Глобальне потепління загрожує вплинути на найважливішу систему течій в Атлантичному океані, що призведе до докорінних змін у кліматі Європи та Північної Америки, повідомляють західні ЗМІ з посиланням на лист понад 40 кліматологів до Ради міністрів північних країн.
«Якщо Британія та Ірландія стануть як північна Норвегія, наслідки будуть колосальними. Наші дослідження показують, що ймовірність такого сценарію не мала. До цього легко не адаптуєшся», – заявив професор Петер Дітлевсен з Копенгагенського університету, один з авторів листа.
ЗМІ уточнюють, що йдеться про Атлантичну меридіональну перекидну циркуляцію. «Така зміна в циркуляції вод океану матиме руйнівний і незворотний вплив, особливо на країни Північної Європи, а й на інші частини світу», – зазначалося в листі.
Вчені припустили, що ризик змін у цій системі течій сильно недооцінюють, а точку неповернення можна пройти вже в наступні десятиліття. Метеослужба Великої Британії раніше зазначала, що цей процес призведе до зниження температур у Північній Півкулі, підніме рівень Атлантичного океану, скоротить обсяги опадів над Європою і Північною Америкою, вплине на сезон дощів у Південній Америці та Африці.
До Ради міністрів північних країн входять п’ять країн – Данія, Фінляндія, Швеція, Норвегія та Ісландія, а також Гренландія (Данія), Фарерські острови (Данія) і Аландські острови (Фінляндія).
Група DCH бізнесмена Олександра Ярославського у січні-вересні поточного року збільшила сплату податків та зборів до бюджетів усіх рівнів на 14,5%, або на 210 млн грн порівняно з аналогічним періодом минулого року – більш ніж до 1,65 млрд грн.
За інформацією PR департаменту DCH, загальна сума податків, сплачених компаніями групи з початку повномасштабного вторгнення Росії, сягнула майже 5,5 млрд грн.
При цьому уточнено, що основний приріст у сплаті податків, порівняно з 9 місяцями 2023 року, забезпечили АТ “Банк Кредит Дніпро” – на 95 млн грн, Харківський тракторний завод (ХТЗ) – на 32 млн грн, страхова компанія “ОРАНТА” – на 70 млн грн.
Також повідомляється, що зокрема ДМЗ у січні-вересні 2024 року скоротив виробництво металопрокату на 56,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року, виробництво металургійного коксу скоротилося на 0,4%.
За 9 місяців 2024 року копальні “Суха Балка” ввели в експлуатацію 8 нових блоків із загальними запасами 906 тис. тонн рудної сировини.
З початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України ХТЗ опинився в зоні бойових дій, територія заводу зазнає постійних обстрілів. Незважаючи на це, ХТЗ продовжує підтримувати виробництво, електро-, газо- та водопостачання заводу та району міста, триває виробництво техніки для сільського господарства та критичної інфраструктури країни.
У червні поточного року “Банк Кредит Дніпро” разом із Незалежною асоціацією банків України та 18 найбільшими комерційними банками підписали меморандум банківського кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури, що продиктовано стратегічною потребою країни у забезпеченні енергетичної незалежності.
Значним викликом для виробничих підприємств є відтік кадрів, пов’язаний зокрема з мобілізацією персоналу. З початку війни до лав ЗСУ вступили 465 співробітників “Сухої Балки” та 268 робітників ДМЗ. На роботі підприємств також позначаються і періодичні відключення електропостачання, коли підприємства мають знижувати чи повністю зупиняти виробництво.
На сьогоднішній день кількість персоналу групи DCH становить понад 7,6 тис осіб. 912 співробітників групи служать у ЗСУ, 55 із тих, хто долучився до лав ЗСУ, загинули.
DCH Investment Management – фінансово-промислова група компаній, що керує інвестиціями у видобуток руди та металургію, машинобудування, нерухомість, страхування, банківський та готельний бізнес.
Обсяг зовнішньої торгівлі молочною продукцією в першій половині жовтня становив $20,4 млн і збільшився на 7,8% проти першої половини вересня, повідомила експертно-аналітична служба Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
Згідно з повідомленням, обсяг експорту зріс на 5,3% – до $9,8 млн, імпорту – на 10,2%, до $10,6 млн. Зокрема, на 67% збільшилася частка експорту сирів, на 4% – кисломолочних продуктів.
Знизився показник експорту молочної сироватки – на 58%, вершкового масла і молочних жирів – на 19%, молока і вершків – на 6%.
Водночас зріс обсяг імпорту вершкового масла і молочних жирів – на 76%, молочної сироватки – на 14%, кисломолочних продуктів – на 11%, сирів – на 5%. Зниження імпорту на 3% спостерігалося лише щодо молока і вершків, констатували в СМПУ.
За інформацією аналітиків EastFruit, оптові ціни на яблука сорту «Гала» в Україні, Молдові та Польщі перебувають на рекордних для цього часу рівнях для останніх років. Нагадаємо, що це найбільш популярний сорт яблука серед експортерів, а також дедалі популярніший сорт яблука серед споживачів, який дедалі успішніше конкурує з сортом «Голден Делішез».
Якщо зазвичай ціни на яблуко сорту «Гала» істотно відрізняються в цих трьох сусідніх країнах-експортерах, то цього сезону до середини жовтня ціни в Молдові, Польщі та Україні майже однакові, і коливаються в межах від $0,51 до $0,53 долара за кг за яблуко стандартної якості, придатне для продажу на свіжому ринку всередині країни.
Що ж стосується яблука преміальної експортної якості, то ціни на них значно вищі. «Маржа за «преміальність» яблука цього сезону в країнах Східної Європи вища, ніж зазвичай. Це пов’язано не лише із загальним зниженням пропозиції яблука, а й із проблемами щодо якості внаслідок абсолютно нетипових погодних умов під час вегетації яблука», – говорить Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО.
Читайте також: Ціни на яблука в Україні встановили нові рекорди
Менш ніж за місяць ціни на «Галу» в Україні зросли на 36%. У Молдові подорожчання яблука почалося пізніше, але за останні три тижні ціни зміцнилися відразу на 11%. У Польщі ціни на цей самий сорт зросли на 6% за два тижні, хоча до цього вони мали тенденцію до зниження з неймовірно високих рівнів, з яких розпочався сезон, і були значно вищими, ніж в Україні та Польщі.
За словами трейдерів, головною причиною зростання цін на яблуко є небажання виробників поспішати з їхньою реалізацією. Навіть в Україні, де щодня російські загарбники атакують цивільну інфраструктуру, зокрема об’єкти енергетики країни, фермери намагаються зберегти яблуко якомога довше, сподіваючись на ще вищі рівні цін.
Зазначимо, що зростання цін на яблуко в цей період року є нетиповим явищем для країн Східної Європи, оскільки пропозиція яблука зазвичай максимальна, і фермери поспішають розпродати ту частину продукції, яка не підлягає тривалому зберіганню. Тому, не можна виключати, що в зимово-весняний період, ціни на яблуко популярних сортів неприємно здивують споживачів.
З 21 по 23 листопада 2024 року в Ташкенті відбудеться 29-й Ташкентський міжнародний туристичний ярмарок «Туризм на Шовковому шляху» ТМТЯ-2024.
Ташкентський Міжнародний Туристичний Ярмарок — це найбільша інформаційна подія, що сприяє просуванню туристичних продуктів і налагодженню ділових контактів для співпраці.
За останні три десятиліття ТМТЯ зарекомендував себе як одна з найяскравіших подій у сфері туризму та є найбільшим заходом у Центральній Азії, що проводиться щороку за офіційної підтримки Всесвітньої туристичної організації (UNWTO). У 2023 році ТМТЯ прийняв понад 1500 учасників як локальних, так і міжнародних організацій, 15 закордонних і більше 50 місцевих туркомпаній за програмою “Hosted buyers”, а також понад 13 000 відвідувачів з 30 країн світу.
Крім того, минулорічний ярмарок ознаменувався підписанням понад 8 тисяч угод та проведенням більше 20 тисяч переговорів між представниками туристичної індустрії. Участь у Ташкентському міжнародному туристичному ярмарку «Туризм на Шовковому шляху» (ТМТЯ) надає безліч переваг як для професіоналів туристичної галузі, так і для любителів подорожей:
• Проведення бізнес-угод;
• Пошук нових партнерів;
• Підтримка галузевого розвитку;
• Популяризація туристичних продуктів;
• Ознайомлення з новими тенденціями;
• Проведення маркетингових досліджень.
Водночас, реформи, що проводяться в сфері туризму в Узбекистані останнім часом, сприяли залученню до Узбекистану найбільших компаній і представництв, збільшенню вхідного й вихідного пасажиропотоку та виїзного туризму, а також зростанню попиту на всі види туристичних послуг.
Ознайомитися з правилами участі можна перейшовши за посиланням www.titf.uz.
Аграрії всіх областей України станом на 22 жовтня засіяли 5,4 млн га озимими порівняно з 4,75 млн га за минулий тиждень, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, озимі зернові сіють у всіх областях. Загалом ними вже засіяно майже 4,3 млн га. Зокрема, озиму пшеницю посіяно на 3,8 млн га (тижнем раніше цей показник становив 3,3 млн га), ячмінь – на 421,3 тис. га (331,7 тис. га), жито – на 62,5 тис. га (51,6 тис. га), ріпак – на 1,048 млн га (1 тис. га).
За інформацією міністерства, лідирують із посіву озимих зернових аграрії Волинської області, які засіяли 161,1 тис. га (97,3%), Чернігівської – 193,2 тис. га (97,2%) та Полтавської – 238,2 тис. га (95,8%) областей. Аграрії 11 областей завершили сівбу озимого ріпаку.
Станом на аналогічну дату роком раніше в Україні було засіяно 4,985 млн га озимими культурами, пшеницею – 3,456 млн га, ячменем – 322 тис. га, житом – 71 тис. га, ріпаком – 1,136 млн га.
