Для протестувальників, які махали палестинськими прапорами біля будівель ЄС у Брюсселі, це був момент, коли все могло змінитися.
У доповіді ЄС, представленій міністрам закордонних справ, було виявлено ознаки того, що Ізраїль порушив зобов’язання з прав людини, передбачені Угодою про асоціацію між ЄС та Ізраїлем, напередодні саміту лідерів Європейського Союзу, який відбувся у четвер.
Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером Ізраїлю, і протестувальники вимагали, щоб ЄС призупинив 25-річну торговельну угоду через дії Ізраїлю в Газі.
Однак їхні надії на те, що лідери ЄС погодяться призупинити угоду з Ізраїлем, швидко розвіялися, оскільки, незважаючи на звіт, глибокі розбіжності щодо війни в Газі залишаються.
Протестувальників підтримали понад 100 НУО та благодійних організацій.
За даними міністерства охорони здоров’я, очолюваного Хамасом, за 20 місяців військових операцій Ізраїлю загинуло понад 55 000 жителів Гази. Ще 1,9 мільйона людей були вимушені покинути свої домівки.
На початку березня Ізраїль також ввів повну блокаду гуманітарної допомоги Газі, яку частково послабив через 11 тижнів під тиском союзників США та попереджень світових експертів про те, що півмільйона людей загрожує голод.
З того часу, за даними ООН, понад 400 палестинців загинули від ізраїльського вогню або обстрілу під час спроби дістатися до центрів розподілу продовольства, які керуються організацією, що підтримується США та Ізраїлем. Ще 90 людей, як повідомляється, загинули від рук ізраїльських сил під час спроби наблизитися до конвоїв ООН та інших гуманітарних організацій.
«У Газі перетнуто всі червоні лінії», – заявила Агнес Бертран-Санц з Oxfam в інтерв’ю BBC.
«Було порушено всі правила. Настав час, щоб Європейський Союз вжив заходів».
Після оприлюднення звіту головній представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас випало пояснити, що Європейський Союз робитиме далі.
Вона зазначила, що першочерговим завданням ЄС буде «змінити ситуацію» на місцях у Газі. Якщо цього не відбудеться, наступного місяця будуть обговорені «подальші заходи» щодо призупинення угоди про асоціацію.
«Ми зв’яжемося з Ізраїлем, щоб, знаєте, представити наші висновки», – заїкнулася вона, що було нехарактерно для неї. «Тому що це є пріоритетом для держав-членів, щоб, знаєте… бути дуже, дуже впевненими в наших почуттях».
НУО заявили, що ЄС упустив можливість вжити заходів і що його реакція була слабкою.
Міністерство закордонних справ Ізраїлю назвало перегляд «повним моральним і методологічним провалом».
Для деяких критиків ЄС цей епізод став яскравим прикладом того, як ЄС може красиво говорити про те, що є найбільшим світовим донором гуманітарної допомоги Газі, але при цьому не може представити жодної послідовної чи сильної позиції, яка б відповідала цим словам.
Як найбільший у світі ринок з 450 мільйонами людей, ЄС має велику економічну вагу, але це не перетворюється на політичний вплив.
«Той факт, що європейські країни та Велика Британія не роблять більше, щоб чинити тиск на Ізраїль і забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права, робить дуже важким для цих країн бути надійними», – сказав Олів’є Де Шуттер, спеціальний доповідач ООН з прав людини.
«У Газі вчиняються військові злочини в дуже великих масштабах. Точаться дискусії про те, чи можна це вважати геноцидом, але навіть якщо це не геноцид, обов’язок діяти залишається».
Де Шуттер побоюється, що ЄС втрачає м’яку силу, а його бездіяльність значно ускладнює переконання країн Африки, Азії та Латинської Америки підтримати Європу, наприклад, у засудженні війни Росії в Україні.
Ізраїль стверджує, що діє в рамках міжнародного права і що його місія полягає в знищенні Хамасу та поверненні додому решти заручників, захоплених під час нападу Хамасу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року. В результаті нападу загинуло близько 1200 осіб, що спровокувало напад Ізраїлю на Газу.
Враховуючи внутрішньополітичну ситуацію в 27 країнах, що входять до складу ЄС, малоймовірно, що лідери ЄС підтримають думку більшості держав-членів щодо Гази.
Одинадцять країн ЄС визнали Палестину державою, серед них Ірландія, Іспанія, Бельгія, Словенія та Швеція, які наполягали на призупиненні угоди Європейського Союзу з Ізраїлем.
В основі процесу прийняття зовнішньополітичних рішень ЄС у Брюсселі лежить принцип одностайності, тому навіть один голос проти може заблокувати дії ЄС.
У цьому випадку проти виступають Німеччина, Австрія, Угорщина, Словаччина та Чехія.
Австрія сподівається, що перегляд ЄС спонукає до дій, але не обов’язково до призупинення договору з Ізраїлем.
«Все, що я чула з цього приводу, не допоможе людям у Газі», – сказала міністр закордонних справ Беате Майнл-Райзінгер. «Це призведе до погіршення, а то й до повного зриву діалогу, який ми зараз ведемо з Ізраїлем».
Позиція Німеччини щодо Ізраїлю часто формувалася під впливом її ролі в Голокості та Другій світовій війні.
Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що «нинішній рівень атак на Газу вже не можна виправдати боротьбою проти Хамасу», але відмовився розглядати можливість призупинення або розірвання угоди.
Словаччина та Угорщина вважаються політично більш близькими до прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху, ніж багато інших країн ЄС.
Серед ключових гравців, які виступають за більш жорсткі заходи проти уряду Нетаньяху, є Ірландія.
Міністр закордонних справ країни Саймон Гарріс засудив дії ЄС щодо перегляду угоди.
«Наша реакція на ситуацію в Газі була занадто повільною, і занадто багато людей загинули в результаті геноциду», – заявив він.
Ізраїль відкидає звинувачення в геноциді, а коли в грудні минулого року закрив своє посольство в Дубліні, звинуватив Ірландію в антисемітизмі.
Останнім часом Європа опинилася в тіні Вашингтона у великих глобальних питаннях, зокрема щодо України та Ірану, де президент Дональд Трамп виступає за прямі переговори з Володимиром Путіним і Беньяміном Нетаньяху.
США, можливо, не налаштовані слухати, але щодо Гази ЄС не може знайти єдиної позиції, не кажучи вже про те, щоб її донести до світу.
ТОВ “Городище-Пустоварівська аграрна компанія” (ГОПАК), що входить до агрохолдингу “Галс Агро”, у вівторок, 24 червня, вперше експортувало біометан власного виробництва, повідомило галузеве видання ExPro.
За інформацією видання, компанія експортувала майже 73 000 куб. м біометану, що зберігався в українських ПСГ, газотранспортною системою через Угорщину. Покупцем стала німецька Uniper.
Відтак “Галс Агро” стала третім експортером біометану, приєднавшись до VitAgro та МХП.
“Галс Агро” – український холдинг, що спеціалізується на виробництві зернових, цукру, вирощуванні індички та виробництві м’ясопродуктів. Також займається виробництвом електроенергії з відновлюваних джерел енергії, має чотири біогазові комплекси у Київській та Чернігівській областях. Загальна проєктна потужність становить 14,7 МВт генерації “зеленої” електроенергії.
“Галс Агро” з 2021 року розпочав два проєкти з виробництва біометану, а в 2023 році запустив виробництво першого промислового біометану на Линовицькому біогазовому комплексі.
Ашрохолдинг завод із виробництва біометану в Чернігівській області потужністю 3 млн куб. м на рік. У листопаді 2024-го почав закачувати біометан до українських підземних сховищ газу.
Продажі вітчизняного сиру вдається утримувати виключно за рахунок використання акційних розпродажів, а результати у більшості операторів поки далекі навіть від рівня минулого року, основною перешкодою вітчизняні сировари вважають імпорт європейського сиру, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “Інфагро”.
“Очікуваного зменшення імпорту сиру через зміцнення курсу євро поки не відбувається. У травні в Україну було завезено на 30% більше твердих, напівтвердих та “білих” сирів. Окремо закупки твердих і напівтвердих сирів зросли на 22% до травня минулого року”, – зазначили аналітики.
Вони зазначили, що імпортний сир займає досить значну частку українського ринку, і у продажах європейського сиру акції використовуються не менш активно, ніж у продажах сиру українського виробництва.
Незважаючи на величезні проблеми з реалізацією, українські сировари не знижують базові ціни на свою продукцію, водночас акційні знижки часто сягають 25%, констатували в “Інфагро”.
Єврокомісія (ЄК) висунула у вівторок пропозицію про інтеграцію України в зону роумінгу ЄС з січня 2026 року.
«Ми хочемо, щоб громадяни України залишалися на зв’язку зі своїми близькими по всьому ЄС, а також у своїй рідній країні. Ось чому ми пропонуємо Україні приєднатися до нашої роумінгової сім’ї. Ми ще раз підтверджуємо нашу незмінну прихильність підтримці України та її громадян», – заявила глава ЄК Урсула фон дер Ляйен.
Як повідомляється в комюніке Єврокомісії, реалізація її пропозиції дозволить українцям дзвонити, відправляти текстові повідомлення і використовувати свої мобільні дані з українських телефонних номерів в 27 країнах ЄС без додаткових витрат. Ті ж переваги будуть поширюватися на європейців, які можуть перебувати в Україні.
“Роумінг – це перша галузь, в якій ЄС поширить режим внутрішнього ринку на Україну. На практиці це означає, що мандрівники з України, які відвідують ЄС, і мандрівники з ЄС, які відвідують Україну, не платитимуть жодних додаткових зборів за роумінг. Використання всіх мобільних послуг, включаючи дзвінки, sms-повідомлення та дані, оплачуватиметься за внутрішніми тарифами”, – пояснили в Брюсселі.
ЄК направила прийняту нею пропозицію до Ради ЄС для схвалення. Згідно з нею, Україна фактично приєднається до зони ЄС «Роумінг як вдома» 1 січня 2026 року, повідомили в Єврокомісії.
Міністерство аграрної політики та продовольства розподілило обсяг квоти на цукор для експорту до країн Європейського Союзу, вона діятиме на період до 5 серпня 2025 року, повідомила пресслужба міністерства.
Згідно із повідомленням, обсяг квоти на цукор розподілено між експортерами пропорційно фактичним обсягам експорту цієї продукції до країн ЄС за січень-травень 2025 року.
Квоти, зокрема, отримали такі підприємства: ТзОВ “Радехівський цукор” — 3 977,6 тонн, ТОВ “Цукорагропром” — 1 700,9 тонн, ТОВ “ПК “Зоря Поділля” — 927,6 тонн, ПрАТ “Теофіпольський цукровий завод” — 915,1 тонн, ТОВ “Наркевицький цукровий завод” — 688,8 тонн, ТОВ “Новооржицький цукровий завод” — 598,4 тонн, ТОВ “Старокостянтинівцукор” — 451,6 тонн, ТОВ “Шамраївський цукор” — 381,5 тонн, ТОВ “Шепетівкацукор” — 349,5 тонн, ТОВ “Сігнет-Центр” — 259,4 тонн, ТОВ “Агрокомплекс “Зелена долина” — 216,5 тонн, ТОВ “Краєвид” — 184,2 тонн, ТОВ “Новомиргородський цукор” — 140,7 тонн, ТОВ “Призма-14” — 121,7 тонн і ПрАТ “Красилівський цукровий завод” — 94,0 тонн.
Згідно з останніми даними Європейської статистики (Євростат), у період з січня по квітень 2025 року закупівлі російського газу з боку країн ЄС помітно зросли. Незважаючи на зусилля щодо відмови від поставок з Росії, значні обсяги як трубопровідного, так і скрапленого природного газу (СПГ) продовжували надходити до Євросоюзу.
Імпорт російського трубопровідного газу до Європи за перші чотири місяці 2025 року збільшився приблизно на 5–10 % порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Поставки російського СПГ також показали зростання — за підсумками січня цей показник перевищив 17 % порівняно з груднем 2024 року.
У січні 2025 року ЄС витратив близько 1,9 млрд євро на російський газ: ≈833 млн євро — за трубопровідні поставки, ≈1,07 млрд євро — за СПГ, що стало максимальним рівнем за два роки.
Зупинка транзиту російського газу через Україну з 1 січня 2025 року підштовхнула країни ЄС до збільшення закупівель через альтернативні маршрути, такі як TurkStream, і за рахунок поставок СПГ.
Використовуються вигідні контракти і дешевші ціни на російський СПГ, особливо в умовах дефіциту енергоресурсів.
Енергетична залежність: Незважаючи на мету повної відмови від російського газу до 2027 року, блок ЄС зберігає залежність на рівні ≈19 % загального імпорту газу.
Диверсифікація в процесі: ЄС активно намагається компенсувати ризики за рахунок нових постачальників (США, Норвегія, Алжир, Азербайджан) і посилення ролі СПГ, але припинення російських поставок вимагає часу.
Європейська влада обговорює можливість переведення контрактів у статус Force Majeure, що полегшило б вихід з них до 2027 року.
