Україна почала імпортувати газ через територію Словаччини, повідомив ексочільник “Оператор ГТС України” (ОГТСУ) Сергій Макогон у Facebook.
“Раніше імпорт йшов з Угорщини та Польщі, але більш дешевий угорський напрямок вже завантажений, тому постачальники вимушені купувати більш дорогу потужність у Словаччини”, – написав він.
За словами ексочільника ОГТСУ, наразі середньодобовий імпорт становить близько 14,5 млн куб м, але щоб встигнути накопичити 13,6 млрд куб. м до 1 листопада, потрібно збільшити імпорт у 2-3 рази.
Водночас Словаччина має найбільшу потужність для імпорту – 42 млн куб. м на добу.
Як повідомлялося з посиланням на Макогона, Україні для досягнення минулорічних планових показників накопичення запасів газу у підземних сховищах (ПСГ) потрібно імпортувати додатково до 1 листопада щонайменше 5 млрд куб. м, тобто приблизно 870 млн куб. м щомісяця або 29 млн куб. м щоденно.
Він зазначив, що для імпорту мінімальних 5 млрд куб. м потрібно $2-2,5 млрд, $0,4 млрд з яких вже надали донори і можуть надати ще. При цьому він вважає, що кошти на закупівлю газу можуть бути знайдені і в середині країни, зокрема з бюджету шляхом прямої докапіталізації “Нафтогазу” або через схеми погашення боргів шляхом взаємозаліків.
Як повідомлялося з посиланням на дані Gas Infrastructure Europe (GIE), Україна з 17 квітня перейшла від відбору газу з ПСГ до його закачування. Згідно з ними, сезон відбору цього разу тривав з 1 листопада, коли в ПСГ було 87,037 TВт-г (8,315 млрд куб. м), та завершився 16 квітня на рівні 7,062 TВт-г (0,675 млрд куб. м) – найнижчому за всю історію роботи.
GIE вказує, що цього року Україна вийшла із опалювального сезону із запасами на рівні 2,22% від максимального обсягу ПСГ, тоді як торік сезон відбору завершився 30 березня із запасами 11,12 TВт-г (3,388 млрд куб. м), або 11,12% від обсягу ПСГ.
Своєю чергою, за даними ексміністерки енергетики Ольги Буславець, загальний рівень запасів природного газу в українських ПСГ на кінець минулого тижня становив 6,1 млрд куб. м (включно 4,7 млрд куб. м “буферного газу”), що нижче минулого року на 31%.
За останній тиждень чистий імпорт газу в Україну (без short-haul) складав у середньому 14,4 млн куб. м на добу (з Угорщини та Польщі), водночас добове споживання газу в Україні зросло до 30-33 млн куб. м/доба, що, за даними європейської платформи Agregated Gas Storage Inventory (AGSI), дозволяє закачувати в ПСГ не більше 27 млн куб. м/доба.
Асоціація українських банків (АУБ) спільно з державною установою «Інститут економіки та прогнозування НАН України» представили Аналітичну платформу банківського сектору версії 2.0, яка візуалізує звітність банків до Національного банку України (НБУ).
«Ми вирішили, що інформація, яка сьогодні подається банками як звітність до Національного банку і потім публікується вже на сайті Національного банку і на сайтах банків також, повинна бути оброблена і представлена в цікавому форматі. Це не комерційний продукт, а відкритий інструмент», – зазначив президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.
За його словами, ця платформа насамперед покликана об’єднати всі дані, які вже є у відкритому доступі. Її головна мета, з одного боку, зібрати ці дані в одному місці, а з іншого – перевірити, чи достатньо інформації для обчислення певних показників, і представити це в зручному форматі.
Платформа структурована на чотири основні розділи: комплексне дослідження, аналітика окремого банку з різних ракурсів, огляд ключових показників банківської системи, дані по платіжних системах і рейтинги банків.
Платформа побудована на Microsoft Power BI, а дані надходять через автоматичне оновлення з сайту НБУ. «Це дозволяє мінімізувати людський фактор і підтримувати високу частоту оновлення інформації – щодня», – пояснив радник АУБ і співавтор Платформи Олександр Марковський.
Дослідження лікування бойової травми ока є унікальним досвідом українських офтальмологів, який затребуваний на міжнародній арені, вважає старший науковий співробітник одеського Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України Олег Задорожний.
«Перспективним і пріоритетним є все, що стосується діагностики, лікування, в тому числі хірургічного, бойової травми ока. Це унікальний досвід нашого відділу посттравматичної патології ока. Досі в світі такого досвіду було небагато, тому результати досліджень наших фахівців у напрямку бойової травми ока мають високу цінність», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він також зазначив, що до найбільш затребуваних на міжнародній арені напрямків входить діагностика та лікування дитячої офтальмопатології, зокрема ретинобластоми, ретинопатії недоношених, та дослідження офтальмологічної онкології.
«Фундаментальні дослідження, які наближають нас до розуміння етіології, патогенезу офтальмологічних захворювань, відкривають нові можливості діагностики та лікування», – сказав він.
Білосніжні зуби – це не лише краса, а й впевненість у собі. Якщо ви давно мріяли про відбілювання, зараз ідеальний момент! ADONIS пропонує спеціальну ціну на відбілювання зубів Beyond .
Запишіться на процедуру за телефоном: 0 800 707 707
Повідомте про бажання скористатися акційною пропозицією під час запису
ADONIS – якісна медицина для дорослих та дітей.
Пасажиропотік через український кордон на тижні з 10 по 16 травня зменшився ще на 4,3% – до 491 тис., свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно із ними, потік на виїзд скоротився на 9,7% – з 279 тис. до 252 тис., тоді як на в’їзд збільшився на 2,1% – з 234 тис. до 239 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, зменшилася зі 124 тис. до 123 тис, тоді як потік машин із гуманітарними вантажами навпаки зріс з 498 до 526.
Як вказує Держприкордонслужба, у цю неділю станом на 15:00 на кордоні із Польщею черги були на пунктах пропуску (ПП) “Устилуг” – 35 авто, “Краківець” та “Шегині” – по 20. Щодо інших ділянок кордону, то несподівано велика черга сформувалась на кордоні із Румунією у ПП “Порубне”, де сьогодні проходить другий тур президентських виборів, – 60 машин, тоді як в інших пунктах пропуска затори були відсутні.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього року менше минулорічних, коли Великдень для православних та греко-католиків прийшовся на 5 травня: тоді за подібні сім днів з України виїхало 309 тис. та в’їхало 239 тис. людей, потік машин становив 135 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 21 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті знову оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 17 квітня 2025 року оцінювалась в 6,358 млн, а загалом у світі – у 6,918 млн, що на 15 тис. менше, ніж на 20 березня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець минулого року, 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Українські підприємства у січні-квітні цього року збільшили експорт брухту чорних металів на 45,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 127,209 тис. тонн зі 87,414 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у квітні було експортовано 46,321 тис. тонн (більше на 16,1% до березня), у березні – 39,908 тис. тонн (зростання на 57,8% до лютого), у лютому – 25,284 тис. тонн брухту (підвищення на 61% до січня), у січні – 15,696 тис. тонн.
У грошовому вимірі вивезення металобрухту за січень-квітень зросло на 39,4% – до $39,247 млн з $28,155 млн.
Експорт металобрухту у зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (86,96% поставок у грошовому вимірі), Греції (6,60%) та Німеччини (3,09%).
За перші чотири місяці року Україна імпортувала 33 тонни металобрухту на $12 тис. з Польщі (54,55%), Сейшельских островів (36,36%) та Британських Віргінських Островів (9,09%).
Як повідомлялося із посиланням на дані комітету ВР з економічного розвитку, торік з України в ЄС вивезли майже 300 тис. тонн брухту чорних металів з нульовим митом. Левова частка цього експорту транзитом через Констанцу і інші порти пішла в Туреччину й інші країни, уникаючи сплати мита EUR180 за тонну – це близько 2 млрд грн втрачених надходжень до державного бюджету. Заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський підкреслив, що якби цей брухт пішов на українські заводи, це б створило більше доданої вартості на виробництві, більше податків, ЗСУ могли б отримати більше коштів на фінансування потреб з оборони України.
“Тож з огляду на це, Україна має почати консультації з європейськими партнерами щодо їхньої здатності відслідковувати кінцевого споживача сировини, а також щодо інших більш прикладних заходів для того, щоб ця дефіцитна сировина залишалась і перероблялась в країні (…) Україна має бути максимально твердою у відстоюванні власних національних інтересів”, – резюмував парламентарій.
Крім того, повідомлялось, що через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту металобрухту із встановленням нульового обсягу квоти. Наразі відбувається публічне обговорення проекту відповідної постанови. Очікується, що її реалізація сприятиме безперебійній роботі металургійної та ливарної галузей промисловості України, а також стабілізації ситуації із забезпеченням потреби металобрухту на внутрішньому ринку України.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення металобрухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.
