Українські металургійні підприємства в січні-квітні поточного року знизили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 9,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,802 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, у квітні було вироблено 460,8 тис. тонн прокату, у березні – 544,5 тис. тонн, у лютому – 390,3 тис. тонн, у січні – 406,4 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виробництво загального прокату на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,521 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на кінець березня 2025 року мали 4 млн 329,97 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок повномасштабного російського вторгнення, це на 68,98 тис. або 1,6% менше, ніж наприкінці лютого, повідомляє Євростат.
“Найбільше зменшення зафіксовано в Італії (-30 365; -47,4%) через одночасне закінчення терміну дії великої кількості дозволів наприкінці місяця, пов’язаного з процедурою щорічного поновлення дозволів. Далі йдуть Чехія (-19 810; -5,0%) та Фінляндія (-8 080; -10,2%)”, – йдеться в інформації відомства.
Згідно з нею, кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла у 14 країнах ЄС та зменшилася у 13. Найбільше абсолютне зростання спостерігалося в Німеччині (+7 480; +0,6%), Іспанії (+2 665; +1,0%) та Румунії (+2 125; +1,0%).
Порівняно із даними річної давнини кількість біженців з України з тимчасовим захистом у країнах ЄС зросла на 68,62 тис., або 1,6%.
Згідно з даними Євростату на кінець березня 2026 року, Німеччина з відривом, що зростає, залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 274,96 тис. (роком раніше – 1 млн 184,89 тис.), або 29,4% від загальної кількості бенефіціарів в ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 997,12 тис. (роком раніше – 961,41 тис.), або 22,2%, і Чехія – 379,82 тис. (365,06 тис.), або 8,8%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 262,83 тис. (роком раніше– 233,83 тис.) та Румунія – 207,86 тис. (182,84 тис.).
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб наприкінці березня 2026 року спостерігалася у Чехії (34,8), Польщі (26,3) та Словаччині (26,2), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,6.
Зазначається також, що станом наприкінці березня 2025 року на громадян України припадало понад 98,4% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили 43,3% одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – 30,1%, тоді як дорослі чоловіки – 26,6% від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 44,7%, дітей – 31,8%, і дорослих чоловіків – 23,4%, ще роком раніше – відповідно 45,8%, 32,8% та 21,4%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець березня 2026 року було також у Словаччині – 142,25 тис. (роком раніше – 132,62 тис.), Нідерландах – 137,90 тис.(123,34 тис.) та Ірландії – 120,53 тис. (111,77 тис.)
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічувалось у Бельгії – 95,55 тис. (89,54 тис.), в Австрії – 86,88 тис. (81,23 тис.), Норвегії – 86,38 тис. (80,18 тис.), Болгарії – 82,05 тис. (72,64 тис.), Швейцарії – 72,55 тис. (68,86 тис.), Фінляндії – 70,83 тис. (70,72 тис.) та Франції – 50,42 тис. (56,30 тис.) (дані про дітей у Франції переважно не включено – Євростат).
В Італії після значного скорочення на кінець березня цього року статус тимчасового захисту мало всього 33,72 тис. біженців з України, тоді як роком раніше їх було 165,23 тис.
Менше 50 тис. біженців з України з таким статусом також мають: Данія – 48,63 тис. (35,52 тис.), Литва – 48,27 тис. (44,23 тис.), Угорщина – 44,05 тис. (39,90 тис.), Швеція – 43,24 тис. (27,01 тис.), Греція – 38,92 тис. (33,25 тис.), Латвія – 31,54 тис. (48,36 тис. осіб), Естонія – 29,60 тис. (33,60 тис.), Хорватія – 29,23 тис. (26,41 тис.), Кіпр – 24,89 тис. (23,09 тис.), Ісландія – 4,09 тис. (останні дані на кінець липня 2025 року), Люксембург – 3,79 тис. (3,96 тис.), Мальта – 2,60 тис. (2,28 тис.) і Ліхтенштейн – 0,92 тис. (0,73 тис.)
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 13 червня 2025 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2026 року по 4 березня 2027 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 30 квітня 2026 року оцінювалась в 5,213 млн, а загалом у світі – у 5,762 млн, що на 162 тис. менше, ніж на 19 лютого.
У самій Україні, за останніми даними ООН на січень 2026 року, 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,340 млн на липень та 3,76 млн на квітень.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті знову оцінив відтік з України 2025 року в 0,3 млн та зберіг прогноз відтоку 2026 року на рівні 0,2 млн. НБУ очікує злому цієї тенденції у 2027 році та притоку 0,1 млн та збільшення його до 0,5 млн у 2028 році.
Чому не всіх дітей можна взяти з-під опіки держави
59 350 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, налічувалось в Україні на кінець 2025 року за даними Державної служби України у справах дітей. Це на 4% менше, ніж у 2024. Водночас 2 097 кандидатів на усиновлення дитини наразі зареєстровано. В середньому, на одного кандидата припадає близько 28 дітей, однак нові родини отримали 1 150 дітей, ще 6,6 тисячі дітей були влаштовані під опіку та піклування торік. Найбільше усиновлень та водночас найбільше дітей під опікою держави на Дніпропетровщині.
59 350 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, налічувалось на кінець 2025 року в Україні. Це на 4% менше, ніж у 2024 році. Загалом щороку кількість таких дітей скорочується, в середньому, на 3%.
Третина з усіх цих дітей — 20 705 — саме сироти, тобто ті, хто втратив обох батьків. Інші ж діти позбавлені батьківського піклування з різних причин — і далеко не всі з них можуть бути усиновлені юридично.
“З 60 тисяч дітей, які перебувають в інтернатних закладах, лише близько 5 тисяч мають статус, що дозволяє їх усиновити. Решта — це так звані соціальні сироти: вони мають батьків або законних представників, але з різних причин живуть в інституційних установах. Відповідно, формально вони не можуть бути усиновлені.” — зазначає адвокатка та усиновлювачка Інна Мірошниченко
Загальна картина така, що рік до року збільшується кількість людей, які хочуть усиновити дитину. Проте 2025 рік став винятком: кандидатів поменшало на 13% за рік. Загалом 2 097 кандидатів-усиновлювачів зафіксовано наразі в Україні. 77% з них або 1 619 усиновлювачів — подружні пари. Проте ще є 479 самотніх громадян, які хочуть взяти турботу про дитину на себе.
Майже половина від усіх кандидатів — це люди віком від 40 до 50 років. Ще 41% — молодші за 40 років, і лише 10% — старші за 50.
Найбільше кандидатів проживає у Києві (244) та Київській області (224). Багато усиновлювачів також на Львівщині та Дніпропетровщині — 191 та 182 кандидати відповідно.
Попри це, кількість усиновлень у 2025 році знизилась. Так, 1 150 дітей отримали нові родини торік. Це на 10% менше, ніж у 2024 році, коли було усиновлено рекордну кількість дітей від початку повномасштабної — 1 273 дитини.
“Сама процедура усиновлення є достатньо чіткою, зрозумілою і формально не надто складною, але вона тривала в часі. Серйозним бар’єром також є сама територіальна система підбору дитини: кандидат стає на облік у своєму районі й отримує інформацію лише про дітей, які перебувають на обліку саме там. Раніше частково цю проблему вирішувала база Мінсоцполітики, де можна було побачити дітей, які не були влаштовані на місцевому рівні, проте зараз цей інструмент не працює, і в результаті кандидати часто просто не можуть знайти «свою» дитину.” — пояснює адвокатка та усиновлювачка Інна Мірошниченко
Також адвокатка зазначає, що значна частина дітей у системі — це не одна дитина, а великі родинні групи: троє, п’ятеро, інколи навіть більше братів і сестер. Розділяти їх не можна, тоді як більшість кандидатів готові прийняти в сім’ю одну дитину, максимум — двох. Взяти одразу трьох чи чотирьох готові одиниці.
“Багато усиновлювачів шукають соматично здорову дитину, яких у системі дуже мало. Важливо розуміти, що діти потрапляють до інтернатних закладів не від доброго життя: вони можуть мати проблеми зі здоров’ям чи розвитком, спричинені складними умовами в біологічній сім’ї та в інтернатних закладах. Також для більшості кандидатів важливий вік дитини — переважно, шукають маленьких дітей дошкільного віку. Проте більшість дітей у системі, яких можна усиновити — це діти старшого віку, часто підлітки.” — коментує Інна Мірошниченко.
Лідирує за кількістю усиновлень вже 3 рік поспіль Дніпропетровщина — 136 дітей знайшли нові родини торік. Далі йдуть Київщина (122 дитини) та Одещина (101 дитина). Водночас саме Дніпропетровщина має і найбільшу кількість дітей-сиріт та дітей без батьківського піклування — 7 397 дітей.
Окрім усиновлення, дітей влаштовують й під опіку або піклування. Так, 6 627 дітей знайшли таким чином нові сім’ї у 2025-му. Це на 7% менше порівняно з 2024 роком.
https://opendatabot.ua/analytics/orphans-adoption-2026
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-квітні поточного року збільшив відвантаження прокату на 5,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 819,6 тис. тонн з 865,7 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом компанії, виплавка сталі за перші чотири місяці становила 914,7 тис. тонн (у січні-квітні-2025 – 1 млн 18,9 тис. тонн), чавуну – 1 млн 12,9 тис. тонн (1 млн 132,4 тис. тонн).
У квітні “Запоріжсталь” виробила 193,5 тис. тонн чавуну, 156,6 тис. тонн сталі, відвантажено 159,1 тис. тонн прокату, тоді як попереднього місяця випустила 316,4 тис. тонн чавуну, 298,2 тис. тонн сталі, відвантажила 254,6 тис. тонн прокату.
При цьому пояснюється, що зниження виробничих показників пов’язане із позаплановою зупинкою виробничих потужностей підприємства, спричиненою атакою російської армії на інфраструктуру регіону. Під час вимушеного простою виконано комплекс ремонтів та технічного обслуговування виробничих агрегатів та очисних споруд для підвищення надійності їхньої роботи надалі.
В іншому пресрелізі повідомляється, шо запорізькі підприємства “Метінвесту” – “Запоріжсталь”, “Запоріжкокс”, “Запоріжвогнетрив” і “Метінвест Машинері” – у першому кварталі 2026 року сплатили понад 778 млн грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів, збільшивши відрахування на 10% у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року. Найбільші обсяги відрахувань традиційно забезпечили єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб, екологічний податок та військовий збір.
Крім того, підкреслюється, що підприємства “Метінвесту” стабільно залишаються лідерами за обсягом сплачених податків у Запоріжжі. До місцевих бюджетів за перший квартал поточного року спрямовано 250 млн грн, що на 7% більше, ніж торік. В умовах повномасштабної війни група у Запоріжжі продовжує системно підтримувати економіку країни та громади. Керуючись принципами соціального партнерства заради сталого розвитку регіонів присутності, Компанія разом з підприємствами у діалозі з громадою реалізує освітні проєкти, ветеранські програми, долучається до відновлення інфраструктури, пошкодженої обстрілами.
“Від початку повномасштабної війни “Запоріжсталь” та інші підприємства “Метінвесту” в Запоріжжі спрямували до економіки України понад 14 млрд грн”, – зазначив в. о. генерального директора меткомбінату Тарас Шевченко.
Загалом, з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств, група у січні-березні 2026 року перерахувала до бюджетів усіх рівнів України 4,3 млрд грн податків і зборів. Від початку повномасштабного вторгнення, разом із результатами першого кварталу 2026 року, загальний внесок компанії в економіку країни становить близько 78 млрд грн.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2025 році збільшила випуск прокату на 15,2% порівняно з попереднім роком – до 2 млн 794,6 тис. тонн з 2 млн 426,7 тис. тонн. Виплавка сталі становила 3 млн 212,2 тис. тонн (у 2024 році – 2 млн 890,8 тис. тонн), чавуну – 3 млн 567,8 тис. тонн (3 млн 106,3 тис. тонн).
“Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Крос-курс долара США до євро на кінець 2026 року становитиме $1,16/EUR1, таку оновлену оцінку Кабінет міністрів затвердив у проєкті змін до державного бюджету України (№15224), тоді як раніше він передбачав його на рівні $1,08/EUR1.
Як зазначається у пояснювальній записці до проекту, такі зміни вплинули на оцінку граничних обсягів державного боргу: він скоротиться лише на 332,2 млрд грн, хоча фінансування державного бюджету за рахунок боргових операцій буде меншим на 651,5 млрд грн завдяки залученню 13,2 млрд євро нової бюджетної підтримки Європейського Союзу в рамках Ukraine Support Loan.
Згідно з проектом, пропонується встановити граничний обсяг державного боргу на кінець цього року в розмірі 10 трлн 145, 6 млрд грн та граничний обсяг гарантованого державою боргу в розмірі 464,6 млрд грн при доходах бюджету в розмірі 5 трлн 195,9 млрд грн та видатках у розмірі 6 трлн 407,1 млрд грн.
Як повідомлялося, у розрахунках до державного бюджету України на 2026 рік уряд вперше зафіксував окремим показником прогнозний середньорічний курс євро до гривні – 49,4 грн/EUR1 на додаток до традиційного середньорічного курсу долара, який на цей рік Кабмін очікує на рівні 45,7 грн/$1.
В останні кілька років частка зобов’язань у євро у складі українського державного боргу значно зросла, оскільки ЄС став основним донором України, тоді як фінансова підтримка з боку США скоротилася.
Державний та гарантований державою борг за перший квартал 2026 року зріс у гривні на 190,4 млрд грн, або 2,1% – до 9 трлн 233,0 млрд грн, але в доларовому еквіваленті зменшився на $2,5 млрд, або 1,2% – до $210,8 млрд.
Частка боргу в євро на кінець березня цього року становила 44,08%, тоді як у доларах – 22,74%, у гривнях – 20,94%, у спеціальних правах запозичення (СПЗ, SDR) МВФ – 9,12%.
Національний банк України в оновленому квітневому Інфляційному звіті передбачає середньорічний курс долара до євро на рівні $1,18/EUR1, що відповідає поточному курсу, порівняно з $1,13/EUR1 у 2025 році.
Офіційний курс гривні до долара наразі становить 43,8033 грн/$1, до євро – 51,5433 грн/$1.
ФК «Шахтар» достроково став чемпіоном України з футболу за підсумками 27-го туру української Прем’єр-ліги, повідомляє Суспільне Спорт.
Це сталося після перемоги «Шахтаря» у матчі з СК “Полтава”, який гірники виграли з рахунком 4:0, оскільки перевага над найближчим конкурентом «Поліссям» становитиме 11 очок за три тури до завершення чемпіонату.
Для клубу це 16-й чемпіонський титул і перший за останні два роки.
