Спеціальний трибунал для розслідування злочинів російської агресії проти України доповнює існуючі механізми правосуддя, стає критично важливим кроком для утвердження принципу верховенства права в міжнародних відносинах і забезпечення невідворотності покарання за тяжкі міжнародні злочини, вважає адвокат АТ Barristers Вікторія Загоруй.
Коментуючи агентству «Інтерфакс-Україна» правову сторону створення спецтрибуналу, вона зазначила, що «трибунал є тимчасовим міжнародним судовим органом (ad hoc), створеним з конкретною метою: розслідування та судове переслідування осіб, відповідальних за вчинення цього ключового злочину». При цьому статут спецтрибуналу уточнює, що «злочин агресії» означає планування, підготовку, ініціювання або виконання особою, яка має можливість ефективно здійснювати контроль над політичними або військовими діями держави або керувати ними, акту агресії, який за своїм характером, тяжкістю і масштабом є явним порушенням статуту ООН.
“Необхідність створення такого органу обумовлена наявністю так званої юрисдикційної прогалини в міжнародному праві. Основна перешкода для розслідування злочину агресії в національних судах або в Міжнародному кримінальному суді – це імунітет вищих посадових осіб (глави держави, уряду, міністра закордонних справ), який захищає їх від іноземної юрисдикції під час перебування на посаді. Спецтрибунал, який діятиме від імені міжнародної спільноти і створюється під егідою Ради Європи, призначений саме для того, щоб подолати цей імунітет«, – підкреслила юрист.
Загоруй зазначила, що »цей механізм дозволить притягнути до відповідальності вищих керівників держави-агресора, незалежно від їхнього поточного статусу”.
Крім того, механізм спецтрибуналу передбачає пряму і незаперечну юрисдикцію над злочином агресії, яка дозволяє переслідувати керівництво Російської Федерації, незважаючи на те, що РФ не є стороною Римського статуту.
Також спецтрибунал матиме міжнародну правосуб’єктність, а не статус гібридної або національної структури, передбачатиме можливість заочного судочинства (in absentia proceedings), яке «дозволяє здійснювати правосуддя навіть у разі, якщо обвинувачені не будуть фізично присутні в залі суду», а також означає, що «амністія, надана будь-якій особі, що підпадає під юрисдикцію спецтрибуналу, не є перешкодою для кримінального переслідування».
“Це вкрай важливо, оскільки це запобігає тому, щоб національні амністії або амністії третіх сторін могли перешкодити правосуддю за злочин агресії. Отже, створення спецтрибуналу є історичним кроком, який чітко встановлює відповідальність для вищих посадових осіб за злочин агресії, повністю ігноруючи їхні особисті імунітети”, – сказала вона.
Коментуючи співвідношення спецтрибуналу і Міжнародного кримінального суду (МКС), Загоруй зазначила, що «це різні, але компліментарні інститути». Так, зокрема, МКС має юрисдикцію щодо чотирьох основних міжнародних злочинів: геноцид, злочини проти людяності, військові злочини, злочин агресії.
Україна визнала юрисдикцію МКС щодо злочинів проти людяності та військових злочинів, скоєних на її території, шляхом подання двох заяв відповідно до статті 12(3) Римського статуту. Це дозволяє прокурору МКС розслідувати і переслідувати ці категорії злочинів.
Водночас юрисдикція МКС щодо злочину агресії є обмеженою. Згідно з Кампальськими поправками до Римського статуту, МКС може розглядати цей злочин тільки за умови, якщо держава-агресор і держава-жертва є учасниками Римського статуту і ратифікували ці поправки, а також за умови, що справа передається на розгляд МКС Радою Безпеки ООН.
“Оскільки ні Україна, ні РФ не ратифікували Римський статут і поправки щодо агресії, а РФ як постійний член Ради Безпеки ООН має право вето, МКС не може самостійно розпочати переслідування за цей конкретний злочин. Це і створює ту саму юрисдикційну прогалину, яку покликаний заповнити спеціальний трибунал. Він не дублюватиме роботу МКС, а доповнюватиме її, забезпечуючи всебічне охоплення злочинів, скоєних під час агресії”, – пояснила Загоруй.
Вона підкреслила, що МКС розслідує військові злочини, злочини проти людяності та геноцид, скоєні на території України, і це стосується конкретних дій: вбивств цивільних осіб, тортур, депортацій, руйнування цивільної інфраструктури тощо. Відповідальність за них можуть нести як рядові виконавці, так і їхні командири.
Водночас спеціальний трибунал зосередиться виключно на злочині агресії, тобто на самому факті планування, підготовки, ініціювання та ведення загарбницької війни. Відповідальність за цей злочин несе виключно вище політичне та військове керівництво держави-агресора.
Також Загоруй зазначила, що взаємодія спецтрибуналу і МКС буде базуватися на принципі ne bis in idem (ніхто не може бути покараний двічі за одне і те ж діяння), який є фундаментальним в міжнародному праві.
“Особа не може бути засуджена двічі за один і той самий злочин. Однак одна і та ж особа може бути засуджена за різні злочини. Наприклад, чиновник може бути засуджений спецтрибуналом за злочин агресії (за наказ розпочати війну), а також цей же чиновник може бути засуджений МКС за злочини проти людяності (наприклад, за політику депортації дітей) або за військові злочини (за накази про невибіркові обстріли міст)”, – пояснила юрист.
Вона зазначила, що спеціальний трибунал може укладати угоди або практичні домовленості з МКС для забезпечення ефективного здійснення їх відповідної юрисдикції. Зокрема, кожного разу, коли особа, на яку видано ордер на арешт МКС, утримується під вартою в слідчих ізоляторах МКС, спецтрибунал надає пріоритет провадженню в МКС.
“Діяльність судів буде скоординованою, щоб забезпечити всеосяжне правосуддя і повну відповідальність за всі категорії міжнародних злочинів. Фокусуючись виключно на злочині агресії, трибунал має на меті притягнути до відповідальності вище керівництво РФ, тих, хто несе відповідальність за саме рішення почати війну. Для жертв війни, які постраждали від конкретних злочинів, таких як руйнування майна або незаконне ув’язнення, механізмами правосуддя залишаються національні суди України та МКС, які вже активно працюють над документуванням і розслідуванням цих злочинів”, – підкреслила Загоруй.
