5 червня у Києві та онлайн відбудеться Brave CFO Gathering 2026 — стратегічний старт сезону XXIV Ukrainian CFO Forum, однієї з ключових бізнес-платформ для фінансових лідерів України.
2026 рік формує для бізнесу нові виклики: AI трансформує фінансову функцію, ERP-системи стають основою управлінської стійкості, а доступ до капіталу дедалі більше залежить від якості управлінських рішень та здатності компанії працювати в умовах високої невизначеності.
Саме ці питання обговорюватимуть CFO, CEO, інвестори, члени наглядових рад та власники бізнесу провідних українських і міжнародних компаній під час Brave CFO Gathering 2026.
Для спільноти діє спеціальна пропозиція: –15% на участь за промокодом BraveInterfax
Ukrainian CFO Forum вже понад 23 роки формує професійну спільноту фінансових лідерів України. З 1997 року платформа об’єднала понад 15 000 учасників і більше 1500 спікерів, а щороку події форуму збирають понад 700 учасників.
У фокусі програми Brave CFO Gathering 2026 — залучення private capital та фінансування від IFIs, AI та автоматизація фінансової функції, ERP-трансформація і перехід із 1С на міжнародні системи управління, міжнародне масштабування українських компаній, Due Diligence, управління ризиками, валютна лібералізація та нові податкові правила.
У програмі — практичні кейси та управлінські дискусії за участі NOVA Group, Rozetka-EVO, COMFY, Kormotech Global, Корпорація Біосфера, НІБУЛОН, AVDtrade, Done, Eurocon, Діла, Agrotrade Group, EBRD, Unicorn Capital, SMART business, Innoware, IT-Enterprise, EBS, Concorde Capital та інших лідерів ринку.
Серед спікерів Brave CFO Gathering’2026 та експертів Програмного комітету CFO Forum’2026:
– Ірина Левківська, Group CFO Rozetka-EVO
– Ганна Демченко, CFO COMFY
– Сергій Коновець, Незалежний член НР Мотор Січ, Укроборонпром, Оператор ГТС України
– Марина Паніна, CFO VARUS та varus.ua
– Юлія Опаленик, CFO Kormotech Global
– Юлія Данкова, CFO Metinvest Group, №1 у рейтингу найкращих фінансових директорів України
– Сергій Шульга, Group CFO VITAGRO
– Яна Романенко, HRD, Член Ради директорів НІБУЛОН
– Владислав Лещій, Фінансовий директор British American Tobacco Україна
– Альона Кавка, HRD ROSHEN
– Тетяна Тимченко, Фінансова директорка Нова Пошта
– Анна Лебединець, Асоційований Директор, Старший Банкір EBRD
а також інші CFO, CEO, інвестори та власники бізнесу.
Окремий фокус програми — еволюція ролі CFO: від функції контролю до реального впливу на стратегію, масштабування бізнесу та архітектуру управлінських рішень.
Серед офіційних партнерів Brave CFO Gathering’2026:
ПУМБ | Innoware | SMART business | Банк Південний | Payoneer | IT-Enterprise | EBS | Business Evolution | Done | ВЧАСНО | ABM Cloud | Odgers | ACCA | Bayadera Group | ASCANIA GROUP та інші.
Офіційний освітній партнер форуму ACCA: 1 година участі = 1 CPD unit. Учасники циклу Ukrainian CFO Forum’2026 можуть отримати до 35 CPD units із підтверджуючим сертифікатом.
Brave CFO Gathering 2026 завершиться CFO Cocktail Party & Networking — простором для професійного нетворкінгу, нових партнерств та неформального спілкування фінансової спільноти.
Детальна програма та реєстрація: https://cfo.ua/cfoforum/
–15% на участь за промокодом BraveInterfax
Як повідомляє Сербський Економіст, туристичний потік до Чорногорії в I кварталі 2026 року знизився майже на 4% на тлі різкого падіння кількості гостей із Туреччини та триваючого скорочення російського сегмента, повідомляє статистичне управління Monstat.
У січні-березні 2026 року Чорногорія прийняла 169 419 тис. туристів, які здійснили 1,079 млн ночівель у всіх видах розміщення. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість туристів скоротилася на 6,4 тис., або на 3,8%, а кількість ночівель — на 41 тис., або на 3,7%.
Головним фактором зниження став турецький ринок. За даними Vijesti, у I кварталі громадяни Туреччини здійснили 60,359 тис. ночівель проти 114,477 тис. роком раніше. Таким чином, показник впав на 54 тис. ночівель, або на 47%. Особливо сильне падіння зафіксовано у приватному розміщенні: кількість ночівель турецьких громадян знизилася з 95,043 тис. до 44,744 тис.
Туроператори пов’язують спад з подіями кінця жовтня 2025 року, коли після інциденту в Подгориці за участю іноземних працівників з Туреччини та Азербайджану відбулися напади на майно та бізнеси турецьких громадян. Після цього уряд Чорногорії тимчасово ввів візовий режим для громадян Туреччини. У грудні 2025 року безвізовий режим було відновлено, але вже у скороченому форматі: термін перебування без візи зменшили з 90 до 30 днів.
Російський сегмент також продовжив скорочуватися. Тільки в приватному розміщенні громадяни Росії в I кварталі 2026 року здійснили 317 тис. ночівель проти 370 тис. роком раніше. Падіння склало 53 тис. ночівель, або 14%. За два роки російський турпотік до Чорногорії вже істотно скоротився: у 2023 році туристи з РФ здійснили близько 3,7 млн ночівель, а у 2025 році — близько 2,4 млн.
Частина втрат була компенсована іншими ринками, насамперед Сербією. За даними Vijesti, кількість ночівель гостей із Сербії в I кварталі зросла майже на 50 тис. порівняно з аналогічним періодом минулого року. Також збільшилася кількість ночівель туристів з Албанії, Німеччини та Боснії і Герцеговини, однак цього виявилося недостатньо, щоб перекрити падіння турецького та російського потоків.
Сербія залишається одним із ключових туристичних ринків для Чорногорії. За даними Національної туристичної організації Чорногорії, у 2025 році громадяни Сербії забезпечили 18,1% приїздів іноземних туристів, посівши перше місце серед зовнішніх ринків. У приватному розміщенні частка сербських туристів за ночівлями у 2025 році склала 25,6%, що також робить Сербію одним із головних джерел попиту для чорногорського туристичного сектору.
Українські туристи також входять до значущої групи гостей Чорногорії, особливо в приватному розміщенні. За даними Monstat за 2025 рік, на туристів з України припало 4,7% ночівель іноземних туристів в індивідуальному розміщенні, що порівняно з часткою Туреччини в цьому сегменті — 4,9%.
Офіційна місячна статистика показує, що в березні 2026 року в колективному розміщенні Чорногорії було 56 306 тис. прибуття та 123 913 тис. ночівель. Іноземці забезпечили 71,9% усіх ночівель, а основна частина припала на морські курорти — 72,4%. Серед іноземних туристів у березні лідирували гості з Сербії — 5 980 тис. прибуття, далі йшли Албанія, Німеччина, Китай, Туреччина, Росія та Україна.
https://t.me/relocationrs/2901
Український бренд Sleeper відкриває перший магазин у Києві, повідомили у компанії.
Як повідомляється на сторінках бренду у соцмережах, відкриття бутіку в Рильському провулку, 3 заплановано на День Києва, 31 травня.
“Цей бутік розширює етос Sleeper: кожна робота зроблена від початку до фінішу за 6-12 годин одним кравцем, вшановуючи спадщину шкіл легкої промисловості Києва”, – повідомляють у фейсбук.
Бренд універсального жіночого одягу преміум якості Sleeper заснований у Києві у 2014 Катєю Зубарєвою та Асею Вареца, старт дали колекції повсякденних піжам.
Наглядова рада АТ «Укрнафта» відвідала виробничі підрозділи компанії на заході України та підсумувала результати першого кварталу 2026 року.
Попри війну, пошкодження інфраструктури та складні умови роботи компанія зберігає стабільність операційної діяльності, продовжує розвиток виробничого напряму та демонструє зростання роздрібного сегмента.
«Наглядова рада позитивно оцінює результати, яких досягає команда «Укрнафти» в надскладних умовах, – зазначив голова Наглядової ради АТ «Укрнафта» Тімоті Додсон. – Компанія демонструє стійкість операційної моделі, системний підхід до розвитку та здатність адаптуватися до безпрецедентних викликів. Важливо, що паралельно із забезпеченням стабільної роботи команда продовжує інвестувати у технології та формувати основу для довгострокового зростання».
Річні результати діяльності компанії також підтверджені незалежним аудитором, що входить до міжнародної мережі KPMG. За підсумками 2025 року компанія досягла доходу 99,6 млрд грн, сплатила 28,8 млрд грн податків і перерахувала 5 млрд грн дивідендів державі.
«Дуже важливо, що компанія розвивається, модернізується, підтримує Сили оборони та економіку країни і стала лідером галузі. А впровадження сучасних стандартів прозорості та корпоративного врядування відкривають можливості для співпраці зі світовими лідерами та залучення міжнародного капіталу» — підкреслила незалежна членкиня Наглядової ради АТ «Укрнафта» Катерина Кузнецова.
За словами голови правління АТ «Укрнафта» Богдана Кукури, компанія продовжує адаптувати операційну діяльність до викликів воєнного часу.
«Попри російські обстріли інфраструктури, значні пошкодження обладнання та знеструмлення, які вплинули на механізований фонд, нам вдалося зберегти обсяги видобутку вуглеводнів на рівні аналогічного періоду 2025 року, – зазначив Богдан Кукура. – Додатковий ефект від проведення операційно-технічних заходів — капітальних ремонтів свердловин, заходів з інтенсифікації, оптимізації та гідророзривів пласта – забезпечив 22 тис. тонн нафти та 8,2 млн м³ газу додаткового видобутку».
Окремим результатом стало підвищення надійності роботи фонду свердловин. Завдяки використанню сучасного насосного обладнання від Baker Hughes, Oil Dynamics та Alkhorayef, а також комплексній роботі з оновлення труб, кабелю та систем захисту від корозії вдалося збільшити міжремонтний період роботи свердловин.
Роздрібний напрям також продовжив зростання: реалізація світлих нафтопродуктів збільшилася на 49% порівняно з першим кварталом 2025 року. Зокрема, проливи бензинів зросли на 31%, дизельного пального – на 75%.
Під час робочої поїздки члени Наглядової ради відвідали виробничі підрозділи, які попри знеструмлення та руйнування демонструють позитивну динаміку: +5% по нафті та +9% по газу.
Зокрема, оглянули один із наймолодших і найперспективніших активів компанії – один із найвисокогірніших об’єктів нафтогазовидобутку в Європі, на висоті понад 1000 метрів над рівнем моря.
Починаючи з 2024 року команда реалізувала встановлення компресорних потужностей, що дозволило збільшити нафтові показники на 185%, а газові – на 147%.
Сьогодні на цьому активі працюють 19 свердловин: 18 нафтових і одна газова. П’ять із них побудовані після 2024 року та демонструють дебіти у 2-3 рази вищі за середні завдяки сучасному насосному обладнанню та заходам інтенсифікації.
Також члени Наглядової ради високо оцінили роботу Науково-дослідного і проєктного інституту – R&D центру компанії.
Завдяки роботі фахівців інституту створено 9 нових і оновлено 8 існуючих 3D-моделей родовищ, запущено дві тестові моделі нафтогазоносних систем та автоматизовано цикл збору даних для створення цифрових двійників.
«Науковий підхід – один із фундаментів сучасного нафтогазовидобутку, адже саме дослідження дозволяють точніше оцінювати потенціал надр і підвищувати ефективність буріння. Як геолог, я радий бачити, що цей напрямок вже приносить практичний результат», — додав Тімоті Додсон.
Сучасне лабораторне обладнання дозволило суттєво розширити аналіз фізичних властивостей пластових флюїдів – якщо раніше оцінювали близько 7 параметрів, то зараз понад 20.
Загалом компанія демонструє фінансову стійкість, адаптується до зовнішніх викликів і продовжує забезпечувати стабільну роботу навіть в умовах постійних атак на інфраструктуру.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Верховна Рада схвалила в другому читанні та в цілому закопроєкт №15206 щодо встановлення у третю суботу вересня щорічного державного свята – Дня української музики.
Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“, під час пленарного засідання в середу, 27 червня, рішення підтримали 292 народні депутати, жодного голосу проти.
Як повідомлялося, проєкт постанови №15053 було зареєстровано у Верховній Раді 3 березня.
Як зазначається у пояснювальній записці, вибір цієї дати має історичне та символічне значення. Дата пов’язана з подіями фестивалю “Червона Рута” 1989 року в Чернівцях, коли 24 вересня на закритті фестивалю вперше публічно прозвучав заборонений тоді гімн “Ще не вмерла Україна”. Події фестивалю широко висвітлювалися західними радіостанціями, що допомогло привернути увагу світової спільноти до прагнень українського народу. Ініціатива щодо встановлення Дня української музики була висловлена представниками музичної індустрії під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради 18 вересня 2025 року.
Серед авторів проєкту постанови – Олександр Санченко (фракція “Слуга народу”), Микола Княжицький (“Європейська солідарність”), голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
1-й Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики “Червона рута” відбувся 17-24 вересня 1989 року у Чернівцях.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія та низка провідних китайських компаній підписали нові інвестиційні угоди, які мають принести країні понад 940 млн євро інвестицій та 1,65 тис. нових робочих місць, повідомили китайські ЗМІ.
Документи були підписані в китайському місті Цзясін у присутності президента Сербії Александра Вучича. Угоди охоплюють автокомпоненти, високотехнологічне виробництво, елементи для електромобілів, шини, системи освітлення та прецизійні пластикові деталі.
Найбільший блок угод пов’язаний з Mint Group. Компанія, яка є глобальним гравцем у виробництві зовнішніх автомобільних деталей, структурних компонентів та алюмінієвих корпусів для батарей електромобілів, реалізує два проекти в Сербії. Перший передбачає інвестиції у розмірі 135 млн євро та створення 600 робочих місць у Лозниці, другий — інвестиції у розмірі 91 млн євро та 220 робочих місць у Шабці.
З китайською компанією SHAK підписано договір про проект у Нові-Саді вартістю 33,5 млн євро, який має створити 50 нових робочих місць. Компанія спеціалізується на виробництві високоякісних автомобільних шасі та структурних компонентів.
Також буде підписано інвестиційну угоду з BMTS Technology, виробником турбокомпресорів та електричних допоміжних систем для пасажирських і комерційних автомобілів. Проект орієнтований на автоматизацію, його вартість оцінюється в 13,3 млн євро.
Ще один проект пов’язаний з Xingyu Automotive, одним із провідних китайських виробників автомобільних систем освітлення, включаючи LED-фари, задні ліхтарі та світлові модулі. Компанія планує інвестувати 77 млн євро в Ніше та створити 100 робочих місць.
Окремо було оголошено про нову інвестицію Linglong Tire у Зреняніні на суму 566 млн євро, яка має забезпечити 400 нових робочих місць. Linglong працює в Сербії з 2019 року, є найбільшим виробником шин у Китаї та входить до десятки найбільших світових виробників автомобільних, вантажних і спеціальних шин.
Також заявлено про заплановану інвестицію компанії Yusei в Ніші в розмірі 27 млн євро зі створенням 280 робочих місць. Yusei є китайським виробником високоточних пластикових автомобільних деталей, форм для лиття під тиском та хромованих компонентів.
На церемонії також було підписано меморандум про взаєморозуміння між Mint Holding Group та China Construction Fourth Engineering Division Corp. Ltd. Southeast Branch. Документ має підтримати реалізацію інвестицій Mint у Сербії.
Для Сербії ці угоди важливі не лише як нові робочі місця, а й як поглиблення китайської присутності в автомобільній та технологічній промисловості країни. Нові проєкти пов’язані з електромобілями, корпусами акумуляторів, освітленням, шинами, турбосистемами та пластиковими компонентами — тобто з тими сегментами, де Сербія намагається вбудуватися в європейські та глобальні ланцюги поставок автопрому.
https://t.me/relocationrs/2899
