Румунський порт Констанца на Чорному морі належить до європейських логістичних центрів, які використовуються для незаконного ввезення кокаїну з Латинської Америки. Водночас міжнародні злочинні угруповання розширюють присутність у Румунії та інших країнах Південно-Східної Європи, встановлюючи зв’язки з місцевими кримінальними мережами, свідчать дослідження Європейського агентства з наркотиків (EUDA) та міжнародне журналістське розслідування The Guardian.
За даними розслідування The Guardian, опублікованого 13 жовтня 2026 року, злочинні організації з Колумбії, Бразилії, Еквадору, Венесуели, Мексики та інших країн Латинської Америки вже представлені щонайменше у 12 європейських державах. Водночас окремі мережі, зокрема бразильська Primeiro Comando da Capital (PCC), за оцінками правоохоронців, можуть діяти у 16 країнах Європи.
Журналісти протягом чотирьох місяців аналізували дані правоохоронних органів, міжнародних розслідувань і судових справ, а також спілкувалися з експертами з восьми країн. Дослідження показало, що латиноамериканські картелі дедалі активніше співпрацюють із європейськими злочинними угрупованнями, використовуючи їхні зв’язки та логістичні можливості.
Традиційно основними напрямками проникнення кокаїну на європейський ринок залишаються Бельгія, Нідерланди, Іспанія, Португалія та Франція. Проте правоохоронні органи фіксують розширення діяльності наркомереж у Німеччині, Румунії, Болгарії, Хорватії та інших країнах Центральної і Південно-Східної Європи.
Окрему увагу привертає порт Констанца, який EUDA називає серед пунктів ввезення кокаїну до Європи поряд з Антверпеном, Роттердамом, Гамбургом, Валенсією, Альхесірасом та італійським Джоя-Тауро.
За оцінками аналітиків, посилення контролю у великих портах Західної Європи спонукає злочинні організації активніше використовувати альтернативні морські напрямки. Це підвищує ризики для портової інфраструктури Чорноморського та Адріатичного регіонів.
Масштаби європейського ринку кокаїну залишаються значними. За даними EUDA, протягом 2014-2024 років обсяги вилученого кокаїну в Європі збільшилися на 471%.
У 2024 році держави Європейського Союзу повідомили про 97 тис. випадків вилучення кокаїну загальною масою 330 тонн. Це менше за рекордні 419 тонн у 2023 році, однак кількість вилучень зросла, що може свідчити про зміну маршрутів і способів транспортування наркотиків.
Найбільші обсяги вилучень у 2024 році зафіксовано в Іспанії – 124 тонни, Франції – 53,5 тонни та Бельгії – 44,6 тонни. На ці три країни припадало близько 67% загального обсягу кокаїну, конфіскованого в ЄС.
Значні обсяги також вилучили в Нідерландах – 37,6 тонни, Німеччині – 23,8 тонни, Португалії – 23 тонни та Італії – 11 тонн.
Водночас країни Західних Балкан відіграють особливу роль у міжнародній торгівлі наркотиками. За дослідженням Global Initiative Against Transnational Organized Crime, злочинні мережі з Чорногорії, Сербії, Албанії, Боснії і Герцеговини та інших держав регіону за останні два десятиліття перетворилися на активних учасників глобальних ланцюгів постачання кокаїну.
Особливе місце серед балканських портів посідає чорногорський Бар. За даними Міністерства охорони здоров’я Чорногорії та EUDA, у серпні 2021 року правоохоронці виявили понад 1,4 тонни кокаїну у контейнерному вантажі бананів, що прибув з Еквадору через порт Бар. У січні 2022 року в країні було виявлено ще близько 500 кг кокаїну в партії бананів, яка пройшла через цей порт.
Чорногорська влада розглядала ці випадки як підтвердження транзитного характеру країни в міжнародній контрабанді наркотиків. Невеликий внутрішній ринок не міг бути кінцевим пунктом споживання таких обсягів.
Загалом основні встановлені морські маршрути контрабанди кокаїну до Європи проходять через атлантичні порти Антверпен у Бельгії, Роттердам у Нідерландах, Гамбург у Німеччині, Валенсію та Альхесірас в Іспанії, а також через португальські та французькі порти.
У Середземноморському регіоні важливими пунктами залишаються Джоя-Тауро в Італії та Пірей у Греції. На Адріатиці випадки великих вилучень зафіксовані в Барі (Чорногорія), Дурресі (Албанія), Плоче та Рієці (Хорватія). У Чорноморському басейні до портів, які привертають увагу правоохоронців у контексті ризиків контрабанди кокаїну, належать Констанца в Румунії та Варна в Болгарії.
При цьому наведені напрямки мають різну вагу в міжнародному наркотрафіку: порти Бельгії, Нідерландів та Іспанії залишаються основними пунктами ввезення за обсягами вилучень, тоді як балканські та чорноморські порти виконують переважно додаткову транзитну роль.
Аналітики EUDA попереджають, що диверсифікація маршрутів, корупційні ризики та використання міжнародних транспортних ланцюгів ускладнюють роботу митних і правоохоронних органів. За таких умов дедалі більшого значення набувають міжнародний обмін інформацією, перевірка ризикових вантажів та співпраця між адміністраціями європейських портів.
Джерела: The Guardian, розслідування від 13 жовтня 2026 року; EUDA, дослідження європейських маршрутів постачання кокаїну; EUDA, European Drug Report 2026; Міністерство охорони здоров’я Чорногорії / EUDA, огляд наркотичної ситуації; Global Initiative Against Transnational Organized Crime, дослідження від квітня 2025 року.
Як повідомляє Fixygen, криптовалютний ринок завершує тиждень 12–16 жовтня 2026 року в умовах підвищеної волатильності та зниження інтересу інвесторів до ризикових активів. Біткойн (BTC) торгується поблизу $82 тис., Ethereum (ETH) — близько $2,45 тис. Основними факторами тиску стали прискорення інфляції в США, відтік коштів із криптовалютних ETF та рішення MSCI переглянути умови включення компаній, що накопичують цифрові активи, до міжнародних фондових індексів.
За даними ринкових котирувань на 16 жовтня, біткойн частково відновився після зниження до чотиритижневого мінімуму близько $79,8 тис. днем раніше. На початку тижня найбільша криптовалюта торгувалася переважно вище $82 тис., однак публікація американської макроекономічної статистики посилила продажі.
Ethereum продемонстрував слабшу динаміку, опустившись приблизно до $2,44–2,45 тис. проти $2,5 тис. наприкінці попереднього тижня. Під тиском перебували й інші найбільші цифрові активи, зокрема Solana, яка торгувалася на рівні близько $105.
Найважливішою подією для фінансових ринків стала публікація 14 жовтня даних Міністерства праці США щодо інфляції за вересень. Індекс споживчих цін (CPI) зріс на 0,6% за місяць і на 3,7% у річному вимірі. Додатковий тиск спричинили опубліковані 15 жовтня дані про ціни виробників: індекс PPI зріс на 1,3% за місяць, що стало максимальним місячним приростом з березня 2022 року. Річна виробнича інфляція сягнула 6,3%.
Прискорення інфляції посилило побоювання учасників ринку щодо подальшої політики Федеральної резервної системи США. Для криптовалют це означає ризик збереження високих процентних ставок, що обмежують доступність ліквідності та інвестиційний попит на активи з високою волатильністю.
Негативна динаміка позначилася на американських біржових інвестиційних фондах, орієнтованих на цифрові активи.
Згідно зі статистикою Farside Investors, за чотири торгові сесії з 12 по 15 жовтня чистий відтік коштів з американських спотових біткойн-ETF склав близько $146 млн. Найбільше скорочення зафіксовано 14 жовтня, коли інвестори вивели $261,4 млн. При цьому 13 жовтня фонди залучили $175,7 млн, а 15 жовтня — ще $5,1 млн.
З спотових ETF на Ethereum за аналогічний період інвестори вивели близько $250,4 млн. Максимальний денний відтік припав на 14 жовтня і склав $129,5 млн, тоді як 15 жовтня фонди втратили ще $60,3 млн.
Таким чином, сукупний чистий відтік з американських спотових фондів на біткойн та Ethereum за чотири торгові дні сягнув приблизно $396,4 млн. Результати п’ятничної торгової сесії в ці розрахунки ще не включено.
Окремою подією тижня стало рішення міжнародного індексного провайдера MSCI, оголошене 15 жовтня, про зміну методології включення неопераційних компаній до глобальних фондових індексів.
Нові правила передбачають виключення компаній, фінансові характеристики яких роблять їх порівнянними з інвестиційними фондами та іншими пасивними інвестиційними структурами. Зміни набудуть чинності за підсумками листопадового перегляду індексів, завершення якого заплановано на 30 листопада.
Під потенційні обмеження потрапляють публічні компанії, діяльність яких значною мірою пов’язана з накопиченням біткойнів та інших цифрових активів. Серед них — американська Strategy Майкла Сейлора та японська Metaplanet.
Остаточний список компаній, яких це стосується, MSCI має намір опублікувати 11 листопада. Саме рішення не означає автоматичного виключення всіх компаній із криптовалютними резервами: класифікація залежатиме від встановлених фінансових критеріїв.
За даними Reuters, раніше Strategy оцінювала потенційний обсяг продажу своїх акцій індексними фондами у разі виключення з індексів приблизно в $2,8 млрд. На тлі цієї новини акції компанії 16 жовтня знизилися більш ніж на 4%.
При цьому корпоративні покупки біткоїна тривають.
Американська Strive Inc., акції якої торгуються на Nasdaq, 13 жовтня повідомила про придбання 3311 BTC за період з 5 по 9 жовтня за середньою ціною близько $84,5 тис. Загальна вартість покупки склала приблизно $279,8 млн, а сукупний криптовалютний резерв компанії збільшився до 32 773 BTC.
Вже 14 жовтня Strive оприлюднила інформацію про додаткове придбання 2822 BTC у період 12–13 жовтня за середньою ціною $83,27 тис. Загальна вартість цієї партії оцінюється приблизно в $235 млн.
Таким чином, з урахуванням двох оголошених покупок біткойн-резерви компанії розрахунково сягнули 35 595 BTC.
Одночасно Strive повідомила про виконання варантів на придбання акцій, що має забезпечити залучення близько $369,2 млн до вирахування відповідних витрат.
Ці операції свідчать про збереження попиту на біткойн з боку окремих публічних компаній навіть в умовах тиску на котирування та скорочення інвестицій у біржові криптовалютні фонди.
Паралельно розвивається інфраструктура обслуговування цифрових активів традиційними фінансовими установами.
16 жовтня Deutsche Bank підтвердив плани запуску в найближчі тижні свого першого сервісу зберігання криптовалют для інституційних та корпоративних клієнтів. Спочатку платформа працюватиме в Німеччині, після чого банк розраховує розширити її присутність на найбільші фінансові центри Азії у 2027 році.
На першому етапі сервіс буде орієнтований на зберігання біткоїна та Ethereum. Надалі Deutsche Bank планує додати операції зі стейблкоінами, токенізованими депозитами та цифровими цінними паперами.
Німецький банк розглядає блокчейн-інфраструктуру як доповнення до традиційних фінансових послуг, а не як їхню заміну.
У сфері регулювання додаткову увагу привернула публікація 13 жовтня у Федеральному реєстрі США документа Комісії з торгівлі товарними ф’ючерсами (CFTC), що передбачає розробку комплексних правил для окремих роздрібних операцій з криптоактивами.
Ініціатива була спочатку анонсована регулятором 5 жовтня. Вона спрямована на формування правової бази для криптовалютних ринків, підвищення прозорості операцій та захист роздрібних інвесторів. Громадське обговорення документа триватиме до 14 грудня 2026 року.
Поки що йдеться про підготовку регулювання, а не про набрання чинності новими вимогами.
Таким чином, головною особливістю тижня стало розходження між короткостроковою динамікою криптовалют та розвитком галузевої інфраструктури. Біткойн, Ethereum та інші цифрові активи перебували під тиском макроекономічних факторів, проте традиційні банки продовжили підготовку нових продуктів, а окремі публічні компанії — розширення криптовалютних резервів.
Наступного тижня інвестори стежитимуть за динамікою американських державних облігацій, зміною очікувань щодо процентних ставок ФРС, потоками капіталу в криптовалютні ETF та наслідками рішення MSCI.
Для корпоративного сегмента особливо важливою стане підготовка до оприлюднення 11 листопада остаточного списку компаній, які можуть втратити присутність у міжнародних фондових індексах.
Посольство України в Албанії рекомендувало українським громадянам за можливості відкласти відвідування консульського відділу в Тирані через загострення безпекової ситуації, спричинене масовими антиурядовими протестами та зіткненнями демонстрантів із поліцією.
Як повідомляється на офіційному сайті дипломатичного представництва, акції протесту відбуваються, зокрема, поблизу українського посольства, що створює додаткові ризики для відвідувачів.
«У зв’язку з ускладненням безпекової ситуації у ході акцій протесту у м. Тирана та поблизу Посольства України в Республіці Албанія, рекомендуємо враховувати поточну безпекову ситуацію під час планування відвідання консульського відділу Посольства та, за можливості, перенести візит до стабілізації ситуації», – зазначається в повідомленні.
Водночас дипломатичне представництво продовжує працювати у штатному режимі. Українцям рекомендують дотримуватися заходів особистої безпеки, уникати місць масових зібрань та стежити за повідомленнями місцевих органів влади.
Причиною погіршення безпекової ситуації стала нова хвиля антиурядових протестів, які розпочалися 13 жовтня 2026 року та охопили Тирану й інші міста Албанії. У центрі протестного руху опинилися студенти та молодь, які виступають проти високої вартості освіти, незадовільних умов навчання, складнощів із працевлаштуванням і корупції.
Протестний рух формувався протягом попередніх місяців. Одним із приводів для мобілізації активістів стали суперечки навколо великого туристичного інвестиційного проєкту на узбережжі Албанії, пов’язаного з американським інвестором Джаредом Кушнером, зятем президента США Дональда Трампа. Екологічні організації та місцеві активісти виступали проти забудови природоохоронних територій, тоді як уряд розглядає розвиток туристичної інфраструктури як джерело інвестицій та нових робочих місць.
Згодом вимоги протестувальників розширилися. Учасники демонстрацій почали вимагати відставки прем’єр-міністра Еді Рами, боротьби з корупцією та реформування системи освіти. До акцій долучилися прихильники опозиційної Демократичної партії.
14-15 жовтня протести переросли у масштабні зіткнення з правоохоронцями. Демонстранти кидали каміння, використовували піротехніку та підпалювали окремі адміністративні й комерційні об’єкти. Поліція застосовувала сльозогінний газ і водомети.
За повідомленнями албанських правоохоронних органів, унаслідок заворушень постраждали співробітники поліції, зафіксовано пошкодження державних установ, банківських відділень і приватної власності. Частину учасників протестів затримали.
Прем’єр-міністр Еді Рама відкинув вимоги про відставку та засудив насильницькі дії. Водночас він заявив про необхідність діалогу щодо проблем, які стали причиною невдоволення молоді.
Загострення ситуації вже вплинуло на роботу державних установ і транспортне сполучення в албанській столиці. Зокрема, 15 жовтня було скасовано заплановане пленарне засідання парламенту через безпекові ризики.
Попередження для своїх громадян також опублікували дипломатичні представництва США, Італії, Великої Британії та інших європейських держав. Міністерства закордонних справ Болгарії та Хорватії окремо рекомендували своїм громадянам уникати центральних районів Тирани, де проходять демонстрації.
Найбільш напружена ситуація спостерігається поблизу площі Скандербега, вулиці Дуррес, Міністерства освіти та урядових будівель. Місцева влада попереджає про можливі обмеження руху транспорту, перекриття вулиць і проведення нових акцій.
Для українців, які проживають в Албанії або планують поїздки до Тирани, це означає необхідність враховувати можливі транспортні обмеження та зміни доступності державних і консульських установ.
Албанія є парламентською республікою та кандидатом на вступ до Європейського Союзу. Соціалістична партія прем’єр-міністра Еді Рами зберегла владу за результатами парламентських виборів 2025 року. Політична напруженість розгортається на тлі переговорів про європейську інтеграцію, реформування державних інститутів і залучення іноземних інвестицій.
Перехід від переважно теоретичного навчання до формування самостійності, відповідальності, критичного мислення та практичних компетенцій має стати одним із пріоритетів трансформації української освіти. Про це заявили представники освітніх закладів, бізнесу та студентства.
«За даними досліджень 70% підлітків 13–16 років не можуть назвати бажану професію, лише 3% мають досвід стажування, 7% зустрічалися з кар’єрними радниками. Із цим безпосередньо пов’язана гуманістична культура, яку потрібно прищеплювати молоді. Це цілісний розвиток людини через навчання, працю, культуру, науку, моральну відповідальність та відкритість до світу. Наша мета – підготувати не лише людину, яка володіє професією, а особистість, здатну усвідомлено реалізувати себе в професії, створювати цінність і робити внесок у розвиток суспільства», – наголосила директор Центру бізнес-освіти Інституту психології і підприємництва Марія Фурман на круглому столі в агентстві «Інтерфакс-Україна» в п’ятницю.
Керівниця відділу міжнародного розвитку та партнерств ІПП Ірина Хоменко, в свою чергу, підкреслила важливість гуманістичного та онтопсихологічного підходу до навчання та розвитку особистості.
«Передача знань є фундаментальним, але не єдиним завданням освіти. Заклади середньої та вищої освіти працюють із людиною в період, коли відбувається становлення її ідентичності, формуються уявлення про себе, власні можливості, професійні та життєві орієнтири. І відповідальність за цей процес значно ширша, ніж формування професійних компетенцій», – додала вона.
Директор Фахового коледжу менеджменту і психології Тетяна Гарець пов’язала труднощі комунікації підлітків із війною та дистанційним навчанням. Наразі у коледжі діють програми Start Week і Team Challenge, проєктне навчання за підходами EduScrum та Agile, система мотивації IPP COIN, а в бізнес-лабораторії OpenSpace студенти створюють мінікомпанію.
«Традиційний табель показує просто оцінки, які студент отримує за навчальну дисципліну. Він нічого не розкаже про те, чи навчився студент координувати дії людей, приймати рішення, реагувати на зворотний зв’язок або брати відповідальність за спільний результат. Саме тому ми створили індивідуальне портфоліо студента – послідовну історію становлення людини, а не просто папку із сертифікатами», – пояснила Гарець.
Керівник відділу продажу медіахолдингу DMNTR Олександр Струков зазначив, що компанії можуть навчати технічних навичок, але очікують від кандидатів комунікабельності та готовності розвиватися.
«Якщо казати про те, чого саме бізнес хоче від кандидатів, то це зараз уже далеко не тільки технічні аспекти. Це лідерський потенціал, власний ресурсний потенціал та м’які навички. Я впевнений, що будь-який бізнес не обходиться без комунікації», – підкреслив роботодавець.
Підприємець, партнер спільноти BOARD у Коломиї Юрій Скільський назвав ключовими факторами розвитку сучасної освіти ініціативність, навчання, стресостійкість і відповідальність та закликав посилити наставництво з боку бізнесу.
«Я пропоную, щоб до молодих людей частіше приходили представники бізнесу й ділилися своїм досвідом. Можна організовувати візити до компаній, щоб вони побачили все на власні очі. Нам, підприємцям, важливо підтримувати молодь і розкривати її потенціал», – наголосив Скільський.
В свою чергу, HR-директорка технологічного холдингу Ольга Бондаренко виокремила прагнення до розвитку, самостійне мислення, відповідальність і здатність створювати цінність. Вона додала, що в оборонно-технологічній галузі від рішень працівника може залежати безпека країни.
«Відповідальність формується передусім через практичний досвід, через можливість зробити вибір, через необхідність прийняти рішення, через усвідомлення його наслідків і, звичайно, через помилки. Але тут я хочу провести чітку межу: право на помилку — це не право на безвідповідальність. Помилка стає досвідом, коли ви здатні її визнати, проаналізувати та змінити свої подальші дії», – підкреслила фахівчиня.
Кандидатка економічних наук, доцентка ІПП, заступниця директора Академії «Софія» в Дубаї Тетяна Співаковська повідомила, що завдяки визнанню результатів навчання за кордоном академії вдалося за рік долучити до української системи освіти понад 30 учнів.
«Для українських закладів вищої освіти це означає принципову зміну конкурентного середовища. Вони тепер конкурують за молоду людину в глобальному освітньому просторі. Потрібно створювати унікальні освітні пропозиції, забезпечувати високу якість викладання, розвивати міжнародні партнерства та сучасну інфраструктуру», – сказала Співаковська.
Керівниця рекрутингової агенції 3S AGENCY Наталія Шумська застерегла від підміни самостійного мислення пошуком готових відповідей. За її словами, видавничий проєкт ІПП за рік переклав і видав українською п’ять книжок Антоніо Менегетті.
«Сьогодні значну частину інформації студент може отримати самостійно. Штучний інтелект здатний пояснити складну тему, підготувати конспект, написати есе – це величезні можливості. Але якщо за людину дедалі частіше формулюють думки, аргументи або висновки, чи не ризикує вона поступово втратити звичку робити це самостійно?» – додала Шумська.
Студентки ІПП Анна Ситник і Наталія Козловська розповіли про практичну роботу й наставництво. Козловська, яка також курує першокурсників коледжу, наголосила на значенні онтопсихологічної педагогіки в роботі з молоддю.
«Мені здається, що завдання освіти – не просто дати людині знання, а й допомогти їй краще зрозуміти себе. Особливо в молодому віці ми не завжди до кінця розуміємо, чого хочемо, в чому наші сильні сторони та де можемо себе реалізувати. Саме тому важливо, щоб освіта давала не лише теоретичні знання, а й можливість пробувати себе в різних напрямках, працювати над практичними завданнями, приймати рішення та бачити результати своєї роботи», – зазначила студентка.
Випускник ІПП, керівник відділу розвитку та інновацій 3S AGENCY Сергій Андрійченко відзначив програму Work and Study, що поєднує навчання з роботою, та наголосив на цінності освітньої спільноти.
«Інститут формує лідерів нового покоління, але лідера неможливо виростити лише лекціями. Його формує середовище. Це програма Work and Study, теоретична база, живі зустрічі з підприємцями, факультативні заняття, професійні заходи, активності та студентська спільнота», – підкреслив він.
На завершення Марія Фурман анонсувала міжнародну платформу IPE Leader 2027 з річною програмою понад 20 подій для молоді, освітян і бізнесу.
«Це міжнародна платформа, яка об’єднує освіту, бізнес, науку, лідерство і гуманістичну культуру. Ми запрошуємо приєднуватися до цієї платформи і молодь, і представників бізнесу, культури та науки. Це велика річна програма, яка включатиме інтелектуальні активності, лекції науковців, спікерів і викладачів із бізнесу», – повідомила Фурман.
За її словами, на 23–24 жовтня запланований хакатон для молоді віком від 15 років, а вже у листопаді стартуватиме Український форум лідерства, учасники якого запропонують соціальні проєкти для шкіл і громад, сформують команди та в травні 2027 року презентують результати. На травень також анонсована премія IPE Leader 2027 у десяти категоріях для молоді, науковців, меценатів і бізнесу.
Відкриття платформи заплановане на 23 жовтня. Організатори запрошують слухачів, спікерів, компанії та громадські організації, готові підтримати молодіжні ініціативи.
IPE LEADER 2027, вища освіта, МОЛОДЬ, РИНОК ПРАЦІ, ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСВІТИ
Як повідомляє Relocation, влада Барселони має намір суттєво збільшити податкове навантаження на власників туристичних апартаментів. 15 жовтня 2026 року міська рада попередньо схвалила введення додаткових зборів до податку на нерухомість (IBI) у розмірі від 50% до 150% залежно від кількості ліцензій на короткострокову оренду, що належать власнику.
Новий захід торкнеться близько 10,6 тис. туристичних квартир і стане черговим етапом політики міської влади щодо скорочення короткострокової оренди житла. Остаточне затвердження податкових змін заплановано на грудень 2026 року. Якщо рішення буде ухвалено, нові правила почнуть діяти з 1 січня 2027 року, а перший додатковий податок буде нараховано 31 грудня 2027 року.
Розмір доплати залежатиме від кількості туристичних ліцензій у власника. Власники однієї ліцензії повинні будуть сплачувати на 50% більше від чинного податку IBI. Для власників двох або трьох ліцензій передбачено надбавку в розмірі 100%, а для власників чотирьох і більше туристичних об’єктів — 150%.
Таким чином, якщо стандартний щорічний податок на квартиру становить 1 тис. євро, після запровадження нових правил власник однієї туристичної ліцензії платитиме 1,5 тис. євро, двох або трьох ліцензій — 2 тис. євро, а чотирьох і більше — 2,5 тис. євро на рік за відповідний об’єкт.
За даними муніципалітету, приблизно 6 тис. туристичних квартир, або близько 57% від їх загальної кількості, належать власникам із чотирма та більше ліцензіями. Ще близько 1,2 тис. об’єктів належать власникам двох або трьох ліцензій, а приблизно 3,2 тис. — власникам однієї ліцензії.
Міська влада розраховує отримувати завдяки підвищеному оподаткуванню додатково 7–8 млн євро щорічно.
Заступник мера Барселони з економічних питань Жорді Вальс пояснив необхідність змін тим, що туристичні квартири фактично використовуються для комерційної діяльності, тому їх оподаткування не повинно відповідати умовам звичайного житлового фонду.
Нова податкова політика реалізується на тлі раніше прийнятого рішення про поступове припинення короткострокової оренди квартир у Барселоні. Муніципалітет має намір не продовжувати діючі ліцензії на туристичне розміщення після закінчення їхнього терміну в листопаді 2028 року.
Для інвесторів у нерухомість Барселони нові правила означають зниження потенційної прибутковості туристичної оренди. Додаткові витрати особливо помітно позначаться на професійних операторах, які управляють кількома квартирами. При цьому перспектива припинення дії туристичних ліцензій у 2028 році створює додаткові ризики для довгострокових інвестиційних планів.
Власникам доведеться розглядати альтернативні моделі використання нерухомості, включаючи довгострокову оренду, середньострокові договори за умови дотримання встановлених вимог або продаж об’єктів.
Разом із тим представники галузі виступають проти нових обмежень. Асоціація туристичних апартаментів Барселони Apartur назвала підвищення податків непропорційним і таким, що створює правову невизначеність для бізнесу. Організація заявила про готовність оскаржити нові правила в суді після їх остаточного ухвалення.
Барселона залишається одним із найбільших туристичних центрів Іспанії та Європи. Масовий розвиток короткострокової оренди в останні роки став предметом суперечок між власниками нерухомості, представниками туристичної індустрії та місцевими мешканцями.
Як повідомляє Опендатабот, українські суди скасовують штрафи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), накладені на бухгалтерів підприємств за порушення правил військового обліку, переважно через відсутність доказів особистої вини працівників і неналежне визначення їхніх посадових обов’язків.
Як свідчить дослідження Опендатабота, опубліковане 16 жовтня 2026 року, у шести з восьми виявлених судових справ за 2024-2026 роки позови бухгалтерів задоволено повністю, ще в одній справі – частково. Лише в одному випадку суд підтримав позицію ТЦК.
Однією з основних причин скасування адміністративних стягнень стала недостатня конкретизація порушень. Зокрема, ТЦК зазначали загальні недоліки в організації військового обліку на підприємствах, проте не завжди встановлювали, які конкретно дії або бездіяльність допустив бухгалтер.
Суди також звертали увагу на те, що окремі порушення стосувалися організаційних функцій керівництва підприємства, а не працівників, відповідальних за поточне ведення документації.
Показовою є справа №179/1326/26, яку 30 липня 2026 року розглянув Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області.
Головний бухгалтер комунального підприємства «Магдалинівський маслозавод» оскаржила постанову ТЦК від 29 квітня 2026 року про накладення штрафу в розмірі 59,5 тис. грн за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Під час розгляду справи суд встановив недостатність підстав для притягнення працівниці до адміністративної відповідальності. Зокрема, він звернув увагу на необхідність чіткого визначення посадових повноважень і доведення складу правопорушення.
За результатами розгляду суд скасував постанову про штраф на 59,5 тис. грн та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення через відсутність його складу.
Водночас позов було задоволено частково, оскільки суд відмовив в окремій вимозі щодо визнання постанови протиправною, пояснивши, що її скасування вже передбачає відповідну правову оцінку.
Суд також постановив стягнути на користь позивачки 532,48 грн судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, персональний військовий облік працівників на підприємствах має здійснюватися відповідальними особами, визначеними в установленому порядку.
Відповідальність за організацію військового обліку покладається на керівника підприємства. Безпосереднє ведення обліку зазвичай здійснюють працівники кадрових служб або інші уповноважені співробітники.
Таким чином, посада бухгалтера сама по собі не означає автоматичного покладення на працівника всіх функцій із ведення військового обліку. Водночас бухгалтер може виконувати відповідні обов’язки, якщо їх покладено на нього належним чином. У такому разі можливість притягнення до адміністративної відповідальності залежить від характеру порушення, визначених повноважень і наявності доказів вини.
Розглянута судова практика свідчить про важливість належного документального оформлення відповідальності за військовий облік на підприємствах. Вона також підтверджує необхідність індивідуального встановлення вини посадової особи під час накладення адміністративного штрафу.
Опендатабот – українська платформа моніторингу відкритих державних даних, що надає інформацію з державних реєстрів, судових рішень та виконавчих проваджень. Сервіс також проводить аналітичні дослідження діяльності бізнесу, судової практики та економічних процесів в Україні.
Джерело: Опендатабот, дослідження від 16 жовтня 2026 року.
Судове рішення: Магдалинівський районний суд, справа №179/1326/26 від 30 липня 2026 року.
