Європейські держави та інституції Євросоюзу стали головним джерелом міжнародної підтримки України після різкого скорочення нових американських пакетів допомоги у 2025 році. За аналітичними оцінками, протягом 2022–2025 років та першого півріччя 2026 року на європейських донорів припадало близько 64% сукупної підтримки, тоді як частка США становила 28,5%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Згідно з розрахунками на основі аналітичної інфографіки, загальний обсяг міжнародної допомоги за зазначений період оцінюється у €333 млрд. Із цієї суми €158,5 млрд становила військова підтримка, а €174,5 млрд — фінансова та гуманітарна. Європейські донори забезпечили €213 млрд, США — €95 млрд, інші держави — €25 млрд. Водночас ці показники не є офіційно верифікованою статистикою фактичних надходжень і залежать від методології обліку.

Динаміка допомоги демонструє поступову зміну міжнародної донорської структури. У 2022 році загальний обсяг підтримки оцінювався у €67,5 млрд, у 2023 році — €74 млрд, а у 2024 році досяг €79,5 млрд. Переломним став 2025 рік, коли європейська допомога, за вихідною інфографікою, збільшилася з €37,5 млрд до €61 млрд, тоді як американська скоротилася з €36 млрд до €0,5 млрд.
Незалежні дані Кільського інституту світової економіки підтверджують посилення ролі Європи. У 2025 році нові європейські військові виділення збільшилися на 67% порівняно із середньорічним рівнем 2022–2024 років, а фінансова та гуманітарна підтримка — на 59%. Водночас загальний обсяг нової військової допомоги всіх донорів залишався приблизно на 13% нижчим за середньорічний показник попередніх трьох років.
У першому півріччі 2026 року, за розрахунками вихідної інфографіки, міжнародна допомога становила €46 млрд, зокрема €40 млрд від Європи та €2 млрд від США. Важливим елементом нової системи став європейський механізм Ukraine Support Loan обсягом €90 млрд на 2026–2027 роки. Із них близько €60 млрд передбачено для оборонних потреб, а €30 млрд — для бюджетної підтримки та макроекономічної стабільності.
Європейська модель допомоги дедалі більше спирається на багаторічні кредити, спільні фінансові інструменти та доходи від іммобілізованих російських активів. Водночас США залишаються важливим постачальником окремих видів озброєнь, систем протиповітряної оборони та військових технологій. Зокрема, механізм PURL дає змогу європейським партнерам фінансувати закупівлю американського озброєння для України.
На 2027 рік потреба України у зовнішньому бюджетному фінансуванні, за базовим сценарієм МВФ, оцінюється у $52,6 млрд, з яких станом на 10 листопада 2026 року близько $32,6 млрд ще не мали підтверджених джерел покриття. Європейська комісія 18 листопада запропонувала додатковий пакет підтримки обсягом до €45 млрд, зокрема до €25 млрд на оборону та до €20 млрд на бюджетні потреби. Ініціатива потребує остаточного законодавчого затвердження.
Аналітики Experts Club наголошують, що головним викликом стає не лише обсяг міжнародних зобов’язань, а й своєчасність фактичних виплат, умови кредитування та швидкість постачання озброєнь. Посилення фінансової ролі Європи підвищує передбачуваність підтримки України, але одночасно збільшує залежність від рішень європейських інституцій. Для довгострокової стійкості необхідні диверсифікація донорів, розвиток власного оборонного виробництва та виконання погоджених реформ.
EXPERTS CLUB, Європейський союз, міжнародна допомога, УКРАЇНА
Найбільше зростання прибутку до оподаткування серед десяти найприбутковіших банків України за січень-вересень 2026 року продемонстрували банки з приватним капіталом. Зокрема, Універсал Банк, на базі якого працює monobank, збільшив прибуток на 68%, а Перший український міжнародний банк (ПУМБ) – на 36%, свідчать дані дослідження Опендатабот, оприлюдненого 18 листопада.
За результатами дев’яти місяців Універсал Банк отримав 11,44 млрд грн прибутку до оподаткування порівняно з 6,83 млрд грн за аналогічний період минулого року.
Завдяки такій динаміці банк піднявся з п’ятого на друге місце в загальному рейтингу прибутковості українських банків до оподаткування, поступившись лише державному ПриватБанку.
ПУМБ також суттєво покращив фінансові результати. Його прибуток до оподаткування зріс із 6,39 млрд грн до 8,75 млрд грн, що дозволило банку піднятися із шостого на четверте місце в загальноукраїнському рейтингу.
Сукупний прибуток двох банків до оподаткування становив 20,2 млрд грн, або близько 72% загального прибутку банків із приватним капіталом.
Водночас витрати Універсал Банку та ПУМБ на податок на прибуток досягли 10,1 млрд грн.
Зростання фінансових результатів цих двох установ свідчить про посилення позицій великих приватних банків у структурі українського банківського сектору.
Універсал Банк працює на ринку як універсальна банківська установа та є банком-партнером фінансового сервісу monobank, що спеціалізується на дистанційному обслуговуванні клієнтів.
ПУМБ розвиває роздрібний і корпоративний банкінг, обслуговує підприємства малого та середнього бізнесу, а також надає фінансові послуги фізичним особам.
Водночас наведена статистика прибутковості не дозволяє окремо визначити внесок цифрових сервісів, кредитування або інших напрямів діяльності в зростання фінансових результатів кожного банку.
Для подальшого аналізу конкурентоспроможності приватних банків важливими залишаються динаміка клієнтської бази, кредитних портфелів, операційних витрат та ефективність використання капіталу.
Загалом десять найприбутковіших банків України отримали за дев’ять місяців 2026 року 142,06 млрд грн прибутку до оподаткування, або майже 88% сукупного результату банківської системи.
Джерело: Опендатабот, рейтинг прибутковості банків за дев’ять місяців 2026 року, 18 листопада 2026 року.
Український Дунайський транспортний коридор у середньостроковій перспективі може досягти вантажообігу 25–30 млн тонн на рік за умови комплексної модернізації портової, залізничної та річкової інфраструктури України, Румунії та Молдови. Такий сценарій дасть змогу посилити стійкість українського експорту, зменшити залежність від чорноморських портів і розширити транспортні зв’язки з країнами Центральної Європи, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Згідно з дослідженням, підготовленим станом на 19 листопада 2026 року, українські порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ уже продемонстрували здатність обробляти значні обсяги вантажів. За даними Дунайської комісії та Адміністрації морських портів України, у 2022 році їхня сукупна перевалка становила близько 16,5 млн тонн, а у 2023 році досягла рекордних 32,021 млн тонн. Надалі показник скоротився до 17,396 млн тонн у 2024 році та 8,907 млн тонн у 2025 році, переважно через відновлення роботи українського морського коридору через порти Великої Одеси.
У першому півріччі 2026 року дунайські порти перевалили 3,401 млн тонн вантажів проти 4,464 млн тонн за аналогічний період попереднього року, що відповідає скороченню приблизно на 23,8%. Проте в липні–вересні на тлі нових загроз чорноморському судноплавству середньомісячна перевалка збільшилася майже до 1,5 млн тонн порівняно з 560 тис. тонн у першому півріччі. На думку аналітиків, така динаміка підтверджує здатність Дунайського коридору швидко приймати додаткові вантажопотоки, хоча не гарантує стабільної роботи з аналогічним навантаженням протягом року.
Experts Club розглядає три сценарії розвитку коридору. Консервативний передбачає вантажообіг 8–12 млн тонн на рік за збереження нинішніх обмежень, базовий — 15–20 млн тонн завдяки вдосконаленню логістики та модернізації терміналів, а інтенсивний — 25–30 млн тонн за умови узгодженого розвитку всієї транспортної системи. Водночас ці показники є аналітичними оцінками, а не офіційно підтвердженими проєктними потужностями портів або гарантованими прогнозами попиту.
Ключове значення для розвитку маршруту мають румунський порт Констанца, Сулінський канал, порти Галац і Бреїла, а також молдовський порт Джурджулешти. У 2026 році Європейський банк реконструкції та розвитку завершив продаж оператора Джурджулешт румунській державній компанії Port of Constanța, що створило додаткові передумови для інтеграції транспортних систем регіону. Одночасно Європейська комісія, Україна, Румунія та Молдова продовжили реалізацію Danube Action Plan 2.0 у межах ініціативи EU–Ukraine Solidarity Lanes.
Головними перешкодами залишаються обмежена пропускна спроможність окремих ділянок Сулінського каналу, дефіцит лоцманів, недостатня кількість спеціалізованого флоту, залізничні вузькі місця та адміністративні затримки. Додатковим фактором ризику є маловоддя: у 2026 році на окремих ділянках Дунаю завантажені судна були змушені рухатися з осадкою лише 1,3–1,5 м. Це зменшує обсяг перевезення за один рейс і збільшує логістичні витрати, тому модернізація має супроводжуватися гідрологічним прогнозуванням та екологічною оцінкою.
За оцінкою Experts Club, перспективними вантажами залишаються зерно, олійні культури, металургійна продукція, паливо, добрива, будівельні матеріали та промислове обладнання. Для України особливо важливо розвивати не лише експорт, а й зворотні імпортні потоки, які підвищують завантаженість суден і можуть знижувати середню собівартість перевезень. При цьому головним критерієм ефективності коридору має бути не максимальний тоннаж, а повна вартість, швидкість і передбачуваність доставки вантажу.
Аналітики пропонують у 2027 році зосередитися на цифровому управлінні судноплавством, скороченні черг і спрощенні прикордонних процедур, у 2028–2029 роках — на розвитку терміналів, залізничних підходів і річкового флоту, а з 2030 року — на формуванні інтегрованої міжнародної транспортної мережі. За висновком Experts Club, Дунай має розвиватися не як сукупність конкуруючих національних портів, а як єдиний мультимодальний коридор із прозорими правилами, погодженими інвестиціями та обов’язковим дотриманням екологічних стандартів.
Комунальне підприємство «Фінансова компанія «Житло-Інвест»» (Київ) виконавчого органу Київської міської ради оголосило про намір укласти зі СК «Ультра Альянс» договір страхування нерухомого майна (квартир).
Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії становить 37 970 тис. грн проти 149,4 тис. грн очікуваної вартості придбання послуг.
У тендері також взяли участь СК «Інноваційний страховий капітал» — 37,948 тис. грн, СК «Країна» з пропозицією 71,2 тис. грн та СК «УПСК» — 128,2 тис. грн.
Жінки забезпечили майже 90% нових реєстрацій фізичних осіб-підприємців (ФОП) у сфері індивідуальних послуг в Україні за січень-жовтень 2026 року. Висока частка жіночого підприємництва також спостерігається у соціальній допомозі, освіті та охороні здоров’я, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club із посиланням на дослідження «Опендатаботу».
За підрахунками аналітиків, протягом десяти місяців жінки зареєстрували 9,91 тис. нових ФОП у сфері індивідуальних послуг. Із них 7,58 тис. припадає на діяльність перукарень і салонів краси, що становить понад 76% усіх жіночих реєстрацій у цьому сегменті.
Одним із напрямів із найвищою часткою жіночого підприємництва залишається соціальна допомога. У цій сфері жінки забезпечили 88% нових реєстрацій ФОП. В освіті відповідний показник становить 83%, в охороні здоров’я — 80%.
Жінки також переважають серед нових підприємців у низці інших галузей. Зокрема, на них припадає 74% реєстрацій в адміністративній та допоміжній офісній діяльності, 73% — у виробництві харчових продуктів і 72% — у сфері управлінського консалтингу.
Водночас за абсолютною кількістю відкритих ФОП найбільшим напрямом жіночого бізнесу залишається роздрібна торгівля. У січні-жовтні 2026 року жінки зареєстрували тут 46,26 тис. підприємницьких справ, або 31,2% усіх нових ФОП, відкритих жінками в Україні.
Друге місце за кількістю реєстрацій посідає оптова торгівля — 10,06 тис. ФОП, або 6,8%. Майже аналогічний показник зафіксовано в освіті, де жінки зареєстрували 10,01 тис. нових ФОП. У сфері індивідуальних послуг цей показник становив 9,91 тис., а в діяльності закладів харчування — 8,05 тис.
Помітною залишається активність жінок і в цифровій економіці. За десять місяців у сфері комп’ютерного програмування вони відкрили 7,73 тис. ФОП, а в інформаційних послугах — 7,08 тис. Ще 4,79 тис. нових реєстрацій припадає на рекламну діяльність та 4,42 тис. — на управлінський консалтинг.
Таким чином, статистика демонструє, що жіноче підприємництво в Україні не обмежується традиційними напрямами торгівлі, індивідуальних послуг та індустрії краси. Значна кількість жінок започатковує власну справу в інформаційних технологіях, освіті, рекламі, професійних і консультаційних послугах.
При цьому показники частки жінок у нових реєстраціях окремих галузей та кількості відкритих ними ФОП відображають різні аспекти підприємницької активності. Зокрема, у сфері персональних послуг жінки мають найбільшу питому вагу серед нових підприємців, тоді як роздрібна торгівля лідирує за загальною кількістю зареєстрованих ними бізнесів.
Загалом за січень-жовтень 2026 року жінки відкрили в Україні 148,47 тис. нових ФОП. Це становить 60% усіх нових реєстрацій підприємницької діяльності за відповідний період.
Дослідження ґрунтується на даних «Опендатаботу» — українського сервісу аналізу відкритих державних реєстрів, який відстежує реєстрацію та припинення підприємницької діяльності, галузеву структуру бізнесу й інші показники економічної активності.
Джерело: «Опендатабот», 19 листопада 2026 року.
АТ “НАЕК “Енергоатом” з початку 2026 року сплатило 52,2 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів до державного і місцевих бюджетів, зокрема, 7,9 млрд грн дивідендів.
“Енергоатом” є одним із найбільших платників податків у країні та забезпечує повну і своєчасну сплату податкових зобов’язань, підтримуючи в умовах війни не лише енергетичну безпеку, а й фінансову стійкість держави”, – зазначили у компанії.
У 2025 році “Енергоатом” оплатив ПСО на 168,546 млрд грн і перерахував до бюджетів усіх рівнів понад 44,6 млрд грн.
Кабінет міністрів України розпорядженням від 29 квітня 2026 року №399-р “Питання річних загальних зборів АТ “НАЕК “Енергоатом” затвердив чистий прибуток у сумі 18 688 306 075 грн, згідно з консолідованою фінансовою звітністю товариства за 2025 рік. 50% суми прибутку в розмірі 9 344 153 037,5 грн уряд скерував на виплату дивідендів до державного бюджету.
© 2016-2026, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.