Вартість водопостачання в Україні в липні 2026 року зросла на 31,9% порівняно з червнем, а каналізації — на 29,8%, свідчать дані Державної служби статистики. У річному вимірі водопостачання подорожчало одразу на 52,1%, каналізація — на 48,8%. Аналогічне зростання зафіксовано й порівняно з груднем 2025 року.
У результаті вся група «житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива» у липні подорожчала на 1,6% за місяць і на 4,5% порівняно з липнем минулого року.
Вартість вивезення сміття зросла на 5,1% за місяць і на 16,2% за рік. Утримання будинків та прибудинкових територій подорожчало на 5,8% у річному вимірі.
При цьому статистична вартість електроенергії, природного газу, гарячої води та опалення в липні не змінилася ні порівняно з червнем, ні в річному вимірі.
Таким чином, липневий стрибок комунального компонента був насамперед пов’язаний із різким підвищенням вартості водопостачання та каналізації.
Загальний обсяг прямих закордонних інвестицій (ODI) Китаю в першому півріччі збільшився на 3,8% порівняно з тим самим періодом минулого року і склав 596,42 млрд юанів ($86,5 млрд), згідно з даними Міністерства торгівлі та Державного управління валютного контролю.
Китайські інвестори здійснили нефінансові ODI на суму 453,06 млрд юанів приблизно в 6,87 тис. компаній у 144 країнах і регіонах, наводить дані відомств China Daily. Зокрема, обсяг інвестицій у країни, розташовані вздовж «Поясу та шляху», становив 120,77 млрд юанів, що на 11,1% менше, ніж у січні–червні 2025 року.
Обсяг виконаних китайськими компаніями підрядних робіт за кордоном у першому півріччі збільшився на 8% і досяг 606,26 млрд юанів. Зокрема, у країнах-учасницях ініціативи «Пояс і шлях» цей показник зріс на 11,8% — до 520,71 млрд юанів.
У січні-липні 2026 року Україна експортувала 24,647 тис. тонн марганцевої руди, що вже на 10,6% перевищує обсяг поставок за весь 2025 рік, коли за кордон було відправлено 22,281 тис. тонн.
Згідно з даними Державної митної служби України, у грошовому вираженні експорт за сім місяців склав $4,227 млн проти $3,599 млн за весь минулий рік. Таким чином, валютна виручка вже перевищила результат 2025 року приблизно на 17,4%.
У порівнянні з січнем-липнем минулого року експорт марганцевої руди зріс більш ніж у вісім разів. За сім місяців 2025 року Україна експортувала лише 2,977 тис. тонн руди на суму $491 тис., тоді як у поточному році обсяг поставок сягнув 24,647 тис. тонн, а виручка — $4,227 млн.
Основним ринком збуту української марганцевої руди у 2026 році залишається Словаччина, на яку припало 77,79% експортної виручки. Ще 22,21% забезпечили поставки до Грузії.
У липні Україна експортувала 2,701 тис. тонн марганцевої руди, що на 14,9% більше, ніж у червні (2,350 тис. тонн). Таким чином, експорт зростає другий місяць поспіль: у червні зростання становило 36,6% порівняно з травнем.
При цьому місячна динаміка з початку року залишається досить нестабільною. У січні Україна експортувала 4,553 тис. тонн руди, у лютому — близько 6,072 тис. тонн, у березні обсяг знизився до 1,932 тис. тонн, у квітні зріс до 5,319 тис. тонн, а в травні знову скоротився до 1,720 тис. тонн.
У 2025 році експорт марганцевої руди, навпаки, знизився на 50,4% порівняно з 2024 роком — до 22,281 тис. тонн.
Однак починаючи з серпня минулого року зовнішні поставки помітно активізувалися: у серпні було експортовано 5 037 тис. тонн, у жовтні — 3 993 тис. тонн, у листопаді — 3 860 тис. тонн, у грудні — 4 689 тис. тонн.
Україна має власну сировинну базу марганцевих руд. Основними підприємствами з їх видобутку та збагачення є Покровський та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати у Дніпропетровській області.
ГЗК, МАРГАНЕЦ, РУДА, СЛОВАЧЧИНА, ЭКСПОРТ
Ігор Приходько, який до цього обіймав посаду виконуючого обов’язки генерального директора міжнародного фінансового сервісу NovaPay (ТМ NovaPay), що входить до групи Nova, офіційно призначений генеральним директором компанії; він приступив до виконання обов’язків з 11 серпня, йдеться в прес-релізі фінансового сервісу, опублікованому у вівторок.
«Ігор пройшов разом із NovaPay десятирічний шлях розвитку і добре знає компанію зсередини. Упевнений, що його досвід, системне бачення та глибоке розуміння бізнесу допоможуть компанії вийти на наступний етап розвитку», — наводяться в прес-релізі слова співзасновника групи компаній Nova В’ячеслава Клімова.
Згідно з прес-релізом, Приходько понад 23 роки працює в банківському секторі та небанківських фінансових установах. З 2005 року обіймав керівні посади та в різні роки працював у «Надра Банку», «ТАСкомбанку» та інших фінансових установах.
До компанії NovaPay Приходько приєднався в листопаді 2016 року на посаду фінансового директора. Після початку повномасштабного вторгнення РФ добровільно вступив до лав Збройних сил України, брав участь у бойових діях, за що отримав статус ветерана. Вже після завершення військової служби повернувся до команди NovaPay.
За словами Приходька, компанія продовжуватиме розвивати цифрові продукти, масштабувати платіжну інфраструктуру в Україні та за кордоном, а також впроваджувати нові фінансові рішення.
«NovaPay зараз перебуває на етапі активного розвитку. Моє завдання — зберегти цей темп і зробити так, щоб стратегія компанії не залишалася на папері, а втілювалася в повсякденних рішеннях команди», — цитуються в релізі слова генерального директора NovaPay.
Попереднім генеральним директором компанії був Ігор Сироватко. NovaPay повідомила про рішення призначити Сироватка генеральним директором у вересні 2025 року, а в грудні Національний банк України (НБУ) схвалив його кандидатуру. До цього генеральним директором NovaPay був Андрій Кривошапко, який очолив компанію у 2016 році.
Як повідомлялося, обсяг переказів через міжнародний фінансовий сервіс за перше півріччя 2026 року збільшився порівняно з аналогічним періодом 2025 року на 41% — до 391 млрд грн.
NovaPay була заснована у 2001 році як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova («Нова пошта») і надає фінансові послуги онлайн та офлайн у відділеннях «Нової пошти». Компанія першою в Україні серед небанківських фінансових установ отримала у 2023 році розширену ліцензію НБУ, що дозволило їй відкривати рахунки та випускати картки. Також вона першою серед небанківських організацій наприкінці минулого року запустила власний фінансовий додаток із широким спектром фінансових послуг.
За даними Національного банку України, на частку компанії припадає близько 22,7% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.
В Україні зареєстровано 256 компаній із болгарськими бенефіціарами, які подали фінансову звітність за 2025 рік, при цьому 46 із них, або майже кожна шоста, мають річний дохід понад 100 млн грн.
Сукупний дохід цих компаній за підсумками 2025 року склав 24,72 млрд грн, що на 6% менше, ніж роком раніше, свідчать дані Opendatabot, опубліковані 10 серпня.
Найбільшою компанією з болгарськими власниками за обсягом доходу стала «Констракшн Машинері», що займається дистрибуцією будівельної техніки. Її дохід склав 4,43 млрд грн проти 4,29 млрд грн у 2024 році.
На другому місці розташувалася компанія «Грін Кул», що працює у сфері імпорту та дистрибуції продуктів харчування, з доходом 2,09 млрд грн. Роком раніше компанія отримала 2,79 млрд грн.
Третє місце посів енерготрейдер «Елементум Енерджі Трейд» з доходом 1,85 млрд грн проти 1,1 млрд грн у 2024 році. Далі йдуть Костопольський завод скляних виробів — 1,8 млрд грн та Дністровська вітроелектростанція — 1,56 млрд грн.
До першої десятки також увійшли «Пластхім Україна» з доходом 1,51 млрд грн, «Компресорс Інтернешнл» — 1,28 млрд грн, «Софарма Україна» — 0,95 млрд грн, страхова компанія «Євроінс Україна» — 0,91 млрд грн та «Санвін 5» — 0,7 млрд грн.
Таким чином, серед найбільших українських компаній з болгарським капіталом представлені одразу кілька галузей — торгівля, енергетика, промислове виробництво, фармацевтика та страхування.
За даними Opendatabot, загалом фінансову звітність за 2025 рік подали 256 компаній із болгарськими бенефіціарами. При цьому концентрація бізнесу досить висока: лише 46 компаній забезпечують оборот понад 100 млн грн на рік.
Ціни на транспорт в Україні в липні 2026 року були на 18,6% вищими, ніж роком раніше, свідчать дані Державної служби статистики. Лише за місяць транспорт подорожчав на 1,3%. Найбільш помітне зростання зафіксовано в пасажирському автомобільних перевезеннях — на 6% за липень і на 30,8% порівняно з липнем 2025 року.
Загалом транспортні послуги подорожчали за рік на 28,9%, а з початку 2026 року — на 25,7%. Залізничні пасажирські перевезення стали дорожчими на 2,7% за місяць і на 15,5% за рік.
Ще одним суттєвим фактором залишається вартість палива. У липні паливо та мастила подешевшали на 0,1% порівняно з червнем, однак порівняно з липнем минулого року вони були дорожчими на 28%, а з початку року — на 26,5%.
Таким чином, транспорт дорожчає значно швидше, ніж загальний споживчий ринок: річна інфляція в Україні в липні становила 7,7%, тоді як транспорт — 18,6%, а транспортні послуги — 28,9%.
