На підвищення стійкості столиці з початку 2026 року вже витрачено більше 16 млрд грн проти 2 млрд грн у минулому році, і до кінця поточного року планується витратити ще 4,5-5 млрд грн, повідомив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
“Це фактично десятикратний зріст інвестицій, і це інвестиції саме у безпекові елементи. Це захист високовольтних підстанцій, це резервне живлення для базових систем каналізації, це резервне живлення для систем опалення”, – сказав він під час дискусії на тему “Україна на порозі зими: енергетика, оборона та нова дипломатична реальність” в інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
Водночас, за словами експерта, для виконання необхідних робіт з підвищення стійкості місто потребує ще приблизно EUR1,5 млрд.
Як він зазначив, у підготовку Києва до опалювального сезону у цьому році вкладалися переважно кошти місцевого бюджету, в той час як доля центрального бюджету складала лише близько 10%.
“Національний бюджет зараз не у дуже доброму стані і понад місяць були заблоковані платежі на казначейських рахунках, що дуже вдарило по всіх місцевих владах і по виконанню підготовки до зими теж”, – пояснив директор ЦДЕ.
В результаті частину обладнання, яку міста планували встановити ще до листопада-грудня, з-за чотиритижневої паузи доведеться запускати у роботу пізніше.
Як нагадав Харченко, у січні 2026 року в Києві була знищена вся внутрішня генерація. Тобто Київ при споживанні приблизно до 2 ГВт при температурі -10, і споживанні 1,2 ГВт у погоду, яка в Україні є наразі, мав 1,3 ГВт внутрішніх генеруючих потужностей до січня 2026 року.
“В січні 2026 року вони були фізично знищені. До чого це призводить? Це призводить саме до тих ефектів, які здебільшого зараз дуже депресують киян”, – пояснив Харченко.
При відсутності генерації у місті відключається і переходить на резервне живлення метрополітен та відключаються і переходять на резервне живлення насосні станції водоканалу, які у таких умовах роботи не можуть забезпечити повний сервіс.
Однак, як стверджує експерт, не дивлячись на це, місто наразі убезпечило ключові системи від техногенних аварій і технологічних стратегічних проблем.
“Але одна справа забезпечити тиск у водогоні, який дозволяє циркулювати воді по трубах, наповнювати резервуари і забезпечити базову інфраструктуру, а зовсім інша історія – подати тиск, скажімо, на Печерськ чи у певних інших районах, які є на пагорбах”, – додав він.
Вказане зробити неможливо без роботи основних ліній енергопостачання на об’єктах водоканалу.
“Тому певні незручності цієї зими майже неминучі”, – підсумував експерт.
За словами Харченка, у більшості міст неможливо у силу інженерних та регуляторних факторів реалізувати технічні проєкти підвищення енергетичної стійкості, за один сезон протягом семи-восьми місяців – для цього потрібно два-три роки.
“Ви спочатку сім-вісім місяців паперовою роботою займаєтесь, навіть якщо у вас гроші є, а потім щось будуєте. Це стосується всього. Встановлення резервного живлення, резервної генерації, когенераційних децентралізованих станцій, всього абсолютно”, – пояснив він.
Як стверджує директор ЦДЕ, Київ, зокрема, потребує ще приблизно EUR1,5 млрд для того, щоб зробити все необхідне для забезпечення стійкості міста. Загалом у масштабах країни мова може йти про потребу в 250-300 млрд грн на кожен рік протягом щонайменше ще двох років.
генерація, енергостійкість, ІНВЕСТИЦІЇ, КИЇВ, опалювальний сезон, Харченко
В Україні готують черговий перегляд правил бронювання військовозобов’язаних, який може вплинути на підприємства оборонно-промислового комплексу, енергетики, комунального господарства та інших критично важливих секторів економіки. Водночас остаточні параметри змін залишаються предметом обговорення, а повідомлення про масове скасування чинних бронювань наразі не мають достатнього підтвердження, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За інформацією, оприлюдненою 22 жовтня заступником голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитром Кисилевським, Кабінет Міністрів планує завершити ухвалення нової постанови до кінця тижня. Із документа вже вилучили норму, яка передбачала виключення працівників з особистими відстрочками із загальної чисельності військовозобов’язаних під час розрахунку квоти бронювання.
Раніше обговорювалося скорочення максимального рівня бронювання для окремих підприємств оборонної промисловості та енергетики зі 100% до 85%, а для підприємств водопостачання, теплопостачання та поводження з відходами — із 75% до 60%. Проте ці показники стосувалися попередніх версій проєкту і не можуть вважатися затвердженими нормами.
За оцінкою Experts Club, найбільш вразливими можуть виявитися працівники підприємств, які втратять статус критично важливих, не зможуть своєчасно підтвердити відповідність державним критеріям або зіткнуться зі скороченням доступних квот. Втрата роботодавцем статусу критичності вже за чинними правилами може призвести до автоматичного анулювання бронювання працівників.
Окреме питання стосується розмежування виробничого та допоміжного персоналу. Серед можливих підходів обговорюється збереження ширшого бронювання для фахівців, безпосередньо залучених до оборонного виробництва, ремонту обладнання та забезпечення критичної інфраструктури. Однак остаточного переліку посад, для яких можуть встановити обмеження, поки немає.
Проєкт також передбачає створення Координаційного центру при Кабінеті Міністрів. Очікується, що він аналізуватиме обґрунтованість критеріїв критичності підприємств і рекомендуватиме їх перегляд. Водночас остаточні рішення залишатимуться за відповідними державними органами.
Паралельно обговорюються окремі законодавчі пропозиції щодо сімейних відстрочок. Вони можуть передбачати додаткові умови для батьків дітей з інвалідністю, подружжя осіб з інвалідністю, доглядальників хворих родичів та опікунів. Ці ініціативи не є частиною урядової постанови про квоти бронювання і наразі не змінюють чинних законодавчих гарантій.
Міністерство оборони раніше повідомило, що понад 90% чинних особистих відстрочок потенційно можуть бути продовжені автоматично за даними державних реєстрів. Відповідна процедура триватиме до 30 жовтня 2026 року. Якщо дані не підтверджені автоматично, це саме по собі не означає втрати законного права на відстрочку.
Представники бізнесу наголошують, що часті зміни правил ускладнюють кадрове планування, виконання контрактів і безперервну роботу підприємств. Аналітики Experts Club вважають, що ефективність реформи має оцінюватися не лише кількістю переглянутих бронювань, а й здатністю держави одночасно забезпечувати оборонні потреби, протидіяти зловживанням і зберігати функціонування критично важливих галузей.
Ресторанний холдинг !Fest готує до відкриття у грудні першого закладу мережі “П’яна вишня” у Німеччині, повідомив голова і співвласник холдингу Андрій Худо.
“Готуємося до відкриття першої “Пʼяної вишні” в Німеччині… Це вулиця Rathausstraße, 5 біля телевізійної вежі, де гуляє багато людей. І, звісно, в Німеччині, і в Берліні зокрема, в наш час багато українців. І майбутні гості підходять до дверей і хочуть їх відкрити, смикаючи ручку… То вона вже трохи “змучилась”… Але зима прийде і плануємо в грудні 2026-го відкриття нашого першого бізнесу в Німеччині, і ручка працюватиме!”, – повідомив він у лінкедин.
Перший заклад “П’яної вишні” відкрився у Львові на площі Ринок у 2015 році. Зараз мережа налічує понад 70 закладів в Україні та за її межами, зокрема, у Великій Британії, Франції, Польщі, Румунії, Словаччині, Угорщині, Литві, Латвії, Естонії, Молдові.
Холдинг !Fest заснований 2007 року. Розвиває мережу креативних ресторанів, кав’ярень і магазинів в Україні. Його власниками є Андрій Худо, Юрій Назарук і Дмитро Герасимов.
Українська музика єднає покоління, людей різних професій та вподобань, і спільний проєкт АТ «ОТП БАНК» та Національної музичної премії YUNA «TOP with OTP Bank: улюблена пісня в авто» яскраво це демонструє. Про композиції, які слухають у дорозі, у межах ініціативи вже розповіли акторка Олена Світлицька, режисер Семен Горов, співачки Тоня Матвієнко та INEYA, телеведучий Анатолій Анатоліч, олімпійський чемпіон Олег Верняєв та баскетболістка Віта Горобець, а контент проєкту в соцмережах зібрав понад 300 тисяч переглядів і взаємодій.
Конкурс «TOP with OTP Bank: улюблена пісня в авто» визначив першу п’ятірку хітів, які слухачі найчастіше вмикають за кермом:
Загалом проєкт триватиме 10 тижнів, тож попереду наступні голосування та яскраві композиції. Щотижня з понеділка до четверга учасники обирають серед запропонованих хітів найулюбленіші. Треки, які набирають найбільше голосів у своїх четвірках станом на 10:00 п’ятниці, виходять до вирішального раунду. Фінальне голосування визначає пісню-переможницю тижня. Згодом серед цих композицій оберуть одну, яка прозвучить на Різдвяному концерті YUNA 24 листопада в Жовтневому палаці (МЦКМ).
Та музичною складовою проєкт не обмежується. Щотижня учасники голосування отримують шанс виграти два квитки на Різдвяний концерт YUNA 2026 та ексклюзивні подарунки від ОТП БАНК, генерального продюсера Національної музичної премії YUNA Павла Шилька (DJ Pasha) та українських артистів. Для участі в розіграшах необхідно бути підписаним на Instagram-сторінки ОТП БАНК та YUNA й виконати умови конкурсу.
Мета проєкту «TOP with OTP Bank: улюблена пісня в авто» полягає в популяризації української музичної культури, нагадуванні про відомі хіти та водночас у відкритті для слухачів композицій, які раніше могли залишатися поза їхньою увагою. Тут зустрічаються різні настрої й звучання: від драйвових і ритмічних треків до спокійних та атмосферних композицій, які можуть стати яскравим музичним супроводом подорожей. Адже дорога не вимірюється кілометрами, вона вимірюється піснями.
А якщо в планах є не лише оновлення плейліста, а й нарешті придбання омріяної машини, в ОТП БАНК оформити кредит на авто з пробігом можна за вигідними умовами. Розрахувати персональну суму фінансування за декілька хвилин допомагає бот. Перерахунок коштів на автомобіль відбувається упродовж одного дня. ОТП БАНК: драйвуй сьогодні – плати потім!
Нагадаємо, на початку вересня ОТП БАНК та YUNA започаткували проєкт «TOP with OTP Bank: улюблена пісня в авто», присвячений українській музиці різних поколінь. Це одна з цілої низки ініціатив, через які Банк послідовно підтримує українську культуру та взаємодіє з автоспільнотою.
У квітні 2026 року ОТП БАНК виступив фінансовим партнером 15-ї церемонії вручення Національної музичної премії YUNA, яка об’єднала українських артистів, представників медіа, клієнтів і партнерів Банку.
Влітку 2026 року понад 50 тис. людей померли через наслідки аномальної спеки майже у 900 європейських містах, ідеться в доповіді Інституту Грентема Імперського коледжу Лондона.
“За нашими оцінками, цього літа було зафіксовано 50 391 надлишкову смерть, спричинену спекою, у 854 містах”, – ідеться в доповіді.
Надлишковою смертністю називають тимчасове збільшення кількості смертей порівняно з початково очікуваним рівнем через такі зовнішні чинники, як аномальні погодні явища, воєнні конфлікти або голод.
Дослідники зазначають, що близько двох третин смертей від спеки цього літа були зумовлені саме антропогенними змінами клімату.
Найвищу смертність від спеки зафіксували на Мальті, в Італії та Угорщині. Також зазначається, що майже в половині випадків від наслідків спеки помирали люди віком понад 85 років. Водночас 883 із зафіксованих смертей припали на людей віком від 20 до 44 років.
Кількість смертей, спричинених спекою влітку 2026 року, майже вдвічі перевищила показники за аналогічні періоди 2025 і 2024 років.
У травні на Європу обрушилася аномальна спека, яка тривала майже все літо. У низці країн було встановлено температурні рекорди. У деяких країнах стовпчик термометра сягав, а подекуди й перевищував 40 градусів за Цельсієм. Через надзвичайно високі температури в багатьох європейських країнах, зокрема у Франції, Іспанії та Італії, спалахнули природні пожежі.
Світові витрати на інформаційні технології (ІТ) у 2027 році можуть зрости на 15% і становити близько $7,35 трлн, повідомляється в пресрелізі дослідницької компанії Gartner.
У 2026 році зростання оцінюється в 14,5%, до $6,39 трлн.
“Ринкові сили стимулюють витрати на інфраструктуру штучного інтелекту (ШІ), хмарні платформи з підтримкою ШІ та передові програмні екосистеми, оскільки це найбільш привабливі глобальні сегменти, – вважає провідний аналітик Gartner Джон-Девід Лавлок. – Зростання цифрової економіки дедалі більше визначається не лише впровадженням ПЗ, а й здатністю фінансувати, створювати та монетизувати інфраструктуру ШІ у безпрецедентних масштабах”.
Найбільш значні темпи зростання наступного року – як і цього – продемонструють витрати на ЦОД: на 55,5% після зростання на 73,8% у 2026 році. Тим часом сфера ПЗ вийде на перше місце за загальними витратами, випередивши сектор ІТ-послуг, вважають аналітики Gartner.
