Господарський суд Львівської області визнав ПАТ «Нафтопереробний комплекс «Галичина» (Дрогобицький НПК) банкрутом із загальною сумою кредиторських вимог понад 18 млрд грн та відкрив процедуру ліквідації, йдеться в постанові суду від 25 червня 2026 року, опублікованій у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
«ПАТ «НПК Галичина» визнати банкрутом та відкрити процедуру ліквідації. Встановити строк проведення процедури ліквідації у дванадцять місяців», – зазначено в документі.
Судове засідання призначено на 22 вересня 2026 року і відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області.
Згідно з судовим рішенням, контроль над НПК «Галичина», загальний борг якого перевищує 18 млрд грн, переходить до комітету кредиторів, до складу якого входять державні компанії АТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта».
Суд дійшов висновку, що фінансово-майновий стан комплексу є критичним, оскільки в останні роки його діяльність була глибоко збитковою. Зокрема, за підсумками 2024 року збитки підприємства склали майже 7 млрд грн, у 2025 році — понад 3,46 млрд грн, а нестача активів для покриття боргу становить понад 15,2 млрд грн.
Дрогобицький НПК «Галичина» вважається активом Ігоря Коломойського та його бізнес-партнерів і перебуває під арештом з 2023 року.
UKRNAFTA, банкрутство, ЛИКВИДАЦИЯ, НПК Галичина, УКРТАТНАФТА
Євросоюз планує обмежити доступ дітей до соціальних мереж у всіх 27 країнах блоку, заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Єврокомісія розглядає багатоступеневий підхід до доступу дітей та підлітків до цифрових платформ. Згідно з рекомендаціями експертів, діти віком до 13 років зможуть користуватися соціальними мережами лише протягом обмеженого часу та під наглядом батьків, опікунів або вчителів. У міру дорослішання підлітків обмеження мають поступово пом’якшуватися.
«Очевидно, що нам потрібні вікові обмеження для платформ», — заявила фон дер Ляєн журналістам у Брюсселі. Вона зазначила, що питання тепер полягає не в тому, чи стикаються діти з ризиками в Інтернеті, а в тому, як забезпечити їм безпечніший старт у цифровому середовищі.
Єврокомісія, як очікується, представить конкретну пропозицію після літа. Reuters пише, що фон дер Ляйєн може оголосити її під час щорічного виступу про стан Європейського Союзу у вересні.
Під дію нових правил можуть потрапити не тільки класичні соціальні мережі, а й ширше коло сервісів із «віково невідповідними» та такими, що викликають звикання, функціями. Фон дер Ляйєн назвала це категорією «social media plus», до якої можуть входити платформи з нескінченною прокруткою, автозапуском відео, персоналізованими алгоритмами та іншими механізмами утримання уваги.
Основними сервісами, яких це стосуватиметься, можуть стати TikTok, YouTube, Instagram та Facebook. Reuters зазначає, що в різних країнах світу вже діють або обговорюються подібні обмеження, спрямовані насамперед на найбільші платформи короткого відео та соціальні мережі.
Associated Press уточнює, що експертна група ЄС рекомендувала обмежити доступ дітей віком до 13 років до соціальних мереж доти, доки технологічні компанії не доведуть, що їхні платформи безпечні для дітей. Для підлітків старше 13 років пропонується поступовий доступ лише до тих сервісів, які відповідають вимогам безпеки та вікової доречності.
Єврокомісія також готує власний додаток для перевірки віку користувачів в Інтернеті. Така система має допомогти платформам і державам ЄС застосовувати вікові обмеження, хоча в Брюсселі визнають, що технічно повністю унеможливити обхід таких заходів неможливо.
Ціни на будівельно-монтажні роботи (БМР) в Україні у травні 2026 року зросли на 21,8 % порівняно з травнем 2025 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статистичного відомства, у травні 2026 року порівняно з травнем 2025 року ціни зросли в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві — на 18,7% (на 1,9% порівняно з попереднім місяцем), у нежитловому — на 22,8% (1,9%), в інженерному — на 22,4% (1,9%).
У січні–травні поточного року порівняно з аналогічним періодом минулого року ціни на будівельні матеріали та обладнання зросли на 14,3%, зокрема в житловому секторі — на 12,6%, у нежитловому — на 15%, в інженерному — на 14,4%.
Як повідомлялося, у 2025 році ціни на будівельні матеріали та обладнання зросли на 5,8% порівняно з попереднім роком, у 2024 році – на 7,9%, у 2023 році – на 15,8%.
Мережа UKRNAFTA зібрала 2 млн грн на закупівлю наземних роботизованих комплексів для Третього армійського корпусу. Кошти акумулюються в межах спільної ініціативи за участі клієнтів мережі.
До збору можна долучитися, заправляючи автомобіль пальним А-95 Energy, а також купуючи каву, хот-доги, бургери та пончики на АЗК UKRNAFTA. Частина коштів із кожної такої покупки спрямовується на підтримку військових.
Наземні роботизовані комплекси допомагають виконувати завдання у небезпечних зонах, зменшуючи ризики для особового складу. Їх можуть використовувати для логістики, евакуації, транспортування обладнання та інших завдань на фронті.
Збір триває. Долучитися до нього можна на АЗК мережі UKRNAFTA по всій Україні.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Громадяни України посіли перше місце за кількістю документів на проживання, виданих Іспанією іноземцям у 2025 році, як свідчать дані Міністерства соціального забезпечення та міграції Іспанії.
За даними іспанського відомства, у 2025 році громадянам України було видано 244 579 документів на проживання. Далі йдуть громадяни Венесуели — 224 341 документ та Марокко — 187 790. На ці три країни припало 42 % усіх документів на проживання, виданих в Іспанії іноземцям у 2025 році.
Загалом Іспанія у 2025 році видала іноземцям 1 577 842 дозволи на проживання, що на 7,8% більше, ніж роком раніше, або на 114 238 дозволів більше. Зростання було пов’язане, зокрема, зі збільшенням кількості дозволів для громадян Венесуели, України та Великої Британії.
Влада Іспанії окремо уточнює, що ця статистика відображає кількість документів, а не унікальну кількість людей. Одна й та сама людина могла протягом року отримати, наприклад, первинний дозвіл, а потім його продовження, тому цей показник не дорівнює кількості нових резидентів.
У випадку України головну роль відіграв режим тимчасового захисту для людей, переміщених через війну.
Окремо у звіті зазначено, що 238 007 дозволів у категорії «інші виняткові обставини» було видано громадянам України в рамках Директиви про тимчасовий захист. Це на 11,5% більше, ніж у 2024 році, при цьому 85% таких дозволів становили продовження.
Згідно зі статистикою, росіяни посіли 11-те місце серед найбільших груп отримувачів іспанських документів на проживання з 27 655 документами.
За регіонами Іспанії найбільше документів на проживання було оформлено в Каталонії — 311 038, Валенсійському співтоваристві — 282 897, Мадриді — 275 607 та Андалусії — 232 201. На ці чотири автономні співтовариства припало 70 % усіх документів, виданих іноземцям у 2025 році.
Окремо Іспанія повідомила про 108 253 дозволи на перебування з метою навчання, видані іноземним студентам та членам їхніх сімей у 2025 році. Найпоширенішими національностями в цій категорії були Колумбія, Перу, Марокко, США та Китай.
Асоціація правників України запрошує до участі у VI Конференції з енергетичного права, яка відбудеться 24 липня 2026 року в Києві.
Конференція буде присвячена практичним питанням трансформації енергетичного сектору, регуляторним змінам, інтеграції з європейськими ринками, судовим спорам, розвитку газового сектору, відновлюваних газів, розподіленої генерації, microgrid-рішень та відновленню пошкоджених енергетичних активів.
У фокусі заходу – не лише огляд змін у законодавстві та регулюванні, а й їх практичне застосування для бізнесу, інвесторів, юристів, енергетичних компаній та державних інституцій. Учасники обговорять, які рішення визначатимуть розвиток енергетичного сектору у 2026 році та які юридичні інструменти потрібні для роботи, інвестування й захисту інтересів на енергетичному ринку.
Програма конференції включає спеціальне інтерв’ю «Практичні проблеми доступу та інвестування у сфері надрокористування». Модератором виступить Владислав Соколовський, керуючий партнер АК «Соколовський і партнери», голова правління Асоціації сонячної енергетики України.
Перша сесія «Ринок електричної енергії: нові правила, судові спори та інтеграція з ЄС» буде присвячена актуальним змінам на ринку електроенергії, питанням market coupling, «зелених» аукціонів, агрегації та судової практики. Модератором сесії також виступить Владислав Соколовський.
Друга сесія «Газовий сектор у трансформації: видобуток, ПСО, відновлювані гази та євроінтеграція» охопить питання розвитку газового ринку, видобутку, біометану, публічних спеціальних обов’язків та адаптації сектору до європейського регулювання. Модеруватиме дискусію Наталія Гутаревич, заступниця голови Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, голова Комітету АПУ з природних ресурсів, природоохоронного та екологічного права, радниця Sayenko Kharenko.
Також у межах конференції заплановано спеціальне інтерв’ю «Відшкодування збитків та відновлення пошкоджених енергетичних активів». Експерт буде оголошений додатково.
Третя сесія «Розподілена чи децентралізована генерація? Правові моделі нової енергостійкості України» буде присвячена новим підходам до енергетичної стійкості, розвитку розподіленої генерації та правовим моделям децентралізованих енергетичних рішень. Модераторкою сесії стане Ольга Савченко, старша партнерка Altelaw & Sempra.
Після завершення ділової програми відбудеться вечірній коктейль та неформальне спілкування учасників.
Повна програма події доступна на сайті АПУ. Реєстрація учасників також проходить на сайті Асоціації правників України. Участь у заході можлива лише за умови попередньої реєстрації.
Для членів Асоціації правників України діє спеціальна вартість участі. Щоб вона була застосована, необхідно увійти до свого облікового запису на сайті АПУ перед реєстрацією.
За додатковою інформацією щодо заходу, участі як доповідача та можливостей партнерства можна звертатися до організаторів: тел. +38 (097) 840-39-36, e-mail: events@uba.ua. Контактна особа – Анна Варвадюк.
Для акредитації представників ЗМІ: pr@uba.ua. Контактна особа – Дарʼя Сидорчук.
