Особисту участь уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця в гуманітарній місії в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області позитивно оцінили 61,3% опитаних українців, а у 29,6% ставлення до омбудсмена після повідомлень про його участь покращилося, свідчать результати дослідження Active Group, представлені у вівторок на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна».
Згідно з результатами опитування, проведеного 31 жовтня на замовлення видання «Політарена», 28,4% респондентів дуже позитивно оцінили рішення Лубінця особисто долучитися до гуманітарної операції, ще 32,9% – скоріше позитивно. Негативно до такого рішення поставилися 3,3%, нейтрально – 23,5%, ще 11,9% повідомили про недостатність інформації.
Директор Active Group Олександр Позній зазначив, що опитування продемонструвало переважно позитивне сприйняття дій українського омбудсмена, попри критичні дискусії навколо його контактів із представниками російської сторони.
«Величезна частка людей, 54%, сказали, що їхнє ставлення не змінилося. Але серед тих, у кого думка змінювалася, ми бачимо, що в негативну сторону вона змінилася приблизно у 4%, тоді як у позитивну – майже у 30%. Це дуже промовисто говорить про рівень підтримки Дмитра Лубінця», – зазначив він.
За даними дослідження, у 12,3% респондентів ставлення до Лубінця значно покращилося, у 17,3% – скоріше покращилося. Незмінним воно залишилося у 54,1%, погіршилося у 4,2%. Ще 12,1% не знали про його участь у місії або не змогли відповісти.
Окреме запитання стосувалося впливу особистої участі керівника гуманітарної операції на довіру до її організаторів загалом.
Зокрема, 20,6% опитаних вважають, що така участь значно підвищує довіру, 35,7% – скоріше підвищує. Водночас 21,9% переконані, що вона не впливає на довіру, 4,9% вважають, що знижує її, а 16,9% не визначилися.
Засновник Active Group Андрій Єременко пояснив, що особиста присутність керівника місії на території, контрольованій противником, могла стати важливим чинником упевненості для людей, які погодилися на евакуацію.
«Люди могли просто боятися сісти в ці автобуси, враховуючи їхній досвід перебування під російським контролем. Але поява такої людини, яка своєю присутністю певним чином гарантує безпеку, дає їм надійність і готовність виїхати. З іншого боку, це також гарантія для всіх сторін, що не почнеться порушення перемир’я», – зазначив Єременко.
Головний редактор видання «Політарена» Вікторія Плотнікова звернула увагу на відмінність між реакцією користувачів соціальних мереж та оцінками респондентів.
«Місія в Олешках дійсно була унікальною, і не тільки через локальне припинення вогню, а через комунікацію з ворогом. Ми побачили, як український та російський омбудсмени спілкуються про таке важливе гуманітарне питання, як порятунок людей. Це, звичайно, викликало дуже емоційну реакцію українців», – сказала вона.
За словами Плотнікової, саме незвичний формат операції та суспільна дискусія навколо безпосереднього спілкування представників України й РФ стали причинами проведення оперативного соціологічного дослідження.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик назвав особисту участь Лубінця одним із ключових чинників реалізації гуманітарної місії.
«Це була ризикована операція, ніхто не гарантував безпеку Лубінцю та його радникам. Було постійне відчуття небезпеки, що може бути провокація. Але цього не трапилося, зокрема завдяки посередницькій місії Меланії Трамп», – зазначив експерт.
На думку Кулика, досвід гуманітарної операції продемонстрував можливості прямих робочих контактів між уповноваженими з прав людини навіть в умовах війни. Водночас він наголосив, що результативність місії необхідно оцінювати не лише за фактом евакуації, а й за подальшою підтримкою врятованих громадян.
«Ми врятували людей, але що далі? Ті, кого врятували з Олешок, є внутрішньо переміщеними особами. Питання їхньої реінтеграції в нормальне життя є одним із тих питань, які ми не маємо права залишати без уваги», – наголосив Кулик.
Він звернув увагу на потребу забезпечити евакуйованим, серед яких багато людей похилого віку, доступ до соціальних виплат, відновлення документів, медичної допомоги та інших державних послуг.
Загалом гуманітарну місію в Олешках підтримують 93,6% опитаних, 93,8% вважають її важливою. За міжнародне посередництво першої леді США Меланії Трамп позитивні оцінки висловили 57,1% респондентів.
Водночас результати щодо підвищення довіри до організаторів стосуються особистої участі керівників гуманітарних місій загалом і не є безпосереднім вимірюванням зміни рейтингу довіри до Лубінця.
Опитування проведено дослідницькою компанією Active Group 31 жовтня 2026 року на замовлення видання «Політарена» через онлайн-панель SunFlower Sociology серед 1000 респондентів. Заявлена статистична похибка – ±3,1%. За інформацією організаторів, вибірка репрезентує доросле населення України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, гуманітарна місія, Дмитро Лубінець, Олешки, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Швейцарія 28 лютого 2027 року проведе загальнонаціональний референдум щодо спрощення процедури отримання громадянства іноземцями. Запропонована реформа передбачає скорочення мінімального терміну законного проживання з десяти до п’яти років, скасування вимоги щодо постійної посвідки на проживання категорії C та запровадження єдиних федеральних правил натуралізації, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Рішення про проведення голосування Федеральна рада Швейцарії ухвалила 28 жовтня 2026 року. На референдум винесуть народну ініціативу «За сучасне громадянство» (Demokratie-Initiative), яку підтримує громадське об’єднання Aktion Vierviertel.
Наразі для звичайної натуралізації іноземці повинні прожити у Швейцарії щонайменше десять років, мати постійну посвідку категорії C, підтвердити інтеграцію в суспільство та знання однієї з національних мов. Додаткові вимоги встановлюють кантони та муніципалітети, зокрема щодо тривалості проживання на їхній території.
Запропонована реформа передбачає можливість отримання громадянства після п’яти років законного проживання за умови базового володіння національною мовою, відсутності серйозних кримінальних правопорушень і загроз безпеці держави. Водночас планується обмежити право місцевої влади встановлювати додаткові вимоги до заявників.
Однак федеральний уряд і парламент виступили проти ініціативи. У квітні 2026 року Національна рада рекомендувала відхилити її 130 голосами проти 62, а у вересні аналогічну позицію підтримала Рада кантонів. Влада побоюється послаблення інтеграційних вимог та обмеження повноважень місцевого самоврядування.
Реформа потенційно стосується значної частини населення. За даними Державного секретаріату з питань міграції (SEM), наприкінці 2025 року у Швейцарії проживали 2,414 млн постійних іноземних резидентів, або близько 26,5% населення. Найчисельніші іноземні громади становлять громадяни Італії, Німеччини, Португалії та Франції. У 2025 році швейцарське громадянство отримали 41 269 осіб.
Особливе значення результати референдуму можуть мати для українців. За даними Швейцарської конференції з питань соціальної допомоги (SKOS), у липні 2026 року в країні перебувала 76 851 особа зі статусом тимчасового захисту S. Федеральна рада продовжила дію цього механізму щонайменше до 4 березня 2028 року.
Українці, які безперервно проживуть у Швейцарії п’ять років зі статусом S, можуть отримати дозвіл категорії B, пов’язаний із тимчасовим захистом. Однак він не є постійною посвідкою на проживання. Скасування обов’язкової вимоги щодо категорії C потенційно розширить можливості натуралізації для таких резидентів.
Водночас схвалення реформи не означатиме автоматичного надання громадянства українським біженцям. Для її реалізації знадобляться законодавчі зміни та визначення порядку врахування термінів перебування з різними міграційними статусами.
Прихильники ініціативи вважають, що спрощення натуралізації сприятиме інтеграції іноземних працівників та підвищить привабливість Швейцарії для кваліфікованих спеціалістів. Противники попереджають про можливе послаблення вимог до майбутніх громадян.
Для схвалення ініціативи необхідна подвійна більшість — підтримка більшості виборців і більшості кантонів. До референдуму чинні правила отримання швейцарського громадянства залишаються незмінними.
Комуністична партія Китаю (КПК) затвердила виключення 33 високопосадовців, серед яких 16 представників військового командування, та провела масштабні кадрові перестановки у вищих партійних органах. Рішення були ухвалені на п’ятому пленумі Центрального комітету КПК 20-го скликання, що відбувся 26–29 жовтня 2026 року в Пекіні під головуванням Сі Цзіньпіна, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Згідно з офіційним комюніке китайського агентства Xinhua, пленум підтвердив рішення Політбюро про виключення партійних і державних діячів, звинувачених у серйозних порушеннях дисципліни та законодавства. Одночасно генерала Чжан Шенміня було обрано членом Політбюро, а десять кандидатів у члени Центрального комітету отримали статус повноправних членів ЦК.
Серед виключених опинилися колишній член Політбюро та керівник партійної організації Сіньцзян-Уйгурського автономного району Ма Сінжуй, колишній заступник голови Центральної військової ради Чжан Юся та колишній начальник Об’єднаного штабу Центральної військової ради Лю Чженьлі.
Кадрові рішення також торкнулися дипломатичного, промислового та фінансового секторів. Зокрема, з партії виключено колишнього керівника міжнародного відділу ЦК КПК Лю Цзяньчао, ексміністра промисловості Цзінь Чжуанлуна та колишнього голову регулятора ринку цінних паперів Ї Хуейманя. Колишній керівник фінансового регулятора Лі Юньцзе втратив партійні посади, однак про його виключення з КПК не повідомлялося.
Найбільші зміни відбулися у військовому керівництві. Центральна військова рада Китаю, яка у 2022 році налічувала сім членів, до жовтня 2026 року скоротилася до двох чинних керівників — голови Сі Цзіньпіна та його заступника Чжан Шенміня. Останній раніше відповідав за військову дисципліну та антикорупційні розслідування, а після обрання до Політбюро став єдиним представником військового командування в цьому органі.
Масштаб перестановок відображає і статистика пленуму. У засіданнях взяли участь 279 осіб — 162 повноправні члени ЦК та 117 кандидатів. Це на 97 осіб, або 25,8%, менше від початкового складу керівних органів, сформованого у 2022 році. Для порівняння, на пленумі в жовтні 2025 року були присутні 315 учасників. Водночас відсутність окремих членів не обов’язково означає їхнє виключення з партії.
Китайська влада пояснює кадрові рішення необхідністю зміцнення партійної дисципліни та боротьби з корупцією. Міжнародні аналітики водночас розглядають перестановки як можливий інструмент подальшої концентрації влади в руках Сі Цзіньпіна. Однак офіційні документи не підтверджують існування організованої опозиції всередині керівництва КПК.
Особливого значення кадрові зміни набувають напередодні XXI з’їзду Компартії Китаю, запланованого на другу половину 2027 року. Очікується, що на ньому буде сформовано новий склад Центрального комітету, Політбюро та інших керівних органів. Експерти припускають, що Сі Цзіньпін прагнутиме зберегти посаду генерального секретаря на четвертий термін.
Перестановки також можуть вплинути на реалізацію оборонних програм, фінансове регулювання та швидкість ухвалення економічних рішень. Водночас офіційні підсумки пленуму не передбачають перегляду зовнішньополітичного курсу або основних економічних пріоритетів Китаю.
Прямі контакти української влади з представниками РФ виключно заради гуманітарної допомоги та порятунку цивільного населення вважають допустимими 86,8% опитаних українців, водночас 65,5% допускають використання маршруту евакуації через Росію та Білорусь, свідчать результати дослідження Active Group, представлені у вівторок на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна».
Згідно з результатами опитування, проведеного 31 жовтня на замовлення видання «Політарена», 49,6% респондентів вважають прямі гуманітарні контакти з РФ безумовно допустимими, ще 37,2% допускають їх за чітких умов і контролю. Недопустимими такі контакти назвали 3,7% опитаних, 9,5% не змогли визначитися.
Засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко зазначив, що результати відображають прагматичний підхід українців до гуманітарних домовленостей, за якого збереження життя людей залишається головним критерієм результативності.
«Ми бачимо запит на те, щоб питання, які можна вирішити в інтересах України, на українських умовах і на українську користь, вирішувалися шляхом переговорів, а не бойових дій. Це дуже поширена думка серед українців», – наголосив він.
Водночас соціолог підкреслив, що готовність до гуманітарних контактів не означає згоди на політичні поступки Росії.
За його словами, українське суспільство зберігає принципові вимоги щодо невизнання окупації українських територій, недопущення скорочення обороноздатності держави та обмеження її суверенних рішень. При цьому громадяни стають більш гнучкими в оцінці практичних механізмів досягнення конкретних результатів.
Окремий блок дослідження стосувався маршруту гуманітарної місії в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області через територію РФ і Білорусі.
За даними соціологів, 30,3% респондентів вважають такий маршрут прийнятним, ще 35,2% – прийнятним лише за додаткових гарантій безпеки. Неприйнятним його назвали 11,1% опитаних, а 23,4% зазначили, що не мають достатньо інформації для оцінки.
Питання було сформульовано з урахуванням обставин, за яких прямий маршрут через лінію фронту потребував би розмінування стратегічних напрямків і міг послабити оборону України.
Єременко пояснив, що вибір маршруту визначався не лише логістичними можливостями, а й необхідністю враховувати військові ризики.
«Організувати коридор для проїзду автобуса через лінію фронту – це означає, що треба проводити розмінування, це можливість втратити чи показати певні замасковані позиції. Це реальні проблеми для української оборони, принаймні потенційні. Головне – вивезти людей, тому що головний результат саме в цьому», – зазначив він.
Директор Active Group Олександр Позній звернув увагу на значну різницю між критичними оцінками, поширеними в соціальних мережах, і результатами опитування.
«Ми неодноразово бачили, що те, як розбурхувалися соціальні мережі й суспільство в онлайні, дуже сильно відрізнялося від того, що думали українці. Для нас було важливо виміряти цю різницю, щоб зрозуміти, як насправді думають українці», – сказав він.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, коментуючи результати, назвав місію в Олешках безпрецедентною за механізмом реалізації та участю українського омбудсмена Дмитра Лубінця.
«Це дійсно екстраординарна місія, оскільки під час війни омбудсмен переїжджає на територію противника й рятує громадян. Як правило, подібні випадки в історії конфліктів відбувалися за посередництва міжнародних організацій», – заявив експерт.
На думку Кулика, успішна реалізація гуманітарної операції може створити передумови для наступних локальних домовленостей. Водночас він застеріг, що розширення такої практики залежатиме від політичної ситуації та готовності сторін виконувати взяті зобов’язання.
За результатами дослідження, найважливішим результатом місії 72,3% респондентів назвали збереження життя та здоров’я цивільних, 61,3% – безпечний і добровільний виїзд охочих, 39,8% – доставлення продуктів, води й медикаментів.
Можливість проведення подібних гуманітарних операцій у майбутньому відзначили 31,6% опитаних, дотримання режиму тиші та погоджених домовленостей – 29,7%. Респонденти могли обирати до трьох відповідей.
Загалом гуманітарну місію в Олешках підтримали 93,6% опитаних, а 93,8% вважають її важливою для цивільного населення.
Опитування проведено Active Group 31 жовтня 2026 року на замовлення видання «Політарена» через онлайн-панель SunFlower Sociology. Кількість респондентів – 1000 осіб. Заявлена статистична похибка – ±3,1%. За інформацією організаторів, вибірка репрезентує доросле населення України, крім тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, гуманітарна місія, Олешки, РОСІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Виробництво машин та устатковання в Україні за січень-вересень 2026 року збільшилося на 36,5% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, що стало одним із найвищих показників зростання серед промислових галузей, повідомила Державна служба статистики України (Держстат) 3 листопада.
За даними відомства, суттєву позитивну динаміку також зафіксовано у виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції, де обсяги випуску зросли на 17,1%.
Водночас у виробництві електричного устатковання спостерігалося скорочення на 17,8%, що свідчить про нерівномірну динаміку різних сегментів машинобудівної промисловості.
Позитивні результати за дев’ять місяців також продемонстрували підприємства харчової та хімічної промисловості. Виробництво харчових продуктів збільшилося на 2,8%, а хімічної продукції – на 2,7% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Зростання машинобудування та електроніки відбувалося на тлі загального скорочення промислового виробництва в Україні на 1,9% за дев’ять місяців.
При цьому у вересні 2026 року промислове виробництво скоротилося на 9,2% порівняно з вереснем минулого року після падіння на 6,1% у серпні.
Таким чином, підприємства, що спеціалізуються на виробництві машин, устатковання та електронної продукції, демонструють суттєво кращі результати, ніж промисловість загалом.
Водночас наведені індекси відображають зміну фізичних обсягів виробництва порівняно з відповідним періодом минулого року та не дозволяють без додаткових даних визначити абсолютну вартість випущеної продукції або її частку в загальному промисловому виробництві.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року промислове виробництво в Україні скоротилося на 1,7%, тоді як у 2024 році зросло на 4,7%.
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, на яких ведуться або велися бойові дії.
ВИРОБНИЦТВО, електроніка, машинобудування, ПРОМИСЛОВІСТЬ, УКРАЇНА
Після участі США в гуманітарних домовленостях щодо тимчасово окупованих Олешок Херсонської області у 20,3% опитаних українців покращилося ставлення до Сполучених Штатів, водночас 57,1% позитивно оцінили роль першої леді США Меланії Трамп у досягненні домовленостей, свідчать результати соціологічного дослідження Active Group, представлені у вівторок на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна».
За даними опитування, проведеного 31 жовтня на замовлення видання «Політарена», у 6,2% респондентів думка про США значно покращилася, у 14,1% – скоріше покращилася. Водночас 66,5% повідомили, що їхнє ставлення до Сполучених Штатів залишилося незмінним, 4,9% заявили про його погіршення, ще 8,3% не змогли визначитися.
Засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко зазначив, що результативні гуманітарні операції можуть позитивно впливати на міжнародний імідж держав, які беруть участь у їхній організації.
«Такі гуманітарні події, якщо вони будуть повторюватися і будуть дійсно ефективними, підвищуватимуть довіру, зокрема до США. Ця подія може стати однією з тих, які дійсно покращать ставлення до Сполучених Штатів серед українців. Людина в безпеці краще, ніж людина в небезпеці», – зазначив він.
Окремо соціологи дослідили ставлення до особистої ролі Меланії Трамп у домовленостях щодо Олешок. Дуже позитивно її участь оцінили 29,7% респондентів, скоріше позитивно – 27,4%. Нейтральну позицію висловили 21,7%, негативну – 5,7%, а 15,5% зазначили, що не мають достатньо інформації.
Директор Active Group Олександр Позній звернув увагу, що участь першої леді США в гуманітарному посередництві не обмежується операцією в Олешках. Зокрема, він нагадав про попередні зусилля, спрямовані на повернення українських дітей.
За словами соціолога, конкретні гуманітарні результати можуть позитивно впливати на ставлення громадян до міжнародних партнерів навіть за наявності суперечливих оцінок їхньої політики.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик назвав гуманітарну операцію в Олешках прецедентом дипломатичного посередництва, реалізованого без безпосередньої участі традиційних міжнародних гуманітарних організацій.
«Йдеться не про інституційну дипломатію на рівні міністрів закордонних справ чи Державного департаменту США. Це була команда саме Меланії Трамп, яка перебувала на постійному контакті з українським і російським омбудсменами. Те, що вдалося через дипломатію її команди, не вдавалося нікому до того», – заявив Кулик.
На думку експерта, досягнуті домовленості продемонстрували можливості персонального посередництва та робочих контактів між представниками сторін навіть за умов повномасштабної війни.
Водночас головний редактор видання «Політарена» Вікторія Плотнікова застерегла від надмірного оптимізму щодо повторення подібних операцій. За її словами, успіх місії став результатом поєднання сприятливих політичних обставин та особистої взаємодії учасників переговорів.
«Тут співпраця не інституцій, а, скоріше за все, особистостей, яка наклалася на сприятливу ситуацію і зі Сполученими Штатами, і в Росії. Тому прогнозувати, як буде надалі, дуже важко. Звичайно, я сподіваюся, що будуть такі успішні гуманітарні місії», – наголосила вона.
Загалом гуманітарну операцію в Олешках підтримують 93,6% опитаних українців, 93,8% вважають її важливою для цивільного населення. Рішення уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця особисто долучитися до місії позитивно оцінили 61,3% респондентів.
Результати щодо зміни ставлення до США відображають самооцінку респондентів після повідомлень про гуманітарні домовленості, а не порівняння показників двох окремих опитувань.
Дослідження Active Group проведено 31 жовтня 2026 року на замовлення видання «Політарена» через онлайн-панель SunFlower Sociology серед 1000 респондентів. Заявлена статистична похибка – ±3,1%. За інформацією організаторів, вибірка репрезентує доросле населення України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, гуманітарна місія, Меланія Трамп, Олешки, СОЦИОЛОГИЯ, США
