Державна стратегія житлової політики до 2033 року має бути затверджена вже до кінця цього року, повідомив міністр у справах громад, територій та ВПО Віталій Безгін, відкриваючи першу Щорічну житлову конференцію в Києві.
«Уряд на 2026 рік передбачив підготовку Державної стратегії житлової політики до 2033 року та плану її реалізації на 2027–2029 роки. Ми оновлюємо законодавство про соціальне житло та вдосконалюємо управління житловим фондом», – повідомив Безгін.
За його словами, Державна житлова стратегія України до 2033 року, яку планується ухвалити до кінця року, має стати основою для практичних кроків на рівні держави та громад. А результатом Щорічної житлової конференції мають стати конкретні пропозиції, які зможуть втілити в життя парламент, уряд та громади за підтримки міжнародних партнерів.
«Щодня Росія завдає ударів по житлу українців, щодня люди змушені залишати свої домівки, зокрема через евакуацію. Житлова політика, підтримка громад та робота з внутрішньо переміщеними особами – це взаємопов’язані напрямки. Саме навколо них мають формуватися наші програми: житлові ваучери для ВПО, «еВідновлення» та рішення щодо соціального житла й інші. У проєкті бюджету на 2027 рік на житлові програми передбачено 30,5 млрд грн, це на 10,8 млрд грн більше, ніж минулого року. «Житло залишається в центрі уваги», – додав Безгін.
Міністр наголосив, що житлова політика, з огляду на безпрецедентні виклики, має стати абсолютним пріоритетом держави. «Інвестиції в житло – це інвестиції в людей, у стабільність економіки, у майбутнє України», – зазначив він.
Перша щорічна житлова конференція «Відновлення житла, відродження громад: масштабування житлових рішень для відновлення та розвитку України» триватиме до 5 листопада. Вона об’єднає понад 1000 представників державної влади, громад, міжнародних організацій, бізнесу та експертної спільноти.
Протягом трьох днів понад 1000 учасників (представників державної та місцевої влади, міжнародних організацій, бізнесу тощо) обговорюватимуть відновлення зруйнованого житла, розвиток соціального та доступного житла, фінансування житлового сектору та комплексне відновлення громад. У програмі – чотири пленарні та 59 технічних сесій за шістьма тематичними напрямками.
Організатори конференції – Міністерство у справах громад, територій та ВПО України та Група Світового банку. Захід відбувається за підтримки уряду Австрії та Фонду допомоги, відновлення, реконструкції та реформ (URTF).
Барбадос готується запровадити нову програму залучення іноземних інвесторів, яка дозволить отримувати постійне резидентство за вкладення від 5 млн барбадоських доларів (приблизно $2,5 млн США) у затверджені державою проєкти. Надалі інвестори зможуть претендувати на громадянство за спрощеною процедурою, що передбачає фактичне проживання в країні протягом щонайменше 360 днів за встановлений період.
Нова система має стати альтернативою традиційним карибським програмам громадянства за інвестиції, які перебувають під тиском Європейського Союзу через ризики для безпеки безвізового режиму.
Законопроєкт передбачає два основні механізми отримання статусу постійного резидента.
Перший дозволить іноземному громадянину претендувати на постійне проживання після інвестування щонайменше 5 млн барбадоських доларів у проєкт національного розвитку, офіційно затверджений урядом.
За фіксованого курсу 2 барбадоські долари за $1 США мінімальна сума становить приблизно $2,5 млн.
Міністр внутрішніх справ Барбадосу Грегорі Ніколлс під час парламентського обговорення 27 жовтня назвав серед пріоритетних напрямів водопостачання та очищення стічних вод, охорону здоров’я, освіту, житлове будівництво, відновлювану енергетику, інфраструктуру, технології, сільське господарство та туризм.
При цьому інвестиції повинні спрямовуватися до проєктів, які мають суспільне значення та відповідають визначеним урядом критеріям.
Другий механізм передбачає використання бальної системи.
Вона дозволить враховувати інвестиції меншого розміру, зокрема від 1 млн барбадоських доларів, або приблизно $500 тис. США, у визначені проєкти розвитку.
Бали нараховуватимуться залежно від суми інвестицій, віку заявника, родинних зв’язків із Барбадосом та інших критеріїв.
Кожен бал відповідатиме шести місяцям необхідного строку проживання, що дозволить скоротити стандартний п’ятирічний період для отримання постійного резидентства.
Водночас інвестор повинен буде виконати вимоги щодо фактичного перебування в країні. Для застосування бального механізму передбачено щонайменше 180 днів проживання протягом попередніх трьох років.
Окремий законопроєкт про громадянство передбачає скорочення вимог до тривалості фізичного перебування в країні.
Іноземці, які не є громадянами Карибського співтовариства (CARICOM) та отримали постійне резидентство, зможуть звертатися із заявою про громадянство після сукупного проживання на Барбадосі протягом 360 днів у межах визначеного законом періоду тривалістю щонайменше 1460 днів.
Для громадян держав CARICOM передбачено м’якші умови: 270 днів проживання протягом періоду щонайменше 1095 днів.
Положення також передбачають можливість включення подружжя та утриманців заявника.
Водночас виконання вимог щодо інвестицій і строків проживання не гарантує автоматичного надання громадянства.
Міністерство внутрішніх справ зможе відмовити у задоволенні заяви з міркувань національної безпеки, державної політики, за наявності визначених законом кримінальних правопорушень або недостатніх засобів до існування.
Міністр внутрішніх справ Грегорі Ніколлс наголосив, що уряд не запроваджує традиційну програму громадянства за інвестиції (Citizenship by Investment).
Принципова відмінність полягає в тому, що інвестиції надаватимуть право претендувати на постійне резидентство, а отримання громадянства потребуватиме окремої процедури та виконання вимог щодо проживання.
Барбадос ніколи не мав класичної програми прямого продажу громадянства, подібної до схем, які діють у кількох інших карибських державах.
Нові правила можуть зробити країну привабливішою для заможних іноземців, які розглядають можливість переїзду до Карибського регіону, інвестування у нерухомість, інфраструктурні та туристичні проєкти.
Окремим нововведенням стане можливість зарахування часу перебування в країні за програмою Welcome Stamp, призначеною для іноземних дистанційних працівників, до строку законного проживання, необхідного для подання заяви на постійне резидентство.
Реформа Барбадосу відбувається на тлі посилення вимог Європейського Союзу до держав, які надають громадянство в обмін на інвестиції.
Під тиском Брюсселя опинилися Антигуа і Барбуда, Домініка, Гренада, Сент-Кітс і Невіс та Сент-Люсія.
Єврокомісія вимагає від цих держав поступового припинення програм інвестиційного громадянства до 1 червня 2028 року, попереджаючи про можливість призупинення безвізового режиму з ЄС.
Основне занепокоєння європейських органів влади пов’язане з тим, що громадяни третіх держав можуть отримувати карибські паспорти без реального проживання у відповідних країнах та користуватися безвізовим доступом до Шенгенської зони.
На думку Єврокомісії, це створює ризики недостатньої перевірки заявників, відмивання коштів та обходу міграційних обмежень.
За даними Reuters від 29 жовтня 2026 року, уряд Антигуа і Барбуди розглядає можливість поступового закриття своєї програми. Водночас країна прагне отримати від ЄС додатковий час та фінансову підтримку для компенсації втрат бюджету.
Для окремих карибських держав надходження від програм інвестиційного громадянства становлять значну частину державних доходів та фінансування будівельних проєктів.
На цьому тлі Барбадос пропонує модель, за якої іноземний капітал залучається через інвестиції у розвиток економіки, а громадянство залишається результатом окремої процедури натуралізації.
Окрім інвестиційних потреб, влада Барбадосу прагне вирішити демографічні проблеми, пов’язані зі старінням населення та зниженням народжуваності.
За даними, які раніше наводила прем’єр-міністерка країни Міа Моттлі, у 2000 році на Барбадосі народилися 3642 дитини, тоді як кількість померлих становила 2444 особи.
У 2024 році ситуація змінилася: кількість народжень скоротилася до 1995, а смертей зросла до 3088.
Уряд розглядає залучення іноземних інвесторів і фахівців як один з інструментів підтримки економічного розвитку, ринку праці та збільшення чисельності населення.
Для інвесторів додатковим чинником привабливості залишається паспорт Барбадосу, який забезпечує безвізовий доступ або отримання візи після прибуття приблизно до 162 країн і територій, включно з державами Шенгенської зони.
Водночас інвестиційне резидентство саме по собі не надаватиме таких можливостей. Вони виникатимуть лише після отримання громадянства.
Станом на 3 листопада 2026 року обидва законопроєкти перебувають на розгляді Сенату Барбадосу.
Після завершення парламентської процедури документи потребуватимуть остаточного затвердження та офіційного введення в дію.
Крім того, уряд повинен буде визначити перелік інвестиційних проєктів, адміністративні збори, порядок розгляду заяв, строки утримання інвестицій та інші практичні вимоги.
Міністр внутрішніх справ Грегорі Ніколлс раніше висловив сподівання, що нове законодавство вдасться завершити до 30 листопада 2026 року, коли Барбадос відзначатиме 60-річчя незалежності.
Барбадос – острівна держава Карибського регіону з населенням близько 280 тис. осіб. Основними секторами економіки є туризм, міжнародні фінансові послуги, торгівля та будівництво. Країна здобула незалежність від Великої Британії у 1966 році, а у 2021 році стала парламентською республікою.
Барбадос, ГРОМАДЯНСТВО, ІНВЕСТИЦІЯ, Міграція, НЕРУХОМІСТЬ, РЕЗИДЕНТСТВО
Міністр енергетики Молдови Дорін Жунгієту заявив, що країна може придбати частину газу в України, переговори вже тривають.
“Молдова може закупити в України від 10 млн до 50 млн куб. м природного газу. Остаточний обсяг залежатиме від наявності вільних запасів і комерційних умов угоди. На можливі обсяги закупівлі впливатимуть як уже укладені контракти, так і наявність газу для постачання до Молдови”, – сказав міністр під час передачі на Radio Moldova у вівторок.
За його словами, це питання обговорювали минулого тижня в межах візиту урядової делегації до Києва, після чого Молдова провела контрольну закупівлю газу, імпортувавши 2 млн куб. м.
Жунгієту не став називати можливу ціну газу та формулу її розрахунку, щоб не вплинути на перебіг переговорів: “Це комерційні переговори, і зараз ми не можемо оголосити формулу ціни. Закупівля має бути комерційно вигідною для Молдови. Переговори тривають, ми хочемо домогтися ціни нижче ринкової. Така нинішня ситуація”.
Поки що влада не оголошувала про укладення контракту, остаточну вартість газу або строки можливих постачань.
За словами глави Міненерго, у перспективі Молдова зможе покривати приблизно чверть добового споживання природного газу за рахунок постачань із румунського родовища Neptun Deep у Чорному морі після початку його розробки, який очікується наприкінці 2027 року.
“Газ закуповуватиметься на підставі контракту, підписаного минулого року між Energocom і румунською компанією OMV Petrom. Обсяги було оприлюднено минулого року. Йдеться приблизно про чверть нашого добового споживання газу. Формула ціни також ґрунтується на біржових індикаторах, але передбачає знижку. Розмір знижки, звичайно, ми не можемо оприлюднити, оскільки йдеться не стільки про конфіденційність, скільки про те, що ми розкриваємо стратегію закупівель Energocom, а це небажано”, – заявив Дорін Жунгієту.
За його словами, перевагою постачань із Neptun Deep є також нижчі витрати на транспортування, що може сприяти зниженню тарифів для кінцевих споживачів.
Державна компанія Energocom 7 травня 2025 року підписала трирічний контракт із OMV Petrom на закупівлю природного газу з Neptun Deep.
Росіяни продовжують атакувати цивільну інфраструктуру, яка забезпечує життєдіяльність мирного населення.
Зранку 3 листопада 2026 року під час повітряної тривоги ворожий дрон вдарив по автозаправному комплексу UKRNAFTA у Рівненській області.
На жаль, внаслідок російської атаки постраждав наш співробітник. Зараз він знаходиться у лікарні, де отримує усю необхідну допомогу.
Пошкоджено обладнання та будівля АЗК. Також уламки влучили в службовий автомобіль компанії.
«Це чергова цинічна атака по цивільному об’єкту, який забезпечує людей пальним, – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – UKRNAFTA відбудує все і продовжить працювати».
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом налічує близько 650 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
UKRNAFTA, АЗК, атака, ДРОН, Рівненщина
ПрАТ «Національна енергетична компанія »Укренерго” 26 жовтня оголосило тендер на страхування водіїв автомобільного транспорту від нещасних випадків.
Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 286 тис. грн.
Згідно з даними системи, останній день подання тендерних пропозицій – 12 листопада.
ТОВ «Дніпрометиз-ТАС» (Дніпро) українського бізнесмена Сергія Тігіпка має намір укласти з ТАСкомбанком (Київ) кредитну угоду з генеральним лімітом фінансування у 400 млн грн.
Згідно з інформацією компанії в системі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відповідне рішення про укладення значних угод ухвалила наглядова рада 2 листопада поточного року.
«Рішенням наглядової ради ТОВ «Дніпрометиз-ТАС» від 2 листопада 2026 року було надано згоду на укладення товариством значної угоди (надання згоди на яку належить до компетенції наглядової ради) щодо укладення з АТ «ТАСкомбанк» генерального кредитного договору (а в його рамках — договору про надання банківських гарантій та договору про спеціальне кредитування) із загальним лімітом фінансування в розмірі 400 млн грн без урахування податку на додану вартість», — зазначається в повідомленні компанії.
При цьому уточнюється, що за таке рішення проголосували шість членів наглядової ради.
Співвідношення ринкової вартості майна або послуг, що є предметом угоди, до вартості активів емітента за даними останньої річної фінансової звітності (у відсотках) – 17,78%.
Як повідомлялося, «Дніпрометиз-ТАС» завершив січень-вересень 2026 року зі збитком у розмірі 6,644 млн грн, тоді як за аналогічний період минулого року було отримано чистий прибуток у розмірі 11,727 млн грн. При цьому нерозподілений прибуток підприємства на кінець вересня 2026 року становив 265,131 млн грн.
«Дніпрометиз-ТАС» у 2025 році отримав чистий прибуток у розмірі 8,961 млн грн, у 2024 році – 13,963 млн грн, дохід від основної діяльності склав 3 млрд 453,737 млн грн (3 млрд 285,688 млн грн).
«Дніпрометиз-ТАС» виробляє металеві вироби з низьковуглецевих сталей. Потужність підприємства становить 120 тис. тонн продукції на рік.
У власності T.A.S. Overseas Investments Limited (Кіпр) перебуває 98,6578-відсоткова частка ТОВ «Дніпрометиз».
Статутний капітал ТОВ «Дніпрометиз-ТАС» – 136,480 млн грн.
Група «ТАС» є однією з найбільших фінансово-промислових груп в Україні, що працює у банківському секторі, страхуванні, вагонобудуванні, металургії, логістиці, агросекторі, харчовій промисловості, виробництві пакувальних матеріалів та нерухомості.
До групи «ТАС» входить низка емітентів корпоративних облігацій, зокрема ТАСкомбанк, лізингова компанія «УЛФ-Фінанс», факторингова компанія «Європейське агентство з повернення боргів», транспортно-логістична компанія «ТАС-Логістик», виробники вантажних вагонів «ТАС Дніпровагонмаш», металовиробів «Дніпрометиз ТАС» та сокових концентратів «ТАС Соковий завод Кодимський».
