Для українських компаній участь у міжнародних тендерах дедалі частіше потребує не лише якісної комерційної пропозиції, а й стандартизованої міжнародної ідентифікації бізнесу. Одним з найбільш поширених ідентифікаторів є D-U-N-S Number – унікальний дев’ятизначний номер, який присвоюється компаніям у глобальній системі Dun & Bradstreet.
D-U-N-S Number використовується міжнародними корпораціями, фінансовими установами, закупівельними платформами та окремими державними і донорськими структурами для однозначної ідентифікації юридичної особи. Для української компанії наявність такого номера може бути необхідною під час реєстрації в системі постачальника, проходження due diligence або подання документів для участі в тендері.
«Міжнародний тендер починається не з ціни. Спочатку замовник має переконатися, що перед ним реальна юридична особа з підтвердженою назвою, адресою та бізнес-профілем. D-U-N-S Number допомагає пов’язати українську компанію з глобальною системою бізнес-ідентифікації та спрощує її перевірку міжнародними партнерами», – зазначив Максим Уракін.
Перед отриманням або актуалізацією D-U-N-S Number компанії варто перевірити правильність англомовного написання юридичної назви, адреси, організаційно-правової форми, контактних даних і відомостей про керівництво. Розбіжності між реєстраційними документами, корпоративним сайтом та міжнародним профілем можуть затримувати верифікацію.
Особливо актуальним D-U-N-S Number є для компаній, які прагнуть стати постачальниками великих міжнародних груп, працювати з глобальними ІТ-платформами, брати участь у закупівлях донорських організацій або системно виходити на ринки ЄС, США та інших країн.
Водночас сам номер не є сертифікатом надійності та не гарантує перемоги у тендері. Його функція – забезпечити однозначну ідентифікацію бізнесу та зв’язати юридичну особу з міжнародним бізнес-профілем, який замовник може використовувати під час перевірки.
Dun & Bradstreet підтримує глобальну систему бізнес-ідентифікації D-U-N-S і розвиває рішення для перевірки компаній, оцінки ризиків, комплаєнсу та роботи з постачальниками. В Україні з питаннями отримання та актуалізації D-U-N-S Number компанії можуть звертатися до підрозділу D&B – «Інтерфакс-Україна».
Dun & Bradstreet – міжнародний постачальник бізнес-даних та аналітичних рішень, історія якого почалася у 1841 році. D&B працює з даними про компанії у світі та надає інструменти для ідентифікації бізнесу, перевірки контрагентів, оцінки кредитних і комерційних ризиків, комплаєнсу та управління ланцюгами постачання.
Офіційним представником Dun & Bradstreet в Україні є інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Спеціалізований підрозділ D&B – «Інтерфакс-Україна» надає українським компаніям доступ до міжнародних бізнес-даних, допомагає перевіряти іноземних контрагентів та працювати з інструментами D&B.
Звернутися з питання можна через спеціалізований ресурс D&B — dnb.ua, електронною поштою – Urakin@interfax.kyiv.ua або за телефоном +38 (044) 270-65-74.
D-U-N-S Number, DUN & BRADSTREET, МІЖНАРОДНІ ТЕНДЕРИ, ПЕРЕВІРКА БІЗНЕСУ
Як повідомляє сербське бізнес-видання Parametar, автотранспортні компанії Сербії, Боснії та Герцеговини, Чорногорії та Північної Македонії вимагають від Євросоюзу до 1 вересня 2026 року запропонувати конкретне рішення проблеми обмеження перебування професійних водіїв у Шенгенській зоні. В іншому разі перевізники готові знову провести узгоджені протести та заблокувати вантажні термінали на кордонах з ЄС.
Рішення було узгоджено представниками транспортних асоціацій чотирьох країн на регіональній зустрічі в Скоп’є. При цьому 1 вересня не є автоматично датою початку блокади. Перевізники мають намір дочекатися переговорів з Європейською комісією та обговорення нової візової стратегії ЄС, після чого ухвалять рішення щодо подальших дій.
Основна претензія перевізників пов’язана з правилом 90/180. Громадяни третіх країн, які користуються безвізовим режимом, можуть перебувати в Шенгенській зоні не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Це обмеження поширюється й на професійних водіїв із країн Західних Балкан.
Перевізники вважають такий підхід неправильним, оскільки водії приїжджають до ЄС не як туристи, а регулярно перетинають кордон під час міжнародної доставки вантажів і після рейсів повертаються до своїх країн.
«Наші водії виїжджають кожні два, три або п’ять днів, залежно від маршруту, а потім повертаються. Вони не хочуть виїжджати зі своїх країн, вони хочуть працювати в наших компаніях. Але 90 днів недостатньо для професійної роботи», — заявив президент сербської асоціації міжнародних перевізників Неджо Мандич.
За оцінками регіональних транспортних організацій, проблема стосується близько 100 тис. професійних водіїв у чотирьох країнах. Більш жорсткий контроль дотримання ліміту став особливо відчутним після впровадження європейської електронної системи Entry/Exit System (EES), яка автоматично фіксує в’їзд і виїзд громадян третіх країн.
Загроза перевізникам уже має прецедент. Наприкінці січня 2026 року водії з Сербії, Боснії та Герцеговини, Чорногорії та Північної Македонії одночасно заблокували понад 20 вантажних переходів у напрямку Шенгенської зони. Були заблоковані кордони Сербії та Боснії і Герцеговини з Хорватією, Північної Македонії з Грецією та Болгарією, а також порт Бар у Чорногорії.
Економічний ефект виявився значним. Президент ТПП Сербії Марко Чадеж тоді оцінював, що блокування зачепило близько 93 % експорту чотирьох країн, а сукупні збитки сягали близько 92 млн євро на добу.
Окремі підприємства через невиконання контрактних зобов’язань стикалися, за його оцінкою, зі штрафами та втратами в розмірі 10–50 тис. євро на день на одну компанію. Причому проблеми виникали не лише у балканських виробників — від затримок страждали й європейські компанії, що мають заводи, постачальників та покупців у регіоні.
Якщо нова регіональна блокада відбудеться в подібному масштабі, економічні втрати знову можуть становити десятки мільйонів євро щодня.
Для Сербії найбільш вразливою є промисловість, орієнтована на європейські виробничі ланцюги. Автомобільні компоненти, електрообладнання, гумотехнічна продукція, металопродукція, продукти харчування та інші товари часто перевозяться автомобільним транспортом за графіком і повинні надходити замовнику в строго визначений час.
Навіть нетривала зупинка руху означає накопичення вантажів на складах, порушення виробничих циклів та ризик штрафів з боку європейських покупців.
Особливо небезпечна тривала блокада для виробників швидкопсувних товарів. Під час січневих протестів перевізники повідомляли, що лише Lidl планував доставити з Європи до Сербії близько 120 вантажівок із м’ясом, молочною продукцією, фруктами та овочами протягом одного тижня. Блокування руху безпосередньо загрожувало цим поставкам.
Самі транспортні компанії зазнають подвійних втрат: вантажівка під час простою продовжує створювати витрати на лізинг, зарплату водія, страхування та інші платежі, але не приносить виручки. Асоціації також попереджають, що неможливість повноцінно використовувати водіїв на маршрутах ЄС може призвести до втрати контрактів на користь перевізників із країн Євросоюзу.
Економічний збиток не обмежиться Західними Балканами. Значна частина підприємств Сербії, Північної Македонії та Боснії і Герцеговини інтегрована безпосередньо у виробничі ланцюги компаній ЄС.
Затримка постачання комплектуючих може позначитися на заводах у Німеччині, Італії, Австрії, Словенії, Угорщині та інших країнах. Зворотний потік європейських товарів на Балкани також зупиняється.
Крім того, через Сербію та Північну Македонію проходить важливий сухопутний транспортний коридор між Центральною Європою, Туреччиною та далі Близьким Сходом. Під час січневих протестів Reuters зазначав, що блокада порушувала рух саме по цьому стратегічному маршруту.
Європейська комісія ще після січневих протестів визнала, що встановлений режим створює проблеми для високомобільних професій, зокрема міжнародних водіїв, артистів та спортсменів. У новій візовій стратегії ЄС, ухваленій у січні, передбачено можливість пошуку більш гнучкого механізму для таких категорій працівників.
Однак автоматичного виключення професійних водіїв із правила 90/180 поки що не запроваджено.
Перевізники наполягають або на спеціальному статусі для міжнародних водіїв, або на механізмі професійних віз чи іншого дозволу, який дав би їм змогу перебувати в Шенгенській зоні понад 90 днів без ризику затримання, депортації чи заборони на в’їзд.
Таким чином, 1 вересня стає ключовою датою для транспортного ринку Західних Балкан. Якщо Брюссель запропонує робочий механізм для професійних водіїв, нової блокади можна уникнути. Якщо домовитися не вдасться, перевізники чотирьох країн уже узгодили можливість спільної акції.
Проблема обмеження перебування професійних водіїв у Шенгенській зоні стосується й України.
Українські далекобійники, які працюють на перевізників, зареєстрованих в Україні, при в’їзді до Шенгену за безвізовим режимом також, як правило, підпадають під правило 90 днів протягом 180-денного періоду, якщо вони не мають окремого довгострокового статусу або дозволу на проживання. Єврокомісія у своїй візовій стратегії від 29 січня 2026 року прямо визнала, що чинна система створює проблеми для мобільних професій, окремо згадавши водіїв вантажівок, які обслуговують бізнес ЄС.
При цьому чинна до 31 березня 2027 року угода ЄС та України про автомобільний транспорт спрощує доступ українських перевізників на ринок ЄС і скасовує необхідність низки дозволів на двосторонні та транзитні перевезення, але сама по собі не є винятком із шенгенських міграційних правил.
Тому Україна об’єктивно зацікавлена в тому самому рішенні, якого вимагають перевізники Західних Балкан: відокремити час роботи професійного водія в міжнародному рейсі від звичайного туристичного перебування або створити для таких водіїв спеціальний режим.
ВОДІЙ, ЄС, Перевізник, Сербія, Шенген
На тлі скорочення каналів постачання палива та постійного посилення ударів РФ по паливній інфраструктурі Україна потребує будівництва децентралізованих невеликих підземних сховищ нафтопродуктів, вважає директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн.
«Вихід один – зберігання в підземних сховищах. Начебто таку роботу вже ведуть і держава, і приватні гравці. Водночас будівництво такої інфраструктури щонайменше вдвічі дорожче за наземні резервуари», – написав він на своїй сторінці у Facebook у середу.
Тим часом, за словами експерта, наразі відсутня державна підтримка хоча б на рівні лібералізації та прискорення узгодження проектної документації, не кажучи вже про пільгове кредитування та інші стимули.
За словами Куюна, під час створення підземних сховищ не варто ставити за мету будівництво саме великих об’єктів, оскільки вони більш вразливі до комплексних ракетних ударів.
«А ось якщо кожен імпортер побудує свої невеликі сховища об’ємом 3–4–5–10 тис. куб. м, це вже буде набагато стійкіша конструкція. Але в будь-якому разі потрібно розуміти, що швидко це не відбудеться — півтора-два роки, якщо почати сьогодні», — вважає він.
На думку експерта, необхідно донести до громадян, муніципальних установ і державних організацій, а також приватних компаній необхідність створення запасів палива. «Розподілений між споживачами запас дозволить запобігти ажіотажу та надмірному миттєвому навантаженню на систему постачання у разі кризової ситуації», – зазначив директор А-95.
За його інформацією, РФ завдала нових ударів по мосту в Маяках (траса з Рені на «велику землю») та удар реактивним «шахедом» по цистерні з мастилом на тій самій трасі.
«Гадаю, під час планування стратегії забезпечення нафтопродуктами на найближчі місяці про Південь краще забути (…). Це означає, що все навантаження ляже на сухопутний кордон, який і так максимально перевантажений. Все це свідчить про те, що система стає менш диверсифікованою, що несе відповідні ризики», – написав Куюн.
Як він пояснив, ворог поступово відрізає Україні південний маршрут постачання палива, що є потрійним ударом у вигляді скорочення каналів постачання, скорочення споживання через переорієнтацію «морського» експорту на «колеса», а також збільшення навантаження та зниження пропускної спроможності кордону для імпорту палива.
Разом з тим РФ вже атакує в Україні не тільки нафтобази, а й АЗС із бензовозами.
Як повідомлялося, Нафтогазова асоціація України (НАУ) ініціює перед урядом надання паливній галузі доступу до кредитів під 10%, що можливо зробити завдяки розширенню дії постанови Кабміну
№ 594 на всі види бізнесу з метою створення підземних резервуарів для зберігання нафтопродуктів у рамках реконструкції існуючих нафтобаз.
Про це, зокрема, повідомив президент НАУ Ярослав Старовойтенко на онлайн-зустрічі з представниками бізнесу, організованій парламентським комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики на початку цього тижня.
Після відновлення обов’язкової статистичної звітності українським підприємствам у 2026 році знову необхідно дотримуватися встановлених Держстатом строків подання даних. При цьому, як зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club, набір статистичних форм для різних компаній відрізняється і залежить від виду діяльності та включення підприємства до конкретного державного статистичного спостереження.
Як дізнатися, що має подавати конкретна компанія
Держстат використовує сервіс «Моя звітність», у якому підприємство може перевірити перелік форм, за якими його залучено до статистичних спостережень. Для отримання інформації необхідний кваліфікований електронний підпис — КЕП.
Крім того, на офіційному порталі Держстату опубліковано календар подання форм державних статистичних спостережень і фінансової звітності на 2026 рік.
Залежно від діяльності компанії статистика може запитувати інформацію про виробництво, продажі, послуги, кількість працівників і заробітну плату, вантажні та пасажирські перевезення, сільське господарство, зовнішньоекономічні операції та інші показники. Перелік форм на 2026 рік опублікований самим Держстатом.
При цьому фінансову звітність до органів статистики подають юридичні особи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати таку звітність відповідно до законодавства. Держстат, зокрема, вказує це в календарі звітності на 2026 рік.
Чи потрібно звітувати ФОП
Більшість фізичних осіб — підприємців статистичну звітність не подають. Однак ФОП може бути включений до конкретного державного статистичного спостереження залежно від виду діяльності. У такому разі відповідна форма з’являється в «Кабінеті респондента», і її необхідно подати у встановлений строк.
Держстат наводить як приклади ФОП, які займаються промисловим виробництвом, пасажирськими або вантажними автомобільними перевезеннями.
Як подавати звіти
Звітність можна подавати в електронному вигляді через офіційний безкоштовний «Кабінет респондента» або через сумісне спеціалізоване програмне забезпечення. Кабінет показує форми, що стосуються безпосередньо конкретного підприємства або ФОП, строки їх подання та інструкції.
Які передбачені штрафи
За даними Opendatabot із посиланням на чинні норми адміністративної відповідальності, за неподання статистичної звітності, порушення строків, подання неповних або недостовірних відомостей для громадян передбачено штраф 51–85 грн, а для посадових осіб і ФОП — 170–255 грн. За повторне порушення відповідальність може бути вищою.
На практиці середній розмір накладеного Держстатом штрафу у 2020–2025 роках становив близько 170 грн. За шість років було винесено 228 постанов на 38 862 грн.
Обов’язковість статистичної звітності була повністю відновлена з 5 липня 2025 року. Тому у 2026 році підприємствам уже не слід орієнтуватися на режим відстрочення, що діяв у перші роки повномасштабної війни.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Хорватії тривають пожежі. Основні пожежні операції наразі зосереджені в районі Оміша на південний схід від Спліта та на півострові Пелешац.
Найбільша пожежа почалася ввечері 13 серпня поблизу населеного пункту Локва-Рогозниця і через сильний вітер швидко поширилася в напрямку Оміша. Вогонь пройшов через соснові ліси та прибережну рослинність, пошкодив будинки, автомобілі та плавзасоби. За останніми оцінками хорватських служб, площа, охоплена вогнем, становить близько 900–1000 га.
Ситуація виявилася особливо складною через сильний вітер, який постійно змінював напрямок. Головний пожежний командир Хорватії Славко Туцакович охарактеризував те, що відбувалося вночі, як «вогняний шторм». У гасінні брали участь понад 150 пожежників, були залучені літаки Canadair та підрозділи з інших регіонів країни.
З найнебезпечніших районів евакуювали мешканців та численних туристів. У приймальному центрі в Оміші в певний момент перебувало близько 1,5 тис. евакуйованих. Деякі люди, рятуючись від вогню, що швидко наближався, прямували до моря.
Станом на середину дня 14 серпня медична допомога знадобилася 40 постраждалим. У лікарні Спліта залишаються 14 осіб, семеро з них перебувають у стані, що загрожує життю. У найбільш тяжко постраждалих діагностовано опіки значної площі тіла.
До середини дня ситуація поблизу Оміша помітно покращилася. Відкритого полум’я на основній пожежі вже не спостерігалося, пожежники перейшли до поливання та ліквідації окремих вогнищ. Однак служби продовжують працювати на території пожежі через небезпеку повторного загоряння.
Одночасно вранці 14 серпня виникла нова велика лісова пожежа на півострові Пелешац, у районі Куна Пелешка неподалік від Оребіча. Там горить сосновий ліс, через сильний вітер вогонь поширювався в бік населених пунктів і загрожував будинкам.
Через пожежі виникли й транспортні проблеми. У районі Оміша закривали дороги на узбережжі, а на Пелешаці було припинено рух на ділянці дороги Приздрина — Потом’є.
Таким чином, станом на 13:00–14:00 14 серпня найскладніша ситуація на узбережжі Хорватії зберігається в південній Далмації.
Посольство України в Хорватії рекомендувало українським громадянам тимчасово утриматися від поїздок до міста Оміш та прилеглих курортних районів Далмації через масштабні лісові пожежі.
Пожежа виникла ввечері 13 серпня в районі Локва-Рогозниця і швидко поширилася в напрямку Оміша. Станом на 14 серпня в регіоні зафіксовано пошкодження інфраструктури, часткові відключення електроенергії та перекриття ділянок головної прибережної траси. Тривають гасіння пожеж та евакуація населення.
Українцям, які вже перебувають у зоні надзвичайної ситуації, рекомендують уникати лісових масивів та районів загоряння, виконувати вказівки місцевої влади та рятувальних служб, а в разі оголошення евакуації негайно прямувати до визначених пунктів збору.
У разі загрози життю або здоров’ю громадянам України слід звертатися на гарячу лінію посольства: +385 91 605 10 10.
https://t.me/relocationrs/3456
13 серпня румунська державна компанія Nuclearelectrica розпочала контрольовану зупинку другого енергоблоку АЕС Чернаводе через тривале зниження рівня води в Дунаї, внаслідок чого єдина атомна електростанція країни тимчасово залишається без діючих реакторів.
Офіційне повідомлення Nuclearelectrica було надіслано Бухарестській фондовій біржі 13 серпня. Компанія зазначає, що рішення ухвалено через «значне й тривале зниження рівня води в Дунаї» з урахуванням прогнозів Національного інституту гідрології та водного господарства Румунії (INHGA).
Процедура контрольованого зниження потужності другого блоку розпочалася вранці. Директор АЕС Ромео Ур’ян раніше повідомив, що близько полудня потужність має знизитися до нуля, після чого блок буде відключено від національної енергосистеми.
Перший блок Чернаводе було зупинено з тієї ж причини 28 липня. Тоді компанія «Nuclearelectrica» також пояснила це рішення безпрецедентно низьким рівнем води в Дунаї внаслідок сильної посухи.
Кожен із двох діючих реакторів типу CANDU має потужність близько 706 МВт. Разом вони за нормальних умов роботи забезпечують приблизно 20 % виробництва електроенергії Румунії.
Ситуація з водним режимом залишається вкрай складною. За даними INHGA станом на ранок 13 серпня, витрата Дунаю при вході до Румунії в районі Базіаша становила всього 1 350 тис. куб. м на секунду.
Середньобагаторічний показник для серпня становить близько 3,9 тис. куб. м/с. Таким чином, нинішній стік відповідає лише приблизно 35% звичайного серпневого рівня.
Найважливіше полягає в тому, що офіційний гідрологічний прогноз поки що не передбачає помітного відновлення.
Це означає, що навіть стабілізація рівня Дунаю на нинішніх позначках поки що не дає достатніх підстав для швидкого повернення атомних блоків до експлуатації.
Перед зупинкою другого блоку влада Румунії вжила незвичайних інженерних заходів для спрямування більшої кількості води в бік Чернаводе.
На одній із ділянок було проведено контрольовані вибухові роботи на скельній перешкоді, поглиблювалося русло, а чотири завантажені камінням баржі було спеціально затоплено для часткового перенаправлення води з рукава Бала в основне русло Дунаю.
Ці заходи тимчасово дали результат. Після затоплення барж рівень у районі Чернаводе виявився приблизно на 8 см вищим за розрахункову траєкторію, що дозволило додатково утримувати другий реактор у роботі ще кілька днів.
Однак у довгостроковій перспективі компенсувати відсутність води інженерними роботами не вдалося.
Для відновлення Чернаводе важливі не стільки локальні опади безпосередньо біля станції, скільки дощі на великій території верхнього та середнього басейну Дунаю, насамперед у Німеччині, Австрії, Словаччині, Угорщині та далі вниз за течією.
Поточний десятиденний прогноз показує першу помітну зміну погоди у верхній частині басейну 18 серпня. У Відні 17 серпня прогнозуються грози, а 21 серпня — дощ. У Братиславі 17 серпня очікуються зливи, 18 серпня — локальні грози.
Однак далі вниз за течією ситуація менш сприятлива. Для Будапешта до 22 серпня істотних опадів поки що не прогнозується. У Белграді також очікується переважно суха та спекотна погода.
Безпосередньо в Чернаводі прогноз до 22 серпня практично повністю сухий, причому після 17 серпня температура знову може піднятися вище 30 градусів.
З поєднання гідрологічних та метеорологічних прогнозів випливає, що до 20 серпня істотного поліпшення очікувати не варто.
Оптимістичний сценарій — сильні опади пройдуть в Австрії та Словаччині 17–18 серпня, новий фронт настане близько 21 серпня, після чого рівень Дунаю почне помітно зростати. Тоді технічні передумови для підготовки запуску можуть з’явитися приблизно 23–26 серпня.
Базовий сценарій — опади виявляться помірними і лише зупинять подальше зниження рівня. Тоді перезапуск більш імовірний в останній тиждень серпня, приблизно 26–31 серпня.
Негативний сценарій — дощі будуть локальними, а спека в середній і нижній течії збережеться. Тоді обидва блоки можуть залишатися відключеними й на початку вересня.
Для компенсації втраченої генерації влада задіє кілька джерел.
Міністерство енергетики розраховує на зростання вітрової генерації: у найближчі дні середня потужність оцінюється приблизно в 525 МВт, а в окремі періоди може сягати 1,56 ГВт.
Крім того, до резерву введено вугільний енергоблок Rovinari 4 потужністю 330 МВт, а компанія Hidroelectrica має забезпечити щонайменше близько 300 МВт доступної додаткової потужності в межах наявних водних ресурсів. Також Румунія розпочала закупівлю електроенергії в України.
Загальна транскордонна пропускна здатність румунської енергосистеми для імпорту становить близько 4 ГВт. Влада розглядає, зокрема, постачання електроенергії з півдня Європи через Болгарію.
При цьому зупинка «Чернаводе» підвищує цінові ризики.
