Українські експортери в серпні 2026 року збільшили експорт свіжої або охолодженої яловичини майже у 25 разів порівняно із серпнем 2025 року – до 474 тонн, а мороженої яловичини – на 34,2%, до 1,82 тис. тонн, повідомляє Асоціація виробників молока з посиланням на попередні дані Держмитслужби.
Експортна виручка від поставок свіжої або охолодженої яловичини у серпні зросла у 37 разів у річному вимірі – до $3,95 млн, а порівняно з липнем збільшилася на 44%. У натуральному вираженні експорт зріс на 38% до попереднього місяця.
У січні-серпні 2026 року Україна експортувала 3,04 тис. тонн свіжої або охолодженої яловичини на $24,36 млн. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року натуральні обсяги експорту зросли у 25 разів, а виручка – майже у 34 рази.
Експорт мороженої яловичини у серпні становив 1,82 тис. тонн, що на 8% більше, ніж у липні, та на 34,2% більше, ніж у серпні 2025 року. Виручка від її експорту зросла на 7% до липня та на 32% до серпня минулого року – до $8,16 млн.
За вісім місяців Україна експортувала 12,75 тис. тонн мороженої яловичини (+1%) на $57,56 млн (+12%).
Експорт великої рогатої худоби живою вагою у серпні становив близько 1,32 тис. тонн, що на 1% більше, ніж у липні, та на 31% більше, ніж у серпні 2025 року. Водночас виручка від експорту ВРХ скоротилася на 11% до липня, але зросла на 30% до серпня 2025 року – до $3,62 млн.
У січні-серпні Україна експортувала 13,47 тис. тонн ВРХ живою вагою (+5,9%) на $32,31 млн (+14%).
Щодо імпорту, то у серпні Україна не імпортувала ВРХ. Імпорт охолодженої яловичини становив 9 тонн, що на 40% менше, ніж у липні 2026 року, та на 40% менше, ніж у серпні 2025 року. Імпорт мороженої яловичини становив 84 тонни, скоротившись на 32% до липня, але збільшившись на 38% до серпня минулого року.
За вісім місяців 2026 року імпорт ВРХ скоротився до 93 тонн (-82%), мороженої яловичини – до 754 тонн (-25%), тоді як імпорт охолодженої яловичини зріс до 99 тонн (+4%).
Зовнішньоторговельне сальдо за цими товарними позиціями у серпні 2026 року було позитивним і становило $14,95 млн.
Асоціація також зазначає, що світовий ринок яловичини входить у період скорочення пропозиції та перебудови торговельних потоків. За оцінкою Rabobank, світове виробництво яловичини у 2026 році може скоротитися майже на 2%.
Як повідомляє Еxperts.news, Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує експорт соняшникової олії з України у 2026/27 маркетинговому році на рівні 5 млн тонн, що майже на 24% перевищує показник попереднього сезону — 4,036 млн тонн.
Згідно з вересневим звітом USDA Oilseeds: World Markets and Trade, виробництво соняшникової олії в Україні очікується на рівні 5,418 млн тонн проти 4,515 млн тонн у 2025/26 МР, тобто приблизно на 20% більше.
При цьому внутрішнє споживання соняшникової олії прогнозується порівняно стабільним — 470 тис. тонн проти 455 тис. тонн у попередньому сезоні. Кінцеві запаси USDA оцінює в 213 тис. тонн проти 265 тис. тонн. Таким чином, більша частина приросту виробництва може бути спрямована саме на зовнішні ринки.
Україна залишиться одним із двох найбільших світових експортерів соняшникової олії. USDA прогнозує поставки Росії на рівні 5,1 млн тонн, України — 5 млн тонн, Аргентини — 2,05 млн тонн, Туреччини — 1,1 млн тонн та ЄС — 850 тис. тонн.
Сукупний світовий експорт соняшникової олії USDA оцінює в 15,968 млн тонн проти 13,51 млн тонн у попередньому сезоні.
Першоджерело: USDA Foreign Agricultural Service, Oilseeds: World Markets and Trade, 11 вересня 2026 року.
Гірничорудні підприємства України у січні-серпні цього року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному виразі на 27,2% порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 15 млн 774,950 тис. тонн із 21 млн 679,221 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у серпні було експортовано 1 млн 865,697 тис. тонн ЗРС, у липні – 1 млн 875,428 тис. тонн, у червні – 2 млн 21,299 тис. тонн, у травні – 2 млн 239,167 тис. тонн ЗРС, у квітні – 2 млн 163,837 тис. тонн, у березні – 2 млн 300,467 тис. тонн, у лютому – 1 млн 254,516 тис. тонн, у січні – 2 млн 54,539 тис. тонн.
За вісім місяців 2026 року валютний виторг від експорту ЗРС зменшився на 26,1% – до $1 млрд 206,589 млн.
Крім того, Україна за січень-серпень 2026 року імпортувала 235 тонн ЗРС на суму $68 тис., тимчасом як у січні-серпні-2025 ввезла з-за кордону 86 тис. тонн на $58 тис.
Як повідомлялося, гірничорудні підприємства України 2025 року знизили експорт ЗРС у натуральному вимірі на 8% порівняно з попереднім роком – до 30 млн 995,363 тис. тонн з 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 16,6% – до $2 млрд 337,765 млн з $2 млрд 803,223 млн. Експорт здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,15%) та Польщі (16,09%).
Крім того, Україна за 2025 рік імпортувала ЗРС на $95 тис. обсягом 130 тонн з Нідерландів (46,32%), Італії (36,84%) та Норвегії (13,68%), тоді як попереднього року ввезла 2,042 тис. тонн на $414 тис.
Виробництва картоплі в Україні у 2026 році очікується на рівні близько 12,5 млн тонн, чого буде достатньо для забезпечення внутрішніх продовольчих потреб, повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на міністра Тараса Висоцького.
“Очікується, що цього року виробництво картоплі становитиме близько 12,5 млн тонн. Наявного обсягу більш ніж достатньо для внутрішнього ринку. Населення споживає максимум 2-2,5 млн тонн на рік. Решта врожаю традиційно використовується як насіння та на корми в тваринництві”, – зазначив Висоцький.
За його словами Висоцького, як товарну культуру картоплю в Україні вирощують близько 400 спеціалізованих підприємств на загальній площі близько 60 тис. гектарів. Значну частину врожаю традиційно вирощують у домогосподарствах для власного споживання.
А за даними Держстату, середня ціна реалізації картоплі наразі становить близько 14 грн за кілограм. За останній тиждень вона знизилася на 5%, а за місяць – на 15%, подекуди закупівельні ціни впали до 12 грн за кілограм.
Остаточні підсумки виробництва картоплі можна буде підбити після завершення збиральної кампанії, зазначили в міністерстві.
На українському плодоовочевому ринку минулого тижня продовжилося зростання цін на низку основних овочів, тоді як яблука та груші почали дешевшати, свідчить огляд торговельних майданчиків EastFruit за 37-й тиждень 2026 року, опублікований 14 вересня.
За даними аналітиків, в Україні подорожчала ріпчаста цибуля, а скорочення пропозиції столового буряка також призвело до зростання цін. Продовжили дорожчати помідори та огірки. Одночасно знизилися ціни на пекінську та цвітну капусту, кабачки й баклажани, тоді як броколі стала дорожчою. У сегменті зелені зросли ціни на кріп і петрушку, але подешевшала зелена цибуля, повідомляє EastFruit.
У фруктово-ягідному сегменті в Україні почали дешевшати яблука та груші. При цьому помітно зросла вартість лохини та суниці садової, подорожчала малина. Слива стала дешевшою, а ціни на персики та нектарини пішли вгору. Продовжили дорожчати кавуни, розширився діапазон цін на дині та виноград. Серед імпортних фруктів знизилися ціни на лимони, зазначає EastFruit.
Помідор став лідером торговельного майданчика EastFruit за кількістю оголошень про продаж. Учасники ринку також збільшили пропозицію ріпчастої цибулі та білокачанної капусти. Водночас продавців картоплі, моркви та столового буряка стало менше. До тижневого топу овочів, що пропонувалися найактивніше, знову увійшли гарбуз і баклажан, причому збільшення їхніх продажів забезпечили, зокрема, учасники з України, свідчить огляд EastFruit.
Серед фруктів найактивніше продавалися яблука, хоча кількість оголошень щодо них скоротилася порівняно з попереднім тижнем. Учасники з України збільшили пропозицію груш. Одночасно зменшилася кількість продавців кавунів, слив і нектаринів, тоді як пропозиція динь зросла, повідомляє EastFruit.
Найбільшим попитом серед покупців на торговельному майданчику користувалася картопля. Активно закуповувалися й інші овочі так званого борщового набору.
Загалом минулого тижня плодоовочеву продукцію на EastFruit Trade Platform пропонували продавці з восьми країн. Україна зберегла перше місце за кількістю розміщених оголошень, далі йшли Узбекистан, Туреччина, Китай та Іран. При цьому кількість пропозицій з України за тиждень скоротилася, а з Узбекистану, Туреччини та Китаю — зросла.
Джерело: огляд EastFruit від 14 вересня 2026 року.
Обсяг переробки основних олійних культур в Україні у 2026/27 маркетинговому році може становити 16,9 млн тонн, що на 14% перевищує показник попереднього сезону, прогнозує Міністерство сільського господарства США.
У 2025/26 МР переробка оцінюється в 14,8 млн тонн, а в 2024/25 МР становила близько 15,7 млн тонн. Таким чином, новий прогноз перевищує й довоєнний, відносно високий показник попередніх сезонів.
Водночас експорт самих олійних культур з України прогнозується на рівні 4,95 млн тонн проти 4,12 млн тонн у 2025/26 МР. Зростання може становити близько 20%.
Однак експорт насіння все ще буде значно нижчим за показник 2024/25 МР — 7,39 млн тонн. У порівнянні з ним прогнозований обсяг нижчий приблизно на третину.
Така динаміка вказує на збереження тенденції до збільшення внутрішньої переробки сировини замість її вивезення в необробленому вигляді.
Згідно з квітневим звітом сільськогосподарського аташе USDA у Києві, розвитку переробки також сприяють надлишок потужностей українських олійно-жирових підприємств, дефіцит соняшнику в попередньому сезоні та зміни торговельного режиму для ріпаку та сої. Представництво USDA очікувало збереження цієї тенденції й у 2026/27 МР.
Україна переробляє насамперед соняшник, а також сою та ріпак. Відновлення врожаю соняшнику до 13 млн тонн дозволить заводам збільшити випуск олії та шроту й одночасно наростити експорт продукції з вищою доданою вартістю.
Першоджерело: USDA Foreign Agricultural Service, вересневий звіт Oilseeds: World Markets and Trade від 11 вересня 2026 року.
