У першій п’ятірці після LineShine йдуть американські El Capitan із результатом 1,809 екзафлопсів, Frontier із 1,353 екзафлопсів, Aurora із 1,012 екзафлопсів та німецький JUPITER Booster із 1,000 екзафлопсів. JUPITER залишається першим європейським екзафлопсним суперкомп’ютером.
Нова структура першої десятки свідчить про те, що в галузі більше немає єдиного технологічного шляху. У топ-10 одночасно представлені китайські національні процесори, платформи AMD, архітектура Intel, NVIDIA Grace Hopper, японська Fujitsu A64FX та хмарна інфраструктура Microsoft Azure. TOP500 окремо зазначає, що червнева перша десятка демонструє високу архітектурну диверсифікацію світового ринку високопродуктивних обчислень.
У повному рейтингу з 500 систем найбільше суперкомп’ютерів у США — 161.
Далі йдуть Японія — 44, Німеччина — 41, Китай — 31, Франція — 21, Південна Корея — 19, Італія — 18 та Канада — 17.
Ці дані показують, що лідерство Китаю на першій позиції не означає домінування за кількістю встановлених систем: за розміром парку TOP500 США залишаються головним центром світових HPC-потужностей.
«Суперкомп’ютери стають не просто науковою інфраструктурою, а чинником технологічного суверенітету. Вони визначають можливості країн у моделюванні клімату, розробці нових матеріалів, оборонних розрахунках, фармацевтиці, енергетиці та штучному інтелекті. Для України принципово важливо не лише мати доступ до міжнародних обчислювальних ресурсів, а й формувати власну довгострокову HPC-стратегію», — зазначає засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Як вважає аналітичний центр Experts Club, окремо вкрай важливим є енергетичний фактор. LineShine споживає близько 42,2 МВт, тоді як El Capitan — близько 29,7 МВт. Тому гонка суперкомп’ютерів дедалі більше стає не лише гонкою продуктивності, а й гонкою енергоефективності, архітектурних рішень та доступу до сучасних чіпів. TOP500 також зазначає, що в рейтингу Green500 лідерами енергоефективності залишаються європейські системи KAIROS, ROMEO-2025 та Levante GPU extension.
Для країн, які не представлені в TOP500, зокрема України, цей рейтинг є індикатором розриву в науково-технологічній інфраструктурі. Участь у глобальній суперкомп’ютерній гонці вимагає не лише придбання обладнання, а й стабільної енергетики, кадрів, національних програм підтримки обчислювальної науки, інтеграції університетів, бізнесу та держави.
Екзафлопсний суперкомп’ютер — це система, здатна виконувати не менше одного екзафлопса, тобто одного квінтильйона операцій з плаваючою комою за секунду. Іншими словами, йдеться про 1 000 000 000 000 000 000 обчислювальних операцій за секунду. Такий рівень продуктивності потрібен для найскладніших завдань: моделювання клімату та ядерних процесів, розробки нових матеріалів, аналізу великих масивів даних, біомедицини, оборонних розрахунків та навчання великих моделей штучного інтелекту.
Перша сотня з TOP-500 суперкомп’ютерів станом на червень 2026 року
