Основные предприятия целлюлозно-бумажной отрасли Украины в августе 2026 года произвели 54,3 тыс. тонн бумаги и картона, что на 2,3% меньше, чем в августе прошлого года, и на 1,8% ниже июльского показателя, сообщила ассоциация «УкрБумага».
При этом стоимость произведенной предприятиями товарной продукции продолжила расти. В августе ее объем достиг 2,75 млрд грн, что на 17,5% превышает результат августа 2025 года. По сравнению с июлем текущего года показатель, напротив, сократился почти на 10%.
Таким образом, рост отраслевой выручки происходил на фоне снижения физических объемов производства, что может отражать изменение структуры выпуска и более высокий уровень цен на готовую продукцию.
Непосредственно производство бумаги в августе незначительно превысило прошлогодний показатель и составило 12,28 тыс. тонн. Основную часть обеспечила бумага-основа для санитарно-гигиенической продукции – 11,08 тыс. тонн, что на 1,8% меньше, чем годом ранее.
Выпуск картона сократился на 3,1% – до 42 тыс. тонн. Из них 33,1 тыс. тонн пришлось на тарный картон и бумагу для гофрирования, производство которых снизилось на 7,8%.
Среди крупнейших предприятий, предоставляющих данные ассоциации, – Киевский картонно-бумажный комбинат, Трипольский упаковочный комбинат, Кохавинская бумажная фабрика, «ВГП» (ТМ «Рута»), «Понинковская КПФ-Украина» и львовская «Картонно-бумажная компания».
В 2025 году производство бумаги и картона в Украине увеличилось на 4,8% – до 630 тыс. тонн.
Источник: ассоциация «УкрБумага».
Основні підприємства целюлозно-паперової галузі України у серпні 2026 року виробили 54,3 тис. тонн паперу та картону, що на 2,3% менше, ніж у серпні минулого року, і на 1,8% нижче за липневий показник, повідомила асоціація «УкрПапір».
При цьому вартість виробленої підприємствами товарної продукції продовжувала зростати. У серпні її обсяг сягнув 2,75 млрд грн, що на 17,5% перевищує результат серпня 2025 року. Порівняно з липнем поточного року показник, навпаки, скоротився майже на 10%.
Таким чином, зростання галузевої виручки відбувалося на тлі зниження фізичних обсягів виробництва, що може свідчити про зміну структури випуску та вищий рівень цін на готову продукцію.
Безпосередньо виробництво паперу в серпні незначно перевищило торішній показник і склало 12,28 тис. тонн. Основну частину забезпечив папір-основа для санітарно-гігієнічної продукції — 11,08 тис. тонн, що на 1,8% менше, ніж роком раніше.
Випуск картону скоротився на 3,1% — до 42 тис. тонн. З них 33,1 тис. тонн припало на тарний картон і папір для гофрування, виробництво яких знизилося на 7,8%.
Серед найбільших підприємств, що надають дані асоціації, — Київський картонно-паперовий комбінат, Трипольський пакувальний комбінат, Кохавинська паперова фабрика, «ВГП» (ТМ «Рута»), «Понінковська КПФ-Україна» та львівська «Картонно-паперова компанія».
У 2025 році виробництво паперу та картону в Україні збільшилося на 4,8% — до 630 тис. тонн.
Джерело: асоціація «УкрБумага».
Як повідомляє Fixygen, стратегії найбільших публічних компаній, які сформували криптовалютні резерви, у вересні починають помітно розходитися.
Strategy, найбільший корпоративний власник біткойнів, другий тиждень поспіль не купувала BTC. Натомість компанія спрямувала близько $139,3 млн на викуп власних привілейованих акцій STRC.
Станом на 13 вересня Strategy володіла приблизно 845,05 тис. BTC, придбаних за загальну суму $63,73 млрд. Середня вартість купівлі становила близько $75,4 тис. за Bitcoin.
Тобто компанія тимчасово перенаправила частину вільної ліквідності з накопичення Bitcoin на управління власною структурою капіталу.
Для Strategy викуп STRC має економічний сенс, оскільки дозволяє скорочувати майбутні зобов’язання щодо дивідендів, якщо цінні папери торгуються нижче номінальної вартості $100. Компанія ще влітку заявила, що має намір регулярно викуповувати STRC зі значним дисконтом.
Зовсім протилежну стратегію продовжує BitMine Immersion Technologies.
14 вересня компанія повідомила, що збільшила резерв до 5,96 млн ETH, що відповідає приблизно 4,9% загальної пропозиції Ethereum у 122 млн токенів.
За тиждень BitMine придбала ще близько 27 тис. ETH і наблизилася до власної мети — володіти 5% пропозиції Ethereum.
Сукупну вартість криптоактивів та грошових коштів компанія оцінює приблизно в $15,8 млрд.
Різниця між двома моделями стає дедалі помітнішою. Strategy фактично будує фінансову компанію навколо Bitcoin і керує складною системою простих акцій, привілейованих цінних паперів та боргового капіталу.
BitMine, навпаки, намагається максимально швидко накопичити Ethereum, одночасно використовуючи можливість отримання доходу від стейкінгу.
Така дивергенція вказує на наступний етап розвитку компаній, що управляють цифровими активами: ринок починає оцінювати вже не лише кількість накопичених монет, а й спосіб їх фінансування, вартість капіталу, прибутковість активів та ризик розмивання акціонерів.
Прямий ресурс на безпеку й оборону в проєкті державного бюджету України на 2027 рік становить близько 4,855 трлн грн, або 66,8% усіх запланованих видатків, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
З урахуванням 30 млрд грн державних гарантій уряд декларує загальний оборонний ресурс у 4,885 трлн грн. Порівняно з планом 2026 року він збільшується приблизно на 517,8 млрд грн, або 11,9%.
Основна частина приросту припадає на грошове забезпечення та зарплати з нарахуваннями — вони збільшуються з 1,454 трлн грн до 1,792 трлн грн. Натомість зіставний показник видатків на озброєння та військову техніку у презентації Мінфіну практично не змінюється — 2,299 трлн грн проти 2,297 трлн грн у 2026 році.
Цивільні напрями також отримують номінальне збільшення фінансування. Соціальний ресурс зростає до 540,3 млрд грн, освіта — до 328,5 млрд грн, охорона здоров’я — до 292,5 млрд грн. Однак частину цього приросту поглине прогнозована середньорічна інфляція у 8,6%.
Проєкт також спирається на низку податкових рішень, які ще потребують законодавчого оформлення. Зокрема, у розрахунках враховане підвищення базової ставки ПДВ із 20% до 21%, від якого очікується 58,7 млрд грн додаткових надходжень. Разом чотири запропоновані податкові рішення мають принести 117,3 млрд грн.
Макропрогноз передбачає реальне зростання ВВП у 2027 році на 1,3%, середньорічну інфляцію 8,6% і середньорічний курс 47,1 грн/$ проти очікуваних 44,4 грн/$ у 2026 році. Курс на кінець 2027 року прогнозується на рівні 48,3 грн/$.
Як повідомляє Experts Club, світовий нафтовий ринок увійшов у фазу масштабної паливної кризи після більш ніж піврічного скорочення комерційних запасів нафти та нафтопродуктів, тоді як можливості подальшого використання стратегічних резервів стають дедалі обмеженішими, пише The Wall Street Journal з посиланням на керівників найбільших американських нафтових компаній.
Як зазначає видання, американські нафтовики протягом кількох місяців попереджали, що тривале обмеження поставок через Ормузьку протоку в кінцевому підсумку призведе до дефіциту палива. Тепер, за їхньою оцінкою, цей момент настав.
Комерційні запаси палива у світі скорочуються вже понад шість місяців. Водночас держави вже активно використовували стратегічні резерви для стримування цін, тому обсяг доступної додаткової пропозиції суттєво знизився. WSJ підкреслює, що йдеться не про фізичне вичерпання державних резервів, а про те, що простір для нових масштабних інтервенцій стає значно меншим.
Голова Chevron Майк Вірт ще 11 вересня заявив, що запаси та інші механізми, які протягом кількох місяців стримували зростання цін на нафту, «значною мірою вже відпрацювали». За його словами, на початку року світові комерційні запаси нафти перебували на високому рівні, проте до вересня вони суттєво скоротилися.
Додатковим ударом по ринку стала атака на нафтопровід East-West у Саудівській Аравії, що дозволяє експортувати нафту в обхід Ормузької протоки. За оцінками аналітиків, після його зупинки з ринку зникло не менше 2,5 млн барелів нафти на добу.
Проблеми з постачанням підтверджує й Міжнародне енергетичне агентство (IEA). Агентство характеризує те, що відбувається, як найбільше порушення поставок нафти в історії світового ринку. До кризи через Ормузьку протоку щодня проходило близько 15 млн барелів сирої нафти та ще близько 5 млн барелів нафтопродуктів, що в сукупності становило приблизно 20% світового споживання нафти.
Для стабілізації ринку країни-члени МЕА ще в березні погодили найбільше в історії агентства вивільнення аварійних запасів — 400 млн барелів нафти. Однак у міру продовження кризи цей резервний механізм стає менш ефективним.
За останніми доступними даними IEA, лише з початку близькосхідної кризи до кінця липня світові спостережувані запаси нафти скоротилися приблизно на 410 млн барелів, або в середньому на 2,7 млн барелів на добу. Загальний обсяг запасів уперше з квітня 2025 року опустився нижче 7,9 млрд барелів.
Особливо напружена ситуація складається на ринку дизельного та авіаційного палива. IEA відзначає різке скорочення міжнародних поставок нафтопродуктів і рекордне зростання маржі нафтопереробки. Експорт дизельного палива з Росії, країн Близького Сходу та Азії був приблизно на 1,3 млн барелів на добу нижчим за торішній рівень, що відповідає приблизно п’ятій частині світової морської торгівлі дизелем.
Додатковий ризик пов’язаний із Китаєм. У попередні місяці країна скорочувала імпорт і частково використовувала власні накопичені запаси, допомагаючи обмежувати світовий попит. Однак у серпні китайські НПЗ уже переробляли більше нафти, ніж забезпечували поточний імпорт і внутрішнє виробництво, через що країна почала активніше витрачати запаси.
На цьому тлі нафта Brent знову торгується вище 100 доларів за барель. Після нової атаки на саудівську інфраструктуру котирування Brent 15 вересня піднялися приблизно до 107,5 доларів за барель, WTI — вище 103 доларів.
Головним чинником, здатним швидко стабілізувати ринок, IEA називає відновлення повноцінного руху нафти та нафтопродуктів через Ормузьку протоку. Без цього світова економіка залишатиметься вразливою до нових перебоїв, оскільки значна частина запасів, які дозволили пережити перші місяці кризи, вже використана.
Першоджерело — публікація The Wall Street Journal «Oil Executives Say the Great Fuel Crisis Is Here» від 15 вересня 2026 року.
NAFTA, ЕНЕРГЕТИКА, криза, ПАЛИВО, РЫНОК
Канада посіла перше місце за балансом позитивного й негативного ставлення українців серед 50 найбільших торговельних партнерів України, тоді як Китай, який лідирує за товарообігом, отримав найнижчий показник, а ставлення до Польщі суттєво погіршилося, свідчать результати дослідження компанії Active Group та інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Цей показник є різницею між частками позитивних і негативних відповідей. Зокрема, до Канади позитивно ставляться 76,3% опитаних, негативно – 2,5%, нейтрально – 19,2%.
Найгірший баланс зафіксовано щодо Китаю – мінус 25,4 в. п.: позитивно його оцінюють 18,2% респондентів, негативно – 43,6%, нейтрально – 33,9%. Від’ємні показники також мають Індія – мінус 14,3 в. п., Угорщина – мінус 12,7 в. п. та Ліван – мінус 9,2 в. п.
Доктор соціологічних наук, голова Київського відділення Соціологічної асоціації України Ольга Безрукова назвала КНР показовим прикладом розриву між масштабами економічної взаємодії та суспільним образом держави.
“Ми побачили, що Китай є найбільшим економічним партнером України за загальним товарообігом, але це ніяким чином не конвертується в позитивний суспільний образ. Це говорить, що громадяни України чітко розмежовують прагматичність економічної взаємодії і загальну оцінку держави. Економічна залежність і взаємодія не дорівнюють суспільній симпатії до цієї країни”, – наголосила вона на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Однією з найпомітніших змін стало погіршення ставлення до Польщі. Якщо в березні 2026 року баланс оцінок становив плюс 41,7 в. п., то в серпні позитивні й негативні відповіді практично зрівнялися, з невеликою перевагою негативних. Позитивне ставлення висловили 34,6% опитаних, негативне – 37%, нейтральне – 25,4%.
“На початку вторгнення Польща сприймалась ледь не як головний партнер. Ми запитували про зближення України та Польщі, політичне й економічне, навіть про об’єднання в якийсь спільний союз, і бачили величезні позитивні результати. А тут ми бачимо: нібито Польща все ще залишається ключовим партнером, але про об’єднання вже забули, бачимо стабільний негатив”, – зазначив засновник Active Group Андрій Єременко.
Він пов’язав погіршення оцінок із позицією частини польської влади, яку вважає антиукраїнською.
Водночас баланс ставлення до Угорщини поліпшився з мінус 33,6 в. п. у березні до мінус 12,7 в. п. у серпні, хоча негативні оцінки все ще переважають. Щодо США показник зріс із плюс 19,4 до плюс 38,4 в. п. Позитивно до Сполучених Штатів ставляться 55% респондентів, негативно – 16,6%, нейтрально – 25,6%.
Відповідаючи на запитання, хто найбільше сприяє досягненню миру в Україні, країни Європейського Союзу назвали 44,6% опитаних, США – 25,2%, Велику Британію – 23,3%, КНР – 4,1%, Індію – 1,8%, Бразилію – 1%. У питанні першочергового розвитку торговельно-економічних відносин країни ЄС та Велику Британію обрали 69,9%, США – 11,9%, КНР – 8,4%.
За словами Безрукової, оцінки ролі США в досягненні миру залишалися відносно стабільними протягом трьох хвиль дослідження.
“Загальна симпатія до країни й оцінка її функціональності на міжнародному рівні є пов’язаними, але не тотожними речами. Образи країн є багатовимірними. Людина може змінювати емоційне ставлення до держави, але продовжувати визнавати її міжнародну вагу”, – пояснила соціологиня.
Ще одну модель, за її словами, демонструє Індія: нейтральне ставлення до неї висловлюють 48,3% респондентів, однак серед сформованих оцінок переважають негативні – 31,5% проти 17,2% позитивних.
Економічні показники представив засновник Experts Club, заступник директора агентства “Інтерфакс-Україна”, кандидат економічних наук Максим Уракін. За наведеними ним даними Державної митної служби, у першому півріччі 2026 року товарообіг України становив $70,3 млрд, експорт – $21 млрд, імпорт – $49,3 млрд. Від’ємне сальдо торгівлі товарами сягнуло $28,3 млрд.
“Якщо порівнювати з першим півріччям 2025 року, там теж був дисбаланс, але зараз експорт зріс приблизно на 5%, а імпорт – майже на 30%. Тобто дефіцит за рік збільшився більше ніж на 10 мільярдів доларів. Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів”, – наголосив він.
За представленими матеріалами, товарообіг із Китаєм у січні-червні становив близько $14,68 млрд. Україна експортувала до КНР товарів на $778 млн, а імпортувала – на $13,90 млрд, сформувавши дефіцит приблизно $13,12 млрд. Польща залишилася найбільшим покупцем українських товарів з обсягом $2,38 млрд. Друге місце серед експортних ринків посіла Туреччина з $1,78 млрд, третє – Італія з $1,28 млрд.
За загальним обсягом торгівлі після КНР йдуть Польща – $7,05 млрд, Туреччина – $4,90 млрд, Німеччина – $4,48 млрд та США – $3,07 млрд. Туреччину Єременко відзначив як приклад поєднання значного товарообігу та переважно позитивного сприйняття: прихильно до неї ставляться 52,3% опитаних, негативно – 7,4%.
Уракін окремо звернув увагу на партнерів, торгівля з якими забезпечує Україні додатне сальдо. У першому півріччі найбільшим воно було з Іспанією – $578,1 млн, Єгиптом – $527,1 млн та Молдовою – $467,2 млн. Далі йдуть Алжир – $309,2 млн, Нідерланди – $221,5 млн і Ліван – $220,5 млн. До десятки також увійшли Лівія, Туніс, Ірак та Ємен.
Водночас щодо низки таких партнерів переважає нейтральне ставлення. Єгипет нейтрально оцінюють 61,3% опитаних, Алжир – 65,8%, Туніс – 67,3%. Учасники пресконференції пов’язали це з недостатньою обізнаністю українців про ці держави та наголосили на необхідності активнішої економічної й публічної дипломатії.
“Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. В умовах, коли Україні й так не вистачає фінансування і ми живемо, по суті, за рахунок зовнішніх запозичень, з країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю”, – зазначив директор Active Group Олександр Позній.
Уракін рекомендував акредитованим в Україні посольствам забезпечити повноцінну комунікацію українською мовою, відкритість до медіа та регулярне інформування про результати співпраці.
“Перша рекомендація – це регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Друге –бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні”, – додав він.
Це третя хвиля дослідження; попередні проводили в серпні 2025-го та березні 2026 року. Опитування проведено в серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. За інформацією організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична статистична похибка за довірчої ймовірності 95% становить 3,5%.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, KANADA, громадська думка, КИТАЙ, ПОЛЬЩА, США, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
