Як повідомляє Сербський Економіст, міжнародний інститут близькосхідних та балканських досліджень – глобальна нестабільність посилюється на тлі війни в Україні та стратегічної невизначеності
Міжнародний інститут близькосхідних та балканських досліджень (IFIMES, Словенія, Любляна) опублікував аналіз, у якому йдеться про наростаючий глобальний безлад та розпад колишніх стратегічних орієнтирів на тлі триваючої війни Росії проти України та загальної геополітичної турбулентності.
Автор дослідження, член консультативної ради IFIMES, президент-комісар Glendale Partners доктор Дж. Скотт Янгер зазначає, що в міру того, як війна в Україні вступила в п’ятий рік, міжнародна система все більше характеризується нестабільністю, зростанням конфліктності та зниженням передбачуваності рішень ключових світових гравців.
У матеріалі підкреслюється, що затягування війни в Україні, криза на Близькому Сході, напруженість навколо Ірану, а також посилення імпульсивності та неузгодженості в глобальній політиці створюють нове середовище стратегічної невизначеності. За оцінкою автора, колишні механізми міжнародного стримування та координації дедалі частіше дають збій, а провідні держави діють дедалі менш системно.
Окрему увагу в аналізі приділено впливу цих процесів на світову економіку та енергетичну безпеку. Зокрема, серед ключових ризиків названо можливі перебої у стратегічних транспортних коридорах, у тому числі в районі Ормузької протоки, що може чинити тиск на світові ринки та посилити нервозність у глобальній економіці.
В IFIMES вважають, що подальший розвиток подій залежатиме від здатності міжнародних гравців не допустити розширення існуючих конфліктів і перейти від ситуативного реагування до більш стійкої системи політичного та економічного стримування криз.
Як зазначається у публікації, нинішній етап світової політики дедалі більше вимагає не лише оперативних дипломатичних рішень, а й переосмислення всієї архітектури міжнародної безпеки, яка в останні роки демонструє ознаки системного ослаблення.
https://t.me/relocationrs/2722
Інвестиції “Нової пошти”, лідера експрес-відправлень України, у безпеку з початку повномасштабного вторгнення РФ перевищили 1 млрд грн, що дало змогу врятувати 951 життя, повідомив CEO компанії Євген Тафійчук.
“Війна — це вже дуже давно … стандарт. Тому ми не чекаємо, ми інвестуємо у безпеку зараз”, – сказав він на NOVA Summit, який пройшов у Києві цього тижня, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
Згідно наданим Тафійчуком даними, з початку повномасштабного вторгнення було 72,62 тис. повітряні тривоги, 12 логістичних хабів та 28 відділень компанії було зруйновано, а ще 16 хабів та 152 відділення пошкоджені.
“Нова пошта” задля безпеки побудувала 1244 захисні споруди різного типу на підрозділах для безпеки співробітників та клієнтів, у тому числі 779 металеві, 438 залізобетонні та 27 підземних укриттів.
“Стратегія дуже проста – треба забезпечити безперервний рух, бо якщо ти рухаєшся, в тебе дуже складно попасти. Для цього ми проєктуємо нашу логістику таким чином, щоб посилка практично не знаходилася не у стані руху”, – зазначив CEO.
За його словами, для безпеки клієнтів компанія постійно, із допомогою агента ШІ (штучного інтелекту), моніторить ситуацію на підрозділах.
“Ми знаємо, де і скільки клієнтів наразі знаходиться у наших клієнтських зонах. І якщо ця кількість перевищує наші стандарти, ми одразу втручаємося: одразу підсилюємо нашу операційну команду, стратегічно розвиваємо регіон, ставимо поштомати, відкриваємо мобільні відділення”, – пояснив Тафійчук.
Він додав, що на випадок пошкоджень або влучань існує “План B” з швидкого розгортання мобільного відділення, що забезпечує стабільність сервісу. Він уточнив, що наразі у “Нової пошти” є 43 мобільних відділення та 16 резервних локацій на прифронтовій зоні для відділень, а також протягом восьми днів може бути організоване мобільне депо.
Окрім того, додав керівник, компанія має п’ять резервних депо у Дніпрі, Полтаві, Харкові, Києві та Одесі.
Тафійчук також наголосив, що безпека починається з виявлення загрози, тому “Нова пошта” створила диспетчерський центр, який працює цілодобово та безперервно моніторить ситуацію як у повітрі, так і на землі.
“Через нашу систему акустичних вібро-датчиків ми розуміємо абсолютно все, що відбувається на повітрі. Ми знаємо скільки шахедів, ракет, звідки та куди вони летять. Якщо знаємо, то можемо реагувати. І це ми робимо через нашу систему оповіщення та реагування”, – повідомив CEO.
За його словами, ця система трьохшарова. Перший – візуальний, через монітори. Другий – звуковий: “Нова пошта” має більш ніж 350 звукових систем, які допомагають вчасно та швидко проінформувати співробітників та клієнтів. Третій – інформаційний: більш ніж 70 телеграм-каналів та більше 100 груп у Signal, тож кожен підрозділ, відділення, термінал має свій канал, в якому його інформують про безпеку, яка стосується тільки його підрозділу.
“Важливо бути впевненими, що безпекові протоколи дійсно виконуються та їх можливо виконати. В цьому нам допомагає наш агент ШІ, який після кожного інциденту аналізує ситуацію, дивиться, хто не виконав, і ми постійно робимо зміни, постійно покращуємо”, – зазначив Тафійчук.
“Нова пошта” наразі має 51,5 тис. точок сервісу в України, у тому числі 15,9 тис. відділень та 36,5 тис. поштоматів. Компанія у 2025 році збільшила виручку на 21% порівняно з 2024 роком – до більше ніж 54 млрд грн, а її прибуток склав 2,6 млрд грн порівняно із 2,5 млрд грн роком раніше. Кількість доставлених посилок та вантажів у 2025 році зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, у тому числі міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Робоча група при Міноборони Фінляндії в кінці січня 2026 року запропонувала змінити механізм експропріації (примусового викупу) нерухомості в цілях національної безпеки і передати повноваження з видачі дозволів на таку експропріацію виключно Міністерству оборони. У релізі уряду зазначається, що чинний порядок було складно застосовувати, оскільки дозволи формально знаходяться в зоні відповідальності різних відомств.
Серед пропозицій робочої групи – розширення можливостей швидкого реагування в термінових випадках, включаючи більш раннє введення заборони на дії з об’єктом, тимчасове прийняття нерухомості у володіння, а також уніфікацію підходу до компенсацій при експропріації і планування фінансування таких процедур в бюджеті.
Контекстом для таких кроків залишаються побоювання фінської влади щодо ризиків «ворожої впливу» через угоди з нерухомістю. Раніше уряд і Міноборони послідовно посилювали правила для покупців з країн поза ЄС і ЄЕЗ, а також просували обмеження, фактично спрямовані насамперед на громадян РФ. У квітні 2025 року парламент Фінляндії схвалив закон, який обмежує купівлю нерухомості громадянами країн, що ведуть «агресивну війну», при цьому в публічному полі він трактувався як заборона для росіян, які не є постійними резидентами.
Міністр оборони Антті Хяккянен раніше заявляв, що в питаннях контролю за нерухомістю Фінляндія в 2000-х роках приймала «занадто наївні рішення» і тепер «системно виправляє виявлені проблеми».
Таким чином, на даний момент мова йде не про оголошену кампанію «масового вилучення» власності у громадян усіх країн поза ЄС, а про посилення правових інструментів держави для втручання у випадки, коли конкретні об’єкти нерухомості розглядаються як потенційна загроза національній безпеці, а також про продовження лінії на обмеження нових угод для окремих категорій іноземних покупців.
Документ про гарантії безпеки від США готовий на 100%, Україна очікує від партнерів готовності щодо дати і місця підписання, повідомив президент України Володимир Зеленський.
“Для нас гарантія безпеки, перш за все – це двостороння гарантія безпеки Сполучених Штатів Америки. Документ готовий на сто відсотків, ми очікуємо від партнерів готовності надати місце, де ми його підпишемо, а потім документ буде направлений на ратифікацію до Конгресу Сполучених Штатів Америки та до українського парламенту”, – сказав Зеленський під час прес-конференції у Вільнюсі в неділю.
23 грудня Зеленський повідомив, що домовленість про гарантію безпеки від США готова до підписання, а дата і місце підписання залежать від президента США Дональда Трампа.
«Це up to him (залежить від нього – ІФ-У). Ми готові підписувати такі важливі для нас, ще раз підкреслюю, впевнені, що це історичні документи», – зазначив Зеленський під час спілкування з журналістами.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що просить США та Європу забезпечити безпеку для проведення виборів, після цього Україна буде готова наступні 60-90 днів їх провести.
“Мало того, я прошу зараз, і заявляю це відкрито, США допомогти мені, можна разом з європейськими колегами, забезпечити безпеку для проведення виборів. І тоді наступні 60-90 днів Україна буде готова до проведення виборів. Я особисто маю на це волю і готовність”, – сказав Зеленський журналістам у вівторок.
Водночас, президент зауважив, що питання виборів в Україні передусім залежить від українців, а не від народу інших держав.
Він наголосив, що він готовий до виборів, але пояснив, що для проведення виборів необхідна безпека та законодавча основа для легітимності їх проведення.
“Далі, раз так пішла справа, я прошу, щоб депутати нашої фракції, в принципі, наші парламентарі, підготували законодавчі пропозиції щодо можливості зміни законодавчих основ і закону про вибори під час воєнного стану”, – додав Зеленський.
За його словами, він очікує пропозицій від партнерів, депутатів і готовий йти на вибори.