Виробництво зброї в Україні за перші вісім місяців 2024 року зросло вдвічі, як порівняти з аналогічним періодом у 2023 році.
“У 2023 році виробництво зброї в Україні зросло втричі. За перші вісім місяців цього року ми наростили виробництво ще вдвічі від попереднього року. Сьогодні ми виробляємо таку кількість зброї, яка у 2022 році здавалася б неможливою”, – сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на другому Міжнародному форумі оборонних індустрій (DFNC2).
Прем’єр зазначив, що на виробництво зброї та військової техніки в проєкті державного бюджету на 2025 рік закладено на 65% більше коштів, що становить зростання майже на 300 млрд грн.
“Це означає, що наступного року буде ще більше українських дронів, ракет, боєприпасів, техніки, артилерії і всього іншого, необхідного нам для оборони”, – наголосив прем’єр.
Шмигаль заявив, що Україна виробить у 2024 році 1,5 млн дронів, що стало можливим, зокрема, завдяки залученню та підтримці приватних компаній. “Ми створили ринок дронів, і наступного року ця кількість і спроможність буде ще більшою… Також ми створюємо ринок боєприпасів”, – додав глава уряду.
Серед іншого прем’єр розповів, що уряд формує механізм довгострокових контрактів для виробників зброї; будує нову архітектуру військових закупівель; розширює локації для виробництва зброї, зокрема триває робота зі створення підземних майданчиків.
Шмигаль заявив, що серед пріоритетів для виробництва: різні види дронів, зокрема й наземні роботизовані системи; повноцінна ракетна програма, зокрема балістичного озброєння; розширення виробництва снарядів усіх типів; артилерійські системи та різні типи броньованої техніки.
Крім того, за його словами, влада інвестує в розроблення засобів радіоелектронної боротьби.
Україна за січень-вересень 2024 року експортувала 99,3 млн тонн товарів на $28,9 млрд, що на 36,2% більше в товарному вираженні та на 6% у грошовому порівняно із січнем-вереснем 2023 року, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
За його словами, у третьому кварталі цього року експорт становив 28,2 млн тонн, що на 36% більше, ніж у третьому кварталі 2023 року, у грошовому вираженні приріст також значний – 20,1%, він зріс до $9,3 млрд.
«Так само є позитивна тенденція вересня-24 по відношенню до серпня-24. Є скорочення ваги експорту на 12,6%, але найбільша за квартал виручка – $3,2 млрд. Тобто ми збільшуємо експорт товарів за найкращою ціною. Це все означає, що експорт оживає і відновлюється досить активними темпами», – написав Качка у Facebook у вівторок.
Він зазначив, що серед експортованих товарів одні з найкращих показників у сфері металургії: вивезення напівфабрикатів у товарному вираженні за дев’ять місяців зросло на 65,6% – до 1,5 млн тонн, плоского прокату – на 86,2%, до 1,1 млн тонн, труб – більш ніж на половину, до 338 тис. тонн. Майже вдвічі зріс експорт залізної руди – на 99,6%, до 25,2 млн тонн.
Качка додав, що зростає експорт цементу: 1,3 млн тонн, що перевищує показники аналогічного періоду минулого року на 31%.
В аграрній сфері лідерами за обсягами за три квартали залишилися кукурудза (вивезено 25,2 млн тонн, зростання на 16,2%) і пшениця (16 млн тонн, зростання на 42,4%).
Крім того, з початку року Україна вже експортувала 4,6 млн тонн соняшникової олії та 3,6 млн тонн шроту.
Залишається стабільним експорт м’яса птиці – 334 тис. тонн за 9 місяців, водночас у грошовому вираженні відбулося зростання на 15%, до $708 млн.
«Але найцікавіший продовольчий товар – це соки: 82 тис. тонн і $160 млн. Зростання в 65% в обсягах і 95,5% у вартості. Також є зростання і в кондитерській галузі – печиво – $190 млн (+29%), шоколад – $169 млн (+38%), карамельки – $151 млн (+14%)», – підкреслив заступник міністра.
За його словами, у вересні розпочався сезон цукроваріння і відновився експорт цукру. За вересень Україна експортувала 24,7 тис. тонн на $127 млн. Загалом від початку року експорт цукру склав уже 476 тис. тонн на $282 млн, що в обсягах більше за показник аналогічного періоду минулого року на 60%.
Що стосується імпорту, то він за січень-вересень склав $49,2 млрд, повідомив Качка.
Найбільше коштів витрачено на нафту і нафтопродукти ($5,1 млрд), автомобілі ($3,27 млрд), лікарські засоби ($1,4 млрд), телефони/смартфони/планшети ($904 млн), БПЛА ($904 млн), електроенергію ($527 млн).
В Україні почала роботу електронна система обліку обігу медичного канабісу, перша аптека подала заявку на реєстрацію в ній, повідомила заступник міністра охорони здоров’я з питань розвитку цифрових трансформацій і цифровізації.
«У вівторок ця електронна система запрацювала. Уже маємо першу реєстрацію: у системі вже зареєструвалася аптека з Черкас. Сподіваюся, ще більше аптек приєднуватимуться», – сказала вона на прес-конференції в середу.
Карчевич уточнила, що продаж препаратів медканабісу здійснюється виключно на основі електронного рецепта, тому було розроблено технічні рішення, щоб можна було їх призначати й опускати.
Крім того, заступниця міністра нагадала, що в нормативній базі передбачено продаж як готових препаратів меднакабісу, так і препаратів, виготовлених в аптеках із готових рослинних субстанцій.
«Щоб в аптеках можна було виготовляти ці ліки, визначено вимоги до імпорту рослинної субстанції канабісу», – додала вона.
Карчевич також зазначила, що реєстрація такої субстанції може здійснюватися за скороченою процедурою.
З технічних причин тимчасово припинено здійснення пропускних операцій у пункті пропуску «Паланка-Маяки-Удобне»,повідомляє Держмитслужба України.
Про відновлення роботи повідомлять додатково.
Проїзд транзитною ділянкою автодороги «Одеса-Рені» здійснюється в штатному режимі.
АТ «ОТП БАНК» та Європейська Бізнес Асоціація (EBA) у партнерстві провели офлайн-захід для українських експортоорієнтованих компаній, а також усіх представників бізнесу, які цікавляться експортними можливостями.
«Exporters: Talk & Network» став платформою для обговорення викликів, з якими стикаються підприємства на міжнародних ринках, а також пошуку шляхів для розширення експорту українських товарів і послуг.
Зокрема, серед можливостей для експортерів голова правління ОТП БАНК Володимир Мудрий назвав програми від міжнародних організацій. Під час свого виступу він акцентував на тому, що місія Банку сьогодні полягає в побудові містка між світовими компаніями та донорами, які представлені в Україні.
«Для того, щоб працювати в нашій країні, усім міжнародним організаціям потрібен тут відповідальний та надійний партнер, з історією, з гарною репутацією. Такий, з яким можна говорити одною мовою. Тож для світових компаній ми виступаємо свого роду «перекладачем» потреб, які є на нашому ринку. Це одна з наших місій», – зазначив В.Мудрий. Він підкреслив, що ОТП БАНК був серед перших, хто розпочав співробітництво з ЄБРР, а зараз має також широкі програми з IFC. «Крім того, у межах співпраці з Проєктом USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» ми достроково закрили одну програму співфінансування ММСП на пільгових умовах, а нещодавно отримали другий транш для підтримки бізнесу», – наголосив банкір.
Утім, окрім глобальних інструментів як-то програми з міжнародними компаніями, Банк підтримує експортерів і у щоденній роботі. Як розповів В.Мудрий, ОТП БАНК розробив вигідні й кастомізовані сервіси та продукти – окремий модуль «Валютні контракти» в системі клієнт-банк Click OTPay, що має повну інформацію щодо стану розрахунків з експортного та імпортного контракту, валютний СВОП, кредитування, сервіс «Торгова платформа», який надає клієнту можливість зафіксувати курс валютних операцій від 1 центу, а також відкриває доступ до обміну екзотичних валют. «Ми намагаємося максимально оптимізувати та персоналізувати роботу з Банком для клієнтів, зробити її якомога зручнішою. Для цього налаштували багато процесів: так, будь-який новий контракт має оброблятися і підтверджуватися Банком день у день»,- зазначив В.Мудрий
Під час заходу він порадив підприємцям розширювати свої знання про стандарти сталого розвитку ESG (екологічного, соціального, корпоративного управління), імплементації яких усе частіше вимагають від українського бізнесу міжнародні організації. «Це невідворотно і це вже стукає в наші двері. Є вимоги від ЄБРР, Світового Банку, також свої стандарти планує розробляти Національний банк України. Тому зараз на рівні НАБУ (Незалежної асоціації банків України) ми намагаємося звести разом всі вимоги, щоб було загальне розуміння, що ми будемо запроваджувати, а також розробити графік переходу до стандартів ESG», – відзначив В.Мудрий.
Про різноманітні програми для експортерів та ММСП й можливості Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» на заході розповіла заступниця керівника Проєкту Юлія Вітка. Голова правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» Руслан Гашев презентував досвід ЕКА та ознайомив зі змінами у роботі Агентства, які дозволили розширити співпрацю з представниками бізнесу.
«Exporters: Talk & Network: інструменти підтримки експортоорієнтованих компаній» став уже третім офлайн-заходом для експортерів, який ОТП БАНК та Європейська Бізнес Асоціація провели у партнерстві. Попередні зустрічі з бізнесом відбулися влітку та навесні 2024 р.
В Україні запрацював адміністратор містобудівного кадастру на державному рівні з 1 жовтня, розпочато під’єднання місцевих органів самоврядування до держкадастру, повідомляє заступник міністра Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінінфраструктури) Наталя Козловська під час розширеного засідання Конфедерації будівельників України у вівторок.
«Зараз органи місцевого самоврядування мають довантажити в містобудівний кадастр наявну містобудівну документацію і всі затверджені ДПТ. Ми почали підключення органів місцевого самоврядування до містобудівного кадастру», – повідомила Козловська.
Як уточнили у пресслужбі Мінінфраструктури, держпідприємство «Адміністратор містобудівного кадастру на державному рівні», на яке покладено ці функції, також буде адміністратором Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕБСС) та Єдиного державного реєстру адрес (ЄДР).
Завдання адміністратора – забезпечити прозорість, доступність та ефективне управління Містобудівним кадастром на державному рівні. Очікується, що робота містобудівного кадастру на державному рівні сприятиме підвищенню прозорості в містобудуванні, розвитку цифрової економіки та поліпшенню умов для інвесторів.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів постановою №909 «Деякі питання реалізації експериментального проєкту із запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні» схвалив старт дворічного експериментального проєкту ведення Містобудівного кадастру.
У кадастрі, зокрема, передбачено сервіси супроводу розроблення, перевірки проєктів документів, а також збереження їх у єдиному реєстрі. Також запроваджено електронний кабінет користувача Кадастру.
Як передбачається, Містобудівний кадастр буде пов’язаний з іншими інформаційними ресурсами, зокрема, з Єдиною екологічною платформою «ЕкоСистема», Державним реєстром майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, щодо отримання відомостей (даних) про пошкоджене та знищене майно.
Мінінфраструктури 5 жовтня проведе зустріч з обласними військовими адміністраціями (ОВА) для обговорення питання щодо надання інформації про замовників містобудівної документації, 10 жовтня заплановано проведення першого навчання громад щодо роботи функціоналу замовника містобудівної документації.
Проєкт створення Містобудівного кадастру здійснюється у співпраці Міністерства розвитку громад та територій, Міністерства цифрової трансформації за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev. Партнер проєкту – Фонд Східна Європа.
