Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія готує нові правила для домашніх виробників ракії та інших міцних алкогольних напоїв у рамках адаптації законодавства до вимог ЄС. Навіть невеликі виробники, які виготовляють напій лише для власного споживання, будуть зобов’язані зареєструватися в Митній службі та задекларувати перегінне обладнання.
Норми містяться в проекті нового закону. Закон має почати застосовуватися після вступу Чорногорії до Європейського Союзу.
Згідно з проектом, фізична особа зможе виробляти до 50 літрів міцного алкогольного напою з фруктів на рік на домогосподарство без сплати акцизу. Однак такий напій можна буде використовувати лише для власного споживання, членів сім’ї та гостей. Продаж домашньої ракії в цьому режимі буде заборонено.
Виробник, який планує випускати понад 50 літрів на рік або продавати напій, повинен буде зареєструватися вже як мала дистилерія та сплачувати акциз. Для міцних алкогольних напоїв зберігається ставка 1 250 євро за гектолітр чистого алкоголю. Це відповідає 12,5 євро за літр чистого спирту, а для ракії міцністю близько 50% — приблизно 6,25 євро за літр готового напою.
Проект також передбачає статус малої дистилерії. Така дистилерія зможе виробляти до 1 500 літрів чистого алкоголю на рік, що еквівалентно приблизно 3 000 літрів ракії міцністю 50%. Для таких виробників застосовуватиметься пільгова ставка — 50% від стандартного акцизу на міцні алкогольні напої.
Нові правила суттєво посилюють контроль за домашнім виробництвом. Малий виробник повинен буде подати заяву до територіального підрозділу Митної служби за місцем проживання не пізніше ніж за вісім днів до початку виробництва. У заяві потрібно буде вказати об’єм перегінного апарату та місце виробництва.
Якщо виробник перевищить ліміт 50 літрів без повідомлення митниці або почне продавати напій без реєстрації та акцизного обліку, вся вироблена партія вважатиметься незаконною. У цьому випадку митний орган зможе нарахувати акциз на весь обсяг, а не тільки на перевищення ліміту.
За порушення передбачено кілька видів санкцій. По-перше, грошові штрафи за відсутність реєстрації, неподання повідомлення, перевищення дозволеного обсягу та продаж без акцизного оформлення. Опубліковані матеріали не наводять точну шкалу штрафів у євро, але вказують, що новий закон окремо закріплює такі санкції.
По-друге, порушнику можуть нарахувати несплачений акциз на весь обсяг виробленого алкоголю. Також передбачається нарахування відсотків на суму несплаченого акцизу.
По-третє, Митна служба зможе вилучити незаконно вироблений алкоголь і прийняти рішення про його продаж або знищення. Цей захід застосовуватиметься у випадках, коли виробництво визнано незаконним через перевищення ліміту, відсутність повідомлення або продаж без реєстрації.
По-четверте, митниця зможе опечатати або конфіскувати обладнання для виробництва міцних алкогольних напоїв. Такий захід передбачений, якщо перегінний апарат не зареєстрований або використовується для виробництва понад дозволений обсяг та продажу без акцизного обліку.
Для Чорногорії ця тема має не лише податкове, а й соціальне значення. Домашнє виробництво ракії є поширеною традицією в сільських районах країни та на Балканах загалом. Тому нові правила можуть викликати невдоволення частини домогосподарств, які звикли виробляти напій для особистого споживання без складної реєстрації.
Влада, у свою чергу, розраховує зробити ринок більш прозорим, обмежити нелегальний продаж міцного алкоголю та привести акцизну систему до європейських норм.
https://t.me/relocationrs/2919
Переїзд за кордон часто виглядає як новий старт. Нове місто. Нові правила. Нове життя. І нова англійська — та сама, яку Ви колись вчили для роботи, подорожей чи «на майбутнє».
Але реальність у багатьох дорослих українців виявляється іншою.
Через кілька місяців або років життя за кордоном людина раптом помічає дивне відчуття:
— англійська ніби стала простішою; — слова згадуються повільніше; — хочеться говорити коротко; — small talk виснажує; — після дзвінків болить голова; — а фраза “I’m fine” використовується частіше, ніж власне ім’я.
І найнеприємніше — з’являється думка:
«Може, моя англійська стала гіршою?»
Насправді дуже часто проблема не у знаннях.
Це — “втомлена англійська”.
Стан, коли людина знає мову, але мозок більше не має ресурсу звучати легко, емоційно й природно.
“Втомлена англійська” — це не офіційний лінгвістичний термін. Але багато українців за кордоном дуже добре впізнають цей стан.
Це коли мова переходить у “режим виживання”.
Ви більше не намагаєтесь звучати цікаво. Не підбираєте красиві формулювання. Не жартуєте. Не експериментуєте.
Ви просто хочете:
— щоб Вас зрозуміли; — щоб розмова швидше закінчилась; — щоб не довелося перепитувати; — щоб вистачило сил на ще один день.
І це дуже помітно у мовленні.
Зазвичай вона звучить:
— коротко; — сухо; — занадто обережно; — емоційно плоско; — надто формально або навпаки — надто примітивно.
Людина починає використовувати одні й ті самі слова.
Наприклад:
— good — nice — okay — sorry — maybe — fine — thank you
Навіть якщо реально знає набагато більше.
Замість:
“Hi! I think there’s a small issue with the receipt — could we quickly check it together?”
людина каже:
“Sorry… problem… receipt.”
Формально сенс зрозумілий. Але чути втому.
Замість:
“I’ve almost finished this task, I just need a bit more time to double-check everything.”
людина каже:
“Not finished yet.”
Замість живої реакції:
“That actually makes a lot of sense.”
звучить:
“Okay.”
І проблема не в словниковому запасі.
Проблема в тому, що мозок економить енергію.
Життя іншою мовою — це величезне навантаження на нервову систему.
Особливо для дорослих.
Дитина може швидше адаптуватися до нової мовної реальності. Доросла людина паралельно:
— працює; — вирішує документи; — орендує житло; — хвилюється за гроші; — читає листи; — спілкується з лікарями; — думає про сім’ю; — переживає через новини; — намагається не загубитися у новій країні.
І все це — не рідною мовою.
Навіть якщо людина вже добре знає англійську, мозок часто продовжує працювати у двох мовах одночасно.
Ви чуєте англійську. Потім внутрішньо перевіряєте сенс. Потім будуєте відповідь. Потім контролюєте граматику. Потім хвилюєтесь через акцент.
І так — десятки разів на день.
Через кілька місяців або років це починає виснажувати.
Особливо якщо англійська перестає бути “цікавою мовою для розвитку” і стає інструментом виживання.
Багато українців зараз існують у постійному мовному перемиканні.
Вдома — українська. На роботі — англійська. Новини — українською. Документи — англійською. Дзвінок мамі — українською. Розмова з менеджером банку — англійською.
Мозок майже не відпочиває.
Іноді навіть простий побутовий діалог починає відчуватися як міні-іспит.
Особливо коли людина втомлена.
Тому українці за кордоном можуть звучати тихіше, простіше або менш емоційно не через “слабку англійську”, а через перевантаження нервової системи.
Ось кілька дуже типових симптомів.
У голові є складніші конструкції. Але вголос виходить:
“Yes.” “No.” “Maybe.” “It’s okay.”
Гумор потребує ресурсу.
Коли людина виснажена, мозок переходить у максимально безпечний режим спілкування.
Повідомлення ще терпимо.
Але live-розмова викликає напруження. Особливо якщо треба швидко реагувати.
Іноді буквально болить голова.
Це реальна когнітивна втома.
Колись були серіали, YouTube чи подкасти.
Тепер після роботи хочеться лише тиші.
І перестаєте думати про природність, емоції чи власний стиль.
Якщо Ви впізнали себе хоча б у половині пунктів — це не означає, що Ваша англійська «погіршилась». Часто це просто сигнал, що мозок перевантажений і йому потрібна більш м’яка практика та підтримка. Іноді достатньо навіть кількох тижнів у просторі, де не соромно говорити повільно.
Це дуже поширена ситуація.
Багато людей думають:
«Я вже живу за кордоном. Чому мовний бар’єр досі не зник?»
Тому що адаптація — це не лише про словник.
Коли людина довго живе у стресі, мозок починає уникати зайвого навантаження.
А жива розмовна англійська — це велике навантаження.
Треба:
— слухати; — швидко реагувати; — контролювати себе; — помічати реакцію співрозмовника; — будувати речення; — не загубитися; — не звучати “дивно”.
Тому страх говорити англійською часто пов’язаний не з граматикою, а з перевтомою.
Одна з головних ознак “втомленої англійської” — мова стає надто функціональною.
Наприклад:
Замість:
“Hope your week is going well!”
людина пише:
“Hello. I have question.”
Замість:
“I moved here recently, so I’m still figuring everything out.”
людина каже:
“I’m from Ukraine.”
І замовкає.
Замість:
“Could you give me a minute? I’m still waking up.”
звучить:
“Sorry. One minute.”
Людина ніби перестає “жити” мовою. Вона просто виконує комунікаційні задачі.
Це дуже важливо зрозуміти.
Після переїзду багато людей тимчасово спрощують мову.
Особливо у періоди:
— адаптації; — емоційного виснаження; — великої кількості роботи; — нестабільності; — тривоги; — самотності.
І це нормально.
Мозок не “ламається”. Він намагається вижити.
Тому англійська для дорослих часто потребує не жорсткої дисципліни, а безпечного середовища, де можна знову відчути легкість у мовленні.
Багато людей у цей момент роблять одну й ту саму помилку:
починають ще сильніше тиснути на себе.
Нові слова. Нові підручники. Ще більше граматики. Ще більше “треба”.
Але проблема часто не у знаннях.
Проблема у виснаженні.
Краще повернути живість уже знайомим словам.
Наприклад, замість сухого:
“I’m busy.”
сказати:
“It’s been a long day.”
Це простіше, але звучить тепліше.
Спробуйте частіше говорити:
— what a relief — that was fun — I needed this — I’m exhausted today — that actually made me laugh
Навіть маленькі емоційні фрази роблять англійську живішою.
Не обов’язково складні TED Talks.
Іноді мозку потрібен:
— ситком; — vlog; — легкий YouTube; — короткі відео; — прості діалоги.
Англійська після переїзду не завжди має бути “корисною”.
Іноді вона має просто перестати виснажувати.
Дорослим людям набагато легше відновлювати розмовну англійську онлайн через реальні теми:
— робота; — переїзд; — побут; — діти; — втома; — мрії; — нове життя; — дивні ситуації за кордоном.
А не через:
“Describe your perfect vacation.”
Ідеальна англійська не є умовою нормального спілкування.
Більшість людей у міжнародному середовищі теж говорять не ідеально.
Але звучать спокійніше.
Це дуже недооцінена практика.
Коли людина читає вголос:
— повертається ритм мови; — зменшується внутрішній страх; — англійська починає звучати природніше; — мозок перестає “зависати” на кожному слові.
Для дорослих це критично важливо.
Коли людина боїться помилки, мозок автоматично спрощує мовлення.
Тому іноді найбільший прогрес дає не “найсильніший викладач”, а атмосфера, де можна думати, помилятися, сміятися й говорити у своєму темпі.
Для дорослих особливо важливо, щоб англійська знову асоціювалася не зі стресом, а з нормальним спілкуванням. Тому варто шукати заняття без шкільного тиску, де можна думати, жартувати й говорити у своєму темпі.
Тому що це не лише про слова.
Це про відчуття безпеки.
Коли людина перестає:
— боятися акценту; — соромитися пауз; — внутрішньо “здавати іспит”; — постійно перевіряти себе; — хвилюватися через помилки,
англійська починає звучати інакше.
Тепліше. Спокійніше. Живіше.
І дуже часто саме тоді людина раптом помічає:
«Я знову можу нормально говорити.»
Якщо коротко:
— менше самокритики; — більше живого спілкування; — менше ідеальності; — більше реальних емоцій; — менше страху; — більше безпечної практики.
Тому що мовний бар’єр у дорослих дуже часто є не мовною, а емоційною проблемою.
Особливо після переїзду.
“Втомлена англійська” — це не ознака того, що Ви “втратили мову”.
Часто це лише наслідок довгої адаптації, стресу та життя у постійній напрузі.
Багато українців за кордоном проходять через це.
І це нормально.
Мова може знову стати живою.
Не ідеальною. Не «як у носія». Але спокійною, природною й Вашою.
Іноді «жива англійська» повертається не тоді, коли Ви вивчили ще 50 фраз, а тоді, коли перестали боятися звучати недосконало.
Якщо Вам хочеться знову говорити спокійніше, природніше й без постійного внутрішнього напруження — можливо, Вам підійде м’яке повернення до живої англійської.
ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК, Комсомольськ Полтавської обл.), основний актив групи Ferrexpo, мажоритарним акціонером якої є бізнесмен Костянтин Жеваго, за підсумками роботи у січні-березні поточного року зменшив чистий збиток в 2,94 рази порівняло з аналогічним періодом минулого року – до 406,452 млн грн з 1 млрд 196,570 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід від звичайної діяльності за цей період також зменшився у 2,94 рази – до 2 млрд 508,029 млн грн з 7 млрд 363,388 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець березня-2026 склав 11 млрд 923,358 млн грн.
Офіційний звіт за 2025 рік поки не оприлюднений. При цьому ПГЗК за 9 міс-2025 отримав чистий збиток 2 млрд 43,378 млн грн проти чистого прибутку 448,185 млн грн порівняно з 9 міс-2024, дохід тоді знизив на 9,7%, до 16 млрд 204,660 млн грн. Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2025 становив 17 млрд 563,201 млн грн.
Чистий збиток ПГЗК у 2025 році склав 4 млрд 861,128 млн грн, дохід – 20 млрд 775,232 млн грн.
Згідно зі річним звітом за 2024 рік, ПГЗК у 2024 році отримав збиток 3 млрд 153,916 млн грн при доході від звичайної діяльності 23 млрд 707,648 млн грн, у 2023-му збиток складав 5 млрд 444,659 млн грн при доході 15 млрд 65,640 млн грн.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні. Основною діяльністю є виробництво та експорт залізорудних окатишів, які використовують у виробництві сталі.
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, Ferrexpo AG (Швейцарія) належить 100% акцій Полтавського ГЗК.
Статутний капітал ПГЗК – 3 млрд 87,600 млн грн.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, Національна опера України у червні представить світову прем’єру концертної версії опери “Матері Херсона” композитора Максима Коломійця на лібрето американського драматурга Джорджа Бранта, а також покаже низку знакових оперних і балетних постановок.
Як повідомили в опері, прем’єра відбудеться 4 червня за участі оркестру та хору Національної опери України, ансамблю “Київська камерата” та Дитячого хору КДМЛ ім. М.В. Лисенка. За диригентським пультом – всесвітньо відома канадська диригентка Кері-Лінн Вілсон.
Опера “Матері Херсона” створена на основі реальних історій українських жінок, які долали тисячі кілометрів, щоб повернути додому дітей, незаконно вивезених Росією з окупованих територій.
Концертна версія стане першою публічною презентацією твору, створеного на спільне замовлення Метрополітен-опера в Нью-Йорку та Польської національної опери у Варшаві. Сценічна світова прем’єра відбудеться у Варшаві в жовтні 2026 року, а американська прем’єра запланована в Метрополітен-опера на сезон 2027-2028 років.
“Це історія про один із найболючіших злочинів цієї війни. Мені важливо, щоб цей досвід був почутий у світі”, – зазначив композитор Максим Коломієць.
Окрім прем’єри, в червневій афіші театру представлені опери “Мадам Баттерфлай”, “Набукко”, “Богема”, “Запорожець за Дунаєм”, “Фауст”, “Травіата”, “Казки Гофмана”, “Турандот” та “Наталка Полтавка”.
Шанувальники балету зможуть побачити вистави “Жізель”, “Корсар”, “Лісова пісня”, “Дон Кіхот”, “Весілля Фігаро”, “Дама з камеліями” та “Сильфіда”.
Завершиться місяць звітним концертом учнів і студентів Київської муніципальної академії танцю імені Сержа Лифаря, який відбудеться 30 червня.
Квитки на вистави надходять у продаж поступово та доступні на офіційному сайті Національної опери України і в касах театру.
https://interfax.com.ua/news/culture/1172002.html
Європейська комісія оштрафувала китайську онлайн-платформу Temu на 200 млн євро за порушення закону ЄС про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA), пов’язане з недостатньою оцінкою ризиків поширення нелегальних та небезпечних товарів на маркетплейсі.
Як йдеться в повідомленні Єврокомісії, Temu не проявила належної обачності при виявленні нелегальних товарів на своїй платформі та при оцінці потенційної шкоди для споживачів в ЄС. Розслідування показало, що на платформі зберігався високий ризик купівлі товарів, що не відповідають європейським вимогам безпеки, включаючи зарядні пристрої, дитячі іграшки, одяг із забороненими хімічними речовинами та прикраси з вмістом свинцю.
Єврокомісія, зокрема, вказала на дуже високу частку зарядних пристроїв, які не пройшли базові тести безпеки. Аналогічні претензії стосувалися дитячих іграшок, що становили загрозу через хімічні речовини, концентрація яких перевищувала допустимі норми, а також через інші ризики для споживачів. Під час перевірки регулятор використовував метод «таємного покупця» та лабораторне тестування товарів.
За оцінкою Єврокомісії, звіт Temu про оцінку ризиків не відповідав вимогам DSA, оскільки не дозволяв регуляторам, користувачам та громадськості зрозуміти реальний масштаб потенційної шкоди від нелегальних товарів, що продаються на платформі. У Брюсселі також вважають, що система рекомендацій Temu могла посилювати ризик купівлі таких товарів, просуваючи користувачам проблемні категорії продукції.
«Звіт Temu про оцінку ризиків залишає регуляторів, користувачів та громадськість у невіданні щодо масштабів потенційної шкоди, яку можуть заподіяти нелегальні товари, що продаються на платформі», — заявила виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен.
Temu має сплатити штраф і до 28 серпня подати Єврокомісії план коригувальних заходів. Якщо регулятор визнає запропоновані кроки недостатніми, компанії можуть загрожувати додаткові санкції. Розслідування щодо інших можливих порушень DSA з боку Temu триває.
Компанія не погодилася з рішенням Єврокомісії та назвала штраф неспівмірним. Temu заявила, що продовжує співпрацювати з регуляторами і вже внесла зміни до системи оцінки ризиків та внутрішніх процедур контролю.
Temu належить китайській PDD Holdings і за останні роки стала одним із найбільших міжнародних маркетплейсів низьких цін. Платформа активно працює на ринку ЄС, де підпадає під дію DSA як великий онлайн-сервіс. Закон про цифрові послуги передбачає для таких платформ зобов’язання щодо оцінки системних ризиків, боротьби з нелегальним контентом і товарами, прозорості алгоритмів та захисту користувачів. За серйозні порушення DSA компанії можуть бути оштрафовані на суму до 6% їхнього глобального річного обороту.
Ринок офісної нерухомості Києва та найбільших міст України до травня 2026 року демонструє обережну стабілізацію після кількох років шоків, спричинених пандемією, повномасштабною війною, релокацією бізнесу та переходом частини компаній на гібридний формат роботи. Головними факторами попиту залишаються безпека будівель, готовий ремонт, автономна інфраструктура, наявність укриттів і можливість швидко заїхати без значних капітальних витрат.
Київ, як і раніше, залишається найбільшим офісним ринком країни. За оцінками InVenture, сукупна конкурентна пропозиція офісної нерухомості Києва у 2025 році скоротилася до 2,10 млн кв. м, а рівень вакантності знизився до 18,5%. Річний обсяг валового поглинання становив близько 160 тис. кв. м, що на 26% більше, ніж роком раніше. При цьому близько 40% поглинання було пов’язано не з органічним розширенням бізнесу, а з вимушеними переїздами компаній із пошкоджених об’єктів.
За даними Конфедерації будівельників України з посиланням на презентацію CBRE Ukraine, у першому півріччі 2025 року попит на офіси в Києві зріс на 16%, до 82 тис. кв. м, тоді як пропозиція скоротилася на 3%, до 2,1 млн кв. м, через пошкодження офісних будівель. Вакантність на ринку становила близько 21%, а 20% попиту сформували орендарі, змушені переїжджати з об’єктів, що постраждали від ударів.
«Ринок офісів у Києві вже не можна оцінювати за довоєнною логікою. Сьогодні орендар обирає не просто адресу чи клас будівлі, а здатність об’єкта забезпечити безперервність роботи. Укриття, генератори, інженерія, безпека району та готовність приміщення до швидкого в’їзду стали такими ж важливими параметрами, як ставка оренди», — вважає засновник аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Орендні ставки в Києві залишаються відносно стабільними, однак ринок зберігає виражену диференціацію. За даними InVenture, ефективні ставки для офісів класу А без ремонту наприкінці 2025 року становили $14-18 за кв. м на місяць без ПДВ та операційних витрат, для офісів із ремонтом — $19-25 за кв. м. Запитувані ставки за класом А перебували в діапазоні $16-27 за кв. м, за класом B — $8-18 за кв. м.
У 2026 році офісний ринок Києва залишається ринком орендаря: власники об’єктів змушені пропонувати гнучкі умови, ділити великі площі на менші блоки, інвестувати в готове оздоблення та підвищувати автономність будівель. При цьому найкращі об’єкти класу А і B+ з укриттями, стабільним енергопостачанням і якісною експлуатацією утримують попит краще, ніж застарілі будівлі та приміщення без ремонту.
Старший консультант з офісної нерухомості CBRE Ukraine Анастасія Качан зазначала, що в Києві посилився зв’язок ставки з конкретною локацією бізнес-центру: тепер значення має не лише близькість до метро, а й розташування відносно інфраструктурних або військових об’єктів. За її словами, кожен бізнес-центр фактично може працювати поза типовими правилами свого субринку або району.
Ключовими орендарями в Києві залишаються IT-компанії, однак структура попиту стала ширшою. Активність формують також оборонний сектор, медичні компанії, професійні послуги, консалтинг, логістика, представництва міжнародних організацій і частина бізнесу, пов’язаного з відновленням. За даними КБУ/CBRE Ukraine, у 2025 році попит з боку військового сектору помітно зріс, а ринок почав адаптувати пропозиції під такі потреби.
«Офіс перестав бути місцем щоденної присутності всіх співробітників, але не втратив значення для управління, комунікації та корпоративної культури. Компанії оптимізують площі, але не відмовляються від якісного офісу. Тому попит зміщується від великих монофункціональних просторів до більш гнучких, безпечних і технологічних форматів», — зазначає Experts Club.
Девелоперська активність залишається мінімальною. У 2025 році в Києві не було введено в експлуатацію жодного нового бізнес-центру, а до кінця 2026 року, за оцінкою InVenture, на ринок може вийти близько 27 тис. кв. м, однак строки введення можуть переноситися через ризики безпеки, обмежене фінансування та слабкий рівень попередньої оренди.
У великих містах України ситуація неоднорідна. Львів залишається одним із найбільш активних регіональних офісних ринків завдяки релокації бізнесу, присутності IT-сектору, близькості до кордону ЄС і відносно вищому рівню безпеки порівняно зі східними та південними регіонами. За даними Forbes Ukraine, до кінця 2025 року вакантність у бізнес-центрах Львова знизилася до 25%, а орендні ставки залишалися на рівні $7-15 за кв. м.
Львівський ринок у 2026 році можна вважати другим за значенням після Києва з точки зору офісного попиту, однак його масштаб обмежений. Для орендарів важливі готові приміщення, транспортна доступність, енергостійкість і можливість розміщення невеликих або середніх команд. Великі угоди залишаються рідкісними, а частина компаній віддає перевагу гібридним форматам або коворкінгам.
Дніпро зберігає роль промислового, логістичного та сервісного центру, однак офісний ринок міста залишається більш локальним і менш інституціоналізованим, ніж у Києві чи Львові. Попит формують регіональні компанії, сервісні бізнеси, торгові оператори, логістика, медичні послуги та частина виробничих структур. Через близькість до зони підвищених ризиків орендарі особливо чутливі до безпеки, вартості та автономності приміщень.
Одеса залишається важливим південним діловим центром, але офісний ринок міста сильно залежить від загальної безпеки, портової та логістичної активності, туризму, торгівлі та сервісного бізнесу. На ринку присутні як класичні офіси в центральних районах, так і приміщення в нових багатофункціональних комплексах. Попит у 2026 році залишається точковим: орендарі обирають готові невеликі приміщення, а великі корпоративні угоди обмежені.
Харків залишається найскладнішим із великих офісних ринків через високий рівень безпекових ризиків і близькість до фронтової зони. Значна частина бізнесу працює у скороченому, розподіленому або віддаленому форматі. Водночас ринок не зупинився повністю: попит зберігається на невеликі офіси, сервісні приміщення, простори для локального бізнесу та об’єкти з мінімальними операційними витратами.
«У регіональних містах офісна нерухомість перестала бути єдиним сегментом. Львів працює як ринок релокації та IT, Дніпро — як ринок промислового і сервісного бізнесу, Одеса — як південний торговельно-логістичний вузол, Харків — як ринок виживання та адаптації. Тому порівнювати їх лише за ставкою оренди вже некоректно: важливіше дивитися на безпеку, профіль орендарів і стійкість локальної економіки», — вважає Максим Уракін.
Загальним трендом для всіх великих міст стала переоцінка офісного простору. Компанії частіше обирають менші площі, готовий ремонт, гнучкі строки оренди та будівлі, де власник бере на себе частину капітальних витрат. Приміщення без ремонту і великі блоки в застарілих об’єктах залишаються менш ліквідними, оскільки орендарі не готові інвестувати в дорогий fit-out в умовах високої невизначеності.
Ще один фактор — автономність. Після енергетичних криз і атак на інфраструктуру офіси з генераторами, стабільним інтернетом, резервними системами, укриттями та якісним управлінням отримали конкурентну перевагу. У низці випадків такі характеристики дозволяють об’єктам утримувати ставку навіть за загальної високої вакантності ринку.
За оцінкою InVenture, інвестиційна логіка офісної нерухомості у 2026 році стала обережнішою: до пандемії та війни типова окупність офісного приміщення оцінювалася приблизно у 7-8 років, тоді як у 2026 році для більшості активів уже нормою стають 10-12 років. При цьому найкращі об’єкти із сильним орендарем і вдалою локацією можуть демонструвати привабливіші результати, але це радше виняток.
За прогнозом Experts Club, до кінця 2026 року офісний ринок України рухатиметься за сценарієм повільного відновлення без різкого зростання ставок. Київ збереже статус головного ринку, Львів — головного регіонального центру попиту, а Дніпро, Одеса та Харків розвиватимуться переважно за рахунок локальних орендарів і точкових угод.
«Головний ризик для ринку — не відсутність попиту, а його якість. Попит є, але він став обережним, раціональним і вимогливим. Орендарі хочуть платити не за метри, а за гарантовану можливість працювати. Це означає, що офісна нерухомість в Україні поступово переходить від моделі площі до моделі сервісу та стійкості», — резюмує Experts Club.
Таким чином, до травня 2026 року ринок офісної нерухомості Києва та великих українських міст залишається у перехідній фазі. Він уже пройшов період шокового падіння, але ще не повернувся до повноцінного інвестиційного циклу. Найбільш затребуваними стають безпечні, готові до використання, енергостійкі та гнучкі офіси. Застарілі об’єкти без ремонту, автономності та зрозумілої експлуатаційної моделі й надалі втрачатимуть конкурентоспроможність.
