Зростання нелегального виробництва бензину в Україні стало одним із чинників зниження офіційного імпорту палива у серпні 2026 року, повідомила Консалтингова група «А-95».
За даними групи, імпорт автомобільного бензину в серпні склав 152 тис. тонн, що на 7% менше, ніж роком раніше.
«У серпні поставки бензину були меншими через великі перехідні залишки та зростання кустарного виробництва всередині країни завдяки можливості додавання безакцизних розчинників», — повідомили в «А-95».
Експерти вважають, що державним органам, насамперед Державній податковій службі, необхідно посилити контроль за цим сегментом.
«Мова йде не тільки про втрати державного бюджету, а й про сумнівну якість такого палива», — підкреслили в групі.
Використання компонентів, що не обкладаються акцизом як моторне паливо, потенційно дозволяє виробникам знижувати собівартість бензинових сумішей і отримувати перевагу перед легальними учасниками ринку, які повністю сплачують паливні податки.
При цьому загалом дефіциту бензину на українському ринку в серпні не спостерігалося. З початку 2026 року офіційні обсяги імпорту залишаються вищими за торішні: за вісім місяців було ввезено 1,12 млн тонн бензину, що на 16% більше, ніж роком раніше.
Найбільшими імпортерами залишаються ОККО, WOG, UPG та «Укрнафта», а основними країнами-постачальниками — Литва та Польща.
У січні-серпні 2026 року Україна імпортувала 1,12 млн тонн автомобільного бензину, що на 16% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомила Консалтингова група «А-95» за результатами спеціального дослідження ринку.
При цьому безпосередньо в серпні імпорт бензину становив 152 тис. тонн, що на 7% менше, ніж у серпні минулого року.
Основними постачальниками бензину в Україну залишаються Литва та Польща. У серпні з Литви було ввезено 51,8 тис. тонн палива, або 34% загального імпорту, з Польщі — 40,1 тис. тонн, або 26%.
Таким чином, сукупна частка двох країн сягнула 60% проти 55% роком раніше.
Найбільшим джерелом імпортного бензину фактично залишається група ORLEN, яка володіє нафтопереробними заводами в Литві та Польщі. У серпні підприємства групи відвантажили в Україну 78,8 тис. тонн бензину, що становить 52% усіх імпортних поставок за місяць.
Імпорт із Німеччини у серпні знизився на 13% — до 18,2 тис. тонн. З цього обсягу 11,2 тис. тонн, або 61,5%, припало на мережу UPG.
У «А-95» зазначають, що скорочення серпневих поставок пов’язане, зокрема, з високими перехідними запасами палива, сформованими раніше.
Український ринок нафтопродуктів після втрати значної частини власної переробки внаслідок повномасштабної війни залишається в значній мірі залежним від імпорту з країн ЄС. Основні обсяги бензину та дизельного палива надходять через західний та південний напрямки
Міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини Елмедін Конакович оголосив про виведення більшої частини співробітників посольства БіГ із Белграда після похорону колишнього командувача Армії Республіки Сербської Ратко Младича, повідомляє телеграм-канал Сербський економіст. Він заявив, що має намір звести відносини із Сербією до «мінімально можливого рівня».
Посол і консул БіГ при цьому залишаються в Белграді: їх призначення та відкликання перебувають у компетенції колективної Президії Боснії і Герцеговини, а не МЗС. За Конституцією саме Президія проводить зовнішню політику країни, тому міністр самостійно розірвати відносини із Сербією юридично не може.
Приводом стала не лише сама церемонія похорону 7 вересня, а й масштаб участі сербських державних структур. Під час повернення труну супроводжували представники держави та військові, а на похороні були присутні міністр оборони Братислав Гашич і міністр юстиції Ненад Вуїч. Президент Александар Вучич на церемонію не прийшов, однак був присутній його син Данило. Похорон зібрав тисячі людей.
Глава МЗС Сербії Марко Джурич відповів вкрай жорстко, назвавши заяви Конаковича «лицемірством». Він нагадав, що колишній командувач армії БіГ Расим Делич також був засуджений Гаазьким трибуналом за злочини, скоєні підрозділом «Ель-Муджахід», і звинуватив боснійську сторону у вибірковому ставленні до воєнних злочинів. Джурич також нагадав про напад на Вучича в Поточарах у 2015 році, коли тодішнього прем’єра Сербії після покладання квітів у меморіалі Сребрениці закидали камінням.
Чому постать Младича досі викликає настільки жорстку реакцію на Балканах?
Ратко Младич із травня 1992 року командував Армією Республіки Сербської. Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії, а потім апеляційна інстанція ООН остаточно визнали його винним і засудили до довічного ув’язнення за геноцид у Сребрениці, злочини проти людяності та воєнні злочини під час війни в Боснії. У Сребрениці після захоплення анклаву в липні 1995 року було вбито близько 8 тис. боснійських мусульман — чоловіків і хлопчиків.
Тому для значної частини босняків у Боснії Младич є передусім символом Сребрениці, облоги Сараєва, етнічних чисток. Публічне вшанування його в Белграді там сприймають не як приватний похорон, а як заперечення або виправдання злочинів.
Хорватія також ставиться до Младича вкрай негативно. До формування Армії Республіки Сербської він служив у Югославській народній армії в районі Книна під час війни в Хорватії. Після остаточного вироку у 2021 році уряд Хорватії навіть офіційно висловлював жаль, що Гаазький процес не охопив злочини, скоєні ним на території Хорватії.
У Сербії та Республіці Сербській ставлення інше. Для багатьох Младич залишається людиною, яка під час розпаду Югославії захищала боснійських сербів. Саме тому на похорон прийшли тисячі людей, звучали гасла «герой», а його портрети залишаються поширеними. Водночас у самій Сербії є політики, громадські організації та ЗМІ, які приймають висновки міжнародних судів і виступають проти героїзації Младича.
Окремо Белград постійно підкреслює тему сербських жертв війни й вважає, що злочини проти сербів у регіональному та міжнародному дискурсі отримують менше уваги.
Скандал уже виходить за межі боснійсько-сербських відносин. Єврокомісар з питань розширення Марта Кос скасувала запланований візит до Сербії, пояснивши рішення неприпустимістю героїзації засуджених воєнних злочинців.
Історія з похороном Младича — це вже не суперечка навколо однієї історичної постаті. Вона знову оголила головне політичне протиріччя Західних Балкан: понад 30 років після боснійської війни у Белграда, Баня-Луки, Сараєва та Загреба, як і раніше, суттєво різняться оцінки війни, відповідальності й того, кого вважати злочинцем, а кого героєм.
Балкани, Боснія і Герцеговина, дипломатія, РАТКО МЛАДИЧ, Сербія
Міжнародний Soft Skills Summit 2026, присвячений розвитку людей, команд і організацій в умовах поширення штучного інтелекту, відбудеться 12-14 вересня у гібридному форматі та об’єднає понад 70 українських і міжнародних експертів.
Як повідомили організатори заходу, перший день саміту відбудеться офлайн у Києві з онлайн-трансляцією, ще два дні пройдуть онлайн. Очікується участь понад 5 тис. осіб.
У межах саміту також уперше відбудеться Soft Skills Summit Awards 2026 – професійна премія для корпоративних програм у сфері розвитку лідерства, талантів, команд, корпоративної культури та soft skills.
За словами організаторів, програма Soft Skills Summit побудована навколо трьох рівнів розвитку – людини, команди та організації.
12 вересня програма буде присвячена індивідуальному розвитку. Цього дня у Києві відбудуться виступи на головній сцені, панельні дискусії, практичні Soft Skills Hubs, Mindfulness-зона, EXPO, Guided Speed Networking, а також церемонія нагородження переможців Soft Skills Summit Awards 2026.
13 вересня онлайн-програма буде зосереджена на розвитку команд, комунікації, психологічній безпеці та сучасних підходах до лідерства.
14 вересня учасники обговорюватимуть корпоративну культуру, управління талантами та змінами, організаційну ефективність і трансформацію компаній під впливом штучного інтелекту.
“Сьогодні конкурентна перевага компаній визначається не лише технологіями. Вона визначається людьми, їхньою здатністю мислити, взаємодіяти, навчатися й вести інших через зміни. Саме тому ми створили Soft Skills Summit – платформу, яка об’єднує світову експертизу та український досвід, щоб допомогти людям, командам і організаціям бути готовими до майбутнього”, – зазначили співзасновники UpPro School та Soft Skills Summit Ігор Лук’яненко та Наталі Новгородська.
Організатори зазначають, що розвиток soft skills набуває додаткового значення на тлі поширення технологій штучного інтелекту та зміни вимог ринку праці.
Згідно з прогнозом World Economic Forum, до 2030 року зміниться близько 39% професійних навичок, необхідних для роботи. Серед компетенцій, значення яких зростатиме найшвидше, називаються аналітичне мислення, стійкість, адаптивність, креативність, лідерство та соціальний вплив.
Для України актуальність цієї проблематики також пов’язана з дефіцитом кадрів, інтеграцією ветеранів і внутрішньо переміщених осіб на ринок праці, можливим поверненням українців із-за кордону, необхідністю розвитку управлінських команд та впровадженням AI-інструментів у бізнес-процеси.
Серед заявлених спікерів Soft Skills Summit 2026 – засновник Fedoriv Group Андрій Федорів, професор Case Western Reserve University та експерт з емоційного інтелекту і лідерства Richard E. Boyatzis (США), експерт із комунікацій і TED-спікер Julian Treasure (Велика Британія), старша віцепрезидентка HR SoftServe Рента Дельпорте, голова Advanter Group Андрій Длігач, лідерка Академії PwC Україна Ірина Блінова, бізнес-консультант Frank Pucelik (США), експертка з комунікацій та People-First культури Shola Kaye (Велика Британія), а також соматична трансформаційна коучка і TED-спікерка Chen Lizra (Канада).
Повна програма та інформація про участь доступні на сайті Soft Skills Summit 2026.
Саміт орієнтований на власників бізнесу, CEO, керівників команд, HR- та L&D-фахівців, бізнес-тренерів, коучів, психологів, консультантів та інших фахівців, які працюють із розвитком людей і організацій.
У межах Soft Skills Summit Awards 2026 буде визначено найкращі програми у п’яти номінаціях: розвиток лідерства, розвиток талантів, розвиток команд і корпоративної культури, підтримка ментального здоров’я, а також інновації у навчанні та розвитку soft skills.
Оцінювання проєктів проводитиметься за єдиною методологією, розробленою Аналітичним центром UpPro School за участі громадської організації “Незалежна асоціація психології та коучингу” та незалежного експертного журі. Організатори заявляють, що основними критеріями стануть професійна цінність програми, якість реалізації та фактичний вплив незалежно від розміру компанії.
Детальна інформація про премію та умови участі розміщена на сторінці Soft Skills Summit Awards 2026.
Організатором саміту виступає UpPro School – міжнародний освітній центр навчання та підвищення кваліфікації психологів, HR- та L&D-фахівців, керівників та інших професіоналів, які працюють із розвитком людей, команд і організацій. За даними організаторів, UpPro School є акредитованим CPD-провайдером Великої Британії, понад 150 тис. учасників долучилися до освітніх заходів центру, понад 8 тис. слухачів пройшли професійне навчання.
Для читачів “Open4business” діє промокод Open4business, який надає знижку 10% на квитки Soft Skills Summit 2026. Промокод діє до 11 вересня 2026 року.
Контакт із питань партнерства: Світлана Чаурова, partnerships@softskills-summit.com.
Open4Business – офіційний інформаційний партнер івенту
Економіка Румунії у другому кварталі 2026 року скоротилася на 0,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року за некоригованими даними, тоді як роком раніше ВВП країни демонстрував зростання на 0,3%. Про це свідчать попередні дані Національного інституту статистики Румунії (INS), опубліковані 7 вересня.
При цьому порівняно з першим кварталом 2026 року обсяг ВВП практично не змінився. За сезонно скоригованими даними спад у другому кварталі становив 2% у річному вираженні. Таким чином, йдеться насамперед про перехід економіки до від’ємної річної динаміки, а не про нове квартальне падіння.
За підсумками першого півріччя 2026 року ВВП Румунії знизився на 0,7% порівняно з січнем-червнем минулого року за некоригованими даними та на 1,6% за сезонно скоригованою серією.
Для порівняння: у першому півріччі 2025 року економіка Румунії зросла на 0,3% у річному вираженні. У другому кварталі минулого року ВВП також збільшився на 0,3% за некоригованими даними, а за сезонно скоригованою серією зростання тоді перевищувало 2%. Таким чином, за рік динаміка найбільшої економіки Південно-Східної Європи помітно погіршилася.
Основний тиск на економіку в першій половині 2026 року чинили торгівля, транспорт, готельно-ресторанний сектор, промисловість, ІТ та телекомунікації, а також ринок нерухомості. Торгівля, транспорт, складське господарство, готелі та ресторани, що становлять близько 21,6 % ВВП, скоротили обсяг діяльності на 3,9 % і зробили негативний внесок у динаміку ВВП у розмірі 0,9 процентного пункту.
Промисловість, на яку припадає близько 16 % економіки, скоротилася на 2,9 % і зменшила загальний показник ВВП ще на 0,5 п.п. Інформаційно-комунікаційний сектор знизився на 3,5 %, операції з нерухомістю — на 4,5 %.
Частково спад компенсувало будівництво. Обсяг робіт у секторі збільшився на 12,3%, а його позитивний внесок у ВВП становив 0,7 п.п.
Окремі показники підтверджують слабкість промислового сектору: промислове виробництво Румунії в січні–червні 2026 року скоротилося на 3,3 %, у тому числі обробна промисловість — на 4,4 %.
Погіршення динаміки ВВП відбувається на тлі масштабної бюджетної консолідації та тривалої високої інфляції. Єврокомісія у опублікованому 21 травня весняному прогнозі очікувала, що зростання економіки Румунії у 2026 році становитиме лише 0,1% після 0,7% у 2025 році. У 2027 році Брюссель прогнозує прискорення зростання до 2,3%.
За оцінкою Єврокомісії, уповільнення пов’язане насамперед зі скороченням реальних наявних доходів та споживання на тлі бюджетної консолідації та високої інфляції. Середня інфляція в Румунії у 2026 році прогнозується на рівні 7%, а дефіцит державного бюджету має скоротитися з 7,9% ВВП у 2025 році до 6,2% ВВП у поточному році. Підтримувати економіку мають інвестиційні проєкти, зокрема ті, що фінансуються за рахунок коштів ЄС, а також чистий експорт.
Наглядова рада ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (УПСК, Київ) 7 вересня припинила повноваження голови правління Наталії Вороб’євої у зв’язку із закінченням терміну дії контракту.
Згідно з офіційною інформацією страховика, розміщеною в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), вона обіймала цю посаду з 9 вересня 2021 року.
Крім того, зазначається, що тимчасово виконуючим обов’язки голови правління призначено Олександра Лініченка, який протягом останніх п’яти років обіймав посаду члена правління — заступника голови правління ЧАТ «УПСК».
ПрАТ «УПСК» зареєстровано у 1993 році. Компанія спеціалізується, зокрема, на страхуванні автотранспорту, фінансових ризиків, туристів, майна, вантажів та багажу.
За даними компанії, власником 99,999% її акцій є Олександр Михайлов.
Згідно з даними НБУ, компанія посідає 16-те місце серед страховиків non-life України за обсягом зібраних премій у 2025 році.
