Як повідомляє Сербський Економіст, захід відбудеться в Porto Montenegro, а влада міста вже готує тимчасові обмеження руху, зміни режиму доступу та посилені заходи безпеки.
Президент Чорногорії Яков Мілатович та президент Європейської ради Антоніу Кошта надіслали спільні запрошення лідерам країн ЄС та держав Західних Балкан. Саміт має зібрати європейських лідерів у момент, коли політика розширення знову посідає важливе місце на порядку денному Євросоюзу.
На саміті очікується участь країн Європейського Союзу та 6 держав Західних Балкан: Албанії, Боснії та Герцеговини, Косово, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії. Саме ці шість економік традиційно входять до формату ЄС – Західні Балкани, який використовується для обговорення європейської інтеграції регіону, реформ, безпеки, інфраструктури, енергетики та економічного зближення з ЄС.
Раніше місцева влада повідомляла про прибуття понад 30 європейських делегацій, однак остаточна кількість може бути більшою з урахуванням представників інститутів ЄС, країн-членів Євросоюзу, країн регіону та супровідних команд.
Для Чорногорії проведення саміту має особливе значення. Мілатович назвав його історичним моментом, оскільки країна вперше приймає таку велику зустріч між Європейським союзом та Західними Балканами.
Тіват у зв’язку з форумом перейде на особливий режим роботи. 4-5 червня в місті очікуються тимчасові обмеження руху, посилені заходи безпеки та зміни доступу в районі Porto Montenegro, де відбудеться саміт. Можливі короткочасні перекриття доріг, насамперед на маршруті від аеропорту Тіват до центру міста, а також особливий режим на вулицях Арсенальській та Істарській.
Частина парковок буде тимчасово звільнена, а аеропорт Тіват адаптує роботу до умов проведення міжнародного форуму. Влада також розглядає зміни в роботі шкіл 4-5 червня і готує для мешканців та гостей міста культурну програму на міській набережній 4 червня.
Головна політична тема саміту — європейська перспектива Західних Балкан. На тлі війни в Україні, посилення геополітичної конкуренції та прагнення ЄС прискорити розширення регіон знову опинився в центрі уваги Брюсселя. Чорногорія та Албанія вважаються найбільш просунутими кандидатами на вступ до ЄС, тоді як Сербія, Боснія і Герцеговина, Косово та Північна Македонія стикаються зі складнішою політичною та інституційною динамікою.
Для економіки регіону саміт важливий не лише як політична зустріч. Очікується, що у фокусі будуть інфраструктурна зв’язаність, доступ до європейських фондів, енергетична безпека, спільний регіональний ринок, транспортні коридори та інвестиції.
https://t.me/relocationrs/2850
Іноземні покупці стали головним рушієм зростання ринку житлової нерухомості Батумі: у квітні 2026 року їхня частка в угодах з квартирами сягнула 47%, наблизившись до половини всього ринку. Це підтверджує, що найбільший грузинський курорт на Чорному морі дедалі більше перетворюється з локального ринку житла на міжнародний інвестиційний майданчик.
За даними платформи Recov.ge, у квітні 2026 року в Батумі було продано 1 292 квартири, що на 12,3% більше, ніж у квітні 2025 року, коли було зареєстровано 1 165 угод. Сукупний обсяг ринку за місяць зріс на 27,4% і досяг $85 млн.
Зростання супроводжувалося помітним подорожчанням квадратного метра. Середньозважена ціна в батумських новобудовах збільшилася на 11,3% у річному вимірі — до $1 351 за кв. м. На первинному ринку ціни зросли на 15,2%, на вторинному — на 9,4%. При цьому попит концентрується саме на нових і сучасних проєктах: продажі в новобудовах зросли на 12,3%, тоді як інтерес до старого житлового фонду знизився на 5,4%.
Ключовий фактор зростання — іноземний капітал. Нерезиденти забезпечили 90% чистого приросту кількості угод у квітні. Керівник відділу досліджень та аналізу даних Colliers Georgia Лео Чікава зазначає, що частка іноземних покупців в останні місяці стабільно тримається в діапазоні 44-47%, а в окремі періоди іноземці вже випереджають місцевих покупців за активністю.
Батумі помітно відрізняється від Тбілісі за структурою попиту. У столиці Грузії внутрішні покупці залишаються основною силою ринку: за даними Galt & Taggart, у січневому опитуванні девелоперів грузинські покупці забезпечували близько 77% первинних продажів у Тбілісі. У Батумі ситуація зворотна: іноземний попит має набагато більше значення, а частка закордонних покупців в опитаних проектах досягала 52%.
Серед найбільш активних іноземних покупців у Батумі виділяються громадяни Ізраїлю, Росії, країн ЄС, а також покупці з України, Білорусі та інших країн пострадянського простору. За даними Global Property Guide з посиланням на Galt & Taggart, у 2025 році покупці з ЄС та Ізраїлю забезпечували по 13% продажів в опитаних проєктах Батумі, а покупці з України, Росії та Білорусі разом — 11%. Окрема точна частка українців у цьому звіті не розкривається.
У 2025 році ринок Батумі вже подолав позначку в $1 млрд за загальною вартістю проданих квартир, а кількість угод досягла 17 053, що на 14,7% більше, ніж роком раніше.
Для іноземних покупців Батумі залишається привабливим завдяки поєднанню відносно низької початкової вартості, морського розташування, високої частки нових проєктів, можливості здачі в оренду та порівняно м’якого режиму купівлі нерухомості. На цьому тлі місто конкурує не тільки з Тбілісі, а й з курортними ринками Туреччини, Чорногорії, Болгарії та Кіпру.
Експорт українського цементу до ЄС майже заблоковано під час впровадження другого етапу СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism – механізм транскордонного вуглецевого регулювання), наша країна має зайняти проактивну позицію щодо підтримки власного виробника, підкреслила виконавча директорка Асоціації «Укрцемент» Людмила Крипка.
«Умови, які українська цементна галузь отримала на старті впровадження другого етапу СВАМ, тобто на початку цього року, реалістичніше описати не словом «бар’єр», а «ембарго». Ми отримали дефолтні значення викидів СО2 для цементу з України на рівні 1518 кг/т клінкеру, що майже вдвічі перевищує фактичні показники, навіть при мокрому способі виробництва», – повідомила Крипка на конференції «Торгові війни: мистецтво захисту» у Києві в середу.
Вона також зазначила, що наразі в ЄС немає жодного верифікатора для цілей СВАМ, але навіть якби вони були, приїзд до України європейських верифікаторів (це обов’язкова вимога у перший рік) малоймовірний через високий рівень ризиків.
«За таких умов експорт неможливий у принципі! І ми бачимо наслідки: виробництво цементу зменшилося, надходження до бюджету скоротилися, валютна виручка впала, що призвело до ще більшого дисбалансу в торговому сальдо країни», – зазначила Крипка.
Асоціація «Укрцемент», як самостійно, так і спільно з партнерами, продукція яких підпадає під механізм CBAM, протягом усього 2025 року зверталася до уряду, ЄК та всіх причетних щодо застосування декларативного принципу на період війни та відновлення (це можливо згідно з частиною 7 статті 30 Регламенту CBAM щодо форс-мажору, що має руйнівні наслідки для економіки та промислової інфраструктури). Але, за словами Крипки, чиновники ЄК заспокоювали, що вплив впровадження АПМ на українську економіку буде мінімальним. Результати першого кварталу показали, що вплив істотний, де-факто блокує експорт.
«Наразі ЄК визнає, що дефолтне значення некоректне, там також бачать проблему з сертифікацією верифікаторів, яка стосується не тільки України, а й країн ЄС. (Нам) обіцяють виправити ці моменти протягом місяця», – повідомила Крипка.
За її словами, ці обнадійливі заяви спонукали підприємства відновити експорт, але залишається ризик катастрофічних санкцій для компаній і дилерів, які здійснювали ці поставки.
При цьому цементна галузь є однією з лідерів вітчизняної промисловості щодо системної підготовки до повноцінного запуску СВАМ.
«Ми суттєво просунулися у використанні альтернативного палива, маємо конкретні приклади запуску власної “зеленої” генерації, проводимо постійний моніторинг викидів (МОВ) і верифікували їх наявними в країні верифікаторами», – повідомила Крипка.
Тому, підкреслила вона, на запитання «що стримує розвиток експорту до країн ЄС», можна говорити про «нерівні умови конкуренції».
«Ми бачимо, що світ переходить до моделі економічного прагматизму та захисту власних ринків. У цих умовах Україна має дуже обмежений час, щоб адаптувати свою економіку до нової реальності. Ми маємо зайняти проактивну позицію щодо підтримки власного виробника», – пояснила Крипка.
Вона навела як приклад здорового «агресивного прагматизму» сусідню Польщу. У 2024 році експорт українського цементу до Польщі становив 854 тис. тонн. Польща цього року виробила 17,7 млн тонн цементу. Фактично експорт з України становив 3,7% від їхнього виробництва. А в пресі на перших шпальтах були заголовки про «зникнення польських цементних заводів», у польському Сеймі створено міжфракційне депутатське об’єднання «Підтримки розвитку цементної промисловості Польщі».
Крипка підкреслила, що наша країна, щоб не залишитися на узбіччі промислової конкурентоспроможності, повинна зайняти проактивну позицію щодо підтримки власного виробника.