Агрохолдинг “ТАС Агро” планує інвестувати близько $15 млн протягом наступних трьох років у модернізацію молочно-товарних ферм для їхньої відповідності нормам Євросоюзу, повідомив генеральний директор компанії Олег Заплетнюк в інтерв’ю Delo.ua.
CEO агрохолдингу уточнив, що “ТАС Агро” концентрує тваринницькі потужності у Вінницькій області, де повністю перебудовує ферму, збільшує кількість стійло-місць і впроваджує безприв’язне утримання худоби.
“Загальна сума інвестицій сумарно в межах $15 мільйонів на наступні три роки. Ми покроково в це інвестуємо. Це в першу чергу стосується корів. Наша мета – перетворити застаріле тваринництво на високопродуктивний напрям, підвищити його ефективність, покращити умови утримання поголів’я та якість м’ясо-молочної продукції”, – розповів Заплетнюк.
Очільник компанії зазначив, що стратегічним планом передбачено розширення земельного банку з нинішніх 80 тис. га до 100 тис. га вже до кінця 2026 року.
“Стратегічно у нас в планах збільшення банку землі до 100 тис. га. В нас на розгляді є певні активи, якщо вдасться фіналізувати до кінця року купівлю, то це буде близько 100 тис. га. Наступним кроком плануємо збільшення до 120 тис. га, але це до 2028 року”, – сказав він.
Оцінюючи фінансові результати, очільник компанії зазначив, що чистий прибуток “ТАС Агро” за підсумками 2025 року очікується на рівні $20-22 млн.
“У 2025 році чистий прибуток компанії був у межах $20-22 млн, але ми ще не реалізували частину продукції. На сьогодні вже фактично продали пшеницю, але ще не оновили ключові фінансові показники. Розрахунково $20-22 млн – це фактично на 10% більше, ніж ми закладали в бюджеті”, – наголосив він.
Зниження прибутковості порівняно з 2024 роком (понад $25 млн) Заплетнюк пов’язав із посухою в частині регіонів присутності та падінням світових цін на агропродукцію.
Минулого року холдинг експортував близько 270 тис. тонн агропродукції, при цьому частка експорту в загальному обсязі виробництва склала близько 60%. Основним напрямком поставок стали країни ЄС, куди було спрямовано 49% усіх вантажів. Крім того, 25% експорту припало на країни Північної Африки, 19% – на Азію, а 4% продукції було реалізовано на ринках Близького Сходу. Водночас соняшник, а також значна частина сої та ріпаку переробляються всередині країни на потужностях заводів-партнерів для подальшої реалізації готової продукції.
Агрохолдинг “ТАС Агро” створено 2014 року. Він обробляє близько 80 тис. га у шести областях України. Спеціалізація – рослинництво та молочне тваринництво (стадо ВРХ – 5,5 тис. голів). Елеваторні потужності становлять 250 тис. тонн. Засновником групи “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу є Сергій Тігіпко.
Державне підприємство “Ліси України” спільно з латвійськими партнерами започаткували проєкт створення живих меморіалів у ЄС, у рамках якого на честь майже 200 загиблих українських лісівників у Латвії висадили 2 тис. сосен, повідомила пресслужба держпідприємства у Facebook у понеділок.
“Пам’ять про загиблих має трансформуватися в рішучість світу зупинити агресію”, – заявив президент України Володимир Зеленський під час вручення премії Four Freedoms Award 2026.
Акція у Талсінському краї поблизу Кампаркалнса стала першим кроком міжнародного розширення проєкту “Ліси пам’яті”, у межах якого в Україні вже висаджено майже 50 меморіальних гаїв. На латвійській ділянці 23 квітня встановили пам’ятний знак та висадили дерева на честь українських героїв.
“Сьогодні тут, на землі Латвії, ми створюємо живий пам’ятник українським лісівникам, які зі зброєю в руках захищали свою Батьківщину. Ці дерева нагадуватимуть кожному про мужність українського народу та про ціну, сплачену за незалежність”, – наголосив голова Латвійської ради лісової сертифікації Маріс Лиопа.
Організаторами заходу виступили Міністерство землеробства Латвії, Латвійська рада лісової сертифікації та компанії Latvijas valsts meži і Latvijas Finieris.
У ДП “Ліси України” прогнозують, що цього року такі пам’ятні ліси з’являться і в інших країнах Євросоюзу для посилення міжнародної підтримки та вшанування подвигу українських воїнів.
Крім того, 19 квітня латвійські волонтери доставили чергову партію допомоги ЗСУ: сім автобусів, зокрема два мікроавтобуси для підрозділів, де служать лісівники Волині та Рівненщини.
Європейський Союз зацікавлений у розширенні європейської залізничної мережі до Львова, Києва та Одеси із дотриманням безпеки перевезень, заявила генеральна директорка Директорату з питань мобільності та транспорту Європейської Комісії Магда Копчинська (Magda Kopczyńska).
“У середньостроковій перспективі я хотіла б бачити кілька залізничних коридорів європейської колії, які б безперешкодно проходили від Польщі аж до Києва, з Праги – аж до південного маршруту через Ужгород, а потім – аж до Києва та до Одеси”, – сказала вона на бізнес-саміті “Україна-ЄС” у Брюсселі у середу, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
Копчинська нагадала, що Україна вже дуже швидко побудувала 22 км європейської колії від Чопу до Ужгорода, а ЄС виділив Україні частину коштів для того, аби розпочати будівництво лінії, яка пролягатиме до Львова.
Представниця Єврокомісії наголосила, що ЄС під час планування нових фінансових програм дедалі більше стикається з принципом “подвійного використання” інфраструктури – з урахуванням питань належного функціонування та безпеки транспортної інфраструктури.
“Тепер, виходячи з жахливого досвіду України, держави-члени набагато більше усвідомлюють, що недостатньо просто щось побудувати. Нам також потрібно переконатися, що ми знаємо, як це захистити”, – підкреслила вона.
Копчинська зазначила, що за останні 10 років відбулося усвідомлення необхідності продовження транспортних коридорів за межі ЄС, що стало основою розширення Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) після 2022 року на Україну, зокрема, до Одеси.
“Ми намагалися переконати держави-члени 10 років тому, що, можливо, було б добре, якби ці коридори, які знаходяться в ЄС, виходили за межі ЄС. Це не спрацьовувало до лютого 2022 року”, – констатувала Копчинська.
Окрему увагу вона звернула на роль так званих “Шляхів солідарності”, які ЄС запровадив після початку повномасштабної війни, коли робота українських портів Чорного моря була фактично заблокована. За її словами, ці шляхи довели свою ефективність і залишаються важливими для України та світу й після відкриття судноплавства Чорним морем.
“Я думаю, що ситуація трохи покращується, але якщо ви запитаєте мене, чи все ідеально та гладко, то це не так”, – закликала Копчинська до подальшого розвитку “Шляхів солідарності”.
На її думку, слід розглянути побудову інфраструктури прикордонних переходів таким чином, щоб це забезпечило максимальне спрощення, враховуючи, що Україна все ще не входить до Шенгенської зони.
Копчинська наголосила, що потрібно розвивати також внутрішні водні шляхи, функціонуючі морські порти у Чорному морі.
“І так, коли повітряний простір буде відкритий, нам також потрібні розвинуті аеропорти в Україні”, – додала генеральна директорка Директорату з питань мобільності та транспорту.
У четвертому кварталі 2025 року ціни на житло в Європейському Союзі зросли на 5,5% у річному вимірі, а в країнах єврозони — на 5,1%. Порівняно з третім кварталом 2025 року зростання склало 0,8% по ЄС і 0,6% по єврозоні. Свіжі дані оприлюднив Eurostat 7 квітня.
Серед країн ЄС річне зниження цін зафіксовано лише у Фінляндії, на 3,1%. Найвищі темпи зростання показали Угорщина, де житло подорожчало на 21,2%, Португалія, на 18,9%, та Хорватія, на 16,1%. У квартальному вираженні найбільше ціни зросли в Словенії, на 5,1%, Угорщині, на 4,2%, і Португалії, на 4,0%, тоді як зниження спостерігалося у Франції, Фінляндії та Естонії.
Нова статистика підтверджує, що європейський ринок житла залишається у фазі стійкого подорожчання після корекції 2023 року. За даними Eurostat, після негативної динаміки у другому та третьому кварталах 2023 року зростання цін в ЄС відновилося і до 2025 року знову закріпилося вище позначки 5% у річному вираженні.
Більш широкий житловий зріз Eurostat показує, що це не короткостроковий сплеск, а частина тривалого тренду. За підсумками 2024 року ціни на житло в ЄС були на 53% вищими за рівень 2010 року, тоді як оренда за той самий період зросла на 25%, а інфляція склала 39%. Окремо в статистичному огляді за Q4 2025 року Eurostat вказує, що з 2015 року до кінця 2025 року ціни на житло в ЄС зросли на 64,9%, тоді як орендні ставки — на 21,8%.
Для ринку це означає, що нерухомість в ЄС дорожчає швидше, ніж споживчі ціни та оренда, а основний тиск зараз зміщується до країн Центральної та Південної Європи, де темпи зростання помітно вищі за середньоєвропейські. На цьому тлі увага інвесторів і девелоперів, ймовірно, і надалі концентруватиметься на ринках із двозначною динамікою цін, насамперед в Угорщині, Португалії та Хорватії.
Український виробник меду BEEHIVE (входить в EFI Group) розглядає можливість відкриття виробничих потужностей в Європі через повернення Європейським Союзом імпортних мит на мед, що призвело до втрати близько позицій компанії в європейському ритейлі, повідомив генеральний менеджер BEEHIVE Семен Гагарін.
“Коли мито у 17,3% повернулося, ми цього не очікували. В один момент наша маржа знизилася базово на 20%, і нас почали виводити з мереж – ми залишилися лише у 10-15% від того списку ритейлерів, який мали раніше. Для нас це стало справжнім “холодним душем”, – сказав він на Саміті експортерів Forbes Ukraina.
За інформацією Гагаріна, вихід на складні ринки, зокрема, у британську мережу Morrisons чи німецьку REWE, потребують суттєвої підготовки. Він підкреслив, щоб український мед потрапив на полиці мережі, виробнику доводилося пропонувати екстремальні умови. Зокрема, у Німеччині компанія була змушена забезпечити “55% маржі для мережі”, щоб отримати шанс на вхід.
Генеральний менеджер розповів, що BEEHIVE в ЄС користувалась моделлю ціноутворення “від полиці” (top-down), зважаючи на цінову політику конкурентів. За такої моделі, якщо собівартість продукту становить EUR1, ціна відвантаження в ЄС має бути на рівні EUR1,5, а фінальна ціна на полиці для споживача сягне близько EUR2,5.
“Ми завжди працюємо від полиці, від конкурента: якщо його ціна EUR3, нам треба бути трошки дешевше, щоб дати покупцеві привід проголосувати за нас своїми грошима”, – розповів він.
Оцінюючи конкурентне середовище, Гагарін зазначив, що українським виробникам доводиться змагатися з європейськими сімейними компаніями, які мають 150-річну історію. Оскільки мед великою мірою є commodity, ключовими факторами успіху стають унікальний смак або цінова перевага. Для забезпечення стабільної експансії він порадив колегам спочатку завоювати максимальну частку на локальному ринку України, щоб мати фінансовий запас для дорогих інвестицій у маркетинг і лістинг за кордоном.
Наразі компанія бачить два шляхи розвитку: або дочекатися повноправного членства України в ЄС, що усуне митні бар’єри, або локалізувати виробництво безпосередньо в Європі.
“Експорт – це дорого, експорт – це довго, експорт – це складно. Але це під силу, якщо у вас є “запас маржинальності”, ви готові інвестувати у торгові доми та наймати “нейтів-спікерів”, які будуть спілкуватися з клієнтами їхньою мовою”, – резюмував Гагарін.
EFI Group (Ефективні інвестиційні технології) заснована 2007 року, займається реалізацією бізнес-проєктів в Україні. Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції. Більшість активів групи є експортоорієнтованими та мають міжнародну сертифікацію FSC, IFS і BRC.
Серед бізнесів компанії – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, завод із виробництва меду “Біхайв”, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, виробник картонного пакування “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія приєдналася до двох рішень Європейського Союзу, які продовжують дію вже існуючих обмежувальних заходів, пов’язаних із війною в Україні.
Перше рішення ЄС стосується заходів проти дій Росії щодо окупованих і непідконтрольних Києву регіонів України. По суті, це продовження спеціального санкційного режиму ще на рік — до 24 лютого 2027 року. Сербія підтримала це продовження разом із низкою інших країн-кандидатів та партнерів ЄС.
Друге рішення стосується санкцій проти конкретних осіб, компаній та організацій у зв’язку з ситуацією в Україні. Це не «загальні санкції проти Росії в цілому», а продовження списку адресних обмежень для окремих фігурантів до 6 березня 2027 року.
Формулювання про те, що Сербія «забезпечить відповідність своєї національної політики» цим рішенням, означає наступне: Белград заявив, що з цих двох конкретних питань діятиме у руслі політики ЄС. Євросоюз в офіційних заявах окремо відзначив і привітав таке приєднання Сербії.
Це не означає, що Сербія повністю приєдналася до всього санкційного пакету ЄС проти Москви. Йдеться саме про два окремі рішення, а не про повне санкційне вирівнювання з Брюсселем.
Для Сербії це черговий приклад часткового зовнішньополітичного узгодження з Брюсселем з питань, пов’язаних з Україною та Росією.
Сербія є країною-кандидатом на вступ до ЄС і регулярно перебуває під пильною увагою Брюсселя щодо узгодження зовнішньої та санкційної політики з європейськими рішеннями. На цьому тлі такі кроки Белграда зазвичай розглядаються як сигнал про готовність підтримувати робочу координацію з ЄС з окремих міжнародних питань, насамперед пов’язаних з українським порядком денним.
