Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

СК «Країна» збільшить статутний капітал до 145 млн грн

Страхова компанія “Країна” (Київ) збільшить статутний капітал до 144,999 млн грн шляхом проведення додаткової емісії на суму 20 млн грн.

Як повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР, таке рішення прийняли збори її акціонерів 7 травня.

Додатково буде випущено 15,504 млн простих іменних акцій існуючої номінальної вартості 1,29 грн.

Згідно з інформацією Вячеслав Супруненко є власником пакету акцій у розмірі 96,897 млн акцій компанії, що становить 99,997987% від загальної кількості акцій.

СК “Країна” працює на страховому ринку України з 1994 року.

За даними НБУ, компанія посідала 18 позицію по зібраних преміях серед non-life страховиків України за підсумками 2025 року.

, ,

Leléka з піснею Ridnym увійшла до топ-10 «Євробачення-2026»

Представник Болгарії виконавиця DARA перемогла у міжнародному пісенному конкурсі “Євробачення-2026” у австрійському місті Відень.

Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, у ніч на 17 травня у австрійському Відні відбувся фінал пісенного конкурсу “Євробачення-2026”, переможцем якого став представник Болгарії виконавиця DARA з піснею Bangaranga.

До п’ятірки фіналістів також увійшли: Ізраїль, Румунія, Австралія і Італія.

Українська виконавиця Leléka з піснею Ridnym за результатами голосування національних журі країн-учасниць розмістилася на 15 місці з 54 балами. Найвищий бал 12 Україні поставило лише національне журі Швейцарії, а 10 балів – Азербайджана. Після глядацького голосування Україна перемістилася на 9 місце, отримавши від глядачів 167 балів.

Загалом у фіналі конкурсу брали участь виконавці від 25 країн: Данії: Søren Torpegaard Lund – Før Vi Går Hjem, Німеччина (Sarah Engels – Fire), Ізраїлю: Noam Bettan – Michelle, Бельгії: ESSYLA – Dancing on the Ice, Албанії: Alis – Nân, Греції: Akylas – Ferto, України: Leléka – Ridnym, Австралії: Delta Goodrem – Eclipse, Сербії: LAVINA – Kraj mene, Мальти: Aidan – Bella, Чехії: Daniel Žižka – Crossroads, Болгарії: DARA – Bangaranga, Хорватії: LELEK – Andromeda, Великої Британії: LOOK MUM NO COMPUTER – Eins, Zwei, Drei, Франції: Monroe – Regarde!, Молдови: Satoshi – Viva, Moldova!, Фінляндії: Linda Lampenius x Pete Parkkonen – Liekinheitin, Польщі: ALICJA – Pray, Литви: Lion Ceccah – Sólo Quiero Más, Швеції: FELICIA – My System, Кіпру: Antigoni – JALLA, Італії: Sal Da Vinci – Per Sempre Sì,Норвегії: Jonas Lovv – Ya Ya Ya, Румунії: Alexandra Căpitănescu – Choke Me і Австрії: COSMÓ – Tanzschein.

Як повідомлялося, представник Австрії виконавець JJ переміг у міжнародному пісенному конкурсі “Євробачення-2025” у шведському місті Базель. Відповідно 70-й ювілейний конкурс “Євробачення-2026” відбувався у Відні (Австрії) на найбільшій критій арені країни Wiener Stadthalle.

Представники України за час участі у “Євробаченні” завжди проходили у фінал, а також жодного разу не займали останнє місце на конкурсі.

Україна дебютувала на “Євробаченні” 2003 року, а вже 2004 року українська співачка Руслана з піснею Wild Dances перемогла в конкурсі та принесла країні право провести “Євробачення” в Україні.

У 2016 році, після річної паузи, Україну на конкурсі представляла співачка Джамала з піснею “1944”, яка стала переможницею, і 2017 року Україна знову приймала “Євробачення”.

У 2019 році Україна не брала участі в конкурсі у зв’язку із суспільною критикою переможниці нацвідбору співачки Maruv через її виступ у РФ.

У 2020 році “Євробачення” не проводилося у звичному конкурсному форматі через пандемію COVID-19. А уже в 2021 році на “Євробаченні” Україну представляв електро-фолк-гурт Go_A, який посів п’яте місце у фіналі конкурсу.

У 2022 році український гурт Kalush Orchestra з піснею Stefania переміг на “Євробаченні”, але через війну “Євробачення-2023” приймала Велика Британія від імені України.

У 2023 році на “Євробаченні” Україну представляв гурт Tvorchi з піснею Heart Of Steel, який посів шосте місце.

У 2024 році на “Євробаченні” Україну представляв дует виконавиць Alyona Alyona & Jerry Heil з піснею “Teresa & Maria”, який посів третє місце.

У 2025 році гурт Ziferblat з піснею Bird Of Pray посів 9-те місце на “Євробачення-2025”.

Загалом Україна понад 20 разів брала участь у пісенному конкурсі “Євробачення” і тричі перемагала (Руслана, Джамала, Kalush Orchestra). Ще 6 разів Україна потрапляла до п’ятірки фіналістів: Вєрка Сердючка (2-ге місце), Ані Лорак (2-ге), Злата Огнєвіч (3-тє), Alyona Alyona & Jerry Heil (3-тє), Міка Ньютон (4-те) і Go_A (5-те).

, ,

ЖЦПК планує інвестувати близько 50 млн грн у розвиток виробництва

Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) планує у 2026 році інвестувати у розвиток виробництва близько 50 млн грн власних коштів в удосконалення техпроцесiв виготовлення продукції для зменшення її собiвартостi, придбання нового обладнання для розширення асортименту продукції та покращення її якості.

Згідно з матеріалами фінансового звіту підприємства за 2025 рік, оприлюдненому у системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), у найближчій перспективі планується придбати автоматичну лінію по виготовленню чотирьохклапанного гофроящика з триколiрним друком (46,5 млн грн), а також автоматичну пакувальну лінію для гофропродукцiї (8,5 млн грн).

Крім того, планується придбати сонячну електростанцiю потужнiстю 500 кВт (9,5 млн грн).

У звіті не вказано суму інвестованих у розвиток коштів у 2025 році, але зазначається, що комбінат за останнi п’ять рокiв придбав основнi засоби виробничого призначення на загальну суму 160,91 млн грн, зокрема, машини і обладнання на 125,3 млн грн.

При цьому більша частина коштів була інвестована у 2024 році (55,9% загальної суми інвестицій), тоді як у 2025 році – 3% (2021 – 20%, 2022 – 9,5%, 2023 – 11,6%).

За даними звіту, ЖЦПК у 2025 році збільшив чистий прибуток на 85% порівняно з 2024 роком – до 9,85 млн грн за зростання чистого доходу на 19,2% – до 524,3 млн грн.

На експорт було поставлено 2,6% обсягу продажів (13,9 млн грн), зокрема, у Польшу, Молдову та Латвію.

ЖЦПК має потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, обгортковий папір) – 40,3 тис. тонн на рік, картонного виробництва (картон коробковий та картон-основа склеєного картону) – 50 тис. тонн, гофрокартону – 100 млн кв. м, горбкуватих прокладок для яєць – 48 млн шт. на рік.

Як повідомлялось, ЖЦПК минулого року незначно наростив випуск гофротари – до 19,9 млн кв. м. Випуск тарного картону зменшився на 4,4% – до 10,4 тис. тонн, тоді як обгорткового паперу зріс на 38,4% – до 5,2 тис. тонн.

Станом на перший квартал 2026 року, за даними НКЦПФР, у складі акціонерів – Melfort Trading (21,118%), Hangli InternationaL Holdings (20,154%), Halefield Holdings (майже 12,09%), Grammel Holdings (майже 10%), а також пов’язаний з бізнесменом Костянтином Григорішиним ПЗНВІФ “Сьомий” ТОВ “КУА “Сварог Ессет Менеджмент” – 17,65% та ФК “Мерідіан” – майже 8,64%.

,

Чистий збиток КЗРК зріс до 379 млн грн

Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) за підсумками роботи в січні-березні поточного року наростив чистий збиток у 4,4 раза у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 378,948 млн грн з 85,925 млн грн.

Згідно з проміжним звітом КЗРК, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, за цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 135,457 млн грн з 705,526 млн грн.

Нерозподілений прибуток на кінець березня-2026 становив 144,526 млн грн.

КЗРК у І кв-2026 знизив виробництво залізної руди (агломераційна та доменна) у 4,7 рази – до 50 тис. тонн з 236 тис. тонн у першому кварталі 2025 року. Частка експорту склала 88,8% від загального обсягу продаж (89,11%).

Затверджені виробничі потужності по видобутку залізної руди станом на перший квартал 2026 року складають 269 тис. тонн (на І кв.-2025 – 483 тис. Тонн), фактичний видобуток сирої руди склав 68,2 тис. тонн (294,3 тис. тонн). Ступінь використання виробничих потужностей у першому кварталі 2026 року склала 25,3% (у першому кварталі 2025 року – 60%).

Основні клієнти (більше 5% у загальній сумі виручки) в 1 кварталі 2026 року – “U. S. Steel Košice, s.r.o.”, Lentіmex spol.s.r.o., KІZARA GROUP LTD, ТОВ “МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ”. Продаж продукції КЗРК здійснюється на внутрішньому та зовнішньому (Словаччина, Чехія, Сербія, Австрія) ринках.

На 2026 рік планується випуск товарної продукції в обсязі 3 млн тонн з середнім якісним показником 56,86% Fe.

У першому кварталі 2026 року зовнішні інвестиції та кредитні кошти товариством не залучались, фінансування господарської діяльності здійснювалось за рахунок власних коштів. Обсяг капітальних вкладень товариства за 1 квартал 2026 рік склав 25,422 млн грн (за перший квартал 2025 року – 48,343 млн грн).

Згідно з проміжним звітом за 4-й кв-2025, у зв’язку з неможливістю забезпечувати заробітну плату на рівні споріднених підприємств, до якої з 2025 року додалось неможливість своєчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати, у 2025 році з підприємства звільнилось 1375 працівників. Наявна чисельність працівників виробничого категорії персоналу не дозволяє забезпечити основні виробничі процеси. Для зупинення відтоку кадрів слід профінансувати повністю погашення заборгованості із заробітної плати, забезпечити її своєчасну виплату та релевантний розмір

У звіті за 1-й кв-2026 зазначається, що незважаючи на складне становище зі збутом готової продукції у зв’язку з триваючою агресією РФ, наразі на шахтах комбінату продовжуються роботи з будівництва наступних горизонтів: ш. “Тернівська” – гор. 1500м, ш. “Козацька” – гор. 1500м, ш. “Покровська” – гор.1415м, ш. “Криворізька” – гор. 1465м.

Як повідомлялось, КЗРК за 9 міс.-2025 наростив чистий збиток в 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 487,217 млн грн, чистий дохід за цей період знизився на 41,6% – до 1 млрд 601,822 млн грн.

Річний звіт за 2025 рік наразі не оприлюднено.

КЗРК завершив 2024 рік з чистим збитком 2 млрд 14,015 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 63,411 млн грн. Чистий дохід у 2024 році складав 3 млрд 443,081 млн грн, у 2023-му – 5 млрд 577,923 млн грн.

Комбінат у 2024 році видобув 1,693 млн тон сирої руди, обсяг товарної руди склав 1,370 млн тон, план на 2025 рік – 4,385 млн тон сирої руди, товарної – 3,6 млн тон.

Як повідомлялось, ТОВ “Твій енергопостачальник” (Київ) 23 травня 2025 року звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство КЗРК через заборгованість у оплаті за використану е/е. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про відкриття провадження про банкрутство КЗРК 9 червня поточного року.

КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У його складі – чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Батьківщина”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім.Орджонікідзе, потім ім.Леніна).

За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, основним акціонером КЗРК є компанія Starmіll Lіmіted (Кіпр), якій належить 99,8812% його акцій. Оперативний контроль на комбінаті до введення процедури банкротства здійснювала група “Приват”.

У травні 2023 року Україна запровадила санкції проти десятків пов’язаних із російськими фізособами іноземних компаній, які володіють великими активами в Україні, зокрема КЗРК. Частину цих активів вже було заарештовано, однак санкції відкривали шлях до їхньої конфіскації. Відповідний указ президента №279 від 12 травня опубліковано на сайті глави держави. Зокрема, до переліку юросіб увійшла компанія Starmіll Lіmіted, якій належить 99,89% КЗРК під оперативним контролем групи “Приват”.

Статутний капітал підприємства – 1 млрд 991,233 млн грн.

,

Зміна реального ВВП у фактичних цінах відносно попереднього періоду в 2014-2024 рр.

Зміна реального ВВП у фактичних цінах відносно попереднього періоду в 2014-2024 рр.

Ринок квартир у В’єтнамі зіткнувся з різким падінням попиту

Ринок квартир у В’єтнамі різко охолов після періоду стрімкого зростання цін: девелопери стикаються зі зменшенням кількості угод, обережністю покупців та необхідністю стимулювати продажі.

За даними місцевих ЗМІ, попит на квартири помітно знизився на тлі високих процентних ставок, інфляційного тиску та загальної геополітичної нестабільності. Міністерство будівництва В’єтнаму також фіксує зниження обсягу угод по країні, що підтверджує перехід ринку від фази ажіотажного зростання до більш вибіркового попиту.

При цьому проблема ринку не зводиться лише до падіння інтересу покупців. У В’єтнамі зберігається дисбаланс пропозиції: у найбільших містах, насамперед Ханої та Хошиміні, доступного житла, як і раніше, не вистачає, тоді як значна частина нових проєктів належить до дорожчого сегмента. Vietnam Investment Review зазначає, що в I кварталі 2026 року Ханой і Хошимін продовжували стикатися з розривом між попитом і пропозицією через дефіцит доступних квартир.

Найбільш болючим фактором залишається вартість житла. У Ханої ціни на нові квартири в I кварталі 2026 року продовжили зростати і досягли в середньому близько 128 млн донгів за кв. м, тоді як вторинний ринок вже почав демонструвати ознаки цінової корекції. Зростання цін девелопери пояснюють підвищенням вартості будівельних матеріалів, фінансування та землі.

У Хошиміні динаміка відрізняється: після зростання цін у 2025 році ринок почав охолоджуватися, а в окремих районах ціни знизилися на 1-7%, що частково стимулювало попит.

Уряд В’єтнаму намагається стримати перегрів ринку та розширити пропозицію доступного житла. Раніше прем’єр-міністр Фам Мінь Чін закликав прискорити будівництво житла, спростити адміністративні процедури та розвивати соціальне житло, оскільки зростання цін зробило купівлю нерухомості недоступною для багатьох сімей.

Додатковий тиск на ринок створюють плани влади обмежити спекулятивний попит. У січні 2026 року Reuters повідомляло, що В’єтнам готує податкові заходи проти спекуляцій на ринку нерухомості, де у 2025 році квартири подорожчали на 20-30%, а земельні ділянки — на 20-25%.

Таким чином, в’єтнамський ринок квартир входить у більш складну фазу: ціни залишаються високими, доступної пропозиції не вистачає, але попит уже не готовий автоматично поглинати нові об’єкти за будь-яку ціну. Для девелоперів це означає необхідність переглядати цінову політику, пропонувати розстрочку, знижки та більш реалістичні умови купівлі. Для покупців — шанс на сильніші переговорні позиції, особливо на вторинному ринку та в районах, де пропозиція зростає швидше за попит.

, ,