Як повідомляє «Сербський економіст», рух Vetëvendosje чинного прем’єра Альбіна Курті посів перше місце на дострокових парламентських виборах у Косово, однак не отримав самостійної більшості у 120-місному парламенті.
За даними Центральної виборчої комісії Косово, «Vetëvendosje» набрало 47,13% голосів і отримало 53 депутатські мандати. Для формування уряду необхідно щонайменше 61 місце.
Друге місце посіла Демократична партія Косово (PDK) з 19,44% і 22 мандатами. Демократична ліга Косово (LDK) отримала 16,69% і 18 місць, Альянс за майбутнє Косово (AAK) — 6,74% і 7 мандатів.
З 20 місць, зарезервованих для національних меншин, Сербський список отримав 9 мандатів. Демократична турецька партія Косово отримала 2 місця, решта мандатів меншин розподілена між іншими політичними силами.
Для Курті результат виглядає як перемога, але не як вихід із політичного глухого кута. Його партія залишається найбільшою силою, однак для стабільного уряду їй знадобиться підтримка партій меншин або ширші домовленості. Особливо складним залишається питання обрання президента, для чого в перших турах потрібна присутність щонайменше 80 депутатів.
Саме президентське питання стало причиною нинішньої кризи. Після попередніх виборів партії не змогли домовитися про кандидатуру президента, парламент було розпущено, а Косово пішло на чергове дострокове голосування. Це вже треті парламентські вибори менш ніж за півтора року.
Для економіки регіону це важливий сигнал. Тривала політична нестабільність у Приштині гальмує роботу інститутів, ускладнює доступ до міжнародних фондів і заважає просуванню у напрямку ЄС та НАТО. Для Сербії ключовим питанням залишається не лише склад нового уряду, а й те, чи буде Приштина готова до практичного діалогу щодо півночі Косово, сербських муніципалітетів, торгівлі та безпеки.
Для Белграда перемога Курті означає збереження жорсткої політичної лінії в Приштині. Саме за його уряду відносини з Сербією залишалися напруженими, а кроки косовської влади на півночі викликали різку реакцію сербської сторони та критику з боку частини західних партнерів.
З економічної точки зору продовження кризи в Косово невигідне для всього регіону. Нестабільність знижує передбачуваність для інвесторів, ускладнює транспортні та торговельні зв’язки, заважає інфраструктурним проєктам і створює політичний ризик для компаній, що працюють між Сербією, Північною Македонією, Албанією, Чорногорією та ЄС.
Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році, однак Белград не визнає цей статус і вважає Косово та Метохію частиною своєї території. Косово визнали США та більшість країн ЄС, але воно не є членом ООН через позицію Сербії та її союзників, зокрема Росії та Китаю.
Незалежність Косово також не визнають низка великих країн та держав ЄС, зокрема Росія, Китай, Індія, Бразилія, Індонезія, Україна, Іспанія, Греція, Румунія, Словаччина, Кіпр, Боснія і Герцеговина та Південна Африка. З 27 країн ЄС п’ять не визнають Косово — Іспанія, Греція, Румунія, Словаччина та Кіпр.
OpenAI розглядає можливість перенесення первинного публічного розміщення акцій на 2027 рік, повідомляє Reuters з посиланням на The New York Times.
За даними NYT, консультанти компанії представили керівництву два можливі сценарії: вийти на біржу раніше, але погодитися на нижчу оцінку, або дочекатися 2027 року, щоб спробувати зберегти цільову оцінку до $1 трлн.
Співрозмовники видання стверджують, що OpenAI вже найняла фінансистів і юристів для підготовки до IPO і раніше орієнтувалася на розміщення в третьому або четвертому кварталі 2026 року. Однак консультанти попередили керівництво, що на тлі нестабільності технологічного ринку інвестори можуть бути менш готові підтримати розміщення за максимально високою оцінкою.
За інформацією NYT, глава OpenAI Сем Альтман виступав проти зниження цільової оцінки та наполягав, щоб консультанти шукали можливість вивести компанію на ринок з оцінкою близько $1 трлн. Остання приватна оцінка OpenAI, за даними ЗМІ, становила близько $730 млрд.
Reuters також зазначає, що раніше OpenAI вже розглядала можливість подання документів до регуляторних органів у другій половині 2026 року. Попередньо обговорювалося залучення не менше $60 млрд, однак терміни, обсяг розміщення та оцінка могли змінитися залежно від ринкової ситуації та темпів зростання бізнесу.
Потенційне IPO OpenAI може стати одним із найбільших розміщень в історії технологічного сектору та важливим випробуванням для всього ринку штучного інтелекту. Інвестори оцінюватимуть не лише темпи зростання виручки, а й витрати на обчислювальну інфраструктуру, залежність від великих партнерів, конкуренцію з Google, Anthropic, Meta та іншими гравцями, а також здатність компанії монетизувати попит на сервіси штучного інтелекту.
Відкладене IPO також може бути сигналом для ширшого ринку: попри високий інтерес до штучного інтелекту, інвестори стають обережнішими щодо оцінок швидкозростаючих AI-компаній. Після значного зростання технологічного сектору ринок дедалі частіше вимагає не лише масштабів користувацької бази та лідерства в технологіях, а й зрозумілої фінансової моделі.
OpenAI була створена у 2015 році й стала одним із ключових гравців світового ринку штучного інтелекту після запуску ChatGPT. Компанія розвиває сімейство моделей GPT, корпоративні AI-продукти, інструменти для розробників та інфраструктурні партнерства для масштабування обчислювальних потужностей.
У Києві через спеку введено обмеження на рух вантажного транспорту, повідомляє патрульна поліція.
«З метою збереження дорожнього покриття вантажівкам заборонено пересуватися, коли температура повітря досягає +28 градусів за Цельсієм і вище. Заборона стосується транспорту з фактичною масою понад 24 т та навантаженням на вісь понад 7 т», – йдеться в повідомленні на Telegram-каналі поліції.
Поліція повідомляє, що перечекати спекотний період водії можуть на майданчиках для тимчасової стоянки в смугах відведення автомобільних доріг та біля об’єктів дорожнього сервісу.
Ринок короткострокової туристичної оренди в Іспанії переживає найбільше скорочення за останні роки: кількість об’єктів розміщення на цифрових платформах у травні 2026 року знизилася на 10,7 % у річному вимірі, повідомляє Інститут статистики Іспанії (INE).
За даними INE, за рік з ринку зникло 40 836 тис. об’єктів туристичного житла. Це стало другим за глибиною падінням пропозиції за всю історію ведення такої статистики відомством.
Незважаючи на річне зниження, до початку високого літнього сезону ринок частково відновився порівняно з листопадом 2025 року: пропозиція зросла на 3,4%, або на 11,237 тис. об’єктів. У травні в Іспанії налічувалося 341,001 тис. діючих об’єктів туристичного житла, які сукупно забезпечували 1,71 млн спальних місць. У середньому на один об’єкт припадало близько п’яти місць.
Скорочення пропозиції торкнулося всіх основних туристичних регіонів країни. Найбільш помітне падіння зафіксовано у Валенсійському співтоваристві, де ринок втратив майже 12 тис. об’єктів за рік, а загальний фонд активних пропозицій скоротився до 51,268 тис. Це призвело до того, що регіон поступився другим місцем за обсягом пропозиції Каталонії.
Андалусія, незважаючи на скорочення на 5,527 тис. об’єктів, зберегла статус найбільшого ринку туристичного житла в Іспанії — 90,649 тис. квартир і вілл. Каталонія втратила 5,546 тис. об’єктів, але залишилася серед лідерів із 51,3 тис. активних пропозицій.
На острівних ринках також зафіксовано зниження. На Канарських островах кількість об’єктів скоротилася на 2,33 тис., до 48,356 тис., а на Балеарських островах — на 3,057 тис., до 21,304 тис. пропозицій.
На рівні провінцій найбільшими ринками залишаються туристичні узбережжя. Лідирує Малага з 45,176 тис. об’єктів, далі йдуть Аліканте з 32,148 тис. та Лас-Пальмас з 26,998 тис.
Якщо розглядати окремі муніципалітети, найбільша концентрація туристичного житла припадає на Мадрид — 10 836 тис. об’єктів. Далі йдуть місто Малага — 8 288 тис., Барселона — 8 231 тис., Марбелья — 6 987 тис. та Севілья — 6 937 тис. об’єктів.
Аналітики пов’язують скорочення пропозиції з посиленням муніципального регулювання, відкликанням ліцензій та зростанням політичного тиску на сектор короткострокової оренди. В Іспанії вже кілька років посилюється конфлікт між туристичною галуззю, власниками житла та місцевими мешканцями, які стикаються з дефіцитом доступної довгострокової оренди та зростанням цін у великих містах і курортних районах.
Для ринку нерухомості це означає зміну фази. Туристична оренда залишається прибутковим сегментом, але стає більш зарегульованою та ризикованою для інвесторів. Якщо раніше ключовим фактором були висока заповненість та туристичний потік, то тепер дедалі більшого значення набувають ліцензія, муніципальні обмеження, правовий статус об’єкта та стійкість локації до можливих заборон.
Для покупців нерухомості в Іспанії це важливий сигнал: об’єкт, який раніше розглядався як інструмент короткострокової оренди, може втратити частину інвестиційної привабливості у разі зміни місцевих правил. Особливо це стосується перегрітих туристичних зон, де влада найактивніше обмежує короткострокову оренду житла.
Водночас скорочення пропозиції туристичних квартир може підтримати ринок готелів та апарт-готелів, а також частково повернути частину житла в довгострокову оренду. Однак швидко вирішити проблему доступності житла це навряд чи дозволить: попит на проживання у великих містах та туристичних регіонах залишається високим, а нова пропозиція обмежена.
Ринок нерухомості сусідньої Болгарії в I кварталі 2026 року зіткнувся з різким розривом між зростанням цін і реальною активністю покупців: житло продовжує дорожчати двозначними темпами, але кількість угод помітно скорочується, повідомляє Національний інститут статистики Болгарії.
За даними статистики, ціни на житлову нерухомість у Болгарії в I кварталі зросли на 14,8% у річному вимірі. Лише за перші три місяці року середня ціна по країні збільшилася ще на 6,2%. При цьому кількість угод з новими та існуючими будинками знизилася на 18,5% у річному вимірі та майже на 20% порівняно з попереднім кварталом.
Такий розрив вказує на фазу цінового перегріву: продавці продовжують висунути високі очікування щодо ціни, тоді як покупці дедалі частіше відкладають угоди. На ринок впливає поєднання кількох факторів — очікування після переходу Болгарії на євро, низькі іпотечні ставки, зростання будівельних витрат та обмежена якісна пропозиція у великих містах і на узбережжі.
Лідером подорожчання став Бургас, де ціни за рік зросли на 17,7%, а за квартал — на 5,9%. Водночас саме цей ринок продемонстрував одне з найсильніших падінь активності: кількість угод скоротилася на 30,5% у річному вимірі. Це означає, що попит на узбережжі став значно чутливішим до ціни.
У Софії житло подорожчало на 16% у річному вимірі та на 5,8% за квартал. Середні ціни в столиці закріпилися в діапазоні 1,8–2,6 тис. євро за кв. м. При цьому обсяг угод у Софії знизився на 19,2%, а загальний грошовий обсяг ринку скоротився на 7%.
Варна також залишилася в зоні двозначного зростання цін: житло подорожчало на 13,2% у річному вимірі, але кількість угод впала на 27,6%. У Старій-Загорі річне зростання цін склало 12,7%, проте обсяг угод скоротився на 25%. У квартальному вираженні житло в Старій-Загорі подешевшало на 2,1%.
Пловдив виглядає найстабільнішим серед великих ринків. Ціни тут зросли на 8,8% за рік, а кількість угод знизилася лише на 0,6%. У грошовому вираженні ринок Пловдива навіть збільшився на 2,4%, що робить його найзбалансованішим серед великих міст Болгарії.
Для інвесторів ситуація стає складнішою. Швидке зростання цін на тлі падіння кількості угод означає, що ліквідність ринку погіршується: об’єкт може дорожчати на папері, але продати його за бажаною ціною стає складніше. Особливо це стосується локацій, де ціни зростали швидше за доходи населення та орендну прибутковість.
Болгарський ринок житла тривалий час підтримували відносно доступна іпотека, приплив іноземних покупців, інтерес до курортної нерухомості та очікування, пов’язані зі вступом країни до єврозони. Однак нинішня статистика показує, що купівельна спроможність уже наближається до межі.
Кредобанк і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) уклали під час Конференції з питань відновлення України (URC 2026) у Гданську дві угоди про розподіл ризиків за портфелями нових кредитів українському бізнесу загальним обсягом EUR100 млн, повідомила пресслужба українського банку.
“Додаткові EUR100 млн від ЄБРР дозволять Кредобанку розширити кредитування українських компаній не лише у сфері малого та середнього бізнесу, а й у корпоративному сегменті”, – наведено в повідомленні слова голови правління банку Якуба Карновскі.
Одна з угод охоплює портфель кредитів на EUR60 млн для малого та середнього бізнесу з річним доходом до EUR50 млн і кількістю працівників до 250 осіб.
Вона реалізується в межах двох програм – “Гарантії стійкості та забезпечення засобів до існування” (RLG) ЄБРР та програми підтримки конкурентоспроможності й інклюзії малого та середнього бізнесу у країнах Східного партнерства ЄС.
У межах RLG частка ЄБРР у розподілі ризику становитиме до 70%, а строк гарантійного покриття – п’ять років.
Програма підтримки конкурентоспроможності й інклюзії малого та середнього бізнесу у країнах Східного партнерства ЄС дає клієнтам Кредобанку змогу отримати грантову підтримку в розмірі до 30% для реалізації інвестиційних проєктів, що відповідають вимогам ЄБРР.
Угода на EUR60 млн також передбачає застосування механізму “Підвищення безпеки підприємств” (Enterprise Security Enhancement, ESE), який дасть Кредобанку змогу частково списувати заборгованість компаній, активи яких було пошкоджено внаслідок війни.
У межах другої угоди, що реалізується за програмою RLG, передбачено портфель кредитів на EUR40 млн для великих компаній без обмежень за доходом і кількістю працівників. Частка ЄБРР у розподілі ризику становитиме до 80%, строк гарантійного покриття – п’ять років, максимальна сума окремого кредиту – EUR4 млн.
За обома угодами передбачено можливість кредитування без додаткового майнового забезпечення.
За словами Карновскі, обсяг фінансування українських компаній у межах портфеля Кредобанку, на який поширюються ліміти та гарантії ЄБРР, уже сягнув EUR249 млн. Кошти спрямовували, зокрема, у сільське господарство, харчову промисловість, логістику та роздрібну торгівлю.
На початок року Кредобанк, за інформацією з сайту ЄБРР, обслуговував понад 54 тис. клієнтів МСБ і корпоративного сегмента та понад 550 тис. роздрібних клієнтів.
За даними регулятора, на 1 травня 2026 року за розміром загальних активів банк посідав 14-те місце (76,94 млрд грн) серед 58 платоспроможних банків України.
