Державний Ощадбанк надав ТОВ “Еко-Фотуре “Кам’янка” EUR10,34 млн кредиту на будівництво трьох сонячних електростанцій загальною потужністю 18,322 МВт у Хмельницькій області, повідомила фінустанова у понеділок.
Разом із СЕС планується встановити систему накопичення енергії потужністю 50 МВт. Очікуване виробництво комплексу після введення в експлуатацію – до 22,6 тис. МВт*год електроенергії на рік.
За даними Ощадбанку, це найбільший за обсягом фінансування енергетичний проєкт банку у сегменті мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ).
“Від початку року Ощадбанк профінансував будівництво сонячних електростанцій загальною потужністю 42,6 МВт майже на 850 млн грн”, – зазначила членкиня правління банку Наталя Буткова-Вітвіцька, відповідальна за ММСБ.
Будівництво об’єктів здійснюватиме ТОВ “Солар Стальконструкція”, яке працює на ринку з 2012 року та має досвід реалізації понад 5 ГВт проєктів сонячної енергетики і систем накопичення енергії у 20 країнах.
За даними Нацбанку, станом на 1 липня 2026 року Ощадбанк із загальними активами 518,87 млрд грн посідав друге місце серед 59 банків України. Загальний кредитний портфель банку за перше півріччя зріс на 6,7% – до 136,83 млрд грн.
ІНВЕСТИЦІЯ, КРЕДИТ, ОЩАДБАНК, Сонячна енергетика, Хмельниччина
Залізничний підвіз зерна до дунайських портів у серпні 2026 року зріс майже утричі порівняно з липнем – до 248,8 тис. тонн, тоді як до портів Великої Одеси скоротився на 94,9% – до 68,5 тис. тонн, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді.
Загалом залізничне перевезення зерна у напрямку морських портів, включно з внутрішнім підвозом до Ізмаїла, у серпні становило близько 317,3 тис. тонн проти 1,440 млн тонн у липні. За даними брокера, відбулося різке зміщення вантажопотоку від Великої Одеси до Дунаю.
У серпні залізницею перевезено 1,297 млн тонн зернових вантажів – на 34,7% менше, ніж у липні, та на 53,9% менше, ніж у серпні 2025 року. Середньодобове навантаження становило 39,2 тис. тонн, що на 22,5% нижче липня та на 55% нижче серпня 2025 року.
Експортні перевезення зерна та продуктів помелу становили 672,2 тис. тонн, скоротившись на 58,5% м/м та приблизно на 74% р/р. Рослинної олії перевезено 113 тис. тонн – на 15,4% більше, ніж у липні, та на 54,7% більше, ніж у серпні 2025 року. Макухи та шротів перевезено 167,1 тис. тонн, що на 9,3% менше м/м та на 7,4% менше р/р.
Через сухопутні переходи у серпні перевезено 501,8 тис. тонн проти 208,8 тис. тонн у липні – у 2,4 раза більше.
Середньодобова передача зернових вагонів через основні західні переходи у серпні становила 192,8 вагона проти 71,3 вагона у липні. Найвищий середньодобовий показник був на польському напрямку – 56,6 вагона. Через Угорщину передавалося 49,4 вагона на добу, Румунію – 45,5, Словаччину – 41,4 вагона. На відміну від липня, серпневий потік було розподілено між чотирма коридорами значно рівномірніше.
Станом на 3 вересня в напрямку прикордонних переходів перебувало 8 221 вагон, з них 1 346 із зерновими проти 9 273 та 1 414 вагонів відповідно на кінець серпня. За перші дні місяця загальне накопичення зменшилося приблизно на 11%, зернове – на 5%.
За повний серпень через автомобільні пункти пропуску вивезено 325 тис. тонн агропродукції проти 289,2 тис. тонн у липні – на 12,4% більше. Відносно серпня 2025 року обсяг був вищим на 23,7%.
Майже половина серпневого автомобільного потоку припала на Польщу – 150,1 тис. тонн, або 46,2%. Серед найбільших позицій у серпні м’ясо птиці – 30,2 тис. тонн, соняшникова олія – 24,8 тис. тонн, етиловий спирт – 23,1 тис. тонн, цукор – 18,6 тис. тонн, плоди та горіхи – 16,9 тис. тонн і соєва макуха – 15 тис. тонн.
За перші три дні вересня автомобілем вивезено 33 тис. тонн, або близько 11 тис. тонн на добу проти 10,5 тис. тонн на добу в середньому за серпень.
За підсумками серпня Україна експортувала 2,146 млн тонн агротоварів груп 01-24 УКТ ЗЕД на $1,280 млрд. Зерновий сегмент у фінальній статистиці серпня становив 987,1 тис. тонн, або 46% загального тоннажу: пшениці відвантажено 612,7 тис. тонн, кукурудзи – 305,7 тис. тонн, ячменю – 68,7 тис. тонн. Насіння ріпаку дало ще 292,6 тис. тонн, або 13,6% експорту. Три основні рослинні олії сформували 279,1 тис. тонн, соняшникова та соєва макуха – 187,2 тис. тонн.
Найбільші фізичні обсяги отримали Німеччина – 227,1 тис. тонн, Туреччина – 203,8 тис. тонн, Італія – 188,1 тис. тонн, Польща – 179,3 тис. тонн та Нідерланди – 171,7 тис. тонн. Разом на п’ять країн припало близько 45% серпневого експорту.
За 1-3 вересня Україна експортувала 331,4 тис. тонн агропродукції на $167,7 млн, або близько 110,5 тис. тонн на добу.
Національний банк України (НБУ) минулого тижня збільшив інтервенції на міжбанківському ринку на $56,8 млн, або на 4,5%, – до $1 млрд 329,0 млн, свідчить статистика на сайті регулятора.
За даними Нацбанку, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне негативне сальдо купівлі та продажу валюти юридичними особами збільшилося до $210,3 млн зі $195,0 млн за такий самий період тижнем раніше та загалом становило $841,2 млн.
На ринку валютообмінних операцій населення середньоденне негативне сальдо збільшилося майже вдвічі: з понеділка до четверга воно становило $46,6 млн проти $24,6 млн за аналогічний період попереднього тижня. Купівля безготівкової валюти населенням всі дні перевищувала її продаж.
Офіційний курс гривні до долара на початку минулого тижня становив 44,5505 грн/$1, а на кінець тижня послабився до 44,7273 грн/$1.
Подібна динаміка спостерігалася й на готівковому ринку, де курс гривні до долара упродовж минулого тижня послабився на 7-8 коп.: купівля – до 44,48 грн/$1, а продаж – до майже 44,88 грн/$1.
KURS, NBU, ВАЛЮТА, ГРИВНЯ, Інтервенція
Уявімо звичайний платіж. У паспорті директор записаний як Oleksii Shevchenko, у контракті лишилося Alexey Shevchenko, а в підписі до листа стоїть Oleksiy Shevchenko. Для людини це одна особа. Для комплаєнс-системи це три рядки, які ще треба звести докупи.
Платіж може піти на ручну перевірку. Банк попросить документ, партнер уточнить, хто підписав контракт, бухгалтерія підніме попереднє листування. Ніхто не сперечається про рівень англійської. Системи просто не люблять варіантів у полі, яке вони вважають ідентифікатором.
Постанова Кабінету Міністрів № 55 від 2010 року затверджує таблицю транслітерації українського алфавіту латиницею. Вона потрібна, щоб однакові українські літери давали передбачуваний результат в офіційних документах, картах і написах.
Проблема починається, коли до правила домішують звичку. Олексій стає Alexey за давнім шаблоном, Oleksiy за старим листуванням або Alex, бо так зручніше колегам. У дружній розмові варіант може бути цілком доречним. У паспортному полі, договорі чи банківській анкеті дружня версія створює зайву особу.
Так само прізвище не треба «покращувати», щоб його легше прочитали. Shevchenko й Schewtschenko можуть бути впізнаваними в різних мовних традиціях, але офіційний документ уже зробив вибір. Для операційної системи компанії найкраще написання те, яке збігається з документом власника.
Коротка памʼятка про те, як писати імʼя і прізвище англійською, потрібна до створення контракту, а не після запиту банку. Вона допомагає розвести три різні речі: паспортну транслітерацію, бажане імʼя для спілкування та юридичне найменування компанії.
У компанії має бути еталонний латинський запис імен ключових осіб. Джерелом для фізичної особи служить чинний документ, який використовують у міжнародній операції. З цього запису дані переходять у договір, інвойс, банківський профіль, довіреність і підпис там, де потрібна юридична тотожність.
Побутове імʼя можна зберігати окремо. У CRM поле Preferred name цілком здатне жити поруч із Legal name. Ризик виникає тоді, коли одне поле мовчки підміняє інше.
Людина може писати бездоганні листи й щоразу вставляти в них варіант, який не збігається з паспортом. Потрібні дисципліна даних, власник еталонного запису й заборона копіювати імʼя зі старих шаблонів.
Завтра відкрийте останній міжнародний контракт і звірте підписанта з документом літера за літерою. Якщо знайдете третю версію директора, Ви щойно випередили ручну перевірку.
My English by Business Language
Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков закликав європейські торгово-промислові палати, компанії та інвесторів активніше долучатися до економічного відновлення України ще до завершення війни. Про це йшлося під час зустрічі афілійованих та асоційованих членів EUROCHAMBRES, що відбулася 1-2 вересня 2026 року у Стамбулі за участі представників бізнес-спільнот країн Європи.
Зустріч приймав Союз палат і товарних бірж Туреччини (TOBB). У ній взяли участь президент EUROCHAMBRES Владімір Длоугі, віцепрезидент EUROCHAMBRES і президент TOBB Ріфат Хісарджикліоглу, заступник міністра закордонних справ Туреччини з питань ЄС Мехмет Кемаль Бозай, генеральний директор EUROCHAMBRES Бен Баттерс, а також керівники торгових палат України, Сербії, Грузії, Чорногорії, Боснії і Герцеговини та інших країн.
Серед ключових тем обговорення були майбутнє розширення ЄС, економічні відносини з країнами-кандидатами, вплив війни в Україні на європейську безпеку, торгівлю і транспортні зв’язки, а також зростаюча роль Чорноморського регіону у торгівлі, енергетиці та постачанні критично важливої сировини.
Окрему увагу учасники приділили розвитку транспортних та економічних коридорів між ЄС і Центральною Азією через Туреччину та Південний Кавказ. Учасники зустрічі також обговорили оновлення механізмів взаємодії між членами EUROCHAMBRES і посилення практичного співробітництва між торговими палатами.
“Для українського бізнесу європейська інтеграція – це стратегічний і незворотний курс. EUROCHAMBRES відіграє особливу роль як міст між українським і європейським бізнесом, а також як практичний інструмент для сприяння економічній інтеграції України до ЄС”, – зазначив Чижиков.
За його словами, просування України до членства в Євросоюзі має супроводжуватися паралельним зближенням українського та європейського бізнесу, формуванням нових виробничих ланцюгів, розширенням торгівлі та залученням європейського капіталу до проєктів відбудови.
Президент ТПП України наголосив, що економічне відновлення країни не може бути відкладене до завершення війни. Українські підприємства продовжують працювати в умовах атак на виробничі об’єкти, логістичні центри та торговельну інфраструктуру, тому практична підтримка з боку європейських партнерів потрібна вже зараз.
“Говорив відверто: як бізнес тримається у ці важкі часи, коли атаки на ділові об’єкти, логістичні центри, торгові площі не припиняються, а навпаки – посилюються. Це непросто вимовляти вголос перед колегами з інших країн, але важливо, щоб вони чули це не з новин, а від нас самих”, – сказав Чижиков.
Україна входить до EUROCHAMBRES у статусі афілійованого члена. За актуальними даними самої організації, EUROCHAMBRES об’єднує через своїх членів мережу близько 1,7 тис. регіональних і місцевих торгово-промислових палат, які представляють понад 20 млн підприємств у Європі. Більш як 93% компаній, представлених цією мережею, належать до малого та середнього бізнесу, а загалом вони забезпечують понад 120 млн робочих місць. EUROCHAMBRES створена у 1958 році та представляє інтереси бізнес-спільноти перед інституціями ЄС.
Торгово-промислова палата України є недержавною неприбутковою самоврядною організацією. Система ТПП України включає центральну палату та 25 регіональних ТПП і об’єднує близько 8 тис. підприємств та підприємців. Палата сприяє розвитку експорту, пошуку міжнародних партнерів, проводить експертизу та оцінку, видає сертифікати походження товарів, засвідчує форс-мажорні обставини. За даними ТПП України, вона має 70 представників у 56 країнах, уклала 174 міжнародні угоди про співробітництво та координує 45 двосторонніх ділових рад.
