Україна передала 773 зразки насіння десяти сільськогосподарських культур із національної колекції до Всесвітнього сховища насіння на архіпелазі Шпіцберген (Свальбард) у Норвегії.
До арктичного сховища передано зразки тритикале, ячменю, гречки, проса, гороху, білого люпину, вики посівної, гірчиці сарептської, люцерни та конюшини. Вони представляють цінні генетичні ресурси української селекції, необхідні для створення нових сортів, адаптації сільського господарства до кліматичних змін і забезпечення продовольчої безпеки.
За інформацією Національної академії аграрних наук України (НААН), підготовку насіння здійснили Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва та Устимівська дослідна станція рослинництва. Науковці відбирали найцінніші зразки, забезпечували їх перевірку, пакування та підготовку документів в умовах воєнного часу.
«Збереження національного генофонду рослин – це питання нашої національної безпеки та забезпечення продовольчої стабільності майбутніх поколінь», – наголосив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, слова якого наводить SEEDS.
За його словами, передача дублетної колекції до міжнародного сховища дозволить захистити унікальні досягнення українських селекціонерів від ризиків, пов’язаних із війною.
Нинішня передача стала другою в історії України. Попереднє розміщення українського насіння на Шпіцбергені відбулося у 2012 році.
За даними Представництва Європейського Союзу в Україні, загалом дві передачі забезпечили резервне зберігання генетичного матеріалу, що представляє близько 10% національної колекції насіння.
Національний генетичний банк рослин України налічує понад 154,3 тис. зразків 2002 видів рослин. Із них приблизно 56,9 тис. зразків мають українське походження. Колекція включає генетичний матеріал зернових, зернобобових, олійних, кормових та інших сільськогосподарських культур.
Збереження цього фонду має стратегічне значення для аграрної науки. Генетичне різноманіття дозволяє селекціонерам розробляти нові сорти, стійкі до посухи, хвороб, температурних коливань та інших несприятливих умов вирощування.
Після початку повномасштабної війни українська система збереження генетичних ресурсів опинилася під загрозою через бойові дії, пошкодження наукової інфраструктури та ризики втрати унікальних колекцій.
Для захисту насіння Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки Європейського Союзу спільно з НААН України та міжнародними партнерами реалізувала програму створення резервних сховищ.
У межах цієї ініціативи 51 тис. зразків насіння було евакуйовано до західних областей України, а в листопаді 2025 року відкрито постійний Дублетний центр із сучасними лабораторіями та спеціалізованою інфраструктурою для довгострокового зберігання генетичного матеріалу.
Розміщення частини колекції на Шпіцбергені стало додатковим рівнем захисту. У разі пошкодження або втрати основних українських колекцій резервні зразки можуть бути використані для відновлення генетичних ресурсів.
Водночас передане насіння залишається власністю України. Міжнародне сховище забезпечує його зберігання без передачі прав власності на генетичний матеріал.
Україна також приєдналася до Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства, який набув чинності для країни 12 серпня 2026 року. Це створює додаткові можливості для міжнародного наукового співробітництва та захисту аграрного біорізноманіття.
Всесвітнє сховище насіння Svalbard Global Seed Vault розташоване на норвезькому архіпелазі Шпіцберген за Полярним колом і функціонує з 2008 року. Воно створене для довгострокового резервного зберігання генетичних ресурсів сільськогосподарських рослин з усього світу.
За даними адміністрації сховища, станом на 2026 рік у ньому зберігається понад 1,4 млн зразків насіння, наданих генетичними банками та науковими установами різних країн.
Під час жовтневої церемонії 2026 року зразки передала 21 наукова установа з різних регіонів світу. Загалом сховище поповнилося більш ніж 16 тис. нових зразків.
Проєкт працює за підтримки уряду Норвегії, Nordic Genetic Resource Center (NordGen) та міжнародної організації Crop Trust. Його основне завдання – забезпечити можливість відновлення сільськогосподарських культур у разі воєн, стихійних лих, техногенних катастроф або інших загроз генетичному різноманіттю рослин.
Джерела: SEEDS, публікація від 16 жовтня 2026 року; Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН; Svalbard Global Seed Vault, повідомлення від 14 жовтня 2026 року.
У прикордонному естонському місті Нарва 14 жовтня 2026 року відбулося офіційне відкриття Почесного консульства України, яке очолив естонський підприємець Аллан Калдоя. Нове представництво сприятиме підтримці українських громадян на північному сході Естонії, розвитку економічних зв’язків між двома країнами та розширенню співпраці на регіональному рівні.
Як повідомило Посольство України в Естонії, в урочистій церемонії взяли участь посол України Володимир Боєчко, мер Нарви Яаан Тоотс, заступник міністра закордонних справ Естонії з політичних питань Мартін Рогер, представники місцевої влади, української громади та волонтерських організацій.
За словами Боєчка, відкриття консульства дозволить зміцнити українську дипломатичну присутність у східних регіонах Естонії та створить додаткові можливості для підтримки українців, які проживають у Нарві та повіті Іда-Вірумаа.
«Сьогодні ми продовжуємо цю роботу тут, у Нарві, наближаючи Україну до наших громадян і друзів по всій Естонії», – зазначив посол, нагадавши про відкриття Почесного консульства України в Тарту наприкінці вересня.
Одним із пріоритетних напрямів діяльності нового представництва стане розвиток ділових контактів. Зокрема, консульство допомагатиме підприємцям Нарви та Іда-Вірумаа встановлювати партнерські зв’язки з українськими компаніями, отримувати інформацію про можливості українського ринку та налагоджувати економічне співробітництво.
Українські підприємства також зможуть звертатися до почесного консульства для пошуку потенційних партнерів у регіоні, розвитку торговельних відносин і реалізації спільних проєктів.
Окрему увагу приділятимуть підтримці українських громадян. Почесне консульство надаватиме інформаційну та організаційну допомогу з питань документів, взаємодії з українськими дипломатичними установами та звернення до компетентних органів Естонії.
Крім того, приміщення консульства використовуватимуть для періодичного виїзного консульського обслуговування українців співробітниками Посольства України в Таллінні.
Представництво розташоване за адресою: Нарва, вулиця Лінда, 2.
Діяльність нового консульства охоплюватиме культурну та освітню співпрацю, організацію спільних заходів, розвиток контактів між громадами та підтримку українських ініціатив в Естонії.
Нарва є третім за чисельністю населення містом Естонії та розташована безпосередньо на кордоні з Росією. Місто входить до складу повіту Іда-Вірумаа, який має промисловий потенціал і традиційно відіграє важливу роль в енергетиці та транскордонній торгівлі країни.
Почесні консульства є установами, які представляють інтереси держави за кордоном та сприяють захисту її громадян, розвитку торговельно-економічних і культурних відносин. На відміну від штатних консульських установ, почесні консульства зазвичай мають обмежені повноваження щодо оформлення офіційних документів.
Джерела: Посольство України в Естонській Республіці, офіційний сайт міста Нарва, 15 жовтня 2026 року.
В Україні за дев’ять місяців 2026 року підключили 1,9 ГВт нових енергетичних потужностей, що становить понад 80 % річного плану, повідомив заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита.
«Наразі досягнуто показника у 1,9 ГВт підключеної потужності. Це понад 80 % річного плану», – написав Микита у Telegram-каналі за підсумками наради з керівниками обласних військових адміністрацій.
За його словами, під час наради основну увагу приділили роботі на місцях щодо збільшення обсягів підключеної потужності та зміцнення енергетичної стійкості регіонів. Громади працюють над розвитком децентралізованої системи енергогенерації за участю бізнесу та інвесторів.
Зокрема, за вказаний період було підключено понад 620 МВт потужностей вітрових електростанцій (ВЕС), понад 520 МВт когенераційних потужностей, а також понад 460 МВт сонячних електростанцій (СЕС) і понад 270 МВт СЕС приватних домогосподарств.
«Люди продовжують встановлювати автономні системи енергозабезпечення будинків, і ця динаміка залишається на високому рівні. Дякуємо керівникам ОВА, громадам, бізнесу та іншим за важливу для країни роботу в кожній окремій області», — повідомив у п’ятницю заступник керівника ОП.
Влада карибської держави Сент-Вінсент і Гренадини відмовилася від початкових планів запуску класичної програми надання громадянства за інвестиції у 2026 році на тлі посилення позиції Європейського Союзу щодо подібних механізмів. Уряд переглядає концепцію програми, щоб зберегти безвізовий режим із Шенгенською зоною.
Як повідомив прем’єр-міністр країни Годвін Фрайдей в інтерв’ю Television Caribbean, опублікованому 14 жовтня 2026 року, влада має намір розробити нову модель інвестиційного громадянства, що суттєво відрізнятиметься від чинних програм інших карибських держав.
Спочатку уряд розраховував запустити програму в середині 2026 року. Тепер як можливий термін називається перший квартал 2027 року, однак остаточне рішення ще не ухвалено.
Головною причиною перегляду планів стало посилення європейського регулювання. У червні 2026 року Європейська комісія направила п’яти карибським державам — Антигуа і Барбуді, Домініці, Гренаді, Сент-Кітсу і Невісу, а також Сент-Люсії — вимогу поступово згорнути чинні програми інвестиційного громадянства до 1 червня 2028 року.
В іншому разі країни ризикують втратити безвізовий доступ своїх громадян до Шенгенської зони.
Правовою основою позиції Брюсселя став регламент ЄС №2025/2441, який дозволяє призупиняти безвізовий режим для держав, що надають громадянство іноземцям в обмін на заздалегідь визначені інвестиції або платежі за відсутності реального зв’язку заявника з країною.
Сент-Вінсент і Гренадини безпосередньо не отримали такої вимоги, оскільки поки не мають чинної програми інвестиційного громадянства. Однак нові європейські правила суттєво змінили умови, за яких уряд збирався запускати власний механізм залучення капіталу.
У результаті влада вирішила відмовитися від моделі, що передбачає отримання паспорта переважно за фінансовий внесок, і розробити складнішу систему натуралізації інвесторів.
Передбачається, що нова програма включатиме обов’язкове проживання в країні, багаторівневу перевірку походження коштів і благонадійності заявників, а також постійний моніторинг учасників після отримання громадянства.
У розробці механізму беруть участь міжнародні консультанти. Додаткові контрольні функції можуть бути покладені на Східнокарибський центральний банк (ECCB), який обслуговує валютну систему держав регіону.
При цьому мінімальна сума інвестицій, вимоги до тривалості проживання та остаточні умови надання громадянства поки не оголошені.
Примітно, що Сент-Вінсент і Гренадини залишаються єдиною незалежною державою Організації східнокарибських держав (OECS), яка не має чинної програми інвестиційного громадянства. Раніше влада розраховувала використовувати надходження від іноземних інвесторів для фінансування інфраструктури, підвищення стійкості економіки до природних катастроф і скорочення державного боргу.
Міжнародний валютний фонд також попереджав про фінансові та репутаційні ризики подібних програм, включно із загрозами корупції, відмивання коштів і недостатньої перевірки іноземних заявників.
Таким чином, політика ЄС починає впливати не лише на держави з чинними програмами продажу громадянства, а й на країни, які лише планували вийти на цей ринок.
Для потенційних інвесторів це означає, що отримання другого громадянства через фінансові вкладення в карибських країнах може ставати складнішим і вимагати підтвердження реальних зв’язків із державою.
Водночас прем’єр-міністр Годвін Фрайдей підкреслює, що уряд не відмовляється остаточно від самої ідеї інвестиційного громадянства і продовжить консультації з європейськими партнерами.
Сент-Вінсент і Гренадини — острівна держава в Карибському басейні з населенням близько 100 тис. осіб. Країна входить до Британської Співдружності націй та Організації східнокарибських держав. Основними напрямами економіки є туризм, сільське господарство, послуги та міжнародні інвестиції. Громадяни країни користуються правом короткострокових безвізових поїздок до Шенгенської зони.
ГРОМАДЯНСТВО, ЄВРОСОЮЗ, ІНВЕСТИЦІЇ, Міграція, СЕНТ-ВІНСЕНТ І ГРЕНАДИНИ
Американська сторона продовжуватиме заходи з пом’якшення санкцій проти РФ, вважає президент України Володимир Зеленський.
«На жаль, скасування санкцій триватиме. Я вважаю, що diesel deal — це перший крок. На жаль, мені здається, що таким чином не можна зупинити Путіна, а навпаки, він відчуває радість, щастя від того, що має таку підтримку. І все ж ми дуже сподіваємося, я особисто сподіваюся, що президент Сполучених Штатів Америки робитиме все, щоб Путін припинив вбивства, припинив удари по нашій енергетиці, зупинив цю війну», – сказав Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів у суботу.
Він наголосив, що «цього не можна досягти обмеженням відповідних заходів України на дії Росії, яка вбиває наших людей, а скасуванням санкцій – тим більше».
Президент зазначив, що українська сторона не отримувала попереджень про те, що санкції будуть призупинені, про «diesel deal», «і точно так само ми дізналися із засобів масової інформації про можливість енергетичного перемир’я».
Україна в ніч із 24 на 25 жовтня 2026 року перейде на зимовий час, перевівши годинники на одну годину назад. О 04:00 за київським часом стрілки необхідно буде перевести на 03:00, відповідно до чинної постанови Кабінету Міністрів №509 від 13 травня 1996 року.
Таким чином, неділя, 25 жовтня, триватиме 25 годин, а Україна перейде з літнього часу UTC+3 на стандартний UTC+2.
Більшість сучасних смартфонів, комп’ютерів та інших електронних пристроїв змінять час автоматично за умови правильного налаштування часового поясу. Механічні годинники та окремі електронні пристрої доведеться переводити вручну.
Особливістю цьогорічного переходу залишається невизначеність навколо скасування сезонної зміни часу. Ще 16 липня 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4201 «Про обчислення часу в Україні», який передбачає відмову від щорічного переходу на літній час і закріплення постійного київського часу UTC+2.
Документ підтримали 261 народний депутат. 21 серпня 2024 року його направили на підпис президенту України Володимиру Зеленському. Однак станом на жовтень 2026 року закон не підписаний і не набув чинності.
Тому в Україні продовжує діяти постанова уряду, згідно з якою годинники переводять двічі на рік: в останню неділю березня на одну годину вперед та в останню неділю жовтня на одну годину назад.
Одночасно з Україною 25 жовтня на зимовий час перейдуть більшість європейських країн, зокрема Польща, Німеччина, Чехія, Угорщина, Сербія та Чорногорія.
При цьому різниця в часі між Україною та країнами Центральної Європи залишиться незмінною. Зокрема, Київ випереджатиме Варшаву, Белград і Будапешт на одну годину.
Перехід на стандартний час означатиме, що вранці світатиме раніше за показниками годинника, проте ввечері темнітиме приблизно на годину раніше.
Наступний перехід України на літній час за чинними правилами має відбутися 28 березня 2027 року, якщо до цього часу законодавство не буде змінено.
