Кабінет міністрів ухвалив рішення про реорганізацію структур низки міністерств відповідно до рішень Верховної Ради, повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
«Реорганізуємо структуру міністерств відповідно до рішень парламенту. Відновлюємо Мінагрополітики, створюємо окреме Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб. Розділили напрямки економіки та навколишнього середовища і відновлення, а також інфраструктури та транспорту», – написав він у Telegram-каналі.
Згідно з постановою Кабміну № 963 від п’ятниці, Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства перейменовано на Міністерство економіки та навколишнього середовища України; Міністерство розвитку громад – у Міністерство з питань відновлення, інфраструктури та транспорту України, створено Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб, а також скасовано рішення про ліквідацію Міністерства аграрної політики та продовольства.
Як повідомлялося, 16 липня Верховна Рада призначила голову правління НАК «Нафтогаз України» Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України, а також за його поданням затвердила новий склад Кабінету міністрів.
Кількість віце-прем’єр-міністрів у новому Кабміні скоротилася з чотирьох до трьох, тоді як кількість міністерств, у зв’язку з поділом великих відомств, збільшилася з 15 до 17.
Таке збільшення кількості міністерств пов’язане з черговим поділом Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства на Міністерство економіки та навколишнього середовища й Міністерство аграрної політики та продовольства.
В уряді також більше немає посади віце-прем’єр-міністра з питань відновлення України – міністра розвитку громад і територій, як і відповідного міністерства. У новому Кабміні ці функції розподілені між новоствореним Міністерством у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб і Міністерством відновлення, інфраструктури та транспорту.
У понеділок, 20 липня, в Україні, крім сходу та південного сходу, вдень і в більшості західних областей очікуються помірні, місцями значні дощі, грози, в окремих районах – град і шквали зі швидкістю 15–20 м/с. Вітер південно-західний з переходом на північно-західний, 7–12 м/с.
Температура вночі 15–20°; вдень 22–27°, на півдні та сході країни 26–31°.
Прогноз погоди для Києва на 20 липня – короткочасні дощі, грози. Вітер південно-західний з переходом на північно-західний, 7–12 м/с. Температура вночі 17–19°, вдень 26–28°.
Кількість запитів на купівлю елітної нерухомості в США від іноземних клієнтів за перші п’ять місяців 2026 року зросла вдвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року, йдеться в проміжному звіті Coldwell Banker Global Luxury, опублікованому 14 липня.
Розрахунок ґрунтується на даних міжнародної платформи JamesEdition і відображає динаміку запитів покупців з 1 січня по 10 травня 2026 року порівняно з тим самим періодом 2025 року. Отже, йдеться про зростання інтересу потенційних клієнтів, а не про подвоєння кількості укладених угод.
Найбільша частка запитів іноземних покупців припала на Каліфорнію. Наступні місця посіли Нью-Йорк і Флорида, при цьому саме Нью-Йорк продемонстрував найвищі темпи зростання інтересу з-за кордону. Іноземні інвестори розглядають американські об’єкти преміум-класу як спосіб географічної диверсифікації активів та довгострокового збереження капіталу.
Ще однією тенденцією стало поширення так званого landmaxxing — придбання сусідніх будинків і земельних ділянок для розширення володінь, підвищення приватності, збереження краєвиду з вікон або створення сімейних комплексів для кількох поколінь. Попит на унікальні об’єкти, зокрема садиби, історичні будівлі, брендовані резиденції та приватні острови, зріс на 146%, а інтерес до земельних ділянок — на 97%.
Майже 40% опитаних фахівців з елітної нерухомості повідомили, що заможні покупці готові купувати будинки, що потребують ремонту, якщо вони розташовані в престижному районі. Водночас 63% ріелторів відзначили збільшення частки розрахунків готівкою серед клієнтів преміального сегмента проти 51% роком раніше.
Згідно з останнім опублікованим дослідженням Національної асоціації ріелторів США, яке охоплює угоди з квітня 2024-го по березень 2025 року, іноземці придбали 78,1 тис. американських житлових об’єктів загальною вартістю $56 млрд. Кількість покупок зросла на 44%, а їхній грошовий обсяг — на 33,2%. Медіанна вартість придбаного іноземцями житла сягнула рекордних $494,4 тис., при цьому 47% угод було повністю оплачено готівкою.
До топ-10 країн походження іноземних покупців увійшли Китай із часткою 15%, Канада — 14%, Мексика — 8%, Індія — 6%, Велика Британія — 4%, а також Бразилія, Колумбія, Нігерія та ОАЕ — по 3%. Ізраїль посів десяте місце з часткою 2%. Ці дані стосуються всього ринку житлової нерухомості США, а не лише елітного сегменту.
Серед американських штатів основними напрямками для іноземних покупців залишалися Флорида, на яку припало 21% угод, Каліфорнія — 15%, Техас — 10%, Нью-Йорк — 7% та Арізона — 5%.
У Греції поетапно запроваджуються нові правила, покликані прискорити продаж, дарування та спадкування нерухомості, а також скоротити кількість документів, які власникам доводиться самостійно отримувати в державних установах. Частина положень уже діє, для повноцінного запуску решти знадобляться додаткові рішення державних органів.
Одним із основних нововведень стане принцип «єдиного вікна». Нотаріус самостійно отримуватиме через державні цифрові системи податкові та страхові довідки, електронний паспорт об’єкта, кадастрові виписки та документи, необхідні для подання податкових декларацій. Це має скоротити кількість звернень продавця та покупця до різних відомств.
Однак система «єдиного вікна» ще не запрацювала в повному обсязі. Дата її практичного запуску, технічні умови та перелік доступних операцій мають бути визначені спільним рішенням профільних міністерств.
Закон також скасовує обов’язкове додавання топографічного плану до договорів щодо об’єктів, розташованих у районах, де вже завершено кадастрову зйомку. Ця норма діє з моменту опублікування закону.
Спадкоємцям дозволено сплачувати податок на спадщину, дарування або передачу майна від батьків безпосередньо за рахунок коштів, отриманих після продажу об’єкта. Раніше необхідність сплатити податок до завершення угоди могла змушувати власників шукати додаткове фінансування або відмовлятися від спадщини. У 2013–2019 роках у країні було зареєстровано близько 180 тис. відмов від успадкованого майна.
Окремі зміни стосуються нерухомості, арештованої за податкові борги. Після ухвалення додаткового рішення Незалежного управління державних доходів нотаріуси зможуть здійснювати продаж таких об’єктів, утримуючи частину ціни на погашення заборгованості. Після перерахування встановленої суми податковий арешт буде знято.
Крім того, держава обмежить пред’явлення прав на приватні земельні ділянки під час виправлення початкових записів у Національному кадастрі. Зокрема, претензії не повинні висуватися до деяких об’єктів, право власності на які підтверджується старими договорами купівлі-продажу, державними актами розподілу землі або документами про надання ділянок переселенцям і фермерам.
Реформа може зробити грецький ринок нерухомості доступнішим для іноземних покупців, оскільки зменшує адміністративне навантаження та знижує ризик затягування угоди через відсутність окремих довідок. При цьому інвесторам слід враховувати, що частина механізмів запроваджується поступово, а перевірка юридичної чистоти об’єкта та кадастрових записів залишається обов’язковою.
Іран за період тимчасового перемир’я зі США вивіз близько 70 млн барелів нафти орієнтовною вартістю $5-6 млрд, повідомила 19 липня газета The Wall Street Journal з посиланням на дані аналітиків та відстеження руху танкерів. Основним кінцевим покупцем сировини, ймовірно, став Китай.
За даними видання, після зняття американської морської блокади в середині червня Тегеран прискорив відправку накопичених запасів. З кінця червня близько 20 іранських танкерів почали прибувати в район східного узбережжя Малайзії. Серед них WSJ називає судна Diona, Hero II, Sonia 1 і Stream.
У морі нафту перевантажували з іранських суден на інші танкери. Така схема ship-to-ship дозволяє приховувати походження вантажу, змінювати супровідні документи та ускладнювати відстеження поставок, що підпадають під санкції США. Після перевантаження нафта переважно прямувала на невеликі незалежні нафтопереробні заводи Китаю.
Платформа TankerTrackers раніше повідомляла, що лише з 15 червня Іран вивіз десятки мільйонів барелів сировини. Станом на 24 червня обсяг оцінювався приблизно в 40 млн барелів, з яких близько 20 млн барелів покинули країну за один день — 19 червня.
Згодом США відновили блокаду іранського узбережжя, портів та нафтових терміналів. Новий режим обмежень набрав чинності 14 липня на тлі відновлення військових дій між Вашингтоном і Тегераном.
Оцінка в $5–6 млрд відображає приблизну ринкову вартість вивезеної нафти. Фактичний дохід Ірану міг бути нижчим через знижки китайським покупцям, витрати на перевезення та посередників. Незалежних підтверджень надходження всієї зазначеної суми у розпорядження іранської влади немає.
Як повідомляє «Сербський економіст», південнокорейський консорціум на чолі з Incheon International Airport Corporation вийшов із процедури надання 30-річної концесії на управління міжнародними аеропортами Подгориці та Тівата.
Уряд Чорногорії 18 липня повідомив, що отримав офіційний лист про відмову консорціуму від подальшої участі в процедурі. Причини рішення південнокорейської сторони поки що не розкриваються. Влада заявила, що не має наміру повністю відмовлятися від залучення приватного оператора, однак не погодиться на умови, які можуть суперечити державним інтересам.
Incheon вважався переможцем тендеру. У квітні 2026 року уряд Чорногорії вирішив перейти до укладення концесійного договору з південнокорейським консорціумом. Пропозиція передбачала одноразовий платіж державі в розмірі 100 млн євро, щорічне перерахування 35% валового доходу аеропортів та близько 300 млн євро обов’язкових інвестицій протягом 30 років. Сукупний фінансовий ефект для держави оцінювався в понад 1 млрд євро.
Інвестиційна програма мала включати розширення терміналів, модернізацію злітно-посадкової та перонної інфраструктури, впровадження нових систем обслуговування пасажирів та підвищення пропускної спроможності аеропортів. При цьому проект договору критикували за відсутність детального розподілу 300 млн євро інвестицій за окремими етапами та за залежність частини робіт від вирішення майнових питань державою.
Відмова Incheon створює для Чорногорії кілька ризиків. Головний із них — нова затримка модернізації аеропортів, які мають стратегічне значення для туризму. Зростання пасажиропотоку без розширення терміналів і перонів може посилити черги, перевантаження інфраструктури та сезонні збої, особливо в Тіваті.
Країна також ризикує недоотримати заплановані 100 млн євро одноразового платежу та відкласти залучення 300 млн євро приватних інвестицій. Повторний тендер або переговори з іншим учасником можуть зайняти тривалий час, а нові фінансові умови можуть виявитися менш вигідними.
Ще одним негативним фактором стає репутаційна невизначеність. Вихід обраного інвестора вже після ухвалення рішення урядом може викликати у інших міжнародних операторів питання щодо умов конкурсу, правової визначеності та швидкості узгодження великих інфраструктурних проєктів у Чорногорії.
У червні 2025 року міністр фінансів Сербії Сініша Малі заявляв, що Белград зацікавлений в управлінні аеропортами Подгориці та Тівата і готовий запропонувати значні інвестиції. Однак влада Чорногорії тоді повідомляла, що офіційної заявки від Сербії в рамках чинної тендерної процедури не надходило.
