Як повідомляє Relocation, правлячі партії Португалії запропонували реформувати програму інвестиційного дозволу на проживання (ВНП), відому як «золота віза», знизивши мінімальний обсяг інвестицій у наукові дослідження з 500 тис. євро до 250 тис. євро та відкривши нову можливість отримання резидентства через фінансування соціальних проєктів від 250 тис. євро Водночас пропонується посилити вимоги до інвестиційних фондів, через які іноземці оформлюють ВНЖ.
Основні зміни стосуються інвестиційних фондів, які після скасування можливості отримання «золотої візи» через купівлю нерухомості у 2023 році стали одним із основних інструментів участі в програмі. Наразі іноземний інвестор може претендувати на отримання посвідки на проживання, вклавши не менше 500 тис. євро у португальський інвестиційний фонд, що відповідає встановленим вимогам і не пов’язаний з нерухомістю. При цьому фонд повинен існувати не менше п’яти років на момент інвестування, а щонайменше 60 % його вкладень мають припадати на компанії, зареєстровані в Португалії.
Нова ініціатива зберігає мінімальну суму інвестицій на рівні 500 тис. євро, однак передбачає підвищення обов’язкової частки вкладень у португальські компанії до 70%. Причому кошти мають спрямовуватися безпосередньо на збільшення капіталу або квазіакціонерне фінансування підприємств.
Початкова редакція поправок передбачала підвищення цієї частки до 80%, проте згодом вимога була пом’якшена. Таким чином, влада має намір обмежити використання фондів, які переважно купують акції португальських компаній, що вже котируються на біржі. Під час таких операцій гроші надходять колишнім власникам цінних паперів, а не безпосередньо підприємствам.
Натомість держава планує стимулювати приплив нового капіталу в національний бізнес, фінансування виробничих проєктів, технологічний розвиток та створення робочих місць.
За інформацією португальського економічного видання ECO від 16 листопада, запропоновані зміни потенційно торкнуться 24 відкритих інвестиційних фондів з активами під управлінням близько 1,9 млрд євро. При цьому майже 1 млрд євро з зазначеної суми інвестовано в акції компаній, що торгуються на португальській фондовій біржі.
Ще однією важливою зміною стане зниження мінімальних інвестицій у науково-дослідну діяльність з 500 тис. євро до 250 тис. євро. Кошти мають спрямовуватися на дослідження, що проводяться державними або приватними науковими організаціями, включеними до національної науково-технологічної системи Португалії. Крім того, пропонується створити новий інвестиційний напрям, що передбачає отримання посвідки на проживання за інвестиції від 250 тис. євро у будівництво або реконструкцію соціальних закладів. Йдеться про об’єкти соціальної підтримки дітей, молоді, людей похилого віку та осіб з інвалідністю, а також центри інтеграції іноземних громадян та осіб, які отримали міжнародний захист.
Інвестування має здійснюватися через визначені законодавством державні установи, суспільно корисні фонди, благодійні організації та інші уповноважені структури.
При цьому нова соціальна програма не означає повернення можливості отримання «золотої візи» шляхом звичайної купівлі житлової нерухомості. Згідно з переглянутим законопроектом, нові вимоги передбачається застосовувати лише до заяв на інвестиційний дозвіл на проживання, поданих після 1 травня 2027 року. Таким чином, уже оформлені дозволи на проживання та раніше подані заяви не повинні автоматично підпадати під нові інвестиційні умови.
Поправки поки що не прийняті остаточно. Станом на 20 листопада вони очікують на розгляд у парламентському комітеті, а остаточне голосування щодо державного бюджету на 2027 рік заплановано на 24 листопада.
Для набрання змінами чинності необхідне завершення законодавчої процедури. Програма інвестиційного резидентства Португалії, офіційно названа Autorização de Residência para Investimento (ARI), діє з 2012 року. Вона дозволяє громадянам держав, що не входять до ЄС, отримувати дозволи на проживання за умови виконання встановлених інвестиційних вимог.
Спочатку однією з найпопулярніших можливостей було придбання нерухомості, проте в жовтні 2023 року цей механізм виключили з програми. Після цього основними напрямками стали інвестиційні фонди, фінансування наукових і культурних проєктів, створення робочих місць та капіталізація португальських компаній.
У суботу та неділю, 21–22 листопада, у низці регіонів України прогнозуються дощі та мокрий сніг, а в окремих областях вночі та вранці на дорогах місцями утворюватиметься ожеледь, повідомляє Укргідрометцентр. У суботу вночі в північно-східній частині країни очікується помірний дощ, у західних областях – невеликий дощ і мокрий сніг, на решті території істотних опадів не прогнозується. Вдень невеликі дощі пройдуть у більшості регіонів, за винятком південних і східних областей.
Вітер переважно західний, 7–12 м/с, у Карпатах та східних областях, а вночі також у більшості центральних та Запорізькій областях пориви сягатимуть 15–20 м/с.
Температура повітря вночі становитиме 2–7 °C, вдень — 9–14 °C, у західних і північних областях — 2–7 °C. У Карпатах протягом доби очікується близько 0 °C.
У Києві в суботу вночі без значних опадів, вдень — невеликий дощ. Вітер західний, 7–12 м/с. Температура повітря вночі та вдень становитиме 5–7° тепла.
У неділю, 22 листопада, вночі в Україні, крім західних областей, а вдень у північній частині очікуються невеликі дощі та мокрий сніг. На решті території істотних опадів не прогнозується.
У неділю вночі та вранці у західних, північних та більшості центральних областей на дорогах місцями прогнозується ожеледь. Вітер буде південно-західним, 7–12 м/с, з поривами до 15–20 м/с у західних областях. Температура вночі становитиме від 2° тепла до 4° морозу, вдень – 0-5° тепла, тоді як у південних, східних та Дніпропетровській областях протягом доби очікується 2-8° тепла.
У Києві в неділю прогнозується невеликий мокрий сніг. Вночі та вранці на дорогах місцями ожеледиця. Вітер південно-західний, 7–12 м/с. Температура повітря вночі становитиме 1–3° морозу, вдень – 3–5° тепла.
Міжнародна виставка сільськогосподарської техніки EIMA International 2026, що відбулася 10–14 листопада в італійській Болоньї, продемонструвала нові технології точного внесення засобів захисту рослин, автоматизованого зрошення, механізації садівництва та використання штучного інтелекту в аграрному виробництві. Деякі розробки дозволяють скоротити застосування агрохімікатів до 95%, а витрати на окремі операції з обрізки виноградників — до 75%, повідомляє міжнародна інформаційно-аналітична платформа EastFruit.
У 47-й виставці EIMA International взяли участь близько 1800 компаній, зокрема 690 іноземних експонентів із 45 країн. Виробники представили близько 60 тис. моделей сільськогосподарської техніки, обладнання та комплектуючих. За даними організатора FederUnacoma, виставку відвідали близько 370 тис. осіб, що на 7% більше, ніж у 2024 році.
Одним із найперспективніших напрямків стала технологія адресного внесення засобів захисту рослин. Швейцарська компанія Ecorobotix представила розширену лінійку інтелектуальних обприскувачів ARA, зокрема моделі ARA200, ARA900 та ARA1200.
Обладнання використовує технологію Plant-by-Plant AI, засновану на комп’ютерному зорі та алгоритмах штучного інтелекту. Система розпізнає рослини та забезпечує локальне внесення препаратів замість суцільної обробки поля.
За заявою виробника, така технологія дозволяє скоротити витрату засобів захисту рослин до 95%. Однак фактична економія залежить від культури, що вирощується, заростання ділянки, умов експлуатації та налаштувань обладнання.
Директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації та керівниця сайту EastFruit Катерина Звєрєва зазначає, що під час впровадження інтелектуальних обприскувачів аграріям необхідно оцінювати не лише скорочення витрат препаратів, а й вартість обладнання, продуктивність, витрати на обслуговування та вплив обробки на врожайність.
Ще одним напрямком виставки стали цифрові системи управління зрошенням. Італійська компанія Farmfront представила платформу Digital Irrigation IA Next Gen, яка використовує штучний інтелект для дистанційного керування поливальними машинами.
Розробка Clear Drop Tech Irrigation Brainbox аналізує дані теплових і мультиспектральних камер і може керувати рухом дощувальної установки та режимами подачі води.
Компанія CET Electronics представила систему Irrivision, яка об’єднує зображення рослинного покриву з кліматичними даними для оцінки водного стану винограду та ківі. Технологія проходила польові випробування в рамках європейських дослідницьких проєктів.
Подібні рішення дають змогу переходити від поливу за заздалегідь встановленим графіком до управління водними ресурсами на основі фактичного стану рослин, погодних умов та показників вологості.
У сегменті садівництва та виноградарства особливу увагу привернули технології механізації трудомістких операцій. Німецька компанія ERO представила систему Asymmetric Taille Rase для попередньої обрізки виноградної лози. Обладнання використовує оптичні датчики для визначення положення пагонів та автоматичного коригування висоти зрізу.
За оцінкою виробника, витрати на відповідну операцію можуть знизитися приблизно на 75% порівняно з ручною обрізкою виноградників, сформованих за системою Гюйо. Реальна економія залежить від конструкції насаджень, вартості праці та необхідності подальшої ручної обробки.
Крім того, на виставці були представлені роботизовані системи захисту садів. У рамках проєкту LIFE APOLLO розробляється автономна платформа з ультрафіолетовими лампами UV-C для боротьби з хворобами яблуневих садів та оливкових насаджень. Проєкт розрахований до листопада 2027 року і наразі перебуває на стадії випробувань.
Розвиток автоматизації торкнувся й спеціалізованої сільськогосподарської техніки. Зокрема, гібридне рішення New Holland T4F e-Source з електричними знаряддями Nobili та Tecnovict передбачає потенційну економію палива до 50 % та підвищення продуктивності приблизно на 8 % порівняно з традиційним виконанням відповідних операцій.
Окремий напрям склали технології захисту врожаю та виробництва агротекстилю. Грецька компанія Thrace Group продемонструвала покриття для теплиць, ягідних господарств та розплідників, включаючи матеріали для придушення бур’янів, захисту рослин від несприятливих температур та регулювання мікроклімату.
Компанія також розвиває технології повторного використання та переробки полімерів, що відповідає зростаючому попиту аграрного сектору на матеріали з тривалим терміном експлуатації та можливістю подальшої переробки.
Технології післязбиральної обробки продукції представив Університет Фоджі, який продемонстрував можливості застосування спектроскопічних та гіперспектральних датчиків, комп’ютерного зору та штучного інтелекту для оцінки якості овочів та фруктів.
Як зазначає EastFruit, для плодоовочевих господарств, зокрема українських виробників, основний економічний ефект таких розробок пов’язаний із потенційним скороченням витрат на робочу силу, воду, паливо та агрохімікати, а також із підвищенням якості продукції.
При цьому впровадження цифрових технологій вимагає індивідуальної оцінки окупності. Виробникам необхідно враховувати вартість обладнання, доступність сервісного обслуговування, продуктивність на гектар, витрати ресурсів та можливість використання техніки протягом кількох сезонів.
За оцінкою FederUnacoma, вартість виробництва італійської галузі сільськогосподарського машинобудування у 2026 році може скоротитися на 4,3%, до 13,7 млрд євро.
Як повідомляє Fixygen, міжнародна платіжна система Visa оголосила про розширення можливостей попереднього фінансування транскордонних переказів із використанням стейблкоінів в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Відповідна програма реалізовуватиметься через платіжну інфраструктуру Visa Direct.
Як повідомила компанія 18 листопада 2026 року, новий механізм дозволить клієнтам, які відповідають встановленим вимогам, використовувати підтримувані стейблкоіни для фінансування міжнародних платежів, при цьому кінцеві одержувачі отримуватимуть кошти у звичайній національній валюті.
Першим партнером Visa в рамках регіональної пілотної програми стане сінгапурська платіжна компанія dtcpay.
Передбачається, що використання цифрових активів для попереднього фінансування платежів дозволить компаніям гнучкіше управляти ліквідністю та забезпечувати проведення транскордонних операцій поза стандартним банківським часом.
У традиційній моделі міжнародних платежів фінансовим організаціям часто доводиться заздалегідь розміщувати кошти на рахунках у різних країнах, щоб забезпечити своєчасне виконання переказів.
Використання стейблкоїнів потенційно дозволяє зменшити залежність від окремих часових обмежень та пришвидшити рух ліквідності між фінансовими системами.
При цьому одержувачу платежу не потрібно самостійно купувати чи зберігати криптовалюту. Розрахунки з його боку здійснюватимуться у фіатних грошах.
У Visa наголошують, що розвиток подібних рішень спрямований на інтеграцію блокчейн-інфраструктури з існуючими міжнародними платіжними системами.
Новий проєкт став продовженням раніше розпочатої програми компанії щодо використання цифрових активів у міжнародних розрахунках.
У 2025 році Visa запустила пілотні проєкти з попереднього фінансування та виплат із використанням стейблкоїнів. У жовтні 2026 року відповідний механізм перейшов до комерційної експлуатації в США у співпраці з компанією Inyo Global.
Тепер Visa має намір розширити застосування технології на азіатські ринки, де спостерігається високий попит на міжнародні платежі та послуги з управління транскордонною ліквідністю.
У компанії уточнюють, що регульовані послуги, пов’язані безпосередньо з цифровими активами, надаватимуться незалежними ліцензованими партнерами.
Розширення програми Visa свідчить про зростаючий інтерес великих міжнародних платіжних операторів до використання стейблкоінів не стільки як інвестиційних інструментів, скільки як елемента фінансової інфраструктури.
Visa є однією з найбільших міжнародних платіжних компаній. Її мережа забезпечує проведення платіжних операцій між споживачами, підприємствами, фінансовими установами та державними організаціями у понад 200 країнах і територіях.
VISA, АЗІЯ, блокчейн, платіж, стейблкоин