ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, за підсумками січня-вересня поточного року збільшило чистий прибуток на 68% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 28,095 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, прибуток у третьому кварталі склав 134,595 млн грн.
Дохід від звичайної діяльності за цей період впав на 13,8% – до 11 млрд 687,485 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 4 млрд 660,017 млн грн.
У звіті констатується, що протягом третього кварталу 2026 року завод, перебуваючи в умовах повномасштабного вторгнення росiї в Україну, продовжував свiй шлях до збереження стабiльної дiяльностi, несучи бiзнес-вiдповiдальнiсть перед акцiонерами та стейкхолдерами. Зусилля були спрямованi на збереження високих стандартiв виробництва та стiйкостi у всiх аспектах роботи товариства.
При цьому товариство активно працювало над розвитком та впровадженням стратегiчних iнiцiатив, спрямованих на пiдвищення ефективностi, покращення якостi продукцiї та пiдвищення рiвня екологiчної безпеки. Протягом третього кварталу 2026 року продовжилось впровадження передових технологiй та iнновацiй у виробництвi з метою пiдвищення продуктивностi та конкурентоспроможностi на ринку. Зокрема, у фокусi зусиль залишається соцiальна вiдповiдальнiсть, яка включає в себе пiдтримку мiсцевих спiльнот, забезпечення безпеки працi, психологiчної пiдтримки для працiвникiв у стресових ситуацiях тощо.
Основними важливими подiями, ризиками та невизначеностями, якi мали мiсце впродовж звiтного перiоду, та вплинули на промiжну фiнансову звiтнiсть є невизначенiсть щодо строкiв закiнчення дiї особливого режиму воєнного стану; порушення виробничих та логiстичних шляхiв, руйнування iнфраструктури, обмеженiсть запасiв та можливостей iмпорту, експорту у зв’язку з загостренням воєнних дiй у регiонi; енергетична криза; дефiцит кадрiв; економiчнi та правовi ризики; суттєве зростання курсу валют тощо.
Як повідомлялось, завод за перші три місяці 2026 року знизив чистий прибуток на 20,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 204,519 млн грн, дохід – на 18,1%, до 3 млрд 882,460 млн грн.
“Запоріжкокс” у січні-червні 2026 року збільшив чистий прибуток на 45,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 893,500 млн грн, дохід впав на 5,1% – до 8 млрд 650,941 млн грн.
Завод у 2025 році отримав чистий прибуток у розмірі 569,989 млн грн, тоді як у 2024-м він був 1 млрд 721,580 млн грн. При цьому дохід від звичайної діяльності зменшився на 41% – до 17 млрд 121,625 млн грн.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
За даними НДУ за серпень станом на 2 листопада 2026 року, Metinvest B. V. (Нідерланди) володіє 57,2347% акцій підприємства, “Запоріжсталь” – 42,7653%.
Статутний капітал компанії – 1,193 млн грн, номінал акції – 0,01 грн.
Українці у жовтні придбали 1205 легкових авто (нових та вживаних), ввезених з Китаю, що на 61% менше за аналогічний показник жовтня минулого року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Основну кількість придбаних авто у минулому місяці становили нові легкові – 823 од., що на 67% менше за жовтень-2025, тоді як вживаних було придбано 382 од. – на 37% менше.
Більшість легковиків з КНР були електромобілями – 44% (у серпні-2026 частка була 57%).
Найпопулярнішими моделями нових авто стали BYD Sea Lion 06 – 115 од., Great Wall Wingle 7 – 66 од.; Zeekr 7X – 42 од., Zeekr 8Х – 39 од. та Chery Tiggo 4 – 34 од.
Серед вживаних авто найчастіше купували Volkswagen ID.Unyx – 57 од.; BYD Sea Lion 06 – 23 од., BYD Tang L – 19 од.; BYD Song L – 19 од., а також Zeekr 7X – 19 од.
Як повідомлялось, за даними Держмитслужби, 2025 року Китай за рахунок електромобілів увійшов до трійки найбільших постачальників легкових авто в Україну після США та Німеччини, його частка в загальному імпорті легкових авто становила 16,4% (більше ніж на $1 млрд).
Водночас за підсумками січня-вересня поточного року він вже не входить в трійку найбільших експортерів цих авто в Україну, яку очолює США.
Імпорт товарів до України у січні-жовтні 2026 року в грошовому еквіваленті збільшився на 24% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – з $67,8 млрд до $84,2 млрд та майже досяг обсягів імпорту за весь 2025 рік – $84,8 млрд, свідчать дані з телеграм-каналу Державної митної служби України (ДМС).
З експортом ситуація протилежна – порівняно з результатами січня-жовтня 2026 року він скоротився на 2,5% – з $33,2 млрд до $32,4 млрд, тоді як у січні-жовтні 2024 року він був ще більшим – $34,6 млрд.
“При цьому оподаткований імпорт склав 58,3$ млрд, що становить 69% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-жовтні 2026 року склало $0,63/кг”, – додали в ДМС.
Найбільше імпортували товарів до України, традиційно, Китай – на понад $25,6 млрд, Польща – понад $7,9 млрд, Німеччина – майже $5,5 млрд.
Експортували з України найбільше до Польщі – на майже $4,1 млрд, Німеччини – на майже $2,4 млрд, Туреччини – на понад $2,3 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-жовтні 2026 року товарів майже 74% склали категорії машини, устаткування та транспорт – понад $38,9 млрд (при митному оформленні до бюджету сплачено понад 214,3 млрд грн, або майже 29% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – понад $12,1 млрд (до бюджету сплачено понад 252,5 млрд грн, що складає понад 34% надходжень митних платежів), продукція хімпромисловості – майже $10,9 млрд (сплачено 90,7 млрд грн, що складає понад 12% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продтовари – майже $18,6 млрд, метали та вироби з них – майже $3,1 млрд, машини, устаткування та транспорт – майже $3,0 млрд.
“У січні-жовтні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено майже 1,8 млрд грн”, – додали в ДМС.
Ставлення українців до Лівії у серпні 2026 року залишається переважно нейтральним: таку позицію займають 59,3% респондентів. Позитивно країну оцінюють 16,7% опитаних, негативно — 15,6%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Experts.news
За результатами опитування, повністю позитивно до Лівії ставляться 5,7% українців, здебільшого позитивно — 11%. Нейтральну відповідь обрали 59,3%. Здебільшого негативне ставлення висловили 12,1%, повністю негативне — 3,5%, ще 8,4% не змогли визначитися.
За сумою округлених показників таблиці позитивні оцінки перевищують негативні лише на 1,1 відсоткового пункту. У загальному масиві дослідження баланс щодо Лівії визначений на рівні близько плюс 0,9 в.п., що є одним із найнижчих позитивних результатів серед охоплених країн.
Таким чином, громадська думка щодо Лівії фактично перебуває біля точки рівноваги: позитивний і негативний сегменти майже однакові, але обидва суттєво поступаються нейтральному. Якщо додати 8,4% тих, кому важко відповісти, понад дві третини респондентів не демонструють чітко позитивного або негативного ставлення до країни.
Подібна картина характерна і для інших держав Північної Африки. За результатами серпневої хвилі, у цьому регіоні частка нейтральних оцінок переважно становить близько 59–67%. Водночас Єгипет має значно виразніший позитивний баланс, Туніс — помірно позитивний, а показники Алжиру та Лівії залишаються близькими до нейтральної межі.
Водночас Лівія має практичне значення для української зовнішньої торгівлі. За підсумками першого півріччя 2026 року вона увійшла до десятки партнерів, торгівля з якими формувала позитивне для України сальдо. Це ставить її в один ряд із такими експортно важливими напрямками, як Єгипет, Алжир, Ліван, Туніс, Ірак та Ємен.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звертав увагу, що велика частка нейтральних відповідей не обов’язково означає відсутність інтересу до певної держави.
«Світ для українців не є “чорно-білим”, а велика частка нейтральних оцінок щодо низки країн свідчить радше про обережність і прагнення до зваженого судження, ніж про байдужість», — зазначав Позній, коментуючи результати дослідження ставлення українців до міжнародних партнерів.
У випадку Лівії ця теза особливо показова: 59,3% нейтральних відповідей поєднуються майже з рівними позитивним і негативним сегментами. Це означає, що суспільний образ країни в Україні залишається недостатньо сформованим, а подальші зміни оцінок можуть значною мірою залежати від інформаційної присутності, економічних контактів та розвитку двосторонньої взаємодії.
Опитування проведене у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, Ливия, міжнародні відносини, ПІВНІЧНА АФРИКА, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Міністерство сільського господарства США (USDA) у листопадовому звіті знизило прогноз експорту зернових з України у 2026/27 маркетинговому році (МР) на 3 млн тонн: пшениці – з 12,5 млн тонн до 11,5 млн тонн, кукурудзи – з 22 млн тонн до 20 млн тонн.
Згідно зі звітом на сайті відомства, одночасно оцінка врожаю пшениці збільшена з 26 млн тонн до 26,5 млн тонн, інших зернових – з 7,29 млн тонн до 7,69 млн тонн, тоді як кукурудзи збережена на рівні 31,8 млн тонн.
Відповідно прогноз перехідних залишків для пшениці на кінець 2026/27 МР збільшений американськими фахівцями з 6,1 млн тонн до 6,3 млн тонн порівняно із 2 млн тонн на початок МР, кукурудзи – з 5,53 млн тонн до 7,53 млн тонн проти 2,92 млн тонн на початок МР, інших зернових – з 3,17 млн тонн до 3,57 млн тонн проти 1,78 млн тонн на початок МР.
Для Росії оцінка експорту пшениці зменшена з 40 млн тонн до 39 млн тонн, інших зернових – з 7,18 млн тонн до 7,03 млн тонн.
Згідно з оновленим звітом USDA обсяг оцінку світової торгівлі пшеницею цього МР знижено на 0,31 млн тонн – до 208,66 млн тонн, оскільки скорочення експорту з Росії та України значною мірою буде компенсовано зростанням експорту з Австралії та Аргентини.
“Конфлікт у Чорноморському регіоні продовжує призводити до того, що обсяги поставок обох країн на сьогодні залишаються нижчими за їхні довгострокові середні показники, незважаючи на зусилля щодо використання альтернативних портів та видів транспорту”, – зазначив Мінсільгосп США.
Прогнозовані кінцеві світові запаси на 2026/27 МР збільшилися на 4,8 млн тонн і становлять тепер 280,8 млн тонн, що значною мірою зумовлено зростанням показників в Україні, Аргентині, Росії та Казахстані, йдеться у документі
Також зазначається, що світове виробництво ячменю збільшилося на 1,0 млн тонн – до 161,1 млн тонн, що переважно відображає зростання в Австралії та Україні, яке частково компенсується зниженням обсягів виробництва в Росії.
Оцінка світового обсягу торгівлі кукурудзою зменшена на 1,34 млн тонн – до 210,72 млн тонн, оскільки зниження експорту з України, США та Індії значною мірою буде компенсовано зростанням експорту з Аргентини.
Світові кінцеві запаси фуражного зерна, як очікують у USDA, збільшаться на 2,9 млн тонн – до 316,2 млн тонн, що насамперед відображає збільшення запасів кукурудзи в Україні та Китаї.
Щодо світового виробництва сої, то його оцінка погіршена на 0,2 млн тонн – до 442,5 млн тонн, головним чином через зниження обсягів виробництва в Україні, Південній Африці, ЄС та Мексиці. В той же час прогноз торгівлі соєю покращено на 0,55 млн тонн – до 192,55 млн тонн за рахунок збільшення експорту зі США та Аргентині, яке повністю перекриє скорочення експорту з України, Уругваю та Південної Африки.
Ощадбанк станом на нинішній час уклав кредитних угод в енергетиці на 11 млрд грн, що в понад 1,5 раза більше, ніж за весь 2025 рік, коли таких угод було укладено на 6,77 млрд грн, повідомив голова правління Ощадбанку Юрій Каціон.
“Інвесторів в енергетику й сьогодні можна назвати найбільшими оптимістами в країні. Саме вони, попри всі ризики, інвестують у майбутнє країни. Динаміка кредитування підтверджує зростання інтересу бізнесу до цього напряму: якщо за весь 2025 рік Ощадбанк уклав кредитних угод в енергетиці на 6,77 млрд грн, то у 2026 році їхній обсяг сягнув 11 млрд грн”, – сказав Каціон під час першого щорічного форуму Української асоціації відновлюваної енергетики UKRAINE RENEWABLE ENERGY AGENDA 2027, який відбувся днями в Києві.
За його словами, такі показники свідчать про готовність бізнесу вкладати кошти в енергетичну незалежність країни та реалізовувати проєкти з довгостроковою перспективою.
Як уточнив Ощад у релізі за результатами форуму, із загального обсягу кредитних угод, укладених Ощадбанком для фінансування енергетики у 2026 році, 8,83 млрд грн припадає на корпоративний бізнес, ще 1,94 млрд грн – на мікро-, малий та середній бізнес. При цьому половину угод у сегменті ММСБ укладено за підтримки державних та міжнародних програм. Для порівняння: у 2025 році обсяг кредитних угод в енергетиці становив 5,64 млрд грн для великих корпоративних клієнтів та 1,13 млрд грн для ММСБ.
Каціон на форумі звернув увагу, що за окремими проєктами термін окупності сьогодні може становити навіть до трьох років, і це підвищує інвестиційну привабливість енергетичного сектору та стимулює бізнес активніше вкладати кошти в нові потужності.
При цьому він зазначив, що важливою запорукою для продовження зростання обсягів кредитування енергетики стане повернення ставки податку на прибуток для банків хоча б до показника у 25% замість поточних 50%.
На думку банкіра, настільки підвищене оподаткування критично впливає на достатність капіталу і обмежує здатність банківської системи у кредитуванні реального сектору економіки.
Одним із ключових викликів для подальшого залучення інвестицій голова правління Ощадбанку назвав прогнозування середньо- та довгострокової вартості електроенергії, тому важливим напрямом розвитку ринку мають стати також інструменти страхування та хеджування цінових ризиків.
Водночас Каціон звернув увагу, що банк отримав статус активного споживача електроенергії та розвиває власну систему управління енергоспоживанням.
Як він розповів журналістам в кулуарах, усю мережу відділень обладнано інверторами й акумуляторними системами, які забезпечують щонайменше чотири години автономної роботи, а в більшості випадків – до восьми годин. У відділеннях та обласних управліннях також встановлено автоматизовані системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ).
Для управління цією інфраструктурою Ощадбанк створив власний диспетчерський центр, який серед іншого відстежує погодинні ціни на електроенергію та визначає оптимальний час для заряджання і розряджання акумуляторних систем. За його словами, це дає змогу не лише підтримувати безперебійну роботу банківської мережі під час відключень, а й отримувати економічний ефект завдяки оптимізації енергоспоживання.
