Кількість угод купівлі-продажу на ринку житла у січні-березні 2026 року суттєво знизилась порівняно з попереднім кварталом, попит зберігає волатильність, йдеться у звіті про фінансову стабільність Національного банку України (НБУ) на червень 2026 року.
“Попит на ринку житла впродовж останніх шести місяців був волатильним. У четвертому кварталі торік уклали найбільше угод купівлі-продажу з 2022 року, а от у першому кварталі 2026 року їх кількість суттєво зменшилася. Сукупно за останні чотири квартали кількість угод зросла на 11% порівняно з аналогічним періодом торік”, – повідомив НБУ.
За його даними, у першому кварталі 2026 року було укладено близько 70 тис. договорів купівлі-продажу на ринку житла проти 71,5 тис. договорів за аналогічний період минулого року. З них оподатковуваних договорів – близько 40 тис. проти 45,8 тис. у першому кварталі минулого року.
Майже половину усіх угод з жовтня 2025 року до березня 2026 року укладено в Києві, Київській, Дніпропетровській, Харківській та Львівській областях, зазначається в документі. Покупці надають перевагу квартирам у містах. Середня площа придбаної кватири залишається на рівні 48 кв. м., будинку – 70 кв. м.
Втім у структурі пропозиції і далі переважають більші квартири – середня площа понад 65 кв. м. Крім того, розбіжності між попитом і пропозицією спостерігаються і в розрізі віку житла. Так, в оголошеннях переважає новіше житло – майже дві третини квартир пропонуються у будівлях, молодших за 15 років, тоді як медіанний вік придбаної у Києві квартири зріс до 33, у західних регіонах – до 39 років.
Невідповідність характеристик попиту і пропозиції продовжує стримувати активність на ринку, вважає регулятор. Також на попит продовжують впливати суттєві перебої в постачанні електроенергії та тепла, спричинені російським терором, та здорожчання нерухомості через послаблення гривні до долара. Інвестиційний попит на житло у більшості регіонів незмінно слабкий через високі безпекові ризики.
Після відносного затишшя ціни на житло знову ростуть, зазначається у звіті. На зростання вплинуло як послаблення гривні до долара, так і різке зростання собівартості будівництва внаслідок стрибка цін на паливо. За даними НБУ, вартість житла за оголошеннями на первинному ринку за півроку зросла співмірно девальвації, тоді як на вторинному – на 5-10 в. п. швидше. Динаміка середніх цін в оголошеннях та фактичних угод подібна, приріст цін між регіонами майже не різниться.
Як зазначає регулятор, ціни на житло лишаються історично низькими відносно доходів домогосподарств – на первинне житло показник співвідношення у першому кварталі становив 8,7х, на вторинне – 8,6х.
Крім того, Нацбанк порівняв оновлені індекси цін на житлову нерухомість із динамікою цін фактичних угод придбання житла. За його даними, індекси на основі угод були більш волатильними, але розбіжність між показниками несуттєва.
Через зимові обстріли енергоінфраструктури зростання цін на ринку оренди житла уповільнилося. У Києві, на півдні та у центрі країни вартість оренди практично не змінилася з минулої осені, лише в західних областях тривало здорожчання оренди. Співвідношення ціни на вторинне житло і оренди у першому кварталі дещо підвищилося і становило 10,4х, проте все ще не перевищило довгостроковий середній показник, зазначається у звіті.
NBU, ЖИТЛО, НЕРУХОМІСТЬ, Попит, УГОДА
Президент США Дональд Трамп розраховує домогтися домовленості щодо врегулювання війни РФ проти України до осені 2026 року, пов’язуючи бажані терміни з внутрішнім політичним календарем США, повідомили ЗМІ з посиланням на The New York Times.
Раніше в публічному полі звучала більш рання тимчасова планка – «до початку літа». Так, Reuters з посиланням на матеріал The New York Times повідомляв, що адміністрація Трампа посилює тиск на Київ в рамках спроб завершити війну «до початку літа» (early summer). Термін «до осені» прив’язується до проміжних виборів до Конгресу США, які заплановані на 3 листопада 2026 року.
Тим часом європейські представники спецслужб у коментарях Reuters висловлювали скепсис щодо можливості досягнення стійкої домовленості вже в 2026 році і вказували, що Росія, за їхньою оцінкою, не демонструє зацікавленості в реальному мирі, використовуючи переговорний трек для отримання економічних і санкційних поступок.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що в разі ризикових речей в угоді про корисні копалини буде про це комунікувати з українським суспільством.
«Мені здається, що українці, в принципі, дуже добре мене знають. Я думаю, що сумніватися не потрібно. Якщо будуть якісь ті чи інші ризикові речі для нас, то безумовно я буду все це комунікувати без якихось секретів із нашим суспільством», – сказав Зеленський на брифінгу в п’ятницю.
Президент вважає, що «головні базові речі, компромісні, були окреслені в рамковій угоді, на що ми готові були йти». «І тому базуватися будемо на зрозумілих речах, про що ми говорили, там, де ми бачимо можливість побудувати правильні партнерські відносини», – додав він.
Говорячи про нібито борги України США, Зеленський зазначив, що він їх не бачить, якщо говорити про минуле.
«Якщо будуть матися на увазі якісь перспективи, нова підтримка, нові пакети підтримки, і тоді США можуть ставити ті чи інші умови, розуміючи, що безкоштовно ця команда нам нічого робити не буде. Це вони офіційно говорять», – пояснив президент.
Україна і Чорногорія розпочали консультації щодо підготовки двосторонньої угоди з безпеки, повідомила пресслужба глави Української держави.
«Україна та Чорногорія провели зустріч щодо укладення двосторонньої безпекової угоди. Документ сприятиме зміцненню безпеки в Європі та поглибленню співробітництва між двома країнами», – йдеться в повідомленні на сайті президента в п’ятницю.
Зазначається, що сьогоднішні консультації провів заступник глави Офісу президента Ігор Жовква. «Ми цінуємо непохитну позицію Чорногорії та незмінну підтримку України від початку російського вторгнення. Ми поділяємо спільні цінності та розраховуємо на допомогу з боку Чорногорії на шляху України до членства в НАТО. Україна і Чорногорія також прагнуть членства в ЄС і, безперечно, вже роблять внесок у безпеку і процвітання Європи», – сказав Жовква, якого цитує пресслужба.
Двосторонні безпекові угоди Україна укладає на виконання Спільної декларації G7, ухваленої торік 12 липня у Вільнюсі. З країнами, які її підтримали, вже підписано 25 угод.
Напередодні саміту НАТО у Вашингтоні президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали у Варшаві двосторонню угоду про безпеку. “Ті, хто сьогодні захищає Україну, захищають і себе”, – сказав Туск.
Президент України назвав угоду “амбітною”. “Вона здатна захистити життя наших людей і протистояти російському злу”, – сказав Зеленський. Угода передбачає розробку механізму, за допомогою якого “російські ракети і безпілотники, випущені в напрямку Польщі, можуть бути збиті в українському повітряному просторі”.
Зеленський прибув до Польщі в день запеклих російських ракетних атак на його країну, в результаті яких загинули щонайменше 26 осіб. Постраждала велика дитяча лікарня в Києві. “Немає слів, немає документів, немає політичних заяв, яких було б достатньо, щоб засудити агресора”, – сказав Туск.
Польща, член ЄС і НАТО, є одним з найстійкіших політичних і військових прихильників України, яка зазнала нападу з боку Росії. Вона також слугує важливим центром для західної військової допомоги Києву. Польща також прийняла майже мільйон біженців з сусідньої країни.
Україна уклала угоди про безпеку з ЄС і 19 окремими державами, в тому числі зі США, Японією і Німеччиною. Вони формалізують вже надану військову і цивільну підтримку і пропонують перспективу подальшої допомоги протягом початкового періоду в десять років.
У другій половині дня Зеленський зустрінеться зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою. Саміт НАТО з нагоди 75-річчя оборонного альянсу відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня. Очікується, що глави держав та урядів 32 країн-членів альянсу обговорять, серед іншого, подальшу допомогу Україні. Зеленський також запрошений на зустріч. Оскільки повітряний простір над Україною закритий з початку війни, Зеленський повинен використовувати наземний маршрут через Польщу для всіх закордонних поїздок, перш ніж він зможе продовжити свою подорож літаком звідти.
Джерело: https://www.zeit.de/news/2024-07/08/polen-und-ukraine-unterzeichnen-sicherheitsabkommen
В Україні за три роки з моменту запуску ринку землі було укладено понад 254 тис. угод з купівлі-продажу сільгоспугідь, за якими було придбано півмільйона гектарів землі із середньою вартістю в 41 тис. грн, повідомляє сервіс Opendatabot.
“567,322 тис. га сільськогосподарської землі було придбано за три роки відкриття земельного ринку в Україні. Українці уклали 253,416 тис. угод із продажу земельних ділянок за середньою ціною 41 тис. грн/га. Найбільше купували землю 2023 року – 179,921 тис. га”, – зазначається в повідомленні.
За інформацією ресурсу, найбільш затребуваними за весь час роботи ринку стали сільгоспугіддя в Полтавській області, де було продано 60,36 тис.га. Середня ціна гектара в регіоні сягала 42,75 тис. грн. За нею йдуть Дніпропетровська область – 58,869 тис. га і Харківська – 54,458 тис. га.
Зазначається, що початок повномасштабної війни вплинув на попит покупців і ціни на угіддя. За пів року 2024 року українці придбали 17,04 тис. га землі в Полтавській області, в середньому, сплативши по 52,59 тис. грн за гектар. У Дніпропетровській області з початку поточного року продали 12,95 тис. га по 34 тис. грн. Замість прифронтової Харківської області в трійку лідерів піднялася Кіровоградська – 9,38 тис. га по 38 тис. грн/га.
Найдорожчою у 2024 році стала земля в Івано-Франківській області – 101 тис. грн/га.
“Поки що тільки чверть земельних угідь змінюють власника через купівлю-продаж. Переважна більшість змін власників стосуються землі, яку отримують у спадок – це 65% відчужень”, – резюмував ресурс.
Як повідомлялося, 1 липня 2021 року в Україні відкрився ринок землі. На першому етапі купувати сільгоспземлю могли лише звичайні громадяни, проте вже з 2024 року ринок став відкритим і для бізнесу.
