Україна, станом на жовтень 2026 року, погодила 29 нових експортних напрямів у 13 країнах світу та Європейському Союзі з початку 2026 року, що є найбільшим річним показником щонайменше з 2022 року, повідомила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) на сайті в понеділок.
Згідно з повідомленням, нові напрями охоплюють Європу, Кавказ, Близький Схід, Африку, Азію та Латинську Америку. Зокрема, відкрито можливість експорту борошна до Китаю, яєчних продуктів до В’єтнаму та Єгипту, молока й молочних продуктів до Чилі, а також столових яєць і рибних продуктів до Єгипту.
Крім того, погоджено доступ на ринки для м’яса та м’ясних продуктів, зокрема яловичини до Іраку, Грузії та Кот-д’Івуару (куди також дозволено постачання м’яса птиці), великої рогатої худоби до Алжиру та овець до Єгипту. До Молдови дозволено експорт живих равликів, їхньої ікри та окремих категорій м’ясних продуктів.
Також для рослинництва відкрито можливість постачання до ЄС садивного матеріалу вишні звичайної, вишні сизої, їхніх гібридів та восьми видів клена. У сегменті кормів погоджено експорт кормової продукції для домашніх тварин до Єгипту та Республіки Корея, перероблених кормів до Албанії, а також кормів рослинного походження та побічних продуктів тваринного походження до Грузії.
У відомстві додали, що продовжать працювати над розширенням доступу української продукції до міжнародних ринків.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року Україна забезпечила доступ вітчизняних експортерів до 22 нових іноземних ринків. Зокрема, ринок Китаю було відкрито для гороху та морських продуктів дикого вилову, Індія дозволила імпорт яблук, а Канада – імпорт яблук та столових яєць. Крім того, Албанія відкрила ринок для харчових яєць, Аргентина – для насіння соняшнику, Кувейт – для перероблених продуктів, а Малайзія, В’єтнам, Молдова та Чилі – для окремих видів молочної продукції та кормів. Загалом із 2022 року Україні вдалося відкрити 75 нових ринків, розширивши доступ аграрної продукції до 386 торговельних напрямків.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявив, що Єврокомісія не пропонуватиме нових механізмів використання заморожених російських активів для покриття фінансових потреб України.
«Я в цьому впевнений, оскільки мова йшла саме про це», — сказав він у середу в бельгійському парламенті, звітуючи про результати саміту ЄС минулого тижня.
Водночас Де Вевер не виключив, що інші держави-члени ЄС спробують відновити дискусію. Він розкритикував прем’єра Нідерландів Роба Йеттена, який в ефірі радіо заявив про бажання «забрати ці гроші». За словами бельгійського прем’єра, деякі нещодавно обрані європейські лідери висувають аргументи, які йому вдалося спростувати ще минулого року.
Де Вевер повідомив, що попередив колег про можливі правові наслідки навіть такої риторики, і це попередження спрацювало. «Один із колег сказав мені в кулуарах, що я пройшовся по цій дискусії, немов з вогнеметом», — розповів він.
Минулого року Де Вевер рішуче виступав проти використання заморожених російських активів на суму близько 185 млрд євро, які зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Натомість лідери ЄС схвалили для України кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки, однак, за оцінками, цієї суми буде недостатньо.
На саміті минулого тижня президент Володимир Зеленський попросив у ЄС додаткові 70 млрд євро підтримки на наступний рік.
Як повідомляє «Сербський економіст», громадяни Чорногорії після можливого вступу країни до ЄС у 2028 році не обов’язково одразу отримають право працювати без дозволів у всіх 27 державах Союзу. Євросоюз передбачив можливість перехідних обмежень тривалістю до дев’яти років.
Відповідний механізм міститься в офіційній переговорній позиції ЄС щодо розділу №2 «Вільне пересування працівників», затвердженій 12 червня 2026 року.
Як діятимуть обмеження?
Перші чотири роки — країни ЄС зможуть самостійно вирішувати, чи відкривати свій ринок праці для чорногорців.
До семи років — обмеження можна буде продовжити після передбаченої процедури перегляду.
До дев’яти років — додаткове продовження допускається у разі серйозних порушень на національному ринку праці або загрози таких порушень. При цьому кожна держава ЄС ухвалюватиме рішення самостійно.
Окремі обмеження передбачені для Німеччини, Нідерландів та Австрії. Вони зможуть застосовувати спеціальні захисні заходи в окремих секторах у разі тимчасового направлення працівників чорногорськими компаніями.
Є й виняток для громадян, які вже працюють: чорногорці, які законно працевлаштовані в країні ЄС і мають безперервний доступ до її ринку праці не менше 12 місяців, зможуть користуватися ширшими трудовими правами в цій країні.
Що це означає на практиці?
Вступ Чорногорії до Євросоюзу не гарантує негайного вільного працевлаштування в усіх країнах ЄС. Право на роботу може залежати від законодавства конкретної держави та чинного перехідного режиму.
Якщо Чорногорія вступить до ЄС у 2028 році, максимальні обмеження теоретично зможуть зберігатися до 2037 року.
вступ до ЄС, ЄС, Міграція, перехідні обмеження, РИНОК ПРАЦІ, ЧОРНОГОРІЯ
Президент України Володимир Зеленський своїм указом призначив Тараса Качку представником України при Європейському Союзі та Європейському співтоваристві з атомної енергії.
Указ № 1034/2026 опубліковано на сайті глави держави у п’ятницю.
Країни Європейського Союзу 2025 року імпортували 2,9 млн тонн кави на загальну суму EUR18,7 млрд з держав, що не входять до ЄС, за даними статистичного управління Євросоюзу.
В обсяговому вираженні поставки за останні десять років зросли незначно (з 2,7 млн тонн у 2015 році), проте у вартісному вираженні вони збільшилися суттєво (з EUR8,6 млрд), йдеться в повідомленні.
Минулого року основними постачальниками кави були Бразилія (1,005 млн тонн, або 34% загального обсягу) та В’єтнам (587,5 тис. тонн, або 20%). Також країни ЄС закуповували каву в Уганді (262,4 тис. тонн, 9%), Колумбії (162,9 тис. тонн, 6%) та Гондурасі (136,5 тис. тонн, 5%).
Близько третини імпорту припало на Німеччину, яка закупила 1,01 млн тонн кави (34% загального обсягу). Далі йдуть Італія (608 тис. тонн, 21%), Іспанія (281,6 тис. тонн, 10%), Бельгія (269,2 тис. тонн, 9%) й Нідерланди (216,6 тис. тонн, 7%).
У 2025 році в Євросоюзі було вироблено понад 2,2 млн тонн кави (включно з її замінниками та напоями без кофеїну). Це на 12% більше, ніж у 2015 році (2 млн тонн).
Провідними виробниками були Німеччина (561,2 тис. тонн, або 25% загального обсягу) та Італія (514,2 тис. тонн, 23%). За ними з великим відставанням йшли Іспанія (211,9 тис. тонн, 10%), Франція (146,8 тис. тонн, 7%), Польща (134,8 тис. тонн, 6%), Швеція (79,4 тис. тонн, 4%) й Фінляндія (39 тис. тонн, 2%). Сукупно на ці сім держав припадало 77% виробництва.
Гірничо-металургійна компанія «Метінвест» як і раніше сподівається на підтримку світових партнерів в умовах війни, але останнім часом з боку Євросоюзу та Єврокомісії вживається багато заходів, які змушують сумніватися, чи варто взагалі інвестувати в українську металургію.
Таку думку висловив генеральний директор компанії Юрій Риженков в інтерв’ю Financial Times.
Як приклад він навів квоти, введені для української сталі в ЄС, хоча угоди України з ЄС, зокрема Угода про асоціацію та інші угоди останніх років, фактично передбачали вільний доступ до європейського ринку. Незважаючи на те, що протягом останніх кількох років Україна експортувала до ЄС значно менше сталі, ніж раніше, відповідні українські квоти скоротили більш ніж на 50%.
«На мій погляд, це дуже дивний крок. Якщо ви хочете підтримати країну, краще дати можливість її промисловості працювати й сплачувати податки. Ці кошти зміцнюватимуть обороноздатність та економіку країни. Це ефективніше, ніж гранти чи пільгові кредити. Сподіваюся, наші чиновники разом із європейськими колегами зможуть переглянути цю ситуацію та виправити її», – сказав Риженков.
За його словами, набагато кращий підхід – розглянути, як українська економіка, зокрема металургія, може стати частиною загального європейського ринку та європейської економіки й зробити її сильнішою, а не слабшою. «Я також вважаю, що зараз людям у Брюсселі дуже важливо розуміти, в яких умовах ми працюємо. Ми змушені працювати в умовах постійних перебоїв у логістиці та нестачі персоналу. Багато людей виїхали з країни. Понад 8,5 тис. наших працівників були мобілізовані до армії. У нас нестабільне енергопостачання та дуже високі витрати на енергію», – констатував генеральний директор.
Він підкреслив, що певною мірою несправедливо й неправильно розглядати українську металургію нарівні з металургією інших країн, що постачають продукцію до ЄС. В Україні склалася ситуація, яка вимагає особливого підходу, більшого розуміння та, можливо, певних інструментів, які дозволять вижити зараз, а в майбутньому повернутися до інвестицій і зростання.
Відповідаючи на запитання, чи оцінювала компанія загальний обсяг збитків, генеральний директор зазначив, що загальна оцінка ще не проведена. «Як я вже сказав, зараз ми розчищаємо завали та оцінюємо пошкодження інфраструктури й виробничих об’єктів. І це не перший випадок за час російського вторгнення, коли по наших підприємствах завдають ударів, тому більш точну оцінку ми зможемо зробити після завершення війни. Тоді й можна буде говорити про вартість відновлення після пошкоджень».
Риженков зазначив, що всі міжнародні проєкти компанії пов’язані з українським виробництвом та українськими ресурсами, і є надія, що так буде й надалі. «Зараз наші прокатні підприємства в Європі та Великій Британії працюють автономно. Водночас у нас уже є плани, і ми вживаємо заходів, щоб відновити вертикальну інтеграцію з українськими підприємствами та повернутися до колишньої моделі. Якщо коротко, ми залишаємося дуже активними. Вважаємо, що Європа, а також Середземноморський і Чорноморський регіони – наші основні ринки. Хочемо й надалі бути присутніми на цих ринках і відкриті для нових можливостей», – підсумував Риженков.
«Метінвест» – вертикально інтегрована група, що складається з видобувних і металургійних підприємств. Її підприємства розташовані в Україні – у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24 %) та «Смарт-холдинг» (23,76 %). ТОВ «Метинвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метинвест».
Джерело: https://metinvestholding.com
