Генеральний секретар «ООН Туризм» (UN Tourism) Шайха Насер Аль-Нувайс під час одноденного візиту 15 серпня висловила підтримку українському народу та оголосила низку міжнародних ініціатив на підтримку туризму в Україні; серед перспективних напрямків розвитку вона назвала медичний туризм, ІТ та цифрові технології, повідомила прес-служба Державного агентства розвитку туризму України (ГАРТ) агентству «Інтерфакс-Україна».
«Україна має використовувати свої сильні сторони, такі як, наприклад, медичний туризм, ІТ та цифрові технології, і саме вони дають можливість мати міцні позиції для залучення іноземних туристів у майбутньому. Об’єднання під одним дахом усіх стейкхолдерів туристичного процесу та держави може дати великий потенціал», – зазначила Шайха Аль-Нувайс, слова якої наведено в повідомленні.
Вона нагадала, що минуло десять років з того часу, як генеральний секретар UN Tourism востаннє відвідував Україну, і цей візит – шанс відновити партнерство «та разом зазирнути в майбутнє».
«Робота з відновлення не може чекати на настання миру. Вона починається вже зараз. ЮНЕСКО та UN Tourism. Культура та туризм. Пліч-о-пліч з Україною. Шлях у майбутнє належить Україні. Але Україна не долатиме його самостійно. UN Tourism буде поруч. І наша робота починається вже зараз», – підкреслила Шайха Аль-Нувайс.
Окрему увагу під час зустрічі з представниками галузі та інноваційно-технологічної спільноти генеральний секретар UN Tourism приділила міжнародній координації та обміну досвідом щодо відновлення туристичних галузей після кризи. Серед потенційних напрямків співпраці – безпека туристичних дестинацій, доступність, безбар’єрність та інклюзивність.
У свою чергу голова ГАРТ Наталія Табака зазначила, що цей візит є свідченням того, що Україна залишається у світовому туристичному інформаційному полі, а її відновлення перебуває у фокусі міжнародного порядку денного.
«Для нас сьогодні туризм насамперед — це збереження та відновлення людей, їхнього емоційного й фізичного здоров’я, зміцнення ідентичності, підтримка громад. І ми дякуємо за підтримку України та за готовність бути поруч у цей історичний для нас час», — зазначила Табака.
Під час візиту UN Tourism оголосила про спеціальну категорію ініціативи UN Tourism «Safe Destinations Challenge» для України. Це технічна підтримка держав-членів у п’яти різних регіонах, одним із яких є Україна. Ініціатива спрямована на пошук інноваційних рішень для безпеки, стійкості та відновлення туристичних дестинацій, особливо після кризових періодів і катастроф, йдеться в повідомленні.
«В умовах повномасштабної війни український туристичний сектор навчився працювати в умовах постійних ризиків — від повітряних тривог і ракетних атак до евакуації, кризових комунікацій та забезпечення безпеки людей. Саме цей широкий досвід може стати основою для нових міжнародних рішень у сфері безпечного та сталого туризму», – зазначила Шайха Аль-Нувайс.
У рамках візиту Генеральний секретар UN Tourism відвідала два об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Софійський собор та Києво-Печерську лавру, де взяла участь у урочистостях з нагоди святкування її 975-річчя.
Також Шайха Аль-Нувайс вручила нагороди переможцям конкурсу ООН Туризм «Найкращі туристичні села України» у 2024 та 2025 роках. Зокрема, Колочавській (Закарпатська область) та Уричській громадам (Львівська область).
У Україні станом на кінець липня 2026 року працюють 7 865 підприємств та підприємців у ювелірній сфері, з яких 84% зареєстровані як фізичні особи-підприємці, свідчать дані Єдиного державного реєстру, проаналізовані Opendatabot. Дослідження опубліковано 17 серпня 2026 року.
Загалом на ринку працюють 6 583 ФОП та 1 282 компанії, що займаються виробництвом і продажем ювелірних виробів, а також ремонтом прикрас і годинників.
При цьому динаміка двох сегментів помітно відрізняється. Кількість юридичних осіб у ювелірній галузі зростає вже п’ять років поспіль, у тому числі після початку повномасштабної війни. За підсумками 2025 року було зареєстровано на 54 ювелірні компанії більше, ніж припинили діяльність.
Серед ФОП ситуація менш стабільна. У 2021–2022 роках кількість закриттів перевищила кількість реєстрацій на 498. У 2023 році сегмент повернувся до зростання, а в 2024 році чистий приріст досяг рекордних 611 підприємців. Однак уже в 2025 році тенденція знову змінилася — ФОП, що припинили діяльність, виявилося на 169 більше, ніж нових.
Головним центром ювелірного бізнесу залишається Київ, де зареєстровано 1 365 виробників, продавців та інших учасників галузі.
На другому місці — Запорізька область із 679 підприємствами, далі йдуть Київська область — 585, Харківська — 548 та Дніпропетровська — 484.
Таким чином, незважаючи на домінування малого підприємництва, структура ювелірного ринку України поступово змінюється: кількість ФОП скорочується, тоді як кількість компаній продовжує зростати.
На українському ринку зернових та олійних культур за тиждень ціни показали різну динаміку: пшениця залишилася на попередньому рівні, соняшник суттєво подешевшав, тоді як ріпак на експортному напрямку подорожчав, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
За даними аналітиків, оприлюдненими в Телеграм-каналі, пшениця з протеїном 11,5% на умовах CPT Одеса коштувала $195/тонна, фуражна – $185/тонна. На умовах FCA Чоп пшениця торгувалася переважно по EUR180-185/т із завантаженням у європейський потяг.
Ціна кукурудзи на умовах CPT Одеса за тиждень знизилася на $5/тонна – до $190/тонна, тоді як на умовах FCA Чоп залишилася на рівні $220/тонна. Новий урожай на жовтень-березень на західному кордоні торгувався по EUR188-193/тонна FCA Чоп.
Ціна соняшнику на умовах CPT завод за тиждень знизилася на $110/тонна – до $440/тонна. За даними брокера, ринок продовжує переходити до ціноутворення нового врожаю, а зовнішнє зростання цін на соєву олію та нафту поки не передається в українські ціни на сировину.
На ринку ріпаку ціна на умовах CPT порт залишилася на рівні $500/тонна, тоді як на умовах FCA Чоп зросла на $5/тонна – до $550/тонна. Водночас ціна ріпаку для внутрішньої переробки знизилася на $15/тонна – до $485/тонна. Таким чином, різниця між ціною на експортному напрямку FCA Чоп та ціною для внутрішньої переробки становить $65/тонна.
Станом на 10 серпня в Україні зібрано 3,22 млн тонн ріпаку з 1,191 млн га, або 89% площ, з урожайністю 2,71 тонна/га. Поточне ціноутворення визначається розподілом пропозиції між західним кордоном, портами та внутрішньою переробкою.
Ціна ГМО-сої на умовах CPT порт становила $420/тонна, FCA Чоп – $435/тонна, non-GMO – відповідно $440/тонна та $470/тонна. Ціна ГМО-сої для внутрішньої переробки за тиждень зросла на $5/тонна – до $425/тонна.
“Таким чином, соняшник адаптується до закупівельної ціни нового врожаю, у ріпаку посилюється конкуренція між FCA Чоп та переробкою, а соя отримує зовнішній імпульс від CBOT і китайського попиту, який поки слабко передається українській фізиці”, – зазначають аналітики.
Україна за 1-13 серпня експортувала 790,7 тис. тонн аграрної продукції проти 1,849 млн тонн за аналогічний період липня, що на 57,2% менше, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
За її даними, вартість експорту скоротилася на 37,3% – до $478,8 млн проти $763,8 млн за відповідний період липня.
“Головне обмеження серпневого темпу зосереджене у зерновому сегменті. Паралельно змінюється сама географія логістики: потік через морські порти суттєво нижчий за липневий, тоді як автомобільні переходи та західні залізничні коридори працюють інтенсивніше”, – зазначається в повідомленні.
За 1-13 серпня автомобільними пунктами пропуску експортовано 130,1 тис. тонн агропродукції проти 119,5 тис. тонн за відповідні 13 днів липня, що на 8,9% більше. Найбільше зріс експорт через Угорщину – на 32,9%, Словаччину – на 28%, Румунію – на 14,1%, Польщу – на 3,7%. Потік через Молдову був близьким до липневого рівня, скоротившись приблизно на 1,9%.
Водночас залізницею станом на 12 серпня перевезено 435,8 тис. тонн зернових вантажів, що на 46,9% менше, ніж у відповідний період липня, та на 52,1% менше за серпень-2025. Середньодобове навантаження за перші 11 діб серпня становило 31,3 тис. тонн – на 38% нижче за показник липня та на 49% менше, ніж було рік тому.
Експортна складова зернових залізничних перевезень скоротилася на 72% проти липня – до 201,7 тис. тонн. При цьому 63% цього обсягу припало на прикордонні переходи, 29% – на порти Одеси. Через порти Одеси за звітний період перевезено лише 75,2 тис. тонн зернових проти 656,4 тис. тонн у порівнюваному періоді липня(-88,5%).
Водночас середньодобова передача зернових вагонів через західні прикордонні переходи за перші 11 діб серпня зросла до 139,6 вагона проти 71,3 вагона у липні, або на 96%.
За даними Spike Brokers, основний приріст забезпечили румунський та польський напрямки – до 44,7 та 44,4 вагона на добу відповідно. У напрямку Словаччини передача зросла до 26,9 вагона на добу, тимчасом як угорський напрямок скоротився до 23,6 вагона.
Станом на 12 серпня в напрямку прикордонних переходів перебувало 8,718 тис. вагонів проти 7,858 тис. раніше. Зокрема, кількість зерновозів зросла з 369 до 693 вагонів, або на 87,8%.
Експортні перевезення рослинної олії залізницею становили 41,5 тис. тонн, що на 0,9% більше за відповідний липневий показник, при цьому 89% обсягу пройшло сухопутними переходами.
Spike Brokers зазначає, що морський залізничний канал залишається найслабшою ланкою поточної логістики. Станом на 13 серпня середньодобове вивантаження у напрямку портів Великої Одеси скоротилося до 146 вагонів, а в напрямку портів рухалося 262 зерновози. У напрямку портів Дунаю перебувало 1,32 тис. зерновозів.
Міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський провів телефонну розмову з Міністром внутрішніх справ Азербайджану Вілаятом Ейвазовим, повідомляє пресслужба МВС України.
“Обговорили наше партнерство у правоохоронній сфері. Ключові напрями співпраці – це протидія організованій та транскордонній злочинності, кібербезпека та боротьба із шахрайством, посилення практичної взаємодії”, – розповів Вигівський за результатами розмови.
Під час переговорів очільник українського відомства також поінформував колегу про поточну ситуацію в країні, зокрема про чергові російські обстріли цивільної інфраструктури та атаки на мирне населення.
Окрему увагу сторони приділили спільним гуманітарним ініціативам, зокрема у сфері охорони здоров’я, реабілітації та соціальної підтримки родин українських захисників.
“Лише за останній рік Азербайджанська Республіка прийняла дві групи ліцеїстів МВС. Діти мали змогу ознайомитись із культурою та історією країни, розширити свій світогляд. Також упродовж останніх років наші підрозділи отримали від Азербайджану обладнання для гуманітарного розмінування та техніку, яка забезпечує безперебійну роботу під час відключень світла. Вдячні Уряду Азербайджанської Республіки за підтримку України та допомогу системі МВС. Домовились посилювати наше партнерство”, – резюмував Вигівський.
Чорногорія та Албанія увійшли до складеного Forbes списку найкращих закордонних напрямків для життя після виходу на пенсію у 2026 році, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Forbes опублікував щорічний огляд The Best Places To Retire Abroad In 2026 31 липня, пізніше оновивши його 5 серпня. Видання обрало 96 рекомендованих місць у 24 країнах на п’яти континентах, причому половина представлених держав розташована в Європі.
Під час складання переліку Forbes враховував вартість життя, якість і вартість медичного обслуговування, податки, рівень злочинності та політичну стабільність, транспортну доступність, можливість отримати довгостроковий статус проживання, поширеність англійської мови, а також ризики, пов’язані зі зміною клімату та природними катастрофами.
При цьому рейтинг місць з першого по 24-те не складався — країни представлені в алфавітному порядку. Тому, наприклад, перебування Албанії на початку списку не означає, що Forbes визнав її найкращою країною для пенсіонерів.
До списку увійшли Албанія, Аргентина, Австрія, Беліз, Канада, Колумбія, Коста-Рика, Кіпр, Франція, Греція, Ірландія, Італія, Малайзія, Мальта, Маврикій, Мексика, Чорногорія, Панама, Португалія, Словенія, Іспанія, Таїланд, Уругвай і В’єтнам. Уперше до щорічного переліку були включені Маврикій і В’єтнам.
У Чорногорії Forbes виділив Подгорицю, Бар, Пераст і Тиват. Вартість життя в країні видання оцінює як таку, що становить менше половини середньої американської, рівень серйозної злочинності — як низький, а політичну ситуацію — як стабільну.
Якість охорони здоров’я Forbes оцінює як достатню, хоча зазначає, що іноземці зі складними медичними проблемами нерідко звертаються до фахівців в Італії або Німеччині.
Окремою перевагою Чорногорії названо можливість отримати дозвіл на проживання через придбання нерухомості. Згідно з наведеними Forbes умовами для американських пенсіонерів, шлях до постійного проживання починається з поновлюваної річної посвідки на проживання, для якої необхідно підтвердити пенсійний дохід понад $19 тис. на рік.
При цьому Forbes звертає увагу на ризики лісових пожеж, повеней і землетрусів — особливо актуальний фактор на тлі великих пожеж на Адріатичному узбережжі влітку 2026 року.
У сусідній Албанії Forbes рекомендує розглядати Тирану, Дуррес, Саранду та Вльору.
За оцінкою видання, вартість життя тут становить приблизно половину американського рівня. Серед переваг названі середземноморський клімат, морське узбережжя, порівняно низький рівень злочинності та відносно проста процедура легалізації проживання.
Для американців особливо зручно, що вони можуть перебувати в Албанії до року як туристи, що дає достатньо часу для оформлення більш довгострокового статусу. Forbes вказує, що для пенсійної імміграції парі надалі необхідно підтвердити близько $20 тис. річного доходу з-за кордону.
Серед традиційних європейських напрямків Forbes зберіг Португалію, Іспанію, Італію, Францію та Грецію.
Португалія оцінюється як країна з вартістю життя приблизно на третину нижчою за американську, відносно доступною медициною та порівняно простою програмою D7 для проживання фінансово незалежних іноземців.
В Іспанії витрати, за оцінкою Forbes, приблизно на 30% нижчі за американські, а медицина характеризується як якісна та недорога. При цьому видання звертає особливу увагу на лісові пожежі, екстремальну спеку та повені. У результаті зі списку рекомендованих конкретних локацій цього року були виключені деякі райони, включаючи Коста-дель-Соль, а у Франції — Бордо.
Одним із найдоступніших напрямків став В’єтнам: Forbes оцінює витрати на проживання приблизно в чверть американського рівня. Однак суттєвий мінус — відсутність окремої пенсійної візи, через що іноземцям доводиться використовувати послідовні 90-денні електронні візи.
Маврикій уперше увійшов до списку завдяки відносно низькій вартості життя, доступній медицині та спеціальному дозволу для іноземних пенсіонерів. Forbes оцінює вартість життя як більш ніж на 50% нижчу за американську, а для пари вказує вимогу підтвердити близько $18 тис. пенсійного доходу на рік.
Таким чином, одним із помітних результатів рейтингу для Балкан стала присутність одразу Албанії та Чорногорії, тоді як Сербія до списку Forbes 2026 року не увійшла. При цьому це не означає, що видання визнало її менш придатною для пенсіонерів: Forbes формує редакційну добірку, а не повний порівняльний рейтинг усіх країн світу.
Саме дослідження розраховане насамперед на громадян США — Forbes порівнює витрати з американським рівнем, враховує податкові угоди зі США, правила Social Security та можливості використання Medicare. Для громадян інших країн фінансові, податкові та міграційні умови можуть суттєво відрізнятися.
