Як повідомляє Relocation, Аргентина офіційно оголосила про запуск програми громадянства за інвестиції, яка дозволить іноземцям отримати аргентинський паспорт без проходження стандартного багаторічного процесу натуралізації. Прийом заяв влада планує розпочати вже у IV кварталі 2026 року.
Про запуск програми 2 жовтня під час Argentina Week у Парижі оголосили міністр економіки Аргентини Луїс Капуто та голова кабінету міністрів Дієго Сантіллі.
Уряд пропонує іноземцям два основні варіанти участі.
Перший — безповоротний внесок у розмірі 350 тис. доларів до державної скарбниці Аргентини.
Другий — придбання спеціальної державної облігації на суму 800 тис. доларів, яка буде випущена спеціально для учасників програми. Детальні параметри цього цінного паперу влада поки що не опублікувала.
Програма дозволяє включати членів сім’ї.
Чоловік або дружина основного заявника, а також незаміжні та бездітні діти віком від 18 до 25 років зможуть отримати громадянство за умови додаткового внеску у розмірі 100 тис. доларів на особу.
Для дитини віком до 18 років додатковий внесок становитиме 25 тис. доларів.
Таким чином, сім’я з двох дорослих і двох неповнолітніх дітей зможе претендувати на аргентинське громадянство за умови сукупного безповоротного внеску у розмірі $500 тис.
Однією з головних особливостей програми є те, що йдеться саме про громадянство, а не про дозвіл на проживання чи постійне проживання за інвестиції.
Правова основа для нової схеми була створена ще в травні 2025 року, коли влада внесла зміни до аргентинського закону про громадянство та створила спеціальне Агентство програм громадянства за інвестиції. Його завданням стало управління такими програмами та залучення іноземного капіталу.
Отримати паспорт лише за переказ грошей, однак, не вдасться. Уряд обіцяє проводити розширену перевірку кандидатів.
Перевірятимуться походження коштів, фінансова прозорість заявника та можливі ризики, пов’язані з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. Влада заявляє, що процедури due diligence відповідатимуть рекомендаціям ОЕСР та ФАТФ. Усі інвестиції мають проходити через офіційну фінансову систему.
Для потенційних учасників важливий ще один момент: прийом заявок на момент оголошення програми ще не розпочався.
Уряд повідомив, що програма має запрацювати протягом IV кварталу 2026 року. Тому до оприлюднення остаточних процедур, форм заяв, термінів розгляду та параметрів інвестиційної облігації перераховувати кошти або оплачувати послуги посередників, які вже зараз обіцяють гарантоване отримання аргентинського паспорта, передчасно.
Аргентинське громадянство представляє інтерес насамперед як інструмент міжнародної мобільності. Паспорт країни надає широкий безвізовий доступ, зокрема до країн Шенгенської зони, а громадянство Аргентини відкриває додаткові можливості для проживання та економічної діяльності в межах Південної Америки завдяки інтеграції країни до Mercosur.
До появи інвестиційної програми іноземці могли отримувати аргентинське громадянство через звичайну натуралізацію. Нова модель створює окремий шлях для заможних заявників, готових вкласти значний капітал.
Аргентина готувала програму понад рік. У травні 2025 року указом президента Хав’єра Мілея було створено законодавчу базу для отримання громадянства за інвестиції, а в квітні 2026 року призначено керівництво спеціального державного агентства. Офіційні фінансові умови влада вперше оприлюднила 2 жовтня.
Уряд Литви схвалив законопроєкт, що передбачає додаткові обмеження на придбання нерухомості громадянами Росії та Білорусі поблизу стратегічно важливих об’єктів, повідомляє Open4Business із посиланням на дані литовської влади.
Згідно з пропозицією Міністерства закордонних справ Литви, обмеження мають поширюватися на нерухомість, розташовану поблизу військових полігонів та інших об’єктів, що мають значення для національної безпеки. У матеріалах щодо законопроєкту йдеться про території в радіусі до 10 км від відповідних об’єктів.
Суттєва зміна полягає в тому, що обмеження пропонується поширити в тому числі на громадян Росії та Білорусі, які мають посвідку на проживання в Литві.
Наразі в країні вже обмежено право придбавати нерухомість для громадян РФ, які не мають тимчасової або постійної посвідки на проживання, а також для юридичних осіб, бенефіціарами яких є російські громадяни. Виняток передбачено для отримання нерухомості в порядку спадкування.
Новий законопроєкт має розширити чинні обмеження. Аналогічні правила пропонується встановити для громадян Білорусі та пов’язаних із ними юридичних осіб, а для росіян і білорусів із посвідкою на проживання додатково обмежити придбання нерухомості біля об’єктів, важливих для національної безпеки.
Литовська влада пояснює ініціативу ризиками гібридних загроз, розвідувальної діяльності та можливого спостереження за стратегічною інфраструктурою і військовими об’єктами.
Проблема має досить значний масштаб. За даними Центру реєстрів Литви, опублікованими в лютому 2026 року, громадянам Росії належало близько 8,7 тис. об’єктів нерухомості, в яких вони контролювали щонайменше 50% власності. Громадянам Білорусі належало ще близько 4 тис. об’єктів.
Таким чином, у сукупності громадяни двох країн володіють у Литві приблизно 12,7 тис. об’єктів нерухомості.
Найбільша концентрація такої власності припадає на великі міста та їхні передмістя, а також на прикордонні муніципалітети, включаючи Вісагінас і Шальчинінкай.
Окрему увагу влада звертає на нерухомість біля стратегічної інфраструктури. За даними, які наводили литовські ЗМІ з посиланням на Центр реєстрів, після початку повномасштабної війни нерухомість біля аеропортів, а також у межах 10 км від військових полігонів та електростанцій придбали 1 845 громадян Росії, з яких 364 мали тимчасову посвідку на проживання.
При цьому не йдеться про повне закриття литовського ринку нерухомості для всіх громадян Росії та Білорусі. Нові додаткові обмеження прив’язані насамперед до територій біля об’єктів, що становлять інтерес для національної безпеки.
Законопроєкт має ще пройти розгляд у Сеймі Литви. У разі остаточного затвердження нові правила планується застосовувати з 1 січня 2027 року.
У Євразії формується нова система транспортних маршрутів, яка має розширити сполучення між Китаєм, Центральною та Південною Азією, країнами Перської затоки й Європою. Серед ключових проєктів — трансафганський коридор CASA, Середній коридор через Каспій, залізниця Китай — Киргизстан — Узбекистан, іракський Development Road та економічний коридор IMEC, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Наприкінці вересня 2026 року Казахстан, Узбекистан та ОАЕ домовилися опрацювати можливість створення залізничного маршруту Казахстан — Узбекистан — Афганістан — Пакистан із виходом до портів Карачі та Гвадар. Попередній потенціал CASA оцінюється до 10 млн тонн вантажів, однак проєкт поки перебуває на стадії техніко-економічного опрацювання.
Водночас Середній коридор уже функціонує через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан і Грузію. За оцінкою Світового банку, інфраструктурні інвестиції та реформи можуть до 2040 року збільшити обсяги торгівлі вздовж маршруту до чотирьох разів і приблизно на дві третини скоротити час доставки порівняно з 2023 роком. Потреба в основній та супутній інфраструктурі оцінюється більш ніж у $55 млрд.
Ще одним важливим напрямком стає залізниця Китай — Киргизстан — Узбекистан, яка має посилити східне сполучення Центральної Азії. На півдні іракський Development Road має зв’язати порт Великий Аль-Фау з Туреччиною та європейською транспортною мережею, тоді як IMEC передбачає поєднання Індії, держав Перської затоки та Європи морськими й залізничними маршрутами.
Для України перебудова євразійської логістики створює можливість розширити доступ до Центральної Азії та Китаю через Чорне море, Кавказ і Каспій. Урядовий план на 2026 рік передбачає переговори про включення українських портів до Транскаспійського маршруту.
«Для України важливо не спостерігати за цією перебудовою збоку, а домагатися фізичного й тарифного включення своїх портів і залізниць у нові маршрути», — зазначив засновник Experts Club Максим Уракін.
Як повідомляє Fixygen, Американські банки відкрили новий фронт протистояння з криптоіндустрією — Independent Community Bankers of America (ICBA) подала позов до суду проти Управління контролера грошового обігу США (OCC), оскаржуючи можливість надання криптокомпаніям національних банківських ліцензій спрощеного типу.
Позов було подано 2 жовтня до федерального окружного суду округу Колумбія, повідомила ICBA. Асоціація представляє американські community banks, тобто невеликі та середні банки, значна частина бізнесу яких пов’язана з кредитуванням населення та компаній на місцевих ринках.
Предметом спору стали так звані national trust bank charters. Вони дозволяють компаніям працювати на федеральному рівні з цифровими активами, забезпечувати їх зберігання та брати участь у платежах, але не передбачають класичного банківського бізнесу з прийняттям депозитів та видачею кредитів.
ICBA вважає, що OCC фактично створило для криптокомпаній спрощений вхід у регульовану банківську систему.
«Конгрес не створював національну трастову ліцензію як бічні двері в банківську систему для криптокомпаній», — заявила президент і генеральний директор ICBA Ребека Ромеро Рейні.
Банки вказують на принципову різницю в регулюванні.
Звичайні депозитні банки повинні виконувати вимоги до капіталу та ліквідності, перебувати під консолідованим наглядом і брати участь у системі страхування депозитів FDIC. Компанії з national trust charter, які не приймають депозити, під значну частину цих вимог не підпадають.
Водночас федеральна ліцензія може створювати у клієнта враження, що активи криптокомпанії мають такі самі державні гарантії, як і кошти у звичайному банку, вважають в ICBA.
Асоціація вимагає визнати незаконними остаточне правило, прийняте OCC 2 березня 2026 року, та пов’язаний з ним Interpretive Letter No. 1176.
Окремо ICBA вимагає скасувати умовне схвалення національної трастової банківської ліцензії для Protego Holdings. Компанія спеціалізується на зберіганні, торгівлі, кредитуванні та випуску цифрових активів.
Суперечка виходить далеко за межі однієї ліцензії.
У разі збереження підходу OCC криптокомпанії зможуть отримувати федеральний банківський статус без перетворення на традиційні комерційні банки. Це може спростити інституційне зберігання криптовалют, розрахунки цифровими активами та інтеграцію криптоінфраструктури з американською фінансовою системою.
Традиційні банки водночас посилюють тиск і на ринок стейблкоїнів. ICBA виступає проти виплати відсотків та винагород власникам стейблкоїнів, побоюючись перетікання грошей з банківських рахунків у цифрові долари. На думку асоціації, скорочення депозитної бази може зменшити ресурси невеликих банків для кредитування бізнесу та сільського господарства.
Понад 400 українських дітей, переважно з прифронтових областей України, отримали можливість пройти оздоровлення та літній відпочинок в Австрії за сприяння Посольства України та австрійських партнерів.
Про це повідомило Посольство України в Республіці Австрія.
Програми для дітей організовувалися у співпраці з федеральними землями Австрії та за безпосередньої участі австрійських громадських організацій.
«Одним із важливих завдань Посольства є створення можливостей для оздоровлення та відпочинку українських дітей», – зазначили у дипломатичному представництві.
Загалом протягом літнього періоду можливістю відпочити в Австрії скористалися понад 400 українських дітей. Основну увагу організатори приділяли дітям із регіонів, які розташовані поблизу лінії фронту та регулярно потерпають від російських обстрілів.
У посольстві подякували федеральним землям, громадським організаціям та іншим австрійським партнерам, які долучилися до реалізації програм.
«Дякуємо всім, хто долучався та дав можливість нашим дітям пізнати щасливі моменти дитинства. Сподіваємось на таку підтримку й надалі», – йдеться у повідомленні.
Організація відпочинку та оздоровлення українських дітей за кордоном стала одним із напрямів гуманітарної співпраці України з європейськими країнами після початку повномасштабної війни. Такі програми насамперед орієнтовані на дітей із прифронтових та постраждалих від бойових дій регіонів.
Першоджерело – Посольство України в Республіці Австрія.
Група з 30 українських дітей з Харківської та Херсонської областей прибула до Азербайджану для психологічно-оздоровчої реабілітації та відпочинку, повідомило Посольство України в Азербайджанській Республіці.
До групи увійшли діти, які проживають в умовах постійних російських обстрілів, а також діти діючих українських військовослужбовців, військовополонених та поранених захисників України.
Програму реабілітації та відпочинку організовано у місті Габала – одному з основних гірських курортних центрів Азербайджану.
В Міжнародному аеропорту імені Гейдара Алієва дітей зустріли посол України в Азербайджані Юрій Гусєв, голова Робочої групи з міжпарламентських зв’язків «Азербайджан-Україна», депутат Міллі Меджлісу Алібала Магеррамзаде та заступник голови правління Агентства соціальних послуг при Міністерстві праці та соціального захисту населення Азербайджану Вугар Мамедов.
З початку повномасштабної війни в Азербайджані вже пройшли відпочинок, оздоровлення та реабілітацію 692 українські дитини, повідомило посольство.
Таким чином, з урахуванням нинішньої групи Азербайджан продовжує реалізацію гуманітарних програм, спрямованих на підтримку українських дітей, які постраждали від війни.
«Високо цінуємо цю допомогу, міцне стратегічне партнерство та дружбу, що поєднують український і азербайджанський народи», – зазначив Гусєв.
Посол також подякував Азербайджану за підтримку України та допомогу дітям, які через війну змушені жити в умовах постійної небезпеки й обстрілів.
