербії Мірослава Старчевича, затриманого в травні 2023 року разом з іншими підозрюваними, а розгляд у Сербії, за інформацією видання, знаходиться на стадії судового розгляду.
RSE також зазначає, що в Europol повідомили про відсутність прямої співпраці з Венесуелою, тому дані про можливу причетність балканських груп отримують опосередковано – через правоохоронні органи країн регіону, при цьому МВС Сербії та Чорногорії, за словами RSE, не відповіли на запити до публікації матеріалу.
У європейській вибірці Numbeo (Europe: Current Crime Index by City) найвищий Crime Index зафіксований у Марселі (Франція) – 66,7. Далі йдуть Бірмінгем (Великобританія) – 63,8, Гренобль (Франція) – 62,6, Неаполь (Італія) – 62,3 і Ковентрі (Великобританія) – 61,7.
У нижній частині європейського списку, тобто серед найспокійніших міст за версією рейтингу, вказані Гаага (Нідерланди) – 19,9, Тампере (Фінляндія) – 20,4, Ейндховен (Нідерланди) – 20,9, а також Тронхейм (Норвегія) і Утрехт (Нідерланди) – по 21,0.
Numbeo публікує crime/safety-індекси на основі опитувань користувачів, поточна версія оновлюється безперервно і будується на даних за останні п’ять років. Проект працює з 2009 року і широко цитується в медіа та сервісах порівняння міст, але показники відображають саме суб’єктивне сприйняття безпеки і не замінюють офіційну статистику.
Європейська digital-first банківська група Iute Group планує вийти на український ринок, запустивши банк під брендом IuteBank із фокусом на цифрові банківські послуги для щоденних фінансових потреб, повідомила компанія на сайті у вівторок.
“Цей крок спрямований на підтримку нашої довгострокової мети розширювати цифрові банківські послуги дисципліновано та відповідально”, – заявив CEO Iute Group Тармо Сілд.
Як зазначається в повідомленні, вихід на ринок передбачає угоду з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) після погодження Національним банком України (НБУ).
Згідно з угодою, Iute Group планує придбати ПрАТ “Перехідний банк “Юте Банк” з банківською ліцензією, якому було передано від неплатоспроможного РВС Банку вибірковий портфель низькоризикових активів і відповідні зобов’язання за роздрібними депозитами загальним обсягом близько EUR4 млн.
Очікувана ціна угоди становитиме EUR120 тис., фінансування планується за рахунок наявної ліквідності групи. У Iute Group також повідомили, що очікують, що чистий збиток українських банківських операцій у 2026 році не перевищить EUR3 млн.
Після завершення транзакції українська банківська структура має стати правонаступником щодо відібраних активів і депозитних зобов’язань РВС Банку. До активів, які планується передати, компанія віднесла переважно державні облігації та грошові кошти, при цьому кредитний портфель і пов’язані з ним кредитні ризики передавати не планується.
Компанія очікує, що в межах угоди буде переведено близько 13 тис. роздрібних клієнтів разом із рахунками та депозитами, але без мережі відділень.
Керівником банку має стати Артур Муравицький, який має понад 22 роки досвіду у фінансовому секторі, який раніше обіймав посаду заступника голови правління ТАСкомбанку та керівні посади в “Укрпошті”, Фінанс банку та банку “ВТБ” в Україні.
Початкові кроки після завершення угоди, за інформацією Iute Group, передбачатимуть капіталізацію банку, формування ключової команди та підготовку запуску цифрових банківських сервісів.
Як повідомлялося, ФГВФО у грудні оголосив конкурс на найкращу пропозицію щодо урегулювання РВС Банку, який Нацбанк визнав неплатоспроможним. В рамках цієї процедури був створений Перехідний банк “Юте Банк” на чолі з Муравицьким.
За даними НБУ, на 1 листопада 2025 року за обсягом активів РВС Банк займав 53-те місце (819,8 млн грн) серед 60 платоспроможних банків.
Згідно інформації на сайті Iute Group, вона була заснована у 2008 році Сілдом та Алларом Ніїнепуу та наразі є технологічно орієнтованим постачальником фінансових послуг, який обслуговує понад 970 тис. клієнтів на Балканах, а також присутня на ринку Молдови з 2008 року. Штаб-квартира групи знаходиться в Таллінн, компанія має понад 800 співробітників та понад 50 філій.
Iute Group розширилася через кілька дочірніх небанківських фінансових установ до Албанії в квітні 2015 року, Північної Македонії у вересні 2017 року та Болгарії в лютому 2019 року, а у 2022 році придбала контрольний пакет акцій 95% молдавського Energbank.
Iute Group надає послуги кредитування, забезпечення платежів, обміну валют, страхового посередництва.
На тимчасово окупованих територіях України уявлення про ЄС і США формуються не через власний досвід, а через призму російської пропаганди та інформаційної ізоляції. Про це зазначив соціолог, директор дослідницької компанії «Active Group» Олександр Позній під час виступу на Форумі протидії російській пропаганді та дезінформації, що відбувся 17–18 грудня 2025 року в Брюсселі.
Під час свого виступу експерт спирався на результати соціологічних досліджень 2023–2025 років і наголосив, що мешканці тимчасово окупованих територій фактично позбавлені прямої комунікації з Європою та США. У таких умовах сприйняття Заходу формується переважно крізь наративи, нав’язані окупаційною владою. «Для багатьох людей на ТОТ Європа і США – це не партнери чи союзники України, а абстрактні, далекі актори, образ яких майже повністю сформований російськими медіа», – зазначив Олександр Позній.
За словами соціолога, російська пропаганда системно формує два домінантні образи Заходу. Перший – агресивний і ворожий, який нібито “керує Україною”, “провокує війну” та “використовує українців у власних інтересах”. Другий – цинічний і байдужий, який “втомився від України” та готовий пожертвувати її територіями заради стабільності. «Ці наративи суперечать один одному, але чудово співіснують. Вони не про логіку – вони про емоцію і страх», – пояснив Позній.
У результаті в частини населення формується спотворене уявлення про роль ЄС і США, яке не має нічого спільного з реальною політикою підтримки України, але напряму впливає на суспільні настрої та очікування щодо майбутнього. Однією з ключових причин такого сприйняття є повна інформаційна ізоляція. Українські та західні джерела інформації заблоковані або криміналізовані, а будь-які альтернативні точки зору розцінюються як “екстремізм” або “шпигунство”.
«Люди не можуть перевірити інформацію. Вони змушені жити всередині інформаційної бульбашки, де Захід – це образ, а не реальність», – наголосив соціолог. За його словами, навіть ті мешканці ТОТ, які внутрішньо підтримують Україну, часто уникають розмов про Європу чи США, оскільки ці теми вважаються “небезпечними” й можуть викликати підозру з боку окупаційних структур.
Під час форуму в Брюсселі ці спостереження були представлені як серйозний виклик для європейської політики. За словами Познія, сприйняття ЄС і США на окупованих територіях безпосередньо впливатиме на процеси деокупації та реінтеграції в майбутньому. «Якщо люди роками чують, що Європа – це ворог або зрадник, ці уявлення не зникають автоматично після деокупації», – підкреслив він.
Форум протидії російській пропаганді та дезінформації, що відбувся 17–18 грудня 2025 року в Брюсселі на майданчиках European Parliament та European Economic and Social Committee, був присвячений зміцненню когнітивної та інформаційної стійкості Європи в умовах гібридних загроз.
Захід об’єднав представників європейських інституцій, аналітичних центрів, медіа та громадянського суспільства з України й країн ЄС. Його метою було окреслити масштаби й механізми російської пропаганди, показати її руйнівний вплив на суспільну свідомість та обговорити шляхи протидії.
До 2035 року Європа може зіткнутися з вуличними протестами і конфліктами між людьми і сервісними роботами на тлі масової роботизації сфери послуг і витіснення частини працівників з ринку праці, випливає з нового аналітичного звіту Європолу The Unmanned Future(s): The Impact of Robotics and Unmanned Systems on Law Enforcement.
Як передає британська газета The Daily Telegraph з посиланням на документ, за оцінками Європолу, до середини 2030-х років роботи і безпілотні системи будуть масово задіяні в таких сферах, як доставка і клінінг, що може призвести до втрати роботи низькокваліфікованими працівниками з неблагополучних районів і викликати протести, що супроводжуються нападами на роботів та інфраструктуру, в тому числі медичні пристрої та сервісні машини.
У звіті підкреслюється, що широке впровадження роботизованих систем може змінити не тільки ринок праці, але і картину злочинності та правопорядку в ЄС, включаючи нові загрози – від атак на сервісних роботів до використання безпілотників у кримінальних цілях.
При цьому ряд експертів, опитаних медіа, висловлюють сумніви в реалістичності сценарію «війни людей і роботів» в найближчі десять років, вказуючи, що розвиток регулювання і програм перекваліфікації може пом’якшити соціальні ризики роботизації.
Учасники панелі «The Strategic Role of the Danube in Logistics and Connectivity» міжнародного форуму в Бухаресті дійшли висновку, що Дунай перетворився на один із ключових логістичних і стратегічних коридорів у контексті війни Росії проти України, зростання гібридних загроз та необхідності посилення військової мобільності НАТО й ЄС. На їхню думку, підвищення стійкості та безпеки дунайської інфраструктури має розглядатися як пріоритет не лише для прибережних держав, а й для всієї євроатлантичної спільноти.
Панель модерував керівник офісів Фонду Конрада Аденауера в Румунії Штефан Гофман. До дискусії долучилися заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба (у форматі відеоконференції), генеральний директор New Strategy Center Джордж Скутару, асоційований експерт Німецької ради з міжнародних відносин Вільфрід Їлґе та контрадмірал у відставці, старший асоційований експерт New Strategy Center, колишній командувач Морського компоненту ВМС Румунії Лівіу Коман.
Спікери наголосили, що після початку війни у 2022 році традиційні транспортні маршрути в регіоні виявилися перевантаженими або вразливими до військових та гібридних атак. Це прискорило розвиток та інтенсивніше використання інфраструктури Дунаю як альтернативного коридору. Україна, за їхніми словами, критично спирається на дунайські порти для збереження експорту зерна та підтримки ширших ланцюгів постачання, тоді як повторювані російські удари по портовій інфраструктурі оголили її вразливість.
Учасники підкреслили, що атаки на портові об’єкти на Дунаї продемонстрували необхідність прискореної модернізації транспортних, перевантажувальних і систем нагляду, а також посилення захисту морської та річкової інфраструктури. Йшлося, зокрема, про розширення пропускної спроможності портів, оновлення флоту, цифровізацію логістичних процесів та поліпшення координації між військовими й цивільними структурами.
За підсумками обговорення панель дійшла висновку, що Дунай є стратегічним вузлом для всієї євроатлантичної архітектури безпеки – коридором військової мобільності, вектором економічної інтеграції та платформою регіональної співпраці. Учасники наголосили на необхідності тіснішої координації між Румунією, Україною та Республікою Молдова, включно з повною інтеграцією України до європейських програм військової мобільності, посиленням портової інфраструктури, усуненням адміністративних бар’єрів і створенням спільних механізмів протидії гібридним загрозам. На думку експертів, зміцнення стійкості та безпеки дунайського коридору є не просто регіональним завданням, а стратегічною умовою стабільності Європи в цілому.
