В Україні за минулі два тижні 19-31 грудня укладено 5,39 тис. угод із земельними ділянками сільгосппризначення, що в 1,9 раза більше за показники періоду, що передує йому, 5-19 грудня, водночас площа проданих земділянок зросла вдвічі – до 11,04 тис. га.
Як повідомляють на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у вівторок, загалом за період із 1 липня 2021 року до 31 грудня 2022 року, протягом якого в країні функціонує ринок земель сільгосппризначення, відбулося 142,94 тис. транзакцій на земділянки загальною площею 322,19 тис. га.
Згідно з даними відомства, у період 19-31 грудня щоденно укладалося в середньому 385 угод із землею сільгосппризначення загальною площею 0,79 тис. га/добу, тоді як 5-19 грудня ці показники становили відповідно 203 угоди на 0,39 тис. га/добу, а за 21 листопада-5 грудня – 214 угод на 0,42 тис. га/добу.
Зазначений показник все ще істотно нижчий за показники до російського вторгнення: згідно з останніми довоєнними даними Мінагрополітики, за період 11-18 лютого в Україні щоденно укладалася в середньому 621 угода із землею загальною площею 1,65 тис. га.
За сумарною площею проданих земельних ділянок сільгосппризначення лідирує Харківська область з показником 39,47 тис. га. За нею йдуть Дніпропетровська – 28,95 тис. га, Полтавська – 26,34 тис. га, Кіровоградська – 26,12 тис. га і Херсонська – 21,03 тис. га області.
Уточнюється, що за зазначені два тижні найбільше землі сільгосппризначення продано в Дніпропетровській області (1,25 тис. га), а також у Хмельницькій (1,19 тис. га), Вінницькій (1,07 тис. га), Полтавській (1,05 тис. га) і Кіровоградській (805 га) областях.
За даними Мінагрополітики, з початку повномасштабного російського вторгнення в Україні укладено 41,98 тис. угод із сільгоспземлею загальною площею 77,69 тис. га. Найбільше за час війни земділянок продано в Хмельницькій, Вінницькій, Полтавській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях.
При цьому до 31 грудня 2022 року середня ціна 1 га сільгоспземлі зросла на 11% порівняно з 15 грудня – до 52,46 тис. грн/га з 47,28 тис. грн/га.
Як повідомлялося, ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні почав працювати 1 липня 2021 року. На першому етапі реформи право купувати і продавати земельні ділянки сільгосппризначення отримали тільки громадяни країни, одна фізособа зможе мати в розпорядженні не більше 100 га.
Право купувати землю сільгосппризначення 1 січня 2024 року отримають юридичні особи, створені згідно із законодавством України, водночас кінцевий бенефіціар однієї або кількох юросіб зможе консолідувати через них сукупно не більше ніж 10 тис. га.
Обсяг угод зі злиттів і поглинань (M&A) у другому півріччі 2022 року суттєво знизився, підвищення відсоткових ставок та економічна невизначеність призвели до збільшення вартості фінансування та різкого завершення періоду надвисокої активності в цій сфері, пише Financial Times.
У липні-грудні у світі було оголошено про угоди на загальну суму $1,4 трлн порівняно з $2,2 трлн у попередні шість місяців, що стало найзначнішою піврічною зміною від початку ведення розрахунків у 1980 році. Зокрема, помітно знизилася і кількість мегаугод (на суму щонайменше $10 млрд): у першому півріччі їх було 25, а в другому – лише 11.
Сумарний показник за підсумками 2022 року впав на 38% порівняно з торішнім рівнем (до $3,56 трлн), що стало найсильнішим скороченням із 2001 року. Проте, за історичними мірками обсяг M&A залишився досить високим, зокрема перевершивши показники за 2016 і 2017 роки.
Керівник глобального відділу злиттів і поглинань Goldman Sachs Марк Соррелл описує 2022 рік як такий, що складається з двох різних половин, оскільки відсутність дешевого фінансування зупинила ринок M&A влітку. За його словами, фінансування звичайно залишилося, “але його вартість набагато вища, і воно доступне не для всіх емітентів”.
Шалена активність 2021 року призвела до зростання обсягів M&A до рекорду, зокрема через вкрай низькі процентні ставки. “2021 рік дійсно був винятковим роком, у вас не може бути рекордів щороку”, – заявив глобальний керівник відділу транзакцій юридичної фірми Skadden Стів Аркано.
Голова відділу злиттів і поглинань у регіоні EMEA Citigroup Елісон Гардінг-Джонс очікує, що 2023 року угоди M&A будуть “здебільшого зумовлені корпоративною діяльністю, оскільки компанії зі здоровим балансом прагнуть до розширення”.
“Я не думаю, що найгірше вже залишилося позаду”, тому підвищення активності у сфері злиттів і поглинань “не станеться ось так от відразу в січні”, вважає партнер юридичної фірми Simpson Thacher Ерік Сведенбург. Але він прогнозує, що “в якийсь момент протягом року все почне відновлюватися”.
Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган прагне домогтися підписання угоди щодо українського зерна на цьому тижні, повідомили західні ЗМІ у середу.
“В результаті переговорів у Стамбулі минулого тижня було досягнуто згоди про загальні риси процесу в рамках плану ООН. Тепер ми хочемо закріпити цю угоду, підписавши документ”, – заявив Ердоган. Він висловив сподівання, що план почне реалізовуватися найближчими днями.
Минулого тижня на переговорах Росії, Туреччини, ООН та України на тему вивезення українського зерна учасники домовилися про створення координаційного центру в Стамбулі і досягли згоди щодо системи спільного контролю зерна в портах.
Міністр фінансів Сергій Марченко та регіональний директор Світового банку (СБ) у справах Білорусі, Молдови та України Аруп Банерджі підписали угоду про позику на EUR300 млн для продовження реалізації проектів у сфері економічного відновлення, повідомив Мінфін.
“Позика є результатом структурних реформ у сферах демонополізації ключових секторів економіки, посилення антикорупційних інституцій, удосконалення роботи ринків землі та капіталу, поліпшення системи соцпідтримки”, – зазначило Міністерство на сайті в понеділок.
У рамках подальшої співпраці України та Міжнародного банку регіонального розвитку розробляється стратегія СБ Country Partnership Strategy на 2022-2025 рр. Її мета – досягнення Україною стійкого економічного відновлення і зростання. Пріоритетами стратегії стануть енергетика, сільське господарство, транспортна система, додав Мінфін.
Першу позику від МБРР розміром $350 млн на політику розвитку у сфері економічного відновлення Україна отримала в червні 2021 року.
Україна і Туреччина розглядають засідання Стратегічної ради між Україною і Туреччиною під співголовуванням обох президентів у лютому 2022 року як можливість укласти угоду про вільну торгівлю, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
“Наступного року Україна і Туреччина святкуватимуть 30-річчя встановлення дипломатичних відносин між двома країнами. З цієї нагоди ми плануємо провести чергове засідання Стратегічної ради між Україною і Туреччиною під співголовуванням обох президентів. Наразі готується низка угод і документів до Стратегічної ради в наступному році. Обидві сторони розглядають зустріч у лютому 2022 року як можливість, нарешті, укласти довгоочікувану турецько-українську угоду про вільну торгівлю після багатьох років переговорів”, – написав Кулеба в статті для Atlantic Council, опублікованій у четвер.
За його словами, після набуття чинності ця угода про вільну торгівлю значно зміцнить і без того міцні торговельні зв’язки між двома чорноморськими країнами і сприятиме встановленню нових ділових зв’язків.
“В умовах стабільного зростання двосторонньої торгівлі ми також плануємо найближчим часом провести спільну міжурядову торговельно-економічну комісію”, – додав Кулеба.
Глава МЗС України також наголосив на тому, що Україна і Туреччина розвивають плани щодо об’єднання зусиль у виробництві українських літаків “Антонов”.
“Наші турецькі друзі були дуже вражені можливостями українських літаків “Антонов” для гасіння пожеж. Під час останньої зустрічі з моїм турецьким колегою Мевлютом Чавушоглу у Львові в жовтні 2021 року він висловив інтерес Туреччини до літака “Антонов”. Україна схвалює цей інтерес і готова вивчити можливості спільного виробництва літаків “Антонов” і міжнародного експорту”, – запевнив міністр.
Кулеба пояснив, що із загостренням кліматичної кризи загроза лісових пожеж у Туреччині й десятках інших країн у всьому світу, мабуть, залишиться, поряд із підвищеним попитом на протипожежну авіацію.
“Це робить пропоновану співпрацю у сфері авіаційної промисловості між Туреччиною та Україною стратегічно привабливою. Ми плануємо обговорити цю тему більш детально під час нашої наступної зустрічі міністрів закордонних справ та оборони Квадриги, яка відбудеться в грудні 2021 року в Анкарі”, – наголосив він.
“ДТЕК Енерго” уклало з польським вугледобувним підприємством Bogdanka угоду на постачання 320 тисяч тонн енергетичного вугілля в період із серпня 2021 року до січня 2022 року включно, повідомляється в прес-релізі компанії в п’ятницю.
“Вугілля призначене для потреб ТЕС “ДТЕК Енерго”, зокрема генерацій “ДТЕК Західенерго”, чиї станції розміщуються поруч із кордоном із Польщею. Відвантаження першої партії продукції очікується наступного тижня”, – повідомляється в документі.
Як пояснили в “ДТЕК Енерго”, забезпечити імпорт вугілля стало можливим завдяки нормалізації ситуації на ринку електроенергії, яка дала змогу досягти економічно обґрунтованих цін й у такий спосіб знайти необхідні ресурси для підготовки генерацій до осінньо-зимового періоду.
“Імпорт вугілля – це крайній і тимчасовий захід для підтримки стабільної роботи енергосистеми. Українське вугілля є нашим ключовим пріоритетом, але через підвищене навантаження на наші ТЕС у липні ми змушені шукати додаткових джерел пального”, – повідомив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв, слова якого наведено в прес-релізі.
За інформацією компанії, в січні-липні 2021 року на шахтах компанії ввели в роботу 17 нових лав і добули майже 10 млн тонн газового вугілля. Також за сім місяців “ДТЕК Енерго” відвантажило на державні ТЕС більш як 318 тисяч тонн власного вугілля.
Станом на 12 серпня на складах ТЕС “ДТЕК Енерго” містяться майже 480 тис. тонн вугілля.
“Їх запаси поповнюються на щоденній основі. Крім видобутку українського вугілля та імпорту з Польщі, “ДТЕК Енерго” імпортує його з Казахстану, а також опрацьовує питання постачання пального з постачальниками з США”, – наголосили в енергохолдингу.
Як нагадали в “ДТЕК Енерго”, у липні державна і приватна генерації були змушені зупинити роботу частини енергоблоків через нестачу пального, аномально низькі тарифи і виконання ремонтних кампаній.
“Водночас ТЕС “ДТЕК Енерго” в липні майже вдвічі збільшили середньодобовий обсяг відпуску електроенергії порівняно з червнем і виробили 2,3 млрд кВт-год е/е за найнижчим тарифом. Для цих цілей було використано понад 1,2 млн тонн вугілля. Водночас ціна електроенергії не покривала навіть собівартості вугілля”, – наголосили в компанії.
Як повідомлялося, “ДТЕК Енерго” цього тижня заявило також про початок імпорту енергетичного вугілля з Казахстану і переговори про постачання вугілля з США на тлі низьких запасів пального вугілля на складах своїх ТЕС.
За даними Міністерства енергетики України, запаси вугілля на складах теплових електростанцій п’яти енергогенерувальних компаній (“ДТЕК Дніпроенерго”, “ДТЕК Західенерго”, “ДПЕК Східенерго”, “Центренерго” і “Донбасенерго”) станом на 11 серпня знизилися до 754 тис. тонн, що майже на 500 тис. тонн менше, ніж затверджений міністерством план-графік накопичення на цю дату (1,237 млн тонн).
