Рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино – Сігету-Мармаціє» на українсько-румунському кордоні буде тимчасово призупинено з 8 по 17 червня 2026 року, повідомила Державна митна служба України (ДМС).
Зазначається, що обмеження діятимуть щодня з 9:00 до 16:00.
«За інформацією румунської сторони, перекриття руху пов’язане з проведенням інфраструктурних робіт на історичному мосту через річку Тису», – додали в ДМС.
Водночас у зазначений період пропуск пішоходів через пункт пропуску здійснюватиметься у штатному режимі.
ДМС просить громадян та перевізників, які здійснюють пасажирські перевезення, врахувати цю інформацію при плануванні поїздок і за необхідності обирати альтернативні маршрути перетину кордону.
Румунія уклала з німецьким оборонним концерном Rheinmetall пакет контрактів на суму 5,7 млрд євро на постачання бойових машин, систем ППО, боєприпасів і кораблів, повідомила компанія.
Rheinmetall називає це найбільшим міжнародним замовленням у своїй новітній історії.
До пакету входять 298 бойових машин Lynx, системи протиповітряної оборони Skyranger, боєприпаси середнього калібру, компоненти для боєприпасів, а також чотири кораблі — два офшорні патрульні судна та два судна для водолазних операцій. Поставки мають розпочатися у 2028 році та завершитися у 2030 році.
Угода має не тільки військове, а й промислове значення для Румунії. Rheinmetall планує істотно розширити свої потужності в країні та інвестувати кілька сотень мільйонів євро. Понад 50% виробництва має виконуватися в Румунії або у співпраці з місцевими компаніями, а до ланцюжка поставок планується залучити понад 200 субпідрядників.
За словами глави Rheinmetall Арміна Паппергера, компанія разом з румунськими партнерами має намір створити в країні «широку оборонну екосистему». Представник румунської сторони за програмою SAFE Міхай Юрка зазначив, що контракт має не тільки модернізувати оборонні можливості Румунії, а й стати кроком до відновлення національної оборонної промисловості.
Нова угода вписується в ширший процес посилення оборонної промисловості Румунії на східному фланзі НАТО. Раніше Румунія та Rheinmetall домовилися про будівництво заводу з виробництва пороху вартістю 535 млн євро у місті Вікторія в жудеці Брашов. Його будівництво має розпочатися у 2026 році, тривати близько трьох років і створити приблизно 700 робочих місць.
Для регіону це один з найбільших оборонно-промислових проєктів останніх років. Румунія посилює свою роль як військового та промислового вузла НАТО біля Чорного моря, а Rheinmetall закріплює свої позиції як один з головних постачальників техніки, боєприпасів та систем ППО для країн Східної Європи.
Молдова може розглянути об’єднання з Румунією як альтернативний сценарій, якщо переговори про вступ країни до Європейського Союзу після 2028 року будуть заблоковані або суттєво уповільнені, повідомляє Euractiv з посиланням на віцепрем’єра, міністра економічного розвитку та цифровізації Молдови Еуджена Осмоческу.
За словами Осмоческу, основна мета Кишинева залишається незмінною — підписання договору про вступ до ЄС до кінця 2028 року. Він підкреслив, що об’єднання з Румунією не є поточним офіційним сценарієм, однак може розглядатися як «план Б», якщо європейська інтеграція Молдови зіткнеться з непереборними політичними перешкодами.
Така заява відображає зростаючу стурбованість у Кишиневі можливим затягуванням процесу розширення ЄС. Молдова отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу у 2022 році разом з Україною, а переговорний процес залежить не тільки від виконання реформ, а й від політичних рішень країн-членів ЄС.
Потенційне об’єднання з Румунією залишається чутливою темою для молдавської політики. Прихильники такого сценарію вказують на спільність мови, історії, культури та наявність у значної частини громадян Молдови румунського громадянства. Противники вважають, що це питання може посилити внутрішні політичні розколи, ускладнити відносини з частиною населення та загострити проблему Придністров’я.
Для Румунії можливе обговорення такого сценарію також має складне політичне та правове значення. Румунія є членом ЄС і НАТО, тому будь-які варіанти зміни кордонів, об’єднання держав або включення нової території вимагали б не тільки рішень Бухареста та Кишинева, а й врахування позиції Євросоюзу, НАТО та міжнародних партнерів.
Особливе значення має придністровський фактор. Лівобережний регіон Дністра де-факто не контролюється центральною владою Молдови з початку 1990-х років, на його території присутній російський військовий контингент, а політичне врегулювання конфлікту залишається замороженим. Будь-який сценарій прискореної інтеграції Молдови до ЄС або об’єднання з Румунією неминуче буде пов’язаний із питанням статусу Придністров’я.
При цьому заяву Осмоческу поки що слід розглядати скоріше як політичний сигнал Брюсселю про необхідність зберегти чітку перспективу членства для Молдови, а не як початок офіційного процесу об’єднання з Румунією. Кишинів таким чином показує, що затягування розширення ЄС може стимулювати пошук альтернативних шляхів європейської інтеграції.
Площа Молдови становить близько 33,8 тис. кв. км, населення — приблизно 2,4–3,0 млн осіб залежно від методики підрахунку та обліку громадян, які проживають за кордоном. Румунія — держава в Південно-Східній Європі, член ЄС і НАТО, площею близько 238,4 тис. кв. км і населенням близько 18,8–19,1 млн осіб.
Придністров’я — невизнане утворення на лівому березі Дністра, яке проголосило незалежність від Молдови на початку 1990-х років і де-факто не контролюється Кишиневом. Жодна держава-член ООН не визнає незалежність Придністров’я. Його визнають лише інші невизнані або частково визнані утворення — Абхазія та Південна Осетія; раніше його також визнавав Нагірний Карабах/Арцах, який припинив існування після подій 2023 року. Міжнародна спільнота розглядає Придністров’я як частину суверенної території Молдови.
Як повідомляє Сербський Економіст, у румунському повіті Прахова виявлено скарб віком близько 3000 років, який археологи називають однією з найважливіших знахідок останніх десятиліть для вивчення переходу від бронзової доби до ранньої залізної доби на території сучасної Румунії.
За даними News.ro, скарб був знайдений чоловіком з металошукачем на пагорбі поблизу міста Урлаць у повіті Прахова. До складу знахідки входять три золоті намиста загальною вагою понад 300 грамів, а також предмети з заліза та бронзи.
Після виявлення артефакти були передані фахівцям Музею археології Прахови для вивчення, датування та визначення походження матеріалів. Археолог Алін Фринкулеску заявив, що знахідка є винятковою для румунського простору, оскільки предмети, за попередньою оцінкою, можуть належати до різних періодів — від середньої та пізньої бронзи до початку першого залізного віку.
Саме це робить знахідку особливо важливою. Якщо подальші дослідження підтвердять, що предмети дійсно належать до різних часових горизонтів, археологам доведеться пояснити, як вони опинилися разом в одному комплексі. Це може призвести до уточнення існуючих уявлень про хронологію, технології та зв’язки суспільств, що жили на території нинішньої Румунії близько трьох тисяч років тому.
Частина предметів вважається вкрай рідкісною. Серед них згадуються елементи, пов’язані з колісницями або возами, а також золоті прикраси, які могли мати не тільки декоративне, а й статусне або ритуальне значення.
Після завершення досліджень скарб планують представити широкій публіці.
Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що не пропонуватиме кандидатуру нового прем’єр-міністра без заздалегідь узгодженої парламентської більшості, після того як уряд Іліє Боложана було відправлено у відставку через вотум недовіри.
За даними Digi24, Дан має намір запросити парламентські партії на консультації у четвер або наступного понеділка. Він підкреслив, що не хоче «експериментів» із призначенням прем’єра, який потім не зможе зібрати більшість у парламенті.
Президент також не виключив варіант технократичного уряду, який міг би очолити безпартійний експерт. При цьому, за його словами, варіантів, здатних забезпечити стійку більшість, «відносно мало», оскільки позиції партій після падіння кабінету Боложана залишаються жорсткими.
Політична криза в Румунії почалася після того, як парламент 5 травня підтримав вотум недовіри уряду Боложана. За відставку кабінету проголосував 281 депутат, що значно перевищує необхідний мінімум у 233 голоси. Вотум був підтриманий Соціал-демократичною партією та правим націоналістичним Альянсом за об’єднання румунів.
Після голосування Націонал-ліберальна партія Боложана заявила про перехід в опозицію та відмову від нової коаліції з соціал-демократами. Це різко звужує простір для швидкого формування уряду, оскільки без PSD або частини її голосів зібрати стійку більшість буде складно.
Серед обговорюваних сценаріїв — повернення Боложана на посаду прем’єра, формування технократичного кабінету, нова угода між проєвропейськими партіями або більш складна конфігурація за участю PSD. Лідер UDMR Келемен Хунор заявив, що варіант з технократичним прем’єром може бути прийнятним, якщо міністри залишаться політичними призначенцями партій, які забезпечать більшість.
Для Румунії затягування кризи несе економічні ризики. Країні необхідно продовжувати бюджетну консолідацію та виконувати умови для отримання коштів ЄС, тоді як тимчасовий уряд має обмежені повноваження. Боложан раніше попереджав, що відсутність повноцінного кабінету може ускладнити доступ до європейського фінансування.
Румунія залишається однією з ключових країн східного флангу ЄС і НАТО, а також важливим логістичним партнером України на Дунаї та Чорному морі.
Парламент Румунія підтримав вотум недовіри уряду прем’єр-міністра Іліє Боложан, що призвело до падіння проєвропейського кабінету та відкрило новий етап політичної невизначеності в одній із ключових країн східного флангу ЄС і НАТО.
За вотум недовіри проголосував 281 депутат при необхідному мінімумі у 233 голоси. Проти виступили лише чотири парламентарі. Такий результат став одним із наймасштабніших вотумів недовіри в історії румунського парламентаризму.
Політична криза загострилася після виходу з уряду представників Соціал-демократичної партії (PSD). Після цього соціал-демократи разом із правими та ультраправими силами ініціювали розгляд вотуму недовіри на спільному засіданні Палати депутатів і Сенату. Одразу після оголошення результатів голосування Боложан залишив будівлю парламенту та повернувся до урядової резиденції.
Однією з причин кризи стали розбіжності навколо заходів бюджетної економії. Кабінет Боложана проводив курс на скорочення дефіциту, підвищення податків і урізання витрат, що викликало опір із боку соціал-демократів. Після виходу PSD з коаліції уряд фактично втратив стійку більшість.
Боложан залишається виконувачем обов’язків прем’єр-міністра до формування нового уряду, однак його повноваження будуть обмежені. Президент Румунії Нікушор Дан має розпочати консультації з партіями для пошуку нової формули кабінету. Серед можливих сценаріїв — відновлення проєвропейської коаліції в зміненому складі, призначення технократичного прем’єра або формування нового уряду меншості.
Політична ситуація ускладнюється тим, що румунський парламент залишається вкрай фрагментованим. За підсумками парламентських виборів 1 грудня 2024 року жодна партія не отримала більшості ні в Палаті депутатів, ні в Сенаті.
У Палаті депутатів найбільшою силою стала Соціал-демократична партія (PSD), яка отримала 86 місць. Далі йдуть правий націоналістичний Альянс за об’єднання румунів (AUR) — 63 місця, Націонал-ліберальна партія (PNL) — 49 місць, ліберальний «Союз порятунку Румунії» (USR) — 40 місць, ультраправа S.O.S. Romania — 28 місць, Партія молодих людей (POT) — 24 місця, Демократичний союз угорців Румунії (UDMR) — 22 місця. Ще 19 місць займають представники національних меншин.
У Сенаті після виборів PSD отримала 36 місць, AUR — 28, PNL — 22, USR — 19, S.O.S. Romania — 12, UDMR — 10, POT — 7 місць.
З політичної точки зору парламент зараз умовно поділяється на три блоки. Перший — помірковані проєвропейські партії: PSD, PNL, USR, UDMR і представники національних меншин. Теоретично вони можуть сформувати нову більшість, але мають серйозні розбіжності щодо бюджету, податків і соціальної політики. Другий блок — націоналістичний та євроскептичний фланг, насамперед AUR, S.O.S. Romania і POT. Третій — ситуативні групи та окремі депутати, чия роль зростає під час вузьких голосувань.
Криза в Бухарест має не лише внутрішнє, а й регіональне значення. Румунія залишається однією з найважливіших країн для логістики України, експорту через Дунай і Чорне море, розміщення інфраструктури НАТО та підтримання безпеки на східному фланзі Європи. Будь-яка затяжна політична невизначеність може ускладнити ухвалення бюджетних, оборонних та інфраструктурних рішень.
Економічний блок ризиків також суттєвий. Політична нестабільність посилює побоювання щодо суверенних рейтингів Румунії, доступу до коштів ЄС і стійкості національної валюти. Бухарест має виконати реформи та цілі зі зниження бюджетного дефіциту, щоб зберегти доступ до значних коштів із європейських фондів відновлення.
За оцінкою аналітичного центру Experts Club, падіння уряду Румунії створює для регіону три основні ризики: уповільнення бюджетної консолідації, зростання волатильності на фінансових ринках і послаблення політичної передбачуваності у питаннях підтримки України.
«Для України та всього регіону важливо, щоб політична криза в Румунії не перейшла в інституційний параліч. Румунія — не периферійний гравець, а один із ключових вузлів східноєвропейської безпеки, дунайської логістики та взаємодії з ЄС. Якщо новий уряд буде сформовано швидко і збереже проєвропейський курс, ефект буде обмеженим. Якщо ж криза затягнеться, це може позначитися на інфраструктурних проєктах, оборонній координації та інвестиційному кліматі в усьому регіоні», — вважає засновник Experts Club Максим Уракін.
За його словами, окреме значення має фактор ультраправих сил, які підтримали вотум недовіри.
«Сам по собі вотум недовіри не означає розвороту Румунії від ЄС або НАТО. Але він показує, що протест проти бюджетної економії та соціального тиску може бути використаний силами, які виступають за більш конфліктну та менш передбачувану зовнішню політику. Для сусідніх країн це сигнал: економічна втома населення стає фактором безпеки», — зазначив Уракін.
Experts Club вважає, що базовим сценарієм залишається спроба президента та поміркованих партій відновити керовану проєвропейську конфігурацію без участі ультраправих. Однак навіть у цьому випадку новий уряд буде змушений балансувати між вимогами ЄС щодо скорочення дефіциту, соціальним невдоволенням і необхідністю зберігати активну роль Румунії в регіональній безпеці.
