Литовська компанія у сфері оборонних технологій Unmanned Defense Systems (UDS) повідомила про початок діяльності в Україні через новостворене українсько-литовське спільне підприємство UDS Ukraine, йдеться у повідомленні компанії від вівторка.
«Україна суттєво змінила темпи, з якими мають розвиватися оборонні технології. Маючи постійну присутність в Україні, ми хочемо наблизити наші технології, інженерний досвід та системний підхід до людей, які їх потребують», – зазначив у прес-релізі співзасновник та генеральний директор UDS Вітяніс Бузас.
За його словами, компанія прагне стати довгостроковим партнером України, а також робити внесок у зміцнення української обороноздатності.
«Для компаній, що працюють в оборонній галузі, присутність в Україні – це вже не вибір, а необхідність. Саме тут технології можна випробовувати, вдосконалювати та розвивати відповідно до реальних потреб поля бою», – уточнила в прес-релізі Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки Інга Станіте-Толочкене.
Передбачається, що в рамках створеного спільного підприємства UDS Ukraine українська команда працюватиме з Силами оборони та партнерами в оборонній галузі, де супроводжуватиме застосування систем у підрозділах, навчатиме операторів та підтримуватиме співпрацю з військовими частинами.
Зазначається, що, крім іншого, присутність UDS в Україні забезпечить українським військовим доступ до експертизи компанії, а також дозволить скоротити шлях від потреб, що виникають під час бойового застосування, до технічних рішень, які можуть бути впроваджені на практиці.
Очолить компанію UDS Ukraine на посаді генерального директора, приєднавшись до неї також як співвласник, Степан Веселовський, який до січня 2026 року керував Lviv IT Cluster, про що він повідомив у Facebook.
«Для мене це більше, ніж просто новий професійний етап. Це можливість застосувати досвід UDS у створенні складних технологічних систем там, де він може бути найбільш затребуваний – для зміцнення обороноздатності України», – підкреслив Веселовський.
За його словами, наведеними в прес-релізі компанії, фахівці UDS мають досвід у створенні технологічних систем, зокрема від безпілотних платформ до космічних технологій. Зазначається, що відповідний рівень експертизи компанія має намір реалізувати й в Україні.
UDS – литовська компанія, що розробляє масштабовані інтегровані безпілотні рішення на основі перевірених у бойових умовах продуктів та єдиної програмної платформи.
Йдеться про Forecaster — платформу БПЛА для розвідки, спостереження, виявлення та визначення цілей (ISTAR), Avenger 5 — ударний БПЛА великої дальності для високоточного ураження та інші.
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/18SiezPzLG
Понад дві третини українців, які планують придбати квартиру, зважають на наявність резервного електропостачання та автономного опалення, свідчать результати опитування «OLX Нерухомість».
Згідно з дослідженням, резервне електропостачання на випадок відключень електроенергії вважають важливим 68% потенційних покупців проти 49% у 2025 році. Таким чином, за рік частка покупців, які звертають увагу на енергонезалежність будинку, зросла одразу на 19 процентних пунктів. Наявність автономного опалення також важлива для 68% респондентів.
«Енергетична стійкість фактично вийшла на один рівень із багатьма «традиційними» характеристиками квартири та будинку», — зазначається в повідомленні OLX.
При цьому головним критерієм при купівлі квартири залишається її вартість — ціну назвали важливою 82% опитаних. На другому місці — загальна площа житла — 79%.
Кількість кімнат і район міста враховують по 77% потенційних покупців. Гарне планування або ремонт, а також стадія готовності об’єкта важливі для 76% респондентів, інфраструктура та зовнішній вигляд будинку — для 73%, поверх — для 72%.
Водночас війна суттєво змінила вимоги українців до безпеки нерухомості. Відстань від стратегічних об’єктів враховують 67% потенційних покупців, а наявність укриття безпосередньо в будинку важлива для 60%.
При цьому традиційні переваги розташування житла мають меншу вагу. Близькість до метро назвали важливою 46% опитаних, а розташування поблизу центру міста — 45%.
Основною причиною купівлі нерухомості залишається бажання змінити існуючі житлові умови — такий мотив назвали 47% респондентів. Ще 42% хочуть отримати власний окремий простір, 23% планують переїхати в просторіше житло, 20% розглядають купівлю як спосіб підвищити рівень життя, а 11% хочуть змінити район проживання.
Інвестиційна складова залишається суттєвою, проте поступається купівлі житла для власних потреб. Нерухомість як вкладення коштів розглядають 28% потенційних покупців. Зокрема, 19% розраховують у майбутньому отримувати дохід від здачі об’єкта в оренду або його перепродажу.
Таким чином, результати дослідження свідчать про зміну пріоритетів українського покупця: поряд із ціною, площею та розташуванням об’єкта дедалі більшого значення набувають його здатність функціонувати під час перебоїв з енергопостачанням та рівень безпеки.
За даними OLX, особливо помітно змінилося ставлення до резервного електропостачання: якщо у 2025 році цей параметр враховував приблизно кожен другий потенційний покупець, то у 2026 році — вже понад дві третини.
Джерело: дослідження «OLX Нерухомість».
Нобелівську премію з фізики 2026 року присуджено бельгійсько-американському фізику Френсісу Гальцену (Francis Halzen) за вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на Королівську шведську академію наук.
«За вирішальний внесок у нейтринну обсерваторію IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження», — йдеться в офіційному формулюванні Нобелівського комітету.
Роботи Гальцена фактично відкрили новий спосіб дослідження Всесвіту. На відміну від звичайних телескопів, що реєструють електромагнітне випромінювання, IceCube дає змогу спостерігати космічні процеси за допомогою нейтрино — надзвичайно легких електрично нейтральних елементарних частинок, які вкрай рідко взаємодіють із речовиною.
Нейтрино можуть проходити крізь планети, зорі та інші об’єкти практично без взаємодії з ними. Вони також не мають електричного заряду, тому магнітні поля не змінюють напрямок їхнього руху. Завдяки цьому високоенергетичні нейтрино можуть донести до Землі інформацію безпосередньо від джерел найпотужніших процесів у Всесвіті та допомогти вченим встановити, де виникають космічні промені надвисоких енергій.
Гальцен запропонував використовувати для реєстрації таких частинок прозорий лід Антарктиди. Ця концепція зрештою привела до створення обсерваторії IceCube на Південному полюсі.
IceCube являє собою гігантський детектор об’ємом близько 1 куб. км. У товщі антарктичного льоду розміщено понад 5 тис. світлочутливих датчиків. Коли нейтрино в рідкісних випадках взаємодіє з атомним ядром, вторинні частинки, що виникають, виробляють характерне випромінювання, яке реєструють датчики. За напрямком і характеристиками такого сигналу вчені можуть отримати інформацію про нейтрино, що прибуло з космосу.
Ідею використання антарктичного льоду для пошуку космічних нейтрино Гальцен запропонував ще у 1988 році. Будівництво IceCube було завершено у 2011 році, а вже у 2013 році обсерваторія повідомила про перше виявлення високоенергетичних нейтрино, що надійшли з-за меж Сонячної системи.
У 2017 році IceCube зареєструвала високоенергетичне нейтрино, яке вдалося пов’язати з активним ядром далекої галактики. У 2022 році обсерваторія отримала свідчення високоенергетичного нейтринного випромінювання активної галактики приблизно за 47 млн світлових років від Землі, а у 2023 році — нашої галактики Чумацький Шлях.
Такі спостереження стали важливою частиною так званої багатоканальної астрономії, коли один і той самий космічний процес досліджується одночасно за електромагнітним випромінюванням, нейтрино, космічними променями та гравітаційними хвилями.
Королівська шведська академія наук зазначає, що дані IceCube дають змогу досліджувати умови виникнення високоенергетичних нейтрино і в перспективі можуть привести до виявлення раніше невідомих космічних явищ.
Гальцен народився у 1944 році в бельгійському Тінені. Він є професором фізики Університету Вісконсину в Медісоні та головним дослідником проєкту IceCube. В університеті він працює з 1972 року.
Розмір Нобелівської премії з фізики у 2026 році становить 12 млн шведських крон, або близько $1,2 млн. Оскільки Гальцен став єдиним лауреатом у цій категорії, він отримає всю суму премії.
Нобелівська премія з фізики присуджується Королівською шведською академією наук за найбільш значущі відкриття та досягнення в галузі фізики. Премію засновано згідно із заповітом шведського винахідника та підприємця Альфреда Нобеля. Перші Нобелівські премії було вручено у 1901 році.
Згідно із заповітом Нобеля, нагороди присуджуються за досягнення у фізиці, хімії, фізіології або медицині, літературі та за діяльність зі зміцнення миру. Премію з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля було засновано пізніше Банком Швеції.
Лауреати отримують медаль, диплом і грошову премію. Церемонія вручення Нобелівських премій традиційно відбувається 10 грудня, у річницю смерті Альфреда Нобеля. Нагороди в галузі фізики, хімії, медицини, літератури та економіки вручаються у Стокгольмі, Нобелівська премія миру — в Осло.
ICECUBE, АСТРОФІЗИКА, НЕЙТРИНО, Нобелівська премія, фізика, ФРЕНСІС ГАЛЬЦЕН
Тбілісі готується прийняти міжнародну конференцію AgriFuture Georgia 2026, яка об’єднає представників аграрного бізнесу, технологічних компаній, інвесторів, виробників та експертів для обговорення нових можливостей розвитку сільського господарства, впровадження інновацій та залучення інвестицій.
Захід стане майданчиком для прямого діалогу між агровиробниками, постачальниками сучасних технологій, фінансовими організаціями та компаніями, зацікавленими у розвитку аграрних проєктів у Грузії та регіоні.
Однією з центральних тем AgriFuture Georgia 2026 стане трансформація сільського господарства під впливом сучасних технологій. Учасники обговорять автоматизацію виробничих процесів, цифровізацію агробізнесу, застосування інноваційних рішень у рослинництві, садівництві та інших напрямках аграрного виробництва.
Окрему увагу буде приділено інвестиціям у сільське господарство та пошуку нових моделей фінансування аграрних проєктів. Представники бізнесу та інвестиційної спільноти зможуть обговорити перспективні напрямки вкладень, можливості масштабування існуючих виробництв та запуск нових проєктів.
Ще одним важливим напрямком конференції стане розвиток експорту. Для грузинських та регіональних виробників вихід на нові ринки залишається одним із основних чинників подальшого зростання, тому учасники розглянуть вимоги міжнародних покупців, зміни у структурі попиту та можливості підвищення конкурентоспроможності аграрної продукції.
Організатори розраховують, що конференція стане не лише дискусійним майданчиком, а й місцем для налагодження нових ділових контактів. У рамках AgriFuture Georgia 2026 представники агробізнесу зможуть безпосередньо взаємодіяти з потенційними партнерами, постачальниками технологій, інвесторами та експертами.
Особливе місце в програмі займе практичне застосування технологій. Учасникам презентують рішення, які дозволяють підвищувати продуктивність аграрних підприємств, ефективніше використовувати земельні, водні та енергетичні ресурси, знижувати виробничі витрати та покращувати якість продукції.
Проведення AgriFuture Georgia 2026 відображає зростаючий інтерес бізнесу до модернізації аграрного сектору Грузії. Країна має сприятливі умови для виробництва фруктів, овочів, горіхів, винограду та іншої сільськогосподарської продукції, однак подальший розвиток галузі дедалі більше залежить від технологічного оновлення, доступу до фінансування та здатності виробників працювати на міжнародних ринках.
Конференція орієнтована на власників та керівників аграрних підприємств, фермерів, виробників та експортерів сільськогосподарської продукції, інвесторів, представників банківського сектору, постачальників обладнання та технологій, торгові компанії, міжнародні організації та галузевих експертів.
AgriFuture Georgia 2026 має стати майданчиком, де представники різних сегментів аграрної галузі зможуть обговорити конкретні проєкти та сформувати нові партнерства для розвитку агробізнесу в Грузії та регіоні.
Open4Business – інформаційний партнер міжнародної конференції AgriFuture Georgia 2026
агробізнес, ГРУЗИЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, сільське господарство, ТЕХНОЛОГІЇ
Як повідомляє проект Relocation, у Греції запропонували відмовитися від надання дозволу на проживання іноземним інвесторам за купівлю нерухомості та переорієнтувати програму «Золота віза» на інвестиції безпосередньо в економіку країни.
З такою ініціативою виступив лідер головної опозиційної партії ПАСОК Нікос Андрулакіс на тлі триваючої житлової кризи. Андрулакіс вважає, що існуюча модель фактично стимулює продаж грецької нерухомості іноземним інвесторам і додатково впливає на доступність житла для місцевого населення.
При цьому пропозиція ПАСОК не передбачає повної відмови Греції від надання посвідки на проживання за інвестиції. Партія пропонує виключити нерухомість із переліку активів, що дають право на отримання «Золотої візи», та перенаправити іноземний капітал в інвестиційні інструменти, що сприяють економічному зростанню.
Поки що мова йде виключно про політичну ініціативу опозиції. ПАСОК має 34 місця в 300-місному парламенті Греції, тому пропозиція не означає автоматичної зміни чинної програми.
Наразі мінімальний обсяг інвестицій у нерухомість для отримання грецької Golden Visa залежить від регіону та типу об’єкта.
В Аттиці, Салоніках, на Міконосі та Санторіні, а також на островах з населенням понад 3,1 тис. осіб мінімальний поріг становить 800 тис. євро. У більшості інших регіонів країни він встановлений на рівні 400 тис. євро.
Пільговий поріг у розмірі 250 тис. євро зберігається для окремих категорій об’єктів, зокрема нерухомості, яка переводиться з комерційного використання в житлове, та певних будівель, що підлягають відновленню. Для стандартних інвестицій вартістю 400 тис. євро та 800 тис. євро діє вимога щодо придбання одного об’єкта площею не менше 120 кв. м.
Грецька влада в останні роки вже кілька разів посилювала умови програми Golden Visa на тлі зростання вартості житла. Окрім підвищення мінімальних інвестиційних порогів, нерухомість, придбану в рамках програми, більше не можна використовувати для короткострокової оренди.
Посилення правил уже позначилося на попиті. За даними Міністерства міграції та притулку Греції, у першому півріччі 2026 року іноземні інвестори подали 2 551 нову заявку на Golden Visa — на 44% менше, ніж 4 553 заявки за аналогічний період 2025 року.
При цьому на кінець першого півріччя в Греції налічувалося 32 702 діючих дозволів на проживання інвесторів, виданих у рамках програми з моменту її запуску. Ще 7 368 заявок попередніх періодів залишалися на розгляді.
Зниження інтересу до Golden Visa поки що не призвело до загального падіння іноземних інвестицій у грецьку нерухомість. У першому кварталі 2026 року приплив іноземного капіталу на ринок нерухомості досяг 511,6 млн євро, збільшившись на 43,4% порівняно з 356,8 млн євро роком раніше. Це свідчить про збереження попиту на грецькі об’єкти серед іноземців навіть без мотиву отримання дозволу на проживання.
За 2019–2025 роки іноземні інвестори вклали в нерухомість Греції близько €12,4 млрд. У 2025 році обсяг іноземних інвестицій становив €2,05 млрд проти €2,75 млрд у 2024 році.
Програма Golden Visa діє в Греції з 2014 року і дозволяє громадянам держав, що не входять до ЄС, отримати п’ятирічний поновлюваний дозвіл на проживання за умови виконання інвестиційних вимог. Питання про подальше місце нерухомості в цій програмі набуває особливого значення на тлі зростання вартості житла та спроб влади збільшити пропозицію об’єктів для довгострокової оренди.
https://relocation.com.ua/greece-proposes-to-exclude-real-estate-from-the-golden-visa-program/
golden visa, ГРЕЦІЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, НЕРУХОМІСТЬ, посвідка на проживання
АТ “Укрзалізниця” запустило 18 додаткових шатлів Kyiv City Express між правим та лівим берегом столиці, повідомила пресслужба компанії.
“З 5 по 9 жовтня призначаємо 18 додаткових човникових рейсів Kyiv City Express Видубичі – Дарниця – Видубичі, щоб ви могли швидко та без заторів дістатися на роботу, у справах чи повернутися додому в умовах ускладненого руху через київські мости”, – йдеться в телеграм.
Як зазначається, 18 шатлів курсуватимуть у найпіковіші години вранці та ввечері: з 6:00 до 9:00 та з 16:00 до 21:00. На станції Видубичі посадка та висадка відбуватиметься на три колії. На станції Дарниця – на одній або двох коліях (слухайте уважно оголошення на станції). Додаткові рейси зупинятимуться на станції Березняки.
“Окрім човників КСЕ, для поїздок між правим та лівим берегом ви можете скористатися графіковими приміськими та регіональними поїздами, що курсують до /з Ніжина, Гребінки, Конотопа, Славутича. Вони роблять обов’язкові зупинки на станціях Видубичі та Дарниця, а приміські зупинятимуться ще й на станції Березняки”, – додали в “Укрзалізниці”.
Пояснюється, що завдяки поєднанню додаткових шатлів та графікових поїздів із поїздами КСЕ у пікові години курсуватиме до шести рейсів між берегами, тож довго чекати на наступний поїзд не доведеться.
У компані зазначили, що квитки за кілька кліків – у застосунку УЗ.
