Уряд Болгарії запропонував суттєво посилити правила збереження постійного дозволу на проживання для іноземців, зокрема інвесторів. Згідно із законопроектом, поданим до парламенту, власникам постійного дозволу на проживання може знадобитися перебувати безпосередньо в Болгарії не менше 183 днів протягом кожного календарного року.
Законопроект №52-602-01-29 про внесення змін до Закону про іноземців Республіки Болгарія був поданий Радою міністрів до Національних зборів 28 липня 2026 року, свідчать офіційні дані болгарського парламенту.
Наразі документ перебуває на розгляді, тому нові норми поки що не діють.
Головна зміна стосується розмежування двох режимів проживання іноземців.
Для осіб, які мають статус довгострокового резидента ЄС, пропонується зберегти чинний принцип, за яким підставою для втрати статусу може стати тривала безперервна відсутність на території Євросоюзу.
Для власників болгарського постійного дозволу на проживання — ПМП — пропонується запровадити значно жорсткішу національну вимогу: іноземець повинен фактично перебувати в Болгарії більше половини року.
Таким чином, якщо законопроект буде ухвалено в нинішній редакції, формального володіння болгарським ПМП при постійному проживанні в іншій країні буде недостатньо.
Нове правило торкнеться інвесторів
Особливе значення ці зміни мають для іноземців, які отримали ПМЖ на інвестиційних підставах.
Чинне болгарське законодавство передбачає кілька варіантів отримання постійного проживання через інвестиції. Зокрема, офіційний державний портал вказує на інвестиції від 1 млн левів у певні болгарські інвестиційні фонди та низку інших інструментів, а для окремих видів цінних паперів передбачено поріг у 2 млн левів.
Після переходу Болгарії на євро відповідні суми перераховуються в нову валюту за фіксованим курсом. Попередній поріг у 1 млн левів відповідає приблизно 511,3 тис. євро, 2 млн левів — близько 1,02 млн євро.
Однак істотно змінюється інше: інвестиція більше не повинна автоматично дозволяти власнику постійного місця проживання постійно проживати за межами Болгарії.
У опублікованій редакції нової вимоги окремого винятку для інвестиційних резидентів не передбачено. Саме тому зміни можуть істотно знизити привабливість болгарської інвестиційної програми для людей, які розглядали постійне місце проживання насамперед як додатковий європейський статус, а не як підставу для фактичного переїзду до країни.
Нова норма потенційно значно ширша за інвестиційний сегмент. Під неї можуть потрапити й інші іноземці з постійним проживанням у Болгарії — зокрема особи, які отримали ПМП після тривалого проживання в країні, деякі члени сімей громадян Болгарії та іноземці болгарського походження.
Таким чином, пропоновані зміни фактично змінюють саме розуміння постійного проживання: держава хоче тісніше пов’язати наявність такого статусу з реальною фізичною присутністю людини в країні.
Це може виявитися особливо важливим для іноземців, які мають болгарський постійний дозвіл на проживання, але більшу частину року працюють або ведуть бізнес в інших державах ЄС, Великій Британії, США, країнах СНД або Близького Сходу.
Інвестиційні пороги перераховуються з левів у євро
Законопроект одночасно приводить фінансові вимоги міграційного законодавства у відповідність до переходу Болгарії на євро.
Зокрема, колишні суми в левах замінюються еквівалентами в євро.
Поріг у 1 млн левів відповідає приблизно 511 тис. євро, 2 млн левів — близько 1,02 млн євро, 6 млн левів — приблизно 3,07 млн євро.
Йдеться головним чином про технічну конвертацію, тому реальна вартість інвестиційних вимог через цю зміну істотно не змінюється.
Постійне проживання через інвестиції в Болгарії збереглося, громадянство за інвестиції скасували
При цьому важливо розрізняти два режими.
Болгарія раніше відмовилася від прискореної схеми безпосереднього отримання громадянства за інвестиції, яка викликала серйозні претензії з боку інститутів ЄС.
Однак інвестиційні підстави для отримання постійного дозволу на проживання збереглися. Офіційна державна інформація, як і раніше, передбачає кілька видів інвестицій, які можуть слугувати підставою для видачі іноземцю дозволу на постійне проживання.
Саме цей режим тепер може стати значно менш «пасивним»: інвестору буде недостатньо лише зберегти вкладення — у разі прийняття поправок доведеться також реально проводити значну частину року в Болгарії.
Поки що говорити про обов’язкові 183 дні як про правило, що набрало чинності, не можна.
Законопроект щойно надійшов до парламенту і має пройти розгляд профільними комісіями та парламентську процедуру. Національні збори на своїй офіційній сторінці поки що вказують його як документ, внесений Радою міністрів, без інформації про остаточне ухвалення.
Під час розгляду депутати можуть змінити вимогу щодо 183 днів, додати винятки для окремих категорій іноземців або передбачити перехідний період для тих, хто вже має постійне місце проживання.
Юристи окремо звертають увагу на відсутність у первинній редакції очевидного перехідного механізму. Тому одним із найважливіших питань парламентського розгляду стане те, чи поширюватимуться нові вимоги на іноземців, які отримали постійне проживання за колишніми правилами.
Как сообщает Experts.news, Черногория и Исландия в перспективе могут одновременно стать членами Европейского Союза — возможность объединить вступление двух стран в один пакет обсуждается в Брюсселе представителями Еврокомиссии и европейскими дипломатами, сообщает Politico.
Такой вариант рассматривается на фоне быстрого продвижения Черногории в переговорах о членстве и возможного возвращения Исландии к процессу евроинтеграции, который был заморожен более десяти лет назад. Окончательного решения ЕС относительно совместного вступления стран пока нет.
Ключевым событием станет референдум в Исландии 29 августа 2026 года, на котором гражданам предстоит решить, следует ли стране возобновить переговоры о вступлении в ЕС. Исландский парламент одобрил проведение голосования в мае. Если большинство поддержит возобновление переговоров, их результат впоследствии придется вынести на второй референдум — уже непосредственно по вопросу членства страны в Евросоюзе.
Еврокомиссар по вопросам расширения Марта Кос назвала Исландию «особым случаем», поскольку страна уже глубоко интегрирована с Евросоюзом через Европейское экономическое пространство и Шенгенскую зону.
По ее оценке, в случае положительного результата референдума переговоры с Рейкьявиком потенциально могут длиться всего один-два года. Кос также заявила, что ЕС готов искать специальные решения по наиболее чувствительным для Исландии вопросам, прежде всего в сфере рыболовства и сельского хозяйства.
Это теоретически позволяет Исландии догнать Черногорию и выйти на финишную прямую переговоров примерно одновременно с Подгорицей.
Черногория на данный момент является кандидатом, который продвинулся дальше всех в процессе вступления в Евросоюз.
Все 33 переговорных раздела уже открыты, а после межправительственной конференции ЕС–Черногория 14 июля 18 разделов были предварительно закрыты. Последними были закрыты разделы, касающиеся конкурентной политики и Таможенного союза.
Таким образом, Подгорица прошла более половины процесса закрытия переговорных разделов и рассчитывает завершить переговоры до конца 2026 года.
Правительство премьер-министра Милойко Спаича официально ставит целью стать 28-м государством ЕС в 2028 году. Евросоюз уже приступил к подготовительной работе над договором о вступлении Черногории, а Еврокомиссия 30 июня представила финансовый пакет, определяющий бюджетные последствия будущего членства страны.
Один из собеседников Politico в Еврокомиссии заявил, что существует значительная вероятность формирования совместного пакета для двух государств.
Экономическая логика такого варианта заключается в существенной разнице между странами.
Исландия является богатой экономикой и в случае вступления, вероятно, станет нетто-донором бюджета ЕС. Черногория, напротив, из-за сравнительно невысокого уровня доходов населения будет одним из получателей европейского финансирования.
По мнению европейских дипломатов, объединение двух государств в один пакет может поэтому упростить политическое согласование расширения для нынешних членов ЕС.
Министр по европейским делам Черногории Маида Горчевич заявила Politico, что Подгорица положительно относится к возможности связать свое вступление с Исландией.
Министр иностранных дел Исландии Торгердур Катрин Гуннарсдоттир также назвала совместное вступление «абсолютно» возможным.
При этом каждая страна должна будет самостоятельно выполнить условия членства. Само объединение в один договор или политический пакет не отменяет необходимости завершения переговоров и согласия всех действующих государств ЕС.
Несмотря на высокий уровень экономической интеграции, возможное возвращение Исландии к переговорам не гарантирует их беспроблемного завершения.
Для Исландии контроль над рыбными ресурсами имеет гораздо большее экономическое и политическое значение, чем для большинства государств ЕС. Министр иностранных дел страны заявила, что сохранение контроля над рыболовством будет одним из принципиальных условий любых будущих договоренностей с Брюсселем.
Однако значительную часть законодательства ЕС Исландия уже применяет благодаря членству в Европейском экономическом пространстве. Именно поэтому процесс потенциально может проходить гораздо быстрее, чем для большинства нынешних кандидатов.
Черногория подала заявку на вступление в Евросоюз в 2008 году, получила статус кандидата в 2010 году, а переговоры о членстве официально начались 29 июня 2012 года. В настоящее время открыты все 33 переговорных раздела, из которых 18 предварительно закрыты. После ускорения реформ в 2024–2026 годах страна стала главным кандидатом на следующее расширение ЕС.
Исландия пошла совершенно иным путем. После мирового финансового кризиса она подала заявку в ЕС в июле 2009 года, а переговоры начались в 2010 году. К моменту их прекращения было открыто 27 переговорных разделов, из которых 11 предварительно закрыты.
После прихода нового правительства в 2013 году переговоры были заморожены, а в марте 2015 года Рейкьявик попросил Евросоюз больше не рассматривать Исландию в качестве страны-кандидата. При этом страна сохранила тесную интеграцию с ЕС через Европейское экономическое пространство и Шенген.
В 2026 году вопрос членства вернулся в политическую повестку дня. Парламент назначил на 29 августа референдум о том, следует ли возобновить переговоры.
Сам формат совместного вступления нескольких государств для ЕС не является чем-то новым. Испания и Португалия одновременно присоединились к Сообществу в 1986 году, десять государств вступили в ЕС в рамках расширения 2004 года, а Болгария и Румыния — одновременно в 2007 году.
Если Исландия проголосует за возобновление переговоров и сможет быстро согласовать спорные вопросы с Брюсселем, 2028 год впервые станет теоретически возможным сроком одновременного вступления Черногории и Исландии. Пока же, однако, это политический сценарий, а не утвержденный график расширения ЕС.
Як повідомляє Experts.news, Чорногорія та Ісландія в перспективі можуть одночасно стати членами Європейського Союзу — можливість об’єднати вступ двох країн в один пакет обговорюється в Брюсселі представниками Єврокомісії та європейськими дипломатами, повідомляє Politico.
Такий варіант розглядається на тлі швидкого просування Чорногорії в переговорах про членство та можливого повернення Ісландії до процесу євроінтеграції, який було заморожено понад десять років тому. Остаточного рішення ЄС щодо спільного вступу країн поки що немає.
Ключовою подією стане референдум в Ісландії 29 серпня 2026 року, на якому громадянам доведеться вирішити, чи слід країні відновити переговори про вступ до ЄС. Ісландський парламент схвалив проведення голосування в травні. Якщо більшість підтримає відновлення переговорів, їхній результат згодом доведеться винести на другий референдум — вже безпосередньо щодо питання членства країни в Євросоюзі.
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос назвала Ісландію «особливим випадком», оскільки країна вже глибоко інтегрована з Євросоюзом через Європейський економічний простір та Шенгенську зону.
За її оцінкою, у разі позитивного результату референдуму переговори з Рейк’явіком потенційно можуть тривати всього один-два роки. Кос також заявила, що ЄС готовий шукати спеціальні рішення щодо найбільш чутливих для Ісландії питань, насамперед у сфері рибальства та сільського господарства.
Це теоретично дозволяє Ісландії наздогнати Чорногорію та вийти на фінішну пряму переговорів приблизно одночасно з Подгорицею.
Чорногорія на даний момент є кандидатом, який просунувся найдалі у процесі вступу до Євросоюзу.
Усі 33 розділи переговорів уже відкрито, а після міжурядової конференції ЄС–Чорногорія 14 липня 18 розділів було попередньо закрито. Останніми були закриті розділи, що стосуються конкурентної політики та Митного союзу.
Таким чином, Подгориця пройшла більше половини процесу закриття переговорних розділів і розраховує завершити переговори до кінця 2026 року.
Уряд прем’єр-міністра Мілойко Спаїча офіційно ставить за мету стати 28-ю державою ЄС у 2028 році. Євросоюз уже розпочав підготовчу роботу над договором про вступ Чорногорії, а Єврокомісія 30 червня представила фінансовий пакет, що визначає бюджетні наслідки майбутнього членства країни.
Один із співрозмовників Politico в Єврокомісії заявив, що існує значна ймовірність формування спільного пакету для двох держав.
Економічна логіка такого варіанту полягає в істотній різниці між країнами.
Ісландія є багатою економікою і в разі вступу, ймовірно, стане нетто-донором бюджету ЄС. Чорногорія, навпаки, через порівняно невисокий рівень доходів населення буде одним із отримувачів європейського фінансування.
На думку європейських дипломатів, об’єднання двох держав в один пакет може тому спростити політичне узгодження розширення для нинішніх членів ЄС.
Міністр з європейських справ Чорногорії Маїда Горчевич заявила Politico, що Подгориця позитивно ставиться до можливості пов’язати своє вступ з Ісландією.
Міністр закордонних справ Ісландії Торгердур Катрін Гуннарсдоттір також назвала спільне вступ «абсолютно» можливим.
При цьому кожна країна повинна буде самостійно виконати умови членства. Саме об’єднання в один договір або політичний пакет не скасовує необхідності завершення переговорів та згоди всіх чинних держав ЄС.
Незважаючи на високий рівень економічної інтеграції, можливе повернення Ісландії до переговорів не гарантує їх безпроблемного завершення.
Для Ісландії контроль над рибними ресурсами має набагато більше економічне та політичне значення, ніж для більшості держав ЄС. Міністр закордонних справ країни заявила, що збереження контролю над рибальством буде однією з принципових умов будь-яких майбутніх домовленостей із Брюсселем.
Однак значну частину законодавства ЄС Ісландія вже застосовує завдяки членству в Європейському економічному просторі. Саме тому процес потенційно може відбуватися набагато швидше, ніж для більшості нинішніх кандидатів.
Чорногорія подала заявку на вступ до Євросоюзу у 2008 році, отримала статус кандидата у 2010 році, а переговори про членство офіційно розпочалися 29 червня 2012 року. Наразі відкрито всі 33 переговорні розділи, з яких 18 попередньо закрито. Після прискорення реформ у 2024–2026 роках країна стала головним кандидатом на наступне розширення ЄС.
Ісландія пішла зовсім іншим шляхом. Після світової фінансової кризи вона подала заявку до ЄС у липні 2009 року, а переговори розпочалися у 2010 році. На момент їхнього припинення було відкрито 27 переговорних розділів, з яких 11 попередньо закрито.
Після приходу нового уряду в 2013 році переговори було заморожено, а в березні 2015 року Рейк’явік попросив Євросоюз більше не розглядати Ісландію як країну-кандидата. При цьому країна зберегла тісну інтеграцію з ЄС через Європейський економічний простір та Шенген.
У 2026 році питання членства повернулося до політичного порядку денного. Парламент призначив на 29 серпня референдум щодо того, чи слід відновити переговори.
Сам формат спільного вступу кількох держав для ЄС не є чимось новим. Іспанія та Португалія одночасно приєдналися до Співтовариства у 1986 році, десять держав вступили до ЄС у рамках розширення 2004 року, а Болгарія та Румунія — одночасно у 2007 році.
Якщо Ісландія проголосує за відновлення переговорів і зможе швидко узгодити спірні питання з Брюсселем, 2028 рік уперше стане теоретично можливим терміном одночасного вступу Чорногорії та Ісландії. Поки що, однак, це політичний сценарій, а не затверджений графік розширення ЄС.
Як повідомляє Сербський Економіст, з початку повномасштабної війни Сербія надала Україні гуманітарну допомогу на суму приблизно 63 млн євро, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
Близько 10 млн євро з цієї суми було спрямовано на підтримку української енергетики та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Сербія також оголосила про додатковий внесок у розмірі 2 млн євро в рамках програми ПРООН «Green Energy for Ukraine».
Кошти планується використати для встановлення трансформаторного обладнання загальною потужністю 63 МВт для потреб Кривого Рогу. Очікується, що обладнання буде введено в експлуатацію на початку 2027 року.
За словами посла, сербські компанії вже вивчають можливості участі в українських проєктах відновлення. Особливий інтерес викликають енергетика, будівництво, виробництво будівельних матеріалів, транспортна інфраструктура та промислова кооперація.
Він наголосив, що відновлення України не слід відкладати до завершення війни, оскільки частину енергетичних та інфраструктурних потреб необхідно вирішувати вже зараз.
Участь сербського бізнесу у великих проєктах поки що перебуває на стадії оцінки можливостей та пошуку конкретних партнерств.
https://t.me/relocationrs/3406
Як повідомляє «Сербський економіст», з початку повномасштабної війни Сербія надала Україні гуманітарну допомогу на суму приблизно 63 млн євро, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
Близько 10 млн євро з цієї суми було спрямовано на підтримку української енергетики та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Сербія також оголосила про додатковий внесок у розмірі 2 млн євро в рамках програми ПРООН «Green Energy for Ukraine».
Кошти планується використати для встановлення трансформаторного обладнання загальною потужністю 63 МВт для потреб Кривого Рогу. Очікується, що обладнання буде введено в експлуатацію на початку 2027 року.
За словами посла, сербські компанії вже вивчають можливості участі в українських проектах відновлення. Особливий інтерес викликають енергетика, будівництво, виробництво будівельних матеріалів, транспортна інфраструктура та промислова кооперація.
Він наголосив, що відновлення України не слід відкладати до завершення війни, оскільки частину енергетичних та інфраструктурних потреб необхідно вирішувати вже зараз.
Участь сербського бізнесу у великих проєктах поки що перебуває на стадії оцінки можливостей та пошуку конкретних партнерств.
Китай із великим відривом зберіг перше місце серед постачальників товарів в Україну в січні-липні 2026 року, забезпечивши імпорт на $16,8 млрд, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club на підставі даних Державної митної служби.
За розрахунками на підставі статистики ДМС, на Китай припало близько 28,9% усього українського товарного імпорту, який за сім місяців досяг $58,1 млрд.
Другим найбільшим постачальником стала Польща з обсягом $5,5 млрд, або близько 9,5% імпорту, третьою — Німеччина з $3,8 млрд, або 6,5%.
Таким чином, лише три країни забезпечили майже 45% вартості всіх товарів, ввезених в Україну за січень-липень.
Загальний імпорт товарів за сім місяців зріс на 26,6% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — з $45,9 млрд до $58,1 млрд.
Основним чинником високого обсягу імпорту залишаються машини, обладнання та транспортні засоби, закупівлі яких становили $25,7 млрд. На паливно-енергетичні товари припало ще $8,5 млрд, на продукцію хімічної промисловості — $8 млрд.
При цьому експорт України за той самий період зріс значно повільніше — на 3,8%, до $24,1 млрд.
