Уряд Італії запропонував запровадити з 1 січня 2027 року податок на нереалізований приріст вартості фінансових активів для заможних фізичних осіб, які переносять своє податкове резидентство за межі країни. Ставка так званого податку на виїзд (Exit Tax) становитиме 26%, а нові правила поширюватимуться на інвесторів із відповідними активами вартістю від EUR800 тис.
Відповідні положення містяться у статті 17 законопроєкту про державний бюджет Італії на 2027 рік, схваленого урядом прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні. Документ отримав необхідне погодження президента Італії Серджо Маттарелли 30 жовтня та переданий для парламентського розгляду.
Згідно із законопроєктом, новий податок застосовуватиметься до фізичних осіб, які протягом щонайменше шести з останніх десяти податкових років були резидентами Італії та вирішили перенести податкове резидентство до іншої держави.
Обов’язковою умовою є наявність фінансових активів і майнових прав, на які поширюється відповідна норма, загальною вартістю не менше EUR800 тис. При цьому оподаткування виникатиме лише у випадках, коли після зміни резидентства Італія втрачає право оподатковувати відповідні інвестиційні доходи.
Податок нараховуватиметься не на всю вартість активів, а на накопичений прибуток, який інвестор ще не отримав у результаті їх продажу.
Зокрема, йдеться про приріст ринкової вартості акцій, часток у компаніях, цінних паперів та інших фінансових інструментів. Для визначення бази оподаткування враховуватиметься позитивна різниця між ринковою вартістю активів та їхньою податковою вартістю придбання.
Наприклад, якщо інвестор придбав пакет цінних паперів за EUR700 тис., а на момент визначення податкової бази його вартість зросла до EUR1 млн, нереалізований прибуток становитиме EUR300 тис. За стандартною ставкою 26% сума податку сягне EUR78 тис. навіть у разі, якщо інвестор фактично не продав активи.
Водночас для доходів від окремих державних облігацій передбачено пільговий порядок. До бази оподаткування включатиметься лише 48,08% відповідного прибутку, що забезпечує ефективну ставку приблизно 12,5%.
Стандартний строк сплати Exit Tax становитиме 180 днів із моменту набуття чинності зміною податкового резидентства.
Однак для осіб, які переїжджають до країн Європейського Союзу або держав, з якими Італія має відповідні угоди про податкову співпрацю, передбачено можливість відстрочення платежу.
Для цього інвестору необхідно буде сплатити аванс у розмірі 50% розрахованого податку та надати фінансову гарантію.
При переїзді до іншої країни ЄС відстрочення може діяти протягом п’яти податкових періодів, а до інших держав, що відповідають установленим умовам, – до десяти.
Якщо протягом цього часу активи не будуть продані, податкове зобов’язання припинятиметься, а надмірно сплачені суми підлягатимуть поверненню. Аналогічні положення передбачено для окремих випадків спадкування активів або повернення інвестора до Італії.
Нова система поширюватиметься також на окремі види некомерційних товариств та організацій, які переносять податкове резидентство за кордон.
За оцінками італійського Міністерства економіки та фінансів, надходження від нового податку становитимуть близько EUR3,37 млн у 2027 році та EUR6,74 млн щороку протягом 2028-2031 років. Із 2032 року чистий бюджетний ефект з урахуванням очікуваного повернення частини платежів оцінюється у EUR3,37 млн на рік.
Італія фактично пропонує поширити на приватних інвесторів механізм оподаткування при зміні податкового резидентства, який раніше застосовувався до компаній і підприємців.
Подібний механізм уже діє у Франції, де оподаткування нереалізованого прибутку при перенесенні податкового резидентства застосовується за наявності відповідних фінансових активів і виконання встановлених законом умов.
Запропоновані зміни можуть мати значення для міжнародних інвесторів, власників корпоративних активів і заможних іноземців, які використовують Італію як країну довгострокового податкового резидентства.
Останніми роками Італія залучала заможних іноземців спеціальним режимом фіксованого оподаткування іноземних доходів. Для нових учасників цього режиму з 2026 року річний платіж становить EUR300 тис. замість EUR200 тис. раніше.
Запровадження Exit Tax може вплинути на податкове планування таких інвесторів, особливо якщо вони розглядають можливість подальшого переїзду до іншої країни. Водночас порядок застосування нових положень до учасників спеціального податкового режиму потребує додаткового правового уточнення.
При цьому запропонований механізм не є загальним податком на виїзд з Італії та не передбачає автоматичного стягнення 26% із вартості житлової нерухомості або всього майна фізичної особи.
Законопроєкт має пройти розгляд і затвердження парламентом Італії до завершення 2026 року. У процесі ухвалення документа розмір податку, умови його застосування та порядок надання відстрочення можуть бути змінені.
Італія залишається одним із найбільших європейських ринків нерухомості та популярним напрямком для міжнародних інвесторів, зокрема тих, хто розглядає придбання житла разом із перенесенням податкового резидентства. Запропоновані зміни можуть стати додатковим чинником при виборі країни проживання та довгострокового інвестиційного планування.
Джерела: Законопроєкт про бюджет Італії на 2027-2029 роки, стаття 17, схвалений урядом 28 жовтня 2026 року; Президент Італії, офіційне погодження подання законопроєкту від 30 жовтня 2026 року; Investment Migration Insider, 31 жовтня 2026 року.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у жовтні 2026 року знизився до 47,1 пункту з 48,2 пункту у вересні та виявився нижчим за показник жовтня 2025 року (50,3 п.), повідомив на своєму сайті Національний банк України (НБУ).
«Посилення атак на енергетичну, виробничу, складську та логістичну інфраструктуру, відновлення відключень електроенергії, подорожчання палива, обмеження експорту продукції через блокування портів, дефіцит кваліфікованих кадрів стримували економічну активність підприємств», — зазначив регулятор.
Водночас ділову активність підтримували стійкий споживчий попит, високий урожай, достатня пропозиція товарів та налагодження нових логістичних маршрутів.
Найвищим серед опитаних секторів у жовтні був індекс промислових підприємств – 48,0 пунктів проти 51,0 у вересні та 48,8 у жовтні 2025 року. Промисловці очікували скорочення нових замовлень, зокрема експортних, та запасів сировини й матеріалів, при цьому зберегли позитивні оцінки обсягів виробництва, хоча й очікували уповільнення їхнього зростання.
У сфері послуг секторальний індекс становив 47,4 пункти проти 47,3 у вересні та 48,7 у жовтні минулого року. Підприємства очікували скорочення обсягів наданих послуг, нових замовлень та послуг у процесі виконання.
Підприємства торгівлі третій місяць поспіль стримано оцінювали свою поточну діяльність: секторальний індекс у жовтні зріс до 46,8 пункту з 45,9 у вересні, проте залишився нижчим за 54,3 пункту у жовтні 2025 року. Торговельні компанії очікували подальшого скорочення товарообігу, закупівель товарів для продажу та їх запасів, а також зниження торговельної маржі.
Найнижчим був індекс підприємств будівництва — 38,5 пункту проти 48,8 у вересні та 53,3 у жовтні 2025 року. На їхні оцінки вплинули подальше призупинення державного фінансування відновлення доріг та інфраструктури, нестача кваліфікованих кадрів та сезонний фактор. Після семи місяців поспіль позитивних оцінок будівельники очікували істотного скорочення обсягів будівництва та нових замовлень, а також закупівель сировини, матеріалів та послуг підрядників.
Більшість опитаних підприємств очікували збереження високих темпів подорожчання сировини та матеріалів, а також власної продукції та послуг. Лише підприємства сфери послуг прогнозували уповільнення зростання як закупівельних цін, так і тарифів на власні послуги.
Підприємства всіх секторів очікували скорочення чисельності працівників, найбільш істотного — у будівництві.
Опитування проводилося з 5 по 22 жовтня 2026 року, у ньому взяли участь 587 підприємств: 41,9% — з промисловості, 26,9% — зі сфери послуг, 25,0% — з торгівлі та 6,1% — з будівництва.
Серед респондентів 31,2% становили великі підприємства, 28,3% – середні та 40,5% – малі. Експортні та імпортні операції здійснювали 34,8% опитаних, лише експортні – 8,5%, лише імпортні – 17,5%, не здійснювали зовнішньоекономічних операцій – 39,2%.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України запропонувало запровадити експериментальний механізм розподілу квот на експорт брухту чорних металів через електронні аукціони в системі «Прозорро.Продажі». Ініціатива з’явилася на тлі суперечок між металургійними підприємствами та брухтозаготівельниками щодо збереження експортних обмежень, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Відповідний проєкт постанови Кабінету Міністрів оприлюднено 30 жовтня 2026 року для громадського обговорення. Документ передбачає розподіл квот на експорт брухту та відходів чорних металів за кодом УКТ ЗЕД 7204 через електронні торги. Переможці аукціонів отримуватимуть право на використання відповідного обсягу квоти та оформлення експортної ліцензії.
У Мінекономіки зазначають, що новий механізм має забезпечити рівний доступ до квот для підприємств різного масштабу, запобігти їх надмірній концентрації та мінімізувати антиконкурентні практики. Передбачається також повторний розподіл невикористаних обсягів.
Водночас проєкт не визначає загального обсягу експортної квоти. Отже, його оприлюднення не означає автоматичного скасування чинних обмежень або відновлення вільного експорту металобрухту. Зауваження до документа прийматимуться протягом місяця.
З 1 січня 2026 року в Україні діє нульова квота на експорт брухту чорних металів, запроваджена для забезпечення вітчизняної металургії стратегічною сировиною. Водночас уряд передбачив окремі можливості ліцензованого експорту для переможців визначених електронних аукціонів грудня 2025 року.
Українська асоціація вторинних металів «УАВтормет» виступає за перегляд обмежень. Її президент Володимир Бублей під час пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» 16 вересня заявив, що фактична заборона експорту призвела до скорочення заготівлі, звільнення працівників і накопичення нереалізованої сировини.
Представники галузі пропонують відновити контрольований експорт до Європейського Союзу зі щорічною квотою до 200 тис. тонн. За їхніми даними, внутрішні ціни суттєво знизилися: «Укрзалізниця» у 2026 році продавала брухт приблизно по 5,5 тис. грн за тонну проти середніх 8,5 тис. грн у 2025 році.
За даними «УАВтормет», у січні-серпні 2026 року Україна експортувала лише 13,86 тис. тонн брухту проти 283,06 тис. тонн за аналогічний період 2025 року. Скорочення становило 95,1%, а валютна виручка зменшилася з $85,4 млн до $3,93 млн.
Водночас за вісім місяців 2026 року в Україні вироблено 4,3 млн тонн сталі, заготівля брухту становила 971,7 тис. тонн, а постачання на металургійні підприємства — 925,4 тис. тонн.
Великі металургійні компанії дотримуються протилежної позиції. Європейська Бізнес Асоціація закликала уряд зберегти нульову експортну квоту у 2027 році, попереджаючи про ризики дефіциту сировини. Альтернативою асоціація називає експортне мито EUR180 за тонну.
Об’єднання «Укрметалургпром» також наполягає на необхідності спочатку визначити реальний баланс заготівлі та споживання металобрухту.
Таким чином, остаточне рішення щодо відновлення експорту залежатиме від уряду, який має врахувати інтереси металургійної промисловості, брухтозаготівельного бізнесу та потреби економіки в умовах війни.
Громадська організація «Союз ректорів вищих навчальних закладів України» направила листа прем’єр-міністру України, в якому виступила проти наділення наглядових рад університетів правом розпоряджатися майном та коштами вищих навчальних закладів, а також призначати й звільняти керівників цих вишів.
«Ми неодноразово застерігали представників влади від непродуманих кроків, реформ, що призводять до зниження якості освітніх та науково-дослідних процесів, дестабілізують ситуацію в колективах, які й так страждають у важкі роки війни. Громадськість турбує неконтрольований вплив окремих громадських організацій та осіб, які зловживають ініціюванням так званих «реформ», на які попереднє керівництво міністерства спрямувало до 50 мільярдів гривень грантових коштів, кредитів Світового банку тощо. Результати цих «реформ» або невідомі суспільству, або вельми сумнівні», – йдеться у заяві організації.
Зокрема, зазначається, що членів Союзу обурило прагнення групи осіб взяти на себе вплив на керівництво університетами шляхом запровадження управління через посилення діяльності наглядових рад.
У зв’язку з цим Союз надіслав листа прем’єр-міністру України, у якому рішуче виступив проти наділення наглядових рад правом розпоряджатися майном і коштами вищих навчальних закладів, призначати та звільняти керівників цих закладів.
«Практично вчені ради, конференції трудових колективів, органи студентського самоврядування позбавляються впливу на хід справ, а всі викладачі, науковці, співробітники, студенти позбавляються права обирати та відкликати керівника університету», – додали в громадській організації.
Водночас, на думку президента Національного університету «Київський авіаційний інститут» (КАІ) Ксенії Семенової, Союз ректорів – це скандальна громадська організація, відома своїми висловлюваннями проти реформ в освіті.
«Півроку тому вони виступили із заявою про необхідність скасування реформи старшої школи. Потім з’ясувалося, що ніхто з ректорів університетів насправді під цією заявою не підписувався і наживо її не бачив. Членами громадської організації є не університети, а фізичні особи, частина з яких не є керівниками вишів. Коротше кажучи, це не представницький орган, а клуб за інтересами», – написала вона у мережі Facebook після зустрічі Союзу з керівництвом Міносвіти.
На це у Союзі заявили про нападки «окремих радикалів, керівників навчальних закладів, які призначені з порушенням чинного законодавства і чинять відвертий тиск на керівництво Міністерства освіти і науки України через окремих народних депутатів України та певні політичні сили».
Як повідомлялося, у вересні 2024 року Кабінет міністрів запустив у трьох вишах експериментальний проєкт щодо посилення ролі наглядових рад. Зокрема, учасниками експерименту стали Національний авіаційний університет (НАУ), реорганізований у державне некомерційне підприємство «Національний університет «Київський авіаційний інститут» (КАІ), а також Запорізький національний університет і Карпатський національний університет імені Василя Стефаника.
Колишній віце-прем’єр, який курував сферу освіти, Михайло Федоров у середині 2025 року оголосив, що у 2026 році реформу поширять на всі вищі навчальні заклади. Однак наприкінці 2025 року профільний заступник міністра освіти Микола Трофименко заявив, що наглядові ради будуть законодавчо закріплені, але реформа залишиться добровільною.
6 жовтня 2026 року Трофименко заявив, що Міносвіті не вистачило дворічного експерименту, щоб переконатися в ефективності моделі посилення ролі наглядових рад у університетах. У свою чергу міністр освіти Андрій Бутенко вважає, що поки що зарано оцінювати на проміжному етапі результати експерименту.
Президент Національного університету «Київський авіаційний інститут» (КАБ) Ксенія Семенова вважає, що експеримент щодо посилення ролі наглядових рад у університетах необхідно поширити на всі вищі навчальні заклади або, принаймні, передбачити зміну організаційно-правової форми на державні некомерційні товариства.
Міносвіти пропонує продовжити ще на два роки дещо видозмінений експериментальний проєкт щодо впровадження посиленої моделі управління вищими навчальними закладами. Зокрема, законопроектом пропонується знову провести протягом двох років експеримент за участю Національного університету «Київський авіаційний інститут» (КАІ), Запорізького національного університету та Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, які вже брали участь у попередньому експерименті, що тривав останні два роки. Інші державні університети, що належать до сфери управління Міносвіти, зможуть ініціювати приєднання до посиленої моделі за рішенням вченої ради, а також міністерство зможе самостійно ініціювати приєднання до посиленої моделі закладу, щодо якого встановлено ознаки кризового стану.
Наприкінці жовтня, після зустрічі з Союзом ректорів, у Міністерстві освіти і науки заявили, що не планують масового залучення університетів до експерименту щодо посилення ролі наглядових рад у вищих навчальних закладах.
Джерело: https://zvo.knu.ua/ua/news-1-3-438-zayava-spilki-rektoriv-ukraini
Чинна президентка Болгарії Іліяна Йотова перемогла у другому турі президентських виборів 1 листопада 2026 року, отримавши 57,57% голосів. Її перемога зміцнює позиції прем’єр-міністра Румена Радева, політична сила якого має абсолютну більшість у парламенті, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За даними Центральної виборчої комісії Болгарії, після опрацювання 100% протоколів Йотова та кандидат у віцепрезиденти Кирил Вилчев отримали 1 093 852 голоси, або 57,57%. Їхні суперники Андрей Гюров і Георгій Кандев заручилися підтримкою 750 251 виборця, або 39,48%. Ще 56 080 громадян, або 2,95%, обрали варіант «Не підтримую нікого».
У першому турі 25 жовтня Йотова набрала 34,76%, а Гюров — 31,95%. Третє місце посів лідер націоналістичної партії «Відродження» Костадін Костадінов із приблизно 12,55% голосів. У другому турі Йотова збільшила перевагу над суперником до понад 18 відсоткових пунктів.
Особливістю виборів стала низька явка. У першому турі проголосували близько 23% виборців, у другому — приблизно 29%. Таким чином, переможниця отримала підтримку більшості учасників голосування, але значно меншої частини всього електорату.
Іліяна Йотова стала першою жінкою, обраною президентом Болгарії на всенародному голосуванні. З 2017 року вона обіймала посаду віцепрезидентки при Румені Радеві, а в січні 2026 року очолила державу після його дострокової відставки. Під час кампанії Йотова виступала за збереження європейського курсу країни, дипломатичний діалог із Росією та переговори щодо припинення війни в Україні.
Її суперник Андрей Гюров представляв більш виражений євроатлантичний напрям і виступав за зміцнення співробітництва з ЄС і НАТО, підтримку України та протидію російському впливу.
Політичне значення перемоги Йотової пов’язане з результатами парламентських виборів 19 квітня 2026 року. Партія Румена Радева «Прогресивна Болгарія» отримала 131 із 240 депутатських мандатів, а 8 травня Радев очолив уряд. Відтепер президентський інститут і парламентська більшість політично близькі, що може спростити ухвалення державних рішень.
«За явки менш ніж 30% перемога з результатом понад 57% демонструє успішну мобілізацію прихильників, однак не означає автоматичної підтримки політичного курсу більшістю всього електорату», — зазначив соціолог, директор компанії Active Group та експерт Experts Club Олександр Позній.
За його словами, нова конфігурація влади створює сприятливі умови для реалізації урядової програми, але водночас підвищує вимоги до прозорості рішень, парламентського контролю та незалежності державних інститутів.
Для України результати виборів важливі насамперед у контексті подальшої політики Софії щодо санкцій проти Росії, оборонного співробітництва, енергетичної безпеки та Чорноморського регіону. При цьому Болгарія залишається членом ЄС і НАТО, а ключові зовнішньополітичні та економічні рішення ухвалює уряд за участю парламенту.
19–21 жовтня ц. р. Узбекистан із робочим візитом відвідала українська делегація на чолі із заступником міністра охорони здоров’я Євгеном Гончаром. До її складу також увійшли заступник міністра економіки та довкілля Віталій Петрук, голова Федерації роботодавців України Руслан Іллічов і представники фармацевтичних компаній.
Під час переговорів із представниками Міністерства охорони здоров’я Узбекистану та профільних відомств сторони обмінялися досвідом у сферах медичного забезпечення, відшкодування вартості лікарських засобів, державних закупівель і підвищення доступності медикаментів. Особливу увагу приділено розширенню постачання української фармацевтичної продукції, локалізації виробництва та залученню інвестицій.
Ключовим питанням стало спрощення GMP-інспекцій українських підприємств. Із 1 січня 2026 року для реєстрації лікарських засобів і продовження реєстраційних посвідчень в Узбекистані необхідний національний сертифікат GMP. Водночас проведення інспекцій безпосередньо на українських виробничих майданчиках ускладнене через триваючу війну. Українська сторона запропонувала дозволити дистанційні або гібридні перевірки та тимчасово продовжувати строк дії чинних сертифікатів. Узбекистан висловив готовність сприяти розв’язанню цього питання, зокрема шляхом підготовки законодавчих змін, які передбачатимуть можливість дистанційних інспекцій.
21 жовтня Центр безпеки фармацевтичної продукції Узбекистану та Міністерство охорони здоров’я України підписали меморандум про регуляторне співробітництво у сфері лікарських засобів і медичних виробів. Документ передбачає обмін інформацією, експертними знаннями та практичним досвідом для забезпечення якості, безпеки й ефективності медичної продукції.
В економічному напрямі заступник міністра економіки та довкілля України Віталій Петрук і заступник міністра інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану Акрам Алієв обговорили розширення торговельно-економічних та інвестиційних зв’язків, а також перспективи відновлення регулярної роботи міжурядової комісії.
Українська делегація відвідала фармацевтичний кластер Tashkent Pharma Park, ознайомилася з його науково-виробничою інфраструктурою та можливостями для інвесторів, а також побувала на виробничому майданчику української компанії «Лекхім» в Узбекистані. Вартість проєкту виробничого комплексу компанії оцінюється в 42,5 млн доларів США.
