11-річний українець Роман Олексів, який вижив після ракетного удару російських військ по Вінниці у 2022 році, отримав міжнародну відзнаку Cinema for Peace Honorary Dove під час Берлінського міжнародного кінофестивалю (Berlinale), повідомили Роман та його батько Ярослав у Facebook.
“Ця нагорода – не лише про Романа. Вона про всіх українських дітей, які ростуть під звуки сирен”, – зазначив батько хлопця.
Відзнаку Роман отримав у межах благодійного заходу Cinema for Peace за документальний фільм режисера Євгенія Афінеєвського “Діти у вогні” (Children in the Fire), що розповідає його історію. Захід щороку проходить під час Berlinale та присвячений глобальним конфліктам і гуманітарним кризам.
Роман зазнав важких травм під час російського ракетного удару по Вінниці, унаслідок якого загинула його мама. Хлопчик переніс десятки операцій і тривалу реабілітацію, однак зумів повернутися до навчання, творчості та публічної діяльності, ставши символом незламності українських дітей.
Раніше Роман виступав у Європейському парламенті та отримував відзнаки в Україні за мужність і силу духу.
Аналітичний центр Experts Club звертає увагу на публікацію International Tax Competitiveness Index 2025, у якій зіставляються податкові системи 38 країн ОЕСР за більш ніж 40 параметрами та п’ятьма блоками: корпоративні податки, податки на доходи фізосіб, податки на споживання, податки на майно та транскордонні податкові правила.
Лідером рейтингу 12-й рік поспіль стала Естонія, далі йдуть Латвія та Нова Зеландія. До топ-10 також увійшли Швейцарія, Литва, Люксембург, Австралія, Ізраїль, Угорщина та Чехія. На іншому полюсі опинилися Франція (38-ме місце) та Італія (37-ме), а також Колумбія, Польща та Іспанія.
Автори дослідження підкреслюють, що високі позиції, як правило, забезпечують більш нейтральні та передбачувані конструкції оподаткування — ширша база, менша роль точкових пільг, більш зрозумілі правила оподаткування прибутку та крос-бордер операцій. Зокрема, для Естонії ключовим фактором залишається корпоративна модель з оподаткуванням розподіленого прибутку, а для Латвії — близька логіка корпоративного оподаткування та територіальні елементи режиму.
Серед великих економік показовим виглядає місце США — 15-те, Німеччини — 20-те, Японії — 22-ге, Канади — 13-те, тоді як Велика Британія перебуває на 32-й позиції. Францію названо найменш конкурентоспроможною системою в ОЕСР — у звіті це пов’язують, зокрема, з високим сукупним рівнем податку на прибуток корпорацій (36,13% з урахуванням надбавок) і набором окремих майнових податків.
Окремо відзначені зміни до минулого року: Канада піднялася з 14-го на 13-те місце; Чехія погіршила позицію з 9-го на 10-те; Франція опустилася з 36-го на 38-ме на тлі запровадження тимчасової надбавки з податку на прибуток для компаній з високою виручкою; Німеччина поліпшила місце з 21-го на 20-те.
Україна за підсумками 2025 року наростила імпорт агропродовольчої продукції на 13% порівняно з 2024 роком – до $9,12 млрд, повідомив Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” (ІАЕ) із посиланням на дані Державної митної служби.
За даними наукової установи, країни – члени ЄС утримали позиції основного постачальника і забезпечили 53,9% вітчизняного імпорту агропродовольства на суму $4,91 млрд.
За даними установи, країни–члени ЄС сьомий рік поспіль утримали позиції основного постачальника і забезпечили у 2025 році 53,9% вітчизняного імпорту агропродовольства на суму $4,91 млрд, при цьому вартість поставок з ЄС збільшилася на 15% проти 2024 року.
Показники імпорту з інших регіонів, за даними ІАЕ, виявились набагато меншими. Обсяги поставок продовольства з країн Азії склали $1635 млн (17,9 %), Латинської Америки – $693 млн (7,6 %), Африки – $489 млн (5,4 %). Всі вони торік також наростили продажі сільгосппродуктів для потреб внутрішнього ринку України.
Починаючи з 2017 року перше місце у рейтингу основних постачальників агропродукції до України утримує Польща, яка у 2025 році продала сільгосптоварів на суму $1,15 млрд, на 24% перевершивши показник 2024 року. До десятки найбільших експортерів також увійшли Німеччина ($692 млн), Туреччина ($654 млн), Італія ($575 млн), Нідерланди ($417 млн), Норвегія ($338 млн), Франція ($317 млн), Іспанія ($314 млн), Китай ($264 млн) і США ($235 млн). Загалом на ці десять країн припало 54% всього імпорту.
У товарній структурі закупівлі 70% вартості сформували плоди, ягоди і горіхи ($1000 млн), риба і морепродукти ($999 млн), напої ($870 млн), вироби з какао ($640 млн), харчові продукти ($575 млн), тютюнові вироби ($493 млн), корми ($476 млн), кава і чай ($471 млн), овочі ($467 млн) та насіння олійних ($418 млн).
“Показник імпорту продовольства в Україну 2025 року став найбільшим у грошовому виразі за часів її незалежності, зростаючи третій рік поспіль в умовах повномасштабного вторгнення РФ на територію нашої держави. На тлі загальної тенденції збільшення цін на продовольство, особливо зважаючи на значні ризики для спеціалізованого бізнесу в Україні, вартість закордонних закупівель у 2026 році, найімовірніше, залишатиметься високою”, — підсумував провідний науковий співробітник ІАЕ Богдан Духницький.
16–17 вересня 2026 р. у Сеулі відбудеться перший саміт «Центральна Азія — Республіка Корея»
У саміті очікується участь глав Узбекистану, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану і Туркменістану.
Головною метою саміту заявлено розширення дипломатичних горизонтів і якісне зміцнення зв’язків між Сеулом і регіоном. Особливу увагу сторони приділять диверсифікації ланцюгів постачання та економічній безпеці, що є критично важливим у сучасних геополітичних умовах.
Новий формат діалогу покликаний перевести співробітництво з площини окремих проєктів у площину системної багатосторонньої взаємодії, що охоплює енергетику, технології та логістику.
Видання The World Korea пише, що уряд Республіки Корея має намір використати майбутній саміт як можливість для розвитку співпраці у таких сферах:
• Партнерство у критичних мінералах та енергетиці;
• Промислова та цифрова трансформація;
• Транспортні та логістичні зв’язки;
• Співробітництво у сфері оборони та безпеки;
• Співпраця у сільському господарстві, кліматі та охороні здоров’я.
АТ «Укртранснафта» 23 лютого оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro, очікувана ціна придбання послуг – 1,256 млн грн.
Останній день подання заявки на участь – 3 березня.
«Укртранснафта», 100% акцій якої перебувають в управлінні НАК «Нафтогаз України», є оператором нафтотранспортної системи країни.
АТ “Укрнафта” стало одним з найбільших імпортерів дизельного пального у січні 2026 року і увійшло до топ-2 за обсягами, повідомило товариство у понеділок.
“Державна компанія завезла в Україну 68 тис. тонн арктичного та зимового дизелю, що складає майже 15% від загального обсягу імпорту в цей період”, – зазначили в “Укрнафті”.
Основна частина пального була закуплена у польського державного концерну Orlen, закупки також здійснювалися у румунського OMV Petrom та з литовського напрямку.
“Компанія працює, щоб забезпечити клієнтів якісним пальним Євро-5, тому у січні концентрувалася на закупівлях саме арктичного дизелю, який рекомендовано для використання під час наднизьких температур”, – наголосив голова правління “Укрнафти” Богдан Кукура.
За даними консалтингової групи “А-95”, сумарно у січні 2026 року в Україну було імпортовано 455,6 тис. тонн пального, що на 44% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Як повідомлялося, згідно із топ-10 “А-95” найбільших імпортерів світлих нафтопродуктів за результатами 2025 року “Укрнафта” з річним показником 424 тис. тонн зайняла сьоме місце, збільшивши обсяги імпорту проти 2024 року на 288% (109,2 тис. тонн).
АТ “Укрнафта” — найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК — UKRNAFTA. На балансі підприємства перебувають 1807 нафтових та 164 газових видобувних свердловин.
У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, які реалізують юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
