Глобальні витрати на центри обробки даних (ЦОД) досягнуть $1 трлн у 2026 році, а в 2028 році збільшаться більш ніж удвічі – до $2,1 трлн, прогнозують експерти BofA Global Research.
Зростання витрат технологічного сектору на дата-центри стає дедалі важливішим джерелом доходу для промислових компаній, що виробляють генератори, будівельну техніку, електророзподільне обладнання та системи охолодження.
Виробники чіпів та серверного обладнання є одними з головних вигодонабувачів масштабного будівництва ЦОД для розробок у сфері штучного інтелекту, зазначається в огляді BofA. Експерти оцінюють витрати на будівництво та оснащення дата-центрів у $49 млн на 1 МВт потужності, з яких 78% припадає на ІТ-інфраструктуру.
За оцінками BofA, середньорічні темпи зростання витрат на ЦОД у період з 2025 по 2030 рік становитимуть 37%. У результаті до 2030 року обсяг цього ринку досягне $2,93 трлн, прогнозують експерти. Для порівняння: у 2025 році цей показник становив $275 млрд.
BOFA, дата-центр, ІНВЕСТИЦІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, штучний інтелект
Повітряні тривоги, життя між домом і укриттям, дистанційна робота та постійний потік новин змінили повсякденне життя українських родин — гаджет став звичним способом заспокоїти дитину. Фахівці попереджають: регулярне використання екранів може негативно впливати на розвиток дітей до двох років.

Це підтверджує й масштабне міжнародне дослідження, результати якого оприлюднили британські науковці з чотирьох університетів — Лідса, Лідс-Трініті, Лафборо та Астона.
Дослідники дійшли висновку, що регулярне використання смартфонів, планшетів чи інших пристроїв з екранами дітьми до двох років, пов’язане з потенційними довгостроковими ризиками для здоров’я. Тому рекомендували повністю уникати ситуацій, коли немовлятам навмисно вмикають гаджети, за принципом хай дитина бавиться, аби нікому не заважала.
За останні роки екрани стали звичною частиною дитинства. Поки батьки працюють, вирішують побутові питання або стежать за повідомленнями про безпекову ситуацію, малюки нерідко проводять час за переглядом мультфільмів чи дитячих відео. Сьогодні гаджети часто використовуються як швидкий спосіб відволікти або заспокоїти дитину.
Науковці попереджають, що гаджети відбирають можливість живого контакту з батьками, обмежують фізичну активність дитини та навіть впливають на розвиток мовлення. Згідно з дослідженням, серед основних ризиків також згадуються проблеми зі сном, надмірна стимуляція нервової системи, потенційний вплив на здоров’я очей та підвищення ризику дитячого ожиріння.
Координатор НДІ нейророзвитку, неврології та реабілітації, лікар епілептолог Денис Бойчук пояснив причину особливої уваги до перших двох років життя:
«Це один із найінтенсивніших періодів розвитку головного мозку. Саме в цей час формуються величезна кількість нейронних зв’язків, які відповідають за мовлення, пам’ять, емоційну регуляцію, увагу та соціальні навички. Для правильного розвитку дитині потрібні живе спілкування з дорослими та дітьми, наслідувати дії, адекватна фізична активність, дослідження навколишнього середовища та емоційний контакт та отримання відповіді від середовища. Надмірна стимуляція мозку це теж ризик. Яскраві зображення, швидка зміна кадрів і постійний потік інформації можуть ускладнювати природні процеси концентрації уваги та погіршувати сон».
Дослідження проводили британці, а особливо гостро проблема проявляється в українських сім’ях. В умовах частих обстрілів для багатьох батьків телефон стає способом зайняти дитину під час тривалого перебування в укритті чи під час дороги до більш безпечного місця.
Дедалі частіше цифрові пристрої стають інструментом для заспокоєння дітей. Немовлята починають комфортніше почуватися шукати не в контакті з батьками, а під час зазирання у смартфон чи планшет. На думку авторів дослідження, це може впливати на формування емоційної прив’язаності та поведінки дитини в майбутньому.
Проблема ховається ще й в тому, що батьки самі часто не мають чітких рекомендацій щодо користування гаджетами. У результаті постійна присутність екранів починає сприйматися як норма. Так поводяться батьки, а діти переймають ці звички з раннього віку.
Новини з фронту, робочі чати, повідомлення від рідних, сигнали тривоги. Багато батьків несвідомо проводять значну частину часу в телефоні навіть поруч із дітьми. Малюки швидко засвоюють таку модель поведінки та починають сприймати гаджет як головний центр уваги в родині.
Фахівці радять не намагатися повністю відмовитися від технологій, а встановити здорові правила користування ними. Для дітей до двох років пріоритетом мають залишатися живе спілкування, рухливі ігри, прогулянки, читання книжок та взаємодія з навколишнім світом. Навіть автори дослідження визнають, що уникнути пасивного контакту з екранами в сучасному світі майже неможливо, однак наголошують: додатковий навмисний екранний час не приносить користі і лише збільшує потенційні ризики для розвитку дитини.
В умовах війни й постійного стресу українським батькам доводиться шукати баланс між реальністю та потребами дитини. Але саме зараз, коли гаджети стали невід’ємною частиною життя, особливо важливо пам’ятати: найкращим середовищем для розвитку малюка залишаються не смартфони та планшети, а спілкування, турбота і присутність близьких людей. Висновок британських науковців є простим: перші два роки життя мають вирішальне значення для розвитку мозку, і жоден екран не здатен замінити дитині живу взаємодію з батьками.
Нагадаємо, що в Україні працює спільний україно-американський проєкт НДІ Нейророзвитку, неврології та реабілітації. Один із основних напрямків — дослідження впливу війни на здоров’я населення та нейротравми. Діагностика та супровід дітей і дорослих, надання батькам науково обґрунтованих рекомендацій. Проводяться обстеження мозку за допомогою електроенцефалографа. Умови для ветеранів на сайті veterano.info.
Instagram: @nnrrieu, @neuro.hub.eu
Facebook: НДІ Нейророзвитку, неврології та реабілітації
LinkedIn: nnrieu
https://veterano.info/smartfon-zamist-dytynstva-chy-spravdi-gadzhety-shkodyat-rozvytku
Історична практика двофазного сну, за якої люди спали у два окремі періоди з проміжком неспання посеред ночі, привернула нову увагу на тлі зростання інтересу до якості відпочинку та проблеми професійного вигорання. Однак фахівці попереджають, що навмисне переривання нічного сну не має доведених переваг для здоров’я та продуктивності. Про це повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
У середньовічній Європі та в період до широкого поширення штучного освітлення нічний сон нерідко складався з двох частин. Після першого періоду відпочинку люди могли прокидатися приблизно опівночі й не спати протягом однієї-двох годин, займаючись домашніми справами, читанням, молитвою або роздумами, а потім знову лягали спати до світанку.
Ця модель отримала назву двофазного сну. Історик Роджер Екірх звернув увагу на свідчення існування так званого першого і другого сну в історичних джерелах у 1980-х роках.
Сучасний інтерес до практики зріс після експерименту Анни Фокс, аспірантки Університету штату Північна Кароліна, яка влітку 2026 року спробувала прокидатися між 1:30 і 3:30 ночі. У цей час вона читала, писала листи та займалася творчістю, відмовившись від смартфона, яскравого верхнього освітлення та робочих списків завдань.
За словами Фокс, експеримент не позбавив її хронічної втоми, проте нічні години без відволікальних чинників позитивно вплинули на творчий процес. Вона зазначила, що в цей період їй вдавалося писати вірші краще, ніж зазвичай.
При цьому дослідники пов’язують історичне поширення двофазного сну насамперед з умовами життя до індустріалізації. Поширення штучного освітлення дозволило людям довше залишатися активними ввечері, а розвиток промислового виробництва закріпив жорсткі робочі графіки та звичку концентрувати сон в одному безперервному періоді.
Водночас фахівці не рекомендують сприймати середньовічний режим як універсальний спосіб підвищити продуктивність. Дослідник сну Ален Югінович, який працює в Гарвардській медичній школі, відзначає відсутність переконливих доказів того, що регулярне дроблення сну забезпечує суттєві когнітивні або медичні переваги. Огляд досліджень, опублікований у журналі Sleep Health у 2021 році, також не виявив переваг поліфазного сну та вказав на можливі несприятливі наслідки для здоров’я та працездатності.
За оцінкою фахівців, для дорослих найважливішою є достатня загальна тривалість сну. Американська академія медицини сну рекомендує дорослим регулярно спати не менше семи годин на добу. Клінічний психолог і фахівець зі сну Майкл Бреус радить прагнути до семи-дев’яти годин відпочинку та за можливості дотримуватися постійного графіка засинання і пробудження.
Експерти також зазначають, що відчуття творчого піднесення в нічні години може бути пов’язане з тишею, усамітненням і відсутністю зовнішніх подразників. Однак це не означає, що скорочення сну або навмисне пробудження вночі підвищує творчі здібності в довгостроковій перспективі.
Таким чином, історична практика двофазного сну порушує питання про те, наскільки сучасні робочі звички обмежують час для відпочинку та відновлення. Однак замість штучної зміни режиму сну фахівці рекомендують насамперед забезпечувати достатню тривалість відпочинку та скорочувати відволікальні чинники.
Міністерство фінансів України, державні Укргазбанк та Сенс Банк та N.M. Rothschild & Sons Limited, що входить до групи Rothschild&Co, підписали тристоронні договори про надання послуг фінансового радника з підготовки до продажу державного пакета акцій двох банків.
“Rothschild&Co обрано за результатами конкурсного відбору. Rothschild&Co надаватиме послуги у консорціумі з FinPoint, українською інвестиційно-банківською компанією”, – йдеться у пресрелізі Мінфіну на його сайті у п’ятницю.
Згідно з ним, радник надаватиме комплексні фінансові консультації, зокрема: скоординує аналіз діяльності банків (due diligence), у тому числі для визначення стартової ціни продажу, підготує інформацію про них для потенційних інвесторів та залучатиме інвесторів, а також сприятиме організації конкурсу з продажу пакетів їх акцій.
“Залучення міжнародного фінансового радника – важливий крок у реалізації стратегії скорочення державної частки в банківському секторі. Наше завдання – забезпечити прозорий, конкурентний процес продажу державних пакетів акцій Укргазбанк та Сенс Банк, залучити стратегічних інвесторів і створити умови для подальшого розвитку цих установ”, – наводяться у релізі слова міністра фінансів Сергія Марченко.
Про наступні кроки підготовки до приватизації банки інформуватимуть на своїх офіційних сайтах, сказано також у релізі.
Як повідомлялося, уряд 1 жовтня 2025 року прийняв розпорядження про підготовку до продажу державних пакетів акцій Сенс Банку та Укргазбанку, 29 жовтня було затверджено порядок залучення радника, а 31 березня 2026 року оголошено конкурс з його відбору Винагорода радника складатиметься з фіксованої частини та винагороди за успіх у розмірі до 3% фактичних надходжень до держбюджету від продажу пакетів акцій. Також уряд утворив комісію з продажу державних пакетів акцій у банках.
N.M. Rothschild&Sons Limited – компанія групи Rothschild&Co, зареєстрована в Англії та Уельсі, з головним офісом у Лондоні. Спеціалізується на фінансовому консультуванні, корпоративних фінансах і супроводі угод зі злиття та поглинання (M&A).
Раніше група Rothschild&Co надалава консультації Україні щодо реструктуризації держборгу, її також найняла “Укрзалізниця” цього року для реструктуризації єврооблігацій.
Україна неодноразово в рамках програм із Міжнародним валютним фондом брала зобов’язання щодо залучення радника для приватизації Сенс Банку та Укргазбанку, в перший раз це планувалося зробити до кінця вересня 2024 року, останній раз вже у новій програмі – до кінця липня цього року.
Згідно даних Нацбанку, на 1 липня 2026 року Укргазбанк із загальними активами 228,74 млрд грн посідав сьоме місце, а Сенс Банк із 157,73 млрд грн – дев’яте серед 59 банків України.