Як повідомляє Parametar, 21–22 жовтня Чорногорія прийме саміт лідерів Берлінського процесу. Зустріч відбудеться на курорті Свети-Стефан і стане головною подією головування Чорногорії в цьому регіональному форматі у 2026 році, повідомило уряд країни.
Відкрити саміт планують прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
До Свети-Стефана запрошені лідери шести країн Західних Балкан — Сербії, Чорногорії, Албанії, Боснії та Герцеговини, Північної Македонії та Косово, а також представники країн-учасниць Берлінського процесу, керівництва ЄС, міжнародних фінансових інститутів та регіональних організацій.
Для Сербії ця зустріч буде важливою насамперед з точки зору регіональної торгівлі, транспортного та енергетичного сполучення з ЄС, спільного регіонального ринку та подальшої економічної інтеграції Західних Балкан.
До жовтневого саміту Чорногорія проведе серію галузевих зустрічей. Міністри економіки зберуться 30 вересня в Цетині, глави МЗС — 1 жовтня в Будві, а в жовтні також відбудуться заходи, присвячені цифровій повістці, питанням ромської спільноти, науки та досліджень.
Що таке Берлінський процес?
Берлінський процес був започаткований Німеччиною у 2014 році як формат співпраці ЄС із шістьма країнами Західних Балкан. Його завдання — прискорювати регіональну економічну інтеграцію, розвиток транспортної та енергетичної інфраструктури, вільний рух людей і бізнесу, а також допомагати країнам регіону наближатися до стандартів ЄС. При цьому Берлінський процес не замінює офіційних переговорів про вступ до Євросоюзу, а доповнює їх конкретними регіональними ініціативами та проєктами.
Окрім країн Західних Балкан, у процесі беруть участь Німеччина, Австрія, Франція, Італія, Велика Британія, Польща, Греція, Хорватія, Словенія та Болгарія, а також інститути ЄС і міжнародні організації.
Берлінський процес, Західні Балкани, Саміт, Сербія, ЧОРНОГОРІЯ
Вантажне судно VYSSOS, яке у грудні 2023 року підірвалося на морській міні поблизу гирла Бистре на шляху до Ізмаїла, виставили на продаж через електронний аукціон OpenMarket ДП «СЕТАМ». Стартова ціна лота становить 40 млн 175,55 тис. грн.
Згідно з даними офіційної сторінки аукціону, торги заплановані на 8 жовтня 2026 року. Крок аукціону становить 401 755,50 грн, гарантійний внесок – 2 008 777,50 грн. Майно знаходиться в Одеській області.
Судно VYSSOS ходило під прапором Панами та було побудоване 30 січня 2007 року. Його довжина становить 103,63 м, ширина – 18,60 м, міжнародний номер IMO – 9385790. Лот зареєстрований у системі під номером 605931.
VYSSOS належить до вантажних суден для перевезення генеральних вантажів. Після технічного обстеження, ремонту та відновлення необхідних документів і сертифікатів воно потенційно може використовуватися для транспортування металопродукції, будівельних матеріалів, обладнання, вантажів у мішках, контейнерах і на палетах.
Історія судна пов’язана з українським Дунайським регіоном. Наприкінці грудня 2023 року VYSSOS прямував до порту Ізмаїл для завантаження зерном і підірвався на міні біля входу до гирла Бистре. Внаслідок вибуху судно втратило хід і керованість, а капітан посадив його на мілину, щоб уникнути затоплення. Згодом буксири допомогли доставити судно до порту.
«OpenMarket має значний досвід реалізації водного транспорту різних типів. Через систему вже продавали теплоходи, танкери, шаланди, баржі, катери, човни та інші плавзасоби. VYSSOS є масштабним спеціалізованим активом, який може зацікавити судноплавні, логістичні, портові та ремонтні компанії. Водночас потенційним покупцям важливо ознайомитися з майном та самостійно оцінити його технічний стан і можливості подальшого використання», – зазначив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Роман Осадчук.
Для участі в торгах необхідно зареєструватися в системі OpenMarket, подати заявку та сплатити гарантійний внесок.
Сторінка аукціону VYSSOS на OpenMarket
ПАТ “Укртрансгаз” (Київ) 21 вересня оголосило тендер на страхування відповідальності керівників компанії.
Як повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 1,477 млн грн
Останній день подання заявки на участь – 8 жовтня.
“Укртрансгаз”, 100% якого належить НАК “Нафтогаз України”, експлуатує систему магістральних газопроводів і 12 підземних сховищ газу країни.
Біофармацевтична компанія Biopharma Plasma (Київ) відкрила плазмоцентр у Коломиї (Івано-Франківська обл.), який став 23-м плазмоцентром компанії. Про це компанія повідомила у LinkedIn.
«Цей новий центр є ще одним кроком у розширенні доступу до донорства плазми та посиленні нашого внеску у виробництво ліків, що рятують життя», — повідомила компанія.
Як повідомлялося, у червні Biopharma Plasma відкрила плазмоцентр у Житомирі, який став 22-м плазмоцентром компанії. До війни Biopharma Plasma планувала відкривати приблизно чотири-п’ять нових центрів щороку, інвестуючи в кожен близько $2,5 млн.
Наприкінці 2027 року «Біофарма» планує запуск заводу в м. Орадея (Румунія), інвестиції в першу чергу склали 85 млн євро. У вересні поточного року компанія планує запустити в Ужгороді першу чергу свого заводу з виробництва фармацевтичних продуктів та імунобіологічних препаратів, який забезпечить повний цикл переробки плазми крові. Компанія вже інвестувала в будівництво 67 млн євро, повна вартість першої черги становить 75 млн євро. Обсяги виробництва лікарських препаратів із плазми крові в Ужгороді, згідно з планом, удвічі перевищуватимуть виробництво в Білій Церкві й становитимуть до 1,5 млн літрів плазми крові на рік, а проект у Румунії — ще вдвічі більший.
Як повідомляє «Сербський економіст», Будванську Рів’єру в Чорногорії в січні-серпні 2026 року відвідали 815 916 туристів, що на 17% більше, ніж за аналогічний період минулого року, при цьому українці залишаються однією з найпомітніших груп іноземних гостей курорту.
Про це повідомив директор Туристичної організації Будви Мілан Тічіч в інтерв’ю чорногорському виданню «Vijesti», опублікованому 18 вересня. За його словами, протягом восьми місяців до Будви приїжджали туристи з 205 країн.
Найбільшими традиційними ринками для курорту залишаються Сербія та Росія. Кількість туристів із Сербії з початку року збільшилася приблизно на 19%, а російський туристичний потік зріс одразу на 34%.
Ще швидше у 2026 році зростають деякі західноєвропейські ринки. Кількість гостей із Польщі збільшилася на 83%, з Італії — на 59%, з Нідерландів — на 51%, з Іспанії — на 46%, з Великої Британії — на 25%, а з Німеччини та Франції — приблизно на 15%. Таким чином, географія іноземного туризму в Будві поступово диверсифікується, хоча сербські та російські туристи поки що зберігають лідируючі позиції.
Українці також входять до числа ключових туристичних груп. За даними Туристичної організації Будви, у пік сезону, 7 серпня 2026 року, громадяни України входили до десятки найчисленніших груп гостей у колективних закладах розміщення поряд із туристами з Сербії, Росії, Ізраїлю, Великої Британії, Німеччини, Боснії та Герцеговини та Польщі.
У приватному секторі позиції українців ще сильніші. На початку серпня вони були четвертою за чисельністю групою після туристів із Сербії, Росії та Боснії й Герцеговини. У готелях та колективних об’єктах розміщення українці також стабільно входили до першої десятки основних ринків Будви.
Наприкінці серпня структура залишалася аналогічною. Серед найчисленніших гостей у готелях та інших об’єктах колективного розміщення Туристична організація називала туристів із Сербії, Росії, Ізраїлю, Великої Британії, Боснії та Герцеговини, України, Німеччини, Польщі, Туреччини та Китаю.
Значення українського ринку підтверджує й загальнонаціональна статистика Чорногорії. За даними MONSTAT, у 2025 році українці забезпечили 4,3 % усіх ночівель іноземних туристів у країні, зрівнявшись за цим показником із туристами з Туреччини. Найбільше ночівель припало на гостей із Сербії — 23,4 %, Росії — 16,4 %, Боснії та Герцеговини — 8,1 % і Німеччини — 4,6 %.
У сегменті приватних апартаментів та іншого індивідуального розміщення частка українців була ще вищою — 4,7 % усіх ночівель іноземців. Сербські туристи забезпечили 25,6 %, російські — 22,1 %, громадяни Боснії та Герцеговини — 9,4 %, Туреччини — 4,9 %. При цьому 94,8 % усіх ночівель у приватному секторі Чорногорії припало саме на приморські курорти.
Загалом у 2025 році Чорногорію відвідали 2,729 млн туристів, які здійснили 15,367 млн ночівель. На частку іноземців припало 95,8% усіх ночівель, а на приморські курорти — 92,6%, що підкреслює критичне значення Будви та інших прибережних міст для туристичної економіки країни.
Зростання туристичного потоку вже позначається на доходах Будви. За січень-серпень 2026 року надходження від туристичного збору до Туристичної організації міста сягнули рекордних 2,477 млн євро, що на 6% більше, ніж роком раніше. У липні надходження збільшилися на 16%, у серпні — на 13%.
Будва залишається одним із головних туристичних центрів Чорногорії й особливо популярна серед громадян Сербії, Росії, України та країн Центральної й Західної Європи. Водночас стрімке зростання потоків туристів із Польщі, Італії, Нідерландів та Великої Британії свідчить про поступове зменшення залежності курорту від кількох традиційних ринків.
Німеччина залишається країною з однією з найнижчих часток власників житла в Європі за оцінкою Pestel-Institut, у 2025 році лише 43,5% приватних домогосподарств країни жили у власній квартирі або будинку. Це мінімальний показник приблизно за два десятиліття.
Як повідомляє сайт rebuild.news, зараз власне житло в Німеччині є радше винятком, ніж стандартною моделлю проживання: більшість домогосподарств продовжує орендувати нерухомість.
Офіційна статистика Німеччини підтверджує цю особливість ринку. За даними Федерального статистичного відомства Destatis і Eurostat, у 2025 році 52,8% населення Німеччини проживали в орендованому житлі. Це найвища частка орендарів серед усіх країн Європейського Союзу. Для порівняння, у Франції вона становила 38,6%, в Іспанії – 26,4%, Польщі – 12,8%, а у Словаччині – лише 6,2%.
Цифри Pestel-Institut і Destatis дещо відрізняються через методологію. Pestel оцінює частку домогосподарств, які живуть у власному житлі, тоді як дані Eurostat, які наводить Destatis, розраховуються на рівні населення. Саме німецьке статистичне відомство також публікує показник власності на житло на рівні 41,9% для іншої вибірки домогосподарств.
Дослідження Pestel-Institut показує, що проблема особливо помітна серед молодих німців. Майже три чверті жителів віком 25-45 років живуть в оренду. Основними причинами дослідники називають зростання вартості будівництва, іпотечних ставок і недостатню доступність купівлі житла для сімей із середніми доходами.
З 2000 року вартість будівництва багатоквартирних будинків у Німеччині, згідно з дослідженням, зросла приблизно на 160%, тоді як споживчі ціни збільшувалися значно повільніше. Навіть сім’ї з двома середніми доходами в багатьох регіонах зазнають труднощів із придбанням власного житла.
Водночас ситуація ускладнюється недостатньою пропозицією нових квартир. У 2025 році в Німеччині було завершено будівництво близько 206,6 тис. житлових одиниць – на 18% менше, ніж роком раніше, і це мінімальний показник із 2012 року.
Висока частка орендарів є давньою особливістю німецької моделі ринку нерухомості. Розвинений ринок довгострокової оренди, сильний захист орендарів та історично відносно невисока частка власників відрізняють Німеччину від більшості країн Центральної та Східної Європи, де власним житлом володіє переважна частина населення.
При цьому вартість оренди за новими договорами також швидко зростає. За даними Єврокомісії, у Німеччині нові орендні ставки у 2013-2024 роках зросли приблизно на 50,8%, а в семи найбільших містах – на 76,3%.
