Українські виробники протягом 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортували 66,7 тис. тонн пшеничного борошна, що на 27,9% менше порівняно з попереднім сезоном, коли цей показник становив 92,5 тис. тонн, повідомила асоціація «Мукомоли України».
Галузева асоціація зазначила, що близько 46% обсягу експорту в сезоні-2024/2025 було здійснено до країн ЄС. До п’ятірки країн-імпортерів української борошна увійшли Молдова (20,3 тис. тонн), Чехія (15,3 тис. тонн), Палестина (10,8 тис. тонн), Франція (3,0 тис. тонн) та Іспанія (2,9 тис. тонн).
Експорт інших видів борошна в сезоні-2024/2025 склав 4,6 тис. тонн (у 2023/24 МР – 5,4 тис. тонн). Частка країн ЄС за обсягами експорту склала 14% (27% у 2023/2024 МР). П’ятірка країн, до яких у 2024/25 МР поставлено інші види борошна, склали Молдова (3,2 тис. тонн), Ізраїль (0,5 тис. тонн), Хорватія (0,2 тис. тонн), Болгарія та Іспанія (по 0,1 тис. тонн).
IMPORTER, MOLDOVA, БОРОШНО, ИСПАНИЯ, Палестина, ФРАНЦІЯ, ЧЕХИЯ
Понад 30 мільярдів гривень вклали українці в землю за чотири роки від моменту відкриття ринку сільськогосподарських земель за даними Держгеокадастру. Попри коронакризу та війну середня ціна гектара зросла на 60%. Наразі за один гектар, в середньому, сплачують 60,7 тисячі грн. На 13% зросла кількість угод за 4 роки. Нині найдорожча земля наразі на Івано-Франківщині, Львівщині та Київщині.
339 644 угоди купівлі-продажу землі було укладено з моменту відкриття земельного ринку в Україні у липні 2021 року. Загалом продали понад 636 тис. га на 30,4 млрд грн. При цьому середня вартість одного гектара зросла на 60% — до 60,7 тисячі грн за гектар станом на червень 2025 року.
Слідкуємо за динамікою на сторінці про Ринок землі в Україні.
Перші місяці після відкриття ринку були досить активними. Так, у липні 2021 року уклали понад 2 тис. угод, а середня ціна за гектар сягала 95,7 тис. грн. Поволі ажіотаж спадав: угод більшало, а середня ціна падала. Так, вже у грудні 2021 року гектар коштував 33,7 тис. грн.
З початком повномасштабної війни ринок практично зупинився, лише у травні 2022 року уклали 323 угоди. Відновлення почалося влітку, але обсяги залишалися низькими: до 4,6 тис. угод на місяць. Це було утричі менше, ніж наприкінці 2021-го.
Протягом 2023 року ринок поступово стабілізувався: щомісяця укладали від 4 до 7 тис. угод. При цьому зростала і ціна: з 39 тис. грн/га на початку року до 42 тис. грн/га наприкінці року.
На початку 2024 року ринок землі став доступним також й для компаній — ринок пожвавішав, втім очікуваного сплеску не сталося. Ймовірно, це пов’язано з обмеженнями для компаній з іноземними власниками на операції з українською землею. Так, до прикладу, з топ-10 компаній в агросфері згідно з Індексом Опендатабота 2025, у половини є іноземне коріння. Вже з березня кількість угод перевищувала 9 тис. на місяць, а загальна щомісячна вартість угод — понад 1 млрд грн. Ціна за гектар у 2024 році коливалась у межах 43–52 тис. грн.
Якщо порівняти перше півріччя 2025 року та перший період функціонування ринку землі (липень-грудень 2021-го), то кількість угод зросла на 13%, водночас сума угод — майже втричі (з 2.85 млрд грн до 8.22 млрд грн).
Нині найдорожчою є земля на Івано-Франківщині — у середньому, за один гектар покупець викладе 126,6 тис. грн. Наслідують Львівщина із 118,3 тис. грн/га, Київщина — 89, 4 тис. грн/га, Тернопільщина — 86,9 тис. грн/га. Серед прифронтових регіонів за вартістю сільгоспземлі лідирує Дніпропетровщина — там покупці, в середньому, сплачують 73,9 тис. грн/га.
Найнижчі ціни на землю у прифронтових регіонах: Запорізька область — 38,3 тис. грн/га, Херсонщина — 39,1 тис. грн/га, Чернігівщина — 41,1 тис. грн/га, Миколаївщина — 41,6 тис. грн/га та Одещина — 41,8 тис. грн/га.
Цьогоріч найактивніше купують землі на Полтавщині (5,4 тисячі угод), Вінниччині (5,4 тис.) та Київщині (4,7 тисячі).
https://opendatabot.ua/analytics/land-2025
Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) опублікувала довгостроковий прогноз на період до 2050 року, згідно з яким нафта і природний газ залишаться основними джерелами енергії, займаючи більше половини глобального енергобалансу. Це підтверджує важливість вуглеводнів у світовій економіці та стратегічний характер енергетичної політики.
Прогноз попиту на нафту і газ
Ключовими драйверами є:
Суперечності з іншими прогнозами
Такий прогноз вказує, що нафта і газ збережуть своє значуще становище щонайменше на найближчі 25 років. І хоча відновлювальна енергія швидко набирає обертів, відмова від традиційної енергосистеми має бути плавною і поетапною, з урахуванням реальних економічних і соціальних чинників.
Німецький уряд планує ввести більш суворі правила отримання соціальної допомоги для безробітних, в тому числі і біженців з України, повідомив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц в інтерв’ю телеканалу ARD в неділю. В інтерв’ю телеканалу ARD у неділю, 13 липня, Мерц підтвердив, що громадяни, які потребують підтримки, продовжать її отримувати. Однак уряд Німеччини має намір ввести більш суворі правила для претендентів.
«Люди, які можуть працювати, повинні працювати», – підкреслив Мерц. Крім того, можливе і посилення вимог до витрат на житло: наприклад, введення верхньої межі орендної плати або перевірки житлової площі.
За словами канцлера ФРН, існує значний потенціал для економії, коли з 2026 року в рамках реформи замість допомоги громадянам будуть виплачувати базовий дохід. «Можна заощадити більше, ніж один або два мільярди», – зазначив Мерц, додавши, що «зміна системи» повинна відбуватися «крок за кроком».
За словами Мерца, метою базового доходу має бути «забезпечення того, щоб ті, хто дійсно потребує допомоги держави, продовжували отримувати її і надалі». «Я був би навіть готовий підвищити ставки, наприклад, у разі раптового безробіття, щоб ті, кого це торкнулося, могли швидко знайти нову роботу», – сказав він.
У 2024 році близько 826 тисяч працюючих громадян Німеччини не могли прожити на свої зарплати. Держава виплатила їм «бюргергельд» на суму EUR7 млрд. Серед одержувачів «бюргергельд» в Німеччині і українські біженці від війни РФ.
За даними DW, станом на 2024 рік в Німеччині проживало 1,25 млн українців, 296 тис. з яких були працевлаштовані. Ще близько 211 тис. українців в країні мали статус безробітних, а 98 тис. відвідували інтеграційні курси.
Інвестиції клієнтів – фізичних осіб АТ «ОТП БАНК» в облігації внутрішньої державної позики у І півріччі 2025 року зросли і склали майже 7 млрд грн в еквіваленті. Через застосунок OTP Bank UA було проведено 99,5% всіх угод.
«Більшість клієнтів – користувачів нашого застосунку віддають перевагу валютним ОВДП, їх 68%. А от гривневі облігації обрали 32%. Ми пояснюємо це тим, що клієнтам важлива надійність при збереженні їхніх заощаджень, особливо доларових, якими вони не користуються щодня. Клієнти хочуть інвестувати у державу, таким чином допомагаючи економіці, а заразом отримувати відсотки», – розповіла product owner ОТП БАНК Валерія Овчарук.
Вона зазначила, що чимало користувачів OTP Bank UA здійснюють операції у вечірні години. «Коли в клієнтів є вільний час, щоб усе обдумати, обрати найкращий варіант для себе, вони здійснюють інвестиції у майбутнє. І це вже про life change – зміну способу мислення людей, які хочуть формувати фінансову подушку і підтримувати Україну», – наголосила В.Овчарук. Вона нагадала, що ОТП БАНК дає клієнтам можливість купувати облігації внутрішньої державної позики напряму на аукціонах Міністерства фінансів та з портфелю Банку.
Дізнатися більше про інвестування в ОВДП через застосунок OTP Bank UA можна за посиланням.
Важливий підсумок діяльності первинних дилерів ОВДП за І півріччя опублікувало нещодавно Міністерство фінансів. У загальному рейтингу Мінфіну ОТП БАНК посів третє місце, а серед банківських установ з приватним капіталом – Банк на першій сходинці.
Нагадаємо, що за підсумками 2024 року ОТП БАНК увійшов у п’ятірку лідерів первинних дилерів за обсягами придбання ОВДП. Усього у рейтингу Мінфіну 11 банків – первинних дилерів облігацій внутрішньої державної позики.
Президент України Володимир Зеленський зустрівся в понеділок з віце-прем’єр-міністром Юлією Свириденко і запропонував їй очолити уряд і суттєво оновити його роботу.
“Провів зустріч з першим віце-прем’єр-міністром Юлією Свириденко. Була доповідь про виконання домовленостей з європейськими та американськими партнерами щодо підтримки України, які були досягнуті в рамках конференції з відновлення України, що відбулася нещодавно. Повинні якомога швидше реалізувати все, що може підтримати стабільність нашої держави і суспільства”, – написав Зеленський у Телеграмі в понеділок.
За його словами, під час зустрічі з Свириденко обговорювалися «конкретні заходи, які зможуть зміцнити економічний потенціал України, розширити програми підтримки українців і масштабувати наше власне виробництво зброї».
Президент зазначив, що з цією метою розпочинаємо трансформацію системи виконавчої влади в Україні. «Я запропонував Юлії Свириденко очолити уряд України і суттєво оновити його роботу. Очікую на подання програми дій нового уряду найближчим часом», – написав він.
