Ukraine open for business

«Юрія» погодила правочини з банком «Південний» на суму до 900 млн грн

Акціонери ПрАТ “Юрія” (ТМ “Волошкове поле”) попередньо надали згоду на вчинення значних правочинів з АБ “Південний” на загальну суму до 900 млн грн, повідомила компанія у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Відповідне рішення було ухвалене на загальних зборах акціонерів 2 липня, протокол про підсумки голосування підписано 7 липня.

Як зазначено у повідомленні, попередня згода поширюється на укладення з банком кредитних та інших фінансових договорів, а також внесення змін до вже укладених угод, зокрема, щодо лімітів фінансування, строків, процентних ставок і комісій.

Окремим рішенням акціонери затвердили генеральну угоду про надання банківських послуг, укладену 29 серпня 2025 року ПрАТ “Юрія” спільно з ТОВ “Первомайський молочноконсервний комбінат”. Вона передбачає можливість отримання кредитів, кредитних ліній, гарантій, акредитивів та інших банківських послуг із максимальним лімітом 300 млн грн. Граничний строк виконання зобов’язань за угодою встановлено до 28 серпня 2030 року.

Гранична сукупна вартість правочинів, на які акціонери надали попередню згоду, становить 900 млн грн, або 86,7% вартості активів товариства за підсумками 2025 року. Ринкова вартість генеральної угоди оцінена у 300 млн грн, що відповідає 28,9% вартості активів компанії.

Як повідомлялося, у червні акціонери прийняли рішення, що ПрАТ “Юрія” може укласти з банком “Південний” значні правочини на загальну суму до 900 млн грн на додаток до вже укладених правочинів із лімітом 300 млн грн.

ПрАТ “Юрія” – правонаступник Черкаського міськмолокозаводу з проєктною потужністю 25 тонн переробки сировини на день. Входить до десятки найбільших українських виробників молока.

Виробник молочної продукції під ТМ “Волошкове поле” у 2023 році інвестував EUR1,5 млн в установку лінії “Тетрапак”, щоб подвоїти випуск ультрапастеризованого молока. 2024 року підприємство інвестувало в модернізацію виробничих потужностей своїх підприємств EUR1,6 млн і ввело в дію нову лінію з виробництва глазурованих сирків.

Компанія має дочірні підприємства “Юрія-2” – мережу фірмових магазинів та кіосків у Черкасах та “Юрія-транс” – автотранспортне підприємство, яке доставляє сировину та матеріали на переробку, продукцію у торгові точки, а також надає інші транспортні послуги. Її сировинною зоною є Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Київська та Вінницька області. Збір молока здійснюється у понад 200 населених пунктах.

Бенефіціарами підприємства є Олександр та Андрій Табалови.

Згідно річному звіту, виручка “Юрії” у 2025 році зросла на 27,8% – до 2 млрд 200,95 млн грн, а чистий прибуток склав 62,68 млн грн проти чистого збитку 121,95 млн грн роком раніше.

Як зазначено у звітах товариства, у 2025 році пiдписано генеральну угоду з банком “Пiвденний” про надання кредитної лiнiї з максимальним лiмiтом фінансування 300 млн грн, з вересня по грудень 2025 року було використано 67,72 млн грн. На кінець березня цього року ця сума зросла до 90 млн грн, ставка кредитування – 17,5 млн грн.

BANK, Волошкове поле, ПІВДЕННИЙ, правочин, Юрія

Українці становлять майже 68% працевлаштованих іноземців у Польщі

Українці залишаються ключовою іноземною робочою силою для польської економіки: станом на кінець січня 2026 року в цій країні офіційно працювали 757,7 тис. громадян України, що становить майже 68% усіх працевлаштованих іноземців, повідомляє аналітичний центр міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal з посиланням на Центральне статистичне управління Польщі (GUS).

Загальна кількість іноземних працівників при цьому перевищила 1,1 млн осіб – на 7,1% більше, ніж роком раніше. “Понад мільйон іноземних працівників – це вже не реакція на тимчасовий дефіцит кадрів, а структурна зміна польської економіки. Бізнес звик працювати в умовах, коли без іноземців неможливо забезпечити нормальне функціонування виробництва, логістики, будівництва, сфери послуг та сільського господарства”, – зазначає засновник Gremi Personal Євген Кіріченко.

За його словами, ця тенденція матиме довгострокові наслідки для всього регіону центральної та Східної Європи, в тому числі, для України.

“Після завершення війни Україна опиниться в ситуації, коли їй доведеться одночасно відбудовувати економіку, реалізовувати масштабні інфраструктурні проєкти та компенсувати демографічні втрати. Проте в цей самий час Польща, Німеччина, Чехія та інші країни теж потребуватимуть працівників. Фактично розпочнеться конкуренція за одну й ту саму робочу силу”, – вважає Кіріченко.

Аналітики підкреслюють, що українці вже добре інтегровані у європейський ринок праці, знають мови, мають досвід роботи та не потребують тривалої адаптації. Для роботодавців це означає менші витрати на інтеграцію порівняно із залученням працівників із більш віддалених країн. Водночас, вони також звертають увагу, що Україна поки що практично не веде дискусії про те, як компенсувати можливий дефіцит робочої сили і якщо після війни значна частина громадян обере роботу за кордоном, країна зіткнеться з нестачею працівників саме тоді, коли вони будуть найбільше потрібні для відновлення економіки.

Міграція, ПОЛЬЩА, працівник, українець

«Стальканат» планує спрямувати 121 млн грн на дивіденди

Акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) мають намір скерувати на виплату дивідендів 121 млн 23,673 тис. грн з розрахунку 0,58 грн на одну акцію з частки прибутку за минулий рік.

Згідно із повідомленням компанії у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), збори акціонерів призначено на 30 липня поточного року.

У порядку денному два питання: прийняття рішення про виплату дивідендів та про внесення змін до цивільно-правових договорів, що укладалися з членами наглядової ради.

Згідно з проєктами рішень, з якими ознайомилося агентство “Інтерфакс-Україна“, планується, зокрема, здійснити виплату дивідендів з частини чистого прибутку за підсумками 2025 року в розмірі 121 млн 23 тис. 673,48 грн. з розрахунку 0,58 грн на одну акцію шляхом безпосередньої виплати акціонерам. Строк виплати дивідендів – до 30 січня 2027 року.

Як повідомлялось, акціонери “Стальканату” на зборах 12 березня поточного року мали намір скерувати на виплату дивідендів 89 млн 724,447 тис. грн з розрахунку 0,43 грн на одну акцію з частки прибутку за минулий рік.

“Стальканат” у 2025 році отримав чистий прибуток у розмірі 590,809 млн грн, тоді як у 2024 році він був 184,808 млн грн. При цьому дохід від звичайної діяльності за минулий рік зріс на 20,2% – до 5 млрд 334,152 млн грн.

Підприємство 2024 року скоротило чистий прибуток на 34% порівняно з попереднім роком – до 184,808 млн грн з 280,060 млн грн. Водночас воно наростило чистий дохід на 33,3%, до 4 млрд 436,786 млн грн.

Середня чисельність працівників у 2024 році становила 1,056 тис. осіб, середній дохід одного працівника – 34,632 тис. грн.

“Стальканат” у 2023 році скоротив чистий прибуток на 13,8% порівняно з 2022 роком – до 280,060 млн грн з 325,073 млн грн, але наростив чистий дохід на 3,1%, до 3 млрд 328,170 млн грн.

“Стальканат” – один із найбільших виробників сталевих канатів і арматурних пасм у Східній Європі, лідер виробництва метизної продукції в Україні.

За даними НДУ на перший квартал 2026 року, у Давида Немировського перебуває 50% акцій, Антона Михаленка (нерезидент) – 24,9%, Марії Кондратюк – також 24,9%.

Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” становить 35,472 млн грн, номінал акції – 0,17 грн.

АКЦИОНЕР, дивіденд, ПРИБУТОК, СТАЛЬКАНАТ

Вучич анонсував роздільне проведення виборів до парламенту та президентських виборів у Сербії

Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив, що майбутні парламентські та президентські вибори в країні будуть проведені окремо.

За словами Вучича, спочатку, найімовірніше, відбудуться парламентські вибори, а потім президентські. Він зазначив, що рішення про призначення виборів може бути ухвалено в серпні або вересні, а саме голосування може відбутися в жовтні або листопаді.

Президент пояснив, що підтримує роздільне проведення виборів, оскільки, за його словами, цього раніше домагалися опозиційні партії та інші учасники політичного процесу. Він додав, що такий формат дасть виборцям більше можливостей приймати рішення окремо щодо парламентської та президентської кампаній.

Під час звернення Вучич також повідомив, що пакет заходів допомоги громадянам, ймовірно, почне діяти в середині вересня. Раніше він зазначав, що ці заходи можуть включати одноразову допомогу пенсіонерам та зниження витрат на ліки. За його словами, влада також розглядає можливість додаткової підтримки для повнолітніх громадян, однак деталі поки що не розкриваються.

Крім того, Вучич анонсував запуск порталу «Ko si bre ti», через який громадяни зможуть анонімно повідомляти про недобросовісних чиновників та підозри в корупції. Він заявив, що особисто щодня читатиме частину звернень, а повідомлення, що стосуються корупції, передаватимуться до прокуратури.

Окремо президент прокоментував ситуацію щодо європейського напрямку, заявивши, що Сербія вже майже п’ять років не має суттєвого прогресу на шляху до ЄС, незважаючи на економічний розвиток. Він також сказав, що ні Сербія, ні Україна, за його оцінкою, не стануть членами Євросоюзу найближчим часом.

Заяви Вучича пролунали на тлі підготовки Сербії до нового виборчого циклу та триваючої політичної напруженості в країні. Роздільне проведення парламентських і президентських виборів може змінити динаміку кампанії, оскільки партії та кандидати будуть змушені проводити дві окремі політичні мобілізації.

https://t.me/relocationrs/3191

Сербія

Китай, Польща і Туреччина стали найбільшими торговельними партнерами України за перші 5 місяців 2026 року – Experts Club

Китай, Польща і Туреччина очолили список найбільших торговельних партнерів України за підсумками січня-травня 2026 року, свідчать дані зовнішньої торгівлі товарами станом на 31 травня 2026 року.

За розрахунками аналітичного центру Experts Club на основі представленої статистики, загальний товарообіг України з усіма країнами світу за перші п’ять місяців 2026 року становив близько $58,1 млрд. Імпорт досяг $40,5 млрд, експорт — $17,6 млрд, а від’ємне сальдо торгівлі товарами становило близько $22,9 млрд.

Топ-10 торговельних партнерів забезпечили близько $36,1 млрд товарообігу, або приблизно 62% усієї торгівлі України товарами. При цьому на них припало близько $27,1 млрд імпорту і $9,0 млрд експорту. Це показує, що зовнішня торгівля України у 2026 році залишається сильно сконцентрованою навколо кількох ключових напрямків, а загальний баланс формується передусім за рахунок імпорту з найбільших економік Європи, Азії та США.

Перше місце з великим відривом посів Китай. Товарообіг України з Китаєм за січень-травень становив $11,75 млрд. При цьому імпорт із Китаю досяг $11,09 млрд, а український експорт — лише $663,8 млн. Від’ємне сальдо торгівлі з Китаєм становило $10,43 млрд, що робить КНР головним джерелом торговельного дефіциту України.

На другому місці перебуває Польща з товарообігом $5,85 млрд. Україна імпортувала з Польщі товарів на $3,88 млрд, експортувала — на $1,97 млрд. Сальдо залишилося від’ємним і становило $1,91 млрд. Польща зберігає значення одного з головних торговельно-логістичних каналів України в ЄС, особливо в умовах переорієнтації української торгівлі після початку повномасштабної війни.

Третє місце посіла Туреччина з товарообігом $4,21 млрд. Імпорт із Туреччини становив $2,66 млрд, експорт України — $1,55 млрд, від’ємне сальдо — $1,11 млрд. Туреччина залишається для України важливим напрямком торгівлі в Чорноморському регіоні, поєднуючи роль постачальника промислових товарів і ринку для української продукції.

До першої п’ятірки також увійшли Німеччина і США. Торгівля з Німеччиною становила $3,68 млрд, зі США — $2,49 млрд. В обох випадках Україна має значний дефіцит: $1,56 млрд із Німеччиною і $1,53 млрд зі США. Це відображає залежність від імпорту обладнання, техніки, транспорту, фармацевтики, енергетичних і пов’язаних з обороною товарів.

Італія посіла шосте місце, але її структура торгівлі помітно відрізняється від інших великих партнерів. Товарообіг становив $2,17 млрд, при цьому імпорт і експорт майже рівні: $1,09 млрд і $1,08 млрд відповідно. Від’ємне сальдо з Італією становило лише $9,5 млн, що робить її одним із найбільш збалансованих великих торговельних партнерів України.

На сьомому-десятому місцях розташувалися Угорщина, Чехія, Нідерланди і Словаччина. Товарообіг з Угорщиною становив $1,62 млрд, із Чехією — $1,45 млрд, із Нідерландами — $1,45 млрд, зі Словаччиною — $1,42 млрд. Серед них вирізняються Нідерланди: це єдина країна в топ-10, з якою Україна має позитивне сальдо — $213,9 млн. Це пов’язано з вищим обсягом українського експорту порівняно з імпортом.

«Структура першої десятки показує, що українська зовнішня торгівля у 2026 році залишається одночасно європейською й азійською. ЄС є ключовим простором для торгівлі, логістики та експорту, але Китай залишається головним постачальником імпортних товарів. Головний виклик для України — не лише нарощувати експорт, а й знижувати асиметрію торгівлі з найбільшими партнерами, особливо за рахунок продукції з вищою доданою вартістю», — зазначив засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.

Окремо важливо, що до топ-10 увійшли одразу шість країн ЄС: Польща, Німеччина, Італія, Угорщина, Чехія, Нідерланди і Словаччина. Їхня сукупна роль підтверджує, що Євросоюз залишається базовим торговельним контуром України. Однак навіть усередині ЄС структура неоднорідна: Польща і Німеччина формують великий дефіцит для України, Італія майже збалансована, а Нідерланди дають позитивне сальдо.

Китай залишається окремою проблемою торговельного балансу. Його частка в українському імпорті за перші п’ять місяців 2026 року перевищує чверть загального імпорту товарів, тоді як український експорт до Китаю залишається обмеженим. У результаті майже половина загального торговельного дефіциту України формується лише на китайському напрямку.

Для України це означає, що відновлення зовнішньоторговельного балансу потребуватиме не лише зростання експорту аграрної та металургійної продукції, а й розвитку нових експортних ніш — машинобудування, переробки, харчової продукції, IT-пов’язаних товарів і промислової кооперації з ЄС.

Довідково: аналітичний центр Experts Club використав дані зовнішньої торгівлі України товарами за країнами світу станом на 31 травня 2026 року. Усі показники у вихідній таблиці наведені в тис. доларів США.

EXPERTS CLUB, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, МАКСИМ УРАКІН, торговельний баланс, ТОРГОВЕЛЬНІ ПАРТНЕРИ

Попит на легкові електромобілі в Україні знизився на 53%

Український автопарк у першому півріччі поточного року поповнили 15,221 тис. електромобілів (нових і вживаних), що вдвічі менше, ніж за той же період минулого року, повідомив “Укравтопром” в телеграм-каналі.

Традиційно основну кількість зареєстрованих електромобілів становили легкові авто – 14,404 тис., але їх реєстрації скоротились на 53%, тоді як попит на комерційні електромобілі скоротився на 17% – до 817 од.

Частка нової техніки в реєстраціях BEV становила 19% проти 18% торік.

Найпопулярнішими новими електромобілями у січні-червні були BYD Leopard 3 – 421 од., BYD Sea Lion 06 – 359 од., Zeekr 7Х – 229 од., Volkswagen ID.Unyx – 203 од. та Zeekr 7X – 172 од.

Серед вживаних найчастіше вперше реєструвались Nissan Leaf – 1592 од., Tesla Model Y – 1468 од., Tesla Model 3 – 1355 од., Chevrolet Bolt – 613 од. та Renault Zoe – 553 од.

Як повідомлялось, автопарк України у 2025 році поповнили 110,2 тис. електромобілів – вдвічі більше, ніж попереднього року. Частка нової техніки становила 20% проти 24% у 2024 році.

Зокрема, у грудні, останньому місяці розмитнення електромобілів без ПДВ, попит на них збільшився у 8,6 раза до грудня-2024 – до 32,8 тис. од.

BEV, UKRAVTOPROM, АВТОПАРК, РЕЄСТРАЦІЯ, ЭЛЕКТРОМОБИЛЬ

Business news from Ukraine