Україна, станом на жовтень 2026 року, погодила 29 нових експортних напрямів у 13 країнах світу та Європейському Союзі з початку 2026 року, що є найбільшим річним показником щонайменше з 2022 року, повідомила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) на сайті в понеділок.
Згідно з повідомленням, нові напрями охоплюють Європу, Кавказ, Близький Схід, Африку, Азію та Латинську Америку. Зокрема, відкрито можливість експорту борошна до Китаю, яєчних продуктів до В’єтнаму та Єгипту, молока й молочних продуктів до Чилі, а також столових яєць і рибних продуктів до Єгипту.
Крім того, погоджено доступ на ринки для м’яса та м’ясних продуктів, зокрема яловичини до Іраку, Грузії та Кот-д’Івуару (куди також дозволено постачання м’яса птиці), великої рогатої худоби до Алжиру та овець до Єгипту. До Молдови дозволено експорт живих равликів, їхньої ікри та окремих категорій м’ясних продуктів.
Також для рослинництва відкрито можливість постачання до ЄС садивного матеріалу вишні звичайної, вишні сизої, їхніх гібридів та восьми видів клена. У сегменті кормів погоджено експорт кормової продукції для домашніх тварин до Єгипту та Республіки Корея, перероблених кормів до Албанії, а також кормів рослинного походження та побічних продуктів тваринного походження до Грузії.
У відомстві додали, що продовжать працювати над розширенням доступу української продукції до міжнародних ринків.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року Україна забезпечила доступ вітчизняних експортерів до 22 нових іноземних ринків. Зокрема, ринок Китаю було відкрито для гороху та морських продуктів дикого вилову, Індія дозволила імпорт яблук, а Канада – імпорт яблук та столових яєць. Крім того, Албанія відкрила ринок для харчових яєць, Аргентина – для насіння соняшнику, Кувейт – для перероблених продуктів, а Малайзія, В’єтнам, Молдова та Чилі – для окремих видів молочної продукції та кормів. Загалом із 2022 року Україні вдалося відкрити 75 нових ринків, розширивши доступ аграрної продукції до 386 торговельних напрямків.
Хронічний стрес, повітряні тривоги та постійне очікування небезпеки порушують якість сну українців. Навіть після відносно спокійної ночі людина може прокидатися втомленою. Відновити повноцінний відпочинок допомагають регулярний режим, зниження вечірніх навантажень і своєчасна діагностика порушень сну.
Повноцінний нічний сон став серйозною проблемою для багатьох українців на тлі війни, що триває. За даними інформаційно-аналітичного центру Experts Club повітряні тривоги, вибухи та необхідність постійно стежити за ситуацією порушують звичний режим відпочинку. При цьому труднощі можуть зберігатися і в ті ночі, коли безпосередньої загрози немає.
Згідно з даними соціологічного опитування, проведеного в червні 2026 року, на які посилається медичний центр ADONIS, 38% опитаних українців повідомили про погіршення якості сну порівняно з початком року, причому 14% відзначили суттєве погіршення. Інше дослідження впливу війни на сон показало, що ознаки безсоння спостерігалися у 44% учасників, а клінічно виражене безсоння — у 27%.
Чому організм не може розслабитися навіть уночі
Сон — важливий фізіологічний процес, необхідний для відновлення організму, роботи нервової системи, пам’яті та здатності регулювати емоції. Регулярні пробудження через повітряні тривоги та вибухи порушують його структуру, знижуючи якість відпочинку навіть у тих випадках, коли людині вдається знову заснути.
Однак зовнішні обставини — не єдина причина проблем. За тривалого стресу нервова система може зберігати підвищену настороженість навіть тоді, коли безпосередньої небезпеки немає.
Як пояснює провідний лікар-невролог вищої категорії медичного центру ADONIS Валерій Козлов, людина може лягати спати в тиші, але внутрішнє напруження продовжує заважати розслабленню, засинанню та підтриманню безперервного сну.
У результаті навіть після семи-восьми годин у ліжку людина не завжди почувається відпочилою. Сон може бути поверхневим і переривчастим, а його відновлювальна функція — зниженою.
Тому відсутність нічних обстрілів сама собою не гарантує повноцінного відпочинку: організму потрібен час, щоб вийти зі стану постійної готовності до небезпеки.
Чому виникають безсоння та часті нічні пробудження
Короткочасні пробудження є частиною нормального сну, і людина часто навіть не пам’ятає про них. Проблема виникає, коли вони стають частими, після них важко знову заснути, а вранці зберігаються втома та відчуття виснаження.
Причини можуть бути різними: хронічний стрес, тривожність, нерегулярний режим дня або захворювання, що впливають на якість сну.
На окрему увагу заслуговує синдром обструктивного апное сну. За цього стану дихання під час сну періодично припиняється або суттєво обмежується. Організм реагує короткочасними пробудженнями, які людина може не усвідомлювати. У результаті сон стає менш повноцінним, незважаючи на достатню тривалість.
Ще одна поширена ситуація — сильна втома протягом дня за неможливості заснути ввечері. Це пов’язано з тим, що фізичне та емоційне виснаження не завжди супроводжується сонливістю. Внутрішнє напруження та тривожні думки можуть підтримувати стан збудження нервової системи.
Додатковим чинником стає надмірне вживання кофеїну, особливо в другій половині дня.
Таким чином, не всі порушення сну можна пояснити виключно психологічними причинами. Якщо проблеми зберігаються, важливо встановити їхнє джерело.
Як хронічне недосипання впливає на здоров’я та працездатність
Нестача сну позначається не лише на самопочутті вранці. За систематичного недосипання людині стає складніше концентрувати увагу, запам’ятовувати інформацію, швидко реагувати на зміни ситуації та ухвалювати рішення.
Також можуть посилюватися дратівливість та емоційна нестабільність, збільшуватися кількість повсякденних помилок і знижуватися працездатність.
Особливу небезпеку виражена денна сонливість становить для водіїв і людей, чия робота потребує постійної концентрації уваги.
При цьому спроба компенсувати недосипання однією тривалою ніччю не завжди дає необхідний результат. Після тривалого періоду недостатнього сну організму може знадобитися більше часу для відновлення.
Тому ключове значення має не лише тривалість окремого нічного відпочинку, а й регулярність сну загалом.
Як відновити режим сну в умовах війни
За словами Валерія Козлова, в умовах постійних зовнішніх загроз не завжди можливо повністю контролювати тривалість і якість нічного відпочинку. Проте дотримання кількох рекомендацій може допомогти стабілізувати режим.
По-перше, важливо підтримувати регулярний час пробудження. За можливості слід вставати приблизно в один і той самий час, щоб сформувати більш стійкий добовий ритм.
По-друге, необхідно отримувати достатньо природного світла та зберігати помірну фізичну активність протягом дня. Це допомагає підтримувати нормальний цикл сну й неспання.
По-третє, увечері бажано поступово знижувати навантаження. Варто обмежувати інтенсивне споживання новин безпосередньо перед сном та уникати дій, які посилюють емоційне напруження.
По-четверте, слід контролювати вживання кофеїну. Кава та інші напої, що містять його, у другій половині дня можуть ускладнювати засинання.
По-п’яте, після особливо важкої ночі допустимий короткий денний сон. Однак тривалий відпочинок ближче до вечора здатний ускладнити засинання наступної ночі.
При цьому будь-які рекомендації щодо поліпшення сну повинні враховувати вимоги безпеки. Під час повітряної тривоги необхідно дотримуватися встановлених правил і прямувати до укриття, навіть якщо це означає вимушене переривання нічного відпочинку.
Важливо також не висувати до себе надмірних вимог: в умовах війни відновлення звичного режиму може відбуватися поступово.
Коли порушення сну потребують медичної допомоги
Якщо труднощі із засинанням, часті нічні пробудження або відчуття сну, що не приносить відпочинку, регулярно повторюються, впливають на повсякденне життя та не дозволяють нормально відновлюватися, варто звернутися до фахівця.
Особливої уваги потребують гучне хропіння, помічені оточенням зупинки дихання уві сні, пробудження з відчуттям нестачі повітря та виражена сонливість протягом дня. Ці ознаки можуть вказувати на порушення дихання під час сну, що потребують спеціалізованої діагностики.
Порушення сну також можуть супроводжувати неврологічні, серцево-судинні, ендокринні та інші захворювання. Тому не слід автоматично пояснювати постійну втому виключно стресом.
Один із методів об’єктивної оцінки сну — полісомнографія. Під час нічного дослідження обладнання реєструє структуру сну, дихання, серцевий ритм, насичення крові киснем та інші фізіологічні показники.
Таке обстеження особливо важливе за підозри на апное сну. При цьому полісомнографія необхідна не кожній людині з безсонням: відповідний метод діагностики визначається індивідуально після консультації лікаря.
Діагностика сну: можливості медичного центру ADONIS
Для обстеження пацієнтів із підозрою на порушення сну в медичному центрі ADONIS передбачено два варіанти діагностики: полісомнографія в клініці під наглядом медичного персоналу та домашній моніторинг із використанням портативного обладнання.
Вибір методу залежить від скарг пацієнта, передбачуваної причини порушення та медичних показань.
Своєчасна діагностика дозволяє не обмежуватися боротьбою з окремими симптомами, а з’ясувати, чому сон перестав забезпечувати повноцінне відновлення організму.
В умовах війни якісний сон залишається важливим чинником збереження фізичного здоров’я, емоційної стійкості та працездатності.
Якщо постійна втома та нічні пробудження стають звичними, не варто вважати їх неминучою частиною повсякденного життя: необхідно оцінити стан здоров’я та підібрати індивідуальний підхід до відновлення сну.
Джерело: медичний центр ADONIS. Матеріал підготовлено на основі рекомендацій лікаря-невролога Валерія Козлова.
Медичний центр ADONIS із 26 жовтня 2026 року розпочав роботу лабораторії сну, яка спеціалізуватиметься на діагностиці та лікуванні порушень сну, повідомляє пресслужба медичної мережі.
У лабораторії пацієнтам пропонують два формати обстеження: нічну полісомнографію у спеціально обладнаній палаті клініки та дослідження сну в домашніх умовах із використанням портативного діагностичного обладнання.
Полісомнографія дає змогу комплексно оцінити фізіологічні процеси під час сну, зокрема його структуру, дихання, серцевий ритм і рівень насичення крові киснем. Під час нічного обстеження в клініці медичний персонал контролює роботу обладнання та якість запису показників.
За інформацією медцентру, палата для проведення нічних досліджень розташована безпосередньо в укритті клініки, що дає змогу не переривати обстеження під час повітряних тривог.
Для дослідження в домашніх умовах пацієнт отримує портативний пристрій та інструкції з його використання. Після завершення процедури обладнання повертають до клініки для аналізу отриманих даних.
Медичний висновок готують протягом 2–3 робочих днів. Після цього пацієнт може отримати консультацію лікаря-невролога, який пояснить результати обстеження та надасть рекомендації щодо подальшого лікування.
За необхідності до діагностики та лікування залучатимуть фахівців різних напрямів, зокрема кардіологів, неврологів, ендокринологів і психотерапевтів.
У ADONIS зазначають, що спеціалізоване обстеження може бути актуальним для людей, яких турбують регулярне гучне хропіння, зупинки дихання уві сні, часті нічні пробудження, ранковий головний біль, постійна втома після пробудження або надмірна сонливість удень. Такі симптоми можуть свідчити, зокрема, про обструктивне апное сну.
Відкриття лабораторії відбувається на тлі погіршення якості сну частини українців через повномасштабну війну, постійний стрес і нічні повітряні тривоги.
Лабораторія сну ADONIS розташована за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Академіка Шалімова, 90.
ADONIS — українська мережа багатопрофільних медичних центрів для дорослих і дітей, заснована в Києві у 1997 році. Мережа надає медичні послуги за численними спеціальностями, включаючи діагностику, амбулаторне та хірургічне лікування. За інформацією компанії, до її структури входять медичні центри в Києві та Київській області.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) України в іноземній валюті на рівні «CCC» та довгостроковий РДЕ у національній валюті на один щабель вище – «CCC+».
«Довгостроковий РДЕ України в іноземній валюті відображає значний кредитний ризик з огляду на війну та її макроекономічні й фіскальні наслідки. Ці фактори врівноважуються керованим графіком обслуговування боргу у короткостроковій перспективі, покращеним рівнем валютних резервів та значною підтримкою з боку офіційних партнерів, насамперед ЄС», – зазначило агентство на своєму сайті.
Вищий рейтинг у нацвалюті воно пояснило очікуваннями, що до боргових зобов’язань у національній валюті застосовуватиметься пріоритетний підхід, бо більша частина гривневого боргу належить вітчизняним банкам (переважно державним) та Національному банку України. На думку Fitch, це обмежує доцільність реструктуризації такого боргу, оскільки вона може призвести до додаткових фіскальних витрат (зокрема, на докапіталізацію банків).
Агентство констатувало, що у 2026 році війна загострилася: Росія посилила повітряні атаки на різні сектори економіки та продовжує фактичну блокаду чорноморського узбережжя України, що серйозно перешкоджає роботі ключових експортних маршрутів, втім російські війська досягли лише незначних територіальних успіхів. Дипломатичні зусилля зайшли в глухий кут, а позиції сторін залишаються діаметрально протилежними.
«Fitch очікує, що війна триватиме і у 2027 році, оскільки наразі передумови для припинення вогню є слабкими», – йдеться у документі.
Агентство прогнозує незначне скорочення економіки у 2026 році (після відсутності зростання в січні-серпні) з подальшим зростанням на 0,2% у 2027 році за умови, втім останній показник залежить від того, як українська економіка зможе адаптуватися до очікуваного нового етапу повітряних атак, продовження морської блокади в Чорному морі, а також від обсягів і термінів надання додаткової зовнішньої фінансової допомоги.
Згідно з ним, Україна й надалі матиме значний бюджетний дефіцит через слабкі внутрішні надходження (значною мірою спричинені серйозним порушенням економічної діяльності), а також через дуже високі й негнучкі видатки, переважно пов’язані з обороною. За прогнозами Fitch, у 2026 році фіскальний дефіцит сягне 18% ВВП (28% без урахування грантів), а до 2028 року дещо знизиться – до 15,6% ВВП.
Зазначається, що програма Ukraine Support Loan (USL) покриває вагому частку потреб України у фінансуванні у 2026 році (початковий прогноз – $56 млрд) та 2027 році (прогноз – $43 млрд), однак ескалація конфлікту призвела до виникнення додаткових потреб у фінансуванні: $27 млрд (12,4% ВВП) у 2026 році та $33 млрд (14,5% ВВП) у 2027 році; джерела покриття цих потреб наразі остаточно не визначені.
«Підтримка з боку міжнародних донорів залишається потужною і є ключовим чинником, що підтримує кредитний рейтинг. Fitch виходить із припущення, що обсяг фінансування – насамперед з боку ЄС – буде достатнім для покриття короткострокових фінансових розривів», – сказано у документі.
Водночас Fitch додало, що тривале збереження значних потреб у фінансуванні в середньостроковій перспективі може призвести до «втоми донорів» (особливо в ЄС), зважаючи на політичні розбіжності між державами-членами щодо форми та обсягів підтримки.
Агентство нагадало, що на кінець 2025 року валовий борг сектору загального державного управління становив 101,2% ВВП, а виплати за єврооблігаціями розпочнуться лише у 2029 році. За прогнозами Fitch, до 2028 року цей показник зросте до 134,3% ВВП, що зумовлено збереженням значних дефіцитів бюджету та поступовим знеціненням української гривні. Fitch розглядає кошти в межах механізму USL та більшу частину фінансування за програмою ERA (Extraordinary Revenue Acceleration) як умовні зобов’язання, оскільки їх повернення передбачається лише в разі виплати Росією репарацій Україні.
Водночас частка ЄС у програмі ERA в розмірі $18,1 млрд, що надається через механізм макрофінансової допомоги, враховується як державний борг.
За прогнозами Fitch, дефіцит поточного рахунку у 2026 році сягне 24% ВВП, при цьому дефіцит зовнішньої торгівлі товарами становитиме 40% ВВП. Агентство очікує, що дефіцит залишатиметься відносно високим – у середньому 20% ВВП протягом 2027-2028 років. Виходячи з припущення про продовження офіційної зовнішньої фінансової підтримки, прогнозується, що міжнародні резерви в середньому покриватимуть 4,6 місяця поточних зовнішніх платежів у 2026-2028 роках.
В Україні 50 із 478 фізичних осіб, зареєстрованих як власники або бенефіціари щонайменше 50 компаній, мають адреси на тимчасово окупованих територіях або в районах активних бойових дій. Такі дані містяться в дослідженні аналітичного сервісу «Опендатабот», опублікованому 26 жовтня 2026 року на основі відомостей Єдиного державного реєстру.
Згідно з дослідженням, 42 масові власники компаній мають реєстраційні адреси на тимчасово окупованих територіях України. Це майже кожна десята особа із загального переліку.
Найбільша кількість таких записів припадає на Донецьку область — 17, та Луганську область — 16.
Ще п’ять масових власників зареєстровані за адресами в Криму, чотири — у Херсонській області.
Найбільша кількість підприємств серед осіб з адресами на тимчасово окупованих територіях пов’язана з Русланом Мерзляковим із Донецька, який зазначений як власник або бенефіціар 2221 компанії.
Він також посідає друге місце в загальному українському рейтингу масових власників підприємств.
На наступній позиції в цій групі перебуває Давид Степанян із Маріуполя, пов’язаний із 205 компаніями.
Третім є Євген Гасюков із міста Кришталеве Луганської області, на якого зареєстровано 171 компанію.
Окремо аналітики виявили вісім масових власників, які мають реєстраційні адреси на територіях активних бойових дій.
По дві такі адреси зафіксовано в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях.
Найбільша кількість компаній серед цієї категорії пов’язана з Юрієм Тереховим із Херсона — 275 підприємств.
За ним йдуть Сергій Хмелевський із Нікополя Дніпропетровської області з 255 компаніями та Дмитро Захода з Херсона зі 152 підприємствами.
Загалом реєстраційні адреси 50 масових власників пов’язані з територіями, які перебувають під російською окупацією або належать до зон активних бойових дій.
Водночас автори дослідження спеціально зазначають, що юридична адреса власника не обов’язково відповідає місцю фактичного здійснення господарської діяльності його підприємств.
Таким чином, наявність реєстраційної адреси на окупованій території не свідчить про те, що всі підприємства, пов’язані з відповідною фізичною особою, продовжують працювати в умовах окупації.
Крім того, дані реєстру самі по собі не дають змоги встановити фактичне місцезнаходження конкретного власника або зробити висновок про його діяльність на території, контрольованій Росією.
Як зазначає фахівець з податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи Мирослав Лаба, велика кількість компаній, пов’язаних з однією особою, може створювати додаткові ризики для прозорості управління та податкового контролю.
За його словами, використання номінальних власників є одним із факторів ризику, який вимагає уваги з боку контролюючих органів.
Водночас експерт наголошує, що володіння великою кількістю підприємств саме по собі не є порушенням законодавства.
Загалом в Україні станом на жовтень 2026 року налічується 478 масових власників компаній. Лідером загальнонаціонального рейтингу є киянин Віталій Ільницький, пов’язаний із 5889 юридичними особами.
Джерело: «Опендатабот», дослідження «478 масових власників компаній в Україні», 26 жовтня 2026 року.
Канадський інститут українських студій (КІУС) при Альбертському університеті відзначає 50 років від заснування. За цей час інститут надав щонайменше 1742 наукові відзнаки, гранти та стипендії. Із них 883, або близько 51% були виділені для українських науковців та інституцій.
До ювілею інститут проведе міжнародний симпозіум «Переосмислення гуманітаристики: Україна і світ» (Recentring the Humanities: Ukraine and the World). Він відбудеться 28–30 жовтня 2026 року в Едмонтоні з можливістю долучитися онлайн за умови попередньої реєстрації.
Серед заявлених учасників є голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, історики Сергій Плохій та Ярослав Грицак, філософ Володимир Єрмоленко і митрополит Борис Ґудзяк.
Учасники обговорять, як досвід України, зокрема спротив російській агресії, змінює міжнародні дискусії про історію, права людини, демократію та культурну ідентичність.
Окремою подією симпозіуму стане лекція митрополита Бориса Ґудзяка «Світ ще ніколи не був настільки українським: виклики та можливості глобальної української спільноти». Вона відбудеться 28 жовтня в театрі Горовіца Альбертського університету з нагоди 25-річчя серії меморіальних лекцій імені Богдана Боцюрківа.
Програму доповнять виставки про історію КІУС, зв’язок творчості Джорджа Орвелла з темою Голодомору та дитинство на канадських преріях у 1930-х роках.
Симпозіум відкриється 28 жовтня в Альбертському університеті. Основні дискусії 29–30 жовтня відбудуться в Едмонтонському конференц-центрі.
Внесок КІУС в розвиток української гуманітарної науки складно переоцінити: у складі КІУС зараз працюють 11 дослідницьких центрів і програм. Вони вивчають Голодомор, середньовічну та ранньомодерну історію України, сучасні суспільні процеси, українську мову й методику її викладання, а також історію українців у Канаді та інших країнах.
Один із ключових напрямів роботи стосується історії української державності. Центр українських історичних досліджень імені Петра Яцика під керівництвом історика Франка Сисина працює над фундаментальними історичними проєктами. Інститут також підтримує дослідження Батурина, колишньої столиці Гетьманщини, публікації та збереження його історичної спадщини.
Окремий напрям становлять кримськотатарські студії. За останні два роки КІУС спрямував на їхній розвиток понад півмільйона канадських доларів власних і залучених коштів. Ця робота допомагає представляти історію Криму через досвід корінного народу півострова та протидіяти російським імперським інтерпретаціям.
Серед довготривалих проєктів інституту також є англомовна Internet Encyclopedia of Ukraine. Вона надає міжнародній аудиторії науково перевірену інформацію про українську історію, культуру та суспільство. Через Програму дослідження сучасної України імені Петра Яцика та інші академічні ініціативи КІУС підтримує українських дослідників, їхні публікації й міжнародні наукові обміни.
Історія створення та цікаві факти
КІУС заснували 1976 року за підтримки провінційного уряду, університету Альберти та за активної участі української громади Канади. Його завданням стало дослідження історії, мови, культури та суспільства України, а також українського досвіду за її межами.
Перший платіж установі в Україні інститут здійснив у 1987–1988 роках. Центральна наукова бібліотека в Києві отримала 1000 доларів за каталоги своїх газетних фондів.
Уже в 1989–1990 роках КІУС прийняв майже 100 науковців з України. Інститут став одним з осередків, через які українські дослідники налагоджували контакти з академічним середовищем Північної Америки. Уже в 1989–1990 роках КІУС прийняв майже 100 науковців з України. Інститут став одним з осередків, через які українські дослідники налагоджували контакти з академічним середовищем Північної Америки. Після 1990 року на Україну припало приблизно 60% усіх наукових відзнак, грантів і стипендій інституту.
Співпраця також охоплювала законодавчі реформи та розвиток демократичних інституцій. Через КІУС реалізовували законодавчий проєкт 1996–2000 років обсягом 4 млн канадських доларів і програму CULIP у 2000–2003 роках обсягом близько 4 млн. Значну частину фінансування обох ініціатив надало Канадське агентство міжнародного розвитку (CIDA). Серед інших напрямів підтримки були програма імені Петра Яцика у Львові обсягом 1 млн канадських доларів та проєкт із забезпечення прозорості виборів 2004 року обсягом 250 тисяч канадських доларів.
Керівниця Канадського інституту Українських студій Наталія Ханенко-Фрізен та заступник директора з наукової роботи Сергій Ціпко провели екскурсію виставкою, присвяченою 50-річчю CIUS, для президента Альбертського університету Білла Фланагана
Директорка Канадського інституту українських студій Наталія Ханенко-Фрізен проводить екскурсію виставкою, присвяченою 50-річчю КІУС, для президента Альбертського університету Білла Фланагана.
