Українська галузь виробництва ізольованих проводів та кабелів продовжує залишатися одним із сегментів промисловості зі значним позитивним зовнішньоторговельним балансом.
У січні–вересні 2026 року Україна експортувала таку продукцію на $1,065 млрд, тоді як імпорт становив $540,7 млн. Таким чином, позитивне торговельне сальдо сягнуло приблизно $524,3 млн.
Експорт перевищив імпорт майже удвічі, що помітно відрізняється від загальної структури зовнішньої торгівлі України, де імпорт товарів останніми роками суттєво перевищує експорт.
Однак динаміка свідчить про поступове скорочення цієї переваги.
Експорт проводів і кабелів за дев’ять місяців практично не змінився порівняно з минулим роком, тоді як імпорт зріс одразу на 22,7%. За розрахунками, у січні–вересні 2025 року імпорт становив близько $441 млн, а позитивне сальдо — приблизно $624 млн.
Таким чином, за рік профіцит торгівлі дротами та кабелями скоротився приблизно на $100 млн, або на 16%.
Основним експортним ринком для України залишається Євросоюз. Лише Німеччина, Польща та Угорщина закупили української продукції майже на $698 млн, забезпечивши близько двох третин усього експорту.
Водночас структура імпорту стає більш азіатською. Китай збільшив поставки приблизно на 70% — до $157 млн — і вийшов на перше місце серед постачальників, випередивши Угорщину та Польщу.
У результаті формується подвійна тенденція: Україна продовжує виступати великим постачальником кабельної продукції для європейської промисловості, однак водночас швидше нарощує закупівлі окремих видів проводів, кабелів та електротехнічних компонентів за кордоном.
За підсумками 2025 року експорт кабельної продукції становив $1,41 млрд, а імпорт — $590,7 млн, тобто річний профіцит перевищував $819 млн.
Збереження значного позитивного сальдо робить виробництво проводів і кабелів одним із цікавих прикладів української переробної промисловості, глибоко інтегрованої в європейські виробничі ланцюги. При цьому подальша динаміка залежатиме від стану європейського автопрому, енергетичного будівництва та здатності українських підприємств підтримувати виробництво в умовах війни.
Джерело: Державна митна служба України, статистика зовнішньої торгівлі за січень–вересень 2026 року.
Статистика Держмитниці
IMPORT, кабель, ПРОМИСЛОВІСТЬ, торговельний баланс, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
У серпні 2026 року ставлення українців до Узбекистану залишається переважно нейтральним: таку позицію займають 55,6% респондентів. За сумою наведених категорій позитивно країну оцінюють 25,7% опитаних, негативно — 14,5%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. У зведеному матеріалі дослідження позитивний показник наведено як 25,6%, що пояснюється округленням вихідних даних.
Повністю позитивно до Узбекистану ставляться 6,5% українців, здебільшого позитивно — 19,2%. Нейтральну відповідь обрали 55,6% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 13,1%, повністю негативно — 1,4%, ще 4,3% не змогли визначитися.
За сумою категорій баланс позитивного та негативного ставлення становить плюс 11,2 відсоткового пункту. Позитивні оцінки, таким чином, приблизно у 1,8 раза переважають негативні. Водночас понад половина опитаних не демонструє вираженої позитивної чи негативної позиції щодо країни.
У загальній регіональній картині Узбекистан має менш виражений позитивний образ, ніж Грузія та Азербайджан. Для Грузії позитивні оцінки у серпні становили 57,3%, для Азербайджану — 48,7%, тоді як ключовою рисою сприйняття Узбекистану залишається висока частка нейтральних відповідей.
Водночас порівняно з опитуванням квітня 2025 року ставлення стало більш визначеним. Тоді нейтральну позицію щодо Узбекистану займали 63,4% українців, позитивно ставилися 21,7%, негативно — 9,3%, а 5,6% не могли визначитися. Отже, позитивний сегмент зріс приблизно на 4 в.п., негативний — на 5,2 в.п., а частка нейтральних відповідей скоротилася на 7,8 в.п.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін вважає, що ключовою особливістю сприйняття Узбекистану залишається недостатня поінформованість українців про сучасну роль цієї країни в Центральній Азії.
«Узбекистан залишається для значної частини українського суспільства досить дистанційованою країною. Люди значно менше стикаються з інформацією про його економіку, бізнес, політику чи гуманітарні зв’язки, ніж у випадку держав ЄС, Кавказу або найближчих сусідів України. Саме тому нейтральна група все ще перевищує половину респондентів», – зазначив Уракін.
Водночас, за його словами, скорочення частки нейтральних відповідей з 63,4% у квітні 2025 року до 55,6% у серпні 2026 року є важливішим сигналом, ніж окреме зростання позитивних чи негативних оцінок.
«Ми бачимо поступове формування більш визначеного образу Узбекистану. Частина респондентів переходить від нейтральної позиції до конкретної оцінки країни. При цьому позитивне ставлення все ще помітно переважає негативне. Це означає, що для розвитку економічних, освітніх, культурних і гуманітарних контактів існує достатньо сприятлива основа, але сам образ Узбекистану в Україні ще потребує більшої інформаційної присутності», – додав Уракін.
Нинішні результати частково підтверджують цю оцінку: нейтральна група залишається найбільшою, однак порівняно з 2025 роком вона помітно скоротилася. Одночасне зростання як позитивних, так і негативних відповідей свідчить передусім про поступове формування більш визначеного ставлення до Узбекистану.
Опитування проведене у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА, Центральна Азія
У січні-вересні 2026 року Україна збільшила імпорт ізольованих проводів та кабелів на 22,7% — до $540,7 млн, при цьому Китай вперше суттєво випередив традиційних європейських постачальників у цьому сегменті.
За даними Державної митної служби, імпорт китайської кабельної продукції сягнув $157 млн проти $92,6 млн за аналогічний період минулого року.
Таким чином, лише за рік поставки з Китаю зросли приблизно на 69,5%, а його частка в українському імпорті проводів та кабелів наблизилася до 29%.
Другим найбільшим постачальником залишається Угорщина. За дев’ять місяців Україна імпортувала звідти проводів і кабелів на $124 млн проти $114 млн роком раніше, що відповідає зростанню приблизно на 8,8%.
Польща посіла третє місце з поставками на $74 млн проти $74,7 млн у січні–вересні 2025 року.
Таким чином, Китай, Угорщина та Польща разом забезпечили близько $355 млн, або майже дві третини всього українського імпорту кабельної продукції.
Головною зміною структури ринку стало саме посилення позицій Китаю. Ще рік тому найбільшим постачальником була Угорщина, тоді як зараз вартість китайського імпорту перевищує угорський приблизно на $33 млн.
Швидке зростання імпорту може бути пов’язане з підвищеним попитом на електротехнічну продукцію, відновлення енергетичної інфраструктури, телекомунікаційні проєкти, будівництво, промислове обладнання та автомобільні комплектуючі.
При цьому імпорт зростає значно швидше за експорт. За дев’ять місяців експорт українських проводів і кабелів зберігся приблизно на рівні минулого року — $1,065 млрд, тоді як імпорт зріс майже на чверть.
За підсумками 2025 року Україна імпортувала дротів і кабелів на $590,7 млн, що на 24,3% перевищувало показник 2024 року. Вже за перші дев’ять місяців 2026 року обсяг поставок наблизився до рівня всього попереднього року.
СК «Експрес Страхування» у вересні 2026 року зібрала 121,8 млн грн страхових премій, що на 9,8% більше порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомляється на сайті страховика.
Зазначається, що найбільший обсяг страхових премій компанія отримала за договорами КАСКО – 81,1 млн грн, що на 16,2% перевищує показник вересня 2025 року.
За договорами ОСАГО компанія залучила 38,6 млн грн страхових премій. За іншими напрямками бізнесу надходження склали 2,1 млн грн – на 17,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Як повідомлялося, у вересні цього року компанія виплатила клієнтам 56,1 млн грн страхових відшкодувань – на 0,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У сегменті автострахування основну частину виплат традиційно склало КАСКО – майже 38 млн грн. При цьому найбільше зростання виплат зафіксовано за автоцивілкою. За договорами ОСАГО у вересні було виплачено 16,7 млн грн – на 45,6% більше, ніж минулого року.
За іншими напрямками бізнесу компанія виплатила 1,4 млн грн, що на 32,5% більше, ніж у вересні минулого року.
СК «Експрес Страхування» заснована у 2008 році за участю лідера українського автомобільного ринку – «Укравто Груп». Спеціалізується на автомобільному страхуванні. Компанія має понад 300 страхових агентів по всій Україні та активно розширює мережу партнерських СТО.
Як повідомляє Experts Club, Литва зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 69,9% респондентів, тоді як негативно — лише 3,9%. Водночас порівняно з попередньою хвилею дослідження частка позитивних оцінок знизилася, а нейтральних — зросла, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Литви ставляться 37,8% українців, здебільшого позитивно — 32,1%. Нейтральну позицію займають 24,5% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 3,1%, повністю негативно — 0,8%, ще 1,8% не змогли визначитися.
За округленими показниками таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 66 відсоткових пунктів. Це означає, що позитивні оцінки Литви майже у 18 разів переважають негативні. Країна залишається серед держав із найсприятливішим суспільним сприйняттям українцями.
Порівняно з березнем 2026 року позитивне ставлення дещо послабилося. Тоді 44,1% респондентів оцінювали Литву повністю позитивно, ще 31% — здебільшого позитивно, тобто сукупний позитивний показник становив 75,1%. Нейтрально до країни ставилися 21% опитаних, а негативно — близько 3,3%.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 5,2 в.п. — з 75,1% до 69,9%. Нейтральних відповідей стало на 3,5 в.п. більше — 24,5% проти 21%, тоді як негативний сегмент збільшився лише приблизно на 0,6 в.п. Отже, зниження позитивного показника відбулося переважно за рахунок переходу частини респондентів до нейтральної позиції, а не різкого зростання негативного ставлення.
Важливою є і зміна інтенсивності позитивних оцінок. Частка респондентів із повністю позитивним ставленням скоротилася з 44,1% у березні до 37,8% у серпні, тоді як частка здебільшого позитивних відповідей навіть дещо зросла — з 31% до 32,1%. Це свідчить про певне пом’якшення оцінок при збереженні загалом сприятливого образу Литви.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше пов’язував високі оцінки європейських держав із тим, як українці сприймають їхню підтримку.
«Це дослідження підтверджує загальний вектор суспільних настроїв в Україні, який посилився після початку широкомасштабної війни. Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них», — зазначав Позній.
Водночас, коментуючи структуру відповідей у дослідженні, він наголошував: «Світ для українців не є “чорно-білим”, а велика частка нейтральних оцінок щодо низки країн свідчить радше про обережність і прагнення до зваженого судження, ніж про байдужість».
Нова хвиля опитування показує, що у випадку Литви ця тенденція проявляється у збільшенні саме нейтрального сегмента при збереженні дуже низького рівня негативних оцінок. Попри зниження порівняно з березнем, приблизно сім із десяти українців продовжують ставитися до країни позитивно.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня березнева хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, а максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, Балтія, громадська думка, Європейський союз, ЛИТВА, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
У січні–вересні 2026 року Україна експортувала ізольованих проводів та кабелів, включаючи волоконно-оптичну продукцію, на $1,065 млрд, практично зберігши обсяг поставок на рівні аналогічного періоду минулого року.
Згідно з даними Державної митної служби, найбільшим ринком для української кабельної продукції залишається Німеччина. За дев’ять місяців поставки до цієї країни склали $348,7 млн, знизившись на 2,8% порівняно з січнем-вереснем 2025 року.
Частка Німеччини в загальному українському експорті проводів і кабелів скоротилася приблизно на 1 процентний пункт — до 32,7%, проте країна, як і раніше, забезпечує майже третину всіх експортних надходжень галузі.
Друге місце посідає Польща, куди Україна поставила продукції на $177,1 млн проти $168,1 млн роком раніше. Таким чином, експорт до Польщі збільшився приблизно на 5,4%.
Угорщина зберегла третю позицію з обсягом закупівель близько $172 млн, практично не змінивши показник минулого року — $172,3 млн.
На три найбільші європейські ринки — Німеччину, Польщу та Угорщину — у січні-вересні припало загалом майже 698 млн доларів, або близько 65,5% усього українського експорту проводів і кабелів.
У вересні експорт цієї продукції становив 122,7 млн доларів. Порівняно з вереснем минулого року він скоротився на 6,6%, проте порівняно з серпнем 2026 року зріс одразу на 26%.
Кабельна галузь залишається одним із помітних експортно-орієнтованих сегментів українського машинобудування та виробництва комплектуючих. Значна частина продукції постачається підприємствам європейських автомобільної, електротехнічної та промислової галузей.
За підсумками всього 2025 року Україна збільшила експорт ізольованих проводів і кабелів на 10,6% — до $1,41 млрд. Якщо темпи поставок у четвертому кварталі залишаться близькими до торішніх, річний обсяг експорту в 2026 році також може зберегтися на рівні близько $1,4 млрд.
