Як повідомляє Fixygen, засновник Telegram Павло Дуров анонсував запуск вбудованого некастодіального криптогаманця Gram Wallet, який планується інтегрувати безпосередньо в додатки месенджера.
За словами Дурова, розгортання сервісу має розпочатися влітку 2026 року. Користувачі зможуть здійснювати миттєві криптовалютні перекази всередині Telegram без необхідності встановлювати окремий додаток або переходити на сторонній сервіс.
Некастодіальна модель передбачає, що доступ до цифрових активів і ключів залишається у самого користувача, а не у централізованого оператора. Це відрізняє новий продукт від кастодіального сервісу Crypto Wallet, який уже доступний у Telegram і забезпечує купівлю, продаж та переказ криптовалют через інфраструктуру, що керується оператором.
Технічні параметри нового гаманця поки що повністю не розкриті. Зокрема, невідомо, які криптовалюти будуть підтримуватися на першому етапі, у яких країнах сервіс стане доступним і яким чином будуть сплачуватися мережеві комісії під час виведення активів у зовнішній блокчейн.
Головною перевагою Gram Wallet може стати його безпосередня інтеграція з аудиторією Telegram, що налічує понад мільярд користувачів. Користувачам не потрібно буде створювати окремий обліковий запис у криптовалютному сервісі, освоювати новий інтерфейс або самостійно шукати сумісний гаманець.
Перекази цифрових активів потенційно можна буде пов’язати зі звичайним листуванням, оплатою цифрових товарів, покупками в міні-додатках, винагородою авторів та розрахунками між користувачами.
Для Telegram запуск гаманця означає подальший рух від класичного месенджера до моделі супердодатка, що об’єднує комунікації, цифрові послуги, торгівлю та платежі.
У месенджері вже працюють міні-додатки, платні підписки, цифрові подарунки, система Stars та сервіси для авторів. Наявність вбудованого гаманця може скоротити шлях між вибором товару чи послуги та здійсненням оплати.
Це особливо важливо для розробників міні-додатків. Чим менше додаткових дій потрібно користувачеві для здійснення платежу, тим вища ймовірність покупки, оформлення підписки або оплати послуги.
Вбудований гаманець може підвищити інтерес до Telegram з боку ігор, маркетплейсів, освітніх платформ, сервісів бронювання, фінансових додатків та творців цифрового контенту.
Навіть якщо новим сервісом почне користуватися порівняно невелика частина аудиторії, Telegram здатний отримати одну з найбільших баз користувачів криптовалютного гаманця у світі.
Найбільший ефект від запуску може отримати блокчейн TON та пов’язана з ним криптовалютна екосистема. Telegram раніше обрав TON як основну інфраструктуру для блокчейн-функцій, токенізації та інтеграції цифрових активів у міні-додатки.
Зростання кількості користувачів гаманця може збільшити кількість активних адрес, транзакцій та додатків у мережі TON. Одночасно може зрости практичне використання нативного токена мережі для оплати комісій, цифрових товарів та послуг.
Додатковий імпульс можуть отримати торгова платформа Fragment, колекційні подарунки, цифрові імена користувачів, анонімні номери та інші продукти, пов’язані з інфраструктурою Telegram і TON.
Формально TON розвивається як незалежна блокчейн-екосистема. Telegram відмовився від початкового власного криптовалютного проєкту після конфлікту з американськими регуляторами у 2020 році. Однак тісна інтеграція TON із месенджером фактично забезпечує блокчейну доступ до аудиторії Telegram.
Для самого Telegram криптогаманець може стати інструментом утримання користувачів у межах додатка. Чим більше операцій можна виконати, не виходячи з месенджера, тим вища активність аудиторії та привабливість платформи для бізнесу.
У перспективі Telegram зможе отримувати додатковий дохід від комісій партнерських сервісів, реклами міні-додатків, розміщення цифрових товарів та розширення внутрішньої економіки.
Разом із тим масовий запуск некастодіального гаманця створює додаткові ризики. Користувач самостійно відповідає за збереження ключів і підтвердження операцій. Втрата доступу або переказ коштів шахраям зазвичай не дають змоги повернути активи.
Telegram доведеться посилювати захист від фішингу, підроблених токенів, фіктивних інвестиційних проєктів та шахрайських міні-додатків.
Окремим обмеженням може стати регулювання. Вимоги до криптовалютних гаманців, ідентифікації клієнтів та транскордонних переказів різняться залежно від країни. Тому окремі функції можуть запускатися поступово або бути недоступними в деяких юрисдикціях.
Додаткового роз’яснення потребує заява про перекази без комісії. Внутрішні операції між користувачами Telegram можуть не передбачати окремої плати, однак виведення активів у зовнішні мережі зазвичай супроводжується блокчейн-комісією.
Загалом запуск Gram Wallet може стати одним із найважливіших етапів розвитку Telegram. Месенджер отримає можливість об’єднати аудиторію, платежі та міні-додатки в єдиному середовищі, а TON — значно розширити реальне використання своєї блокчейн-інфраструктури.
Успіх проєкту залежатиме від простоти інтерфейсу, безпеки, географії запуску та здатності Telegram дотримуватися вимог національних регуляторів.
Ірак оцінив сукупну вартість контрактів та угод, укладених з американськими енергетичними компаніями під час липневого візиту прем’єр-міністра Алі аль-Зайді до США, приблизно у $200 млрд, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Про це 21 липня повідомив міністр нафти Іраку Басім Мохаммед Худайр. За його словами, проєкти мають збільшити видобувні потужності країни, розширити перероблення супутнього газу та залучити американські технології до нафтогазової галузі. Поточні виробничі потужності Іраку міністр оцінив у 4,8 млн барелів нафти на добу.
Заявлений пакет включає сім ключових домовленостей, пов’язаних із розробленням родовищ, управлінням нафтогазовими активами, модернізацією енергетичної інфраструктури та пошуком нових експортних маршрутів.
Водночас оцінка у $200 млрд поки не означає, що вся сума вже оформлена як обов’язкові капітальні інвестиції. До пакета входять контракти, рамкові угоди, меморандуми та попередні домовленості. Остаточні обсяги вкладень залежатимуть від результатів технічних досліджень, комерційних переговорів, погодження умов фінансування та отримання регуляторних дозволів.
Chevron розширює присутність в Іраку
Одним із центральних учасників нового енергетичного співробітництва стала американська Chevron.
Компанія веде переговори щодо участі в експлуатації родовища Західна Курна-2, одного з найбільших нафтових активів Іраку, а також щодо розвитку родовища Насирія. Раніше сторони підписали попередні документи щодо Насирії, родовища Балад і кількох розвідувальних блоків у провінції Ді-Кар.
Під час зустрічі з керівництвом Chevron іракський прем’єр закликав компанію прискорити інвестиції у видобуток нафти й газу, будівництво нафтопереробних і нафтохімічних підприємств, трубопроводів і сховищ.
Іракська сторона заявила про готовність виділяти земельні ділянки та прискорювати адміністративні погодження для великих енергетичних проєктів. Chevron, своєю чергою, висловила зацікавленість у родовищах на півдні країни та розвитку інфраструктури для зберігання й експорту сировини.
Угоди щодо Західної Курни-2 та Насирії поки мають переважно попередній характер. Перед укладенням остаточних контрактів Chevron має вивчити геологічні, технічні та комерційні дані проєктів.
Halliburton займатиметься родовищами Бін-Умар і Сіндбад
Американська нафтосервісна компанія Halliburton отримала контракт від державної Basra Oil Company на комплексне управління розробленням нафтогазових родовищ Бін-Умар і Сіндбад на півдні Іраку.
Контракт передбачає надання послуг з інтегрованого управління родовищами, а також супровід проєктування, закупівель і будівництва необхідної інфраструктури.
Залучення Halliburton має допомогти Іраку збільшити вилучення нафти й газу з наявних активів, запровадити сучасні методи управління пластами та скоротити технологічні втрати.
Ще одну угоду укладено з американською HKN Energy щодо розроблення родовища Хімрін на півночі країни. Уряд Іраку схвалив цей проєкт у межах ширшої програми залучення американських компаній до нафтогазового та електроенергетичного секторів.
Ірак шукає альтернативні шляхи експорту нафти
Однією зі стратегічних цілей Багдада є скорочення залежності від маршрутів через Перську затоку та Ормузьку протоку.
Останні регіональні кризи показали вразливість Іраку, більша частина нафтового експорту якого проходить через південні термінали. Обмеження судноплавства та перебої з експортом безпосередньо позначаються на видобутку, бюджетних доходах і спроможності держави фінансувати інфраструктурні проєкти.
Ірак розглядає розширення постачань через турецький порт Джейхан і створення маршруту до Середземного моря через Сирію. Іракська та сирійська сторони раніше обговорювали транспортування нафти до порту Баніяс, включно з можливістю відновлення наявної інфраструктури або будівництва нової трубопровідної системи.
Chevron також вивчає можливість участі у проєктах експортних трубопроводів і сховищ. У разі реалізації вони дадуть змогу з’єднати нафтові родовища півдня та півночі Іраку з альтернативними морськими терміналами й зменшити залежність країни від Ормузької протоки.
Однак такі проєкти потребуватимуть міждержавних угод, масштабних інвестицій і гарантій безпеки. Відновлення трубопроводів через Сирію ускладнюється станом інфраструктури та необхідністю забезпечити захист маршруту на всій його протяжності.
Багдад розвертається до американського капіталу
Нинішні домовленості відображають ширший поворот енергетичної політики Іраку в бік США.
Останніми роками значну частину нових нафтогазових проєктів у країні отримували китайські компанії. Великі активи також перебували під управлінням російських та європейських операторів.
Уряд Алі аль-Зайді заявив про намір віддавати пріоритет авторитетним американським компаніям в енергетиці, телекомунікаціях і технологічному секторі. Для полегшення їхнього виходу на ринок влада почала переглядати окремі адміністративні вимоги та посилювати безпеку нафтових об’єктів.
Для Іраку така співпраця має забезпечити доступ до інвестицій, технологій, нафтосервісного обладнання та політичної підтримки Вашингтона. Для американських компаній країна становить інтерес завдяки великим запасам нафти, недостатньо розвиненій газовій галузі та потребі в модернізації інфраструктури.
Зростання видобутку обмежується угодами ОПЕК+
Ірак має намір нарощувати нафтовидобувні потужності, однак реальний обсяг виробництва залежить не лише від інвестицій.
Країна бере участь в угодах ОПЕК+ і зобов’язана дотримуватися встановлених обмежень. У липні країни групи знову підтвердили відданість чинним домовленостям, включно з необхідністю компенсувати раніше допущене перевищення квот.
Раніше Міністерство нафти Іраку заявляло про плани збільшити виробничі потужності до понад 6 млн барелів на добу до 2028–2029 років. Досягнення цієї мети потребуватиме розроблення нових родовищ, відновлення чинних активів, розширення експортної інфраструктури та погодження вищої квоти в межах ОПЕК+.
Окремим напрямом залишається розвиток газової галузі. Ірак прагне розширити перероблення супутнього газу, який досі спалюється на родовищах, і знизити залежність електроенергетики від імпортного палива.
Влада планує довести використання видобутого газу до максимально можливого рівня та практично припинити його факельне спалювання до кінця десятиліття.
Реалізація угод потребуватиме кількох років
Пакет проєктів з американськими компаніями може стати одним із найбільших інвестиційних розворотів в історії нафтогазової галузі Іраку.
Однак значна частина домовленостей перебуває на попередній стадії. Для переходу до повноцінної реалізації сторонам необхідно визначити комерційні умови, розподіл ризиків, строки повернення інвестицій і гарантії безпеки.
Додатковими обмеженнями залишаються квоти ОПЕК+, бюрократичні процедури, стан трубопровідної інфраструктури та нестабільність у регіоні.
Якщо хоча б частину заявлених проєктів буде реалізовано, Ірак зможе збільшити видобуток нафти й газу, розширити перероблення, зменшити залежність від одного експортного напрямку та зміцнити позиції одного з найбільших виробників енергоресурсів на Близькому Сході.
NAFTA, ЕНЕРГЕТИКА, Ирак, ІНВЕСТИЦІЯ, США
Україна та Іспанія планують активізувати реалізацію спільних інвестиційних і торговельних проєктів у сферах інфраструктури, енергетики, транспорту, промисловості, агропереробки, оборонних технологій та цифровізації за допомогою створеної Українсько-іспанської ділової ради.
Перше спільне засідання української та іспанської частин ради відбулося у Києві в межах Українсько-іспанського бізнес-форуму. У заходах взяли участь понад 100 компаній двох країн, зокрема 47 представників іспанського бізнесу.
Також у Києві пройшло п’яте засідання Українсько-іспанської змішаної міжурядової комісії з економічного та промислового співробітництва. Співголовами комісії виступили в.о. міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболєв і перший віцепрезидент уряду, міністр економіки, торгівлі та підприємництва Іспанії Карлос Куерпо.
Сторони обговорили перехід від загального діалогу до підготовки конкретних проєктів, залучення іспанських компаній до відбудови України, локалізації виробництва та передачі технологій.
«Україна відкрита до партнерства вже зараз. Інвестор, який приходить сьогодні, отримує можливість долучитися до відбудови та стати частиною майбутнього європейського ринку України», – заявив президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков.
У транспортному секторі сторони розглянули розвиток авіаційного, залізничного та автомобільного сполучення, створення мультимодальних маршрутів і використання іспанського досвіду будівництва високошвидкісних залізниць.
В енергетиці основними напрямами визначено сонячну і вітрову генерацію, системи накопичення електроенергії, енергоефективність та розвиток децентралізованої генерації. У промисловості й оборонно-технологічному секторі сторони мають намір переходити від звичайного постачання продукції до спільного виробництва, локалізації та створення спільних підприємств.
В агропромисловому комплексі обговорювалися інвестиції у переробку, зберігання та логістику продовольства, а також виробництво готової продукції для подальшого експорту до країн Середземномор’я, Північної Африки та Латинської Америки. Окремими напрямами співпраці визначено управління водними ресурсами, охорону здоров’я, туризм, науку та інновації.
До іспанської бізнес-делегації увійшли, зокрема, представники інфраструктурної компанії ACCIONA, авіаційної корпорації Airbus, технологічних і оборонних компаній Indra, Grupo Oesía, Escribano та Integrasys, супутникового оператора Hispasat і залізничної компанії RENFE.
Українську сторону представляли близько 20 компаній та асоціацій, що працюють у транспорті, логістиці, авіації, сільському господарстві, харчовій промисловості, енергетиці, машинобудуванні, будівництві, цифрових технологіях і професійних послугах.
Українсько-іспанська ділова рада має стати постійним механізмом прямої взаємодії між компаніями, торгово-промисловими палатами та урядами двох країн. Її робота передбачатиме пошук партнерів, формування банку інвестиційних проєктів, створення галузевих робочих груп і моніторинг виконання домовленостей.
Українську частину ради очолив представник МХП Михайло Бно-Айріян. До її складу увійшли МХП, Metinvest, Nova Poshta, SkyUp Airlines, Epicentr Agro, DSV Logistics, Zammler Україна, WhiteBIT, Farmak та інші українські компанії й галузеві організації.
Наступним практичним етапом співпраці стане ділова місія українського бізнесу до Валенсії 28-29 вересня 2026 року.
Візит відбудеться в межах Конгресу EUROCHAMBRES 2026, під час якого також планується проведення Українсько-іспанського бізнес-форуму та прямих зустрічей українських компаній з потенційними іспанськими партнерами.
За підсумками 2025 року товарообіг між Україною та Іспанією становив майже $2,8 млрд, з яких близько $1,73 млрд припадало на український експорт. Іспанія залишається одним із найбільших європейських покупців української агропродовольчої продукції.
За розрахунками інформаційно-аналітичного центру Experts Club, оприлюдненими 16 липня, у січні-червні 2026 року Україна експортувала до Іспанії товарів на $1,09 млрд. Імпорт іспанської продукції становив близько $512 млн, а загальний двосторонній товарообіг – орієнтовно $1,60 млрд.
Позитивне для України сальдо торгівлі з Іспанією досягло $578,1 млн і було найбільшим серед усіх 50 провідних торговельних партнерів країни.
Таким чином, Іспанія є для України особливо вигідним великим торговельним партнером: український експорт на цей ринок більш ніж удвічі перевищує імпорт іспанських товарів.
Мешканці столиці України у січні-червні поточного року придбали 11,484 тис. нових легкових автомобілів, і цей регіональний ринок нових легковиків з великим відривом залишається найбільшим, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Як повідомлялось, за даними асоціації, у першому півріччі в Україні реалізовано майже 33 тис. легкових авто, таким чином частка Києва складає 35% загального продажу.
Другим за обсягом продажів стала Київська область – 3276 од., далі йдуть Дніпропетровська – 2273 од., Харківська – 1852 од. та Львівська – 1810 од. області.
Загалом ці регіональні ринки забезпечили 63% продажів нових легковиків в Україні.
Бестселером першого півріччя на цих ринках був компактний кросовер Renault Duster.
Як повідомлялось, за даними “Укравтопрома”, у січні-червні поточного року продажі нових легкових автомобілів зросли на 0,5% порівняно з тим же періодом 2025 року, при цьому автомобілі з традиційними двигунами (бензинові і дизельні) охопили майже 62% проти 56,5% минулого року, тоді як частка електромобілів скоротилась до 8,3% з 18,9%.
За підсумками 2025 року в п’ятірку регіонів-лідерів продажу входили Київ, Київська Дніпропетровська, Одеська, та Львівська області, далі йшла Харківська область.
Водночас найбільші показники з реєстрації ввезених з-за кордону вживаних легковиків у минулому році продемонструвала Львівщина.
Опосередкована вартість будівництва житла в Україні у другому кварталі 2026 року зросла на 2,21% порівняно з попереднім кварталом і на 7,21% порівняно з аналогічним періодом минулого року, як випливає із затверджених 16 липня Міністерством розвитку громад показників опосередкованої вартості будівництва житла в регіонах України.
Відповідний документ встановлює непрямі показники вартості будівництва житла, розраховані станом на 1 липня 2026 року. Згідно з ним, середній показник в Україні становить 27,2 тис. грн/кв. м, тоді як на початок року — 25,7 тис. грн/кв. м, у той час як на 1 січня 2025 року він становив 23,8 тис. грн/кв. м, а в 2024 році — 21,2 тис. грн/кв. м.
За даними міністерства, опосередкована вартість будівництва 1 кв. м житла в Києві станом на 1 липня 2026 року зросла до 31,8 тис. грн, у Київській області – до 27,1 тис. грн, у Львівській області – до 27 тис. грн, у Закарпатській – до 23,6 тис. грн, Івано-Франківській – до 24,4 тис. гривень, Одеській – до 26 тис. гривень, Дніпропетровській – до 26,3 тис. гривень. Також високі показники зафіксовано в Харківській та Донецькій областях – по 28,6 тис. грн/кв. м та 28,5 тис. грн/кв. м.
Назва регіонів Вартість 1 кв. м загальної площі квартир у будинку (з ПДВ), грн Назва регіонів Вартість 1 кв. м загальної площі квартир у будинку (з ПДВ), грн
Україна 27 211 Миколаївська 27 171
Вінницька 26 239 Одеська 26 069
Волинська 26 157 Полтавська 24 195
Дніпропетровська 26 382 Рівненська 26 727
Донецька 28 582 Сумська 25 528
Житомирська 23 919 Тернопільська 25 506
Закарпатська 23 622 Харківська 28 601
Запорізька 26 354 Херсонська область 24 758
Івано-Франківська 24 469 Хмельницька 26 188
Київська 27 177 Черкаська 26 802
Кіровоградська 23 127 Чернівецька 25 188
Луганська 26 103 Чернігівська 27 244
Львівська 27 063 м. Київ 31 802
Дані: Міністерство розвитку громад та територій України
Зазначається, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, згідно з чинним переліком таких територій.
Відповідно до законодавства ці показники використовуються при визначенні обсягів державних інвестицій у будівництво житла для громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а також при визначенні розмірів пільгових кредитів на житло.
За останній доступний період – із жовтня 2025 року до березня 2026 року – у Києві було укладено близько 15,8 тис. договорів купівлі-продажу житла, свідчать дані Національного банку України з посиланням на Національні інформаційні системи. Це найбільший показник серед регіонів країни.
Для порівняння, за січень-вересень 2025 року у столиці було зареєстровано близько 19,1 тис. угод. У Київській області за цей період уклали 17 тис. договорів, у Дніпропетровській – 16,8 тис., у Харківській – 14 тис.
НБУ зазначає, що у четвертому кварталі 2025 року загальна активність на ринку житла України була найвищою з 2022 року, однак у першому кварталі 2026 року кількість угод істотно скоротилася. Сукупно за останні чотири квартали продажі житла збільшилися на 11% у річному вимірі.
Наведені показники НБУ охоплюють договори купівлі-продажу житла на первинному і вторинному ринках, тому їх не слід ототожнювати лише з продажами квартир у новобудовах.
NBU, ЖИТЛО, КИЇВ, НЕРУХОМІСТЬ, УГОДА
