Міжнародний форум Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investment («Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції») відбудеться 22-23 жовтня 2026 року в Бухаресті (Румунія) на виставковому майданчику ROMEXPO, павільйон C2. Захід об’єднає представників органів державної влади України, Румунії та інших європейських країн, міжнародних фінансових організацій, інвесторів, бізнесу та експертного середовища.
Організатором форуму виступає румунський аналітичний центр New Strategy Center у партнерстві з Торгово-промисловою палатою Румунії. Академічним партнером заходу є Бухарестський університет агрономічних наук і ветеринарної медицини (USAMV).
Згідно з оновленою програмою, протягом двох днів заплановано 31 тематичну панельну дискусію, присвячену залученню міжнародного капіталу до відновлення України, розвитку транспортної та енергетичної інфраструктури, промисловій кооперації, оборонним технологіям, продовольчій безпеці та транскордонному співробітництву.
Одним із ключових напрямів форуму стане обговорення ролі Румунії як регіонального логістичного та інвестиційного центру для відбудови України. Зокрема, учасники розглянуть перспективи розвитку транспортних коридорів між Україною, Румунією та Молдовою, розширення можливостей дунайських портів, а також створення нових залізничних і автомобільних маршрутів між Балтійським та Чорним морями.
Окрему увагу буде приділено інвестиційним можливостям українських регіонів. У програмі передбачені спеціальні презентації проєктів Київської, Закарпатської, Івано-Франківської, Вінницької, Чернівецької, Одеської та Херсонської областей. Представники місцевої влади, агенцій регіонального розвитку та бізнесу обговорять залучення іноземних інвесторів, реалізацію інфраструктурних проєктів і розвиток співпраці з румунськими партнерами.
22 жовтня основний акцент буде зроблено на економічному відновленні, фінансуванні та інвестиціях. Учасники розглянуть механізми залучення приватного капіталу, можливості міжнародних банків розвитку, програми підтримки українського бізнесу та перспективи відновлення житлової й промислової інфраструктури.
Серед заявлених учасників першого дня – президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, виконавча директорка UkraineInvest Марина Хлистун, виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова, представники Європейського інвестиційного банку, німецького банку розвитку KfW, японського JBIC, польського BGK та інших міжнародних фінансових установ.
У межах дискусії щодо фінансування відбудови передбачено дистанційний виступ представника українського уряду. Окремі панелі будуть присвячені розвитку аграрного сектору, забезпеченню глобальної продовольчої безпеки, модернізації енергетики та розвитку відновлюваних джерел енергії.
Також 22 жовтня відбудеться презентація платформи Together for Ukraine, ініційованої New Strategy Center для розвитку співробітництва та підтримки України.
Питання людського капіталу стануть предметом окремої дискусії за участю директорки Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елли Лібанової. Учасники обговорять проблеми повернення українських громадян з-за кордону, кадрового забезпечення економіки та підготовки фахівців для відбудови.
23 жовтня програма форуму буде зосереджена на безпекових викликах, розвитку оборонної промисловості, енергетичній стійкості та транскордонній співпраці.
Зокрема, заплановано панельні дискусії щодо міжнародних гарантій безпеки України, перспектив припинення російської агресії, застосування безпілотних систем і розвитку спільного виробництва оборонної продукції українськими та європейськими підприємствами.
У дискусії щодо безпекових гарантій заявлена участь радника президента України з питань зовнішньої політики Ігоря Жовкви, колишнього прем’єр-міністра Болгарії Кирила Петкова, представників США, Японії та європейських аналітичних центрів.
Окрема сесія буде присвячена реінтеграції ветеранів і використанню їхнього професійного потенціалу у відновленні економіки. Серед учасників зазначений заступник міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько.
Енергетичний блок другого дня передбачає обговорення підготовки української енергосистеми до зимового періоду, захисту критичної інфраструктури, співпраці у Чорноморському регіоні та перспектив залучення міжнародних компаній до енергетичних проєктів. Серед заявлених учасників – представники НАК «Нафтогаз України», OMV Petrom, ROMGAZ, японської JICA та інших енергетичних компаній і організацій.
Важливе місце в програмі посідатимуть питання участі румунського бізнесу у відбудові України. Спеціальна панель буде присвячена фінансовим інструментам, інституційній підтримці та можливостям реалізації спільних інвестиційних проєктів.
Завершальні дискусії форуму стосуватимуться перспектив післявоєнної безпеки Європи, розвитку оборонно-промислової співпраці, міжнародної відповідальності Росії та механізмів компенсації збитків, завданих Україні війною.
Організатори зазначають, що метою форуму є створення практичного майданчика для діалогу між українськими та міжнародними компаніями, фінансовими установами, представниками державних органів і місцевого самоврядування. Особливий акцент робиться на визначенні конкретних інвестиційних можливостей і формуванні партнерств, спрямованих на довгострокове економічне відновлення України.
New Strategy Center – незалежний румунський аналітичний центр, який спеціалізується на питаннях безпеки, оборони, зовнішньої політики, енергетики та регіонального співробітництва. Організація проводить міжнародні конференції та експертні заходи, присвячені стратегічним викликам у Чорноморському регіоні та Центрально-Східній Європі. Нинішній форум продовжує серію заходів щодо ролі Румунії у відновленні України, організованих New Strategy Center у 2023 та 2025 роках.
Детальна програма форуму та інформація про учасників доступні на офіційному сайті заходу.
Open4Business є медіапартнером заходу.
Румунський порт Констанца на Чорному морі належить до європейських логістичних центрів, які використовуються для незаконного ввезення кокаїну з Латинської Америки. Водночас міжнародні злочинні угруповання розширюють присутність у Румунії та інших країнах Південно-Східної Європи, встановлюючи зв’язки з місцевими кримінальними мережами, свідчать дослідження Європейського агентства з наркотиків (EUDA) та міжнародне журналістське розслідування The Guardian.
За даними розслідування The Guardian, опублікованого 13 жовтня 2026 року, злочинні організації з Колумбії, Бразилії, Еквадору, Венесуели, Мексики та інших країн Латинської Америки вже представлені щонайменше у 12 європейських державах. Водночас окремі мережі, зокрема бразильська Primeiro Comando da Capital (PCC), за оцінками правоохоронців, можуть діяти у 16 країнах Європи.
Журналісти протягом чотирьох місяців аналізували дані правоохоронних органів, міжнародних розслідувань і судових справ, а також спілкувалися з експертами з восьми країн. Дослідження показало, що латиноамериканські картелі дедалі активніше співпрацюють із європейськими злочинними угрупованнями, використовуючи їхні зв’язки та логістичні можливості.
Традиційно основними напрямками проникнення кокаїну на європейський ринок залишаються Бельгія, Нідерланди, Іспанія, Португалія та Франція. Проте правоохоронні органи фіксують розширення діяльності наркомереж у Німеччині, Румунії, Болгарії, Хорватії та інших країнах Центральної і Південно-Східної Європи.
Окрему увагу привертає порт Констанца, який EUDA називає серед пунктів ввезення кокаїну до Європи поряд з Антверпеном, Роттердамом, Гамбургом, Валенсією, Альхесірасом та італійським Джоя-Тауро.
За оцінками аналітиків, посилення контролю у великих портах Західної Європи спонукає злочинні організації активніше використовувати альтернативні морські напрямки. Це підвищує ризики для портової інфраструктури Чорноморського та Адріатичного регіонів.
Масштаби європейського ринку кокаїну залишаються значними. За даними EUDA, протягом 2014-2024 років обсяги вилученого кокаїну в Європі збільшилися на 471%.
У 2024 році держави Європейського Союзу повідомили про 97 тис. випадків вилучення кокаїну загальною масою 330 тонн. Це менше за рекордні 419 тонн у 2023 році, однак кількість вилучень зросла, що може свідчити про зміну маршрутів і способів транспортування наркотиків.
Найбільші обсяги вилучень у 2024 році зафіксовано в Іспанії – 124 тонни, Франції – 53,5 тонни та Бельгії – 44,6 тонни. На ці три країни припадало близько 67% загального обсягу кокаїну, конфіскованого в ЄС.
Значні обсяги також вилучили в Нідерландах – 37,6 тонни, Німеччині – 23,8 тонни, Португалії – 23 тонни та Італії – 11 тонн.
Водночас країни Західних Балкан відіграють особливу роль у міжнародній торгівлі наркотиками. За дослідженням Global Initiative Against Transnational Organized Crime, злочинні мережі з Чорногорії, Сербії, Албанії, Боснії і Герцеговини та інших держав регіону за останні два десятиліття перетворилися на активних учасників глобальних ланцюгів постачання кокаїну.
Особливе місце серед балканських портів посідає чорногорський Бар. За даними Міністерства охорони здоров’я Чорногорії та EUDA, у серпні 2021 року правоохоронці виявили понад 1,4 тонни кокаїну у контейнерному вантажі бананів, що прибув з Еквадору через порт Бар. У січні 2022 року в країні було виявлено ще близько 500 кг кокаїну в партії бананів, яка пройшла через цей порт.
Чорногорська влада розглядала ці випадки як підтвердження транзитного характеру країни в міжнародній контрабанді наркотиків. Невеликий внутрішній ринок не міг бути кінцевим пунктом споживання таких обсягів.
Загалом основні встановлені морські маршрути контрабанди кокаїну до Європи проходять через атлантичні порти Антверпен у Бельгії, Роттердам у Нідерландах, Гамбург у Німеччині, Валенсію та Альхесірас в Іспанії, а також через португальські та французькі порти.
У Середземноморському регіоні важливими пунктами залишаються Джоя-Тауро в Італії та Пірей у Греції. На Адріатиці випадки великих вилучень зафіксовані в Барі (Чорногорія), Дурресі (Албанія), Плоче та Рієці (Хорватія). У Чорноморському басейні до портів, які привертають увагу правоохоронців у контексті ризиків контрабанди кокаїну, належать Констанца в Румунії та Варна в Болгарії.
При цьому наведені напрямки мають різну вагу в міжнародному наркотрафіку: порти Бельгії, Нідерландів та Іспанії залишаються основними пунктами ввезення за обсягами вилучень, тоді як балканські та чорноморські порти виконують переважно додаткову транзитну роль.
Аналітики EUDA попереджають, що диверсифікація маршрутів, корупційні ризики та використання міжнародних транспортних ланцюгів ускладнюють роботу митних і правоохоронних органів. За таких умов дедалі більшого значення набувають міжнародний обмін інформацією, перевірка ризикових вантажів та співпраця між адміністраціями європейських портів.
Джерела: The Guardian, розслідування від 13 жовтня 2026 року; EUDA, дослідження європейських маршрутів постачання кокаїну; EUDA, European Drug Report 2026; Міністерство охорони здоров’я Чорногорії / EUDA, огляд наркотичної ситуації; Global Initiative Against Transnational Organized Crime, дослідження від квітня 2025 року.
Як повідомляє Experts Club, ставлення українців до Румунії залишається переважно позитивним або нейтральним, однак у серпні 2026 року частка позитивних оцінок дещо знизилася порівняно з попередньою хвилею дослідження. Позитивно до країни ставляться 45,2% опитаних, негативно — 9,8%, тоді як 42,3% займають нейтральну позицію, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Румунії ставляться 13,3% українців, здебільшого позитивно — 31,9%. Нейтральне ставлення висловили 42,3% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 8,4%, повністю негативно — 1,4%, ще 2,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 35,4 відсоткового пункту. Таким чином, позитивні відповіді більш ніж у чотири рази переважають негативні, хоча найбільшою окремою групою залишаються респонденти з нейтральним ставленням.
Порівняно з березнем 2026 року суспільне сприйняття Румунії дещо погіршилося. У попередній хвилі повністю позитивно країну оцінювали 14,9% респондентів, здебільшого позитивно — 33,8%, тобто загальна частка позитивних відповідей становила 48,7%. Негативно до Румунії ставилися 7% опитаних, нейтрально — 42,2%.
Отже, за п’ять місяців позитивне ставлення скоротилося на 3,5 в.п. — з 48,7% до 45,2%, тоді як негативне зросло на 2,8 в.п. — до 9,8%. Частка нейтральних відповідей практично не змінилася: 42,2% у березні та 42,3% у серпні. Баланс позитивних і негативних оцінок відповідно зменшився з плюс 41,7 до плюс 35,4 в.п., або на 6,3 відсоткового пункту.
Такі результати свідчать радше про помірне послаблення позитивного сприйняття, ніж про принципову зміну ставлення. Нейтральна група залишається стабільною, а негативні оцінки, попри їх зростання, все ще значно поступаються позитивним.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, коментуючи необхідність зіставляти суспільні оцінки з реальною економічною роллю міжнародних партнерів, наголосив на погіршенні загального зовнішньоторговельного балансу України.
«Румунія для України – це не абстрактний зовнішньополітичний партнер, а сусідня країна, з якою щодня пов’язані логістика, торгівля, переміщення людей, транзит української продукції та гуманітарні контакти. Тому суспільне сприйняття тут формується не лише через політичні заяви, а й через конкретний досвід взаємодії. Нинішнє зниження позитивних оцінок я б поки не трактував як принципову зміну ставлення – позитивний баланс залишається дуже значним», – зазначив Уракін.
У випадку Румунії нова хвиля показує, що країна зберігає позитивний баланс суспільного ставлення, але його запас порівняно з березнем скоротився. Водночас практично незмінна частка нейтральних відповідей свідчить, що основні зміни відбулися безпосередньо між позитивним та негативним сегментами.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня хвиля також охоплювала 800 респондентів, вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, міжнародні відносини, РУМУНІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ЦЕНТРАЛЬНА ТА СХІДНА ЄВРОПА
Чехія та Молдова мають найвищий баланс позитивного і негативного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Центральної та Східної Європи — 56,2 та 48,2 відсоткового пункту відповідно. Водночас баланс ставлення до Польщі у серпні 2026 року став від’ємним, тоді як оцінки Словаччини та Угорщини помітно покращилися порівняно з попередніми хвилями. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Найвищу частку позитивних оцінок у цій групі отримала Чехія — 61,3%. Нейтрально до неї ставляться 32,1% респондентів, негативно — 5,1%, ще 1,6% не змогли визначитися. Баланс позитивного та негативного ставлення становить 56,2 в.п. проти 64,4 в.п. у березні 2026 року та 58,7 в.п. у серпні 2025-го.
До Молдови позитивно ставляться 55,4% опитаних, нейтрально — 35,6%, негативно — 7,2%. Баланс становить 48,2 в.п., що нижче березневих 54,7 в.п., але вище показника серпня минулого року — 46,6 в.п.
Щодо Румунії позитивне ставлення висловили 45,2% респондентів, нейтральне — 42,3%, негативне — 9,8%. Баланс скоротився до 35,4 в.п. з 41,7 в.п. у березні. У Болгарії частка позитивних оцінок становить 42,7%, нейтральних — 47,6%, негативних — 7,4%, а баланс — 35,3 в.п. проти 51,5 в.п. у березні.
На відміну від більшості країн групи, ставлення до Словаччини продемонструвало помітне покращення. Позитивно її оцінюють 40,7% респондентів, негативно — 12,1%, нейтрально — 44,4%. Баланс зріс до 28,6 в.п. з 16,1 в.п. у березні 2026 року та лише 1,6 в.п. у серпні 2025-го.
Найбільш різка негативна динаміка зафіксована щодо Польщі. Позитивно до неї ставляться 34,6% українців, негативно — 37%, нейтрально — 25,4%. У результаті баланс становить мінус 2,4 в.п., тоді як у березні 2026 року він становив плюс 41,7 в.п., а у серпні 2025-го — плюс 44 в.п. Погіршення ставлення до Польщі було одним із найбільш помітних зрушень третьої хвилі дослідження.
Угорщина залишається в негативній зоні: позитивне ставлення висловили 22,9% респондентів, негативне — 35,6%, нейтральне — 37,4%. Водночас її баланс покращився до мінус 12,7 в.п. порівняно з мінус 33,6 в.п. у березні та мінус 39,7 в.п. у серпні 2025 року.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив, що громадське сприйняття держав необхідно аналізувати паралельно з фактичними економічними зв’язками України.
«Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів. Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні», — зазначив Уракін.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на практичне значення результатів дослідження для економічної та дипломатичної політики.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. За даними організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025-го та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, MOLDOVA, URAKIN, БОЛГАРИЯ, Позній, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, СЛОВАЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, Східна Європа, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, Центральна Європа, ЧЕХИЯ
На кордоні України та Румунії в четвер, 8 жовтня, запрацював новий пункт пропуску “Біла Церква – Сігету-Мармацієй”, повідомив міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник.
“Перший новий автомобільний перехід між нашими країнами на Закарпатті за майже 20 років”, – наголосив Калашник в повідомленні в телеграм-каналі.
Він підкреслив, що для регіону це третій автомобільний пункт пропуску з Румунією. Додатковий маршрут для людей і бізнесу, можливість перерозподілити транспортні потоки та зменшити навантаження на діючі переходи.
“Особливе значення він має для жителів Солотвинської громади, де розташована Біла Церква. Тут живе велика спільнота етнічних румунів, багато родин мають рідних по інший бік кордону. Новий перехід полегшить ці поїздки – до батьків, дітей, близьких. Саме такі щоденні потреби людей мають визначати, як ми розвиваємо інфраструктуру”, – вказав міністр.
Наразі пункт пропуску зможе оформлювати до 400 легкових автомобілів на добу. Для його запуску з українського боку збудували під’їзну дорогу та встановили модульну інфраструктуру для прикордонного і митного контролю. Румунські партнери побудували пункт пропуску та новий міст через Тису.
“Відкриваємо рух на тимчасовій інфраструктурі, щоб люди могли користуватися переходом уже зараз. Це перша черга проєкту. Далі плануємо будівництво повноцінного комплексу для пропуску вантажівок та автобусів. Після завершення робіт він додатково зможе оформлювати до 360 вантажних автомобілів і 50 автобусів щодоби”, – резюмував Калашник.
Національне антикорупційне управління Румунії (DNA) 5 жовтня провело масштабну операцію в рамках розслідування можливої корупції серед співробітників прикордонної поліції та митниці на румунсько-українському кордоні.
Як повідомляє «Голос Карпат», правоохоронці провели 96 обшуків одразу в шести румунських повітах — Сату-Маре, Біхор, Селаж, Марамуреш, Клуж і Муреш.
У центрі розслідування — співробітники прикордонної поліції та митної служби, які працювали, зокрема, у пункті пропуску Халмеу, що забезпечує автомобільне сполучення між Румунією та Україною. З українського боку йому відповідає пункт пропуску «Дяково» у Закарпатській області.
За даними DNA, розслідування стосується можливих корупційних злочинів, скоєних у 2025–2026 роках. Слідчі перевіряють інформацію про те, що окремі прикордонники та митники могли отримувати грошові кошти у зв’язку з виконанням своїх службових обов’язків.
Обшуки проводилися як у приватних будинках, так і в приміщеннях двох державних установ. До операції були залучені співробітники антикорупційного управління, поліції та жандармерії. Слідчі дії відбувалися, зокрема, безпосередньо на території пункту пропуску Халмеу та в підрозділі прикордонної поліції.
Румунські ЗМІ з посиланням на джерела, обізнані з ходом розслідування, повідомляли, що можлива корупційна схема могла бути пов’язана з отриманням грошей за відсутність належної перевірки транспортних засобів та вантажів, що перетинали кордон. Мова могла йти як про вантажні перевезення, так і про переміщення людей.
Водночас на момент оприлюднення офіційного повідомлення DNA ці деталі в повному обсязі не були підтверджені. Антикорупційне управління також не називало точну кількість підозрюваних і можливі суми неправомірної вигоди.
Особливе значення розслідування має для Закарпатської області, оскільки слідчі дії проводилися також у повіті Марамуреш, що безпосередньо межує з Україною.
Керівництво Територіальної інспекції прикордонної поліції Сігету-Мармацієві заявило про готовність співпрацювати зі слідством і наголосило, що в разі підтвердження порушень до співробітників будуть застосовані передбачені законодавством заходи.
Пункт пропуску Халмеу є одним із автомобільних переходів на румунсько-українському кордоні й використовується для руху пасажирського та вантажного транспорту між двома країнами.
