Міністри закордонних справ Узбекистану, Афганістану і Пакистану Бахтієр Саїдов, Амір Хан Муттакі та Ісхак Дар під час зустрічі в четвер у Кабулі підписали тристоронню рамкову угоду про розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту Трансафганської залізниці.
«Підписали тристоронню рамкову угоду про розробку техніко-економічного обґрунтування проекту Трансафганської залізниці Узбекистан-Афганістан-Пакистан, що має стратегічне значення для всієї Євразії», – повідомив глава узбецького МЗС у своєму телеграм-каналі.
Він зазначив, що цей транспортний коридор поліпшить торгівлю, підтримає економічне відновлення Афганістану і відкриє нові шляхи до світових ринків через південні порти.
За словами Саїдова, в ході зустрічі узбецька сторона підтвердила прихильність зміцненню торговельних зв’язків, розширенню співпраці в сільському господарстві, фармацевтиці, текстильній промисловості та будівництві, а також збільшенню можливостей Термезького міжнародного торгового центру (відкритий на території Узбекистану поблизу афганського кордону).
Як повідомлялося, у лютому 2021 року представники Узбекистану, Афганістану і Пакистану за підсумками переговорів у Ташкенті підписали спільний план дій щодо будівництва залізниці Мазарі-Шариф – Кабул – Пешавар протяжністю 573 кілометри і транзитним потенціалом до 20 млн тонн вантажів на рік.
Інтерес до фінансування проекту висловили Світовий банк, Азіатський банк розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Ісламський банк розвитку, Азіатський банк інфраструктурних інвестицій та Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC).
У квітні 2024 року під час візиту президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва до Москви було досягнуто попередньої домовленості про участь Росії в проекті. Попередньо обсяг перевезень російських вантажів по проєктованому маршруту можна оцінити в 8-15 млн тонн щорічно.
За оцінками Мінтрансу Узбекистану, будівництво Трансафганської залізничної лінії займе не менше 5 років, попередня вартість може скласти $4,8 млрд.
АФГАНІСТАН, БУДІВНИЦТВО, ПАКИСТАН, Трансафганська залізниця, УЗБЕКИСТАН
Прем’єр Індії Нарендра Моді в четвер заявив, що Делі позбавить Пакистан доступу до водних ресурсів з індійської території через ворожу політику Ісламабада.
«Пакистан не отримає жодної краплі води, що належить Індії. Ігри з життями індійців коштуватимуть Пакистану дорого», – наводить Hindustan Times слова прем’єра.
Також він нагадав про позицію Делі, згідно з якою переговори з Ісламабадом йтимуть лише про контрольовану Пакистаном частину Кашміру.
Раніше повідомлялося, що індійська сторона, незважаючи на перемир’я з Ісламабадом після обміну ударами в травні, поки що не повертається до виконання договору про води Інду, що регулює використання сторонами води з кількох річок.
Тим часом, за даними видання Dawn, напередодні голова однієї з панівних у країні Пакистанської народної партії Білавал Бхутто Зардарі заявив, що миру в Південній Азії вдасться досягти, якщо тільки Індія і Пакистан домовляться щодо трьох питань – Кашміру, боротьби з тероризмом і води.
«Народи двох країн бажають миру, який неможливий без вирішення трьох проблем: Кашміру, тероризму та води», – сказав він.
Політик також висловив глибоку стурбованість у зв’язку з використанням Індією водної проблеми у своїх інтересах.
Dawn зазначає, що незабаром Зардарі на чолі пакистанської делегації вирушить до низки країн з метою донести точку зору Ісламабада на регіональну ситуацію.
Договір, укладений 1960 року, регулює використання обома країнами води з Інду і низки інших річок, витоки яких розташовані в Індії. Під час нового витка напруженості між країнами, що розпочався у квітні 2025 року, Індія призупинила виконання договору і перекрила шлюзи на греблях деяких річок. В Ісламабаді побоюються, що такі дії можуть викликати посуху на пакистанській території.
Міністр закордонних справ Індії Субрахманьям Джайшанкар підтвердив досягнення домовленості про перемир’я між Пакистаном та Індією.
«Сьогодні Індія і Пакистан досягли взаєморозуміння про припинення вогню і військових дій. Індія послідовно займає тверду і безкомпромісну позицію проти тероризму в усіх його формах і проявах. Вона і надалі дотримуватиметься цієї позиції», – написав він у соцмережі Х у суботу.
На тлі загострення ситуації в Кашмірі в травні 2025 року, Індія та Пакистан знову опинилися на межі військового конфлікту. Після терористичної атаки в Пахалгамі, яка забрала життя 26 осіб, Індія звинуватила в скоєному пакистанських бойовиків, що викликало різке погіршення відносин між двома країнами. Пакистан, у свою чергу, відкинув звинувачення і провів випробування ракет, демонструючи готовність до відповідних заходів.
Пропонуємо проаналізувати військовий потенціал цих двох країн.
Військовий потенціал Індії
Чисельність: 1,45 млн активних військовослужбовців, 1,15 млн резервістів і понад 2,5 млн співробітників парамілітарних сил.
Сухопутні сили: 3 740 основних бойових танків (T-90 Bhishma, Arjun), 9 743 артилерійських установок, включаючи сучасні системи Pinaka і Dhanush.
Військово-повітряні сили: близько 2 229 літальних апаратів, включаючи 600 винищувачів (Rafale, Су-30МКІ), 899 вертольотів і 831 допоміжне повітряне судно.
Військово-морські сили: 75 500 військовослужбовців, 150 кораблів, включаючи авіаносець INS Vikramaditya і підводні човни з балістичними ракетами класу Arihant.
Ядерний арсенал: близько 170–200 боєголовок, політика «не першого удару», засоби доставки — ракети Agni (I–V), Prithvi, BrahMos, а також морські та повітряні платформи.
Технологічні досягнення: розробка гіперзвукових ракет (BM-04), лазерних систем ППО (IDD&IS Mk2A), інтеграція театральних командувань і концепція Integrated Battle Groups для швидкої мобілізації.
Військовий потенціал Пакистану
Чисельність: близько 700 000 активних військовослужбовців: 560 000 у сухопутних військах, 70 000 у ВПС і 30 000 у ВМС.
Сухопутні сили: 2 537 основних бойових танків (T-80, Al-Khalid), 4 619 артилерійських установок.
Військово-повітряні сили: приблизно 1 387 літальних апаратів, включаючи винищувачі JF-17 Thunder і F-16, а також китайські безпілотники.
Військово-морські сили: 30 000 військовослужбовців, 9 фрегатів, 5 підводних човнів, включаючи нові китайські S20.
Ядерний арсенал: близько 170–190 боєголовок, доктрина «першого удару» з акцентом на тактичні ядерні озброєння, включаючи ракети Nasr (Hatf-9) з дальністю до 70 км.
Технологічні досягнення: спільні програми з Китаєм з виробництва винищувачів, модернізація ППО, розвиток ракетних технологій.
| Параметр | Індія | Пакистан |
| Активний персонал | 1,45 млн | 700 000 |
| Основні бойові танки | 3 740 | 2 537 |
| Артилерійські установки | 9 743 | 4 619 |
| Військово-повітряні сили | 2 229 літальних апаратів | 1 387 літальних апаратів |
| Військово-морські сили | 150 кораблів | 9 фрегатів, 5 підводних човнів |
| Ядерний арсенал | 170-200 боєголовок | 170-190 боєголовок |
| Ядерна доктрина | Не перший удар | Можливість першого удару |
Ситуація залишається напруженою:
Пакистан провів два ракетні випробування, включаючи запуск ракети Fatah з дальністю 120 км.
Індія посилила заходи безпеки і провела навчання в декількох штатах.
Обидві країни закрили повітряний простір і призупинили торгівлю.
Міжнародні актори закликають до деескалації.
Експерти попереджають, що навіть обмежений конфлікт може перерости в ядерне протистояння, з огляду на доктрини сторін і історичний досвід.
Індійські військові повідомили, що пакистанські війська вдруге за ніч обстріляли індійські пости вздовж лінії контролю в спірному Кашмірі, повідомляє Associated Press в суботу.
Згідно із заявою індійської армії, солдати з декількох пакистанських армійських постів відкрили вогонь по індійських позиціях «по всій лінії контролю».
Індійські війська, в свою чергу, відповіли зі стрілецької зброї. У заяві зазначено, що обстріл був «неспровокованим», але інформації про жертви не надано.
Напруженість між Індією і Пакистаном зросла після смертельного нападу на індійських туристів в Кашмірі у вівторок, коли сталася терористична атака, в результаті якої загинуло близько 30 осіб, більшість з яких були індійськими громадянами.
Індія назвала цей напад «терористичною атакою» і звинуватила Пакистан у підтримці нападників. Видання The Indian Express з посиланням на джерела писало, що за атакою стояли сім нападників, з них щонайменше четверо – з Пакистану.
Пакистан у свою чергу заперечував свою причетність, а невідома бойова група «Кашмірський опір» взяла на себе відповідальність за атаку.
У відповідь на ескалацію конфлікту Індія призупинила дію важливого договору про спільне використання водних ресурсів і закрила єдиний функціональний наземний пункт перетину кордону.
Пакистан, у свою чергу, скасував візи для індійських громадян і закрив свій повітряний простір для індійських авіакомпаній.
Фармацевтична компанія Farmak (АТ «Фармак», Київ) розпочала експорт до Пакистану, перший поставлений препарат – ін’єкційний лікарський засіб для загальної анестезії, що також зареєстрований у Великій Британії.
Як повідомляється в прес-релізі компанії, Пакистан став другою після Йорданії країною в Південній Азії, куди «Фармак» постачає свою продукцію. Присутність «Фармак» у регіоні забезпечує команда Farmak International Middle East&Africa.
Загалом Farmak експортує продукцію до більш ніж 60 країн світу, серед яких – 15 країн ЄС, а також країни Центральної та Південної Америки, Близького Сходу, Азії, Африки та Австралії.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року «Фармак» збільшив чистий прибуток на 18% порівняно з 2022 роком – до 1,557 млрд грн.
Група компаній Farmak – лідер фармринку України в грошовому вираженні, має два виробництва в Україні та виробництво в Іспанії, а також 11 міжнародних представництв і маркетингово-дистриб’юторських компаній у таких країнах, як Польща, Чехія, Словаччина, Велика Британія, ОАЕ, В’єтнам, Швейцарія, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Молдова. Кінцевим бенефіціарним власником «Фармака» є голова наглядової ради Філя Жебровська (80% акцій компанії).
