Як повідомляє Сербський Економіст,італійська компанія Beretta Holding, уряд Хорватії та хорватський інвестор Іван Капетанович підписали меморандум про реалізацію проєкту першого в країні підприємства з виробництва боєприпасів малого калібру.
Документ було підписано 30 липня в урядовому комплексі «Банскі-Дворі» в Загребі в присутності прем’єр-міністра Хорватії Андрія Пленковича. Підписи поставили міністр оборони Іван Анушич, президент і генеральний директор Beretta Holding П’єтро Гуссаллі Беретта та Капетанович.
Підприємство планується побудувати в районі міста Обровац у Задарській жупанії. Точне розташування ділянки офіційно поки що не розкрито.
Загальний обсяг спільних інвестицій оцінюється в 125 млн євро. Beretta має отримати 50% капіталу майбутнього спільного підприємства плюс одну акцію, що забезпечить італійській групі контроль. Решта частки буде розподілена між хорватською державою та приватним інвестором Іваном Капетановичем.
Beretta також візьме на себе передачу технологій, управління ланцюгами поставок та створення виробничих ліній. Завод планується ввести в експлуатацію до середини 2029 року.
За даними італійських ЗМІ, після виходу на проектну потужність підприємство зможе забезпечити близько 250 робочих місць і отримувати 70–80 млн євро виручки на рік.
На підприємстві передбачається випускати боєприпаси малого калібру, зокрема патрони для кулеметів, що встановлюються на бронетехніці, а також капсули-запалювачі. За словами П’єтро Гуссаллі Беретти, частина відповідних боєприпасів зараз виробляється на швейцарському підприємстві групи, тоді як завод Beretta в Німеччині повністю завантажений випуском капсулів.
Голова Beretta Holding назвав проєкт довгостроковою інвестицією, що не пов’язана лише з поточним зростанням попиту на боєприпаси. Передбачається, що продукція нового підприємства постачатиметься не лише хорватській армії, а й на європейський та світовий ринки.
При цьому підписаний меморандум поки що є рамковим документом. Він передбачає подальшу підготовку остаточної угоди та створення в Хорватії спеціальної проектної компанії.
Beretta Holding об’єднує виробників стрілецької зброї, боєприпасів, оптики та супутнього обладнання. Історія сімейної компанії сягає XVI століття. Група має підприємства в Італії, Німеччині, Швейцарії, Швеції, Угорщині, США та інших країнах.
https://t.me/relocationrs/3371
Гірничодобувні підприємства групи «Метінвест» у січні–червні 2026 року скоротили виробництво залізорудних окатишів на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 2,717 млн тонн.
Зниження було пов’язане з тимчасовою зупинкою однієї з обпалювальних машин у першому кварталі через пошкодження системи електропостачання. Роботу обладнання було відновлено у квітні, йдеться в офіційному операційному звіті групи, опублікованому 31 липня.
Виробництво окатишів із вмістом заліза не менше 65% зменшилося на 19% — до 2,629 млн тонн. Випуск окатишів із вмістом заліза менше 65% зріс більш ніж удвічі — до 88 тис. тонн.
Загальний обсяг виробництва залізорудного концентрату в першому півріччі склав 7,763 млн тонн, практично не змінившись порівняно з 7,725 млн тонн роком раніше.
В описовій частині офіційного PDF помилково вказано 7,263 млн тонн. Однак у таблиці звіту та на сторінці прес-релізу наведено 7,763 млн тонн. Цю цифру також підтверджує сумарний обсяг виробництва за перший і другий квартали — по 3,882 млн тонн.
Випуск товарної залізорудної продукції скоротився на 5% — до 7,144 млн тонн. При цьому виробництво товарного залізорудного концентрату збільшилося на 4% — до 4,427 млн тонн.
Випуск концентрату з вмістом заліза менше 67% зріс на 10% — до 4,075 млн тонн, тоді як виробництво високоякісного концентрату з вмістом заліза не менше 67% скоротилося на 34% — до 352 тис. тонн.
У другому кварталі виробництво товарної залізорудної продукції збільшилося на 3% порівняно з першим кварталом — до 3,624 млн тонн. Випуск окатишів зріс на 10% — до 1,422 млн тонн, а виробництво товарного концентрату знизилося на 1% — до 2,202 млн тонн.
Кількість мешканців Великої Британії з особистим статком не менше 1 млн фунтів стерлінгів у 2025 році скоротилася на 7% — до 442 тис. осіб, свідчать розрахунки Інституту Адама Сміта. Це найнижчий показник з часів глобальної фінансової кризи 2008 року. Порівняно з піковим 2021 роком, коли в країні налічувалося близько 1,07 млн фунтових мільйонерів, їхня кількість зменшилася приблизно на 59%.
У дослідженні мільйонером вважається повнолітній резидент Великої Британії, чиста вартість активів якого становить не менше 1 млн фунтів стерлінгів у постійних цінах 2025 року. До розрахунку включаються нерухомість, пенсійні накопичення, грошові кошти та інвестиції за вирахуванням боргів.
Інститут пов’язує падіння показника насамперед зі зниженням реальної вартості активів. Підвищення процентних ставок після пандемії чинило тиск на вартість пенсійних накопичень та дорогої нерухомості, особливо в Лондоні. Додатковим чинником став низький рівень заощаджень британських домогосподарств, що обмежує накопичення приватного капіталу.
Ще однією причиною автори дослідження називають від’їзд заможних резидентів та зниження привабливості Великої Британії для іноземних підприємців та інвесторів. Інститут вказує на високий рівень оподаткування, скасування колишнього податкового режиму non-dom та обговорення нових податків на багатство та приріст капіталу.
З 6 квітня 2025 року Велика Британія замінила систему оподаткування non-dom новим режимом, заснованим на податковому резидентстві. Нові резиденти, які не проживали в країні протягом попередніх десяти років, можуть у перші чотири роки отримувати звільнення від британського податку на закордонні доходи та приріст капіталу. Після завершення цього періоду на них поширюються загальні правила.
Інститут Адама Сміта також наголошує, що його дані є оціночними. У Великій Британії немає актуального державного реєстру особистих статків, тому показник розраховується на основі даних Управління національної статистики та статистичного моделювання. Він відображає насамперед загальну тенденцію зміни приватного багатства, а не точну кількість заможних мешканців.
Інститут закликав британську владу відмовитися від запровадження податку на багатство, знизити податок на приріст капіталу та переглянути умови оподаткування заможних іноземних резидентів. За його даними, на 1% британців із найвищими доходами припадає 29,1% надходжень від податку на доходи.
Сім країн ОПЕК+, які добровільно, понад квоти всіх країн, додатково скорочують видобуток (Саудівська Аравія, Росія, Ірак, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман), ухвалили рішення збільшити квоти на видобуток нафти у вересні на 188 тис. барелів на добу, йдеться в прес-релізі ОПЕК.
Тим самим «сімки» завершила повернення на ринок обсягів, скорочених раніше в рамках другого етапу добровільних обмежень сумарно на 1,65 млн б/с. Перший етап — на 2,2 млн б/с — було «згорнуто» у вересні 2025 року.
Таким чином, до кінця 2026 року для всіх країн-учасниць альянсу діятимуть раніше затверджені квоти без будь-яких обмежень, а загальний дозволений рівень видобутку альянсу становитиме 36,206 млн б/с.
Лідери угоди – Саудівська Аравія та Росія – зможуть збільшити видобуток наступного місяця на 62 тис. б/с – до 10,478 млн б/с та 9,949 млн б/с відповідно. Ірак має право наростити видобуток на 26 тис. б/с, до 4,431 млн б/с; Кувейт – на 16 тис. б/с, до 2,676 млн б/с; Казахстан – на 10 тис. б/с, до 1,628 млн б/с; Алжир – на 6 тис. б/с, до 1,007 млн б/с; Оман – на 5 тис. б/с, до 841 тис. б/с.
Раніше «добровольці» ОПЕК+ заявляли, що обмеження можуть бути відновлені як повністю, так і частково, залежно від ситуації на ринку. Однак у поточному прес-релізі ця ремарка відсутня.
Незважаючи на завершення останнього циклу добровільних скорочень, «сімки» ОПЕК+ продовжуватиме проводити щомісячні засідання, зазначено в прес-релізі. Наступне відбудеться 6 вересня.
Щоб підвищити квоти вже для всіх країн ОПЕК+, потрібно призначити засідання міністрів усіх країн альянсу — найближче наразі призначено на 29 листопада. Це може зробити моніторинговий комітет ОПЕК+, який також відбувся 2 серпня, але відповідного рішення не ухвалив. Наступне засідання відбудеться 4 жовтня.
Тим часом зараз країни ОПЕК+ обговорюють нову методику визначення максимальних видобувних можливостей, яка стане основою для визначення квот на видобуток у 2027 році — поки що квоти всіх країн встановлені до кінця 2026 року. Передбачалося, що у вересні методику буде затверджено, щоб на засіданні в листопаді визначити квоти на 2027 рік.
З березня країни Перської затоки, що входять до ОПЕК+, не можуть збільшити видобуток відповідно до своїх квот, оскільки Іран перекрив Ормузьку протоку, через яку на світовий ринок надходило близько 20 млн барелів на добу нафти та нафтопродуктів із Перської затоки. Росія також суттєво відстає від своєї квоти.
Обмеження на рух вантажного транспорту введено в Києві через спеку, повідомила Патрульна поліція столиці.
«З метою збереження дорожнього покриття вантажівкам заборонено пересуватися за температури повітря +28 градусів і вище за Цельсієм. Заборона стосується транспорту з фактичною масою понад 24 т та навантаженням на вісь понад 7 т», – йдеться у повідомленні поліції в Telegram-каналі в неділю.
Зазначається, що перечекати спекотний період водії можуть на майданчиках для тимчасової стоянки в смугах відведення автомобільних доріг та біля об’єктів дорожнього сервісу.
Про скасування обмеження буде повідомлено окремо.
вантажівка, КИЇВ, рух, спека
Рудник ПрАТ “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, у січні-червні поточного року знизило чистий збиток на 68,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 77,849 млн грн.
Згідно з проміжним звітом підприємства, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, за цей період дохід від звичайної діяльності знизився на 1,7% – до 1 млрд 359,399 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець червня-2026 становив 1 млрд 771,898 млн грн.
Як повідомлялось, у січні-березні 2026 року рудник “Суха Балка” знизив чистий збиток на 28,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 91,534 млн грн з 127,857 млн грн. Дохід від звичайної діяльності знизився на 9,1% – до 616,301 млн грн з 678,241 млн грн.
Рудник у 2025році отримав збиток 420,199 млн грн при доході від звичайної діяльності 2 млрд 690,771 млн грн. 2024 рік завершив з чистим збитком 333,856 млн грн, тоді як за підсумками 2023 року був чистий прибуток 114,837 млн грн. У 2022 року було зафіксовано зниження чистого прибутку у 2,7 раза проти 2021 року – до 487,878 млн грн з 1 млрд 326,460 млн грн.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До його складу входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе.
Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв підприємства – 1172 чол.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, Ярославському безпосередньо належить 77,4193% акцій рудника, фізособі-резиденту Артему Александрову – 15,4938%.
Статутний капітал ПрАТ “Суха Балка” становить 41,869 млн грн, номінал акції – 0,05 грн.
ДОХІД, ЗБИТОК, РУДА, РУДНИК, Суха Балка
