Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

KSG Agro оновить свинопоголів’я на понад 3,5 тис. свиноматок в 2025 році

Агрохолдинг KSG Agro у 2025 році оновить поголів‘я свиней на свинокомплексі в Дніпропетровській області на понад 3,5 тис. свиноматок, загальний обсяг інвестицій в омолодження свинопоголівʼя перевищить EUR1 млн, повідомила пресслужба компанії.

“Омолодження свинячого поголів‘я за рахунок поповнення свиноматок є дуже важливим для нас, оскільки дозволяє суттєво підвищити якісні характеристики стада. В кінцевому результаті ми отримаємо покращення здоров‘я поросят та поліпшення смакових характеристик свинини. Загалом очікуємо підвищення ефективності вирощування свиней на 15%”, – пояснив голова ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов.

Наразі триває процес розгляду пропозицій міжнародних виробників різних генетик чистопородних свиней, з яких будуть відібрані найоптимальніші для стада холдингу параметри.

У KSG Agro додали, що наразі загальна чисельність свинопоголівʼя агрохолдингу становить понад 60 тис. голів.

Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк у Дніпропетровській та Херсонській областях становить близько 21 тис. га.

За даними агрохолдингу, він входить до топ-5 виробників свинини в Україні. У 2023 році він розпочав реалізацію стратегії “мережецентричності”, в рамках якої перейде від розвитку великої локації до ряду дрібніших і розташованих у різних регіонах України свинарських підприємств.

Агрохолдинг KSG Agro у січні-вересні 2023 року отримав $1,336 млн чистого прибутку, що майже в 14 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року. Його EBITDA за три квартали поточного року зросла на 67% – $4,5 млн, а прибуток від реалізації – на 16%, до $11,9 млн.

Агрохолдинг KSG Agro у січні-березні 2024 року скоротив чистий прибуток на 37% – до $0,96 млн при зниженні виручки на 2% – до $5,02 млн. Його EBITDA скоротився на 2% – до $1,83 млн.

,

Прогноз рівня безробіття за методикою міжнародної організації праці у % до 2025 року

Прогноз рівня безробіття за методикою міжнародної організації праці у % до 2025 року


Джерело: Open4Business.com.ua

Світовий лідер виробництва систем будівельних риштувань Layher заходить в Україну

Виробник систем будівельних риштувань німецька Layher незабаром відкриє комерційний майданчик для надання в оренду будівельних риштувань для українських клієнтів і почне проєктну підготовку до повноцінного виробництва обладнання в індустріальному парку «Chortkiv West» (Тернопільської обл.), повідомив мер Чорткова Володимир Шматько.

«Німецька компанія і світовий лідер виробництва систем будівельних риштувань Layher заходить в Україну. Іноземні інвестори прийняли рішення розпочати свою діяльність в Україні з міста Чортків», – написав він на фейсбук-сторінці.
За його інформацією, директором компанії з операцій в Україні став житель Чорткова Іван Батрин.

Як повідомлялося, зареєстрований у жовтні 2019 року ІП «Chortkiv-West» створено на земельній ділянці площею 87,684 га, заявлений термін його функціонування – 30 років.
Функціональне призначення парку, зокрема, металообробка та машинобудування, включно з виробництвом компонентів до автомобілів, електротехнічною промисловістю та приладобудуванням, деревообробною та меблевою промисловістю.

На території парку може бути створено до 7300 робочих місць.
За даними opendatabot, ТОВ «ЛАЙЕР Україна» зареєстровано в Києві на початку 2023 року, основний вид діяльності – виробництво будівельних металевих конструкцій. Засновником і власником 100% ТОВ є литовська «Уаб Лайер Балтік».

Компанія LAYHER – світовий лідер у виробництві риштувань для будівництва, масових заходів, авіаційної та хімічної індустрій, виготовляє, зокрема, фасадні та модульні риштування, тимчасові дахи Keder XL, спеціалізовані сцени та трибуни, алюмінієві балки.

Офіційний курс гривні зміцнився в понеділок на 7 коп.

Національний банк України (НБУ) після підвищення офіційного курсу гривні до долара США на 17 коп. у п’ятницю, зміцнив його ще на 7 коп. за підсумками торгів у понеділок – до 41,5554 грн/$1, свідчать дані на сайті регулятора.

Довідковий курс на 12:00 понеділка НБУ встановив на рівні 41,5959 грн/$1 проти 41,6644 грн/$1 у п’ятницю.

«Курс долара може коливатися в діапазоні 41,8-42,5 грн/$1. НБУ продовжує активно стримувати різкі коливання, про що свідчить продаж валюти з резервів, а великих інфляційних ризиків у найближчий місяць не очікується», – поділилися своїми очікуваннями на найближчі тижні аналітики оператора ринку обміну валют “КИТ Group” у лютневому огляді.

Однак, серед поточних ризиків вони називають подальше зростання курсу долара в разі зміни політики Федеральної резервної системи (ФРС), або різких коливань на зовнішніх ринках, а також вірогідність короткострокових «стрибків» курсу, як відповідь на будь-які новини про затримку міжнародної допомоги.

Аналітики очікують поступового ослаблення гривні до 44 грн/$1 упродовж першого півріччя, що може бути зумовлено зростанням імпортних закупівель навесні, погіршенням інфляційних очікувань, і як наслідок – прискореним ослабленням нацвалюти.

Серед інших чинників такого прогнозу – більший попит на валюту в Україні у зв’язку з очікуваним переходом ФРС на більш м’яку процентну політику. Додатковими ризиками, на думку експертів «КИТ Group», можуть стати погіршення економічної ситуації або дефіцит фінансової допомоги.

«При збереженні нинішньої макроекономічної картини, курс долара може сягнути 45 грн/$1 до кінця року, хоча цей сценарій повністю залежить від успіхів економічної політики уряду і стабільності та достатності припливу зовнішнього фінансування», – резюмували аналітики.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів заклав середньорічний показник офіційного курсу гривні до долара США в державному бюджеті 2025 року на рівні 45 грн/$1.

У бюджет-2024 уряд закладав середньорічний показник 40,7 грн/$1, а на кінець року – 42,1 грн/$1. Гривня протягом минулого року за офіційним курсом ослабла на 10,6%, або на 4,02 грн – до 42,0390 грн/$1.

Міжнародні резерви України станом на 1 лютого 2025 року, за попередніми даними, становили $43 млрд 3,1 млн, у січні вони зменшилися на 1,8%, або на $785 млн, а чисті міжнародні резерви (ЧМР) – на $0,79 млрд, або на 2,7%, – до $28,313 млрд.

Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1047722.html

 

, ,

Китай відкрив новий залізничний маршрут в Афганістан через Казахстан і Узбекистан

10 лютого ц.р. з Китаю в Афганістан відправили перший вантажний поїзд за новим прямим залізничним маршрутом, що з’єднує дві країни через територію Казахстану та Узбекистану. Поїзд, що перевозить 55 контейнерів із комунікаційним обладнанням, виробленим китайським телекомунікаційним концерном ZTE, вирушив зі станції Туаньцзецунь міста Чунцін до афганського Хайратону.

Склад перетне кордон на КПП Хоргос у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі та досягне місця призначення в Хайратоні через території Казахстану та Узбекистану.

Увесь шлях, як очікується, займе 12-15 днів. «При використанні схеми прямих залізничних вантажоперевезень час транспортування скоротиться на 3-5 діб порівняно з перевезеннями автомобільним транспортом, а витрати на логістику, як очікується, знизяться на 15-20%. Це зміцнить безпеку та ефективність транспортування і постачання товарів», — сказав співробітник компанії ZTE Лю Цзяньфен.

Відкриття прямого вантажного маршруту ще більше зміцнить торговельно-економічне співробітництво та обміни між Чунцином і Афганістаном, а також з іншими країнами Центральної Азії.

Детальніше

 

, , , ,

3−4 квітня в Узбекистані відбудеться перший саміт ЄС — Центральна Азія

Президент Європейської ради Антоніу Кошта і президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн відвідають Узбекистан 3−4 квітня для участі в першому саміті ЄС — Центральна Азія.

Саміт пройде під головуванням президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва за участі лідерів Казахстану, Киргизстану, Таджикистану і Туркменістану.

Під час саміту, як очікується, ЄС підтвердить свою прихильність розширенню співробітництва у сферах взаємних інтересів, включаючи транспорт і цифрову взаємопов’язаність — всередині регіону та з ЄС, стратегічну сировину, економіку і безпеку, перехід до екологічно чистих та ефективних джерел енергії.

«Перший саміт ЄС — Центральна Азія зміцнить нашу прихильність спільній роботі заради миру, безпеки і сталого розвитку, з повним дотриманням норм міжнародного права», — заявив Антоніу Кошта.

Детальніше

 

, , ,