Частка необґрунтованих госпіталізацій пацієнтів в Україні оцінюється приблизно в 38%, а у відділеннях загальної терапії надлишковими можуть бути до 65% ліжко-днів, заявив заступник міністра охорони здоров’я України Євген Гончар у ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Найбільшу кількість таких випадків Міністерство охорони здоров’я спостерігає в терапевтичних напрямках, зокрема в неврології, кардіології та ендокринології.
За словами Гончара, скорочення необґрунтованих госпіталізацій не повинно призводити до скорочення лікарів. Частина фахівців, які зараз працюють переважно в стаціонарах, зможе більше працювати в амбулаторних умовах.
Це має підвищити доступність вузькопрофільних фахівців для пацієнтів, яким сьогодні іноді складно потрапити до лікаря через його зайнятість у стаціонарному відділенні.
Ще одним напрямком трансформації може стати подальший розвиток хірургії одного дня. За останні три роки кількість таких операцій в Україні вже зросла більш ніж утричі.
Джерело: ексклюзивне інтерв’ю заступника міністра охорони здоров’я України Євгена Гончара агентству «Інтерфакс-Україна».
Діти з психічними розладами, яким необхідна стаціонарна допомога, в Україні повинні лікуватися в обласних або міських дитячих лікарнях, а не в загальних психіатричних закладах, заявив заступник міністра охорони здоров’я України Євген Гончар в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, законодавство було змінено після виявлення випадків, коли дітей з інтернатних закладів направляли до психіатричних лікарень, зокрема під виглядом лікування чи оздоровлення або фактично для впливу на їхню поведінку.
Подібні випадки фіксувалися в матеріалах уповноваженого Верховної Ради з прав людини та правоохоронних органів.
Гончар наголосив, що психіатрична лікарня не повинна використовуватися як інструмент корекції поведінки дитини.
Окремою проблемою залишаються дорослі пацієнти з деменцією, які тривалий час перебувають у психіатричних закладах переважно з соціальних, а не медичних причин.
Стабільні пацієнти з деменцією, яким не потрібне лікування загострення, на думку заступника міністра, повинні отримувати соціальний догляд, зокрема в закладах підтримуваного проживання або інших спеціалізованих закладах, а не постійно займати місця в психіатричному стаціонарі.
Кількість госпіталізацій до українських медичних закладів зросла з 5,5 млн випадків у 2021 році до 8,3 млн у 2025 році, заявив заступник міністра охорони здоров’я України Євген Гончар в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, водночас змінилася структура пацієнтів: частка госпіталізованих чоловіків віком 18–65 років зросла за цей період на 12 процентних пунктів.
Разом з тим у 2025 році зростання кількості госпіталізацій зупинилося, а в першому півріччі 2026 року їхня кількість уже зменшилася порівняно з аналогічним періодом попереднього року.
Гончар наголосив, що нові критерії госпіталізації, затверджені Міністерством охорони здоров’я, не спричиняють цього скорочення, а фактично закріплюють тенденцію, яка вже сформувалася в медичній системі.
При цьому порівняння показників за тривалий період вимагає обережності. У 2020–2022 роках українські медичні заклади переходили від паперового обліку до електронного, тому якість кодування медичних випадків поступово поліпшувалася. За словами заступника міністра, дані електронної системи охорони здоров’я з 2023 року вже є достатньо стабільними для міжрічних порівнянь.
Швейцарія з офіційними міжнародними резервами обсягом $1,0877 трлн посіла перше місце серед країн Європи, свідчить аналіз інформаційно-аналітичного центру Experts Club на основі останніх доступних даних центральних банків.
На другому місці розташувалася Німеччина з $539,77 млрд. Росія після коригування показника з урахуванням іммобілізованих активів опустилася на третю позицію.
«Швейцарські $120,7 тис. резервів на одного жителя майже у сім разів перевищують показники Данії та Чехії — $17,95 тис. і $17,2 тис. відповідно, тоді як Польща й Угорщина мають близько $7,8 тис. Цей розрив показує не рівень особистого добробуту громадян, а масштаб зовнішньої фінансової подушки відносно демографічної бази. Для малих держав знаменник різко підсилює результат, тому рейтинг необхідно аналізувати разом із покриттям імпорту, короткостроковим зовнішнім боргом, ліквідністю та структурою резервних активів. Без такого контексту високе місце легко помилково сприйняти як універсальну оцінку фінансової стійкості», — підкреслив економіст і засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Банк Росії оцінював валові резерви країни у $755,6 млрд. Водночас близько $285 млрд російських суверенних активів залишаються заблокованими в юрисдикціях країн G7. Після їх виключення аналітична оцінка операційно доступної частини резервів становить приблизно $470,6 млрд. Цей показник не є офіційною статистикою чистих резервів.
Наступні місця посіли Італія з $414,52 млрд, Франція з $404,02 млрд і Польща з $294,95 млрд. До першої десятки також увійшли Велика Британія, Туреччина, Чехія та Іспанія.
Рейтинг складено за методологією МВФ IRFCL. Сукупний резервний показник Європейського центрального банку та ширші балансові активи центробанків не враховувалися.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” з групи Nova у першому півріччі 2026 року збільшив консолідований чистий прибуток на 24,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 2 млрд 195 млн грн, а виручку – на 31,8% – до 39 млрд 127 млн грн.
Згідно з консолідованим фінансовим звітом компанії, її валовий прибуток зріс на 19,9% порівняно з аналогічним торішнім періодом – до 8 млрд 474 млн грн, а прибуток від операційної діяльності – на 29,5%, до 4 млрд 633 млн грн.
Консолідований виторг у другому кварталі цього року збільшився порівняно з показником рік тому на 35,5% – до 20 млрд 909 млн грн, консолідований чистий прибуток – на 8,5%, до 1 млрд 299 млн грн.
Консолідований валовий прибуток у другому кварталі продемонстрував зростання на 15,7% порівняно з квітнем-червнем-2025 – до 4 млрд 520 млн грн, тимчасом як операційний – на 18,5%, до 2 млрд 590 млн грн.
Станом на кінець 30 червня 2026 року “Нова пошта” має 14 млрд 200 млн грн власного капіталу за загального розміру активів 40 млрд 452 млн грн, що менше показників на 31 грудня 2025 року – відповідно 16 млрд 803 млн грн та 44 млрд 219 млн грн.
Обсяг вільних грошових коштів та їх еквівалентів також скоротився – до 10 млрд 829 млн грн з 12 млрд 360 млн грн. Компанія сплатила за пів року 4 млрд 380 млн грн дивідендів порівняно із 726 млн грн у січні-червні 2025 року.
У консолідованому звіті зазначається, що витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів у першому півріччі цього року становили 1 млрд 322 млн грн проти 1 млрд 973 млн грн рік тому.
Як повідомлялося у проміжній фінансовій звітності, “Нова пошта” у першому півріччі 2026 року збільшила чистий прибуток у 2,3 раза порівняно з аналогічним торішнім періодом – до 2 млрд 708 млн грн, виторг – на 31,7%, до 32,5 млрд грн.
Раніше зазначалося, що за шість місяців 2026 року компанія збільшила обсяг опрацьованих відправлень на 11,5% порівняно з торішнім показником за цей період: обсяг доставлених посилок і вантажів сягнув 254,4 млн, в тому числі 17,9 млн міжнародних.
Станом на 13 липня 2026 року мережа “Нової пошти” налічує 54,7 тис. точок сервісу: 16,8 тис. відділень та 37,9 тис. поштоматів по всій Україні.
У 2025 році “Нова пошта” збільшила виручку на 21,6% порівняно з 2024 роком – до 54,2 млрд грн, її чистий прибуток зріс на 4,4% – до 2,6 млрд грн. Кількість доставлених посилок та вантажів зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, зокрема міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Основним видом діяльності “Нової пошти” лишається експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Компанія є лiдером експрес-доставки по Україні. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Як повідомляє Сербський Економіст, дострокові парламентські вибори в Сербії, згідно з поточними планами, відбудуться 18 або 25 жовтня 2026 року, заявив 20 серпня президент країни Александар Вучич.
«Парламентські вибори в Сербії відбудуться, судячи з усього, або 18, або 25 жовтня, і ми дізнаємося точну дату через кілька днів», — сказав Вучич в ефірі Радіо та телебачення Сербії (RTS).
Раніше сербська влада розглядала можливість проведення голосування наприкінці жовтня або на початку листопада, проте тепер, за словами президента, можливий термін практично визначений. При цьому вибори поки що офіційно не призначені, тому 18 і 25 жовтня залишаються двома датами, що розглядаються.
Згідно із законом Сербії про вибори народних депутатів, парламентські вибори призначає президент республіки, а від моменту їх призначення до дня голосування має минути не менше 45 і не більше 60 днів. День голосування має припадати на неробочий день.
Ще 16 серпня Вучич заявляв, що вибори будуть призначені «дуже скоро» — протягом найближчих 15–25 днів. До цього, 14 серпня, він називав ширший період їхнього проведення — жовтень або листопад.
При цьому парламентські та президентські вибори, найімовірніше, відбудуться в різний час. У липні Вучич заявляв, що спочатку мають відбутися парламентські вибори, а президентські — пізніше. 6 серпня він також повідомив, що має намір подати у відставку з посади президента до свого включення у виборчу кампанію.
Коментуючи майбутню кампанію 20 серпня, Вучич також підтвердив, що Сербська прогресивна партія (SNS) піде на вибори зі своїм виборчим списком. Говорячи про рішення Соціалістичної партії Сербії (SPS) виступати самостійно, він зазначив, що громадяни повинні мати можливість обирати між різними політичними варіантами.
Попередні дострокові парламентські вибори в Сербії відбулися 17 грудня 2023 року. За підсумками голосування список «Александар Вучич — Сербія не повинна зупинятися» отримав найбільшу кількість голосів.
https://t.me/relocationrs/3504
