Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, Європейська девелоперська компанія CTP оголосила про початок будівництва масштабного комплексу CTPark Belgrade Borča на території белградського району Борча.
Основні параметри проєкту:
Площа території — 40 гектарів.
Загальна запланована площа промислових і складських приміщень — 222 700 кв. м.
Кількість будівель — 15.
Відстань до центру Белграда — близько 10 км.
Після завершення будівництва об’єкт має стати найбільшим індустріально-логістичним парком Сербії.
Перший великий орендар уже знайдений. Компанія MD International, що входить до угорської логістичної групи Waberer’s, уклала договір оренди приміщення площею 10 тис. кв. м з можливістю розширення до 20 тис. кв. м.
Початок її роботи в новому комплексі заплановано на перший квартал 2027 року.
Парк буде розрахований не тільки на великі міжнародні компанії, а й на малий та середній бізнес. Передбачені приміщення різної площі — від кількох сотень до десятків тисяч квадратних метрів.
Розширення складської та промислової інфраструктури зміцнює позиції Белграда як транспортно-логістичного центру Балкан. Нові потужності можуть використовуватися для розподілу товарів, електронної комерції та розміщення виробництв.
CTP вже управляє кількома індустріальними парками в Сербії, зокрема об’єктами в Белграді та Нові-Саді.
Зміна реального ВВП у фактичних цінах відносно попереднього періоду в 2014-2024 рр.
Чистий збиток ПрАТ «Концерн Хлібпром» у третьому кварталі цього року склав 5,59 млн грн проти 7,23 млн грн чистого прибутку за аналогічний період минулого року, йдеться у звіті компанії у системі розкриття НКЦПФР у четвер.
Згідно з ним, виручка у третьому кварталі збільшилася на 12,3% – до 645,63 млн грн, а валовий прибуток – на 25,7%, до 243,64 млн грн.
Погіршення фінансового результату пов’язано зі збільшенням витрат на збут на 17,5% (до 123,59 млн грн), адмінвитрат – на 19,4% (до 92,89 млн грн) та фінансових витрат – у 2,1 рази (до 20,48 млн грн).
В той же час в цілому за дев’ять місяців цього року «Концерн Хлібпром» збільшив чистий прибуток в 6,9 разів – до 21,82 млн грн за зростання виручки на 14,6% – до 1 млрд 877,20 млн грн.
Валовий прибуток зріс на 19,1% – до 685,16 млн грн, операційний – на 30,7%, до 40,06 млн грн.
Згідно зі звітом, у обсягу реалізації за дев’ять місяців цього року частка свіжого хлібу склала 49,55%, напівфабрикатів – 30,98%, кондитерських виробів – 3,75%, у обсягу виробництва – відповідно 49,29%, 30,23% та 4,43%.
«Концерн Хлібпром» – одне з найбільших підприємств на українському ринку хліба. За його інформацією, щодня виробляє до 160 тонн продукції: хлібної, хлібобулочної, кондитерської та напівфабрикатів із тіста. До його структури входять п’ять переробних підприємств, розташованих у Львівській та Вінницькій областях.
З 2014 року компанія також розвиває кавовий напрямок діяльності, в межах якого виробничі підрозділи займаються постачанням, обсмажуванням та брендуванням власної кави, а також наданням послуг з оренди та обслуговування професійного кавового обладнання. Кавовий бізнес ПрАТ «Концерн Хлiбпром» представлений виробництвом смаженої кави пiд торговою маркою Harmony Sentivi.
Бенефіціаром підприємства є Наталія Антонова.
ВИРУЧКА, Концерн Хлібпром, ПРИБУТОК, харчова промисловість, ХЛІБ
Світове виробництво зернових у 2026 році може досягти одного з найвищих показників за всю історію спостережень, однак міжнародна торгівля скорочується через логістичні обмеження, зокрема проблеми судноплавства в Чорному морі. Для забезпечення глобальної продовольчої безпеки вирішальне значення має не лише обсяг виробленої продукції, а й можливість її своєчасного транспортування до споживачів за прийнятною ціною, повідомляє SEEDS з посиланням на аналіз міжнародної експертки Катерини Звєрєвої.
За останніми оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), світове виробництво зернових у 2026 році прогнозується на рівні 2,979 млрд тонн. Це другий найвищий показник за всю історію спостережень. Водночас обсяг міжнародної торгівлі зерновими, за прогнозом, зменшиться на 3,5% — до 505,8 млн тонн.
Серед основних чинників скорочення торгівлі FAO називає труднощі із судноплавством у Чорному морі та недостатню пропускну спроможність альтернативних транспортних коридорів. У результаті навіть за високих обсягів виробництва окремі регіони можуть стикатися з перебоями постачання та підвищенням вартості імпортованого продовольства.
Як зазначає міжнародна експертка зі стратегічних комунікацій в агропродовольчому секторі, сталого розвитку та продовольчих систем Катерина Звєрєва у статті для італійського видання Agricultura.it, ризики для продовольчої безпеки не обов’язково пов’язані з фізичним дефіцитом зерна. Значну роль відіграють доступність транспортних маршрутів, швидкість доставки та логістичні витрати.
Особливо показовою в цьому контексті є ситуація в Україні, де експорт зернових залишається залежним від безпекових умов, роботи портової інфраструктури та можливостей альтернативних маршрутів.
За даними Державної митної служби України, станом на 16 жовтня від початку 2026/27 маркетингового року країна експортувала 5,929 млн тонн зернових і зернобобових культур. Це на 24,9% менше, ніж за аналогічний період попереднього сезону.
При цьому динаміка експорту окремих культур суттєво відрізняється. Зокрема, постачання пшениці скоротилися на 40,5%, тоді як експорт кукурудзи зріс приблизно на 80%. Така різниця свідчить про неоднаковий вплив логістичних та ринкових чинників на окремі сегменти зернового ринку.
Змінилася і структура транспортних маршрутів. За інформацією Європейської комісії, у вересні 2026 року близько 90% експорту українських зернових, олійних культур та пов’язаної з ними продукції здійснювалося через Шляхи солідарності між Україною та ЄС. Водночас приблизно 10% вантажів прямували через чорноморські порти.
Залізничні, автомобільні та річкові перевезення дають змогу підтримувати експорт навіть в умовах обмежень морської логістики. Проте їхня пропускна спроможність залишається важливим фактором, що визначає обсяги, строки та собівартість постачання аграрної продукції.
Логістичні труднощі також позначаються на світових продовольчих цінах. За даними FAO, у вересні індекс продовольчих цін зріс на 1,5% порівняно із серпнем і на 5,8% у річному вимірі. Водночас підіндекс цін на зернові підвищився на 5,1% за місяць і на 17,2% порівняно з вереснем 2025 року.
Зокрема, світові ціни на пшеницю протягом місяця зросли на 6,3%. Серед причин називаються обмеження транспортного сполучення в Чорноморському регіоні та посушливі погодні умови в окремих районах Північної Америки. Кукурудза подорожчала на 5,6% на тлі очікувань щодо врожайності у США та скорочення експортної пропозиції з Бразилії.
За оцінкою Звєрєвої, затримки транспортування продукції створюють ризики не лише для міжнародної торгівлі, а й для фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств. Збільшення строків доставки та транспортних витрат впливає на обіговий капітал аграріїв, можливості фінансування поточної діяльності й інвестиції в наступні виробничі цикли.
Водночас високі світові врожаї та скорочення торгівлі не означають автоматичного виникнення глобальної продовольчої кризи. Проте нинішня ситуація демонструє залежність продовольчих ринків від транспортної інфраструктури та стабільності міжнародних ланцюгів постачання.
Таким чином, забезпечення глобальної продовольчої безпеки дедалі більше залежить від здатності країн підтримувати стабільні логістичні маршрути, диверсифікувати транспортні коридори та зменшувати витрати на доставку продовольства.
Катерина Звєрєва — міжнародна експертка зі стратегічних комунікацій в агропродовольчому секторі, сталого розвитку та продовольчих систем. Співпрацювала з FAO та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Засновниця Sapienza.media.
Найбільший у країні оператор фіксованого зв’язку “Укртелеком” за січень-вересень 2026 року збільшив дохід на майже 13% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 4,3 млрд грн, при цьому EBITDA зросла рік до року на 46% та перевищила 1,3 млрд грн, йдеться у релізі компанії у четвер.
“Упродовж третього кварталу 2026 року “Укртелеком” продовжував забезпечувати стабільну роботу телекомунікаційної інфраструктури та безперервність послуг для наших абонентів по всій Україні”, – наголосив у релізі генеральний директор “Укртелеком” Юрій Курмаз.
Зазначається, що доходи від послуг оптичного інтернету за дев’ять місяців зросли на 12% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як на кінець вересня оптичним інтернетом компанії користувалися 85% абонентів В2С сегменту та 93% абонентів В2В.
Серед іншого, маржа EBITDA у звітному періоді становила 30,5%, що на 7 в.п. більше, ніж у минулому році.
У компанії додали, що за дев’ять місяців цього року було прокладено більш ніж 3,4 тис. км волоконно-оптичних ліній, тоді як загальна протяжність оптичної мережі сягнула 96,3 тис. км.
Згідно з релізом, станом на кінець третього кварталу цього року до оптичної мережі оператора фіксованого зв’язку підключено майже 1,5 тис. медичних і 2038 освітніх закладів.
Крім того, від початку цього року фахівцями компанії було проведено оптичний інтернет до 82 медичних та 143 навчальних установ.
Окремо в “Укртелеком” повідомили, що за січень-вересень 2026 року доходи від комерційної оренди нерухомості становили майже 495 млн грн.
Зазначається, що за дев’ять місяців 2026 року компанією було сплачено до бюджетів усіх рівнів майже 1,3 млрд грн податків і зборів.
У компанії також нагадали, що у вересні цього року в Україні розпочав роботу віртуальний мобільний оператор U Mobile, що є торговою маркою послуг мобільного зв’язку, які надає ТОВ “Тримоб”, єдиним засновником якого є “Укртелеком”.
Віртуальний мобільний оператор містить лінійку тарифних планів “Сімка”, передбачає можливість для спілкування в месенджерах, перегляду відео-контенту та роботи.
Як повідомлялось, “Укртелеком” у січні-червні 2026 року збільшив загальний дохід на 12,6% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 2,78 млрд грн, при цьому EBITDA зросла на 50% і перевищила 810 млн грн.
EBITDA, ДОХІД, оптичний інтернет, телекомунікація, УКРТЕЛЕКОМ
Колишній кандидат у президенти Бразилії, сенатор Флавіу Болсонару, який програв другий тур президентських виборів чинному главі держави Луїсу Інасіу Лулі да Сілві, прибув до США та оголосив себе законно обраним президентом країни. Згодом політик скоригував заяву, назвавши себе «лідером Бразилії», але продовжив відмовлятися визнавати підсумки голосування, повідомило агентство Reuters.
Болсонару прибув 28 жовтня до Маямі приватним літаком разом із дружиною та двома доньками. Після другого туру виборів 25 жовтня він залишив Бразилію, спочатку вирушивши через сухопутний кордон до Аргентини, а потім вилетівши через Еквадор до США.
У відкритому листі, опублікованому в соціальній мережі X, Болсонару спочатку представився як «справжній обраний президент Бразилії». Однак через деякий час він видалив початкову версію та опублікував новий документ, замінивши це формулювання на «лідер Бразилії».
Політик заявив, що став жертвою ймовірних фальсифікацій на президентських виборах і політичного переслідування з боку бразильської влади. При цьому доказів масштабних порушень, здатних змінити результати голосування, він не надав.
У своєму зверненні Болсонару також подякував президенту США Дональду Трампу за надану можливість в’їзду до країни, а президенту Аргентини Хав’єру Мілею — за сприяння під час поїздки.
Американська адміністрація раніше дозволила Болсонару та членам його родини в’їзд до США. Сам Трамп, коментуючи заяву бразильського політика, відмовився оцінювати його претензії на президентську посаду, але знову назвав вибори, що відбулися, дивними.
Згідно з офіційними результатами Вищого виборчого суду Бразилії (TSE), опублікованими 26 жовтня, Лула да Сілва переміг у другому турі, отримавши 64 256 232 голоси, або 51,79%. За Флавіу Болсонару проголосували 59 826 041 виборець, або 48,21%.
Різниця між кандидатами становила 4,43 млн голосів.
Підсумки голосування визнані бразильськими виборчими органами, міжнародними спостерігачами та керівництвом Ліберальної партії, від якої балотувався Болсонару.
Одним з аргументів кандидата, який програв, стало рішення Верховного федерального суду Бразилії продовжити роботу виборчих дільниць на дві години. Однак, згідно з аналізом даних виборчих органів, за додатковий час було подано менш ніж 35 тис. голосів, що значно менше за підсумковий розрив між кандидатами.
Від’їзд Болсонару відбувся на тлі розслідування щодо політика за підозрою у відмиванні грошей. Верховний федеральний суд раніше вимагав від нього здати паспорти, однак сенатор залишив країну, не виконавши цього розпорядження. Сам Болсонару відкидає звинувачення у протиправних діях і стверджує, що поїхав для захисту своєї родини. В опублікованому листі він також заявив, що має намір продовжити політичну діяльність і очолювати опозицію з-за кордону.
Ситуація може додатково ускладнити відносини між Бразилією та США. Лула раніше звинувачував Вашингтон у підтримці родини Болсонару, тоді як американська адміністрація відкидала звинувачення у втручанні у внутрішні справи Бразилії.
На думку політичних аналітиків, перебування Болсонару в США може створити нові можливості для міжнародної діяльності його прихильників, проте водночас ускладнити управління опозиційним рухом усередині Бразилії.
Попри поразку на президентських виборах, консервативні політичні сили значно посилили представництво в Національному конгресі, що збереже їхній вплив на законодавчу діяльність та економічну політику наступного президентського терміну.
Флавіу Болсонару є старшим сином колишнього президента Бразилії Жаїра Болсонару, який керував країною у 2019–2022 роках. Жаїр Болсонару відбуває 27-річний термін ув’язнення у справі про спробу державного перевороту після своєї поразки на виборах 2022 року.
