Національний банк України (НБУ) після підвищення офіційного курсу гривні в четвер на 4 коп. зміцнив його в п’ятницю ще на 5 коп. – до 41,6070 грн/$1, свідчать дані на сайті регулятора.
«На валютному ринку України спостерігається зростання дефіциту валюти, спричинене високим попитом як у готівковому, так і в безготівковому сегментах. Національний банк України стабілізує ринок інтервенціями, які не здатні повністю задовольнити попит на валюту, але водночас досягають мети стабілізації ринку, що запобігає стрибкоподібній динаміці та дає змогу утримувати плавний девальваційний тренд«, – констатують в огляді-прогнозі валютного ринку аналітики “КІТ Group“.
За їхніми словами, підвищення попиту на валюту в обох сегментах валютного ринку – типове явище для початку місяця і наприкінці року.
Також аналітики зазначають, що останніми тижнями збільшився спред між курсами купівлі та продажу євро і долара США.
«Це свідчить про прагнення операторів валютного ринку заробити на підвищеному попиті на готівкову валюту серед населення, а збільшення різниці між курсами купівлі-продажу дає їм змогу компенсувати власні ризики на тлі слабо прогнозованої курсової ситуації», – пояснюють вони.
Водночас у «КІТ Group» вважають, що заяви міжнародних партнерів України щодо подальшого фінансування за рахунок заморожених росактивів, інфраструктурної підтримки та проектів економічного стимулювання не дають приводів для песимістичних курсових прогнозів.
Згідно з їхніми очікуваннями, у найближчій перспективі курс гривні до долара залишатиметься в межах 41,7-42 грн/$1 з тяжінням у бік позначки 42,5 грн/$1. «Близькі до показника 42 грн/$1 котирування вже були зафіксовані на початку грудня, що відповідає нашим курсовим очікуванням на кінець поточного року. Водночас сезонні чинники, як-от підвищений попит на валюту наприкінці року, можуть спричинити незначне короткострокове перевищення – до позначки 42,5 грн/$1«, – прогнозують у “КІТ Group”.
Однак водночас нещодавні зміни податкової політики можуть збільшити податкове навантаження на доходи з депозитів, що може стимулювати додатковий попит на валюту і перетікання валютних заощаджень з банківської системи в готівку, тим самим спровокувавши тиск на курс гривні.
НБУ встановив довідковий курс на 12:00 п’ятниці на рівні 41,5778 грн/$1, проти 41,6915 грн/$1 днем раніше.
Долар США на готівковому ринку в п’ятницю подорожчав на 4 коп. при купівлі – до 41,84 грн/$1, а при продажі на 5 коп. – до 41,90 грн/$1.
Загалом із початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 9,5%, або на 3,60 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 13,8%, або на 5,03 грн.
Середньорічний курс закладений у бюджет-2024 – 40,7 грн/$1, а на кінець поточного року – 42,1 грн/$1.
Як повідомлялося, офіційний курс гривні за минулий місяць опустився на 0,9%, або на 37 коп.
Водночас міжнародні резерви України в листопаді зросли на $3,344 млрд, або 9,1%, і станом на 1 грудня 2024 року, за попередніми даними центробанку, становили $39,925 млрд, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) збільшилися на $3,5 млрд, або на 15,6% – до $25 млрд 939 млн.
Чистий продаж валюти НБУ на міжбанківському ринку минулого тижня зріс до $785,4 млн, порівняно з $708,5 млн тижнем раніше.
Джерело: https://ru.interfax.com.ua/news/projects/1033645.html
Словаччина проведе серію переговорів починаючи з наступного тижня, щоб забезпечити постачання газу з РФ після того, як її поточний транзитний контракт, у якому бере участь Україна, закінчується наприкінці цього року, пише Reuters із посиланням на представників уряду в п’ятницю.
«Найближчими днями, зокрема під час різдвяних свят, ви можете стати свідками надзвичайно інтенсивних переговорів на різних рівнях і в різних країнах, які розпочнуться вже наступного тижня», – заявив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо на прес-конференції.
Віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Словаччини Деніса Сакова заявила, що переговори відбуватимуться за участю Європейської комісії, України та держав-членів ЄС.
Фіцо сказав, що він прагнув забезпечити продовження поставок зі сходу, щоб уникнути додаткових зборів за транзит газу з інших напрямків. «Ми не бачимо жодних причин платити за газ більше, ніж необхідно з геополітичних причин… Я вважаю, що навіть якщо станеться короткочасне припинення поставок зі сходу, у нас достатньо запасів, щоб ми знайшли спільне рішення для кількох країн Європейського Союзу, і ми збережемо транзит газу через територію Словаччини, а також транзит газу через територію України», – сказав він.
Reuters зазначає, що словацькі чиновники шукали альтернативні схеми транзиту газу через Україну, які не вимагали б прямої угоди між Україною та РФ, але не досягли жодної угоди.
Повідомляється, що у Словаччини є довгостроковий контракт із російським «Газпромом» і вона хотіла б зберегти імпорт російського газу через Україну, але він припиниться наприкінці 2024 року, оскільки Україна не планує продовжувати з «Газпромом» транзитний контракт.
Раніше міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина і Болгарія знайшли юридичне і фінансове прийнятне для сторін рішення для продовження транзиту російського газу через свої країни в умовах санкцій США щодо Газпромбанку.
Угорщина отримує російський газ через газопровід із Росії до Туреччини – «Турецький потік», а далі транзитом через Болгарію в Угорщину. Таким маршрутом Угорщина отримала основний обсяг споживаного газу – цього року вже понад 7 млрд кубометрів.
Водночас Bloomberg із посиланням на міністерство енергетики Болгарії повідомляє, що «обговорювали лише “варіант” розв’язання проблеми, який включав би Угорщину і дозволив би Болгарії продовжувати отримувати транзитні збори після надходження російського газу». Болгарія раніше попереджала, що може припинити транзит російського газу в Центральну Європу, якщо «Газпром» не знайде платіжного рішення, нагадує агентство.
Молочні товарні ферми у 2024 році наростять поставки молока для харчової переробки на 6% порівняно з минулим роком, повідомила генеральна директорка Асоціації виробників молока (АВМ) Ганна Лавреню на міжнародній конференції “Можливості та виклики євроінтеграції тваринництва Молдови та України” в рамках виставки EuroTier-2024 (Німеччина).
“Війна принесла жахливі втрати. На сьогодні понад 100 молочних ферм України або зруйновані, або знищені через тактику терору росії. Відновлення цих об’єктів критично важливе для забезпечення стабільного виробництва молока. Водночас, незважаючи на активну фазу війни, промислові молочні ферми продовжують інвестувати в продуктивність, у відповідність до європейських стандартів, показники безпеки”, – розповіла вона.
Лавренюк наголосила, що молочно-товарні ферми України 2024 року на 6% наростять постачання молока на харчову переробку.
Крім того, голова галузевої асоціації відзначила прискорені темпи впровадження інновацій у практику, каталізатором чого стала війна.
“Наші українські виробники шаленими темпами інвестують у біогазові станції, щоб себе і свою громаду забезпечити електроенергією. Це новий виклик, який потребує технічної експертизи та фінансової підтримки”, – зазначила Лавренюк.
За її словами, в Україні зараз спостерігається не кадровий голод, а кадровий голодомор.
“Величезна плинність кадрів в аграрному секторі потребує експрес курсів підготовки та підвищення кваліфікації, адаптації їх до європейських вимог. Це виклик номер один, бо в нас немає часу”, – констатувала керівниця АВМ.
Лавренюк також попросила європейських колег не втомлюватися в наданні фінансової допомоги українським аграріям, які потребують підтримки для відновлення та розвитку, що передбачає інвестиції в нові технології та модернізацію виробничих процесів.
Імпорт в Україну тракторів у січні-листопаді поточного року становив $722,53 млн, що майже на 7% менше, ніж за аналогічний період 2023 року, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими відомством статданими, переважно трактори ввозили з Німеччини (15,2% від загального імпорту цієї техніки, або $110 млн), Китаю (13,9%, або $100 млн) і США (13,5%, або $97,3 млн), тоді як роком раніше це були Німеччина (17%), Польща (майже 16%) і Нідерланди (13%).
При цьому в листопаді в Україну ввезено тракторів на $61,9 млн – на 33,6% більше, ніж за той самий місяць минулого року.
Згідно зі статистикою, на експорт у січні-листопаді було поставлено трактори майже на $5 млн проти $5,47 роком раніше, переважно до Молдови (25,8%), Казахстану (14,8%) і Чехії (11,8%).
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (обсяг торгівлі) у січні-липні 2024 року, тис. Дол США
Open4Business.com.ua
Агропромислова група компаній “Новаагро Україна” (Харків) придбала у ДМЗ “Карпати” перші 20 вагонів-хоперів зі збільшеним об’ємом кузова 124,5 м³, повідомила пресслужба компанії у фейсбуці.
“Це важливий крок до реалізації наших планів щодо інвестицій у розвиток операційної ефективності, а саме зниження логістичних витрат і забезпечення стабільності ланцюгів поставок соняшникового шроту в європейські країни”, – зазначено в повідомленні.
Придбані вагони-хопери будуть використовуватися для мінімізації витрат на логістику при експорті соняшникового шроту.
ГК “Новаагро” працює на українському та міжнародному ринках з 2009 року. В її складі – чотири операційні компанії, що спеціалізуються на торгівлі, експорті зернових та олійних культур, вирощуванні, складському господарстві, а також на виробництві та реалізації комбікормів, пшеничного борошна, гранульованих висівок і курячого м’яса.
“Новаагро” володіє п’ятьма елеваторами загальною потужністю одночасного зберігання понад 310 тис. тонн. Має комбікормовий завод у смт Чкаловське (Харківська обл.), який випускає 200-300 тонн продукції на добу.
За даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром “Новаагро Лімітед” є Сергій Полумисний.
Як повідомлялося, у жовтні ГК “Новаагро” завершила купівлю 56,9% акцій агрохолдингу AgroGeneration S.A.
ДМЗ “Карпати” понад 40 років випускає хімічне, гірничо-шахтне устаткування, ємності та резервуари для АЗС для зберігання і транспортування нафтопродуктів, автогідропідйомники, запасні частини до хімічного та гірничо-шахтного обладнання. Завод перейшов на вагонобудування з 2012 року. Входить до трійки лідерів з вантажного вагонобудування в сегменті зерновози.
У власності підприємства перебуває земельна ділянка площею 20 га з 24 будівлями і спорудами. Завод експлуатує власну електропідстанцію потужністю 35 кВт і мережу під’їзних залізничних шляхів протяжністю 5,7 км. Виробничі потужності переробляють на місяць близько 2,5 тис. тонн металопрокату, лиття та комплектуючих. Чисельність штату – 800 осіб. Бенефіціарами підприємства є Євген Погребняк (80% акцій) і Анатолій Олексієнко (20%).
