Як повідомляє Сербський Економіст, український документальний фільм «Нічна зміна» режисерки Мегумі Лім увійшов до конкурсної програми 39-го Кінофестивалю Херцег-Нові, який відбудеться в Чорногорії з 22 по 28 серпня 2026 року.
Документальна секція фестивалю об’єднає 26 фільмів авторів із різних країн. З них 24 фільми змагатимуться за «Золоту мімозу», ще дві роботи покажуть поза конкурсом. Покази документальної програми відбудуться з 23 по 27 серпня у дворі будинку письменника Іво Андрича.
Україну представить фільм «Нічна зміна», знятий у 2025 році. Його авторка — документалістка та журналістка Мегумі Лім, яка працює в Києві та раніше співпрацювала з міжнародними ЗМІ в Японії та Китаї.
29-хвилинна стрічка розповідає про людей, які продовжують працювати в Харкові під час нічної комендантської години. Героями фільму стали співробітники служб і підприємств, які забезпечують життєдіяльність міста в умовах регулярних російських атак. Автори показують, як війна змінила нічне життя Харкова і як містяни зберігають звичний ритм, незважаючи на загрози.
«Нічна зміна» стала дебютною короткометражною документальною роботою Мегумі Лім. У 2025 році фільм отримав приз глядацьких симпатій Київського міжнародного фестивалю короткометражного кіно, а також був представлений на кількох міжнародних кінофестивалях.
У програмі фестивалю в Херцег-Нові також заявлені документальні стрічки зі США, Норвегії, Гренландії, Чаду, Палестини, Словенії, Боснії та Герцеговини, Німеччини, Ірану, Великої Британії, Азербайджану, Фінляндії, Франції, Іспанії, Швейцарії, Португалії, Колумбії, Сербії, Грузії, Швеції та Чорногорії.
Селектор документальної програми Володимир Перович зазначив, що в центрі цьогорічної програми — війна в Україні, ситуація в Палестині та Боснії, зміна клімату, спадщина колоніалізму, історична пам’ять, становище жінок та проблеми дорослішання.
Фестиваль відбудеться під гаслом «Усі кольори кіно» на кількох майданчиках Херцег-Нові. Окрім документальної секції, програма включає регіональні повнометражні фільми, європейське кіно, студентські роботи, телевізійні серіали та заходи для представників кіноіндустрії.
Вживання до п’яти чашок кави з кофеїном на день загалом є безпечним для більшості дорослих і може бути пов’язане зі зниженням ризику низки серцево-судинних захворювань, йдеться в новій науковій заяві Американської кардіологічної асоціації (AHA).
Документ було опубліковано 20 липня 2026 року в науковому журналі Circulation. Його автори проаналізували результати досліджень щодо впливу кофеїну на артеріальний тиск, рівень холестерину, серцевий ритм, ризик інсульту, ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності та діабету другого типу.
Для більшості дорослих безпечним вважається споживання до 400 мг кофеїну на добу. Це відповідає приблизно трьом-п’яти стандартним чашкам чорної кави об’ємом близько 240 мл кожна. При цьому фактичний вміст кофеїну може суттєво відрізнятися залежно від сорту зерен та способу приготування напою.
За даними AHA, вживання двох-чотирьох чашок кави на день пов’язане з нижчим ризиком серцевих захворювань, інсульту та серцевої недостатності. У деяких дослідженнях найнижчий ризик ішемічної хвороби серця відзначався у людей, які випивали дві-три чашки на день.
Регулярне вживання кави без цукру, сиропів та вершків також пов’язують зі зниженням ймовірності розвитку діабету другого типу. Однак дослідники підкреслюють, що користь може бути зумовлена не лише кофеїном, а й іншими біологічно активними сполуками, що містяться в каві та мають антиоксидантні й протизапальні властивості.
Додавання великої кількості цукру, солодких сиропів, вершків та інших наповнювачів може зменшити потенційну користь напою. Автори огляду також не рекомендують поширювати висновки щодо кави на енергетичні напої. Високі дози кофеїну та додаткові компоненти енергетиків можуть підвищувати артеріальний тиск і ризик порушення серцевого ритму.
Спосіб приготування кави також має значення. У нефільтрованій каві, зокрема еспресо, каві з френч-преса та каві по-турецьки, міститься кафестол, який може сприяти підвищенню рівня так званого «поганого» холестерину. При використанні паперового фільтра вміст цієї речовини значно знижується.
При цьому фахівці не вважають п’ять чашок універсальною рекомендацією для кожної людини. Реакція на кофеїн залежить від віку, генетики, швидкості обміну речовин, ліків, що приймаються, та стану здоров’я. У деяких людей навіть невелика кількість кави може викликати прискорене серцебиття, тривожність, підвищення тиску або порушення сну.
Більшість вивчених даних отримано в спостережних дослідженнях, тому вони вказують на зв’язок, але не доводять, що саме кава безпосередньо запобігає захворюванням. Американська кардіологічна асоціація наголошує на необхідності додаткових рандомізованих досліджень.
Джерело: ScienceAlert
У секції «Середньо-та довгостроковий ринок» УЕБ тривала торгівля ресурсами липня, серпня 2026 року. Загалом позиції на продаж чи купівлю природного газу формували 9 компаній: Укрнафта, ГПК Нафтогаз Трейдинг, Оператор ГТС України, ЛТК Електрум тощо. Загалом у секції продано 4350 тис. куб. м природного газу – ресурсу липня та серпня 2026 року в ГТС і ПСГ.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед». Загалом було укладено 56 угод загальним обсягом 1551 тис. куб. м.
Цього тижня європейські газові контракти знову подорожчали. M+1 TTF зростав кожну сесію: від 48,8 євро/МВт-г. на закритті попередньої п’ятниці до близько 57 євро/МВт-г. зранку, 17 липня (+15%). Головним драйвером стало відновлення бойових дій між США та Іраном і нові ризики для судноплавства через Ормузьку протоку. Статус протоки і розбіжності взаєморозуміння – залишаються дуже суперечливими. Ринок знову оцінює не лише фактичну доступність катарського СПГ, а й фрахт, страхування та готовність судновласників заходити в регіон.
Імпорт природного газу з європейського напрямку знаходився на рівні 1,6 млн куб. м на добу.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія продовжила до кінця 2026 року дію тарифних квот на імпорт цементу та окремих видів сталевої продукції. Після вичерпання встановлених обсягів поставки обкладаються додатковим митом у розмірі 50%.
Обмеження спочатку були введені з 1 січня до 30 червня 2026 року на підставі постанови уряду про захист галузей, що мають стратегічне значення для економіки Сербії. Однак дію цього заходу продовжили до 31 грудня, одночасно переглянувши частину квот та перелік товарних кодів.
Квотування поширюється на портландцемент, гарячекатаний та холоднокатаний прокат, арматурну сталь, гарячекатану катанку та окремі інші вироби з заліза та сталі.
Для деяких категорій також встановлено квоти на цвяхи та дріт, зварні труби, арматурні сітки та решітчасті конструкції. Товари, які не виробляються в Сербії, в окремих випадках були виведені з-під обмежень.
Додаткове мито додається до звичайної митної ставки. Наприклад, якщо стандартне мито становить 10%, після вичерпання квоти загальне навантаження на імпортера може сягнути 60%.
На першому етапі сукупний обсяг квот становив 421,1 тис. тонн. З них 250,35 тис. тонн припадало на цемент, 44,7 тис. тонн — на гарячекатаний прокат, близько 7,2 тис. тонн — на холоднокатану продукцію.
Ще 67,85 тис. тонн становили квоти на арматуру та катанку в рулонах, а 51 тис. тонн — на арматурну сталь у прутках.
Квоти розподілено між країнами з урахуванням їхньої частки в поставках на сербський ринок у 2020–2024 роках. Основні обсяги передбачені для Євросоюзу, Туреччини, Боснії та Герцеговини, Північної Македонії та Албанії.
Окремі країнові квоти отримала й Україна, яка в попередні роки постачала до Сербії прокат, арматуру, дріт та інші вироби з заліза й сталі.
Для гарячекатаного прокату загальна квартальна квота становить близько 22 тис. тонн. На продукцію українського походження припадає трохи більше 1 тис. тонн на квартал.
Ще близько 600 тонн на квартал передбачено для поставок з України арматури та гарячекатаної катанки в рулонах. Після вичерпання цих обсягів відповідна продукція може обкладатися додатковим митом у розмірі 50%.
У 2024 році Сербія імпортувала з України заліза та сталі на $23,15 млн, а готових виробів із заліза та сталі — ще на $9,55 млн.
При цьому не весь український експорт підпадає під нові обмеження. Застосування квот залежить від конкретного митного коду продукції.
Для українських металургійних та металообробних підприємств рішення Сербії означає, що невеликі регулярні партії зможуть надходити на пільгових умовах лише в межах встановлених квот.
Більш масштабні поставки або товари, оформлені після вичерпання квоти, можуть стати неконкурентоспроможними через різке збільшення митних витрат.
Сербський уряд пояснює обмеження необхідністю зберегти внутрішнє виробництво цементу та сталі, підтримати традиційні торговельні потоки та забезпечити стабільність внутрішнього ринку.
Додатковими чинниками стали посилення європейських захисних заходів проти імпорту сталі та збільшення витрат сербських підприємств на енергію й дотримання екологічних вимог.
Для сербських виробників це рішення може забезпечити додатковий захист від іноземної конкуренції. Водночас квоти створюють ризик зростання вартості сировини для будівельних компаній, виробників металоконструкцій, труб, сіток та інших підприємств, що залежать від імпортного прокату та дроту.
https://t.me/relocationrs/3280
Майже 31,6 млн робочих місць у країнах Європейського Союзу у 2024 році забезпечувалися кінцевим попитом на європейські товари та послуги з боку держав, що не входять до ЄС, повідомив Євростат 20 липня 2026 року.
Цей показник становить 14,4 % загальної зайнятості в Євросоюзі. У 2010 році зовнішній попит забезпечував 22,6 млн робочих місць, або 11,5 % зайнятості. Таким чином, за 14 років кількість робочих місць, пов’язаних із закордонними споживачами, збільшилася приблизно на 9 млн.
Створена в ЄС завдяки кінцевому споживанню та інвестиціям за його межами валова додана вартість зросла з 1,3 трлн євро у 2010 році до 2,788 трлн євро у 2024 році. Її частка у загальній доданій вартості економіки Євросоюзу збільшилася з 13,3% до 17,2%.
Найбільшим зовнішнім ринком для європейської економіки залишаються США. Американський попит підтримував близько 6 млн робочих місць у ЄС, або 19,1% усієї зайнятості, пов’язаної з кінцевим попитом за межами блоку. На США також припадало 585,8 млрд євро доданої вартості — 21 % від загального обсягу.
Велика Британія забезпечувала попит, що підтримував 3,4 млн робочих місць у Євросоюзі, або 10,6 % відповідної зайнятості. Китай посідав третє місце з 3,1 млн робочих місць і часткою 9,8 %. При цьому за обсягом створеної доданої вартості Китай із 289,8 млрд євро випереджав Велику Британію, показник якої становив 276 млрд євро.
Швейцарський попит підтримував близько 1,5 млн робочих місць у ЄС і забезпечував 126,6 млрд євро доданої вартості.
Розрахунки Eurostat ґрунтуються на міждержавних таблицях FIGARO та враховують не лише працівників компаній, які безпосередньо експортують продукцію, а й зайнятість у всьому виробничому ланцюжку — у постачальників сировини, комплектуючих та послуг. Під зовнішнім кінцевим попитом розуміються товари та послуги, придбані за межами ЄС для споживання або інвестицій.
Eurostat також наводить ширший показник впливу експорту, що включає проміжні товари та послуги: у 2024 році експорт до країн за межами ЄС забезпечував 32,9 млн робочих місць, або 15 % загальної зайнятості, та створював 2,905 трлн євро доданої вартості.
Зростання залежності європейської зайнятості від зовнішніх ринків підвищує значення торговельних відносин ЄС із США, Великою Британією та Китаєм. Можливі мита, торговельні обмеження або зниження попиту в цих країнах можуть впливати не лише на європейських експортерів, а й на підприємства, що працюють у рамках пов’язаних із ними виробничих ланцюгів.
Як повідомляє Experts.news – 20 липня президент США Дональд Трамп підписав три укази про введення додаткових мит у розмірі 50 % на окремі товари з Канади. Нові ставки мають набути чинності 19 серпня 2026 року й охоплюватимуть канадський імпорт на суму приблизно 20 млрд доларів, або близько 5,2% усіх поставок товарів із Канади до США за 2025 рік.
Вашингтон пояснює це рішення дискримінацією американських автомобілів, алкогольних напоїв та молочної продукції на канадському ринку. Однак американські мита вводяться не лише на аналогічні товари. Білий дім сформував три широкі переліки канадської продукції, які мають створити економічний тиск на різні галузі країни.
Яку продукцію торкнуться мита
До першої групи входять практично всі основні види алкогольних напоїв канадського виробництва: пиво, вино, вермут, сидр, інші ферментовані напої, етиловий спирт, віскі, ром, джин, горілка, лікери та інші міцні напої. Мито нараховуватиметься понад звичайні митні платежі.
Алкогольна прокламація є відповіддю на рішення більшості канадських провінцій припинити закупівлю та продаж американського алкоголю. За даними Білого дому, імпорт алкогольних напоїв із США до Канади з березня 2025 року по лютий 2026 року скоротився на 81% — з $718 млн до $137 млн.
Друга група охоплює молочну продукцію та інгредієнти для харчової промисловості. До переліку включено сухе та концентроване молоко, вершки, молочну сироватку, лактозу, молочні білки, казеїн та окремі суміші на основі молочних компонентів. Ці товари використовуються не лише в роздрібній торгівлі, а й у виробництві кондитерської продукції, дитячого харчування, спортивного харчування, хлібобулочних виробів та готових харчових сумішей.
Причиною цього рішення Вашингтон називає канадську систему тарифних квот на сир. США стверджують, що умови доступу американських постачальників до канадського ринку менш вигідні, ніж умови, надані виробникам з Євросоюзу в рамках угоди CETA.
Третій і найширший перелік включає продукцію, яка безпосередньо не пов’язана з автомобільним сектором. Серед неї — цемент, насіння та посадковий матеріал, квіти, мед, окремі харчові інгредієнти, ефірні олії, косметика, пластмасові вироби, упаковка, паперова продукція, деревні плити та меблі.
До переліку також увійшли одяг, текстиль, взуття, шкіряні вироби, головні убори, перуки, інструменти, рибальські вудки, басейни та частина спортивного інвентарю, включаючи хокейні клюшки та інше хокейне обладнання.
Таким чином, американські заходи можуть торкнутися як великих промислових підприємств, так і невеликих виробників вина, меблів, одягу, косметики, спортивних товарів та продукції для садівництва.
Які товари не потраплять під нові заходи
Білий дім виключив із нового режиму канадські енергоносії, калійні добрива, рибу та критично важливі мінерали. Не будуть повторно обкладатися митом товари, на які вже поширюються американські секторальні мита за статтею 232, включаючи багато видів сталі, алюмінію, міді, деревини, автомобілів, вантажівок та фармацевтичної продукції.
Це обмежує безпосередній масштаб рішення. США не вводять 50%-не мито на весь канадський імпорт, оскільки різке подорожчання нафти, газу, електроенергії, добрив та промислових металів завдало б серйозної шкоди самим американським підприємствам.
При цьому нові мита поширюються навіть на товари, що відповідають правилам походження угоди між США, Мексикою та Канадою (USMCA). Раніше такі товари могли переміщатися між трьома країнами без мит.
Що зміниться для американських споживачів
Формально мито сплачує американська компанія, яка імпортує товар. Вона може вимагати від канадського постачальника знизити ціну, частково скоротити власну маржу або перекласти додаткові витрати на покупця.
Мито в розмірі 50% не обов’язково означає автоматичне зростання роздрібної ціни на 50%, оскільки імпортна вартість є лише частиною кінцевої ціни. Однак для товарів із невеликою торговою націнкою поставки з Канади можуть стати економічно невигідними.
Найбільш помітним подорожчання може бути в північних штатах США, тісно пов’язаних із канадськими постачальниками. Це стосується насамперед цементу, будівельних матеріалів, меблів, напоїв та окремих продуктів харчування.
Підвищення мита на цемент може збільшити витрати на житлове та інфраструктурне будівництво. Цемент складно й дорого перевозити на великі відстані, тому швидко замінити канадські поставки продукцією з інших частин світу вдасться не в усіх регіонах.
У секторі алкоголю частина канадських брендів може зникнути з американських магазинів і ресторанів або перейти в дорожчу цінову категорію. Аналогічна ситуація можлива на ринку хокейного інвентарю, де Канада є не тільки великим споживачем, а й важливим виробником спеціалізованої продукції.
Що загрожує канадським виробникам
Для канадських експортерів США є головним і найближчим ринком збуту. Мито у розмірі 50% може призвести до скорочення замовлень, зниження завантаженості підприємств та тиску на прибуток виробників, особливо якщо вони не зможуть швидко знайти покупців в інших країнах.
Найбільш вразливими виявляться підприємства, розташовані поруч з американським кордоном і орієнтовані переважно на США. Невеликим виноробням, меблевим фабрикам, виробникам одягу та спортивного інвентарю буде складніше перенаправити продукцію, ніж великим міжнародним корпораціям.
Канада, ймовірно, спробує прискорити переорієнтацію експорту на Євросоюз, Велику Британію, країни Азії та інші ринки. Однак транспортні витрати, відмінності у стандартах та необхідність заново вибудовувати мережу дистрибуції обмежать швидкість такого переходу.
Хто може виграти від перерозподілу торгівлі
Звільнену частку канадських постачальників на ринку США можуть зайняти виробники з Мексики, Євросоюзу, Латинської Америки та Азії.
Європейські, чилійські, аргентинські та австралійські компанії можуть отримати додаткові можливості на ринку вина. Виробники одягу, меблів та споживчих товарів з Мексики та країн Азії також зможуть збільшити поставки до США.
Аналогічний процес уже спостерігався на канадському ринку після обмеження імпорту американського алкоголю. Білий дім зазначає, що Канада збільшила імпорт напоїв з ЄС, Чилі, Японії, Аргентини, Ірландії, Нової Зеландії та Австралії.
Однак такий перерозподіл не завжди знижує ціни. Заміна найближчого канадського постачальника на більш віддаленого виробника збільшує транспортні витрати та ускладнює логістику.
Ризик нового витка торговельної війни
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив про готовність продовжувати переговори, але підкреслив, що торговельний конфлікт уже збільшує витрати сімей, особливо в США. Прем’єр Онтаріо Даг Форд закликав у разі набрання чинності американських заходів відповісти митами на порівнянний обсяг товарів.
Якщо Оттава запровадить нові заходи у відповідь, під них можуть потрапити американські продукти харчування, алкоголь, автомобілі, промислове обладнання та товари зі штатів, що мають політичне значення для адміністрації Трампа.
Тоді конфлікт почне впливати не лише на окремі групи товарів, а й на інвестиційні рішення компаній. Підприємства будуть обережніше розміщувати нові виробництва по обидва боки кордону, а запаси комплектуючих можуть збільшуватися для захисту від подальших обмежень.
Чому це рішення важливе для світової торгівлі
Особливе значення має правова основа мит. Трамп застосував статтю 338 Закону про тарифи 1930 року, яка дозволяє вводити до 50% додаткових зборів проти країни, що дискримінує американську торгівлю. За даними Reuters, це перший відомий випадок застосування цієї норми майже за сто років.
Створений прецедент дозволяє Вашингтону використовувати аналогічний механізм проти інших партнерів, якщо їхні податки, квоти, ліцензування або державні закупівлі будуть визнані дискримінаційними для американських компаній.
Це підвищує невизначеність для глобального бізнесу. Навіть наявність угоди про вільну торгівлю більше не гарантує, що товари будуть захищені від додаткових американських мит.
Безпосередній ефект нових заходів для світової економіки буде обмеженим, оскільки вони охоплюють близько $20 млрд імпорту.
Однак наслідки можуть стати значно більшими, якщо Канада відповість симетрично, а США почнуть застосовувати статтю 338 проти інших держав.
У такому разі компанії активніше переноситимуть виробництво ближче до основних ринків, створюватимуть альтернативні ланцюги поставок і скорочуватимуть залежність від однієї країни. Це може підвищити стійкість торгівлі, але водночас збільшити собівартість товарів і підтримувати інфляцію.
Нові мита поки що мають набути чинності лише 19 серпня, тому у Вашингтона й Оттави залишається близько місяця для переговорів. Кінцеві наслідки залежатимуть від того, чи вдасться сторонам домовитися щодо автомобілів, американського алкоголю та доступу американських виробників молочної продукції на канадський ринок.
