Загальна сплата операційних податків (без акцизів на пальне і митних платежів) у січні-червні 2026 року становила 8,727 млрд грн, що на 15,8% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, і на 58% більше, ніж у першому півріччі 2024-го.
Про це повідомив директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн з посиланням на дані Тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки Верховної Ради.
“Мабуть, найбільш ілюстративним маркером поступового виходу паливних мереж із “тіні” є динаміка сплати “зарплатних” податків (ПДФО та ЄСВ) і, відповідно, зростання офіційних окладів”, – написав він у “ДТ” 20 жовтня.
Загалом, за інформацією експерта, у топ-40 мереж АЗС відрахування “зарплатних” податків зросли на 82% – з 1,993 млрд до 3,618 млрд грн за І півріччя 2024 і 2026 років відповідно. А середній розрахунковий оклад працівників за порівнювані періоди збільшився з 12,1 тис. до 22,7 тис. грн на місяць, або на 88%.
“Такі цифри свідчать про те, що ще два роки тому ця галузь переважно платила в “конвертах”. Були такі, хто офіційно нараховував навіть менше за встановлену державою мінімалку. Проте дещо відбулося”, – зазначив Куюн.
За його словами, ринок був змушений переглянути “зарплатну” дисципліну у 2025 році, коли почалося “економічне” бронювання працівників, зокрема, для компаній ПЕК. Один із критеріїв – офіційний оклад на юрособу не менш як 20 тис. грн, який з 1 вересня цього року був підвищений урядом до трьох мінімальних зарплат – 25 941 грн.
Як пояснив експерт, ще одним цікавим маркером паливного ринку є податок на прибуток (ПнП), який до грудня 2024 року абсолютна більшість мереж АЗС взагалі не платили або робили це символічно. Саме з цієї причини уряд із парламентом встановили фіксовану плату – авансовий внесок із податку на прибуток, який не повертається за будь-яких результатів господарської діяльності. Базовий платіж – 60 тис. грн на місяць, що діє для багатьох паливних АЗС.
“Результат більш ніж красномовний: у першому півріччі 2026 року топ-40 мереж сплатили 1,72 млрд грн податку на прибуток підприємств (ПнПП), що на 70% більше, ніж за аналогічний період 2024-го, тобто до запровадження авансового ПнП”, – наголосив директор “А-95”.
За його словами, наразі ситуація у галузі погіршується через посилені атаки агресора, пошкодження й знищення активів. Своєю чергою дедалі більше відчувається тиск уряду на паливні ціни. Як свідчить статистика, попри зростання витрат, націнка АЗС на дизпальне й бензин у 2024-2026 роках лишається стабільною.
“Усе це може призвести до погіршення податкової віддачі. З іншого боку, як свідчать наведені цифри, існує потенціал для подальшої детінізації”, – вважає Куюн.
Українська металургія переживає дуже складні часи, ймовірність збереження галузі для участі її у післявоєнному відновлення невелика, й причиною є не тільки війна, але й обмеження з боку Європейського Союзу, заявив керівник офісу генерального директора групи «Метінвест» Олександр Водовіз, передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна».
«В металургії половина підприємств збанкрутувала. Й не через війну… Чи готова металургія забезпечити recovery? Давайте доживемо до того recovery, бо так, як все йде, не доживемо. Треба тверезо дивитися правді в очі: підприємства розбомблені, ми говоримо не про мільйони доларів збитків, а про мільярди», – заявив він на четвертому експортному форумі «Економічної правди» в Києві цього тижня.
Окрім необхідності відбудувати після війни металургійні комбінати Водовіз також наголосив на кадровій проблемі, яка була гострою ще до війни, коли європейські підприємства переманювали до себе українських працівників. За його словами, незважаючи на збитки, «Метінвест» наразі зберігає персонал, але це гостра проблема.
«Чи зможемо ми забезпечити (recovery)? Якщо відбудуємо підприємства та знайдемо людей», – зазначив він.
Водовіз також заявив, що для української металургії наразі серед головних питань – забезпечити рівень експортних квот до ЄС, який був щонайменше у 2025 році.
За його словами, метсектор України не ставить під сумнів стратегічну мету інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС, але останні дії з боку Брюсселя – запровадження вуглецевого податку CBAM та обмежених квоти, які попри обіцянки жодним чином не враховують факту війни в Україні та понесених українською галуззю збитків, змушують сумніватися у двосторонньому русі до цієї мети.
Представник «Метінвесту» уточнив, що наразі квоти складають 40% від експорту минулого року.
«В нас проблема номер один, це, звичайно, удари по металургійним заводам, в нас розбиті всі метпідприємства, зруйновані, не працюють. По «Запоріжсталі» чотири дні назад знову приліт – сім ракет. І в цій ситуації ми намагаємося пояснити європейцям, аби вони зробили нам скидки за квотами», – описав ситуацію Водовіз.
Як повідомлялось, «Укрметалургпром» критикував рішення ЄС щодо обмеження поставок української металопродукції, яка перші три роки після повномасштабної агресії РФ, постачалася до Європи без мит. На переконання асоціації, Україна наразі не становить загрози європейським виробникам, бо через війну виробництво сталі в країні спочатку впало з 40 млн тонн до 7,5 млн тонн, а зараз майже всі метпідприємства зупинені через обстріли.
Захистити міст від значного руйнування у випадку прямого влучання потужних балістичних або крилатих ракет вкрай важко, проте правильно запроєктовані предетонаційні екрани є ефективним засобом для захисту таких конструкцій від дронів та невеликих ракет типу “Бандероль”, зазначив директор будівельної компанії Rauta, голова ради директорів Українського центру сталевого будівництва (УЦСБ) Андрій Озейчук у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Найбільш ефективною конструкцією для захисту дорожнього полотна є металеві троси з натягнутою між ними сіткою”, – зауважив, оцінюючи ефективність низки інженерних рішень для захисту мостів через Дніпро від російських ударів.
За його словами, для захисту опор та бічних сторін прольотів необхідно використовувати дистанціонери з ґратчастих металоконструкцій. Таке інженерне рішення можна швидко впровадити з наявних матеріалів. Металеві предетонаційні екрани забезпечують високу міцність без великого навантаження на наявні конструкції, легко адаптуються під індивідуальну геометрію мостів, швидко ремонтуються у разі локальних пошкоджень та за необхідності можуть бути підсилені.
Експерт наголосив, що у якості підконструкції для кріплення сталевих тросів та сітки важливо ефективно використовувати наявні мостові конструкції. Наприклад, для Північного мосту це може бути центральна вантова опора для захисту проїзної частини, а для Дарницького мосту бічні сторони дорожнього полотна можна використати як основу для верхнього кріплення предетонаційного захисту опор.
УЦСБ – некомерційна організація, зареєстрована в липні 2013 року, об’єднує учасників ланцюжка поставок сталевих конструкцій в форматі асоціації. Учасниками УЦСБ є провідні виробники та дистриб’ютори сталевого прокату, заводи з виробництва металоконструкцій, покрівельних, фасадних систем і ЛСТК, галузеві проєктні, архітектурні та наукові організації, монтажні та будівельні компанії, постачальники послуг з вогнезахисту та антикорозійних матеріалів сталевих конструкцій, програмного забезпечення, обладнання та інструменту.
АТ “НАЕК “Енергоатом” у повному обсязі виконало спеціальні обов’язки із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (ПСО), спрямовані на її здешевлення, покривши 100% вартості послуги за січень-вересень 2026 року на 165,322 млрд грн (з ПДВ).
“Протягом дев’яти місяців 2026 року товариством було сплачено за послугу ПСО 165 млрд 322 млн грн (з ПДВ). Заборгованості перед АТ “Гарантований покупець” (“ГарПок”) за послугу ПСО немає”, – йдеться у повідомленні на сайті “Енергоатома”.
Яу повідомлялося, загалом за роки повномасштабної війни РФ проти України, з 2022 по 2025 рік, “Енергоатом” сплатив за послугу ПСО понад 528,900 млрд грн (з ПДВ).
“Енергоатом” у 2025 році оплатив ПСО на 168,546 млрд грн і перерахував до державного бюджету понад 44,5 млрд грн.
Кабінет міністрів України розпорядженням від 29 квітня 2026 року №399-р “Питання річних загальних зборів АТ “НАЕК “Енергоатом” затвердив чистий прибуток у сумі 18 688 306 075 грн, згідно з консолідованою фінансовою звітністю товариства за 2025 рік. 50% суми прибутку в розмірі 9 344 153 037,5 грн уряд скерував на виплату дивідендів до державного бюджету.
Затягування блокади Чорного моря може призвести до істотного скорочення посівів зернових цього маркетингового 2026/27 року (МР), насамперед кукурудзи та пшениці, аграрії можуть частково переорієнтуватися на більш вигідні у цих умовах олійні культури, заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
“Наша оцінка, що буде зменшуватися площа під зерновими, передусім під кукурудзою та пшеницею, і збільшуватиметься площа під олійними, насамперед під соєю і соняшником”, – сказав він журналістам в Києві у четвер, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Найбільше буде зменшення площ – так сьогодні виглядає – під кукурудзою: не виключаємо, що це зменшення може бути навіть у два рази”, – додав міністр.
Щодо пшениці, то він нагадав, що опитування аграріїв показало, що потенційне зменшення посівів під пшеницею становить 15-17%.
“З нашої точки зору, це відповідатиме реальності. Якщо у нас (2025/26 МР) були посівні площі 5,1 млн га – це вже і озимої, і ярої, озимої було 5 млн га, – то ми думаємо, що посівні площі (2026/27 МР) будуть 4-4,2 млн га, на ці 17% менше”, – зазначив Висоцький.
За його словами, площі під ячменем становитимуть 1,5 млн га, а під ріпаком – 1,3 млн га, з яких 0,2 млн га – ярий, що відповідає площам попереднього року.
Міністр нагадав, що в середньому в Україні основними шістьма зерновими та олійними культурами (пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, ріпак та соя) засівається 20 млн га.
Згідно даних Мінагрополітики, станом на 20 жовтня, аграрії засіяли озимими зерновими культурами 3,93 млн га, або 75,4% прогнозованих площ, за останній тиждень посіви збільшилися на 0,56 млн га, тоді як на аналогічну дату минулого року – 4,84 млн га, або 74% прогнозу.
Пшеницею цього року вже було засіяно 3,51 млн га (77,4% прогнозованих), озимим ячменем – 0,34 млн га (57,9%), житом – 70,7 тис. га (92,1%). Рік тому ці показники становили, відповідно, 3,44 млн га, 0,3 млн га та 60 тис. га.
Посіви озимого ріпаку у 2026/27 МР перевищили прогноз: його площа становить 1,12 млн га, або 101,4% запланованого обсягу, тоді як торік було посіяно 1,03 млн га.
За оцінками Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, чисельність населення України на підконтрольній уряду території нині становить від 28 до 29 мільйонів осіб – про це розповіла провідна наукова співробітниця установи Світлана Аксьонова в етері Громадського радіо.
“Безумовно, це є тривожним сигналом, безумовно, є тривожною такою тенденцією. Насамперед не те, що зменшується кількість народжених, а саме співвідношення дуже тривожне. У нас поспіль чотири роки – з 2022 по 2025 рік – утримувалося співвідношення на рівні трьох. Тобто смертність перевищувала народжуваність утричі. А зараз ми бачимо, що, якщо бути точними, десь у 3,5 раза йде перевищення. Тобто збільшилася різниця між кількістю померлих і кількістю народжених. Для мене це дуже тривожний сигнал”, – розповіла Аксьонова.
Додатковим тривожним сигналом вона назвала те, що зниження кількості новонароджених відбулося вже у першому півріччі, тоді як зазвичай сезонне зменшення припадає на початок року, а друга половина є більш активною.
“Звісно, краще почекати до кінця року, тоді всі тенденції чіткіше окреслюються. У нас є певні закономірності: у першій половині року завжди народжується трохи менше дітей, ніж у другій. Але цього разу зниження відбулося ще у першій половині року. І це також дуже тривожний сигнал”, – наголосила вона.
На думку Аксьонової, на рішення українських сімей могли вплинути складні умови минулої зими, зокрема тривалі відключення світла й тепла.
“Я думала, що вплив цієї важкої зими з відключеннями електрики, тепла мав би позначитися вже у другій половині року, адже рішення про народження дитини ухвалюється щонайменше за дев’ять місяців до її появи. Але зниження відбулося раніше. Для мене також було дуже тривожно спостерігати, що взимку сім’ї з маленькими дітьми фактично залишилися сам на сам із тими проблемами, з якими стикалася вся країна. Потрібно було думати не лише про догляд за новонародженим, а й де взяти акумулятор, як підігріти суміш, як забезпечити дитині елементарні умови. Це дуже важко, і я думаю, що це вплине на рішення молодих сімей щодо народження дітей”, – пояснила вона, додавши, що водночас частина скорочення показників народжуваності в країні може пояснюватися виїздом вагітних жінок за кордон задля безпеки.
Окрім цього, Аксьонова звернула увагу на зміни в структурі українських біженців, де дещо збільшилася частка чоловіків серед тих, хто отримав тимчасовий захист у країнах Європи.
За оцінками Інституту демографії, чисельність населення України на підконтрольній території нині становить менш як 30 мільйонів осіб.
“За нашими розрахунками, це від 28 до 29 мільйонів людей. Ми вже навіть не ставимо оцінку у 30 мільйонів. Але це завжди певний діапазон, тому що дуже багато припущень закладається у такі розрахунки. Проте те, що чисельність населення зменшується, – це однозначно”, – пояснила вона.
Наразі Інститут демографії працює над новою міграційною стратегією, яка має допомогти поверненню українців після війни.
“В Інституті демографії зараз триває дуже кропітка робота над міграційною стратегією, яка поетапно розробляє механізми повернення українців з-за кордону. Це складне завдання. Як кажуть, у складних проблем не буває простих рішень. На жаль, і ця проблема не має одного універсального інструменту, який дозволив би швидко повернути людей”, – підсумувала Аксьонова.
