Орендні ставки на логістичні площі в Україні починаючи з серпня, після серії атак на склади та потужності українського бізнесу, зросли вдвічі, повідомила співвласниця і голова наглядової ради Suziria Group Поліна Кошарна в ефірі Business Breakfast Forbes Ukraine “Бізнес за червоним сценарієм” .
“Якщо з початку серпня можна було шукати склади по $3-5/кв. м, то зараз менше $8 не буває, стандартна ціна $10. Пік, який ми бачили у Київській області, – EUR12/кв. м, і цей склад зняли за добу. Тобто поки ми думали і торгувалися, нам сказали, що складу вже нема”, – повідомила Кошарна.
За її прогнозом, пік запитів та ставок очікується наступні 6-9 місяців, при цьому у активному девелопменті наразі немає об’єктів класу А, натомість активніше створюються склади класу Б.
“Середній розмір, котрий, мені здається, буде в попиті, – це від 1 до 3 тис. кв. м. Побудувати таку коробку категорії Б абсолютно реально за 6-9 місяців. І ми вже відчуваємо, що люди починають це робити. Тож ми не одні такі, хто перебудовується. Тому, я впевнена, що з середини 2027 року буде значно більше пропозицій”, – зазначила Кошарна.
Як повідомлялося, внаслідок російської атаки в ніч на 19 вересня пошкоджено склад Suziria Group у Київській області. Зазначалося, що йдеться про 10 тис. кв. м сучасної логістичної інфраструктури, включно з 2 тис. кв. м додаткової потужності, яку компанія додала та повністю обладнала цьогоріч.
За даними дослідження WINHUB, станом на початок вересня складська інфраструктура України скоротилася на 50%: з 4,2 млн кв. м на початок 2022 року ворог знищив 2,1 млн кв. м (класи А/Б). Нове будівництво за 2022-2026 роки (800 тис. кв. м) лише частково компенсувало втрати. Ще відчутніше ситуація у столичному регіоні, де за вісім місяців 2026 року втрачено більше складів, ніж упродовж 2022-2025 років, загалом втрачено 68% стоку (1,5 млн кв. м).
Suziria Group – українська сімейна група компаній, яка розвиває ринок товарів для домашніх тварин понад 30 років. До її складу входять компанії Suziria Brands, Suziria Distribution, мережа зоомаркетів MasterZoo. Грпуа працює по всій території України та за її межами, експортує власні товари під брендами Savory, Half&Half, Special One, Pet Fashion, Buddy Boo, Priroda, Puramur. Станом на 2026 рік Suziria представлена у 13 країнах світу, куди експортує п’ять власних брендів: Savory, Priroda, SpecialOne, ProVet, BuddyBoo. Бренд CATCH! також планує з’явитися на міжнародному ринку, для чого створено окреме пакування, адаптоване до вимог експорту.
Джерело: https://www.youtube.com/live/3DZvwWg6168
Імпорт електроенергії у вересні 2026 року скоротився на 58,6% порівняно із серпнем – до 76,1 тис. МВт*год, що є найнижчим показником з листопада 2023 року, натомість експорт зріс на 24,4% – до 473,7 тис. МВт*год, що стало найвищим місячним обсягом з вересня 2025 року.
“Відтак Україна третій місяць поспіль завершила нетто-експортером, а продаж перевищив купівлю у 6,2 раза”, – повідомив аналітичний центр DIXI Group із посиланням на дані Energy Map у четвер.
Як зазначили у центрі, основним чинником динаміки зовнішньої торгівлі залишалася погода. Вересень був відчутно прохолоднішим за серпень: потреба у кондиціонуванні зникла, а опалювальний сезон ще не розпочався, тож попит залишався помірним. Водночас скорочення світлового дня і хмарність знижували виробіток побутових і промислових СЕС.
Сприятливою для експорту залишалася цінова ситуація. У вересні середній індекс ціни електроенергії базового навантаження BASE на ринку “на добу наперед” (РДН) в Україні становив EUR116,2/МВт*год – на 29-50% нижче, ніж на сусідніх ринках: у Польщі – EUR149,8/МВт*год, Словаччині – EUR163,8/МВт*год, Румунії – EUR174,4/МВт*год.
Втім, як пояснили e DIXI Group, стримуючим фактором для експорту електроенергії в країни ЄС залишається механізм вуглецевого коригування СВАМ, який застосовується з 1 січня 2026 року і підвищує ціну української електроенергії на європейському ринку, негативно впливаючи на її цінову конкурентоспроможність та маржу експортерів.
За даними Energy Map, найбільшу частку у структурі експорту у вересні забезпечила Угорщина – 232,5 тис. МВт*год, або 49,1%. На Молдову припадало 152,5 тис. МВт*год (32,2%), Румунію – 81,6 тис. МВт*год (17,2%), Словаччину – 5,3 тис. МВт*год (1,1%), Польщу – 1,8 тис. МВт*год (0,4%).
Порівняно з серпнем 2026 року, експорт до Румунії, Угорщини та Молдови зріс на 14-36%, тоді як до Польщі та Словаччини скоротився на 39% та 75% відповідно.
У річному вимірі загальний обсяг експорту знизився на 25,4% порівняно з вереснем 2025 року (635,1 тис. МВт*год).
Основним напрямком імпорту також залишалася Угорщина, звідки поставлено 38,8 тис. МВт*год (50,9%). На Польщу припало 17,0 тис. МВт*год (22,4%), Румунію – 14,8 тис. МВт*год (19,4%), Словаччину – 5,4 тис. МВт*год (7,1%), Молдову – 0,1 тис. МВт*год (0,2%).
Порівняно з серпнем 2026 року, імпорт скоротився за всіма напрямками на 37-87%. Торгівля зі Словаччиною здійснювалася лише в перші п’ять днів місяця, з 6 вересня обсяги за цим напрямком були нульовими.
Для порівняння: у вересні 2025 року імпорт електроенергії становив 139,7 тис. МВт*год, що на 83,5% більше, ніж у вересні 2026 року, зауважили в DIXI Group.
Сенатор Флавіо Болсонару, кандидат від Ліберальної партії та син колишнього президента Жаїра Болсонару, посів перше місце в першому турі президентських виборів у Бразилії 4 жовтня 2026 року з результатом 47,03% голосів. Чинний президент Луїс Інасіу Лула да Сілва отримав 45,16%. Другий тур відбудеться 25 жовтня, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За Болсонару проголосували 56,10 млн виборців, за Лулу — 53,88 млн. Розрив становив близько 2,22 млн голосів. Третє місце посів письменник Аугусто Курі з 2,89%, далі розташувалися Ренан Сантос із 2,24% і Роналду Каяду з 2,18%. Загалом було подано близько 119,3 млн дійсних голосів.
Результат першого туру став несподіванкою для більшості соціологічних служб, які напередодні голосування прогнозували невелику перевагу Лули або статистичну рівність кандидатів. Водночас понад 33,4 млн бразильців, або 21,1% виборців, не взяли участі в голосуванні. Це найвищий рівень абсентеїзму на президентських виборах із 1998 року.
За оцінкою директора дослідницької компанії Active Group Олександра Познія, результати голосування засвідчили збереження значного політичного потенціалу болсонаризму після відходу Жаїра Болсонару.
«Перший тур показав, що болсонаризм у Бразилії не лише зберігся після відходу Жаїра Болсонару, а й виявився здатним передати політичний капітал наступному поколінню. Для Лули проблема полягає в тому, що він уже мобілізував значну частину свого традиційного електорату, тоді як у Флавіо Болсонару з’являється можливість зібрати голоси більшої частини кандидатів правого та правоцентристського табору», — зазначив Позній.
Позиції Болсонару посилилися після того, як про його підтримку оголосили Ромеу Зема та Роналду Каяду, а також низка правих партій. Водночас майже 9 млн голосів, відданих за кандидатів, які вибули, залишаються важливим резервом другого туру.
Додатковим чинником стали парламентські вибори. Ліберальна партія отримала 121 місце в Палаті депутатів, а її представництво в Сенаті зросло до 28 мандатів. Разом із союзниками блок Болсонару потенційно може розраховувати приблизно на 259 депутатів і 48 сенаторів.
«Розрив у два мільйони голосів за понад 33 мільйонів тих, хто не прийшов на вибори, означає, що другий тур не можна вважати наперед визначеним. Але стартові позиції кандидатів не однакові. Болсонару вже отримав підтримку кількох правих кандидатів і партій, тоді як Лулі доведеться одночасно мобілізувати власну базу, залучати поміркованого виборця та знижувати рівень абсентеїзму», — наголосив Позній.
Суттєвими залишаються й геополітичні наслідки виборів. Лула виступає за стратегічну автономію Бразилії та збереження балансу у відносинах зі США, Китаєм і BRICS. Болсонару орієнтується на тісніше політичне співробітництво з адміністрацією президента США Дональда Трампа, водночас не пропонуючи відмовлятися від економічних зв’язків із Китаєм.
Для України зміна бразильської адміністрації потенційно може означати коригування дипломатичної позиції країни щодо російсько-української війни, хоча автоматичного перегляду зовнішньополітичного курсу очікувати не варто.
За оцінкою Experts Club, результат другого туру залежатиме насамперед від мобілізації виборців, які пропустили перше голосування, перерозподілу голосів інших кандидатів, економічних очікувань населення та здатності Лули подолати політичну перевагу, отриману Болсонару після 4 жовтня.
Як повідомляє Fixygen, Греція планує запровадити податок у розмірі 10% на приріст капіталу від операцій з криптовалютами, повідомляє Reuters.
Відповідний законопроект було винесено на громадське обговорення 8 жовтня. Очікується, що документ надійде на розгляд парламенту в листопаді.
Раніше, у червні, обговорювалася можливість встановити ставку податку на рівні 15%. У новій версії законопроекту передбачено звільнення від оподаткування доходів від операцій з криптовалютами в розмірі менше 500 євро на рік.
Наразі в Греції відсутня комплексна правова база для оподаткування операцій з криптовалютами. При цьому в країнах Євросоюзу також немає єдиної системи оподаткування доходів від криптоактивів.
За даними Reuters, ставки податку на приріст капіталу від операцій з криптовалютами в європейських країнах варіюються приблизно від 8% до 30%.
Грецька влада раніше зазначала, що не може точно оцінити обсяг внутрішнього ринку криптовалют, оскільки значна частина інвесторів користується закордонними платформами.
У зв’язку з цим уряд поки що не має точних оцінок можливих додаткових надходжень до бюджету після запровадження нового податку.
Машинобудівники “ДТЕК Енерго” у січні-вересні цього року виготовили та відремонтували 1,2 млн од. гірничо-шахтного обладнання (ГШО), зокрема, виготовили 10 нових прохідницьких та очисних комбайнів та чотири електродвигуни, повідомила пресслужба “ДТЕК Енерго”.
За цей період вони також випустили 1,5 млн запчастин і комплектуючих.
Як повідомлялось, за дев’ять місяців минулого року машинобудівними заводами “ДТЕК Енерго” було виготовлено та відремонтовано 2,5 тис. од. ГШО (зокрема, шість нових комбайнів та один шахтний веннтилятор) та 1,8 млн запчастин та комплектуючих.
“Підготовка до зими – спільна робота всієї енергетичної команди. Шахтарі, енергетики, ремонтники та машинобудівники сьогодні працюють як єдиний механізм, адже від злагодженості кожного залежить готовність енергетики до найскладнішого періоду року. Машинобудівники не лише виготовляють і ремонтують обладнання, а й тестують нові технічні рішення, перевіряють їхню дієздатність в реальних виробничих умовах”, – цитується у пресрелізі генеральний директор ДТЕК Енерго Олександр Фоменко.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. За підсумками 2025 року “ДТЕК Енерго” інвестував у підтримку українського вуглевидобутку 6,7 млрд грн, а за попередні три роки (2022-2024) – понад 18 млрд грн. Кошти були спрямовані на проведення та ремонт гірничих виробок, оснащення лав і підтримку виробничих потужностей шахт.
До складу його машинобудівних активів входять релокований в Дніпро 2022 року “Корум ДрМЗ”, харківський завод “Світло шахтаря” та Першотравенський ремонтно-механічний завод.
Національний поштовий оператор АТ “Укрпошта” цієї осені відкрив 11 нових сільських відділень у Волинській, Тернопільській, Хмельницькій і Рівненській областях, водночас планується розширити відповідні можливості на інші регіони країни крім поки що прикордонних та прифронтових областей.
“Чому там? Ну, бо населення стало більше (мова йде про села з населенням 1200+ мешканців), попит на послуги зріс, маємо підтримку громад і знайшли гарний персонал”, – повідомив генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський у телеграм-каналі у четвер.
За його словами, 12-те відділення скоро відкриватиметься також на Рівненщині.
Смілянський пояснив, що за умови якщо обсяги недостатні, відповідні села продовжать обслуговуватися пересувними відділеннями, які працюють за будь-яких обставин.
Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України у свою чергу у телеграм-каналі уточнило, що п’ять відділень було відкрито на Волині, чотири на Тернопільщині та по одному на Хмельниччині та Рівненщині.
Передбачається, що клієнти у цих відділеннях матимуть можливість відправляти та отримувати посилки, листи та міжнародні відправлення, а також оформлювати грошові перекази, сплачувати комунальні й інші платежі та отримувати пенсії і соціальні виплати.
Як повідомлялось, “Укрпошта ” за перше півріччя цього року збільшила виручку на 4,2% – до 6 млрд 776 млн грн та отримала 92 млн грн чистого прибутку проти 312 млн грн чистого збитку за перше півріччя минулого року.
Національний поштовий оператор має 7,2 тис. об’єктів з обслуговування користувачів, з них 2 тис. пересувних відділень поштового зв’язку, що обслуговують 21,3 тис. населених пунктів. Середня кількість працівників національного поштового оператора за другий квартал 2026 року становить 25,8 тис. осіб, а середня заробітна плата становить 20,3 тис. грн.
