Влада Туреччини розпочала процедуру анулювання громадянства 687 іноземців, які, за версією слідства, отримали турецькі паспорти, скориставшись фіктивними угодами з нерухомістю та підробленими звітами про оцінку об’єктів. Першоджерелом інформації стала заява міністра юстиції Туреччини Акіна Гюрлека, опублікована 4 серпня 2026 року. Операцію координувало Бюро з розслідування організованої злочинності Головної прокуратури Стамбула. Слідчі дії одночасно відбулися в 16 провінціях країни.
За даними слідства, учасники схеми купували порівняно недорогу нерухомість, після чого за допомогою підроблених експертних висновків штучно завищували її вартість до мінімального порогу, необхідного для отримання турецького громадянства. Угоди супроводжувалися фіктивними банківськими переказами, що створювали видимість надходження інвестицій.
У результаті, за оцінками турецької влади, до країни не надійшло близько 2,5 млрд турецьких лір, або приблизно 52 млн доларів, які мали бути інвестовані іноземними заявниками.
У рамках розслідування було видано ордери на затримання 90 осіб, 72 підозрюваних уже затримано. Держава встановила контроль над сімома компаніями, які могли бути пов’язані зі схемою. Також арештовано 1 045 тис. об’єктів нерухомості, готель у Бодрумі, 15 автомобілів, яхту та кошти на десяти банківських рахунках.
Важливо, що поки що йдеться не про автоматичне й негайне позбавлення паспортів, а про початок юридичної процедури. Громадянство буде анульовано після підтвердження того, що конкретний заявник отримав його на підставі фіктивних документів або угоди, яка не відповідала вимогам законодавства.
Програма інвестиційного громадянства діє в Туреччині з 2017 року. Наразі іноземець може претендувати на паспорт країни при купівлі нерухомості вартістю не менше 400 тис. доларів. Об’єкт не можна продавати протягом трьох років, його вартість має бути підтверджена уповноваженою оціночною компанією, а оплата має відбутися через банківську систему. Альтернативні варіанти передбачають інвестиції або банківський депозит від 500 тис. доларів.
Міністерство юстиції, прокуратура Стамбула та турецькі ЗМІ поки що не повідомили, громадянами яких країн спочатку були 687 фігурантів. Однак дані про колишніх учасників інвестиційної програми та іноземних покупців турецької нерухомості дозволяють визначити групи, які потенційно могли частіше користуватися подібними послугами.
У 2018–2021 роках турецьке громадянство через інвестиційну програму отримали близько 19,6 тис. іноземців. Серед основних країн походження заявників називалися Іран, Ірак, Афганістан і Росія, а з 2022 року українські та російські громадяни суттєво збільшили обсяги купівлі турецької нерухомості й стали найпомітнішими групами претендентів на інвестиційне громадянство.
За офіційною статистикою Турецького інституту статистики TÜİK, у 2025 році росіяни придбали в Туреччині 3 649 тис. об’єктів житлової нерухомості, громадяни Ірану — 1 878 тис., України — 1 541 тис. Саме ці три країни посіли перші місця серед іноземних покупців турецького житла. Ця тенденція збереглася й у 2026 році. У червні громадяни Росії придбали 381 об’єкт житла, а українці та іранці — по 170 об’єктів.
Виходячи з цих даних, найімовірніше, що серед 687 інвесторів, щодо яких проводиться перевірка, можуть бути громадяни Росії, Ірану та України, які одночасно входять до числа найбільших покупців нерухомості та найактивніших користувачів програми інвестиційного громадянства. Також серед фігурантів можуть опинитися вихідці з Іраку та Афганістану, які користувалися програмою в попередні роки.
Додаткові ризики можуть виникнути у подружжя та дітей інвесторів, якщо вони отримали громадянство як члени сім’ї основного заявника. Турецька влада поки що не уточнила, чи входять такі родичі до оголошеної кількості 687 осіб і чи буде їхній статус переглядатися автоматично або в рамках окремих процедур. Розслідування, ймовірно, призведе до посилення перевірки оціночних компаній, банківських переказів, посередників та джерел походження коштів. Для нових заявників це може означати більш тривалий розгляд документів та додаткові вимоги, але не свідчить про закриття самої програми інвестиційного громадянства.
INVESTOR, ГРОМАДЯНСТВО, НЕРУХОМІСТЬ, розслідування, ТУРЕЧЧИНА
Як повідомляє Сербський Економіст, організовані злочинні угруповання із Західних Балкан мають зв’язки у Венесуелі та фігурують у розслідуваннях, пов’язаних із контрабандою кокаїну, повідомляє Радіо Вільна Європа (RSE).
За даними RSE, мережі з Балкан в оцінках міжнародних структур, включаючи Europol та Interpol, відносяться до ключових учасників поставок кокаїну з країн Латинської Америки до Європи, а венесуельський напрямок розглядається як одна з ланок такої логістики.
Експерт Global Initiative against Transnational Organized Crime (GI-TOC) Саша Джорджевич заявив RSE, що Венесуела важлива для кокаїнових потоків як «стратегічний вихід» до Атлантики, хоча для балканських груп вона не є єдиною і головною точкою опори в регіоні.
RSE вказує, що інтерес до ролі Венесуели в наркоторгівлі посилився після затримання на початку січня венесуельського лідера Ніколаса Мадуро, якому в США пред’явлені звинувачення, а 5 січня він не визнав провину в суді Нью-Йорка.
Як один із прикладів RSE наводить справу про затримання біля берегів Аруби судна Aressa в лютому 2020 року – тоді, за даними видання, було вилучено близько п’яти тонн кокаїну і затримано 11 громадян Чорногорії зі складу екіпажу; у березні 2021 року суд Аруби засудив їх до термінів від дев’яти до 15 років позбавлення волі. Крім того, як пише RSE, Europol пов’язував з цією історією громадянина Сербії Мірослава Старчевича, затриманого в травні 2023 року разом з іншими підозрюваними, а розгляд у Сербії, за інформацією видання, знаходиться на стадії судового розгляду.
RSE також зазначає, що в Europol повідомили про відсутність прямої співпраці з Венесуелою, тому дані про можливу причетність балканських груп отримують опосередковано – через правоохоронні органи країн регіону, при цьому МВС Сербії та Чорногорії, за словами RSE, не відповіли на запити до публікації матеріалу.
Влада Китаю ініціювала розслідування щодо імпорту молочної продукції з Європейського союзу щодо можливого субсидування виробників, що дає їм несправедливу перевагу на ринку.
Розслідування розпочато за запитом двох галузевих груп, що представляють китайських виробників молочних продуктів, йдеться в повідомленні міністерства торгівлі КНР.
Китайські чиновники вже обговорювали ситуацію з колегами з ЄС, зазначають у Мінторзі. Проведення розслідування, як очікується, триватиме рік, але може бути продовжено ще на шість місяців за необхідності.
Нове розслідування є черговим кроком у торговому конфлікті Китаю та ЄС.
Напередодні Європейська комісія (ЄК) оприлюднила проєкт фінального рішення про введення мит у розмірі від 17% до 36,3% на ввезення до ЄС китайських електромобілів. Виняток зроблено для американської Tesla, яка постачає електромобілі, вироблені на шанхайському підприємстві, до ЄС, – для неї мито становитиме 9%.
Представник Мінторгу КНР, якого цитує “Сіньхуа”, заявив у середу, коментуючи рішення ЄК, що Пекін вживе всіх необхідних заходів для захисту прав та інтересів китайських виробників електромобілів. За його словами, дії європейського регулятора не відповідають правилам СОТ і є актом “недобросовісної конкуренції” під виглядом “чесної конкуренції”.
Кабінет міністрів за поданням Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) призначив службове розслідування щодо заступника міністра освіти і науки Михайла Вінницького.
Згідно з розпорядженням №428 від 14 травня, уряд відповідно до закону “Про запобігання корупції” та за поданням НАЗК призначив службове розслідування щодо заступника міністра освіти і науки Михайла Вінницького.
Зазначається, що Міністерство освіти і науки визначено органом, відповідальним за організацію проведення службового розслідування.
Згідно з рішенням, службове розслідування мають провести протягом двох місяців.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган обговорив у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським війну в Україні, повідомляє канцелярія турецького глави держави.
Згідно з повідомленням, Ердоган запропонував створити комісію за участю “експертів сторін, що воюють, ООН і міжнародної спільноти, зокрема Туреччини, для детального розслідування вибуху на дамбі Каховської ГЕС”.
Лідер Туреччини також пообіцяв зробити все можливе в цьому питанні і заявив, що можна використовувати метод переговорів, як у “зерновому коридорі”.
“Наголосивши, що не вдасться запобігти гуманітарним втратам щодня, доки триватимуть конфлікти, тож ідея повернення до перемовин має домінувати, та заявив, що рішуче продовжуватиме свої зусилля задля встановлення справедливого миру”, – ідеться в повідомленні.
ERDOĞAN, ZELENSKYJ, вибух дамби, Каховська ГЕС, розслідування
