Обіцянки Європейського Союзу щодо вступу України за стандартною процедурою не відповідають дійсності, заявив прем’єр-міністр Албанії Еді Рама в інтерв’ю німецькому виданню Welt am Sonntag.
«Те, що їй (Україні) обіцяють, – це брехня», – підкреслив Рама, додавши, що за звичайним регламентом розширення з дотриманням усіх існуючих критеріїв країну точно не приймуть до блоку, і «про це знають усі».
Водночас албанський прем’єр застеріг Брюссель від поступок у процедурі виключно з геополітичних міркувань. Натомість він запропонував надавати повноправне членство лише за результатами виконання конкретних завдань і досягнень (процес, орієнтований на результати).
Паралельно глава уряду Албанії закликав прискорити євроінтеграцію своєї країни. Албанія подала заявку на членство в ЄС ще у 2009 році й має статус країни-кандидата з 2014 року.
В неділю, 4 жовтня, в Україні без опадів, лише у західних, північних та Вінницькій областях вночі та вранці місцями туман, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 1-6° тепла, в Україні, крім півдня, на поверхні ґрунту заморозки 0-3°, на півдні країни 4-9° тепла. Вдень 14-19°, у східних областях 11-16° тепла.
В Києві мінлива хмарність, без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура вночі 4-6° тепла, вдень 16-18°.
Як повідомляє Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського, найвища температура вдень 4 жовтня в Києві була зафіксована у 1888 році і склала 28,0° тепла, найнижча вночі – 2,6° морозу в 1910 році.
В понеділок, 5 жовтня, в Україні без опадів, лише західних областях вночі та вранці місцями туман.
Вітер переважно західний, 5-10 м/с.
Температура вночі 4-9° тепла, вдень 16-21°, на півдні країни до 24°.
В Києві без опадів, вітер переважно західний, 5-10 м/с. Температура вночі 7-9° тепла, вдень 18-20°.
Європейський Союз не підтримав прохання України про дострокове надання додаткового фінансування у 2026 році та наголосив, що виділення коштів безпосередньо залежатиме від виконання Києвом узгоджених реформ, повідомляє видання Financial Times з посиланням на лист єврокомісарів Валдіса Домбровскіса та Марти Кос до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.
Влітку Україна оцінила додаткові оборонні потреби приблизно в $27 млрд і звернулася до Єврокомісії з пропозицією достроково виділити частину коштів із дворічної програми кредитування Ukraine Support Loan на €90 млрд (€60 млрд передбачено на оборону, €30 млрд — на пряму бюджетну підтримку). Згідно з параметрами програми, до €45 млрд мають бути доступні Україні у 2026 році, а решта €45 млрд – у 2027-му.
За інформацією FT, єврокомісари дали зрозуміти, що доступ до фінансування можливий лише за умови виконання узгодженого переліку зобов’язань. Зокрема, йдеться про скасування пільг з ПДВ для дрібних міжнародних посилок, запровадження правил оподаткування цифрових платформ, а також належний фінансовий моніторинг політично значущих осіб (PEP), зміни в якому викликали занепокоєння в Брюсселі як відхилення від антикорупційного курсу. За оцінкою видання, виконання вимог відкриє Києву шлях до отримання близько 34 млрд євро підтримки ще у 2026 році.
Водночас у Єврокомісії наголосили, що відхилення запиту на достроковий аванс не означає згортання фінансової допомоги. 1 жовтня сторони заявили про узгодження джерел фінансування бюджетних та оборонних потреб до кінця 2026 року, констатувавши відсутність непокритого фінансового розриву на поточний рік.
Крім того, 2 жовтня Європейська комісія перерахувала Україні черговий транш у розмірі 2,9 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility. Загальний обсяг допомоги Києву з боку ЄС та країн-членів з початку повномасштабного вторгнення РФ досяг 227,4 млрд євро.
Як повідомляє Еxperts.news, найбільші банки починають переносити звичайні банківські гроші в блокчейн, створюючи потенційного конкурента стейблкоінам USDT та USDC. У Великій Британії Barclays, HSBC UK, Lloyds Banking Group, Monzo, Nationwide, NatWest і Santander вже тестують токенізовані депозити, тоді як американський Citi одночасно будує інфраструктуру, що дозволяє корпоративним клієнтам працювати зі стейблкоінами через Coinbase.
Фактично формуються дві моделі майбутніх цифрових грошей. Перша передбачає використання незалежних стейблкоінів, що випускаються такими компаніями, як Tether і Circle. Друга переносить у блокчейн вже існуючі гроші на банківських рахунках.
Британські банки зробили важливий крок у цьому напрямку 24 вересня 2026 року. Галузева асоціація UK Finance оголосила про завершення перших реальних клієнтських операцій із токенізованими депозитами у фунтах стерлінгів у рамках проєкту Great British Tokenised Deposit, або GBTD.
У проєкті беруть участь Barclays, HSBC UK, Lloyds Banking Group, Monzo, Nationwide, NatWest та Santander.
Банки провели дві реальні операції рефінансування іпотечних кредитів. Токенізовані кошти автоматично блокувалися до виконання умов угоди, після чого платіж здійснювався без додаткових ручних операцій.
Ще один тест був пов’язаний із покупкою на споживчому маркетплейсі. Він продемонстрував можливість переміщення токенізованих банківських коштів між клієнтами різних банків через спільну інфраструктуру.
Головна відмінність такої моделі від USDT або USDC полягає в юридичній природі грошей.
Токенізований депозит — це не окрема криптовалюта. Це цифрове представлення звичайних грошей, які клієнт уже зберігає на банківському рахунку.
Якщо на банківському рахунку знаходиться 1 тис. GBP, банк теоретично може представити цю суму в цифровій інфраструктурі як відповідний обсяг токенізованих фунтів. При цьому зобов’язання перед клієнтом продовжує нести банк, а самі кошти зберігають правовий статус банківського депозиту.
Стейблкоін працює інакше.
USDT випускає Tether, USDC — Circle. Користувач фактично обмінює звичайні гроші на цифровий токен, вартість якого емітент зобов’язується підтримувати на рівні відповідної фіатної валюти за рахунок резервних активів.
Тому токенізований банківський депозит і стейблкоін можуть виглядати однаково в блокчейні, але економічно є різними інструментами.
Банки мають значну перевагу — існуючу систему довіри, регулювання та відносин із клієнтами.
UK Finance прямо вказує, що токенізовані депозити повинні зберігати регуляторні гарантії звичайних банківських депозитів, одночасно набуваючи властивостей цифрових грошей — програмованість, швидші розрахунки та можливість автоматичного виконання платежів після виконання заданих умов.
Саме програмованість може стати однією з головних переваг технології.
Наприклад, гроші під час купівлі нерухомості можна автоматично переказати продавцю лише після завершення реєстрації угоди. Оплата постачальнику може здійснюватися після підтвердження доставки товару. У фінансових операціях передача цінного паперу та платіж за нього можуть відбуватися практично одночасно.
У результаті зменшується кількість проміжних операцій і ризик того, що одна сторона виконає зобов’язання, а інша — ні.
Наступним етапом британського проєкту стане використання токенізованих депозитів для розрахунків за цифровими активами. Учасники GBTD планують пов’язати токенізовані гроші клієнтів із цифровими цінними паперами.
Таким чином банки намагаються створити всередині регульованої фінансової системи ті можливості, які блокчейн і стейблкоіни спочатку запропонували за її межами.
Однак списувати з рахунків USDT і USDC поки що зарано.
Масштаб уже існуючого ринку стейблкоїнів не можна порівняти з банківськими експериментами. За даними CoinGecko на 3 жовтня, капіталізація одного лише USDT становить близько $184 млрд, а USDC — близько $74 млрд.
Сукупний ринок стейблкоінів уже перевищує $300 млрд.
Особливо сильні стейблкоіни в міжнародних переказах. Вони працюють цілодобово, можуть переміщатися між різними блокчейнами та платформами і не вимагають, щоб відправник та одержувач обслуговувалися одним банком.
Саме тут виникає фундаментальна проблема для традиційної банківської системи.
Якщо значна частина міжнародних платежів перейде в USDT, USDC або інші стейблкоіни, банкам доведеться конкурувати за платіжні потоки, які раніше майже повністю проходили через банківську інфраструктуру.
Крім того, масовий перехід коштів із банківських депозитів у стейблкоіни потенційно може зменшити депозитну базу банків, яка використовується для кредитування економіки.
Банк Англії прямо враховує цей ризик під час розробки нового регулювання цифрових грошей.
У червні 2026 року британський центральний банк опублікував проєкт правил для системних стейблкоінів. Регулятор запропонував модель, за якою щонайменше 40 % резервів системного стейблкоіна мають зберігатися безпосередньо в Банку Англії, а до 60 % можуть розміщуватися в короткострокових британських державних облігаціях.
На перехідний період розглядаються також обмеження щодо обсягу стейблкоінів, які зможуть утримувати окремі користувачі та компанії.
Однак Банк Англії не пропонує заборонити стейблкоіни. Навпаки, його стратегія передбачає існування одразу кількох видів цифрових грошей.
У майбутньому одночасно можуть використовуватися звичайні банківські депозити, їхні токенізовані версії, регульовані стейблкоіни та потенційний цифровий фунт центрального банку.
Тому реальна конкуренція розвивається не стільки між банками та криптовалютами, скільки між різними моделями цифрових грошей.
Показовою в цьому плані є стратегія Citi.
28 вересня Citi та Coinbase оголосили про розширення співпраці, яка фактично поєднує традиційну банківську інфраструктуру зі стейблкоінами.
Coinbase обрала Virtual Account Wallet від Citi для роботи Coinbase Virtual Accounts. Традиційні гроші, що надходять, можуть автоматично конвертуватися у стейблкоіни.
У зворотному напрямку корпоративні клієнти Citi зможуть приймати платежі в стейблкоінах через платіжну платформу Spring by Citi та інфраструктуру Coinbase Payments.
Coinbase приймає цифровий платіж і забезпечує його конвертацію, після чого Citi проводить розрахунки в традиційній валюті як банк.
Для корпоративного клієнта це особливо важливо: компанія отримує можливість приймати стейблкоіни, не створюючи самостійно інфраструктуру для зберігання та управління криптоактивами.
За даними Citi, це рішення потенційно відкриває його корпоративним клієнтам доступ до понад 150 млн власників стейблкоінів по всьому світу.
Таким чином великі банки обирають різні стратегії.
Британські Barclays, HSBC, Lloyds, NatWest та інші банки створюють токенізовану версію власних депозитних коштів.
Citi одночасно розвиває банківську блокчейн-інфраструктуру та будує міст між традиційними грошима та вже існуючими стейблкоінами.
У перспективі ці моделі можуть не витіснити одна одну, а розділити ринок.
Токенізовані депозити мають природну перевагу всередині банківської системи — для виплати зарплат, корпоративних розрахунків, іпотеки, кредитування та операцій з цінними паперами.
Стейблкоіни сильніші там, де особливо важливі цілодобові транскордонні перекази, взаємодія між різними платформами та можливість вільного переміщення цифрових грошей між блокчейнами.
Але для банків це питання стає стратегічним. Якщо вони не перенесуть депозити та платежі в програмовану цифрову інфраструктуру, значна частина нового ринку може дістатися Tether, Circle, Coinbase та іншим компаніям криптоіндустрії.
Саме тому конкуренція між USDT, USDC та токенізованими банківськими депозитами може стати одним із ключових напрямків розвитку світової фінансової системи в найближчі роки.
Джерела: UK Finance, Bank of England, Citi, Coinbase, CoinGecko.
ДТЕК та компанія Dragon Capital створили Інвестиційний хаб для залучення коштів в енергетику України, потреби в яких можуть оцінюватися в $100 млрд, повідомив енергохолдинг.
“Хаб об’єднує представників державного та приватного секторів для розробки конкретних і практичних рішень, які допоможуть залучити більше інвестицій в українську енергетику”, – прокоментував генеральний директор “ДТЕК” Максим Тімченко, слова якого наведено в повідомленні енергохолдингу в Телеграм-каналі у п’ятницю.
Зазначається, що для відбудови української енерегетики та створення нових об’єктів може знадобитися понад $100 млрд, і Інвестиційний хаб має сприяти залученню цих коштів.
“Головна мета – зробити енергосистему України сучаснішою та стійкішою, щоб посилити енергетичну безпеку країни”, – наголосили в “ДТЕК”.
Як повідомлялося, “ДТЕК” з 2022-го по 2025 рр. спрямував в українську енергетику 101,7 млрд грн.
Загалом компанії SCM Рината Ахметова, до якої входить і “ДТЕК”, від початку великої війни вже інвестували в Україну понад $4,3 млрд, з них приблизно $1 млрд – на відновлення зруйнованих РФ об’єктів.
Наразі SCM запускає глобальну ініціативу Invest in Ukraine із закликом до міжнародного бізнесу інвестувати в Україну вже сьогодні, не чекаючи завершення війни.
Агротрейдерська компанія «А.В. Експорт Імпорт» (Чортків, Тернопільська обл.) до кінця поточного року планує ввести в експлуатацію першу чергу нового заводу з рафінування олії в індустріальному парку Chortkiv-West (Тернопільська обл.), обсяг інвестицій у який склав 25 млн грн, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
«В індустріальному парку Chortkiv-West завершено монтаж обладнання першої черги. Наразі тривають роботи з монтажу зовнішніх елементів будівлі та благоустрою прилеглої території підприємства. Запуск виробництва заплановано на кінець 2026 року», – написав він на своїй сторінці у Facebook у п’ятницю.
За його даними, перша черга заводу складається з цеху рафінування олії та цеху розливу. Обсяг виробництва – 50 тонн рафінованої олії на добу.
Друга черга передбачає інвестиції в розмірі 50 млн грн у будівництво цеху з переробки насіння соняшнику на олію. На підприємстві планується працевлаштувати 123 працівника.
Кисілевський нагадує, що інвестор проєкту, компанія «А.В. Експорт-Імпорт», стала першим учасником ІП Chortkiv-West. Крім того, наразі перебувають на фінальній стадії переговори щодо релокації двох підприємств із Запорізької та Харківської областей.
Він також додав, що у 2026 році ІП Chortkiv-West за фінансової підтримки українсько-швейцарського проєкту UCORD розпочав будівництво мереж водопостачання, а Державний фонд регіонального розвитку України фінансує розвиток електричних мереж парку.
Наразі громада Чорткова готує заявку на участь у державній програмі співфінансування розвитку інфраструктури індустріальних парків. Кошти планується спрямувати на будівництво під’їзної дороги та дорожньої розв’язки на території ІП.
ІП Chortkiv-West зареєстровано у жовтні 2019 року. Розташований на ділянці площею 87,7 га. Заявлений термін функціонування — 30 років.
«А.В. Експорт-Імпорт», за даними ресурсу YouControl, у першому кварталі 2026 року отримала 1,5 млн грн чистого прибутку та 178,4 млн грн чистого доходу.
Власниками компанії є громадянка Болгарії Дар’я Лупашко-Гуревич (50%), киянин Андрій Сніжко (25%) та мешканець Миколаївської області Валерій Юрескул.
