Як повідомляє Сербський Економіст, управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) продовжило хорватській компанії JANAF спеціальну ліцензію, яка дозволяє продовжувати транспортування сирої нафти для сербської компанії NIS до 30 вересня 2026 року.
Компанія повідомила, що отримала продовження ліцензії за сприяння уряду Хорватії та американських юридичних консультантів. Дозвіл дозволяє продовжувати виконання чинного договору з NIS у рамках американського режиму санкцій.
Таким чином, постачання сирої нафти через Адріатичний нафтопровід можуть тривати щонайменше ще місяць. Нафта надходить морським шляхом на термінал JANAF в Омішалі на острові Крк, після чого транспортується трубопровідною системою у напрямку Сербії та використовується НПЗ NIS у Панчево.
Для Сербії це рішення має критичне значення. НПЗ у Панчево є єдиним великим нафтопереробним заводом країни і забезпечує близько 80 % потреб сербського ринку в нафтопродуктах. Проектна потужність підприємства становить до 4,8 млн тонн переробки на рік.
Окрему спеціальну ліцензію 28 серпня отримав і сам NIS. Вона також діє до 30 вересня і дозволяє компанії продовжувати нафтопереробку, імпорт сирої нафти, фінансові розрахунки, технічне обслуговування та інші операції, необхідні для стабільного постачання ринку.
Продовження дії ліцензії є особливо важливим на тлі проблем з альтернативними каналами поставок. Через низький рівень води в Дунаї можливості ввезення палива баржами влітку значно скоротилися. У липні імпорт палива цим маршрутом становив лише близько чверті запланованого обсягу, що посилило залежність Сербії від роботи Панчевського НПЗ та поставок через JANAF.
NIS і JANAF пов’язує трирічний договір на транспортування до 10 млн тонн сирої нафти, який діє до грудня 2026 року. Фактичні обсяги поставок залежать від кількості нафти, яку NIS закуповує та доставляє на термінал Омішаль.
Головне питання тепер полягає у зміні структури власності NIS. Угорська MOL веде переговори з «Газпром нафтою» щодо купівлі російського пакета акцій у розмірі 56,15%. Можлива угода розглядається як довгостроковий спосіб вивести NIS з-під американських санкційних обмежень. Для переговорів OFAC також видавав окремі тимчасові дозволи.
Американські санкції проти NIS почали повною мірою застосовуватися в жовтні 2025 року через російський контроль над компанією. Після цього OFAC неодноразово видавав тимчасові ліцензії, дозволяючи Сербії підтримувати роботу НПЗ і постачання нафти через Хорватію на період переговорів щодо продажу російської частки.
https://t.me/relocationrs/3564
Україна увійшла до групи найбільш динамічних defense-tech ринків Європи та посіла третє місце серед розглянутих європейських країн за обсягом залучених прямих іноземних інвестицій у сектор Space & Defence у січні 2021 — листопаді 2025 року, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Такі висновки містяться у дослідженні Colliers Defence Deployment: How Europe’s military build-up and transformation reshapes property demand. Аналітики Colliers розділили провідні європейські defense-tech ринки на три групи. До першої увійшли Велика Британія, Німеччина, Франція і Туреччина, до другої — Швеція, Італія, Іспанія, Норвегія та Польща, а Україна разом із Фінляндією та Естонією віднесена до третьої групи швидкозростаючих технологічних ринків.
При цьому Colliers не ранжує країни всередині кожної групи. Україну в дослідженні окремо виділено як один із провідних європейських ринків технологій, що розвиваються безпосередньо під впливом бойового досвіду, зокрема безпілотних систем, штучного інтелекту, радіоелектронної боротьби та автономних технологій.
Ще вищою є позиція України за прямими іноземними інвестиціями. За даними fDi Markets, використаними Colliers, у рейтингу інвестицій у Space & Defence Україна посідає третє місце після Великої Британії та Румунії, випереджаючи Францію, Латвію, Німеччину, Литву, Північну Македонію, Польщу та Болгарію.
Colliers також визначив 38 основних географічних defense-tech кластерів Європи. Серед найбільш значущих — Лондон і південний схід Англії, Париж, Мюнхен і Баварія, Мадрид, Рим, Мілан, Стокгольм, Осло, Варшава, Жешув, Верхня Сілезія, Гельсінкі-Еспоо, Тампере, Оулу, Таллінн, Тарту, Анкара та Стамбул. Окремого українського кластера на карті Colliers немає, хоча Україна входить до групи найбільш динамічних defense-tech ринків.
Розвиток сектору підтверджують і дані Brave1: до липня 2026 року кластер надав розробникам майже 1 тис. грантів загальною вартістю понад 5,8 млрд грн. Водночас європейський оборонно-технологічний сектор отримує додатковий імпульс від ReArm Europe / Readiness 2030, потенціал мобілізованих оборонних витрат у межах якої Colliers оцінює до EUR800 млрд.
Як повідомляє Сербський Економіст, 29 серпня в сербському Шабаці офіційно запущено серійне виробництво людиноподібних роботів у рамках спільного проєкту китайських компаній Minth Group та AGIBOT. Агентство розвитку Сербії (RAS) називає цей майданчик першою в Європі базою масового виробництва гуманоїдних роботів. Перша черга проєкту оцінюється в 20 млн євро.
Виробництво розгорнуто на діючому майданчику Minth Metal Parts Majur у Шабаці. Перший зібраний там робот отримав серійний номер безпосередньо під час церемонії відкриття, в якій взяли участь президент Сербії Олександр Вучич, засновник Minth Group Цін Жунхуа, представники AGIBOT, уряду Сербії, міста Шабац та Агентства розвитку Сербії.
«Сьогодні Сербія зробила крок у майбутнє й продемонструвала, що здатна рухатися вперед зі швидкістю, недосяжною для багатьох більш розвинених країн Європи», — заявив Вучич на відкритті підприємства.
За словами президента, на першому етапі підприємство розраховує збирати понад 5 тис. роботів на рік, а спочатку безпосередньо на новому напрямку працюватимуть близько 200 осіб. У перспективі проєкт має перейти від складання до глибшої локалізації виробництва. Вучич підкреслив, що вважає принципово важливим появу на роботах маркування «Made in Serbia».
Наступний етап проєкту значно масштабніший. Minth має намір побудувати в Інджії Robotics Industrial Park із загальним обсягом запланованих інвестицій близько 200 млн євро. У ньому передбачається об’єднати виробництво роботів, безпілотних систем, акумуляторів та інших високотехнологічних компонентів. Після реалізації проєкту заявлена потужність може сягнути 20 тис. людиноподібних роботів та роботів-собак на рік, орієнтованих як на європейський, так і на світовий ринок.
Проєкт цікавий насамперед тим, що технологія надходить до Сербії не від невеликої експериментальної компанії. Технологічним партнером Minth виступає шанхайська компанія AGIBOT Innovation, заснована у 2023 році та спеціалізується на embodied AI — поєднанні штучного інтелекту з роботами, здатними сприймати навколишнє середовище, приймати рішення та виконувати фізичні завдання.
За даними дослідницької компанії Smart Analytics Global, у першому півріччі 2026 року світові поставки людиноподібних роботів становили близько 19,1 тис. одиниць, збільшившись на 272% у порівнянні з попереднім роком. AGIBOT поставила приблизно 8,4 тис. роботів і зайняла 44% світового ринку, випередивши Unitree Robotics із часткою 31%. Таким чином, технологічний партнер сербського проєкту наразі є найбільшим постачальником людиноподібних роботів у світі за обсягом поставок.
AGIBOT уже має власне виробництво в Шанхаї. Першу тисячу універсальних роботів компанія випустила на початку 2025 року, а до середини 2026 року загальний обсяг виробництва, за даними RAS, досяг 15 тис. одиниць.
Другий учасник проєкту — Minth Group — значно старший і більший. Компанія була заснована Цінем Жунхуа в 1990-х роках і сьогодні є одним із глобальних виробників автомобільних компонентів. Minth котирується на Гонконгській фондовій біржі під тикером 0425.HK і спеціалізується на кузовних елементах, зовнішніх автомобільних компонентах, алюмінієвих деталях та корпусах акумуляторних батарей.
За даними самої групи, на кінець 2025 року вона налічувала 27,4 тис. співробітників, близько 80 заводів та офісів у 15 країнах на чотирьох континентах.
Ще одним елементом кластера, що формується, має стати акумуляторна промисловість. Вучич заявив, що з компанією Reliance планується укласти перші угоди щодо заводу акумуляторів в Інджії вартістю близько 100,5 млн євро. Цей проєкт має бути пов’язаний із майбутнім парком робототехніки та безпілотних систем.
https://t.me/relocationrs/3563
Як повідомляє Еxperts.news, житлова нерухомість та інституційна оренда стали одним із сегментів інвестиційного ринку Центральної та Східної Європи, що найшвидше зростають, у першому півріччі 2026 року.
На сегмент residential/living припало 19% інвестицій у комерційну нерухомість CEE-6 проти всього 7% роком раніше, свідчать дані Colliers.
Таким чином, його частка менш ніж за рік збільшилася майже втричі й наблизилася до показників традиційних найбільших класів нерухомості — офісів та торговельних об’єктів.
Одним із найбільш показових прикладів стала Польща, де в першому півріччі відбулася найбільша угода в історії місцевого ринку інституційного орендного житла PRS.
Vantage Development придбала 18 завершених проєктів Resi4Rent за 575 млн євро. Портфель включає 5 322 квартири у Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Гданську, Лодзі та Познані.
Ця угода свідчить про зростання інтересу великих інвесторів до житлових об’єктів, призначених не для подальшого продажу окремих квартир, а для довгострокової професійної оренди цілими портфелями.
Такий формат широко поширений у Західній Європі, проте в країнах Центральної та Східної Європи інституційний ринок оренди значно молодший і має більше простору для зростання.
Інтерес до сегменту підтримують урбанізація, висока вартість придбання житла, мобільність робочої сили та зростання попиту на професійно кероване орендне житло у найбільших містах регіону.
За даними Colliers, при загальному обсязі інвестицій у CEE-6 у розмірі 5,8 млрд євро ринок поступово стає більш диверсифікованим, а residential/living вже увійшов до чотирьох найбільших напрямків вкладення капіталу.
Регулярне вживання солодких газованих напоїв, енергетиків та інших напоїв із доданим цукром може бути пов’язане з мільйонами нових випадків діабету другого типу та серцево-судинних захворювань у світі, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Однією з головних проблем таких напоїв є висока концентрація цукру та його швидке надходження в організм. Стандартна банка солодкої газованої води може містити близько 40 г цукру. ВООЗ рекомендує обмежувати споживання вільних цукрів менш ніж 10% добової калорійності — приблизно до 50 г на день за раціону 2000 ккал, а для додаткової користі для здоров’я — до 5%, або близько 25 г.
Дослідження, опубліковане в Nature Medicine та засноване на даних зі 184 країн, оцінило, що споживання цукровмісних напоїв було пов’язане приблизно з 2,2 млн нових випадків діабету другого типу та 1,2 млн нових випадків серцево-судинних захворювань у 2020 році. Пов’язану з ними смертність автори оцінили приблизно у 340 тис. випадків за рік.
Дослідження 2026 року на основі американського NHANES та британського UK Biobank також виявило дозозалежний зв’язок: зі збільшенням споживання солодких напоїв зростав ризик загальної та серцево-судинної смертності.
Окремі роботи вказують і на можливий зв’язок з онкологічними захворюваннями. Об’єднаний аналіз 11 проспективних досліджень із 1,52 млн учасників пов’язав кожну додаткову порцію цукровмісного напою на день із приблизно 10-відсотковим підвищенням ризику гепатоцелюлярної карциноми та 15-відсотковим — внутрішньопечінкової холангіокарциноми.
Водночас дослідники наголошують, що значна частина таких робіт є спостережною і не доводить прямого причинно-наслідкового зв’язку. Не вважається універсальним рішенням і повний перехід на штучні підсолоджувачі. Основною рекомендацією залишається загальне скорочення звички до солодких напоїв на користь води, мінеральної води, несолодкого чаю та кави.
Румунський ринок комерційної нерухомості залучив близько 300 млн євро інвестицій у першому півріччі 2026 року проти приблизно 400 млн євро за аналогічний період минулого року, йдеться в дослідженні Colliers CEE Investment Scene H1 2026.
На Румунію припало 5,4% загального обсягу інвестицій CEE-6, незважаючи на те, що країна формує близько 18% сукупного ВВП шести розглянутих економік. На думку Colliers, це свідчить про значний потенціал подальшого зростання румунського інвестиційного ринку.
Близько 60 % інвестиційного обсягу Румунії в першому півріччі припало на офіси, що стало найвищою часткою цього сегмента з 2022 року.
При цьому в другому півріччі структура ринку може змінитися за рахунок великих угод у торговому та інших видах нерухомості.
Румунія продовжує пропонувати вищу дохідність, ніж багато більш зрілих ринків Центральної Європи. У Бухаресті prime yield становить близько 7,5% для офісів, 7,75% для промислово-логістичних об’єктів та 7,25% для торгових центрів.
Для порівняння: дохідність високоякісних об’єктів у Варшаві, Празі та інших більш ліквідних столицях регіону перебуває на нижчих рівнях.
Colliers зазначає, що зниження обсягу угод у першому півріччі не обов’язково означає погіршення фундаментального стану ринку. Низка великих транзакцій перебувала на стадії завершення вже після кінця червня.
Зокрема, продаж портфеля торговельної нерухомості MAS компанії AFI Europe було завершено вже в третьому кварталі. Якщо угоди, що перебувають у процесі, будуть завершені, загальний інвестиційний обсяг Румунії за підсумками 2026 року може наблизитися до 1 млрд євро.
Це був би лише другий рік після 2007 року, коли румунський ринок досяг такого рівня, зазначає керівник напрямку Capital Markets Colliers Romania Роберт Мікло.
Colliers працює у понад 70 країнах, має близько 28 тис. фахівців та приблизно $110 млрд активів під управлінням.
