Норвегія виділяє ще €5,6 млн на підтримку ядерної безпеки та заходів з виведення з експлуатації
Завдяки ратифікації українським парламентом рамкової угоди Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ) міжнародна спільнота та Україна готові вступити у новий етап взаємодії з питань довгострокової ядерної безпеки та зняття з експлуатації, з особливим акцентом на Чорнобильській АЕС. У червні 2024 року Рада схвалила відповідний закон, який відкриває шлях для ширшого спектру заходів з ядерної безпеки, які будуть керуватися РМСЧ.
Щоб підтвердити свою непохитну підтримку міжнародних зусиль з виведення з експлуатації та ядерної реабілітації в Україні, на нещодавньому засіданні Асамблеї донорів РМСЧ Норвегія оголосила про додатковий внесок до РМСЧ на суму €5,6 млн.
Донори також погодили наступний транш фінансування проєктів підвищення безпеки зберігання відпрацьованого ядерного палива та оптимізації поводження з рідкими радіоактивними відходами на Чорнобильській АЕС.
Бальтазар Ліндауер, директор Департаменту ядерної безпеки ЄБРР, сказав: «Російська військова окупація Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) у березні 2022 року не лише завдала шкоди інфраструктурі на цьому майданчику, але й залишила складну операційну спадщину для однієї з найбільш уразливих ядерних станцій у світі. ЄБРР має давнє зобов’язання підтримувати зусилля з виведення з експлуатації та безпеки Чорнобильської АЕС, і ми сповнені рішучості гарантувати, що значний прогрес, досягнутий протягом багатьох років завдяки міжнародній співпраці, не буде втрачений. Ратифікація рамкової угоди, додаткова донорська підтримка та зобов’язання щодо нового траншу проєктів є важливим твердженням цієї поновленої міжнародної підтримки безпеки в Чорнобилі».
РМСЧ був створений у листопаді 2020 року ЄБРР на прохання уряду України. Він був створений як багатосторонній фонд для підтримки розробки комплексного плану по Чорнобилю. Після окупації ЧЗВ на початку повномасштабної війни Росії проти України обсяг завдань РМСЧ було розширено для підтримки відновлення безпеки в ЧЗВ, а також ширших заходів ядерної безпеки по всій Україні.
Угоду між Україною та ЄС про гарантії у сфері безпеки буде підписано в четвер у Брюсселі на засіданні Європейської ради.
“У нас буде спеціальний гість, ім’я якого нам не дозволено називати, але ви всі написали про це, тому ми не повинні це підтверджувати. І ви також знаєте, що завтра після сімейної фотографії (лідерів ЄС – ІФ-У) буде підписано зобов’язання щодо забезпечення безпеки (між Україною та ЄС – ІФ-У)”, – сказав у четвер у Брюсселі журналістам високопоставлений європейський дипломат.
При цьому він не назвав імені “спеціального гостя”, проте раніше про візит президента України Володимира Зеленського до Брюсселя повідомили європейські ЗМІ.
Саміт ЄС відбудеться в Брюсселі 27-28 червня.
Відповідаючи на запитання журналістів, наскільки зміст цього документа аналогічний до вже багатьох підписаних із країнами Європейського союзу угод у сфері безпеки, дипломат зазначив, що “не всі держави-члени підписали угоди з Україною”. “ЄС – свого роду парасолька, в якій усі візьмуть на себе зобов’язання, і кожен зробить свій внесок, схваливши ці зобов’язання з безпеки”, – пояснив співрозмовник журналістів.
При цьому він особливо наголосив на важливості нинішнього засідання Європейської ради, яке буде першим після виборів до Європейського парламенту. “Це – новий цикл, який відкривається тепер із чітким уявленням про те, яким буде стратегічний порядок денний, те, як лідери Європейської ради мають намір формувати інші інституції та роботу на найближчі п’ять років, – це одна частина рішення, що буде ухвалене, і друга – імена і команда, що нестиме відповідальність за реалізацію і роботу над цією програмою”, – пояснив дипломат.
Як очікується, лідери ЄС затвердять кандидатури на керівні посади в ЄС: президента Європейської комісії (очікується, що лідери схвалять на другий термін чинну президентку Урсулу фон дер Ляєн), президента Європейської ради (раніше обговорювали кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніо Кошти), верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки (раніше на цю посаду висували прем’єр-міністерку Естонії Каю Каллас) і президента Європейського парламенту (обговорювали висування на повторний термін…).
Крім того, на порядку денному будуть питання конкурентоспроможності, безпеки та оборони, міграції, Близького Сходу.
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Ісландії Б’ярні Бенедиктссон у Стокгольмі підписали угоду про безпекову співпрацю та довгострокову підтримку, повідомляє пресслужба глави української держави.
“Ісландія взяла на себе зобов’язання надавати всебічну та довгострокову економічну, гуманітарну та оборонну підтримку Україні, а також сприяти її майбутньому членству в ЄС і НАТО. Протягом 2024-2028 рр. Ісландія щорічно виділятиме щонайменше 4 млрд ісландських крон (близько $30 млн). Підтримка України триватиме протягом усього терміну дії угоди. Ісландія готова фінансувати, закуповувати і постачати оборонні матеріали та спорядження. Крім того, співпрацювати з Україною в розвитку її оборонної промисловості”, – зазначено в повідомленні.
Зазначається, що унікальність угоди полягає в тому, що Ісландія зобов’язується продовжувати транспортувати в Україну військові вантажі та обладнання від союзників по НАТО зафрахтованими вантажними літаками. Крім того, Ісландія приділятиме особливу увагу підтримці та спорядженню українських жінок у Збройних силах України.
Окремі розділи угоди стосуються підтримки Української формули миру, санкцій проти РФ, відшкодування збитків і притягнення агресора до відповідальності. Також ідеться про зміцнення соціальної та цивільної інфраструктури, зокрема у сфері освіти та енергетичної безпеки.
Ісландія також зобов’язується посилити дипломатичне представництво в Києві для поглиблення співробітництва з урядовими установами, парламентом, громадянським суспільством і приватним сектором в Україні.
Текст угоди оприлюднено на сайті президента України.
Україна та Ісландія уклали угоду про виконання Вільнюської декларації G7, яку було ухвалено 12 липня 2023 року.
Загалом Україна підписала вже 14 двосторонніх безпекових угод: із Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією та Ісландією.
Кабінет міністрів на засіданні в четвер схвалив міжурядову угоду зі США про залучення $7,849 млрд для економічної допомоги українському бюджету.
«Сьогодні ухвалюємо проєкт угоди між Україною та США, який дасть змогу Україні отримати близько 7,9 млрд доларів фінансово-економічної підтримки. Це грошові кошти в рамках нового пакета американської допомоги, які будуть спрямовані до бюджету України”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду.
Згідно з текстом угоди, оприлюдненим у Телеграмі народним депутатом Ярославом Железняком, ще $50 млн буде виділено для запобігання та реагування на відсутність продовольчої безпеки, проте список країн-одержувачів буде визначено пізніше.
Крім цього, Україна може бути серед країн, яким буде виділено ще $1,575 млн економічної допомоги.
Зазначається, що США надають кошти на умовах безвідсоткової позики з умовою повернення одним платежем через 40 років після 30 вересня 2025 року. Водночас в угоді передбачено можливість списання частини або всього цього боргу президентом США: після 15 листопада 2024 року може бути анульовано до 50% наданої позики, а після 1 січня 2026 року – вся сума боргу.
Кабінет міністрів пропонує Верховній Раді ратифікувати Угоду про вільну торгівлю між Україною і Туреччиною, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Поліпшення умов роботи для українських підприємців – це розширення можливостей для експорту. Сьогодні уряд затвердить і передасть до парламенту законопроєкт про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною і Туреччиною”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у вівторок.
За словами прем’єра, буде скасовано мита на значну кількість українських товарів, зокрема на 93% промислових товарів.
«Туреччина серед п’ятірки наших основних торговельних партнерів. Тому Угода створює нові можливості для українського бізнесу”, – підкреслив Шмигаль.
Як уточнило Мінекономіки, Угода передбачає, зокрема, скасування Туреччиною ввізних мит на близько 93,4% промислових товарів і 7,6% сільськогосподарських товарів з України. Після закінчення дії перехідних періодів 3-7 років Туреччиною буде скасовано ввізні мита ще для 1,5% промислових товарів і 28,5% сільськогосподарських товарів.
Україна зі свого боку скасує ввізні мита на близько 56% промислових товарів і 11,5% сільськогосподарських товарів.
Після закінчення дії перехідних періодів (2-5 років для промислових товарів, 2-10 років для сільськогосподарських товарів) Україною буде скасовано ввізне мито ще для 43,2% промислових товарів і 53,7% сільськогосподарських товарів.
Загалом, додали в Мінекономіки, положення Угоди охоплюють торгівлю товарами та послугами, застосування положень Конвенції Пан-Євро-Мед для визначення походження товарів, права інтелектуальної власності, застосування санітарних і фітосанітарних заходів, скасування технічних бар’єрів у торгівлі, е-комерцію, митне співробітництво, комерційну присутність підприємств, а також застосування захисних заходів.
Після ратифікації парламентами країн Угода набуде чинності через 2 місяці після отримання підтвердження завершення внутрішньодержавних процедур останньою зі сторін.
Об’єднані Арабські Емірати та Україна уклали економічну угоду, спрямовану на збільшення двосторонньої торгівлі, яка різко впала порівняно з довоєнним рівнем.
За словами Тані Аль-Зейуді, державного міністра зовнішньої торгівлі ОАЕ, торік обсяг ненафтової торгівлі між двома країнами становив 386 мільйонів доларів, що нижче за понад 800 мільйонів доларів до вторгнення Кремля в Україну в лютому 2022 року. За його словами, падіння торгівлі не є специфічним для країн Перської затоки, і аналогічні тенденції з Україною від початку війни можна спостерігати по всьому світу.
Угода завершує торговельний пакт, про який було оголошено два роки тому, і є частиною мети ОАЕ щодо розширення не нафтової зовнішньої торгівлі з багатьма країнами. Угода спрямована на пом’якшення або скасування тарифів на деякі товари, а також на зміцнення ланцюжків постачань до інших країн регіону для основних експортних товарів, таких як зерно, машини і метали, йдеться в заяві про угоду, опублікованій у понеділок.
За оцінками Києва, угода може збільшити валовий внутрішній продукт України на 0,1% у середньостроковій і довгостроковій перспективі, йдеться в заяві Міністерства економіки на його сайті.
“Україна – це міст для нашого експорту в Європу і важливе джерело для нашого імпорту, пов’язаного з продовольчою безпекою”, – йдеться в заяві Аль-Зейуді. Угода “надасть українським компаніям і підприємцям нову платформу, яка дасть їм змогу вийти на зростаючі ринки Азії та Африки через ОАЕ”.
Аль-Зейуді зазначив, що пакт “зіграє активну роль у пожвавленні української економіки та надасть нові можливості для ділових кіл двох дружніх країн”.
“Це не класична угода про вільну торгівлю, вона комплексна, охоплює товари, послуги, інвестиції, цифрову торгівлю тощо”, – заявила міністр економіки України Юлія Свириденко. У міністерстві заявили, що очікують зростання експорту металів і рослинної олії внаслідок укладення угоди.
Спільні інвестиції між двома країнами досягли $360 млн у 2022 році в декількох секторах, включно з логістикою та інфраструктурою, подорожами і туризмом, а також технологіями, йдеться в заяві.
Багаті енергоресурсами ОАЕ підписують подібні пакти з кількома країнами, на які вони орієнтуються для розвитку торгівлі, як-от Індія, Ізраїль і Туреччина. У 2021 році країна Перської затоки заявила, що планує поглибити свої торговельні зв’язки з економіками, що швидко зростають, залучаючи 150 мільярдів доларів у вигляді іноземних інвестицій.
ОАЕ підтримують зв’язки як з Україною, так і з Росією з моменту початку вторгнення Кремля. Ділова столиця Перської затоки Дубай стала місцем відпочинку як для росіян, так і для українців.
