АТ «ОТП БАНК» у межах співпраці із Superhumans Center – центром реабілітації, лікування й протезування українців, які отримали травми або втратили кінцівки на війні, – здійснив благодійний переказ у розмірі 3 млн грн для облаштування відкритого спортивного майданчика на території Superhumans Odesa.
Передбачається будівництво сучасного простору з 15 тренувальними станціями, який стане доступним середовищем для щоденної фізичної реабілітації ветеранів та цивільних. Тренування пацієнтів центру на відкритому повітрі сприятимуть зниженню рівня стресу, покращенню психоемоційного стану та пришвидшуватимуть повернення до активного життя.
«Співробітництво ОТП БАНК із Superhumans Center – це більше, ніж партнерство. Це спільний шлях, у межах якого ми системно інвестуємо у створення умов для повноцінного відновлення людей після важких травм, допомагаючи повернути відчуття опори, впевненості в собі та здатності рухатися вперед. Ми віримо, що сталі зміни можливі завдяки послідовній підтримці, тому фокусуємося на розвитку інфраструктури, яка щодня працює на відновлення пацієнтів», – зазначила team-лідерка благодійного проєкту OTP Bank Helps Ukraine, директорка департаменту з продажів роздрібного бізнесу та управління мережею ОТП БАНК Леся Сирота.
Банк із 2023 року на постійній основі підтримує Superhumans Center. Загальна сума перерахованих центру протезування та реабілітації коштів становить майже 49 млн грн. Фінустанова здійснює прямі благодійні перекази в межах договору про благодійну пожертву, а також три роки поспіль проводить благодійні аукціони в мобільному застосунку ОТР Bank UA. Зокрема, у грудні 2025 р. допомога для центру в розмірі 4,5 млн грн була зібрана під час великої благодійної кампанії та через власний переказ ОТП БАНК. Кошти спрямовуються на протезування та відновлення захисників і цивільних, облаштування палатного фонду, а також навчання фахівців із протезування.
Планується, що Superhumans Odesa розпочне надання послуг пацієнтам із середини поточного року. Відкриття нової локації дозволить розширити доступ до реабілітації для пацієнтів із різних регіонів, а також збільшити виробничі потужності щонайменше до 50 протезів на місяць.
У Нідерландах у вівторок приземлилися два літаки з 28 пасажирами з борту круїзного лайнера MV Hondius, на якому стався спалах хантавірусу, а одна з нідерландських лікарень, де лікується пацієнт із хантавірусом, як запобіжний захід помістила в карантин 12 співробітників, повідомляє Reuters.
Західні ЗМІ також повідомляють, що пасажири, які не є підданими Нідерландів, вирушать на лікування в рідні країни.
Співробітників нідерландського медичного центру при університеті міста Неймеген помістили на шеститижневий профілактичний карантин, оскільки з’ясувалося, що під час роботи зі зразками аналізів не було дотримано оновлених суворих протоколів. У лікарні повідомили, що при цьому ризик зараження співробітників залишається “дуже низьким”.
За останніми даними, від хантавірусу померли три пасажири MV Hondius: подружжя з Нідерландів, а також громадянка Німеччини.
Близько десяти осіб здали позитивний тест на хантавірус. Зазначалося, що в померлої жінки та у британця, який перебуває у відділенні інтенсивної терапії в ПАР, було виявлено штам хантавірусу – вірус Андес. Тільки цей вид хантавірусу передається від людини людині, наголосили в МОЗ цієї країни. Західні ЗМІ повідомляли, що цей штам поширений у Латинській Америці, зокрема в Аргентині, де розпочався круїз.
НАЕК “Енергоатом” завершила зведення ключового безпекового об’єкта на Рівненській АЕС і наразі він проходить процедуру паспортизації, повідомила компанія у понеділок.
“Ми діємо на випередження, створюючи надійний щит для нашої критичної інфраструктури. Кожен такий об’єкт – це додатковий рівень безпеки для всієї енергосистеми України”, – зазначив очільник “Енергоатому” Павло Ковтонюк.
Будівництво здійснювалося у межах комплексної програми посилення безпеки українських енергоблоків в умовах воєнного стану. Йдеться про захист критичної інфраструктури атомної генерації від потенційних зовнішніх загроз.
На майданчику РАЕС також відбулася виробнича нарада за участю керівництва станції, профільних підрозділів і підрядних організацій. Учасники обговорили перебіг будівництва інших захисних споруд та впровадження нових інженерних рішень для підвищення стійкості інфраструктури.
Виробник банок та пляшок з безбарвного скла ТОВ “Пісківський завод скловиробів” (ПЗС, Бучанський р-н Київська обл.) у січні-березні 2026 року збільшив чистий дохід від реалізації продукції на 19,4% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до 438,6 млн грн.
Згідно з проміжною фінансовою звітністю компанії, вона завершила перший квартал з чистим прибутком 1 млрд 663 млн грн, тоді як роком раніше збиток становив 37,2 млн грн.
Компанія отримала 19 млн грн валового прибутку (у першому кварталі 2025 року збиток 7,7 млн грн), а прибуток від операційної діяльності перевищив 2 млрд грн (за рахунок статті “інші доходи”, що становили 1,8 млрд грн), тоді як торік збиток сягав майже 13 млн грн.
Непокритий збиток станом на 31 березня 2026 року становив 824,8 млн грн, тоді як на початок року – 2 млрд 487 млн грн.
За даними звіту, частка експорту в загальному обсязі продажів становиоа 77,7% (майже 341 млн грн). Серед країн-імпортерів – Польща, Iталiя, Нiмеччина, Францiя, Грецiя, Румунiя, Туреччина, Литва, Латвiя, Молдова, Грузiя,
Основними клієнтами компанія називає Francesco Arpaia, Saulite Partikas Grupa SIA, ТОВ “Феррет”.
За перший квартал завод виготовив більш ніж 78,4 млн од. продукцiї (зокрема 72,5 млн банок та майже 6 млн пляшок), що в грошовому вимірі становить 375,4 млн грн.
В звіті нагадується, що після початку повномасштабного вторгнення завод зупиняв роботу і після охолодження печей протягом травня 2022 – червня 2023 року тривали роботи з вiдновлення виробництва на однiй з двох печей, яку було запущено в червні 2023 року.
Водночас підкреслюється, що робота тiльки однiєї печi має наслiдки для асортименту готової продукцiї: якщо до вiйни завод виробляв продукцiю з безбарвного скла (Flint) та кольорового (коричневого i зеленого), то зараз тiльки з безбарвного скла.
В той же час компанії вдалось знов збільшити експортні поставки за рахунок змін в географії ринку збуту після іх падіння у 2023 році до 47% обсягу продажів.
ПЗС оцінює конкуренцію в галузі як жорстку, і зазначає, що деякі українські підприємства-конкуренти, як і Пісківський завод скловиробів, зазнали втрат та руйнувань внаслiдок вiйни.
Серед конкурентів, зокрема, в Рівненській області вказані “Консюмерс-Скло-Зоря” (пляшки та банки з прозорого скла), “Костопiльський завод скловиробiв”(склотара для слабо- та безалкогольних напоїв, тари парфумерної та консервної, горiлчаних пляшок), “Рокитнiвський скляний завод” (пляшки iз зеленого, коричневого та прозорого скла).
Також серед виробників аналогічної продукції – “Малинiвський склозавод” (Чугуєвський р-н Харківської обл.), “Ветропак Гостомельський склозавод” (Київська обл.), “Мерефянська скляна компанiя” (Харківська обл.)
Серед інших проблем галузі завод зазначає в умовах зниження споживчого попиту в Україні – процес стагнацiї, за кордоном- зростання конкуренцiї i демпiнгування.
“Основне завдання на наступнi декiлька рокiв – вийти на довоєннi обсяги виробництва, а для цього потрiбно вiдновити виробничий процес на печi №1”, – йдеться у звіті.
Згідно зі звітом компанії за 2025 рік, у цьому році вона планує запустити другу скловарну пiч, яка на 75% збiльшить виробничi потужностi, що дасть змогу наростити експорт i оптимiзувати витрати.
При цьому, зазначає ПЗС, близько 2/3 готової продукцiї планується експортувати до країн ЄС, де в останнi кiлька рокiв спостерiгається стiйке зростання попиту на скляну тару (прирiст близько 5% на рiк) через пiдвищення iнтересу до екологiчно чистих пакувальних матерiалiв.
Завод у 2025 році збільшив чистий дохід від реалізації на 12% порівняно з 2024 роком – до 1 млрд 607 млн грн, отримавши 227,9 млн грн збитку.
На підприємстві на початок другого кварталу 2026 року працювало 449 осiб.
Ціни на будівельно-монтажні роботи (БМР) в Україні у березні 2026 року зросли на 16,2% порівняно з березнем-2025, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у березні-2026 до березня-2025 ціни зросли в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві на 15,3% (на 9,2% порівняно з попереднім місяцем), у нежитловому – на 17,3% (9,7%), інженерному – на 16,1% (9,3%).
У січні-березні поточного року до аналогічного періоду минулого ціни на БМР виросли на 9,9%, зокрема, у житловому секторі – на 9,2%, нежитловому – 10,4%, інженерному – 9,7%.
Порівняно з попереднім кварталом, у січні-березні 2026 року ціни на БМР виросли на 6,1%, зокрема, у житловому будівництві – на 5,3%, нежитловому – 6,6%, інженерному – 6,1%.
Держстат також порівняв поточні показники цін з середньорічним показником 2021 року. Так, у першому кварталі 2026 року житловому секторі ціни виросли на 83,6%, у нежитловому – на 84,1%, в інженерному – 78,6%.
Як повідомлялося, у 2025 році ціни на БМР виросли на 5,8% порівняно з попереднім роком, у 2024 році – на 7,9%, у 2023 – на 15,8%.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського меткомбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), провів капітальний ремонт частини обладнання технології вдування пиловугільного палива (ПВП) у домені печі для зменшення енерговитрат.
Згідно з інформацією підприємства, ефективність доменного виробництва на “Каметсталі” нерозривно пов’язана з надійністю технології вдування ПВП, тому для забезпечення стабільної роботи цього обладнання капітально відремонтовано контур помелу №2 – ключовий етап цьогорічної модернізації комплексу ПВП.
Як уточнюється, ПВП – енергетичний ресурс, що виступає високоефективною вуглецевою складовою і дає змогу радикально скоротити витрати природного газу або повністю відмовитися від нього в процесі плавки. Також вдування ПВП дає можливість зменшувати витрати безпосередньо коксу, коксового еквівалента умовного палива та впливає на підвищення продуктивності доменних печей.
Дільниця ПВП забезпечує паливом не лише доменне виробництво, а й обертові печі вапняно-випалювального цеху.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК). Входить до групи “Метінвест”.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
