Kyivstar Group Ltd. (Nasdaq: KYIV), материнська компанія найбільшого українського оператора зв’язку “Київстар”, оголосила про придбання одного з провідних провайдерів хмарної інфраструктури в Україні GigaCloud майже за 2,28 млрд грн (майже $50 млн) з метою розширити можливості у сфері хмарних рішень для бізнесу.
“Поєднуючи ці сильні сторони з нашою телеком-інфраструктурою, масштабом роботи з клієнтами та інвестиційними можливостями, ми зможемо допомогти ще більшій кількості компаній модернізувати свої операції та розвивати потужніший технологічний бізнес для корпоративного сегмента”, – цитуються у релізі слова президента Kyivstar Group Ltd Олександра Комарова.
Він додав, що відповідне придбання дозволить сприяти розвитку інфраструктури, яка необхідна Україні в довгостроковій перспективі.
Передбачається, що завершення угоди відбудеться після виконання стандартних для таких угод умов закриття.GigaCloud продовжить працювати як окрема бізнес-одиниця у складі Kyivstar Group Ltd., зберігаючи власний бренд і управлінську команду.
Серед іншого очікується, що засновники компанії надалі керуватимуть бізнесом.
Крім того, у результаті угоди не передбачаються зміни до чинних договорів із клієнтами, рівня сервісу чи комерційних умов.
“Разом із Kyivstar Group Ltd. ми зможемо прискорити інвестиції в інфраструктуру, розширити нашу ринкову присутність і надалі надавати послуги того рівня якості, на який розраховують наші клієнти”, – зауважив у релізі генеральний директор та співзасновник GigaCloud Назарій Курочко.
Своєю чергою співзасновник GigaCloud Антон Хвастунов наголосив, що відповідна співпраця посилить можливості компанії масштабувати безпечні хмарні сервіси та надалі робити свій внесок у цифровий розвиток України.
У “Київстар” додали, що відповідна інвестиція розширить технологічні можливості оператора для корпоративного сектора, а також посилить подальші можливості компанії у сфері суверенної хмарної інфраструктури і дозволить розвиток сервісів на базі штучного інтелекту (ШІ), адаптованих до потреб українського бізнесу та державних установ.
Зазначається, що GigaCloud, заснована у 2016 році, станом на зараз обслуговує понад 1,8 тис. корпоративних клієнтів. Компанія спеціалізується на наданні відповідних сервісів бізнесу. Серед клієнтів компанії – агрохолдинг Kernel, “Нафтогаз” та ін.
У релізі мобільного оператора утчонюється, що згідно з неаудованою управлінською звітністю, у 2025 році компанія отримала близько $14 млн виручки та $4,7 млн EBITDA, що відповідає рентабельності EBITDA на рівні близько 34%.
“Очікується, що угода позитивно вплине на розвиток Kyivstar Group Ltd. Оцінка вартості угоди враховує темпи зростання GigaCloud, її експертизу у сфері хмарних технологій, лідерські позиції на ринку та очікуваний ефект від об’єднання бізнесів”, – підкреслили в “Київстар”.
Зазначається, що структура угоди включає $41 млн вартості придбання, до $4 млн відкладених боргових зобов’язань, також близько $3 млн виплат, пов’язаних із досягненням погоджених показників ефективності та до $2 млн компенсації капітальних інвестицій (CAPEX) відповідно до умов угоди.
Як повідомлялось влітку цього року, Антимонопольний комітет України дозволив ПрАТ “Київстар” набути контроль над ТОВ “Гігаклауд” – хмарним провайдером GigaCloud.
У червні 2025 році мобільний оператор запустив власний хмарний сервіс для українських користувачів Kyivstar Cloud, що доступний для малого, середнього та великого бізнесу, а також для організацій держсектору.
“Київстар” за підсумками першого півріччя 2026 року збільшив дохід на 29,1% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 28,9 млрд грн, у доларах – на 22,8%, до $662 млн. Чистий прибуток “Київстару” у цей період збільшився на 36,1% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 7,1 млрд грн, у доларах – на 28,8%, до $162 млн.
ТОВ “НоваПей Інвест”, створене власниками групи Nova та “Нової пошти” Вячеславом Клімовим та Володимиром Поперешнюком разом із головою наглядової ради Тарасом Кириченком, повідомило Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та БТА Банк про намір придбати 100% акцій банку.
Згідно з повідомленням “НоваПей Інвест”, оприлюдненим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) у п’ятницю, компанія має намір придбати 20 млн простих іменних акцій БТА Банку, що становлять 100% загальної кількості його простих акцій.
Станом на дату повідомлення “НоваПей Інвест” та її афілійовані особи акціями БТА Банку не володіють.
Як повідомлялося, “НоваПей Інвест” 24 червня подало до Антимонопольного комітету України заяву про надання попередніх висновків щодо необхідності одержання дозволу на набуття контролю над БТА Банком.
У пресслужбі компанії не стали коментувати інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”, які попередні висновки надав АМКУ.
На початок 2026 року БТА Банк на 100% належав громадянину Казахстану Кенесу Ракішеву. За даними Нацбанку, станом на 1 вересня 2026 року фінустанова посідала останнє, 59-е, місце серед банків України за розміром загальних активів – 338,49 млн грн. За вісім місяців року банк отримав 1 млн грн прибутку.
Частки Клімова, Поперешнюка та Кириченка, який тривалий час очолював Правекс Банк, у “НоваПей Інвест” становлять по 33,33%.
Про плани групи Nova, яка у фінансовому секторі представлена компанією NovaPay, вийти на банківський ринок її засновники оголосили у березні цього року.
У червні видання “Економічна правда” повідомляло, що Nova підписала з БТА Банком меморандум про подальшу купівлю установи та створення на її основі банку фінансової інклюзії.
Антимонопольний комітет України у вівторок дозволив польській Powszechny Zakład Ubezpieczeń S.A. (PZU, Варшава), найбільшій страховій компанії Польщі та одній з найбільших фінансових інституцій Центральної та Східної Європи, придбати ПрАТ «МетЛайф» – лідера українського ринку страхування життя.
АМКУ на своєму сайті зазначив, що також узгоджені пункти договору купівлі-продажу, укладеного PZU 30 квітня цього року з продавцем – швейцарською Metlife Global Holding Company II GmbH, що стосуються узгоджених дій у вигляді виконання положень про утримання від конкуренції та заборону переманювання співробітників строком на три роки.
Як повідомлялося, група PZU у травні 2026 року уклала умовну угоду з MetLife Global Holding про придбання 100% акцій «МетЛайф». У звіті на Варшавській фондовій біржі пізніше PZU зазначила, що запланована дата завершення угоди — кінець 2026 року або початок 2027 року, оскільки вона також потребує схвалення Національного банку України (НБУ).
Підкреслювалося, що угода зміцнює позиції групи PZU у Центральній та Східній Європі, розширює масштаб діяльності у сегменті страхування життя та відповідає її стратегії щодо створення регіонального лідера. Також зазначалося, що інвестиція застрахована KUKE (група PFR), що забезпечує захист від негативних наслідків можливого погіршення військової чи політичної ситуації.
PZU в Україні вже належать три компанії — «PZU Україна», «PZU Україна Життя» та «SOS Сервісіз Україна». Станом на 30 червня 2026 року їхні сукупні чисті активи становили 14 млн PLN (161,9 млн грн) порівняно з 38 млн PLN на кінець минулого року, а сукупні активи «PZU Україна» та «PZU Україна Життя» – 458 млн злотих (5 млрд 297,2 млн грн) порівняно з 429 млн злотих на кінець минулого року.
ПрАТ «МетЛайф» працює в Україні з 2002 року і є лідером українського ринку страхування життя. За перше півріччя 2026 року компанія зібрала 1,599 млрд грн страхових премій, що на 11,4% більше, ніж за аналогічний період роком раніше.
Джерело: https://amcu.gov.ua/news/informatsiia-pro-rishennia-amku-20102026
https://www.pzu.pl/_fileserver/item/1574495
METLIFE, АМКУ, ПЗУ, СТРАХУВАННЯ, УГОДА
Ринок нерухомості Болгарії продовжив різке охолодження: у третьому кварталі 2026 року в країні було зареєстровано 45 312 угод, що стало найнижчим показником щонайменше з 2005 року, з якого доступні порівнянні дані Агентства з реєстрації Болгарії.
Порівняно з липнем–вереснем 2025 року, коли було зареєстровано 58 184 угоди, обсяг ринку скоротився на 22,1%. Вперше з 2010 року кількість угод у третьому кварталі опустилася нижче 50 тис.
Зниження охопило майже всю країну. Зростання кількості угод зафіксовано лише в шести з 113 міст, включених до статистики. Серед них — Благоєвград, де продажі зросли на 19,8 %, та Гоце-Делчев із зростанням на 11,2 %.
У Софії в третьому кварталі було зареєстровано 7 282 угоди, що на 21,2% менше, ніж роком раніше. У Бургаській області показник знизився на 14,3% — до 2 047 угод. Обидва ринки фактично повернулися до рівнів 2023 року.
У Пловдівській області кількість угод скоротилася на 23,9% — до 3 356, що стало мінімальним рівнем з 2013 року. У Варні падіння склало 26,3%, а кількість угод вперше з 2015 року опустилася нижче 3 тис.
Ще сильніше зниження зафіксовано на низці курортних та регіональних ринків. У Несебрі, де враховуються також угоди в Сонячному Березі, їхня кількість скоротилася на 37%. У Разлозі, до якого входить ринок Банско, падіння склало 30,4%, у Смоляні — 30,7%, у Чепеларі — майже 40%.
За січень-вересень 2026 року в Болгарії було зареєстровано 129 431 угоду, що майже на 19% менше, ніж роком раніше. Для порівняння: за аналогічний період 2025 року було укладено 159 338 угод, у 2024 році — 152 316, а у 2023 році — 153 109.
При цьому падіння кількості угод поки що не супроводжується зниженням цін. За даними Національного статистичного інституту Болгарії, у другому кварталі 2026 року ціни на житло зросли на 15,5% у річному вимірі та на 4,5% порівняно з першим кварталом. Болгарія посіла друге місце в ЄС за темпами річного зростання цін на житло.
Таким чином, на ринку складається незвичайна ситуація: кількість угод різко скорочується, але ціни продовжують зростати. Це може свідчити про зменшення пропозиції якісних об’єктів, високу частку покупців із власними коштами, а також інерцію цін після значного зростання останніх років.
Офіційне першоджерело: Агентство з реєстрації Болгарії — статистика Майнового реєстру.
Ринок нерухомості Болгарії продовжив різке охолодження: у третьому кварталі 2026 року в країні було зареєстровано 45 312 угод, що стало найнижчим показником щонайменше з 2005 року, з якого доступні порівнянні дані Агентства з реєстрації Болгарії.
Порівняно з липнем–вереснем 2025 року, коли було зареєстровано 58 184 угоди, обсяг ринку скоротився на 22,1%. Вперше з 2010 року кількість угод у третьому кварталі опустилася нижче 50 тис.
Зниження охопило майже всю країну. Зростання кількості угод зафіксовано лише в шести з 113 міст, включених до статистики. Серед них — Благоєвград, де продажі зросли на 19,8 %, та Гоце-Делчев із зростанням на 11,2 %.
У Софії в третьому кварталі було зареєстровано 7 282 угоди, що на 21,2% менше, ніж роком раніше. У Бургаській області показник знизився на 14,3% — до 2 047 угод. Обидва ринки фактично повернулися до рівнів 2023 року.
Ще сильніше зниження зафіксовано на низці курортних та регіональних ринків. У Несебрі, де враховуються також угоди в Сонячному Березі, їхня кількість скоротилася на 37%. У Разлозі, до якого входить ринок Банско, падіння склало 30,4%, у Смоляні — 30,7%, у Чепеларі — майже 40%.
За січень-вересень 2026 року в Болгарії було зареєстровано 129 431 угоду, що майже на 19% менше, ніж роком раніше. Для порівняння: за аналогічний період 2025 року було укладено 159 338 угод, у 2024 році — 152 316, а у 2023 році — 153 109.
При цьому падіння кількості угод поки що не супроводжується зниженням цін. За даними Національного статистичного інституту Болгарії, у другому кварталі 2026 року ціни на житло зросли на 15,5% у річному вимірі та на 4,5% порівняно з першим кварталом. Болгарія посіла друге місце в ЄС за темпами річного зростання цін на житло. Таким чином, на ринку складається незвичайна ситуація: кількість угод різко скорочується, але ціни продовжують зростати. Це може вказувати на зменшення пропозиції якісних об’єктів, високу частку покупців із власними коштами, а також інерцію цін після значного зростання останніх років.
Schneider Electric уклала угоду про придбання американської компанії PTC, одного зі світових розробників програмного забезпечення для проектування складної промислової продукції, інженерних процесів та управління даними. Вартість 100% акціонерного капіталу PTC оцінюється приблизно в $22,6 млрд (20,1 млрд євро), повідомила Schneider Electric 5 жовтня.
Згідно з умовами угоди, Schneider Electric заплатить 205 доларів готівкою за кожну акцію PTC. Запропонована ціна на 42,3% перевищує вартість акцій компанії на момент останнього закриття торгів перед оголошенням угоди. Вартість підприємства (Enterprise Value) оцінюється в 23,7 млрд доларів (21,1 млрд євро).
Угода має стати одним із ключових етапів трансформації Schneider Electric із виробника та постачальника енергетичних і промислових технологій у глобальну компанію, що об’єднує управління енергією, автоматизацію, промислове програмне забезпечення та штучний інтелект.
PTC спеціалізується на програмних рішеннях для розробки, виробництва та експлуатації складної промислової продукції. До портфеля компанії входять системи управління життєвим циклом продукту, інженерними даними та цифровими процесами підприємств.
Інтеграція технологій PTC має доповнити існуючу цифрову екосистему Schneider Electric даними, що з’являються ще на стадії проектування продукції. Компанія розраховує об’єднати їх з інформацією, що надходить від виробничих процесів, обладнання та енергетичних систем.
Це дозволить створити єдине цифрове середовище, що охоплює весь життєвий цикл промислового об’єкта або продукту — від проектування та будівництва до експлуатації, технічного обслуговування та подальшої модернізації.
Особливе значення Schneider Electric надає використанню об’єднаних даних для розвитку промислового штучного інтелекту. Для ефективної роботи AI-агентам необхідний не лише доступ до великих масивів інформації, а й розуміння контексту — конструкції обладнання, інженерного задуму, виробничого процесу та фактичних умов експлуатації.
Після об’єднання з PTC та з урахуванням запланованого придбання промислової AI-платформи Cognite програмний напрям Schneider Electric суттєво розшириться. За оцінками компанії, Software & Services становитиме близько 24% сукупного доходу групи на проформа-основі. У програмному бізнесі працюватиме понад 15 тис. фахівців, а кількість клієнтів програмних рішень перевищить 50 тис.
Schneider Electric розраховує отримати близько 250 млн євро економії витрат протягом трьох років після завершення угоди, а потенційні синергії за виручкою оцінює приблизно в 800 млн євро. Вони мають бути забезпечені перехресними продажами, розширенням клієнтської бази та географії бізнесу, а також спільною розробкою рішень із використанням штучного інтелекту.
Завершення угоди очікується до кінця третього кварталу 2027 року. Вона вже одноголосно схвалена радами директорів Schneider Electric і PTC, однак ще потребує згоди більшості акціонерів PTC та отримання необхідних дозволів від регуляторних органів.
Що ця угода може означати для української промисловості
Для України розвиток подібних рішень є особливо актуальним у контексті відновлення та модернізації промисловості. Об’єднання енергетичних технологій, промислової автоматизації, інженерного програмного забезпечення та штучного інтелекту дозволяє підприємствам створювати цифрові моделі виробничих об’єктів ще на стадії проєктування, а потім використовувати дані протягом усього терміну їх експлуатації.
Такий підхід може застосовуватися під час модернізації існуючих підприємств та будівництва нових виробництв, енергетичних об’єктів, логістичної та іншої критичної інфраструктури. Цифровізація інженерних процесів дозволяє швидше проектувати об’єкти, контролювати енергоспоживання та стан обладнання, прогнозувати технічне обслуговування та зменшувати ризики незапланованих простоїв.
Для українських підприємств, які одночасно стикаються з необхідністю модернізації обладнання, підвищенням енергоефективності та дефіцитом кваліфікованих інженерних кадрів, розвиток Industrial AI може стати одним із інструментів підвищення продуктивності та стійкості виробництва.
«Для України особливо важливо, що йдеться не просто про впровадження окремих цифрових продуктів або штучного інтелекту. Ми говоримо про можливість об’єднати в одному цифровому середовищі весь життєвий цикл промислового об’єкта — від інженерного проєктування до виробництва, енергоспоживання, експлуатації та технічного обслуговування. Для підприємств, яким належить модернізація або фактично створення нових виробничих потужностей, це можливість одразу перейти до більш сучасної моделі управління», — зазначив генеральний директор Schneider Electric Україна Михайло Бубнов.
За його словами, поєднання інженерних даних PTC з технологіями автоматизації та управління енергією Schneider Electric може бути особливо актуальним для українських підприємств з енергоємними та складними виробничими процесами.
«В Україні ми бачимо великий потенціал таких рішень у промисловості, енергетиці, інфраструктурі, логістиці та інших галузях, де вартість простою обладнання або неефективного використання енергії є особливо високою. Штучний інтелект у промисловості має вирішувати цілком практичні завдання: допомагати інженерам швидше приймати рішення, прогнозувати стан обладнання, скорочувати незаплановані зупинки та ефективніше використовувати енергію. В умовах відновлення економіки саме такий практичний ефект цифровізації матиме для українських підприємств ключове значення», — підкреслив Бубнов.
Schneider Electric працює у сфері енергетичних технологій, електрифікації, автоматизації та цифровізації промисловості, будівель, дата-центрів, інфраструктури та електричних мереж. Компанія налічує близько 160 тис. співробітників і працює з мережею приблизно з 1 млн партнерів у понад 100 країнах світу.
PTC, Schneider Electric, програмне забезпечення, УГОДА, штучний інтелект
