Мережа медичних центрів ADONIS відновила роботу філії за адресою вул. Раїси Окіпної, 8-Б у Києві після оновлення приміщень, медичної бази та встановлення нового діагностичного й лікувального обладнання.
Як повідомила пресслужба ADONIS 30 липня 2026 року, центр знову проводить амбулаторний прийом дорослих і дітей, надає діагностичні послуги та відновив роботу відділення хірургії одного дня.
На першому поверсі медичного центру працюють діагностичне та педіатричне відділення. Пацієнтам доступні комп’ютерна томографія, рентгенографія, мамографія, ультразвукова діагностика та лабораторні дослідження у власній лабораторії.
Прийом ведуть педіатри, сімейні лікарі, інфекціоністи, алергологи, пульмонологи та травматологи. У межах програми медичних гарантій НСЗУ пацієнти з декларацією можуть отримувати безоплатні консультації педіатра і сімейного лікаря. У центрі також проводять обстеження за програмою «Скринінг здоров’я 40+».
На другому поверсі розташовані кафедра клінічних досліджень та освітній осередок. Пацієнти можуть долучатися до клінічних досліджень, які проводяться на базі ADONIS. Центр також використовується для стажування лікарів-інтернів і проведення заходів безперервного професійного розвитку медичних працівників.
На четвертому поверсі працюють доросла поліклініка, відділення хірургії одного дня, ендоскопія, стоматологія та відновлювальна медицина. Консультації проводять понад 20 вузькопрофільних спеціалістів, зокрема терапевти, кардіологи, гастроентерологи, ендокринологи, гінекологи, урологи, хірурги, неврологи, офтальмологи, мамологи та отоларингологи.
У філії також представлені дерматологія, трихологія, дерматохірургія, апаратна косметологія та регенеративна медицина. Для діагностики захворювань шкіри й волосся використовуються дерматоскоп HEINE DELTAone, цифровий трихоскоп Aram Huvis API та лампа Вуда.
Відділення хірургії одного дня проводить малоінвазивні втручання та лікування в умовах денного стаціонару без тривалої госпіталізації. В ендоскопічному відділенні доступні діагностичні дослідження, зокрема під медикаментозним сном.
Стоматологічне відділення надає терапевтичну та хірургічну допомогу дорослим і дітям. Також передбачене лікування зубів під медикаментозним сном. Мережа планує надалі розширювати перелік медичних напрямів у відновленій філії.
Медичний центр розташований приблизно за сім хвилин ходьби від станції метро «Лівобережна». Він працює з понеділка до п’ятниці з 08:00 до 20:00, у суботу – з 08:00 до 19:00, у неділю – з 09:00 до 17:00.
ADONIS – українська мережа багатопрофільних медичних центрів для дорослих і дітей, заснована у Києві в 1997 році. Перший приватний кабінет кардіолога та сімейного лікаря мережі був відкритий саме на вулиці Раїси Окіпної. За даними компанії, у 2026 році мережа об’єднує медичні центри у Києві та Київській області й працює за 89 медичними напрямами.
Понад 80% українських агрокомпаній у першому півріччі 2026 року підвищили зарплати працівникам на 10-20%, однак дефіцит кадрів залишається однією з ключових проблем галузі, а пошук персоналу став складнішим, ніж торік, свідчать результати дослідження аналітичної компанії Agrohub.
Згідно з ним, 81% опитаних компаній уже переглянули рівень оплати праці. Найбільш динамічно зарплати зростали для агрономів, інженерів, трактористів і водіїв – саме тих категорій працівників, де кадровий дефіцит найгостріший. Для утримання водіїв частіше підвищувалися відрядні розцінки та змінна частину доходу, а не фіксовані оклади.
Найбільший дефіцит кадрів у першому півріччі спостерігався серед трактористів, водіїв, інженерів і працівників елеваторів. Основними чинниками, що ускладнюють пошук персоналу, усі учасники дослідження назвали мобілізацію, 69% – нестачу кваліфікованих фахівців, 56% – зростання зарплатних очікувань кандидатів. Серед інших причин – міграція населення та конкуренція між роботодавцями.
У відповідь на кадровий дефіцит агрохолдинги дедалі активніше залучають працівників з інших регіонів України, людей віком 50+ та жінок на посади, які раніше традиційно вважалися чоловічими. Крім того, бізнес інвестує у внутрішнє навчання персоналу та автоматизацію виробничих процесів, щоб зменшити залежність від дефіцитних професій.
“Компанії виконали свої плани на перше півріччя й підвищили доходи працівників, проте закриття вакансії сьогодні часто коштує дорожче, ніж утримання поточного фахівця. Водночас ми бачимо, що матеріальна мотивація вичерпує себе як єдиний інструмент – нескінченна “гонка зарплат” не здатна подолати фізичну нестачу людей на ринку”, – прокоментував керівник напряму HR360 в Agrohub Дмитро Лєбєдєв.
За його словами, у другому півріччі компанії зміщуватимуть акцент із масштабного підвищення зарплат на автоматизацію, розвиток внутрішнього навчання, розширення джерел залучення персоналу та перегляд моделей організації праці.
Дослідження Agrohub проведено у червні 2026 року серед 16 агрохолдингів із сукупним земельним банком 2,2 млн га, які працюють у рослинництві, тваринництві та елеваторному бізнесі.
Влада Туреччини розпочала процедуру анулювання громадянства 687 іноземців, які, за версією слідства, отримали турецькі паспорти, скориставшись фіктивними угодами з нерухомістю та підробленими звітами про оцінку об’єктів. Першоджерелом інформації стала заява міністра юстиції Туреччини Акіна Гюрлека, опублікована 4 серпня 2026 року. Операцію координувало Бюро з розслідування організованої злочинності Головної прокуратури Стамбула. Слідчі дії одночасно відбулися в 16 провінціях країни.
За даними слідства, учасники схеми купували порівняно недорогу нерухомість, після чого за допомогою підроблених експертних висновків штучно завищували її вартість до мінімального порогу, необхідного для отримання турецького громадянства. Угоди супроводжувалися фіктивними банківськими переказами, що створювали видимість надходження інвестицій.
У результаті, за оцінками турецької влади, до країни не надійшло близько 2,5 млрд турецьких лір, або приблизно 52 млн доларів, які мали бути інвестовані іноземними заявниками.
У рамках розслідування було видано ордери на затримання 90 осіб, 72 підозрюваних уже затримано. Держава встановила контроль над сімома компаніями, які могли бути пов’язані зі схемою. Також арештовано 1 045 тис. об’єктів нерухомості, готель у Бодрумі, 15 автомобілів, яхту та кошти на десяти банківських рахунках.
Важливо, що поки що йдеться не про автоматичне й негайне позбавлення паспортів, а про початок юридичної процедури. Громадянство буде анульовано після підтвердження того, що конкретний заявник отримав його на підставі фіктивних документів або угоди, яка не відповідала вимогам законодавства.
Програма інвестиційного громадянства діє в Туреччині з 2017 року. Наразі іноземець може претендувати на паспорт країни при купівлі нерухомості вартістю не менше 400 тис. доларів. Об’єкт не можна продавати протягом трьох років, його вартість має бути підтверджена уповноваженою оціночною компанією, а оплата має відбутися через банківську систему. Альтернативні варіанти передбачають інвестиції або банківський депозит від 500 тис. доларів.
Міністерство юстиції, прокуратура Стамбула та турецькі ЗМІ поки що не повідомили, громадянами яких країн спочатку були 687 фігурантів. Однак дані про колишніх учасників інвестиційної програми та іноземних покупців турецької нерухомості дозволяють визначити групи, які потенційно могли частіше користуватися подібними послугами.
У 2018–2021 роках турецьке громадянство через інвестиційну програму отримали близько 19,6 тис. іноземців. Серед основних країн походження заявників називалися Іран, Ірак, Афганістан і Росія, а з 2022 року українські та російські громадяни суттєво збільшили обсяги купівлі турецької нерухомості й стали найпомітнішими групами претендентів на інвестиційне громадянство.
За офіційною статистикою Турецького інституту статистики TÜİK, у 2025 році росіяни придбали в Туреччині 3 649 тис. об’єктів житлової нерухомості, громадяни Ірану — 1 878 тис., України — 1 541 тис. Саме ці три країни посіли перші місця серед іноземних покупців турецького житла. Ця тенденція збереглася й у 2026 році. У червні громадяни Росії придбали 381 об’єкт житла, а українці та іранці — по 170 об’єктів.
Виходячи з цих даних, найімовірніше, що серед 687 інвесторів, щодо яких проводиться перевірка, можуть бути громадяни Росії, Ірану та України, які одночасно входять до числа найбільших покупців нерухомості та найактивніших користувачів програми інвестиційного громадянства. Також серед фігурантів можуть опинитися вихідці з Іраку та Афганістану, які користувалися програмою в попередні роки.
Додаткові ризики можуть виникнути у подружжя та дітей інвесторів, якщо вони отримали громадянство як члени сім’ї основного заявника. Турецька влада поки що не уточнила, чи входять такі родичі до оголошеної кількості 687 осіб і чи буде їхній статус переглядатися автоматично або в рамках окремих процедур. Розслідування, ймовірно, призведе до посилення перевірки оціночних компаній, банківських переказів, посередників та джерел походження коштів. Для нових заявників це може означати більш тривалий розгляд документів та додаткові вимоги, але не свідчить про закриття самої програми інвестиційного громадянства.
INVESTOR, ГРОМАДЯНСТВО, НЕРУХОМІСТЬ, розслідування, ТУРЕЧЧИНА
Український виробник отримує перший запит від потенційного партнера з іншої країни. У листі все зрозуміло: потрібні каталог, ціни, мінімальна партія та строки постачання. Відповідь можна підготувати з перекладачем, перевірити кілька разів і надіслати.
Справжня складність починається трохи пізніше. Партнер пропонує дзвінок, просить пояснити різницю між двома продуктами, ставить питання про сертифікацію, а потім раптово переходить до знижки й ексклюзивності на ринку.
Власник добре знає товар і здатний годинами говорити про нього українською. Англійською відповіді стають коротшими, обережнішими й менш переконливими. На цьому етапі мовний бар’єр уже впливає не на красу спілкування, а на умови потенційної угоди.
Вихід на іноземний ринок не зводиться до одного великого дзвінка. До нього є десятки невеликих контактів: запит із сайту, відповідь на виставці, презентація, уточнення специфікації, обмін документами, нагадування після мовчання.
Кожен із них або зменшує невизначеність партнера, або додає її.
Лист We can produce many different products with high quality звучить позитивно, але майже нічого не повідомляє. Значно переконливіше назвати потужність, матеріали, строки, стандарти та можливості адаптації.
Іноземний покупець часто знає про компанію лише те, що бачить у перших повідомленнях. Він ще не відвідав виробництво, не познайомився з командою і не має досвіду спільної роботи. Тому ясність відповіді стає частиною оцінки ризику.
Сильна англійська не виправить слабку якість, нестабільні строки або невигідну ціну. Проте навіть хороший продукт потрібно пояснити так, щоб інша сторона зрозуміла його переваги й обмеження.
Мовні бар’єри збільшують транзакційні витрати. Потрібно більше листів, додаткові уточнення, участь перекладача, повторні дзвінки. Частина домовленостей губиться між людьми, а рішення ухвалюються повільніше.
Для великої компанії це неприємність, яку можна розподілити між відділами. Для малого бізнесу кожна додаткова ланка відчувається сильніше. Переговори часто веде засновник, комерційний директор або одна людина, яка одночасно відповідає за продаж, документи й логістику.
Тут особиста мовна спроможність напряму визначає швидкість реакції компанії.
Професійний переклад потрібен для договорів, технічної документації, маркування та матеріалів, де помилка може мати юридичні або фінансові наслідки. Автоматичні інструменти добре допомагають із чернетками листів, розумінням документа та перевіркою термінів.
Проблема виникає, коли бізнес намагається через них вести всю комунікацію.
Живі переговори рухаються не за підготовленим сценарієм. Партнер може змінити тему, неправильно зрозуміти цифру, запропонувати умову, якої не було в листуванні, або попросити рішення одразу. Поки власник формулює відповідь через посередника, розмова втрачає темп.
Крім того, перекладач передає слова, але не завжди може ухвалити комерційне рішення. Чи можна зменшити мінімальну партію? Яку поступку запропонувати замість знижки? Чи варто погоджуватися на відстрочку платежу? Ці відповіді належать бізнесу, а не мовному помічникові.
Презентацію продукту можна підготувати. Ціни, характеристики й переваги повторюються від зустрічі до зустрічі. Значно важче працювати з питаннями та запереченнями.
Партнер каже, що пропозиція дорожча за конкурентів. Потрібно не просто зрозуміти речення, а швидко з’ясувати, що саме він порівнює: ціну одиниці, логістику, гарантію, строк оплати чи повний пакет.
Замість поспішного зниження ціни можна уточнити:
Could you tell me which part of the offer is above your target?
Або перевірити умови порівняння:
Does the competing offer include delivery and after-sales support?
Коли потрібен час на розрахунок, не обов’язково відповідати навмання:
I’d like to check the figures before confirming. We can send you an updated option tomorrow morning.
Такі фрази прості. Складність у тому, щоб вони були доступні в потрібну секунду, коли увага вже зайнята цифрами й реакцією співрозмовника.
Міжнародне спілкування не має одного універсального стилю. В одних компаніях рішення обговорюють прямо й швидко. В інших потрібно більше часу на побудову контакту, внутрішні погодження та формальні етапи.
Навіть слово yes не завжди означає остаточну згоду. Воно може підтверджувати, що співрозмовник почув або зрозумів думку. Тому важливі домовленості краще завершувати конкретним наступним кроком: хто надсилає документ, хто його погоджує і до якої дати.
Непорозуміння часто виникають не через складну лексику, а через різні припущення. Один очікує підписаний контракт, інший вважає, що сторони лише продовжать обговорення.
Малому бізнесу не обов’язково чекати, поки власник опанує англійську «до досконалості». Можна почати з ситуацій, які повторюються в експортному циклі:
Для кожного сценарію потрібна не одна завчена репліка, а кілька способів поставити питання, пояснити обмеження та виграти час на рішення.
Саме на таких завданьах будується прицільна ділова англійська. Загальний рівень теж зростає, але матеріал одразу прив’язаний до ситуацій, у яких бізнес отримує або втрачає можливості.
Мовна підготовка не є окремою прикрасою експортної стратегії. Вона стоїть поруч із логістикою, сертифікацією та фінансовою моделлю, бо визначає, наскільки точно компанія може пояснити свою пропозицію й захистити власні інтереси.
Вийти на зовнішній ринок можна й із недосконалою англійською. Значно важливіше, щоб її вистачало не лише привітатися та надіслати каталог, а й пройти ту частину розмови, де партнер починає говорити про гроші.
У листуванні фахівець виглядає впевнено. Він розуміє запит, формулює точну відповідь, перевіряє терміни й за потреби змінює тон. На дзвінку та сама людина говорить коротшими реченнями, пропускає момент для запитання і погоджується завершити тему, яку насправді не зрозуміла.
Різниця не обов’язково в знаннях. Письмо й жива розмова створюють різне навантаження.
Під час дзвінка потрібно слухати, прогнозувати продовження, готувати відповідь, стежити за чергою реплік і водночас пам’ятати, навіщо взагалі почалася зустріч. Якщо англійська не автоматизована, частина уваги витрачається ще й на граматику та пошук слів.
У цей момент робоча думка може бути значно складнішою за фразу, яку людина встигає вимовити.
Лист можна перечитати. Речення, яке звучить різко, легко пом’якшити. Невідоме слово можна перевірити, а довгу відповідь скоротити перед відправленням.
На дзвінку пауза відчувається інакше. Співрозмовник замовкає й очікує реакції. Людина починає відповідати раніше, ніж сформувала думку, а потім намагається добудувати речення в русі.
Це пояснює знайомий ефект: після зустрічі правильна відповідь раптом з’являється сама. Словник нікуди не зникав. Просто під час розмови до нього було важче дістатися.
Тому тренування лише через читання або вправи не повністю готує до дзвінків. Потрібна практика, де відповідь справді має з’явитися в реальному темпі.
Телефонна розмова складніша за особисту зустріч, бо співрозмовники не бачать жестів, напрямку погляду й моменту, коли людина збирається щось сказати. На відеоконференції частина цих сигналів повертається, але не повністю.
Затримка звуку, слабкий мікрофон, фоновий шум або нестабільний зв’язок впливають не тільки на комфорт. Вони ускладнюють черговість реплік. Люди починають говорити одночасно, обидва зупиняються, знову починають і витрачають кілька секунд на ввічливе з’ясування, хто продовжить.
У розмові рідною мовою такі збої дратують. Іноземною вони ще й забирають ресурс, потрібний для змісту.
Відео додає власні труднощі. Потрібно стежити за кількома обличчями, інколи бачити себе на екрані, реагувати на чат і водночас не втратити основну розмову. У великих зустрічах легко пропустити коротку паузу, у яку можна було б увійти з реплікою.
Мовчазність у такому форматі не завжди означає відсутність думок. Іноді людина просто не знайшла безпечного моменту, щоб почати.
Міжнародна зустріч рідко складається з людей, які говорять однаковою англійською. Хтось ковтає закінчення, хтось швидко поєднує слова, хтось використовує незнайомі професійні скорочення.
Проблема часто виникає не через один конкретний акцент, а через постійне перемикання. Після одного спікера мозок налаштувався на певний ритм, а наступна людина говорить зовсім інакше.
Спроба зрозуміти кожне слово лише підвищує напруження. У робочій розмові важливіше вловлювати основну думку, рішення, цифри, строки та точки незгоди.
Коли критична деталь незрозуміла, професійніше перепитати, ніж вдавати, що все гаразд.
Люди часто уникають уточнень, бо бояться створити враження, що погано знають англійську. У результаті вони мовчки приймають версію, яку почули, а після дзвінка з’ясовується, що сторони домовилися про різне.
Корисно мати кілька готових формул для різних ситуацій.
Коли не розчули:
Sorry, the sound cut out for a moment. Could you repeat the last part?
Коли слова зрозумілі, але неясний сенс:
Could you clarify what you mean by the final version?
Коли потрібно перевірити власне розуміння:
Just to make sure I understood correctly, you need the revised file by Thursday, right?
Коли співрозмовник говорить надто швидко:
Could you go over that once more, a little more slowly?
Ці фрази не є мовним рятувальним кругом для початківців. Ними користуються й досвідчені фахівці, особливо коли йдеться про цифри, технічні вимоги або відповідальність сторін.
На зустрічі з кількома учасниками недостатньо знати, що сказати. Потрібно ще забрати слово так, щоб не перебити грубо й не чекати до завершення теми.
Допомагають короткі сигнали:
Can I add something here?
Before we move on, I’d like to clarify one point.
I have a slightly different view on this.
Could I come back to the timeline for a moment?
Такі початки дають співрозмовникам зрозуміти функцію репліки. Людина не просто раптово заговорила, а хоче додати, уточнити, заперечити або повернутися до попередньої теми.
Особливо корисно відпрацювати незгоду. Пряме I disagree може бути цілком нормальним у деяких командах, але в інших ситуаціях краще спочатку позначити спільну частину:
I agree with the overall approach, but I’m concerned about the deadline.
Тоді обговорення залишається навколо рішення, а не переходить у з’ясування тону.
Підготувати ключові слова, цифри та запитання перед дзвінком корисно. Написати повний текст кожної репліки значно ризикованіше.
Коли людина читає заготовку, вона гірше реагує на зміни в розмові. Співрозмовник ставить питання в іншому порядку, і сценарій починає заважати.
Краще мати перед очима коротку карту:
● мета зустрічі;
● три основні тези;
● цифри й дати;
● питання, які обов’язково треба поставити;
● фраза для підсумку.
Це знижує навантаження на пам’ять, але залишає місце для живої відповіді.
Розмова може пройти приємно, а проблема з’явиться наступного дня, коли сторони по-різному згадають домовленості.
Наприкінці варто коротко підсумувати рішення:
Let me quickly summarise the next steps.
We’ll send the draft on Tuesday, and your team will review it by Friday.
I’ll follow up by email with the dates and responsibilities.
Письмовий підсумок після важливої зустрічі не свідчить про недовіру. Він зменшує кількість непорозумінь і створює спільну точку відліку.
Добірки формул для уточнення, початку розмови, перенаправлення дзвінка та завершення домовленостей можна переглянути детальніше.
Найпомітніший прогрес у дзвінках з’являється не після ще одного розділу граматики, а після серії правильно відпрацьованих ситуацій. Кілька разів перепитати, перервати, не погодитися й підсумувати в безпечному тренуванні, щоб потім ці дії не вимагали окремої мужності перед клієнтом.
Людині не потрібно говорити без пауз. Потрібно вміти керувати розмовою навіть тоді, коли пауза з’явилася.
У ніч на 5 серпня внаслідок російської атаки було знищено високотехнологічний автоматизований логістичний комплекс класу «А» DENKA LOGISTICS у селі Чайки Київської області, повідомила пресслужба MTI Group.
Загиблих і постраждалих серед співробітників немає. У компанії зазначили, що масштаби руйнувань є дуже значними.
DENKA LOGISTICS був основним логістичним вузлом MTI Group, а також одним із найбільших і найсучасніших логістичних хабів України. Комплекс безперервно працював із 2009 року та мав високий рівень автоматизації складських процесів.
Зі складу щодня відправлялися тисячі пар взуття, одягу, гаджетів, електроніки та побутової техніки до магазинів і безпосередньо покупцям. Комплекс забезпечував логістику для роздрібних мереж та інших бізнесів, що входять до MTI Group.
«Ми продовжуємо працювати. Уже зараз оцінюємо наслідки атаки та перелаштовуємо всі процеси. Ми робимо все можливе, щоб клієнти якомога менше відчули цей збій», – йдеться у повідомленні групи.
MTI Group має намір відновити зруйновані потужності. Компанія пообіцяла додатково інформувати клієнтів і партнерів про зміни в роботі логістики та подальші кроки з відновлення комплексу.
На офіційному сайті MTI зазначається, що комплекс DENKA LOGISTICS був обладнаний автоматизованою системою управління складською логістикою та мав близько 20 тис. кв. м спеціалізованих приміщень. Основними категоріями товарів, які оброблялися на його потужностях, були одяг і взуття, косметика, офісна та побутова техніка.
MTI Group працює в Україні, Казахстані та Киргизстані. До групи входять бізнеси у сфері роздрібної торгівлі, інформаційно-комунікаційних технологій, кібербезпеки, сервісного обслуговування та логістики.
В Україні група об’єднує вісім бізнесів, зокрема INTERTOP, AMADEO, яка є офіційним дистриб’ютором Pandora, PROTORIA, що управляє мережею Samsung Experience Store, а також компанії МТІ, OCTOPUS CYBER SERVICES, МТІ-СЕРВІС, ТЕХНОГАРД і DENKA LOGISTICS.
За даними MTI Group, її українські бізнеси мають 238 магазинів і близько 2,7 тис. співробітників. Загальна площа магазинів та офісів становить 39,7 тис. кв. м, складських приміщень – 28,4 тис. кв. м. Група співпрацює з понад 1,4 тис. партнерів. У 2025 році її бізнеси сплатили до державного бюджету України 3,6 млрд грн податків.
