Компанія «Левада Карго» (Levada Cargo), що входить до транспортно-логістичної групи «Лемтранс», оголосила про укладення угоди щодо придбання міноритарної частки в капіталі інтермодального хабу Eurobridge Intermodal Terminal (с. Батьєво, Закарпатська обл.), мажоритарним партнером якого є німецька корпорація Hamburger Hafen und Logistik AG (HHLA International), повідомила компанія в прес-релізі.
У «Левада Карго» уточнюють, що сума інвестицій та інші деталі угоди не розголошуються за домовленістю сторін.
Керуючий директор HHLA International GmbH Філіп Свінс зазначив, що співпраця з Levada Cargo дозволить зміцнити регіональний логістичний хаб і сприятиме розвитку транспортних сполучень між Україною та європейськими ринками.
За його словами, ця угода дозволить розширити та зміцнити партнерську мережу HHLA, створюючи нові можливості для інтегрованих логістичних рішень.
У свою чергу генеральний директор Levada Cargo Володимир Деменко підкреслив, що партнерство з HHLA є важливим етапом у розвитку мережі терміналів компанії.
«Ця інвестиція забезпечить клієнтам максимальну гнучкість, ефективність і надійність перевезень як усередині країни, так і на міжнародних маршрутах», — зазначив Деменко.
Наразі мережа Levada Cargo має у своєму розпорядженні власний контейнерний термінал «Вінниця», а також партнерські проєкти: контейнерні термінали «Фастів» і «Мостиска».
Eurobridge Intermodal Terminal розташований поблизу прикордонних переходів «Чоп» і «Соловка», які з’єднують Україну, Угорщину, Словаччину та Румунію, і обладнаний європейською вузькою колією (1435 мм), а також українською широкою колією (1520 мм).
У серпні 2025 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив німецькій компанії HHLA придбати Eurobridge Intermodal Terminal LLC (с. Батьєво).
Компанія Levada Cargo заснована у 2012 році та входить до складу групи «Лемтранс», яка є частиною SCM. Компанія спеціалізується на мультимодальних перевезеннях рухомим складом в Україні та Європейському Союзі.
Як повідомлялося, обсяг залізничних перевезень групи «Лемтранс» у 2025 році перевищив 16,2 млн тонн вантажів різної номенклатури проти 15,9 млн тонн у 2024 році.
У вересні 2025 року повідомлялося, що група «Лемтранс» (Київ) спільно з «Рейл Транс Інвестмент» (Одеса) завершила перший етап будівництва Фастівського контейнерного терміналу, у який на першому етапі було інвестовано близько $7 млн. У рамках проєкту було повністю обладнано дві нові залізничні колії та контейнерний майданчик, здатний зберігати до 1350 TEU. Тоді в компанії зазначали, що, згідно зі стратегією зростання, пропускна здатність терміналу має сягнути 55 000 TEU.
Міністерство закордонних справ України спільно з Державною податковою службою України розширюють доступ громадян України, які перебувають за кордоном, до послуги з реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків з оформленням картки платника податків в електронній формі (РНУКПН).
Як повідомляє прес-служба МЗС, раніше цього року було запущено пілотну версію сервісу — оформлення РНУКПН дітям віком до 18 років за заявою одного з батьків, що подається через електронний кабінет системи «е-Консул» або через посольство чи консульство України.
З 30 липня можливість скористатися послугою стала доступною для будь-якого громадянина України, який перебуває за кордоном і має дійсний документ, що посвідчує особу.
Заяву про отримання послуги можуть подавати громадяни України віком від 14 років. Для подання заяви необхідно особисто звернутися до найближчого посольства або консульської установи України; через представника, який діє на підставі нотаріально завіреної довіреності або відповідного документа, що підтверджує повноваження законного представника особи (опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, патронатні вихователі, керівники відповідних установ тощо). Заяву можна подати як онлайн через особистий електронний кабінет у системі «е-Консул», так і в посольство або консульство.
Самостійне подання заяви через особистий електронний кабінет у системі «е-Консул» здійснюється безкоштовно; у разі подання заяви через посольство або консульську установу України стягується консульський збір за автоматизовану обробку даних ($40 / EUR37).
Детальна інформація щодо оформлення послуги та необхідних документів доступна на порталі МЗС.
У відомстві наголосили, що РНУКПН є сполучною ланкою для державних реєстрів, а його наявність відкриває доступ до дедалі більшої кількості цифрових державних послуг навіть за кордоном.
Запуск нових напрямків сервісу став можливим завдяки співпраці Міністерства закордонних справ України та Державної податкової служби України за підтримки МОМ, ПРООН та УВКБ ООН.
«Продовжуємо роботу з цифровізації та спрощення доступу до державних послуг для громадян України за кордоном. Кожна така реформа — це прояв поваги держави до своїх громадян. А коли є відчуття поваги, з’являється мотивація зберігати зв’язки з Україною та єдність нашого народу на рідній землі й на всіх континентах», — зазначив глава МЗС Андрій Сібіга.
Міністерство освіти і науки України оновило інформаційний вебресурс «Українська освіта для дітей за кордоном», який об’єднує практичну, методичну та нормативну інформацію для українських родин, педагогів і освітніх осередків за межами країни. На платформі батьки можуть ознайомитися з чотирма основними сценаріями навчання дитини: поєднанням місцевої школи з українським дистанційним навчанням, відвідуванням українського освітнього осередку у вихідні, навчанням лише в місцевій школі або проходженням повної української програми дистанційно.
Для дітей, які паралельно навчаються в закордонній школі, передбачено українознавчий компонент. Він охоплює українську мову, літературу, історію та географію України, а також основи правознавства. Результати з інших предметів можуть бути перезараховані з урахуванням навчання в країні перебування.
На вебресурсі також розміщені:
інструкції та таблиці для перезарахування оцінок, отриманих у закордонних школах;
типова освітня програма українознавчого компонента;
перелік українських шкіл із дистанційними класами;
карта верифікованих суботніх і недільних українських шкіл;
інформація про визнання результатів навчання та повернення до української системи освіти;
матеріали для педагогів і керівників освітніх осередків.
За інформацією платформи, у світі працює понад 350 українських суботніх і недільних шкіл. Результати навчання у верифікованих МОН і МЗС освітніх осередках можуть офіційно визнаватися українськими школами.
Окремі розділи ресурсу призначені для батьків, учителів та освітніх осередків. Для педагогів доступні матеріали з підвищення кваліфікації, перезарахування педагогічного стажу та пакети уроків українознавчого компонента.
Оновлений вебресурс доступний за адресою: https://www.ukrainian.studies.mon.gov.ua/
Платформа є частиною державної політики «Діти за кордоном», спрямованої на збереження зв’язку українських школярів із національною системою освіти, мовою та культурою, а також на спрощення їхнього повернення до навчання в Україні.
Парагвайський суп vori-vori посів перше місце в рейтингу 100 найкращих страв світу TasteAtlas Awards 2025/26, отримавши оцінку 4,64 бала з п’яти.
Рейтинг складено на основі 453,72 тис. визнаних системою дійсними оцінок користувачів, виставлених за 11 781 тис. страв із бази гастрономічного путівника TasteAtlas.
«Ворі-ворі» — це густий суп з невеликими кульками з кукурудзяного борошна та сиру. Його зазвичай готують на м’ясному або курячому бульйоні з овочами та зеленню. Страва вважається однією з найбільш впізнаваних страв парагвайської кухні.
Друге місце посіла неаполітанська піца з Італії з оцінкою 4,58 бала. На третій позиції опинилася італійська страва tajarin al tartufo bianco d’Alba — тонка яєчна паста з білим трюфелем, яка набрала 4,52 бала.
До першої десятки також увійшли індонезійський шашлик із козлятини sate kambing, турецький Oltu cağ kebabı, грецьке kontosouvli, перуанське arroz tapado, сербська komplet lepinja, мексиканська quesabirria та італійська паста pappardelle al cinghiale.
Серед першої десятки найбільше позицій отримала Італія — три. Туреччина, Парагвай, Індонезія, Греція, Перу, Сербія та Мексика представлені по одній страві кожна.
TasteAtlas формує рейтинг на основі оцінок аудиторії, застосовуючи механізми фільтрації недостовірного голосування. Тому позиції можуть змінюватися в міру надходження нових оцінок.
В опублікованому списку 100 найкращих страв світу українські страви відсутні. Борщ, вареники, сирники та інші страви української кухні до цього конкретного рейтингу не увійшли.
TasteAtlas — міжнародний онлайн-путівник з традиційної кухні, місцевих продуктів та автентичних ресторанів. Проєкт заснував хорватський журналіст та інтернет-підприємець Матія Бабіч, який раніше створив новинний портал Index.hr. Після приблизно трьох років розробки TasteAtlas було офіційно запущено у 2018 році. У базі путівника налічується близько 19,9 тис. традиційних страв і місцевих інгредієнтів, а також понад 21 тис. ресторанів. Команда проєкту збирає історичні та гастрономічні відомості, рецепти, оцінки критиків і рекомендації місцевих фахівців. Мета TasteAtlas — систематизувати традиційні кухні світу та зберігати рецепти й продукти, які можуть зникнути з повсякденного вжитку.
Рейтинги TasteAtlas формуються насамперед на основі оцінок користувачів. Платформа заявляє, що її система відсіває голоси ботів, масове національне голосування та підозрілу активність, а оцінкам користувачів, яких система визнає досвідченими та компетентними, надає більшої ваги.
TasteAtlas широко цитується міжнародними та національними ЗМІ і є одним із найвідоміших цифрових гастрономічних довідників. Разом з тим його рейтинги не є офіційною оцінкою професійного журі або аналогом ресторанних зірок Michelin. Їх правильніше розглядати як показник популярності страв серед міжнародної аудиторії платформи, а не як остаточну експертну класифікацію світової кухні.
Станом на червень 2026 року в Україні близько 3,9 млн осіб залишаються внутрішньо переміщеними, йдеться у звіті Міжнародної організації з міграції (МОМ).
«Хоча з 2023 року частка внутрішньо переміщених осіб тримається на рівні близько 12 % населення, звіт показує, що чим довше триває переміщення, тим складніше сім’ям задовольняти базові потреби. Майже сім із десяти внутрішньо переміщених осіб перебувають далеко від дому вже понад два роки. Це свідчить про дедалі затяжніший характер переміщень в Україні», — йдеться у звіті.
Водночас люди, як і раніше, змушені залишати свої домівки: лише у січні–червні цього року близько 132 000 осіб були змушені виїхати.
«Стабільні показники переміщення не слід сприймати як ознаку стабільних умов життя. Багато переміщених сімей вичерпують заощадження, скорочують необхідні витрати, зокрема на медичні послуги, та переїжджають у менш пристосоване житло, намагаючись задовольнити базові потреби. Довгострокова підтримка, як і раніше, необхідна, щоб допомогти людям відновити стабільність і приймати усвідомлені та добровільні рішення щодо свого майбутнього», — зазначив заступник голови Представництва МОМ в Україні Деян Кесерович.
Згідно з даними звіту, 87 % переміщених сімей були змушені вдатися щонайменше до одного вимушеного заходу, щоб впоратися з ситуацією. Найчастіше люди витрачали заощадження (75 %), рідше користувалися комунальними послугами (59 %) та скорочували витрати на медичні потреби (53 %). Кожне п’яте домогосподарство також повідомило про переїзд до житла нижчої якості, а 17% — про прострочення орендних платежів.
Безпека залишається головним критерієм у рішеннях людей щодо майбутнього: 82% внутрішньо переміщених осіб зазначили, що хотіли б повернутися додому лише після припинення бойових дій. Водночас дедалі більше людей розглядають можливість інтегруватися в громади, де вони живуть зараз: частка тих, хто зацікавлений у місцевій інтеграції, зросла з 51% у березні до 58% у червні 2026 року. Це підкреслює необхідність надавати підтримку переміщеним сім’ям там, де вони перебувають, і водночас відстежувати ризики передчасного або небезпечного повернення.
Близько 2,15 млн осіб, або 56% усіх внутрішньо переміщених осіб в Україні, походять з територій, які на момент опитування були повністю або частково окуповані. Вони частіше стикаються з тривалим переміщенням, значними труднощами та більш обмеженими можливостями для повернення.
«Висновки звіту показують, чому однієї лише невідкладної допомоги недостатньо. Люди потребують довгострокової підтримки у сфері житла, засобів до існування, доступу до медичних послуг, захисту та інших основних послуг. Це допоможе їм приймати усвідомлені та добровільні рішення — інтегруватися там, де вони живуть зараз, переїхати в інше місце або безпечно повернутися додому, коли це дозволять умови», — підкреслили в МОМ.
Звіт базується на останньому опитуванні населення України, проведеному МОМ з 23 квітня по 30 червня 2026 року за підтримки Гуманітарного фонду для України, Європейського Союзу та урядів Канади й Швеції.
ВПО, Міграція, МОМ, переміщення, УКРАЇНА
Як повідомляє Сербський Економіст, у чорногорській Будві вперше відкриють для відвідування давньоримські терми, розташовані під площею Церков поруч із храмом Святої Трійці у Старому місті. Археологічний об’єкт законсервують, обладнають для прийому відвідувачів та включать до культурно-туристичної пропозиції міста в рамках міжнародного проєкту ROMANICA.
Залишки лазень було виявлено після руйнівного землетрусу 1979 року під час відновлення Старого міста. Під час археологічних досліджень 1980-х років фахівці під керівництвом професора Мірко Ковачевича виявили купальні резервуари, топкову частину та збережені елементи античної системи підігріву підлоги.
Незважаючи на проведені дослідження та початкову консервацію, об’єкт десятиліттями залишався закритим і не був включений до туристичних маршрутів Будви. Над термами згодом відновили кам’яний майданчик, тому антична частина міста дотепер була фактично прихована від відвідувачів.
Проєкт передбачає додаткову консервацію автентичних залишків, створення умов для доступу туристів та впровадження цифрових матеріалів. За їх допомогою відвідувачам планують показати первісний вигляд комплексу та пояснити його зв’язок із римською морською та підводною спадщиною Адріатики.
ROMANICA об’єднує об’єкти римської прибережної та підводної спадщини Чорногорії, Хорватії та Боснії і Герцеговини. Головним партнером виступає Університет Задара. У проєкті також беруть участь місто Біоград-на-Мору, Міжнародний центр підводної археології в Задарі, Францисканський музей Томіславграда, Університет Чорногорії та муніципалітет Будви.
Реалізація проєкту розпочалася 15 червня 2026 року і розрахована на 24 місяці. Його загальний бюджет становить 1,837 млн євро.
Проєкт реалізується в рамках програми транскордонного співробітництва Interreg VI-A IPA «Хорватія — Боснія і Герцеговина — Чорногорія» у напрямку сталого та інклюзивного туризму та культури.
Точна дата відкриття терм для відвідувачів поки що не оголошена.
Будва вважається одним із найдавніших міських центрів східного узбережжя Адріатики. У римський період її порт був частиною морських торговельних маршрутів, а громадські терми використовувалися не тільки для купання, а й як місце відпочинку, зустрічей та спілкування мешканців і мандрівників.
https://t.me/relocationrs/3337
