Business news from Ukraine

Результати спільного дослідження Active Group та Experts Club щодо ставлення українців до країн Близького Сходу та Центральної Азії

На думку українців, країни арабського світу в російсько-українській війні займають нейтральну позицію. Про це стало відомо за результатами спільного дослідження компанії Active Group та аналітичного центру Experts Club “Ставлення українців до країн Близького Сходу та Центральної Азії”, яке було представлене в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.

“Аналіз включає переважно позитивне ставлення наших громадян до таких країн як Ізраїль (72.5%) та Туреччина (55%), до інших країн регіона ставлення здебільшого нейтральне. Вкрай негативно українці ставляться до Ірану (76%) та здебільшого негативно до Афганістану (52.6%)”, – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.

Крім того, експерт додав, що українці здебільшого позитивно ставляться до країн, з якими мають торговельні або культурні зв’язки. Це природно, адже такі зв’язки сприяють взаємоповазі між суспільствами та країнами.

В свою чергу, засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко підкреслив, що ставлення українців до країн Близького Сходу та Центральної Азії варіюється в залежності від багатьох факторів.

“Ми бачимо, що насправді визначеним є ставлення громадян лише щодо двох країн — Ірану та Ізраїлю. Це ті країни, де відсоток тих, кому важко відповісти, менше 20%. Решта країн мають значно більший відсоток невизначеності, що свідчить про недостатню обізнаність українців про ці держави”, – підкреслив Єременко.

Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін додав, що розбудова співробітництва з країнами Близького Сходу та Центральної Азії є дуже важливою для розвитку української економіки, особливо в аграрному та IT-секторах. Ці галузі мають великий потенціал для розвитку і можуть стати основою для взаємовигідного партнерства.

“Необхідно впроваджувати державну стратегію для зменшення торговельного дефіциту та збільшення експортного потенціалу України. Це дозволить створити більш збалансовану і стійку економіку, яка буде менше залежати від зовнішніх факторів. Україна може бути цікава агропродукцією, IT-кластерами, освітніми послугами. Для нас цікаві ринки збуту, агротехнології, металургія, хімія”, – наголосив Уракін.

За його словами, торгівля між Україною та досліджуваними країнами наразі активно зростає.

“Туреччина є найбільшим торговельним партнером серед країн Близького Сходу та Центральної Азії, на неї припадає більше половини всієї торгівлі з цими країнами. Це показує важливість Туреччини для української економіки”, – додав засновник Experts Club.

За словами Уракіна, збалансована зовнішньоекономічна політика в регіоні може не лише значно покращити відносини України з близькосхідними країнами, а й матиме позитивний вплив загальний стан економіки.

З результатами дослідження можна ознайомитись за посиланням.

, , , , , , , , ,

У Києві презентовано оцінку громадської думки щодо діяльності українських органів влади та інститутів

Забезпечення стабільності енергосистеми та організація міжнародної підтримки – з такими завданнями на думку українців влада справляється найкраще. При цьому найбільш низьку оцінку громадян отримала діяльність держави у напрямку боротьби з корупцією та управління заарештованим майном підсанкційних осіб. Такі дані соцопитування представлено компанією «Active Group» на прес-конференції в агентстві Інтерфакс-Україна” у середу.

“Наше дослідження було зосереджено на оцінці громадської думки, що є ключовим елементом у процесі управління державою. Ми вирішили з’ясувати, яким чином і в якому стані зараз громадська думка відносно окремих соціально значущих питань”, – зазначив директор Фонду дослідження майбутнього Роман Ярошенко.

Він також підкреслив, що важливою частиною дослідження було вивчення ставлення до різних відомств і організацій.

В свою чергу, засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко наголосив, що при аналізі результатів опитування використовувались сучасні технології для збору даних. За результатами анкетування, статистична похибка не перевищує 2,2%, що робить дані достатньо репрезентативними

“Відповідаючи на запитання “З якими завданнями українська влада справляється найкраще?” 29,6% українців відповіли, що справляється з забезпеченням стабільності енергосистеми, 26,6% – з організацією міжнародної підтримки, 20,7% – з обороною від російської агресії. Останніми в переліку виявилися завдання боротьби з корупцією: всього 3,5% респондентів вважають, що влада впоралася з цим завданням; управління майном підсанкційних осіб, яким займається Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) – 2,5%; та правосуддя – 1,1%. Третина опитаних (33,2%) вважають, що з жодним завданням влада не справляється, ще кожен п’ятий (21,3%) не визначилися з відповіддю”, – уточнив Андрій Єременко.

На запитання “Як ви ставитеся до арешту активів осіб, що перебувають під санкціями в Україні?” 72,8% українців відповіли, що позитивно, з них 50,9% – дуже позитивно, 21,9% – швидше позитивно, 12,6% – нейтрально. Натомість, 3,9% опитаних негативно ставляться до арештів активів, з них 3,3% – швидше негативно, 0,6% – дуже негативною. Не визначилися з відповіддю 10,7% респондентів.

На запитання “На ваш погляд, на скільки прозоро відбувається управління заарештованими активами в Україні?” 12,9% опитаних вважають, що прозоро, з них 2% відповіли повністю прозоро, 10,9% – більшою мірою прозоро. Проте, 62,7% респондентів вважають навпаки, з них 35,1% відповіли, що більшою мірою не прозоро, 27,6% – повністю не прозоро. Чверть опитаних (24,4%) не визначилися з відповіддю.

Відповідаючи на запитання “На ваш погляд, наскільки ефективно для держави відбувається управління заарештованими активами в Україні?” 13,9% респондентів вважають, що ефективно, з них 2,2% відповіли «повністю ефективно», 11,8% – більшою мірою ефективно. Натомість, половина опитаних (50,3%) так не вважають, з них 43% відповіли, що управління більшою мірою не ефективно, 7,3% – повністю не ефективно. Більше третини опитаних (35,7%) не визначилися з відповіддю.

Також респондентів запитали «Які з цих органів найкраще допомагають розвитку України?». Найкраще допомагають, на думку респондентів,  Служба Безпеки України – 29,4%, Президент – 27,8%, місцева влада вашого міста – 20,7%. На останніх місцях переліку опинилися  Прокуратура – 3,5%, Національне агентство з питань запобігання корупції та Агентство з розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів з 3,3%. Те, що жоден державний орган не допомагає, вважають 36,4% респондентів.

Повну презентацію із результатами дослідження можна завантажити за посиланням.

Дослідження здійснено компанією “Active Group” за допомогою онлайн-панелі “SunFlower Sociology”. Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 2000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Період збору даних: 4 травня 2024 р.

,

Українці дивляться у майбутнє зі стриманим оптимізмом – соціологічне дослідження

Кількість українців, які вважають, що наступний рік буде вдалим на 17,7% перевищує кількість тих, хто вважає наступний рік не вдалим. В той час, як минулий рік оцінюють як більш вдалий лише на 1,7%  більше за тих, хто оцінює його як більш невдалий. Такі дані соціологічного дослідження, проведеного компанією «Active Group» 30 грудня 2023 р. за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology».

Відповідаючи на запитання «В яких напрямках українська влада в 2023 році працювала найкраще?», найвищу оцінку отримало залучення міжнародної економічної підтримки, яке вказали 44,5% респондентів. На другому місці опинилось залучення міжнародної політичної підтримки, яке назвало 33,5% опитаних. Замикає трійку найуспішніших напрямків роботи української влади «Залучення міжнародної військової підтримки», яке назвали 32,7% опитаних. Трійка напрямків роботи влади, яку респонденти називали найменше – «Забезпечення безпеки громадян на підконтрольній території» (5,3%), забезпечення підтримки соціально-незахищених верств населення (5,0%) та забезпечення прав і свобод громадян на підконтрольній території (1,4%).

 

Далі респондентів просили відповісти на запитання, на скільки вони довіряють наступним політикам. З’ясувалось, що Володимир Зеленський має найвищий показник довіри серед опитаних. Так кількість тих, хто довіряє Зеленському (повністю або частково) на 48,9% перевищила кількість тих, хто не довіряє йому. На другому місці з запропонованого переліку – Михайло Федоров, який також має позитивний баланс довіри, становлячи 24,1%. Кількість тих, хто довіряє Віталію Кличку, лише на 1,9% менша, ніж тих, хто йому не довіряє. Решта політиків із запропонованого списку (Дмитро Разумков, Володимир Гройсман, Олег Тягнибок, Олег Ляшко, Олексій Арестович, Петро Порошенко та Юлія Тимошенко) мають негативний баланс довіри-недовіри, з відсотками від -20,5% до -76,6%.

Таким чином, лідери довіри – це Володимир Зеленський та Михайло Федоров, яким довіряють (частково або повністю) 71,3% і 56,1% відповідно. А лідери недовіри – Петро Порошенко і Юлія Тимошенко, яким не довіряють (частково або повністю)  75,7% та 84,1% відповідно.

Також респонденти оцінювали корисність роботи трійки найбільш політиків – Володимира Зеленського, Петра Порошенка та Юлії Тимошенко Володимир Зеленський отримав найвищий показник. 20,9% респондентів вважають його діяльність «виключно корисною», а 38,1% – «більше корисною». Загальний баланс корисності-шкідливості для Зеленського становить 31,5%.

Петро Порошенко має значно більш негативне сприйняття. Тільки 5,0% опитаних вважають його діяльність «виключно корисною», а 15,3% – «більше корисною». Натомість, 22,5% вважають його діяльність «більше шкідливою», а 47,5% – «виключно шкідливою». Його загальний баланс становить -49,7%.

Юлія Тимошенко також має переважно негативні оцінки. Лише 1,7% респондентів вважають її діяльність «виключно корисною», а 5,9% – «більше корисною». Проте, 29,4% вважають її діяльність «більше шкідливою», а 34,7% – «виключно шкідливою». Загальний баланс корисності-шкідливості для Тимошенко становить -56,5%.

Відповідаючи на пару запитань «Хто з цих політиків зробив найбільше/найменше для розвитку України?». Позитивний баланс відповідей отримали лише Володимир Зеленський (48,4%) та Михайло Федоров (9,8%). Решта політиків отримали негативний баланс. Найгіршими виявились Олег Ляшко, Петро Порошенко та Юлія Тимошенко з результатами відповідно -38,4%, -39,0% та -45,3%.

Далі респондентів попросили назвати як вони оцінюють відкритість політиків до людей, їхню здатність представляти Україну на міжнародній арені, моральні та професійні якості.

Відкритість до людей:

Володимир Зеленський вважається найбільш відкритим (45,2%), але 14,5% вважають його найменш відкритим, з різницею 30,7%.

Віталій Кличко має позитивний баланс (10,6% проти 8,7%), з різницею 1,9%.

Юлія Тимошенко має найгірший баланс (-27,4%), з 2,1% проти 29,5%.

Представлення України на міжнародній арені:

Володимир Зеленський лідирує (56,7% проти 11,7%), з різницею 45,0%.

Михайло Федоров має позитивний баланс (10,3% проти 4,3%), з різницею 6,0%.

Петро Порошенко має значний негативний баланс (-29,0%), з 9,0% проти 38,0%.

Моральні якості:

Володимир Зеленський також лідирує (44,2% проти 13,4%), з різницею 30,8%.

Михайло Федоров має позитивний баланс (11,3% проти 4,7%), з різницею 6,6%.

Юлія Тимошенко має найгірший баланс (-37,4%), з 2,5% проти 39,9%.

Професійні якості:

Володимир Зеленський знову лідирує (40,4% проти 15,0%), з різницею 25,4%.

Михайло Федоров має позитивний баланс (16,8% проти 4,4%), з різницею 12,4%.

Юлія Тимошенко має значний негативний баланс (-31,7%), з 5,0% проти 36,7%.

Сумуючи оцінки за окремими якостями, можна зробити висновок, що найбільш позитивно з зазначеного переліку сприймаються Володимир Зеленський з середнім показником 48,4% та Михайло Федоров з показником 13,1%. Найбільш негативно –  Петро Порошенко, середній показник негативних оцінок якого складає 38,4% та Юлія Тимошенко з середнім показником негативних оцінок у 37,6%.

Дослідження здійснено компанією «Active Group» за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 2000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Період збору даних: 30 грудня 2023 р. Теоретична похибка дослідження не перевищує 2,2% (для результатів близьких до 50% при довірчій імовірності 0,95).

Приєднатись до онлайн-панелі SunFlower Sociology та отримувати грошову винагороду за проходження опитувань можна за посиланням.

Вінницька область: рейтинги політичних лідерів та їхні шанси на перемогу

Майже половина виборців Вінницької області (47,4%) підтримали б Володимира Зеленського на виборах президента. Такі дані соціологічного дослідження, проведеного компанією «Active Group» 29 серпня -2 вересня 2023 р.

Оцінюючи напрям розвитку країни, області та свого міста мешканці Вінницької області вважають, що країна в цілому розвивається у вірному напрямку. Варіант «Повністю вірно» обрали 22,4% опитаних, «Швидше вірно» – 32,4%. «Швидше невірно» обрали 18,6%, «Повністю невірно» – 10,1%, 16,5% не змогли відповісти на запитання. 19,3% опитаних вважають, що ситуація розвивається у вірному напрямку у Вінницькій області, 41,3% вважають, що це твердження «Швидше вірно». 18,3% переконані, що це твердження «Швидше невірно», а 7,8% обрали варіант – «Повністю» невірно. Ще 13,3% обрали варіант – «Важко відповісти». У той же час лише 18,6% погодилися з варіантом, що їхнє місто (ОТГ) розвивається у вірному напрямку, ще 33,9% – з варіантом, що це відбувається «Швидше вірно». Відповідь – «Швидше невірно» обрали 21,6%, «Повністю невірно» – 14,3%. 11,6% зупинилися на варіанті «Важко відповісти».

Відповідаючи на запитання «Яка цивільна структура, на вашу думку, докладає найбільших зусиль для реалізації оборонних заходів?» 39,6% респондентів повністю переконані, що це ОВА. 10,2% вважають, що це обласна рада, 18,1% – ще це рада територіальної громади. Жодна з цих структур – 15,5%, важко відповісти – 16,6%.

Щодо обізнаності про  діяльність місцевих чиновників, то 74,1% респондентів чули про діяльність ОВА (Сергій Борзов), 43,2% – про діяльність голови територіальної громади, 30,8% – про діяльність обласної ради (В’ячеслав Соколовий).

На запитання – «Хто з цих людей, на вашу думку, найбільше впливає на ситуацію у Вінницькій області?» 63,2% відповіли, що це Сергій Борзов, 41,1% – Володимир Гройсман, 25,2% – Петро Порошенко, 22,3% – В’ячеслав Соколовий.

Розподіл відповідей на запитання – «Як ви вважаєте, хто з них у першу чергу представляє інтереси Президента України Володимира Зеленського?» виявився наступним: Сергій Борзов – 52,4%, В’ячеслав Соколовий – 5,4%, голова ОТГ – 8,3%, народний депутат від нашого округу – 7,6%, жоден з них – 10,3%, інший – 2,6%, важко відповісти – 13,4%.

Оцінка лідерів довіри за десятибальною шкалою виявилася наступною: Сергій Борзов – 6,23 бали, Ірина Борзова – 5,82 бали, Лариса Білозір – 5,16 бали, Микола Кучер – 4,93 бали, Сергій Моргунов – 4,8 бали.

На запитання – «За кого з цих людей ви би проголосували, якби вибори Президента України відбувались найближчим часом і балотувались би наступні кандидати?», лідери виборчих перегонів були б на Вінниччині наступні: Володимир Зеленський – 47,4% серед усіх респондентів. Петро Порошенко – 10,7%. Сергій Притула – 7,8%. Дмитро Разумков – 3,3% Юлія Тимошенко – 3,2%. Ігор Смешко – 2,4%. Олексій Арестович – 2,0%. Олег Ляшко – 1,5%. Олег Тягнибок – 1,1%. Володимир Бойко – 0,6%. Шукав би когось іншого – 6,2%. Зіпсував би бюлетень – 1,0%. Не пішов би на вибори – 3,9%. Важко відповісти – 8,8%.

У партійному розрізі ситуація наступна: Слуга Народу – 33,4% серед усіх респондентів. Європейська солідарність – 10,5%. Українська стратегія Гройсмана – 9,2%. 24 серпня – 3,4%. Батьківщина – 3,5%. Розумна політика – 2,8%. Сила і Честь – 2,0%. Свобода – 1,5%. Голос – 1,3%. Інша – 2,2%. Зіпсував би бюлетень – 1,8%. Не пішов би на вибори – 6,7%. Важко відповісти – 18,8%

Щодо джерел отримання інформації, то 56.5% вінничан отримають її з Фейсбуку, 37,5% – з Телеграму, 34,8% – з центрального телебачення, 29,2% – від особистих знайомих або родичів, 27,8% – з Вайберу, 26,2% – з Інстаграму, 21,8% – з Ютуб. Інші джерела інформації отримали менше 20% голосів опитаних.

Повну презентацію із результатами дослідження можна завантажити за посиланням.

Дослідження здійснено компанією «Active Group». Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Генеральна сукупність: чоловіки і жінки старше 18 років, які проживають в Вінницькій обл. Вибірка: 2043 анкети (репрезентативна за віком, статтю та типом поселення). Період збору даних: 29 серпня – 2 вересня 2023 р.

Джерело

Національна музична академія України імені Чайковського очолила рейтинг мистецьких закладів вищої освіти

Дослідницька компанія «Active Group» започаткувала та оприлюднила Перший всеукраїнський рейтинг мистецьких закладів вищої освіти за 2022-2023 навчальний рік. Метою проекту було згрупувати заклади мистецької освіти в окремий рейтинг та розробити для них показники, які б ураховували специфіку саме мистецьких навчальних закладів.

Загалом до рейтингу було включено 13 закладів вищої освіти, які підпорядковані Міністерству культури та інформаційної політики:

  • Закарпатська академія мистецтв
  • Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва, дизайну імені Михайла Бойчука
  • Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого
  • Луганська державна академія культури і мистецтв
  • Львівська національна академія мистецтв
  • Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка
  • Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
  • Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури
  • Національна музична академія України імені П.І. Чайковського
  • Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
  • Харківська державна академія дизайну і мистецтв
  • Харківська державна академія культури
  • Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського

Заклади аналізувались за 18 параметрами, згрупованими у чотири блоки:«Академічна спроможність», «Кількість студентів», «Репутація та інформаційна активність», «Фінансові показники і відкритість». Вагомість кожного з показників ураховувалась із використанням коефіцієнтів, отриманих на підставі експертних думок представників галузі мистецької освіти та здобувачів такої освіти.

Автори рейтингу використали багатокритеріальні підходи до оцінювання діяльності вишів на основі обробки  даних, які можуть бути отримані з відкритих джерел і валідність яких може бути перевірена.

Для оцінювання показників використано інформацію з відкритих джерел: сайти ЗВО, сайт Єдиної державної електронної бази з питань освіти, моніторинг публікацій в ЗМІ, а також відповіді на запити щодо доступу до публічної інформації, які дослідники надсилали до Міністерства освіти і науки України.

У підсумку Перший всеукраїнський рейтинг мистецьких ВНЗ за 2022-2023 навчальний рік виявився наступним:

Навчальний заклад Місце у рейтингу Результат
Національна музична академія України імені П.І. Чайковського 1 3,09
Харківська державна академія культури 2 2,37
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв 3 2,03
Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського 4 1,71
Львівська національна академія мистецтв 5 1,61
Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури 6 1,58
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової 7 1,56
Харківська державна академія дизайну і мистецтв 8 1,54
Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого 9 1,48
Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка 10 1,17
Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва, дизайну імені М. Бойчука 11 0,93
Луганська державна академія культури і мистецтв 12 0,77
Закарпатська академія мистецтв 13 0,46

Із досить істотним відривом переможцем у рейтингу стала Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. Друге місце посіла Харківська державна академія культури, а третє – Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв.

За словами координатора проекту зі створення рейтингу мистецьких ВНЗ, директора дослідницької компанії «Active Group» Олександра Познія, головною метою рейтингу було оцінити саме мистецькі заклади освіти, так як існуючі рейтинги не враховували повною мірою особливості мистецьких закладів. Також ми запрошуємо всіх бажаючих доєднатися до нашого проекту і спільно працювати над вдосконаленням критеріїв для оцінки мистецьких закладів.

У майбутньому дослідники планують здійснювати аналогічне оцінювання щорічно, аби відслідковувати динаміку розвитку українських закладів мистецької освіти.

Методологія оцінювання:

На першому етапі оцінювання відбувався збір фактичної інформації щодо заданих параметрів з відкритих офіційних джерел. У залежності від параметру це були офіційні ресурси суб’єктів освітньої діяльності, офіційні запити до МОН України та Українського державного центру міжнародної освіти, а також QS рейтинг.

На другому етапі проводилось унормування різних показників до шкали від 0 до 1,5 таким чином, щоб можна було порівнювати різні показники.

Після цього відбувався третій етап, у рамках якого кожному з показників експертним шляхом після консультацій з представниками галузі та здобувачами освіти присвоєно вагу з позиції значимості даного показника для потенційного абітурієнта. Отримані коефіцієнти зведено у таблицю.

Параметр Коефіцієнт
Блок академічної спроможності
Кількість факультетів 1,5
Кількість кафедр 1
Кількість спеціальностей 1,5
Кількість освітніх програм 1,5
Кількість акредитованих освітніх програм 1,5
Наявність вчених спеціалізованих вчених рад 1,1
Наявність фахових збірок наукових видань 0,8
Кількість студентів 
Кількість студентів першого (бакалаврського) рівня – фактична 1,5
Кількість студентів першого (бакалаврського) рівня – відповідно до ліцензованих обсягів 1
Кількість студентів другого (магістерського) рівня – фактична 1,5
Кількість студентів другого (магістерського) рівня – відповідно до ліцензованих обсягів 1
Кількість студентів третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня – фактична 1,5
Кількість студентів третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня – відповідно до ліцензованих обсягів 1
Кількість іноземних студентів 0,8
Репутація та інформаційна активність
Інформаційна активність (кількість згадувань у ЗМІ) 1
Місце або наявність ЗВО у міжнародному рейтингу QS WorldUniversityRankings 0,5
Фінансові показники
Кошторис на 2022 рік (загальний фонд) 0,8
Кошторис на 2022 рік (спеціальний фонд) 0,8
Для збільшення, натисніть на таблицю або перейдіть за посиланням.

Далі в ході формування рейтингу для кожного ЗВО було вирахувано відповідні параметри, які були унормовані до шкальної оцінки та вирівняні за допомогою вагових коефіцієнтів до запитів експертів та абітурієнтів. Унормовані і помножені на відповідний коефіцієнт показники для кожного з навчальних закладів було складено і отримано підсумковий результат.

,