По данным Fixygen, ЧАО «Заваловский графитовый комбинат» 30 апреля 2026 года намерено провести общее собрание акционеров. Компания 30 марта обнародовала сообщение о созыве собрания, а на корпоративном сайте эмитента размещены материалы для акционеров по годовому собранию.
Предприятие зарегистрировано как ЧАО «Завалливский графитовый комбинат» и находится в пгт Завалье Кировоградской области. По данным открытых реестров, компания основана 26 октября 1994 года, ее уставный капитал составляет 285,882 тыс. грн, а руководителем является Игорь Семко. Основной вид деятельности общества – добыча других полезных ископаемых и разработка карьеров.
По данным SMIDA о владельцах крупных пакетов акций за IV квартал 2025 года, 78,9472% акций комбината принадлежит ООО «Графитинвест».
ЧАО «Заваловский графитовый комбинат» – ключевое предприятие украинской графитовой отрасли, в годовом раскрытии компания прямо указывала, что в Украине у нее нет конкуренции и она является монополистом на этом рынке. Комбинат специализируется на добыче и обогащении графитовой руды.
По данным Opendatabot, в 2025 году выручка предприятия составила 8,614 млн грн, чистый убыток – 1,541 млн грн, активы – 71,195 млн грн. Для сравнения, в 2024 году выручка комбината составляла 7,135 млн грн, а чистый убыток – 2,278 млн грн.
Хто потрапив до десятки кращих Індексу Опендатаботу 2026?
54,67 млрд грн склав сукупний дохід кращих ІТ-компаній з Індексу Опендатаботу 2026. Це на 3% менше ніж сукупний дохід компаній-лідерів у 2025 році. 2,69 млрд грн складає “вхідний квиток” до топ-10 кращих компаній. Трійка лідерів залишилась незмінна, проте до переліку додалось 4 компанії-новачки.
54,67 млрд грн доходу отримала десятка найбільших ІТ-компаній Індексу Опендатаботу 2026. Це на 3% менше, ніж роком раніше. Попри це, «вхідний квиток» до топ-10 майже не змінився: якщо у 2025 році він становив 2,6 млрд грн, то у 2026-му — 2,69 млрд грн.
Трійка лідерів залишилась незмінною. Перше місце традиційно посідає Глобаллоджик Україна (GlobalLogic). Торік компанія втратила 7% доходу, однак змогла збільшити прибуток на 15% — до 748 млн грн. У компанії наголошують, що стабільність бізнесу підтримує, зокрема, і системна соціальна відповідальність.
“Понад 5500 українських інженерів GlobalLogic зберігають довоєнний рівень продуктивності, працюючи над більш ніж 500 міжнародними проєктами. За рік компанія залучила 50 нових клієнтів, що підтримує стабільність бізнесу.Водночас близько 400 співробітників служать у ЗСУ, а компанія системно підтримує благодійні ініціативи. Зокрема, нещодавно ми подвоїли донат команди для Superhumans — загалом передали 1,5 млн грн, що дозволить запротезувати трьох ветеранів.Паралельно GlobalLogic розвиває ветеранські програми, щоб допомогти спеціалістам повернутися до роботи”, — зазначає Анна Щербакова, Head of Operations, GlobalLogic Ukraine & EMEA.
Друге та третє місця поділили між собою компанії групи Epam. Епам Системз знизила дохід на 10% — до 10,22 млрд грн, тоді як Епам діджитал, навпаки, зросла до 9,24 млрд грн. Разом вони сформували 19,46 млрд грн доходу — це 36% від загального обсягу десятки. Водночас сумарний прибуток двох компаній скоротився до 1,78 млрд грн.
Четверту позицію вже третій рік поспіль утримує Люксофт Солюшнс (Luxoft). Дохід компанії також зменшився на 11% та склав 4,85 млрд грн, а прибуток скоротився на 16%, до 220 млн грн.
Компанія Кілобайт1024 — новачок рейтингу, який одразу увірвався на п’яте місце. Дохід компанії зріс удвічі — до 4,41 млрд грн, а прибуток сягнув рекордних для десятки кращих 2,49 млрд грн. Фактично компанія замінила у рейтингу Фінтех бенд — бізнес тих самих власників, Олега Гороховського та Михайла Рогальського, який за рік втратив понад половину доходу. У такому успіху компанія вбачає три причини: стале зростання бізнесу, міжнародні інвестиції та впровадження ШІ.
“Кілобайт1024, частина Fintech-IT Group, не лише залучає міжнародні інвестиції, а й перетворює їх у стабільні фінансові результати та довгострокову капіталізацію.
Наш окремий фокус — інвестиції в штучний інтелект як в інфраструктуру майбутнього: від автоматизації продуктів до підвищення ефективності команд. Саме поєднання інвестицій, технологічної глибини та послідовного підходу дозволяє зростати навіть у нестабільних умовах,” — зазначають у компанії Кілобайт1024.
Ще одне помітне оновлення відбулося в групі SoftServe. У рейтингу з’явилися одразу дві нові компанії — Софтсерв діджітал (SoftServe Digital) та Софтсерв матрікс (SoftServe Matrix). Перша зайняла шосте місце, збільшивши дохід у 1,7 раза до 3,75 млрд грн та отримавши у 100 разів більший прибуток — 214 млн грн.
Створена у 2024 році Софтсерв матрікс отримала 2,85 млрд грн доходу та збільшила прибуток у 2,8 раза — до 143 млн грн. Натомість інша компанія групи, Софтсерв Технології, покинула рейтинг. Загалом дві компанії SoftServe сформували 12% сукупного доходу Індексу.
Сьому позицію посіла Тієтоеврі кріейт Україна (Tietoevry Create), раніше відома під назвою Інфопульс Україна. Дохід компанії зменшився на 2% до 3,01 млрд грн. Проте прибуток компанії збільшився на 17% до 389 млн грн.
Інститут інформаційних технологій “Інтелліас“ (Intellias) опустився з п’ятого на дев’яте місце, адже втратив майже третину доходу та отримав 2,77 млрд грн у 2025 році. Прибуток компанії також скоротився більш ніж удвічі до 136 млн грн.
Десяту позицію обіймає ще один новачок рейтингу — Капджемінай Україна (Capgemini),заснований у березні 2024 року. Вже за рік роботи компанія показала найбільший приріст доходу серед лідерів: у 2,5 раза до 2,69 млрд грн. Прибуток компанії збільшився на 5% — 282,5 млн грн.
Окрім уже згаданих SoftServe Технології та Фінтех бенд, Індекс залишили ще дві компанії — Хайлоад солюшнс (Favbet) та Сквод Україна (SQUAD), які також втратили у доході.
За місяць від створення індексу деякі компанії виявили помилки у своїй фінансовій звітності то подали уточнені дані. Через це рейтинг покинула компанія ТЕРРА-Е-СОФТ, а у десятку кращих піднялась компанія Капджемінай.
https://opendatabot.ua/analytics/index-it-2026
В Ужгороді відбулася міжнародна медична конференція Breast Weekend 3.0, присвячена сучасним підходам у хірургії молочної залози — естетичній пластичній, реконструктивній хірургії та онкомамології.
Конференцію відкрив міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, підкресливши значення таких заходів для розвитку міста та регіону як сучасного медичного та професійного центру.
Конференція об’єднала українських та міжнародних фахівців і стала платформою для міждисциплінарного обговорення сучасних методів лікування, відновлення та естетичних результатів у роботі з пацієнтами.
Як зазначають організатори, ключовою особливістю заходу є поєднання онкологічного, реконструктивного та естетичного підходів, що відповідає сучасній світовій практиці.
“Сьогодні лікування молочної залози — це командна робота. Онкомамологія, реконструктивна та естетична хірургія не можуть існувати окремо. Саме їх поєднання дозволяє досягати кращих результатів для пацієнта — як медичних, так і естетичних”, — зазначив головний організатор конференції, засновник клініки Lita Plus Сергій Дербак.
Цьогоріч у конференції взяли участь міжнародні спікери з Чехії, Німеччини та Молдови, які приїхали до України для обміну клінічним досвідом та обговорення сучасних підходів у хірургії молочної залози.
За словами організаторів, участь європейських експертів є важливою складовою розвитку галузі, адже дозволяє інтегрувати український досвід у міжнародний контекст та формувати спільне професійне середовище.
Окрему увагу в програмі конференції було приділено новим тенденціям у мамопластиці. Зокрема, пластичний хірург Олександр Карпінський представив концепцію “tissue preservation” — підхід, що передбачає збереження тканин і використання природних анатомічних структур під час операції.
“Сьогодні ми живемо у період зміни філософії пластичної хірургії. Сучасний тренд — це мінімальна травматичність. Ми працюємо з анатомією, зберігаючи тканини, що дозволяє значно скоротити період відновлення і водночас отримувати стабільні результати. Це новий етап розвитку мамопластики”, — зазначив Карпінський.
За його словами, цей підхід вже активно застосовується за кордоном в естетичній хірургії і визначатиме розвиток галузі в найближчі роки.
Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв підкреслив значення проведення міжнародних медичних заходів для розвитку регіону.
“Проведення таких конференцій є важливим фактором розвитку міста і регіону. Це створює професійне середовище, залучає міжнародних партнерів і формує імідж Ужгорода як платформи для розвитку медицини та професійного обміну”, — зазначив він.
Конференція пройшла за підтримки Української асоціації пластичної, реконструктивної та дерматологічної естетичної хірургії та онкопластичної мамології (UPRADAS) і мала благодійну складову — частину коштів було спрямовано на підтримку Збройних сил України.
Організатори відзначають, що Breast Weekend 3.0 став черговим кроком у формуванні професійної спільноти, яка розвиває сучасні підходи до хірургії молочної залози та міждисциплінарної співпраці в Україні.
Продажі житла в Туреччині іноземцям у березні 2026 року скоротилися на 20% у річному вимірі — до 1 353 тис. об’єктів, при цьому громадяни України не увійшли до трійки найбільших іноземних покупців. Це випливає з березневої статистики Турецького статистичного інституту (TÜİK).
Згідно з даними за березень, перше місце серед іноземних покупців посіли громадяни Росії, які придбали 229 об’єктів. На другому місці опинилися громадяни Ірану зі 130 угодами, на третьому — громадяни Іраку з 84 покупками.
При цьому раніше громадяни України стабільно входили до числа найбільших іноземних покупців житла в Туреччині. Як уже повідомляв портал Open4Business, у січні 2026 року українці посіли третє місце серед іноземних покупців, придбавши 77 об’єктів, поступившись лише громадянам Росії з 219 покупками та Ірану зі 118. За підсумками всього 2025 року Україна також посіла третє місце: громадяни України придбали в Туреччині 1 541 об’єкт житла, тоді як росіяни купили 3 649 об’єктів, а іранці — 1 878.
Загалом турецький ринок житла в березні показав неоднозначну динаміку. Загальна кількість продажів житла в країні знизилася на 2,1% порівняно з березнем 2025 року — до 113 367 тис. об’єктів. При цьому іпотечні продажі зросли на 35,9%, до 25 978 тис., а продажі нового житла збільшилися на 1,3%, до 35 725 тис.
Найбільшими ринками за кількістю угод у березні залишалися Стамбул, Анкара та Ізмір. На Стамбул припало 21 665 тис. продажів, на Анкару — 10 236 тис., на Ізмір — 7 278 тис.
Компанія “ТК-Домашній текстиль”, що входить до групи компаній “Текстиль-Контакт” (ТК Group), відвантажив замовнику у Данію продукцію більш ніж на EUR160 тис., що стало найбільшим експортним відвантаженням з початку поточного року, повідомив власник ТК Group Олександр Соколовський.
“Сталося найбільше експортне відвантаження з початку року – дві повні фури продукції виробництва “ТК-Домашній Текстиль” поїхали до Данії. І це тільки для одного клієнта, який у минулому році дуже обережно почав з нами працювати, а з початку року збільшив обсяг замовлення в порівнянні з 2025 вже в п’ятеро”, – написав Соколовський у Facebook.
Він повідомив, що у складі партії куртки, термобілизна, в’язані вироби (светри, шапки, шарфи), дитяче взуття.
“І якщо взуття ми відносно нещодавно почали самостійно виробляти на фабриці у Чигирині (яку взяли в управління), то усі інші вироби давно шиємо на власних виробництвах у Києві, Чернігові та Одесі. Бавовняні тканини та утеплювач (силіконізований сінтепон) теж з власних фабрик, що дозволяє мінімізувати витрати і бути незалежними від імпорту з його постійними логістичними ризиками”, – йдеться в дописі.
Соколовський наголосив, що європейські партнери компанії у першу чергу цінують географічну близькість та швидкість логістики; багатопрофільність виробництва повного циклу: від створення ниток та тканини до готового виробу; якість натуральних бавовняних матеріалів; стабільний контроль на кожному етапі, а також “чесні та конкурентні ціні”.
“Останній пункт дуже важливий, бо гроші всі замовники рахують, і нам доводиться витримувати жорстку конкуренцію з китайськими, турецькими та іншими потужними виробниками, які при цьому працюють в мирних та стабільних умовах, не маючі наших військових, енергетичних, кадрових і інших ризиків”, – підкреслив він.
Соколовський також додав, що українському виробникові стало складніше “боротися” за європейського замовника, і компанії треба постійно доводити, що навіть в умовах форс-мажора на якійсь з фабрик “ТК-Груп” замовлення підстрахують інші фабрики і продукція буде відвантажена вчасно.
“Якщо у 2022-2023 роках європейські замовники реально співчували нам та щиро намагалися підтримувати замовленнями, то останні пару років, навіть коли ми пропонуємо конкурентні ціни і гарантуємо якість, дуже складно довести розмови до підписаних контрактів. Чи “втомилися” від нашої війни, чи їх страхові компанії щемлять, чи це вже політика, хто знає… Але їх протоколи вказують на ризики і їм простіше нам відмовити та перевести замовлення кудись в Азію”, – написав він.
Крім того, власник “ТК-Груп” підкреслив, що боротися за кожного іноземного клієнта треба ще й тому, що попит на текстильну продукцію на внутрішньому ринку зі зрозумілих причин (скорочення населення та зниження купівельної спроможності) значно зменшився.
“Дешевий імпорт, переважно контрабандний, теж нікуди нажаль не зник”, – зазначається у дописі.
“ТК-Домашній текстиль” – лідер із виробництва тканин, домашнього текстилю, дитячого асортименту в Україні. У портфелі активів – одна з небагатьох в Україні оздоблювальна фабрика із випуску бавовняних тканин у Чернігові “ТК-ДТ Чернігів”. Також серед її активів – швейні фабрики у Києві, Тернополі, Чернігові та в Одесі; взуттєва – у Чигирині; в’язальне виробництво, а також виробництво синтепону у Чернігові.
Як повідомлялось, серед країн-імпортерів продукції “ТК ДТ”: Данія, Німеччина, Литва, Латвія, Грузія, Франція, Румунія, Швеція, Словаччина.
TK Group заснована 1995 року. Наразі представляє холдинг, що об’єднує весь спектр послуг текстильної промисловості – від сировини і ниток до готових рішень для клієнтів B2B, B2G, B2C. Засновником групи є Соколовський, голова комітету оборонних закупівель легкої промисловості при Федерації роботодавців України.
Німеччина на тлі спаду в промисловості та проблем в автомобільному секторі дійсно прискорює переорієнтацію частини виробничих потужностей на оборонну продукцію, однак мова йде не про повну відмову від автопрому, а про помітне посилення військово-промислового напрямку. Про це пише The Wall Street Journal, а окремі приклади такого переходу раніше підтверджували й інші міжнародні ЗМІ.
За даними WSJ, Берлін намагається використовувати простоюючі потужності, інженерні компетенції та робочу силу традиційної промисловості, насамперед автомобільної, для розширення випуску продукції оборонного призначення. Газета пов’язує цей розворот з промисловим спадом, зростанням оборонних витрат у Німеччині та Європі, а також із посиленням загроз безпеці на тлі війни РФ проти України та зниження впевненості Європи у довгострокових гарантіях США.
Частина цієї тенденції вже підтверджувалася на рівні конкретних компаній. Так, Reuters раніше повідомляло, що Rheinmetall мала намір перепрофілювати два своїх автомобільних заводи в Німеччині під переважно оборонне виробництво, зберігши лише частину цивільного випуску. Крім того, Volkswagen вивчає можливість використання майданчика в Оснабрюку для випуску військової техніки, хоча підкреслювала, що остаточних виробничих рішень поки немає.
Ще один приклад — переговори про можливий випуск компонентів для системи ППО Iron Dome на одному з німецьких заводів Volkswagen. При цьому Reuters окремо зазначало, що сам автоконцерн виключав виробництво зброї як такого і говорив лише про пошук варіантів завантаження майданчика та випуск компонентів.
Паралельно тиск на німецький автопром посилюється. Reuters повідомляло в лютому, що майже половина опитаних автопостачальників скорочує робочі місця в Німеччині, а галузеве об’єднання VDA називало ситуацію кризовою. На цьому тлі оборонний сектор для частини виробників стає одним з небагатьох ринків, що зростають, з довгим горизонтом замовлень.
Додатковим фактором стала різка активізація оборонної політики самої Німеччини. Після зміни бюджетних правил і розширення можливостей запозичень Берлін отримав простір для істотного збільшення військових витрат у найближчі роки. Reuters раніше повідомляв, що сукупні оборонні витрати Німеччини можуть зрости з 95,1 млрд євро у проекті бюджету на 2025 рік до 161,8 млрд євро до 2029 року, а загальний обсяг можливих запозичень на оборону у 2025-2029 роках оцінювався у 380 млрд євро.
автопрому, ВИРОБНИЦТВО, криза, НІМЕЧЧИНА, оборонний сектор, переорієнтація
