Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква провів розмову з дипломатичним радником Прем’єр-міністра Португальської Республіки Жоржем Монтейру в режимі відеозв’язку, повідомляє пресслужба президента України у вівторок.
Ігор Жовква подякував Жорже Монтейру за незмінну підтримку Португалією боротьби нашої країни з російською агресією.
“Цінуємо практичну участь Португалії в танковій, авіаційній коаліціях і коаліції морських можливостей. Важливо, щоб обсяги та темпи військової підтримки продовжили збільшуватися”, – наголосив Ігор Жовква.
Під час розмови заступник керівника Офісу Глави держави поінформував Жоржа Монтейру про ситуацію на фронті та нагальні військові потреби України.
Співрозмовники домовилися розпочати переговори щодо укладення двосторонньої безпекової угоди на виконання спільної декларації “Групи семи” про підтримку України в найближчому майбутньому.
Окрему увагу приділили підтримці Португалією Української формули миру, а також європейських та євроатлантичних прагнень нашої держави. Жорж Монтейру відзначив прогрес України у здійсненні реформ, необхідних для її майбутнього членства в ЄС і HATO.
Як повідомлялося раніше, президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегро дали доручення розпочати роботу над підготовкою угоди про безпеку.
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегро дали доручення розпочати роботу над підготовкою угоди про безпеку.
“Провів телефонну розмову з новопризначеним прем’єр-міністром Португалії Луїшем Монтенегро. Подякував за його особисту принципову позицію щодо підтримки України та побажав плідної роботи задля процвітання Португалії”, – написав Зеленський у середу в телеграм-каналі.
“Обговорили перебіг виконання попередніх оборонних домовленостей між нашими країнами та доручили командам розпочати роботу над підготовкою двосторонньої безпекової угоди в межах декларації G7. Скоординували майбутні спільні контакти”, – написав також президент.
Сполучені Штати Америки нададуть Україні нову допомогу у сфері безпеки на суму $128 млн, а також $197 млн на озброєння і техніку в рамках раніше санкціонованого скорочення, повідомив держсекретар США Ентоні Блінкен.
Пакет містить додаткові боєприпаси ППО, “щоб допомогти зміцнити протиповітряну оборону України проти повітряних нападів з боку Росії зараз і майбутньої зими, коли Росія, ймовірно, відновить свої атаки на критично важливу інфраструктуру України”, – заявив у четвер Блінкен, передає CNN.
“Він також містить артилерійські боєприпаси та протитанкові засоби, а також касетні боєприпаси, які ще більше підвищать здатність України продовжувати контрнаступ проти російських сил”, – додав він.
Цю заяву було зроблено під час зустрічі президента України Володимира Зеленського з президентом Джо Байденом у Вашингтоні, округ Колумбія.
Київ збільшить фінансування сил безпеки і оборони у 2023 році порівняно з минулим роком із майже 850 млн грн до понад 1,1 млрд грн, повідомив мер столиці Віталій Кличко.
“Цього року Київ виділить на фінансування сил безпеки та оборони столиці понад 1,1 млрд гривень. Це – допомога військовим ЗСУ, прикордонникам, поліції. Із цих коштів уже профінансували майже 350 млн гривень”, – написав він у Телеграм-каналі в четвер.
Як нагадав Кличко, “торік на підтримку сил безпеки та оборони Київ виділив із бюджету міста майже 850 млн грн”.
“Ці гроші йдуть, зокрема, на військову форму, бронежилети та каски. На закупівлю дронів, радіостанцій, ремонт військової техніки, транспорт. Також ми передаємо бійцям на передову допомогу, яку залучаємо самі – від міжнародних партнерів. Ми передавали автомобілі, дрони, системи Starlink, генератори, аптечки. І продовжуємо це робити”, – написав Кличко.
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо на саміті НАТО у Вільнюсі оголосив про нове фінансування і проєкти на суму CAD541 млн ($410 млн) для підтримки України і зміцнення трансатлантичної безпеки.
“Нове фінансування для України базується на більш ніж 8 мільярдах доларів у вигляді багатогранної допомоги, яку Канада виділила від початку 2022 року, і ґрунтується на заяві прем’єр-міністра, зробленій цього тижня в Латвії, щодо поновлення й розширення операції Reassurance, яка є частиною заходів оборони й стримування НАТО у Східній Європі, і подвоює нинішню присутність Канади в країні”, – ідеться в повідомленні на сайті глави канадського уряду в середу.
За словами прем’єра, Канада має намір надати Україні додаткові дрони з камерами, а також забезпечуватиме навчання українських військових у рамках операції Unifier у Канаді.
Крім того, прем’єр-міністр оголосив про додаткові CAD48,8 млн ($37 млн) до Комплексного пакета допомоги для України на додачу до CAD34,6 млн, оголошених у квітні 2023 року, які підтримають надання НАТО практичної нелетальної допомоги Україні через безоплатну передачу матеріалів, включно з пальним, бруківкою, обладнанням, раціями та засобами першої допомоги.
“Канада разом із Бельгією, Данією, Люксембургом, Нідерландами, Норвегією, Польщею, Португалією, Румунією, Швецією та Великою Британією підписали заяву про створення спільної коаліції для навчання ВПС України експлуатації та обслуговування F-16 винищувачів. Підписавши заяву, Канада зобов’язується зробити свій внесок у багатонаціональні зусилля з навчання українських пілотів, техніків і допоміжного персоналу експлуатації та обслуговування винищувачів F-16”, – ідеться в повідомленні.
Трюдо також оголосив про виділення Україні додаткової допомоги в галузі кібербезпеки в розмірі CAD2,7 млн ($2,05).
Технічно для відновлення роботи аеропортів в Україні необхідно до двох тижнів, проте практично це можна зробити лише за гарантованої безпеки, заявив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
“Першим аеропортом ми розглядаємо Львівський аеропорт. Я сподіваюся, що як це було з Чорноморською зерновою ініціативою, коли ми отримаємо гарантовану безпеку, гарантії насамперед від міжнародних партнерів, від ООН, ми почнемо, я сподіваюся”, – сказав він на 17-й щорічний зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES), проведеної Фондом Віктора Пінчука наприкінці цього тижня у Києві.
Відповідаючи на запитання, Кубраков наголосив, що основна перешкода для відновлення польотів цивільних судів – безпека, а не технічні питання.
Як повідомлялося, українське небо закрите для польотів цивільних літаків із першого дня повномасштабної військової агресії РФ – з 24 лютого цього року.
Наприкінці липня Закарпатська облрада вирішила виділити 26 млн грн Ужгородському аеропорту, а голова облради Володимир Чубірко висловив упевненість, що його вдасться запустити “через місяць-другий”. За його словами, перевагою ужгородського аеропорту є те, що поріг злітно-посадкової смуги розташований за кількасот метрів від українсько-словацького кордону і для здійснення посадок приладами на цьому аеродромі використовується повітряний простір Словаччини.
Проте за кілька днів Глава Закарпатської обласної державної адміністрації Віктор Микита спростував заяви Закарпатської облради щодо планів швидкого відновлення роботи аеропорту “Ужгород”. “… зараз заяви про відновлення роботи аеропорту – це не більше, ніж бажання та наміри”, – наголосив Микита.
