Євросоюз готує механізм підтримки компаній, який дозволив би їм не залежати у постачанні найважливіших товарів лише від КНР, а також зменшив би вплив заходів Пекіна у разі торговельного конфлікту, повідомило в суботу агентство Bloomberg з посиланням на джерела.
«За словами осіб, обізнаних із цією темою, цей робочий інструмент обійдеться недешево, потребуватиме фінансування, у той час як члени союзу торгуються щодо довгострокового бюджету», — інформує агентство.
При цьому обсяги необхідних коштів, а також масштаб відповідних кроків КНР у разі конфлікту залишаються невизначеними.
Механізм, який розробляє Єврокомісія, має стати частиною зусиль ЄС щодо нейтралізації наслідків серйозного торговельного дефіциту з КНР, що становить 360 млрд євро і зачіпає всі країни Євросоюзу.
Разом з тим стратегія ЄС щодо перебудови торговельних зв’язків з Китаєм також передбачає переговори, диверсифікацію ланцюгів поставок, більш ефективне використання вже існуючих засобів підтримки власних виробників. У ЄК також наголошували, що жоден із інструментів захисту не спрямований виключно проти Китаю.
Сторони визначили жовтень 2026 року як термін для досягнення результату. У жовтні член ЄК з питань торгівлі Марош Шефчович має відправитися до КНР перед самітом ЄС у Брюсселі.
Bloomberg зазначає, що Пекін тримає під контролем постачання мінеральної сировини та мікросхем, які є ключовими для найважливіших галузей європейської промисловості, зокрема військової та автомобільної.
Дев’ять європейських держав — Бельгія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Мальта, Нідерланди, Португалія та Швейцарія — звернулися до Європейської комісії з проханням продовжити дію тимчасового механізму, що полегшує роботу нової системи реєстрації в’їзду та виїзду (Entry/Exit System, EES) на зовнішніх кордонах Шенгенської зони.
Система EES передбачає обов’язкову електронну реєстрацію громадян країн, що не входять до ЄС, під час перетину кордону, включаючи сканування обличчя та зняття відбитків пальців. За даними країн-ініціаторів звернення, перші місяці експлуатації системи виявили серйозні проблеми в ряді аеропортів та прикордонних пунктів: зросли черги, збільшився час проходження контролю та навантаження на прикордонні служби.
Чинний тимчасовий механізм дозволяє у виняткових випадках не збирати біометричні дані, зберігаючи при цьому електронну реєстрацію мандрівників. Дев’ять країн вважають, що відмова від цього заходу зараз може призвести до нових збоїв у роботі прикордонної інфраструктури.
Для громадян України це питання має безпосереднє практичне значення, оскільки українці також належать до мандрівників із країн, що не входять до ЄС, і підпадають під дію EES під час короткострокових поїздок до Шенгенської зони.
Якщо Єврокомісія погодиться продовжити дію тимчасового механізму, це може:
знизити ризик тривалих черг на популярних пунктах пропуску та у великих аеропортах ЄС, особливо в періоди масових поїздок; зменшити ймовірність затримок під час перетину кордону українськими туристами, водіями, діловими мандрівниками та сезонними працівниками;
дати країнам ЄС більше часу для технічного доопрацювання системи без призупинення її роботи.
При цьому українцям не слід розраховувати на скасування біометричної реєстрації. EES залишається обов’язковою системою, і в більшості випадків під час в’їзду до Шенгенської зони громадянам України доведеться проходити фотографування та здачу відбитків пальців під час першого перетину кордону після запуску системи.
Експерти зазначають, що продовження спрощеного режиму радше означає більш гнучке застосування правил у проблемних пунктах пропуску, ніж зміну вимог до самих мандрівників.
Система EES є частиною ширшої реформи контролю зовнішніх кордонів ЄС і в перспективі має замінити традиційне проставлення штампів у паспортах електронною фіксацією всіх в’їздів і виїздів громадян третіх країн.
Як повідомляє «Сербський економіст», Сербія не розраховує на швидке вступ країн-кандидатів до Євросоюзу, але вважає, що європейський шлях залишається найкращим варіантом для регіону, заявив президент Сербії Олександр Вучич на конференції голів парламентів держав-кандидатів до ЄС у Белграді.
За його словами, у найближчі роки ЄС навряд чи зможе швидко ухвалювати рішення щодо розширення. Однак це, підкреслив Вучич, не означає, що Сербія та інші країни-кандидати повинні зупиняти реформи.
Белградський формат важливий і з економічної точки зору: Сербія фактично просуває ідею, що країни-кандидати мають бути не конкурентами, а партнерами. Це особливо актуально для Західних Балкан, України, Молдови та Грузії, де європейська інтеграція дедалі частіше розглядається не лише як політичний, а й як торговельно-логістичний проєкт.
Окремий акцент Вучич зробив на Україні. Він заявив, що Україна продемонструвала стійкість і що Європа може багато чого отримати від її потенціалу. Для Сербії це також можливість зміцнювати економічні зв’язки з Києвом, не чекаючи на формальне членство в ЄС.
Торгівля між Сербією та Україною у 2025 році повернулася приблизно до довоєнного рівня і, за даними сербської сторони, склала близько 442 млн доларів. Сербський експорт до України досяг 202,9 млн доларів, імпорт з України — 239,3 млн доларів. У структурі сербських поставок важливе місце займають електроенергія, мінеральні та хімічні добрива, шини та промислові товари. Україна постачає до Сербії залізорудну сировину, напівфабрикати прокату, металопродукцію та аграрну продукцію, зокрема заморожену малину. У першому кварталі 2026 року товарообіг уже сягнув $152,8 млн, а Сербія отримала позитивне сальдо у розмірі $36,8 млн. Сторони також відновили переговори щодо угоди про вільну торгівлю, яка може стати ключовим інструментом для подальшого зростання обсягів торгівлі.
Попит на короткострокову оренду житла в ЄС через онлайн-платформи продовжував зростати на початку 2026 року. У січні–березні гості провели 144,3 млн ночей у закладах короткострокового розміщення, заброньованих через Airbnb, Booking або Expedia. Це на 9,7% більше, ніж у I кварталі 2025 року, і на 16,6% вище за показник I кварталу 2024 року, повідомив Eurostat 2 липня.
Найшвидше зростання продемонструвала Мальта — плюс 30,5% у річному вимірі. Далі йдуть Словенія — плюс 24,7%, Словаччина — плюс 23,5% та Кіпр — плюс 22,3%. Двозначне зростання також зафіксовано у Фінляндії, Чехії, Ірландії, Хорватії, Греції, Німеччині, Італії, Швеції, Польщі, Естонії, Латвії та Литві.
Серед найбільших туристичних ринків ЄС усі сім найбільш відвідуваних країн також продемонстрували зростання. Німеччина додала 14,9%, Італія — 14,7%, Польща — 11,9%, Франція — 8,1%, Іспанія — 6,5%, Португалія — 4,9%, Австрія — 4%. Це означає, що ринок зростає не лише в малих країнах із низькою базою, а й у великих туристичних економіках.
Eurostat уточнює, що йдеться саме про гостьові ночі в короткостроковому розміщенні через платформи, а не про готелі та кемпінги. Наприклад, якщо сім’я з чотирьох осіб зупиняється в квартирі на три ночі, це вважається як 12 гостьових ночей. Дані публікуються як експериментальна статистика і ґрунтуються на інформації, яку платформи передають Eurostat безпосередньо.
Регіональна статистика публікується із затримкою. За даними за IV квартал 2025 року, найпопулярнішими регіонами для короткострокової оренди через платформи були Андалусія в Іспанії — 9,9 млн ночей, Канарські острови — 8,2 млн та Іль-де-Франс у Франції — 7,2 млн. До десятки найпопулярніших регіонів увійшли лише території трьох країн — Іспанії, Франції та Італії.
Для інвесторів ця статистика означає, що орієнтуватися лише на загальне зростання ринку вже недостатньо. Потрібно зважати на конкретну країну, місто, сезонність, місцеві обмеження для Airbnb та Booking, податки, правила реєстрації та конкуренцію з готелями. У Європі короткострокова оренда, як і раніше, зростає, але стає дедалі більш регульованим і професійним бізнесом.
Антигуа і Барбуда може втратити безвізовий доступ до Шенгенської зони до кінця 2026 року через претензії Євросоюзу до програми громадянства за інвестиції, заявив прем’єр-міністр країни Гастон Браун. За його словами, Брюссель попередив про можливе скасування візових привілеїв, якщо побоювання ЄС щодо безпеки програми не будуть зняті.
Йдеться про Citizenship by Investment Programme — схему, за якою іноземні інвестори можуть отримати громадянство Антигуа та Барбуди шляхом внесення внеску або здійснення інвестицій. Для покупців таких паспортів ключовою комерційною цінністю залишається саме мобільність: паспорт країни наразі дає можливість короткострокового безвізового в’їзду до Шенгенської зони.
При цьому Браун дав зрозуміти, що уряд не має наміру закривати програму громадянства за інвестиції навіть під тиском ЄС. Для Антигуа і Барбуди вона залишається важливим джерелом неподаткових доходів та інструментом фінансування розвитку. Влада розраховує переконати європейську сторону, що додатковий електронний контроль поїздок може бути альтернативою повноцінному візовому режиму.
Тиск на карибські програми посилився після реформи візового механізму ЄС. Європарламент у жовтні 2025 року підтримав оновлення правил, які дозволяють швидше призупиняти безвізовий режим для країн, що створюють ризики для безпеки або порушують умови візової лібералізації. До окремого блоку таких ризиків фактично потрапляють схеми «золотих паспортів».
Єврокомісія у восьмому звіті щодо механізму призупинення безвізового режиму прямо вказала, що діяльність інвестиційних програм громадянства в безвізових країнах створює «ненульовий ризик» для Шенгенської зони. Незважаючи на те, що країни Східного Карибського басейну вже підвищили мінімальний інвестиційний поріг до $200 тис. і посилили перевірки заявників, Брюссель вважає ситуацію проблемною.
Для ринку інвестиційної міграції це тривожний сигнал. Вануату вже стала першим прикладом країни, яка втратила безвізовий доступ до ЄС через «золоті паспорти»: Євросоюз остаточно скасував угоду про безвізові поїздки з цією тихоокеанською державою в грудні 2024 року після попереднього призупинення режиму в 2022 році.
Антигуа і Барбуда вже зіткнулася зі схожим тиском з боку США. На початку 2026 року Вашингтон призупинив візове обслуговування для громадян країни, пояснюючи це побоюваннями, що програма громадянства за інвестиції може використовуватися кримінальними структурами для отримання доступу до США.
Якщо ЄС дійсно запровадить візовий режим, цінність паспорта Антигуа і Барбуди для іноземних інвесторів різко знизиться. Для невеликих острівних економік Карибського басейну це може означати не лише падіння попиту на програми CBI, а й перегляд усієї моделі залучення капіталу через продаж громадянства.
Для інвесторів висновок стає дедалі очевиднішим: «золотий паспорт» без стабільного безвізового доступу до ЄС перетворюється з інструменту мобільності на набагато ризикованіший актив. Європейська політика поступово зміщується від терпимості до інвестиційного громадянства до прямого контролю та можливого скасування візових переваг.
Європейська комісія запустила Connectivity Agenda Platform — нову платформу для координації інвестицій у транспорт, енергетику, цифрову інфраструктуру та торгівлю між Європою та Центральною Азією через Чорноморський регіон і Південний Кавказ.
Водночас Єврокомісія уклала домовленості з міжнародними фінансовими інститутами, які мають мобілізувати до 2 млрд євро на стратегічні інфраструктурні проєкти в Чорноморському регіоні та на Південному Кавказі.
Платформа була представлена на міністерській зустрічі високого рівня за участю представників країн ЄС, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Таджикистану, Туркменістану, Туреччини, України та Узбекистану, а також G7 і міжнародних фінансових інститутів.
Головна мета ініціативи — об’єднати в єдину систему проєкти з розвитку Транскаспійського транспортного коридору, який ЄС розглядає як один із ключових маршрутів між Європою та Центральною Азією в обхід нестабільних або політично ризикованих напрямків.
Інвестиції планується спрямувати на транспортну інфраструктуру, пункти перетину кордону та спрощення торгівлі. Учасники також домовилися посилити операційну ефективність Транскаспійського коридору та попросили Єврокомісію оцінити його роботу, а також запропонувати пріоритетні заходи для підвищення конкурентоспроможності маршруту.
Для України ця ініціатива важлива одразу в кількох аспектах. По-перше, Київ включено до формату обговорення регіональної взаємопов’язаності між ЄС, Чорним морем, Південним Кавказом та Центральною Азією. По-друге, розвиток альтернативних торговельних маршрутів підсилює значення Чорноморського напрямку для експорту, логістики та відновлення транзитної ролі регіону. По-третє, такі проєкти можуть стати частиною ширшої інтеграції України в європейські транспортні, енергетичні та цифрові мережі.
Connectivity Agenda є частиною стратегії Global Gateway. Ця стратегія має зміцнювати зовнішні зв’язки ЄС через інвестиції в інфраструктуру, енергетику, цифрові рішення та сталу торгівлю.
Єврокомісія зазначає, що Транскаспійський транспортний коридор уже набуває стратегічного значення як більш стійкий маршрут між Європою та Центральною Азією. За оцінкою єврокомісара з питань розширення Марти Кос, торгівля за цим напрямком може збільшитися вп’ятеро протягом наступних 15 років.
Фактично ЄС намагається створити нову інфраструктурну архітектуру на осі Європа — Чорне море — Південний Кавказ — Центральна Азія. Для бізнесу це означає потенційно більше маршрутів, меншу залежність від окремих транзитних напрямків та нові можливості для логістики, енергетики, цифрових проєктів і торгівлі.
