Як повідомляє Сербський Економіст, українська компанія «Каспіт Трейд» за два роки співпраці з сербським хімічним холдингом Elixir Group втричі збільшила поставки його мінеральних добрив на український ринок. У 2026 році імпортер планує відвантажити українським аграріям близько 90 тис. тонн продукції, повідомила компанія.
Інформацію оприлюднили за підсумками четвертого партнерського візиту українських сільгоспвиробників на підприємства Elixir Group у Сербії. Представники агрокомпаній відвідали завод Elixir Zorka у Шабаці та виробничий комплекс Elixir Prahovo, де ознайомилися з виробництвом добрив, контролем якості та логістичною інфраструктурою.
Найбільшим попитом в Україні, за даними імпортера, користуються комплексні NPK- та NP-добрива з додаванням сірки та мікроелементів. Вони застосовуються для основного та стартового підживлення зернових, олійних та технічних культур.
До асортименту Elixir Zorka входять понад 30 формул комплексних добрив.
Однією з переваг сербської продукції імпортер називає річкову логістику. Добрива завантажуються на баржі в Сербії та доставляються Дунаєм до порту Ізмаїл. За оцінками компанії, перевезення займає близько шести днів. Виробничі майданчики Elixir Group мають доступ до портової, залізничної та автомобільної інфраструктури.
Зростання поставок сербських добрив відбувається на тлі загального збільшення залежності українського ринку від імпорту. У першому півріччі 2025 року Україна ввезла 1,563 млн тонн мінеральних добрив, що на 25% перевищувало показник аналогічного періоду 2024 року. Імпорт комплексних NPK-добрив склав близько 379 тис. тонн.
Elixir Group називає себе найбільшим виробником комплексних мінеральних добрив у Південно-Східній Європі. Виробничі комплекси компанії розташовані в Шабаці та Прахово. Сукупна потужність виробництва мінеральних добрив становить близько 1 млн тонн на рік, понад 70% продукції постачається на експорт у більш ніж 85 країн.
https://t.me/relocationrs/3238
Монетний двір США планує розпочати карбування доларової монети із зображенням нинішнього президента країни Дональда Трампа.
Міністр фінансів Скотт Бессент представив у середу ескізи нової «золотої монети», на одній стороні якої зображено профіль Трампа поруч із фразою «In God We Trust».
«Монетний двір США на честь 250-річчя незалежності Америки розпочне карбування цієї нової золотої монети номіналом 1 долар, щоб вшанувати вічну спадщину свободи та вічний символ патріотизму», – написав Бессент у соцмережі.
Міністерство фінансів і Монетний двір не відповіли на запити The Wall Street Journal щодо обсягу та часу випуску цих монет, а також з якого матеріалу вони будуть виготовлені та де їх можна буде отримати.
Зображення чинного президента на американських пам’ятних монетах є рідкістю, зазначає видання. У США монети із зображенням глави держави зазвичай випускаються посмертно. Єдиним винятком стала монета номіналом 50 центів, випущена до 150-річчя незалежності Штатів у 1926 році. На її аверсі зображені профілі першого президента США Джорджа Вашингтона та чинного на той момент президента Келвіна Куліджа, на реверсі — Дзвін Свободи.
Члени асоціації “Укрцемент” очікують від оновленого складу Кабінету міністрів відкритого діалогу з галуззю щодо проблемних питань та пріорітезації інтересів національного виробника, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” виконавчий директор-керівник департаменту науково-технічної інформації асоціації “Укрцемент” Людмила Кріпка.
“Від нового уряду ми очікуємо відкритого діалогу та готовності чути позицію галузі щодо проблемних питань. Сподіваємося, що одним із пріоритетів державної політики залишатиметься захист національного виробника, а також буде забезпечено своєчасне й державницьке реагування на виклики, з якими сьогодні стикається цементна промисловість”, – зазначила вона.
Серед досягнень поточного складу уряду Кріпка вказала на успішну реалізацію гармонізації національних стандартів із законодавством Європейського Союзу у межах імплементації закону України “Про надання будівельної продукції на ринку”. Крім того, вона підкреслила й підтримку національного виробника, що стало важливим фактором для збереження конкурентоспроможності української промисловості.
Водночас, незважаючи на численні звернення Асоціації та партнерів до уряду, так і не вдалося захистити українських виробників цементу від дискримінаційного впливу механізму CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism – механізм транскордонного вуглецевого регулювання), додала Кріпка.
“Дефолтні значення викидів СО2, встановлені для України, фактично стали бар’єром для експорту української цементної продукції до країн Європейського Союзу”, – пояснила вона.
Для виробників будівельних матеріалів важливо, щоб питання розвитку інфраструктури, відбудови країни та промислової політики залишалися серед державних пріоритетів незалежно від моделі організації центральних органів виконавчої влади, повідомила Кріпка у відповідь на питання щодо можливого виділення окремого Міністерства інфраструктури зі складу Міністерства розвитку громад і територій.
“Вважаємо, що ефективність державного управління визначається не стільки кількістю міністерств, скільки якістю їхньої роботи, рівнем координації та швидкістю ухвалення рішень. Також будь-які структурні зміни не повинні призводити до затримки реалізації державних програм, дублювання функцій чи ускладнення взаємодії бізнесу з органами влади”, – резюмувала виконавчий директор.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”. До асоціації входять п’ять груп компаній, що включають дев’ять цементних підприємств.
Імміграційна служба Нової Зеландії розширила можливості для іноземних підприємців, які претендують на отримання Business Investor Work Visa. Зміни набули чинності 6 липня 2026 року й стосуються переліку допустимих видів бізнесу, структури угод та джерел інвестиційного капіталу.
Тепер заявникам дозволено придбавати франчайзингові підприємства, що відповідають встановленим вимогам. Раніше франшизи не вважалися прийнятним об’єктом інвестування в рамках цієї програми.
Інвестори також отримали право купувати обраний бізнес через зареєстровану в Новій Зеландії юридичну особу, яка є податковим резидентом країни. Крім того, для фінансування покупки тепер можна використовувати подаровані кошти або активи за умови підтвердження їх законного походження.
Влада пояснює зміни прагненням наблизити імміграційні вимоги до звичайної комерційної практики та розширити коло доступних інвестиційних можливостей. Очікується, що реформа спростить залучення іноземного капіталу, управлінського досвіду та міжнародних ділових зв’язків у новозеландські компанії.
Business Investor Work Visa була запроваджена 24 листопада 2025 року для підприємців, готових придбати та особисто керувати бізнесом, що вже працює в Новій Зеландії. Віза діє до чотирьох років і може стати підставою для подальшого отримання статусу резидента.
Програма передбачає два інвестиційні варіанти. При інвестиції від 1 млн новозеландських доларів інвестор може подати заяву на резидентську візу після трьох років управління підприємством. Інвестиція від 2 млн новозеландських доларів дозволяє скористатися прискореною процедурою та звернутися за резидентським статусом через 12 місяців. При цьому підприємець повинен продовжувати керувати придбаним бізнесом не менше трьох років, включаючи період після отримання резидентської візи.
Окрім основної інвестиції заявник повинен підтвердити наявність не менше 500 тис. новозеландських доларів резервних коштів для проживання та утримання сім’ї. Вік кандидата не повинен перевищувати 55 років. Також потрібно мати щонайменше три роки відповідного досвіду ведення бізнесу або роботи на керівній посаді та володіти англійською мовою. Вартість подання заяви починається від 12,38 тис. новозеландських доларів.
Підприємство, що купується, має працювати в Новій Зеландії не менше п’яти років і мати щонайменше п’ять штатних співробітників у еквіваленті повної зайнятості. Вартість угоди без урахування вартості нерухомості та податку GST має становити не менше 1 млн новозеландських доларів, а частка інвестора в компанії — не менше 25%.
Після придбання підприємець зобов’язаний брати активну участь в управлінні, зберегти не менше п’яти робочих місць та створити щонайменше одне додаткове постійне робоче місце для громадянина або резидента Нової Зеландії. Для переходу на резидентську візу необхідно перебувати в країні не менше 184 днів на рік.
Вартість нерухомості, що належить компанії, не зараховується до мінімального розміру інвестицій. Це означає, що придбання підприємства разом із дорогою будівлею або земельною ділянкою саме по собі не гарантує виконання фінансової вимоги програми. Окремо оцінюється вартість операційного бізнесу.
За інформацією профільного видання Investment Migration Insider, яке посилається на представника новозеландської міграційної компанії, з листопада 2025 року по березень 2026 року було схвалено лише одну Business Investor Work Visa.
Business Investor Work Visa відрізняється від програми Active Investor Plus. Перша розрахована на підприємців, які купують і особисто керують діючою компанією. Active Investor Plus призначена переважно для заможних інвесторів і передбачає інвестиції від 5 млн новозеландських доларів у категорії Growth або від 10 млн новозеландських доларів у категорії Balanced без обов’язкового оперативного управління конкретним підприємством.
Уряд Польщі схвалив законопроект, який передбачає обов’язкову реєстрацію квартир і будинків, що здаються туристам на короткий термін. Оренда житла тривалістю до 30 днів буде офіційно віднесена до готельних послуг.
Документ ще має пройти розгляд у парламенті та отримати підпис президента. Основна частина нових правил має набрати чинності через 14 днів після опублікування прийнятого закону в офіційному віснику.
Центральним елементом реформи стане створення загальнонаціонального реєстру туристичних об’єктів розміщення — Centralny Wykaz Turystycznych Obiektów Noclegowych. До нього повинні будуть вноситися не тільки готелі та пансіонати, а й приватні квартири, які пропонуються через Airbnb, Booking.com та інші платформи.
Кожному об’єкту присвоять індивідуальний ідентифікаційний номер. Власники будуть зобов’язані вказувати його у всіх оголошеннях. Онлайн-платформи повинні будуть перевіряти наявність реєстраційного номера та передавати державним органам відомості про бронювання.
Для власників це означає, що неофіційна подобова оренда житла стане значно ризикованішою. За роботу без реєстрації, відсутність ідентифікаційного номера в оголошенні або надання недостовірних даних передбачаються адміністративні штрафи до 50 тис. злотих, що становить близько 11,6 тис. євро.
Квартири для короткострокової оренди повинні відповідати санітарним, будівельним та протипожежним вимогам. У кожному об’єкті необхідно розмістити правила проживання, інформацію про час тиші та контакти власника або адміністратора. При цьому житлові будівлі не планують автоматично прирівнювати за протипожежними вимогами до повноцінних готелів.
Органи місцевого самоврядування отримають право встановлювати зони, в яких короткострокова оренда приватних квартир буде обмежена або повністю заборонена. Такий захід може застосовуватися насамперед в історичних центрах та найбільш завантажених туристичних районах Варшави, Кракова, Гданська, Сопота та інших міст. Обмеження не поширюватимуться автоматично на офіційно класифіковані готелі, мотелі та пансіонати.
Додаткові повноваження отримають мешканці будинків, житлові спільноти та кооперативи. Вони зможуть звертатися до муніципалітету з вимогою перевірити квартиру, якщо туристи регулярно порушують тишу, правила безпеки або громадський порядок.
У разі повторних порушень об’єкт зможуть виключити з реєстру. У такому випадку здавати його туристам буде заборонено, а повторно зареєструвати житло можна буде не раніше ніж через рік. Підставою для виключення також може стати відмова власника допустити інспекцію.
Влада пояснює реформу необхідністю скоротити тіньовий сектор, підвищити безпеку туристів та забезпечити рівні умови для приватних орендодавців і готельного бізнесу. Міністерство спорту та туризму наголошує, що уряд не має наміру повністю забороняти доступну подобову оренду, якою користуються багато польських сімей.
Для інвесторів зміни означають зростання витрат на оформлення та утримання об’єктів. Власникам доведеться реєструвати кожну квартиру, виконувати вимоги безпеки та враховувати можливість введення місцевих обмежень. Особливо чутливою реформа може виявитися для власників кількох квартир у популярних туристичних районах.
Реформа також пов’язана із застосуванням Регламенту ЄС 2024/1028 про збір та обмін даними на ринку короткострокової оренди, який діє в Євросоюзі з 20 травня 2026 року. Європейські правила передбачають єдині механізми реєстрації та передачу платформами інформації державним органам.
Таким чином, Польща переходить від порівняно вільної моделі подобової оренди до системи, близької до регулювання готельного бізнесу. Остаточні терміни та формулювання залежатимуть від проходження законопроекту через парламент, однак власникам житла вже рекомендується підготувати документи на об’єкти та перевірити їхню відповідність санітарним, будівельним і протипожежним вимогам.
Гірничорудні підприємства України у січні-червні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному виразі на 25,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 12 млн 33,825 тис. тонн із 16 млн 137,809 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у червні було експортовано 2 млн 21,299 тис. тонн ЗРС, у травні – 2 млн 239,167 тис. тонн ЗРС, у квітні – 2 млн 163,837 тис. тонн, у березні – 2 млн 300,467 тис. тонн, у лютому – 1 млн 254,516 тис. тонн, у січні – 2 млн 54,539 тис. тонн.
За перші шість місяців року валютний виторг від експорту ЗРС зменшився на 26,3% – до $935,258 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (42,36% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (18,50%) і Польщі (14,13%).
Крім того, Україна за січень-червень 2026 року імпортувала 224 тонни ЗРС на суму $62 тис. з Нідерландів (38,71%), Польщі (32,26%) та Італії (29,03%), тоді як у січні-червні-2025 імпортувала 75 тис. тонн на $52 тис.
Як повідомлялося, гірничорудні підприємства України у 2025 році знизили експорт ЗРС у натуральному вимірі на 8% порівняно з попереднім роком – до 30 млн 995,363 тис. тонн з 33 млн 699,722 тис. тонн, валютна виручка зменшилася на 16,6% – до $2 млрд 337,765 млн з $2 млрд 803,223 млн. Експорт здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,15%) та Польщі (16,09%).
Крім того, Україна за 2025 рік імпортувала ЗРС на $95 тис. обсягом 130 тонн з Нідерландів (46,32%), Італії (36,84%) та Норвегії (13,68%), тоді як попереднього року ввезла 2,042 тис. тонн на $414 тис.
