Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Будтранс» 30 квітня 2026 року має намір провести загальні збори акціонерів. Відповідне повідомлення про збори, а також супутні документи для участі та голосування компанія розмістила на своєму корпоративному сайті. ПрАТ «Будтранс» зареєстровано в Києві, працює у формі приватного акціонерного товариства і, згідно з даними відкритих реєстрів, засновано 13 листопада 1998 року. Розмір статутного капіталу компанії становить 527,3 тис. грн. Керівником товариства вказано Олександра Григоровича.
Основний вид діяльності компанії в держреєстрі — будівництво житлових і нежитлових будівель. Серед додаткових напрямків зазначені вантажний автомобільний транспорт, оренда та експлуатація нерухомості, виробництво металевих дверей і вікон, а також будівельних металоконструкцій.
За даними Opendatabot, найбільшим акціонером товариства з великою часткою є Олександр Григорович, якому належить 75,4352% акцій. У реєстровій інформації власники також позначені формулюванням «акціонери згідно з реєстром».
Згідно з даними відкритих реєстрів, у 2025 році виручка ПрАТ «Будтранс» склала 7,17 млн грн, чистий прибуток — 141,5 тис. грн, активи на кінець року — 695,1 тис. грн. Роком раніше дохід компанії становив 4,94 млн грн, а чистий прибуток — 156 тис. грн.
https://www.fixygen.ua/news/20260418/budtrans-provede-zbori-aktsioneriv-30-kvitnya.html
Як повідомляє Сербський Економіст, США надали сербській нафтовій компанії NIS новий 60-денний виняток із санкційного режиму, що дозволить їй продовжити операційну діяльність щонайменше до середини червня. Про продовження ліцензії повідомила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович. Йдеться про дозвіл OFAC, який зберігає можливість імпорту сирої нафти для NIS і знижує ризик перебоїв у роботі нафтопереробної інфраструктури країни.
Для Сербії це рішення має не тільки енергетичне, а й макроекономічне значення. NIS управляє єдиним нафтопереробним заводом у країні — у Панчево, а тому чергове продовження ліцензії знижує ризики для внутрішнього паливного ринку, логістики та цінової стабільності.
Паралельно тривають переговори про продаж російської частки в NIS угорській MOL. За даними Reuters, Вашингтон встановив крайній термін для завершення угоди на 22 травня. Белград розраховує, що зміна влади в Угорщині не зірве процес, однак остаточна угода поки що не оформлена.
Власницька структура NIS залишається ключовою причиною санкційного тиску. За даними публікації, 45% акцій компанії належить «Газпром нафті», ще 11,3% пов’язані з «Газпромом», тоді як Сербія володіє майже 30%, решта перебуває у міноритаріїв. Саме вихід російських структур з капіталу NIS США розглядають як умову для сталого врегулювання ситуації.
Для сербської економіки нинішня відстрочка означає виграш часу, але не остаточне вирішення проблеми. Поки угода з MOL не укладена, NIS і весь нафтовий сектор країни залишаються залежними від тимчасових ліцензій Вашингтона. Це зберігає невизначеність для енергоринку, бюджету та інвестиційного клімату, особливо в частині довгострокового планування поставок і модернізації переробки.
https://t.me/relocationrs/2658
В Україні стартує серія галузевих подій «МЕТРОНОМ», що об’єднає девелоперів, архітекторів та урбаністів для обговорення майбутнього українських міст.
Як повідомили організатори, тема сезону – «Стратегії розвитку міського середовища: я, ти, суспільство».
У межах сезону заплановано проведення низки заходів у різних містах України. Перший захід відбудеться 23 квітня у Києві на локації «Освіторія».
Наступна подія запланована на 20 травня у Львові, локація наразі уточнюється. Крім того, 21-22 травня у Львові відбудеться BUDArena Expo – виставка та форум.
Далі заходи серії пройдуть 11 червня у Дніпрі та 1 липня в Одесі. Локації для цих подій будуть повідомлені додатково.
Організатори також анонсували розширення географії проєкту. Зокрема, найближчим часом заходи «МЕТРОНОМ» планується провести в Ужгороді та Рівному, дати і місця проведення наразі уточнюються.
Серія подій «МЕТРОНОМ» позиціонується як професійний майданчик для діалогу між учасниками ринку девелопменту, архітектурної спільноти та урбаністами щодо підходів до розвитку міського середовища в Україні.
Інформаційним партнером заходів виступає “Open4business”.
Група компаній «Оліяр» розпочала реалізацію нового напряму діяльності та запустила у Львівській області птахофабрику з виробництва харчових яєць проектною потужністю 2,3 млн голів птиці, повідомив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук на своїй сторінці у Facebook у п’ятницю.
“Для компанії птахівництво – це новий досвід. Проект передбачає роботу 20 пташників, цеху сортування, фасування та складу зберігання. При повній потужності комплекс вироблятиме понад 2 млн яєць на добу, що має стратегічне значення для продовольчої безпеки України», – зазначив голова відомства за підсумками візиту на підприємство спільно з Генеральним інспектором нідерландського управління NVWA Герардом Баккером.
За словами Ткачука, на підприємстві реалізовано перший етап будівництва, де вже утримується понад 100 тис. голів птиці. Для порівняння він навів приклад Нідерландів, де ферму такого масштабу вважають великим промисловим об’єктом.
Особливістю комплексу є використання безкліткової вольєрної багатоярусної системи утримання, яка відповідає європейським стандартам добробуту тварин. Обладнання оснащене автоматизованими системами видалення посліду та транспортування яєць.
“Дуже важливо, що новий бізнес відразу орієнтується на європейські вимоги. Це не тільки забезпечує належний фізіологічний стан птиці та якість продукції, але й відкриває шлях до експорту, зміцнюючи позиції України на міжнародних ринках», – підкреслив Ткачук.
Він додав, що сучасні системи автоматизації дають можливість мінімізувати людський фактор і здійснювати ефективний ветеринарно-санітарний контроль.
Група компаній «Оліяр» заснована у 2003 році в с. Ставчани (Львівська обл.). Спеціалізується на виробництві рослинних олій та шротів, фосфатидних концентратів і жирних кислот. Виробничі потужності включають заводи з переробки насіння соняшнику потужністю 1200 тонн/добу, ріпаку – 1000 тонн/добу та бобів сої – 880 тонн/добу. Комплекс має цех рафінації 350 тонн/добу олії та лінію переробки соняшникового макухи потужністю 650 тонн/добу. Для зберігання сировини використовується елеватор місткістю 43 тис. куб. м.
Продукція під торговими марками «Майола», «Родинна», «Соняшна» та «Оліяр» експортується до ЄС, Близького Сходу, Африки, США та Канади. Компанія також надає послуги з виробництва продукції під власними торговими марками (Private label) для роздрібних мереж.
За даними Opendatabot, чистий прибуток компанії за підсумками 2025 року скоротився на 56% – до 268,19 млн грн, тоді як дохід зріс на 33,8% – до 12,50 млрд грн.
Активи збільшилися на 41% – до 13,23 млрд грн, зобов’язання зросли майже вдвічі – до 7,24 млрд грн.
Виробництво сталі в Китаї в березні знизилося на 6,3% порівняно з тим самим місяцем минулого року — до 87,04 млн тонн, за даними Державного статистичного управління країни. У першому кварталі виробництво сталі скоротилося на 4,6% і становило 247,55 млн тонн.
Експорт сталі в березні знизився на 12,6% і склав 9,13 млн тонн, за три місяці – на 9,9%, до 24,71 млн тонн.
Випуск чавуну минулого місяця зменшився на 3,3% – до 73,28 млн тонн. У січні-березні він скоротився на 2,9% – до 210,98 млн тонн.
Виробництво сталевої продукції в березні знизилося на 2,3% – до 130,98 млн тонн, у першому кварталі – на 1,7%, до 351,44 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року виробництво сталі в КНР знизилося на 4,4% – до 960,81 млн тонн, що стало мінімальним обсягом за сім років.
Влада Іспанії розпочала екстрений процес адміністративної легалізації мігрантів, які вже перебувають у країні без урегульованого статусу. Рада міністрів схвалила відповідний королівський декрет 14 квітня, а подача заяв стартувала 16 квітня і триватиме до 30 червня 2026 року. Уряд оцінює потенційне охоплення заходу приблизно в 500 тис. осіб.
Згідно з офіційними роз’ясненнями іспанських властей, на участь можуть претендувати іноземці, які перебували в Іспанії до 1 січня 2026 року, безперервно прожили в країні не менше п’яти місяців і не мають судимостей. Окремо до схеми включені й деякі заявники на міжнародний захист. Захід оформлений як надзвичайний і, за версією Мадрида, має одночасно скоротити тіньовий сегмент зайнятості та покрити частину дефіциту робочої сили на тлі старіння населення.
Іспанський уряд прямо пов’язує рішення з економікою. В офіційній записці Moncloa йдеться, що регуляризація має полегшити включення мігрантів, які вже перебувають у країні, до легального ринку праці та системи соціальних внесків. Експерти зазначають, що уряд Педро Санчеса подає цю ініціативу як відповідь на демографічне старіння та нестачу працівників у низці секторів.
Міграційний фон в Іспанії зараз дійсно дуже великий. За даними Національного інституту статистики Іспанії, на 1 січня 2025 року в країні проживало 49,13 млн осіб, з них 14,1% мали іноземне громадянство, а 19,3% народилися за межами Іспанії. На 1 січня 2026 року кількість жителів, які народилися за кордоном, вперше перевищила 10 млн.
Серед найбільших іноземних груп в Іспанії за громадянством на 1 січня 2025 року лідирували марокканці — 968 999 осіб, колумбійці — 676 534, румуни — 609 270. INE також зазначає, що у 2024 році найбільше зростання припало на громадян Колумбії, Венесуели та Марокко, тоді як серед помітних скорочень були Україна та Велика Британія.
Щодо українців є й окрема офіційна статистика. Міністерство з питань інклюзії, соціального забезпечення та міграції Іспанії повідомляло, що кількість громадян України з чинним дозволом на проживання в країні перевищила 338 тис. у грудні 2025 року. Це один із найбільших національних масивів серед власників дійсних дозволів на проживання поза режимом ЄС.
У практичному плані нова легалізація може додатково зміцнити роль Іспанії як однієї з небагатьох великих держав ЄС, які намагаються не тільки стримувати міграцію, але й переводити людей, які вже перебувають у країні, у легальне поле. Для ринку праці це означає можливе розширення офіційної зайнятості, а для сектору нерухомості, торгівлі, сільського господарства, догляду та послуг — приплив працівників і споживачів. Але водночас зросте навантаження на міграційні офіси, співробітники цих відомств уже погрожували страйком через брак ресурсів для нового потоку заяв.
