Уряд Великої Британії представив масштабну реформу імміграційної системи, яка передбачає збільшення стандартного терміну проживання, необхідного для отримання постійного місця проживання, з п’яти до десяти років.
Зміни можуть торкнутися сотень тисяч іноземних громадян, які працюють і проживають у країні.
Як повідомило Міністерство внутрішніх справ Великої Британії 2 листопада 2026 року, нова модель отримала назву Earned Settlement («заслужене постійне проживання»). Вона передбачає, що право на безстрокове проживання залежатиме не лише від кількості років, проведених у країні, а й від рівня доходів, професійної діяльності, податкових відрахувань та дотримання законодавства.
Згідно з представленими правилами, стандартний термін отримання постійного дозволу на проживання для більшості іноземних працівників збільшиться до десяти років.
При цьому уряд передбачив кілька винятків.
Високооплачувані фахівці зможуть претендувати на постійне проживання вже через три роки. Для іноземців із річним доходом понад 50 271 фунтів стерлінгів збережеться п’ятирічний термін. Такий самий період передбачено для низки працівників сфери охорони здоров’я та освіти, зокрема лікарів, медсестер і вчителів.
Особливі умови встановлено для деяких іноземних працівників сфери соціального догляду. За умови дотримання встановлених візових вимог та річного доходу не менше 25 тис. фунтів вони також зможуть отримати постійне місце проживання через п’ять років.
Водночас уряд посилює вимоги до претендентів на постійне проживання. Заявникам потрібно буде підтвердити високий рівень володіння англійською мовою, відсутність судимості та заборгованості перед державою, що перешкоджають отриманню статусу, а також наявність необхідних відрахувань до системи національного страхування.
Для порушників імміграційного законодавства термін очікування може збільшитися щонайменше до 20 років. Для окремих категорій іноземців, які незаконно перетнули кордон, він може сягати 30 років.
При цьому іноземці, які вже отримали безстроковий статус проживання (Indefinite Leave to Remain, ILR), не втратять його після набрання реформою чинності. Для членів сімей британських громадян та деяких інших категорій зберігаються діючі процедури.
За оцінками британського МВС, нові вимоги призведуть до збільшення періоду очікування постійного проживання для понад 500 тис. осіб.
Скільки українців перебуває у Великій Британії
За даними Міністерства внутрішніх справ Великої Британії, опублікованими 27 серпня 2026 року, з початку повномасштабного російського вторгнення за спеціальними візовими програмами для українців до країни прибуло близько 240 тис. осіб.
При цьому станом на 30 червня 2026 року приблизно 105,6 тис. осіб, або 44 % тих, хто прибув, залишили територію Великої Британії. Таким чином, орієнтовно 134 тис. учасників українських гуманітарних програм продовжували перебувати в країні.
Ця оцінка не враховує українців, які отримали інші категорії британських віз, зокрема робочі, студентські чи сімейні, а також тих, хто проживав у Великій Британії до початку повномасштабної війни.
Для українських переселенців діють окремі імміграційні механізми. Зокрема, програма Ukraine Permission Extension дозволяє продовжувати законне перебування в країні. Британський уряд уже передбачив додаткове продовження дозволів на 24 місяці після початкового 18-місячного періоду.
Однак спеціальні гуманітарні візові програми для українців самі по собі не передбачають автоматичного переходу до постійного проживання. Для отримання ПМП необхідно відповідати вимогам однієї з передбачених законодавством імміграційних категорій.
Таким чином, посилення загальних правил отримання постійного дозволу на проживання може мати значення насамперед для українців, які мають намір перейти з тимчасового гуманітарного статусу на робочі або інші імміграційні маршрути, що дозволяють згодом отримати постійне місце проживання.
Міністр внутрішніх справ Великої Британії Шабана Махмуд заявила, що нова система має враховувати реальний внесок іноземних громадян в економіку та суспільне життя країни.
Очікується, що реформа впроваджуватиметься поетапно. Станом на 5 листопада 2026 року остаточні правила та терміни їхнього застосування ще потребують уточнення.
Джерела: МВС Великої Британії, 2 листопада 2026 року; офіційна імміграційна статистика, 27 серпня 2026 року; урядова довідка про підтримку України.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, иммиграция, Міграція, переселенець, УКРАЇНА
ПрАТ “Южкокс” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) за підсумками січня-вересня поточного року знизило чистий збиток на 73% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 123,608 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, збиток у третьому кварталі становив 102,237 млн грн.
Дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 2,2% – до 6 млрд 778,265 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня становив 2 млрд 781,482 млн грн.
У звіті відзначається, що незважаючи на виклики, що виникають у зв’язку зi складною економiчною ситуацiєю у країнi, яка викликана вiйськовою агресiєю з боку росiї, керівництво продовжує забезпечувати стабiльну роботу товариства, активно працює над удосконаленням технологiчних процесiв, впроваджує новi технологiї та змiцнює команду для досягнення наших стратегiчних цiлей.
“Крiм того, ми прагнемо до постiйного зростання показникiв якостi нашої продукцiї, пiдвищення соцiальних стандартiв та екологiчного стану довкiлля, докладаємо великих зусиль з попередження забруднення, що є невiд’ємною частиною нашої дiяльностi та загальної полiтики та готовi до вiдкритої та етичної спiвпрацi з усiма нашими партнерами, що є основою успiшної дiяльностi та стабiльної роботи пiдприємства”, – констатується у звіті.
Крім того, уточнюється, що основними важливими подiями, ризиками та невизначеностями, якi мали мiсце впродовж звiтного перiоду, та вплинули на промiжну фiнансову звiтнiсть товариства залишається значна невизначеність щодо майбутнього розвитку військового вторгнення , його тривалості та коротко- та довгострокового впливу на товариство; порушення логiстичних шляхiв, обмеженiсть запасiв та можливостей iмпорту, експорту у зв’язку з загостренням воєнних дiй на південних регіонах; енергетична криза; дефiцит кадрiв; економiчнi та правовi ризики; суттєве зростання курсу валют тощо;
Станом на дату випуску цієї проміжної фінансової звітності, внаслідок військової агресії російської федерації проти України, товариство зазнало втрат виробничих потужностей. Зокрема, 18 серпня 2026 року внаслідок влучання безпілотного літального апарату було знищено критично важливий об’єкт енергетичної інфраструктури – трансформатор 32000 кВа. Унаслідок завданих пошкоджень вказаний об’єкт відновленню не підлягає. Зазначений інцидент призвів до тимчасового порушення електропостачання та часткового призупинення операційної діяльності товариства. З метою мінімізації негативних наслідків і забезпечення безперервності діяльності керівництвом товариства було невідкладно вжито необхідних заходів для відновлення стабільного функціонування виробничих процесів.
Товариство здійснює перегляд та адаптацію бізнес-процесів з урахуванням поточних умов діяльності. Керівництво продовжує відстежувати потенційний вплив і вживатиме всіх можливих заходів для мінімізації будь-яких негативних наслідків, резюмується в звіті.
Як повідомлялося, “Южкокс” у першому кварталі 2026 року наростив збиток у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 110,027 млн грн з 226,338 млн грн. Дохід від звичайної діяльності знизився на 5,6% – до 2 млрд 176,428 млн грн.
Завод у січні-червні 2026 року знизив збиток на 94,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 21,371 млн грн, дохід зріс на 7% – до 4 млрд 860,923 млн грн.
Завод у 2025 році отримав чистий збиток у розмірі 3 млрд 195,470 млн грн, тоді як у 2024 році він був 272,925 млн грн. При цьому дохід від звичайної діяльності зменшився на 12,9% – до 8 млрд 582,546 млн грн.
“Южкокс” за підсумками 2024 року наростив чистий збиток у 4,7 раза порівняно з 2023 роком – до 272,925 млн грн із 58 млн 25,2 тис. грн, а 2022 рік завершив з чистим збитком 1 млрд 206,942 млн грн проти чистого прибутку 1 млрд 292,672 млн грн, отриманого за підсумками 2021 року.
За даними НДУ за серпень станом на 2 листопада 2026 року, у власності Dashuria Ltd. (Кіпр) перебуває 94,9565% акцій підприємства.
Статутний капітал ПрАТ “Южкокс” – 171,918 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
KOKS, ДОХІД, ЗБИТОК, Кам'янське, ЮЖКОКС
Розвиток транспортної та енергетичної інфраструктури, залучення міжнародного фінансування, розширення економічного співробітництва України, Румунії та Молдови, а також участь румунського бізнесу у відбудові України стали основними темами міжнародного форуму Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investment, який відбувся 22-23 жовтня 2026 року в Бухаресті.
Як повідомляється на офіційному сайті заходу, форум проходив у виставковому комплексі ROMEXPO та об’єднав представників органів влади, міжнародних фінансових установ, інвестиційних компаній, бізнесу й експертного середовища.
Організатором виступив румунський аналітичний центр New Strategy Center у партнерстві з Торгово-промисловою палатою Румунії. Академічним партнером став Бухарестський університет агрономічних наук і ветеринарної медицини (USAMV).
Протягом двох днів відбулася 31 тематична панельна дискусія, зокрема щодо інфраструктури, фінансування відбудови, енергетичної безпеки, оборонної промисловості, розвитку українських регіонів та транскордонного співробітництва.
Одним із центральних питань стала роль Румунії як регіонального логістичного та інвестиційного центру для відновлення української економіки.
Під час дискусії щодо розвитку транспортного коридору Румунія-Україна-Молдова учасники наголосили на необхідності модернізації прикордонної інфраструктури, збільшення пропускної спроможності дунайських портів, будівництва нових транспортних переходів та спрощення митних процедур.
У дискусії взяли участь віцепрем’єр-міністр, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимир Боля, заступник міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач, виконавча директорка UkraineInvest Марина Хлистун та представники румунського бізнесу.
За інформацією організаторів, Деркач звернув увагу на наслідки російських атак на українську транспортну та залізничну інфраструктуру, наголосивши на необхідності розширення транскордонного співробітництва, розвитку спільних пунктів пропуску та збільшення потужностей дунайських портів.
Окрему увагу приділили перспективам створення нових транспортних маршрутів між Балтійським і Чорним морями, а також розвитку інфраструктури, яка з’єднає українські регіони з портом Констанца та європейськими ринками.
У межах дискусії щодо використання Дунаю як стратегічного транспортного коридору розглядалися можливості будівництва мосту Орлівка-Ісакча, поглиблення судноплавних шляхів, модернізації залізничних сполучень та залучення приватних інвестицій до транспортної інфраструктури.
Значну частину форуму присвятили фінансуванню відновлення України та можливостям участі румунських компаній у майбутніх інвестиційних проєктах.
Під час дискусії за участю міністра фінансів Румунії Александру Назаре та президента Торгово-промислової палати України Геннадія Чижикова обговорювалися механізми підтримки бізнесу, усунення законодавчих і митних бар’єрів, розвиток промислової кооперації та використання фінансових інструментів Європейського Союзу.
Назаре наголосив на необхідності державної підтримки румунських компаній, готових виходити на міжнародні ринки, а також на важливості завчасного залучення бізнесу до механізмів фінансування відбудови.
Своєю чергою Чижиков звернув увагу на стійкість українського бізнесу в умовах війни, розвиток вітчизняних технологій, збереження аграрного експорту та необхідність поглиблення логістичної інтеграції з Румунією.
Окрема панель була присвячена практичним механізмам участі румунських підприємств у відновленні України. Представники фінансових установ, державних агентств та бізнес-асоціацій обговорили використання інвестиційних гарантій, експортного кредитування, страхування ризиків та створення спільних проєктів.
Президент румунського Управління фінансового нагляду Александру Петреску зазначив, що відновлення України протягом наступного десятиліття потребуватиме приблизно EUR590 млрд, що зумовлює необхідність мобілізації державного та приватного капіталу.
Представники румунських фінансових інституцій також розглянули можливості фінансування інфраструктурних, енергетичних, житлових і промислових проєктів, зокрема із залученням європейських програм підтримки.
Важливим напрямом форуму стала презентація інвестиційного потенціалу українських регіонів. Зокрема, учасники обговорили можливості реалізації проєктів у Київській, Закарпатській, Івано-Франківській, Вінницькій, Чернівецькій, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
Під час презентації Київської області було визначено чотири пріоритетні напрями залучення інвестицій: енергетика, логістика, промислове виробництво та технологічні інновації. Представники регіону також представили перспективні енергетичні проєкти загальною потужністю близько 1 ГВт.
Окремі дискусії стосувалися підготовки енергетичної системи України до зимового періоду, захисту критичної інфраструктури, розвитку децентралізованої генерації та залучення міжнародних компаній до модернізації енергетики.
Учасники наголосили, що відновлення української економіки потребує одночасного розвитку транспортної інфраструктури, забезпечення енергетичної стійкості та створення механізмів захисту інвестицій в умовах воєнних ризиків.
Форум у Бухаресті продовжив серію міжнародних заходів New Strategy Center, присвячених ролі Румунії у відновленні України, які також проводилися у 2023 та 2025 роках.
Румунія є одним із найбільших торговельних партнерів України та важливим напрямом українського експорту до Європейського Союзу.
За даними дослідження інформаційно-аналітичного центру Experts Club, оприлюдненого 9 жовтня 2026 року на основі статистики Державної митної служби України, товарообіг між Україною та Румунією у січні-серпні 2026 року становив близько $2,05 млрд.
Український експорт товарів до Румунії за вісім місяців досяг $878 млн, тоді як імпорт румунських товарів становив приблизно $1,17 млрд. Таким чином, негативне сальдо двосторонньої торгівлі для України становило близько $294 млн.
За обсягом товарообігу Румунія посіла 11-те місце серед торговельних партнерів України.
Розвиток транспортного сполучення, портової інфраструктури та спільних інвестиційних проєктів створює можливості для розширення двосторонньої торгівлі й залучення румунського капіталу до відновлення української економіки.
New Strategy Center є незалежним румунським аналітичним центром, який спеціалізується на питаннях безпеки, оборони, зовнішньої політики, енергетики та регіонального співробітництва.
Агентство Інтерфакс-Україна виступило інформаційним партнером міжнародного форуму Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investment.
Джерела: офіційний сайт форуму Rebuilding Ukraine, підсумкові матеріали New Strategy Center, аналітичне дослідження Experts Club від 9 жовтня 2026 року.
Алжир висловлює солідарність з українським народом, який потерпає від війни, та виступає за досягнення справедливого і тривалого миру на основі міжнародного права і принципів Статуту ООН, заявив Надзвичайний і Повноважний Посол Алжирської Народної Демократичної Республіки в Україні Ахмед Уаіл.
Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“, про це дипломат заявив під час урочистого прийому, що відбувся 3 листопада у Києві з нагоди 72-ї річниці початку Алжирської революції 1 листопада 1954 року. У заході взяли участь представники української влади, дипломатичного корпусу та громадськості.
“У цей урочистий момент я хотів би висловити нашу цілковиту солідарність з українським народом, який зазнав величезних страждань і поневірянь у цій війні. Наші думки – з усіма, кого торкнулася ця невимовна людська трагедія”, – зазначив посол.
За його словами, історичний досвід Алжиру, який пройшов тривалу боротьбу за незалежність, визначив фундаментальні принципи зовнішньої політики держави, зокрема повагу до суверенітету, права народів на самовизначення, міжнародного права та мирного врегулювання конфліктів.
“Сьогодні, коли ми відзначаємо цю річницю на українській землі, ці цінності набувають дуже особливого, пронизливого значення. Тому що ми справді знаємо з власної історії, що насправді означають тяготи війни, смерть та страждання родин”, – наголосив Уаіл.
Дипломат підкреслив, що Алжир традиційно віддає перевагу політичним і дипломатичним механізмам врегулювання міжнародних конфліктів.
“Наша країна залишається переконаною, що політичне та дипломатичне рішення, засноване на принципах Статуту Організації Об’єднаних Націй і міжнародного права, є найкращим шляхом до справедливого та тривалого миру. Навіть за найскладніших обставин дипломатія завжди має зберігати своє місце, а надія на мир ніколи не повинна згасати”, – заявив посол.
Окрему увагу у виступі він приділив розвитку двосторонніх відносин між Україною та Алжиром, які підтримують дипломатичні зв’язки з 1992 року.
За словами Уаіла, економічне та торговельне співробітництво залишається одним із важливих напрямів взаємодії двох держав.
Посол повідомив, що, за останніми наявними у нього даними, обсяг двосторонньої торгівлі становив приблизно $763 млн, не уточнивши звітний період. При цьому Алжир є значним ринком збуту української сільськогосподарської продукції, насамперед пшениці, тоді як Україна імпортує з Алжиру енергоносії та хімічну продукцію.
“З моменту встановлення наших дипломатичних відносин у 1992 році наші дві країни розвинули зв’язки, які заслуговують на збереження та зміцнення й сьогодні для взаємовигоди обох дружніх націй”, – зазначив дипломат.
Він завершив виступ побажанням миру Україні та подальшого зміцнення дружби між двома народами.
Алжирська революція розпочалася 1 листопада 1954 року і стала початком національно-визвольної боротьби проти французького колоніального правління. Після майже восьми років війни Алжир здобув незалежність 5 липня 1962 року. Річниця початку революції 1 листопада є одним із головних національних свят країни.
Алжирська Народна Демократична Республіка визнала незалежність України 27 грудня 1991 року. Дипломатичні відносини між державами були офіційно встановлені 20 серпня 1992 року шляхом підписання відповідного двостороннього протоколу.
Посольство Алжиру в Києві було відкрито у 1992 році. Перший посол Алжиру Бельрамуль Камерзерман вручив вірчі грамоти президенту України Леоніду Кравчуку 16 листопада 1992 року. Посольство України в Алжирі розпочало роботу в листопаді 1999 року.
Економічне значення Алжиру для України підтверджують результати зовнішньої торгівлі за перше півріччя 2026 року. Згідно з дослідженням інформаційно-аналітичного центру Experts Club, оприлюдненим 16 липня 2026 року, Алжир посів четверте місце серед найбільших торговельних партнерів України за обсягом позитивного для української сторони сальдо торгівлі товарами.
За розрахунками Experts Club, позитивне сальдо української торгівлі з Алжиром у січні-червні 2026 року становило $309,2 млн. Український експорт до цієї країни досяг приблизно $388,6 млн, тоді як імпорт з Алжиру становив близько $79,3 млн.
За розміром позитивного торговельного сальдо Алжир поступився лише Іспанії ($578,1 млн), Єгипту ($527,1 млн) та Молдові ($467,2 млн). При цьому, за даними Experts Club, Україна мала позитивне сальдо лише з 13 із 50 найбільших торговельних партнерів, що підкреслює значення алжирського ринку для українських експортерів в умовах значного загального дефіциту зовнішньої торгівлі.
Алжир залишається одним із важливих напрямів українського аграрного експорту до Північної Африки. Збереження та розширення доступу до цього ринку має значення для валютних надходжень, диверсифікації географії українського експорту та розвитку торговельно-економічного співробітництва з африканськими країнами.
Швейцарія інвестує близько $36 млн (30 млн швейцарських франків) у розвиток конкурентоспроможного та сталого приватного сектору України в рамках програми «CORE: Конкурентоспроможність для відновлення України 2026–2031», більшу частину ресурсів якої українські підприємства та організації отримуватимуть у формі грантів.
Як повідомляє Міністерство економіки та навколишнього середовища України за підсумками презентації програми в Києві 4 листопада, фінансування здійснюється через Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO), а її реалізацію забезпечує консорціум Helvetas та NIRAS у співпраці з Міжнародною організацією праці (МОП).
Надання грантової підтримки передбачено за чотирма основними компонентами: розробка регуляторних рішень та публічно-приватний діалог, розвиток пріоритетних секторів економіки та бізнес-асоціацій, коінвестиційні гранти на модернізацію малих і середніх підприємств (МСП), а також на вдосконалення трудової політики та підвищення продуктивності праці.
Крім того, програма передбачає запуск «Вікна стратегічних консультацій» (Strategic Advice Window), яке забезпечить Міністерству економіки та навколишнього середовища, бізнес-асоціаціям та МСП доступ до міжнародних і швейцарських експертів. Більшість грантових ресурсів розподілятиметься за результатами конкурсів після проведення попередніх консультацій із потенційними заявниками.
Як зазначається, програма CORE є частиною ширшого пакету підтримки України з боку Швейцарії у розмірі 5 млрд швейцарських франків до 2036 року (з яких 1,5 млрд франків передбачено на 2025–2028 роки). Меморандум про реалізацію ініціативи сторони підписали в Давосі в січні 2026 року.
ТОВ “Метінвест-Ресурс” (Запоріжжя) у січні-вересні поточного року знизило чистий прибуток на 53,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 20,762 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, прибуток у третьому кварталі становив 5,923 млн грн.
Дохід від звичайної діяльності за цей період знизився на 18,7% – до 3 млрд 185,640 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня становив 18,680 млн грн.
Як повідомлялось, “Метінвест-Ресурс” у січні-березні 2026 року наростив чистий прибуток на 20,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 7,044 млн грн з 5,857 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 11,1% – з 1 млрд 188,955 млн грн до 1 млрд 338,114 млн грн.
“Метінвест-Ресурс” у I півріччі знизив прибуток на 35,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 14,839 млн грн, дохід – на 7,8%, до 2 млрд 347,631 млн грн.
ТОВ у 2025 році отримало чистий прибуток у розмірі 62,679 млн грн при цьому дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 42,4% у порівнянні з 2024 роком – до 5 млрд 673,455 млн грн з 3 млрд 982,851 млн грн. Обсяг реалізації готової продукції в 2025 та 2024 роках становив 108,165 тис. тонн та 113,321 тис. тонн відповідно.
Кількість працівників на кінець 2025 року становила 35 осіб.
ТОВ “Метінвест-Ресурс” є ексклюзивним постачальником брухту чорних металів для українських метпідприємств групи “Метінвест”. Основними видами діяльності підприємства є оптова торгівля відходами та брухтом (основний), оброблення металобрухту. Станом на кінець 2025 року юридична адреса підприємства – м. Запоріжжя. Можливості компанії дозволяють задовольняти потреби підприємств і складають близько 0,693 млн тонн сировини на рік.
Засновником підприємства є ТОВ “Метінвест Холдинг” (100% у статутному капіталі товариства).
Статутний капітал ТОВ – 6,437 млн грн.
