Промислові рибалки у водоймах України за січень-серпень 2026 року добули 5,1 тис. тонн водних біоресурсів, повідомило Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство).
Найбільшу частку вилову становив сріблястий карась – 1,5 тис. тонн, або 31% загального обсягу. Також серед основних видів промислу лящ – 1,1 тис. тонн, тараня – 793 тонни, плоскирка – 448 тонн, судак – 272 тонни, рослиноїдні види, зокрема товстолоб і білий амур, – 212 тонн, окунь – 123 тонни та оселедець чорноморський – 103 тонни.
Найбільші обсяги водних біоресурсів від початку року добуто у Кременчуцькому водосховищі – 2,3 тис. тонн та Кам’янському – понад 1 тис. тонн. У пониззі Дністра з озерами та рукавом Турунчук і Дністровському лимані вилов становив 445 тонн.
У Дніпровському водосховищі добуто 416 тонн водних біоресурсів, Київському – 306 тонн, Канівському – 294 тонни. В акваторіях Дніпровсько-Бузької гирлової системи та річки Дунай вилов становив 118 і 117 тонн відповідно.
Найменші обсяги промислу зафіксовано у Березанському та Тилігульському лиманах – 23 і 21 тонна відповідно, а також у Чернігівській області: 9 тонн у річці Дніпро та 5 тонн у Десні разом з озерами.
Через заблоковані внаслідок військової агресії РФ Чорне та Азовське моря наразі фактично не здійснюється промисел морських видів, зокрема калкана, глосі, кефалевих, хамси, рапани, креветки та піленгаса, які у довоєнні роки становили значну частку рибного ринку, зазначено в повідомленні.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, завершила січень-червень поточного року з чистим збитком $202 млн, тоді як у аналогічному періоді минулого року був чистий збиток $58 млн.
Згідно з пресрелізом Metinvest B.V. за I півріччя поточного року у понеділок, виручка за означений період зросла на 3%, до $3,657 млрд з $3,555 млрд.
Компанія за звітний період знизила операційний прибуток на 64%, до $73 млн.
У першому півріччі 2026 року скоригований показник EBITDA знизився на 8,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до $311 млн з $339 млн. При цьому EBITDA сегмента гірничодобувної промисловості знизився на 30%, до $119 млн зі $169 млн, тоді як EBITDA сегмента металургії зріс на 17%, до $249 млн із $213 млн.
Фінансові показники відображають результати діяльності групи до зупинки портів і відповідної зупинки Південного ГЗК, а також до обстрілів “Запоріжсталі” і “Каметсталі”, через які і вони зупинилися.
При цьому відзначається, що підприємства “Метінвесту” в Україні продовжували працювати з різним рівнем завантаження потужностей, що зумовлено обмеженнями, пов’язаними з безпекою, енергопостачанням, логістикою та економічними чинниками. Попри всі виклики, група продемонструвала стійкі фінансові результати, що дозволило в повному обсязі та вчасно погасити облігації на суму $428 млн у квітні. Від початку війни “Метінвест” разом зі своїми спільними підприємствами та асоційованими компаніями спрямував $328 млн на підтримку України.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков у своєму коментарі відзначив, що перше півріччя 2026 року загалом характеризувалося стабільною операційною та фінансовою діяльністю. Важливим досягненням стало успішне погашення у квітні облігацій із терміном погашення у 2026 році. Ця подія свідчить про фінансову дисципліну та витривалість, притаманні “Метінвесту”. Починаючи з 2022 року, група повністю погасила три окремі випуски облігацій, а сукупний обсяг виплат перевищив $1 млрд. Важливо, що всі ці зобов’язання було виконано без реструктуризації, попри втрату контролю над певними активами та безпрецедентні виклики, з якими стикається український бізнес.
Після завершення звітного періоду умови діяльності в Україні стали дедалі складнішими: посилення ракетних атак і ударів безпілотників підвищило безпекові ризики, порушило комерційне судноплавство через порти Чорного моря та додатково ускладнило експортно-імпортну логістику. На цьому тлі спільне підприємство “Південний ГЗК” тимчасово призупинило виробництво. У серпні та вересні 2026 року ракетні удари по підприємствах групи – “Запоріжсталі” та “Каметсталі” – призвели до загибелі й поранень працівників, а також завдали значної шкоди виробничій та допоміжній інфраструктурі, що спричинило тимчасову зупинку постраждалих об’єктів.
“Ми плануємо поетапно відновити роботу цих об’єктів і поступово повернути в експлуатацію доменні печі. Це свідчить про нашу відданість збереженню конкурентоспроможної української металургійної галузі, яка продовжує підтримувати економіку країни”, – відзначив СЕО.
Водночас ускладнюються й зовнішні умови діяльності. “Ми опинилися в принципово нових регуляторних реаліях, зумовлених запровадженням ЄС Механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) та змінами торговельних квот. Хоча група залишається відданою курсу на декарбонізацію та інтеграцію в економічний простір ЄС, ці заходи створюють додатковий тиск на українську промисловість у той час, коли країна продовжує захищатися від військової агресії та зберігати свій промисловий потенціал”, – підкреслив Риженков.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Як повідомляє Experts.news, компанія ДЛС стала найбільшою компанією тютюнового сектору України за обсягом виручки у першому півріччі 2026 року, отримавши 61,08 млрд грн, свідчать дані OpenDataBot.
Компанія входить до фінансово-промислової групи ДЛ Солюшн.
Друге місце посіла Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб’юшн із виручкою 32,15 млрд грн, третє — Джей Ті Інтернешнл Компані Україна з 23,6 млрд грн. Компанія представляє на українському ринку, зокрема, бренди Winston, Camel, Sobranie, LD, Monte Carlo та Winchester.
На четвертому місці — «Брітіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна» з виручкою 19,94 млрд грн. Компанія працює з брендами Kent, Dunhill, glo, Vuse та Velo.
П’ятірку найбільших замикає дистриб’ютор Глобал Табакко, який отримав 11,69 млрд грн виручки.
До першої десятки також увійшли ДК «Мірана» — 10,65 млрд грн, Імперіал Брендз Юкрейн — 10 млрд грн, «Джей Ті Інтернешнл Україна» — 4,96 млрд грн, «Філіп Морріс Україна» — 4,41 млрд грн та «Галичина-Табак» — 4,26 млрд грн.
Сукупний дохід десяти найбільших компаній сягнув приблизно 182,7 млрд грн, тобто на них припало близько 92% загального доходу підприємств, що увійшли до порівняльної вибірки Опендатабота.
При цьому лише п’ять найбільших компаній забезпечили близько 148,5 млрд грн, або приблизно три чверті сукупного обороту аналізованих підприємств.
Загалом 41 тютюнова компанія, яка подала звітність як за перше півріччя 2025 року, так і за 2026 рік, отримала 198,18 млрд грн виручки, що на 10% більше, ніж у попередньому році.
Джерело: Опендатабот.
Прем’єр-міністр Чехії Андрій Бабіш заявив, що нинішній розвиток міжнародної ситуації може призвести світ до третьої світової війни, і закликав Європу приділяти більше уваги дипломатичному врегулюванню війни Росії проти України.
Про це Бабіш заявив 17 вересня, виступаючи з вступною промовою на міжнародному оборонному саміті IISS Prague Defence Summit 2026 у Празі. Факт виступу підтверджують уряд Чехії та організатор конференції — Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).
«Я не боюся сказати це вголос. Шлях, яким зараз іде світ, не веде до безпеки. Він веде прямо до воріт пекла. Він веде нас до третьої світової війни», — заявив Бабіш, слова якого наводить чеське агентство ČTK.
За словами чеського прем’єра, у європейській дискусії про безпеку занадто багато уваги приділяється військовій складовій і недостатньо — пошуку дипломатичного вирішення. Він зазначив, що Європа разом із США має домагатися прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським і президентом РФ Володимиром Путіним з метою припинення війни.
При цьому Бабіш підкреслив, що вважає Росію агресором. Як повідомляє чеська преса, прем’єр заявив, що дії Путіна є «абсолютно неприйнятними», однак дипломатія, на його думку, має залишатися одним із основних інструментів припинення війни.
Бабіш також звернув увагу на тривалість війни. За його словами, станом на 17 вересня повномасштабна російська агресія проти України триває вже 1666 днів — на 99 днів довше, ніж Перша світова війна. Прем’єр заявив, що війни в Україні та на Близькому Сході мають не лише військові, а й серйозні економічні наслідки, зокрема зростання витрат на енергію, продовольство та тиск на європейську промисловість.
Водночас Бабіш виступив не за відмову від посилення оборони Європи, а запропонував створити спільну європейську систему протиракетної оборони Euro Patriot. За його задумом, країни Європи могли б об’єднати промислові та технологічні можливості за аналогією зі створенням Airbus і розробити власну систему захисту від балістичних ракет та безпілотників.
«Ми маємо вчитися на війні в Україні та шукати рішення, насамперед у сфері захисту від балістичних ракет», — заявив чеський прем’єр. На його думку, такий проєкт одночасно посилив би європейський внесок у НАТО та створив додаткові можливості для європейського, зокрема чеського, оборонного комплексу.
IISS Prague Defence Summit відбувається в Празі 16–18 вересня 2026 року. У ньому беруть участь політичні та військові керівники, представники міжнародних організацій, оборонної промисловості та експерти. Основними темами конференції є розвиток європейських оборонних можливостей, військова мобільність, закупівлі озброєння, протиракетна оборона та майбутнє трансатлантичного співробітництва.
Правління Національного банку України (НБУ) очікувано підвищило облікову ставку на 0,5 процентного пункту — до 16% річних і назвало причинами такого рішення стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків.
«Це рішення підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дозволить зберегти контрольованість інфляційних очікувань і повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цільового показника 5% на горизонті політики», – зазначив регулятор у прес-релізі в четвер.
Він нагадав, що в серпні споживча інфляція прискорилася до 8,1% у річному обчисленні та дещо перевищила траєкторію липневого прогнозу НБУ. Регулятор пояснив це насамперед сильнішим, ніж очікувалося, подорожчанням палива на тлі ескалації війни на Близькому Сході та вищими темпами зростання окремих адміністративних тарифів через наслідки російських атак на критичну інфраструктуру.
Центробанк очікує, що в найближчі місяці інфляція може бути дещо вищою, ніж передбачав попередній прогноз, проте у 2027 році повернеться на траєкторію уповільнення.
Регулятор також зазначив, що в липні-серпні обсяги офіційного зовнішнього фінансування виявилися меншими, ніж очікувалося, через що міжнародні резерви зменшилися. Водночас за умови виконання Україною зобов’язань за програмами підтримки значна частина фінансування має бути поповнена в наступні місяці.
Серед інших ризиків Нацбанк назвав можливе виникнення додаткових бюджетних потреб на оборону та відновлення, а також посилення тиску на заробітну плату через дефіцит робочої сили. Водночас погіршення ситуації з безпекою може охолодити споживчий попит і ринок праці, що матиме дезінфляційний ефект.
«Якщо в найближчі місяці погіршення ситуації з безпекою призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов», – йдеться в прес-релізі.
Як повідомлялося, наприкінці січня 2026 року Нацбанк знизив облікову ставку з 15,5% до 15% річних і після цього утримував її на цьому рівні на трьох засіданнях поспіль. На попередньому засіданні в липні регулятор несподівано для ринку підвищив ставку на 0,5 п.п. – до 15,5% річних і анонсував можливе ще одне підвищення до кінця року.
Підсумки обговорення членами Комітету з монетарної політики питання про підвищення облікової ставки до 16% річних НБУ оприлюднить 28 вересня.
Наступне засідання правління Нацбанку з питань монетарної політики відбудеться 29 жовтня 2026 року.
Як повідомляє Experts Club, країни Євросоюзу у 2025 році видали громадянам третіх країн близько 3,9 млн перших дозволів на проживання, що на 10,1 %, або 355,35 тис., більше, ніж у 2024 році.
Це стало максимальним показником з початку ведення порівняльної статистики Eurostat у 2008 році.
Головним чинником зростання стала трудова міграція. Кількість перших дозволів, пов’язаних із роботою, збільшилася за рік на 179,7 тис., або на 16,1%, і сягнула близько 1,3 млн. На роботу припало 33,6 % усіх виданих перших дозволів на проживання.
Кількість дозволів за сімейними обставинами зросла на 14,1 % — приблизно до 1,1 млн, або 28,1 % від загальної кількості.
Ще близько 600 тис. дозволів на проживання, або 15,5%, були пов’язані з освітою. Їхня кількість зросла на 9%.
Близько 22,8% дозволів було видано з інших підстав, включаючи міжнародний захист. У цій категорії кількість дозволів на проживання скоротилася на 0,9%.
Найбільшою групою отримувачів перших дозволів стали громадяни України — 335,1 тис., далі йшли Індія з 227,6 тис. та Марокко з 202,1 тис.
Лідером серед країн ЄС за загальною кількістю нових дозволів стала Іспанія, яка видала 635,4 тис. дозволів на проживання.
Дані не включають осіб, які мають тимчасовий захист, зокрема мільйони українців, які покинули країну після початку повномасштабної війни.
