UKRNAFTA встановлює бетонні укриття на автозаправних комплексах у Києві та Київській області. Такі споруди вже довели свою ефективність у прифронтових регіонах. Тепер найбільша мережа автозаправних комплексів України масштабує це рішення на столичний регіон, який останнім часом регулярно зазнає російських атак.
«Безпека людей — головний пріоритет в умовах, коли росія системно атакує цивільні об’єкти, від яких залежить повсякденне життя міст і громад. Першочергово укриттями обладнаємо 13 АЗК, розташованих у місцях із високою щільністю населення та поблизу великих автодоріг. Скористатися ними зможуть усі, хто перебуватиме поруч, – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Минулого тижня ми також побачили, як працює захист, який уже встановлений у Києві. Габіони на одному з наших АЗК витримали удар: вибух вдалося локалізувати, значного розльоту уламків не сталося. Це допомогло зменшити ризики для пішоходів та автомобілістів поблизу. Станом на сьогодні габіонами вже облаштовано 25 об’єктів UKRNAFTA у столичному регіоні. Продовжуємо цю роботу системно і максимально оперативно».
Нагадаємо важливі правила роботи під час повітряних тривог. АЗК UKRNAFTA припиняють роботу після оголошення тривоги жовтого або червоного рівня, персонал і клієнти залишають територію та переходять у безпечне місце.
Просимо уважно стежити за сигналами повітряної тривоги, виконувати прохання працівників АЗК, не залишати автомобілі на парковках і не перебувати на території довше, ніж потрібно для заправки чи покупки.
UKRNAFTA відновлює пошкоджені об’єкти, посилює їхній захист і продовжує працювати, щоб забезпечувати людей необхідним пальним.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Криптовалютна біржа Bitget втратила близько $351,6 млн внаслідок кібератаки на інфраструктуру своїх гаманців, що стала одним із найбільших інцидентів у криптоіндустрії у 2026 році.
За словами генерального директора Bitget Грейсі Чен, зловмисникам вдалося скомпрометувати критично важливий backend-компонент інфраструктури гаманців біржі, після чого вони підмінили дані про транзакції та запустили внутрішній процес авторизації виведення коштів.
При цьому приватні ключі гаманців, згідно з попередніми результатами розслідування компанії, скомпрометовані не були.
Атака торкнулася «гарячих» і так званих «теплих» гаманців Bitget. «Холодні» гаманці, в яких кошти зберігаються в офлайн-режимі, залишилися захищеними.
Після виявлення атаки біржа зупинила подальші несанкціоновані перекази. Торгівля та депозити продовжували працювати, однак виведення коштів було тимчасово призупинено на період перевірки безпеки.
Bitget заявила, що збитки користувачів будуть покриті за рахунок власного User Protection Fund, обсяг якого на момент інциденту перевищував 464 млн доларів.
Особливість атаки полягає в її механізмі. У найбільших криптовалютних зломах зловмисники часто отримують доступ до приватних ключів і після цього безпосередньо підписують операції з виведення активів.
У випадку з Bitget, за заявою керівництва біржі, зловмисники замість отримання ключів змусили внутрішню систему прийняти підроблені дані про перекази за легітимні операції.
Інцидент знову продемонстрував, що безпека централізованих криптовалютних платформ залежить не лише від захисту приватних ключів та холодного зберігання активів. Backend-інфраструктура, системи авторизації транзакцій та внутрішні механізми контролю також залишаються потенційними точками атаки.
ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (ІнГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), яке входить до групи “Метінвест” і знаходиться у тимчасовому простої, у січні-червні поточного року спрямував на профілактичні заходи та програми поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища 3,4 млн грн.
Згідно з інформацією про підсумки виконання колективного договору за перше півріччя 2026 року, попри воєнний стан і тимчасову зупинку технологічного циклу виробництва, головними пріоритетами спільної роботи адміністрації та профспілки залишаються люди – їхня безпека, зайнятість, своєчасна виплата зарплати та збереження соціальних гарантій.
При цьому констатується, що виконано 19 запланованих комплексних заходів. Завдяки цьому покращено умови праці для 217 працівників та санітарно-побутові умови для 48 співробітників. Понад 1,7 млн грн спрямовано на забезпечення працівників засобами індивідуального захисту та спецодягом.
В умовах воєнного стану окремі положення колдоговору виконуються частково через відсутність організаційних і технічних умов для повноцінної діяльності підприємства. А для тих співробітників, хто задіяний у підтримці життєзабезпечення комбінату та контролі можливості швидкого відновлення технологічного циклу були виконані певні зобов’язання. Зокрема, у першому півріччі-2026 середньомісячна зарплата становила понад 17 тис грн – порівняно з першим півріччям 2025 року вона зросла на 30,4%.
Як повідомляв операційний директор (СОО) групи “Метінвест” Олександр Мироненко, Інгулецький ГЗК зупинений з 2024-го – через високі ціни на електрику виробництво там неефективне. Актив законсервований належним чином, і, за сприятливої ринкової кон’юнктури, можна відновити виробництво.
ІнГЗК спеціалізується на видобутку і переробці залізистих кварцитів Інгулецького родовища, розташованого в південній частині Криворізького залізорудного басейну. Виробляє залізорудний концентрат. Виробнича потужність підприємства – 14 млн тонн залізорудного концентрату на рік.
ІнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк, 71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
METINVEST, БЕЗПЕКА, гірничодобувна промисловість, ЗАРПЛАТА, ІнГЗК
Військово-морські сили Румунії розпочали випробування нової системи протидії безпілотникам Black Talon у військовому порту Констанца на Чорному морі. Комплекс, створений у межах багаторічної співпраці з ВМС США, планується ввести в оперативну експлуатацію до кінця жовтня 2026 року.
Black Talon призначений для виявлення, локалізації та супроводження безпілотних апаратів поблизу критичної портової інфраструктури. За даними румунських військових, система включає високопродуктивний 3D-радар, електрооптичне обладнання та пасивні засоби виявлення електромагнітного випромінювання. Комплекс забезпечує круговий огляд на 360 градусів і може спрямовано впливати на виявлену ціль.
Радіус виявлення загроз становить близько 10 км. Одним з основних способів протидії є радіоелектронне придушення – Black Talon здатний порушувати канал зв’язку між безпілотником та його оператором, що дозволяє нейтралізувати загрозу без обов’язкового фізичного знищення апарата.
Наразі румунські військовослужбовці проходять навчання для роботи з новим обладнанням. Після Констанци аналогічними системами планується оснастити військові порти Мангалія, Тулча та Бреїла. Ще три комплекси має надати американська сторона. Таким чином, захист охопить військові порти
Румунії як на Чорному морі, так і на Дунаї, зокрема поблизу українського кордону.
Паралельно ВМС Румунії готують до використання систему Sentinel для контролю загроз з боку моря та з-під води. Вона використовуватиме сонари, здатні виявляти безпілотні підводні апарати, бойових водолазів та мінісубмарини. За словами представників флоту, Black Talon і Sentinel можуть бути інтегровані, сформувавши комплексну систему спостереження за повітряним, надводним та підводним простором навколо військових портів.
Командувач військового порту Констанца контрадмірал флотилії Чіпріан Мандакі повідомив 16 вересня, що програма реалізується спільно з ВМС США вже кілька років і зараз перейшла до стадії практичної експлуатації. Black Talon має насамперед захищати критичну військову інфраструктуру від повітряних безпілотників.
Посилення захисту Констанци відбувається після серйозного інциденту 5 червня 2026 року, коли в цивільній частині порту, біля причалу №78, було виявлено морський безпілотник. Близько 10:30 апарат самодетонував. Постраждалих не було, оскільки район на той момент уже ізолювали румунські спецслужби, берегова охорона та військові. Міністерство оборони Румунії офіційно повідомило, що апарат не належав румунській армії та був типу, який використовується у війні в Україні. Розслідування інциденту було передано прокуратурі.
Після цього інциденту румунське керівництво доручило прискорити заходи із захисту портової інфраструктури. Водночас сама програма Black Talon була започаткована раніше і розвивалася в рамках співпраці Румунії зі США у сфері морської безпеки.
Для України посилення безпеки румунських портів має особливе значення через близькість Констанци та дунайських портів до українського кордону і їхню роль у чорноморській та дунайській транспортній інфраструктурі регіону.
ТОВ СП “Нібулон” долучився до створення консорціуму “Агенція гуманітарного розмінування акваторій України” з метою сприяння формуванню системної спроможності України у цій сфері, повідомила пресслужба компанії.
“Спільна робота охоплюватиме гуманітарне розмінування акваторій, розроблення технологічних рішень, наукові дослідження та інновації, впровадження стандартів, підготовку персоналу та реалізацію міжнародних проєктів”, – йдеться у повідомленні.
У “Нібулоні” зазначили, що участь у консорціумі є продовженням роботи компанії у напрямі гуманітарного розмінування. За підтримки німецької організації DEG Impulse gGmbH компанія сформувала професійний підрозділ та посилила його технічну спроможність, зокрема машинами механізованого розмінування GCS-200. У липні 2026 року “Нібулон” отримав відповідну сертифікацію, підтвердивши свою професійну готовність до виконання таких робіт.
У компанії додали, що участь в Агенції гуманітарного розмінування акваторій України є наступним об’єднанням практичного досвіду, інфраструктури, наукових та інженерних компетенцій для формування системної спроможності України у водному розмінуванні.
Ініціатором створення такого об’єднання виступило ГО “Міжнародний клуб ділових людей”. До складу консорціуму увійшли також представники Національного університету кораблебудування імені Адмірала Макарова та групи компаній “Захід-Схід”, яка спеціалізується на інженерних і технологічних рішеннях.
ТОВ “СП “Нібулон” до війни обробляло 82 тис. га землі у 12 областях України та експортувало сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції. Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва. Наразі “Нібулон” обробляє 52 тис. га землі в чотирьох кластерах. Крім 23 елеваторних комплексів, “Нібулон” має власні автотранспортні й залізничні потужності, а також флот, збудований на власній суднобудівній верфі. У воєнний час цей флот продовжує здійснювати річкові перевезення.
Компанія також активно розвиває власний підрозділ гуманітарного розмінування для відновлення безпеки на орендованих землях та допомоги агросектору України. Вона є сертифікованим оператором протимінної діяльності.
Як повідомляє Сербський Економіст, поліція Чорногорії вислала з країни шістьох громадян України, яких підозрюють у створенні мережі співпраці з однією з «високоризикових організованих злочинних угруповань» (ОЗУ), що діють у країні.
За даними поліції, операція тривала кілька днів і була спрямована на виявлення іноземців, перебування та діяльність яких можуть становити загрозу внутрішній та національній безпеці країни. У результаті перевірок поліція заявила про виявлення зв’язків шести українців віком від 28 до 33 років з однією з організованих злочинних груп.
Після перевірки поліція ініціювала скасування тимчасового захисту, яким користувалися ці громадяни України. Потім щодо всіх шести осіб було ухвалено рішення про видворення із забороною на повернення до Чорногорії строком на п’ять років. Їх примусово вивезли з країни через аеропорт Подгориці та прикордонний перехід Божай на кордоні з Албанією.
Ще одному громадянину України, який зараз перебуває за межами Чорногорії, заборонили в’їзд до країни з тих самих підстав. Таким чином, заходи торкнулися семи осіб: шістьох було виселено, ще один отримав заборону на в’їзд.
Під час операції у перевірених вилучили різні засоби зв’язку, GPS-пристрої для відстеження переміщень, безпілотники, засоби для зв’язку між людьми та інші предмети. Поліція заявила, що продовжить перевірки іноземців у рамках заходів щодо протидії загрозам національній безпеці.
При цьому важливо уточнити юридичний аспект повідомлення: поліція говорить саме про підозру у співпраці з організованим злочинним угрупованням та результати оперативних перевірок. В офіційному повідомленні немає інформації про вирок суду, що набрав чинності, щодо цих громадян або про висунуті їм кримінальні звинувачення. Тому називати їх членами злочинного угруповання на підставі опублікованих даних поки що некоректно.
Українська громада після 2022 року стала однією з найбільших іноземних громад невеликої Чорногорії. Реальну кількість українців із чинним тимчасовим захистом зараз можна обережно оцінювати в 6–7 тис. осіб.
Зі звичайними дозволами на проживання та постійним місцем проживання ситуація менш прозора. Остання знайдена повна розбивка МВС за національностями показувала, що станом на 31 жовтня 2023 року 5 208 громадян України мали регульований тимчасовий або постійний дозвіл на проживання в Чорногорії. Більш свіжих офіційних публічних даних саме щодо українських посвідок на тимчасове проживання/постійне проживання за 2026 рік МВС поки що не наводить. Тому стверджувати, наприклад, що зараз рівно 5 тис. або 7 тис. українців мають звичайні посвідки на тимчасове проживання, не можна. У 2025 році місцеві ЗМІ з посиланням на реєстраційні дані МВС оцінювали всю українську громаду в 10 тис. осіб. Це близько 1,6% населення країни. Для порівняння використовується останній перепис, згідно з яким постійне населення Чорногорії становить 623 633 особи.
