Посольство України в Таїланді рекомендувало українським громадянам дотримуватися посилених заходів безпеки в південних провінціях Паттані, Яла та Наратхіват на тлі різкого загострення ситуації та серії одночасних нападів, що сталися в ніч на 23 серпня.
За даними тайських сил безпеки, ввечері 22 серпня у трьох південних провінціях було зафіксовано 51 інцидент, зокрема вибухи, підпали та пошкодження об’єктів інфраструктури. З них 22 інциденти сталися в Наратхіваті, 18 — у Ялі та 11 — у Паттані. У Наратхіваті спочатку повідомлялося щонайменше про двох поранених мирних жителів.
Напади були спрямовані, зокрема, проти магазинів, телекомунікаційної інфраструктури та інших об’єктів. У провінції Наратхіват після серії атак влада тимчасово ввела комендантську годину з 22:15 22 серпня до 06:00 23 серпня.
Вранці 23 серпня прем’єр-міністр і водночас міністр внутрішніх справ Таїланду Анутін Чарнвіракул скликав екстрену нараду керівників силових структур у зв’язку з масштабом нічних атак. Влада посилила заходи безпеки в регіоні.
Наслідки атак торкнулися й транспорту. Державна залізниця Таїланду тимчасово закрила ділянку між станціями Маруебо та Танйонг Мат у Наратхіваті після виявлення пошкоджень залізничного полотна внаслідок вибуху. Вранці також повідомлялося про нові вибухи в Паттані та Наратхіваті.
Посольство України рекомендувало громадянам, які вже перебувають у Паттані, Ялі або Наратхіваті, дотримуватися посилених заходів особистої безпеки та виконувати розпорядження місцевої влади. У разі загрози життю або здоров’ю українцям рекомендується звертатися на гарячу лінію посольства в Таїланді: +66 970 107 760.
Нинішнє загострення не пов’язане безпосередньо з конфліктом між Таїландом і Камбоджею, який розгортається на іншій ділянці кордону країни.
Паттані, Яла та Наратхіват розташовані на крайньому півдні Таїланду біля кордону з Малайзією. Це переважно мусульманські провінції, які історично входили до складу малайського султанату Патані.
У регіоні вже понад 20 років триває збройне сепаратистське протистояння. Основною повстанською організацією вважається Barisan Revolusi Nasional (BRN). З моменту нового спалаху конфлікту в 2004 році насильство забрало життя понад 7,8 тис. осіб. В останні місяці кількість нападів знову зросла.
Одним із найсерйозніших інцидентів став напад 22 липня на контрольно-пропускний пункт у Наратхіваті: озброєні люди відкрили вогонь і застосували саморобні вибухові пристрої, внаслідок чого загинули п’ятеро військовослужбовців-парамілітаріїв, були поранені цивільні особи. Після цього в провінції посилили спеціальні заходи безпеки.
Днем раніше, 21 липня, у Наратхіваті стався вибух автомобіля, начиненого вибухівкою, біля поліцейського об’єкта. Це був перший подібний автомобільний теракт у південному регіоні Таїланду у 2026 році.
Ще в червні в Ялі та Паттані два окремі вибухи призвели до поранень 11 поліцейських, а в Паттані озброєні люди атакували біомасову електростанцію, після чого одну з ключових ділянок автодороги тимчасово перекрили.
На тлі загрози, що зберігається, уряд Таїланду в липні в 85-й раз продовжив режим надзвичайного стану в значній частині Наратхівата, Паттані та Яли — з 20 липня до 19 жовтня 2026 року. При цьому з режину виключено низку спокійніших районів.
Водночас Бангкок намагається відновити політичний діалог. Новий головний переговірник Таїланду Танут Суванананда заявив у серпні про намір змінити підхід до мирного процесу з BRN, включаючи обговорення політичних вимог, елементів децентралізації та можливої амністії. Переговори за посередництва Малайзії ведуться з 2013 року, однак неодноразово переривалися.
Низка іноземних держав ще до нинішньої серії нападів рекомендувала уникати необов’язкових поїздок до Паттані, Ялу та Наратхівата. Наприклад, британське МЗС радить не їздити туди без крайньої необхідності через регулярні збройні напади поблизу малайзійського кордону.
Отже, попередження українського посольства пов’язане не із загальним погіршенням безпеки в усьому Таїланді, а з різким загостренням хронічного збройного конфлікту в трьох крайніх південних провінціях. Основні туристичні регіони країни — Бангкок, Пхукет, Паттайя, Самуї, Крабі та Чіангмай — знаходяться за межами цієї зони конфлікту.
Скай Банк (Київ) збільшив статутний капітал на 94,38 млн грн – до 367,55 млн грн шляхом підвищення номінальної вартості акцій за рахунок частини прибутку, отриманого за підсумками 2025 року.
Згідно з повідомленням банку в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), рішення про збільшення статутного капіталу річні загальні збори акціонерів банку ухвалили 28 квітня 2026 року.
Державну реєстрацію відповідних змін до статуту проведено 3 липня, а НКЦПФР 13 серпня зареєструвала випуск акцій.
Банк 20 серпня отримав від Центрального депозитарію цінних паперів повідомлення про депонування глобального сертифіката та внесення до системи депозитарного обліку інформації про нову номінальну вартість акцій.
Кількість голосуючих акцій банку після збільшення капіталу становить майже 3,54 млн штук, або 99,9358% загальної кількості акцій.
Згідно з даними Нацбанку, станом на 1 липня 2026 року Скай Банк за розміром загальних активів посідав 40-ве місце (4,28 млрд грн) серед 59 банків, а чистий прибуток фінустанови за перше півріччя року становив 27,34 млн грн.
Господарства всіх категорій у січні-липні 2026 року виробили 3,55 млн тонн молока-сировини, що на 12% менше, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомляє Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на попередні дані Держстату.
У липні господарства всіх категорій виробили 563,7 тис. тонн молока-сировини – на 0,5% менше, ніж у червні, та на 15% менше, ніж у липні 2025 року.
При цьому сільгосппідприємства виробили 281 тис. тонн, що на 0,7% менше, ніж у червні, але на 4,5% більше, ніж торік, тоді як господарства населення – 282,7 тис. тонн, що на 0,2% менше, ніж у червні, та на 28,3% менше, ніж у липні 2025 року.
За сім місяців 2026 року молочно-товарні ферми наростили виробництво молока-сировини на 5% – до 1,93 млн тонн, тоді як господарства населення скоротили його на 27% – до 1,62 млн тонн.
“В Україні зменшилися обсяги виробництва молока-сировини під впливом спеки, оскільки не всі молочнотоварні ферми пройшли модернізацію і укомплектовані сучасними вентиляційними системами, які дозволяють коровам уникнути теплового стресу. Спекотна погода вплинула на скорочення виробництва молока-сировини у багатьох господарствах на 10-15%”, – пояснили в АВМ.
У січні-липні 2026 року близько 54% молока-сировини виробили сільгосппідприємства у п’яти областях: Полтавській, Черкаській, Хмельницькій, Чернігівській та Вінницькій.
В АВМ зазначили, що в січні-липні частка сільгосппідприємств у виробництві молока-сировини становила 54%, господарств населення – 46%.
Національний банк України з початку 2026 року по 22 серпня застосував штрафи до десятків учасників небанківського фінансового ринку на загальну суму близько 374 млн грн, а також примусово відкликав ліцензії щонайменше у 20 фінансових компаній, страховиків і ломбардів, свідчать підрахунки аналітичного центру Experts Club на підставі рішень регулятора.
До розрахунку не включалися банки, кредитні спілки та випадки, коли компанії добровільно відмовлялися від ліцензій.
Найбільша сума штрафів припала на травень. Тоді ТОВ «ФК «Контрактовий дім», що працює з брендом EasyPay, і ТОВ «Свіфт Гарант», пов’язане із сервісом City24, отримали штрафи по 135,15 млн грн кожне. Страхову компанію VUSO було оштрафовано на 40,7 млн грн, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відоме під брендом MyCredit, — на 6,13 млн грн.
Серед інших великих санкцій з початку року — штраф 11,64 млн грн для «Смартівей Юкрейн», понад 9 млн грн для «Фард Стандарт» і близько 8 млн грн сукупно для NovaPay.
У серпні НБУ оштрафував ТОВ «ФК «Атлана» на 198,88 тис. грн, ТОВ «ФК «Фінстайл» — на 182,81 тис. грн і ТОВ «ФК «Гроувей» — на 216,18 тис. грн. У останньої компанії регулятор також відкликав ліцензію через невиконання вимоги усунути порушення, пов’язане з неподанням звітності за 2025 рік.
З початку року примусово позбулися ліцензій, зокрема, ФК «Такелау», «Ваш Ломбард», ФК «Асап», ФК «Ліберті Фінанс», «Кредит Партнерс», «Схід Фінанс», ФК «Сварог Фінанс», «Сіті Фін Альянс», «Ломбард Платинум Скарб», ФК «Солід Груп», «Голд Спліт», ФК «Роял Фінанс 1», «Сент Про», «Лізингова компанія «Атон-XXI», ФК «Алькор Кепітал», «Просто Лізинг», ФК «Онлайн Фінанс», страховики «Аско ДС» і «Перемога», а також ФК «Гроувей».
Основними причинами застосування санкцій НБУ у 2026 році стали порушення вимог фінансового моніторингу, звітності та внутрішнього контролю, недотримання нормативів капіталу, проблеми зі структурою власності, а також відмова або неможливість проведення інспекційних перевірок.
Окремо в серпні НБУ заборонив надання низки фінансових і платіжних послуг через сервіси та відділення Money24/7 без необхідної авторизації. Цей випадок не входить до статистики відкликання ліцензій, оскільки регулятор кваліфікував діяльність як надання послуг без відповідного дозволу.
Джерело: рішення та повідомлення Національного банку України за січень-серпень 2026 року, розрахунки Experts Club.
Національний банк України заборонив надання фінансових та платіжних послуг через інтернет-сервіси, відділення та інші ресурси, що працюють під брендом Money24/7, оскільки виявив ознаки здійснення низки операцій без необхідних ліцензій.
Як повідомив НБУ, рішення поширюється на ТОВ «Мані24.7 агенція», ТОВ «Легіон 1913», ТОВ «ВАТ 1913», ТОВ «Трикотажна мозаїка», ТОВ «ФУ «ГГЛА», Андрія Смирнова, якого регулятор називає кінцевим бенефіціарним власником, а також на інших осіб, які працюють через Money24/7 або перебувають під його значним чи вирішальним впливом.
Під час нагляду НБУ виявив ознаки надання через мережу Money24/7 послуг з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, а також переказу коштів без відкриття рахунку.
За даними регулятора, перелічені компанії не мають необхідних ліцензій для надання відповідних послуг.
Винятком є ТОВ «ФУ «ГГЛА», яке має ліцензію на торгівлю валютними цінностями у готівковій формі та може продовжувати здійснювати саме цей вид діяльності. Заборона поширюється на інші фінансові та платіжні послуги, для яких відповідної авторизації немає.
Рішення стосується сайту money24.kiev.ua, торгових марок Money24/7, пов’язаних із брендом Telegram-каналів і ботів, інших інтернет-ресурсів, а також мережі брендованих відділень.
НБУ повідомив, що в ході нагляду встановив юридичні та економічні ознаки пов’язаності компаній і сервісів. У результаті особи, які діяли через Money24/7, були віднесені регулятором до постачальників фінансових та платіжних послуг без необхідної авторизації.
Рішення правління НБУ було ухвалено 17 серпня 2026 року за рекомендацією Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури.
Money24/7 вже перебував у полі зору правоохоронних органів. У серпні правоохоронці повідомили про підозру ймовірному організатору мережі, діяльність якої розслідувалася в рамках спецоперації в липні.
За даними Офісу генерального прокурора, сервіс позиціонував себе як мережа пунктів обміну валют і платформа для операцій з криптоактивами. Слідство стверджує, що в окремих випадках після отримання коштів від клієнтів учасники схеми не виконували взяті на себе зобов’язання. Ці обставини є версією слідства і мають отримати правову оцінку суду.
Під час понад 40 обшуків правоохоронці, за даними прокуратури, вилучили готівку в різних валютах на суму понад 20 млн грн.
При цьому нинішнє рішення НБУ є окремим регуляторним заходом: воно стосується саме надання фінансових та платіжних послуг без ліцензій та авторизації, а не встановлення вини учасників мережі у злочинах, що інкримінуються правоохоронними органами.
