Пасажиропотік через український західний кордон на цьому тижні осінніх шкільних канікул, з 24 по 29 жовтня, збільшився на 9,2% – до 568 тис.
Як свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якою слідкує агентство “Інтерфакс-Україна”, кількість перетинів кордону на виїзд зросла на 13,2% – до 300 тис., тоді як на в’їзд – на 5,1%, до 268 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, також збільшилося до 131 тис. зі 124 тис., тоді як число машин із гуманітарними вантажами впало до 382 з 490.
Найбільший потік на виїзд був зафіксований у суботу (53 тис. на добу), на в’їзд – у неділю (43 тис.), тоді як найменший на виїзд – у вівторок-четвер (по 38 тис.), на в’їзд – у середу (35 тис.).
За даними Держприкордонслужби, станом 9:00 суботи черги автомобілів на кордоні на виїзд були незначними. Більше всього легкових авто чекали проходження кордону з Польщею у пункті пропуску (ПП) “Устилуг” – 20. В ПП “Грушів”, “Краківець”, “Шегині” та “Нижанковичі” черги були по 10 машин.
На кордоні зі Словаччиною черга на ПП “Малий Березний” складала 3 авто, ПП “Ужгород” – 20.
На кордоні із Угорщиною 18 машин очікували в ПП “Тиса”, а 10 – на ПП “Лужанка”.
На кордоні із Молдовою та Румунією черги, за даними Держприкордонслужби, на ранок суботи були відсутні.
Минулого року пасажиропотік через кордон в цей тиждень збільшився на 10,3% і був трохи більшим – 580 тис., при цьому потік на виїзд також трохи перевищував потік на в’їзд.
Торік наступного тижня пасажиропотік впав на 10,5%, за тиждень – ще на 8,7%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., за четвертий – на 221 тис., з початку п’ятого – на 112 тис.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року 0,3 млн через погіршення безпекової ситуації наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що це менше 0,5 млн у 2024 році. НБУ й надалі прогнозує чистий відтік у 2026 році 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, розпочнеться у 2027 році та складе близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
За даними УВКБ ООН кількість українських біженців у Європі станом на 30 червня 2026 року становила 5,159 млн, а загалом у світі – 5,687 млн порівняно із відповідно 5,213 млн та 5,687 млн на 30 квітня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень 2026 року, 3,80 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,70 млн на січень цього року та 3,34 млн на липень 2025 року.
Як повідомляє Fixygen, світовий ринок криптовалют завершує останній тиждень жовтня 2026 року зниженням основних цифрових активів на тлі відновлення відтоку капіталу з біржових криптовалютних фондів (ETF). Біткойн опустився нижче $78 тис., Ethereum торгувався поблизу $2,25 тис., а найпомітніший тиск на ринок припав на 29–30 жовтня.
Згідно з історичними даними CoinMarketCap за 30 жовтня, вартість біткоїна становила $77 198 тис., знизившись за сім днів на 4,78%. Ethereum подешевшав на 6%, до $2 241 тис. Водночас BNB втратив 4,8% і торгувався на рівні близько $703.
CoinMarketCap+1
Біткойн
$77 198
−4,78% / 7 днів
Ethereum
$2 241
−6,00% / 7 днів
BNB
$703
−4,80% / 7 днів
Вартість та тижнева динаміка за історичними даними CoinMarketCap станом на 30 жовтня 2026 року.
Динаміка біткоїна залишалася відносно стабільною на початку тижня. Після закриття торгів 25 жовтня на рівні близько $80 тис. ціна зросла до $81,25 тис. 28 жовтня, проте вже 29 жовтня знизилася приблизно до $77,8 тис. Під час торгів 30 жовтня котирування опускалися до $76,2 тис., згідно з даними OpenBitcoin.
Найбільш істотне падіння відбулося у другій половині тижня, коли покупці не змогли утримати біткойн вище $80 тис. Ослаблення Ethereum виявилося більш вираженим, що свідчить про підвищений тиск не тільки на першу криптовалюту, але й на ринок альтернативних цифрових активів.
Одним із найбільших факторів тиску на криптовалютний ринок стала масштабна кібератака на Binance. Згідно з офіційним повідомленням біржі від 30 жовтня, зловмисники 29 жовтня близько 20:05 UTC отримали доступ до гарячих гаманців платформи та вивели цифрові активи на суму близько $6,3 млрд.
Атака торкнулася різних криптовалют, зокрема Bitcoin, Ethereum, BNB, USDT та USDC. Біржа тимчасово призупинила виведення коштів, а також розпочала співпрацю з правоохоронними органами, блокчейн-аналітичними компаніями та емітентами токенів.
Станом на вечір 30 жовтня Binance повідомляла про замороження приблизно $3 млрд викрадених активів. Компанія також заявила про виділення понад $6,34 млрд власних коштів для покриття наслідків атаки, зокрема $5 млрд у вигляді цифрових активів, що зазнали збитків.
Керівництво Binance пообіцяло компенсувати втрати користувачів за рахунок корпоративних резервів та фонду захисту користувачів SAFU. При цьому розслідування механізму атаки тривало. Початкова версія про компрометацію робочого комп’ютера співробітника була доповнена відомостями про інші можливі точки проникнення.
Масштаб інциденту посилив побоювання інвесторів щодо безпеки централізованих криптовалютних платформ. Додаткового значення для ринку набули терміни відновлення виведення коштів, можливість повернення викрадених активів та публікація підтверджених резервів біржі.
Другим важливим чинником падіння ринку стала зміна потоків капіталу в американські спотові криптовалютні ETF.
Згідно зі статистикою Farside Investors, за торговий тиждень 26–30 жовтня чистий відтік із біткойн-ETF становив близько $202,4 млн, тоді як фонди на Ethereum втратили $431,4 млн. Сукупний відтік із цих двох категорій сягнув приблизно $633,8 млн.
Млн доларів, 26–30 жовтня 2026 року. Негативні значення означають відтік.
При цьому динаміка фондів була неоднорідною. З 26 по 29 жовтня біткойн-ETF залучили загалом близько $440,8 млн. Однак 30 жовтня інвестори вивели з них $643,2 млн, повністю перекривши приплив попередніх чотирьох днів.
Найбільші відтоки під час останньої торгової сесії тижня зафіксовано у iShares Bitcoin Trust компанії BlackRock ($233,7 млн), Fidelity Wise Origin Bitcoin Fund ($201 млн) та ARK 21Shares Bitcoin ETF ($129,5 млн).
Фонди Ethereum демонстрували від’ємні потоки всі п’ять торгових днів. Найпомітніший тижневий відтік припав на продукти BlackRock.
Така динаміка свідчить про те, що інституційний попит наприкінці жовтня не зміг компенсувати посилення обережності інвесторів. Особливо вразливим виявився Ethereum, який одночасно зіткнувся з падінням котирувань і тривалим виведенням капіталу з ETF.
Додатковим фактором невизначеності стало рішення Федеральної резервної системи США від 28 жовтня зберегти ключову процентну ставку в діапазоні 3,75–4%.
Згідно з офіційною заявою Федерального комітету з операцій на відкритому ринку (FOMC), американська економіка продовжує зростати високими темпами, проте інфляція залишається підвищеною. Двоє членів комітету виступили за підвищення ставки на 0,25 процентного пункту.
Збереження відносно жорстких грошово-кредитних умов обмежує привабливість спекулятивних активів, до яких інвестори, як і раніше, відносять криптовалюти.
Наприкінці тижня ситуація додатково ускладнилася через ослаблення технологічного сектору. Інвестори негативно реагували на окремі корпоративні результати та перспективи капітальних витрат великих технологічних компаній.
Як зазначав CoinDesk 29 жовтня, падіння технологічних акцій супроводжувалося масовим закриттям позицій на криптовалютному ринку. За добу обсяг ліквідацій на криптовалютних ф’ючерсах сягав $356 млн, з яких близько $205 млн припадало на довгі позиції.
Капіталізація найбільших криптовалют скоротилася, стейблкоіни зберегли значний обсяг
За даними CoinMarketCap на 30 жовтня, капіталізація біткоїна становила близько $1,55 трлн, Ethereum — $273,8 млрд, BNB — $92,5 млрд.
Капіталізація найбільшого стейблкоіна USDT перебувала на рівні $179,9 млрд. Його ціна залишалася поблизу $1, що відрізняє динаміку доларових стейблкоінів від криптоактивів, які суттєво подешевшали. При цьому масштабна кібератака на Binance знову привернула увагу до ролі емітентів стейблкоінів у заморожуванні викрадених токенів.
Згідно з розслідуванням Reuters від 30 жовтня, координація між криптовалютними компаніями та емітентами токенів дозволила оперативно заблокувати значну частину викрадених коштів. Однак можливість аналогічного блокування безпосередньо біткойнів залишається суттєво обмеженою.
Таким чином, останній тиждень жовтня став для криптовалютного ринку поєднанням кількох негативних факторів: масштабного злому великої біржі, відтоку інституційного капіталу, відносно жорсткої грошово-кредитної політики ФРС та зниження схильності інвесторів до ризику.
Перспективи відновлення на початку листопада залежатимуть не лише від технічної динаміки котирувань, а насамперед від здатності криптовалютної інфраструктури відновити довіру учасників ринку.
https://www.fixygen.ua/news/20261031/tizhneviy-oglyad-rinku-kriptovalyut-vid-fixygen.html
Як повідомляє Experts Club, міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings 30 жовтня 2026 року позапланово переглянуло прогноз довгострокового суверенного кредитного рейтингу Франції зі «стабільного» до «негативного», зберігши сам рейтинг на рівні A+. Це рішення пов’язане з погіршенням стану державних фінансів другої за величиною економіки єврозони, уповільненням економічного зростання та збільшенням вартості обслуговування боргу, повідомило агентство Reuters з посиланням на заяву Fitch.
Рейтингове агентство зазначило, що з моменту попереднього перегляду в серпні 2026 року кредитні показники Франції різко погіршилися. Зростання економіки виявилося слабкішим за очікування, прибутковість державних облігацій істотно підвищилася, а перспективи скорочення бюджетного дефіциту стали менш певними.
Особливе занепокоєння у Fitch викликає динаміка державного боргу, який, згідно з прогнозом агентства, збільшиться зі 115,7% ВВП у 2025 році приблизно до 124% ВВП у 2028 році.
Таким чином, за три роки боргове навантаження Франції може зрости більш ніж на 8 процентних пунктів ВВП, незважаючи на заявлені урядом плани бюджетної консолідації.
За оцінкою Fitch, сукупний обсяг бюджетної корекції, необхідної для стабілізації державного боргу, тепер становить близько 3,5% ВВП проти 3% ВВП у серпневому прогнозі.
Додатковою проблемою стає збільшення витрат на обслуговування державних запозичень. Агентство очікує, що процентні платежі за боргом збільшаться з 2,5% ВВП у 2025 році до 3,3% ВВП у 2028 році.
Це означає, що дедалі більша частина бюджетних ресурсів спрямовуватиметься на виплати кредиторам, що обмежуватиме можливості фінансування інших державних видатків без підвищення податків або залучення нового боргу.
Fitch прогнозує, що дефіцит сектору державного управління Франції у 2027 році становитиме 5,5% ВВП. Це значно перевищує встановлений європейськими бюджетними правилами орієнтир у 3% ВВП.
При цьому французький уряд розраховує скоротити дефіцит до 5% ВВП у 2027 році. Більш високий прогноз Fitch відображає сумніви агентства щодо можливості виконання запланованих заходів економії та додаткових бюджетних надходжень.
Негативні зміни в економіці підтверджуються й останньою офіційною статистикою.
Згідно з попередньою оцінкою Національного інституту статистики та економічних досліджень Франції (INSEE), опублікованою 30 жовтня, ВВП країни у третьому кварталі 2026 року скоротився на 0,1% після нульового зростання у другому кварталі.
При цьому експорт знизився на 1,7% порівняно з попереднім кварталом, а інвестиції в основний капітал скоротилися на 0,6%.
Додатковим фактором тиску стала інфляція, яка, за опублікованими INSEE даними за жовтень, прискорилася до 3,4% у річному вираженні.
Ситуація на ринку державних облігацій також відображає посилення занепокоєння інвесторів.
Прибутковість десятирічних французьких облігацій наприкінці жовтня перевищувала 5,14%, досягнувши максимальних значень з 2002 року.
Зростання дохідності означає підвищення вартості залучення нових коштів державою та поступове збільшення витрат на рефінансування існуючого боргу.
Особливе значення має збільшення різниці між дохідністю французьких і німецьких державних облігацій, які традиційно використовуються як базовий орієнтир для оцінки боргових ризиків у єврозоні.
У жовтні цей розрив сягав 178 базисних пунктів проти приблизно 85 пунктів на початку вересня, що свідчить про помітне підвищення премії за ризик французьких державних зобов’язань.
Fitch також звертає увагу на політичні обмеження бюджетної політики.
Французький уряд не має стійкої парламентської більшості, а наближення президентських виборів 2027 року ускладнює узгодження скорочення витрат і податкових змін.
Додатковий тиск створюють масові протести, пов’язані з вартістю життя, фінансуванням державних послуг та соціально-економічними реформами.
За оцінкою агентства, політична фрагментація та напружена суспільна обстановка ускладнюють проведення послідовної багаторічної політики скорочення бюджетного дефіциту.
При цьому Fitch вважає, що бюджет на 2027 рік може бути ухвалений із використанням передбачених французькою Конституцією механізмів, навіть без стійкої більшості в Національних зборах.
Однак саме ухвалення бюджету не гарантує досягнення заявлених фінансових показників, якщо економічне зростання залишиться слабким, а видатки на обслуговування боргу продовжуватимуть збільшуватися.
Міністр економіки та фінансів Франції Ролан Лескюр в офіційній заяві від 30 жовтня повідомив, що уряд бере до відома рішення Fitch.
За його словами, воно підтверджує необхідність ухвалення до кінця року відповідального бюджету, спрямованого на скорочення дефіциту державних фінансів до 5% ВВП.
Міністр наголосив, що уряд має намір продовжувати бюджетну консолідацію та забезпечувати передбачувані умови для економічної діяльності.
Рішення Fitch стало черговим попередженням найбільших міжнародних рейтингових агентств щодо фінансового становища Франції.
23 жовтня Moody’s зберегло кредитний рейтинг країни на рівні Aa3 з негативним прогнозом. При цьому S&P Global Ratings оцінює Францію на рівні A+ зі стабільним прогнозом.
Таким чином, два з трьох найбільших міжнародних рейтингових агентств тепер мають негативний прогноз щодо французьких державних зобов’язань.
Fitch планує провести наступну оцінку рейтингу Франції не пізніше кінця лютого 2027 року.
Негативний прогноз не означає автоматичного зниження рейтингу, однак вказує на підвищений ризик такого рішення в майбутньому, якщо державні фінанси продовжуватимуть погіршуватися.
Водночас агентство наголошує, що чинний рейтинг A+ підтримується масштабами та диверсифікацією французької економіки, високим рівнем доходів населення, стійкістю державних інститутів, членством у єврозоні та відносно стабільним банківським сектором.
Для європейської економіки погіршення бюджетних перспектив Франції має значення насамперед через масштаби її державного боргу та роль французького фінансового ринку в єврозоні.
Подальше зростання вартості державних запозичень може збільшити витрати на обслуговування боргу, обмежити можливості бюджетного стимулювання та посилити тиск на державні фінанси.
Крім того, збереження високої прибутковості державних облігацій може позначатися на умовах кредитування французьких компаній та домогосподарств, оскільки вартість суверенних запозичень є одним із орієнтирів для фінансового ринку.
Fitch Ratings є одним із трьох найбільших міжнародних кредитних рейтингових агентств поряд із S&P Global Ratings та Moody’s. Агентство оцінює кредитоспроможність держав, корпорацій та фінансових організацій. Рейтинг A+ належить до інвестиційної категорії та свідчить про порівняно високу здатність позичальника виконувати фінансові зобов’язання.
Раніше відеоаналіз країн світу щодо зовнішніх боргів було підготовлено аналітичним центром Experts Club — https://youtube.com/shorts/fUTLp6l_fTY?si=A2hpjEt0CCViKKnh
БЮДЖЕТ, Державний борг, кредитний рейтинг, ФРАНЦІЯ, ЭКОНОМИКА
Дощі пройдуть на сході, у Київській та Черкаській областях у неділю, 1 листопада, температура вночі 2–8° тепла, вдень – 6–11°, на Закарпатті, півдні та сході країни до 15°, повідомив Укргідрометцентр.
«На північному сході, у Київській та Черкаській областях вночі дощі; на решті території без істотних опадів. У західних областях вночі та вранці місцями туман», – йдеться в повідомленні Укргідрометцентру в суботу.
Вітер переважно північно-західний, 5–10 м/с. Температура вночі 2–8° тепла, на сході та південному сході країни до 11°; вдень 6–11°, на Закарпатті, півдні та сході країни до 15°.
У Києві 1 листопада дощ, вітер північно-західний, 5–10 м/с, температура вночі 5–7° тепла, вдень 8–10°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, у Києві 1 листопада найвища температура вдень становила 23,2 у 1926 р., найнижча вночі –16,8 у 1920 р.
У понеділок, 2 листопада, без істотних опадів, лише на північному сході країни вночі невеликий дощ. У Карпатах, на сході та північному сході країни вночі та вранці місцями туман. Вітер північно-західний, у південній частині — північно-східний, 5–10 м/с. Температура вночі 2–8° тепла; вдень 6–11°, на південному сході країни до 15°.
У Києві в понеділок, 2 листопада, хмарно. Без істотних опадів. Вітер північно-західний, 5–10 м/с. Температура вночі 5–7° тепла, вдень 8–10°.
Уряд готує зміни до митного оформлення гуманітарної допомоги з метою запобігання зловживанням, а також посилює боротьбу зі схемами ухилення від оподаткування через штучне дроблення бізнесу, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
«Посилюємо роботу з детенізації економіки. Разом із правоохоронними органами, податковою та митною службами в рамках Міжвідомчої робочої групи визначили подальші заходи. Усі відповідальні органи отримали доручення», — написав він у Telegram-каналі в суботу.
За словами прем’єра, найближчим часом буде визначено оновлений перелік товарів, яких торкнуться зміни в митному оформленні гуманітарної допомоги. Це має унеможливити використання гуманітарних вантажів як прикриття для нелегального імпорту.
«Гуманітарна допомога має швидко надходити до тих, хто її потребує, а не ставати прикриттям для нелегального імпорту. Найближчим часом буде визначено оновлений обґрунтований перелік товарів, яких торкнуться зміни», — пояснив Корецький.
Крім того, податкова разом із митницею та Бюро економічної безпеки посилить роботу з платниками податків із високим рівнем ризику.
Зокрема, йдеться про схеми ухилення від сплати ПДВ через штучне дроблення бізнесу, коли великі торговельні мережі розподіляють обороти між десятками та сотнями ФОП. «Цю проблему має вирішити правоохоронна система», — заявив прем’єр-міністр.
Корецький наголосив, що метою цих заходів є забезпечення необхідних надходжень до бюджету та рівних умов для бізнесу, який працює легально.
детінізація, ПДВ, ПОДАТОК, УКРАЇНА, ФОП
Перша леді США Меланія Трамп пов’язала успішне проведення гуманітарної місії в Олешках Херсонської області з надією на міцний мир.
«Надія на міцний мир», – написала вона у соцмережі X, коментуючи події в Олешках.
«Олешки доводять: ми здатні підняти людство над війною. Разом ми можемо побудувати мирну планету – світ, сповнений перспектив для наших дітей», – зазначила Меланія Трамп.
До її допису додано допис уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця та відео з поверненням мешканців тимчасово окупованих Олешок на підконтрольну Україні територію.
