Міністерство сільського господарства США (USDA) у листопадовому звіті переглянуло в бік зниження прогнози виробництва та експорту сої з України у 2026/27 маркетинговому році (МР), водночас збільшивши оцінку світової торгівлі цією культурою.
Про це свідчать дані звіту World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE), оприлюдненого 10 листопада 2026 року.
За інформацією USDA, прогноз світового виробництва сої знижено на 200 тис. тонн порівняно з жовтневою оцінкою – до 442,5 млн тонн.
Основними причинами перегляду стали погіршення прогнозів урожаю в Україні, Південно-Африканській Республіці, країнах Європейського Союзу та Мексиці.
Частково це скорочення компенсується збільшенням очікуваного виробництва сої у США та Колумбії.
Зокрема, прогноз американського виробництва підвищено до 124,48 млн тонн завдяки покращенню очікуваної врожайності.
Попри скорочення світового виробництва сої, USDA підвищило прогноз міжнародної торгівлі нею на 550 тис. тонн – до 192,55 млн тонн.
Збільшення світового експорту очікується насамперед зі США та Аргентини.
Водночас прогнози постачання сої з України, Уругваю та Південно-Африканської Республіки переглянуто в бік зниження.
За оцінкою USDA, американські експортери можуть поставити на зовнішні ринки 46,81 млн тонн сої, аргентинські – 6,75 млн тонн.
Найбільшим світовим експортером залишається Бразилія, для якої прогноз постачання становить 118 млн тонн.
Водночас американське відомство очікує збільшення попиту на перероблення сої, зокрема в Алжирі, Колумбії, Таїланді та Японії.
Прогноз світових кінцевих запасів сої у 2026/27 МР зменшено на 800 тис. тонн – до 123,5 млн тонн, переважно через скорочення очікуваних запасів у США та Аргентині.
Загалом виробництво всіх олійних культур у світі USDA оцінює в 721,9 млн тонн, що на 300 тис. тонн менше за жовтневий прогноз.
Скорочення оцінок виробництва сої, соняшнику та деяких інших олійних частково компенсується збільшенням прогнозованого врожаю ріпаку.
Для українського аграрного сектору соя є важливою експортною та олійною культурою, яка використовується для виробництва соєвої олії, шроту й кормових продуктів.
Зміни прогнозів USDA мають значення як для експортерів соєвих бобів, так і для українських переробних підприємств, що закуповують сировину для виробництва продукції з вищою доданою вартістю.
При цьому в текстовій частині листопадового звіту USDA не наведено окремих числових показників перегляду виробництва та експорту сої саме для України, тому оцінити масштаб скорочення на основі цієї частини документа неможливо.
Джерело: USDA, World Agricultural Supply and Demand Estimates, 10 листопада 2026 року, стор. 2-3 та 28 (PDF).
Як повідомляє Еxperts.new, Україна у січні-жовтні 2026 року збільшила імпорт електричних двигунів та генераторів у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1,19 млрд, свідчать дані Державної митної служби України.
Основним постачальником цього обладнання залишається Китай, частка якого в загальному обсязі імпорту за десять місяців досягла 94% проти 86,9% роком раніше.
Таким чином, на китайську продукцію припало близько $1,12 млрд українського імпорту електричних двигунів та генераторів.
За рік частка Китаю збільшилася на 7,1 відсоткового пункту, що свідчить про подальшу концентрацію постачань цієї категорії електротехнічного обладнання на одному ринку.
Згідно з митною статистикою, у жовтні 2026 року українські підприємства імпортували електродвигунів та генераторів на $113 млн.
Це на 73,3% більше порівняно з жовтнем 2025 року, однак на 13,3% менше від показника вересня поточного року, коли вартість імпорту становила близько $130,3 млн.
Водночас Україна збільшила експорт електричних двигунів та генераторів. За січень-жовтень 2026 року він становив майже $10,8 млн проти $3,5 млн за аналогічний період минулого року.
Таким чином, експорт цієї продукції зріс приблизно у 3,1 раза.
Найбільшим зовнішнім ринком збуту українських електродвигунів та генераторів стала Польща, на яку припало 34,8% експорту.
Для порівняння, за десять місяців 2025 року основним напрямом експорту була Німеччина з часткою 16,4%.
Попри збільшення експорту, український ринок залишається значною мірою залежним від імпортних постачань електротехнічного обладнання. У січні-жовтні 2026 року обсяг імпорту перевищив експорт приблизно у 110 разів.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року імпорт електричних двигунів та генераторів в Україну збільшився у 2,1 раза порівняно з 2024 роком – до $684,6 млн.
Відповідно, за десять місяців 2026 року вартість імпортованого обладнання вже перевищила показник усього попереднього року приблизно на 74%.
Електричні двигуни та генератори використовуються у промисловому обладнанні, транспорті, електротехнічних системах, автоматизованих виробничих комплексах та енергетиці. До цієї товарної категорії входить обладнання різної потужності та призначення, а тому вартісне зростання імпорту не обов’язково відповідає аналогічному збільшенню кількості ввезених одиниць.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у листопадовому звіті зменшило прогноз експорту пшениці з України у 2026/27 маркетинговому році (МР) на 1 млн тонн порівняно з жовтневою оцінкою – до 11,5 млн тонн, одночасно підвищивши прогноз її врожаю на 500 тис. тонн – до 26,5 млн тонн.
Згідно з оприлюдненим 10 листопада звітом World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE), попередня оцінка українського експорту пшениці становила 12,5 млн тонн, а виробництва – 26 млн тонн.
Таким чином, американські аналітики очікують збільшення виробництва пшениці в Україні, проте прогнозують зменшення можливостей її постачання на зовнішні ринки.
USDA пояснює перегляд експортного прогнозу обмеженнями морських перевезень у Чорноморському регіоні, пов’язаними з війною Росії проти України.
За оцінкою відомства, експорт пшениці з України та Росії залишається нижчим від довгострокових середніх показників, незважаючи на використання альтернативних портів і транспортних маршрутів.
На тлі скорочення прогнозованого експорту та підвищення оцінки врожаю USDA збільшило прогноз перехідних запасів української пшениці на кінець 2026/27 МР із 6,1 млн до 7,3 млн тонн.
Для порівняння, на початок маркетингового року запаси пшениці в Україні оцінювалися лише у 2 млн тонн.
Одночасно американські фахівці підвищили прогноз внутрішнього споживання української пшениці з 9,5 млн до 9,8 млн тонн, зокрема використання на кормові цілі – з 4,5 млн до 4,8 млн тонн.
У світовому масштабі USDA знизило прогноз торгівлі пшеницею у 2026/27 МР на 310 тис. тонн – до 208,66 млн тонн.
Скорочення прогнозованого експорту з України та Росії частково компенсується збільшенням постачань з Австралії та Аргентини.
Зокрема, прогноз експорту російської пшениці знижено на 1 млн тонн – до 39 млн тонн. Водночас для Австралії показник підвищено до 24,5 млн тонн, Аргентини – до 16,5 млн тонн.
Прогноз світового виробництва пшениці USDA підвищило до 827,51 млн тонн, а кінцевих запасів – до 280,82 млн тонн.
Маркетинговий рік для пшениці в Україні триває з липня до червня наступного року.
Джерело: USDA, World Agricultural Supply and Demand Estimates, 10 листопада 2026 року, стор. 19 (PDF).
Міністерство сільського господарства США скоротило прогноз експорту кукурудзи з України на 2 млн тонн
Міністерство сільського господарства США (USDA) у листопадовому прогнозі зменшило оцінку експорту української кукурудзи у 2026/27 маркетинговому році (МР) на 2 млн тонн порівняно з жовтнем – до 20 млн тонн, зберігши прогноз виробництва на рівні 31,8 млн тонн.
Відповідні дані наведено у звіті World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE), оприлюдненому 10 листопада 2026 року.
Згідно з документом, скорочення прогнозованого експорту супроводжується суттєвим збільшенням очікуваних запасів кукурудзи в Україні.
Зокрема, USDA підвищило оцінку перехідних залишків на кінець 2026/27 МР із 5,53 млн до 7,53 млн тонн, або на 36,2%.
Для порівняння, запаси кукурудзи на початок поточного маркетингового року становили 2,92 млн тонн. Отже, за прогнозом USDA, до завершення сезону вони можуть збільшитися приблизно у 2,6 раза.
Внутрішнє споживання української кукурудзи американські аналітики оцінюють у 7,2 млн тонн, зокрема використання на кормові цілі – у 5,5 млн тонн. Обидва показники залишилися незмінними порівняно з жовтневим прогнозом.
Основною причиною зниження експортної оцінки USDA називає обмеження можливостей постачання української агропродукції на зовнішні ринки.
У звіті зазначається, що війна в Чорноморському регіоні та пов’язані з нею логістичні труднощі продовжують впливати на міжнародну торгівлю зерновими.
У світовому масштабі USDA знизило прогноз торгівлі кукурудзою у 2026/27 МР із 210,72 млн до 209,38 млн тонн.
Крім України, прогнози експорту скорочено для США та Індії. Водночас збільшення постачань очікується з Аргентини, для якої експортну оцінку підвищено з 38 млн до 40 млн тонн.
Найбільшим світовим експортером кукурудзи залишаються США з прогнозованим обсягом 83,19 млн тонн, тоді як Бразилія може експортувати 43 млн тонн.
Україна з прогнозом 20 млн тонн залишається одним із провідних світових постачальників цієї культури.
Світове виробництво кукурудзи у 2026/27 МР USDA оцінює приблизно в 1,292 млрд тонн, а перехідні запаси – у 281,94 млн тонн.
Зростання запасів кукурудзи в Україні відбувається на тлі стабільного прогнозу врожаю, однак фактичні обсяги експорту залежатимуть від роботи морських портів, залізничної та автомобільної логістики, а також попиту на міжнародних ринках.
Для кукурудзи маркетинговий рік в Україні триває з жовтня до вересня наступного року.
Джерело: USDA, World Agricultural Supply and Demand Estimates, 10 листопада 2026 року, стор. 23 (PDF).
Як повідомляє Experts Club, українські підприємства у січні-жовтні 2026 року скоротили імпорт електрогенераторних установок та обертових електричних перетворювачів на 40,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $835 млн, свідчать дані Державної митної служби України.
Згідно зі статистикою, у жовтні імпорт цієї продукції становив $127 млн, що на 32,4% менше порівняно з жовтнем 2025 року.
Водночас відносно вересня поточного року, коли в Україну було ввезено відповідного обладнання на $89,6 млн, жовтневі постачання збільшилися на 41,7%.
Найбільшим постачальником електрогенераторних установок та перетворювачів за підсумками десяти місяців 2026 року став Китай, на який припало 27,3% загального імпорту, або $226,7 млн.
Друге місце посіла Чехія з показником $175 млн та часткою 21%, третє – Туреччина, звідки було імпортовано обладнання на $103 млн, або 12,3% загального обсягу.
Сукупно ці три країни забезпечили понад 60% вартості імпортованих в Україну електрогенераторних установок та перетворювачів.
Порівняно з аналогічним періодом 2025 року географія основних постачань суттєво змінилася.
Торік найбільшим постачальником була Румунія, звідки за десять місяців надійшло обладнання на $272 млн.
На другому місці перебувала Чехія з показником $254,6 млн, на третьому – Польща, яка поставила продукції на $175,3 млн.
Таким чином, у 2026 році Китай вийшов на перше місце серед постачальників відповідного обладнання, тоді як Румунія та Польща втратили позиції у трійці лідерів.
Постачання з Чехії також скоротилися: з $254,6 млн до $175 млн, або приблизно на 31%.
Водночас експорт електрогенераторних установок та перетворювачів з України залишався порівняно невеликим.
За січень-жовтень 2026 року його обсяг становив $7,4 млн. Основним напрямом експорту стала Туреччина, на яку припало 36,5% загального показника.
Імпорт цієї категорії обладнання перевищив експорт майже у 113 разів.
Як повідомлялося, у 2025 році Україна збільшила імпорт електрогенераторних установок та перетворювачів у 2,3 раза порівняно з 2024 роком – до $1,69 млрд.
Зокрема, у січні 2025 року імпорт електрогенераторного обладнання збільшився у вісім разів порівняно із січнем 2024 року на тлі потреби в резервному електропостачанні.
Наприкінці липня 2024 року Україна запровадила звільнення від ввізного мита та ПДВ для визначених категорій енергетичного обладнання, зокрема електрогенераторних установок.
Електрогенераторні установки використовуються для резервного та автономного електропостачання підприємств, об’єктів критичної інфраструктури, медичних закладів, торговельних центрів і житлових будинків.
Зниження вартісних показників імпорту у 2026 році відбувається одночасно зі значним збільшенням ввезення електричних акумуляторів, вартість яких за десять місяців досягла $3,77 млрд. Водночас митна статистика не дає підстав стверджувати, що скорочення закупівель генераторних установок безпосередньо зумовлене переходом споживачів на акумуляторні системи.
Джерело: Державна митна служба України, статистика зовнішньої торгівлі за січень-жовтень 2026 року.
Державна Митна Служба
Статистика та реєстри | Державна Митна Служба
Українські підприємства у січні-жовтні 2026 року збільшили імпорт електричних акумуляторів та сепараторів до них майже у 3,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $3,77 млрд, свідчать дані Державної митної служби України.
Згідно з митною статистикою, у жовтні імпорт цієї продукції становив $583,2 млн, що приблизно вчетверо перевищує показник жовтня 2025 року, коли в Україну було ввезено акумуляторів на $144,9 млн.
Основним постачальником електричних акумуляторів в Україну залишається Китай, частка якого за десять місяців 2026 року досягла 91,1% загального імпорту проти 70,2% за аналогічний період минулого року.
У грошовому вимірі постачання китайської продукції збільшилися з $740,6 млн до $3,43 млрд, або приблизно у 4,6 раза.
Іншими країнами-постачальниками електричних акумуляторів у 2026 році стали Чехія та Польща, однак їхні частки залишаються незначними порівняно з Китаєм.
Для порівняння, у січні-жовтні 2025 року, крім Китаю, значні обсяги продукції надходили з В’єтнаму, на який припадало 9,1% імпорту, та Тайваню з часткою 5,1%.
Таким чином, протягом року концентрація постачань електричних акумуляторів на український ринок із Китаю суттєво посилилася.
Водночас експорт електричних акумуляторів з України за десять місяців 2026 року скоротився на 15,4% – до $37,16 млн порівняно з $43,9 млн за аналогічний період минулого року.
Основними ринками збуту української продукції залишаються Польща, Німеччина та Франція.
У результаті імпорт електричних акумуляторів перевищив їхній експорт більш ніж у 100 разів.
Як повідомлялося, у 2025 році Україна збільшила імпорт електричних акумуляторів на 55% порівняно з попереднім роком – до $1,48 млрд. Отже, лише за десять місяців 2026 року вартість імпортованої продукції перевищила показник усього минулого року приблизно у 2,5 раза.
Наприкінці липня 2024 року в Україні були запроваджені податкові та митні пільги для ввезення визначених категорій енергетичного обладнання, зокрема акумуляторів, що використовуються для забезпечення резервного електроживлення.
Електричні акумулятори застосовуються в системах накопичення енергії, автономного та резервного електропостачання, телекомунікаційному обладнанні, промисловості, транспорті й побутових пристроях. Збільшення імпорту відбувається на тлі потреби українських підприємств і домогосподарств у резервних джерелах електроенергії.
Джерело: Державна митна служба України, статистика зовнішньої торгівлі за січень-жовтень 2026 року.
