Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Морози можуть зашкодити ранньоквітучим плодовим деревам — Укргідрометцентр

Укргідрометцентр попередив про морози на поверхні ґрунту 20–22 квітня в ряді областей України, а також про заморозки.

20 квітня в північних, східних і більшості центральних, 21 квітня в більшості західних, центральних і Харківській областях, 22 квітня в Україні, крім південного сходу, на поверхні ґрунту заморозки 0-3° (І рівень небезпеки, жовтий).
«20 квітня на північному сході країни, 21-22 квітня в північних областях, 22 квітня і в західних та більшості центральних областей у повітрі заморозки 0-3° (II рівень небезпеки, помаранчевий)», – йдеться в повідомленні.
Заморозки завдаватимуть шкоди ранньоквітучим плодовим деревам, додали в Укргідрометцентрі.

 

Національна оперета покаже «Кармен-сюїту», «Марусю Чурай» і «Звуки музики»

Національна оперета України у другій половині квітня продовжить покази репертуарних вистав на головній сцені, повідомляє пресслужба театру.

“Емоції любові здатні наповнювати життя яскравими барвами навіть у найважчі часи. Адже любов – це найбільша рушійна сила: вона змінює світ, надихає та відкриває нові можливості”, — зазначив головний балетмейстер і постановник Вадим Прокопенко в коментарі агенству.

24 квітня на головній сцені відбудеться показ балету “Кармен-сюїта” на музику Жорж Бізе. Постановка залишається актуальною завдяки універсальним темам кохання, свободи та вибору, а образ Кармен осмислюється як символ жіночої сили та незалежності.

26 квітня глядачам представлять виставу “Маруся Чурай” за історичним романом у віршах Ліна Костенко. Це емоційна історія про кохання, втрати та внутрішню боротьбу, що водночас звучить як алегорія долі українського народу і зберігає актуальність у сучасному контексті.

Завершить афішу 29 квітня мюзикл “Звуки музики” композиторів Річард Роджерс та Оскар Хаммерстайн II, створений за мемуарами Марії фон Трапп. Постановка розповідає історію родини, яка, рятуючись від нацистського переслідування, змушена залишити батьківщину.

“Тема вибору та зради знову набуває особливої актуальності. Проєкт “Звуки музики” сьогодні потрібен Україні, адже він показує силу принципів – здатність не зраджувати, не ставати колаборантом і не здаватися”, — зазначив режисер-постановник, народний артист України Богдан Струтинський.

Українці зберігають помірно позитивне ставлення до ОАЕ, яке майже не змінюється

Результати опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструють, що ставлення українців до Об’єднаних Арабських Еміратів залишається стабільним і характеризується поєднанням помірного позитиву та значної частки нейтральних оцінок. Загалом 38,7% респондентів оцінюють своє ставлення як позитивне, що практично відповідає показнику серпня 2025 року (38,3%). Водночас негативне ставлення дещо знизилося — з 6,3% до 6,1%.

Структура відповідей вказує на домінування нейтрального сприйняття: 52,4% опитаних не мають чітко сформованої оцінки щодо ОАЕ. Позитивна частина формується за рахунок 10,7% тих, хто обрав варіант «повністю позитивне», та 28,0% — «здебільшого позитивне». Така конфігурація свідчить про наявність загалом сприятливого фону, однак без високого рівня емоційної залученості.

Негативні оцінки залишаються відносно низькими: 4,2% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», а 1,9% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися, становить 2,8%. Це підтверджує, що ОАЕ не викликають суттєвого негативного сприйняття в українському суспільстві, проте й не формують чітко вираженого позитивного іміджу.

Динаміка між серпнем 2025 року та березнем 2026 року є мінімальною. Незначне зростання позитивних оцінок супроводжується таким же незначним зниженням негативних, що свідчить про стабілізацію ставлення. Водночас ключовою характеристикою залишається висока частка нейтральних відповідей, яка перевищує половину всіх респондентів.

У ширшому контексті це означає, що ОАЕ сприймаються українцями скоріше як економічно цікава, але не достатньо близька чи зрозуміла країна. Відсутність різких коливань у показниках підтверджує, що сформований імідж є стабільним, але не глибоко інтегрованим у суспільну свідомість.

«У випадку таких країн, як Об’єднані Арабські Емірати, ми бачимо типовий приклад переважно нейтрального сприйняття. Це означає, що рівень знань і досвіду взаємодії українців із цією країною залишається обмеженим, навіть попри економічні контакти. Водночас це створює потенціал для зростання позитивного іміджу за умови активнішої присутності в інформаційному та економічному просторі України», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.

Таким чином, результати дослідження свідчать, що ставлення українців до ОАЕ є стабільним і помірно позитивним, однак ключовою особливістю залишається домінування нейтральності. Це відкриває можливості для подальшого формування іміджу країни через економічну співпрацю, інвестиції та публічну дипломатію.

Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Об’єднані Арабські Емірати посідають 38-ме місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $456,7 млн. При цьому Україна має позитивне сальдо в торгівлі з ОАЕ на рівні $214,1 млн, оскільки експорт українських товарів перевищує імпорт.

Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.

 

, , , , , , ,

Попри невелике падіння, симпатії українців до Норвегії залишаються серед найвищих

Результати дослідження громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать, що Норвегія продовжує входити до групи країн із найвищим рівнем позитивного сприйняття серед українців. Загалом 72,7% респондентів оцінюють своє ставлення до цієї країни як позитивне, хоча у порівнянні з серпнем 2025 року цей показник дещо знизився з 77,7%. Водночас негативні оцінки залишаються мінімальними — 1,9% проти 1,3% раніше.

Структура відповідей демонструє стабільно високий рівень позитиву. Частка тих, хто повністю позитивно ставиться до Норвегії, становить 37,1%, а ще 35,7% обрали варіант «здебільшого позитивне». Таким чином, домінування позитивного сприйняття є беззаперечним. Водночас 24,2% респондентів займають нейтральну позицію, що свідчить про певний рівень дистанції у сприйнятті країни, попри загалом сприятливий імідж.

Негативні оцінки залишаються маргінальними: 1,4% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», ще 0,5% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 1,2%. Така структура відповідей підтверджує, що Норвегія практично не викликає відторгнення у суспільній свідомості українців.

Зниження позитивного показника на кілька процентних пунктів супроводжується не стільки зростанням негативу, скільки збільшенням нейтральних оцінок. Це означає, що зміни мають скоріше характер перерозподілу відповідей, ніж принципового перегляду ставлення. Українці продовжують сприймати Норвегію як стабільного та дружнього партнера, хоча інтенсивність цього сприйняття дещо зменшилася.

У ширшому контексті дослідження Норвегія входить до групи країн Північної та Західної Європи, які демонструють найвищі показники позитивного ставлення. Це відображає загальну тенденцію орієнтації українського суспільства на держави з високим рівнем розвитку, стабільною політичною системою та послідовною підтримкою України.

«Українці досить чітко диференціюють країни за рівнем довіри та реальної підтримки. У випадку Норвегії ми бачимо стабільно високий рівень позитивного ставлення, який формується не ситуативно, а на основі довгострокового сприйняття цієї країни як надійного партнера. Навіть невелике зниження показників не змінює загальної картини — вона залишається однією з найбільш позитивних серед усіх досліджуваних країн», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.

Таким чином, результати опитування підтверджують, що Норвегія зберігає стійкі позиції у позитивному сприйнятті українців. Незначна динаміка зниження не має системного характеру і не супроводжується зростанням негативу. Це свідчить про сформований і стабільний імідж країни, який не залежить від короткострокових факторів і залишається одним із найсильніших у європейському напрямку.

Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Норвегія посідає 37-ме місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $502,5 млн. Водночас імпорт норвезьких товарів суттєво перевищує експорт української продукції, через що сальдо двосторонньої торгівлі є від’ємним і становить $430,7 млн.

Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.

 

, , , , , , ,

Українці дедалі нейтральніше ставляться до Азербайджану

Ставлення українців до Азербайджану за результатами опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструє помітне зниження позитивного фону та зростання частки нейтральних оцінок. Загалом 44,3% респондентів висловили позитивне ставлення до цієї країни, тоді як у серпні 2025 року цей показник становив 56,7%. Водночас частка негативних оцінок зросла незначно — з 5,7% до 6,5%, що свідчить не про різке погіршення сприйняття, а радше про перерозподіл відповідей у бік нейтральності.

Структура відповідей підтверджує цю тенденцію. Частка тих, хто повністю позитивно ставиться до Азербайджану, становить 14,2%, а ще 30,1% обрали варіант «здебільшого позитивне». Водночас найбільшою категорією стала нейтральна позиція — 47,1% опитаних. Це означає, що для значної частини українців Азербайджан не є країною з чітко сформованим емоційним або політичним образом.

Негативні оцінки залишаються відносно низькими, хоча й демонструють певне зростання. Частка «здебільшого негативного» ставлення становить 4,9%, а «повністю негативного» — 1,6%. Частка тих, хто не визначився з відповіддю, складає 2,1%, що свідчить про достатній рівень обізнаності респондентів щодо цієї країни, але водночас — про відсутність чітких орієнтирів для оцінки.

Динаміка змін за останні пів року вказує на зниження рівня емоційної визначеності у ставленні до Азербайджану. Падіння позитивних оцінок на понад 12 процентних пунктів супроводжується різким зростанням нейтральної позиції. Це може свідчити про ослаблення інформаційної присутності країни в українському медіапросторі або про зниження актуальності двосторонніх тем у суспільному дискурсі.

У порівнянні з країнами Європейського Союзу чи стратегічними партнерами України, Азербайджан сприймається значно менш однозначно. Висока частка нейтральних оцінок означає, що громадська думка щодо цієї країни є менш стабільною і більш чутливою до зовнішніх факторів — інформаційних, політичних або економічних.

«Якщо подивитися на ці результати, ми бачимо, що ставлення до Азербайджану не є негативним, але воно стає менш визначеним. Зменшення позитивних оцінок відбувається не через зростання критики, а через перехід частини респондентів у нейтральну зону. Це означає, що подальше формування іміджу країни значною мірою залежатиме від її активності в українському інформаційному та економічному просторі», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.

Таким чином, результати дослідження свідчать про поступове ослаблення позитивного іміджу Азербайджану в Україні, яке не супроводжується різким зростанням негативу, але проявляється у збільшенні частки нейтральних оцінок. Це створює як виклики, так і можливості: з одного боку, країна втрачає частину позитивного сприйняття, а з іншого — зберігає потенціал для його відновлення за рахунок активнішої взаємодії з українським суспільством.

Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Азербайджан посідає 36-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною станом на 31 грудня 2025 року, із показником $511,2 млн. При цьому імпорт з Азербайджану дещо перевищує український експорт, що формує помірне від’ємне сальдо на рівні $44,7 млн.

Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.

 

, , , , , , ,

Українці й надалі ставляться до Латвії переважно позитивно

Ставлення українців до Латвії у березні 2026 року характеризується високим рівнем позитивного сприйняття та низькою часткою негативних оцінок. За результатами опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, загалом 71,6% респондентів висловили позитивне ставлення до цієї країни, що лише незначно менше, ніж у серпні 2025 року (72,7%). Водночас частка негативних оцінок скоротилася більш ніж удвічі — з 5,3% до 2,6%, що свідчить про подальше зміцнення загального позитивного фону сприйняття.

Структура відповідей демонструє чітке домінування позитивних оцінок. Частка тих, хто повністю позитивно ставиться до Латвії, становить 42,4%, тоді як ще 29,1% обрали варіант «здебільшого позитивне». Таким чином, саме категорія безумовно позитивного сприйняття формує основу іміджу країни в українському суспільстві. Нейтральне ставлення зафіксовано у 24,5% опитаних, що є відносно невисоким показником для міжнародних досліджень такого типу.

Негативні оцінки залишаються маргінальними. Лише 1,6% респондентів висловили здебільшого негативне ставлення, а ще 0,9% — повністю негативне. Водночас частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 1,4%, що також підтверджує сформованість і стабільність громадської думки щодо Латвії.

Динаміка змін за останні пів року свідчить про цікаву тенденцію. Незначне зниження частки позитивних відповідей супроводжується ще більш суттєвим зменшенням негативних оцінок. Це означає, що частина респондентів, які раніше займали критичну позицію, перейшла або в нейтральну, або в позитивну зону, що загалом покращує баланс сприйняття країни.

У порівнянні з іншими державами Європейського Союзу Латвія залишається в групі країн із найвищим рівнем довіри та симпатії з боку українців. Такий результат можна пояснити поєднанням політичної підтримки України, активної позиції в міжнародних організаціях та чіткої комунікації на рівні державної політики.

Водночас відносно значна частка нейтральних відповідей (24,5%) свідчить про те, що потенціал для подальшого зміцнення іміджу залишається. Для частини українців Латвія поки що не є країною з достатньо глибокою інформаційною або економічною присутністю, що відкриває можливості для посилення контактів у сфері бізнесу, культури та гуманітарної співпраці.

«Українці загалом дуже добре розрізняють країни, які демонструють послідовну підтримку України. При цьому рівень позитивного ставлення формується не лише політичними заявами, а й конкретними діями, які люди можуть відчути. Саме тому навіть невеликі країни можуть мати дуже сильний позитивний імідж», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.

Таким чином, результати дослідження підтверджують, що Латвія закріпилася в українському суспільному сприйнятті як надійний і дружній партнер. Високий рівень позитивного ставлення при мінімальному негативі створює сприятливі умови для подальшого розвитку двосторонніх відносин, зокрема у сферах економіки, безпеки та гуманітарної співпраці.

Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Латвія посідає 35-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $522,7 млн. При цьому Україна має позитивне сальдо двосторонньої торгівлі, оскільки експорт українських товарів перевищує імпорт із Латвії.

Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.

 

, , , , , , ,