Як повідомляє Еxperts.news, сукупна заборгованість українців перед мікрофінансовими організаціями (МФО) станом на 1 липня 2026 року сягнула 32,32 млрд грн, збільшившись з початку року на 17%, або на 4,7 млрд грн. Водночас у 2026 році суттєво зросла кількість судових справ, порушених за позовами найбільших учасників ринку мікрокредитування, свідчать дані аналітичного сервісу «Опендатабот», опубліковані 1 вересня та 28 жовтня.
Згідно зі статистикою Національного банку України, за перше півріччя 2026 року населення уклало 4 196 309 договорів з мікрофінансовими організаціями на загальну суму 37,5 млрд грн.
При цьому кількість оформлених позик істотно не змінилася порівняно з минулим роком і становила близько 700 тис. договорів щомісяця.
Основна зміна пов’язана зі збільшенням середнього розміру кредиту.
У другому кварталі 2026 року він сягнув 9 170 грн проти приблизно 6 290 грн за аналогічний період 2025 року. Таким чином, середній мікрокредит зріс майже в півтора рази.
Водночас продовжувала зростати сукупна заборгованість населення перед МФО.
На кінець 2022 року заборгованість за мікрокредитами становила близько 8 млрд грн. Однак з 2023 року цей показник почав зростати, а до середини 2026 року перевищив 32 млрд грн.
Зростання обсягів кредитування супроводжується збільшенням доходів найбільших мікрофінансових компаній.
За інформацією «Опендатабота», сукупний дохід десяти найбільших МФО України за січень–червень 2026 року становив 12,78 млрд грн, а їхній сумарний прибуток — 1,16 млрд грн.
Перше місце за доходами посіла «Укр Кредит Фінанс», що працює під брендом CreditKasa, з показником 1,99 млрд грн. Прибуток компанії склав 172,6 млн грн.
Друге місце за доходами серед МФО посіла компанія «Е Гроші» — 1,85 млрд грн, третє — «Споживчий центр», що працює під брендом «ШвидкоГроші», з 1,52 млрд грн.
При цьому саме «Споживчий центр» став найприбутковішою компанією першої десятки МФО з результатом 361,3 млн грн за перше півріччя.
Згідно з опублікованим 28 жовтня рейтингом корпоративних позивачів, «Укр Кредит Фінанс» одночасно посідає перше місце в Україні за кількістю нових судових справ.
За неповний 2026 рік за її позовами відкрито 80 421 справу проти приблизно 23 тис. за весь 2025 рік.
«Споживчий центр» посідає друге місце з 68 076 справами, що на 36 % більше, ніж за повний попередній рік.
Таким чином, дві компанії, що входять до числа найбільших учасників ринку мікрокредитування за фінансовими показниками, також стали лідерами за кількістю судових звернень.
Суддя Верховного суду України Василь Крат пов’язує велику кількість кредитних спорів, зокрема, з відсутністю повноцінного позасудового механізму, який одночасно забезпечував би стягнення законної заборгованості та захист громадян від надмірних відсотків.
Він також звертає увагу на фінансові труднощі населення в умовах повномасштабної війни, коли втрата доходів і майна підвищує потребу в короткострокових позиках, але водночас обмежує можливості їх погашення.
При цьому показники заборгованості та кількості судових справ не можна безпосередньо ототожнювати.
Статистика МФО відображає сукупні фінансові зобов’язання позичальників на певну дату, тоді як рейтинг корпоративних позивачів враховує кількість відкритих судових справ. Він не містить даних про розміри вимог, їх задоволення та фактично стягнені суми.
Крім того, дослідження не встановлює прямого причинно-наслідкового зв’язку між зростанням заборгованості перед МФО та кількістю позовів конкретних компаній.
Разом із тим поєднання збільшення середнього розміру мікропозик, сукупного боргу населення та судової активності кредиторів свідчить про зростаюче значення проблеми споживчої заборгованості для фінансового ринку України.
Мікрофінансові організації є учасниками небанківського фінансового ринку та надають населенню переважно короткострокові споживчі кредити. Регулювання та нагляд за їхньою діяльністю здійснює Національний банк України.
Джерела: «Опендатабот», статистика мікрокредитування станом на 1 вересня 2026 року; «Опендатабот», рейтинг корпоративних позивачів станом на 28 жовтня 2026 року; Верховний суд України, коментар щодо відсотків за споживчими кредитами.
Україна просить Молдову продовжити знижку 50% на транзитні залізничні перевезення українських вантажів на 2027 рік, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
«Російські атаки по українським портам дедалі інтенсифікуються. Вони дійсно приносять шкоду нашим експортним потокам і вимагають надійних альтернативних маршрутів. Дякую уряду Молдови за надання Україні 50% дисконту на транзит залізнодорожним транспортом через територію Молдови», – сказав Корецький на спільному брифінгу з прем’єром Молдови Василе Тофаном в понеділок в Києві, як передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна».
За його словами, за 8 місяців обсяги перевезень через Молдову зросли суттєво, а транзитом пройшло втричі більше.
«Ми звернулися з проханням продовжити такі умови і на 2027 рік, для того, щоб мати прогнозований рух експортних потоків як для України, так і для Молдови. Мені здається, що це взаємовигідно, додаткові надходження для Молдови і додаткова диверсифікація для України», – заявив голова уряду України.
Також Корецький розповів, що для того, щоб збільшити транзит, також пропонується використовувати українські локомотиви та бригади на ділянці Окниця-Берешти.
«Готові також поділитися всім нашим досвідом української залізниці, який здобуто під час повномасштабного вторгнення – швидкість відновлення, швидкість реакції, ремонти тощо», – додав він.
Крім того, країни мають намір посилити безпеку пунктів пропуску.
«Вітаю готовність Молдови запустити спільний контроль ще на двох пунктах пропуску: тимчасовий міст Ямпіль-Косеуць корисний обом країнам. Основні роботи мають завершитися до кінця року», – анонсував прем’єр.
Зі свого боку, прем’єр Молдови зазначив, що країни активно працюють над розвитком автомобільних та залізничних коридорів, «Європейських шляхів солідарності», модернізацією пунктів пропуску і розширенням спільного контролю на кордоні. «Це відкриває нові можливості для торгівлі, інвестицій і відбудови України», – наголосив він.
Сторони також обговорюють ситуацію на р. Дністер, зокрема, кращу координацію сходу води, з урахуванням обсягів притоку та потреби води у населених пунктах, розташованих нижче за течією.
Як повідомлялося, у серпні Україна досягла домовленостей з Молдовою про знижку 50% на транзитні залізничні перевезення українських вантажів до кінця 2026 року.
Україна офіційно отримала статус секторального партнера Форуму тихоокеанських островів (Pacific Islands Forum, PIF), що об’єднує 18 держав і територій Тихоокеанського регіону. Відповідне рішення було ухвалено лідерами організації на 55-му саміті в Палау, що відбувся з 30 серпня по 4 вересня 2026 року, повідомило посольство України в Австралії 25 жовтня.
Згідно з повідомленням дипломатичного представництва, Секретаріат Форуму надіслав офіційне повідомлення, що підтверджує включення України до категорії секторальних партнерів (Sectoral Partnership Stream).
Це рішення стало результатом понад трьох років дипломатичної роботи, спрямованої на розширення відносин України з державами Океанії та регіональними міжнародними організаціями.
Новий статус передбачає можливість регулярного політичного діалогу з державами-членами Форуму, зокрема в рамках щорічних зустрічей міністрів закордонних справ організації з міжнародними партнерами (Forum Foreign Ministers–Forum Partners Dialogue).
Крім того, Україна та Форум зможуть розробити спільний план співпраці у напрямках, що становлять взаємний інтерес.
Серед пріоритетних сфер Київ виділяє продовольчу безпеку, цифрове державне управління, освіту та адаптацію до зміни клімату.
Зокрема, розвиток співпраці у сфері продовольчої безпеки може створити додаткові можливості для українських виробників аграрної продукції та продовольства. Держави Тихоокеанського регіону зацікавлені у підвищенні стійкості продовольчих поставок, оскільки багато острівних економік суттєво залежать від імпорту.
Перспективним напрямком також є обмін українським досвідом цифровізації державних послуг та розвитку електронного урядування.
У сфері освіти новий формат взаємодії може сприяти розвитку академічних обмінів, спільних дослідницьких програм та підготовці фахівців.
При цьому конкретні торговельні угоди, інвестиційні проєкти чи фінансові зобов’язання у повідомленні посольства не анонсовані. Особливе значення українська дипломатія надає співпраці з державами Океанії в питаннях міжнародного права, дотримання Статуту ООН, захисту суверенітету та територіальної цілісності держав.
У посольстві наголосили на зацікавленості України у зміцненні міжнародної підтримки принципу неприпустимості зміни державних кордонів силою.
Україна також висловила подяку керівництву Секретаріату Форуму та всім 18 державам і територіям-членам організації за підтримку рішення про надання нового статусу.
Форум тихоокеанських островів було створено 1971 року під назвою Південно-Тихоокеанський форум. У 2000 році організація отримала нинішню назву. Її штаб-квартира розташована в Суве, столиці Фіджі.
До складу Форуму входять Австралія, Нова Зеландія, Фіджі, Папуа-Нова Гвінея, Самоа, Тонга, Вануату, Соломонові Острови, Кірібаті, Науру, Тувалу, Палау, Маршаллові Острови, Федеративні Штати Мікронезії, Острови Кука, Ніуе, а також Французька Полінезія та Нова Каледонія.
Організація займається питаннями регіональної економічної інтеграції, торгівлі, зміни клімату, сталого розвитку та безпеки. Одним із основних стратегічних документів є Стратегія розвитку Тихоокеанського регіону до 2050 року (2050 Strategy for the Blue Pacific Continent).
На саміті 2026 року держави-члени затвердили оновлений механізм взаємодії з міжнародними партнерами, який передбачає поділ співпраці на стратегічний та секторальний напрямки.
Отримання Україною секторального статусу створює інституційну основу для довгострокового співробітництва з державами Океанії, однак не означає вступу країни до Форуму як повноправного члена.
Джерело: Посольство України в Австралії, офіційне повідомлення від 25 жовтня 2026 року.
Україна, дипломатія, Океанія, міжнародне співробітництво, продовольча безпека
Міжнародний інститут свободи (ILI) представив у Києві українські видання трьох книжок німецького історика й соціолога Райнера Цітельманна та австрійського економіста Людвіга фон Мізеса, а також анонсував підготовку до друку ще однієї праці Цітельманна. Учасники презентації наголосили, що приватна власність, підприємництво, конкуренція та обмеження надмірного державного регулювання мають стати важливими складовими економічного відновлення України.
Йдеться про книжки Цітельманна «На захист капіталізму. Розвінчання міфів» та «Капіталізм – не проблема, а рішення. Подорож крізь новітню історію п’яти континентів», а також працю Мізеса «Бюрократія». Четверта книжка – «Як нації долають бідність? В’єтнам, Польща та витоки процвітання» – за інформацією організаторів, наразі проходить редагування і готується до друку.
Так, автор книги «На захист капіталізму» розглядає десять поширених звинувачень на адресу ринкової економіки: від поглиблення бідності та нерівності до екологічних проблем, монополій, економічних криз і воєн. Окремі розділи присвячені історичному досвіду соціалістичних економік та ставленню громадян різних країн до підприємництва й приватної власності.
«Головна ідея цієї книги – захищати економічну систему, яка заснована на свободі, приватній власності, конкуренції та підприємництві. Будь-яка книга, яка просуває ідеї економічної свободи, впливатиме на покращення та розвиток нашого суспільства», – наголосив співзасновник компанії “Нова пошта” та Міжнародного Інституту Свободи (ILI) Володимир Поперешнюк на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» в середу.
За його словами, підприємництво створює товари, робочі місця та добробут, тоді як надмірне державне втручання і регуляторні обмеження стримують ділову активність. Поперешнюк також виклав аргументи автора щодо економічної нерівності, охорони довкілля, монополій та причин криз.
Окремо він зупинився на соціологічній частині видання. За матеріалами презентації, 12-й розділ містить дослідження ставлення українців до капіталізму, а 13-й – результати опитувань іще у 35 країнах. Згідно з наведеними організаторами результатами, прокапіталістичні настрої переважають в Україні, Польщі, США, Південній Кореї, Японії, Нігерії та Чехії.
«Українці сприймають економічну свободу як власну свободу. Ці дослідження дають нам надію на те, що ідеї підприємництва та конкуренції в Україні переможуть», – зазначив співзасновник «Нової пошти», коментуючи результати, наведені у виданні.
Кандидат економічних наук, експерт Міжнародного Інституту Свободи (ILI) Дмитро Душейко, який виступив науковим редактором українського видання «Капіталізм – не проблема, а рішення», в свою чергу наголосив, що Цітельманн аналізує історію країн, які за подібних початкових обставин обрали різні економічні моделі. Серед прикладів – Північна та Південна Корея, Федеративна Республіка Німеччина та НДР, Чилі й Венесуела, а також Китай до і після початку ринкових реформ наприкінці 1970-х років.
Експерт звернув увагу на відмінності в розвитку ФРН після реформ Людвіга Ергарда та командно-адміністративної системи НДР. Він також навів досвід ринкових перетворень у Китаї та В’єтнамі після періодів централізованого планування.
«Ми не маємо права виграти першу війну за незалежність і програти другу війну – за економічну свободу. Саме ця книга на конкретних історичних прикладах показує, чому реформи матимуть вирішальне значення для розвитку країни», – підкреслив Душейко.
Також він звернув увагу, що Цітельманн написав спеціальну передмову до українського видання, в якій наголосив на потребі економічних перетворень після перемоги у війні за незалежність.
Окрему увагу Душейко приділив книжці «Як нації долають бідність? В’єтнам, Польща та витоки процвітання», над якою триває видавнича робота. У ній автор зіставляє досвід двох країн, які наприкінці XX століття мали низькі показники доходів населення, але згодом продемонстрували суттєве економічне зростання завдяки реформам.
Важливим кроком у Польщі економіст назвав ухвалення наприкінці 1988 року закону Вільчека, який запровадив принцип свободи підприємництва. Подальші реформи Лешека Бальцеровича, за представленими даними, сприяли 25 рокам безперервного економічного зростання країни у 1992–2017 роках. Експерт також порівняв результати польських реформ з українським досвідом.
«Закон нічого не будував, він лише дозволив людям займатися вільним підприємництвом. Війна і бідність – це не вирок, це можливість для реформ», – зазначив Душейко, підсумовуючи висновки, які, на його думку, Україна може зробити з досвіду цих держав.
Директор ILI Михайло Камчатний представив працю Людвіга фон Мізеса «Бюрократія», вперше опубліковану 1944 року. Він нагадав, що відомий представник Австрійської економічної школи народився у Львові 1881 року. За словами директора інституту, перше українське видання «Бюрократії» вийшло обмеженим накладом 2021 року, а нинішнє є другим; науковим редактором і перекладачем книжки виступив Микола Буник.
Камчатний пояснив, що Мізес розмежовує управління, орієнтоване на прибуток і потреби споживача, та бюрократичне управління, яке ґрунтується на виконанні законів, процедур і розпоряджень. На його думку, проблема виникає не через саме існування чиновницького апарату, а тоді, коли бюрократичні методи поширюються на сфери, де можуть діяти ринкові механізми.
«Бюрократія сама по собі не добра і не погана – це просто метод управління. Найголовніше питання — наскільки бюрократи втручаються в життя людей і в економіку. Головне, що нам потрібно зробити перед тим, як починати відбудову – чітко розмежувати функції підприємців і бюрократів. Коли колишній підприємець стає чиновником, він починає діяти за законами та нормативними актами, а не за логікою прибутку», – наголосив Камчатний.
За його словами, ефективність державних органів слід оцінювати насамперед за виконанням законних функцій. Наприклад, розмір податкових надходжень залежить і від економічного становища регіону, зокрема від близькості бойових дій.
Під час відповідей на запитання учасники також торкнулися ролі приватного бізнесу в обороні країни. Володимир Поперешнюк заявив, що підприємства можуть ефективніше долучатися до захисту критично важливих об’єктів, зокрема до протиповітряної оборони, але чинні процедури, на його думку, залишаються надто бюрократизованими.
«Це не приватна військова компанія. Ми робимо це на волонтерських засадах, а відповідні підрозділи підпорядковуються військовим. Компанії власним коштом закуповують необхідне обладнання та виділяють людей, однак діють у межах військового підпорядкування», – пояснив він, говорячи про участь бізнесу в заходах протиповітряної оборони
За словами організаторів, презентовані видавничі проєкти мають сприяти дискусії про модель розвитку України, межі державного втручання і роль бізнесу у відбудові.
Рада директорів компанії Coal Energy S.A. (Люксембург) повідомила про початок операційної діяльності, спрямованої на розширення бізнесу компанії на іспанський ринок.
«Компанія розпочала формування проектної групи та ініціювала адміністративні процедури, необхідні для реєстрації в Іспанії компанії спеціального призначення під назвою Ecoforge Energy S.L.», – йдеться у звіті Coal Energy S.A. від 26 жовтня цього року.
Як пояснили в компанії, бізнес-модель передбачає придбання прав на заготівлю лісоматеріалів у приватних землевласників, заготівлю деревини та подальший продаж отриманої деревинної продукції на ринку, зокрема круглої деревини та тріски.
За інформацією Coal Energy S.A., понад 72% лісової площі Іспанії, що становить 20 млн га, перебуває у приватній власності. Через значну фрагментацію власності переважна більшість приватних власників не має капіталу, обладнання чи технічних знань, необхідних для самостійного проведення лісозаготівлі.
Модель діяльності покликана забезпечити компанії стабільні операційні доходи, водночас даючи змогу приватним власникам лісів виконувати свої зобов’язання відповідно до норм щодо запобігання лісовим пожежам.
Бізнес-плани компанії передбачають отримання перших доходів від вказаної діяльності у першому півріччі 2027 року, йдеться у звіті Coal Energy S.A.
Компанія Coal Energy S.A., яка втратила всі свої вугільні активи в Україні через російську агресію та переорієнтувалася на роботу в Польщі, за дев’ять місяців 2026 фінансового року (ФР, липень 2025 року – березень 2026 року) отримала чистий збиток $1,46 млн, тоді як за аналогічний період 2025 ФР її чистий прибуток становив $1,6 млн.
Згідно зі звітом компанії на Варшавській фондовій біржі, де котируються її акції, виручка за цей період зменшилася на 31,8% – до $2,06 млн, а операційний збиток зріс на 82,1% – до $0,55 млн.
Акції Coal Energy котируються на Варшавській фондовій біржі з 8 серпня 2011 року. Її основним напрямом роботи був видобуток вугілля на двох підземних шахтах та робота з вугільними відвалами в Донецькій області. Станом на червень 2026 року Віктор Вишневецький через Lycaste Holdings контролював 58,74%, Global
Tech Opportunities – 2,34%. На Варшавській фондовій біржі торгувалося 24,42% акцій.
Coal Energy, деревина, диверсифікація, ИСПАНИЯ, лісозаготівля
Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправним відмову територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) виключити з військового обліку громадянку України, яка офіційно змінила стать з чоловічої на жіночу, та зобов’язав внести відповідні зміни до реєстру «Оберіг».
Як повідомляє громадський рух «Усі разом!» з посиланням на рішення суду, справа стосується громадянки, яка раніше перебувала на військовому обліку як військовозобов’язаний чоловік, а після офіційної зміни статі отримала документи, у яких вказано жіночу статеву приналежність.
Після оформлення нових документів вона звернулася до ТЦК із заявою про виключення з військового обліку. Однак відомство відмовило, пославшись на те, що зміна статі прямо не передбачена законодавством як самостійна підстава для зняття з обліку. Крім того, представники ТЦК наполягали на необхідності проходження військово-лікарської комісії.
Суд встановив, що позивачка не має медичної чи фармацевтичної освіти та спеціальності, які могли б слугувати підставою для обов’язкового військового обліку жінок. Також вона не подавала заяви про добровільну постановку на такий облік.
На думку суду, відсутність у законодавстві окремої процедури виключення з військового обліку після офіційної зміни статі не може слугувати підставою для відмови у захисті прав громадянина. Суд також вказав на неприпустимість застосування до позивачки правил, передбачених для чоловіків, після офіційної зміни її юридичного статусу.
У результаті суд повністю задовольнив позов, визнав відмову ТЦК протиправною та скасував її. Відомство зобов’язали виключити позивачку з військового обліку військовозобов’язаних та оновити відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг».
Рішення було ухвалено 15 жовтня 2026 року у справі № 160/22278/26. Воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Джерело: «Всі разом!» — Суд зобов’язав ТЦК виключити з військового обліку чоловіка, який ідентифікує себе як жінку.
