Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

5 червня в чорногорському Тіваті відбудеться саміт ЄС – Західні Балкани

Як повідомляє Сербський Економіст, захід відбудеться в Porto Montenegro, а влада міста вже готує тимчасові обмеження руху, зміни режиму доступу та посилені заходи безпеки.

Президент Чорногорії Яков Мілатович та президент Європейської ради Антоніу Кошта надіслали спільні запрошення лідерам країн ЄС та держав Західних Балкан. Саміт має зібрати європейських лідерів у момент, коли політика розширення знову посідає важливе місце на порядку денному Євросоюзу.

На саміті очікується участь країн Європейського Союзу та 6 держав Західних Балкан: Албанії, Боснії та Герцеговини, Косово, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії. Саме ці шість економік традиційно входять до формату ЄС – Західні Балкани, який використовується для обговорення європейської інтеграції регіону, реформ, безпеки, інфраструктури, енергетики та економічного зближення з ЄС.

Раніше місцева влада повідомляла про прибуття понад 30 європейських делегацій, однак остаточна кількість може бути більшою з урахуванням представників інститутів ЄС, країн-членів Євросоюзу, країн регіону та супровідних команд.

Для Чорногорії проведення саміту має особливе значення. Мілатович назвав його історичним моментом, оскільки країна вперше приймає таку велику зустріч між Європейським союзом та Західними Балканами.

Тіват у зв’язку з форумом перейде на особливий режим роботи. 4-5 червня в місті очікуються тимчасові обмеження руху, посилені заходи безпеки та зміни доступу в районі Porto Montenegro, де відбудеться саміт. Можливі короткочасні перекриття доріг, насамперед на маршруті від аеропорту Тіват до центру міста, а також особливий режим на вулицях Арсенальській та Істарській.

Частина парковок буде тимчасово звільнена, а аеропорт Тіват адаптує роботу до умов проведення міжнародного форуму. Влада також розглядає зміни в роботі шкіл 4-5 червня і готує для мешканців та гостей міста культурну програму на міській набережній 4 червня.

Головна політична тема саміту — європейська перспектива Західних Балкан. На тлі війни в Україні, посилення геополітичної конкуренції та прагнення ЄС прискорити розширення регіон знову опинився в центрі уваги Брюсселя. Чорногорія та Албанія вважаються найбільш просунутими кандидатами на вступ до ЄС, тоді як Сербія, Боснія і Герцеговина, Косово та Північна Македонія стикаються зі складнішою політичною та інституційною динамікою.

Для економіки регіону саміт важливий не лише як політична зустріч. Очікується, що у фокусі будуть інфраструктурна зв’язаність, доступ до європейських фондів, енергетична безпека, спільний регіональний ринок, транспортні коридори та інвестиції.

https://t.me/relocationrs/2850

 

, ,

Повідомлення про військовий тиск США на Кубу посилили ризик нової карибської кризи – Experts Club

США посилюють тиск на Кубу, і в американських ЗМІ з’явилася інформація про те, що адміністрація Дональда Трампа дедалі частіше розглядає можливість застосування військової сили проти Гавани. За даними Politico, на яке посилається Anadolu, у Вашингтоні зростає розчарування тим, що санкції, енергетичний тиск і спроби обмежити постачання палива на острів не змусили кубинське керівництво піти на вимагані економічні та політичні зміни. Одне з джерел Politico заявило, що військовий варіант тепер «на столі» більшою мірою, ніж раніше.

Офіційно Вашингтон не оголошував про рішення застосувати силу проти Куби. Однак факт посилення тиску підтверджується діями адміністрації США: 18 травня Державний департамент оголосив про санкції проти 11 представників кубинського режиму та трьох структур, пов’язаних із кубинською владою, а Reuters повідомив, що санкції торкнулися високопоставлених політичних, військових і розвідувальних представників Куби.

Президент Куби Мігель Діас-Канель попередив: будь-яка військова дія США проти Куби призведе до «кровопролиття» і тяжких наслідків для миру та стабільності в регіоні. Приводом для нового витка напруженості стала, зокрема, доповідь Axios про те, що Куба нібито отримала понад 300 військових дронів і обговорювала можливість їх застосування проти американських об’єктів, включно з базою Гуантанамо. Гавана ці звинувачення відкинула і заявила, що США формують привід для можливої інтервенції.

За оцінкою аналітичного центру Experts Club, ситуація поки що не означає неминучості військового сценарію, але демонструє якісну зміну американської лінії: тиск на Кубу перестає бути лише санкційно-дипломатичним і дедалі частіше супроводжується військовою риторикою. Це підвищує ризик прорахунку, особливо в умовах енергетичної кризи на острові, внутрішньополітичного тиску у США та високої чутливості теми Гуантанамо.

Порівняння потенціалів США і Куби показує не симетричне військове протистояння, а розрив між глобальною наддержавою і країною, чия оборонна модель розрахована передусім на територіальну мобілізацію та спротив. Global Firepower ставить США на перше місце зі 145 країн у рейтингу військової потужності 2026 року, тоді як Куба характеризується як сила з обмеженими звичайними можливостями і великою опорою на резервно-парамілітарну систему.

За відкритими оцінками Global Firepower, США мають близько 1,33 млн активних військовослужбовців і близько 799,5 тис. резервістів. Загальна чисельність військового персоналу оцінюється приблизно у 2,13 млн осіб. Для порівняння, Куба, за тією самою базою, має близько 50 тис. активних військовослужбовців, близько 40 тис. резервістів і великий парамілітарний компонент, який оцінюється у понад 1,1 млн осіб.

В авіації та флоті розрив ще значніший. США володіють глобальною авіаційною, військово-морською і логістичною інфраструктурою, тоді як кубинська модель, за оцінкою Anadolu з посиланням на IISS і Global Firepower, орієнтована не на проєкцію сили за межами країни, а на асиметричну оборону, стримування і тривалий спротив.

Детальне зіставлення артилерії, мінометів, дронів та інших категорій озброєнь у такому матеріалі було б методологічно слабким і політично ризикованим: щодо Куби дані неповні, значна частина техніки має радянське або російське походження і невідомий ступінь боєготовності, а відомості про дрони зараз є предметом інформаційної суперечки між американськими джерелами і Гаваною. Тому коректніше говорити не про «паритет озброєнь», а про різні моделі безпеки: США мають глобальну ударну та експедиційну потужність, Куба — оборонну систему, розраховану на мобілізацію населення, розосередження і політичну стійкість.

«З військової точки зору США і Куба перебувають у непорівнянних вагових категоріях. Але саме тому потенційний конфлікт був би не класичним зіткненням рівних армій, а кризою з украй високими політичними, гуманітарними та регіональними ризиками. Історія Карибського басейну показує, що навіть обмежені дії навколо Куби здатні швидко ставати міжнародною проблемою», — зазначає засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.

За його словами, головний ризик полягає не у здатності Куби вести наступальну війну проти США, а в можливості неконтрольованої ескалації. «Куба об’єктивно не є військовою державою рівня США, але вона має символічне і геополітичне значення, розвинену систему внутрішньої мобілізації та досвід життя під тиском. Будь-яка силова дія може спричинити не лише військові, а й міграційні, енергетичні, дипломатичні та регіональні наслідки», — вважає Уракін.

Для Латинської Америки можливе застосування сили проти Куби стало б серйозним ударом по регіональній стабільності. Навіть країни, які критично ставляться до кубинського режиму, можуть не підтримати пряму військову інтервенцію, оскільки в регіоні зберігається історично сильна чутливість до зовнішнього втручання США. Для Вашингтона це створює ризик дипломатичної ізоляції в частині Західної півкулі.

Для світової економіки прямий конфлікт навколо Куби не мав би такого масштабу, як війна на Близькому Сході або у Східній Європі, але міг би вдарити по Карибському регіону, туризму, міграційних потоках, страхуванню морських перевезень і політичних відносинах США з Латинською Америкою. Окремим фактором залишається нафтовий вимір: Reuters повідомляє, що США вже намагалися блокувати більшу частину нафтових поставок із Венесуели на Кубу, що посилило паливну та енергетичну кризу на острові.

Висновок Experts Club: інформація Politico поки що не підтверджує, що Вашингтон ухвалив рішення про військову операцію проти Куби, але вона підтверджує зміну атмосфери в американській політиці. Санкційний тиск, енергетична блокада, повідомлення про дрони та відповідні заяви Гавани формують небезпечну зв’язку, в якій дипломатична криза може перейти у військову площину через помилку, провокацію або внутрішній політичний розрахунок. Для деескалації сторонам потрібен канал переговорів, оскільки силовий сценарій навколо Куби майже напевно матиме наслідки далеко за межами самого острова.

, , ,

У Каннах говорили про перспективи українського кіно та партнерство зі світовими студіями

Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, в Українському павільйоні в межах кіноринку Marché du Film 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю відбулася панельна дискусія «Українська кіноіндустрія: стійкість, дистрибуція та міжнародні можливості», присвячена розвитку українського кіноринку під час війни, міжнародній дистрибуції та перспективам співпраці з глобальною кіноіндустрією, повідомляє Держкіно на своїй сторінці у Facebook.

“Попри війну, український глядач продовжує повертатися до кінотеатрів і підтримувати локальне кіно. Це створює не лише культурну стійкість, а й реальний ринок для українського кіно”, — зазначив Андрій Ногін.

Як повідомляє ГО “УкрКіноФест”, у дискусії взяли участь голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов, заступниця міністра культури України Наталія Мовшович, генеральний продюсер UnitedContentHUB та голова ГО “УкрКіноФест” Андрій Ногін, менеджерка з міжнародних продажів FILM.UA Group Катерина Нагорна, співзасновниця “Сучасного Українського Кіно” Валерія Сочивець та генеральний продюсер Solar Media Entertainment Сергій Лавренюк. Модераторкою виступила режисерка та продюсерка Ксенія Бугрімова.

Під час дискусії учасники обговорили стан українського комерційного та авторського кіно, зміни глядацьких вподобань в умовах війни, нові міжнародні дистрибуційні моделі та інтеграцію української кіноіндустрії у світовий ринок.

Зокрема, Катерина Нагорна презентувала модель міжнародної дистрибуції Local for Local для українськомовних релізів за кордоном, орієнтовану на українську аудиторію поза межами країни. Серед кейсів були представлені «Мавка. Лісова пісня», франшиза The Christmas Express / December 31st Express та стрічка «Мавка. Справжній міф».

“Модель Local for Local демонструє, що українське кіно сьогодні має глобальну україномовну аудиторію, яка може існувати поза межами традиційної дистрибуції”, — підкреслила Нагорна.

Валерія Сочивець наголосила на важливості підтримки українського авторського кіно та ролі міжнародних фестивалів у збереженні видимості українських історій у світі. Вона також навела приклад фільму “Ля Палісіада” режисера Філіпа Сотниченка, який був представлений на низці міжнародних фестивалів.

Сергій Лавренюк розповів про досвід співпраці з міжнародними студіями, зокрема Lionsgate, та потенціал України як креативного й виробничого партнера для глобального ринку.

“Для великих міжнародних компаній Україна сьогодні — це не лише джерело сильних історій, а й креативний індустрійний партнер із талантом, досвідом та потужним виробничим потенціалом”, — зазначив Лавренюк.

Панельна дискусія стала частиною серії індустрійних подій Українського павільйону в Каннах. Павільйон організовано ГО “УкрКіноФест” за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

Як повідомлялося, Державне агентство України з питань кіно та Tallinn Black Nights Film Festival обговорили просування українського кіно на міжнародних фестивалях. Також Україна відкрила національний павільйон на 79-му Каннському міжнародному кінофестивалі. Крім того, Україна та Литва підписали меморандум про співпрацю у сфері кіно в межах Каннського кінофестивалю.

https://interfax.com.ua/news/culture/1169392.html

 

, ,

Іноземці забезпечили половину угод з нерухомістю в грузинському Батумі

Іноземні покупці стали головним рушієм зростання ринку житлової нерухомості Батумі: у квітні 2026 року їхня частка в угодах з квартирами сягнула 47%, наблизившись до половини всього ринку. Це підтверджує, що найбільший грузинський курорт на Чорному морі дедалі більше перетворюється з локального ринку житла на міжнародний інвестиційний майданчик.

За даними платформи Recov.ge, у квітні 2026 року в Батумі було продано 1 292 квартири, що на 12,3% більше, ніж у квітні 2025 року, коли було зареєстровано 1 165 угод. Сукупний обсяг ринку за місяць зріс на 27,4% і досяг $85 млн.

Зростання супроводжувалося помітним подорожчанням квадратного метра. Середньозважена ціна в батумських новобудовах збільшилася на 11,3% у річному вимірі — до $1 351 за кв. м. На первинному ринку ціни зросли на 15,2%, на вторинному — на 9,4%. При цьому попит концентрується саме на нових і сучасних проєктах: продажі в новобудовах зросли на 12,3%, тоді як інтерес до старого житлового фонду знизився на 5,4%.

Ключовий фактор зростання — іноземний капітал. Нерезиденти забезпечили 90% чистого приросту кількості угод у квітні. Керівник відділу досліджень та аналізу даних Colliers Georgia Лео Чікава зазначає, що частка іноземних покупців в останні місяці стабільно тримається в діапазоні 44-47%, а в окремі періоди іноземці вже випереджають місцевих покупців за активністю.

Батумі помітно відрізняється від Тбілісі за структурою попиту. У столиці Грузії внутрішні покупці залишаються основною силою ринку: за даними Galt & Taggart, у січневому опитуванні девелоперів грузинські покупці забезпечували близько 77% первинних продажів у Тбілісі. У Батумі ситуація зворотна: іноземний попит має набагато більше значення, а частка закордонних покупців в опитаних проектах досягала 52%.

Серед найбільш активних іноземних покупців у Батумі виділяються громадяни Ізраїлю, Росії, країн ЄС, а також покупці з України, Білорусі та інших країн пострадянського простору. За даними Global Property Guide з посиланням на Galt & Taggart, у 2025 році покупці з ЄС та Ізраїлю забезпечували по 13% продажів в опитаних проєктах Батумі, а покупці з України, Росії та Білорусі разом — 11%. Окрема точна частка українців у цьому звіті не розкривається.

У 2025 році ринок Батумі вже подолав позначку в $1 млрд за загальною вартістю проданих квартир, а кількість угод досягла 17 053, що на 14,7% більше, ніж роком раніше.

Для іноземних покупців Батумі залишається привабливим завдяки поєднанню відносно низької початкової вартості, морського розташування, високої частки нових проєктів, можливості здачі в оренду та порівняно м’якого режиму купівлі нерухомості. На цьому тлі місто конкурує не тільки з Тбілісі, а й з курортними ринками Туреччини, Чорногорії, Болгарії та Кіпру.

, , ,

Президент ТПП Сербії – Белград чекає на офіційне підтвердження від України щодо участі в Expo 2027

Сербія сподівається, що Україна підтвердить участь у спеціалізованій виставці Expo 2027 Belgrade після візиту української державно-бізнесової делегації до Сербії, заявив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж.

«Запрошення відкрите, і ми поважаємо мотиви кожної окремої країни, але щиро сподіваємося, що після візиту української державно-бізнесової делегації до Сербії Україна стане наступною, 138-ю країною, яка підтвердить участь в Expo 2027 Belgrade», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

За словами Чадежа, участь у виставці була б корисною для української економіки, оскільки відкриває можливості для презентації потенціалу українських компаній, технологічних потужностей, зміцнення двосторонніх державних і ділових відносин, а також контактів із міжнародними партнерами.

«EXPO 2027 буде не лише виставкою, а й глобальною платформою для поєднання країн, компаній, інвесторів і нових ідей розвитку. Тому я вважаю, що присутність України була б важливою, особливо в контексті відновлення країни, залучення інвестицій і створення нових партнерств із міжнародною бізнес-спільнотою», – наголосив президент ТПП Сербії.

 

, , , ,

Експорт українського цементу до ЄС майже заблоковано — «Укрцемент»

Експорт українського цементу до ЄС майже заблоковано під час впровадження другого етапу СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism – механізм транскордонного вуглецевого регулювання), наша країна має зайняти проактивну позицію щодо підтримки власного виробника, підкреслила виконавча директорка Асоціації «Укрцемент» Людмила Крипка.

«Умови, які українська цементна галузь отримала на старті впровадження другого етапу СВАМ, тобто на початку цього року, реалістичніше описати не словом «бар’єр», а «ембарго». Ми отримали дефолтні значення викидів СО2 для цементу з України на рівні 1518 кг/т клінкеру, що майже вдвічі перевищує фактичні показники, навіть при мокрому способі виробництва», – повідомила Крипка на конференції «Торгові війни: мистецтво захисту» у Києві в середу.

Вона також зазначила, що наразі в ЄС немає жодного верифікатора для цілей СВАМ, але навіть якби вони були, приїзд до України європейських верифікаторів (це обов’язкова вимога у перший рік) малоймовірний через високий рівень ризиків.

«За таких умов експорт неможливий у принципі! І ми бачимо наслідки: виробництво цементу зменшилося, надходження до бюджету скоротилися, валютна виручка впала, що призвело до ще більшого дисбалансу в торговому сальдо країни», – зазначила Крипка.

Асоціація «Укрцемент», як самостійно, так і спільно з партнерами, продукція яких підпадає під механізм CBAM, протягом усього 2025 року зверталася до уряду, ЄК та всіх причетних щодо застосування декларативного принципу на період війни та відновлення (це можливо згідно з частиною 7 статті 30 Регламенту CBAM щодо форс-мажору, що має руйнівні наслідки для економіки та промислової інфраструктури). Але, за словами Крипки, чиновники ЄК заспокоювали, що вплив впровадження АПМ на українську економіку буде мінімальним. Результати першого кварталу показали, що вплив істотний, де-факто блокує експорт.

«Наразі ЄК визнає, що дефолтне значення некоректне, там також бачать проблему з сертифікацією верифікаторів, яка стосується не тільки України, а й країн ЄС. (Нам) обіцяють виправити ці моменти протягом місяця», – повідомила Крипка.

За її словами, ці обнадійливі заяви спонукали підприємства відновити експорт, але залишається ризик катастрофічних санкцій для компаній і дилерів, які здійснювали ці поставки.

При цьому цементна галузь є однією з лідерів вітчизняної промисловості щодо системної підготовки до повноцінного запуску СВАМ.

«Ми суттєво просунулися у використанні альтернативного палива, маємо конкретні приклади запуску власної “зеленої” генерації, проводимо постійний моніторинг викидів (МОВ) і верифікували їх наявними в країні верифікаторами», – повідомила Крипка.

Тому, підкреслила вона, на запитання «що стримує розвиток експорту до країн ЄС», можна говорити про «нерівні умови конкуренції».

«Ми бачимо, що світ переходить до моделі економічного прагматизму та захисту власних ринків. У цих умовах Україна має дуже обмежений час, щоб адаптувати свою економіку до нової реальності. Ми маємо зайняти проактивну позицію щодо підтримки власного виробника», – пояснила Крипка.

Вона навела як приклад здорового «агресивного прагматизму» сусідню Польщу. У 2024 році експорт українського цементу до Польщі становив 854 тис. тонн. Польща цього року виробила 17,7 млн тонн цементу. Фактично експорт з України становив 3,7% від їхнього виробництва. А в пресі на перших шпальтах були заголовки про «зникнення польських цементних заводів», у польському Сеймі створено міжфракційне депутатське об’єднання «Підтримки розвитку цементної промисловості Польщі».

Крипка підкреслила, що наша країна, щоб не залишитися на узбіччі промислової конкурентоспроможності, повинна зайняти проактивну позицію щодо підтримки власного виробника.

, , ,