Систему територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вважають найбільш ураженою корупцією 76,7% українців.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного виданням «Політарена» спільно з компанією Active Group 1 серпня 2026 року.
За даними опитування, 82,6% респондентів вважають, що від 2022 року рівень корупції в Україні зріс. Про його зниження заявили 6,6% опитаних, тоді як 10,8% не змогли визначитися з відповіддю.
Порівняно із січнем 2023 року оцінки українців суттєво погіршилися. Тоді про зростання рівня корупції говорили 43% респондентів, а про його зменшення — 33,6%.
Перше місце в рейтингу структур, які українці вважають найбільш корумпованими, посіли ТЦК та СП із показником 76,7%. У жовтні 2024 року таку думку висловлювали 71,3% опитаних.
На другому місці опинилася судова система, яку корумпованою назвали 62,2% респондентів проти 71,2% у 2024 році. Третю позицію посіли правоохоронні органи — 59,1% порівняно з 67,7% у 2024 році.
Міністерство оборони України вважають корумпованим 39,2% учасників опитування, Кабінет Міністрів — 39%, органи місцевого самоврядування — 37,3%.
Президента України Володимира Зеленського до корумпованих інститутів і посадовців віднесли 30,2% респондентів. Збройні сили України назвали корумпованими 18,4% опитаних, а органи соціального захисту — 17,9%.
Методологія дослідження: дослідження здійснене за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 2000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%. Період збору даних: 1 серпня 2026 року. Медіанні значення зарплат розраховано серед тих, хто дав змістовну відповідь, методом лінійної інтерполяції всередині інтервалів; крайні категорії прийнято як 5 тис. грн («до 10 тис.») та 150 тис. грн («понад 150 тис.»).
П’ять найбільших імпортерів дизельного пального в Україні в липні 2026 року забезпечили близько половини всіх закордонних постачань ресурсу, свідчать дані «Консалтингової групи А-95».
Загалом дизпальне протягом місяця імпортували 134 компанії, однак на першу п’ятірку припало близько 280 тис. тонн із загального обсягу 562 тис. тонн. Таким чином, їхня сукупна частка становила приблизно 49,8% ринку імпорту.
Найбільшим імпортером стала група ОККО, яка ввезла 73,1 тис. тонн дизпального. Її постачання збільшилися на 32% порівняно з липнем минулого року.
Друге місце посіла державна «Укрнафта» з 59,8 тис. тонн. Компанія продемонструвала значно вищу динаміку, збільшивши імпорт у 2,4 раза порівняно з липнем 2025 року.
Третьою стала UPG з обсягом 53,2 тис. тонн.
Четверте місце посіла «АТ Енерго Трейд» із 50,7 тис. тонн, п’яте — WOG із 42,9 тис. тонн. Ці показники представлені на опублікованій «А-95» інфографіці ТОП-10 імпортерів дизпального за липень.
Таким чином, лише ОККО та «Укрнафта» разом забезпечили майже 133 тис. тонн, або близько 24% усього місячного імпорту.
При цьому найвищі темпи зростання серед учасників ринку продемонструвала не компанія з першої п’ятірки, а «Західна паливно-енергетична компанія» (ЗПЕК). Вона збільшила постачання у 5,3 раза — до 31,9 тис. тонн.
До десятки найбільших імпортерів також увійшли компанії з обсягами постачань приблизно від 20 тис. до 35 тис. тонн.
Зростання концентрації великих постачальників відбувається на тлі загального збільшення імпорту. У липні в Україну було ввезено 562 тис. тонн дизпального — на 5% більше, ніж роком раніше.
Однак, як зазначає директор «А-95» Сергій Куюн, навіть цих обсягів виявилося недостатньо для задоволення різко зрослого попиту. На ринку відчувалася нестача дизпального через ціновий ажіотаж, активізацію промислових і приватних покупців та зростання споживання у транспортній галузі.
На серпень «А-95» очікує більш збалансованої ситуації внаслідок збільшення постачань і зниження світових цін на пальне.
Джерело: «Консалтингова група А-95»
Агрохолдинг “ТАС Агро” завершив жнива ранніх зернових та олійних культур на загальній площі 33,5 тис. га, повідомила пресслужба компанії.
Озиму пшеницю зібрано з 21 тис. га із середньою врожайністю 5,8 тонни/га. Озимий ріпак зібрано з 12,5 тис. га із середньою врожайністю 3,6 тонни/га.
“Ріпак цього року став одним із найбільш показових результатів сезону. На всіх площах компанії використовували технологію strip-till, яка в поєднанні з точним плануванням, якісним захистом посівів та оперативними рішеннями команди дала змогу отримати високі показники врожайності”, – зазначено в повідомленні.
Як уточнила компанія, частину врожаю ріпаку вже реалізовано на західному напрямку, а частину спрямують на переробку з подальшим експортом. Пшеницю “ТАС Агро” планує продавати за гнучкою моделлю залежно від співвідношення цін на культури та ситуації на ринку.
Компанія вже розпочала підготовку до посіву озимого ріпаку.
Агрохолдинг “ТАС Агро” входить до групи “ТАС”, яку засновано в 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Засновником “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу “ТАС Агро” є Сергій Тігіпко.
Польська ORLEN S.A. у липні 2026 року поставила в Україну зі своїх нафтопереробних заводів у Польщі та Литві сумарно 137 тис. тонн дизельного пального, зберігши статус найбільшого корпоративного постачальника ресурсу на український ринок.
Обсяг постачань компанії збільшився на 25% порівняно з липнем 2025 року та на 61% проти липня 2024 року, свідчать дані «Консалтингової групи А-95».
Загалом у липні Україна імпортувала 562 тис. тонн дизпального. Таким чином, на ORLEN припало близько 24,4% усього місячного імпорту, або практично кожна четверта тонна ввезеного до країни дизеля.
Зростання постачань ORLEN відбувається одночасно з посиленням ролі польського та литовського напрямків в українській паливній логістиці.
З Польщі в липні було ввезено 202,8 тис. тонн дизпального проти 161 тис. тонн роком раніше, зростання становило близько 26%. Постачання з Литви збільшилися ще швидше — на 65%, із 51,2 тис. до 84,3 тис. тонн.
Директор «А-95» Сергій Куюн пов’язує збільшення навантаження на польський маршрут насамперед із рекордним обмілінням Дунаю та безпековими ризиками, що ускладнили традиційну логістику через південний напрямок.
При цьому, попри зростання загального імпорту на 5% у річному вимірі, український ринок у липні зіткнувся з нестачею дизпального. Серед причин «А-95» називає зростання світових цін після нового загострення на Близькому Сході, підвищений попит промислових і приватних покупців та збільшення споживання пального через переорієнтацію частини аграрного експорту на автомобільний і залізничний транспорт.
У серпні аналітики очікують нормалізації ситуації завдяки зниженню світових цін на нафтопродукти та збільшенню постачань.
Джерело: Консалтингова група «А-95»
ОЦ «Укрсадвінпром» розпочав формування української делегації для участі в міжнародній виставці харчової промисловості SIAL Paris 2026, яка відбудеться 17–21 жовтня у виставковому центрі Paris Nord Villepinte у Франції.
До участі запрошуються українські виробники харчових продуктів та напоїв, плодоовочевої та ягідної продукції, горіхів, переробленої продукції, а також інші підприємства агропродовольчого сектору.
У «Укрсадвінпром» розраховують, що участь у виставці дозволить українським компаніям презентувати продукцію міжнародним імпортерам, дистриб’юторам та закупівельникам, провести переговори щодо майбутніх контрактів і поставок, а також знайти нових партнерів і розширити географію експорту.
Окрему увагу в рамках SIAL традиційно приділяють новим продуктам, технологіям харчової промисловості, упаковці та змінам споживчого попиту. Для українських компаній виставка може стати майданчиком як для пошуку безпосередніх покупців, так і для вивчення вимог найбільших міжнародних ринків.
За даними організаторів, SIAL Paris проводиться раз на два роки і в 2026 році розраховує прийняти близько 295 тис. професійних відвідувачів приблизно з 200 країн. Очікується участь близько 8 тис. експонентів, які представлять близько 400 тис. продуктів. Загальна виставкова площа перевищить 280 тис. кв. м.
Виставка об’єднує виробників харчових продуктів та напоїв, міжнародні торговельні мережі, імпортерів та експортерів, дистриб’юторів, підприємства громадського харчування та представників харчової промисловості. SIAL Paris позиціонується організаторами як одна з найбільших світових професійних платформ харчового сектору та інновацій в агропродовольчій галузі.
У «Укрсадвінпром» зазначають, що українські компанії, які разом з об’єднанням брали участь у міжнародних виставках у попередні роки, використовували такі заходи для налагодження нових ділових контактів, розширення експортної географії та розвитку партнерських відносин із закордонними покупцями.
Отримати інформацію про умови участі українських виробників у SIAL Paris 2026 можна в «Укрсадвінпром» електронною поштою info@ukrsadvinprom.com.
«Укрсадвинпром» — Громадський союз «Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України», що об’єднує близько 200 виробників фруктів, ягід, горіхів та винограду. Організація займається підтримкою підприємств галузі, розвитком експорту, просуванням української продукції на закордонних ринках, сертифікацією та налагодженням контактів з іноземними покупцями. Члени об’єднання експортують продукцію на міжнародні ринки. Керівник «Укрсадвинпрому» — Володимир Печко.
SIAL Paris — міжнародна професійна виставка харчової промисловості, яка проводиться в Парижі раз на два роки. У 2026 році вона відбудеться з 17 по 21 жовтня в Paris Nord Villepinte. Експозиція охоплює десять основних напрямків харчової індустрії — від свіжих продуктів, м’яса, риби, молочної продукції та напоїв до бакалії та рішень для харчової переробки.
Організатори очікують близько 8 тис. компаній-учасників та представників галузі з 200 країн.
Вартість будівельно-монтажних робіт під час спорудження інженерних об’єктів в Україні у червні 2026 року зросла на 24,3% порівняно з червнем минулого року — це найвищий показник серед основних сегментів будівництва. Згідно з даними Державної служби статистики, нежитлове будівництво за той самий період подорожчало на 23,8%, житлове — на 19,2%. У середньому по будівельній галузі зростання склало 23,1%.
Інженерне будівництво лідирувало й за місячною динамікою. У червні порівняно з травнем ціни тут зросли ще на 1,8% проти 1,3% у нежитловому будівництві та 0,8% у житловому.
У другому кварталі 2026 року інженерні будівельно-монтажні роботи коштували на 22,4% більше, ніж у квітні-червні минулого року. Аналогічне зростання — на 22,4% — зафіксовано в нежитловому будівництві, тоді як житлове подорожчало на 18,2%.
Особливо показовою є квартальна динаміка. Порівняно з першим кварталом ціни на інженерні роботи у II кварталі зросли на 12,4%, на нежитлові — на 12%, тоді як у житловому секторі зростання становило лише 0,4%.
На думку власника та директора інженерно-будівельної компанії Rauta Андрія Озейчука, одним із ключових факторів тиску на вартість будівництва залишається дефіцит кваліфікованих працівників.
«Зараз на ринку бракує близько 30% фахівців будівельних спеціальностей», — зазначав Озейчук, коментуючи ситуацію в галузі у лютому 2026 року.
За його даними, нестача персоналу вже призвела до помітного прискорення зростання заробітних плат. Якщо у 2022–2024 роках зарплати в будівництві зростали в середньому приблизно на 15–20% щороку, то у 2025 році темпи зростання сягнули 25–30%. Особливо суттєво зросла оплата праці монолітників — на 50%, геодезистів — на 44%, бетонників — на 38%.
Таким чином, нинішнє зростання вартості будівельних робіт формується не лише під впливом цін на будівельні матеріали та обладнання. Все більшу роль відіграє вартість безпосередньо будівельних робіт та людської праці.
Озейчук також звертав увагу на довгостроковий характер кадрової проблеми. За його словами, професійні навчальні заклади стикаються як з недобором студентів на будівельні спеціальності, так і з їхнім відтоком уже в перші роки навчання.
«У перспективі це може призвести до ще більшого кадрового дефіциту та уповільнити відновлення України», — вважає власник компанії Rauta.
За оцінками компанії, кадровий дефіцит уже змушує будівельний бізнес шукати працівників за межами України, зокрема в Індії, Непалі, Бангладеш та Пакистані.
Зростання вартості інженерного будівництва має для України особливе значення через масштабну потребу у відновленні енергетичної, транспортної, комунальної та іншої критичної інфраструктури. За оцінкою Rauta за підсумками 2025 року, сегмент відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури вже становив близько 20 % українського будівельного ринку.
Тому подальше подорожчання інженерних робіт може безпосередньо впливати на кошториси відновлювальних проєктів. За умови зростання вартості будівельно-монтажних робіт на 20–25 % проєкти, бюджети яких формувалися значно раніше, можуть потребувати додаткового фінансування або перегляду технічних рішень і термінів реалізації.
При цьому саме нежитлове та інфраструктурне будівництво залишаються одними з найактивніших напрямків ринку. У 2025 році основними об’єктами для інвестицій у комерційну нерухомість були складські, виробничі та торговельні будівлі, а найпривабливішими регіонами для нового будівництва — Київська, Львівська та Івано-Франківська області, зазначав Озейчук.
За перше півріччя 2026 року інженерне будівництво подорожчало на 16,1% у річному вираженні, нежитлове — на 16,5%, житлове — на 13,7%.
«Rauta» працює у сфері проектування, будівництва та монтажу будівель і є учасником Європейської асоціації будівельної індустрії. Згідно з даними Єдиного державного реєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
RAUTA, БУДІВНИЦТВО, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, кадр, ОЗЕЙЧУК, ЦІНА
