Schneider Electric, глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, сьогодні оприлюднив нові результати свого глобального дослідження Industrial AI in CPG Survey 2026, які свідчать про те, що виробники товарів повсякденного попиту (CPG) очікують суттєвого зростання виробничої неефективності та тиску на витрати до 2030 року. Багато з них звертаються до промислового інтелекту — поєднання можливостей ШІ, даних і автоматизації — щоб зміцнити конкурентоспроможність у десятилітті прискореної нестабільності.
Очікується зростання структурних виробничих витрат до 2030 року
Опитування показує, що виробники товарів повсякденного попиту (CPG) очікують прискорення кризи маржинальності: неефективність, зокрема виробничі затримки, простої та поломки обладнання, вже сьогодні становлять приблизно 20,3% від кінцевої вартості виробленої продукції. Респонденти повідомляють, що 15,2% середнього виробничого доходу втрачається через затримки, простої, переробку, відхилення якості або неефективне використання активів.
Очікується, що ці втрати, яких можна було б уникнути, суттєво зростуть — до 21,37% вже наступного року та наблизяться до 29,14% до 2030 року.
Багато виробників CPG роблять ставку на промисловий ШІ, щоб скоротити прогнозоване зростання таких втрат у виробництві.
Очікування щодо ШІ стрімко зростають, тоді як готовність відстає
Сьогодні лише один із восьми (13%) виробників товарів повсякденного попиту (CPG) зазначає, що ШІ повністю інтегрований у ключові операції та процеси ухвалення рішень. До 2030 року понад третина (37%) очікує, що ШІ стане основою їхньої операційної діяльності — це трикратне зростання рівня впровадження лише за чотири роки.
Респонденти також очікують суттєвого зростання окупності інвестицій (ROI), забезпеченої ШІ:
• третина (32,7%) очікує прибутковість на рівні 50–74% від своїх ШІ-проєктів до 2030 року
• майже десята частина (7,9%) прогнозує прибутковість понад 100%, що означає, що інвестиції в ШІ окупляться менш ніж за рік
Такий рівень ефективності сьогодні спостерігається лише у WEF Lighthouses[1] або автономних фабриках.
Натомість сімдесят відсотків респондентів зазначають, що поточна окупність інвестицій у ШІ становить менше 20%, причому майже третина (28,4%) фіксує ROI на рівні 5% або нижче, що відображає галузь, яка поки що отримує обмежену цінність від ранніх впроваджень.
«Виробники прогнозують потроєння наскрізного впровадження ШІ до 2030 року, разом із різким зростанням очікуваної віддачі — до рівнів, які сьогодні демонструють лише найпросунутіші Lighthouse та автономні фабрики», — сказав Ніл Сміт, президент підрозділу CPG компанії Schneider Electric. «Цей розрив між очікуваннями та реальністю є найсильнішим сигналом терміновості, який ми бачили за останні роки. ШІ може бути трансформаційним лише тоді, коли він забезпечує справжній промисловий інтелект: здатність перетворювати операційні дані в реальному часі, сучасну автоматизацію та ШІ на синхронізовані рішення, що підвищують ефективність у масштабі. Багато організацій досі працюють із застарілими виробничими майданчиками, фрагментованими даними та легасі-системами, які обмежують цінність і впровадження ШІ. Подолання цього розриву готовності зараз є одним із ключових пріоритетів конкурентоспроможності для сектору CPG».
Бар’єр полягає не в технології ШІ, а в базовій готовності до впровадження промислового інтелекту.
Попри високу впевненість у потенціалі ШІ, респонденти опитування послідовно визначають структурні, а не технологічні, бар’єри як основні перешкоди для масштабування:
• дефіцит навичок у сфері ШІ або науки про дані (43,0%)
• застарілі системи автоматизації та інфраструктура (37,5%)
• брак контекстуалізованих операційних даних (36,3%)
• опір з боку персоналу (25,7%)
Усі ці фактори випереджають занепокоєння щодо кібербезпеки або відповідності регуляторним вимогам (21,7%).
«Результати є однозначними: досягнення трансформаційної окупності інвестицій, яку очікують від промислового ШІ всього за чотири роки, потребує якісного зсуву в співпраці, прозорості та спільних стандартах», — сказала Сесіль Верселліно, старша віцепрезидентка з сервісів підрозділу промислової автоматизації Schneider Electric. «Через SE Advisory Services ми вже застосовуємо власну експертизу “Lighthouse” у виробництві разом із клієнтами по всьому світу, допомагаючи їм перетворювати цифрові амбіції на вимірюваний результат. Ми вважаємо, що обмін і впровадження найкращих практик і галузевої експертизи стануть каталізатором наступної хвилі промислової цифрової трансформації».
Нова аналітична доповідь: “Beyond the Hype: Practical AI for Competitive Consumer Goods Manufacturing” опублікована сьогодні компанією Schneider Electric у співпраці з AVEVA, містить рекомендації щодо успішного впровадження ШІ в секторах харчової промисловості та напоїв. Вона окреслює шлях до автономних операцій через промислові дані, модульну автоматизацію, електрифікацію та етапи впровадження промислового ШІ.
Примітки для редакторів:
• Статистично репрезентативне дослідження було проведене компанією Censuswide серед вибірки 1 453 респондентів (25% — топменеджмент рівня C-suite, 75% — керівники та особи, що ухвалюють рішення у виробництві) у секторах наук про життя, а також харчової промисловості та напоїв у 14 країнах, зокрема у Великій Британії, США, Італії, Німеччині, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Франції, Данії, Саудівській Аравії, Австрії, Ірландії, Швейцарії та Єгипті. Дані були зібрані в період з 26.02.2026 по 24.03.2026. Компанія Censuswide дотримується та залучає членів Market Research Society і керується кодексом поведінки MRS та принципами ESOMAR. Censuswide також є членом British Polling Council.
Про компанію Schneider Electric
Schneider Electric – глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, який підвищує ефективність і сприяє сталому розвитку через електрифікацію, автоматизацію та цифровізацію промисловості, бізнесу та житлових просторів. Технології компанії дозволяють будівлям, дата-центрам, фабрикам, інфраструктурі та енергомережам функціонувати як відкриті, взаємопов’язані екосистеми, підвищуючи продуктивність, стійкість та екологічність.
Портфель компанії включає інтелектуальні пристрої, архітектури, визначені програмним забезпеченням, системи на базі штучного інтелекту, цифрові сервіси та професійні консультаційні послуги. Маючи 160 000 співробітників і 1 мільйон партнерів у понад 100 країнах, Schneider Electric стабільно входить до числа найбільш сталих компаній світу.
Дізнайтесь більше на сайті https://www.se.com/ua/uk/
[1] McKinsey, “How manufacturing’s Lighthouses are capturing the full value of AI”, 2024. Source: https://www.mckinsey.com/capabilities/operations/our-insights/how-manufacturings-lighthouses-are-capturing-the-full-value-of-ai
В Україні спостерігається стійка тенденція до скорочення посівних площ під зерновими культурами на користь олійних, що зумовлено суттєвою різницею в їхній маржинальності, повідомив аналітик інформаційно-аналітичного агентства “УкрАгроКонсалт” Максим Харченко.
“Рентабельність виробництва пшениці, та й загалом зернових, сьогодні програє олійним. Ця тенденція чітко простежується протягом останніх сезонів. Якщо до початку повномасштабного вторгнення площі під пшеницею були значно вищими за площі під соняшником, то починаючи з 2023 року ситуація змінилася: посіви соняшнику в Україні стали стабільнішими та масштабнішими за зернові”, – сказав він під час конференції Black Sea Grain.Kyiv у середу.
За даними “УкрАгроКонсалт”, рентабельність вирощування пшениці у поточному сезоні становить менше 30%, тоді як для соняшнику цей показник сягає близько 50%. На аналогічному високому рівні тримається прибутковість й інших олійних культур – ріпаку та сої.
Аналітик підкреслив, що попри втрату частини територій, площі під олійними культурами не лише відновилися, а й у деяких сегментах перевищили довоєнні показники. Це відображає стратегічний відхід аграріїв від зернових на користь більш прибуткових культур.
Згідно із наведеною інфографікою, структура посівів основних експортних культур в Україні змінюється слідом за показниками рентабельності. До 2022 року за площами лідирувала пшениця, однак її збитковість на рівні -14,9% у 2022 році та -1,8% у 2023 році змусила аграріїв переглянути пріоритети. Графік зафіксував так звану “точку перетину” у сезоні 2022/23, після якої соняшник остаточно випередив пшеницю. Наразі він забезпечує найвищу прибутковість у 48%, тоді як рентабельність пшениці та кукурудзи становить лише 26% та 23% відповідно, що є стимулом для подальшого розширення аграріями площ під олійними культурами.
“Ми бачимо збільшення виробництва по всім олійним культурам. Зокрема, очікуємо, що врожай соняшнику (в сезоні-2026/2027 – ІФ-У) зросте до 13,7 млн тонн за рахунок кращої врожайності та збільшення площ”, – прогнозують в “УкрАгроКонсалт”.
Schneider Electric, глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, представив нові досягнення у своїй стратегічній співпраці з Microsoft на Hannover Messe, демонструючи, як їхні спільні технології допомагають виробникам модернізувати операції, прискорювати інженерні процеси та підвищувати стійкість.
Schneider Electric забезпечує основу промислового виконання цієї співпраці завдяки EcoStruxure Automation Expert — своїй відкритій програмно-визначеній платформі автоматизації, яка стабільно працює в локальних, периферійних (edge) та гібридних середовищах. Microsoft розширює цю основу за допомогою хмарних сервісів Azure та рішень штучного інтелекту, які аналізують і оптимізують промислові процеси. У результаті формується єдиний підхід до агентного виробництва, відкритої автоматизації та наскрізної сталості.
Сьогодні виробники стикаються зі зростаючою варіативністю продукції, нестабільністю ланцюгів постачання та посиленим тиском щодо безпечної модернізації. Schneider Electric відповідає на ці виклики, поєднуючи інженерний задум із виконанням операцій у реальному часі. Їхня спільна платформа дозволяє командам стандартизувати повторно використовувану логіку, перевіряти автоматизацію через симуляцію, забезпечувати простежуваність протягом усього життєвого циклу та масштабувати сумісні операції на різних майданчиках і обладнанні.
Schneider Electric співпрацює з Microsoft над розробкою наступного покоління агентного, програмно-визначеного виробництва — інтегрованого робочого процесу, що охоплює проєктування, інженерію, побудову, введення в експлуатацію та операції. В основі лежить EcoStruxure Automation Expert, який дозволяє виробникам один раз створювати, моделювати, перевіряти та впроваджувати логіку автоматизації й запускати її будь-де без додаткової перенастройки. Глибока експертиза Schneider Electric у сфері безпеки, відповідності нормам та промислової інтеграції забезпечує надійність у високорегульованих середовищах.
«Від агентного проєктування до програмно-визначених операцій, Microsoft і Schneider Electric демонструють єдиний, сумісний робочий процес, який дозволяє послідовно перевіряти, моделювати та впроваджувати логіку автоматизації як у хмарі, так і на периферії», — зазначила Гвенель Юе, виконавча віцепрезидентка з промислової автоматизації Schneider Electric.
Тоді як традиційні програми автоматизації потребують окремих інструментів і передачі між етапами — проєктування, моделювання, введення в експлуатацію та операції — спільна платформа об’єднує їх в єдиний прозорий робочий процес. Спеціалізовані AI-агенти, координовані централізованою системою керування, автоматизують рутинні інженерні рішення та перевіряють логіку перед впровадженням, скорочуючи час від проєктування до запуску та підвищуючи ефективність з першої спроби. Промисловий копілот Schneider Electric для виробників на базі Azure AI вже демонструє результати на практиці: інженерні команди повідомляють про скорочення часу до 50% на налаштування систем керування та підготовку документації, а зміни у виробничих лініях, які раніше займали тижні, тепер виконуються за години.
В одному з проєктів із впровадження автономного виробництва «зеленого» водню в реальних умовах спільно з H2E Power, індійським піонером у сфері «зеленого» водню, платформа забезпечила понад 6 000 годин стабільної автономної роботи в одному з найвимогливіших промислових середовищ — високотемпературному твердоксидному електролізі для виробництва «зеленого» водню — знизивши приведену вартість водню до 10%, що еквівалентно приблизно €500 000 на рік для типової установки потужністю 10 МВт.
«Завдяки агентному проєктуванню ми замикаємо цикл від інженерного задуму до операційної реальності, автоматизуючи рішення, забезпечуючи ранню валідацію та передаючи повторно використовувані пакети автоматизації, які Schneider Electric може моделювати та послідовно впроваджувати як у хмарі, так і на периферії», — зазначив Даян Родрігес, корпоративний віцепрезидент з виробництва та мобільності Microsoft.
На своїх стендах на Hannover Messe 2026 Schneider Electric та Microsoft представили практичні демонстрації можливостей спільних інновацій на ранніх етапах розвитку, включно з живими демонстраціями, інженерним AI та екосистемою відкритих стандартів, у межах масштабної програми розвитку наступного покоління виробництва.
Про компанію Schneider Electric
Schneider Electric – глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, який підвищує ефективність і сприяє сталому розвитку через електрифікацію, автоматизацію та цифровізацію промисловості, бізнесу та житлових просторів. Технології компанії дозволяють будівлям, дата-центрам, фабрикам, інфраструктурі та енергомережам функціонувати як відкриті, взаємопов’язані екосистеми, підвищуючи продуктивність, стійкість та екологічність.
Портфель компанії включає інтелектуальні пристрої, архітектури, визначені програмним забезпеченням, системи на базі штучного інтелекту, цифрові сервіси та професійні консультаційні послуги. Маючи 160 000 співробітників і 1 мільйон партнерів у понад 100 країнах, Schneider Electric стабільно входить до числа найбільш сталих компаній світу.
Дізнайтесь більше на сайті https://www.se.com/ua/uk/
Україна отримає $1,3 млн від Швеції через ЮНЕСКО у 2026-2027 рр. для реалізації проєктів зі збереження культурної спадщини, зокрема в Національному заповіднику “Хортиця”, та зміцнення інституційної спроможності, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
За його словами, Швеція надає цю підтримку для захисту об’єктів культурної спадщини України, яким загрожує війна.
Сибіга зазначив, що жорстока агресивна війна Росії проти України має на меті знищення культурної спадщини та підрив культурної ідентичності держави.
“Підтримка Швеції забезпечить захист та збереження українських об’єктів культурної спадщини, яким загрожує війна Росії проти України. Захист культури означає збереження нашої ідентичності та стійкості, що є важливим для майбутнього України та всієї Європи. Я дякую Швеції за підтримку України”, – зазначив міністр у дописі в соціальній мережі Х.
Експортний потенціал українського агросектору у новому сезоні 2026/2027 суттєво зросте завдяки реалізації накопичених рекордних запасів.
Про це повідомив аналітик компанії “УкрАгроКонсалт” Максим Харченко під час конференції Black Sea Grain.Kyiv у середу.
Згідно із прогнозом агентства, сумарний врожай основних зернових культур в Україні у наступному сезоні очікується на рівні 59,4 млн тонн, а олійних – 23 млн тонн. При цьому загальний обсяг перехідних залишків зерна збільшиться на 293% і сягне майже 13 млн тонн. Найбільш відчутний приріст очікується по пшениці – до 4,7 млн тонн (на 370% більше за попередні показники), ячменю – до 1,36 млн тонн та гороху – до 222 тис. тонн.
За рахунок активного розвантаження складів експорт пшениці у новому сезоні може зрости до 20 млн тонн, а кукурудзи – до 28,5 млн тонн. Паралельно з цим в олійному сегменті прогнозується нарощування виробництва: врожай соняшнику може сягнути 13,7 млн тонн порівняно з 10,8 млн тонн торік, ріпаку – 3,6 млн тонн, а сої – 5,7 млн тонн. При цьому перехідні залишки соняшнику мають скоротитися на 61%, тоді як запаси сої зростуть у півтора раза – до 101 тис. тонн.
Прогноз виробництва та експорту продуктів переробки також демонструє позитивну динаміку. Зокрема, виробництво соняшникової олії очікується на рівні 6 млн тонн, а її експорт – 5,6 млн тонн. Виробництво соняшникового шроту прогнозується в обсязі 5,8 млн тонн при експортному потенціалі 4,65 млн тонн.
Виробництво соєвої олії у сезоні 2026/2027 аналітики очікують на рівні 1 млн тонн, з яких на зовнішні ринки планується поставити 950 тис. тонн. Обсяги випуску соєвого шроту становитимуть 4,4 млн тонн при експортному потенціалі 3,55 млн тонн.
У сегменті переробки ріпаку виробництво олії прогнозується в обсязі 1,55 млн тонн з подальшим експортом майже всього обсягу (1,5 млн тонн), тоді як виробництво та експорт ріпакового шроту становитимуть 1,95 млн тонн та 1,8 млн тонн відповідно.
Аналіз виробництва у Чорноморському регіоні, за свідченням експертів, вказує на стабілізацію загального врожаю. Зокрема, виробництво пшениці в РФ у сезоні 2026/2027 прогнозується на рівні 85,8 млн тонн порівняно з 92,8 млн тонн у поточному році, проте експорт залишиться стабільно високим – близько 47 млн тонн. Щодо країн Дунайського регіону, то сумарний врожай очікується на рівні 64,96 млн тонн. Зростання збору зернових прогнозують в Угорщині – до 8,88 млн тонн сумарно по пшениці та кукурудзі, а також у Польщі – на 1,7%. Натомість у Болгарії очікується скорочення на 13,4%, до 6,2 млн тонн пшениці, а у Румунії виробництво пшениці та кукурудзи зафіксується на позначках 9,1 млн тонн та 10,8 млн тонн.
“Ми бачимо два основні фактори, з якими входимо у цей сезон: здорожчання дизельного пального та азотних добрив. Найбільше постраждали малі виробники, які змушені купувати розхідні матеріали прямо перед стартом посівної. Ця проблема матиме ще більший вплив на врожай 2027 року. Існує реалістичний сценарій зниження врожайності не лише в Україні, а й у світі, що суттєво тиснутиме на ціни”, – підсумував Харченко.
Україна зберігає статус найбільшого світового експортера соняшникової олії з часткою близько 33%, хоча Росія активно нарощує переробні потужності та намагається витіснити українських виробників з їхніх традиційних ринків.
Про це повідомив аналітик інформаційно-аналітичного агентства “УкрАгроКонсалт” Максим Харченко.
“У спину нам постійно дихає Росія, яка нарощує переробку і, фактично, наступає на п’яти. Їм уже частково вдалося скористатися ситуацією, що склалася після 2022 року, і зайняти наш традиційний ринок Індії, де ми були постачальником №1. Схожа картина на ринках Туреччини та Італії, де конкурент значно посилює присутність”, – сказав він на конференції Black Sea Grain.Kyiv у середу.
За словами аналітика, українська галузь переробки соняшнику залишається критично залежною від експорту, оскільки внутрішнє споживання не перевищує 300 тис. тонн. Попри потенціал експорту до 6 млн тонн олії на рік, останніми роками через логістику та врожайність обсяги відвантажень не дотягували до 5 млн тонн. Показово, що у лютому 2026 року маржинальність переробки соняшнику в Україні трималася на рівні близько 7%.
Згідно з даними агентства, до топ-5 світових експортерів соняшникової олії входять Україна (33%), РФ (30%), Аргентина (14%), а також Туреччина та Казахстан (по 5%).
“Українська олія залишається у преміальному сегменті. Очікуємо, що пропозиція у Чорноморському регіоні зросте, що може дещо притиснути ціни. Проте за умови нестабільності на Близькому Сході та подорожчання соєвої олії, наш продукт почуватиметься впевненіше і збереже конкурентоздатність”, – вважає Харченко.
Експерт додав, що конкуренція загострюється і в інших сегментах. У новому сезоні 2026/2027 РФ збільшила площі під озимим ріпаком більш ніж на 50%, орієнтуючись на Китай. Хоча зараз інтереси України та РФ на ринку ріпакової олії майже не перетинаються, в “УкрАгроКонсалті” прогнозують неминуче зіткнення інтересів у майбутньому.
Водночас Україна демонструє стрімке зростання експорту ріпакової олії – обсяги відвантажень уже вдвічі вищі за минулорічні. Ключові покупці – країни ЄС (Польща, Іспанія, Італія) та Таїланд. Схожа ситуація і з соєю: експорт соєвого шроту підскочив у півтора раза, причому основним ринком стала Польща.
В агентстві нагадали, що внутрішню переробку підтримав запроваджений 2025 року Україною 10% вивізний збір на насіння ріпаку та сої. Це дозволило залишити сировину у країні та наростити продажі продукції з доданою вартістю.
В “УкрАгроКонсалт” очікують, що у сезоні 2026/2027 виробництво олійних культур в Україні продовжить зростати. Зокрема, врожай соняшнику може сягнути 13,7 млн тонн. Харченко підкреслив, що попри воєнні ризики, саме олійний сектор відновлюється найшвидше, а площі під цими культурами вже перевищили показники до 2022 року.
