Антимонопольний комітет України дозволив ПрАТ “Київстар” набути контроль над ТОВ “Гігаклауд” – хмарний провайдер GigaCloud.
Відповідне рішення АМКУ ухвалив 9 липня 2026 року.
GigaCloud – хмарний провайдер, заснований у 2016 році, який спеціалізується на наданні відповідних сервісів бізнесу. Серед клієнтів компанії є агрохолдинг Kernel, Нафтогаз та інші.
Наприкінці травня під час “Business breakfast з Володимиром Федоріним” президент та СЕО “Київстар” Олександр Комаров відмовився коментувати можливу купівлю компанії GigaCloud, але також зазначив зацікавленість групи в укріпленні позицій в хмарному бізнесі.
“Це один зі стратегічних напрямків. Це може відбуватися органічно, тому що ми є великим партнером Microsoft – ми розбудовуємо власну хмару на сьогоднішній день. Це може відбуватися також неорганічно, якщо ми будемо бачити привабливі цілі”, – наголосив Комаров.
У червні 2025 році мобільний оператор запустив власний хмарний сервіс для українських користувачів Kyivstar Cloud, що доступний для малого, середнього та великого бізнесу, а також для організацій держсектору.
У І кварталі 2026 року “Київстар” збільшив прибуток EBITDA на 28,5% – до 7,5 млрд грн, тоді як виручка зросла на 31,3% – до 13,9 млрд грн.
Середня вартість одного гектара сільськогосподарської землі в Україні за п’ять років після відкриття ринку зросла майже утричі – з близько 30 тис. грн до 87,9 тис. грн, йдеться в аналітичному огляді Центру досліджень продовольства та землекористування KSE, присвяченому п’ятій річниці відкриття ринку сільськогосподарських земель.
За даними дослідження, з моменту відкриття ринку 1 липня 2021 року в Україні укладено понад 512,8 тис. угод купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення загальною площею 1,154 млн га на суму 51,4 млрд грн.
Середня ціна одного гектара за цей період становила 66,4 тис. грн, а у 2026 році зросла до 87,9 тис. грн.
Автори дослідження зазначають, що хоча номінально середня ціна землі зросла майже утричі, однак з коригуванням на інфляцію реальна її вартість збільшилася приблизно на 25%, що відповідає середньорічному приросту близько 4,6%.
Найдорожча сільгоспземля за п’ять років роботи ринку продавалася в Івано-Франківській (139 тис. грн/га), Львівській (123,4 тис. грн/га) та Київській (107,1 тис. грн/га) областях
Найнижчі ціни зафіксовано в Луганській (24,9 тис. грн/га), Херсонській (30,5 тис. грн/га), Донецькій та Запорізькій (по 37 тис. грн/га) областях.
Найбільші площі земель, що змінили власника за п’ять років роботи ринку, зафіксовано у Полтавській (107,6 тис. га), Дніпропетровській (94,8 тис. га) та Харківській (89,4 тис. га) областях.
Автори дослідження зазначають, що після майже повної зупинки ринку навесні 2022 року через обмеження доступу до державних реєстрів активність поступово відновилася, а з другої половини 2023 року ринок вийшов на стабільний рівень функціонування.
В дослідженні також зазначено, що відкриття з 1 січня 2024 року ринку для юридичних осіб із правом купувати до 10 тис. га не підтвердило побоювань щодо різкого зростання попиту.
“Попри побоювання аграріїв та землевласників, розширення доступу не призвело до аномального зростання попиту – кількість угод і площа проданих земель зростали поступово. Хоча абсолютний максимум активності було зафіксовано у 4-му кварталі 2025 року – майже 35 тис. угод на площу близько 70 тис. га – вже в першому кварталі 2026 року показники повернулися до звичного рівня 2024 року (26-28 тис. угод). Це свідчить про сформовану стабільну роботу ринку та прогнозовану активність покупців і продавців”, – зазначено у дослідженні.
Дослідження підготовлено Центром досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE Агроцентр) на основі даних Держгеокадастру та ДП “Прозорро.Продажі”.
Кількість угод купівлі-продажу на ринку житла у січні-березні 2026 року суттєво знизилась порівняно з попереднім кварталом, попит зберігає волатильність, йдеться у звіті про фінансову стабільність Національного банку України (НБУ) на червень 2026 року.
“Попит на ринку житла впродовж останніх шести місяців був волатильним. У четвертому кварталі торік уклали найбільше угод купівлі-продажу з 2022 року, а от у першому кварталі 2026 року їх кількість суттєво зменшилася. Сукупно за останні чотири квартали кількість угод зросла на 11% порівняно з аналогічним періодом торік”, – повідомив НБУ.
За його даними, у першому кварталі 2026 року було укладено близько 70 тис. договорів купівлі-продажу на ринку житла проти 71,5 тис. договорів за аналогічний період минулого року. З них оподатковуваних договорів – близько 40 тис. проти 45,8 тис. у першому кварталі минулого року.
Майже половину усіх угод з жовтня 2025 року до березня 2026 року укладено в Києві, Київській, Дніпропетровській, Харківській та Львівській областях, зазначається в документі. Покупці надають перевагу квартирам у містах. Середня площа придбаної кватири залишається на рівні 48 кв. м., будинку – 70 кв. м.
Втім у структурі пропозиції і далі переважають більші квартири – середня площа понад 65 кв. м. Крім того, розбіжності між попитом і пропозицією спостерігаються і в розрізі віку житла. Так, в оголошеннях переважає новіше житло – майже дві третини квартир пропонуються у будівлях, молодших за 15 років, тоді як медіанний вік придбаної у Києві квартири зріс до 33, у західних регіонах – до 39 років.
Невідповідність характеристик попиту і пропозиції продовжує стримувати активність на ринку, вважає регулятор. Також на попит продовжують впливати суттєві перебої в постачанні електроенергії та тепла, спричинені російським терором, та здорожчання нерухомості через послаблення гривні до долара. Інвестиційний попит на житло у більшості регіонів незмінно слабкий через високі безпекові ризики.
Після відносного затишшя ціни на житло знову ростуть, зазначається у звіті. На зростання вплинуло як послаблення гривні до долара, так і різке зростання собівартості будівництва внаслідок стрибка цін на паливо. За даними НБУ, вартість житла за оголошеннями на первинному ринку за півроку зросла співмірно девальвації, тоді як на вторинному – на 5-10 в. п. швидше. Динаміка середніх цін в оголошеннях та фактичних угод подібна, приріст цін між регіонами майже не різниться.
Як зазначає регулятор, ціни на житло лишаються історично низькими відносно доходів домогосподарств – на первинне житло показник співвідношення у першому кварталі становив 8,7х, на вторинне – 8,6х.
Крім того, Нацбанк порівняв оновлені індекси цін на житлову нерухомість із динамікою цін фактичних угод придбання житла. За його даними, індекси на основі угод були більш волатильними, але розбіжність між показниками несуттєва.
Через зимові обстріли енергоінфраструктури зростання цін на ринку оренди житла уповільнилося. У Києві, на півдні та у центрі країни вартість оренди практично не змінилася з минулої осені, лише в західних областях тривало здорожчання оренди. Співвідношення ціни на вторинне житло і оренди у першому кварталі дещо підвищилося і становило 10,4х, проте все ще не перевищило довгостроковий середній показник, зазначається у звіті.
NBU, ЖИТЛО, НЕРУХОМІСТЬ, Попит, УГОДА
Президент США Дональд Трамп розраховує домогтися домовленості щодо врегулювання війни РФ проти України до осені 2026 року, пов’язуючи бажані терміни з внутрішнім політичним календарем США, повідомили ЗМІ з посиланням на The New York Times.
Раніше в публічному полі звучала більш рання тимчасова планка – «до початку літа». Так, Reuters з посиланням на матеріал The New York Times повідомляв, що адміністрація Трампа посилює тиск на Київ в рамках спроб завершити війну «до початку літа» (early summer). Термін «до осені» прив’язується до проміжних виборів до Конгресу США, які заплановані на 3 листопада 2026 року.
Тим часом європейські представники спецслужб у коментарях Reuters висловлювали скепсис щодо можливості досягнення стійкої домовленості вже в 2026 році і вказували, що Росія, за їхньою оцінкою, не демонструє зацікавленості в реальному мирі, використовуючи переговорний трек для отримання економічних і санкційних поступок.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що в разі ризикових речей в угоді про корисні копалини буде про це комунікувати з українським суспільством.
«Мені здається, що українці, в принципі, дуже добре мене знають. Я думаю, що сумніватися не потрібно. Якщо будуть якісь ті чи інші ризикові речі для нас, то безумовно я буду все це комунікувати без якихось секретів із нашим суспільством», – сказав Зеленський на брифінгу в п’ятницю.
Президент вважає, що «головні базові речі, компромісні, були окреслені в рамковій угоді, на що ми готові були йти». «І тому базуватися будемо на зрозумілих речах, про що ми говорили, там, де ми бачимо можливість побудувати правильні партнерські відносини», – додав він.
Говорячи про нібито борги України США, Зеленський зазначив, що він їх не бачить, якщо говорити про минуле.
«Якщо будуть матися на увазі якісь перспективи, нова підтримка, нові пакети підтримки, і тоді США можуть ставити ті чи інші умови, розуміючи, що безкоштовно ця команда нам нічого робити не буде. Це вони офіційно говорять», – пояснив президент.
Україна і Чорногорія розпочали консультації щодо підготовки двосторонньої угоди з безпеки, повідомила пресслужба глави Української держави.
«Україна та Чорногорія провели зустріч щодо укладення двосторонньої безпекової угоди. Документ сприятиме зміцненню безпеки в Європі та поглибленню співробітництва між двома країнами», – йдеться в повідомленні на сайті президента в п’ятницю.
Зазначається, що сьогоднішні консультації провів заступник глави Офісу президента Ігор Жовква. «Ми цінуємо непохитну позицію Чорногорії та незмінну підтримку України від початку російського вторгнення. Ми поділяємо спільні цінності та розраховуємо на допомогу з боку Чорногорії на шляху України до членства в НАТО. Україна і Чорногорія також прагнуть членства в ЄС і, безперечно, вже роблять внесок у безпеку і процвітання Європи», – сказав Жовква, якого цитує пресслужба.
Двосторонні безпекові угоди Україна укладає на виконання Спільної декларації G7, ухваленої торік 12 липня у Вільнюсі. З країнами, які її підтримали, вже підписано 25 угод.
