Business news from Ukraine

Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за €1, період з 01.01.24 по 31.01.24)

Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за €1, період з 01.01.24 по 31.01.24)

Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news

Андрій Єрмак зустрівся з топ-менеджментом міжнародної групи компаній CRH

Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак зустрівся з делегацією міжнародної групи компаній CRH, яка є найбільшим виробником будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі, повідомила пресслужба Офісу президента у вівторок увечері.

Зазначається, що делегацію очолив головний операційний директор групи Ренді Лейк, до її складу ввійшли також президент CRH у Європі Пітер Баклі та директор CRH у Південній і Східній Європі Гійом Кавальє.

Під час зустрічі Єрмак наголосив, що Україна готова всіляко сприяти інвестиціям з боку таких потужних глобальних гравців і обговорювати всі необхідні питання з іноземним і вітчизняним бізнесом. За його словами, сьогодні важливо розуміти, що точно необхідно змінювати для поліпшення бізнес-клімату. Потрібні сильні інституції, і Україна навіть під час війни продовжує реформи, прямує до повноправного членства в ЄС.

«Зі свого боку – президента, Офісу, уряду України – готові повністю вас підтримувати. Ми зацікавлені, щоб такі великі інвестори працювали в нашій країні та мали комфортні умови. Дуже важливо, що незважаючи на всі обставини, війну, ви тут і готові й надалі працювати”, – сказав Єрмак.

Як повідомлялося, Антимонопольний комітет України АМКУ 23 січня повідомив про початок розгляду справи про узгоджені дії у вигляді виконання положень щодо утримання від конкуренції, закріплених у договорі про концентрацію між ірландською групою CRH і Dyckerhoff GmbH, які володіють активами в Україні.

У червні 2023 року італійський виробник цементу Buzzi, внесений Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) до переліку міжнародних спонсорів війни, через дочірню компанію Dyckerhoff GmbH досяг угоди про продаж частини свого бізнесу у Східній Європі ірландській групі CRH, включно з українськими активами у вигляді двох цементних заводів. Угоду планується закрити 2024 року.

Пізніше, у вересні 2023 року, АМКУ повернув без розгляду заяву CRH про концентрацію через невідповідність вимогам, а також зазначив, що група займає близько третини українського ринку цементу. У жовтні того ж року відомство знову почало розгляд справи.

CRH працює в Україні з 1999 року. З листопада 2021 року його цементні підприємства в Україні ведуть діяльність під брендом Cemark: АТ «Подільський цемент» (Хмельницька обл.), ТОВ «Цемент» (м. Одеса) і ПрАТ «Миколаївцемент» (Львівська обл.).

Окремий напрямок бізнесу CRH в Україні – виробництво бетону та залізобетонних виробів. Білоцерківський завод ЗБК PoliBeton Energo є спеціалізованим підприємством, що виробляє опори для ліній електропередачі. Бетонний вузол PoliBeton на півночі Одеси увійшов до CRH у 2020 році.

CRH є провідним виробником будівельних матеріалів у світі. На 3200 підприємствах компанії у 28 країнах зайнято близько 71 тис. осіб. Це найбільший виробник будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі. Компанія також представлена в Азії. Американські депозитарні акції CRH котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.

, ,

Байден підписав закон про виділення допомоги Україні та Ізраїлю – стаття в New York Times

Закон про виділення 95,3 мільярдів доларів був ухвалений після того, як багатомісячний глухий кут у Конгресі поставив під загрозу основний напрямок зовнішньої політики президента Байдена.

Президент Байден мав підписати в середу пакет допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню на суму 95,3 мільярда доларів, підтверджуючи підтримку США Києву в боротьбі проти військового нападу Росії після того, як багатомісячний глухий кут у Конгресі поставив під загрозу основний напрямок зовнішньої політики Білого дому.

У вівторок ввечері Сенат переважною більшістю проголосував за схвалення пакету, що стало ознакою двопартійної підтримки після того, як дедалі більше розбіжностей у політиці викликало питання на Капітолійському пагорбі та серед американських союзників щодо того, чи продовжуватимуть Сполучені Штати підтримувати Київ. Голосування 79 голосами проти 18 дало Байдену ще одне законодавче досягнення, яким він може похвалитися навіть перед обличчям обструкціоністської Палати представників.

“Конгрес ухвалив мій законопроект, щоб зміцнити нашу національну безпеку і надіслати світові сигнал про силу американського лідерства: Ми рішуче виступаємо за демократію і свободу, проти тиранії і гноблення”, – заявив пан Байден у вівторок ввечері, всього за кілька хвилин після голосування в Сенаті.

Він сказав, що підпише закон і звернеться до американського народу в середу, “щоб ми могли почати надсилати зброю і обладнання в Україну вже цього тижня”.

Білий дім вперше надіслав запит про надання безпекового пакету в жовтні, і офіційні особи прямо визнали, що піврічна затримка поставила Україну в невигідне становище в її боротьбі з Росією.

“Росіяни повільно, але успішно відбирають у українців все більше територій і відтісняють їх до першої, другої, а подекуди і до третьої лінії оборони”, – заявив у вівторок в ефірі телеканалу Air Force One Джон Ф. Кірбі, речник Ради національної безпеки при президенті Байдені. “Коротка відповідь: так, за останні кілька місяців було завдано шкоди”.

Тим не менш, ухвалення пакету законів завершило надзвичайний період у Вашингтоні. Спікеру Майку Джонсону довелося подолати запеклу опозицію правих, щоб провести його через Палату представників. Допомога розбита на чотири частини: по одному заходу для кожного з трьох союзників США і ще один, покликаний підсолодити угоду для консерваторів, який включає положення, що може призвести до загальнонаціональної заборони TikTok.

Законопроект включає $60,8 млрд для України; $26,4 млрд для Ізраїлю та гуманітарної допомоги цивільному населенню в зонах конфлікту, включаючи Газу; і $8,1 млрд для Індо-Тихоокеанського регіону. Він також включає санкції проти іранських і російських чиновників.

Палата представників також додала положення, яке зобов’язує президента вимагати від українського уряду повернення 10 мільярдів доларів. Ідея включити частину допомоги Україні у вигляді кредиту стала ще одним прикладом впливу колишнього президента Дональда Трампа на Конгрес. Трамп закликав зробити будь-яку майбутню допомогу Україні позикою.

Білий дім протягом півроку намагався домовитися з паном Джонсоном різними способами. Чиновники навіть погодилися на деякі більш жорсткі заходи на кордоні США, коли пан Джонсон заявив, що не пропустить допомогу Україні без прикордонних обмежень. Але коли Трамп засудив цей закон, сподіваючись завадити Байдену здобути перемогу на виборах, республіканці послідували його прикладу.

Але коли Сенат ухвалив свій власний закон про надання надзвичайної допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню на суму 95 мільярдів доларів без будь-яких імміграційних заходів, це посилило тиск на пана Джонсона.

https://www.nytimes.com/2024/04/24/us/politics/biden-ukraine-israel-aid.html

, ,

Європейський парламент цього скликання цього тижня проведе останнє пленарне засідання

Європейський парламент нинішнього скликання цього тижня проведе останнє пленарне засідання. Новий парламент оберуть на загальноєвропейських виборах у країнах-членах Європейського союзу, які відбудуться з 6 по 9 червня.

Під час прес-конференції, яка відбулася в понеділок у Страсбурзі перед початком засідання, керівник прес-служби ЄП Жаме Дух повідомив, що висвітлюватиме останню сесію парламенту 600 журналістів, а на голосування винесуть 90 законопроектів. Серед них – законопроєкт про продовження для України ліберального торговельного режиму, який одночасно передбачає захисні заходи для фермерів ЄС. Голосування відбудеться у вівторок. Загалом із 2019 до 2024 року цей, дев’ятий за рахунком парламент ухвалив 3 тис. 59 законодавчих актів.

Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі Європейського парламенту, тільки за останні два роки роботи інституції – з вересня 2021 року до квітня 2024-го – було ухвалено 40 резолюцій, пов’язаних з Україною.

Перед будівлею ЄП серед прапорів країн-членів Європейського союзу, встановлених у два паралельні ряди, як і раніше, розвивається прапор України, який було піднято з дня вторгнення Росії. Причому український прапор стоїть першим, поруч із прапором ЄС, символізуючи підтримку. “Парламент відігравав ключову роль у реакції ЄС на російську війну агресії, включно з кількома раундами макрофінансової допомоги, діяв на підтримку збільшення виробництва боєприпасів і Ukraine Facility”, – сказав Дух.
Раніше аналітичний центр Experts Club та Максим Уракін презентували аналітичний матеріал щодо найважливіших виборів у країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M

Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub

 

, , ,

Сьогодні з 18:00 до 22:00 “Укренерго” введе обмеження енергопостачання для промислових споживачів у всіх регіонах

Контрольовані обмеження енергопостачання промислових споживачів (графіки обмеження потужності) будуть застосовані з 18:00 до 22:00 середи, повідомила пресслужба НЕК “Укренерго”.

За її даними, обмеження споживання для бізнесу та промислових підприємств будуть рівномірно розподілені в усіх регіонах України.

Водночас енергопостачання об’єктів критичної інфраструктури та підприємств оборонного комплексу обмежуватися не буде.

“Необхідність обмеження енергопостачання – наслідок російських масованих ракетних і дронових атак на українські електростанції. Через погіршення погодних умов в Україні значно зросло споживання електроенергії. В енергосистемі зберігається нестача потужності”, – пояснили в НЕК.

“Просимо всіх споживачів ощадливо споживати електроенергію. А промисловість і бізнес максимально залучати імпорт електроенергії та альтернативні джерела живлення”, – додали в компанії.

,

Україна перегляне спецмито на імпорт троянд

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) ініціювала перегляд спеціальних заходів щодо імпорту до України зрізаних свіжих троянд незалежно від країни походження та експорту у зв’язку із завершенням термінів дії.

Як зазначено в рішенні МКМТ від 12 квітня, яке набуло чинності 17 квітня та опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”, ТОВ “Асканія-Флора” запропонувала продовжити спеціальне мито на імпорт в Україну троянд, введене три роки тому: розмір мита в перший рік його дії – 56%, у другий – 44,8% та в третій – 35,84%.

Міністерство економіки надало результати розгляду цього звернення, згідно з яким застосування спеціальних заходів позитивно вплинуло на діяльність вітчизняного виробника, але не повністю усунуло наслідки заподіяної йому шкоди.

МКМТ дійшло висновку, що в заяві “Асканія-Флора” достатньо інформації, яка вказує на перебування вітчизняного виробника в процесі адаптації до умов конкуренції.

Таким чином МКМТ ухвалила рішення про перегляд спеціальних заходів щодо імпорту до України свіжих троянд (код за УКТ ЗЕД 0603 11 00) та їхнього експорту і доручила його Мінекономіки.

Як повідомлялося, рішення МКМТ від 16 квітня 2021 року про введення спецмита на імпорт троянд було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр” 21 квітня того року і набуло чинності через 30 днів із дня опублікування.

Згідно з даними Держстату, за січень-лютий цього року імпорт зрізаних свіжих троянд в Україну 470,08 тис. штук, або 20,6 тонни, на $149 тис. Основним постачальником їх виступає Ефіопія – 392,43 тис. штук на $2103,5 тис. Серед інших постачальників (за спаданням) – Кенія, Еквадор, Нідерланди та Колумбія.

Своєю чергою Україна за два місяці експортувала 72,65 тис. троянд на $50,7 тис. до Литви та Молдови.

, ,