В результаті ворожої атаки було зруйновано фармацевтичний завод «Кусум» у Сумах, загинув працівник.
«Вранці в результаті ворожої атаки було зруйновано виробничий майданчик фармацевтичної компанії «Кусум» у Сумах. На жаль, у результаті атаки загинув співробітник компанії Євген Володимирович Мірошниченко, який працював в інженерному відділі заводу з 2009 року. «Кусум» висловлює щирі співчуття його рідним і близьким», – повідомила компанія на сайті.
Компанія повідомляє, що «Кусум» продовжує працювати.
“Окрім виробництва в Україні, компанія має виробничі потужності в Індії – в Індаурі та Бхіваді. Це дозволить нам, за відсутності штучних регуляторних перешкод, перебудовувати процеси та працювати над забезпеченням безперебійних поставок лікарських засобів в Україну”, – повідомила фармкомпанія.
Шахраї в Україні використовують оголошення про пасажирські та вантажні перевезення для отримання передоплати, створюючи підроблені сторінки приватних перевізників та логістичних компаній.
Щоб викликати довіру, зловмисники використовують фотографії справжніх автобусів і вантажних автомобілів, логотипи відомих компаній, чужі відгуки та інші скопійовані матеріали. Потенційних клієнтів зазвичай приваблюють нижчою вартістю поїздки або доставки порівняно з ринковими пропозиціями.
Після звернення клієнта шахраї намагаються якомога швидше отримати гроші. Зокрема, вони можуть стверджувати, що вільних місць майже не залишилося або що для підтвердження бронювання необхідно терміново внести передоплату.
Під час замовлення вантажних перевезень зловмисники можуть вимагати повної оплати заздалегідь на банківську картку або рахунок фізичної особи. Після отримання грошей псевдоперевізник припиняє виходити на зв’язок, а оголошення чи сторінка видаляються. У деяких випадках після першого переказу у клієнта вимагають додаткові платежі нібито за страхування, документи, митне оформлення або інші послуги.
Серед ознак можливого шахрайства фахівці називають істотно занижену ціну, вимогу термінової передоплати, спілкування виключно через месенджери, нещодавно створені сторінки перевізників та відсутність історії діяльності. Ризик також зростає, якщо перевізник відмовляється надати детальні дані про маршрут, транспортний засіб та умови перевезення або після досягнення домовленості вимагає нових платежів.
Окрему небезпеку становлять посилання для бронювання та оплати. Вони можуть вести на фішингові сайти, що зовні імітують банківські та платіжні сервіси. Їхньою метою є отримання реквізитів банківських карток та іншої платіжної інформації.
Користувачам рекомендують перед оплатою перевіряти назву компанії та номер телефону через кілька незалежних джерел, вивчати відгуки та історію роботи перевізника, а також не передавати CVV-коди, паролі та одноразові коди підтвердження операцій.
Якщо гроші вже були перераховані шахраям, рекомендується зберегти листування, скріншоти оголошення та підтвердження платежу. У разі передачі банківських даних необхідно якомога швидше звернутися до банку. Про випадки шахрайства також можна повідомляти Кіберполіцію або за телефонами 102 та 112.
Детальніше про актуальні шахрайські схеми та способи захисту можна дізнатися на платформі StopFraud.
Наталію Гайдт призначено виконавчим директором Об’єднання «Спілка молочних підприємств України» (СМПУ) з 2 жовтня 2026 року, повідомила пресслужба об’єднання. Гайдт має дві вищі освіти – економічну та юридичну, а також досвід роботи на керівних посадах у державних підприємствах і комерційних організаціях.
Із 2021 року вона співпрацює зі СМПУ як експертка та керівниця проєктів. Серед основних завдань на новій посаді Гайдт назвала представлення інтересів молочного бізнесу перед урядом, Верховною Радою та міжнародними партнерами, а також адаптацію галузі до вимог Європейського Союзу.
«Молочна галузь України працює в умовах війни, енергетичної нестабільності, дефіциту кадрів, логістичної кризи та інших викликів. Водночас перед нами стоїть завдання гармонізації з вимогами Європейського Союзу. Кожна з цих криз – це виклик для всього ланцюга: від ферми до полиці», – зазначила Гайдт.
За її словами, СМПУ продовжить оперативно доносити позицію підприємств галузі до органів влади та міжнародних партнерів і пропонувати практичні рішення проблем молочного сектору.
«Сила молочного бізнесу в цей складний час – в єдності і згуртованості», – наголосила нова виконавча директорка.
Попередній виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур завершив роботу на посаді 30 вересня 2026 року. Об’єднання «Спілка молочних підприємств України» представляє інтереси підприємств молочної галузі та бере участь у взаємодії бізнесу з державними органами щодо регулювання і розвитку молочного сектору.
Використання штучного інтелекту для управління інженерними системами будівель може знизити їхнє загальне енергоспоживання на 22% порівняно з традиційними системами управління, свідчать результати нового дослідження Schneider Electric.
Дослідження «AI for Climate: Quantifying the Energy and Carbon Impact of Building Optimization» компанія представила 21 вересня в рамках Climate Week NYC 2026. Його результати показують, що штучний інтелект може використовувати вже наявні дані про роботу будівлі для автоматичного управління енергоспоживанням та скорочення експлуатаційних витрат.
Зокрема, застосування штучного інтелекту для оптимізації систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря (HVAC) за допомогою інтелектуальної системи управління будівлею забезпечує додаткову економію енергії від 7,2% до 12,7%.
У окремих змодельованих сценаріях загальна економія перевищувала 200 МВт·год енергії на рік на одну будівлю, а скорочення викидів сягало майже 60 тонн CO₂-еквіваленту. За розрахунками Schneider Electric, обсяг запобіганих викидів більш ніж у 100 разів перевищував вуглецевий слід самої AI-системи.
За чинних комерційних тарифів на ринках, використаних у дослідженні, потенційна економія витрат становила від 13,6 тис. до 49,3 тис. доларів щорічно на одну будівлю. Конкретний фінансовий ефект залежить від країни, вартості енергії, типу будівлі, кліматичних умов та існуючої системи управління.
Дослідження проводилося з використанням енергетичного моделювання будівель, результати якого перевірялися на реальних пілотних проєктах. Аналіз охоплював різні сценарії експлуатації об’єктів у США, Австралії та Індії.
Штучний інтелект аналізує одразу кілька типів інформації — фактичне завантаження приміщень, прогноз погоди, стан і продуктивність обладнання та інші експлуатаційні показники. На основі цих даних алгоритми можуть у реальному часі коригувати роботу систем опалення, вентиляції та кондиціонування.
«Майбутнє управління будівлями визначатиметься тим, наскільки ефективно організації зможуть об’єднувати та використовувати дані, які раніше перебували в ізольованих системах. Рівень штучного інтелекту, інтегрований у існуючі бізнес-системи, здатний перетворювати складність на інтелект, а інтелект — на дії, одночасно скорочуючи викиди, витрати та підвищуючи ефективність», — зазначив виконавчий віце-президент Schneider Electric з програмного забезпечення та послуг Панкадж Шарма.
Окремим результатом дослідження стала потенційна ефективність AI не лише для великих комерційних комплексів. Schneider Electric зазначає, що істотний ефект можуть отримати будівлі площею менше 100 тис. квадратних футів, або близько 9,3 тис. кв. м.
Раніше впровадження складних систем енергоменеджменту на відносно невеликих об’єктах нерідко обмежувалося вартістю та необхідністю утримувати спеціалізований персонал. Використання ШІ дозволяє автоматизувати частину процесів і зробити інтелектуальне управління енергією доступним для ширшого кола об’єктів.
Для України підвищення енергоефективності будівель має додаткове значення через пошкодження енергетичної інфраструктури та необхідність одночасно відновлювати житловий, комерційний та громадський фонд.
«Для України питання енергоефективності сьогодні — це вже не лише питання вартості електроенергії чи декарбонізації. Це питання сталого розвитку. Кожен кіловат-годину, який будівля може не спожити без погіршення умов для людей, знижує навантаження на енергетичну систему. Штучний інтелект дає можливість перейти від звичайного обліку споживання до його активного управління — враховувати завантаженість приміщень, погоду, режим роботи обладнання та автоматично обирати найефективніший сценарій», — зазначив генеральний директор Schneider Electric Україна Михайло Бубнов.
За його словами, особливо перспективним такий підхід може бути для об’єктів із високим і відносно складним енергоспоживанням.
«В Україні ми бачимо великий потенціал у лікарнях, університетах, адміністративних та офісних будівлях, торгових центрах, готелях і промислових об’єктах. Але ще важливішою є можливість одразу застосовувати сучасні системи управління під час реконструкції та нового будівництва. Якщо цифрову інфраструктуру та енергоефективність закладати ще на стадії проєктування, ми можемо створювати будівлі, які спочатку споживають менше енергії і при цьому краще адаптуються до змін навантаження та умов роботи», — підкреслив Бубнов.
На думку Schneider Electric Україна, поширення інтелектуальних систем управління будівлями потенційно може принести користь не лише окремим власникам нерухомості. Скорочення та більш гнучке управління споживанням великої кількості об’єктів здатне зменшувати навантаження на енергосистему в періоди пікового попиту.
При цьому результати міжнародного дослідження не можна автоматично переносити на кожен український об’єкт. Реальний потенціал економії залежить від стану будівлі, інженерного обладнання, режиму експлуатації, кліматичних умов та ступеня автоматизації.
У компанії зазначають, що під час відновлення пошкоджених об’єктів доцільно впроваджувати цифрові системи управління ще на етапі проєктування. У такому разі енергоефективність стає частиною інженерної інфраструктури будівлі з моменту її введення в експлуатацію, а не окремою подальшою модернізацією.
Schneider Electric працює у сфері енергетичних технологій, електрифікації, автоматизації та цифровізації будівель, промисловості, дата-центрів, інфраструктури та електричних мереж. Компанія працює у понад 100 країнах світу.
Schneider Electric, Бубнов, БУДІВЛЯ, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, УКРАЇНА, штучний інтелект
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, українська мережа магазинів заморожених напівфабрикатів Multi Cook розпочала роботу в Сербії. Перша торгова точка відкрилася в Белграді за адресою Dunavska 2.
Про вихід на сербський ринок повідомив засновник мережі Володимир Матвійчук.
«Сербія — наша нова країна на карті Multi Cook. Сьогодні Multi Cook — це набагато більше, ніж просто франшиза. Це глобальний український продукт», — написав підприємець.
В асортименті Multi Cook представлені заморожені напівфабрикати домашнього типу: вареники, пельмені, млинці, сирники, котлети, голубці та інші готові до приготування страви.
Multi Cook з’явився у 2022 році й пов’язаний з історією відомої української мережі «Галя Балувана». Її заснували в Луцьку у 2018 році. Згодом співвласники почали самостійно розвивати міжнародні проєкти: Матвійчук зосередився на Multi Cook, а Алла й Олександр Теліги — на бренді Wesoła Pani.
У 2025 році Матвійчук оголосив про вихід із ТМ «Галя Балувана» та подальший розвиток власних брендів Multi Cook, GABAR і MultiBar.
Зараз Multi Cook налічує понад 270 магазинів у Європі, США, Канаді, Великій Британії та інших країнах. Частина точок працює під брендом MultiBar — у такому форматі продукти можна не тільки купити, а й замовити вже приготовані страви.
Китай за останні 25 років збільшив свою частку у світовому виробництві автомобілів приблизно в дев’ять разів — з 4% у 2000 році до 36% у 2025 році, перетворившись із відносно невеликого виробника на найбільший центр світового автопрому. Про це повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дослідження консалтингової компанії Strategy Partners.
За оцінкою аналітиків, у 2000 році в Китаї випускалося близько 2 млн автомобілів, тоді як до 2025 року виробництво перевищило 34 млн машин на рік. Таким чином, за чверть століття обсяг китайського автомобільного виробництва збільшився приблизно у 17 разів.
Особливо швидко позиції Китаю посилювалися після 2010 року. Країна не лише сформувала найбільший внутрішній автомобільний ринок, а й створила масштабну виробничу базу, що охоплює практично весь ланцюжок створення вартості — від компонентів і акумуляторів до виробництва автомобілів і програмного забезпечення.
Одним з основних чинників подальшого зростання китайського автопрому став перехід до електромобілів і гібридних моделей. Китайські виробники отримали сильні позиції в сегменті автомобілів на нових джерелах енергії — NEV, до якого належать повністю електричні автомобілі та підключувані гібриди.
Одночасно китайські компанії активно збільшують присутність за кордоном. Китай перетворився на найбільшого експортера автомобілів, а місцеві виробники розширюють продажі та створюють власні виробничі потужності в Європі, Азії, Латинській Америці та інших регіонах.
У результаті змінилася і структура світового автомобільного ринку. Якщо на початку 2000-х років його основу визначали насамперед виробники зі США, Японії та Західної Європи, то до середини 2020-х років Китай став найбільшим окремим виробничим центром галузі.
Зростання китайського автопрому супроводжується посиленням власних національних брендів. Компанії BYD, Geely, Chery, SAIC, Great Wall Motor та інші виробники дедалі активніше конкурують з європейськими, американськими, японськими та південнокорейськими концернами не лише на внутрішньому ринку Китаю, а й на експортних напрямках.
Суттєвою конкурентною перевагою Китаю стала власна виробнича база акумуляторів. Китайські компанії займають провідні позиції у світовому випуску тягових батарей, а країна контролює значну частину глобальних виробничих ланцюжків, пов’язаних із переробкою сировини та виготовленням компонентів для електромобілів.
За оцінкою Strategy Partners, трансформація китайського автопрому демонструє перехід країни від моделі наздоганяючого промислового розвитку до технологічного лідерства в окремих сегментах галузі.
За збереження нинішніх тенденцій конкуренція між китайськими та традиційними світовими автоконцернами дедалі більше переміщуватиметься у сфери електромобілів, акумуляторних технологій, програмного забезпечення, автономного керування та вартості виробництва.
