Турецкие инвесторы за последние три года вложили в недвижимость Греции около EUR614 млн, заметно усилив свое присутствие на рынке жилья соседней страны. По данным экспертов, главным мотивом для покупателей из Турции стало стремление защитить капитал от высокой инфляции, валютных колебаний и внутренней экономической неопределенности. Греческая недвижимость для них выступает не только инвестиционным активом, но и способом получить доступ к европейской резидентской программе.
Дополнительным фактором остается программа Golden Visa, которая позволяет гражданам стран вне ЕС получить вид на жительство в Греции через инвестиции. В зависимости от объекта и региона минимальный порог инвестиций в недвижимость составляет от EUR250 тыс. до EUR800 тыс., а сам ВНЖ выдается на пять лет с возможностью продления при сохранении инвестиции.
Рост интереса со стороны турецких покупателей особенно заметен на фоне общего снижения иностранных вложений в греческую недвижимость. По данным Банка Греции, в 2025 году иностранные инвестиции в этот сектор сократились на 22% – до EUR2,05 млрд против EUR2,75 млрд годом ранее. Несмотря на спад, 2025 год остался одним из самых сильных для рынка по объему зарубежного капитала.
Для Греции турецкий спрос имеет двойственный эффект. С одной стороны, он поддерживает девелоперов, рынок вторичного жилья и инвестиции в туристические районы. С другой – усиливает давление на цены, особенно в Афинах, Салониках, на островах и в прибрежных локациях, где предложение ограничено, а местные жители уже сталкиваются с проблемой доступности жилья.
Интерес турецких инвесторов также связан с географической близостью. Греция воспринимается как понятный и относительно близкий рынок: между странами развиваются туристические и деловые связи, а греческие острова остаются популярным направлением для граждан Турции. Reuters ранее сообщал, что Греция продлевала упрощенный визовый режим для турецких граждан на ряд островов Эгейского моря, что дополнительно поддерживало контакты между двумя рынками.
В ближайшее время турецкий капитал, вероятно, продолжит играть заметную роль на греческом рынке.
За останні три роки турецькі інвестори вклали в нерухомість Греції близько 614 млн євро, помітно посиливши свою присутність на ринку житла сусідньої країни. За даними експертів, головним мотивом для покупців з Туреччини стало прагнення захистити капітал від високої інфляції, валютних коливань та внутрішньої економічної невизначеності. Грецька нерухомість для них виступає не тільки інвестиційним активом, але й способом отримати доступ до європейської резидентської програми.
Додатковим фактором залишається програма Golden Visa, яка дозволяє громадянам країн поза межами ЄС отримати посвідку на проживання в Греції через інвестиції. Залежно від об’єкта та регіону мінімальний поріг інвестицій у нерухомість становить від 250 тис. євро до 800 тис. євро, а сама посвідка на проживання видається на п’ять років з можливістю продовження за умови збереження інвестиції.
Зростання інтересу з боку турецьких покупців особливо помітне на тлі загального зниження іноземних вкладень у грецьку нерухомість. За даними Банку Греції, у 2025 році іноземні інвестиції в цей сектор скоротилися на 22% — до 2,05 млрд євро проти 2,75 млрд євро роком раніше. Незважаючи на спад, 2025 рік залишився одним із найсильніших для ринку за обсягом іноземного капіталу.
Для Греції турецький попит має подвійний ефект. З одного боку, він підтримує девелоперів, ринок вторинного житла та інвестиції в туристичні райони. З іншого — посилює тиск на ціни, особливо в Афінах, Салоніках, на островах і в прибережних локаціях, де пропозиція обмежена, а місцеві жителі вже стикаються з проблемою доступності житла.
Інтерес турецьких інвесторів також пов’язаний із географічною близькістю. Греція сприймається як зрозумілий і відносно близький ринок: між країнами розвиваються туристичні та ділові зв’язки, а грецькі острови залишаються популярним напрямком для громадян Туреччини. Reuters раніше повідомляв, що Греція продовжувала спрощений візовий режим для турецьких громадян на низці островів Егейського моря, що додатково підтримувало контакти між двома ринками.
Найближчим часом турецький капітал, ймовірно, продовжить відігравати помітну роль на грецькому ринку.
Україна оголосила про рішення відкрити посольство в Манамі (Королівство Бахрейн). Про відкриття посольства було заявлено під час зустрічі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги з міністром закордонних справ Бахрейну Абдуллатіфом Аль Заяні.
“У межах візиту президента Володимира Зеленського до Бахрейну я був радий провести двосторонню зустріч із моїм колегою доктором Абдуллатіфом Аль Заяні”, – написав Сибіга у Телеграмі у вівторок.
За його словами, сьогодні Україна оголосила про своє рішення відкрити посольство у столиці Бахрейну Манамі. “Ми також підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Королівства Бахрейн. Це конкретні кроки до більш міцного та структурованого партнерства”, – повідомив Сибіга.
Він також зазначив, що сторони “домовилися поглибити двосторонню співпрацю, яка набрала реального імпульсу в останні роки після першого візиту міністра Бахрейну до України у 2023 році”
За словами українського міністра закордонних справ, нинішні переговори були зосереджені на регіональній безпеці. “Україна висловлює солідарність із Бахрейном та іншими країнами РСАДЗ перед обличчям безвідповідальних дестабілізаційних дій Ірану”.
“Ситуація в Ормузькій протоці потребує особливої уваги, оскільки свобода судноплавства має бути гарантована як наріжний камінь глобальної енергетичної безпеки та стабільності міжнародних ринків. Ми домовилися посилити координацію в міжнародних організаціях і розширити співпрацю у сфері продовольчої безпеки та стабільності постачань”, – наголосив Сибіга.
За його словами, Україна готова запропонувати практичні рішення, зокрема поділитися своїм досвідом у протидії безпековим загрозам і зміцненні стійкості”.
АТ “Краматорський завод важкого верстатобудування” (КЗВВ, Перечин Закарпатської обл.), майже 97,7% акцій якого належать колишньому народному депутату (2016-2023 рр.) Максиму Єфімову, 2025 року збільшило чистий дохід від реалізації більш ніж у 2,6 раза порівняно з 2024 роком – до 50 млрд 429 млн грн.
Згідно з фінансовою звітність компанії, її чистий прибуток зріс майже у 2,3 раза – до 1 млрд 409 млн грн, що співпадає з раніше оприлюдненими попередніми даними.
КЗВВ отримав 2 млрд 684 млн грн валового прибутку (у 2,3 раза більше), а прибуток від операційної діяльності зріс більш ніж у 2,2 раза – до 1 млрд 645 млн грн.
Нерозподілений прибуток станом на 31 грудня 2025 року склав 2 млрд 118 млн грн (на початок року – 702,5 млн грн).
Завод за рік наростив поточні зобов’язання на 53% – до 40 млрд 084 млн грн, довгострокові, незначно скоротившись, склали 122,5 млн грн.
Як повідомлялось, КЗВВ запланував на загальних зборах акціонерів 30 квітня спрямувати на виплату дивідендів за 2025 рік 1 млрд 126,7 млн грн (80% чистого прибутку) з розрахунку 7,89 грн на одну акцію. Однак протокол зборів та рішення з цього питання на сайті заводу поки не оприлюднено.
Основна спеціалізація КЗВВ, який влітку 2022 року було релоковано з Краматорська у Перечин – універсальні спеціальні верстати, призначені для енергетичної, металургійної, нафтогазової промисловості, машинобудування та залізничного транспорту, а також верстати одиничного і дрібносерійного виробництва. Завод також випускає продукцію спецпризначення.
На потужностях заводу компанія “Френдлі Вінд Технолоджі” випускає вітроенергетичне обладнання, а у серпні 2023 року у Перечині зареєстровано індустріальний парк “Френдлі Вінтехнолоджі”.
АТ “Укрзалізниця” обрало ТОВ “Рекламне агентство Група Укр-Медіа” єдиним оператором реклами з правом на розміщення 898 рекламних площин, йдеться у повідомленні компанії у вівторок.
“В електронній торговій системі Prozorro.Продажі відбувся аукціон на право розміщення рекламних засобів і матеріалів на 94 вокзалах України”, – повідомила “Укрзалізниця” у Телеграм.
Зазначається, що в межах договору передбачено оновлення рекламної інфраструктури за рахунок переможця. Місячна вартість договору складає 2,05 млн грн (без ПДВ).
Передбачається, що нові екрани з’являться над ескалатором Центрального вокзалу Києва, а також на вокзалах у Києві, Львові, Дніпрі, Івано-Франківську та Татарові-Буковелі.
Що стосується сітілайтів з відеоконтентом, вони будуть встановлені у Києві, Одесі, Дніпрі та Львові.
“Укрзалізниця” продовжує системну роботу з упорядкування рекламного середовища та підвищення ефективності використання вокзальної інфраструктури”, – наголосили у компанії.
Державне публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” за результатами діяльності у 2025 році спрямує на виплату дивідендів 75% чистого прибутку, повідомив емітент у системі розкриття інформації НКЦПФР з посиланням на наказ Фонду державного майна України (ФДМУ) № 811 від 29 квітня 2026 року.
Згідно з документом, загальний розмір річних дивідендів затверджено у сумі 1,58 млн грн, що становить 0,14 грн на одну акцію. Виплата здійснюватиметься безпосередньо акціонеру (державі в особі ФДМУ) у період з 30 квітня по 30 червня 2026 року. Відповідно до законодавства, компанія має перерахувати кошти до бюджету не пізніше 1 липня.
Водночас іншим рішенням цього ж наказу було затверджено звіти про винагороду керівництва та наглядової ради компанії за 2025 рік.
Виконувачу обов’язків генерального директора Віталію Равлюку за минулий рік нараховано 1,12 млн грн фіксованої винагороди. Його середньомісячний дохід становив 93,32 тис. грн, що у 3,2 раза більше за середню зарплату по компанії (29,15 тис. грн). Заступники керівника Роман Дзюба та Руслан Романенко отримали 0,83 млн грн та 0,62 млн грн відповідно, що у 2,4 та 1,8 раза перевищує середній рівень оплати праці рядових співробітників.
Винагорода чотирьох незалежних членів наглядової ради (Дмитро Олійник, Микола Баранов, Сергій Кабанець, Володимир Поліщук) за минулий рік склала 0,88 млн грн – по 0,22 млн грн кожному. Представники акціонера у складі ради виплат не отримували. Протягом року у складі ради відбулася ротація: припинено повноваження Світлани Пасічної та Вікторії Козирєвої, натомість до складу увійшла Тетяна Мащенко.
Винагорода менеджменту здійснювалася виключно у межах посадових окладів, оскільки через відсутність затверджених критеріїв ефективності (KPI) премії та бонуси не нараховувалися.
Аналіз звітності свідчить, що сукупні видатки на винагороду керівництва та наглядової ради у 2025 році склали 3,45 млн грн, що у 2,2 раза перевищує суму нарахованих державі дивідендів. При цьому сумарна виплата лише трьом членам дирекції (2,57 млн грн) виявилася у 1,6 раза більшою за річний обсяг дивідендів, спрямованих до бюджету.
Як повідомлялося, “Украгролізинг” за підсумками 2025 року отримав чистий прибуток у розмірі 2,11 млн грн, що на 6% більше за показник 2024 року (1,99 млн грн). Чистий дохід від реалізації за звітний період скоротився на 12,9% – до 185,61 млн грн. Вартість активів компанії на кінець року зросла на 3,1% – до 444,26 млн грн, власний капітал становив 409,52 млн грн при зареєстрованому капіталі у розмірі 1,17 млрд грн.
“Украгролізинг” створено у 1999 році, компанія надає у фінансовий лізинг сільськогосподарську техніку та обладнання. З червня 2018 року 100% пакета акцій компанії перебувають у процесі приватизації. За даними YouControl, до складу НАК входять 25 відокремлених філій.
