Світовий попит на сталь у 2026 році практично не зміниться і становитиме близько 1,722 млрд тонн, однак у 2027 році може збільшитися на 1,7% — до 1,752 млрд тонн, випливає з жовтневого короткострокового прогнозу Всесвітньої асоціації виробників сталі Worldsteel.
Як зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club, новий прогноз Worldsteel показує дедалі помітнішу розбіжність між Китаєм та рештою світового ринку. Якщо в КНР попит продовжує знижуватися, то за її межами відновлення поступово прискорюється.
За оцінкою Worldsteel, за межами Китаю попит на сталь у 2026 році зросте на 1,5%, а у 2027 році — вже на 4%. Саме масштаб китайського ринку фактично приховує сильнішу позитивну динаміку в інших країнах.
Голова Комітету з економічних питань Worldsteel Альфонсо Ідальго Кальсеррада зазначив, що відновлення розвивається повільніше, ніж очікувалося навесні. У квітні асоціація розраховувала на помірне зростання світового попиту вже у 2026 році та збільшення на 2,2% у 2027-му, проте тепер прогноз на наступний рік знижено до 1,7%.
Головним гальмом світового ринку залишається Китай. У 2026 році попит на сталь у країні, як очікується, скоротиться на 2%, а у 2027 році — ще на 1%. Причиною залишається слабкість ринку нерухомості та інфраструктурних інвестицій. Зростання промислового виробництва та експорту поки що не здатне повністю компенсувати падіння цих двох найбільших напрямів споживання металу.
На протилежному полюсі перебуває Індія. Вона залишається найбільшим у світі швидкозростаючим ринком сталі: попит у країні має збільшитися на 7,9% у 2026 році — до 172,4 млн тонн, а у 2027 році ще на 8% — до 186,2 млн тонн. Основними рушіями залишаються інфраструктурне будівництво, приватна нерухомість, промисловість і проєкти у відновлюваній енергетиці.
У країнах, що розвиваються, без урахування Китаю попит, за прогнозом, збільшиться на 1,9% у 2026 році й одразу на 5,1% у 2027 році. При цьому в АСЕАН-5 зростання у 2026 році становитиме 5,2%, а В’єтнам уперше наблизиться до споживання близько 30 млн тонн сталі завдяки інтенсивному будівництву та масштабній програмі державних інвестицій.
Зовсім інша ситуація складається в країнах Перської затоки. Після зростання попиту на 17,7% у 2025 році Worldsteel очікує його падіння приблизно на 11% у 2026 році через тривалу нестабільність на Близькому Сході, затримки інвестиційних рішень і перенесення початку будівельних проєктів. У разі стабілізації ситуації асоціація прогнозує відновлення на 11,3% у 2027 році.
Одним із ключових трендів 2027 року Worldsteel вважає відновлення промислового зростання в розвинених економіках. Додатковий попит на сталь мають забезпечити інвестиції у штучний інтелект і дата-центри, зростання оборонних витрат, енергетичний перехід, інфраструктурні проєкти та залізничне будівництво.
У Європейському Союзі відновлення поки що відкладається. Worldsteel очікує, що видиме споживання сталі в ЄС у 2026 році знизиться на 0,3%, після чого у 2027 році збільшиться на 3,1%. Прогноз для європейського ринку було переглянуто в бік зниження одразу на 1,5 відсоткового пункта.
У Worldsteel пояснюють відносно сильний результат 2025 року в ЄС, зокрема, накопиченням запасів перед запуском механізму транскордонного вуглецевого коригування CBAM у 2026 році. Водночас фундаментальні показники європейської промисловості виявилися слабшими за очікування: відновлення будівництва відбувається повільно, обсяги завершеного житла залишаються низькими, а автомобільна промисловість продовжує обмежувати попит.
США, навпаки, мають зберегти позитивну динаміку. Попит на сталь у країні у 2026 році може зрости на 2%, а у 2027 році — приблизно на 1,5%. Основним джерелом зростання Worldsteel називає інвестиції в центри обробки даних, енергетику, відновлювану генерацію, нафтогазову інфраструктуру та великі промислові проєкти.
Помірне відновлення очікується також у Японії та Південній Кореї. У Японії попит може зрости на 0,9% у 2026 році та на 1,7% у 2027-му, у Південній Кореї — відповідно на 1,8% і 1,3%. Проте навіть після такого зростання обидві країни поки що не повернуться до рівнів споживання, які існували до останнього спаду.
За оцінкою Experts Club, світовий ринок сталі поступово переходить від моделі, в якій глобальну динаміку визначав насамперед Китай, до значно більш розподіленої структури попиту. Індія, держави Південно-Східної Азії, інфраструктурні проєкти США та очікуване відновлення Європи стають дедалі значущішими джерелами зростання.
Водночас змінюється і структура споживання металу. Якщо раніше одним із головних рушіїв виступало масове житлове будівництво в Китаї, то зараз дедалі більше сталі потрібно для енергетичної інфраструктури, дата-центрів, оборонних проєктів, залізниць і промислового обладнання.
При цьому Worldsteel зберігає обережність щодо 2027 року. Прогноз підготовлено на основі даних, доступних на початку вересня 2026 року, а тривала нестабільність на Близькому Сході та можливі нові порушення енергетичних і логістичних ланцюгів залишаються основними ризиками для світового ринку.
Таким чином, 2026 рік, імовірно, стане для світового ринку сталі ще одним роком стагнації, проте вже у 2027 році зростання може суттєво прискоритися за межами Китаю. При цьому географія попиту стає дедалі більш диверсифікованою, а головними структурними рушіями галузі поступово стають інфраструктура, енергетика та нові технологічні інвестиції.
Джерело: Worldsteel, Short Range Outlook, жовтень 2026 року.
EXPERTS CLUB, WORLDSTEEL, ПОПИТ НА СТАЛЬ, СВІТОВИЙ РИНОК СТАЛІ, СТАЛЬ
Український ринок металопрокату в січні-вересні 2026 року скоротився на 13,79% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 2,728 млн тонн, свідчать дані об’єднання «Укрметалургпром».
При цьому залежність внутрішнього ринку від імпортної продукції помітно зросла. За дев’ять місяців Україна імпортувала 1,276 млн тонн металопрокату, що відповідає 46,78% внутрішнього споживання.
Роком раніше обсяг українського ринку становив 3,1645 млн тонн, а імпорт — 1,2395 млн тонн, або 39,17%. Таким чином, незважаючи на скорочення загального попиту, частка закордонного металопрокату за рік збільшилася одразу на 7,61 процентного пункту.
Фактично майже кожна друга тонна металопрокату, спожита на внутрішньому ринку України в січні-вересні 2026 року, була імпортною.
Українські металургійні підприємства за цей період виробили 3,729 млн тонн прокату, що становить 77% від показника січня-вересня 2025 року.
Зниження внутрішнього споживання відбувається після суттєвого відновлення ринку минулого року. За підсумками 2025 року обсяг ринку металопрокату зріс на 21,73% — до 4,002 млн тонн, а частка імпорту становила 40,07%.
Для порівняння: у 2024 році український ринок металопрокату становив 3,288 млн тонн, а у 2023 році — 3,506 млн тонн.
Джерело: «Укрметалургпром», Державна митна служба України.
Ставлення українців до Сербії у серпні 2026 року залишається переважно нейтральним: таку позицію займають 53,4% респондентів. Позитивно країну оцінюють 22,7% опитаних, негативно —20,3%. Порівняно з березнем показники змінилися незначно, однак у річному вимірі сприйняття Сербії стало помітно кращим, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Сербії ставляться 5,5% українців, здебільшого позитивно — 17,2%. Нейтральну відповідь обрали 53,4%. Здебільшого негативно країну оцінюють 17,6%, повністю негативно — 2,7%, ще 3,5% не змогли визначитися.
За округленими даними таблиці баланс позитивного та негативного ставлення становить близько плюс 2,4 відсоткового пункту. Таким чином, позитивні оцінки вже дещо переважають негативні, хоча різниця залишається невеликою, а більше половини українців продовжують займати нейтральну позицію.
У березні 2026 року позитивно до Сербії ставилися 21,7% респондентів: 5,6% — повністю позитивно та 16,1% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 55%, негативно країну оцінювали 19,6%, ще 3,7% не могли визначитися.
Отже, за п’ять місяців позитивний сегмент зріс приблизно на 1 в.п. — до 22,7%, негативний також дещо збільшився — приблизно на 0,7 в.п., тоді як частка нейтральних відповідей скоротилася на 1,6 в.п. Фактично після помітного покращення, зафіксованого навесні, ставлення стабілізувалося.
Набагато виразнішою є річна динаміка. У серпні 2025 року позитивно до Сербії ставилися лише 13,7% українців, негативно — 26%. До березня 2026 року позитивний показник зріс до 21,7%, а негативний скоротився до 19,6%. Таким чином, порівняно із серпнем минулого року позитивне ставлення зараз вище приблизно на 9 в.п., а негативне — нижче майже на 6 в.п.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін пов’язував позитивну динаміку, зокрема, з активнішою роботою дипломатичного представництва Сербії в Україні, яке очолює Надзвичайний і Повноважний Посол Андон Сапунджи. Посольство Сербії відновило роботу в Києві у 2025 році, а Сапунджи публічно наголошував на необхідності відновлення активної співпраці між двома країнами.
«Результати по Сербії показують, що українське суспільство досить чутливо реагує на зовнішньополітичну поведінку країн. Зростання позитивних оцінок свідчить про певне пом’якшення сприйняття, однак високий рівень нейтральності означає, що образ країни залишається невизначеним. У таких випадках ключову роль відіграє послідовність дій і сигналів, які формують довіру на рівні суспільства. Активність сербського представництва на чолі з новим послом у гуманітарних та економічних ініціативах та налагодженні міждержавного діалогу, безумовно, позитивно вплинула на ставлення українців до цієї балканської держави», — зазначив Уракін.
Додатковим фактором у 2026 році, як вважає Максим Уракін, стало помітне пожвавлення політичних та економічних контактів між Києвом і Белградом. У травні в Белграді відбувся сербсько-український бізнес-форум за участю понад 40 представників компаній двох країн. На форумі обговорювали відновлення переговорів щодо зони вільної торгівлі, розширення торгівлі та можливість використання Сербії як одного з логістичних і ділових хабів для українських компаній на Балканах.
Крім того, у липні президент Сербії Александр Вучич приїхав до Києва на саміт Україна – Південно-Східна Європа, а у вересні знову відвідав Україну для участі в Карпатському саміті.
У першому півріччі 2026 року товарообіг України із Сербією становив близько $345,9 млн, із яких $102,7 млн припало на український експорт і $243,2 млн — на імпорт сербської продукції. Негативне для України сальдо становило близько $140,5 млн.
Поточні результати свідчать, що довгострокова динаміка ставлення до Сербії є позитивнішою, ніж рік тому, але значна нейтральна група — понад половина опитаних — залишає великий потенціал для подальшого формування образу країни через дипломатичні, гуманітарні, культурні та економічні контакти.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Андон Сапунджи, Балкани, громадська думка, міжнародні відносини, Сербія, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Ставлення українців до Угорщини помітно покращилося порівняно з березнем 2026 року, однак негативні оцінки все ще переважають позитивні. У серпні позитивно до країни ставилися 22,9% опитаних, негативно — 35,6%, ще 37,4% зайняли нейтральну позицію. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження Active Group та Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Experts.news
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно Угорщину оцінюють 6,3% українців, здебільшого позитивно — 16,6%. Нейтральне ставлення висловили 37,4% респондентів. Водночас 28,8% ставляться до країни здебільшого негативно, 6,8% — повністю негативно, ще 4,1% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок у серпні становить мінус 12,7 відсоткового пункту. За цим показником Угорщина залишається серед країн із від’ємним балансом громадського ставлення, однак динаміка за останні п’ять місяців суттєво змінилася у позитивний бік. У загальному рейтингу дослідження нижчий баланс у серпні мали Китай — мінус 25,4 в.п. та Індія — мінус 14,3 в.п.
У березні 2026 року ситуація була помітно більш негативною. Тоді повністю позитивно до Угорщини ставилися 4,9% опитаних, здебільшого позитивно — 13,8%, тобто загалом позитивні оцінки становили 18,6%. Негативно країну оцінювали 52,2% респондентів: 34,3% — здебільшого негативно та 17,9% — повністю негативно. Нейтральну позицію займали 27,3%.
Таким чином, між березнем і серпнем частка позитивних оцінок збільшилася на 4,3 в.п. — з 18,6% до 22,9%, тоді як негативних скоротилася одразу на 16,6 в.п. — з 52,2% до 35,6%. Одночасно частка нейтральних відповідей зросла на 10,1 в.п. — до 37,4%.
Ще виразнішою є зміна балансу: у березні він становив мінус 33,6 в.п., а у серпні — мінус 12,7 в.п. Таким чином, розрив між позитивними та негативними оцінками скоротився на 20,9 відсоткового пункту. При цьому значна частина колишнього негативу не перейшла безпосередньо в позитивні оцінки — істотно збільшилася саме група респондентів із нейтральним ставленням.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи попередні хвилі дослідження, звертав увагу на зв’язок громадських оцінок із міжнародною політикою та сприйняттям підтримки України.
«Це дослідження підтверджує загальний вектор суспільних настроїв в Україні, який посилився після початку широкомасштабної війни. Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них», — зазначав Позній. Окремо щодо Угорщини він наголошував: «Такі результати не є несподіваними — офіційна риторика Будапешта та Братислави часто розходиться з інтересами України та розцінюється як проросійська, що не може не відображатись у громадській думці».
Нова хвиля показує істотне пом’якшення оцінок Угорщини порівняно з березнем. Водночас говорити про переважно позитивне сприйняття поки не можна: негативні відповіді залишаються приблизно у півтора раза поширенішими за позитивні, а найбільшою окремою групою стали респонденти з нейтральним ставленням.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, ЄВРОПА, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Італія зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 70,1% опитаних, тоді як негативно — лише 2,9%. Порівняно з березнем загальна частка позитивних оцінок практично не змінилася, однак усередині цієї групи стало більше респондентів із однозначно позитивною позицією. Про це свідчать результати дослідження Active Group та Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Італії ставляться 24,3% українців, здебільшого позитивно — 45,8%. Нейтральну позицію займають 25% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 2,7%, повністю негативно — лише 0,2%, ще 2% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 67,2 відсоткового пункту. За цим показником Італія входить до групи країн із найвищим рівнем позитивного ставлення українців і займає високі позиції серед держав Західної та Південної Європи.
У березні 2026 року сукупна частка позитивних оцінок Італії становила 70,2%. Тоді 19,3% респондентів характеризували своє ставлення як повністю позитивне, 50,8% — як здебільшого позитивне. Нейтрально до країни ставилися 28,9%, негативно — лише близько 0,5%.
Таким чином, загальний рівень позитивного ставлення за п’ять місяців фактично залишився незмінним — близько 70%. Водночас частка повністю позитивних оцінок зросла приблизно на 5 відсоткових пунктів — з 19,3% до 24,3%, а здебільшого позитивних скоротилася приблизно на ті ж 5 в.п. Це вказує на певне посилення інтенсивності позитивного сприйняття серед частини респондентів.
Одночасно частка нейтральних оцінок скоротилася з 28,9% до 25%, тоді як негативних збільшилася до 2,9%. Через це баланс позитивного та негативного ставлення знизився приблизно з плюс 69,7 в.п. у березні до плюс 67,2 в.п. у серпні, однак залишається дуже високим.
«Стабільно високий рівень позитивного ставлення українців до Італії важливий не лише з точки зору суспільних настроїв, а й у контексті економічних зв’язків між двома країнами. Італія залишається одним із ключових торговельних партнерів України в Європі, а позитивне сприйняття країни створює сприятливе тло для розвитку бізнес-контактів, інвестицій, туризму та гуманітарної співпраці. Особливо показово, що частка однозначно позитивних оцінок зростає, хоча загальний рівень прихильності вже тривалий час залишається дуже високим», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Італія має також значну економічну вагу для України. У першому півріччі 2026 року вона посіла третє місце серед окремих країн за обсягом українського товарного експорту — близько $1,28 млрд. Високий рівень суспільної прихильності таким чином поєднується зі значними торговельно-економічними зв’язками.
Нова хвиля дослідження показує, що цей позитивний образ загалом зберігся: близько семи з десяти українців продовжують позитивно оцінювати Італію, а частка однозначно позитивних відповідей навіть збільшилася.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ІТАЛІЯ, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Країни Європейського Союзу залишаються найбільшим напрямком поставок українського металопрокату: у січні–вересні 2026 року на ЄС припадало 82,2% українського експорту металургійної продукції.
За даними Державної митної служби України, ще 9,2% поставок припадало на інші країни Європи, а 6,7% — на країни СНД.
Загалом українські металургійні підприємства за дев’ять місяців експортували близько 2,277 млн тонн металопрокату, що становило 61,1% виробленої в країні продукції.
При цьому географія українського імпорту суттєво відрізняється від структури експорту.
Найбільшим джерелом поставок металургійної продукції в Україну стали інші країни Європи поза межами ЄС — на них припало 48,8 % імпорту.
Друге місце посіли країни Азії з часткою 26,6 %, третє — країни ЄС-27 із 17 %.
Загалом за січень-вересень Україна імпортувала 1,276 млн тонн металопрокату.
Джерело: «Укрметалургпром», Державна митна служба України.
