Як повідомляє Experts Club, Китай посів останнє місце серед 50 найбільших торговельних партнерів України за балансом позитивного та негативного ставлення українців — у серпні 2026 року показник становив мінус 25,4 відсоткового пункту. Наступні найнижчі результати зафіксовані щодо Індії та Угорщини — мінус 14,3 та мінус 12,7 в.п. відповідно. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Баланс визначався як різниця між частками позитивних і негативних оцінок. Щодо Китаю 18,2% респондентів висловили позитивне ставлення, 43,6% — негативне, ще 33,9% — нейтральне. Таким чином, КНР отримала найнижчий показник серед усіх досліджених держав, попри те що в першому півріччі 2026 року Китай був найбільшим торговельним партнером України із товарообігом близько $14,68 млрд.
До десятки країн із найнижчим балансом також увійшли Ліван — мінус 9,2 в.п. та Польща — мінус 2,3 в.п. Сербія, Алжир, Лівія, В’єтнам і Туніс залишилися в позитивній зоні, проте їхні показники були одними з найнижчих серед досліджених держав: Сербія — плюс 2,3 в.п., Алжир — плюс 2,2, Лівія — плюс 1,0, В’єтнам — плюс 9,4, Туніс — плюс 11,0 в.п.
Особливо помітною стала динаміка ставлення до Польщі. У березні 2026 року баланс позитивних і негативних оцінок становив плюс 41,7 в.п., тоді як у серпні він знизився до мінус 2,3 в.п. Позитивне ставлення до Польщі висловили 34,6% опитаних, негативне — 37%, нейтральне — 25,4%. Водночас Польща залишається одним із найбільших торговельних партнерів України та найбільшим ринком для українського товарного експорту серед окремих країн у першому півріччі 2026 року.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін зазначив, що результати соціологічного дослідження доцільно аналізувати разом із фактичними показниками торгівлі.
«Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію», — зазначив Уракін. За його оцінкою, системна комунікація та демонстрація конкретних результатів співпраці можуть допомагати державам краще пояснювати українському суспільству зміст двосторонніх відносин.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на необхідність поєднання суспільної обізнаності з практичним розвитком економічних контактів.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній. Він наголосив на ролі бізнес-асоціацій, економічних і дипломатичних установ у розвитку двосторонніх зв’язків, особливо з ринками, де Україна може нарощувати експорт.
Загалом результати дослідження демонструють, що масштаб торговельно-економічних зв’язків не завжди збігається із суспільним ставленням до відповідної держави. Найпоказовішим прикладом став Китай: найбільший товарообіг серед окремих партнерів одночасно поєднується з найнижчим балансом оцінок українців.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ИНДИЯ, КИТАЙ, міжнародні відносини, ПОЛЬЩА, СОЦИОЛОГИЯ, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Міський голова Малина Житомирської області Олександр Ситайло став переможцем номінації «Міський голова року (малих міст)» у межах 30-ї ювілейної загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
Олександр Ситайло народився 17 серпня 1986 року в селі Устинівка Малинського району Житомирської області. У 2008 році закінчив Національний університет державної податкової служби України за спеціальністю «Фінанси».
Професійну діяльність розпочав у банківській сфері, де пройшов шлях від економіста до заступника начальника відділення. Згодом працював у приватному секторі, зокрема у ТОВ «Люкс. Нет», де обіймав посади від економіста до начальника відділу збуту.
У 2017-2020 роках Ситайло очолював комунальне підприємство «Екоресурс» Малинської міської ради, займаючись питаннями міського комунального господарства.
Понад 15 років він працює у сфері місцевого самоврядування та громадсько-політичної діяльності. Був депутатом Малинської районної та міської рад, а у 2020 році був обраний Малинським міським головою.
Після початку повномасштабного вторгнення основними напрямами роботи міської влади стали забезпечення стабільної роботи систем життєзабезпечення громади, відновлення пошкодженого житла та соціальної інфраструктури, а також підтримка місцевої економіки.
Окремим напрямом роботи громади є залучення інвестицій, розвиток місцевого бізнесу та міжнародного співробітництва. Малинська громада підтримує партнерські відносини з містами Бауска у Латвії та Біллербек у Німеччині. Таке співробітництво, зокрема, сприяє залученню гуманітарної та технічної допомоги для відновлення громади.
У межах програми «Людина року-2025» організатори відзначили роботу Олександра Ситайла у сфері місцевого самоврядування, відновлення громади, розвитку інфраструктури та міжнародного співробітництва.
30-та ювілейна загальнонаціональна програма «Людина року» традиційно відзначає представників державного управління, бізнесу, науки, культури, медицини, спорту та інших сфер.
Open4Business є інформаційним партнером загальнонаціональної програми «Людина року».
ЛЮДИНА РОКУ, МАЛИН, місцеве самоврядування, Олександр Ситайло, УКРАЇНА
Канада посіла перше місце серед країн із найвищим балансом позитивного та негативного ставлення українців — у серпні 2026 року цей показник становив 73,8 відсоткового пункту. До першої десятки також увійшли переважно держави Північної та Західної Європи, свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Другу позицію за балансом довіри та недовіри посіла Швеція з показником 70,6 в.п., третю — Нідерланди з 69,7 в.п. Фінляндія та Норвегія отримали по 69,3 в.п., Франція — 69,1 в.п., Італія — 67,1 в.п., Литва — 65,9 в.п. Замикають першу десятку Швейцарія та Велика Британія, які мають однаковий показник — 65,6 в.п.
Баланс розраховується як різниця між часткою позитивних і негативних оцінок. Зокрема, позитивно до Канади ставляться 76,3% респондентів, негативно — 2,5%, нейтрально — 19,2%. Таким чином, високий результат Канади пояснюється не лише значною часткою прихильних оцінок, а й мінімальним рівнем негативного ставлення.
Результати дослідження показують, що перша десятка країн із найкращим балансом ставлення майже повністю сформована державами Північної та Західної Європи разом із Канадою. Водночас рівень громадської прихильності не завжди прямо відповідає масштабам торговельно-економічних зв’язків України з конкретною країною. Наприклад, Китай у першому півріччі 2026 року був найбільшим торговельним партнером України, однак отримав найнижчий баланс позитивних і негативних оцінок — мінус 25,4 в.п.
Засновник Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив, що дослідження громадського сприйняття доцільно розглядати разом із фактичними показниками зовнішньої торгівлі.
«Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів. Бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін. За його словами, результати соціології можуть використовуватися для оцінки міжнародних відносин та їх подальшого розвитку.
Директор Active Group Олександр Позній звернув увагу на необхідність поєднувати формування позитивного образу держав із практичним розвитком двосторонніх економічних зв’язків.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній. За його словами, до цього процесу мають бути залучені як державні структури, так і бізнес-асоціації.
Дослідження проведене у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка, за інформацією організаторів, репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична статистична похибка за довірчої ймовірності 95% становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, KANADA, URAKIN, міжнародні відносини, НИДЕРЛАНДЫ, НОРВЕГІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФИНЛЯНДИЯ, ШВЕЦІЯ
Як повідомляє Fixygen, криптовалютний ринок станом на 9 жовтня попередньо завершує тиждень зниженням після відносно сильного початку місяця. Основними факторами тиску стали зростання прибутковості американських державних облігацій, зміцнення долара, високі ціни на нафту та триваючі побоювання щодо подальшої політики Федеральної резервної системи США.
Bitcoin на початку тижня торгувався вище $86 тис., проте 8 жовтня опустився приблизно до $80,4 тис. До ранку 9 жовтня найбільша криптовалюта частково відновилася — приблизно до $82,5 тис. Таким чином, порівняно з рівнями початку тижня зниження становить близько 4–5%.
Ethereum опинився під сильнішим тиском. 5 жовтня ETH перебував на рівні близько $2,71 тис., а 9 жовтня — близько $2,5 тис. Зниження з початку тижня наблизилося до 8%. Особливо помітним падіння було 7–8 жовтня, коли Ethereum втратив близько 8% за два дні.
Додатковим негативним фактором стали відтоки з американських спотових ETF на Ethereum. Станом на 7 жовтня кошти виводилися з таких фондів сім торгових сесій поспіль. За останні п’ять сесій чистий відтік склав близько $506 млн, причому 7 жовтня інвестори вивели ще близько $161 млн.
При цьому довгостроковий інтерес інституційних інвесторів до криптовалют зберігається. Bitcoin залишається значно вище мінімумів першої половини 2026 року, а традиційні фінансові компанії продовжують запускати нові біржові продукти, пов’язані з цифровими активами.
Важливою подією тижня стало продовження формування нової системи регулювання криптовалютного ринку США. 5 жовтня Комісія з торгівлі товарними ф’ючерсами США (CFTC) запропонувала федеральний режим для криптовалютних майданчиків, що пропонують роздрібним клієнтам торгівлю з кредитним плечем.
Пропонується створити окрему категорію регульованих майданчиків — crypto asset markets. Від них можуть вимагати підтвердження резервів, механізмів протидії маніпулюванню ринком та реєстрації в рамках федерального режиму. Це фактично спроба регулятора частково заповнити правовий вакуум після того, як Конгрес не зміг просунути масштабний закон Clarity Act.
Водночас триває проникнення криптовалютної інфраструктури в масові платіжні сервіси. 7 жовтня компанія Samsung оголосила, що в останній тиждень місяця інтегрує роботу з USDC безпосередньо в Samsung Wallet для користувачів сумісних пристроїв Galaxy у США.
Ця функція потенційно буде доступна приблизно на 82 млн сумісних пристроїв. Користувачі зможуть надсилати USDC на криптогаманці, а також переказувати кошти на банківські рахунки в понад 60 країнах із конвертацією у місцеву валюту. Samsung розглядає можливість подальшого розширення використання стейблкоїнів, зокрема для оплати товарів і послуг.
Таким чином, головною особливістю тижня стало розходження між короткостроковою динамікою ринку та розвитком самої криптоіндустрії. Ціни на Bitcoin, Ethereum та багато альткойнів знизилися на тлі погіршення глобальної схильності до ризику, проте водночас продовжилися інституціоналізація ринку, розвиток регулювання та інтеграція стейблкоїнів у масові фінансові сервіси.
Наступного тижня увага учасників ринку буде зосереджена на даних щодо інфляції в США та очікуваннях стосовно подальших рішень ФРС. Зростання прибутковості американських облігацій залишається одним із головних ризиків для Bitcoin та інших високоризикових активів.
Джерело: Reuters, Samsung Electronics, LSEG, дані американських ETF.
Первинні реєстрації нових та вживаних автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні у вересні 2026 року зросли на 39% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – до 324 од., повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Порівняно із серпнем поточного року ринок автобусів збільшився на 21,8% (на 58 од.).
За даними асоціації, частка нової техніки у вересні становила 64%, торік було 58%.
Минулого місяця серед нових автобусів найчастіше реєстрували вітчизняні Ataman – 38 од. (майже втричі більше за серпень-2026), ZAZ – 37 од. (на 12% менше), Etalon – 20 од. (на 38% менше).
Серед вживаних автобусів трійку лідерів сформували Mercedes-Benz – 59 од., Volkswagen – 15 од., Iveco – 7 од.
Загалом у січні-вересні 2026 року автобусний парк України поповнили 1716 автобусів (+4% до аналогічного періоду 2025 року), зокрема, 731 од. нових (-9%) і 985 од. вживаних (+15%).
Своєю чергою інформаційно-аналітична група Auto-Consulting також фіксує у вересні рекордний за останні 10 років показник передачі нових автобусів клієнтам.
“Інше питання, що більшість цих автобусів – це шкільні моделі, які закуповували територіальні громади із використанням часткового фінансування з держбюджету. Це дало змогу тільки за вересень поставити майже 200 нових автобусів, що на 64% більше, ніж торік”, – йдеться у повідомленні на сайті групи.
За підсумками дев’яти місяців ринок нових автобусів зріс на 2,6%.
Експерти вважають, що цьогорічна аномалія у поставках автобусів у вересні пов’язана з фінансуванням цих закупівель, тому великий обсяг поставок прийшовся не до початку навчального року, а саме на перший місяць навчань.
При цьому фактично 80% ринку забезпечили саме державні закупівлі шкільних моделей у чотирьох українських виробників.
Як повідомлялось, на реалізацію програми “Шкільний автобус” в цьому році субвенція з держбюджету склала 2 млрд грн.
За даними “Укравтопрому”, автопарк України 2025 року поповнили 2040 автобусів (+8% до аналогічного періоду 2025р.). З них: нових – 939 од. (+0,4%); вживаних – 1101 од. (+16%).
Країни Європейського Союзу та Велика Британія залишаються головним зовнішньоекономічним пріоритетом для українців: у серпні 2026 року необхідність першочергового розвитку торговельно-економічних відносин із ними відзначили 69,9% опитаних. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Водночас порівняно з попередніми хвилями дослідження підтримка європейського напряму знизилася. У серпні 2025 року країни ЄС та Велику Британію називали 82,8% респондентів, у березні 2026 року — 81,1%, а у серпні — 69,9%. Таким чином, за рік показник скоротився на 12,9 відсоткового пункту.
Ще помітнішою є динаміка щодо США. У серпні 2025 року першочерговий розвиток торговельно-економічних відносин зі Сполученими Штатами підтримували 58,8% опитаних, у березні 2026 року — 59,2%, тоді як у серпні показник становив 11,9%.
Китай у серпні 2026 року як пріоритетний напрям назвали 8,4% респондентів проти 35,4% у березні та 26,7% у серпні минулого року. При цьому Китай залишається одним із найважливіших торговельних партнерів України, що демонструє розбіжність між реальною структурою зовнішньої торгівлі та суспільними уявленнями про бажані напрями її розвитку.
Ще 5,5% опитаних у серпні виступили за першочергове поглиблення економічних відносин із країнами Південно-Східної Азії — Японією, Південною Кореєю та іншими державами регіону. У березні цей показник становив 49%, а роком раніше — 21%. Країни арабського та мусульманського світу назвали 3,5% респондентів проти 29,8% у березні, африканські та південноамериканські країни — 0,8% проти 19,6%.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін наголосив на необхідності активнішої комунікації міжнародних партнерів з українським суспільством.
«Потрібно регулярно показувати конкретні справи і конкретні дії. Відкритість до медіа та громадськості допомагає зміцнювати відносини, насамперед торговельні», — зазначив Уракін.
За його словами, соціологічні дослідження можуть бути практичним інструментом для державних установ, дипломатичних представництв і бізнесу при визначенні напрямів розвитку двосторонніх відносин.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній також звернув увагу на необхідність посилення економічної складової міжнародного співробітництва.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Бізнесу та державним структурам потрібно активніше працювати над розвитком двосторонніх відносин», — зазначив Позній.
Дослідження проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична похибка становить ±3,5 відсоткового пункту. Попередні хвилі дослідження проводилися у серпні 2025-го та березні 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, Європейський союз, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, КИТАЙ, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, США, УКРАЇНА
