Президент Азербайджану Ільхам Алієв 15 вересня різко розкритикував Європейський парламент, назвавши його «лігвом корупціонерів». Таку заяву він зробив у Баку під час зустрічі з учасниками міжнародних конференцій. Цитата підтверджується офіційною стенограмою на сайті президента Азербайджану.
Алієв послався на корупційний скандал Qatargate, що розгорівся в Європарламенті наприкінці 2022 року і був пов’язаний із колишньою віцепрезиденткою ЄП, грецькою політикинею Євою Кайлі. За його словами, «з дому його віцепрезидента вилучили валізи з мільйонами доларів», після чого, як стверджує Алієв, справу нібито «зам’яли». Він також звинуватив Європарламент в упередженому ставленні до Азербайджану та ісламофобії.
При цьому фактичні обставини справи дещо відрізняються від формулювання азербайджанського президента. У грудні 2022 року бельгійські слідчі справді виявили в межах Qatargate близько EUR1,5 млн готівкою, однак гроші були вилучені в кількох місцях: близько EUR150 тис. у квартирі Кайлі, приблизно EUR750 тис. у валізі, яка перебувала у її батька, і ще близько EUR600 тис. у будинку іншого фігуранта розслідування.
Кайлі була заарештована в грудні 2022 року, позбулася посади віцепрезидента Європарламенту і певний час перебувала під вартою. Тому твердження Алієва про те, що до неї «не були застосовані заходи», не відповідає повній хронології справи. Сама Кайлі заперечує вчинення злочинів.
Говорити про те, що справу було закрито або офіційно «зам’ято», також поки не можна. Станом на кінець червня 2026 року бельгійське розслідування Qatargate тривало і до суду ще не дійшло. У лютому 2026 року Апеляційна палата Брюсселя відхилила процесуальні претензії основних фігурантів і дозволила слідству продовжити роботу. Водночас розслідування зазнає критики через його тривалість і низку процесуальних проблем.
Україна у січні-серпні поточного року знизила експорт феросплавів у натуральному вимірі на 67,5% порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 23,964 тис. тонн із 73,774 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у серпні було експортовано 4,675 тис. тонн феросплавів, у липні – 4,077 тис. тонн, у червні – 6,432 тис. тонн, у травні – 4,851 тис. тонн, у квітні – 2,755 тис. тонн, у березні – 337 тонн, у лютому – 72 тонни, у січні – 765 тонн.
У грошовому вимірі експорт феросплавів за січень-серпень впав на 65,2% – до $28,778 млн.
Крім того, за вісім місяців року Україна імпортувала 18,337 тис. тонн цієї продукції – зниження на 32,8% до січня-серпня-2025. У грошовому вимірі імпорт впав на 33,2% – до $34,613 млн.
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
З 19 січня 2026 року через проблеми з постачанням електроенергії та великими цінами на неї НЗФ перебував у простої, ЗЗФ працює на мінімальному рівні.
Феросплавні заводи у 2025 році наростили експорт феросплавів у натуральному виразі на 21,4% порівняно з 2024 роком – до 93,841 тис. тонн, виторг збільшився на 19% – до $105,441 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (28,69% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,62%) та Алжиру (21,48%).
За 2025 рік Україна імпортувала 38,434 тис. тонн цієї продукції – зниження на 53,3% супроти 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 47,5% – до $73,839 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (16,11%), Казахстану (15,89%) і Франції (12,56%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Як повідомляє проект Relocation, п’ять держав Східного Карибського басейну — Антигуа і Барбуда, Домініка, Гренада, Сент-Люсія та Сент-Кітс і Невіс — планують направити до Брюсселя спільну делегацію для переговорів щодо майбутнього програм громадянства за інвестиції (Citizenship by Investment, CBI), повідомляє Prian з посиланням на Investment Migration Insider.
Прем’єр-міністр Домініки Рузвельт Скерріт повідомив, що переговори планується провести ближче до кінця вересня 2026 року, хоча точна дата зустрічі поки що не узгоджена. Делегація розраховує провести консультації з керівництвом Європейської комісії, Європейської ради та зовнішньополітичної служби ЄС.
Рішення про спільну місію було ухвалено ще 10 липня на зустрічі лідерів країн Східного Карибського басейну в Розо, Домініка. В офіційній заяві учасники зустрічі підкреслили економічне значення програм інвестиційного громадянства для невеликих острівних держав та необхідність враховувати їхню залежність від надходжень, пов’язаних із CBI.
Переговори відбуваються на тлі жорсткості позиції Євросоюзу щодо подібних програм. Як повідомлялося, 25 червня єврокомісар з внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер надіслав Антигуа та Барбуді лист із пропозицією згортати програму інвестиційного громадянства до 1 червня 2028 року, передбачивши 24-місячний перехідний період. Аналогічні вимоги, за даними галузевих джерел, були надіслані й іншим чотирьом державам.
Причина тиску з боку Брюсселя пов’язана насамперед із безвізовим доступом громадян цих держав до Шенгенської зони. Оновлений механізм ЄС дозволяє розглядати наявність програми, що надає громадянство в обмін на інвестиції без істотного зв’язку заявника з країною, як підставу для призупинення безвізового режиму. У документах ЄС також наголошується на необхідності посилення перевірки заявників та поступового припинення таких схем.
Уже у вересні карибські держави мають посилити перевірку кандидатів і повністю виключити з програм осіб, які перебувають під санкціями ЄС. Одночасно країни працюють над створенням єдиного регіонального наглядового органу — Eastern Caribbean Citizenship by Investment Regulatory Authority (ECCIRA). Рішення про формування загального регулятора було ухвалено п’ятьма державами ще у 2025 році.
Передбачається, що ECCIRA встановлюватиме загальні стандарти перевірки інвесторів, контролюватиме діяльність національних програм та обмін інформацією між країнами. Штаб-квартира регулятора має розташовуватися в Гренаді.
Програми громадянства за інвестиції залишаються важливим джерелом доходів для невеликих карибських економік. Іноземці можуть отримати громадянство після внесення встановленого внеску до державного фонду або інвестування в схвалені проєкти, зокрема в нерухомість. Станом на 2026 рік усі п’ять програм продовжують приймати заявки, а мінімальний поріг участі починається приблизно від $200 тис., хоча конкретні вимоги різняться залежно від країни.
Карибські уряди мають намір переконати ЄС не припиняти програми раптово та пропонують враховувати їхню роль у фінансуванні інфраструктури, кліматичних проєктів, освіти, охорони здоров’я та відновлення після природних катастроф.
За словами Скерріта, завдання майбутньої місії — знайти разом із Брюсселем «практичні та взаємовигідні рішення», які дозволять одночасно враховувати вимоги ЄС у сфері безпеки та інтереси невеликих острівних економік.
Київська область стала найбільшим серед зазначених Держстатом регіональних ринків нового житлового будівництва у січні-червні 2026 року з показником 599,3 тис. кв. м, тоді як у Києві було заявлено 437,9 тис. кв. м.
Як повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club, у Київській області на етапі початку будівництва заявлено близько 9,1 тис. квартир. У річному вимірі площа нового будівництва практично не змінилася, скоротившись лише на 0,3%.
У Києві площа заявленого нового житла знизилася на 10,7% — до 437,9 тис. кв. м.
При цьому статистика щодо кількості квартир у столиці виглядає нетипово: Держстат вказує близько 1,4 тис. заявлених квартир при значному обсязі загальної площі. Це може бути пов’язано зі структурою конкретних проєктів та особливостями опублікованих даних.
Третім великим ринком стала Львівська область, де у першому півріччі було заявлено 501,5 тис. кв. м житла та близько 7,2 тис. квартир.
В Івано-Франківській області площа нового будівництва становила 248,4 тис. кв. м, знизившись на 20,5% рік до року. При цьому було заявлено близько 5,8 тис. квартир.
В Одеській області показник досяг 328,7 тис. кв. м і близько 1,1 тис. квартир, однак порівнянні показники за минулий рік Держстат не розкриває.
Таким чином, за обсягом заявленого нового будівництва найбільші ринки продовжують концентруватися навколо Києва та західних регіонів країни.
Україна в січні-серпні цього року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вимірі на 16,4% порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 1 млн 33,034 тис. тонн із 1 млн 235,648 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у серпні було експортовано 34 тонни чавуну, у липні – 51,539 тис. тонн чавуну, у червні – 183,780 тис. тонн, у травні – 159,378 тис. тонн, у квітні – 181,670 тис. тонн, у березні – 168,493 тис. тонн, у лютому – 194,345 тис. тонн, у січні – 93,795 тис. тонн.
За січень-серпень-2026 експорт чавуну у грошовому вимірі впав на 15,3% – до $413,041 млн.
За вісім місяців поточного року країна імпортувала 15 тонн чавуну на $35 тис., тоді як за аналогічний період минулого року – 38 тонн на $76 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила експорт чавуну у натуральному вимірі на 53,5% порівняно з 2024 роком – до 1 млн 980,620 тис. тонн, виторг – на 51,9%, до $759,882 млн. Експорт здійснювався переважно до США (68,25% поставок у грошовому вимірі), Італії (20,26%) і Туреччини (3,63%).
За минулий рік країна імпортувала 39 тис. тонн чавуну на $78 тис. з Німеччини (51,95%) та Бразилії (48,05%), тоді як у січні-грудні-2024 було завезено 38 тонн на $90 тис.
США з 12 березня 2025 року, згідно з рішенням президента Дональда Трампа, почали стягувати 25%-е мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Південно-Африканська Республіка включила Україну до переліку держав, громадяни яких можуть оформлювати електронний дозвіл на в’їзд Electronic Travel Authorisation (ETA), повідомило Посольство України в Республіці Мозамбік.
Нововведення дозволяє громадянам України подавати заяву дистанційно без особистого звернення до посольства ПАР або візового центру. Заявник має зареєструватися в електронній системі, заповнити анкету, завантажити необхідні документи та фотографію.
За інформацією українського дипломатичного представництва, після подання повного пакета документів розгляд заявки має тривати не більше 24 годин.
На нинішньому етапі ETA доступне українцям для поїздок до ПАР з туристичною або приватною метою. Максимальна тривалість перебування за таким дозволом становить до 90 днів.
Використати виданий електронний дозвіл на в’їзд можна протягом 180 днів із дати оформлення.
Подати заяву можна на офіційному сайті Департаменту внутрішніх справ Південно-Африканської Республіки: South African ETA. Офіційна система підтверджує можливість подання заяви на Electronic Travel Authorisation онлайн.
При цьому на початковому етапі скористатися ETA можна не в усіх пунктах пропуску. В’їзд з електронним дозволом передбачений через чотири міжнародні аеропорти країни: O. R. Tambo International Airport у Йоганнесбурзі, Cape Town International Airport, Lanseria International Airport і King Shaka International Airport у Дурбані.
Саме ці аеропорти оснащені необхідними системами перевірки електронних дозволів і біометричних даних пасажирів.
У посольстві рекомендують українцям перед поїздкою додатково перевіряти актуальні вимоги до ETA та умови в’їзду до ПАР, оскільки порядок застосування електронної системи може змінюватися в міру її подальшого впровадження.
Запровадження ETA значно спрощує організацію туристичних і приватних поїздок українців до Південної Африки, оскільки раніше отримання дозволу вимагало проходження традиційної візової процедури.
Джерело: Посольство України в Республіці Мозамбік.
