Національний банк України з початку 2026 року по 22 серпня застосував штрафи до десятків учасників небанківського фінансового ринку на загальну суму близько 374 млн грн, а також примусово відкликав ліцензії щонайменше у 20 фінансових компаній, страховиків і ломбардів, свідчать підрахунки аналітичного центру Experts Club на підставі рішень регулятора.
До розрахунку не включалися банки, кредитні спілки та випадки, коли компанії добровільно відмовлялися від ліцензій.
Найбільша сума штрафів припала на травень. Тоді ТОВ «ФК «Контрактовий дім», що працює з брендом EasyPay, і ТОВ «Свіфт Гарант», пов’язане із сервісом City24, отримали штрафи по 135,15 млн грн кожне. Страхову компанію VUSO було оштрафовано на 40,7 млн грн, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відоме під брендом MyCredit, — на 6,13 млн грн.
Серед інших великих санкцій з початку року — штраф 11,64 млн грн для «Смартівей Юкрейн», понад 9 млн грн для «Фард Стандарт» і близько 8 млн грн сукупно для NovaPay.
У серпні НБУ оштрафував ТОВ «ФК «Атлана» на 198,88 тис. грн, ТОВ «ФК «Фінстайл» — на 182,81 тис. грн і ТОВ «ФК «Гроувей» — на 216,18 тис. грн. У останньої компанії регулятор також відкликав ліцензію через невиконання вимоги усунути порушення, пов’язане з неподанням звітності за 2025 рік.
З початку року примусово позбулися ліцензій, зокрема, ФК «Такелау», «Ваш Ломбард», ФК «Асап», ФК «Ліберті Фінанс», «Кредит Партнерс», «Схід Фінанс», ФК «Сварог Фінанс», «Сіті Фін Альянс», «Ломбард Платинум Скарб», ФК «Солід Груп», «Голд Спліт», ФК «Роял Фінанс 1», «Сент Про», «Лізингова компанія «Атон-XXI», ФК «Алькор Кепітал», «Просто Лізинг», ФК «Онлайн Фінанс», страховики «Аско ДС» і «Перемога», а також ФК «Гроувей».
Основними причинами застосування санкцій НБУ у 2026 році стали порушення вимог фінансового моніторингу, звітності та внутрішнього контролю, недотримання нормативів капіталу, проблеми зі структурою власності, а також відмова або неможливість проведення інспекційних перевірок.
Окремо в серпні НБУ заборонив надання низки фінансових і платіжних послуг через сервіси та відділення Money24/7 без необхідної авторизації. Цей випадок не входить до статистики відкликання ліцензій, оскільки регулятор кваліфікував діяльність як надання послуг без відповідного дозволу.
Джерело: рішення та повідомлення Національного банку України за січень-серпень 2026 року, розрахунки Experts Club.
Національний банк України заборонив надання фінансових та платіжних послуг через інтернет-сервіси, відділення та інші ресурси, що працюють під брендом Money24/7, оскільки виявив ознаки здійснення низки операцій без необхідних ліцензій.
Як повідомив НБУ, рішення поширюється на ТОВ «Мані24.7 агенція», ТОВ «Легіон 1913», ТОВ «ВАТ 1913», ТОВ «Трикотажна мозаїка», ТОВ «ФУ «ГГЛА», Андрія Смирнова, якого регулятор називає кінцевим бенефіціарним власником, а також на інших осіб, які працюють через Money24/7 або перебувають під його значним чи вирішальним впливом.
Під час нагляду НБУ виявив ознаки надання через мережу Money24/7 послуг з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, а також переказу коштів без відкриття рахунку.
За даними регулятора, перелічені компанії не мають необхідних ліцензій для надання відповідних послуг.
Винятком є ТОВ «ФУ «ГГЛА», яке має ліцензію на торгівлю валютними цінностями у готівковій формі та може продовжувати здійснювати саме цей вид діяльності. Заборона поширюється на інші фінансові та платіжні послуги, для яких відповідної авторизації немає.
Рішення стосується сайту money24.kiev.ua, торгових марок Money24/7, пов’язаних із брендом Telegram-каналів і ботів, інших інтернет-ресурсів, а також мережі брендованих відділень.
НБУ повідомив, що в ході нагляду встановив юридичні та економічні ознаки пов’язаності компаній і сервісів. У результаті особи, які діяли через Money24/7, були віднесені регулятором до постачальників фінансових та платіжних послуг без необхідної авторизації.
Рішення правління НБУ було ухвалено 17 серпня 2026 року за рекомендацією Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури.
Money24/7 вже перебував у полі зору правоохоронних органів. У серпні правоохоронці повідомили про підозру ймовірному організатору мережі, діяльність якої розслідувалася в рамках спецоперації в липні.
За даними Офісу генерального прокурора, сервіс позиціонував себе як мережа пунктів обміну валют і платформа для операцій з криптоактивами. Слідство стверджує, що в окремих випадках після отримання коштів від клієнтів учасники схеми не виконували взяті на себе зобов’язання. Ці обставини є версією слідства і мають отримати правову оцінку суду.
Під час понад 40 обшуків правоохоронці, за даними прокуратури, вилучили готівку в різних валютах на суму понад 20 млн грн.
При цьому нинішнє рішення НБУ є окремим регуляторним заходом: воно стосується саме надання фінансових та платіжних послуг без ліцензій та авторизації, а не встановлення вини учасників мережі у злочинах, що інкримінуються правоохоронними органами.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, передача складських приміщень, що перебувають під управлінням АРМА, українському бізнесу, який постраждав внаслідок війни, за чинною процедурою може тривати до шести місяців, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанін в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, чинне законодавство не передбачає для АРМА механізму прямої передачі таких приміщень підприємствам на пільгових умовах.
Для складської нерухомості необхідно проводити стандартну процедуру вибору керуючого на ринкових умовах через систему «Прозорро».
Процес включає прийом-передачу майна, його оцінку та проведення конкурсу або аукціону.
«Гадаю, реально — 6 місяців», — сказав Великоречанин, зазначивши, що для багатьох підприємств такий термін є надто тривалим.
Раніше Фонд державного майна та АРМА розпочали пошук складських приміщень, які потенційно можуть використовуватися підприємствами, що втратили виробничі або складські потужності внаслідок російських атак.
ФДМУ, зокрема, розробляє механізм надання державного майна в суборенду постраждалому бізнесу за символічну плату в 1 грн.
Однак для активів АРМА такої процедури наразі немає. Закон дозволяє пряму передачу окремих категорій активів в інтересах держави, включаючи воду, електроенергію, нафту та газ, але складська нерухомість до них не належить.
ФК «Шахтар» (Донецьк) проводитиме номінально домашні матчі Ліги чемпіонів сезону-2026/27 у Лондоні на арені «Стемфорд Брідж», яка є домашнім стадіоном ФК «Челсі», повідомляється у Telegram-каналі клубу в п’ятницю.
«За умови отримання відповідних дозволів від регулюючих органів «Шахтар» проводитиме домашні матчі основного етапу Ліги чемпіонів УЄФА сезону-2026/27 на стадіоні «Стемфорд Брідж» у Лондоні (Велика Британія). Відповідної угоди досягли керівництво донецького клубу та менеджмент ФК «Челсі», який є власником арени», – йдеться у повідомленні.
У клубі повідомили, що інформація про початок продажу квитків на матчі «Шахтаря» на «Стемфорд-Брідж» буде доступна вже найближчим часом.
Обмеження доступу до інформації про податкову заборгованість конкретних фізичних осіб-підприємців позбавляє український бізнес одного з інструментів перевірки потенційних контрагентів, вважає генеральний директор Opendatabot Олексій Іванкін.
За даними сервісу, станом на липень 2026 року податкові борги мають близько 1,5 млн ФОП, а сукупна сума заборгованості сягає 16,6 млрд грн.
При цьому з початку повномасштабної війни Державна податкова служба не публікує відкритий перелік конкретних підприємців-боржників, незважаючи на те, що дані Єдиного державного реєстру та загальна статистика податкової заборгованості залишаються відкритими.
«Важко пояснити таке обмеження міркуваннями безпеки: інформація про податковий борг ФОП не містить оборонних або стратегічно важливих відомостей», — заявив Іванкін.
На його думку, відкритість інформації має безпосереднє економічне значення.
«Коли інформація про заборгованість є публічною, у підприємця з’являється додатковий стимул її погасити, оскільки це впливає на репутацію та вибір партнерів. З початку війни бізнес втратив один із інструментів перевірки контрагентів і не може побачити, чи сплачує потенційний партнер податки», — зазначив CEO Opendatabot.
Кількість підприємців із податковою заборгованістю з початку повномасштабного вторгнення збільшилася приблизно у 2,3 рази — на 840 тис. осіб, а сума заборгованості зросла на 9,6 млрд грн.
В Україні 1,5 млн фізичних осіб-підприємців мають податковий борг, загальна сума якого станом на липень 2026 року сягнула 16,6 млрд грн, свідчать дані Державної податкової служби, опубліковані Opendatabot.
З початку 2026 року кількість підприємців-боржників збільшилася приблизно на 3%, тоді як сукупна сума заборгованості скоротилася на 300 млн грн.
У середньому один ФОП-боржник не сплатив державі близько 11 тис. грн податків.
За останні роки кількість підприємців із податковими боргами зростає в середньому приблизно на 16% щороку.
При цьому з початку повномасштабної війни кількість ФОП-боржників зросла більш ніж удвічі — приблизно на 840 тис. осіб, а сума заборгованості збільшилася на 9,6 млрд грн.
Таким чином, якщо на початок повномасштабного вторгнення податкові борги мали близько 660 тис. підприємців на загальну суму близько 7 млрд грн, то до середини 2026 року обидва показники збільшилися більш ніж удвічі.
Джерело: Opendatabot на основі даних Державної податкової служби України.
БОРГ, ДПС, підприємець, ПОДАТОК, ФОП
