Масштаб операцій українських правоохоронців проти шахрайських кол-центрів значно перевищує кількість справ, які вже завершилися судовими вироками, свідчить порівняння даних Національної поліції та Opendatabot, проведене аналітичним центром Experts Club.
12 серпня 2026 року Національна поліція повідомила, що всього за один тиждень правоохоронці провели 411 обшуків і припинили діяльність 94 ймовірних шахрайських кол-центрів у різних регіонах України. Операція проводилася спільно з СБУ та Офісом генерального прокурора.
Водночас, за даними Opendatabot, опублікованими 9 вересня, з початку 2022 року в судовому реєстрі вдалося виявити лише 18 вироків, пов’язаних із діяльністю шахрайських кол-центрів. У них фігурують 27 обвинувачених.
При цьому лише за двома рішеннями засуджені насправді потрапили до місць позбавлення волі. У 12 випадках призначене тюремне покарання було замінено звільненням від його відбування з випробувальним терміном.
У Experts Club наголошують, що 94 закриті кол-центри та 18 судових вироків не можна безпосередньо порівнювати один до одного. Один показник відображає об’єкти, виявлені в ході оперативних та слідчих заходів, другий — кримінальні процеси, що вже дійшли до стадії винесення вироку. Крім того, одне провадження може охоплювати кілька офісів, а один вирок — кількох учасників.
Однак ця різниця добре ілюструє тривалість шляху від виявлення шахрайської інфраструктури до остаточного судового рішення.
Масштаб окремих розслідувань також показує, що найчастіше йдеться не про невеликі локальні групи. У січні 2026 року поліція повідомила про розслідування міжнародної мережі псевдоінвестиційних кол-центрів, потенційний збиток від діяльності якої перевищував 100 млн грн, а серед встановлених потерпілих було 113 громадян країн ЄС.
У липні правоохоронці повідомили про виявлення в Києві кол-центру, учасники якого, за версією слідства, виманили у громадян США понад $500 тис.
У серпні в Києві було викрито ще одну групу з 10 осіб, яку підозрюють у розкраданні майже 9 млн грн у громадян Чехії.
У Experts Club вважають, що для повноцінної оцінки ефективності боротьби з шахрайськими кол-центрами державі необхідно публічно відстежувати весь ланцюжок: виявлений центр — зареєстроване провадження — підозра — обвинувальний акт — вирок — реальне виконання покарання.
Саме останній показник зараз виглядає найбільш показовим: із щонайменше 18 винесених з початку повномасштабної війни вироків лише два завершилися реальним ув’язненням засуджених.
Першоджерела: Opendatabot
На суди Дніпропетровської області припадає 10 із 18, або близько 56%, винесених в Україні з початку 2022 року вироків у справах, пов’язаних із шахрайськими кол-центрами, свідчить аналіз Experts Club на основі опублікованих 9 вересня даних Opendatabot.
Ще по два вироки винесли суди Харківської, Одеської та Закарпатської областей. По одному рішенню припадає на Київ та Київську область.
Регіональна структура виглядає наступним чином: Дніпропетровська область — 10 вироків, Харківська — два, Одеська — два, Закарпатська — два, Київ — один і Київська область — один.
У Experts Club звертають увагу, що така висока частка Дніпропетровської області не означає автоматично, що саме на неї припадає 56% усіх шахрайських кол-центрів України. Статистика відображає місце розгляду виявлених судових справ і залежить від територіальної підсудності, роботи слідчих органів та методики пошуку рішень у судовому реєстрі.
Проте Дніпро вже неодноразово фігурував у великих розслідуваннях подібних схем. Так, 23 лютого 2026 року Національна поліція повідомила про ліквідацію в місті мережі шахрайських кол-центрів, яка, за даними слідства, працювала з листопада 2023 року й була орієнтована на громадян ЄС. Тоді було затримано 11 осіб, а правоохоронці повідомили про вилучення майже 21 млн грн, які вони пов’язували зі злочинною діяльністю.
Крім того, у серпні поліція повідомила про завершення спільного з чеськими правоохоронцями розслідування щодо іншої мережі кол-центрів, якою керував мешканець Дніпра і яка, за даними слідства, завдала потерпілим збитків приблизно на 12 млн грн. Обвинувальний акт у цій справі було направлено до суду.
Загалом у 18 судових вироках, виявлених Opendatabot, фігурують 27 обвинувачених. Реальні терміни ув’язнення були призначені лише у двох випадках.
У Experts Club вважають, що для оцінки реальної географії шахрайських кол-центрів необхідно зіставляти одразу кілька показників — кількість розслідувань, кількість виявлених офісів, передані до суду обвинувальні акти та остаточні вироки. Один лише судовий реєстр показує насамперед кінцевий етап кримінального процесу.
Першоджерело: Opendatabot, 9 вересня 2026 року.
АТ “Укрнафта” спрямувало 656,2 млн грн до державного бюджету за підсумками роботи ПрАТ “ВК “Укрнафтобуріння” у 2025 році, повідомила компанія.
Кошти надійшли в межах договору управління активами, укладеного між “Укрнафтою” та Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
“Загалом із 2023 року завдяки роботі компанії до державного бюджету спрямовано понад 2,5 млрд грн (…) Дякую команді за відповідальність і щоденну роботу, а АРМА – за ефективну взаємодію”, – зазначив голова правління “Укрнафти” Богдан Кукура.
Своєю чергою, як стверджують в АРМА, управління “Укрнафтобурінням” – один із показових прикладів ефективної взаємодії агентства з управителем.
“Укрнафта” належно виконує умови договору, а результат цієї роботи має конкретний вимір – понад 2,5 млрд грн, спрямованих до державного бюджету з 2023 року”, – зазначила т.в.о. голови АРМА Ярослава Максименко.
Кабінет міністрів України у липні 2023 року передав корпоративні права ПрАТ “ВК “Укрнафтобуріння” в управління ПАТ “Укрнафта”. У грудні 2023 року суд зупинив видобуток газу на Сахалінському родовищі, що розташоване на території Богодухівського району Харківської області, однак у серпні 2024 року компанія відновила роботу.
“Укрнафтобуріння” – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні. З 2010 року розробляє Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище із запасами 15 млрд куб. м газу.
Державний і гарантований державою борг України з 2012 по 2026 рік (млн. Грн.)
Державне підприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ) за вісім місяців 2026 року придбали медичних товарів майже на 8,2 млрд грн, що станровить 83% визначених до закупівлі в цьому році медичних товарів.
Як повідоммло МЗУ в пресрелізі, найбільше коштів станом на початок вересня було спрямовано на закупівлю препаратів і медичних виробів для лікування та забезпечення пацієнтів, зокрема, ліки для дітей та дорослих з онкологічними захворюваннями – 184 позиції на 2 млрд грн, інноваційні лікарські засоби, що закуповуються за механізмом договорів керованого доступу (ДКД) – 32 позиції на 1,9 млрд грн, ліки та медичні вироби для лікування серцево-судинних захворювань – 105 позицій на 1,1 млрд грн, а також медичні вироби для забезпечення донорства крові – 122 позиції на 817,9 млн грн та ліки для дітей та дорослих із гемофілією – 29 позицій на 541,7 млн грн.
Загалом в 2026 році МЗУ мають придбати 813 позицій, включно з тими, що закуповуються за кошти донорів фандрайзингової платформи UNITED24. За 8 МЗУ доставили в регіони 760 позицій ліків і медвиробів, придбаних за кошти бюджету цього та попереднього року.
Крім того, МЗУ повідомляє, що в січні-серпні через електронний каталог Prozorro Market, медичну частину якого з 2019 року адмініструє МЗУ, лікарні придбали медичних товарів майже на 21,1 млрд грн, що 30,2%, більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Середня економія за вісім місяців 2026 року при закупівлях через Prozorro Market становила 12,77% від очікуваної вартості закупівель, а загалом замовники заощадили 3,1 млрд грн.
При цьому за січень-серпень 2026 року медичні товари через Prozorro Market закуповували 2633 замовники, а свої пропозиції в каталозі представили 1530 кваліфікованих постачальників.
Імпорт товарів до України у січні-серпні 2026 року в грошовому еквіваленті збільшився на 26% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – з $52,6 млрд до $66,3 млрд, свідчать дані з телеграм-каналу Державної митної служби (ДМС) України.
Натомість експорт, попри зростання 4% у січні-липні, в січні-серпні сповільнився та залишився майже на рівні минулого року – $26,6 млрд проти $26,6 млрд минулого року.
При цьому оподаткований імпорт склав $46,8 млрд, що становить 71% загальних обсягів імпортованих товарів.
“Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-серпні 2025 року склало $0,6/кг”, – додали у відомстві.
Найбільше імпортували товарів до України з Китаю – $19,6 млрд, Польщі – $6,3 млрд і Німеччини – $4,4 млрд.
Експортували з України найбільше до Польщі – на $3,2 млрд, Туреччини – на $2,1 млрд, Німеччини – на $1.7млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-серпні 2026 року товарів 73% склали машини, устаткування та транспорт – $29,9 млрд (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 168,1 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $9 млрд (до бюджету сплачено 74,9 млрд грн, або 13% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – $9,5 млрд (сплачено 197 млрд грн, що складає 34% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: продтовари – $15,4 млрд, метали та вироби з них – $2,7 млрд, машини, устаткування та транспорт – $2,4 млрд.
За 8міс.- 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 1,1 млрд грн, тоді як минулого року за аналогічний період сума складала 174,2 млн грн.
Як повідомлялося, з липня поточного року робота портів “Великої Одеси” та розташованих у них терміналів суттєво ускладнилася через посилені атаки на судна та портову інфраструктуру.
