АТ «Укрзалізниця» відновило рух пасажирських поїздів до станції «Львів-Головний», однак затримки поїздів львівського напрямку можуть сягати п’яти годин.
«Ремонтні роботи ще деякий час триватимуть паралельно, тому слід очікувати затримок поїздів львівського напрямку до 5 годин», — йдеться в повідомленні компанії в Telegram-каналі.
Як повідомлялося, вранці через відновлювальні роботи поїзди львівського напрямку прибували та відправлялися зі станції Подзамче.
Джерело: https://t.me/UkrzalInfo/8671
У Румунії 6 листопада 2026 року оголошено про запуск нової платформи туристичних бронювань Dublat.com, яка пропонує мандрівникам безкоштовні ночі проживання в низький сезон за умови бронювання відпочинку в грудні. Проєкт розробив румунський стартап Novi Labs, який планує таким чином збільшити завантаженість готелів, пансіонатів та туристичних котеджів у періоди зниженого попиту.
Як повідомило румунське економічне видання Economedia 5 листопада, нова платформа використовує модель, за якою туристи оплачують проживання в період різдвяних і новорічних свят за звичайними тарифами, а натомість отримують додаткові ночі безкоштовного розміщення в тому самому об’єкті протягом наступних місяців.
Зокрема, за кожні дві оплачені ночі у грудні 2026 року турист може отримати одну безкоштовну ніч у період із січня до травня 2027 року.
Таким чином, бронювання чотирьох ночей на Різдво або Новий рік може передбачати ще дві безкоштовні ночі для повторного відпочинку навесні.
Важливою умовою нової програми є те, що безкоштовні ночі можна використати лише в тому самому готелі, пансіонаті або іншому туристичному об’єкті, де було здійснено основне бронювання.
Дати повторного перебування визначаються під час початкового бронювання. Власники готелів самостійно встановлюють перелік номерів, доступних у межах програми, а також дати, на які поширюється акція.
Зокрема, із пропозиції можуть бути виключені періоди високого туристичного попиту, включно з великодніми святами.
Отже, програма не передбачає автоматичного надання безкоштовних ночей у будь-якому готелі Румунії. Її умови залежать від конкретного об’єкта розміщення та доступності номерів.
За словами ініціатора Dublat.com Адріана Ороса, основна ідея полягає у створенні додаткової цінності для туристів без необхідності знижувати вартість проживання в періоди максимального попиту.
«Ми не просимо власників знижувати ціни, а пропонуємо реальну додаткову цінність. За кожні дві оплачені ночі у грудні гість може отримати одну ніч проживання навесні в тому самому місці», – зазначив Орос.
Ще однією особливістю Dublat.com є фінансова модель співпраці з власниками туристичної нерухомості. За інформацією розробників, платформа встановлює комісію на рівні 5% від вартості бронювання.
При цьому передбачено відсутність щомісячної абонентської плати, зборів за розміщення об’єктів та прихованих платежів.
Для порівняння, за оцінкою ініціаторів проєкту, комісії великих міжнародних платформ туристичних бронювань можуть становити 15-18% від вартості замовлення.
Таким чином, Dublat.com прагне запропонувати власникам невеликих готелів, пансіонатів і туристичних котеджів альтернативний канал продажів із нижчими витратами на посередницькі послуги.
При цьому безкоштовні ночі можуть стимулювати повторні поїздки туристів у періоди, коли попит на розміщення традиційно знижується.
Для готельного бізнесу це створює можливості отримання додаткових доходів від харчування, туристичних послуг та інших сервісів навіть за умови безкоштовного надання самого номера.
Запуск платформи відбувається на тлі порівняно низького рівня використання туристичної інфраструктури Румунії.
За даними Національного інституту статистики Румунії (INS), у 2025 році середній рівень використання місткості туристичних закладів становив 29,8%, що на 1,1 відсоткового пункту менше, ніж у 2024 році.
Таким чином, понад 70% доступної місткості розміщення залишалося невикористаним у середньому протягом року.
У 2025 році туристичні заклади Румунії прийняли близько 13,9 млн гостей, що на 2,4% менше порівняно з попереднім роком.
Загальна кількість ночівель становила 29,685 млн, скоротившись на 1,7%.
При цьому середня тривалість перебування туристів у країні становила лише 2,1 дня.
Більшість гостей румунських готелів і пансіонатів становлять внутрішні туристи. У 2025 році на громадян Румунії припадало 81,4% усіх прибуттів, тоді як частка іноземців становила 18,6%.
Нерівномірність туристичного попиту створює додаткові труднощі для готельного бізнесу, особливо в гірських і сільських туристичних регіонах.
У періоди різдвяних свят, новорічних канікул та літніх відпусток багато об’єктів мають високий рівень завантаження. Водночас у січні-травні частина готелів і пансіонатів стикається зі значним скороченням кількості відвідувачів.
При цьому власники продовжують нести постійні витрати на утримання будівель, оплату праці персоналу, комунальні послуги та податки.
Саме на вирішення цієї проблеми спрямована нова модель бронювання.
Запропонована Novi Labs бізнес-модель поєднує бронювання у високий сезон із повторним відвідуванням туристичних об’єктів у періоди нижчого попиту.
Для туристів перевагою стає можливість отримати додаткові ночі відпочинку без оплати проживання.
Для власників готелів така система може забезпечити більш рівномірне використання номерного фонду протягом року та збільшити кількість повторних гостей.
Особливо актуальною ця модель може бути для невеликих готелів, сімейних пансіонатів, туристичних котеджів і закладів сільського туризму, які значною мірою залежать від сезонного попиту.
Водночас фактична ефективність нового сервісу залежатиме від кількості готелів, які приєднаються до платформи, доступності акційних дат і зацікавленості туристів у повторних поїздках.
Dublat.com – румунський цифровий проєкт у сфері туристичних бронювань, створений стартапом Novi Labs. Платформа орієнтована на розвиток внутрішнього туризму, підтримку невеликих закладів розміщення та підвищення завантаженості туристичної інфраструктури в низький сезон.
Національний банк України зберіг прогноз урожаю плодово-ягідних культур у 2026 році на рівні 1,77 млн тонн, що відповідає показнику попереднього року. Про це йдеться в дослідженні інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На відміну від картоплі та овочів, прогнози виробництва яких були суттєво погіршені, оцінка врожаю плодів і ягід на поточний рік залишилася незмінною.
Водночас порівняно з довоєнним періодом українське садівництво продовжує демонструвати нижчі обсяги виробництва.
Зокрема, у 2021 році було зібрано 2,24 млн тонн плодово-ягідних культур, тоді як у 2024 році – 2,02 млн тонн, а у 2025 році – 1,77 млн тонн.
Таким чином, прогнозований урожай 2026 року залишатиметься приблизно на 21% нижчим за рівень 2021 року та на 12,4% меншим за показник 2024 року.
Національний банк також незначно знизив прогноз виробництва плодово-ягідних культур на 2027 рік – з 1,90 млн до 1,87 млн тонн.
Перегляд становить 30 тис. тонн, або близько 1,6%.
Водночас порівняно з очікуваним результатом 2026 року НБУ прогнозує збільшення виробництва плодів та ягід на 100 тис. тонн, або приблизно 5,6%.
Таким чином, наступного року регулятор очікує помірного відновлення виробництва у цьому сегменті аграрного сектору.
Для подальшого розвитку садівництва важливими залишаються відновлення багаторічних насаджень, модернізація холодильних потужностей та розширення переробки плодово-ягідної продукції.
На відміну від більшості однорічних сільськогосподарських культур, закладення промислових садів і ягідників потребує значних початкових інвестицій та тривалого періоду окупності.
Тому перспективи розвитку галузі значною мірою залежатимуть від доступності кредитування, інвестицій у технології вирощування та можливостей збуту продукції на внутрішньому й зовнішніх ринках.
EXPERTS CLUB, ВИРОБНИЦТВО, садівництво, УКРАЇНА, УРОЖАЙ, ягоди
Національний банк України у жовтні 2026 року застосував до ТОВ «Фінансова компанія «Артуа» штраф у розмірі 799 тис. грн за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, зокрема неналежну перевірку клієнтів, недоліки в управлінні ризиками та порушення порядку ведення і зберігання документації.
Про це повідомив НБУ 6 листопада 2026 року за підсумками наглядової діяльності.
За даними регулятора, фінансова компанія не забезпечила належного розроблення та впровадження внутрішніх документів із питань запобігання відмиванню доходів і фінансуванню тероризму.
Зокрема, встановлено недоліки у процедурах управління ризиками, які повинні запобігати використанню фінансових послуг для проведення операцій із незаконними коштами.
Крім того, компанія неналежним чином виконувала обов’язки щодо перевірки клієнтів і застосування ризик-орієнтованого підходу.
Окремі порушення стосувалися роботи з політично значущими особами, членами їхніх сімей та пов’язаними особами.
Зокрема, регулятор встановив випадки недотримання вимог щодо отримання дозволу керівника фінансової установи перед встановленням ділових відносин із такими клієнтами.
Також НБУ виявив порушення порядку формування та ведення клієнтських анкет і переліків клієнтів.
За інформацією регулятора, компанія не забезпечувала зберігання окремих документів та інформації у справах клієнтів протягом строків, визначених законодавством.
Крім того, фінансова установа неналежним чином виконувала вимоги щодо подання інформації на запити Національного банку та електронної звітності за результатами внутрішніх перевірок.
Серед встановлених порушень також зазначено недоліки автоматизації формування типових відповідей для регулятора.
Штраф у розмірі 799 тис. грн став другим за величиною серед санкцій, застосованих у жовтні до небанківських фінансових установ. Найбільший штраф у цьому сегменті, 2,747 млн грн, отримав ломбард «Кредит Юкрейн».
Загалом протягом жовтня Національний банк застосував заходи впливу до двох банків і трьох небанківських фінансових установ на загальну суму 38,563 млн грн.
ТОВ «Фінансова компанія «Артуа» є учасником небанківського фінансового сектору України, діяльність якого регулюється Національним банком. Фінансові компанії зобов’язані дотримуватися законодавства про фінансовий моніторинг, зокрема вимог щодо ідентифікації клієнтів, оцінювання ризиків та зберігання документів.
Джерело: Національний банк України, повідомлення від 6 листопада 2026 року.
Німеччина наразі не може надати Україні додаткові зенітні ракетні комплекси Patriot із запасів бундесверу, оскільки подальше скорочення власних резервів створить критичні ризики для обороноздатності країни. При цьому раніше узгоджені поставки ракет для української протиповітряної оборони залишаються в силі.
Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус в інтерв’ю газетам медіагрупи Funke, опублікованому 7 листопада 2026 року.
За словами глави німецького оборонного відомства, Німеччина вже передала Україні кілька комплексів Patriot і значну кількість керованих ракет до них, однак подальше виділення озброєння з наявних запасів поки що неможливе.
«Ми вже передали кілька систем і велику кількість керованих ракет. Зараз ми не можемо зробити більше. Усе, що ми передамо зараз, ми найближчим часом не зможемо поповнити. Це створить прогалини в нашій обороні, яких ми не можемо собі дозволити», — заявив Пісторіус.
Міністр підкреслив, що Німеччина зробила істотний внесок у зміцнення української протиповітряної оборони, тоді як низка інших держав надала значно менші обсяги допомоги.
У зв’язку з цим Берлін розраховує на збільшення підтримки з боку міжнародних партнерів, які мають у своєму розпорядженні додаткові системи Patriot та ракети-перехоплювачі.
За словами Пісторіуса, питання подальшого забезпечення України засобами ППО необхідно серйозно обговорити на наступному засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», запланованому на 17 листопада в Брюсселі.
Ще 2 листопада Пісторіус повідомив, що Німеччина спільно з Великою Британією працює над планом залучення додаткових засобів протиповітряної оборони для України.
За його словами, ситуація з поставками залишається складною, оскільки Сполучені Штати надають обмежені обсяги нових комплексів Patriot та відповідних керованих ракет. Додатковою проблемою є те, що виробництво ракет PAC-2 GEM-T на території Німеччини тільки починає набирати обертів.
Берлін і Лондон розраховують підготувати до зустрічі Контактної групи пропозиції щодо залучення інших країн, які мають необхідні запаси.
Передбачається, що додаткові поставки могли б здійснюватися з резервів союзників, які зберігають таку можливість без істотного ослаблення власної системи оборони.
Заява Пісторіуса пролунала через три дні після переговорів міністра оборони Німеччини з президентом України Володимиром Зеленським у Берліні.
4 листопада Зеленський повідомив, що Україна має чинний контракт на закупівлю ракет PAC-2 німецького виробництва для систем Patriot на найближчі два роки.
«У нас є серйозний контракт на закупівлю ракет PAC-2 німецького виробництва на наступні два роки. Працюємо над тим, щоб прискорити поставки. Це значно допомогло б українцям пережити цю зиму», — заявив президент України.
За його словами, російські удари по енергетичній інфраструктурі тривають практично щодня, а найскладніша ситуація складається з перехопленням балістичних ракет через брак боєприпасів для Patriot.
За підсумками переговорів сторони домовилися додатково вивчити можливості прискорення поставок PAC-2, а також обговорили забезпечення України системами IRIS-T та боєприпасами для винищувачів F-16.
Раніше німецький уряд підтвердив домовленість про фінансування поставок кількох сотень ракет Patriot протягом наступних років.
Зокрема, у квітні 2026 року Берлін повідомив про фінансування українського контракту з американською компанією Raytheon на постачання кількох сотень ракет-перехоплювачів. У серпні представник Міністерства оборони Німеччини додатково підтвердив, що йдеться про кілька сотень керованих ракет типу PAC-2, постачання яких розраховане на наступні роки.
Таким чином, нинішня заява Пісторіуса стосується насамперед неможливості виділення додаткових готових комплексів та озброєння з німецьких військових резервів, а не припинення реалізації раніше укладених контрактів на виробництво та закупівлю ракет.
Системи Patriot використовуються Україною для протидії російським ракетним атакам, зокрема ударам по об’єктах енергетичної інфраструктури, промисловим підприємствам та населеним пунктам. Особливе значення ці комплекси мають для перехоплення балістичних ракет, проти яких можливості інших систем протиповітряної оборони суттєво обмежені.
При цьому ефективність української ППО залежить не лише від кількості пускових установок, а й від наявності достатніх запасів ракет-перехоплювачів, стабільності логістичних маршрутів та виробничих можливостей країн-партнерів.
Прискорення виробництва ракет PAC-2 і PAC-3, а також організація додаткових поставок із резервів союзників залишаються важливими напрямками міжнародної підтримки України.
За оцінкою німецького оборонного відомства, можливості подальшої передачі озброєння з національних запасів обмежені необхідністю підтримання боєготовності бундесверу та виконання зобов’язань Німеччини перед НАТО.
За цих умов подальше посилення української протиповітряної оборони залежатиме від розширення виробництва ракет, виконання чинних контрактів та участі інших держав у постачанні систем і боєприпасів.
Національний банк України знизив прогноз урожаю овочевих культур у 2026 році з 8 млн до 7 млн тонн, що на 12,5% менше попередньої оцінки.
Як зазначається в матеріалі інформаційно-аналітичного центру Experts Club на підставі Інфляційного звіту НБУ за жовтень, оприлюдненого 6 листопада 2026 року, нижчі врожаї картоплі та овочів негативно вплинули на показники сільського господарства.
Порівняно з 2025 роком, коли в Україні було зібрано 8,2 млн тонн овочів, прогнозоване скорочення виробництва становить 1,2 млн тонн, або 14,6%.
Для порівняння, у 2024 році валовий збір овочевих культур становив 6,8 млн тонн, а в довоєнному 2021 році – 9,9 млн тонн.
Таким чином, очікуване виробництво у 2026 році залишається на 2,9 млн тонн, або 29,3%, нижчим за довоєнний рівень.
Водночас оновлений прогноз НБУ на 2027 рік також передбачає менші обсяги виробництва, ніж очікувалося раніше.
Зокрема, прогноз урожаю овочів на наступний рік знижено з 8,1 млн до 7,4 млн тонн, або на 8,6%.
Порівняно з 2026 роком це означатиме можливе збільшення виробництва на 400 тис. тонн, однак обсяг урожаю все ще буде значно нижчим за рівень 2021 року.
Скорочення виробництва овочевих культур може створювати додаткові ризики для продовольчого ринку, особливо з огляду на високу сезонність постачань і потребу у тривалому зберіганні частини продукції.
При цьому вплив на ціни окремих видів овочів може суттєво відрізнятися залежно від урожаю конкретної культури, її якості, наявності запасів та обсягів імпорту.
За даними Держстату, у вересні 2026 року овочі подешевшали на 2,3% порівняно із серпнем, що демонструє вплив сезонного збільшення пропозиції на споживчі ціни.
Для українських виробників овочів основними напрямами підвищення стійкості залишаються розвиток зрошення, модернізація овочесховищ, розширення тепличного виробництва та переробки.
Водночас остаточні результати овочевого сезону 2026 року залежатимуть від підсумків збирання врожаю та уточнення офіційної аграрної статистики.
EXPERTS CLUB, АГРОСЕКТОР, ВИРОБНИЦТВО, овочі, УКРАЇНА, УРОЖАЙ
