ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-вересні поточного року отримало чистий збиток 2 млрд (307,873 млн грн, тоді як у аналогічному періоді минулого року був чистий прибуток 1 млрд 887,127 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, у третьому кварталі збиток становив 1 млрд 247,146 млн грн.
За цей період дохід від звичайної діяльності знизився на 8,3%, – до 49 млрд 157,347 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 29 млрд 799,280 млн грн.
У звіті керівництва підприємства вказується, зокрема, на логістичні, регуляторні та енергетичні ризики. При цьому уточнюється, що значна частина продукції ПАТ “Запоріжсталь” реалізується на експорт. Станом на 30 вересня 2026 р. військова агресія російської федерації та обмеження судноплавства в Чорноморському регіоні продовжують створювати суттєві логістичні ризики для стабільності поставок. У зв’язку з цим підприємство використовує мультимодальні логістичні маршрути, які здійснюються як через порти р. Дунай, так і залізничним та автомобільним транспортом. Водночас зберігається ризик обмеження або ускладнення перевезень через західні кордони України, зокрема з Республікою Польща, що може негативно впливати як на імпорт сировини, так і на експорт готової продукції, призводити до зростання витрат і подовження строків виконання контрактів.
Одним із суттєвих ризиків для підприємства є запровадження Європейською Комісією механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який поступово посилює фінансові та адміністративні вимоги до імпорту металургійної продукції з високою вуглецевою інтенсивністю, а також зростання вартості викидів парникових газів. Водночас оцінка підприємства, що також враховує подальше застосування безкоштовних квот у рамках Системи торгівлі викидами Європейського Союзу (EU ETS), свідчить, що вплив CBAM на сталеві напівфабрикати та готову продукцію залишатиметься обмеженим до 2030 року. Додатковим ризиком є посилення заходів торговельного захисту на ринку ЄС. Зокрема, з 1 липня 2026 р. набрали чинності нові обмежувальні квоти на імпорт окремих видів сталевої продукції до ЄС. “Запоріжсталь” здійснює постійний моніторинг змін регуляторного середовища та вживає заходів щодо адаптації експортної стратегії до нових умов ведення зовнішньоекономічної діяльності.
Фінансово-господарська діяльність “Запоріжсталі” також зазнає впливу ризиків, пов’язаних з електропостачанням. Енергоємний характер металургійного виробництва в поєднанні з наслідками пошкодження енергетичної інфраструктури України внаслідок воєнних дій зумовлює ризики нестабільного постачання електроенергії, застосування обмежень її споживання та зростання вартості. Оскільки виробничий процес комбінату залежить від енергопостачання, у разі будь-яких значних перебоїв з електроенергією підприємство зможе продовжувати операційну діяльність у знижених обсягах. Такий сценарій може негативно вплинути на результати діяльності та фінансовий стан комбіната у спосіб, який наразі неможливо достовірно оцінити, включно зі здатністю продовжувати діяльність на безперервній основі.
Водночас позитивним фактором є розширення ринків збуту, адаптація логістичних маршрутів та підвищення енергоефективності, що може частково зменшити вплив зазначених ризиків у середньостроковій перспективі.
У серпні-вересні 2026 року виробничий майданчик підприємства зазнав ракетних обстрілів, які пошкодили певну енергетичну інфраструктуру та доменні виробничі потужності.
Як повідомлялось, у першому кварталі 2026 року “Запоріжсталь” наростила чистий збиток у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 1 млрд 373,955 млн грн з 660,923 млн грн. Її дохід від звичайної діяльності на 13,2%, – до 19 млрд 667,141 млн грн з 17 млрд 376,525 млн грн.
Комбінат у січні-червні поточного року отримало чистий збиток 1 млрд 60,727 млн грн, тоді як у аналогічному періоді минулого року був чистий прибуток 1 млрд 369,359 млн грн, дохід від звичайної діяльності зріс на 7,6%, – до 38 млрд 701,653 млн грн.
“Запоріжстаь” у 2025 році наростила чистий прибуток удвічі проти 2024 року– до 1 млрд 764,886 млн грн з 880,562 млн грн, дохід від звичайної діяльності зріс на 2,4%, – до 72 млрд 14,156 млн грн з 70 млрд 307,933 млн грн. При цьому консолідований прибуток 2025 році становив 1 млрд 328,605 млн грн, у 2024 році – 1 млрд 593,521 млн грн. Дохід не змінився – такий, як у неконсолідованому звіті.
“Запоріжсталь” у 2024 році отримала 1 млрд 593,521 млн грн чистого прибутку проти чистого збитку роком раніше – 3 млрд 899,537 млн грн. При цьому дохід становив 70 млрд 307,933 млн грн проти 56 млрд 428,254 млн грн у 2023 році.
“Запоріжсталь” завершила 2022 рік з чистим збитком 4 млрд 864 млн 684,828 тис. грн, тоді як у 2021-му отримала 16 млрд 809 млн 158,412 тис. грн чистого прибутку.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит серед споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Статутний капітал ПАТ – 660 млн 920 тис. 444,75 грн, який поділений на 2 млрд 643 млн 681,770 тис. штук акцій, номінальна вартість акції – 0,25 грн.
У Румунії в ніч на 1 листопада 2026 року зафіксували серію з чотирьох землетрусів у сейсмічній зоні Вранча, ще один підземний поштовх стався вранці в Чорному морі. Магнітуда землетрусів становила від 2,1 до 3,6, свідчать дані Національного інституту досліджень і розробок у галузі фізики Землі (INCDFP).
Перший землетрус стався о 00:46 за місцевим часом у повіті Вранча. Його магнітуда становила 3,0, а епіцентр знаходився на глибині 69,9 км.
О 01:35 було зареєстровано другий, сильніший поштовх магнітудою 3,6 на глибині 124,4 км. Епіцентр розташовувався приблизно за 37 км на південь від міста Фокшані та за 64 км на південь від Бузеу.
Третій землетрус магнітудою 2,1 стався о 02:26 на глибині 110,3 км. Четвертий поштовх магнітудою 2,5 зареєстрували о 06:33 у повіті Бузеу на глибині 144,4 км.
Ще один землетрус стався о 07:03 у Чорному морі, приблизно за 87 км на південь від Севастополя. Його магнітуда становила 3,6, глибина епіцентру — 69,8 км.
Усі п’ять землетрусів фахівці віднесли до категорії слабких. Повідомлень про руйнування та постраждалих не надходило.
Найсильніший землетрус у Румунії з початку 2026 року стався 19 жовтня в повіті Бузеу. Тоді магнітуда сягнула 4,8.
Сейсмічна зона Вранча, розташована в районі Східних Карпат, вважається одним із найактивніших сейсмічних районів Європи. Землетруси тут часто відбуваються на значній глибині, а сильніші поштовхи можуть відчуватися далеко за межами Румунії, зокрема в Молдові, Сербії та Україні.
Україна вже наступного тижня розраховує на збільшення обсягів поставок генераторів та іншого енергетичного обладнання за підсумками переговорів президентів України Володимира Зеленського та Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана у Стамбулі, повідомив у неділю міністр інфраструктури України Микола Калашник.
«У Стамбулі президенти України та Туреччини Володимир Зеленський і Реджеп Таїп Ердоган обговорили питання безпеки та економічного співробітництва, енергетики та інфраструктури. Один із важливих результатів — вже наступного тижня Україна очікує збільшення поставок генераторів та іншого енергетичного обладнання. Це особливо важливо зараз, коли Росія посилює атаки на енергетичну інфраструктуру наших громад», – написав він у Telegram-каналі.
За словами Калашника, сторони також працюють над відновленням безпечного цивільного судноплавства в Чорному морі, що має стратегічне значення для функціонування українських портів та міжнародної торгівлі.
Крім того, під час візиту Калашник разом із заступником голови Офісу президента України Олексієм Соболєвим взяв участь у зустрічі представників українського та турецького бізнесу. До обговорення долучилися делегати енергохолдингу ДТЕК, НАК «Нафтогаз України», групи «Метінвест», компанії «Українська бронетехніка», союзу Diia.City Union, а також провідних турецьких підприємств у сферах будівництва, енергетики, транспорту та оборонно-промислового комплексу.
Під час заходу українська сторона презентувала можливості для залучення турецького бізнесу до відновлення інфраструктури України. Серед ключових пріоритетів визначено інвестиції в портову галузь, автомобільні дороги та залізницю, оновлення локомотивного парку, модернізацію колій, а також реалізацію планів сталого розвитку громад із забезпеченням резервного тепло- та водопостачання.
Джерело: https://t.me/Mykola_Kalashnyk/11414
Індикатор ділової впевненості на українському ринку будівництва у четвертому кварталі 2026 року знизився на 1,9 процентних пунктів (п.п.) порівняно з третім кварталом — до «мінус» 23,4 %, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з даними опитування компаній будівельної галузі, проведеного відомством, оцінка поточного обсягу замовлень погіршилася на 2 п. – до «мінус» 37,2%. Так, 59% опитаних компаній оцінили свій поточний обсяг замовлень як нормальний для сезону, 40% – як недостатній.
Підвищення цін на свої послуги за підсумками четвертого кварталу поточного року очікують 62% респондентів. Зниження вартості будівельних робіт прогнозують 5% респондентів, а 33% не очікують жодних змін у ціновій політиці.
Згідно з даними Держстату, компанії-учасниці опитування забезпечені замовленнями в середньому на шість місяців, що відповідає довоєнному показнику на початку 2022 року.
Статистичне відомство зазначає, що у четвертому кварталі 2026 року негативний вплив на будівництво чинитимуть нестача робочої сили (53,9%), фінансові обмеження (50,8%), недостатній попит (20,8%) та інші чинники (44,7%).
Скорочення чисельності працівників у жовтні–грудні очікують близько 28% опитаних компаній, тоді як 58% вважають, що їхня чисельність залишиться незмінною, а 13% прогнозують розширення штату.
За даними Держстату, 36% респондентів відзначили зростання обсягу виконаних будівельних робіт у минулому кварталі, 27% заявили про скорочення обсягів.
Опитування показало, що для 99% українських будівельних компаній досить складно передбачити майбутній розвиток бізнес-ситуації.
Статистичні дані наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій та частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Джерело: https://stat.gov.ua
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що набуття чинності з 1 жовтня угоди про вільну торгівлю з Україною стало важливим кроком для розвитку двосторонніх економічних і торговельних відносин, а сторони прагнуть досягти товарообігу в $10 млрд.
“Набуття чинності угоди про вільну торгівлю з 1 жовтня, яка була підписана між нашими країнами у 2022 році, стало важливим кроком для наших двосторонніх економічних і торговельних відносин. Ця угода наблизила нас ще на один крок до нашої мети – досягти товарообігу в розмірі $10 млрд”, – сказав Ердоган на пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Стамбулі в суботу.
Він також підтвердив відданість Туреччини територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, назвавши її стратегічним партнером.
Ердоган додав, що турецькі компанії, які продовжують працювати в Україні попри війну, згодом зроблять вагомий внесок у її відбудову.
Пасажиропотік через український західний кордон на цьому тижні осінніх шкільних канікул, з 24 по 29 жовтня, збільшився на 9,2% – до 568 тис.
Як свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якою слідкує агентство “Інтерфакс-Україна”, кількість перетинів кордону на виїзд зросла на 13,2% – до 300 тис., тоді як на в’їзд – на 5,1%, до 268 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, також збільшилося до 131 тис. зі 124 тис., тоді як число машин із гуманітарними вантажами впало до 382 з 490.
Найбільший потік на виїзд був зафіксований у суботу (53 тис. на добу), на в’їзд – у неділю (43 тис.), тоді як найменший на виїзд – у вівторок-четвер (по 38 тис.), на в’їзд – у середу (35 тис.).
За даними Держприкордонслужби, станом 9:00 суботи черги автомобілів на кордоні на виїзд були незначними. Більше всього легкових авто чекали проходження кордону з Польщею у пункті пропуску (ПП) “Устилуг” – 20. В ПП “Грушів”, “Краківець”, “Шегині” та “Нижанковичі” черги були по 10 машин.
На кордоні зі Словаччиною черга на ПП “Малий Березний” складала 3 авто, ПП “Ужгород” – 20.
На кордоні із Угорщиною 18 машин очікували в ПП “Тиса”, а 10 – на ПП “Лужанка”.
На кордоні із Молдовою та Румунією черги, за даними Держприкордонслужби, на ранок суботи були відсутні.
Минулого року пасажиропотік через кордон в цей тиждень збільшився на 10,3% і був трохи більшим – 580 тис., при цьому потік на виїзд також трохи перевищував потік на в’їзд.
Торік наступного тижня пасажиропотік впав на 10,5%, за тиждень – ще на 8,7%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., за четвертий – на 221 тис., з початку п’ятого – на 112 тис.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року 0,3 млн через погіршення безпекової ситуації наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що це менше 0,5 млн у 2024 році. НБУ й надалі прогнозує чистий відтік у 2026 році 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, розпочнеться у 2027 році та складе близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
За даними УВКБ ООН кількість українських біженців у Європі станом на 30 червня 2026 року становила 5,159 млн, а загалом у світі – 5,687 млн порівняно із відповідно 5,213 млн та 5,687 млн на 30 квітня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень 2026 року, 3,80 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,70 млн на січень цього року та 3,34 млн на липень 2025 року.
