Світові продажі мікросхем у травні зросли більш ніж удвічі (на 104,1%) порівняно з тим самим місяцем минулого року — до 120,6 млрд доларів, як повідомляється в прес-релізі Асоціації напівпровідникової промисловості (SIA).
Порівняно з квітнем вони зросли на 9,2%.
«У травні світовий ринок напівпровідників продовжив швидко зростати, досягнувши рекордного місячного обсягу продажів», — заявив президент і головний виконавчий директор SIA Джон Ньюфер, слова якого наводяться в повідомленні. У місячному порівнянні показник збільшився за підсумками п’ятнадцятого місяця поспіль, зазначив він.
Продажі в Північній і Південній Америці минулого місяця злетіли на 132,2% у річному вимірі, в Європі — на 60,7%, у Китаї — на 88,8%, в Японії — на 23,8%, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та інших регіонах — на 118,9%.
Продажі мікросхем порівняно з квітнем зросли в Північній та Південній Америці на 8,6%, у Європі – на 7,3%, у КНР – на 10,7%, в Японії – на 6,4%, в АТР – на 9,2%.
SIA об’єднує близько 99% американських компаній напівпровідникової галузі та близько 66% виробників мікросхем з інших країн.
Конституційний суд Казахстану постановив, що особи, які обіймали вищі державні посади згідно з Конституцією 1995 року, можуть бути знову обрані або призначені на відповідні посади після набрання чинності новою Конституцією 2026 року.
Рішення було ухвалено 7 липня за зверненням президента Касим-Жомарта Токаєва, який попросив суд надати офіційне тлумачення норм щодо кратності обрання та призначення на низку вищих державних посад, включаючи посаду президента.
Суд зазначив, що нова Конституція не містить положень, які передбачають врахування термінів перебування на посадах за попередньою Конституцією. Тому факт обіймання посади до 1 липня 2026 року сам по собі не є перешкодою для нового обрання або призначення після набрання чинності новою Конституцією.
На практиці це означає, що термін повноважень Токаєва, який розпочався після виборів 2022 року, не враховуватиметься при застосуванні нового обмеження щодо президентського терміну. Повторне обрання після набрання чинності Конституцією 2026 року вважатиметься першим для цілей застосування цих обмежень.
Reuters зазначає, що це рішення фактично запускає відлік президентських термінів для Токаєва заново. При цьому поки що не ясно, чи буде він домагатися нового терміну на дострокових президентських виборах, чи збереже поточний мандат до 2029 року.
Нова Конституція Казахстану набрала чинності 1 липня 2026 року. Вона зберігає обмеження в один семирічний президентський термін, але, згідно з тлумаченням Конституційного суду, це обмеження застосовується лише до виборів, що відбуваються вже в рамках нової Конституції.
Таким чином, Токаєв отримав юридичну можливість знову брати участь у президентських виборах, незважаючи на обмеження одним семирічним терміном, що діяло раніше.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) розглядає можливість надання кредиту в розмірі до 34 млн євро комунальному підприємству «Рівнеоблводоканал» на будівництво нових очисних споруд потужністю 60 тис. куб. м на добу, реконструкцію трьох каналізаційних насосних станцій та впровадження енергоефективних технологій.
Як зазначається в матеріалах банку, проект планується затвердити 22 липня 2026 року, його загальна вартість оцінюється в 53,1 млн євро.
Кредит передбачається надати двома траншами. Його доповнить інвестиційний грант у розмірі до 10 млн євро від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та навколишнього середовища (E5P).
Погашення кредиту повністю гарантує Рівненська область, а 25% його суми покриватиме гарантія Європейського Союзу (ЄС) у рамках Програми муніципальної, інфраструктурної та промислової стійкості (MIIR) в рамках Інвестиційної програми для України (UIF).
Кошти також будуть спрямовані на встановлення енергоефективного обладнання та систем автоматизованого диспетчерського управління SCADA на об’єктах «Рівнеоблводоканалу».
Проєкт покликаний покращити водовідведення та очищення стічних вод для приблизно 240 тис. мешканців Рівного та прилеглих територій, зокрема, внутрішньо переміщених осіб.
За оцінкою ЄБРР, нові очисні споруди забезпечать очищення 22 млн куб. м стічних вод на рік відповідно до стандартів ЄС. Реалізація проєкту має скоротити викиди парникових газів на 50%, а чисте споживання енергії – на 45%.
Проєкт є частиною програми ЄБРР «Забезпечення стійкості та джерел засобів до існування» (RLF), спрямованої на відновлення та підвищення стійкості критично важливої інфраструктури України. Він також передбачає навчання співробітників підприємства роботі з новим обладнанням та створення окремої групи з реалізації проєкту.
Як повідомлялося, у лютому 2026 року ЄБРР схвалив надання Рівню кредиту в розмірі 12 млн євро на енергоефективну модернізацію щонайменше 24 об’єктів соціальної інфраструктури. Проєкт загальною вартістю 19 млн євро також передбачає грант E5P у розмірі 6 млн євро та 1 млн євро співфінансування з боку міста.
Президент США Дональд Трамп заявил, что Вашингтон снимет санкции с Турции, введенные из-за закупки Анкарой российских зенитных ракетных систем С-400.
“Мы снимем санкции”, – сказал Трамп журналистам во вторник в Анкаре, отвечая на вопрос о мерах, введенных против Турции в рамках закона CAATSA.
Заявление прозвучало в начале встречи Трампа с президентом Турции Реджепом Тайипом Эрдоганом на полях саммита НАТО в Анкаре.
США ввели санкции против Турции в 2020 году после того, как Анкара приобрела российские системы ПВО С-400. Вашингтон также исключил Турцию из программы истребителей F-35, заявляя, что использование российских систем создает риски для американских самолетов.
Трамп также сообщил, что США примут решение по возможной продаже Турции F-35. По данным Reuters, американская администрация готова поддержать такую сделку, однако юридические и конгрессные препятствия пока полностью не сняты.
Для Турции отмена санкций и возможное возвращение к вопросу F-35 стали бы важным прорывом в отношениях с США. Для НАТО это также чувствительный вопрос, поскольку Анкара остается одним из ключевых членов альянса, но ее закупка российских С-400 в последние годы была одним из главных раздражителей в отношениях с Вашингтоном.
Саммит НАТО в Анкаре проходит на фоне попыток альянса продемонстрировать рост оборонных расходов и укрепление военно-промышленной кооперации. Встреча Трампа и Эрдогана стала одной из центральных двусторонних встреч саммита, поскольку она затрагивает не только санкции, но и будущие поставки американского вооружения Турции.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон скасує санкції проти Туреччини, введені через закупівлю Анкарою російських зенітних ракетних систем С-400.
«Ми скасуємо санкції», — сказав Трамп журналістам у вівторок в Анкарі, відповідаючи на запитання про заходи, введені проти Туреччини в рамках закону CAATSA.
Заява пролунала на початку зустрічі Трампа з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом на полях саміту НАТО в Анкарі.
США ввели санкції проти Туреччини у 2020 році після того, як Анкара придбала російські системи ППО С-400. Вашингтон також виключив Туреччину з програми винищувачів F-35, заявляючи, що використання російських систем створює ризики для американських літаків.
Трамп також повідомив, що США ухвалять рішення щодо можливого продажу Туреччині F-35. За даними Reuters, американська адміністрація готова підтримати таку угоду, однак юридичні та конгресові перешкоди поки що повністю не усунуті.
Для Туреччини скасування санкцій і можливе повернення до питання F-35 стали б важливим проривом у відносинах із США. Для НАТО це також чутливе питання, оскільки Анкара залишається одним із ключових членів альянсу, але її закупівля російських С-400 в останні роки була одним із головних подразників у відносинах із Вашингтоном.
Саміт НАТО в Анкарі відбувається на тлі спроб альянсу продемонструвати зростання оборонних витрат і зміцнення військово-промислової співпраці. Зустріч Трампа й Ердогана стала однією з центральних двосторонніх зустрічей саміту, оскільки вона стосується не лише санкцій, а й майбутніх поставок американського озброєння до Туреччини.
Як повідомляє «Сербський економіст», Сербія не розраховує на швидке вступ країн-кандидатів до Євросоюзу, але вважає, що європейський шлях залишається найкращим варіантом для регіону, заявив президент Сербії Олександр Вучич на конференції голів парламентів держав-кандидатів до ЄС у Белграді.
За його словами, у найближчі роки ЄС навряд чи зможе швидко ухвалювати рішення щодо розширення. Однак це, підкреслив Вучич, не означає, що Сербія та інші країни-кандидати повинні зупиняти реформи.
Белградський формат важливий і з економічної точки зору: Сербія фактично просуває ідею, що країни-кандидати мають бути не конкурентами, а партнерами. Це особливо актуально для Західних Балкан, України, Молдови та Грузії, де європейська інтеграція дедалі частіше розглядається не лише як політичний, а й як торговельно-логістичний проєкт.
Окремий акцент Вучич зробив на Україні. Він заявив, що Україна продемонструвала стійкість і що Європа може багато чого отримати від її потенціалу. Для Сербії це також можливість зміцнювати економічні зв’язки з Києвом, не чекаючи на формальне членство в ЄС.
Торгівля між Сербією та Україною у 2025 році повернулася приблизно до довоєнного рівня і, за даними сербської сторони, склала близько 442 млн доларів. Сербський експорт до України досяг 202,9 млн доларів, імпорт з України — 239,3 млн доларів. У структурі сербських поставок важливе місце займають електроенергія, мінеральні та хімічні добрива, шини та промислові товари. Україна постачає до Сербії залізорудну сировину, напівфабрикати прокату, металопродукцію та аграрну продукцію, зокрема заморожену малину. У першому кварталі 2026 року товарообіг уже сягнув $152,8 млн, а Сербія отримала позитивне сальдо у розмірі $36,8 млн. Сторони також відновили переговори щодо угоди про вільну торгівлю, яка може стати ключовим інструментом для подальшого зростання обсягів торгівлі.
