Український інвестиційно-будівельний конгрес UIBC 2026 відбудеться 5 листопада у Hyatt Regency Kyiv та об’єднає представників девелопменту, будівельної галузі, інвестиційного бізнесу, фінансового сектору та профільних медіа.
Організатором заходу виступає медіагрупа DMNTR.
За інформацією організаторів, у денній програмі конгресу візьмуть участь понад 100 спікерів – девелопери, інвестори, керівники компаній, міжнародні експерти та представники профільних медіа.
Серед заявлених учасників спеціального блоку провідних українських девелоперів – Олексій Баранов (A-Development), Ігор Гуда (Kreator-Bud), Андрій Вавриш (SAGA Development), представники BGV Development, Сергій Одарич (ODA Development), Євген Мецгер (“Укрфінжитло”/”єОселя”), Дмитро Карпіловський (УкрІнвестКлуб) та інші учасники ринку.
Основними темами UIBC 2026 стануть розвиток українського ринку нерухомості, залучення інвестицій, нові девелоперські проєкти, фінансування будівництва, відновлення України та перспективи розвитку міст.
Денна частина конгресу проходитиме з 09:00 до 18:00. Організатори передбачили декілька форматів участі. Вартість онлайн-доступу становить 1,25 тис. грн, стандартного квитка – 1,5 тис. грн, розширеного – 2,5 тис. грн. Партнерські пакети коштують від 5 тис. грн, Premium – 10 тис. грн.
Після завершення основної програми заплановано окрему бізнес-вечерю у форматі гала-банкету на 250 гостей. Вечірня програма передбачає виступи, презентації, спеціальний бізнес-майстер-клас і networking за участю власників та топменеджерів компаній.
Вартість комбінованих квитків, що включають денну та вечірню програми, становить від 12,5 тис. до 20 тис. грн залежно від категорії місця. Окремо передбачено формат участі за столом із запрошеним бізнес-спікером А. Федоровим вартістю EUR2 тис.
Український інвестиційно-будівельний конгрес UIBC 2026 відбудеться 5 листопада 2026 року в Hyatt Regency Kyiv. Початок основної програми – о 10:00.
Інформація та реєстрація: www.ubc-ua.info
Медіагрупа DMNTR: +38 (077) 777-25-47, +38 (044) 461-91-28.
Голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський повідомив про запровадження в жовтні заходів щодо скорочення витрат на персонал: компанія має економити щонайменше 200 млн грн на місяць у фонді оплати праці, зокрема, апарат управління переходить на чотириденний робочий тиждень.
«Ці кроки не будуть легкими і торкнуться значної частини нашого колективу. Це означатиме менше оплачуваного робочого часу та менший заробіток. Розумію, наскільки це болісно для ваших сімей, особливо напередодні зими. Однак без цих кроків у нинішніх реаліях залізниці не встояти», – зазначив Перцовський у зверненні на корпоративному каналі «УЗ».
Він підкреслив, що пріоритетом «Укрзалізниці» залишиться обмеження впливу відповідних заходів на робочий персонал, який забезпечує рух поїздів і виконує ремонт залізничної інфраструктури.
За його словами, запровадження таких рішень у першу чергу торкнеться апаратів управління, зокрема центрального та філій, а також адміністративного й інженерного персоналу.
Серед інших рішень – припинення виплати премій адміністративному персоналу апаратів управління філій, регіональних філій та виробничих підрозділів.
«Це єдиний варіант зберегти премії для робочого персоналу – тих, хто працює і вдень, і вночі над відновленням та ремонтом, забезпечує рух поїздів. Ми цінуємо внесок адміністративних працівників і розуміємо важливість їхньої роботи, але сьогодні змушені зробити такий вибір», – додав Перцовський.
Водночас він повідомив про можливість запропонувати роботу за сумісництвом у підрозділах та філіях компанії.
«Можу запевнити: щойно ситуація почне стабілізуватися (хоча б частково відновляться обсяги вантажоперевезень, відкриються порти), перше, що ми почнемо поступово пом’якшувати, – це обмеження на витрати на персонал, щоб поліпшити становище наших співробітників!» – підкреслив голова правління УЗ.
Він зазначив, що найближчими днями та тижнями відбудуться зустрічі з колективами для роз’яснення відповідних рішень.
Крім того, Перцовський повідомив, що не рідше ніж один раз на місяць перед працівниками залізниці проводитиметься звіт про поточну ситуацію та подальші плани.
В «Укрзалізниці» пояснили, що відповідні рішення зумовлені, зокрема, скороченням вантажообігу до менше ніж 250 тис. тонн на добу з 450 тис. тонн ще в липні та понад 730 тис. тонн до повномасштабної агресії РФ.
Ситуацію також ускладнюють російські атаки, які виводять з ладу до 40 локомотивів на місяць, що вимагає значних ресурсів на ремонт.
Крім того, Перцовський вказав на необхідність знайти «сотні мільйонів гривень» для виготовлення мобільних укриттів на підприємствах компанії, щоб забезпечити безпеку її співробітників.
«Тому без оптимізації витрат на персонал — крайнього заходу, до якого ми вдаємося, — нам не встояти!», — підсумував голова правління.
Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» звернулося за коментарем до прес-служби «Укрзалізниці» для уточнення деталей рішення.
PERSONAL, ВАНТАЖОПЕРЕВЕЗЕННЯ, економія, УКРАЇНА, УКРЗАЛІЗНИЦЯ
Грузія має найвищий баланс позитивного та негативного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Кавказу та Центральної Азії — 48,5 відсоткового пункту. Азербайджан отримав показник 40,1 в.п., тоді як для Узбекистану він становить 11,1 в.п. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
До Грузії позитивно ставляться 57,3% опитаних українців, нейтрально — 32,1%, негативно — 8,8%, ще 1,8% не змогли визначитися. Баланс позитивних і негативних оцінок становить 48,5 в.п. і поступово зростав протягом трьох хвиль дослідження: із 45,6 в.п. у серпні 2025 року до 47,5 в.п. у березні 2026-го та 48,5 в.п. у серпні поточного року. Поточні показники позитивного ставлення та балансу підтверджуються оприлюдненими матеріалами дослідження.
Позитивне ставлення до Азербайджану висловили 48,7% респондентів, нейтральне — 39,5%, негативне — 8,6%, ще 3,1% обрали відповідь «важко відповісти». Баланс становить 40,1 в.п. Порівняно з березнем 2026 року він зріс із 37,8 в.п., однак залишається нижчим за рівень серпня 2025 року — 51 в.п. За часткою позитивних оцінок Азербайджан посідає друге місце в цій регіональній групі після Грузії.
Ставлення до Узбекистану характеризується насамперед великою часткою нейтральних оцінок. Позитивно країну сприймають 25,6% опитаних, нейтрально — 55,6%, негативно — 14,5%, ще 4,3% не визначилися. Баланс позитивних і негативних відповідей становить 11,1 в.п. В аналітичних матеріалах дослідження висока частка нейтральних відповідей відзначається як характерна риса сприйняття менш інформаційно помітних для української аудиторії держав регіону.
Таким чином, щодо всіх трьох представлених держав баланс залишається позитивним, однак структура оцінок суттєво відрізняється. У випадку Грузії абсолютна більшість респондентів демонструє позитивне ставлення, щодо Азербайджану позитивні оцінки також переважають, тоді як в оцінках Узбекистану домінує нейтральна позиція.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив на значенні системної комунікації іноземних партнерів з українським суспільством.
«Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію», — зазначив Уракін. За його словами, посольствам важливо регулярно інформувати українську аудиторію про конкретні результати співпраці та підтримувати повноцінну комунікацію українською мовою.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на необхідність розвитку практичної складової міжнародного економічного співробітництва.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній. Він також вказував на роль бізнес-асоціацій, Міністерства економіки та Міністерства закордонних справ у розвитку двосторонніх відносин.
Дослідження проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. За інформацією організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, а максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 відсоткового пункту. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, АЗЕРБАЙДЖАН, ГРУЗИЯ, КАВКАЗ, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА, Центральна Азія
Посилення російських ударів по Україні загрожує гуманітарною кризою напередодні зими, оскільки атаки на міста та критичну інфраструктуру можуть залишити мільйони людей без електроенергії, опалення та води, заявив помічник генерального секретаря ООН з політичних питань та питань миробудування Халед Хіарі під час засідання Ради Безпеки ООН, зазначивши, що російські атаки досягли «нового жахливого рівня».
За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), протягом тижня внаслідок російських ударів в Україні загинули понад 100 мирних жителів, ще щонайменше 429 отримали поранення.
Хіарі зазначив, що удари по мостах, навчальних закладах та енергетичній інфраструктурі спричиняють перебої з електропостачанням та водопостачанням, а тривалі повітряні тривоги посилюють психологічний тиск на цивільне населення. Він закликав негайно припинити атаки на енергетичні об’єкти та населені пункти.
«Усі атаки, спрямовані проти цивільного населення та цивільної інфраструктури, де б вони не відбувалися, є порушенням міжнародного гуманітарного права і мають бути негайно припинені», — заявив представник ООН.
Під час засідання директор Відділу реагування на кризи Управління ООН з координації гуманітарних питань Джемма Коннелл, виступаючи від імені заступника генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Тома Флетчера, повідомила про план зимового реагування вартістю 358 млн доларів. Він передбачає надання допомоги 2 млн найбільш вразливих людей шляхом забезпечення опаленням, житлом та продовольством.
«Жоден рівень підготовки не може замінити захист інфраструктури, від якої залежить цивільне населення», – наголосила Коннелл, закликавши забезпечити захист цивільних осіб, безперешкодний гуманітарний доступ, безпечну евакуацію та безпеку гуманітарного персоналу.
Представник України при ООН Андрій Мельник заявив на засіданні, що російські удари по цивільному населенню досягли безпрецедентного рівня жорстокості. За його словами, спостерігачі ООН підтвердили загибель 2 222 цивільних осіб та поранення понад 13 тис. людей в Україні у 2026 році. Він також згадав удари по Національній академії наук України та мостах, що забезпечують цивільним особам доступ до лікарень, продовольства та безпечних місць.
Голова Делегації Європейського Союзу при ООН Ставрос Ламбрінідіс попередив, що атаки на чорноморські порти загрожують глобальній продовольчій безпеці. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у вересні ціни на пшеницю зросли на 6,3%.
Хіарі також звернув увагу на випадки проникнення безпілотників поблизу Молдови та атаки на комерційні судна в Чорному морі. Окремо він повідомив, що в окупованих Олешках, за наявною інформацією, близько 2 тис. цивільних осіб, зокрема 35 дітей, залишаються заблокованими без їжі та медичних засобів. Для їхньої евакуації необхідне термінове локальне припинення вогню.
Обсяг виконаних будівельних робіт в Україні у січні-серпні 2026 року скоротився на 9,9% порівняно з січнем-серпнем 2025 року, свідчать дані Державної служби статистики (Держстат).
Як повідомило статистичне відомство, обсяг виробленої будівельної продукції в січні-серпні становив 156,5 млрд грн.
За даними Держстату, за вісім місяців обсяги будівництва житлових будівель скоротилися на 3,8% порівняно з січнем-серпнем минулого року, нежитлових будівель – на 6,3%, інженерних споруд – на 13,7%.
У серпні 2026 року порівняно з серпнем 2025 року обсяги будівництва скоротилися на 3,7%, з них житлового будівництва – на 2,3%, зведення інженерних споруд – на 12,2%. При цьому обсяги будівництва нежитлових будівель зросли на 9,8%.
У серпні 2026 року порівняно з попереднім місяцем обсяги будівництва збільшилися на 12,9%, зокрема, у категорії житла – на 0,2%, нежитлових будівель – на 25,3%, інженерних споруд – на 8,8%.
За сезонно скоригованими даними відомства, індекси будівельної продукції у серпні 2026 року в житловому будівництві становили 62%, у нежитловому – 155%, в інженерному – 112%, а з урахуванням ефекту календарних днів показники становлять 63,1%, 156,5% та 115,4% відповідно.
Частка нового будівництва в загальному обсязі виконаних будівельних робіт у липні становила 44,6%, ремонту – 30,3%, реконструкції та інших робіт – 25,1%.
Як повідомляє Experts Club, Франція та Нідерланди мають найвищу частку позитивного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Західної Європи — 72,8% та 71,2% відповідно. До Німеччини позитивно ставляться 69,9% респондентів, до Швейцарії — 66,9%. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, до Франції нейтрально ставляться 22,5% респондентів, негативно — 3,7%, ще 1% не змогли визначитися. Баланс позитивних та негативних оцінок становить 69,1 відсоткового пункту проти 69,9 в.п. у березні 2026 року та 71 в.п. у серпні 2025-го.
У Нідерландів баланс позитивного та негативного ставлення становить 69,6 в.п. При цьому 71,2% респондентів оцінюють країну позитивно, 26,4% — нейтрально і лише 1,6% — негативно. У березні 2026 року баланс був дещо вищим — 71,5 в.п., тоді як у серпні 2025 року становив 61 в.п.
До Німеччини позитивно ставляться 69,9% українців, нейтрально — 23,5%, негативно — 5,5%. Її баланс знизився до 64,4 в.п. порівняно з 73,9 в.п. у березні та 72,7 в.п. у серпні минулого року. Таким чином, серед шести представлених країн Західної Європи саме Німеччина продемонструвала найбільш помітне зниження цього показника між березнем і серпнем 2026 року.
Швейцарію позитивно оцінюють 66,9% респондентів, негативно — лише 1,4%, а 29,7% займають нейтральну позицію. Баланс становить 65,5 в.п. проти 67,1 в.п. у березні.
Бельгія є єдиною країною цієї групи, де баланс у серпні зріс порівняно з березнем — з 56,4 до 58,5 в.п. Позитивно до країни ставляться 59,9% опитаних, нейтрально — 36%, негативно — 1,4%. У серпні 2025 року баланс становив 54,4 в.п.
Найменшу частку позитивних відповідей серед представлених держав Західної Європи отримала Австрія — 52,6%. Водночас негативно її оцінюють лише 2,7% українців, тоді як 41,7% обрали нейтральну відповідь. Баланс становить 49,9 в.п. порівняно з 53,3 в.п. у березні 2026 року та 44 в.п. у серпні 2025-го. Загалом дані свідчать, що нижчі показники позитивного ставлення до Бельгії та Австрії пов’язані передусім із більшою часткою нейтральних, а не негативних оцінок.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив на важливості системної комунікації іноземних партнерів з українським суспільством.
«Перша рекомендація — це регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії. Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, зі свого боку, звернув увагу на зв’язок суспільної поінформованості з практичним розвитком двостороннього співробітництва.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка, за даними організаторів, репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична статистична похибка за довірчої ймовірності 95% становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, АВСТРИЯ, БЕЛЬГІЯ, Західна Європа, НИДЕРЛАНДЫ, НІМЕЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФРАНЦІЯ, ШВЕЙЦАРИЯ
