Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на 31 серпня 2024 року мали 4 млн 163,66 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 123,88 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Порівняно з кінцем липня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+11 730; +1,1%), Чехії (+7 275; +2,0%) і Румунії (+3 050; +1,8%)», – ідеться в інформації відомства.
Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася в Польщі (-1 015; -0,1%), Франції (-680; -1,1%) і Люксембурзі (-10; -0,3%).
Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб статусу тимчасового захисту, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 122,33 тис. на кінець серпня, або 27,0% від загальної кількості бенефіціарів ЄС.
Слідом ідуть Польща – 975,19 тис., або 23,4% і Чехія – 376,89 тис., або 9,1%.
У серпневій статистиці після чотиримісячної перерви було оновлено дані щодо Іспанії, згідно з якими вона залишається на четвертому місці – 215,13 тис. порівняно з 203,3 тис. на кінець березня.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у серпні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,6), Литві (27,6) і Польщі (26,6), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.
Мовиться також, що на 31 серпня 2024 року на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,1%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,6%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,9% і дорослих чоловіків 19,5%.
Згідно з представленими даними, у липні п’ятою за кількістю біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС залишалася Італія зі 166,80 тис., що на 0,60 тис. більше липневого показника.
Понад 100 тис. таких осіб на кінець серпня 2024 року було також у Нідерландах – 116,90 тис., Словаччині – 125,92 тис. та Ірландії – 107,44 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 83,24 тис., Литві – 79,74 тис., Австрії – 80,27 тис., Норвегії – 74,96 тис., Фінляндії – 66,49 тис., Швейцарії – 66,48 тис., Португалії – 63,01 тис., Франції – 60,67 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат) і Болгарії – 62,51 тис.
Далі йдуть Латвія – 46,51 тис. осіб, Швеція – 43,73 тис., Угорщина – 37,53 тис., Данія – 35,79 тис., Естонія – 33,84 тис., Греція – 31,48 тис., Хорватія – 25,22 тис., Кіпр – 21,13 тис., Ісландія – 3,91 тис., Люксембург – 3,81 тис., Мальта – 2,13 тис. і Ліхтенштейн – 0,65 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 вересня цього року оцінювали в 6,218 млн, а загалом у світі – у 6,780 млн, що відповідно на 134 тис. і 125 тис. більше, ніж місяцем раніше.
Сьогодні керівництво НКЦПФР (Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку) взяло участь у робочій зустрічі при Комітеті ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики щодо захисту прав клієнтів ТОВ «Фрідом Фінанс Україна».
Комісія надала народним депутатам і запрошеним учасникам ґрунтовні відповіді на питання щодо проблеми блокування активів клієнтів ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» та окреслила стан справ на сьогодні.
Комісія вкотре намагалась донести тезу – що жодні рішення регулятора не є вищими за норми спеціального Закону України «Про санкції». Тому єдиним шляхом вирішення проблеми блокування активів клієнтів ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» є внесення змін до чинного законодавства. Сподіваємося, що ці аргументи були почуті учасниками робочої групи.
Окремо наголошуємо, що проблема підсанкційних осіб, що надають фінансові послуги, значно ширша за ситуацію з ТОВ «Фрідом Фінанс Україна». Лише прийняття закону може системно вирішити проблему наслідків санкцій на фінансову установу.
Зі свого боку просимо ініціативну групу інвесторів звернутися до регулятора для більш детального обговорення всіх питань та плідної співпраці.
Щоб дійсно запустити ефективний механізм, Комісія ще раз відправить законопроєкт народним депутат для його опрацювання та внесення відповідно до порядку голосування в залі. Закликаємо депутатів Верховної Ради України до ефективної співпраці задля вирішення цієї проблеми. Адже після ухвалення закону тисячі клієнтів ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» нарешті зможуть отримати свої активи.
Велика Британія опустилася на сьоме місце у світі за сукупною капіталізацією компаній, що торгуються в країні, пропустивши вперед ринок Канади, пише Bloomberg.
Від початку року ринкова вартість компаній, акції яких торгуються в Канаді, зросла на 11% і досягла $3,22 трлн.
Британський фондовий ринок, який колись входив до числа світових лідерів, також поступається США, Китаю, Японії, Гонконгу та Індії. Минулого року він також пропустив уперед Францію, але через складну політичну ситуацію в сусідній країні Велика Британія повернула собі статус найбільшого ринку акцій Європи на початку цього року.
За останнє десятиліття канадські компанії збільшили свою капіталізацію приблизно на $1 трлн, тоді як британські втратили приблизно стільки ж.
Браян Медден, голова First Avenue Investment Counsel, пов’язує настільки різноспрямовану динаміку з рішенням Великої Британії вийти з Європейського союзу. Крім того, в головному британському фондовому індексі FTSE 100 вкрай мала частка техсектору – лише 1% проти 8,4% у Канаді. В американському фондовому індикаторі S&P 500 високотехнологічні компанії мають питому вагу близько 30%.
Bloomberg зазначає, що з 2022 року в Канаді не відбулося жодного IPO. Однак за цей же час біржа в Торонто переманила до себе 51 компанію з конкуруючих торговельних майданчиків.
Тим часом Лондон, як і раніше, посідає друге місце в рейтингу найбільших фінансових центрів світу, поступаючись тільки Нью-Йорку. Торонто посідає в цьому списку 23-тє місце. Крім того, 11% усіх світових активів управляються з Великої Британії.
Майже кожен український роботодавець визнає важливість ментального здоров’я працівників, але далеко не всі діють системно, аби підтримати свої команди. Нове опитування, проведене Українською Психотерапевтичною Лігою спільно з HURMA System та Європейською Бізнес Асоціацією, охопило понад 120 компаній різних масштабів і галузей, щоб виявити, як саме вони підтримують психологічний добробут своїх працівників.
Опитування проводили за допомогою анкет і глибинних інтерв’ю з HR-фахівцями та керівниками організацій — від НГО й консалтингових компаній до фармацевтичних виробництв і підприємств торгівлі. Завдяки цьому підходу отримали можливість побачити ситуацію з двох полярних сторін — з боку ініціаторів змін та осіб, що приймають ключові рішення.
Отримані результати змушують замислитися:
“Опитування показало, що більшість українських компаній розуміє важливість турботи про добробут співробітників та готова інвестувати у цей процес. Але поки впроваджують інструменти та заходи точково, ситуативно, тому й не можуть повною мірою оцінити їхню ефективність. Щоб отримати зростання продуктивності та вмотивовану команду, потрібні комплексні дії: моніторинг емоційного стану працівників, профілактично-едукаційні заходи, формалізація процедур та їхнє впровадження в усі бізнес-процеси. І лише потім — психологічні консультації”, — пояснює Христина Кудрявцева, ініціаторка опитування, віцепрезидентка Української Психотерапевтичної Ліги, засновниця сервісу турботи про ментальне здоров’я Mozhna.space.
Це опитування демонструє реальну картину того, як український бізнес реагує на нові виклики у сфері ментального здоров’я своїх команд. Компаніям ще належить пройти довгий шлях, щоб створити здорове робоче середовище та впровадити комплексні політики, але вони вже роблять перші кроки у правильному напрямку.
Більше подробиць та детальні висновки опитування ви знайдете у повній версії звіту.
Міністерство сільського господарства США (USDA) знизило прогноз експорту кукурудзи з України цього маркетингового року на 1 млн тонн – до 23 млн тонн через зниження оцінки врожаю на 1 млн тонн – до 26,2 млн тонн.
Погіршено також оцінку як світового виробництва кукурудзи – до 1 млрд 217,19 (-1,38 млн тонн до вересневого прогнозу), так і її світового експорту – до 190,50 млн тонн (-0,87 млн тонн).
Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило прогноз експорту пшениці з України у 2024/2025 маркетинговому році (МР, липень 2024/червень 2025-го) ще на 1 млн тонн – до 16,0 млн тонн.
Як ідеться в жовтневому звіті USDA ввечері в п’ятницю, такий перегляд зроблено завдяки підвищенню оцінки врожаю з 22,3 млн тонн до 22,9 млн тонн, а також зниженню оцінки внутрішнього споживання з 7,0 млн тонн до 6,7 млн тонн і перехідних залишків з 1,09 млн тонн до 0,99 млн тонн.
Американське відомство нагадує, що минулого МР урожай пшениці в Україні становив 23,0 млн тонн, експорт – 18,58 млн тонн, тоді як кукурудзи – відповідно 32,5 млн тонн і 29,6 млн тонн.
Світове виробництво пшениці в сезоні-2024/2025 USDA прогнозує на рівні 794,08 (-2,8 млн тонн до вересневого прогнозу), а світовий експорт – 215,82 млн тонн (-0,69 млн тонн).
Погіршено також оцінку як світового виробництва кукурудзи – до 1 млрд 217,19 (-1,38 млн тонн до вересневого прогнозу), так і її світового експорту – до 190,50 млн тонн (-0,87 млн тонн).
