Обсяг переказів через міжнародний фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay) за перше півріччя 2026 року зріс порівняно з аналогічним періодом 2025 року на 41% – до 391 млрд грн, йдеться у повідомленні компанії у п’ятницю.
Згідно з ним, кількість переказів збільшилася на 12% – до 258 млн.
У пресрелізі із посиланням на в.о. генерального директора NovaPay Ігоря Приходька зазначається, що за шість місяців цього року фінансовий сервіс сплатив на 19% більше податків і зборів, порівняно з аналогічним періодом минулого року – 905 млн грн.
Як повідомлялося, NovaPay у першому кварталі 2026 року збільшила обсяг переказів на 53% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до понад 200 млрд грн, а кількість транзакцій зросла на 12% – до 126 млн.
За січень-березень 2026 року компанія перерахувала до державного бюджету близько 540 млн грн, що на 32% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
У 2025 році NovaPay збільшила виручку на 10,4% – до 10,01 млрд грн, тоді як її чистий прибуток зменшився на 22% – до 2,58 млрд грн.
NovaPay заснований 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova (“Нова пошта”) й забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. Компанія першою в Україні серед небанківських фінансових установ отримала 2023 року розширену ліцензію НБУ, що дало змогу відкривати рахунки й випускати картки, а також першою серед небанків наприкінці минулого року запустила власний фінансовий застосунок із широким спектром фінансових послуг.
За даними Національного банку України, компанія займає близько 22,7% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.
Європейський Союз створив правовий механізм, що дозволяє державам-членам продавати російську нафту, раніше вилучену та конфісковану в ході боротьби з обходом санкцій.
Відповідне положення включено до регламенту Ради ЄС № 2026/1848 від 23 липня 2026 року, яким було затверджено 21-й пакет санкцій проти Росії. У документі йдеться про необхідність надати національним компетентним органам можливість безпечно розпоряджатися вантажами російської нафти, які вони вилучають і конфіскують. Розпорядження вантажем може включати його продаж третім особам.
При цьому нова норма не надає владі країн ЄС автоматичного права зупиняти будь-який танкер лише тому, що він перевозить нафту російського походження. Спочатку держава має отримати законні підстави для затримання судна та конфіскації вантажу — наприклад, порушення режиму санкцій, відсутність дійсного прапора, надання фальшивих документів або інші порушення європейського, національного чи міжнародного права.
Новий регламент насамперед визначає, що влада може робити з вантажем після його законної конфіскації. Після завершення процедури конфіскації колишній власник не отримує автоматичного права на дохід від реалізації вантажу. Однак регламент не встановлює єдиного для всіх країн ЄС порядку розподілу виручки й не передбачає її автоматичного перерахування Україні. Такі рішення залежатимуть від національного законодавства та конкретної справи.
За даними Euractiv, захід розрахований насамперед на вантажі з суден, що використовуються для обходу нафтових санкцій ЄС. Можливість продажу має вирішити практичну проблему: конфісковану нафту необхідно розвантажувати, зберігати та безпечно реалізовувати, що пов’язано зі значними витратами та екологічними ризиками.
Механізм став частиною 21-го пакету санкцій ЄС, ухваленого 23 липня. Пакет також посилює тиск на російський нафтовий сектор, трейдерів і тіньовий флот та призупиняє автоматичний перегляд граничної ціни на російську нафту до 15 липня 2027 року.
На практиці нова норма може полегшити державам ЄС проведення операцій проти суден, підозрюваних в обході санкцій. Однак кожне затримання та конфіскація повинні мати окрему юридичну підставу, а власники суден і вантажів зможуть оскаржувати такі рішення в національних та міжнародних судах.
Як повідомляє Fixygen, світовий ринок криптовалют наближається до завершення тижня без чіткого напрямку: біткойн утримався на рівні близько $64,5 тис., тоді як Ethereum помітно подешевшав, а приплив коштів в американські криптовалютні ETF залишався нестабільним.
Станом на п’ятницю біткойн торгувався приблизно по $64,4 тис. У понеділок, 20 липня, перша криптовалюта відкрила тиждень на рівні близько $64,68 тис. Таким чином, попереднє тижневе зниження становить менше 0,5%, що вказує на консолідацію після масштабного падіння ринку в попередні місяці.
Ethereum за той самий період продемонстрував значно слабшу динаміку. На початку тижня його вартість становила близько $1,87 тис., тоді як до п’ятниці вона знизилася приблизно до $1,62 тис. Попереднє падіння за тиждень сягнуло 13%.
Загальна капіталізація криптовалютного ринку оцінювалася приблизно в $2,2 трлн. На біткойн припадало близько 59% сукупної вартості ринку, що відображає стійкий попит інвесторів на найбільший і найбільш ліквідний цифровий актив в умовах невизначеності.
Американські спотові біткойн-ETF отримали близько $274 млн чистого припливу за чотири торгові дні з 20 по 23 липня. У понеділок надходження склали $226,8 млн, у вівторок — $203,2 млн, у середу — $69,1 млн.
Однак у четвер інвестори вивели з біткойн-ETF $225,1 млн. Основний відтік припав на фонд IBIT компанії BlackRock — $202,5 млн. Це практично нівелювало значну частину позитивних результатів початку тижня. Дані за п’ятницю на момент підготовки матеріалу ще не були опубліковані.
Спотові Ethereum-ETF за період з понеділка по четвер залучили близько $174,5 млн. Чистий приплив фіксувався щодня, зокрема $72,7 млн у середу та $26,3 млн у четвер. Проте ці надходження не змогли запобігти падінню вартості Ethereum, що свідчить про тиск на цей актив, який зберігається на ширшому ринку.
Раніше американські біткойн-ETF перервали восьмитижневу серію відтоків, під час якої інвестори вивели з фондів понад $8 млрд. Повернення притоку стало позитивним сигналом, однак його обсяг поки що залишається недостатнім, щоб говорити про стійке відновлення інституційного попиту.
Опублікований цього тижня звіт CoinGecko показав, що капіталізація криптовалютного ринку у другому кварталі 2026 року скоротилася на 12,6% — з $2,4 трлн до $2,1 трлн.
Капіталізація стейблкоїнів зменшилася на 1,6%, до $305,1 млрд. Це стало першим квартальним зниженням показника з третього кварталу 2023 року і може вказувати на часткове виведення ліквідності з криптовалютної системи.
Обсяг спотової торгівлі на десяти найбільших централізованих криптобіржах у другому кварталі впав на 27,9% — до $1,95 трлн. У травні показник знизився до $619 млрд — мінімального місячного рівня з початку року, після чого в червні відновився до $695 млрд.
Обсяг торгів безстроковими ф’ючерсами на найбільших централізованих майданчиках зменшився на 10% — з $14,1 трлн до $12,7 трлн. Більш помірне скорочення ринку деривативів порівняно зі спотовим сегментом свідчить про те, що трейдери зберігають інтерес переважно до короткострокових та спекулятивних операцій.
Однією з основних регуляторних подій тижня стала публікація 22 липня оновленого тексту американського законопроекту CLARITY Act. Документ має сформувати комплексні правила для ринку цифрових активів та розподілити повноваження між Комісією з цінних паперів та бірж США та Комісією з торгівлі товарними ф’ючерсами.
У травні банківський комітет Сенату підтримав законопроект 15 голосами проти дев’яти. Однак оновлена редакція викликала нові розбіжності, зокрема щодо питань захисту інвесторів, боротьби з незаконним фінансуванням та обмеження конфлікту інтересів державних чиновників.
Таким чином, тиждень не дав ринку однозначного сигналу. Біткойн продемонстрував відносну стабільність, але падіння Ethereum, різкий розворот потоків у біткойн-ETF у четвер та слабкі квартальні показники біржової активності вказують на збереження обережності серед учасників ринку.
Остаточні підсумки тижня залежатимуть від п’ятничних потоків у американські ETF, ситуації на світових ринках ризику та подальшого просування законодавства щодо криптовалют у США.
Як повідомляє Еxperts.news, аналітичний центр Experts Club проаналізував результати міжнародного дослідження Expat Insider 2026, підготовленого спільнотою InterNations. Найкращими країнами для проживання іноземців визнано Панаму, Мексику та Таїланд, тоді як останні місця посіли Норвегія, Німеччина та Туреччина.
Опитування проводилося з 1 лютого по 31 березня 2026 року. У ньому взяли участь 7 786 експатів 162 національностей. До підсумкового рейтингу увійшла 31 країна, у кожній з яких було отримано не менше 50 заповнених анкет. Учасники оцінювали до 53 аспектів життя за кордоном, зокрема роботу, особисті фінанси, якість життя, побутові умови та легкість соціальної адаптації.
Панама посіла перше місце третій рік поспіль. Близько 87% іноземців, які проживають у країні, заявили, що задоволені своїм життям за кордоном, тоді як середній світовий показник становив 70%.
Країна стала лідером за умовами праці та особистими фінансами, посіла друге місце за легкістю адаптації та доступністю основних послуг і шосте місце за якістю життя. Близько 90% респондентів вважають, що їхнього наявного доходу достатньо для комфортного життя, а 76% задоволені своїм фінансовим становищем.
Панама також отримала найкращі оцінки за доступність житла. Дев’ять із десяти експатів повідомили, що знайти житло в країні легко. Отримання візи назвали простим 82% опитаних. Значну частину іноземної спільноти становлять пенсіонери — їхня частка сягнула 37%, а 34% респондентів мають намір залишитися в країні назавжди.
Друге місце посіла Мексика, яка знову стала світовим лідером за легкістю соціальної адаптації. Близько 73% іноземців заявили, що їм легко заводити друзів серед місцевих жителів, при середньосвітовому рівні 39%.
При цьому слабким місцем Мексики залишається безпека. Позитивно особисту безпеку оцінили 68% опитаних проти 81% у середньому по світу. Незважаючи на це, 73% експатів задоволені своїм фінансовим становищем, а 38% планують залишитися в країні назавжди.
Таїланд посів третє місце і став країною з найбільш задоволеними життям іноземцями. Про своє благополуччя повідомили 86% опитаних, а 42% розраховують залишитися в країні назавжди.
Експати особливо високо оцінили вартість життя, доступність оренди та якість медичної допомоги. Водночас Таїланд отримав низькі оцінки за екологічну ситуацію, цифрові адміністративні послуги та відкриття банківських рахунків. Лише 33% респондентів позитивно оцінили якість повітря, а 80% вважають тайську мову складною для вивчення.
До першої десятки рейтингу також увійшли ОАЕ, Бразилія, Іспанія, Сінгапур, Португалія, Малайзія та Люксембург. П’ять перших країн в індексі особистих фінансів — Панама, Таїланд, Мексика, Португалія та Малайзія. У більшості держав-лідерів експати одночасно високо оцінюють доступність житла та ставлення місцевого населення.
Останнє, 31-е місце посіла Норвегія. Лише 46% іноземців, які там проживають, задоволені своїм життям, а 72% вважають, що заводити друзів серед місцевого населення складно. Позитивно своє фінансове становище оцінили лише 39% респондентів.
При цьому Норвегія залишається однією з країн, що отримали найвищі оцінки за станом навколишнього середовища, якістю повітря, безпекою зайнятості та стабільністю економіки. Основними проблемами для іноземців стали висока вартість життя, соціальна ізоляція, клімат та обмежені можливості для дозвілля.
Німеччина опинилася на 30-му місці. Близько 61% експатів назвали взаємодію з бюрократичною системою складною. Лише 19% позитивно оцінили доступність житла, і стільки ж — легкість його пошуку.
Німеччина також посіла останнє місце за індексом основних умов для експатів. Учасники опитування критикували недостатню доступність державних послуг онлайн, проблеми з домашнім інтернетом та обмежене поширення безготівкових платежів. Крім того, 57% іноземців повідомили, що їм важко заводити друзів серед німців.
На 29-му місці розташувалася Туреччина, яка посіла останні позиції за умовами праці, заробітною платою та стабільністю економіки. Близько 61% респондентів негативно оцінили стан турецької економіки, а 34% повідомили про річний дохід менше ніж 12 тис. доларів до сплати податків.
Життям у Туреччині задоволені 58% експатів, 14% мають намір покинути країну протягом найближчого року, а залишитися назавжди планують лише 13%.
До десятки аутсайдерів також увійшли Швейцарія, Австрія, Італія, Чехія, Швеція, Канада та Велика Британія. Вісім із десяти країн нижньої частини рейтингу знаходяться в Європі. Однак Австрія посіла п’яте місце за якістю життя, Швейцарія — восьме, Чехія — 13-те, а Швеція — 15-те. Це свідчить про те, що низька загальна позиція часто пов’язана не з інфраструктурою чи безпекою, а з високою вартістю життя, бюрократією та труднощами соціальної інтеграції.
За словами засновника аналітичного центру Experts Club Максима Уракіна, результати дослідження не можна сприймати як універсальний рейтинг рівня розвитку держав.
«Рейтинг показує не те, яка країна об’єктивно багатша чи краще управляється, а те, наскільки легко конкретному іноземцю влитися в місцеве повсякденне життя. Розвинена інфраструктура та високі зарплати можуть поєднуватися з дорогим житлом, складною бюрократією та соціальною закритістю.
Водночас менш заможні держави можуть вигравати завдяки доступним витратам, простоті оформлення документів та доброзичливому ставленню до приїжджих», — зазначив Уракін.
Він додав, що під час вибору країни для переїзду необхідно окремо аналізувати міграційне законодавство, податковий режим, ринок праці, медицину, освіту та вартість нерухомості.
InterNations підкреслює, що рейтинг ґрунтується на суб’єктивній задоволеності опитаних, а не на порівнянні офіційної статистики. Він не враховує низку важливих факторів, зокрема міжнародне оподаткування та послуги з догляду за дітьми, а оцінка безпеки відображає особисте сприйняття респондентів, а не фактичний рівень злочинності.