Євросоюз (ЄС) з осені змінить правила в’їзду-виїзду: громадяни країн, які не є членами ЄС, з осені будуть зобов’язані реєструвати свої відбитки пальців і зображення обличчя на кордоні.
Як повідомила громадська спілка «МАПА» в понеділок, відповідні зміни обговорювали на зустрічі представників Транспортного співтовариства з представниками Європейської агенції з охорони кордонів і берегової охорони (Frontex, the European Border and Coast Guard Agency) у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Зміни вплинуть на транспортні перевезення та подорожі до 30 європейських країн, ідеться в повідомленні.
«Перша зміна стосується запровадження системи в’їзду-виїзду (EES). Відтепер усі громадяни країн, які не є членами ЄС, будуть зобов’язані реєструвати свої відбитки пальців і зображення обличчя на кордоні. Цей процес розпочнеться восени цього року», – повідомили в “МАПА”.
Ще одна зміна почне діяти з середини 2025 року: мандрівники повинні будуть подавати онлайн-заявку до Європейської інформаційної системи авторизації (ETIAS) до початку подорожі та сплачувати збір у розмірі EUR7.
У «МАПА» уточнили, що у зв’язку з цими нововведеннями транспортні компанії повинні будуть внести зміни у свої системи бронювання, перевірки документів, реєстрації пасажирів і адаптувати свої операційні процедури.
Грантову угоду на EUR100 млн підписали голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький і голова Представництва німецького державного банку розвитку KfW в Україні Лоренц Гесснер, повідомила компанія.
Згідно з її повідомленням у Телеграм у п’ятницю, підписання відбулося в Києві в четвер у присутності заступника міністра енергетики України Романа Андарака та членів представництва ЄС в Україні.
Зазначається, що Єврокомісія уповноважила KfW спрямувати «Укренерго» кошти спеціальної бюджетної програми ЄС Ukraine Investment Facility і забезпечити фінансування та реалізацію низки пріоритетних енергетичних проєктів.
Йдеться про модернізацію високовольтних підстанцій у західних регіонах України та розбудову міждержавних інтерконекторів, що з’єднують її з енергосистемою континентальної Європи, а також ремонт і відновлення зруйнованого або пошкодженого російськими обстрілами устаткування на високовольтних підстанціях, закупівлю й поставку нового обладнання.
Крім того, частина коштів має піти на заходи з посилення фізичного захисту підстанцій «Укренерго».
НЕК зазначила, що цей грант – це вже друга фаза цільової програми «Реконструкція та відновлення інфраструктури передачі електроенергії України», оскільки на Берлінській конференції з відновлення України-2024 у червні компанія підписала з KfW угоду про першу фазу програми на суму EUR15 млн.
Загалом від початку повномасштабної війни за підтримки KfW «Укренерго» залучила EUR324 млн, а загальний обсяг залученої міжнародної допомоги становив EUR1,5 млрд, резюмували в НЕК.
Україна обирає ліміти безтарифних поставок до Європейського Союзу меду, кукурудзи та курятини, повідомив єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський на конференції після засідання Ради аграрних міністрів у Брюсселі в понеділок.
“Я задоволений, що сьогодні під час дискусії щодо України країни-члени, загалом, висловили позитивні думки щодо нових автономних торговельних заходів і щодо запроваджених запобіжних заходів. Це була ініціатива єврокомісара із сільського господарства – представити ці ліміти на імпорт, і вони працюють. Вони були активовані для трьох продуктів – цукру, яєць і вівса. Ми спостерігаємо ситуацію з іншими чутливими продуктами. Мед, експорт якого досяг уже 89% лімітів, кукурудза – 67%, і курятина – 59%”, – розповів він.
Войцеховський наголосив, що закиди європейських політиків на адресу Спільної сільськогосподарської політики ЄС у тому, що вона спрямована на скорочення власного виробництва і на подальше збільшення залежності від імпортованих продуктів, безпідставні. ЄС був і залишатиметься найбільшим експортером агротоварів у світі, запевнив він.
За інформацією єврокомісара, позитивне сальдо ЄС в агроторгівлі 2023 року сягнуло рекордних EUR70 млрд. Цьогоріч цей рекорд може бути побито, оскільки тільки за перший квартал такий позитивний баланс ЄС із торгівлі з третіми країнами вже становив EUR18 млрд.
Україна в січні-червні 2024 року експортувала до Європейського Союзу товарів на $10,97 млрд, що на 9,7% менше, ніж у першому півріччі 2023 року, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
“Це очевидна кореляція транспортних шляхів. Найбільше експорт до ЄС скоротився до сусідніх держав – до Польщі на 25,7%, до Словаччини – на 21,3%, до Угорщини – на 67,2%, до Румунії – на 50,2%. Своєю чергою, істотно зріс експорт до Іспанії (81,1%), Італії (24,7%), Нідерландів (22,4%)”, – написав він у Facebook.
Качка звернув увагу, що ця кореляція дає змогу чітко бачити торгівлю з ЄС без вимушеного транзиту в треті країни.
“Це дасть нам змогу врегулювати купу проблем, які накопичилися у відносинах із сусідніми країнами”, – припустив він.
Торгпред України підкреслив, що наявні проблеми свідчать про те, що за 2022-2024 роки Україна істотно звузила коло “чутливих” товарів у торгівлі. До війни такими була сталь, що піддавалася торговельному захисту, і 36 категорій аграрних товарів, які підпадали під тимчасову лібералізацію – квотування.
Він нагадав, що в рамках нинішнього етапу автономних торговельних заходів кількість таких чутливих товарів зменшено до семи: птиця, яйця, цукор, мед, кукурудза, овес, крупи.
Коментуючи запроваджені Європейською Комісією квоти на українські цукор і яйця, Качка зауважив, що активний експорт з України досяг певних порогових меж.
“Якщо торгівля цукром з ЄС зупинена для нормалізації торгівлі відповідно до рішення української сторони, то експорт яєць буде продовжуватися. Ми розраховуємо, що до української продукції застосовуватиметься загальна квота ЄС у рамках СОТ і застосовуватиметься знижене мито в EUR15,2 за 100 кг (квота 09.0154)”, – написав він і додав, що всі ці нюанси проговорено як з ЄС, так і з ринком.
Торгпред України наголосив, що спільна мета України – спільно з ЄС врегулювати всі чутливі питання і визначити чіткі параметри торгівлі в рамках Угоди про асоціацію до 5 червня 2025 року.
Після двох років повномасштабної війни більшості українських малих і середніх підприємств, які взяли участь в опитуванні для дослідження, оприлюдненого Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), вдалося стабілізувати свою діяльність, що свідчить про їхню високу адаптивність до умов війни:
Згідно з результатами дослідження серед підприємств, які залишаються активними, у повній мірі працює 85% і частково – 14%, що є кращим результатом порівняно з відповідно 57% і 37% у перший рік війни.
Дослідження проводилось у два етапи і включало у себе якісне (16 експертних інтерв’ю) та кількісне репрезентативне дослідження (150 телефонних інтерв’ю) МСП у секторах виробництва та послуг в усіх регіонах України, окрім тимчасово окупованих. Результати отримані станом на кінець квітня 2024 року з визначенням негативних і позитивних тенденцій, ключових проблем і потреб компаній. Звіт з результатами дослідження можна знайти тут.
Донорське фінансування на це дослідження було надане Швейцарією через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР* та Європейським Союзом (ЄС) у рамках програми «Жінки у бізнесі».
Незважаючи на поточні виклики, частка МСП, які повідомляють про зниження прибутковості, знизилася майже удвічі, тоді як частка компаній, які планують продовжувати бізнес, збільшилася. Водночас кожне п’яте підприємство (19%) відзначило зростання прибутків у порівнянні рік до року. Про скорочення персоналу зазначили 34% підприємств, проти 55% у перший рік війни.
За результатами опитування, якщо війна триватиме ще рік чи довше, 64% МСП мають намір підтримувати існуючий рівень активності, при цьому частка підприємств, що планують диверсифікувати або розширяти бізнес, зросла втричі (12%). Основні виклики, що були визначені, включають у себе падіння попиту, складність прогнозування через невизначеність, збільшення витрат та брак робочої сили.
Прогнози майбутнього розвитку подій за умови продовження війни є неоднозначними: 49% респондентів вважають, що стан їхнього бізнесу найближчим часом не зміниться, 24% – очікують падіння; 17% – прогнозують зростання та 2% – закриття бізнесу. 9% керівників компаній зазначили, що не можуть передбачити розвиток подій. Порівняно із минулорічними показниками зросла частка тих, хто дає позитивний прогноз (+11%), та скоротилась частка тих, хто був не здатен зробити прогноз (-12%).
Серед негативних трендів, спричинених війною, МСП називають недостатньо швидке відновлення обсягів збуту, брак кадрів через мобілізацію та міграцію, обмежене інвестування та активізацію конкуренції бізнесу з громадськими організаціями, які фінансуються донорами.
ЄБРР продовжує підтримку українських МСП, надаючи їм фінансову та іншу необхідну для розвитку допомогу, зокрема у таких формах, як гранти, сприяння релокації та участі у міжнародних виставках, консультації з кризового менеджменту, пряме і непряме фінансування тощо. Станом на початок 2024 року загальний обсяг наданого ЄБРР у секторі МСП прямого фінансування і кредитів, гарантованих через партнерські банки, складав близько €450 млн.
ЄБРР виділив понад €4,5 млрд в Україні з початку повномасштабної війни. Акціонери ЄБРР нещодавно ухвалили збільшення оплаченого капіталу на €4 млрд, яке дозволить Банку продовжувати інвестиції на поточному рівні під час війни з можливим збільшенням обсягу після переходу до відновлення. На додаток до підтримки приватного сектору стратегічними пріоритетами ЄБРР у країні є енергетична безпека, життєво важлива інфраструктура, продовольча безпека і торгівля.
Донори, що надавали фінансування на проведення дослідження у минулі роки: ЄС, Сполучені Штати Америки через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР * і Швеція через програму «Жінки у бізнесі».
*Донори Фонду сприяння малому бізнесу ЄБРР: Італія, Ірландія, Південна Корея, Люксембург, Норвегія, Сполучені Штати Америки, Швейцарія, Швеція, Японія і Фонд технічного співробітництва ТайваньБізнес-ЄБРР.
ЄБРР – багатосторонній банк, який підтримує розвиток приватного сектору та підприємницьких ініціатив у 36 країнах на трьох континентах. Банк належить 73 країнам, ЄС та ЄІБ. Мета інвестицій ЄБРР – зробити економіку в регіонах його діяльності конкурентоспроможною, інклюзивною, ефективно керованою, «зеленою», стійкою та інтегрованою. Слідкуйте за нашою діяльністю на нашому веб-сайті, у Фейсбуці, Лінкдіні, Інстаграмі, Твіттеріта Ютубі.
Угоду між Україною та ЄС про гарантії у сфері безпеки буде підписано в четвер у Брюсселі на засіданні Європейської ради.
“У нас буде спеціальний гість, ім’я якого нам не дозволено називати, але ви всі написали про це, тому ми не повинні це підтверджувати. І ви також знаєте, що завтра після сімейної фотографії (лідерів ЄС – ІФ-У) буде підписано зобов’язання щодо забезпечення безпеки (між Україною та ЄС – ІФ-У)”, – сказав у четвер у Брюсселі журналістам високопоставлений європейський дипломат.
При цьому він не назвав імені “спеціального гостя”, проте раніше про візит президента України Володимира Зеленського до Брюсселя повідомили європейські ЗМІ.
Саміт ЄС відбудеться в Брюсселі 27-28 червня.
Відповідаючи на запитання журналістів, наскільки зміст цього документа аналогічний до вже багатьох підписаних із країнами Європейського союзу угод у сфері безпеки, дипломат зазначив, що “не всі держави-члени підписали угоди з Україною”. “ЄС – свого роду парасолька, в якій усі візьмуть на себе зобов’язання, і кожен зробить свій внесок, схваливши ці зобов’язання з безпеки”, – пояснив співрозмовник журналістів.
При цьому він особливо наголосив на важливості нинішнього засідання Європейської ради, яке буде першим після виборів до Європейського парламенту. “Це – новий цикл, який відкривається тепер із чітким уявленням про те, яким буде стратегічний порядок денний, те, як лідери Європейської ради мають намір формувати інші інституції та роботу на найближчі п’ять років, – це одна частина рішення, що буде ухвалене, і друга – імена і команда, що нестиме відповідальність за реалізацію і роботу над цією програмою”, – пояснив дипломат.
Як очікується, лідери ЄС затвердять кандидатури на керівні посади в ЄС: президента Європейської комісії (очікується, що лідери схвалять на другий термін чинну президентку Урсулу фон дер Ляєн), президента Європейської ради (раніше обговорювали кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніо Кошти), верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки (раніше на цю посаду висували прем’єр-міністерку Естонії Каю Каллас) і президента Європейського парламенту (обговорювали висування на повторний термін…).
Крім того, на порядку денному будуть питання конкурентоспроможності, безпеки та оборони, міграції, Близького Сходу.
