Ethereum стає другим після Bitcoin великим цифровим активом, який публічні компанії використовують для формування корпоративних криптовалютних резервів – повідомляє Fixygen.
За даними Ethereum Treasury Tracker від The Block станом на 9–10 вересня 2026 року, дев’ять публічних компаній, за якими ведеться моніторинг, мають на балансах загалом близько 7,63 млн ETH. Вартість цих резервів оцінюється приблизно в $19 млрд.
Абсолютним лідером стала BitMine Immersion Technologies. Компанія повідомила 8 вересня, що збільшила власний портфель до 5,929 млн ETH. Крім того, BitMine має у своєму розпорядженні 211 BTC, грошові кошти та цінні папери, що перебувають в обігу, на суму $593 млн, а також низку інших інвестицій. Загальний обсяг криптовалюти, грошових коштів та ринкових цінних паперів компанія оцінює в $15,7 млрд.
За оцінкою самої BitMine, 5,93 млн ETH, що належать їй, становлять приблизно 4,9% усього пропозиції Ethereum.
При цьому близько 5,067 млн ETH компанія вже розмістила у стейкінгу. Їхня вартість на момент оприлюднення інформації оцінювалася BitMine приблизно в $12,6 млрд.
Друге місце серед публічних корпоративних власників Ethereum посідає SharpLink із 868,7 тис. ETH на суму приблизно $2,15 млрд, третє — Dynamix Corporation із 496,7 тис. ETH на суму приблизно $1,24 млрд.
Далі йдуть Bit Digital із 158,5 тис. ETH, BTCS із 70,1 тис. ETH та Forum Markets із 69,8 тис. ETH.
Таким чином, лише BitMine контролює близько 78% усіх ETH, що знаходяться у спеціалізованих корпоративних Ethereum-резервах, які враховує The Block.
Модель, що формується, схожа на стратегію, яку кілька років тому почала реалізовувати Strategy з Bitcoin, однак у Ethereum є суттєва відмінність. Компанія може не тільки тримати цифровий актив в очікуванні зростання його вартості, а й розміщувати його в стейкінгу, отримуючи додаткову дохідність.
Водночас ця модель має й додаткові ризики — від волатильності ETH до зміни прибутковості стейкінгу та потенційного дисконту акцій компанії щодо вартості Ethereum, що їй належить.
Станом на 10 вересня ETH торгується на рівні $2,47 тис.
Як повідомляє Experts Club, ізраїльська газета The Jerusalem Post 10 вересня опублікувала щорічний рейтинг 50 Most Influential Jews of 2026. Перше місце редакція віддала Джареду Кушнеру та Іванці Трамп, друге — прем’єр-міністру Ізраїлю Біньяміну Нетаньяху, третє — колишньому начальнику Генштабу Ізраїлю Гаді Айзенкоту. Президент України Володимир Зеленський посів 21-е місце, отримавши від видання характеристику «єврейське обличчя українського опору». (Jerusalem Post)
Аналітичний центр Experts Club зазначає, що назва «топ-50» у цьому випадку означає 50 рейтингових позицій, а не 50 окремих осіб. У 2026 році в цих 50 позиціях представлено 109 осіб, оскільки 27 місць редакція відвела групам із двох і більше осіб. При визначенні країн Experts Club враховував насамперед основну країну політичної, громадської чи ділової діяльності людини, а не лише місце народження чи наявність другого громадянства. Повний офіційний рейтинг опубліковано в The Jerusalem Post.
З точки зору Experts Club, рейтинг 2026 року показує насамперед двополюсну географію глобального єврейського впливу — Ізраїль і США. Ці дві країни практично повністю формують верхню двадцятку та більшу частину решти позицій. Ізраїль особливо широко представлений політиками, військовими, дипломатами та керівниками громадських організацій, США — бізнесом, технологіями, фінансами, медіа та федеральною політикою. Поза межами цих двох центрів помітними самостійними представниками виступають Україна, Мексика, Велика Британія, Австралія та Канада.
Ще одна особливість рейтингу — різке збільшення ваги технологічного сектору. До нього увійшли керівники та засновники OpenAI, Meta, Wiz, Anthropic, Google, Oracle, Dell, Mobileye, Palantir, Thrive Capital і Playrix. Тобто вплив редакція пов’язує вже не лише з державною владою, капіталом та громадськими організаціями, а й із контролем над ключовими технологіями, насамперед штучним інтелектом, хмарною інфраструктурою та оборонними технологіями.
Позиція Володимира Зеленського залишається для України особливо показовою. У 2022 році він посідав перше місце у рейтингу The Jerusalem Post після початку російського вторгнення. У 2023 році Зеленський до топ-50 не увійшов. У 2024 році він повернувся на 22-ге місце, причому саме видання тоді прямо відзначало його повернення після річної відсутності. У рейтингу 2025 року Зеленського знову не було, а в 2026 році він посів 21-ше місце, тобто на одну позицію вище, ніж під час попереднього включення до списку.
Першоджерело — повний рейтинг The Jerusalem Post «50 найвпливовіших євреїв 2026 року».
https://www.experts.news/posts/the-jerusalem-post-nazvav-50-nayvplyvovishykh-yevreyiv-2026-roku
Щоб у Україні стало можливим будівництво підземних сховищ палива, необхідно досягти компромісу між державою та приватним бізнесом щодо спрощення дозвільних процедур та забезпечення доступного довгострокового фінансування.
Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» висловив генеральний директор і співвласник Західної паливно-енергетичної компанії (ЗТЕК) Олег Чикида.
«Потрібно посадити за один стіл державу та бізнес і знайти компроміс: забезпечити стратегічні інтереси країни та створити для приватних компаній реальні економічні умови для формування запасів. На сьогодні такого компромісу я ще не бачу», – сказав він.
За словами генерального директора, з позиції держави запас нафти та нафтопродуктів однозначно необхідний, але умови для будівництва бізнесом необхідних сховищ поки що не створено.
«Перша проблема – фінансова. Формування запасу означає, що компанія має фактично заморозити значний обсяг оборотних коштів. Для ЗТЕК це потенційно не один мільйон доларів», – зазначив Чікіда.
Як він пояснив, підземне сховище приблизно на 10 тис. тонн може потребувати від 10 млн доларів інвестицій, і для приватного бізнесу це дуже значний ресурс, тому для реалізації подібних проєктів необхідне доступне довгострокове фінансування.
«Обговорюються програми через державні банки приблизно під 12% річних у гривні на п’ять років. Це правильний крок, але він не покриє потреби галузі», – вважає CEO.
Друга проблема, за його словами, – інфраструктурна. Оскільки значна частина резервуарного парку за час війни була знищена або пошкоджена, виникає питання: де зберігати цей ресурс і хто нестиме ризик, якщо місце зберігання знову стане об’єктом атаки?
«Конкретно у нас є майданчик, де можна будувати підземне сховище. Але отримання всіх дозволів може тривати близько півтора року, а саме будівництво, за нашими оцінками, приблизно втричі дорожче за наземне», – зазначив Чикида.
При цьому він додав, що ЗТЕК готовий інвестувати навіть за таких умов.
«Але якщо розпочати дозвільний процес у вересні 2026 року, документи в кращому разі можна отримати у 2027-му, а завершити будівництво — вже у 2028 році. Як до того моменту зміниться попит на ринку і як окупити ці інвестиції?», — запитав CEO.
Як повідомлялося, Україна з початку 2027 року має впровадити експериментальний проєкт з підземного зберігання нафтопродуктів зі складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (МЗНН) згідно з постановою Кабінету міністрів № 1037 від 13 серпня 2026 року.
Повний текст інтерв’ю з генеральним директором і співвласником ЗТЕК Олегом Чикидою буде опубліковано на сайтах агентства «Інтерфакс-Україна» та його проекту з енергетики «Енергореформа».
Італія готує програму TERRA загальним обсягом до 105 млн євро, спрямовану на розширення доступу українських мікро-, малих та середніх підприємств агропродовольчого сектору до фінансування, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України за підсумками переговорів з італійською стороною.
Програму було представлено під час зустрічі заступника міністра аграрної політики Дениса Башлика зі спеціальним представником міністра закордонних справ Італії з питань відновлення України Давіде Ла Чечіліа. Одним із пріоритетів співпраці сторони визначили підтримку дрібних фермерів та розвиток сільськогосподарської кооперації.
Згідно з матеріалами Міністерства закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії, TERRA Ukraine — Transforming and Empowering Resilient and Responsible Agribusiness — передбачає дві основні складові.
До 100 млн євро планується спрямувати на фінансові інструменти під управлінням італійського державного фінансового інституту Cassa Depositi e Prestiti (CDP). Кошти мають використовуватися для зниження ризиків українських фінансових посередників та розширення кредитування мікро-, малих і середніх підприємств агропродовольчого сектору. Фінансова складова передбачає контргарантію Європейської комісії в рамках Ukraine Investment Framework.
Ще до 5 млн євро передбачено на технічну допомогу та розвиток компетенцій, причому реалізація цієї частини програми має здійснюватися переважно за участю Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO).
Італійська сторона розглядає TERRA не лише як механізм надання фінансування. Програма має сприяти модернізації українських агропідприємств, впровадженню європейських санітарних, екологічних та корпоративних стандартів, а також переходу до більш стійкої моделі агровиробництва відповідно до європейської Green Deal.
«Для нас важливо не просто навчити фермерів працювати разом, а створити практичну модель, яка дасть їм можливість об’єднувати ресурси, виробляти великі обсяги продукції та виходити на нові ринки. Якщо такий підхід дасть результат, його можна буде масштабувати на всі регіони України», — зазначив Башлик.
Українська сторона також розраховує використати досвід Італії у розвитку сільськогосподарської кооперації та об’єднанні дрібних виробників для спільної переробки, логістики та виходу на більші ринки.
Посол Італії в Україні Карло Формоза раніше, 3 вересня 2026 року, повідомляв, що TERRA готується як один із нових інструментів підтримки українського агросектора. За його словами, програма орієнтована насамперед на полегшення доступу аграрних МСП до кредитування.
Італія водночас розширює аграрні проєкти в Одеській області. За даними італійської сторони, у регіоні вже мобілізовано близько 25 млн євро на проєкти в сільському господарстві, зокрема на програми Pro.UKR, підтримку виноградарства та виноробства через ФАО та проєкт вартістю 6 млн євро з модернізації систем зрошення в Татарбунарах і Кілії. Крім того, готується проєкт ROOTS вартістю 7 млн євро між регіоном Фріулі-Венеція-Джулія та Одеською областю.
Україна та Італія домовилися прискорити організаційні рішення, необхідні для практичного запуску TERRA. Конкретні терміни початку видачі фінансування українським агропідприємствам та умови отримання кредитів поки що публічно не оголошені.
Як повідомляє Еxperts.news, лідери правлячих націоналістичних партій Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії 14 вересня в Кардіффі підписали меморандум про співпрацю, який закріплює право їхніх народів самостійно визначати своє конституційне майбутнє та закликає уряд Великої Британії готуватися до можливих конституційних змін.
Документ підписали лідер Шотландської національної партії (SNP) і перший міністр Шотландії Джон Суїнні, лідер Plaid Cymru і перший міністр Уельсу Рун ап Іорверт, а також віце-президент Sinn Féin і перший міністр Північної Ірландії Мішель О’Ніл. У зустрічі також брала участь президент Sinn Féin Мері Лу Макдональд.
При цьому учасники зустрічі виступали як лідери своїх партій, а не від імені урядів Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії. Це особливо важливо у випадку Північної Ірландії, де влада розділена між Sinn Féin та Демократичною юніоністською партією (DUP). Заступниця першого міністра Емма Літтл-Пенгеллі з DUP заявила, що О’Ніл не має повноважень підписувати подібні документи від імені уряду Північної Ірландії.
Головною політичною формулою меморандуму став заклик до британського уряду «готуватися, планувати та сприяти конституційним змінам в Уельсі, Шотландії та Північній Ірландії». Сторони також підтвердили право кожної з трьох націй визначати своє майбутнє демократичним шляхом.
При цьому очікуваної більш жорсткої вимоги щодо негайного проведення референдумів про вихід зі складу Великої Британії у формулюваннях меморандуму, опублікованих британськими ЗМІ, немає. Йдеться насамперед про визнання принципу самовизначення, створення механізмів для майбутніх конституційних змін та відмову Лондона блокувати демократичний вибір, якщо відповідна підтримка сформується в самих регіонах.
Суїнні заявив, що Велика Британія перебуває в «переломному моменті конституційних змін» і що мешканці кожної з трьох територій повинні мати можливість самостійно визначати своє майбутнє. Раніше, 10 вересня, він звернувся до прем’єр-міністра Великої Британії Енді Бернема з пропозицією створити юридичний механізм, який дозволив би провести новий референдум щодо незалежності Шотландії за наявності відповідного суспільного мандата.
Шотландський уряд ще 28 серпня опублікував проєкт нового закону про референдум із тим самим питанням, яке використовувалося у 2014 році: «Чи повинна Шотландія бути незалежною країною?». Законопроєкт планується внести до парламенту після отримання необхідних повноважень від Вестмінстера.
У Північній Ірландії ситуація юридично відрізняється. Можливість проведення голосування щодо об’єднання з Ірландією вже передбачена Белфастською угодою 1998 року. Рішення про призначення такого референдуму ухвалює британський міністр у справах Північної Ірландії, якщо вважає ймовірним, що більшість мешканців підтримає об’єднання.
У Уельсі постійно діючого юридичного механізму проведення референдуму про незалежність немає. При цьому нинішній уряд Plaid Cymru вважає кінцевою метою незалежність країни, хоча Рун ап Іорверт підкреслює, що конкретних термінів такого голосування поки що немає і рішення має залежати від позиції самих мешканців Уельсу.
Окрім конституційних питань, учасники зустрічі домовилися розширювати співпрацю в економіці, енергетиці, відносинах з Євросоюзом та міжнародній політиці. Націоналістичні партії вважають, що після Brexit та змін політичного балансу всередині Великої Британії у Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії з’являється більше спільних інтересів у відносинах з Лондоном.
Саміт став першим подібним заходом після виборів 2026 року, коли націоналістичні партії та партії, що виступають за самовизначення, одночасно очолили уряди Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії. Однак підписаний документ поки що не має юридичної сили й не запускає автоматично жодного референдуму.
REFERENDUM, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, Північна Ірландія, Уельс, Шотландия
Україна за січень-серпень 2026 року збільшила експорт м’яса птиці на 12,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 330,2 тис. тонн, водночас валютна виручка від його експорту скоротилася на 2,6% – до $697,9 млн, повідомив Союз птахівників України.
У серпні 2026 року експорт м’яса птиці становив 40,6 тис. тонн, що на 1,5% менше порівняно з липнем (41,2 тис. тонн).
У грошовому вираженні серпневий експорт скоротився на 7,9% порівняно з липнем – до $82,2 млн. Середня експортна ціна на м’ясо птиці в серпні становила $2,02/кг, що на 20,9% менше порівняно з серпнем минулого року. За даними Союзу, це пов’язано зі зміною асортименту продукції, що експортується, та зниженням експортних цін на зовнішніх ринках.
Основними покупцями українського м’яса птиці за перші вісім місяців 2026 року були Нідерланди – 20% експорту, Велика Британія – 11,7%, Словаччина – 10,6% та ОАЕ – 6,4%.
На країни ЄС за цей період припало 36% загального обсягу експорту м’яса птиці, або 118,9 тис. тонн. У грошовому вираженні частка ЄС склала майже половину валютної виручки – 47%.
