Як повідомляє Сербський Економіст, Україна та Сербія домовилися розвивати співпрацю у сфері здоров’я тварин та безпеки харчових продуктів, що може сприяти усуненню ветеринарних та санітарних бар’єрів у взаємній торгівлі аграрною продукцією.
Відповідний Меморандум про взаєморозуміння було підписано 8 серпня в Белграді під час офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Сербії.
Практичне значення угоди для бізнесу може полягати в подальшому узгодженні ветеринарних сертифікатів, санітарних вимог та процедур контролю, необхідних для поставок харчових продуктів, продукції тваринного та рослинного походження між двома країнами.
Сербія зацікавлена у збільшенні імпорту з України сої, соєвого шроту, насіння льону та іншої сільськогосподарської продукції. Сербські компанії, у свою чергу, розглядають можливості збільшення поставок на український ринок насіння, саджанців плодових культур, дитячого харчування та іншої продукції.
Підписання документа збіглося з активізацією переговорів між Україною та Сербією щодо створення зони вільної торгівлі.
У травні 2026 року сторони офіційно відновили переговори щодо відповідної угоди після тривалої перерви. Україна наразі залишається єдиною європейською країною, з якою Сербія не має режиму вільної торгівлі.
У 2025 році товарообіг двох країн становив близько $442 млн. Сербія експортувала в Україну товарів приблизно на $203 млн, Україна до Сербії — на $239 млн.
Уже в першому кварталі 2026 року взаємна торгівля сягнула $152,8 млн, причому сербський експорт до України значно прискорився.
Поєднання майбутньої угоди про вільну торгівлю та спрощення ветеринарних і санітарних процедур потенційно може помітно розширити номенклатуру товарів, якими торгують Україна та Сербія.
https://t.me/relocationrs/3412
Європейський Союз перерахував додаткові 30 млн євро до Фонду підтримки енергетики України, тим самим збільшивши свій загальний внесок до фонду до 279 млн євро, повідомив перший віце-прем’єр-міністр України — міністр енергетики Денис Шмигаль.
«Кошти, що надходять через цей фінансовий інструмент, допомагають нам відновлювати пошкоджену російськими атаками енергетичну інфраструктуру, закуповувати вкрай необхідне обладнання для наших енергетичних компаній та забезпечувати надійне енергопостачання, насамперед для критичної інфраструктури», – цитує Шмигаля пресслужба Міненерго у Telegram-каналі в суботу.
Рівень вакантності на ринку складської нерухомості Києва в першій половині 2026 року знизився на 1 процентний пункт і склав 2,5%, наявна пропозиція не здатна задовольнити попит на великі площі, повідомив директор департаменту ринків капіталу Expandia Ярослав Горбушко.
«Зараз попит на склади величезний. Їх продовжують зносити, уся пропозиція здана в оренду. Ці 2,5% вакантності, які ми бачимо за підсумками першого півріччя 2026 року, — це структурна вакантність. Тобто немає жодного великого блоку. Це залишки десь по 1 тис. кв. м. Якщо компанія виходить на ринок і хоче орендувати, скажімо, 10 тис. кв. м, то їх немає в наявності», – розповів Горбушко на аналітичній панелі «Аналітика ринку будівництва та нерухомості I півріччя 2026 року» Конфедерації будівельників України (КБУ).
За його словами, попит на складські приміщення в Києві продовжує зростати: обсяг валового поглинання на ринку збільшився на 46% у першій половині 2026 року й досяг 160 тис. кв. м. Основними рушіями попиту залишаються логістичні оператори та сегмент оптової й роздрібної торгівлі, проте додатковим рушієм попиту є вимушена релокація компаній із пошкоджених складів.
У січні–червні 2026 року на ринок надійшло 98 тис. кв. м нової пропозиції, що на 54% менше, ніж у минулому півріччі, і на 16% менше в річному обчисленні. Втім, девелоперський оптимізм на ринку складів зберігається: у 2026 році планується виведення на ринок ще близько 21 тис. кв. м нових спекулятивних площ.
«Показники орендної активності та введення в експлуатацію в останні роки є найвищими, навіть порівняно з довоєнними роками», — зазначив Горбушко.
Втім, втрати також суттєві. За даними Expandia, без урахування масштабної ворожої атаки на складську нерухомість на початку серпня, загальні втрати складської пропозиції України з початку повномасштабного вторгнення сягають близько 950 тис. кв. м. При цьому лише в Київській області втрати склали понад третину загальної пропозиції – 650 тис. кв. м.
За даними Expandia, попит на складську нерухомість, ймовірно, формуватиметься навколо рішень build-to-suit, розподільчих центрів, а також мультитемпературних складів.
Крім того, географія ринку поступово диверсифікується й охоплює західні та центральні регіони країни.
Expandia — найбільша компанія у сфері комерційної нерухомості в Україні. Заснована в січні 2008 року під брендом CBRE Ukraine як частина афілійованої мережі CBRE. З серпня 2025 року компанія працює під власним брендом Expandia і є єдиним офіційним представником CBRE в Україні та Молдові. Портфель об’єктів під управлінням налічує понад 1 млн кв. м у більш ніж 20 регіонах України та Молдови.
Як провести санкційну перевірку іноземної компанії, її власників і керівників та зменшити ризик блокування платежів і контрактів. Посилення міжнародних санкцій зробило перевірку контрагентів обов’язковою частиною роботи українських експортерів, імпортерів, банків, логістичних компаній і підприємств, що залучають іноземне фінансування.
Пошук назви партнера у відкритому санкційному переліку є лише початковим етапом. Компанія може безпосередньо не перебувати під обмеженнями, але бути пов’язаною із санкційним власником, директором, материнською структурою або іншою юридичною особою з тієї самої корпоративної групи.
Додаткову складність створюють різні варіанти написання назв і прізвищ, транслітерація, торговельні найменування, зміни юридичних адрес і використання посередників. Через це проста перевірка за точним збігом назви може не виявити важливий ризик.
Рішення D&B для комплаєнсу використовуються для перевірки юридичних осіб, бенефіціарних власників і пов’язаних осіб за санкційними списками, переліками політично значущих осіб, інформацією про юридично значущі події та негативними публікаціями у медіа.
«Санкційна перевірка не повинна зводитися до введення назви компанії в пошуковому рядку. Необхідно встановити її власників, керівників, материнські та дочірні структури. В умовах посилення міжнародних обмежень помилка може призвести до блокування платежу, розірвання контракту або репутаційних втрат», – зазначив директор із розвитку та маркетингу «Інтерфакс-Україна», керівник бізнес-підрозділу D&B-«Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін.
Перед укладенням договору українській компанії варто ідентифікувати юридичну особу, перевірити її реєстраційні дані, встановити структуру власності та зіставити отримані відомості із санкційними й іншими ризиковими списками.
Окремої уваги потребують банки, перевізники, страхові компанії та інші учасники майбутньої операції. Навіть коли продавець і покупець не мають санкційного статусу, платіж або поставка можуть бути зупинені через залучення ризикового посередника, судна, фінансової установи чи пов’язаної компанії.
За результатами перевірки бізнес може відмовитися від угоди, запросити додаткові документи, змінити маршрут платежу, внести до договору санкційні застереження або передбачити право на припинення співпраці у разі зміни статусу партнера.
Санкційний комплаєнс не завершується після підписання договору. Статус компанії або її власника може змінитися вже під час виконання довгострокового контракту. Саме тому для ключових партнерів доцільно застосовувати регулярний моніторинг.
Dun & Bradstreet працює у сфері бізнес-інформації з 1841 року. Компанія надає рішення для перевірки третіх сторін, аналізу корпоративних зв’язків, встановлення бенефіціарної власності, санкційного скринінгу, управління кредитними ризиками та контролю ланцюгів постачання.
В Україні продукти й дані Dun & Bradstreet представляє інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Його спеціалізований підрозділ допомагає українським компаніям перевіряти іноземних контрагентів і працювати з міжнародною бізнес-інформацією. «Інтерфакс-Україна» є незалежним українським інформаційним агентством, яке працює з 1992 року, а його штаб-квартира розташована у Києві.
Звернутися з питання можна через спеціалізований ресурс D&B — dnb.ua електронною поштою – Urakin@interfax.kyiv.ua або за телефоном +38 (044) 270-65-74.
Промислово-технічна компанія у вигляді ТОВ “Агромат”, яка наприкінці липня розпочала розміщення публічного випуску трирічних облігацій серії “J” на 100 млн грн, 5 серпня почала розміщення подібного випуску серії “K” ще на 100 млн грн.
Як повідомила компанія в системі Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відсоткова ставка за облігаціями, які мають тримісячні купони, на перші півроку становить 16% річних, а на кожні наступні півроку до липня-2029 – 3-міс. UIRD (український індекс ставок за депозитами фізосіб) +4,9 відсоткового пункту.
Облігації номінальною вартістю 1 тис. грн розміщуватимуться за номіналом через біржу ПФТС, інвестиційною фірмою виступає державний Укргазбанк. Публічна пропозиція облігацій здійснюється лише серед кваліфікованих інвесторів, строк дії – з 5 серпня по 4 жовтня 2026 року.
Номінальна відсоткова ставка попереднього випуску серії “J”, зареєстрованого НКЦПФР 17 липня поточного року, встановлена в перші півроку обігу на рівні 16% річних. Строк дії публічної пропозиції – з 29 липня по 21 вересня 2026 року.
Зазначається, що в обігу перебувають корпоративні облігації “Агромат” серій “Н”, “І”, “J” загальною номінальною вартістю по 100 млн грн кожна.
Компанія “Агромат” займається виробництвом і продажем керамічної плитки та сантехніки, зареєстрована 1993 року. Здійснює свою діяльність у 33 торгових точках у 21 місті України та на agromat.ua. За даними аналітичної системи YouControl, співвласниками компанії з частками по 28,65% є гендиректор Сергій Войтенко, Оксана Рева та Анатолій Тадай, ще 10,05% належить Ользі Башоті і 4% Надії Рушелюк.
За даними на її сайті, за результатами 2025 року ПТК ТОВ “Агромат” збільшив чистий дохід на 5,2% порівняно з попереднім роком – до 3,59 млрд грн, чистий прибуток – на 91,4%, до 148 млн грн. У першому півріччі 2026 року чистий дохід виріс на 20,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,9 млрд грн, чистий збиток становив 177,5 млн грн проти 87,1 млн грн чистого прибутку рік тому.
Станом на 30 червня 2026 року кредиторами групи “Агромат” виступають Райффайзен банк – 199 млн грн під 14,9%, Південний – на 30 млн грн під 16,5%, OTP – на 90 млн грн під 16,5%, Креді Агріколь – на 78 млн грн під 14,25%, Кредобанк – на 75,1 млн грн під 15,5%, а також ПроКредит на загальну сумму 185,8 млн грн за ставками від 3,76% до 15,5%.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, який входить до групи “Метінвест”, у січні-липні цього року знизило виробництво доменного коксу на 2,97% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 497,75 тис. тонн.
За даними компанії, у липні було вироблено 63,4 тис. тонн коксу, попереднього місяця – 74,9 тис. тонн, у липні-2025 – 78,9 тис. тонн.
“Серед основних чинників, які вплинули на зниження об’ємів виробництва у липні 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року, – зниження обсягу поставок вугільного концентрату через блокування роботи українських чорноморських портів, спричиненого постійними атаками країни-агресора на міжнародні торговельні судна, зокрема з сировиною для української металургійної галузі”, – пояснюється у пресрелізі.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2025 році наростив випуск продукції на 2,7% порівняно з 2024 роком – до 898,3 тис. тонн, тоді як у 2024-му – на 2,1%, до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн у 2023 році.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
