Андорра та Європейський союз підготували угоду, яка дозволить іноземцям, які мають посвідку на проживання в князівстві, відвідувати всі країни Шенгенської зони без оформлення окремої візи. Нові правила поширюватимуться на громадян держав, які не входять до ЄС, і передбачають можливість короткострокового перебування на території Шенгенської зони до 90 днів протягом 180-денного періоду.
Про це повідомив уряд Андорри 6 листопада 2026 року за підсумками представлення угоди парламентському комітету з міжнародних відносин.
Міністр закордонних справ Андорри Імма Тор, міністр юстиції та внутрішніх справ Естер Молне і державний секретар з відносин з ЄС Ландрі Ріба представили основні положення документа, що регулює перетин кордонів князівства з Іспанією та Францією.
Переговори щодо угоди завершилися в січні 2026 року, а 26 березня сторони узгодили її текст. Європейська комісія 7 вересня опублікувала пропозиції щодо підписання угоди та її подальшого затвердження.
При цьому нові положення поки не набули чинності. Для початку їх застосування необхідно завершити передбачені процедури в ЄС та Андоррі, включно з підписанням і ратифікацією документа або узгодженим тимчасовим застосуванням його положень.
Конкретну дату початку дії нових правил поки не оголошено.
Головним нововведенням стане розширення можливостей для іноземних громадян, які законно проживають в Андоррі.
Наразі Андорра не входить ні до Європейського союзу, ні до Шенгенської зони. При цьому князівство розташоване між Іспанією та Францією, а особливості прикордонного режиму дозволяють іноземним резидентам перетинати кордони з цими державами на спеціальних умовах.
Нова угода передбачає поширення спрощеного режиму поїздок на всі держави Шенгенської зони.
Для подорожі іноземному резиденту знадобляться чинний закордонний паспорт і посвідка на проживання в Андоррі, що відповідає встановленим вимогам. Право безвізового в’їзду надаватиметься для короткострокових поїздок тривалістю не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. При цьому наявність андоррської посвідки на проживання не надасть іноземцю автоматичного права на працевлаштування або постійне проживання в Іспанії, Франції, Німеччині та інших державах Шенгенської зони. Для цього необхідно буде дотримуватися національного міграційного законодавства відповідної країни.
Угода також передбачає звільнення іноземних резидентів Андорри від реєстрації в європейській системі в’їзду та виїзду Entry/Exit System (EES).
Ця система призначена для електронного обліку перетину зовнішніх кордонів Шенгенської зони громадянами третіх країн. Оскільки Андорра не входить до Шенгенської зони та не має аеропорту з регулярним міжнародним пасажирським сполученням, особливості її географічного розташування створюють складнощі під час застосування стандартних механізмів прикордонного контролю. За відсутності спеціальної угоди іноземні резиденти князівства ризикують зіткнутися з некоректним обліком тривалості перебування в Шенгенській зоні.
Новий документ має усунути цю проблему, зберігши чинну модель вибіркових поліцейських перевірок на кордонах Андорри з Францією та Іспанією.
Крім того, іноземні резиденти князівства будуть звільнені від необхідності отримувати європейський електронний дозвіл ETIAS у випадках, передбачених угодою.
Таким чином, андоррська посвідка на проживання після набуття угодою чинності надаватиме ширші можливості для поїздок Європою.
Розширення свободи пересування супроводжуватиметься посиленням вимог безпеки під час оформлення андоррської посвідки на проживання.
Згідно з угодою, громадяни третіх країн, які подають заяви на отримання або продовження посвідки на проживання, повинні будуть проходити додаткову перевірку з боку компетентних органів Іспанії або Франції.
Перевірки включатимуть використання Шенгенської інформаційної системи (SIS) та інших європейських баз даних. Наявність попереджень про можливу загрозу безпеці держав Шенгенської зони зможе стати підставою для відмови у видачі дозволу на проживання.
Уряд Андорри також планує привести національне міграційне законодавство у відповідність до нових вимог.
Окремі зміни стосуватимуться формату документів. Влада має намір поступово перейти на картки посвідки на проживання уніфікованого зразка, сумісного з вимогами Євросоюзу.
Для іноземців, які вже мають дозволи на проживання, передбачено перехідний період, протягом якого будуть проведені необхідні перевірки та заміна документів.
Конкретні строки початку обміну чинних карток поки не визначено. Зміни торкнуться не лише іноземних резидентів, а й туристів, які відвідують Андорру. Згідно з представленою угодою, час перебування громадян третіх країн на території князівства враховуватиметься під час розрахунку допустимої тривалості короткострокового перебування в Шенгенській зоні.
Таким чином, туристи не зможуть автоматично використовувати поїздку до Андорри для обнулення періоду перебування в країнах Шенгенської угоди.
Максимальний строк короткострокового перебування визначатиметься за правилом 90 днів протягом будь-якого періоду тривалістю 180 днів.
При цьому Андорра збереже самостійний міграційний режим і не стане членом Шенгенської зони.
Для громадян України з біометричними закордонними паспортами нові положення не стануть принциповим розширенням можливості безвізових поїздок. Українці вже мають право відвідувати держави Шенгенської зони без візи на строк до 90 днів протягом 180-денного періоду. Відповідний режим діє з 11 червня 2017 року. Однак угода може мати практичне значення для українців, які постійно проживають в Андоррі, у частині правил прикордонного контролю, застосування EES та ETIAS, а також підтвердження статусу резидента.
Найсуттєвішу перевагу отримають громадяни країн, яким для відвідування Шенгенської зони зазвичай потрібна віза.
Після початку дії угоди вони зможуть використовувати чинну посвідку на проживання в Андоррі для короткострокових поїздок Шенгенською зоною без необхідності окремо оформлювати шенгенську візу. При цьому всі іноземні резиденти повинні будуть відповідати новим вимогам безпеки.
Запропоновані зміни мають значення для ринку нерухомості та програм отримання посвідки на проживання в Андоррі. Князівство пропонує різні підстави для резидентства, зокрема пов’язані з економічною діяльністю, інвестиціями та проживанням фінансово незалежних іноземців.
Дотепер одним з обмежень андоррської посвідки на проживання залишалася відсутність повноцінного права безвізового пересування всією Шенгенською зоною для громадян держав із візовим режимом.
Після набуття угодою чинності це обмеження буде частково усунуто. У результаті андоррські програми резидентства можуть стати привабливішими для іноземних підприємців, інвесторів і заможних громадян третіх країн, зацікавлених у проживанні в князівстві з можливістю короткострокових поїздок Європою.
Водночас нові правила не означають автоматичного пом’якшення вимог до отримання посвідки на проживання, придбання нерухомості або відкриття бізнесу. Навпаки, посилення перевірок безпеки може ускладнити процедуру оформлення дозволів для окремих категорій заявників.
Уряд Андорри продовжує узгоджувати з Іспанією та Францією практичні механізми проведення перевірок, обміну інформацією та взаємодії правоохоронних органів.
АНДОРРА, ІНВЕСТИЦІЇ, ІНВЕСТИЦІЇАНДОРРА, Міграція, НЕРУХОМІСТЬ, Шенген
Український інвестиційно-будівельний конгрес (UIBC) та міжнародний фестиваль архітектури і дизайну September Fest, які відбулися 5 листопада у столичному готелі Hyatt Regency Kyiv, зібрали понад 1500 учасників. Конгрес пройшов у форматі sold-out – усі квитки були розпродані, повідомили організатори заходу.
Основними темами конгресу стали інвестиційний клімат України, відновлення міст і громад, розвиток ринку нерухомості, фінансові інструменти для девелоперів, іпотечне кредитування та нові моделі співпраці бізнесу в умовах війни.
Генеральним партнером UIBC виступила девелоперська компанія «Креатор-Буд», власником і головою ради директорів якої є Ігор Гуда. Генеральним спонсором September Fest стала компанія A Development, власником і директором якої є Олексій Баранов.
Серед партнерів та учасників конгресу були представники «Метінвесту», BGV Development, Bosphorus Development, SAGA Development, ODA Development, Sensar Development, «Інтергал-Буд», Sigma+, Arpha Group, SPATIUM Group, Vlasne Misto, EcoBud Building Group, UDP, Credo Development, Ribas Hotels Group, Kryla Karpaty by Edem та Futura Hata.
Зокрема, у заході взяли участь засновник і CEO SAGA Development Андрій Вавриш, засновник ODA Development Сергій Одарич, засновник і CEO Sensar Development Марк Марченко, комерційний директор BGV Development Євгеній Бінявський, засновник і голова наглядової ради Bosphorus Development Мехмет В. Сачаклиоглу та інші представники будівельної й інвестиційної галузей.
Однією з центральних дискусій стала панель «Київщина: від відновлення до інвестицій», присвячена розвитку громад, реалізації інфраструктурних проєктів та залученню приватного капіталу.
У ній взяли участь міський голова Броварів Ігор Сапожко, міський голова Фастова Михайло Нетяжук, міський голова Бучі Анатолій Федорук, міський голова Білої Церкви Володимир Вовкотруб та міська голова Ірпеня Анжела Макєєва.
До обговорення також долучився колишній виконавчий директор UkraineInvest, старший радник Albright Stonebridge Group Сергій Цівкач. Модератором виступив директор Агенції регіонального розвитку Київської області Назарій Волянський.
Окрему увагу учасники конгресу приділили банківському кредитуванню будівельної галузі, доступності фінансових ресурсів і розвитку державної програми пільгового іпотечного кредитування «єОселя».
У тематичній дискусії взяли участь заступник міністра економіки Віталій Петрук, заступниця голови правління «Укрфінжитла» Ярослава Авраменко, член правління SKY Bank Володимир Чорненький, комерційна директорка «Інтергал-Буд» Олена Рижова та CEO Credo Development Віталій Боруль.
Учасники обговорили чинні умови кредитування, основні бар’єри для масштабування іпотечних програм, можливості залучення банківського фінансування та впровадження нових фінансових продуктів для підтримки попиту на житло. Модератором панелі виступив адвокат, депутат Київради VII та VIII скликань Владислав Михайленко.
У програмі конгресу також виступили головний архітектор Києва, директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександр Свистунов і голова правління «Укрфінжитла» Євген Мецгер.
Міжнародний фестиваль September Fest доповнив ділову програму обговоренням тенденцій архітектури, промислового дизайну, урбаністики та розвитку сучасних міських просторів.
Серед міжнародних спікерів були промислові дизайнери Костянтин Грчич із Німеччини та Рос Лавгроув із Великої Британії, польський архітектор і урбаніст Губерт Траммер, директор із дизайну Zaha Hadid Architects Христос Пассас та італійський архітектор і дизайнер П’єро Ліссоні.
Окремою подією вечірньої програми стало інтерв’ю засновника та керуючого партнера «УкрІнвестКлубу» Дмитра Карпіловського із засновником і співвласником енергетичного холдингу «Гідроенергоінвест-Акванова» / IVT Group, співзасновником Української асоціації відновлюваної енергетики Ігорем Тинним. Основною темою розмови стали інвестиції та розвиток бізнесу.
Завершився захід гала-вечерею в Hyatt Regency Kyiv за участю джазового колективу Savoia Jazz. Ведучим вечірньої програми виступив Володимир Андрієвський.
Український інвестиційно-будівельний конгрес (UIBC) – галузевий комунікаційний майданчик для представників будівельного бізнесу, девелоперських компаній, інвесторів, фінансових установ, архітекторів та органів державної влади. September Fest – міжнародний фестиваль, присвячений архітектурі, дизайну, урбаністиці та розвитку міського середовища. Організатором спільного заходу виступила медіагрупа DMNTR.
«Open4Business» офіційний медіа партнер заходу
У найближчі три місяці можливе закриття або заморозка діяльності близько 20% столичних кафе та ресторанів, повідомила ресторанна консультантка і директорка аналітичного центру “Ресторани України” Ольга Насонова.
“У Києві зараз близько 3500 ресторанів і кафе та 1200 кав’ярень та пекарень у МАФах, на продажу були виставлені в серпні-жовтні 500+ закладів, зараз вже менше, бо близько 150 з них або продалась, або закрилась. Десь 10% існуючих закладів може закритися взимку, ще така сама частка тих, кому вдалося домовитися з орендодавцями про знижені ставки або орендні канікули, повідомляють про заморозку діяльності до весни”, – розповіла агентству “Інтерфакс-Україна” Насонова.
Експертка очікує більшості новин про закриття або розморозку проєктів у лютому-березні, все буде залежати від безпекової та економічної ситуації.
За її словами, зараз найбільш вразлива група закладів – у торгових центрах, які відчувають зменшення відвідуваності на фоні безпекових факторів та відключень електроенергії, а також зміни самого формату споживання.
“Є проблема і з керуючими компаніями, які не готові корегувати умови договорів. І ми бачимо перші згортання мережевих закладів. Наприклад, “Сушія” закрила свої п’ять ресторанів, які розташовувались у торгівельних центрах, бо не домовились по оренді. При цьому заклади мережі у форматі стріт-ритейлу залишилися”, – навела приклад Насонова.
У зоні ризику заклади, які розташовані у МАФах, які Київ продовжує демонтувати, а також маленькі сімейні заклади.
“Зазвичай сімейні заклади на фоні зменшення відвідуваності та збільшення витрат на функційонування (електрика з генераторів, вода тощо) згортають роботу через три-чотири місяці збитків”, – пояснила експертка.
Цієї осені суттєво скоротився сегмент бізнес-ланчів на фоні переводу більшості співробітників на гібридний або дистанційний формат, як наслідок заклади, які були орієнтовані на цю категорію, відчувають значний дефіцит.
“Почав схлопуватись і формат розливних пивних”, – каже Насонова.
Водночас недорогі формати, типу їдальні чи кулінарії, навпаки, відчувають збільшення обсягів, в тому числі тому як відповідь на відключення світла, люди беруть готову їжу додому.
“Ще більш-менш непогано почувають себе заклади, які знаходяться в заселених ЖК, там кафе або піцерія з генератором стають пунктом незламності, а середні чеки навіть збільшуються”, – зазначила вона.
Мережі, які інвестували у служби доставок відмічають зараз зростання цієї послуги.
Національний поштовий оператор АТ «Укрпошта» оголосив тендер на закупівлю програмного забезпечення (ПЗ) для фінансової та банківської компанії, невиключних ліцензій на його використання, а також послуг з трансформації, оновлення, підтримки, супроводу та розвитку ПЗ з очікуваною вартістю 325,5 млн грн без ПДВ.
Згідно з даними системи Zakupivli.Pro, кінцевий термін подання пропозицій — 22 листопада.
Завершити впровадження програмного забезпечення та надання відповідних послуг планується до 31 грудня 2031 року.
Тендерна документація передбачає постачання програмного забезпечення в базовій комплектації, ядра системи та користувацьких ліцензій для фінансової компанії.
Зокрема, закупівля охоплює 2,5 тис. людино-годин на проведення передпроектного дослідження, 30 тис. людино-годин на перший етап впровадження компонентів ПЗ для фінансової компанії та 5 тис. людино-годин на другий етап, який передбачає трансформацію системи в банківську установу.
Ще 5 тис. людино-годин виділено на доопрацювання програмного забезпечення за окремими заявками «Укрпошти».
Крім того, закупівля охоплює 16 послуг з технічної підтримки, супроводу, оновлення та розвитку програмного забезпечення, зокрема його адаптації до вимог Національного банку України (НБУ).
«Укрпошта» вже давно просуває ідею створення поштового банку, проти якої виступає Національний банк України.
У третьому кварталі 2026 року поштовий оператор отримав 78,15 млн грн чистого збитку, що на 48,5% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як планувалося скоротити збиток до 42,87 млн грн.
Водночас у III кварталі компанія збільшила виручку на 14,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року до 3 млрд 451,9 млн грн, при цьому відповідний показник на 3,5% нижчий за план, який передбачав 3 млрд 578,2 млн грн.
АТ «Укрпошта» — національний оператор поштового зв’язку України, що входить до сфери управління Міністерства інфраструктури. З 1947 року входить до Світового поштового союзу.
Джерело: https://zakupivli.pro/gov/tenders/ua-2026-11-06-014758-a/lot-24ed906c683b4fe884061752d8328165
9 листопада Одеська митниця оголосила тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Очікувана вартість закупівлі страхових послуг за умовами тендеру становить 186,3 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій — до 25 листопада.
Об’єднані Арабські Емірати очолили світовий рейтинг паспортів 2026 року за версією міжнародної платформи Passport Reports із показником мобільності 173 напрямки. Друге місце посів Сінгапур, третє – Японія, тоді як Україна розташувалася на 47-й позиції, Сербія – на 57-й, а Росія – на 67-й, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За даними Passport Reports, яка аналізує паспорти 199 країн світу, показник міжнародної мобільності ОАЕ становить 173 напрямки, Сінгапуру – 164, Японії – 162. Четверте місце посіла Малайзія, п’яте – Республіка Корея. Обидві країни мають показник 161 напрямок, однак Малайзія випереджає Південну Корею за кількістю повністю безвізових напрямків.
Серед європейських держав найвищу позицію посів Люксембург – шосте місце. Швейцарія стала сьомою, Бельгія та Франція розділили восьму позицію, а Данія, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Іспанія та Швеція – дев’яту. Десяте місце посіла Хорватія.
Україна за результатами оновлення від 1 листопада 2026 року піднялася з 49-го на 47-ме місце. Український паспорт забезпечує доступ до 128 міжнародних напрямків, що становить 64,6% із 198 оцінюваних напрямків.
Зокрема, громадяни України можуть відвідувати 87 напрямків без візи, вісім – з електронним дозволом на подорож, ще 33 – з отриманням візи після прибуття або за прирівняними спрощеними процедурами. Для решти 70 напрямків необхідне попереднє оформлення візи.
У європейському рейтингу Україна посідає 37-ме місце серед 47 країн, а серед держав – учасниць ОБСЄ – 39-те з 57.
Сербський паспорт перебуває на 57-й позиції зі 118 доступними напрямками. Росія посідає 67-ме місце з показником 110 напрямків, або 55,6% від загальної кількості оцінюваних. Для громадян РФ 77 напрямків доступні без візи, дев’ять – з електронним дозволом, 24 – з візою після прибуття чи за спрощеними процедурами.
Після оновлення 4 листопада російський паспорт опустився з 65-го на 67-ме місце. Passport Reports пов’язує це з припиненням безвізового режиму поїздок громадян РФ до Чорногорії у своїй класифікації.
Окремо платформа оцінює відкритість держав для іноземців. За цим показником Україна посідає 86-те місце серед 199 країн, Росія – 99-те. На відміну від мобільності паспорта, цей індекс характеризує умови в’їзду іноземних громадян.
Основою глобального рейтингу є Mobility Score – кількість напрямків, доступних без попередньої традиційної візи, з електронним дозволом або візою після прибуття. За однакових показників перевагу отримує паспорт із більшою кількістю повністю безвізових напрямків.
В Experts Club зазначають, що Україна зберігає місце серед перших 50 країн світу за міжнародною мобільністю, випереджаючи більшість держав Західних Балкан поза ЄС та Росію.
Водночас рейтинг не враховує обмеження на виїзд окремих категорій українських громадян під час воєнного стану. Експерти рекомендують перевіряти актуальні візові вимоги безпосередньо перед поїздкою за офіційними джерелами країни призначення.
