Дзвінок закінчився о пів на сьому за Києвом. Клієнт із Денвера тричі сказав «Sounds great», один раз «Love it» («Мені подобається») і попрощався словами «Let me circle back with the team» («Я повернуся до Вас, коли поговорю з командою»). Менеджер пише в робочий чат: «Беруть!». Минає тиждень, потім другий. Пропозиція лежить непрочитаною, а команда клієнта так і не повернулася.
Ніхто нікого не обманув. Українське вухо почуло згоду там, де партнер оцінив почуте. Цю різницю можна навчитися чути, і починати варто зі словника.
Словник Cambridge пояснює дієслово sound у цьому значенні так: здаватися добрим, цікавим чи дивним із того, що сказано або написано. Отже, «Sounds great» означає «звучить чудово». Людина хвалить Ваш опис. Замовлення вона не підписує.
Згода в діловій розмові має інші прикмети: дату, ім’я, суму, наступний крок. Фраза «Let’s do it. Can you send the contract by Friday?» («Беремо. Надішлете договір до п’ятниці?») вже є рішенням. Фраза «Sounds great, let me think about it» («Звучить чудово, я подумаю») рішенням не є.
Пильності вимагає й слово interesting. Cambridge, крім звичного «цікавий», наводить жартівливе значення «дивний, незвичний» з прикладом про капелюх: «That’s an interesting looking hat» («Цікавий у Вас капелюх»). Тож «That’s an interesting approach» на переговорах інколи означає «дивний у Вас підхід». Що саме мали на увазі, підкаже наступна репліка: питання про деталі чи пауза й зміна теми.
Є фрази, після яких зазвичай нічого не відбувається. Кожна ввічлива, кожна залишає Вам надію.
Let me circle back («Я до цього повернуся»). Merriam-Webster пояснює circle back просто: повернутися. Коли саме, фраза не каже. Без дати це лише побажання.
Let’s put it on the back burner («Відсуньмо це на задню конфорку»). У Merriam-Webster back burner описує стан, коли справа нікуди не рухається. Ваш проєкт тихо зняли з вогню.
Let’s table this («Відкладімо це» або «Винесімо це на обговорення»). Найпідступніша фраза списку. За словником Oxford Learner’s, у британській англійській table означає офіційно винести питання на обговорення. У північноамериканській те саме дієслово означає відкласти питання на потім. Merriam-Webster іде далі й дає «зняти з розгляду на невизначений час». Менеджер, який учився за британським підручником, чує «обговорімо». Клієнт із Чикаго каже «закриймо тему».
I need to run it by my team («Мені треба показати це команді»). Run by означає показати комусь на оцінку. Інколи це правда. Інколи спосіб не казати «ні» власним голосом.
We’ll pass for now («Поки що ми відмовимося»). Oxford Learner’s пояснює pass on something як «сказати, що Ви не хочете того, що Вам пропонують». Це вже відмова. «For now» лишає двері прочиненими на шпаринку.
На відкладення відповідають питанням про наступний крок. Питання про згоду тут шкодить. «So, do we have a deal?» («То домовилися?») змушує людину вимовити «ні» вголос, а саме цього вона й уникала.
Щоб дізнатися, чого бракує: «What would you need to see to move forward?» («Що Вам потрібно побачити, щоб рухатися далі?»). Щоб знайти, хто вирішує: «Who else should join the next call?» («Кого ще покликати на наступний дзвінок?»). Щоб почути справжню причину: «Is it a timing question or a fit question?» («Справа в строках чи рішення Вам не підходить?»). Останнє питання дає клієнтові ввічливо назвати те, що він досі тримав при собі.
Чималу частину цієї науки Ви опануєте без жодного викладача. Випишіть із трьох останніх дзвінків усі фрази після слів sounds, interesting і let me. Поруч поставте, що сталося з кожною угодою через два тижні. Така таблиця навчить більше, ніж курс ділового етикету.
Швидкості вона не дасть. На дзвінку немає часу шукати фразу: питання про наступний крок має прозвучати за дві секунди, поки клієнт ще на лінії. Такий рефлекс з’являється лише в живій розмові, що йде в темпі справжнього дзвінка. Саме його тренує англійська для переговорів і дзвінків з клієнтами: на заняттях можна розіграти власний дзвінок і почути, де саме американець ховає своє «ні».
Пряму відмову американці теж уміють вимовити: «That won’t work for us» («Нам це не підходить»), «We’ve decided to go with another vendor» («Ми обрали іншого постачальника»). За нашими спостереженнями, такі фрази частіше звучать наприкінці, коли рішення вже ухвалене. Грубості тут немає. Людина повідомляє, що розмову завершено. Манера, звісно, в кожного своя: фінансист із Нью-Йорка й засновник стартапу з Остіна відмовляють різними словами.
На найближчому дзвінку почуйте перше «Sounds great» і не поспішайте радіти. Поставте одне питання: «Great. What’s the next step on your side?» («Чудово. Який наступний крок із Вашого боку?»). Прозвучать дата й ім’я, угода жива. Прозвучить «let me circle back», і Ви дізналися правду на два тижні раніше.
Значення фраз звірено зі словниками Cambridge, Oxford Learner’s і Merriam-Webster станом на 22 жовтня 2026 року
My English by Business Language
Business Language, My English, англійська, англійська для бізнесу
Французькі та іракські археологи досліджують залишки мосту віком близько 3800 років, виявленого на території стародавнього міста Ларса на півдні Іраку. Споруда була зведена через великий водний канал у старовавилонський період і свідчить про високий рівень розвитку інженерних технологій у стародавній Месопотамії, повідомляє видання Arkeonews з посиланням на Державне управління старожитностей та культурної спадщини Іраку.
Дослідження проводить спільна французько-іракська археологічна експедиція під керівництвом Режиса Валле. Об’єкт розташований у провінції Ді-Кар на території стародавнього міста Ларса, відомого також під сучасною назвою Телль-ес-Сенкере.
Міст перетинав Великий канал шириною близько 22 метрів, який пролягав через центральну частину міста. Споруда з’єднувала два береги водної артерії та забезпечувала транспортне сполучення між міськими районами.
Під час розкопок археологи виявили масивні опори з обпаленої цегли, а також цеглу з написом, що містить ім’я правителя Ларси Сін-іддінама, який правив приблизно у 1849–1843 роках до нашої ери.
Знахідка дозволяє пов’язати один із етапів будівництва або реконструкції мосту з періодом правління Сін-іддінама. Цей правитель відомий масштабними роботами з будівництва та відновлення храмів, міських стін та іригаційних каналів.
Дослідники встановили, що міст зводився та перебудовувався у кілька етапів. Це свідчить про тривале використання споруди та зміну міської інфраструктури залежно від господарських потреб населення.
Спочатку французькі археологи виявили залишки мосту у 2019 році, а безпосередні розкопки його опор розпочалися у 2021 році. Отже, ця публікація стосується нових результатів триваючого дослідження, а не виявлення раніше абсолютно невідомого об’єкта.
За інформацією іракських властей, на сьогодні археологи розкрили приблизно половину споруди. Подальші роботи мають дозволити уточнити її конструкцію, розміри та особливості експлуатації.
Стародавня Ларса була одним із найбільших економічних центрів Месопотамії
На початку II тисячоліття до нашої ери Ларса була важливим політичним, торговельним і релігійним центром Південної Месопотамії. Площа міста сягала приблизно 200 гектарів, а протяжність оборонних стін становила близько 5,4 кілометра.
Розвинена система водних каналів забезпечувала зрошення сільськогосподарських угідь, перевезення товарів та сполучення з сусідніми поселеннями.
З 2019 року археологи виявили в місті та його околицях сотні каналів, кілька водних басейнів та залишки портової інфраструктури. Міст через Великий канал розглядається як один із важливих елементів цієї транспортної системи.
Окрім мосту, міжнародна експедиція досліджує міські ворота, монументальні будівлі та житлові комплекси представників місцевої еліти.
Зокрема, біля храму Ебаббар, присвяченого богу сонця Шамашу, вивчається архітектурний комплекс площею близько 7250 кв. метрів. Імовірно, він міг слугувати храмовою резиденцією жриць, однак остаточна ідентифікація споруди поки що не завершена.
В іншому районі археологи виявили залишки великої резиденції з архівними глиняними табличками, пов’язаними з високопоставленим чиновником на ім’я Етеллум.
На думку дослідників, подальше вивчення знахідок дозволить отримати нові відомості про організацію торгівлі, міське управління, релігійне життя та водне господарство стародавньої Месопотамії.
Месопотамія вважається одним із найдавніших центрів світової цивілізації. На території сучасного Іраку виникли перші великі міста, розвивалися писемність, державні інститути, системи іригації та організована міжнародна торгівля.
Джерело: Arkeonews, публікація від 12 листопада 2026 року, з посиланням на Державне управління старожитностей та культурної спадщини Іраку.
Близько 80% опитаних українців вважають, що майбутня зима буде складнішою за попередню, а майже стільки ж оцінюють підготовку влади до опалювального сезону як недостатню. На тлі тривалих відключень електроенергії та дискусії навколо будівництва захисних споруд для підстанцій учасники засідання дискусійного клубу «Столичний регіон» закликали посилити контроль за витрачанням коштів, створити резерв енергетичного обладнання і прискорити розвиток розподіленої генерації.
Засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко повідомив, що близько 80% респондентів очікують погіршення ситуації взимку. За його словами, песимізм зростає під час похолодання й обстрілів та зменшується навесні.
«Ми бачимо, що наступну зиму 80% вважають складнішою за попередню. Починається зима, ми яскравіше бачимо проблеми, усе те, що не встигли добудувати чи доробити, і відповідно погіршуємо очікування. А навесні, коли стає зрозуміло, що зиму пройшли, очікування знову стають оптимістичнішими», – зазначив Єременко на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у п’ятницю.
За даними представлених опитувань, лише близько 14% респондентів вважають зусилля влади з підготовки до опалювального сезону достатніми, тоді як майже 80% – недостатніми. Негативні оцінки також переважають у відповідях на запитання про підготовку до атак на енергосистему та захист об’єктів критичної інфраструктури.
Соціолог пов’язав ці настрої з наслідками обстрілів та повідомленнями про ймовірні зловживання у відновленні. Водночас громадяни не завжди розмежовують відповідальність держави, місцевої влади й енергокомпаній.
«Коли ми запитали, хто має відповідати за підготовку міст до захисту від обстрілів, в оцінках є невеликий переважний акцент на центральній владі. Водночас суперечки між центральною та місцевою владою люди сприймають передусім як політичну боротьбу, а не як конструктив. Це створює проблеми для обох сторін», – пояснив Єременко.
Відновлення енергетики, за результатами опитування, є найважливішим бюджетним пріоритетом після оборони. Респонденти також побоюються втрати фахівців через зміни в бронюванні.
Дослідження також засвідчили, що відключення зв’язку стали для громадян не менш суттєвою проблемою, ніж відсутність електрики: 37% опитаних вважають втрату мобільного зв’язку та інтернету боліснішою за знеструмлення. На відміну від домашнього освітлення, яке частина споживачів забезпечує акумуляторами та генераторами, робота комунікацій залежить і від зовнішніх мереж.
Єременко уточнив, що показники походять із різних хвиль досліджень 2023–2026 років. Опитування проводили на онлайн-панелі Active Group; типова вибірка – 1 тис. респондентів, заявлена теоретична похибка – 3,1%.
Голова правління ГО «Інститут української політики» Олексій Усачов нагадав, що масовані удари РФ по енергетичній інфраструктурі тривають із жовтня 2022 року. Він наголосив на залежності столиці від мереж Київщини та тривалих строках виготовлення пошкодженого електрообладнання.
«Першочергово в наших умовах потрібно, щоб люди були зі світлом, теплом і водою, тому необхідно посилити фізичний захист енергооб’єктів. Обов’язково треба створювати резерв обладнання для швидкого відновлення після пошкоджень. Також потрібно розвивати розподілену генерацію», – підкреслив Усачов.
Серед інших завдань він назвав забезпечення ремонтних бригад обладнанням, збереження фахівців і підтримку енергетичної автономності підприємств.
Окремим предметом обговорення стала ситуація із захисними спорудами для енергетичних підстанцій Київщини. Учасники дискусії заявили про необхідність перевірки строків виконання робіт, обґрунтованості кошторисів і порядку залучення підрядників. Водночас озвучені під час засідання припущення про завищення вартості проєктів не були представлені як доведені правоохоронними органами факти.
Голова ГО «Ліга енергетичного розвитку України» Олександр Голіздра запропонував ширше залучати до проєктування та будівництва захисту власників відповідних енергетичних об’єктів, зокрема операторів систем розподілу. На його думку, підприємства мають технічну компетенцію для підготовки проєктно-кошторисної документації та організації виконання спеціалізованих робіт за прозорими процедурами.
«Коли є кошти, за логікою, власник підстанції мав би підготувати проєктно-кошторисну документацію і подати її розпоряднику фінансування. Далі потрібно законним шляхом визначити підрядну організацію й будувати укриття. Я пропонував би йти саме таким шляхом, а не шляхом пошуку випадкових компаній», – зазначив Голіздра.
Він також виступив за створення механізму фахового громадського моніторингу будівництва й відновлення енергетичної інфраструктури. До такої роботи, за його задумом, мають долучатися інженери та представники професійних громадських організацій, здатні оцінювати виконання проєктів без розголошення інформації, що може становити загрозу безпеці.
«На мій погляд, потрібно впровадити громадський контроль за будівництвом захисних укриттів, відновленням підстанцій і мереж. Моніторинг мають здійснювати фахівці, які розбираються в цих питаннях. Про результати слід повідомляти суспільству без конкретних локацій і назв об’єктів», – наголосив Голіздра.
Представник правничого відділу ВГО «Стоп корупції» Богдан Квашук підтримав цю ініціативу, зазначивши, що недостатня відкритість у питаннях використання державних коштів може посилювати недовіру до рішень влади. Він критично оцінив публічні конфлікти навколо підрядних робіт і закликав установити персональну відповідальність за підготовку та реалізацію проєктів захисту енергетики.
«Наявність громадського контролю в будь-якій сфері державного життя забезпечує прозорість і довіру суспільства. Якщо такого контролю не буде, довіра втрачатиметься, а люди сприйматимуть будь-яку дію держави як приховану або корупційну. Тому це надзвичайно важливий фактор», – додав Квашук.
Він закликав планувати будівельні роботи завчасно, враховуючи обмеження зимового періоду та повторні атаки. Припущення про можливі зловживання він не підкріпив документальними доказами під час заходу.
Усачов звернув увагу й на те, що публічні взаємні звинувачення посадовців і підрядників можуть відлякувати приватні компанії від участі у відновленні інфраструктури, особливо коли роботи фінансуються ними до проведення бюджетних розрахунків. Водночас, на його думку, суспільство має отримати відповіді щодо реального стану виконання контрактів, витрачених коштів та відповідальних за затримки.
«Потрібно перевірити використання коштів: хто, куди і скільки витратив, де були зловживання. Влада має відкрити всі дані, які не є секретними, щоб їх можна було проаналізувати. Тоді буде менше підстав для бездоказових звинувачень», – зазначив він.
Учасники наголосили на балансі між прозорістю витрат і нерозголошенням чутливих даних. Анонсовані представники влади та генпідрядника на засідання не прибули, тож їхньої реакції на критику не прозвучало.
На завершення Олексій Усачов наголосив, що українці та бізнес уже накопичили значний досвід роботи в умовах відключень, проте ключовими залишаються прогнозованість електропостачання, оперативність відновлення мереж і забезпечення критичних послуг.
«Від населення головний запит – прогнозованість електропостачання і зрозумілі графіки відключень, щоб люди могли пристосувати своє життя й роботу до наявності чи відсутності світла, тепла та води. Для бізнесу вкрай важливо отримувати доступ до програм підтримки, щоб підвищувати енергонезалежність. Питання не лише в критиці, а в тому, що влада має розуміти потреби людей і відповідати за результат», – підсумував він.
ЕНЕРГЕТИКА, енергетична інфраструктура, ЗАХИСТ ЕНЕРГООБ'ЄКТІВ, Київська область
Влада низки великих європейських міст, зокрема Брюсселя, Мюнхена, Дубліна та Генуї, виступила з ініціативою заборонити продаж сигарет з фільтром на території Європейського Союзу. Причиною стало масштабне забруднення навколишнього середовища пластиковими недопалками та значні витрати муніципалітетів на прибирання вулиць, повідомляє Politico у публікації від 12 листопада 2026 року.
Міста приєдналися до міжнародної кампанії No (Plastic) Filter, яку підтримують уряд Нідерландів, муніципалітет Гааги, екологічні організації та органи управління водними ресурсами. Учасники ініціативи мають намір домогтися повної заборони сигаретних фільтрів або, як мінімум, використання пластику під час їхнього виробництва.
За даними Politico, сигаретні недопалки є одним із найбільших джерел забруднення міського середовища. У Брюсселі на них припадає близько 30 % вуличного сміття, а влада Гааги щороку витрачає приблизно 2 млн євро на прибирання викинутих сигаретних фільтрів.
Більшість фільтрів виготовляється з ацетату целюлози — різновиду пластику, який розкладається вкрай повільно. При потраплянні в навколишнє середовище недопалки стають джерелом мікропластику та токсичних речовин, що забруднюють ґрунт і водойми.
Представники екологічних організацій також зазначають, що сигаретні фільтри не забезпечують доведеного зниження шкоди від куріння, хоча можуть створювати у споживачів протилежне враження. З аналогічною позицією виступає Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), яка підтримує обмеження використання пластикових фільтрів.
За оцінками ВООЗ, щорічні світові витрати, пов’язані з прибиранням та поводженням із тютюновими відходами, сягають 26 млрд доларів. Ініціатори заборони розраховують домогтися змін у ході перегляду двох європейських законодавчих актів. Перший — Директива про тютюнові вироби (Tobacco Products Directive), зміни до якої потенційно дозволять повністю заборонити сигаретні фільтри незалежно від матеріалу виготовлення. Другий — Директива про одноразовий пластик (Single-Use Plastics Directive), яка може стати підставою для обмеження використання ацетату целюлози.
При цьому чинне законодавство ЄС уже передбачає обов’язок виробників тютюнової продукції з пластиковими фільтрами брати участь у фінансуванні прибирання відповідних відходів. Такі вимоги містяться в Директиві ЄС 2019/904, прийнятій у червні 2019 року. Учасники нової кампанії вважають, що існуюча система розширеної відповідальності виробників не забезпечила достатнього скорочення забруднення.
Тютюнові компанії виступають проти повної заборони фільтрів. Представники галузі стверджують, що фільтри здатні зменшувати вміст окремих компонентів тютюнового диму і необхідні для дотримання технічних вимог до продукції.
Представник British American Tobacco Нейтан Джонс заявив Politico, що наразі виробники не мають ефективної альтернативи існуючим фільтрам, придатної для масового промислового застосування.
У свою чергу, влада Гааги наполягає на повній забороні фільтрів незалежно від матеріалу, з якого вони виготовлені. На їхню думку, заміна ацетату целюлози іншими матеріалами не вирішить проблему забруднення навколишнього середовища.
Остаточне рішення щодо заборони сигарет із фільтром у Євросоюзі поки що не ухвалено. Для запровадження відповідних обмежень знадобиться підготовка законодавчих змін та їх узгодження на рівні інституцій ЄС.
Наразі європейське законодавство передбачає обов’язкове маркування тютюнових виробів із пластиковими фільтрами, інформування споживачів про екологічну шкоду недопалків та участь виробників у витратах на прибирання відходів. Можливе розширення цих вимог аж до повної заборони фільтрів може суттєво вплинути на європейський тютюновий ринок і вимагати зміни технологій виробництва сигарет.
Джерела: Європейська комісія, регулювання одноразового пластику; Директива ЄС 2019/904.
На території Національного комплексу «Експоцентр України» (ВДНГ) у Києві 27 листопада 2026 року відкриється 12-й сезон зимового розважального проєкту «Зимова країна», у межах якого працюватимуть понад 20 тематичних локацій для дітей і дорослих, повідомила пресслужба ВДНГ.
Як зазначається в повідомленні, цього сезону організатори оновлять святкові декорації, розширять кілька популярних розважальних зон та облаштують нові тематичні простори. Центральними об’єктами традиційно стануть ковзанка просто неба площею 3 тис. кв. м та головна новорічна ялинка.
Центральний вхід до Експоцентру прикрасять світловими фігурами північних оленів, а головну алею – декоративними повітряними кулями. Ялинку оздоблять новими іграшками та гірляндами, які створюватимуть ефект зоряного неба.
Біля ковзанки встановлять декоративний потяг і вежу з годинником, що відтворюватимуть атмосферу святкового вокзалу. Льодова арена залишиться однією з найбільших розважальних локацій зимового сезону на ВДНГ.
Однією з головних новинок стане «Ярмарок ялинкових прикрас» у павільйоні №2. Тут представлять авторські колекції новорічних прикрас, традиційні українські різдвяні образи та святкові композиції. Відвідувачі зможуть придбати прикраси й замовити персональні написи на них.
У павільйоні №1 працюватиме «Резиденція Санти» з тематичними декораціями, виставами та інтерактивними програмами за участю Санти й ельфів.
Крім того, на ВДНГ встановлять нове колесо огляду заввишки 28 метрів. Воно буде вдвічі вищим за попереднє та розташовуватиметься біля першого павільйону.
Організатори також планують розширити «Снігову пісочницю», яка працювала минулого сезону. Відвідувачі зможуть грати у сніжки та ліпити сніговиків. У тематичному просторі «Дивовсесвіт Пана Дивка» представлять гігантські казкові фігури, вистави та розважальні програми.
У межах зимового сезону працюватиме розширений парк атракціонів. Серед новинок – атракціон «Хавк» з обертанням на 360 градусів. Також будуть доступні карусель «Велика цепова», квест-кімнати та зимові гірки.
Продовжать роботу «Різдвяна Фабрика Мрій», «Шуміленд», «Музей науки», «КУБОЇД», Animal Park, Kitchen&Garden, «Оранжерея» та Book.ua Space.
На території Експоцентру також облаштують «Теплу алею» з фотозонами, святковими декораціями та закладами харчування. На Різдвяному ярмарку продаватимуть сезонні страви, напої та солодощі. Для огляду території працюватиме «Північний експрес» з аудіоекскурсією.
Загалом протягом сезону організатори планують провести низку культурних, святкових та розважальних заходів.
Окрему увагу під час підготовки приділено енергетичній автономності та безпеці відвідувачів. За інформацією ВДНГ, локації «Зимової країни» забезпечать електроживленням від власних генераторів, що дозволить підтримувати їхню роботу під час відключень електроенергії. Для святкової ілюмінації використовуватимуть енергоефективне LED-освітлення.
До початку зимового сезону на території Експоцентру також планують облаштувати додаткові укриття. Загалом вони будуть розташовані у дев’яти павільйонах. За оцінкою організаторів, у разі повітряної тривоги на ВДНГ та поруч із комплексом у безпечних місцях зможуть одночасно розміститися близько 10 тис. людей.
Генеральними партнерами цьогорічної «Зимової країни» виступають Mastercard та державний Ощадбанк.
Проєкт працюватиме з 27 листопада щодня з 12:00 до 21:00, у вихідні та святкові дні – з 10:00 до 21:00. Вхід на територію ВДНГ залишатиметься безкоштовним, водночас окремі атракціони та розважальні локації можуть передбачати платне відвідування.
Національний комплекс «Експоцентр України» (ВДНГ) – виставково-культурний комплекс у Голосіївському районі Києва, відкритий у 1958 році. Його територія охоплює близько 286 гектарів. Комплекс використовується для проведення виставок, фестивалів, концертів, освітніх, культурних та спортивних заходів. «Зимова країна» є одним із сезонних розважальних проєктів Експоцентру.
Детальна інформація про програму та роботу локацій доступна на офіційному сайті ВДНГ, а також у соціальних мережах: Instagram, Facebook та Viber.
Німецький автомобільний концерн Mercedes-Benz ухвалив рішення призупинити подальші інвестиції у свої виробничі майданчики в Німеччині та розпочав детальний аналіз можливості закриття окремих підприємств через високі виробничі витрати й відсутність домовленостей із профспілками щодо їх скорочення, повідомило агентство Reuters 12 листопада з посиланням на внутрішнє звернення керівництва компанії до працівників.
Рішення правління ухвалене після кількох місяців безрезультатних переговорів із виробничою радою та профспілкою IG Metall щодо підвищення продуктивності праці й скорочення витрат на персонал.
Член правління Mercedes-Benz, відповідальний за виробництво, Міхаель Шибе повідомив, що керівництво спільно вирішило зупинити всі подальші інвестиції в німецькі підприємства до досягнення домовленостей про зниження витрат.
За його словами, вартість однієї робочої години на окремих заводах концерну в Німеччині може бути вп’ятеро вищою, ніж на виробничих майданчиках у країнах Східної Європи.
Керівництво Mercedes-Benz попередило, що за відсутності домовленостей щодо підвищення конкурентоспроможності виробництво нових моделей автомобілів може бути розміщене виключно за межами Німеччини.
Членкиня правління компанії Брітта Зеєгер зазначила, що концерн прагне уникнути закриття заводів, однак через відсутність прогресу в переговорах змушений детальніше розглядати таку можливість.
Раніше Шибе попереджав, що у разі збереження нинішнього рівня витрат під загрозою закриття можуть опинитися два німецькі підприємства, зокрема складальний завод і виробництво силових агрегатів.
Конкретні підприємства, які можуть бути закриті, наразі не названі, а остаточних рішень щодо припинення їхньої роботи не ухвалено.
Mercedes-Benz має близько 12 виробничих майданчиків у Німеччині. Основні підприємства зі складання легкових автомобілів розташовані в Зіндельфінгені, Раштатті та Бремені, а виробництво двигунів і компонентів зосереджене, зокрема, у Штутгарті та інших містах. Головною суперечністю між керівництвом і працівниками залишається тривалість робочого часу та структура оплати праці. Концерн пропонує збільшити робочий тиждень із 35 до 40 годин без відповідного підвищення зарплат, а також переглянути систему премій, додаткових виплат і компенсацій.
Профспілка IG Metall виступає проти погіршення умов праці та в межах поточних галузевих переговорів вимагає підвищення зарплат на 5%.
За інформацією Handelsblatt, керівництво Mercedes-Benz розраховує за рахунок скорочення витрат на персонал заощаджувати близько EUR800 млн щороку.
Прибутковість автомобільного підрозділу Mercedes-Benz скоротилася вдвічі
Переговори щодо скорочення витрат відбуваються на тлі погіршення фінансових показників легкового автомобільного бізнесу Mercedes-Benz.
Згідно з оприлюдненою 28 жовтня звітністю концерну, продажі автомобілів Mercedes-Benz Cars у третьому кварталі 2026 року скоротилися на 7,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 407,2 тис. одиниць.
Виторг підрозділу знизився на 5,8% – до EUR22,37 млрд, а скоригований операційний прибуток (EBIT) скоротився на 50,8%, до EUR560 млн проти EUR1,14 млрд роком раніше.
Скоригована рентабельність продажів зменшилася з 4,8% до 2,5%.
Водночас на рівні всієї Mercedes-Benz Group фінансові результати були кращими завдяки діяльності підрозділів комерційного транспорту та фінансових послуг.
Загальний операційний прибуток концерну в третьому кварталі становив EUR1,77 млрд проти EUR750 млн роком раніше, а чистий прибуток збільшився до EUR1,52 млрд.
За дев’ять місяців 2026 року інвестиції в основні засоби та витрати на дослідження і розробки автомобільного підрозділу Mercedes-Benz Cars скоротилися сукупно на 11%.
Компанія також повідомила про відновлення із грудня 2026 року програми добровільного звільнення працівників адміністративних та інших непрямих підрозділів у Німеччині.
Mercedes-Benz пояснює необхідність реструктуризації посиленням конкуренції з боку китайських автовиробників, зниженням попиту на окремих ринках, високими виробничими витратами та впливом митних обмежень.
Німецький автопром може втратити понад 200 тис. робочих місць до 2030 року
Складна ситуація у Mercedes-Benz розвивається на тлі реструктуризації інших великих автомобільних концернів та виробників комплектуючих у Німеччині.
Зокрема, німецький виробник автокомпонентів Schaeffler 3 листопада оголосив про плани скоротити 3460 робочих місць у Європі, включно з приблизно 2660 у Німеччині, та закрити п’ять виробничих майданчиків, чотири з яких розташовані на німецькій території.
Компанія розраховує завдяки реструктуризації поліпшити щорічний фінансовий результат приблизно на EUR300 млн починаючи з 2030 року.
Водночас Volkswagen реалізує програму скорочення витрат і перегляду виробничої структури у відповідь на посилення міжнародної конкуренції.
Згідно з дослідженням консалтингової компанії Roland Berger, оприлюдненим 7 жовтня 2026 року, німецька автомобільна промисловість до 2030 року може втратити щонайменше 200 тис. робочих місць.
За оцінкою аналітиків, зайнятість у галузі, включно з виробниками автомобілів і комплектуючих, може скоротитися приблизно з 692 тис. осіб у 2025 році до 490 тис. у 2030 році.
Дослідники зазначають, що завантаженість автомобільних заводів Німеччини у 2025 році становила в середньому близько 60%, тоді як для рентабельної роботи підприємств зазвичай необхідний показник не нижче 75-80%.
Mercedes-Benz Group AG – один із найбільших світових виробників автомобілів преміального сегмента зі штаб-квартирою у Штутгарті. До групи входять підрозділи Mercedes-Benz Cars, Mercedes-Benz Vans та Mercedes-Benz Financial Services. Компанія виробляє легкові автомобілі, електромобілі, легкий комерційний транспорт, а також надає фінансові та лізингові послуги.
