Інвестиційна компанія S1 REIT, що входить до складу S1 Group, розпочала продаж сертифікатів нового інвестиційного фонду S1 Позняки з мінімальним початковим внеском 1 тис. грн та можливістю подальшого поповнення від 100 грн. Загальний обсяг емісії сертифікатів становить 250 млн грн, повідомила компанія у пресрелізі, оприлюдненому 2 листопада 2026 року.
Згідно з повідомленням, фонд інвестує у 80 апартаментів загальною площею 2,828 тис. кв. м у 24-поверховому прибутковому будинку S1 Позняки, який споруджується поблизу озера Срібний Кіл у Дарницькому районі Києва, приблизно за дві хвилини від станції метро «Позняки».
Загальна площа будинку становитиме 29,5 тис. кв. м. Завершення будівництва та введення об’єкта в експлуатацію заплановано на кінець 2028 року.
Прогнозована дохідність фонду становить 9% річних у доларах США, однак компанія наголошує, що цей показник базується на фінансовій моделі проєкту та не є гарантією майбутнього прибутку.
Інвестиційна модель передбачає два етапи формування доходу. Під час будівництва очікуване зростання вартості нерухомості має відображатися в ціні інвестиційних сертифікатів, тоді як дивідендні виплати на цьому етапі не передбачені.
Після введення будинку в експлуатацію та початку здавання апартаментів в оренду джерелом дивідендів для власників сертифікатів має стати орендний дохід.
Крім того, інвестори зможуть поступово накопичувати сертифікати з можливістю їх подальшого обміну на готові апартаменти відповідно до умов фонду.
«Людині не обов’язково чекати, поки вона накопичить на цілий об’єкт. Можна почати з 1 000 грн і докуповувати сертифікати тоді, коли є можливість. А далі обрати власний сценарій: залишатися інвестором фонду для отримання майбутнього орендного доходу або поступово рухатися до власних апартаментів», – зазначив комерційний директор S1 REIT Віктор Бойчук.
За словами генерального директора S1 REIT Ігоря Гіфеса, запуск фонду дає можливість інвесторам вкладати кошти в нерухомість на етапі будівництва та розраховувати на потенційне зростання її вартості після завершення проєкту.
Будинок S1 Позняки реалізується у форматі Build-to-Rent – нерухомості, спроєктованої для подальшого здавання в оренду.
Проєкт передбачає близько 1,5 тис. кв. м внутрішньої інфраструктури, зокрема коворкінг, тренажерну залу, кінозал, дитячу кімнату, зони відпочинку та облаштоване укриття. Ще близько 7 тис. кв. м на перших поверхах відведено під комерційні приміщення та об’єкти сфери послуг.
Після введення будинку в експлуатацію управління нерухомістю здійснюватиме компанія S1 Property.
Продаж інвестиційних сертифікатів організовано через онлайн-заявки на сайті S1 REIT.
Компанія окремо звертає увагу на ризики інвестування, зокрема пов’язані з воєнними діями, строками будівництва та ринковою кон’юнктурою. Запланована дохідність не гарантує збереження вкладеного капіталу.
S1 REIT входить до складу S1 Group і спеціалізується на колективних інвестиціях у дохідну нерухомість Києва. До групи також належать девелопер Standard One та компанія з управління нерухомістю S1 Property.
Джерело: пресреліз S1 REIT від 2 листопада 2026 року, опублікований агентством «Інтерфакс-Україна».
Як повідомляє Еxperts.news, українські аграрії станом на 4 листопада 2026 року засіяли озимими зерновими культурами 4,448 млн га, що на 400,3 тис. га, або 8,3%, менше, ніж на відповідну дату минулого року, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.
За даними відомства, загалом виконано 85,4% прогнозованих площ під озимими зерновими культурами, які становлять близько 5,21 млн га.
Найбільше скоротилися посіви озимої пшениці та ячменю. Зокрема, пшеницею та тритикале засіяно 3,953 млн га, або 87,1% прогнозу. Це на 350,5 тис. га, або 8,1%, менше порівняно з аналогічною датою 2025 року.
Озимим ячменем засіяно 420,5 тис. га, що становить лише 70,8% прогнозованої площі. Порівняно з минулим роком його посіви скоротилися на 58,2 тис. га, або 12,1%.
Водночас площі під озимим житом збільшилися на 12,7%, до 74,3 тис. га. Аграрії вже виконали 96,9% прогнозу за цією культурою.
Темпи сівби зернових упродовж останніх тижнів уповільнилися. За тиждень з 28 жовтня до 4 листопада площі збільшилися на 234,6 тис. га, тоді як попереднього тижня приріст становив 285,3 тис. га, а ще тижнем раніше – 536,8 тис. га.
Таким чином, тижневий приріст посівів зернових скоротився на 17,8%, а порівняно з показником двотижневої давності – більш ніж удвічі.
Загалом аграріям залишається засіяти близько 763 тис. га озимих зернових для виконання прогнозу, зокрема приблизно 588 тис. га пшениці та тритикале і 173 тис. га ячменю.
За аналогічною датою 2025 року українські аграрії засіяли 4,848 млн га озимих зернових. Тоді посіви пшениці становили 4,304 млн га, ячменю – 478,7 тис. га, жита – 65,9 тис. га.
Поточні показники характеризують хід осінньої посівної кампанії під урожай 2027 року. Остаточна площа озимих зернових залежатиме від завершення польових робіт, а майбутній урожай – також від перезимівлі посівів і погодних умов навесні.
Джерела: Мінагрополітики, оперативні дані про посівну озимих культур від 4 листопада 2026 року; офіційна статистика посівної станом на 4 листопада 2025 року.
Як повідомляє Experts Club, українські аграрії станом на 4 листопада 2026 року засіяли озимим ріпаком 1,152 млн га, що на 91,3 тис. га, або 8,6%, більше, ніж на відповідну дату минулого року, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.
За даними відомства, аграрії виконали 104,2% прогнозу сівби ріпаку, перевищивши початково заплановану площу приблизно на 46 тис. га.
Таким чином, озимий ріпак став єдиною з основних озимих культур, посіви якої не лише перевищили прогноз, а й продемонстрували суттєве зростання порівняно з минулим роком.
Для порівняння, загальна площа посівів озимих зернових культур на початок листопада скоротилася на 8,3% порівняно з аналогічною датою 2025 року. Пшениці та тритикале засіяно на 8,1% менше, ячменю – на 12,1% менше.
Водночас озимий ріпак демонструє протилежну динаміку, що може свідчити про підвищений інтерес агровиробників до вирощування олійних культур.
Найбільші площі озимого ріпаку зосереджені в Одеській області, де засіяно 195 тис. га. Це близько 16,9% загальноукраїнських посівів культури.
Друге місце посідає Вінницька область із показником 125 тис. га, третє – Миколаївська, де ріпаком засіяно 98 тис. га.
До п’ятірки лідерів також входять Хмельницька область із 85,7 тис. га та Тернопільська із 79,3 тис. га.
Загалом на ці п’ять областей припадає 583 тис. га, або 50,6% усіх площ озимого ріпаку в Україні.
За останній тиждень площі під культурою збільшилися на 16,9 тис. га. Станом на 28 жовтня було засіяно 1,135 млн га, або 102,7% прогнозу.
Озимий ріпак є однією з основних олійних культур України та важливою сировиною для виробництва рослинної олії, кормових компонентів і біопалива. Значна частина вирощеного в Україні ріпаку традиційно постачається на експорт, передусім до європейських країн, де він використовується у харчовій промисловості та виробництві біодизеля.
Збільшення посівних площ створює передумови для зростання виробництва ріпаку в сезоні 2027 року, однак остаточний обсяг урожаю залежатиме від погодних умов, стану посівів після зими та врожайності.
Як повідомлялося, станом на 4 листопада 2025 року озимим ріпаком в Україні було засіяно 1,060 млн га.
Джерела: Мінагрополітики, повідомлення від 4 листопада 2026 року; Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, дані за 4 листопада 2025 року.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили злочинну організацію, учасники якої налагодили систематичне надання неправомірної вигоди високопосадовцям правоохоронних органів в обмін на безперешкодну діяльність шахрайських кол-центрів та інших незаконних бізнесів.
Як повідомляється в Telegram-каналі НАБУ в середу, за даними слідства, до злочинної діяльності були залучені діючі високопоставлені чиновники Служби безпеки України, Національної поліції, Офісу генерального прокурора та представники кримінального середовища.
Як повідомлялося раніше, НАБУ та САП викрили п’ятьох учасників злочинної організації на чолі з чиновником Офісу генерального прокурора (операція «Карфаген»), які систематично отримували неправомірну вигоду за прикриття мережі шахрайських кол-центрів і легалізували понад 42 млн грн шляхом купівлі нерухомості, зокрема апартаментів у Карпатах, коштовностей та розміщення коштів на рахунках родичів.
На тлі скандалу з можливою причетністю до справи «Карфаген» генпрокурор Руслан Кравченко подав заяву про звільнення. Президент України Володимир Зеленський відсторонив його від посади, а 15 вересня Верховна Рада надала згоду на звільнення Кравченка. У матеріалах НСРД ключовий підозрюваний у справі — заступник керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергій Кропива — фігурує як довірена особа Кравченка. Зокрема, за даними слідства, він координував побутові питання та ремонт у будинку Кравченка.
Водночас уже після написання заяви про звільнення, 14 вересня, Кравченко підписав повідомлення про підозру директору Національного антикорупційного бюро України Семену Кривоносу. У відповідь НАБУ та САП заявили, що розцінюють такі дії як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. У Офісі генпрокурора ввечері 14 вересня повідомили про відсутність такої підозри.
Кравченко, у свою чергу, повідомив, що покинув територію України, пославшись на те, що виїхав у відрядження. За непідтвердженими даними, Кравченко разом зі своєю дружиною може перебувати у Відні (Австрія) і вести переговори з місцевими адвокатськими фірмами щодо отримання притулку.
Про підозру Кравченку поки що не повідомляли, але службове розслідування встановило, що він, обіймаючи посаду генерального прокурора, вчинив дисциплінарний проступок, організувавши собі необґрунтований виїзд за кордон; питання про притягнення його до кримінальної відповідальності вирішуватимуть антикорупційні органи України
В.о. генерального прокурора Антон Ковальський у жовтні повідомив, що службове розслідування щодо виїзду екс-генпрокурора триває, перевіряються обставини організації його відрядження, а загалом з органів прокуратури звільнено вісім осіб, які згадувалися в контексті операції
«Карфаген». 2 листопада він зареєстрував ще одне кримінальне провадження стосовно Кропиви, який є ключовим фігурантом справи «Карфаген», за використання службового автомобіля для неробочих поїздок до Буковеля.
Уряд Норвегії спрямує близько $107 млн (1 млрд норвезьких крон) на інвестиції в Україну, які будуть здійснюватися у партнерстві з національним бізнесом з метою мобілізації додаткового приватного капіталу в український оборонно-промисловий комплекс (ОПК), повідомляється на сайті уряду Норвегії у вівторок.
Зазначається, що нову програму пропонується впровадити з фінансовим рамковим бюджетом на трирічний період, а необхідні кошти будуть виділені в рамках вже затвердженої програми цивільної та військової підтримки України ім. Фрітьофа Нансена (Nansen Support Programme for Ukraine) для України. Управління новою ініціативою здійснюватиме державна інвестиційна компанія Investinor, яка зосередиться на фондах, що діють у Норвегії та інвестують в український ОПК.
«Українські оборонні компанії посідають провідні позиції за цілим рядом напрямків. Норвезькі інвестиції допоможуть українському оборонному сектору розвиватися ще стрімкіше, а також дозволять відповідним норвезьким гравцям тісніше брати участь у процесах розвитку в цьому секторі», — наводяться в публікації слова міністра промисловості та торгівлі Норвегії Сесілі Мірсет.
У свою чергу міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг підкреслив, що партнерство державного та приватного капіталу забезпечить Україну необхідними ресурсами для захисту.
Міністр оборони Норвегії Торе О. Сандвік наголосив, що розвиток українського ОПК посилюватиме стримуючий фактор навіть після досягнення режиму припинення вогню, а розширення співпраці між оборонними галузями двох країн відповідає інтересам європейської та норвезької безпеки.
Міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде додав, що Норвегія продовжуватиме підтримувати Україну в рамках програми «Нансен» для протистояння російській агресії та відновлення держави.
Як повідомлялося, у серпні Україна та Норвегія підписали угоду про співпрацю у сфері безпілотників, покликану посилити взаємодію оборонних секторів двох країн та відкрити нові можливості для спільного виробництва оборонних технологій. Крім того, Норвегія збереже у 2027 році підтримку
України в рамках програми «Нансен» на рівні близько 9 млрд доларів.
В’єтнам планує запровадити спеціальну візу для іноземних висококваліфікованих фахівців (Vietnam Talent Visa), яка передбачатиме спрощене оформлення дозволів на проживання, звільнення від необхідності отримувати дозвіл на роботу та пільгові умови для членів сімей. Одночасно пропонується звільнити залучених до стратегічних проєктів спеціалістів від сплати податку на доходи фізичних осіб на п’ять років.
Відповідний проєкт резолюції Національних зборів В’єтнаму Міністерство внутрішніх справ країни оприлюднило 16 жовтня 2026 року для громадського обговорення.
Законодавча ініціатива складається із 16 статей і спрямована на залучення іноземних експертів, науковців, дослідників, технологічних підприємців та інших висококваліфікованих спеціалістів до реалізації стратегічних державних програм, інвестиційних проєктів і розвитку інноваційної економіки.
Документ поширюється не лише на іноземців, а й на громадян В’єтнаму та представників в’єтнамської діаспори, які проживають за кордоном.
Які переваги передбачає віза талантів
Згідно з проєктом, іноземні спеціалісти, які відповідатимуть установленим критеріям, зможуть отримати спеціальну візу та відповідну картку тимчасового проживання.
Передбачається можливість продовження строку перебування і зміни мети проживання відповідно до імміграційного законодавства.
Власникам візи дозволять працювати одночасно в декількох компаніях, наукових установах або державних організаціях без оформлення окремого дозволу на роботу для кожного роботодавця.
При зміні місця роботи іноземним спеціалістам не потрібно буде повторно оформлювати чинну візу.
Спрощення також стосуватимуться членів сімей. Подружжя та діти віком до 18 років зможуть отримувати візи категорії UĐ2 і відповідні документи на тимчасове проживання.
Окрім цього, держава має забезпечувати сприятливі умови для проживання та навчання дітей іноземних спеціалістів.
Податкові канікули на п’ять років
Одним із ключових положень законодавчої ініціативи є звільнення від податку на доходи фізичних осіб протягом п’яти років.
Пільга поширюватиметься на заробітну плату та премії кваліфікованих фахівців і залучених ними співробітників, які виконують стратегічні завдання.
П’ятирічний період пропонується відраховувати від моменту виникнення відповідного доходу.
При цьому податкові стимули зможуть отримувати не лише спеціалісти, які працюють у державних установах, але й працівники приватних компаній, залучених до реалізації стратегічних проєктів.
Окремі пільги передбачені для роботодавців. Компанії, які наймають кваліфікованих фахівців для виконання стратегічних завдань, зможуть додатково включати до податкових витрат суму, еквівалентну 50% фактично виплачених таким працівникам зарплат і премій.
Таким чином, загальний розмір витрат на оплату праці, які можуть враховуватися при визначенні оподатковуваного прибутку, потенційно становитиме 150% фактичних виплат.
В’єтнам планує спрямовувати на розвиток талантів близько 0,1% ВВП щороку
Уряд також пропонує створити спеціальний механізм фінансування програм залучення та розвитку висококваліфікованих кадрів.
На ці цілі планується спрямовувати близько 0,1% ВВП щороку в межах загального фінансування науки, технологій, інновацій і цифрової трансформації.
Пріоритет надаватиметься проєктам, що мають стратегічне значення для економіки країни, зокрема у сфері високих технологій, наукових досліджень, цифровізації та модернізації виробництва.
Водночас запропонована система відбору передбачає оцінювання реальних професійних досягнень і здатності спеціалістів виконувати конкретні завдання.
Наявність наукового ступеня, академічного звання або тривалого професійного стажу не буде обов’язковою умовою, крім випадків, коли відповідні вимоги прямо передбачені законодавством для певного виду діяльності.
За задумом розробників, це дозволить залучати не лише відомих науковців, а й молодих технологічних підприємців, інженерів і розробників інноваційних продуктів.
Що нові правила означатимуть для іноземних інвесторів
Запропоновані зміни можуть підвищити привабливість В’єтнаму для міжнародних технологічних компаній, науково-дослідних центрів і підприємств, які реалізують інвестиційні проєкти з високою доданою вартістю.
Спрощення працевлаштування іноземних експертів і можливість одночасної співпраці з кількома організаціями можуть знизити адміністративні витрати бізнесу та полегшити передачу технологій.
Водночас запропонована програма не є універсальною візою для цифрових кочівників або автоматичним способом отримання посвідки на проживання через придбання нерухомості.
Її основна мета – залучення фахівців до конкретних стратегічних програм і проєктів, визначених відповідно до державних пріоритетів.
Наразі резолюцію ще не ухвалено. Після завершення громадського обговорення документ має розглянути Національне зібрання В’єтнаму. Остаточні критерії відбору, порядок подання заяв і строки дії спеціальних віз залежатимуть від затвердженого законодавства.
В’єтнам є однією з економік Південно-Східної Азії, що активно залучають іноземні інвестиції у промисловість, електроніку, цифрові технології та інфраструктуру. Останніми роками країна розвиває спеціальні механізми підтримки інвесторів і висококваліфікованих спеціалістів з метою модернізації економіки та підвищення її міжнародної конкурентоспроможності.
