Страхові компанії «Арсенал Страхування» та VUSO (СК «ВУСО», обидві в Києві) виплатили 97,5 млн грн за пошкоджені внаслідок ракетного удару бізнес-центри в Києві, повідомляється на сайті СК «Арсенал Страхування».
Також зазначається, що два бізнес-центри однієї мережі, які були застраховані від військових ризиків в обох компаніях, зазнали значних пошкоджень 14 травня 2026 року під час масованого ракетного обстрілу Києва. У результаті вибухових хвиль та розльоту уламків були пошкоджені фасади та конструктивні елементи будівель, скління, віконні та дверні блоки, дахи, інженерні комунікації, внутрішнє оздоблення, а також інше рухоме та нерухоме майно на території бізнес-центрів. Люди в результаті атаки не постраждали.
СК «Арсенал Страхування» та VUSO розділили страховий ризик порівну.
З урахуванням цієї виплати компанії загалом уже відшкодували клієнту 240 млн грн за пошкодження об’єктів мережі внаслідок обстрілів Києва у 2025–2026 рр.
«Арсенал Страхування» — страхова компанія non-life зі 100% українським капіталом. Працює з 2005 року. Має ліцензію, що дозволяє їй працювати у всіх 18 класах нежиттєвого страхування. Є лідером за обсягом зібраних премій на ринку КАСКО за січень-червень 2026 року.
СК «ВУСО» заснована у 2001 році. Є членом МТСБУ та УФС, а також членом Ядерного страхового пулу. За даними НБУ, компанія посідає шосте місце за обсягом зібраних премій серед ризикових компаній України за перше півріччя 2026 року.
Як повідомляє Сербський Економіст, парламент Косово обрав економістку та академічку Юстину Широку Пулю новим президентом. За її кандидатуру проголосував 81 депутат 120-місного парламенту, що дозволило завершити процедуру в першому турі та уникнути дострокових парламентських виборів.
Голосування відбулося пізно ввечері 6 жовтня, фактично в останні хвилини перед закінченням конституційного терміну. Якби президента не було обрано, парламент підлягав би розпуску, а в Косово довелося б проводити нові дострокові вибори.
Широка Пуля стала компромісною кандидатурою, яку підтримали правлячий рух «Самовизначення» прем’єр-міністра Альбіна Курті та опозиційна Демократична партія Косово. До обрання вона очолювала Академію наук і мистецтв Косово, раніше обіймала посаду міністра економіки.
Безпосередньо перед президентським голосуванням парламент також схвалив зміни до законодавства, що обмежують повноваження Спеціалізованих палат щодо Косово в Гаазі, які розглядають справи про військові злочини колишніх керівників Армії визволення Косово. Це питання стало частиною політичного компромісу між основними партіями.
Президент Косово має переважно представницькі повноваження, проте відіграє помітну роль у зовнішній політиці та є верховним головнокомандувачем. Широка Пуля стала третьою жінкою, яка обійняла цю посаду після Атіфете Ях’ягі та Вьоси Османі.
Незалежність Косово, проголошену в 2008 році, Сербія не визнає і продовжує вважати Косово та Метохію своєю автономною провінцією. Незалежність Косово також не визнають низка великих держав, зокрема Росія та Китай, які є постійними членами Ради Безпеки ООН. Її не визнають також Індія, Бразилія та низка європейських країн, зокрема Іспанія. Україна також не встановила дипломатичних відносин із Косово і не визнає його незалежність.
https://t.me/relocationrs/3825
Бразилія, Індія та Мексика у 2023 році мали найбільшу оцінену кількість смертей від міжособистісного насильства у світі, тоді як Росія очолила розширену європейську вибірку як за абсолютною кількістю таких смертей, так і за показником на 100 тис. населення, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дані Global Burden of Disease 2023 Інституту показників та оцінювання здоров’я Вашингтонського університету (IHME).
За оцінкою IHME, у 2023 році у світі сталося близько 435,7 тис. смертей від міжособистісного насильства — приблизно 1,2 тис. щодня. Глобальний показник становив близько 5,4 смерті на 100 тис. населення. При цьому йдеться про модельні оцінки, які не можна автоматично прирівнювати до кількості умисних убивств, зареєстрованих поліцією.
Найбільшу абсолютну кількість смертей IHME оцінив для Бразилії — 52 229. Далі розташувалися Індія — 44 288, Мексика — 36 445, США — 24 528 та Південно-Африканська Республіка — 23 066. До першої десятки також увійшли Нігерія з 18 188 випадками, Росія — 16 760, Колумбія — 15 959, Ефіопія — 11 634 та Венесуела — 11 583. На Бразилію, Індію та Мексику разом припадало близько 30,5% світової оцінки, а частка Бразилії становила приблизно 12%.
Водночас рейтинг за кількістю смертей на 100 тис. населення виглядає інакше. Серед суверенних держав найвищу модельну оцінку IHME мав Сальвадор — 56,3 на 100 тис., за ним ішли Гаїті — 49,5, Лесото — 47,1, Венесуела — 45,1 та Есватіні — 43,8. Бразилія з показником 24,6 посідала 18-те місце. У матеріалі Experts Club наголошується, що для низки країн оцінки IHME суттєво відрізняються від статистики UNODC і національних правоохоронних органів, тому їх слід трактувати саме як модельні показники смертності, а не як рейтинг офіційно зареєстрованої злочинності.
У розширеній європейській вибірці Experts Club, яка крім європейських держав включає Туреччину, Вірменію, Азербайджан і Грузію, Росія мала найвищий показник — 11,3 смерті на 100 тис. населення та 16 760 оцінених смертей. Україна перебувала на другому місці — 7,4 на 100 тис. та близько 2 894 смертей. При цьому показник для України не включає загиблих унаслідок війни, оскільки в класифікації GBD міжособистісне насильство та конфлікти і тероризм є окремими причинами смерті.
У січні-вересні 2026 року Польща збільшила постачання дизельного палива в Україну на 44% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до понад 2 млн тонн, свідчать дані Консалтингової групи «А-95» та їх обробка аналітичним центром Experts Club.
У вересні з Польщі було поставлено 202,6 тис. тонн дизельного палива, що практично відповідає рівню вересня 2025 року — 202 тис. тонн.
Другим за величиною напрямком у вересні залишалася Румунія з 156,7 тис. тонн проти 158,6 тис. тонн роком раніше. Поставки з Литви зросли на 7% — до 65,9 тис. тонн.
Водночас істотно знизився імпорт з півдня Європи. Поставки з Греції скоротилися на 70% — до 40,8 тис. тонн, а з Туреччини — на 88%, до 6,1 тис. тонн.
Загалом обсяг поставок південним напрямком у вересні впав на 38% — до 220 тис. тонн, а його частка в загальному імпорті знизилася з 52% до 41%.
«Через війну в Ірані південь Європи цього року значно дорожчий за північні поставки, і це є головною причиною зниження обсягів», — зазначають у «А-95».
За дев’ять місяців імпорт дизельного палива з Литви зріс на 33% — до понад 560 тис. тонн. Водночас поставки з Угорщини скоротилися на 49% — до 266 тис. тонн.
За оцінкою директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, перебудова географії поставок свідчить про подальшу адаптацію українського паливного ринку до змін цінової кон’юнктури та логістичних ризиків.
Консалтингова група «А-95» займається дослідженнями ринку моторного палива, моніторингом цін і логістики, а також аналізом ресурсного забезпечення українського ринку.
Польща стала найбільшим покупцем золота серед центральних банків світу за підсумками січня-серпня 2026 року, збільшивши свої резерви приблизно на 98 тонн, свідчить аналіз Experts Club на основі даних World Gold Council (WGC), опублікованих 6 жовтня.
У серпні світові центробанки продовжили активно нарощувати золоті резерви, придбавши в чистому вираженні ще 39 тонн проти 23 тонн місяцем раніше. Однак рейтинг накопичених покупок від початку року помітно відрізняється від результатів окремо взятого серпня.
За даними WGC, серед найбільших покупців золота за січень-серпень 2026 року:
Національний банк Польщі зберіг перше місце завдяки продовженню масштабної програми накопичення дорогоцінного металу. Лише у серпні польський центробанк придбав ще близько 7,8 тонни.
У результаті золотий запас Польщі наблизився до 648 тонн, тоді як стратегічна мета Національного банку країни становить 700 тонн.
Друге місце посідає Китай. У серпні Народний банк Китаю був найбільшим покупцем у світі, збільшивши резерви одразу на 20,2 тонни.
За січень-серпень Китай придбав близько 80 тонн золота, а його офіційні золоті резерви досягли приблизно 2 387 тонн. На золото припадає близько 9% міжнародних резервів країни.
При цьому Китай продовжує купувати дорогоцінний метал уже 22 місяці поспіль, що робить його одним із найбільш послідовних покупців серед найбільших світових центробанків.
На третьому місці перебуває Узбекистан, який від початку року збільшив золоті резерви приблизно на 50 тонн. У серпні країна придбала ще близько 7,8 тонни. Загальний обсяг золота в резервах Узбекистану досяг приблизно 439 тонн, причому на дорогоцінний метал припадає близько 90% міжнародних резервів країни.
Казахстан посідає четверте місце з покупками приблизно 36 тонн за вісім місяців. У серпні Національний банк Казахстану додав близько 7,4 тонни, довівши золотий запас приблизно до 377 тонн. Частка золота в міжнародних резервах країни становить близько 79%.
П’ятірку найбільших покупців замикає Чехія. Чеський національний банк придбав 14 тонн від початку року, включно з приблизно 1,7 тонни у серпні. Загальний обсяг золотих резервів країни досяг близько 86 тонн.
Примітно, що Чехія нарощує золотий запас уже 42 місяці поспіль, проводячи одну з найбільш послідовних програм збільшення резервів серед європейських центробанків.
Водночас найбільшими продавцями золота від початку 2026 року стали Туреччина та Росія. Туреччина скоротила резерви приблизно на 82 тонни, хоча у серпні знову перейшла до купівель і придбала близько 2,9 тонни. Росія за січень-серпень продала близько 56 тонн, зокрема близько 6,2 тонни у серпні.
У World Gold Council зазначають, що збереження одних і тих самих країн серед активних покупців свідчить про довгостроковий характер політики накопичення золота. Щомісячні зміни обсягів закупівель більшою мірою відображають графіки реалізації цих програм, ринкову кон’юнктуру та потреби окремих держав у ліквідності.
За даними WGC, за січень-серпень 2026 року центральні банки повідомили про чисті покупки приблизно 170 тонн золота. При цьому офіційно зареєстровані зміни резервів не обов’язково відображають увесь попит державного сектору, оскільки частина операцій центробанків стає відомою із затримкою або не розкривається.
World Gold Council регулярно відстежує зміну офіційних золотих резервів центральних банків на підставі даних Міжнародного валютного фонду, національних регуляторів та інших офіційних джерел. WGC розглядає попит центральних банків як один із ключових чинників світового ринку золота.
«Укрнафта» у вересні 2026 року вперше стала найбільшим імпортером дизельного палива в Україну, поставивши 105,3 тис. тонн ресурсу, свідчать дані Консалтингової групи «А-95» та їх обробка аналітичним центром Experts Club.
Обсяг імпорту компанії виявився в 3,3 рази більшим, ніж у вересні минулого року.
Друге місце серед найбільших імпортерів посіла ОККО з обсягом 57,5 тис. тонн, третє — UPG з 47 тис. тонн.
До першої п’ятірки також увійшли «АТ Енерго Трейд» із 44 тис. тонн та WOG із 42,5 тис. тонн.
Далі йдуть ЗПЕК — 29,4 тис. тонн, «Пейд» — 28,9 тис. тонн, D.Trading — 26,5 тис. тонн, «Мартін Трейд» — 18,1 тис. тонн і «Газтрім» — 12 тис. тонн.
Серед найбільших гравців найзначніше зростання у порівнянні з минулим роком продемонструвала група ЗПЕК. За дев’ять місяців 2026 року її імпорт зріс на 228% і наблизився до 250 тис. тонн.
Загальний імпорт дизельного палива в Україну у вересні становив 537 тис. тонн, що на 21% менше, ніж роком раніше.
За оцінками директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, зміни серед найбільших імпортерів відбуваються на тлі трансформації логістики, високої волатильності світових цін та необхідності компаній формувати більш стійкі канали поставок.
«Ринок палива продовжує стикатися з безпрецедентними труднощами, спричиненими російськими атаками. Імпортери активно опрацьовують нові логістичні канали та розширюють транспортні парки», — зазначають у «А-95».
Консалтингова група «А-95» понад два десятиліття досліджує український ринок моторного палива та займається моніторингом цін, поставок та інфраструктури ринку.
