Як повідомляє Experts Club, ціна на цинк на Лондонській біржі металів піднялася до найвищого рівня за останні понад чотири роки на тлі скорочення доступних запасів та ризиків перебоїв у виробництві в найбільших країнах-постачальниках.
За підсумками торгів 21 серпня вартість металу становила близько 3,82 тис. доларів за тонну, збільшившись приблизно на 2% за день. Під час торгів котирування піднімалися ще вище, оновивши максимум з середини 2022 року.
За останній місяць цинк подорожчав приблизно на 6,5%, а за рік — більш ніж на 36%, що робить його одним із базових металів, які найшвидше дорожчають.
Головним чинником зростання залишається фізична напруженість ринку. Запаси цинку в системі LME опустилися нижче 100 тис. тонн, а різниця між ціною металу з негайною поставкою та тримісячними ф’ючерсами істотно збільшилася, що вказує на підвищений попит на доступний метал. За даними Shanghai Metals Market, 20 серпня запаси LME становили близько 94,4 тис. тонн.
Додатковий тиск на пропозицію чинять виробничі проблеми. Сильні дощі та повені в окремих регіонах Китаю створили ризики для видобувних і металургійних підприємств. Коригування обсягів виробництва на одному з родовищ на південному заході країни може скоротити серпневий випуск концентрату приблизно на 1 тис. тонн, а технічне обслуговування одного з підприємств Центрального Китаю — виробництво рафінованого цинку ще на 1–1,5 тис. тонн.
Зниження виробництва фіксують і великі міжнародні компанії. Власний видобуток цинку компанією Glencore у першому півріччі скоротився, випуск концентрату компанією Boliden знизився порівняно з попереднім кварталом, а MMG повідомила про скорочення виробництва у другому кварталі в річному вимірі.
Цинк насамперед використовується для оцинкування сталі та захисту металевих конструкцій від корозії, тому попит на нього тісно пов’язаний із будівництвом, автомобілебудуванням та інвестиціями в інфраструктуру. Додатковими довгостроковими драйверами стають відновлювана енергетика та нові технології зберігання енергії.
При цьому висока ціна здатна стимулювати відновлення видобутку та поставок. Раніше ринок кілька років перебував під тиском після цінового піку 2022 року, що призводило до закриття або консервації частини менш рентабельних потужностей.
Experts Club раніше оприлюднив рейтинг найбільших виробників цинку на основі даних USGS та International Lead and Zinc Study Group. За підсумками 2024 року лідером був Китай із близько 4 млн тонн, далі йшли Перу — 1,3 млн тонн та Австралія — 1,1 млн тонн.
Як повідомляє Experts Club, ціни на мідь завершили останній торговельний тиждень зростанням: 21 серпня тримісячні контракти на Лондонській біржі металів (LME) торгувалися на рівні близько 14,23 тис. доларів за тонну, додавши приблизно 1,4% за день.
Підтримку ринку надали ослаблення долара США та заяви китайської влади про намір збільшити роль бюджетних витрат у стимулюванні внутрішнього попиту. Китай залишається найбільшим світовим споживачем міді, тому очікування додаткових державних витрат традиційно надають підтримку котируванням промислового металу.
Протягом тижня волатильність залишалася високою. У понеділок вартість міді піднялася до 14 396 доларів за тонну — максимуму за шість місяців. Зростання було пов’язане насамперед із побоюваннями щодо обмеженої пропозиції доступного металу за межами США.
Однак потім ситуація дещо стабілізувалася завдяки надходженню міді на склади LME. Премія готівкової міді до тримісячного контракту скоротилася з $436 за тонну в понеділок до близько $55 до п’ятниці, що свідчить про послаблення напруженості з поставками для негайної доставки.
При цьому фундаментальні ризики дефіциту повністю не зникли. У середині серпня на LME стався короткочасний squeeze: великі довгі позиції виявилися порівнянними з доступними біржовими запасами, що призвело до різкого підвищення вартості металу для найближчої поставки. Після цього на біржові склади почала надходити додаткова мідь із США та Азії.
Додатковий сигнал з боку Китаю залишається неоднозначним. Премія Yangshan, що відображає попит китайських покупців на імпортну мідь, до кінця тижня збільшилася приблизно на 7% — до $93 за тонну. Одночасно запаси міді на складах Шанхайської ф’ючерсної біржі за тиждень зросли на 28%.
У більш довгостроковій перспективі ринок залишається у вираженому висхідному тренді. Індикативні котирування міді на 21 серпня були приблизно на 47% вищими за рівень річної давності.
Зростання попиту підтримується розширенням електромереж, будівництвом дата-центрів, розвитком електромобілів, сонячної та вітрової енергетики, тоді як швидко збільшити видобуток міді складно через тривалі терміни запуску нових родовищ.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club опублікував коротке відео про динаміку світового видобутку міді у 1970–2024 роках. Згідно з наведеними даними, найбільшим виробником у 2024 році залишалася Чилі з 5,3 млн тонн, за нею йшли ДР Конго з 3,3 млн тонн і Перу з 2,6 млн тонн.
Переглянути відеоролик Experts Club про світовий видобуток міді – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=dDXmg9cHOYbbGUaX
https://www.experts.news/posts/svitovi-tsiny-na-mid-znovu-zrostayut
Як повідомляє Fixygen, криптовалютний ринок завершив тиждень 17-23 серпня різким зростанням: Bitcoin подорожчав приблизно на 23%, Ethereum – більш ніж на 30%, а низка великих альткоїнів показала ще вищу динаміку. Головними драйверами стали приплив коштів у американські спотові криптовалютні ETF, ослаблення долара, зміни на ринку держоблігацій США та позитивні регуляторні сигнали з Вашингтона.
Станом на 23 серпня Bitcoin торгувався приблизно по $77,2 тис. проти близько $62,9 тис. наприкінці попереднього тижня. Протягом 21 серпня котирування піднімалися до $79,3 тис., що стало максимумом приблизно за три місяці. Таким чином, BTC показав найкращу тижневу динаміку більш ніж за два роки.
Ethereum зростав ще швидше. ETH піднявся приблизно з $1,88 тис. до $2,46 тис., або більш ніж на 30%. Лише 19 серпня друга за капіталізацією криптовалюта додала близько 17,5%, а 21 серпня – ще понад 8%.
Ралі поширилося і на альткоїни. XRP протягом тижня зростав приблизно на 40% і більше, Solana – більш ніж на 20%, суттєве зростання також демонстрували Chainlink, Hyperliquid, Dogecoin та низка інших великих цифрових активів. Таким чином, цього разу зростання не обмежилося лише Bitcoin.
Одним із головних факторів став різкий розворот потоків у американські криптовалютні ETF. За п’ять торгових сесій 17-21 серпня спотові Bitcoin та Ethereum ETF у США залучили сукупно близько $2,6 млрд, що стало їхнім найкращим тижневим результатом з жовтня 2025 року.
На Bitcoin ETF припало близько $1,92 млрд, на Ethereum ETF – близько $697 млн. При цьому фонди на Bitcoin фіксували чистий приплив усі п’ять торгових днів поспіль. Обсяг торгів Bitcoin ETF за тиждень перевищив $22 млрд і більш ніж утричі перевищив показник попереднього тижня.
Додатковий імпульс ринок отримав 19 серпня після рішення Міністерства фінансів США збільшити обсяги викупу довгострокових казначейських облігацій. Це спричинило зниження прибутковості частини держпаперів та послаблення долара, а інвестори активізували покупки золота і Bitcoin як альтернативних активів.
За даними Reuters, долар до кінця тижня опустився до тримісячного мінімуму щодо євро, що також створило сприятливий фон для криптовалют. Bitcoin у цей період розглядався частиною інвесторів поряд із золотом як елемент так званої debasement trade – ставки на активи з обмеженою пропозицією на тлі побоювань щодо боргу та бюджетної політики США.
Важливим фактором стало і закриття великих коротких позицій. Стрімке проходження Bitcoin рівнів $65 тис., $70 тис. і $75 тис. змусило трейдерів, які ставили на подальше падіння, масово закривати позиції. За різними оцінками, протягом найбільш активної частини ралі було ліквідовано понад $4 млрд коротких позицій на крипторинку, що додатково прискорило зростання.
Позитивним для сектору став і регуляторний фон у США. 18 серпня Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) запропонувала новий спеціалізований режим для певних операцій та розміщень криптоактивів. SEC зазначає, що мета змін – адаптувати правила до особливостей цифрових активів, полегшити залучення капіталу та водночас зберегти вимоги щодо захисту інвесторів.
Таким чином, за один тиждень на ринку одночасно зійшлися кілька сприятливих факторів: сильний інституційний попит через ETF, ослаблення долара, покращення очікувань щодо ліквідності та пом’якшення регуляторної невизначеності.
Водночас вихідні показали, що після настільки швидкого зростання інвестори почали частково фіксувати прибуток. Bitcoin після максимуму понад $79 тис. повернувся до району $76-77 тис., Ethereum після перевищення $2,5 тис. торгувався біля $2,4-2,5 тис. Це поки більше схоже на консолідацію після різкого стрибка, ніж на повноцінний розворот тенденції.
Ключовим випробуванням для криптовалют уже наступного тижня стане монетарна політика США. 27-29 серпня відбудеться економічний симпозіум у Jackson Hole, а 28 серпня запланований виступ голови Федеральної резервної системи Кевіна Ворша. Ринок уважно стежитиме за його оцінкою інфляції, процентних ставок та ситуації на ринку облігацій.
Для Bitcoin найближчою важливою зоною опору залишається район $79-80 тис. Закріплення вище цього рівня може відкрити шлях для продовження відновлення після падіння з рекордних рівнів 2025 року. Водночас після зростання більш ніж на 20% за один тиждень ризик короткострокової корекції залишається високим.
Для Ethereum ключовим стане утримання зони $2,3-2,4 тис. та продовження припливу коштів у спотові ETH ETF. Саме стійкість інституційного попиту після найкращого тижня для ETF у 2026 році покаже, чи переросте нинішнє ралі у довший висхідний тренд.
Fixygen продовжить стежити за потоками в криптовалютні ETF, політикою ФРС, динамікою долара та поведінкою Bitcoin біля рівня $80 тис., які можуть визначити напрямок ринку наприкінці серпня.
Фізичні особи-підприємці, зареєстровані в Києві, станом на липень 2026 року заборгували державі 2,61 млрд грн податків, що є найбільшим показником серед регіонів України, свідчать дані Державної податкової служби, проаналізовані Opendatabot.
На столицю припадає близько 16% усієї податкової заборгованості ФОП у країні, яка становить 16,6 млрд грн.
На другому місці — Одеська область із заборгованістю підприємців близько 1,6 млрд грн, на третьому — Київська область із 1,37 млрд грн.
У сукупності на Київ, Одеську та Київську області припадає приблизно третина всіх податкових боргів українських підприємців.
При цьому за кількістю боржників лідирує Київська область, де податковий борг мають 182,64 тис. ФОП. За рік їхня кількість збільшилася приблизно в 1,5 раза.
В Одеській області налічується 119,47 тис. підприємців-боржників, у Харківській — 101,5 тис.
Загалом в Україні податкову заборгованість мають близько 1,5 млн ФОП на загальну суму 16,6 млрд грн.
Джерело: Opendatabot, дані Державної податкової служби України станом на липень 2026 року.
Українські металургійні підприємства у січні-липні 2026 року скоротили валютну виручку від експорту чорних металів на 7,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $1,678 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
За січень-липень 2025 року експорт чорних металів приносив Україні $1,816 млрд.
Частка чорних металів у загальному товарному експорті країни також знизилася — до 6,95% з 7,79% роком раніше, тобто на 0,84 процентного пункту.
Водночас імпорт чорних металів в Україну продовжив зростати. За сім місяців він збільшився на 7,2% — до $1,023 млрд.
Таким чином, українська металургія у 2026 році одночасно зіткнулася зі зниженням експортної виручки та зростанням конкуренції з боку імпортної продукції.
Для порівняння: за підсумками 2025 року Україна, навпаки, збільшила виручку від експорту чорних металів на 7,85% — до $3,339 млрд, після зростання на 16,9% у 2024 році.
Джерело: Державна митна служба України, дані за січень–липень 2026 року.
Як повідомляє Еxperts.news, вартість алюмінію зросла на заключних торгах тижня після кількох днів підвищеної волатильності на тлі ризиків для поставок із Близького Сходу, змін у китайському експорті та очікувань можливого пом’якшення американських тарифів на канадський метал.
На Лондонській біржі металів 21 серпня ціна на алюміній подорожчала приблизно на 1,2% — до 3 242 доларів за тонну. Інші ринкові індикатори протягом дня показували рівень близько 3,23–3,25 тис. доларів за тонну.
За останній місяць метал подорожчав приблизно на 1,8%, а порівняно з рівнем річної давності алюміній залишається дорожчим майже на 24%.
Незважаючи на зростання під час останніх торгів, ціна значно відступила від максимуму початку червня. Тоді тримісячний алюміній на LME піднімався до $3 787,5 за тонну — максимального рівня приблизно за чотири роки. До середини серпня ціна опустилася приблизно до $3,27 тис. за тонну.
Головною причиною червневого стрибка стали перебої з поставками з Близького Сходу на тлі конфлікту з Іраном. До загострення ситуації держави Перської затоки забезпечували близько 10% світового виробництва первинного алюмінію. Додаткові проблеми виникали на підприємствах, що залежали від поставок газу.
Однак значну частину дефіциту компенсував Китай. У першому півріччі китайський експорт алюмінієвих сплавів майже подвоївся — до 238,5 тис. тонн, а поставки напівфабрикатів збільшилися на 18% — до 3,2 млн тонн. Водночас внутрішній попит Китаю залишався відносно слабким, тоді як виробництво первинного алюмінію перебувало на рівні, близькому до історично високих показників.
Китайські підприємства зараз працюють на межі встановленої Пекіном національної межі виробничих потужностей у 45 млн тонн на рік, що обмежує можливість подальшого швидкого розширення виробництва.
Ще одним фактором для ринку стали торговельні переговори між США та Канадою. За даними Reuters, сторони наблизилися до угоди, яка потенційно може знизити американські тарифи на канадський алюміній з 50% до 25%. Таке рішення здатне знову підвищити привабливість поставок канадського металу до США та скоротити обсяги, що надходять до Європи.
У результаті ринок алюмінію перебуває між двома протилежними тенденціями: відновлення та зростання китайських поставок обмежують ціни, тоді як геополітичні ризики, обмеження виробництва та торговельні бар’єри підтримують їх значно вище торішніх рівнів.
Раніше аналітичний центр Experts Club опублікував коротке відео про світове виробництво алюмінію в 1970–2024 роках. Згідно з аналізом центру, у 2024 році Китай виробив близько 43 млн тонн первинного алюмінію, або приблизно 60% світового обсягу. Далі йшли Індія — близько 4,2 млн тонн, Росія — 3,8 млн тонн, Канада — 3,3 млн тонн та ОАЕ — 2,7 млн тонн.
Переглянути короткий відеоролик Experts Club про світове виробництво алюмінію — https://youtube.com/shorts/cVVIjdMZL-w?si=dAUR8Purot4TxLsm
LME, АЛЮМИНИЙ, ВИРОБНИЦТВО, КИТАЙ, МИТО
