У понеділок, 17 серпня, в Україні без опадів, лише в більшості західних і північних областей вдень місцями короткочасні дощі, грози, повідомляє Укргідрометцентр. Вітер південно-західний, 5–10 м/с. Температура вночі 15-20°, вдень 26-31°.
У Києві без опадів, вітер південно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі 18-20°, вдень близько 30°.
Як повідомляє Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського, найвища температура вдень 17 серпня в Києві була зафіксована у 2010 році й становила 35,7° тепла, найнижча вночі – 6,4° вище нуля у 1885 році.
У вівторок, 18 серпня, у західних, вдень — також у більшості північних, Вінницькій та Одеській областях — очікуються помірні, вночі в Закарпатській, місцями у Волинській, Львівській та Чернівецькій областях — значні дощі та грози.
Вдень у окремих районах — град та шквали 15–20 м/с.
На решті території без опадів.
Вітер південний, вдень у західних областях північно-західний, 7–12 м/с.
Температура вночі 15–20°, вдень 28–33°. На заході країни вночі 11–16°, вдень 19–24°.
У Києві вночі без опадів, вдень короткочасні дощі, грози. Вітер південний, 7–12 м/с. Температура вночі 18–20°, вдень близько 30°.
гроза, Дощ, КИЇВ, ПОГОДА, температура
Аналітичний центр Experts Club проаналізував свіжий рейтинг топових університетів світу Academic Ranking of World Universities 2026 (ARWU), відомий як Шанхайський рейтинг. Материковий Китай став найбільшою університетською системою за кількістю вишів, представлених в ARWU, відомому як Шанхайський рейтинг. До топ-1000 увійшли 234 університети з материкового Китаю проти 187 університетів зі США.
При цьому США, як і раніше, значно сильніше представлені безпосередньо на вершині рейтингу.
Материковий Китай, Гонконг, Макао і Тайвань тут враховуються окремо, відповідно до територіального поділу ShanghaiRanking.
Структура рейтингу показує подальше посилення Азії. Крім материкового Китаю, серед найбільших за представництвом систем перебувають Південна Корея з 29 вишами та Японія з 26. Окремо представлені Тайвань із 12 університетами, Гонконг із вісьмома та Макао з двома.
ARWU оцінює понад 2,5 тис. університетів світу, однак публікує лише першу тисячу. На відміну від низки інших глобальних рейтингів, він орієнтований переважно на наукову та дослідницьку результативність, а не на відгуки студентів, репутацію серед роботодавців або якість студентського життя.
Підсумковий показник складається із шести критеріїв: випускники — лауреати Нобелівської премії та медалі Філдса дають 10% оцінки; такі лауреати серед співробітників — 20%; найбільш цитовані дослідники Clarivate — 20%; публікації в Nature і Science — 20%; статті, індексовані в Science Citation Index Expanded і Social Sciences Citation Index, — ще 20%; наукова результативність у розрахунку на чисельність академічного персоналу — 10%.
Для ARWU 2026 використовувався список Highly Cited Researchers, випущений у грудні 2025 року, публікації в Nature і Science за 2021–2025 роки, а також статті, індексовані у Web of Science у 2025 році.
Тому Шанхайський рейтинг коректніше розглядати насамперед як показник дослідницької потужності університетів і національних наукових систем, а не як пряму оцінку якості освіти або умов навчання для студента.
Жоден український університет не увійшов до тисячі найкращих вишів світу за цим рейтингом.
Українські школярі завоювали одну золоту та дві срібні медалі на 38-й Міжнародній олімпіаді з інформатики International Olympiad in Informatics (IOI 2026), яка відбулася 9–16 серпня в Ташкенті, Узбекистан.
Загалом у змаганні взяли участь 375 школярів із 97 країн світу. Учасники розв’язували складні задачі з алгоритмічного програмування протягом двох змагальних днів.
Найкращий результат серед представників України показав Владислав Халін. Він набрав 398,32 бала, посів 16-те місце в загальному індивідуальному рейтингу та отримав золоту медаль.
Ілля Шевченко з результатом 336,44 бала посів 58-ме місце та отримав срібну медаль. Ще одне срібло Україні принесла Дар’я Перекопська, яка набрала 333,01 бала та посіла 62-ге місце.
Четверта представниця української команди Дар’я Лобас посіла 198-ме місце з результатом 219,04 бала.
Перше місце в індивідуальному рейтингу IOI 2026 посів представник Китаю Цівень Сюй (Qiwen Xu), який набрав 498,27 бала з 600 можливих.
Міжнародна олімпіада з інформатики (International Olympiad in Informatics) є однією з найпрестижніших міжнародних предметних олімпіад для школярів. Змагання проводяться щорічно й орієнтовані на перевірку навичок алгоритмічного мислення, програмування та розв’язання складних обчислювальних задач. На відміну від командних спортивних турнірів, офіційні результати IOI формуються насамперед в індивідуальному заліку.
За даними офіційної статистики IOI, за всю історію участі українські школярі завоювали 110 медалей, у тому числі 14 золотих, 44 срібних та 52 бронзових.
Офіційні результати IOI 2026 опубліковано статистичною системою International Olympiad in Informatics.
Група компаній IDS Ukraine (ТМ «Моршинська», «Миргородська», «Аляска») назвала нелогічним проведення Національним агентством з розшуку та управління активами (АРМА) комплексної перевірки її фінансово-майнового стану під час конкурсного відбору нового керуючого корпоративними правами.
Напередодні АРМА оголосило про початок перевірки фінансово-майнового стану восьми юридичних осіб групи IDS Ukraine (зокрема ПрАТ «Миргородський завод мінеральних вод», ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», ТОВ «ІДС Аква Сервіс») перед передачею активу новому керуючому. Агентство надіслало запити до Національного банку України (НБУ), Державної податкової служби (ДПС) та банків щодо деталізації руху коштів з грудня 2022 року, аналізу наявності заявлених компанією понад 1 млрд грн на рахунках та перевірки відсутності впливу екс-власників, які перебувають під санкціями.
«Проведення такої перевірки безпосередньо пов’язане з підготовкою до повторного конкурсу. Її мета — не допустити ситуації, за якої новий керуючий отримує актив без повної інформації про стан рахунків, рух коштів та інші суттєві обставини, що впливають на його економічну вартість», — пояснюють в АРМА.
У групі компаній зазначили, що повторний конкурс було оголошено заздалегідь, а потенційні учасники спираються на вже оприлюднені показники, тому ініційовані агентством заходи не принесуть практичної користі для конкурсу.
«Повторний конкурс було оголошено ще 10 липня 2026 року, а кінцевий термін подання конкурсних пропозицій закінчується 22 серпня. Оголошувати перевірку за кілька днів до завершення прийому документів нелогічно, оскільки її результати стануть відомі вже після завершення прийому заявок і жодним чином не допоможуть учасникам конкурсу», — йдеться у заяві у відповідь на оприлюднену позицію АРМА.
У IDS Ukraine наголосили, що станом на 14 серпня жодна з компаній групи не отримувала від АРМА офіційних запитів, а перевірка господарських операцій належить до компетенції інших держорганів, які регулярно здійснюють відповідні заходи. Також у компанії нагадали, що під арештом перебувають виключно корпоративні права групи, а не її майно чи банківські рахунки.
Щодо заяви агентства про можливе збереження впливу колишніх бенефіціарів у компанії зазначили, що всі акціонери, зокрема особи, щодо яких застосовано санкції та які мають російське громадянство, повністю усунені від управління та не мають доступу до доходів або виплати дивідендів з 2022 року, що підтверджено ДНС.
«Підкреслюємо, що з 2022 року жоден з акціонерів компанії не отримував дивідендів. Це офіційно зафіксовано у звітності та підтверджено листами Державної податкової служби України. Більше того, цього року головне управління ДНС у Львівській обл. на підставі судового рішення стягнуло з ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» (входить до групи IDS Ukraine) 240 млн грн чистого прибутку за 2022–2023 роки», – додали в IDS.
За даними групи, понад 50% акцій належать міжнародним інвесторам: родині Патаркацишвілі (34,83%), уряду Грузії (7,73%) та міноритарним акціонерам (7,45%). При цьому вартість чистих активів компанії зросла з 2,097 млрд грн на дату арешту в червні 2022 року до 3,928 млрд грн на кінець 2025 року, а загальну вартість групи в рамках справи у ВАКС оцінили в понад 8 млрд грн.
Як повідомлялося, восени 2022 року АРМА за рішенням суду отримало в управління корпоративні права, промислові зразки та торговельні марки підприємств групи IDS Ukraine. У квітні 2023 року керуючим активами «Моршинської» обрали «Карпатські мінеральні води», однак передача активу в управління так і не відбулася. У березні 2025 року АРМА повідомило про розірвання договору як такого, що не було реалізовано.
У листопаді 2025 року АРМА оголосило конкурс на пошук компанії, яка забезпечить тимчасове управління активами IDS Ukraine — виробничими потужностями, логістикою та безперебійною роботою підприємств.
Умови конкурсу АРМА розкритикували низка підприємств, готових взяти участь у конкурсі на управління активами IDS Ukraine. ТОВ «Геологічна інвестиційна група», ТОВ «Верхньодніпровський олійно-екстракційний завод» та ФОП «Білас Всеволод Омелянович» направили скаргу до Антимонопольного комітету (АМКУ) і попросили усунути дискримінаційні вимоги в тендерній документації, які штучно обмежують конкуренцію та фактично відсікають більшість українських компаній від участі в управлінні активами групи компаній.
Серед таких вимог АРМА потенційні учасники називали вимогу щодо наявності в штаті щонайменше 15 вузькопрофільних фахівців (інженерів, енергетиків), дані про вищу освіту яких мають бути в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЕДЕБО). Однак база містить повні дані про дипломи лише після 2000 року. Також учасник конкурсу повинен мати основний вид діяльності «виробництво безалкогольних напоїв», а це унеможливлює участь професійних керуючих компаній та консорціумів, що спеціалізуються на управлінні активами.
Окремо зазначалося допущення до конкурсу прямих конкурентів IDS Ukraine, що заборонено новим законом «Про АРМА» (набув чинності після 30 січня 2026 року).
Антимонопольний комітет України (АМКУ) прийняв скаргу потенційних учасників конкурсу.
У вересні 2024 року Мін’юст подав позов до ВАКС щодо стягнення до бюджету держави активів IDS Ukraine та інших активів російських олігархів Михайла Фрідмана, Петра Авена, Андрія Косогова та компанії Rissa Investments Limited. Зокрема, йдеться про 100% акцій ПрАТ «Миргородський завод мінеральних вод», ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (ІДС), а також 100% часток у ТОВ «ІДС Аква Сервіс», ТОВ «Мощность», ПП «ІВА» та ДП «НОВА.КОМ», якими опосередковано володіє Rissa Investments Limited.
У жовтні 2024 року компанія IDS Ukraine закликала Мін’юст заборонити АРМА здійснювати дії щодо передачі частини активів керуючій компанії та провести націоналізацію за вигідним для держави сценарієм.
ВАКС 25 грудня 2025 року задовольнив позов потенційних учасників конкурсу з обрання керуючого активами IDS Ukraine та зобов’язав Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочати досудове розслідування щодо перевищення службових повноважень керівництвом АРМА під час відбору керуючого групою компаній IDS Ukraine. Згідно з рішенням ВАКС у справі № 911/13129/25, скаргу адвоката АТ «ЮФ «Астерс» в інтересах компанії New World Value Fund Limited щодо бездіяльності уповноважених осіб НАБУ, зокрема стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вирішено задовольнити.
У травні 2026 року АРМА знову оголосило конкурс на призначення керуючого активами IDS Ukraine з номінальною вартістю корпоративних прав понад 53 млн грн, однак отримало лише одну заявку.
У липні 2026 року АРМА повідомило про початок повторного конкурсу. До предмета закупівлі увійшли корпоративні права одразу кількох підприємств групи. Зокрема, на конкурс виставлено 2 045 145 акцій ПрАТ «Миргородський завод мінеральних вод» (загальною номінальною вартістю 21,47 млн грн), 100 % частки статутного капіталу ТОВ «Мощность» від ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» (16,18 млн грн), а також частки в ТОВ «ІДС Аква сервіс» (990 тис. грн),
ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (4,5 млн грн), кіпрської International distribution systems limited (8,8 млн грн), ПП «ІВА» та ДП «Нова.ком» (1,5 млн грн).
В.о. голови АРМА повідомила в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна», що збір конкурсних пропозицій на майданчику Prozorro триває до 22 серпня, а електронна система може призначити дату проведення конкурсу з відбору керуючого арештованими корпоративними правами групи IDS Ukraine на початок вересня 2026 року.
Жоден український університет не увійшов до тисячі найкращих вишів світу за версією Academic Ranking of World Universities 2026 (ARWU), опублікованого ShanghaiRanking. Таким чином, Україна другий рік поспіль залишилася без представництва в основному Шанхайському рейтингу.
В офіційному переліку країн і територій, що мають хоча б один університет серед опублікованих 1000 найкращих вишів 2026 року, Україна відсутня. При цьому, за даними інформаційно-аналітичного центру Experts Club у списку присутні Польща, Чехія, Угорщина, Литва, Естонія, Болгарія, Сербія, Хорватія та Словенія.
Така сама ситуація спостерігалася у 2025 році — України також не було серед країн, представлених у топ-1000 ARWU.
Востаннє український університет був представлений у основному Шанхайському рейтингу у 2024 році. Тоді Київський національний університет імені Тараса Шевченка увійшов до групи 901–1000. Офіційна картка університету на сайті ShanghaiRanking досі фіксує саме цей результат як його останнє потрапляння до ARWU.
Шанхайський рейтинг не вимірює безпосередньо якість викладання, комфорт студентів чи затребуваність випускників. Він дуже сильно орієнтований саме на масштаб і міжнародну помітність наукових досліджень.
Зокрема, під час складання ARWU 2026 враховувалися найбільш цитовані дослідники зі списку Clarivate, опублікованого в грудні 2025 року. Для показника публікацій у Nature та Science аналізувалися роботи за 2021–2025 роки, а під час підрахунку загального наукового випуску використовувалися публікації, індексовані в Web of Science у 2025 році.
Це означає, що на відміну від попередніх випусків рейтингу, в ARWU 2026 вже значно сильніше представлені наукові результати українських університетів безпосередньо за час війни. У рейтингу 2024 року показник Nature та Science, наприклад, охоплював 2019–2023 роки.
Однак прямо стверджувати, що випадання України з топ-1000 відбулося виключно внаслідок війни, не можна. ARWU є порівняльним глобальним рейтингом: позиція залежить не тільки від власних показників конкретного університету, а й від того, наскільки швидко збільшують наукову продуктивність і цитованість університети-конкуренти інших країн.
Особливо добре ця конкуренція помітна на прикладі Китаю. У 2026 році материковий Китай має вже 234 університети в опублікованій тисячі та 16 у першій сотні, тоді як роком раніше в топ-100 було 13 китайських вишів.
Для України ситуація стає показовим сигналом саме з точки зору міжнародної дослідницької конкурентоспроможності. КНУ ім. Тараса Шевченка зумів вперше пробитися до ARWU у 2024 році, проте вже у 2025-му вибув із першої тисячі й у 2026 році повернутися туди не зміг.
Першоджерело — ShanghaiRanking Consultancy, Academic Ranking of World Universities 2026.
Рейтинг оцінює понад 2,5 тис. університетів і публікує 1000 найкращих.
У світовій фармацевтиці формується новий потенційно багатомільярдний ринок препаратів, що впливають на систему орексину в головному мозку. Перший представник нового класу вже отримав схвалення регуляторного органу США для лікування нарколепсії, тоді як фармацевтичні компанії починають досліджувати той самий механізм при інших порушеннях сну, уваги, когнітивних розладах та неврологічних захворюваннях.
Журнал The Economist 11 серпня 2026 року назвав те, що відбувається, можливим «Ozempic-моментом» для мозку — за аналогією з препаратами GLP-1, які спочатку розроблялися насамперед для лікування діабету, а згодом радикально змінили ринок лікування ожиріння та почали досліджуватися для цілого ряду інших захворювань.
У випадку захворювань мозку таким універсальним механізмом може стати орексинова система.
Ключова подія відбулася 5 серпня 2026 року, коли Управління з контролю за якістю харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) схвалило препарат Orzeyful (oveporexton) компанії Takeda для дорослих із нарколепсією першого типу.
Це перший схвалений препарат, що безпосередньо впливає на біологічний механізм цього захворювання.
Нарколепсія першого типу пов’язана з загибеллю клітин мозку, що виробляють орексин — нейропептид, який регулює неспання, сон і м’язовий тонус. При нестачі орексину мозку стає складніше підтримувати стабільний стан неспання та розрізняти стани сну й пробудження.
Традиційна терапія в основному впливала на окремі симптоми — наприклад, стимулювала бадьорість або зменшувала катаплексію. Oveporexton діє інакше: препарат активує рецептор орексину OX2R і тим самим частково відновлює відсутній сигнал.
Саме це робить новий напрямок особливо цікавим для фармацевтичної галузі.
Рішення FDA ґрунтувалося, зокрема, на двох рандомізованих подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях тривалістю 12 тижнів, у яких брали участь 273 дорослих пацієнти з нарколепсією першого типу.
У пацієнтів, які отримували овепорекстон, покращилася здатність залишатися в стані бадьорості вдень, знизилися суб’єктивна сонливість та частота нападів катаплексії. Покращення відзначалися також щодо інших симптомів захворювання.
При цьому препарат не позбавлений побічних ефектів. Серед найпоширеніших FDA називає безсоння, прискорене сечовипускання, позиви до сечовипускання та підвищене слиновиділення.
Отже, поки що мова йде не про «таблетку для поліпшення роботи мозку», а про ліки з конкретним медичним показанням та відомими ризиками.
Але інтерес фармацевтичної галузі виходить далеко за межі нарколепсії першого типу.
Гарною ілюстрацією масштабу очікувань стала угода Eli Lilly з британською Centessa Pharmaceuticals.
24 червня 2026 року Lilly завершила придбання Centessa, отримавши портфель експериментальних агоністів рецептора OX2R.
Під час оголошення угоди 31 березня компанія Lilly оцінила початкову вартість придбання приблизно в $6,3 млрд, ще до $1,5 млрд можуть бути виплачені залежно від досягнення певних регуляторних цілей. Таким чином, потенційна вартість угоди сягає близько $7,8 млрд.
Провідний препарат Centessa — cleminorexton, раніше відомий як ORX750, — вже пройшов дослідження фази 2a у пацієнтів із нарколепсією першого та другого типу та ідіопатичною гіперсомнією. Lilly зазначає, що інші препарати цієї платформи потенційно можуть досліджуватися щодо ширшого спектру неврологічних, нейродегенеративних та нейропсихіатричних захворювань.
Фактично одна з найбільших фармкомпаній світу заплатила мільярди доларів за можливість зайняти позицію в новому класі ліків ще до того, як більшість потенційних сфер його застосування були доведені.
Takeda та Lilly — не єдині учасники ринку.
Alkermes розробляє власний агоніст OX2R alixorexton. У 2026 році він уже перебуває на етапі Phase 3 досліджень щодо нарколепсії першого та другого типу та на етапі Phase 2 щодо ідіопатичної гіперсомнії.
Компанія одночасно починає досліджувати інші молекули цього класу. ALKS 7290 перебуває на ранній стадії розробки для лікування синдрому дефіциту уваги та гіперактивності, а ALKS 4510 вивчається як потенційний засіб проти втоми, пов’язаної з розсіяним склерозом та хворобою Паркінсона. Поки що обидва напрямки перебувають лише на ранній клінічній стадії.
Саме можливість розширення застосування одного біологічного механізму на численні захворювання й пояснює порівняння з GLP-1.
Орексин був відкритий порівняно недавно — наприкінці 1990-х років. Він виробляється невеликою групою нейронів гіпоталамуса, але їхні сигнали поширюються по численних ділянках мозку.
Орексинова система бере участь не лише в підтримці бадьорості. Вона пов’язана з увагою, мотивацією, енергетичним балансом, настроєм та іншими функціями центральної нервової системи.
Компанія Takeda прямо розглядає орексин як систему, пов’язану зі сном і бадьорістю, увагою, настроєм, метаболізмом і диханням.
Це означає, що фармакологічний вплив на рецептори орексину теоретично може виявитися корисним не тільки там, де існує прямий дефіцит цього нейропептиду.
Nature Reviews Drug Discovery після схвалення oveporexton також зазначила, що фармацевтична галузь уже розглядає ширші показання для препаратів цього класу.
Історія GLP-1 показала фармацевтичним компаніям, наскільки цінним може виявитися механізм, що впливає не на один симптом, а на фундаментальну систему організму.
Препарати сімейства GLP-1 переросли з лікування діабету у глобальний ринок терапії ожиріння, а зараз досліджуються при безлічі супутніх захворювань.
У орексинових препаратів може скластися схожа траєкторія: рідкісне й добре вивчене захворювання стає першою точкою підтвердження ефективності нового механізму, після чого розробники починають перевіряти його при значно поширеніших станах.
Саме тому схвалення FDA препарату oveporexton важливе не лише для пацієнтів із нарколепсією.
Воно вперше підтвердило на рівні великого регулятора, що відновленням певного нейрохімічного сигналу можна впливати безпосередньо на фундаментальний механізм захворювання мозку.
Порівняння цікаве, проте його важливо не сприймати буквально.
Доведена ефективність на сьогодні існує насамперед для нарколепсії першого типу. Щодо нарколепсії другого типу та ідіопатичної гіперсомнії, інші препарати перебувають на стадії клінічних досліджень, а застосування агоністів орексину при СДУГ, хворобі Паркінсона, розсіяному склерозі та інших захворюваннях ще перебуває на значно раніших стадіях.
Немає доказів того, що ці препарати стануть універсальними когнітивними стимуляторами або зможуть лікувати широкий спектр психічних та нейродегенеративних захворювань.
Тому головний сенс того, що відбувається, полягає не в появі «Ozempic для мозку» як одного чудо-препарату, а у виникненні нової фармакологічної платформи.
І якщо подальші дослідження підтвердять можливість безпечно регулювати неспання, увагу та інші функції мозку через орексинову систему, цей клас ліків дійсно може стати одним із найважливіших нових напрямків світової неврології та психіатрії.
Поєднання першого схвалення FDA, кількох конкуруючих клінічних програм та багатомільярдних інвестицій найбільших фармкомпаній свідчить про те, що галузь уже робить на цей механізм серйозну ставку.
