Покоління Z може стати першим за багато десятиліть поколінням, у якого результати деяких тестів на когнітивні здібності виявилися гіршими, ніж у попередників. На це вказують дослідження у США та Європі, міжнародні освітні тести та дані про так званий зворотний ефект Флінна.
Дискусія знову активізувалася після публікації науково-популярним ресурсом RathBiotaClan матеріалу Is Gen Z the First Generation Less Intelligent Than Their Parents?. Його автор Шибасіс Рат зібрав дослідження, що свідчать про зниження результатів за окремими показниками — математичним та вербальним мисленням, здатністю концентрувати увагу, запам’ятовуванням та розв’язуванням задач.
Однією з нагод для публікації стали слухання Комітету Сенату США з питань торгівлі, науки та транспорту, що відбулися 15 січня 2026 року. Нейробіолог і фахівець у галузі освіти Джаред Куні Хорват представив сенаторам дані про те, що за останні два десятиліття в ряді розвинених країн спостерігається стагнація або зниження показників грамотності, математичних навичок, уваги та здатності до складного міркування.
Більшу частину XX століття результати тестів на інтелект послідовно поліпшувалися від покоління до покоління. Це явище отримало назву ефекту Флінна. Зростання пояснювали поліпшенням харчування та охорони здоров’я, розширенням доступу до освіти, зменшенням кількості дітей у сім’ях та ускладненням середовища, в якому люди ростуть і працюють.
Однак у деяких розвинених країнах цей процес спочатку сповільнився, а потім змінив напрямок.
Одне з найвідоміших досліджень провели норвезькі вчені Бернт Братсберг та Оле Рогеберг. У роботі, опублікованій у Proceedings of the National Academy of Sciences у 2018 році, вони використовували дані про призов до війська та адміністративні реєстри за кілька десятиліть. Порівняння братів у межах одних і тих самих сімей дозволило авторам зробити висновок, що як попереднє зростання, так і подальше падіння результатів значною мірою пов’язані зі змінами середовища, а не з генетичними змінами населення.
У липні 2026 року Братсберг та його колеги опублікували в PNAS нове дослідження на основі даних 579 379 норвезьких чоловіків, народжених у 1967–1991 роках. Воно показало, що розширення середньої освіти певний час могло маскувати більш загальну негативну тенденцію результатів когнітивних тестів. Після того як зростання охоплення освітою сповільнилося, зниження стало помітнішим у різних соціальних групах.
Американські дані дають схожий, хоча й складніший результат.
Дослідники Північно-Західного університету проаналізували результати 394 378 американців, які проходили онлайн-тестування в рамках проєкту SAPA у 2006–2018 роках. Результати з вербального мислення, матричних завдань та числових послідовностей з часом погіршувалися. При цьому просторове мислення, навпаки, поліпшувалося.
Саме тому одна з авторок дослідження Елізабет Дворак застерігала від твердження, що американці просто «стають дурнішими». За її словами, зміна результатів тестування не обов’язково означає відповідну зміну загальної розумової здатності. Воно може відображати зміну навичок, мотивації, освіти або здатності виконувати конкретний тип тестових завдань.
Це принципово важливе застереження і для оцінки покоління Z. Сучасні молоді люди можуть гірше показувати себе в одних типах когнітивних завдань і водночас краще — в інших, наприклад, під час обробки візуальної інформації або використання цифрових інструментів.
Іншим серйозним джерелом даних є міжнародна програма OECD PISA, в рамках якої перевіряються знання та здатність застосовувати їх у 15-річних школярів.
Між PISA 2018 і PISA 2022 середній результат з математики в країнах OECD знизився на рекордні 15 балів, а з читання — на 10 балів. При цьому результати з природничих наук істотно не змінилися. OECD наголошує, що погіршення результатів з читання почалося ще до пандемії COVID-19, тому пояснити весь тренд лише закриттям шкіл у 2020–2021 роках неможливо.
Водночас сама ОЕСР не зводить проблему до смартфонів чи комп’ютерів. Організація зазначає, що причини зниження освітніх результатів численні, а грамотне використання цифрових технологій викладачами може, навпаки, сприяти розвитку цифрової грамотності та здатності критично оцінювати інформацію.
Саме тут починається найбільш суперечлива частина дискусії.
Хорват пов’язує погіршення деяких показників із швидким проникненням ноутбуків, планшетів та інших цифрових пристроїв у сферу освіти. У його письмових свідченнях перед Сенатом стверджується, що надмірне навчання за допомогою екранів може погіршувати концентрацію, глибину обробки інформації та запам’ятовування, особливо якщо цифрова технологія просто замінює традиційне навчання, не пропонуючи кращої педагогічної методики.
Однак на основі наявних даних не можна зробити висновок, що смартфони є єдиною або навіть доведеною головною причиною зворотного ефекту Флінна.
На результати одночасно можуть впливати якість шкільної освіти, зміна навчальних програм, соціальне середовище, пандемія, сон, фізична активність, харчування, способи споживання інформації та зміна мотивації до проходження стандартизованих тестів.
Тому коректніше говорити не про доведене «падіння інтелекту покоління Z», а про спостережуване зниження результатів за низкою когнітивних та освітніх показників у кількох розвинених країнах.
Навіть таке обережніше формулювання має серйозне економічне значення.
Навички читання складних текстів, математичного аналізу, концентрації та розв’язання нестандартних завдань безпосередньо впливають на людський капітал. В умовах поширення штучного інтелекту значення цих навичок може не зменшуватися, а зростати: людині необхідно не тільки отримувати готову відповідь від машини, а й оцінювати її правильність, помічати помилки та самостійно формулювати складні завдання.
Якщо зниження окремих когнітивних показників дійсно має стійкий характер, наслідки можуть проявитися у продуктивності праці, якості професійної освіти, здатності освоювати складні професії та інноваційному потенціалі економіки.
Але існує й протилежна можливість: цифрове середовище не стільки знижує інтелект, скільки змінює структуру навичок, роблячи менш затребуваними одні форми обробки інформації та розвиваючи інші. Саме це питання сьогодні залишається відкритим.
Матеріал RathBiotaClan корисний насамперед як науково-популярний огляд, що зібрав в одному місці кілька досліджень та публічні виступи Джареда Куні Хорвата. Сам RathBiotaClan позиціонує себе як індійську платформу наукової освіти та медіа, зареєстровану в Індії як micro services enterprise в системі MSME/Udyam. Засновник ресурсу Шибасіс Рат спеціалізується на популяризації досліджень у галузі біології та суміжних наук.
RathBiotaClan не є рецензованим науковим журналом. Тому його публікацію правильніше використовувати як відправну точку, а не як самостійний доказ того, що покоління Z стало менш інтелектуальним.
Найважливішими первинними джерелами для цієї теми є дослідження в PNAS та журналі Intelligence, статистика OECD PISA та матеріали слухань Сенату США. Саме вони дають змогу перевірити основні твердження популярної публікації.
Як повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club, Гарвардський університет знову очолив Academic Ranking of World Universities 2026 (ARWU), відомий як Шанхайський рейтинг. Слідом розташувалися Стенфордський університет і Массачусетський технологічний інститут (MIT). Четверте місце посів Кембридж, п’яте — Каліфорнійський університет у Берклі.
До першої десятки також увійшли Прінстон — 6-те місце, Оксфорд — 7-ме, Колумбійський університет — 8-ме, Чиказький університет — 9-те та Каліфорнійський технологічний інститут (Caltech) — 10-те. Таким чином, вісім із десяти найкращих університетів світу розташовані у США, ще два — у Великій Британії.
Склад першої десятки порівняно з 2025 роком не змінився, однак відбулися перестановки. Прінстон піднявся із сьомого на шосте місце, обійшовши Оксфорд, а Чиказький університет піднявся з десятого на дев’яте, помінявшись позиціями з Caltech. Гарвард, Стенфорд, MIT, Кембридж і Берклі зберегли перші п’ять місць.
Найкращим університетом за межами США та Великої Британії став французький Paris-Saclay University — 13-те місце. Найкращий університет Азії — китайський Tsinghua University — піднявся на 18-те місце. ETH Zurich посідає 19-ту позицію, Peking University — 22-гу, а Університет Торонто та Zhejiang University розділили 24-те місце.
Попри домінування американських університетів на вершині рейтингу, найпомітнішою довгостроковою тенденцією залишається посилення Китаю.
У першій сотні ARWU 2026 США представлені 37 університетами, материковий Китай — уже 16 проти 13 роком раніше, Велика Британія — вісьмома. Далі йдуть Австралія та Швейцарія — по п’ять вишів, Франція та Німеччина — по чотири, Канада — три.
Загалом у першій сотні представлені університети з 18 країн і територій. При цьому позиції Китаю швидко зміцнюються: ще в ARWU 2025 материковий Китай мав 13 університетів у топ-100, зараз — уже 16. До нової першої сотні, зокрема, увійшли Southeast University, Tianjin University та Harbin Institute of Technology.
Але ще показовішою є ситуація в усій опублікованій тисячі. Материковий Китай представлений 234 університетами проти 187 у США. Таким чином, Китай уже помітно перевершує США за широтою присутності в ARWU, хоча американські університети поки що зберігають величезну перевагу безпосередньо на вершині рейтингу.
Франція має 27 університетів у топ-1000, чотири з них входять до першої сотні. Крім Paris-Saclay на 13-му місці, PSL University посідає 33-тє, Sorbonne University — 55-те, Université Paris Cité — 57-ме.
ARWU оцінює понад 2,5 тис. університетів світу, але публікує лише першу тисячу. На відміну від рейтингів, де враховуються репутація серед студентів і роботодавців, інтернаціоналізація або якість освітнього середовища, Шанхайський рейтинг майже повністю зосереджений на науковій діяльності.
У методиці враховуються випускники та співробітники — лауреати Нобелівської премії та медалі Філдса, найбільш цитовані дослідники Clarivate, публікації в Nature і Science, кількість наукових робіт в індексах Web of Science та показник наукової результативності в розрахунку на персонал. Тому ARWU фактично є насамперед рейтингом дослідницької потужності університетів, а не якості навчання як такого.
Жодного університету з України в цьому рейтингу не виявилося.
Першоджерело — ShanghaiRanking Consultancy, Academic Ranking of World Universities 2026, опублікований 15 серпня 2026 року.
EXPERTS CLUB, ОСВІТА КИТАЮ, УНІВЕРСИТЕТИ СВІТУ, ШАНХАЙСЬКИЙ РЕЙТИНГ
У липні 2026 року Україна отримала від міжнародних партнерів медичну гуманітарну допомогу загальною вартістю майже 67 млн грн, повідомило Міністерство охорони здоров’я України 13 серпня. Це майже вдвічі більше, ніж місяцем раніше, коли обсяг отриманої допомоги перевищував 34,2 млн грн.
Гуманітарні поставки в липні забезпечили партнери з Норвегії, Грузії, Фінляндії та Швейцарії, а також Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. В Україну надійшли автомобілі швидкої допомоги, ліки, діагностичні матеріали, медичні меблі та інше обладнання.
Уряд Норвегії передав Україні чотири автомобілі швидкої медичної допомоги Mercedes-Benz Sprinter загальною вартістю понад 2 млн грн. Машини призначені для посилення можливостей українських медичних закладів та надання екстреної медичної допомоги.
Від уряду Грузії Україна отримала антирабічний імуноглобулін вартістю понад 358 тис. грн. Препарат застосовується для профілактики сказу після можливого контакту людини з інфікованою твариною. Фінляндія передала медичні меблі та інвентар для закладів охорони здоров’я.
Значну частину липневих поставок становила допомога в рамках програми Глобального фонду «Стійка відповідь на епідемії ВІЛ та туберкульозу в умовах війни та відновлення України».
Україна отримала тест-системи для виявлення туберкульозної інфекції, пробірки для забору крові, антибактеріальні та протитуберкульозні препарати. До поставок також увійшов амфотерицин B, який застосовується при тяжких грибкових інфекціях, та препарати ізоніазид і ізоніазид/рифапентин для профілактичного лікування туберкульозної інфекції у людей, які живуть з ВІЛ.
Окрему партію гуманітарної допомоги надала швейцарська компанія Abbott Products Operations AG. Компанія передала препарат Physiotens для лікування артеріальної гіпертензії загальною вартістю понад 2,7 млн грн.
Порівняно з червнем обсяг медичної гуманітарної допомоги у вартісному вираженні збільшився приблизно на 96% — з понад 34,2 млн грн до майже 67 млн грн.
З початку повномасштабного російського вторгнення через канали взаємодії Міністерства охорони здоров’я з міжнародними партнерами та організаціями Україна отримала вже понад 18,7 тис. тонн медичної гуманітарної допомоги.
Як повідомляє Сербський Економіст, сербське місто Крагуєвац організувало літній відпочинок для 19 дітей із Запоріжжя віком 13–16 років, які з 1 по 10 серпня перебували на Копаоніку в дитячому оздоровчому закладі міста.
Для українських дітей підготували спортивну, рекреаційну та культурну програму. Вони брали участь у прогулянках і спільних заходах, знайомилися з сербськими традиціями, а також вивчали елементи сербських народних танців разом із хореографами Центру традиційної культури «Абрашевич» із Крагуєваца.
Поїздка стала частиною гуманітарної ініціативи, що передбачає організацію відпочинку в Сербії для дітей з українських регіонів, які постраждали внаслідок війни.
Крагуєвець розташований у центральній частині Сербії та є одним із найбільших промислових і університетських центрів країни. Завдяки розташуванню в центральній Сербії місто має зручне сполучення з Белградом, Копаоніком та іншими туристичними й діловими центрами країни.
https://t.me/relocationrs/3464
Майже 60% усіх постанов Держстату за порушення статистичної звітності, винесених в Україні у 2020–2025 роках, припало на один 2021 рік. За даними Opendatabot, у 2021 році було оформлено 136 постанов із 228, або 59,6% від загальної кількості за шість років.
Динаміка виглядає наступним чином: у 2020 році Держстат виніс 41 постанову, у 2021-му — 136, у 2022-му — 21. У 2023 та 2024 роках їх не було взагалі, а в 2025 році кількість зросла до 30.
У грошовому вираженні пік також припав на 2021 рік. Тоді було нараховано 21 777 грн штрафів, тоді як у 2020 році — 7 140 грн, у 2022-му — 4 845 грн, а у 2025-му — 5 100 грн.
Різка зміна після 2022 року пов’язана з послабленнями, запровадженими в умовах повномасштабної війни. Бізнес отримав можливість відкласти подання статистичної та фінансової звітності без застосування звичайних санкцій. Обов’язкове подання звітів держава відновила з 5 липня 2025 року.
Підприємствам також було наказано подати накопичену звітність за 2022–2025 роки до 5 жовтня 2025 року. Після цього статистична система фактично повернулася до звичайного режиму роботи. У 2026 році Держстат знову використовуватиме звичайний календар подання статистичної та фінансової звітності.
Джерело: Opendatabot та Державна служба статистики України.
Українська інженерно-будівельна компанія «Rauta» отримала нагороду професійної премії «Український будівельний Олімп» у номінації за лідерські позиції у відновленні України. Інформація про нагородження опублікована на сайті премії.
Організатори відзначили компанію Rauta за проєкти швидкої реконструкції будівель, пошкоджених внаслідок військових дій. За даними компанії, з 2022 року вона взяла участь у відновленні понад 10 об’єктів комерційного та соціального призначення.
Премія «Український будівельний олімп» присуджується компаніям, проєктам та фахівцям будівельної, архітектурної та девелоперської галузей. Серед критеріїв оцінки організатори називають професіоналізм, надійність, якість реалізованих проєктів, інноваційність та внесок у розвиток будівельної галузі.
Rauta здійснює проєктування та реконструкцію будівель, постачає каркаси, сендвіч-панелі та фасадні системи, займається монтажем, генеральним підрядом, вогнезахистом та введенням об’єктів в експлуатацію. Компанія також розробила низку рішень для прискореного будівництва та відновлення, зокрема технологію швидкомонтованого мобільного госпіталю на 72 пацієнти, який, за її даними, можна звести за 14 днів.
Власник Rauta Андрій Озейчук заявив: «Відновлення України вже сьогодні вимагає не тимчасових рішень, а будівель, які служитимуть десятиліттями. Для нас особливо важливо поєднувати швидкість відновлення з енергоефективністю, безпекою та сучасними європейськими стандартами. Досвід останніх чотирьох років показав, що українські будівельні компанії здатні реалізовувати складні проєкти навіть в умовах війни. Після її завершення масштаби відновлення будуть значно більшими, тому вже зараз необхідно розвивати технології, компетенції та виробничі ланцюги, які дозволять будувати швидше та якісніше».
Rauta — українська інженерно-будівельна компанія, що працює з комерційними, промисловими, житловими та інфраструктурними об’єктами. Компанія надає комплекс послуг — від проєктування та постачання конструкцій до генерального підряду та введення будівель в експлуатацію. Rauta є ексклюзивним постачальником в Україну продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki.
Компанія є членом асоціації «Український центр сталевого будівництва», а Андрій Озейчук з 2017 року очолює її раду директорів. Rauta також входить до Finnish Business Group та фінсько-української асоціації UkraineOffice.
«РАУТА ГРУП» зареєстрована в Києві у 2014 році, Андрій Озейчук є засновником, кінцевим бенефіціаром та керівником компанії.
https://rautagroup.com/uk/rauta-viznana-liderom-vidbudovi-ukrayini/
