В Україні з 1 липня 2026 року стартує подання заявок через Державний аграрний реєстр (ДАР) для участі у програмі відкритого експорту ріпаку, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
“Запуск програми відкритого експорту сої та ріпаку – це ще один крок до створення прозорих і зрозумілих правил для аграрного бізнесу. Ми максимально цифровізували процес, щоб виробники могли швидко подати заявку через ДАР, а держава мала ефективний інструмент для адміністрування експорту”, – цитує пресслужба заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького.
Як зазначено у повідомленні, участь у програмі можуть взяти юридичні особи та фізичні особи-підприємці – виробники сільськогосподарської продукції. Подання заявок здійснюватиметься виключно через ДАР.
Для ріпаку заявки прийматимуться з 1 липня поточного року до 1 квітня наступного року, для сої – з 1 вересня до 1 червня наступного року.
Програма передбачає граничний обсяг експорту ріпаку до 5 тонн з 1 га сільськогосподарських угідь, а сої – до 3,5 тонн з 1 га. Протягом строку подання заявки виробник матиме право один раз скоригувати інформацію щодо планового або фактичного збору врожаю.
За словами Висоцького, механізм передбачає максимальну автоматизацію процесу без додаткових бюрократичних процедур і необхідності отримувати висновки Торгово-промислової палати.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів у травні 2026 року змінив порядок підтвердження права агровиробників та сільськогосподарських кооперативів на звільнення від сплати експортного мита при вивезенні власно вирощених сої та ріпаку. Новий механізм передбачає автоматичну верифікацію через Державний аграрний реєстр замість отримання висновків Торгово-промислової палати.
АГРОВИРОБНИК, ДАР, ріпак, СОЯ, ЭКСПОРТ
Як повідомляє «Сербський економіст», сербська компанія NIS отримала ще один місяць для роботи без операційних обмежень з боку США. OFAC продовжило дію спеціальної ліцензії компанії до 31 липня, повідомила міністр гірничої справи та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович.
Попередня ліцензія діяла до 1 липня. Для Сербії це означає, що ключова нафтова компанія країни поки що продовжуватиме звичайну операційну діяльність, включаючи роботу НПЗ у Панчево та мережі АЗС.
Паралельно тривають переговори угорської MOL з «Газпром нафтою» щодо купівлі пакета акцій у NIS. Раніше повідомлялося, що йдеться про 56,15% акцій. Для завершення угоди потрібні додаткові дозволи регуляторів, головним з яких залишається американське OFAC.
Сербія та MOL уже підписали акціонерну угоду про майбутнє управління NIS. Потенційна схема також може передбачати подальший продаж міноритарного пакета ADNOC з ОАЕ та можливість для Сербії збільшити свою частку в компанії на 5%.
Наразі найбільшим акціонером NIS залишається «Газпром нафта» з 44,85%, ще 11,3% належить структурі під управлінням «Газпром капітал». Держава Сербія володіє 29,87%.
Проблема NIS виникла після того, як на початку 2025 року компанія, як «дочка» «Газпром нафти», була включена до американського SDN List. Президент Олександр Вучич тоді заявляв, що США вимагають повного виведення російського капіталу з компанії.
Для Сербії NIS — не просто великий бізнес, а стратегічний актив. Компанія є єдиною в країні, яка займається розвідкою та видобутком вуглеводнів, володіє НПЗ у Панчево потужністю 4,8 млн тонн на рік і домінує на ринку нафтопродуктів. Її мережа налічує понад 400 АЗС у Сербії та сусідніх країнах.
Продовження ліцензії до 31 липня усуває короткостроковий ризик для ринку палива, але не вирішує головне питання — хто контролюватиме NIS після виходу російського капіталу та на яких умовах Сербія збереже вплив на ключову енергокомпанію країни.
Кількість угод купівлі-продажу на ринку житла у січні-березні 2026 року суттєво знизилась порівняно з попереднім кварталом, попит зберігає волатильність, йдеться у звіті про фінансову стабільність Національного банку України (НБУ) на червень 2026 року.
“Попит на ринку житла впродовж останніх шести місяців був волатильним. У четвертому кварталі торік уклали найбільше угод купівлі-продажу з 2022 року, а от у першому кварталі 2026 року їх кількість суттєво зменшилася. Сукупно за останні чотири квартали кількість угод зросла на 11% порівняно з аналогічним періодом торік”, – повідомив НБУ.
За його даними, у першому кварталі 2026 року було укладено близько 70 тис. договорів купівлі-продажу на ринку житла проти 71,5 тис. договорів за аналогічний період минулого року. З них оподатковуваних договорів – близько 40 тис. проти 45,8 тис. у першому кварталі минулого року.
Майже половину усіх угод з жовтня 2025 року до березня 2026 року укладено в Києві, Київській, Дніпропетровській, Харківській та Львівській областях, зазначається в документі. Покупці надають перевагу квартирам у містах. Середня площа придбаної кватири залишається на рівні 48 кв. м., будинку – 70 кв. м.
Втім у структурі пропозиції і далі переважають більші квартири – середня площа понад 65 кв. м. Крім того, розбіжності між попитом і пропозицією спостерігаються і в розрізі віку житла. Так, в оголошеннях переважає новіше житло – майже дві третини квартир пропонуються у будівлях, молодших за 15 років, тоді як медіанний вік придбаної у Києві квартири зріс до 33, у західних регіонах – до 39 років.
Невідповідність характеристик попиту і пропозиції продовжує стримувати активність на ринку, вважає регулятор. Також на попит продовжують впливати суттєві перебої в постачанні електроенергії та тепла, спричинені російським терором, та здорожчання нерухомості через послаблення гривні до долара. Інвестиційний попит на житло у більшості регіонів незмінно слабкий через високі безпекові ризики.
Після відносного затишшя ціни на житло знову ростуть, зазначається у звіті. На зростання вплинуло як послаблення гривні до долара, так і різке зростання собівартості будівництва внаслідок стрибка цін на паливо. За даними НБУ, вартість житла за оголошеннями на первинному ринку за півроку зросла співмірно девальвації, тоді як на вторинному – на 5-10 в. п. швидше. Динаміка середніх цін в оголошеннях та фактичних угод подібна, приріст цін між регіонами майже не різниться.
Як зазначає регулятор, ціни на житло лишаються історично низькими відносно доходів домогосподарств – на первинне житло показник співвідношення у першому кварталі становив 8,7х, на вторинне – 8,6х.
Крім того, Нацбанк порівняв оновлені індекси цін на житлову нерухомість із динамікою цін фактичних угод придбання житла. За його даними, індекси на основі угод були більш волатильними, але розбіжність між показниками несуттєва.
Через зимові обстріли енергоінфраструктури зростання цін на ринку оренди житла уповільнилося. У Києві, на півдні та у центрі країни вартість оренди практично не змінилася з минулої осені, лише в західних областях тривало здорожчання оренди. Співвідношення ціни на вторинне житло і оренди у першому кварталі дещо підвищилося і становило 10,4х, проте все ще не перевищило довгостроковий середній показник, зазначається у звіті.
NBU, ЖИТЛО, НЕРУХОМІСТЬ, Попит, УГОДА
ПрАТ “Славутський пивоварний завод” (Славута, Хмельницька обл.) розпочне виплату дивідендів за підсумками 2025 року 15 липня.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) у вівторок, відповідне рішення 30 червня ухвалила наглядова рада, визначивши 15 липня також датою складання переліку акціонерів.
Виплата дивідендів здійснюватиметься безпосередньо акціонерам до 4 листопада 2026 року.
Як повідомлялося, річні загальні збори акціонерів 23 квітня ухвалили спрямувати на виплату дивідендів 1,75 млн грн із чистого прибутку за 2025 рік. Розмір дивідендів становить 2 грн на одну просту іменну акцію, що становить 117,6% річних.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, за підсумками 2025 року ПрАТ “Славутський пивоварний завод” отримало 16,97 млн грн чистого прибутку, що на 27,1% більше показника 2024 року. Водночас чистий дохід підприємства збільшився на 28,2% – до 120,07 млн грн.
Кількість працівників на заводі за рік зросла зі 95 до 105 осіб. Статутний капітал товариства наразі становить 1,49 млн грн.
ПрАТ “Славутський пивоварний завод” (Славута Хмельницької обл.) засноване 31 січня 2008 року. Підприємство спеціалізується на виробництві пива та солоду, а також виготовляє тару з пластмас.
За даними сайту компанії, завод має власну солодовню та три виробничі цехи: варний, бродильно-табірний і цех розливу. Виробничі потужності дозволяють виготовляти понад 10 видів непастеризованого пива, які реалізуються під торговими марками “Славутське”, “Князь Сангушко”, “Княгиня Сангушко” та “Жигулівське”. Підприємство має власну торговельну мережу магазинів розливного пива, а також низку дистриб’юторів у західних та центральних регіонах України.
Основними акціонерами ПрАТ є Кмитюк Тетяна (17,89%), Павловський Станіслав (14,65%), Лавренюк-Ульяніч Лариса (6,72%) та ТОВ “Грінезіс Плюс” (5,7%).
АКЦИЯ, ДИВІДЕНДИ, НКЦПФР, ПРИБУТОК, Славутський пивоварний завод
Інвестиційна група EFI Group інвестувала EUR5 млн у новий завод з виробництва упаковки в Житомирі, який став четвертим виробником цієї продукції у портфелі групи, повідомила СЕО EFI Group Ольга Батова.
“Ми місяць тому запустили маленький завод з 5 млн євро інвестицій в Житомирі. Це четвертий завод по упаковці, він працює на целюлозі, а три інші на макулатурі”, – написала Батова в коментарях до свого посту щодо представленого на URC 2026 проєкту NovaSklo, відповідаючи на питання співвласника “Заводу преформ” Дениса Миргородського щодо нових проєктів.
В пресслужбі EFI Group поки не надали подробиць про нове виробництво в Житомирі.
Наразі, згідно з інформацією на сайті групи, серед виробників упаковки в активі компанії Житомирський картонно-паперовий комбінат, що спеціалізується на випуску горбкуватих прокладок для яєць, а також гофрокартону та його складових (тарний картон та папір для гофрування).
Також у складі групи ТОВ “Сем Екопак”, який у 2023 році було релоковано з смт Томаківки Дніпропетровської області в Самбір Львівської області та створено основну лінію з виробництва упаковки з пульперкартону для харчових продуктів, зокрема для фруктів (яблук, динь, ківі тощо), ягід, упаковку для пляшок.
У квітні поточного року засновник EFI Group Ігор Ліскі написав у Facebook про проєкт Рulp Master – створення паперового одноразового посуду та паперової упаковки з целюлозного волокна.
“Сьогодні в Україні немає власного первинного целюлозного волокна – ринок залежить від імпорту. Ми обрали це змінити. Наша мета – створити систему виробництва целюлози з побічних продуктів рослинництва та вирощування фруктів”, – написав він тоді.
Інших подробиць він не повідомив.
EFI Group засновано 2007 року. Опікується реалізацією бізнес-проєктів в Україні. Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції.
Серед бізнесів – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, завод з виробництва меду “Біхайв”, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua тощо.
Кількість судових справ щодо банкрутства в Україні у 2021-2025 роках
