Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Україна за 10 міс. скоротила імпорт цинку на 35%

Українські підприємства у січні-жовтні 2026 року знизили імпорт цинку та цинкових виробів на 35% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $29,604 млн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України у середу, у жовтні імпорт цинку та цинкових виробів становив $2,939 млн.

Експорт цинку за десять місяців поточного року зріс на 21,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1,390 млн, у жовтні – $132 тис.

Як повідомлялося, Україна у 2025 році скоротила імпорт цинку та цинкових виробів на 9,6% порівняно з 2024 роком – до $52,982 млн. Експорт цинку за 2025 рік становив $1,234 млн проти $563 тис. у 2024 році.

Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.

, , , ,

Мальта планує суттєво підвищити збори для іноземних студентів до EUR1200 у 2027 році

Влада Мальти планує з 1 січня 2027 року суттєво підвищити вартість оформлення довгострокових навчальних віз і дозволів на проживання для громадян країн, що не входять до Європейського Союзу. Сукупні державні платежі для студентів, яким необхідні обидва документи, можуть зрости до EUR1200-1300 проти EUR150-200 нині, повідомляє Times of Malta з посиланням на законопроєкт №15 щодо реалізації державного бюджету на 2027 рік.
Законопроєкт представив міністр фінансів Мальти Клайд Каруана 26 жовтня 2026 року, а 27 жовтня його офіційно опублікували. Документ передбачає внесення змін до міграційного законодавства та запровадження додаткових платежів для громадян третіх країн.
Зокрема, вартість оформлення первинного дозволу на проживання з метою навчання планується збільшити вдесятеро – з EUR50 до EUR500. За продовження такого дозволу передбачено плату EUR150.
Вартість довгострокової навчальної візи за стандартною процедурою зросте втричі – зі EUR100 до EUR300, а за розширеною процедурою оформлення – зі EUR150 до EUR400.
Крім того, уряд пропонує запровадити щорічний інфраструктурний збір у розмірі EUR400 для повнолітніх громадян країн поза ЄС, які отримують відповідні дозволи на проживання.
Таким чином, студент, якому необхідні стандартна довгострокова віза та первинний дозвіл на проживання, за запропонованими правилами сплачуватиме EUR1200 державних зборів замість EUR150. За розширеної процедури оформлення візи сума становитиме EUR1300 проти EUR200 раніше.
Ці витрати не включають вартість навчання, оренди житла, авіаквитків, страхування та повсякденного проживання на Мальті.
Мовні школи Мальти виступили проти підвищення зборів
Федерація організацій із викладання англійської мови на Мальті (FELTOM) 12 листопада закликала уряд переглянути запропоновані зміни та провести консультації з представниками освітнього сектору до їхнього впровадження.
В організації попередили, що різке збільшення початкових витрат може знизити привабливість Мальти як міжнародного освітнього центру, особливо для іноземців, які планують довгострокове навчання.
За оцінкою федерації, студенти під час вибору країни враховують не лише вартість курсів, а й витрати на житло, транспорт, переліт та оформлення міграційних документів.
Тому підвищення державних зборів може призвести до скорочення кількості іноземних студентів і негативно вплинути на доходи мовних шкіл, університетів, власників орендного житла, готелів, транспортних підприємств і роздрібної торгівлі.
FELTOM також вимагає оприлюднити економічне обґрунтування нових тарифів і передбачити перехідний період для студентів, які вже оплатили навчання, забронювали житло або подали документи.
13 листопада до критики приєдналася Палата малого та середнього бізнесу Мальти (Malta Chamber of SMEs). В організації заявили, що підвищення зборів може послабити конкурентоспроможність країни на міжнародному ринку освітніх послуг та призвести до переорієнтації студентів на інші європейські держави.
Представники бізнесу також звернули увагу на суперечність між підвищенням бар’єрів для іноземних студентів і потребою мальтійської економіки у кваліфікованих працівниках.
Уряд Мальти прагне обмежити приплив іноземних резидентів
Запропоновані зміни є частиною ширшої бюджетної політики уряду, спрямованої на регулювання міграції, скорочення залежності економіки від іноземної робочої сили та зменшення навантаження на інфраструктуру країни.
Законопроєкт також передбачає збільшення вартості оформлення дозволів на працевлаштування для громадян третіх країн, перегляд окремих платежів за возз’єднання сімей та зміну умов доступу іноземних резидентів до деяких державних послуг.
Міністр фінансів Клайд Каруана раніше пояснював, що підвищення міграційних зборів має стимулювати роботодавців зменшувати залежність від залучення іноземної робочої сили та активніше інвестувати у продуктивність.
Водночас представники освітньої галузі наголошують, що студенти, які приїжджають на Мальту, створюють додатковий попит на місцеві послуги й можуть у майбутньому поповнювати ринок праці кваліфікованими спеціалістами.
Нові правила можуть стосуватися й громадян України, які оформлюють навчальні візи та дозволи на проживання на загальних умовах для громадян третіх країн. Водночас застосування платежів до осіб з окремими міграційними статусами, зокрема тимчасовим захистом, залежатиме від відповідних правових винятків.
Станом на 16 листопада 2026 року зміни залишаються законодавчою пропозицією. Остаточні умови їх застосування мають бути визначені після завершення парламентської процедури.
Мальта є членом Європейського Союзу та Шенгенської зони. Країна активно розвиває міжнародну освіту, зокрема навчання англійської мови, завдяки англомовному середовищу та великій кількості приватних мовних шкіл.

, , , ,

ЄБРР надав Stolitsa Group перший транш кредиту

Stolitsa Group отримала перший транш кредитного фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у рамках раніше укладеного кредитного договору на суму 35 млн доларів, повідомляє прес-служба девелопера.
«У Stolytsa Group розглядають цей етап співпраці з ЄБРР як важливий сигнал для всього українського ринку нерухомості. Він демонструє, що навіть в умовах війни український приватний девелопмент може залучати міжнародне інституційне фінансування за умови прозорого управління, належної фінансової дисципліни та відповідності міжнародним стандартам», — йдеться в релізі.
Залучені кошти планується спрямувати на завершення чергової фази житлового комплексу «Варшавський» у Києві, а також на фінансування наступних черг проєкту та підвищення енергоефективності житлових комплексів Stolytsa Group.
Проєкт отримує покриття ризику першої втрати від Європейського Союзу в рамках гарантійної угоди Ukraine Investment Framework (програма «Гарантія муніципальної, інфраструктурної та промислової стійкості Plus»).
Отримане фінансування дозволить Stolytsa Group зміцнити фінансову основу будівельних процесів, забезпечити послідовність реалізації запланованих етапів будівництва, виконання зобов’язань перед інвесторами та збільшити здатність компанії виводити на ринок готове житло.
Як повідомлялося, у березні 2026 року ЄБРР схвалив виділення кредиту в розмірі до $35 млн ТОВ «Stolitsa Group».
Згідно з інформацією на сайті девелопера, Stolitsa Group працює на українському ринку 22 роки та ввела в експлуатацію 140 будинків. Загальна площа побудованого житла сягає 1,5 млн кв. м. У портфелі девелопера також знаходиться РЦ Retroville загальною площею 120 тис. кв. м.

 

, ,

Пасажиропотік через західний кордон України за тиждень скоротився на 12,3%

Пасажиропотік через український західний кордон за тиждень з 7 по 13 листопада, після завершення осінніх шкільних канікул, скоротився ще на 12,3% – до 455 тис.

Як свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якою слідкує агентство “Інтерфакс-Україна”, якщо кількість перетинів кордону на виїзд зменшилася на 6,9% – до 229 тис, то на в’їзд вона впала на 17,2% – до 226 тис.

Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, також скоротилося до 122 тис. зі 128 тис., тоді як число машин із гуманітарними вантажами збільшилося до 495 з 419.

Найбільший потік на виїзд був зафіксований у суботу (36 тис. на добу), на в’їзд – у неділю (38 тис.), тоді як найменший на виїзд – у понеділок-вівторок (по 30 тис.), на в’їзд – у четвер (27 тис.).

За даними Держприкордонслужби, станом 12:00 суботи черги автомобілів на кордоні на виїзд були незначними. Більше всього легкових авто чекали проходження кордону з Польщею у пункті пропуску (ПП) “Устилуг” – 30. В ПП “Шегині” в черзі очікувало 15 машин, в ПП “Краківець” та “Рава-руська” – по 10 машин.

На кордоні зі Словаччиною черга у 10 авто була на ПП “Ужгород”.

На кордоні із Угорщиною 15 машин очікували його проходження на ПП “Тиса” та ще 10 – на ПП “Вилок”, тоді як на кордоні із Молдовою та Румунією черги, за даними Держприкордонслужби, були відсутні.

Минулого року пасажиропотік через кордон в цей тиждень впав, але не так суттєво – на 8,7%, тож був більшим – 474 тис., при цьому потоки на виїзд та в’їзд також були майже рівними.

Торік пасажиропотік приблизно на такому рівні тримався біля місяця до традиційного стрибка перед Різдвом та Новим роком.

Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.

За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., за четвертий – на 221 тис., з початку п’ятого – на 88 тис.

Нацбанк у липневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року 0,3 млн через погіршення безпекової ситуації наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що це менше 0,5 млн у 2024 році. НБУ й надалі прогнозує чистий відтік у 2026 році 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, розпочнеться у 2027 році та становитиме близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.

За даними УВКБ ООН кількість українських біженців у Європі станом на 30 червня 2026 року становила 5,159 млн, а загалом у світі – 5,687 млн порівняно із відповідно 5,213 млн та 5,687 млн на 30 квітня.

У самій Україні, за останніми даними ООН на липень 2026 року, 3,80 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,70 млн на січень цього року та 3,34 млн на липень 2025 року.

, , , ,

Зеленський підписав закон, який відновлює контроль АМКУ над державною допомогою підприємствам

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який відновлює контроль Антимонопольного комітету України (АМКУ) над державною допомогою підприємствам.

Як повідомляє пресслужба парламенту, Верховна Рада отримала закон із підписом президента.

Документ спрямований на виконання міжнародних зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС та в рамках Ukraine Facility.

Закон скасовує тимчасові призупинення, введені на початку повномасштабної війни, та повертає Антимонопольному комітету України (АМКУ) повноцінні повноваження щодо контролю за допустимістю державної допомоги у сфері конкуренції. Водночас державна допомога, надана бізнесу під час дії воєнного стану, залишається чинною.

Крім того, документ оновлює термінологію та приводить її у відповідність до норм Європейського Союзу, зокрема щодо послуг загального економічного інтересу, незначної допомоги (de minimis) та важливих проєктів загального інтересу. Закон також удосконалює роботу Реєстру державної допомоги, який адмініструє АМКУ, та передбачає впровадження окремих програм підтримки для малого та середнього бізнесу в умовах воєнного режиму.

Законопроект було зареєстровано у парламенті 22 липня цього року. У першому читанні його було схвалено у первинній редакції 1 вересня, у другому читанні — 11 листопада.

, , , ,

501 млн грн спрямують на утримання корів для 13 тисяч фермерських господарств

Друга хвиля виплат державної підтримки на утримання корів усіх напрямків продуктивності та племінного поголів’я кіз і овець розпочалася в Україні з 12 листопада 2026 року: понад 13 тис. фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції отримають загалом 501,116 млн грн, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства в суботу на своєму сайті.

Згідно з інформацією, 489,2 млн грн отримають 13 087 агровиробників на утримання 69,9 тис. корів, а ще 11,9 млн грн — 17 агровиробників на утримання 5,9 тис. голів племінного поголів’я овець та/або кіз.

Заявки на отримання підтримки подаються через Державний аграрний реєстр (ГАР), а виплати здійснюються через Український державний фонд підтримки фермерських господарств у рамках Екстреного проєкту надання інклюзивної підтримки для відновлення агросектору України (ARISE), уточнило Мінагрополітики.

Міністерство нагадало, що бюджетну дотацію можуть отримати агровиробники, які утримують від 3 до 100 корів усіх напрямків продуктивності — 7 тис. грн на одну голову, від 5 до 500 голів племінного поголів’я кіз та/або овець — 2 тис. грн на одну голову.

 

,