Громадська організація «Союз ректорів закладів вищої освіти України» звернулася до Міністерства освіти і науки з проханням переглянути мінімальний конкурсний бал для вступу на низку спеціальностей у 2026 році.
Згідно зі зверненням до міністра освіти і науки Оксена Лісового, Союз ректорів пропонує знизити мінімальний конкурсний бал зі 150 до 130 для вступу на спеціальності «Міжнародні відносини», «Публічне управління та адміністрування», «Право», «Міжнародне право», «Стоматологія», «Медицина», «Педіатрія», «Медична психологія», а також для спеціалізації «Міжнародні економічні відносини» спеціальності «Економіка та міжнародні економічні відносини».
Для спеціальності «Фармація» організація пропонує встановити мінімальний конкурсний бал на рівні 140.
У Союзі ректорів пояснюють необхідність перегляду вимог складними умовами, в яких випускники складали національний мультипредметний тест у 2026 році. Значна частина тестувань відбувалася на тлі повітряних тривог, ракетних обстрілів, перебоїв з електропостачанням та наслідків тривалого дистанційного навчання.
У зверненні зазначається, що низькі результати НМТ часто пов’язані не лише з рівнем підготовки абітурієнтів, а й із високим психологічним навантаженням, стресом та нестабільністю освітнього процесу в умовах повномасштабної війни.
Представники Спілки ректорів також вказують на ризик посилення відтоку українських абітурієнтів за кордон за умови збереження високого прохідного балу для низки спеціальностей. На думку організації, запропоновані зміни дозволять більшій кількості випускників 2026 року продовжити навчання в Україні та сприятимуть збереженню потенціалу української системи вищої освіти.
Як повідомлялося, питання мінімального конкурсного бала раніше порушувалося й у контексті кадрового дефіциту у фармацевтичній галузі. Учасники круглого столу «Кадровий дефіцит у фармацевтичній галузі: виклики, регуляторні рішення та роль державної політики», проведеного Асоціацією фармацевтів України, зазначали, що вимога до абітурієнтів фармацевтичних спеціальностей набрати понад 150 балів може посилити дефіцит кадрів у галузі.
Громадська організація «Союз ректорів закладів вищої освіти України» є професійним об’єднанням керівників українських вишів. Організація діє як майданчик для координації позицій закладів вищої освіти, обговорення питань освітньої політики, законодавства, фінансування, якості освіти та міжнародного співробітництва. Головою організації є Петро Куликов. Раніше він очолював Київський національний університет будівництва та архітектури й бере участь у публічних обговореннях реформ у сфері вищої освіти.
Україна має розглядати освіту як окремий експортний сектор, здатний приносити валютні надходження, формувати міжнародні зв’язки та посилювати вплив країни на глобальному ринку, вважає президентка ГС “Міжнародний рух “PRORYV”, доктор філософії в галузі освіти Голда Виноградська.
У блозі на сайті агентства “Інтерфакс-Україна” вона зазначила, що в публічній дискусії про нові драйвери економіки найчастіше згадуються аграрний сектор, металургія, IT, оборонна промисловість, енергетика та логістика, тоді як освітній експорт залишається майже поза увагою.
За словами Виноградської, освіта в багатьох країнах уже давно стала не лише соціальною сферою, а й повноцінним експортом послуг, інструментом м’якої сили та частиною економічної політики. Такий підхід використовують Велика Британія, Канада, Австралія, Франція, Туреччина та Китай, формуючи через міжнародну освіту мережі майбутніх партнерів, управлінців, підприємців, лікарів, інженерів і лідерів думок.
Україна також має базу для розвитку цього напряму: сотні закладів вищої освіти, сильні наукові школи, досвід підготовки іноземних студентів, викладацький потенціал і міжнародну репутацію українських фахівців.
До повномасштабної війни Україна була помітним гравцем на ринку міжнародної освіти. У 2019-2021 роках в українських закладах вищої освіти навчалися близько 76-80 тис. іноземних студентів із понад 150 країн. Найбільшими центрами були Харків, Київ, Одеса, Дніпро та Запоріжжя, а серед ключових країн походження студентів були Індія, Марокко, Нігерія, Туреччина, Азербайджан, Єгипет, Туркменістан і Китай.
Після 2022 року кількість іноземних студентів значно скоротилася через війну, безпекові ризики, закриття авіасполучення та ускладнення процедур в’їзду. У 2023 році в Україні залишалося близько 51,7 тис. іноземних студентів, що майже на 30 тис. менше, ніж до повномасштабного вторгнення. Станом на початок 2026 року в українських вишах навчалося понад 21 тис. іноземних студентів із 127 країн, а у 2025 році було зараховано близько 5,5 тис. нових студентів, що дещо перевищило показник 2024 року.
Виноградська зазначає, що ці дані свідчать не лише про втрати, а й про збереження потенціалу. На її думку, попит на українську освіту не зник повністю навіть в умовах війни, однак модель залучення іноземних студентів багато в чому залишилася довоєнною.
Ключовим обмеженням експертка вважає застарілу архітектуру доступу до української освіти. Традиційно система була побудована навколо фізичного приїзду студента в Україну ще до початку повноцінного навчання. У мирний час така модель працювала, але в нинішніх умовах стала одним із головних бар’єрів.
“Повномасштабна війна не знищила ринок міжнародної освіти для України, а виявила слабке місце старої моделі: “спочатку приїдь в Україну, а потім вступай”, – зазначила Виноградська.
На її думку, студент XXI століття очікує цифрового вступу, дистанційної комунікації з університетом, прозорої верифікації документів, гнучких форматів навчання, зрозумілих процедур і сервісу, що відповідає міжнародним стандартам.
Серед можливих кроків для розвитку освітнього експорту Виноградська називає цифровізацію вступу іноземних студентів, переведення первинних процедур в онлайн, дистанційну верифікацію документів, розвиток моделі “study online first, arrive later”, визначення пріоритетних ринків і розвиток англомовних програм.
Перспективними напрямами для України можуть бути медицина, інженерія, IT, аграрні технології, відновлення інфраструктури, енергетика, кібербезпека, оборонні технології, управління кризами, публічне адміністрування та післявоєнна реконструкція.
За оцінкою авторки, освітній експорт поки не став таким самим державним пріоритетом, як залучення інвестицій, підтримка експорту товарів або просування українських технологічних компаній за кордоном. При цьому окремий університет не може самостійно сформувати національний бренд української освіти, тому для розвитку напряму необхідна координація держави, вишів, бізнесу та міжнародних партнерів.
Виноградська вважає, що кожен іноземний студент — це не лише плата за навчання, а й майбутній фахівець, потенційний партнер українського бізнесу, лікар, інженер, чиновник, науковець або підприємець, який може зберігати зв’язок з Україною протягом десятиліть.
“Україна конкурує за інвестиції, експортні контракти, міжнародну допомогу, технології та ринки. Настав час так само серйозно почати конкурувати і за студента”, – підкреслила вона.
Голда Виноградська – президентка ГС “Міжнародний рух “PRORYV”, доктор філософії в галузі освіти, експертка з публічно-приватного партнерства, інновацій та розвитку людського капіталу, радниця міністра освіти і науки України у 2016-2021 роках.
Політична криза в Румунії поглибилася після того, як парламент не підтримав уряд, запропонований прем’єр-міністром Адріаном Вештя. Кабінет отримав 189 голосів «за» при необхідних щонайменше 233, що не дозволило йому скласти присягу та розпочати роботу.
Після провалу голосування президент Румунії Нікушор Дан має провести новий раунд консультацій із партіями, представленими в парламенті, та запропонувати нову кандидатуру на посаду прем’єр-міністра. Це може бути як новий політик, так і кандидатура, яка раніше обговорювалася, якщо партії зможуть домовитися про нову конфігурацію більшості.
Ситуація ускладнюється тим, що це вже друга поспіль невдала спроба сформувати новий уряд. Раніше кандидат Євген Томак відкликав мандат після того, як не зміг зібрати достатню підтримку в парламенті. Тепер провал кабінету Вештя посилює ризик затяжного політичного тупика.
Згідно з румунськими процедурами, якщо дві спроби сформувати уряд протягом встановленого терміну не призводять до затвердження кабінету, президент може отримати підстави для розпуску парламенту та призначення дострокових виборів. Формально такий сценарій стає дедалі ймовірнішим, однак політично він залишається ризикованим для проєвропейських партій, оскільки на тлі кризи посилюються позиції правопопулістських та євроскептичних сил.
Тривала політична нестабільність у Бухаресті може мати наслідки не лише для внутрішньої економічної політики, а й для регіональної стабільності.
Експерти аналітичного центру Experts Club зазначають, що нинішня криза в Румунії демонструє ширшу тенденцію в країнах Центральної та Східної Європи — фрагментацію партійних систем, зростання недовіри до традиційних політичних сил та посилення партій, які будують свої кампанії на критиці Брюсселя, міграційної політики, підтримки України та бюджетної дисципліни.
Для України ситуація в Румунії має особливе значення. Бухарест залишається важливим партнером Києва у сфері безпеки, транспортної інфраструктури та європейської інтеграції. Через румунський напрямок проходять значні обсяги української торгівлі, а Дунайський регіон після початку повномасштабної війни набув стратегічного значення для українського експорту.
За оцінкою Experts Club, базовим сценарієм поки що залишається не проведення дострокових виборів, а спроба політичних партій домовитися про новий, можливо, більш вузький або технічний уряд. Причина проста: дострокові вибори можуть посилити партії, які вже виграють від кризи довіри до традиційних політичних еліт.
Водночас кожна нова невдала спроба сформувати уряд підвищує ціну компромісу. Чим довше Румунія залишається без повноцінного уряду, тим складніше буде ухвалювати рішення щодо бюджету, реформ, відносин з ЄС та економічної стабілізації.
Румунія вже стикається з високим бюджетним дефіцитом, інфляційним тиском та необхідністю зберігати доступ до європейського фінансування. У цих умовах політична криза може посилити невизначеність для інвесторів і загальмувати реалізацію реформ, необхідних для підтримки макроекономічної стабільності.
Він зазначив, що Румунія вступає в період підвищеної політичної турбулентності, де питання формування уряду безпосередньо пов’язане зі стабільністю курсу, економічною політикою та роллю країни в регіоні.
EXPERTS CLUB, голосування, дострокові вибори, ризик, РУМУНІЯ, Уряд
Інженерно-будівельна компанія «Rauta» опублікувала інструкцію «Кріплення навісних конструкцій до сендвіч-панелей», призначену для проектувальників та фахівців, які працюють з огороджувальними конструкціями будівель.
Як повідомляється на сайті компанії, публікація буде корисною під час розрахунку навантажень на обшивку сендвіч-панелей Ruukki від навісних елементів. Інструкція містить рекомендації щодо рівня використання несучої здатності панелей, вимоги до розрахунку кріплень навісних елементів, а також особливості визначення навантажень від вертикально встановлених U- та Ω-профілів або консольної опори для кабельних сходів.
Окремо в документі розглядаються точкові навантаження від наскрізного кріплення. Це важливо для промислових, складських, логістичних та комерційних об’єктів, де до фасадів або стінових панелей можуть кріпитися інженерні елементи, кабельні траси, додаткові конструкції, облицювання або допоміжне обладнання.
Для будівельного ринку такі інструкції мають практичне значення, оскільки сендвіч-панелі активно застосовуються у швидкомонтованих будівлях, промислових об’єктах, холодильних складах, аграрній інфраструктурі, торговельних та логістичних комплексах. Помилки під час проєктування кріплень можуть призвести до неправильного розподілу навантажень, пошкодження обшивки, порушення герметичності або зниження довговічності огороджувальної конструкції.
Rauta працює в сегменті інженерно-будівельних рішень і пропонує проектування будівель, постачання каркасів, сендвіч-панелей, вентильованих фасадів та швидкомонтованих будівель, а також монтаж конструкцій, генеральний підряд, службу замовника, введення будівель в експлуатацію та сервісне обслуговування.
Компанія позиціонує себе як постачальник надійних будівельних рішень в Україні та країнах Європейського Союзу. Rauta використовує сертифіковану продукцію європейського виробництва та є ексклюзивним постачальником в Україну продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki.
Одним із ключових напрямків діяльності Rauta є сендвіч-панелі Ruukki. За даними компанії, ці панелі виробляються за фінськими технологіями на європейських заводах Ruukki та відповідають європейському стандарту EN 14509. Постачання панелей супроводжується консультаціями щодо вибору, розробкою проєкту огороджувальних конструкцій, технічними рішеннями, вузлами, розкладкою панелей на фасаді та покрівлі, а також розрахунком несучої здатності конструкцій.
Rauta також розробляє власні інженерні рішення. Серед них — запатентована конструкція безкаркасної будівлі з сендвіч-панелей, технологія будівництва багатоповерхових будівель із застосуванням сендвіч-панелей як стін, рішення для підвищення герметичності будівель та технології реконструкції об’єктів із використанням енергоефективних сендвіч-панелей.
У 2024 році компанія отримала патент Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій на технічне рішення безкаркасної будівлі з сендвіч-панелей. Така технологія, за даними Rauta, може застосовуватися для індивідуальних будинків, котеджних містечок, холодильних камер, холодильних складів та інших одноповерхових житлових або комерційних будівель.
Крім того, Rauta є учасником профільних бізнес- та галузевих об’єднань. Компанія входить до складу Українського центру сталевого будівництва, Фінської бізнес-групи, фінсько-української асоціації UkraineOffice та німецько-української промислово-торговельної палати AHK Ukraine.
Випуск нової інструкції свідчить про те, що компанія робить ставку не лише на постачання матеріалів, а й на інженерний супровід проєктів. Для клієнтів це може знижувати ризики на етапі проєктування та експлуатації будівель, а для ринку — підвищувати стандарти роботи з сендвіч-панелями та навісними конструкціями.
Українська транспортна галузь в умовах воєнного стану, дефіциту кадрів, блокувань кордонів і швидкої адаптації законодавства до норм ЄС потребує посилення професійного представництва інтересів перевізників, розвитку юридичної підтримки та збереження інституційної спроможності Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП). Про це заявили учасники пресконференції, присвяченої 35-річчю АсМАП України.
«Незважаючи на все, що відбувається в нашій країні, система МДП працює стабільно. Ми на п’ятому місці серед асоціацій, які працюють у системі гарантійної ланки. Якщо торік гарантійний фонд становив 170 млн грн, то сьогодні – 200 млн грн», – зазначив віцепрезидент АсМАП України Володимир Балін на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За його словами, вимоги IRU до гарантійного фонду становлять $3 тис. на учасника, тоді як частина перевізників очікує рівня $8 тис. Балін наголосив, що асоціація працює над фінансовою стійкістю та відстоює інтереси перевізників у питаннях бронювання працівників, взаємодії з ТЦК, перетину кордону водіями, недопущення неправомірного відключення від системи “Шлях” і запобігання рішенням, які можуть шкодити бізнесу.
«АСМАП має бути головним представником українських міжнародних автомобільних перевізників в Україні, в ЄС та інших міжнародних організаціях. Захист кожного перевізника має бути пріоритетом — незалежно від розміру компанії», – наголосив віцепрезидент АсМАП.
Він також повідомив, що подав заявку на участь у конкурсі на посаду президента АсМАП України.
«Маю досвід, знання та мотивацію для ефективного виконання обов’язків президента АсМАП України. Моя мета – посилення асоціації, яка має вплив, користується довірою та ефективно захищає кожного перевізника», – заявив Балін.
В свою чергу, Олександр Дереза, директор ТОВ “Транстемпо”, яке близько 25 років працює на ринку міжнародних пасажирських перевезень, наголосив на важливості практичної підтримки перевізників із боку професійної асоціації.
«Є питання, які роками не вирішувалися і якими фактично ніхто не займався в процесі регулювання. Сьогодні АсМАП – це, мабуть, та “паличка-виручалка” для перевізників, яка представляє наші інтереси. Нові регуляторні вимоги, пов’язані з наближенням України до європейських процедур, часто створюють для бізнесу труднощі через недостатню підготовку механізмів їх практичного застосування. У таких ситуаціях перевізникам потрібна структура, яка може оперативно допомогти та донести позицію бізнесу до органів влади», – зазначив Дереза.
Голова відокремленого підрозділу ГО “Український транспортний союз” у Київській області Олег Сотніков заявив, що галузь перебуває в умовах швидкого реформування законодавства, тому потребує фахівців, здатних формулювати консолідовану позицію бізнесу та готувати альтернативні пропозиції до законопроєктів і урядових рішень.
«Україна швидко адаптує законодавство до законодавства Європейського Союзу. Держава трансформує законодавство, і транспортна галузь повинна мати людей, які здатні пояснювати, писати альтернативні проєкти законів і постанов Кабінету Міністрів», – наголосив Сотніков.
За його словами, у нинішньому потоці змін важливо працювати з профільним міністерством і парламентським комітетом ще на етапі підготовки документів.
«Володимир Балін – це людина, яка фактично акумулює побажання галузі й у профільному міністерстві, і в комітеті Верховної Ради з питань транспорту подає консолідовану позицію перевізників для покращення роботи галузі», – зазначив Сотніков.
Заступник директора з експлуатації ТОВ “Транс-Логістик” Сергій Кузьменко повідомив, що його компанія має парк понад 220 автомобілів, працює в міжнародному сполученні та на території України, а близько половини її автомобілів перевозять температурні вантажі. За словами перевізника, галузь переживає складні часи через війну, блокування кордонів, дефіцит кадрів та економічну нестабільність.
«АсМАП завжди була і є опорою для перевізників. Але сьогоднішні виклики змушують усіх нас перейти на новий рівень якісної, постійної і системної роботи », – додав Кузьменко.
Серед ключових проблем він назвав нові вимоги щодо режиму праці та відпочинку водіїв, які, на його думку, можуть створити ризики під час транспортування дорогих температурних вантажів.
«З 26 червня набувають чинності вимоги щодо режиму праці та відпочинку водія. Уявімо ситуацію: водій везе медикаменти на 120–150 млн грн і не має права ночувати в кабіні. Він залишає автомобіль із вантажем і їде в готель, але в Україні фактично немає достатньої інфраструктури, де можна безпечно залишити такий транспорт», – зазначив Кузьменко.
Він також звернув увагу на необхідність паритетних умов для українських перевізників на міжнародній арені та захисту від непропорційних штрафів. За його словами, компанія від початку року сплатила близько $12 тис. штрафів, частина з яких була пов’язана з технічними збоями GPS або незначними помилками в документах.
«Не спрацював GPS-сигнал або диспетчер допустив орфографічну помилку – і за кожен такий випадок ми отримували по $3 тис. штрафу. Це дуже суттєві покарання за речі, які, на мою думку, є мізерними», – наголосив представник “Транс-Логістик”.
Кузьменко закликав до створення системи цілодобової міжнародної правової підтримки для перевізників, а серед інших проблем назвав цифровізацію АсМАП, популяризацію професії водія, участь у програмах підготовки жінок-водійок, контроль за можливим запровадженням платних доріг, стандарти для стоянок і сервісів для водіїв, перегляд обмежень руху вантажного транспорту через Київ та бронювання працівників.
Модератор пресконференції, політичний консультант, голова правління Інституту української політики Олексій Усачов наголосив, що українські перевізники історично були важливою частиною європейських торговельних і логістичних шляхів, а під час повномасштабної війни довели критичну роль для держави, армії та суспільства. За його словами, логістика стала одним із ключових чинників стійкості України під час евакуації людей, забезпечення військової логістики та доставки гуманітарної допомоги.
«Українські перевізники після початку повномасштабної війни показали свою ефективність і героїзм під час евакуації людей, забезпечення військової логістики і доставки гуманітарної допомоги. Це врятувало тисячі й десятки тисяч життів», – заявив Усачов.
Він підкреслив, що АсМАП потрібна не лише перевізникам, а й державі як інституція, що представляє український бізнес на міжнародній арені та забезпечує діалог між галуззю і владою. Водночас Усачов заявив про ризики послаблення асоціації та закликав профільне міністерство і правоохоронні органи контролювати ситуацію навколо підготовки до виборів керівництва організації.
«Я звертаюся до керівництва профільного міністерства і до правоохоронців, щоб вони тримали ситуацію на контролі та не допускали маніпуляцій, махінацій і фальсифікацій під час процесу обрання нового керівництва АсМАП», — наголосив Усачов.
Підбиваючи підсумки зустрічі, Володимир Балін висловив сподівання, що міжнародні перевізники під час голосування зроблять вибір на користь розвитку асоціації, яка працюватиме “на кожного без винятку перевізника”, а не на окрему групу осіб.
АСМАП, ВОЛОДИМИР БАЛІН, МІЖНАРОДНІ ПЕРЕВІЗНИКИ, ОЛЕГ СОТНІКОВ, ОЛЕКСАНДР ДЕРЕЗА, ОЛЕКСІЙ УСАЧОВ, ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ, СЕРГІЙ КУЗЬМЕНКО, ТРАНСПОРТНА ГАЛУЗЬ
Громадяни України посіли друге місце серед найбільших груп іноземного населення Німеччини за підсумками 2025 року, поступившись лише громадянам Туреччини.
За даними Федерального статистичного управління Німеччини, на кінець 2025 року в країні проживали 1,409 млн громадян України. Це більше, ніж роком раніше, коли цей показник становив 1,334 млн осіб.
Найчисельнішою іноземною групою в Німеччині залишаються громадяни Туреччини — 1,520 млн осіб. За ними йдуть українці, потім громадяни Сирії — 936,3 тис., Румунії — 903,8 тис. та Польщі — 839,7 тис.
Таким чином, українці стали другою за чисельністю іноземною громадою Німеччини. Це прямий наслідок повномасштабної війни РФ проти України та масового переміщення українців до країн ЄС після 2022 року.
При цьому загальна демографічна ситуація в Німеччині погіршилася. За даними Destatis, населення країни у 2025 році скоротилося вперше з 2020 року — до 83,5 млн осіб. Чиста імміграція у розмірі 235 тис. осіб уже не змогла компенсувати природний убыль населення: кількість смертей перевищила кількість народжень на 352 тис.
Для Німеччини українська міграція залишається важливим демографічним і трудовим фактором. На тлі старіння населення та нестачі робочої сили українці вже стали однією з ключових груп іноземців у країні, а їхня інтеграція в ринок праці, освіту та соціальну систему матиме довгострокове значення для німецької економіки.
