Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

В Албанії кількість іноземців із посвідкою на проживання зросла до 32,2 тис., українці подали понад 300 заявок

Кількість іноземних громадян з дозволом на проживання в Албанії на кінець 2025 року сягнула 32 163 осіб, збільшившись одразу на 46,6% порівняно з попереднім роком, свідчать дані Інституту стистики Албанії INSTAT.
Для порівняння: у 2024 році посвідку на проживання мали 21 940 іноземців, а у 2023 році — 21 460. Таким чином, лише за останній рік кількість іноземних резидентів зросла більш ніж на 10 тис. осіб.
Загальна чисельність постійного населення Албанії станом на 1 січня 2026 року становила 2,336 млн осіб, скоротившись за рік на 1,16%. Таким чином, зростання іноземного населення відбувається одночасно з триваючим скороченням загальної чисельності мешканців країни.
При цьому визначити точну поточну кількість усіх іноземців, які фактично проживають в Албанії, складніше, ніж кількість власників посвідки на проживання. INSTAT прямо зазначає, що в країні поки що відсутній єдиний реєстр населення, а щорічні демографічні оцінки ґрунтуються на кількох джерелах даних. Останній загальний перепис населення у вересні 2023 року налічив 15 210 мешканців з іноземним громадянством або без громадянства при чисельності населення країни 2,402 млн осіб. Ці показники не можна безпосередньо порівнювати з адміністративною статистикою щодо дозволів на проживання за кінець 2025 року через різницю в датах та методології.
Найчисленнішою групою серед іноземців з посвідкою на проживання на кінець 2025 року стали громадяни Косово — 6 284 особи, або 19,5 % від загальної кількості. Далі йшли громадяни Італії — 4 065 осіб, Індії — 2 886 та Філіппін — 2 401.
Українці до цієї першої четвірки не входять, проте їхня присутність в Албанії має окрему специфіку. Протягом 2025 року громадяни України подали 312 заявок на отримання дозволу на проживання, що становило близько 2% заявок від основних країн походження. Для порівняння, росіяни подали 442 заявки.
При цьому фактична кількість українців, які проживають в Албанії, перевищує кількість власників стандартних дозволів на проживання. Уряд Албанії 10 квітня 2026 року дозволив громадянам України в’їжджати без віз і залишатися в країні без дозволу на проживання до 30 березня 2027 року. Це правило поширюється й на українців, які вже перебувають на території країни.
Таким чином, українці можуть легально проживати в Албанії, не потрапляючи до основної статистики INSTAT щодо іноземців з дозволом на проживання. Тому показник у 32,16 тис. осіб відображає насамперед власників дозволів на проживання, а не абсолютно всіх іноземних громадян, які фактично перебувають у країні тривалий час.

 

,

S&P 500 залишається попереду біткойна за підсумками 2026 року, навіть попри серпневе зростання криптовалюти

Як повідомляє Fixygen, серпень став одним із найкращих місяців для біткойна за останні роки, але з початку 2026 року американські акції поки що демонструють кращий результат.

Станом на 31 серпня S&P 500 зріс приблизно на 13% з початку року, Nasdaq — на 13,6%.

Біткойн після падіння з рекордних рівнів 2025 року навіть після серпневого відновлення залишався приблизно на 11% нижче рівня початку року, тоді як золото перебувало в невеликому плюсі.

При цьому за останні шість місяців ситуація протилежна: біткойн уже випереджає як S&P 500, так і золото.

Це добре ілюструє головний недолік простого порівняння прибутковості активів — результат радикально залежить від обраної дати.

Біткойн залишається значно волатильнішим: він здатний за кілька тижнів відіграти падіння, на яке фондовому ринку знадобився б рік, але так само швидко здатний втратити ці досягнення.

https://www.fixygen.ua/news/20260902/sp-500-poki-shcho-viperedzhae-bitkoyn-u-2026-rotsi-nezvazhayuchi-na-serpneve-kriptorali.html

 

Иван Чайковский стал «Лидером агропромышленной отрасли года» в рамках программы «Человек года-2025»

Народный депутат Украины и основатель компании «Агропродсервис» Иван Чайковский стал победителем номинации «Лидер агропромышленной отрасли года» в рамках 30-й юбилейной общенациональной программы «Человек года-2025».

Чайковский родился 29 мая 1972 года в селе Настасов Тернопольской области. Предпринимательской деятельностью начал заниматься после службы в Вооруженных силах Украины. В 1998 году возглавил товарищество собственников «Колос» в Настасове, а в 1999 году основал арендное предприятие «Агропродсервис», которое впоследствии стало одним из заметных аграрных производителей западного региона Украины.

Компания развивает растениеводство, животноводство, переработку сельскохозяйственной продукции и энергетические проекты. По информации, представленной организаторами программы «Человек года», в настоящее время «Агропродсервис» перерабатывает более 63% собственной продукции растениеводства, входит в число ведущих предприятий Украины в области молочного скотоводства и свиноводства, а также развивает проекты в сфере чистой энергетики.

Отдельным направлением диверсификации стал туризм. Компания развивает этнопарк семейных впечатлений «Агроленд», который сочетает агротуризм, популяризацию украинских ремесел, традиций и сельского образа жизни.

В 2009 году Чайковский получил степень магистра экономики и инвестиционного менеджмента в Тернопольском национальном экономическом университете, ныне Западноукраинском национальном университете. В 2015 году окончил Львовский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины по специальности «Государственное управление».

В 2002–2015 годах он трижды избирался депутатом Тернопольского районного совета. В 2018 году отошел от оперативного управления «Агропродсервисом», сосредоточившись на политической и общественной деятельности.

В 2019 году Чайковский был избран народным депутатом Украины IX созыва как самовыдвиженец в избирательном округе № 165 в Тернопольской области. Он является секретарем парламентского Комитета по вопросам аграрной и земельной политики и входит в депутатскую группу «За будущее».

В рамках парламентской деятельности Чайковский участвует в разработке законодательства в сфере аграрной и земельной политики, а также в межпарламентских и евроинтеграционных форматах.

Наряду с деловой и политической деятельностью он занимается благотворительными проектами. В 2012 году Чайковский основал благотворительный фонд «Покрова», который реализовывал социальные, образовательные, культурные, спортивные и экологические программы. После начала полномасштабной войны значительная часть помощи была переориентирована на поддержку украинских военных, в частности подразделений 12-й бригады специального назначения «Азов» 1-го корпуса НГУ «Азов».

Иван Чайковский награждён медалью «За труд и доблесть», орденом «За заслуги» III степени и рядом профессиональных и отраслевых наград.

«Агропродсервис» основан в 1999 году в Тернопольской области. Компания работает в сфере растениеводства, животноводства, семеноводства и переработки сельскохозяйственной продукции, развивает энергетические и туристические направления.

Open4Business — информационный партнер общенациональной программы «Человек года-2025».

, , ,

Іван Чайківський став «Лідером агропромислової галузі року» програми «Людина року-2025»

Народний депутат України та засновник компанії «Агропродсервіс» Іван Чайківський став переможцем номінації «Лідер агропромислової галузі року» в межах 30-ї ювілейної загальнонаціональної програми «Людина року-2025».

Чайківський народився 29 травня 1972 року в селі Настасів Тернопільської області. Підприємницькою діяльністю почав займатися після служби у Збройних силах України. У 1998 році очолив товариство власників «Колос» у Настасові, а у 1999 році заснував орендне підприємство «Агропродсервіс», яке згодом стало одним із помітних аграрних виробників західного регіону України.

Компанія розвиває рослинництво, тваринництво, переробку аграрної продукції та енергетичні проєкти. За інформацією, представленою організаторами програми «Людина року», нині «Агропродсервіс» переробляє понад 63% власної продукції рослинництва, входить до числа провідних підприємств України у молочному скотарстві та свинарстві, а також розвиває проєкти у сфері чистої енергетики.

Окремим напрямом диверсифікації став туризм. Компанія розвиває етнопарк сімейних вражень «Агроленд», який поєднує агротуризм, популяризацію українських ремесел, традицій та сільського способу життя.

У 2009 році Чайківський отримав ступінь магістра економіки та менеджменту інвестицій у Тернопільському національному економічному університеті, нині Західноукраїнському національному університеті. У 2015 році закінчив Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління».

У 2002-2015 роках він тричі обирався депутатом Тернопільської районної ради. У 2018 році відійшов від оперативного управління «Агропродсервісом», зосередившись на політичній та громадській діяльності.
У 2019 році Чайківський був обраний народним депутатом України IX скликання як самовисуванець у виборчому окрузі №165 у Тернопільській області. Він є секретарем парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики та входить до депутатської групи «За майбутнє».

У парламентській діяльності Чайківський бере участь у роботі над законодавством у сфері аграрної та земельної політики, а також у міжпарламентських і євроінтеграційних форматах.

Поряд із бізнесовою та політичною діяльністю він займається благодійними проєктами. У 2012 році Чайківський заснував благодійний фонд «Покрова», який реалізовував соціальні, освітні, культурні, спортивні та екологічні програми. Після початку повномасштабної війни значна частина допомоги була переорієнтована на підтримку українських військових, зокрема підрозділів 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» 1-го корпусу НГУ «Азов».

Іван Чайківський нагороджений медаллю «За працю і звитягу», орденом «За заслуги» III ступеня та низкою професійних і галузевих відзнак.

«Агропродсервіс» заснований у 1999 році в Тернопільській області. Компанія працює у рослинництві, тваринництві, насінництві та переробці сільськогосподарської продукції, розвиває енергетичні та туристичні напрями.

Open4Business – інформаційний партнер загальнонаціональної програми «Людина року-2025».

, , , ,

Понад 8 годин дискусій про майбутнє агробізнесу проведуть на LFM 2026

8 вересня пройде XVII Міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM). На заході будуть присутні СЕО провідних агрокомпаній, інвестори, представники держави, експерти, інноватори та власники бізнесу.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на пресслужбу організаторів – “Український клуб аграрного бізнесу” та агенцію UCABevent.

Цьогорічна конференція пропонує подивитися на агробізнес без звичних шаблонів: як перебудувати бізнес-моделі, зберегти ефективність в умовах глобальних змін, адаптуватися до євроінтеграції та підготуватися до світу, де штучний інтелект і автономні технології стають частиною операційної реальності.

Організатори обіцяють учасникам 8+ годин управлінського інтенсиву й нетворкінгу, формат максимальної взаємодії, практичні інсайти та обговорення ключових питань. Класичні панельні дискусії поступаються місцем відкритому діалогу, де учасники зможуть ставити запитання, аргументувати власну позицію та впливати на напрямок розмови.

Програма конференції

Конференцію відкриють Тарас Висоцький, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України, та Микола Мазаний, генеральний директор CNH Industrial в Україні.

Цьогорічна програма складається з чотирьох тематичних блоків, кожен із яких розкриває окремий аспект трансформації агробізнесу:

1. Стратегічний горизонт українського агробізнесу.

Звичні бізнес-моделі більше не гарантують результату, а зовнішні фактори – від логістичних обмежень і кліматичних ризиків до змін світових ринків – змушують компанії переглядати підходи до масштабування та управління. У цьому блоці говоритимемо про те, де проходить точка зламу та як бізнесу зберігати стійкість у новій реальності.

Відвідувачів чекають:

  • Презентації «Точка зламу: коли модель перестала працювати» від Алекса Ліссітси, президента УКАБ, голови ради директорів ІМК.
  • Дискусії «Агроекспорт під тиском: логістика, трейдинг та витривалість бізнесу». Учасники: Олександр Перцовський, голова правління АТ «Укрзалізниця», Семен Синяков, директор департаменту по роботі з підприємствами агропромислового комплексу та операторів ринку нафтопродуктів банку «Південний», Михайло Бно-Айріян, віце-президент з питань розвитку міжнародних відносин МХП, Євген Осипов, генеральний директор Kernel.

2. Win-win чи шокова терапія? Як членство України змінить стійкість ЄС.

Євроінтеграція створює для українського агробізнесу нові правила, стандарти та можливості. Яким буде вплив розширення на європейську економіку та, як аграрному бізнесу адаптуватися до вимог Green Deal без втрати ефективності?

Віідповіді на ці питання ви отримаєте під час:

  • Презентації «Драґі, Летта й Україна: як розширити ЄС і не розвалити його економіку» від Олександри Авраменко, голови комітету з євроінтеграції УКАБ.
  • Дискусії «Green Deal без збитків: як зберегти ефективність агробізнесу в умовах євроінтеграції?»

3. Демонтаж архітектури. Чи готовий бізнес довіритися процесам, які людина не здатна зрозуміти?

Агробізнес входить у період, коли автоматизація, штучний інтелект та автономні технології змінюють саму логіку організації виробництва. У цьому блоці – про цифри, продуктивність, дефіцит людей і майбутнє автономного підприємства:

  • Презентація «Великий агробізнес у цифрах: результати 2025 та перші тренди сезону 2026» від Оксани Бобрової, керівниці напряму Benchmarking Agrohub.
  • Презентація «Аграрна сингулярність: модель автономного підприємства в 2036 році» від Олега Хоменка, генерального директора УКАБ.
  • Дискусія «Агрономія без агрономів, а логістика без логістів: повна автоматизація операційки та народження нових процесів», зі спікерами: Богданом Кривіцьким, операційним директором ІМК, Дмитром Скорняковим, генеральним директором HarvEast, Олександром Вержиховським, генеральним директором ІМК, Олегом Заплетнюком, генеральним директором ТАС Агро, Олексієм Стеценком, комерційним директором бізнесу ЗЗР Syngenta, Олегом Зубченком, головою та членом наглядових рад, експертом зі стратегії й операційної трансформації, викладачем KSE GBS, віце президентом ABPMP Ukraine та Сергієм Кравчуком, генеральним директором Галс Агро.

4. Останній рекрутер. Коли ШІ перестане грати роль помічника?

Штучний інтелект уже змінює не лише окремі процеси, а й сам ринок праці. Фінальний блок конференції про професії майбутнього, трансформацію освіти та те, як бізнесу готуватися до нової реальності.

Ця частина конференції охопить:

  • Презентацію «Crash-тест ринку праці: глобальне дослідження професій під загрозою ліквідації» від Олени Бойченко, партнерки департаменту консалтингу «Делойт» в Україні.
  • Дискусію «Смерть академізму: університети програють війну за знання персональним ШІ-менторам?», яку модеруватиме Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, професор Піттсбурзького університету, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства 2019-2020 рр. Разом із Ігорем Коваленко, ректором Сумського національного аграрного університету, Наталією Теряхіною, директоркою з персоналу Кернел, Дмитром Завгороднім, заступником Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Ольгою Трофімцевою, керівницею проєкту Німецько-український агрополітичний діалог, вони обговорять, як штучний інтелект змінює підходи до навчання, підготовки кадрів та розвитку людського капіталу.

Умови участі та реєстрація

З огляду на безпековий фактор точне місце проведення буде повідомлено зареєстрованим учасникам.

Деталі та реєстрація доступні за посиланням: https://cutt.ly/7yarHYei

, ,

Україна увійшла до найбільш постраждалих від пожеж країн Європи у 2026 році — Experts Club

Пожежний сезон 2026 року в Європі став одним із найскладніших за географією поширення вогню та масштабами наслідків, при цьому Україна опинилася серед найбільш постраждалих країн континенту, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дані Global Wildfire Information System (GWIS), European Forest Fire Information System (EFFIS) та інших європейських структур.

Станом на 31 серпня площа територій, пройдених вогнем в Україні, оцінювалася GWIS у 413,1 тис. га, або близько 0,69% території країни. Якщо не включати до прямого порівняння РФ, для якої система враховує також величезні території Сибіру та Далекого Сходу, Україна посідає перше місце серед держав географічної Європи за абсолютною площею пожеж.

Далі йдуть Іспанія — 242,1 тис. га, Італія — 118,3 тис. га, Франція — 105,1 тис. га та Португалія — 60,5 тис. га.

В Україні статистика пожеж має додаткову специфіку через війну. Супутникові системи фіксують територію, пройдену вогнем, але не визначають його причину. Тому поряд зі спекою, посухою, необережним поводженням із вогнем та підпалами значну роль можуть відігравати обстріли, вибухи й загоряння вздовж лінії фронту.

Найсильніше навантаження відносно розміру території фіксується на Балканах. У Чорногорії вогнем пройдено близько 1,7% території країни, у Боснії і Герцеговині — понад 1%, у Північній Македонії — близько 0,75%. Сукупно Чорногорія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Албанія та Сербія мають близько 142 тис. га вигорілих територій.

Окремою особливістю сезону стало різке зростання пожежної активності у країнах, де великі пожежі традиційно менш поширені. У Бельгії площа пожеж уже перевищила середній показник за 2012–2025 роки більш ніж у десять разів, у Нідерландах — приблизно утричі, в Австрії — у 2,5 раза, у Франції — майже у 2,5 раза.

У самому ЄС до 30 серпня було зафіксовано 636,1 тис. га вигорілих територій у межах 1 861 великої пожежі. Це на 36% менше, ніж у рекордному 2025 році, однак більш ніж удвічі перевищує середній багаторічний рівень для аналогічного періоду.

, , , , , ,