Саміт країн Центральної Азії та Ради співпраці арабських держав Персидської затоки (ССАГЗ) відбудеться 5 травня у Самарканді. Про це повідомив Міністр закордонних справ Узбекистану Бахтійор Саїдов за підсумками третьої зустрічі керівників зовнішньополітичних відомств у форматі стратегічного діалогу «Центральна Азія — ССАГЗ».
“З нетерпінням чекаємо Самаркандський саміт 5 травня — важливого етапу на шляху поглиблення зв’язків між нашими регіонами. Об’єднані спільними цінностями, стратегічним потенціалом та єдністю поглядів, ми будуємо нову главу в співпраці між Центральною Азією та країнами Затоки”, — написав у своєму телеграм-каналі голова МЗС Узбекистану.
Урочистості з нагоди свята приходу весни Навруз відбулися 23 квітня в Києві, їх організували посольство Республіки Таджикистан в Україні спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування України та Фондом народної дипломатії.
У заході взяли участь понад 600 осіб: представники Міністерства закордонних справ, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Київської міської державної адміністрації, посли та дипломати іноземних держав, керівники міжнародних та регіональних організацій, ректори та викладачі вищих навчальних закладів, діячі науки, культури, бізнесу та громадських організацій.
Культурна програма заходу включала перегляд відеороликів про святкування Наврузу та туристичні можливості Таджикистану, декламацію віршів таджицьких класиків студентами факультету сходознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, демонстрацію національних костюмів Таджикистану та України, а також спільний концерт з виконанням народних пісень і танців.
У рамках святкування було організовано виставку фотографій таджицьких жінок у національному одязі, зокрема в чакані та атласі, а також картини української художниці Людмили Кобичевої «Філософія весни», роботи з колекції «Ethno fashion» Катерини Потлової «Мир твоїй родині, Україно!».
Серед почесних гостей були народний артист України Фемій Мустафаєв, заслужена артистка України Олена Доброзій, керівник художнього колективу «Калиночка» Марія Ястребова.
Посол Таджикистану в Україні Давлаталі Назарзода у своєму виступі наголосив на історичній важливості Наврузу як свята предків, яке завдяки зусиллям президента Таджикистану Емомалі Рахмона стало всесвітнім святом. Він наголосив на об’єднавчій ролі Наврузу в розвитку міжкультурних зв’язків.
Ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України Вадим Ткачук наголосив, що проведення свята в університеті сприяє зміцненню міжнародних відносин та обміну культурними традиціями.
Президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало висловив повагу до таджицького народу та наголосив на необхідності розширення співпраці між Україною і Таджикистаном у сфері аграрного розвитку.
Голова Фонду народної дипломатії України Федір Лавриненко наголосив на значенні народної дипломатії як важливого чинника зближення різних народів і культур.
Український сходознавець Олександр Шокало, порівнюючи традиції таджицького Наврузу та українського Великодня, акцентував на глибинних культурних паралелях між двома народами.
На завершення урочистостей учасники мали змогу поспілкуватися за святковими столами, де були представлені страви національної таджицької та української кухонь.
Кульмінацією святкування став футбольний матч на Кубок посла Таджикистану та ректора університету між об’єднаною командою Посольства і діаспори Таджикистану та командою НУБіП України.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/diplomats/1067312.html
30 квітня 2025 року В’єтнам відзначає 50-річчя возз’єднання країни, що стало найважливішою віхою в історії не тільки самої республіки, а й усього регіону Південно-Східної Азії. Ця подія поклала край багаторічному військовому конфлікту і стала символом перемоги національної єдності, самовизначення і незалежності.
Історичне значення
30 квітня 1975 року, падінням Сайгона, завершилася більш ніж двадцятирічна війна, що забрала мільйони життів. Ця дата ознаменувала об’єднання Північного і Південного В’єтнаму і початок нового етапу в історії країни.
Звільнення Південного В’єтнаму стало підсумком героїчної боротьби в’єтнамського народу за суверенітет, волі до самовизначення і здатності протистояти зовнішньому втручанню.
Півстоліття трансформації: економічний і соціальний ривок
Сьогодні В’єтнам входить до числа економік Азії, які найшвидше розвиваються. З моменту запуску реформ Đổi Mới 1986 року ВВП країни збільшився в десятки разів.
– ВВП 2023 року перевищив $476 млрд;
– Експорт досяг рекордних $405,53 млрд;
– Країна стала великим виробничим і логістичним хабом для глобальних корпорацій.
Активна зовнішньоекономічна політика, стійкі темпи зростання, увага до інновацій та зеленої економіки – все це формує імідж В’єтнаму як надійного міжнародного партнера.
Потенціал для співпраці з Україною
В умовах переформатування глобальних ланцюжків поставок і геополітичних зрушень, в’єтнамо-українські відносини набувають нового значення.
– Україна пропонує потужний агропромисловий та інженерний потенціал;
– В’єтнам – доступ до ASEAN, низьку собівартість виробництв, логістичне розташування.
Співпраця можлива в таких сферах, як:
– енергетика (сонячна та вітрова),
– ІТ та аутсорсинг,
– виробництво електроніки та текстилю,
– аграрні технології та освіта.
Погляд у майбутнє
Відзначаючи півстолітній ювілей, Ханой не тільки підбиває історичні підсумки, а й сигналізує про готовність до нових глобальних завдань. Економічна стратегія В’єтнаму до 2045 року передбачає входження до числа високорозвинених країн.
У цьому контексті поглиблення зв’язків з Україною, як частиною нової Східноєвропейської конфігурації, може відкрити додаткові канали для розвитку і модернізації обох країн.
Довідка про Соціалістичну Республіку В’єтнам
– Площа: близько 331 212 км²
– Населення: близько 98 млн осіб (2022 р.)
– Грамотність: близько 94%
– Основні торговельні партнери: Китай, США, Японія, Південна Корея, Німеччина
– Основні статті експорту: електроніка, текстиль, взуття, морепродукти, кава, рис
– Зростання ВВП за останні 10 років: з 2013 по 2023 рік ВВП зріс з $187 млрд до $410 млрд, що свідчить про значне економічне зростання країни.
Провідні пластичні хірурги з усієї України зібралися на конференції Breast Weekend 2.0, організована клінікою Lita Plus за ініціативи її засновника Сергія Дербака.
На конференції, яка пройшла 26 квітня в Ужгороді, провідні експерти обговорили, зокрема, сучасні підходи до реконструкції після травм та онкологічних захворювань, яка є надзвичайно важливим напрямком для української медицини в умовах війни та постійно зростаючої потреби у відновленні якості життя постраждалих.
“Сьогодні пластична та реконструктивна хірургія в Україні виходить на новий рівень. Це не лише про відновлення зовнішності — це про повернення людям віри у себе, у життя, у майбутнє. І ми, медична спільнота, маємо зробити все можливе, щоб підтримати наших людей та нашу країну”, — зазначив засновник клініки Lita Plus та ініціатор конференції Сергій Дербак.
Breast Weekend 2.0 став не лише проявом підтримки армії, а й важливим кроком для розвитку пластичної та реконструктивної хірургії в Україні — галузі, яка сьогодні набуває нового стратегічного значення і формує майбутнє національної медицини.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/pharmacy/1067245.html
Breast Weekend 2.0, Lita Plus, військові, КЛИНИКА, пластична хірургія, Сергій Дербак
При виборі майбутнього житла покупці надають перевагу новобудовам у районах з розвиненою інфраструктурою для укриття, сучасними системами пожежної безпеки та автономними джерелами енергопостачання, повідомила CMO Alliance Novobud Ірина Міхальова.
“За останні три роки критерії вибору житла змінилися. Покупець став більш практичним, вимогливим до якості та адаптованим до реалій війни. Він надає перевагу житлу в безпечних регіонах або районах із розвиненою інфраструктурою для укриття, сучасними системами пожежної безпеки та автономними джерелами енергопостачання”, – повідомила Міхальова.
Alliance Novobud реагує на зміни критеріїв вибору житла, у проєктах є місця, відведені під тимчасові укриття з автоматичним відкриттям/закриттям дверей та відеоспостереженням.
“У столичних проєктах пропонуємо місткі й безпечні підземні паркінги, забезпечуємо доступ будинкових комунікацій до автономних джерел енергозабезпечення, пропонуємо продуману квартирографію, яка відповідає різним запитам покупців тощо”,- каже Міхальова.
В цілому, за її словами, з 2022 року попит на житло в столиці суттєво змінився. Якщо раніше покупці очікували на цікаві нові проекти у комфорт та комфорт+ класі, широкий вибір концепцій та районів, то зараз вони зосереджені на доступних варіантах, які добудовуються. У фокусі — квартири, що підпадають під програму “єОселя” або доступні на виплат від забудовника.
Натомість ринок передмістя зберігає активність: забудовники запускають нові якісні проекти з широким вибором житла з різними концепціями та наповненням за доступною ціною.
За спостереженням Міхальової, на відтік покупців зі столичного ринку до передмістя впливають декілька факторів. Головним є дефіцит готового чи майже готового житла у популярному нині комфорт-класі у столиці, який поглиблюватиметься. Адже нових стартів майже немає, як і земельних ділянок у перспективних районах міста. Також більш активній зацікавленості покупців сприяє доступніша вартість житла у передмісті та можливість скористатися програмою “єОселя”.
Одночасно проєкти у передмісті мають більше якісних пропозицій поблизу зелених зон, з транспортною та побутовою інфраструктурою. На такі проєкти є більше запитів з боку ВПО зі східних і південних регіонів, які віддають перевагу спокійному зеленому передмістю.
“У найближчі рік-два попит у передмісті впевнено зростатиме, а покупців цікавитимуть доступні й порівняно недорогі формати житла”, – вважає Міхальова.
Серед трендів експерт також виділила раціональний підхід, коли покупці обирають менший метраж. Тож зріс попит на одно- та двокімнатні квартири, які доступніші за ціною та в обслуговуванні. Водночас залишаються актуальними житлові простори, які можна використовувати для проживання і віддаленої роботи.
При цьому вона підкреслила, що тренд підвищення ціни квадрата продовжиться через ріст цін на складові собівартості новобудов.
“Якщо макроекономічна ситуація зберігатиметься більш-менш стабільною, ймовірно, ціни зростатимуть у межах 5–10% через інфляцію та поступове відновлення будівельної галузі. Також підійматимуть ціну попит з боку переселенців і дефіцит нового житла. У разі зовнішніх/внутрішніх шоків або нестабільності на фінансових ринках можливе збереження поточних цін”, – повідомила вона.
Згідно з даними порталу новобудов ЛУН, Alliance Novobud засновано у 2006 році, з 2010 року компанія здала в експлуатацію 37 будинків та паркінгів, у процесі реалізації 9 будинків житлового комплексу Krona Park II у Броварах та проект преміального класу у столиці Montreal House.
Виробництво первинного нікелю у світі в 2025 році збільшиться на 5,9% і становитиме 3,735 млн тонн, прогнозує Міжнародна дослідницька група з нікелю (INSG).
За підсумками 2024 року воно зросло на 11,1% – до 3,526 млн тонн.
Ці оцінки не враховують можливості жодних перебоїв у роботі підприємств, наголошується в повідомленні INSG.
Очікується, що Індонезія продовжить нарощувати виробництво різних видів нікелевої продукції, включно з нікелевмісним чавуном (NPI). У Китаї цього року прогнозується зростання виробництва нікелю за рахунок підвищення випуску катодного нікелю і сульфату нікелю, при цьому виробництво (NPI) надалі знижуватимуться.
В інших країнах, здебільшого через проблеми з рентабельністю, низка виробничих підприємств були законсервовані, скоротили випуск або розглядають можливість реалізації одного з цих варіантів у майбутньому, зазначається в повідомленні INSG.
Темпи зростання використання нікелю в акумуляторах для електромобілів виявилися слабшими, ніж очікувалося, зокрема через конкуренцію з боку інших видів батарей (переважно літій-залізо-фосфатних), зазначають аналітики організації.
Світове споживання первинного нікелю в поточному році, як очікується, збільшиться на 5,7% і досягне 3,537 млн тонн. Минулого року воно підвищилося на 4,8% – до 3,347 млн тонн.
Таким чином, глобальний ринок нікелю залишатиметься профіцитним. Надлишок металу у 2023 році становив 170 тис. тонн, у 2024 році – 179 тис. тонн, а за підсумками 2025 року виробництво перевищить попит на 198 тис. тонн, за оцінкою INSG.
INSG є незалежною міжурядовою організацією, яка була заснована 1990 року і розташована в Лісабоні (Португалія). Членами групи є країни-виробники і споживачі нікелю: Австралія, Бразилія, Велика Британія, Німеччина, Італія, Куба, Норвегія, Португалія, Росія, Фінляндія, Франція, Швеція, Японія, а також Європейський союз.
