Пост віце-президента Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) відтепер обійматиме Наталія Гудима, ідеться в повідомленні страхового об’єднання.
До сфери підпорядкування Гудими увійдуть: розробка підзаконних актів на виконання законів «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про страхування», зокрема щодо вимог до платоспроможності та фінансової звітності, а також оподаткування страхової діяльності.
“Мені імпонує той факт, що ЛСОУ наразі змогла налагодити конструктивну співпрацю з Національним банком України. З точки зору розвитку ринку – це надважливо. Я вважаю, що ефективний розвиток страхового ринку можливий тільки в тісній взаємодії професійного співтовариства і регулятора”, – підкреслює Гудима, слова якої наводяться в повідомленні.
На ринку страхування України Гудима вже понад 28 років. За цей період вона обіймала посади: головна бухгалтерка ЗАТ «Страхова компанія “Благо”; позаштатний радник комітету Верховної Ради з питань фінансів, митної та податкової політики; генеральний директор МТСБУ; голова ЛСОУ та НАЦУ; експертка зі страхування проєкту »Посилення регулювання та нагляду небанківського фінансового ринку”; EU-FINREG Hulla & Co. Human Dynamics KG (Human Dynamics)”; керівник проєктів і програм департаменту ліцензування НБУ; керівник з питань нагляду за страховим ринком департаменту нагляду за ринком небанківських фінансових послуг НБУ.
СК VUSO змінила підхід до медичного страхування, запустивши сервіс «еЛікар» з мобільним додатком, штучним інтелектом, можливістю отримати консультацію, замовити ліки та отримати повідомлення – буквально за кілька хвилин.
“У наш час, коли кожна хвилина на вагу золота, люди все більше прагнуть отримати якісну медичну допомогу просто і швидко, без довгих черг і зайвих турбот. Саме це спонукало VUSO змінити підхід до медичного страхування – зробити його не тільки надійним, але і максимально зручним для кожного”, – каже директор департаменту організації медичного сервісу VUSO Оксана Арбузова.
За її словами, сервіс «еЛікар» побудований за принципом самообслуговування. ШІ бере на себе частину рутинної роботи, яку раніше виконували оператори. Завдяки цьому клієнт отримує безперервний сервіс: онлайн-консультацію, оформлення результатів, замовлення медикаментів – все протягом декількох хвилин.
При цьому сервіс має гібридну модель. Простий запит – бот обробляє автоматично. Якщо випадок складний – підключається медичний фахівець. Клієнт сам вибирає: хоче швидко і самостійно або потребує живого спілкування. Це баланс між технологією і турботою.
За словами Арбузової, завдяки сервісу вже є чіткі поліпшення. По-перше, зменшилася кількість дзвінків – це розвантажило операторів. По-друге, час від запиту до отримання допомоги скоротився з понад двох годин до 3-8 хвилин. І по-третє, оптимізовано ресурси: менше ручної роботи – більше часу на складні випадки.
«Цей підхід не залишився непоміченим: у 2025 році VUSO отримала нагороду Ukrainian CX Excellence (UCXE), престижну премію, яка щорічно визнає найкращі кейси клієнтського досвіду в Україні», – підкреслила директор департаменту.
Вона також повідомила, що компанія рухається в бік створення цифрової екосистеми, де кожен запит автоматично потрапляє в потрібний канал. Рутинні завдання – ботам і роботам, складні – операторам. Планується більше автоматизації, більше інтеграцій, і головне – ще більш тісний контакт з клієнтами через їх фідбек.
VUSO – українська страхова компанія, що входить до четвірки лідерів ринку. Компанія є учасником Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), Київської торгово-промислової палати, Національної асоціації страховиків України та Ядерного страхового пулу України.
Держлісагентство працює над кількома великим проєктами, які посилять прозорість процесів та протидію корупційним схемам, повідомив голова відомства Віктор Смаль під час спільного брифінгу з гендиректором ДП “ЛІАЦ” Гамлетом Погосяном у Медіацентрі Україна.
“Лише за кілька років ми цифровізували головні дозвільні документи. Наразі у нас діють е-лісорубний квиток, е-сертифікат походження деревини, е-товаротранспортна накладна, обов’язкова для всіх лісокористувачів та фотофіксація всіх вантажів. А користування електронною системою обліку деревини (ЕОД) обов’язкове для всіх лісокористувачів”, – розповів Смаль.
За його інформацією, цифровізація ключових процесів у лісовій галузі трива. Наразі команда працює над кількома великими проєктами.
“Ми почали роботу над системою глобального контролю за рухом всіх лісовозів країни, а також над створенням нової генерації ЕОД. Ми створюємо один із найкращих в Європі ланцюгів простежуваності руху деревини”, – пояснив Смаль.
Головною задачею у процесі реформ, за його словами, є мінімізація людського фактору. Зокрема йдеться про можливі втручання операторів ЕОД у бази даних. За його словами, в 2024 році Держлісагентсво з міркувань внутрішньої безпеки ініціювало службову перевірку щодо ймовірності таких фактів.
“Тоді всі матеріали перевірок передали до правоохоронних органів та залучили кіберполіцію для зміни політики безпеки поводження з інформацією”, – запевнив Смаль.
Він додав, що нове керівництво ДП “ЛІАЦ”, яке забезпечує роботу системи електронного обігу деревини, працює над встановленням контролю над всіма операціями, пов’язаними із внесенням даних до системи.
“Хочу наголосити, що з кінця 2024 року в системі ЕОД не зафіксовано жодного факту незаконного втручання. Це не збіг обставин і не тимчасове явище, а результат глибокої системної роботи, яку провела нова команда ДП “ЛІАЦ”, – зауважив Гамлет Погосян.
За його словами, в системі з роками накопичилися вразливості, якими могли користуватися недобропорядні працівники. Проте нова команда ДП “ЛІАЦ” усунула ці проблеми всього за кілька місяців роботи, зокрема вже діють новий порядок внесення змін до ЕОД та система електронного моніторингу, а також створено Сектор внутрішньої безпеки.
“Ще раз наголошую: жодні прояви недоброчесності ми не толеруємо. Максимальна прозорість роботи окремих систем та галузі в цілому – це наша мета. І крок за кроком ми до неї наближаємося”, – резюмував голова Держлісагентства.
Ринок елеваторного обладнання в Україні за вісім-дев’ять років зазнав кардинальних змін, наразі частка українського обладнання на ньому становить 80%, іноземного – 20%, повідомила пресслужба KMZ Industries
У компанії звернули увагу на те, що 2016 року частка українського обладнання становила лише 20%, а іноземного – 80%, а станом на 2025 рік спостерігається дзеркальна ситуація у ключових продуктових сегментах.
“Українські аграрії поступово переосмислили свої підходи до вибору постачальників: спробували обладнання вітчизняного виробництва і переконалися, що воно не лише на рівні імпортного за якістю, а й має низку додаткових вагомих переваг. Зокрема, це сервісна доступність, проєктування під кліматичні умови, знання локального контексту, а також здатність виробника працювати в умовах війни на рівних із клієнтом”, – пояснила директорка з маркетингу KMZ Industries Наталія Кулаковська.
Вона зазначила, що велике значення у цій трансформації ринку відіграла державна програма часткової компенсації 25% вартості обладнання українського виробництва, яка дала можливість аграріям “спробувати своє”. Після першої покупки більшість вже не повертались до імпортного елеваторного обладнання.
“За даними незалежного дослідження, у 2024 році частка українського транспортного обладнання для елеваторів становила 48,8% у грошовому вираженні. Якщо казати про металеві силоси для зберігання, то зростання ще відчутніше: у 2024 році українським виробникам належало вже 81,4% ринку. Це не просто цифри – це доказ довіри до вітчизняного виробництва та його здатності забезпечити сучасні потреби в елеваторній інфраструктурі зберігання для агровиробників та агропереробників”, – резюмувала Кулаковська.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів. В експлуатації – силоси KMZ Industries сумарним обсягом понад 12,5 млн куб. м.
Середня вартість житлової нерухомості в столиці Хорватії продовжує зростати: за підсумками другого кварталу 2025 року ціна на вторинному ринку досягла €3 066-3 460 за квадратний метр, а в центральних районах – перевищила €3 100/м². Про це свідчать дані профільних хорватських аналітичних порталів.
Згідно зі звітом порталу Properstar, медіанна ціна квадратного метра квартири в Загребі становила €3 605, тоді як для приватних будинків – €1 936. За даними ISPU (Інформаційної системи просторового планування), зафіксовано зростання середньої ціни за угодами на вторинному ринку на 12,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – з €2 722 до €3 066 за м².
Найдорожчими районами Загреба залишаються:
Найменш дорогі райони:
У сегменті новобудов середня ціна становить близько €2 830-2 980 за квадратний метр.
Фахівці відзначають зростання інтересу до нерухомості в Загребі з боку як місцевих, так і іноземних покупців, особливо у зв’язку зі зростанням вартості оренди (у середньому €15/м² на місяць). Отже, оренда квартири площею 50 м² обходиться приблизно в €900 щомісяця.
Аналітики вказують на обмежену пропозицію об’єктів на ринку, що підтримує високий рівень цін і робить ринок Загреба привабливим як для інвестицій, так і для особистого проживання.
Як повідомлялося, раніше аналогічну динаміку зростання цін показав ринок нерухомості Белграда, де вартість житла варіюється від €2 000 до €3 500/м² залежно від району.
Львівське комунальне підприємство «Львівсвітло» та страхова компанія «Універсальна» уклали договір на послуги з добровільного медичного страхування працівників.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, страховий платіж за договором – 334,08 тис. грн. Страхова сума на одного застрахованого від 18 до 69 років (94 особи) становить 100 тис. грн, тариф – 3,48%. Як повідомлялося, тендер було оголошено в травні 2025 року. Очікувана вартість придбання послуг становила 617,9 тис. грн. У тендері також брали участь СК «ІнтерЕкспрес» і «Трансмагістраль».
СК «Універсальна» заснована в 1991 році. Спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування. Основним акціонером компанії є Fairfax Financial Holdings Limited.
