Робота окремих сервісів застосунку «Резерв+» може бути тимчасово обмежена в суботу, 7 листопада, з 20:00 до 23:00 через планові технічні роботи, під час яких можливі затримки з отриманням та оновленням електронних військово-облікових документів, повідомляє пресслужба Міністерства оборони України.
«У цей час у застосунку «Резерв+» можуть виникати затримки з отриманням або оновленням електронного військово-облікового документа. Це також може вплинути на інші послуги», – йдеться в повідомленні, опублікованому в мережі Facebook у суботу.
У Міноборони рекомендують користувачам, яким документ може знадобитися ввечері, заздалегідь зберегти його на телефон. Для цього на головному екрані застосунку необхідно натиснути «+» і вибрати опцію «Завантажити PDF».
У Міноборони уточнили, що в разі неоновлення документа під час технічних робіт користувачам достатньо повторити спробу пізніше – повторно авторизуватися в застосунку не потрібно.
Після завершення робіт усі сервіси «Резерв+» відновлять звичний режим роботи.
Норвегія через Світовий банк виділяє NOK500 млн (близько $53 млн) до державного бюджету України, що допоможе підтримати функціонування найважливіших сфер суспільних послуг та забезпечити виплату заробітної плати, пенсій і соціальних виплат у цивільному секторі України на початку 2027 року, йдеться в повідомленні на сайті норвезького уряду в п’ятницю.
“Стійкість України також залежить від того, чи вдасться зберегти повсякденне життя, навіть попри тривалу війну. Норвегія допомагає забезпечити, щоб діти могли ходити до школи, лікарні могли лікувати пацієнтів, а пенсіонери – отримувати свої пенсії”, – заявив міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде за підсумком зустрічі з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою у Варшаві, де вони разом беруть участь у зустрічі міністрів закордонних справ Німеччини, Польщі, країн Північної Європи та Балтії разом із Верховним представником ЄС із закордонних справ та політики безпеки Каєю Каллас.
Зустріч присвячена ситуації в Україні та є частиною масштабних дипломатичних зусиль напередодні наступного раунду переговорів між Україною та РФ, який відбудеться наступного тижня в Абу-Дабі.
“Окрім нашої масштабної та довгострокової військової та цивільної підтримки України, Фінляндія та Норвегія допомагають Україні у підготовці до майбутніх переговорів. Наша мета – зробити свій внесок у досягнення тривалого та справедливого миру в Україні. Це також одна з тем, яку я сьогодні обговорюю зі своїм українським колегою”, – зазначив Ейде.
В повідомленні уряду наголошується, що підтримка Норвегії зміцнює позиції України в будь-яких майбутніх переговорах із РФ, і що раніше Норвегія також надавала допомогу у задоволенні нагальних фінансових потреб державного бюджету України.
Фінансування надається через багатосторонній донорський трастовий фонд Світового банку, який відшкодовує підтверджені витрати на заробітну плату, пенсії та соціальні виплати у цивільному секторі, зокрема у сферах охорони здоров’я, освіти та служб екстреної допомоги.
“Ця допомога сприятиме забезпеченню виплат соціально незахищеним домогосподарствам, пенсіонерам та працівникам державного сектору. Вона також допоможе задовольнити потреби у фінансуванні наприкінці року та є першим внеском Норвегії у фінансування державного бюджету України у 2027 році”, – зазначають в уряді.
Зазначається, що Світовий банк є важливим партнером для України та Програми підтримки Нансена для України. Банк тісно співпрацює з ЄС та іншими партнерами і підтримує реформи, що є частиною зусиль України на шляху до членства в ЄС. “Належне врядування та боротьба з корупцією є центральними елементами діяльності Світового банку в Україні. Фонд має спеціальні механізми контролю, які перевіряють витрати перед їх відшкодуванням. Ці процеси також підлягають зовнішньому нагляду”, – наголосили в уряді Норвегії.
Як повідомлялося, тристороння зустріч (Україна, США та Росія) в Абу-Дабі запланована на 10-11 листопада 2026 року у робочому форматі за посередництва США. Основні теми переговорів: енергетичне перемир’я (припинення ударів по енергетиці та критичній інфраструктурі), безпека судноплавства в Чорному морі (зерновий коридор), гуманітарні питання та обмін полоненими.
Національний банк України (НБУ) у жовтні 2026 року застосував заходи впливу до двох банків і трьох небанківських фінансових установ за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства, зокрема оштрафував Сенс Банк на 25 млн грн, а Ощадбанк – на 10 млн грн, повідомив регулятор на сайті.
Сенс Банк оштрафовано за порушення вимог щодо застосування ризик-орієнтованого підходу та здійснення належної перевірки клієнтів.
Ощадбанк отримав штраф 10 млн грн за неналежну перевірку клієнтів і застосування ризик-орієнтованого підходу, неналежне виконання вимог щодо своєчасного та повного надання НБУ достовірної інформації і документів, необхідних для нагляду у сфері фінмоніторингу, а також внесення до анкет клієнтів даних, не підтверджених наявними у банку документами.
ТОВ “Ломбард “Кредит Юкрейн” оштрафовано на 2,747 млн грн за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу. Порушення стосувалися, зокрема, внутрішніх документів, перевірки клієнтів, застосування ризик-орієнтованого підходу, додаткових заходів щодо члена сім’ї політично значущої особи та надання інформації на запити Нацбанку.
Компанія також отримала письмове застереження за проведення з фізичними особами-нерезидентами операцій із надання і погашення кредитів та сплати процентів у гривні без відповідної ліцензії НБУ, а також неналежне ведення реєстру операцій із готівковою іноземною валютою.
ТОВ “ФК “Артуа” оштрафовано на 799 тис. грн за низку порушень у сфері фінмоніторингу, зокрема щодо внутрішніх документів і процедур управління ризиками, перевірки клієнтів, політично значущих осіб, надання інформації Нацбанку, ведення анкет і переліків клієнтів та зберігання документів.
ТОВ “ФК “Фінофіс” оштрафовано на 17 тис. грн за неподання Нацбанку окремої статистичної звітності про валютні операції.
Як повідомлялося, 19 серпня НАБУ та САП у межах операції “Форест Гамп” повідомили про підозри учасникам злочинної організації, які, за версією слідства, легалізували 150 млн грн для внесення застави за фігуранта справи “Мідас”. За даними антикорупційних органів, на початку червня організатори схеми отримали фактичний контроль над Сенс Банком, а до проведення відповідних операцій було залучено топменеджмент держбанку.
Того ж дня Кабмін відсторонив на шість місяців голову наглядової ради Сенс Банку Миколу Гладишенка та ініціював відсторонення голови правління Олексія Ступака. 25 серпня банк на вимогу НБУ тимчасово відсторонив директорку департаменту фінансового моніторингу Людмилу Снігур.
На початку вересня НБУ визнав Ступака таким, що не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності, та направив Кабміну як власнику банку вимогу про його заміну. 2 вересня ВАКС обрав Ступаку запобіжний захід у вигляді застави 15 млн грн.
Масштабний проєкт з розвитку логістичних потужностей України європейського класу “А” WINHUB, якого реалізує корпорація TERWIN, дозвіл на виконання будівельних робіт логістичного парку класу “А” Winhub Kyiv Airport, розташованого у Бориспільському районі Київської області, повідомляє пресслужба компанії.
“WINHUB послідовно реалізує стратегію розвитку мережі логістичних парків нового покоління та продовжує підготовку до будівництва нових об’єктів. Сьогодні ми зосереджені на необхідних підготовчих процесах: розробленні проєктів, проходженні експертиз, отриманні дозвільної документації. Ми переконані, що в нинішніх умовах це найбільш ефективна операційна модель. Наше завдання – максимально підготувати об’єкти вже сьогодні, що без зволікань розпочати будівельні роботи, як тільки дозволять безпекові умови в країні”, – зазначила Яна Левітан, CEO WINHUB.
Дозвіл отримано 2 листопада 2026 року через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ) у встановлений законодавством десятиденний термін. Дозвіл передбачає будівництво першої будівлі виробничо-складського комплексу загальною площєю 48 тис 167 кв. м, що буде складатися з двох пускових комплексів площею 24 тис 954 кв. м та 23 тис 213 кв. м відповідно. Генеральним проєктувальником об’єкта виступає ТОВ “Проджект Лайн”, генеральним підрядником визначено ТОВ “Бейс Буд”. За даними сайту, загальна площа Winhub Kyiv Airport планується в 160 тис 580 кв.м.
Загальна концепція WINHUB передбачає створення мережі логістичних парків класу “А” площею 1 млн кв. м у стратегічних логістичних локаціях України та мають LEED-сертифікацію. На даний момент, за даними сайту проєкту, у портфелі три ділянки – одна в Одеській та дві у Київській області. Згідно анонсованим планам, до 2032 року завдяки WINHUB в Україні працюватимуть сучасні логістичні парки загальною площею 1 млн кв. м. Обсяг інвестицій орієнтовно $700 млн.
Мережа сервісних металоцентрів групи “Метінвест” в Україні – ТОВ “Метінвест-СМЦ” – у січні-вересні поточного року збільшило чистий прибуток на 71% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 49,273 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, прибуток у третьому кварталі склав 372,618 млн грн.
Дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 7% – до 33 млрд 942,977 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 3 млрд 789,679 млн грн.
Як повідомлялось, “Метінвест-СМЦ” у січні-березні наростив чистий прибуток на 40,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 57,587 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за цей період зменшився на 5,5% – до 8 млрд 691,587 млн грн.
“Метінвест-СМЦ” – в першому півріччі поточного року збільшило чистий прибуток на 83,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 676,655 млн грн, дохід зріс на 8,6% – до 21 млрд 478,404 млн грн.
Згідно зі звітом за 2025 рік, чистий прибуток підприємства зменшився на 27,3% проти 2024 року – до 349,190 млн грн зі 480,537 млн грн. При цьому дохід від звичайної діяльності зріс на 12,6% – до 42 млрд 626,492 млн грн з 37 млрд 852,123 млн грн. ТОВ у 2024 році отримало чистий прибуток 480,537 млн грн (у 2023 році – 881,551 млн грн).
ТОВ “Метінвест-СМЦ” є найбільшою мережею сервісних металоцентрів в Україні, працює на ринку з 2003 року. Його металоцентри розташовані у ключових промислових містах країни, таких як Київ, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Львів, Одеса тощо.
Статутний капітал ТОВ – 17,205 млн грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Три торговельно-розважальні центри Києва – Respublika Park, River Mall та Lavina Mall – акумулюють 31,5% усіх поїздок сервісу Bolt до столичних торговельних центрів. Найбільша активність відвідувачів припадає на вихідні дні, а сезонний пік попиту спостерігається у листопаді та грудні.
Про це свідчать результати дослідження Bolt за період із листопада 2025 року до жовтня 2026 року, оприлюднені інформаційним агентством «Інтерфакс-Україна» 6 листопада.
Згідно з дослідженням, найбільшу частку поїздок серед столичних торговельних центрів забезпечив Respublika Park – 13% загальної кількості. Другу позицію посів River Mall із показником 10%, третю – Lavina Mall, на який припало 8,5% поїздок.
До десятки найпопулярніших торговельних центрів Києва також увійшли Ocean Plaza, Blockbuster Mall, Retroville, Cosmo Multimall, Gulliver, ЦУМ і Sky Mall.
Загалом десять найбільших за кількістю поїздок торговельних центрів формують 65% усіх замовлень Bolt до ТРЦ столиці.
Найбільше поїздок до торговельних центрів припадає на вихідні
За даними Bolt, найбільш активним днем тижня для відвідування торговельних центрів є неділя, на яку припадає 20% усіх тижневих поїздок до ТРЦ.
У суботу цей показник становить 18%, тоді як найменшу активність зафіксовано в понеділок – 11%.
Дослідження також дозволило визначити характерний розподіл відвідувань протягом дня. Найчастіше користувачі сервісу приїжджають до торговельних центрів у проміжку між 14:00 та 15:00, а залишають їх переважно між 20:00 та 21:00.
Таким чином, найбільша активність користувачів таксі, які прямують до торговельних центрів, припадає на другу половину дня.
Важливою особливістю ринку є сезонність попиту. За даними Bolt, у листопаді та грудні кількість поїздок до ТРЦ була на 40-46% вищою за середньомісячний показник протягом досліджуваного періоду.
Це свідчить про суттєве збільшення активності користувачів сервісу наприкінці року, коли традиційно зростає попит на покупки перед зимовими святами.
Найбільший попит на поїздки до ТРЦ формується в центральних районах Києва
Аналітики Bolt також дослідили географію поїздок до столичних торговельних центрів.
Найбільша кількість замовлень розпочинається в центральній частині Києва. Серед інших районів і житлових масивів із високою активністю користувачів виділяються Деміївка, Харківський масив, Лук’янівка та Печерськ.
Водночас попит на поїздки до торговельних центрів розподілений практично по всій території столиці.
Зокрема, до найбільшого за часткою поїздок ТРЦ Respublika Park користувачі Bolt найчастіше вирушають із житлового масиву Теремки.
При цьому у жовтні 2026 року кількість поїздок до Respublika Park збільшилася на 23% порівняно з вереснем.
Дослідження відображає поведінку користувачів сервісу Bolt та не є загальним рейтингом відвідуваності торговельних центрів Києва, оскільки не враховує відвідувачів, які користуються власним автомобільним або громадським транспортом.
Повітряні тривоги залишаються значним фактором впливу на роботу торговельних центрів
Попри стабільний попит на торговельні центри, український ринок комерційної нерухомості продовжує працювати в умовах значних обмежень через повітряні тривоги.
За даними Української ради торгових центрів (УРТЦ), у вересні 2026 року частка тривалості повітряних тривог протягом робочого часу торговельних центрів досягла 30,8% проти 14,1% у вересні минулого року та 22% у серпні поточного року.
Згідно з оновленою статистикою УРТЦ, оприлюдненою 2 листопада, у жовтні цей показник зріс до нового максимуму – 32,5% робочого часу торговельних центрів. Для порівняння, у жовтні 2025 року він становив 12,2%.
Починаючи з 8 вересня 2026 року, в Україні запроваджено диференціацію повітряних тривог за рівнем загрози – червоний і жовтий.
У вересні на тривоги жовтого рівня припадало 60,9% їхньої загальної тривалості, тоді як на червоний рівень – 39,1%.
За жовтого рівня небезпеки торговельним центрам дозволяється працювати за визначених умов. Однак великі міжнародні торговельні мережі часто припиняють роботу магазинів незалежно від рівня оголошеної повітряної загрози.
За розрахунками УРТЦ, у середньому по Україні сукупний час вимушеного простою торговельних центрів через повітряні тривоги станом на кінець вересня досяг 176,5 робочого дня від початку повномасштабного російського вторгнення. Лише у вересні цей показник становив 9,6 робочого дня.
Таким чином, результати Bolt демонструють концентрацію попиту на найбільших торговельних об’єктах столиці та значне сезонне збільшення кількості поїздок, тоді як статистика УРТЦ свідчить про посилення операційних ризиків для торговельної нерухомості через повітряні тривоги.
Bolt – міжнародна платформа мобільності, яка надає послуги замовлення поїздок через мобільний застосунок. Дослідження охоплює поїздки користувачів сервісу до торговельних центрів Києва протягом дванадцяти місяців – із листопада 2025 року до жовтня 2026 року.
