Гірничо-металургійна група «Метінвест» шукає нового інвестора для фінансування сталеливарного заводу вартістю 3 млрд євро ($3,4 млрд) в Італії, оскільки українська група намагається скоротити свої зобов’язання, повідомляє агентство Bloomberg.
За даними агентства, йдеться про пошук додаткового партнера для проєкту на місці колишнього сталеливарного заводу в Пьомбіно на узбережжі Тоскани. Компанія хоче посилити фінансування «з огляду на ризики, пов’язані з війною, враховуючи значну операційну присутність «Метинвесту» в Україні».
Втім, як зазначається, деякі потенційні кредитори стали обережнішими внаслідок підвищених геополітичних ризиків, зокрема нещодавнього конфлікту на Близькому Сході.
«Що стосується структури боргового капіталу, у нас є чітке уявлення про неї, і ми продовжуємо діалог із фінансовими установами, щоб також завершити роботу в цьому напрямку», — заявили агентству в «Метинвесті».
При цьому нагадується, що італійський уряд визначив цю ініціативу як «національний стратегічний проєкт», а Metinvest Adria — спільне підприємство (СП), створене минулого року разом із Danieli Group для будівництва цього сучасного об’єкта, називає проєкт «відродженням сталі в Італії». Очікується, що воно вироблятиме 2,7 млн тонн низьковуглецевої сталі на рік і створить 1100 робочих місць у регіоні.
Згідно з початковим планом, фінансування мало складатися з позикових коштів, державних грантів та внесків партнерів СП до акціонерного капіталу. «Метинвест» погодився внести понад 500 млн євро, або 75% від загального власного капіталу, але зараз прагне скоротити цю суму до менше ніж 300 млн євро.
Bloomberg додає, що «Метінвест» повідомив про отримання «значної підтримки з боку всіх зацікавлених сторін», зокрема від уряду Італії, який уже схвалив надання грантів і кредитних гарантій та виділив кошти на будівництво нового причалу в порту П’омбіно.
«Фінансове становище «Метинвесту» погіршилося після того, як у квітні компанії довелося використати грошові резерви для погашення облігацій на суму $428 млн. Частина активів компанії в Україні була втрачена або пошкоджена внаслідок російського вторгнення. На операційну діяльність також негативно вплинули високі витрати на енергоносії та дефіцит робочої сили», – йдеться в матеріалі.
Крім того, зазначається, що цього місяця агентство S&P Global Ratings підвищило оцінку кредитоспроможності «Метінвесту» після погашення облігацій, однак зберегло «негативний» прогноз щодо бізнесу, наголосивши на необхідності формування запасу грошових коштів. За даними S&P, на початок травня обсяг вільних грошових коштів «Метінвесту» становив 150 млн доларів.
«Метінвест» розглядає можливість залучення довгострокового фінансування та нещодавно провів зустрічі з інвесторами для обговорення ціни та структури потенційного випуску облігацій. Як і більшість українських компаній, «Метінвест» не виходив на ринок облігацій після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Незважаючи на це, групі вдалося виконати свої фінансові зобов’язання та знизити боргове навантаження, зазначається в повідомленні Bloomberg.
«Метінвест» — вертикально інтегрована група, що складається з видобувних і металургійних підприємств. Її підприємства розташовані в Україні — у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24%) та «Смарт-холдинг» (23,76%). ТОВ «Метинвест Холдинг» — керуюча компанія групи «Метинвест».
Іноземні інвестори готові розглядати українську нерухомість як інвестиційний актив, якщо девелопер пропонує не обіцянки та презентації, а готовий продукт, зрозумілу бізнес-модель, прозору фінансову логіку і можливість виходу з інвестиції, заявив співвласник компанії Standard One Олександр Овчаренко під час виступу на Forbes Development 2026.
“Іноземний інвестор має бачити не красиві обіцянки чи картинки, а готовий продукт, готову бізнес-модель. Інвестор має розуміти всі ризики, які він несе, період окупності, дохідність, а також обов’язково екзит з цієї інвестиції”, – зазначив Овчаренко.
За його словами, вимоги іноземних інвесторів до девелоперських проєктів принципово не змінилися ні до повномасштабної війни, ні під час неї. Ключовими для них залишаються прозорість, зрозуміла структура інвестиції, підтверджена модель роботи та наявність реалізованих кейсів.
У Standard One зазначають, що такий підхід компанія вже реалізувала у своєму першому проєкті S1 ВДНГ. Із 660 квартир у проєкті 235 придбали нерезиденти, зокрема інвестори з Ізраїлю, США, країн ЄС та Південної Кореї.
За словами Овчаренка, інтерес іноземних покупців пов’язаний із зрозумілістю моделі build-to-rent, яка давно працює на ринках ЄС, США та Великої Британії. Такий формат дозволяє інвестору оцінити механіку роботи активу, прогнозовану дохідність і можливий сценарій виходу з інвестиції.
“Ми запропонували ринку реальний продукт, реальну модель, формат дохідної нерухомості build-to-rent, який працює в розвинених країнах Європейського Союзу, США, Великої Британії вже кілька десятиліть. Ринок Польщі в орендній житловій нерухомості за останні роки зріс у 10 разів. Тому ця модель перевірена”, – наголосив він.
У компанії заявляють, що дохідність девелоперських проєктів Standard One становить від 10% річних у доларах без капіталізації. За оцінкою Овчаренка, це суттєво вище, ніж орієнтовні 4,5% річних, які можуть пропонувати, зокрема, ринки нерухомості Ізраїлю або США.
“Саме різниця в дохідності робить українську нерухомість цікавою для іноземного інвестора, який звик до нижчих ставок у себе вдома і шукає ефективніші можливості для розміщення капіталу”, – зазначив співвласник Standard One.
Водночас іноземні інвестори, які мали негативний досвід роботи з українським ринком у попередні роки, повертаються до інвестицій обережно. Для них важливі прозорість девелопера, фінансова звітність, юридична структура проєкту та підтверджені результати.
Овчаренко також зазначив, що сучасний інвестор став більш прагматичним: він прагне диверсифікувати ризики, вкладатися в ліквідні проєкти з меншим чеком і дедалі частіше розглядає формат колективних інвестицій.
Відповіддю на цей запит у групі називають S1 REIT – інвестиційну компанію у складі S1 Group, яка дозволяє інвестувати в дохідну нерухомість від 1 тис. грн і отримувати дохідність, аналогічну дохідності власника окремої квартири.
Standard One – українська девелоперська компанія, що розвиває формат дохідної житлової нерухомості build-to-rent. Компанія реалізує проєкти під брендом S1 і розвиває інвестиційні інструменти для участі приватних інвесторів у сегменті орендної нерухомості.
ПАТ «Укрнафта», що входить до Групи «Нафтогаз», на URC 2026 у Гданську (Польща) підписала грантову угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму 44,6 млн євро для будівництва 62 МВт розподіленої генерації, повідомив голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький.
«Ці кошти дозволять прискорити реалізацію проєктів розподіленої генерації для підтримки енергосистеми в умовах російських ударів по енергетиці. Грант у розмірі 44,6 млн євро доповнить залучене раніше кредитне фінансування ЄБРР на суму 80 млн євро та дозволить оперативніше виконати заплановані роботи», – написав Корецький у Facebook у п’ятницю.
Він уточнив, що загальна потужність нових об’єктів генерації становить 62 МВт.
«Це, у свою чергу, зміцнить енергосистему в умовах дефіциту генеруючих потужностей, що виник через російські атаки на енергетичну інфраструктуру. Дякую керівництву ЄБРР за підтримку та довіру», – пояснив голова «Нафтогазу».
Він також повідомив, що на URC 2026 «Нафтогаз» та ЄБРР підписали меморандум про розширення співпраці у сфері енергетичної безпеки, відновлення та модернізації інфраструктури.
За його словами, під час зустрічі прем’єр-міністра України Юлії Свириденко з президентом ЄБРР Оділь Рено-Бассо було детально обговорено конкретні параметри взаємодії, зокрема забезпечення фінансових механізмів для закупівлі імпортного газу на наступний опалювальний сезон.
Як повідомлялося, «Нафтогаз» у рамках URC 2026 у Гданську підписав угоду з EXIM Bank США, яка передбачає можливість залучення до 300 млн доларів для закупівлі американського обладнання з метою відновлення зруйнованої Росією нафтогазової інфраструктури.
Як пояснив Корецький, наступний етап — практична робота з американськими компаніями над реалізацією фінансового механізму, який дозволить безпосередньо кредитувати американських постачальників і підрядників для закупівлі обладнання компаніями Групи «Нафтогаз».
Група «Нафтогаз України» на URC 2026 також домовилася з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) про співпрацю у сфері залучення приватних інвестицій в Україну.
Крім того, було підписано угоди з польською компанією ORLEN щодо розвитку поставок СПГ в Україну та обміну досвідом у сфері сталого розвитку, декарбонізації та ESG.
АТ «Укрнафта» — найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК — UKRNAFTA. У 2024 році компанія перейшла під управління Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV щодо купівлі мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», які реалізуються юридичним та фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».
Найбільшим акціонером «Укрнафти» є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50% + 1 акція.
У листопаді 2022 року Рада Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз керує Міноборони.
Гірничо-металургійна група «Метінвест» уклала нову кредитну угоду на суму 20 млн євро строком на сім років з Чорноморським банком торгівлі та розвитку (ЧБТР), зміцнивши багаторічне партнерство з міжнародною фінансовою установою.
Згідно з прес-релізом, угоду засвідчив міністр економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України Олексій Соболєв під час Конференції з питань відновлення України (URC 2026) у Гданську (Польща).
Як зазначається, фінансування сприятиме зміцненню енергетичної стійкості групи в Україні, зокрема встановленню перших сонячних електростанцій загальною потужністю 37 МВт, а також підтримці критично важливої енергетичної інфраструктури. Крім того, це дозволить зменшити вуглецевий слід «Метінвесту».
Нова угода є продовженням співпраці «Метінвесту» з ЧБТР, яка розпочалася із залучення інвестиційних кредитів у 2020 році та фінансування оборотного капіталу у 2024 році.
Генеральний директор «Метінвесту» Юрій Риженков підкреслив, що співпраця з ЧБТР — це підтвердження довіри до довгострокової стратегії «Метінвесту»: «Це фінансування допоможе нам модернізувати виробничі потужності, інвестувати у відновлювану енергетику та зміцнити промисловий потенціал України».
Зі свого боку президент ЧБТР д-р Серхат Кексал зазначив, що багаторічне партнерство з «Метінвестом» відображає прагнення ЧБТР підтримувати стійкі українські компанії.
«Це фінансування сприятиме зміцненню промислового виробництва, підвищенню енергетичної стійкості та відновленню економіки України. Ми також високо цінуємо наше партнерство з Японським банком міжнародного співробітництва (JBIC), яке підтверджує нашу спільну відданість підтримці відновлення України та її сталого розвитку», – підсумував голова ЧБТР.
«Метінвест» – вертикально інтегрована група, що складається з видобувних та металургійних підприємств. Її підприємства розташовані в Україні – у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24 %) та «Смарт-холдинг» (23,76 %). ТОВ «Метинвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метинвест».
In Beijing, a light aircraft crashed into CITIC Tower, also known as China Zun, the tallest building in the Chinese capital, international media report with reference to CNN.
According to media reports, the incident occurred on Friday afternoon. Fire trucks, police cars and an ambulance were spotted near the skyscraper. People from the building, according to preliminary information, were evacuated.
Reuters, citing its own eyewitnesses, reported that police increased their presence near CITIC Tower, part of the roads to the building were closed to traffic, and law enforcement officers did not allow passers-by to photograph the site. The agency’s correspondent also noticed a missing glass panel on one of the upper floors of the tower.
No official information about the causes of the incident, casualties or the extent of damage had been received at the time of publication.
CITIC Tower is located in Beijing’s business district and is the headquarters of the state conglomerate CITIC Group. The skyscraper is also known as China Zun. Its height is 528 m; it is the tallest building in Beijing and one of the most recognizable high-rise structures of the Chinese capital.
According to Arup, which participated in the CITIC Tower project, the building’s height is 528 m. Different sources indicate 108 or 109 above-ground floors, which is connected with differences in the methodology for counting technical levels and storeys.
CITIC Tower was completed in 2018 and became the architectural dominant feature of Beijing’s central business district. Because of the building’s location in one of the capital’s most guarded areas, the incident attracted increased attention from international media.
У Пекіні легкомоторний літак врізався у CITIC Tower, також відому як China Zun, найвищу будівлю китайської столиці, повідомляють міжнародні ЗМІ з посиланням на CNN.
За даними ЗМІ, інцидент стався у п’ятницю у другій половині дня. Біля хмарочоса були помічені пожежні машини, поліцейські автомобілі та машина швидкої допомоги. Людей із будівлі, за попередньою інформацією, евакуювали.
Reuters із посиланням на власних очевидців повідомив, що поліція посилила присутність біля CITIC Tower, частину доріг до будівлі було закрито для руху, а правоохоронці не дозволяли перехожим фотографувати об’єкт. Кореспондент агентства також помітив відсутню скляну панель на одному з верхніх поверхів вежі.
Офіційної інформації про причини інциденту, постраждалих і розмір збитків на момент публікації не надходило.
CITIC Tower розташована у діловому районі Пекіна і є штаб-квартирою державного конгломерату CITIC Group. Хмарочос також відомий як China Zun. Його висота становить 528 м, це найвища будівля Пекіна й одна з найбільш упізнаваних висотних споруд столиці Китаю.
За даними Arup, яка брала участь у проєкті CITIC Tower, висота будівлі становить 528 м. У різних джерелах зазначається 108 або 109 надземних поверхів, що пов’язано з відмінностями в методиці підрахунку технічних рівнів і поверховості.
CITIC Tower було завершено у 2018 році, і вона стала архітектурною домінантою центрального ділового району Пекіна. Через розташування будівлі в одному з найбільш охоронюваних районів столиці інцидент викликав підвищену увагу міжнародних ЗМІ.
