ДТЕК з 2022-го по 2025 рр. спрямував в українську енергетику 101,7 млрд грн, повідомив енергохолдинг у четвер.
“Ми відновлюємо зруйновані ворогом об’єкти, будуємо нові потужності та залучаємо до українських проєктів глобальних технологічних і фінансових партнерів”, – зазначили в ньому.
У цілому компанії SCM Рината Ахметова, куди входить ДТЕК, від початку великої війни вже інвестували в Україну понад $4,3 млрд, з них приблизно $1 млрд – на відновлення зруйнованих РФ об’єктів.
Наразі SCM запускає глобальну ініціативу Invest in Ukraine із закликом до міжнародного бізнесу інвестувати в Україну вже сьогодні, не чекаючи завершення війни.
“Її меседж побачать мільйони людей: “Шахтар” проведе основний етап Ліги чемпіонів 2026/27 у футболках із закликом Invest in Ukraine”, – проінформували в ДТЕК.
Україні потрібні інвестиції, нові проєкти та міжнародні партнери вже зараз, наголосили в енергохолдингу.
Державна служба фінансового моніторингу України звертає увагу банків та міжнародного бізнесу на істотне розширення санкційних ризиків у зв’язку з розпочатою США операцією Operation Economic Outcast, спрямованою на фінансово-економічну ізоляцію Ірану, повідомив голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін.
За його даними, нова американська санкційна політика поширює ризики не лише на безпосередньо іранські компанії та громадян, а й на іноземні банки, фінансові компанії, криптовалютні платформи, трейдерів, перевізників та інших посередників, які прямо чи опосередковано беруть участь в обслуговуванні операцій, пов’язаних з Іраном.
Міністерство фінансів США офіційно оголосило про початок операції «Operation Economic Outcast» 24 серпня 2026 року. У рамках першого етапу Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) ввело санкції майже проти 60 компаній, фізичних осіб та суден у різних юрисдикціях. Під обмеження потрапили структури, пов’язані, за даними американських властей, із закупівлями технологій для ядерної та ракетної програм Ірану, кіберопераціями та отриманням доходів від торгівлі нафтою.
Виявлені США міжнародні мережі включали брокерів, компанії та судна «тіньового флоту», що діяли в ОАЕ, Гонконзі, Китаї, Сінгапурі, Швейцарії, країнах Європи та інших юрисдикціях. Американський Мінфін заявив, що приділятиме особливу увагу використанню третіх країн для обходу санкцій.
Водночас OFAC вперше суттєво розширило можливості введення вторинних санкцій одразу щодо п’яти напрямків іранської економіки — цифрових активів, технологій, золота, авіації та судноплавства. Тепер санкційний ризик може виникати для іноземних осіб та компаній, які працюють у цих секторах або надають їм послуги.
«Будь-яка структура, яка сприяє відмиванню коштів або обходу санкцій в інтересах Ірану, ризикує бути відключеною від фінансової системи США», — йдеться в позиції американського Мінфіну, на яку звертає увагу Пронін.
За оцінкою голови Держфінмоніторингу, на особливу увагу заслуговують операції з компаніями-посередниками з третіх країн, структурами з непрозорою власністю, криптоактивами та обмінними сервісами, альтернативними платіжними каналами, суднами «тіньового флоту», а також розрахунки за товари та технології, кінцевим одержувачем яких може виступати іранська структура.
При цьому санкційний ризик може виникнути навіть у разі відсутності прямих відносин компанії з Іраном — через контрагента, банк-кореспондент, перевізника, бенефіціарного власника або кінцевого одержувача товару.
У цих умовах Держфінмоніторинг рекомендує посилювати санкційну перевірку контрагентів та їхніх бенефіціарів, аналіз походження та призначення платежів, перевірку банків і платіжних посередників, контроль кінцевих користувачів товарів і технологій, а також моніторинг операцій із цифровими активами.
США продовжують розширювати Operation Economic Outcast. 10 вересня OFAC посилило ліцензійну політику щодо операцій з Іраном, встановивши презумпцію відмови у видачі спеціальних ліцензій, за винятком обмеженої кількості випадків, а також запровадило нові санкції проти мереж, пов’язаних із структурами, що підтримуються Іраном.
Крім того, міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив, що адміністрація готує санкції проти ще одного великого, поки що неназваного банку в рамках посилення фінансового тиску на Тегеран.
Дніпропетровська область посідає перше місце в Україні за кількістю фізичних осіб-підприємців, які працюють у сфері роздрібної торгівлі, — на початок вересня 2026 року в регіоні зареєстровано 46,4 тис. таких ФОП, свідчать дані Opendatabot та їх обробка аналітичним центром Experts Club.
На другому місці — Одеська область із 44,5 тис. підприємців, на третьому — Київ із 43,9 тис. Далі йдуть Львівська область — 40,7 тис. та Харківська — 40,6 тис.
П’ятірка найбільших регіонів виглядає наступним чином:
1 Дніпропетровська область 46,4 тис.
2 Одеська область 44,5 тис.
3 Київ 43,9 тис.
4 Львівська область 40,7 тис.
5 Харківська область 40,6 тис.
У сукупності лише на ці п’ять регіонів припадає близько 216 тис. підприємців, або приблизно третина всіх ФОП українського ритейлу.
Загалом по країні в роздрібній торгівлі працюють 659,09 тис. ФОП. Найпоширенішими є торгівля в неспеціалізованих магазинах — 208 тис. підприємців, робота на ринках і з лотків — 159,9 тис., а також торгівля поза магазинами, включаючи інтернет, — 107,4 тис.
У 2026 році кількість підприємців у роздрібній торгівлі знову зростає. За вісім місяців було зареєстровано на 8 196 ФОП більше, ніж закрито, тоді як у 2025 році галузь демонструвала негативну динаміку.
Першоджерело: дослідження Opendatabot від 11 вересня 2026 року. Opendatabot — регіональна структура ФОП у роздрібній торгівлі
У Україні станом на початок вересня 2026 року у сфері роздрібної торгівлі працюють 659,09 тис. фізичних осіб-підприємців (ФОП), тобто майже кожен третій зареєстрований підприємець країни, свідчать дані Єдиного державного реєстру, які наводить Opendatabot.
Після скорочення у 2025 році кількість підприємців у роздрібній торгівлі знову почала зростати. За січень-серпень 2026 року в галузі було зареєстровано на 8 196 ФОП більше, ніж припинили діяльність.
Динаміка останніх років була неоднорідною. У 2021, 2022 та 2025 роках кількість закриттів у роздрібній торгівлі перевищувала кількість нових реєстрацій. Найскладнішим виявився 2022 рік, коли від’ємне сальдо становило майже 25 тис. підприємців.
Найпоширенішим напрямком залишається торгівля в неспеціалізованих магазинах — цим займаються близько 208 тис. ФОП, або 32 % усіх підприємців роздрібної торгівлі.
Ще 159,9 тис. підприємців, або 24 %, працюють на ринках і торгують з лотків. Близько 107,4 тис., або 16%, здійснюють продаж поза магазинами, зокрема через інтернет.
Таким чином, близько трьох чвертей підприємців українського ритейлу зосереджені лише у трьох великих форматах — неспеціалізованих магазинах, ринковій торгівлі та продажах поза стаціонарними торговими точками.
Найбільше ФОП у сфері роздрібної торгівлі зареєстровано в Дніпропетровській області — 46,4 тис. Далі йдуть Одеська область із 44,5 тис., Київ — 43,9 тис., Львівська область — 40,7 тис. та Харківська — 40,6 тис.
Дослідження Opendatabot опубліковано 11 вересня 2026 року і ґрунтується на даних Єдиного державного реєстру.
Першоджерело: Opendatabot — майже кожен третій ФОП працює в роздрібній торгівлі
Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України (Мінрегіон) пропонує запровадити щонайменше 10-річну гарантію якості нових об’єктів нерухомості одразу після їх введення в експлуатацію; цю ініціативу вже підтримав уряд, повідомила прес-служба відомства.
Мінрегіон уточнило, що для впровадження цих змін пропонується внести поправки до Цивільного кодексу України та законів «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про захист прав споживачів».
«Людина, яка купує нову нерухомість, має бути захищена не лише в момент її придбання. Ми пропонуємо запровадити щонайменше 10-річну гарантію якості об’єкта. Якщо протягом цього часу власник виявить недоліки, що впливають на експлуатаційну придатність нерухомості, він зможе вимагати від замовника будівництва їх усунення. Якщо власник усуне недоліки самостійно, замовник повинен відшкодувати ці витрати», – зазначила заступниця міністра Наталія Козловська, слова якої наведено у повідомленні.
За якість об’єкта протягом гарантійного терміну відповідатиме замовник будівництва або його правонаступник.
Нові правила стосуватимуться завершених об’єктів, прийнятих в експлуатацію, за винятком об’єктів, побудованих на підставі будівельного паспорта, та окремих об’єктів із незначними наслідками СС1, роботи на яких виконувалися власними силами.
У прес-службі міністерства повідомили, що після прийняття змін власник у разі виявлення недоліків протягом 10-річного гарантійного терміну повинен повідомити про них замовника будівництва. Недоліки, що впливають на можливість нормального користування нерухомістю, підтверджуються звітом сертифікованого фахівця за результатами обстеження. Замовник будівництва протягом 30 днів повинен запропонувати, як і в які терміни усунути недоліки, або надати обґрунтовану відмову. Власник протягом семи днів або погоджується із запропонованим способом, або відмовляється від нього. Після узгодження замовник усуває недоліки у встановлені терміни. Власник також може усунути їх самостійно або залучити інших фахівців. У такому разі замовник будівництва повинен повністю компенсувати витрати на ремонт.
Аналогічна ініціатива була оформлена в урядовому законопроекті № 13607 від 7 серпня 2025 року, але після відставки уряду Юлії Свириденко була відкликана 16 липня 2026 року. Тоді експерти пропонували поширити обов’язкову гарантію також на СС1 (найчастіше приватні будинки) та збільшити гарантію для монолітно-каркасних будинків до 30 років.
Кіберполіція України закликала громадян не користуватися послугами сумнівних посередників, які пропонують через Інтернет обміняти старі паперові водійські посвідчення на сучасні документи без відвідування сервісних центрів МВС.
За даними правоохоронців, шахраї розміщують пропозиції в соціальних мережах та месенджерах, обіцяючи повністю дистанційне оформлення нового посвідчення. Для цього вони можуть вимагати передоплату, фотографії паспорта, водійського посвідчення та інших документів.
У результаті громадяни ризикують не лише втратити гроші, а й отримати підроблене посвідчення, дані про яке відсутні в державних реєстрах, «Кабінеті водія» та додатку «Дія». Крім того, передані шахраям копії документів можуть у подальшому використовуватися для інших протиправних дій.
Кіберполіція нагадує, що водійські посвідчення у формі паперової книжечки, видані в Україні до 1991 року, залишаються дійсними на території країни. Їх обов’язковий обмін не вимагається. Якщо є бажання отримати посвідчення сучасного зразка, необхідно звернутися до сервісного центру МВС і пройти офіційну процедуру.
Ознаками можливого шахрайства правоохоронці називають спілкування виключно через месенджери, обіцянки оформити посвідчення повністю онлайн, пропозиції «внести дані до бази» без офіційної процедури, вимоги перерахувати передоплату на приватну банківську картку, а також прохання надіслати фотографії паспорта чи інших документів.
Особливу обережність слід проявляти, якщо співрозмовник представляється співробітником сервісного центру МВС, але при цьому пропонує провести всі процедури через соціальні мережі або приватний чат.
Офіційні державні послуги не надаються через випадкові сторінки в соцмережах і не вимагають передачі персональних документів невідомим особам, підкреслюють у Кіберполіції.
Якщо громадянин виявив підозріле оголошення або вже переказав шахраям гроші чи персональні дані, правоохоронці рекомендують зберегти листування, посилання, номери телефонів та інші докази й звернутися до поліції або надіслати електронне звернення через сайт Кіберполіції.
Отримати додаткову інформацію про поширені шахрайські схеми можна на порталі «Кібер Брама», а офіційну інформацію про обмін посвідчень водія — на сайті Головного сервісного центру МВС.
Джерело: Кіберполіція України.
