За січень-липень 2026р через укуси змій в Україні по допомогу звернулося 30 людей.
Як повідомляє Центр громадського здоров’я (ЦГЗ) на своєму сайті, в тому числі, серед постраждалих чотири дитини.
Зокрема, в Житомирській області було зареєстровано 10 випадків, в Івано-Франківській дев’ять, в Львівській – п’ять, в Чернівецькій чотири, в Закарпатській та Рівненській по одному випадку.
ЦГЗ уточнює, що дані з Луганської області та АР Крим відсутні.
ЦГЗ наголошує, шо в Україні немає смертельно отруйних змій, в той же час, є три види отруйних змій (гадюка степова, гадюка звичайна та гадюка Нікольського), через укуси яких люди зазвичай звертаються по допомогу.
“Жодна з них не є смертельно отруйною для дорослої здорової людини. Змії ніколи не нападають першими, якщо змію потривожити, вона буде змушена захищатися. Побачивши змію – не робіть різких рухів. Не намагайтеся наблизитися чи відігнати її, і тим паче не вбивайте тварину. Спокійно дочекайтеся, поки вона сама відповзе”, – зазначає ЦГЗ
Туреччина закликала Росію та Україну домовитися про мораторій на атаки на судна та об’єкти, пов’язані з судноплавством, у Чорному морі на тлі різкого зростання кількості ударів по комерційному флоту.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив 8 серпня, що Анкара пропонує сторонам створити спеціальний механізм, який дозволить припинити взаємні атаки в Чорному морі.
«Ми закликали обидві сторони створити механізм для оголошення мораторію», — сказав Фідан в інтерв’ю турецькому державному агентству Anadolu. За його словами, Україна раніше вже висувала подібну пропозицію, після чого Туреччина передала її російській стороні й зараз очікує на реакцію Москви.
Глава турецького МЗС зазначив, що війна фактично поширилася на все Чорне море. Якщо спочатку атаки здебільшого зачіпали військові порти та військові кораблі, то тепер під удари дедалі частіше потрапляють комерційні судна.
Особливе занепокоєння Анкари викликають атаки на судна, пов’язані з Туреччиною — ті, що плавають під турецьким прапором, належать турецьким компаніям або мають турецьких членів екіпажу.
За словами Фідана, Росія та Україна також атакують логістичні об’єкти, що мають значення для протилежної сторони, і подальше розширення таких дій стає «вкрай небезпечним».
Заява Анкари пролунала після різкого погіршення ситуації з безпекою торгового судноплавства.
За даними Міністерства розвитку громад та територій України, які наводить Reuters, лише в липні Україна зафіксувала 35 атак на судна в портах, 22 атаки на судна в морі та 67 ударів по портовій інфраструктурі.
Для порівняння: за весь 2025 рік Reuters нарахував 14 атак на судна в українському сегменті Чорного моря. Водночас Україна посилила удари по танкерам, пов’язаним із російською нафтовою торгівлею. Москва та Київ заявляють, що їхніми цілями є об’єкти, пов’язані з військовою діяльністю.
Ескалація вже позначається на світовій торгівлі зерном і нафтою. Через українські чорноморські порти проходить понад 90% аграрного експорту країни, тоді як російські Новоросійськ і Туапсе залишаються великими експортними центрами зерна та нафтопродуктів.
Вартість військового страхування суден, що заходять у чорноморські порти, зросла приблизно до 2% вартості судна проти близько 1% двома тижнями раніше, а вартість фрахту нафтових танкерів на окремих маршрутах перевищила $300 тис. на добу.
На тлі зростання ризиків з’явилася інформація, що Туреччина почала обмежувати прохід окремих комерційних суден у Чорне море. Однак 9 серпня двоє турецьких чиновників повідомили Reuters, що рух через Босфор і Дарданелли триває у звичайному режимі. Анкара дійсно запровадила тимчасові додаткові заходи безпеки, але вони не означають закриття проток для комерційного судноплавства.
Прохід регулюється Конвенцією Монтре 1936 року, яка надає Туреччині контроль над Босфором і Дарданеллами та особливі повноваження щодо військових кораблів, водночас передбачаючи свободу проходу цивільних суден.
Для Анкари безпека Чорного моря має принципове економічне значення. Через цей регіон проходять великі потоки російської та української сільськогосподарської продукції, нафти та нафтопродуктів, а турецькі судновласники активно працюють на цих маршрутах.
Туреччина з початку повномасштабної війни підтримує контакти одночасно з Києвом і Москвою та намагається відігравати роль посередника. Анкара не приєдналася до західних санкцій проти Росії, при цьому продовжує співпрацю з Україною та неодноразово виступала посередником у питаннях чорноморського судноплавства.
Посольства США в Ізраїлі та низці інших країн Близького Сходу рекомендували американським громадянам розглянути можливість виїзду з регіону через ризик непередбачуваної ескалації та можливі перебої в авіасполученні.
«Через посилення напруженості на Близькому Сході ситуація у сфері безпеки залишається складною, при цьому зберігається ймовірність непередбаченої ескалації», — йдеться у попередженнях, опублікованих 1 серпня американськими дипломатичними представництвами.
Громадянам США, які вже перебувають у регіоні, рекомендується проявляти підвищену обережність і бути готовими до скасування авіарейсів, періодичного закриття повітряного простору та інших транспортних обмежень.
«Американцям у регіоні слід розглянути можливість виїзду або бути готовими виїхати у разі ескалації», — зазначається в повідомленні. Американцям, які перебувають за межами Близького Сходу, рекомендується серйозно переглянути плани поїздок до регіону або транзиту через нього.
Аналогічні попередження опублікували посольства та дипломатичні місії США в Ізраїлі, Єгипті, Йорданії, Лівані, Саудівській Аравії, Катарі, Бахрейні, Омані та Іраку. Дипломатичні представництва при цьому продовжують надавати звичайні консульські та візові послуги.
Посольство США в Йорданії додатково рекомендувало американцям не наближатися до військових баз у країні. У попередженні також зазначається, що Іран та групи, які його підтримують, можуть атакувати американські інтереси та об’єкти за кордоном.
Держдепартамент США ще 22 липня поширив глобальне попередження, закликавши американців дотримуватися підвищеної обережності через напруженість на Близькому Сході. Відомство тоді також попередило про можливе скасування рейсів, закриття повітряного простору та перебої в роботі аеропортів.
Тобто американська влада не оголошувала обов’язкову евакуацію всіх громадян з Ізраїлю та інших країн регіону. Йдеться про рекомендацію скористатися доступними комерційними маршрутами або заздалегідь підготувати план виїзду на випадок подальшого погіршення ситуації.
Міністерство закордонних справ України рекомендує прочанам-хасидам утриматися від поїздок до Умані для святкування Рош га-Шана.
“Триваюча вже понад чотири роки повномасштабна агресія Росії проти України, постійні масовані ракетні обстріли українських міст і громад, цивільної й транспортної інфраструктури, постійний російський терор, диверсії та провокації становлять реальні загрози життю і безпеці людей. У таких умовах Міністерство закордонних справ України закликає прочан-хасидів, які планують здійснити паломництво до Умані задля відзначення Рош га-Шана, врахувати неможливість гарантування повноцінної безпеки іноземним громадянам на території України”, – йдеться у заяві, оприлюдненій пресслужбою міністерства.
В МЗС також нагадали, що в Україні діє правовий режим воєнного стану. У разі відвідання Умані попри застереження української влади, прочанам слід зважати на обмеження свободи пересування, комендантську годину, посилене патрулювання та заборону на проведення масових заходів, а до порушників можуть застосовуватися примусові заходи.
Крім того, під час планування поїздки слід враховувати й інші суттєві ризики. Наземне транспортне сполучення з Україною залишається перевантаженим, а через обстріли можливі значні затримки руху. У самій Умані бракує достатньої кількості укриттів цивільного захисту для масового перебування прочан, а також є дефіцит медичного персоналу та закладів для надання кваліфікованої меддопомоги.
Для отримання додаткових роз’яснень МЗС радить звертатися до Нацполіції, ДСНС, Прикордонної та Митної служб, а також до Черкаської ОВА й Уманської міськради. Прочанам, які все ж наважаться прибути до міста, рекомендують завчасно ознайомитися з правилами сплати туристичного збору.
Щороку на юдейський Новий рік Рош га-Шана до Умані Черкаської області прибувають десятки тисяч паломників-хасидів, які відвідують могилу рабі Нахмана, засновника брацлавського хасидизму. Попри повномасштабну війну Росії проти України, паломництво триває, хоча українська влада регулярно закликає іноземців враховувати безпекові ризики. У 2025 році на святкування Рош га-Шана до Умані прибули понад 35 тис. паломників.
UMAN, БЕЗПЕКА, МЗС, паломництво, Хасид
Видалення електронних декларацій українських посадових осіб із державного реєстру не означає повного зникнення раніше опублікованої інформації з публічного простору, зазначає Opendatabot.
Багато документів перебували у відкритому доступі протягом кількох років до появи механізму їх приховування наприкінці 2023 року. За цей час дані могли бути збережені журналістами, громадськими організаціями, аналітичними сервісами та інтернет-архівами.
При цьому відкрита частина декларацій уже не містить адрес проживання, податкових номерів та низки інших прямих персональних ідентифікаторів.
Механізм обмеження доступу було запроваджено для захисту військовослужбовців, правоохоронців та інших посадових осіб в умовах повномасштабної війни. Державний орган може звернутися до НАЗК, якщо вважає, що оприлюднення документа створює загрозу для декларанта або його сім’ї.
Станом на липень 2026 року з публічного доступу видалено понад 445 тис. декларацій за 2015–2026 роки.
Джерело: https://opendatabot.ua/analytics/hidden-declarations-2026
В Україні станом на липень 2026 року з публічного доступу видалено 445,536 тис. електронних декларацій, поданих 99,087 тис. посадових осіб за 2015–2026 роки, повідомляє Opendatabot з посиланням на відкриті дані Національного агентства з питань запобігання корупції.
У середньому на одного декларанта припадає близько 4,5 прихованих декларацій. Якщо посадова особа отримує право на обмеження доступу, з реєстру можуть видалити одразу всі подані нею документи незалежно від звітного періоду.
Механізм обмеження доступу з’явився після відновлення електронного декларування наприкінці 2023 року. Він призначений для захисту військовослужбовців, співробітників правоохоронних органів та інших осіб, оприлюднення відомостей про яких може становити загрозу для них або членів їхніх сімей.
Сам декларант не може самостійно видалити декларацію з реєстру. З відповідним поданням до НАЗК має звернутися державний орган, військова частина або інша уповноважена організація.
Джерело: https://opendatabot.ua/analytics/hidden-declarations-2026
