Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Зеленський підписав закон, який відновлює контроль АМКУ над державною допомогою підприємствам

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який відновлює контроль Антимонопольного комітету України (АМКУ) над державною допомогою підприємствам.

Як повідомляє пресслужба парламенту, Верховна Рада отримала закон із підписом президента.

Документ спрямований на виконання міжнародних зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС та в рамках Ukraine Facility.

Закон скасовує тимчасові призупинення, введені на початку повномасштабної війни, та повертає Антимонопольному комітету України (АМКУ) повноцінні повноваження щодо контролю за допустимістю державної допомоги у сфері конкуренції. Водночас державна допомога, надана бізнесу під час дії воєнного стану, залишається чинною.

Крім того, документ оновлює термінологію та приводить її у відповідність до норм Європейського Союзу, зокрема щодо послуг загального економічного інтересу, незначної допомоги (de minimis) та важливих проєктів загального інтересу. Закон також удосконалює роботу Реєстру державної допомоги, який адмініструє АМКУ, та передбачає впровадження окремих програм підтримки для малого та середнього бізнесу в умовах воєнного режиму.

Законопроект було зареєстровано у парламенті 22 липня цього року. У першому читанні його було схвалено у первинній редакції 1 вересня, у другому читанні — 11 листопада.

, , , ,

Канада виділить EUR500 млн на кредит ЄС для України

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні оголосив минулої п’ятниці, що його країна виділить 500 млн євро на запланований Європейським Союзом кредит для України у розмірі 90 млрд євро, повідомляє APA.

“Що стосується кредиту для України… 500 млн євро стануть нашим початковим внеском. Це дуже важливий та ефективний механізм, і я справді високо оцінюю ініціативу голови Європейської комісії фон дер Ляєн, членів Комісії та голови Кости щодо його створення, використання заморожених активів для надання Україні вкрай необхідного фінансування”, – заявив Карні під час спільної прес-конференції з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Європейської ради Антоніу Коштою.

Прем’єр-міністр Канади зазначив, що внесок його країни є прикладом реалізації нещодавно оголошеного партнерства Канади з Європейським Союзом, додавши, що це “позитивний союз”.

, , , ,

Україна з початку року погодила 29 нових експортних напрямів у 13 країнах світу та ЄС

Україна, станом на жовтень 2026 року, погодила 29 нових експортних напрямів у 13 країнах світу та Європейському Союзі з початку 2026 року, що є найбільшим річним показником щонайменше з 2022 року, повідомила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) на сайті в понеділок.

Згідно з повідомленням, нові напрями охоплюють Європу, Кавказ, Близький Схід, Африку, Азію та Латинську Америку. Зокрема, відкрито можливість експорту борошна до Китаю, яєчних продуктів до В’єтнаму та Єгипту, молока й молочних продуктів до Чилі, а також столових яєць і рибних продуктів до Єгипту.

Крім того, погоджено доступ на ринки для м’яса та м’ясних продуктів, зокрема яловичини до Іраку, Грузії та Кот-д’Івуару (куди також дозволено постачання м’яса птиці), великої рогатої худоби до Алжиру та овець до Єгипту. До Молдови дозволено експорт живих равликів, їхньої ікри та окремих категорій м’ясних продуктів.

Також для рослинництва відкрито можливість постачання до ЄС садивного матеріалу вишні звичайної, вишні сизої, їхніх гібридів та восьми видів клена. У сегменті кормів погоджено експорт кормової продукції для домашніх тварин до Єгипту та Республіки Корея, перероблених кормів до Албанії, а також кормів рослинного походження та побічних продуктів тваринного походження до Грузії.

У відомстві додали, що продовжать працювати над розширенням доступу української продукції до міжнародних ринків.

Як повідомлялося, за підсумками 2025 року Україна забезпечила доступ вітчизняних експортерів до 22 нових іноземних ринків. Зокрема, ринок Китаю було відкрито для гороху та морських продуктів дикого вилову, Індія дозволила імпорт яблук, а Канада – імпорт яблук та столових яєць. Крім того, Албанія відкрила ринок для харчових яєць, Аргентина – для насіння соняшнику, Кувейт – для перероблених продуктів, а Малайзія, В’єтнам, Молдова та Чилі – для окремих видів молочної продукції та кормів. Загалом із 2022 року Україні вдалося відкрити 75 нових ринків, розширивши доступ аграрної продукції до 386 торговельних напрямків.

 

, ,

На думку прем’єр-міністра Бельгії, ЄС більше не розглядатиме використання заморожених активів РФ на користь України

Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявив, що Єврокомісія не пропонуватиме нових механізмів використання заморожених російських активів для покриття фінансових потреб України.

«Я в цьому впевнений, оскільки мова йшла саме про це», — сказав він у середу в бельгійському парламенті, звітуючи про результати саміту ЄС минулого тижня.

Водночас Де Вевер не виключив, що інші держави-члени ЄС спробують відновити дискусію. Він розкритикував прем’єра Нідерландів Роба Йеттена, який в ефірі радіо заявив про бажання «забрати ці гроші». За словами бельгійського прем’єра, деякі нещодавно обрані європейські лідери висувають аргументи, які йому вдалося спростувати ще минулого року.

Де Вевер повідомив, що попередив колег про можливі правові наслідки навіть такої риторики, і це попередження спрацювало. «Один із колег сказав мені в кулуарах, що я пройшовся по цій дискусії, немов з вогнеметом», — розповів він.

Минулого року Де Вевер рішуче виступав проти використання заморожених російських активів на суму близько 185 млрд євро, які зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Натомість лідери ЄС схвалили для України кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки, однак, за оцінками, цієї суми буде недостатньо.

На саміті минулого тижня президент Володимир Зеленський попросив у ЄС додаткові 70 млрд євро підтримки на наступний рік.

Джерело:  https://www.brusselstimes.com/belgium/2371108/pm-de-wever-certain-european-commission-will-not-reopen-debate-on-russian-assets

 

The Brussels Times

, , ,

Громадяни Чорногорії можуть чекати до дев’яти років на вільний доступ до ринку праці ЄС після вступу країни до Євросоюзу

Як повідомляє «Сербський економіст», громадяни Чорногорії після можливого вступу країни до ЄС у 2028 році не обов’язково одразу отримають право працювати без дозволів у всіх 27 державах Союзу. Євросоюз передбачив можливість перехідних обмежень тривалістю до дев’яти років.

Відповідний механізм міститься в офіційній переговорній позиції ЄС щодо розділу №2 «Вільне пересування працівників», затвердженій 12 червня 2026 року.

Як діятимуть обмеження?

Перші чотири роки — країни ЄС зможуть самостійно вирішувати, чи відкривати свій ринок праці для чорногорців.

До семи років — обмеження можна буде продовжити після передбаченої процедури перегляду.

До дев’яти років — додаткове продовження допускається у разі серйозних порушень на національному ринку праці або загрози таких порушень. При цьому кожна держава ЄС ухвалюватиме рішення самостійно.

Окремі обмеження передбачені для Німеччини, Нідерландів та Австрії. Вони зможуть застосовувати спеціальні захисні заходи в окремих секторах у разі тимчасового направлення працівників чорногорськими компаніями.

Є й виняток для громадян, які вже працюють: чорногорці, які законно працевлаштовані в країні ЄС і мають безперервний доступ до її ринку праці не менше 12 місяців, зможуть користуватися ширшими трудовими правами в цій країні.

Що це означає на практиці?

Вступ Чорногорії до Євросоюзу не гарантує негайного вільного працевлаштування в усіх країнах ЄС. Право на роботу може залежати від законодавства конкретної держави та чинного перехідного режиму.

Якщо Чорногорія вступить до ЄС у 2028 році, максимальні обмеження теоретично зможуть зберігатися до 2037 року.

, , , , ,

Тарас Качка призначений представником України при ЄС та Європейському співтоваристві з атомної енергії

Президент України Володимир Зеленський своїм указом призначив Тараса Качку представником України при Європейському Союзі та Європейському співтоваристві з атомної енергії.

Указ № 1034/2026 опубліковано на сайті глави держави у п’ятницю.

, , , ,