“Укр Кредит Фінанс” (ТМ “CreditKasa”) і “1 безпечне агентство необхідних кредитів” (ТМ “MyCredit”), що надають мікрокредити, отримали найбільшу виручку серед фінансових компаній у 2023 році – відповідно 3,12 млрд грн і 2,33 млрд грн, повідомив Нацбанк на своєму сайті.
Наступну трійку компаній сформували ФК “Е гроші ком”, “Мілоан” і “Авентус Україна” (ТМ CreditPlus), виручка яких становила від 1,66 млрд грн до 1,46 млрд грн.
За підсумками 2022 року лідерами за виручкою були ТОВ “Фінод”, яке займалося обміном валют і позбавлене Нацбанком у серпні 2023 року всіх ліцензій, і платіжна система “Новапей”, дані якої Нацбанк після переліцензування платіжних систем припинив публікувати. Чистий дохід цих компаній у 2022 році становив відповідно 5,41 і 5,18 млрд грн, тоді як місця з третього до п’ятого посіли “Укр Кредит Фінанс”, “Авентус Україна” і “Е гроші ком” із виручкою від 2,50 млрд грн до 1,27 млрд грн.
За підсумками 2023 року чистий дохід понад 1 млрд грн отримали ще п’ять компаній, з них лише одна не з ринку мікрокредитування: мережа платіжних терміналів ФК “Контрактовий дім” (ТМ “Easypay”), що отримала 1,38 млрд грн.
Слідом із відносно близькими показниками за виручкою – від 1,33 млрд грн до 1,07 млрд грн ідуть “Лінеура Україна” (ТМ “Credit7”), ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” (Moneyveo), “Споживчий центр” (ТМ “ШвидкоГроші”) і “Аванс Кредит”, що продемонстрував найвищу динаміку зростання до попереднього року серед усієї першої десятки – майже в 37 разів.
Із лідерів найбільші витрати на оплату праці у “Споживчого центру” – 167,8 млн грн, або 13,6% від виручки, тоді як у “Аванс Кредиту” вони становили 29,3 млн грн, або 1,8% від виручки.
Згідно з даними НБУ, 2023 року різко покращилася прибутковість компаній: із 40 найбільших представників ринку всі, за винятком Державної іпотечної установи (ДІУ), завершили рік із чистим прибутком, що сумарно становив 1,57 млрд грн, тоді як роком раніше збиткових компаній було 15.
Лідером за чистим прибутком серед фінансових компаній за минулий рік стало ПрАТ “Укрфінжитло” – 5,94 млрд грн. Слідом за ним ідуть “Укр Кредит Фінанс” – 202,7 млн грн, державний Фонд розвитку підприємництва, оператор держпрограм підтримки, – 177,7 млн грн і “Бізпозика” – 177,1 млн грн.
Незначно відстало “Манівео швидка фінансова допомога”, яке заробило 167,7 млн грн, що дало йому змогу частково компенсувати 625,6 млн грн чистого збитку попереднього року.
“Укрфінжитло” також істотно обійшло всіх і за розміром активів – 60,89 млрд грн, що зобов’язане першістю в цих двох категоріях його капіталізації за рахунок ОВДП.
Слідом іде ФК “Авіор”, що спеціалізується на кредитуванні аграріїв, – 12,05 млрд грн, виручка якої склала за минулий рік 125,4 млн грн.
У решти восьми компаній у першій десятці з активами від 8,68 млрд грн до 3,55 млрд грн виручка торік була відсутня, а витрати на зарплату і чистий прибуток були мінімальними.
Лідером із переказу коштів усередині країни в розрізі систем у 2023 році залишилася платіжна система NovaPay, однак частка здійснених через неї переказів знову скоротилася – до 32% із 35% за підсумками першого півріччя 2023 року і 45% за травень-грудень 2022 року, свідчать дані Національного банку України (НБУ)
Платіжна система Moneycom ТОВ “Свіфт Гарант” за рік наростила свою частку на ринку до 17,57% з 2,51% за травень-грудень 2022 р., перескочивши з сьомого місця в рейтингу на друге, яке раніше займала платіжна система LEO, реєстрацію якої в березні минулого року НБУ відкликав.
У другому півріччі 2023 року Moneycom також обійшла “Фінансовий світ” ТОВ “Українська платіжна система”, наростивши свою частку на ринку на 5,2 процентних пунктів.
Із шостого на третє місце в рейтингу перемістилася PrivatMoney ПриватБанку, чия частка на ринку збільшилася з 2,61% у 2022 році до 15,98% за підсумками 2023 року. Зокрема, протягом другого півріччя минулого року частка PrivatMoney на ринку збільшилася на 10,3 п. п.. Це дало змогу випередити платіжні системи City 24 ФК “Фенікс”, “Фінансовий світ” та “Поштовий переказ” АТ “Укрпошта”, реєстрацію якої в другому півріччі 2023 року Нацбанк відкликав.
У результаті “Фінансовий світ” за рік опустився в рейтингу з третього місця на четверте, хоча його частка і зросла з 12,72% до 15,00% (з невеликим зниженням на 0,6 п.п. у другому півріччі).
Замикає п’ятірку лідерів із показником 5,35% платіжна система “Платисервіс” однойменного ТОВ, яка перескочила з восьмого місця в рейтингу 2022 року (1,74%). Компанії вдалося обійти City 24 ФК “Фенікс”, яка за підсумками 2023 року посіла сьому позицію з часткою 4,16%, розташувавшись між “Поштовим переказом” (5,34%) і LEO (1,48%).
У розрізі учасників частка NovaPay знизилася до 32,23% (з 45,46% у 2022 р. і 35,58% у першому півріччі 2023 р.), з п’ятої на другу позицію перейшов “Свіфт Гарант”, чия частка зросла з 3,79% до 20,66%, з четвертої на третю – ФК “Контрактовий дім” зі зростанням частки з 9,92% до 13,06%, з шостої на четверту – ПриватБанк зі зростанням частки з 2,61% до 12,36%. Замикає цю п’ятірку Укрпошта з 5,35% (12,22%), яка роком раніше була другою.
За даними НБУ, за 2023 рік було здійснено 844,55 млн внутрішньодержавних переказів на суму 728,01 млрд грн (або $19,9 млрд в еквіваленті), середня сума одного переказу в межах України становила 862 грн. Для порівняння за травень-грудень 2022 року переказів було 446,35 млн на 292,6 млрд грн.
Зазначається, що станом на 1 січня поточного року діяльність на території країни здійснювали 35 систем переказу коштів, з яких – 26 резидентських і дев’ять нерезидентських.
Металургійні підприємства України в січні поточного року збільшили виробництво сталі на 91,5% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 544 тис. тонн з 284 тис. тонн, і на 4,6% порівняно з попереднім місяцем, коли було виплавлено 520 тис. тонн.
Водночас Україна зберегла 21-ше місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у грудні-2023 зафіксовано зростання виплавки сталі до січня-2023 у більшості країн першої десятки, крім Китаю, США, Німеччини та Бразилії.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками січня виглядає наступним чином: Китай (77,240 млн тонн, зниження на 6,9% до січня-2023), Індія (12,514 млн тонн, більше на 7,3%), Японія (7,266 млн тонн, зростання на 0,6%), США (6,801 млн тонн, зниження на 0,3%), РФ (6,240 млн тонн, зростання на 1,2%), Південна Корея (5,711 млн тонн, зростання на 1,5%), Туреччина (3,247 млн тонн, зростання на 24,7%), Німеччина (2,9 млн тонн, зниження на 0,9%), Іран (2,603 млн тонн, вищий на 39,3%) і Бразилія (2,520 млн тонн, падіння на 7,2%).
Загалом у січні 2024 року виплавка сталі знизилася на 1,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 148,108 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна в грудні 2023 року збільшила виробництво сталі в 4,9 раза, як порівняти з аналогічним періодом 2022 року, – до 520 тис. тонн зі 106 тис. тонн, але знизила, як порівняти з попереднім місяцем, на 4,8%, коли було виплавлено 546 тис. тонн. Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками грудня мала такий вигляд: Китай (67,440 млн тонн, зниження на 14,9% до грудня-2022), Індія (12,141 млн тонн, + 9,5%), Японія (6,980 млн тонн, + 1,1%), США (6,813 млн тонн, +7,6%), РФ (6 млн тонн, +4, 3%), Південна Корея (5,375 млн тонн, +2,7%), Туреччина (3,224 млн тонн, +21,2%), Іран (2,872 млн тонн, +12,1%), Німеччина (2,631 млн тонн, -2,3%) і Бразилія (2,523 млн тонн, +0,9%).
Загалом у грудні 2023 року виплавка сталі знизилася на 5,3% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 135,666 млн тонн.
За 2023 рік перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Київ повернувся в рейтинг найдорожчих для життя міст, посівши 132-ге місце зі 173, повідомляють у дослідженні Economist Intelligence Unit.
У звіті зазначено, що 2022 року українська столиця не входила до рейтингу через російську агресію, а 2021 року посідала 118-те місце. Через відсутність у дослідженні даних за 2022 рік, ціни в Києві не враховували в розрахунку середньої інфляції.
Дослідження вартості життя в усьому світі (WCOL) проводилося EIU з 14 серпня до 11 вересня 2023 року, на підставі цін на найбільш часто використовувані товари та послуги. У найбільших містах світу за останній рік ціни зросли в середньому на 7,4%, у перерахунку на місцеві валюти. Це трохи повільніше, ніж зростання цін на 8,1% за 2022 рік, але значно вище за тенденції 2017-2021 рр.
Перше-друге місце за дорожнечею життя ділять Сінгапур і Цюріх, третє-четверте Нью-Йорк і Женева. У десятку дорогих міст також входять Гонконг, Лос-Анжелес, Париж, Копенгаген, Тель-Авів і Сан-Франциско. На Західну Європу припадає чотири з десятка найдорожчих міст у рейтингу, причина – постійна інфляція і зростання цін на продукти харчування та одяг разом із підвищенням курсу євро і валют регіону.
Найдешевшим містом у світі, як і раніше, залишається Дамаск (Сирія). У російських містах Москві та Санкт-Петербурзі спостерігається найбільше падіння показників – на 105 позицій до 142-го місця і на 74 позиції – до 147-го місця відповідно.
EIU порівнює понад 400 показників цін більш ніж на 200 продуктів і послуг у 173 містах.
Лідерами страхового ринку України за зібраними чистими страховими преміями в січні-вересні 2023 року стали: СК “АРКС” (2,378 млрд грн), СГ “ТАС” (2,601 млрд грн) і СК “Уніка” (1,984 млрд грн) (усі – Київ).
№ Назва СК Чисті премії Темп приросту Підписані премії Темп приросту Активи Резерви
1 АРКС 2378 +6,8% 2760 +21,5% 5455 2838
2 СГ “ТАС” 2601 +54,7% 2542 +47,7% 3696 2486
3 УНІКА 1984 +9,4% 2381 +23,8% 4557 2114
4 ВУСО 1693 +86,2% 2005 +78% 1726 1087
5 УСГ 1632 +17,2% 2243 -1,2% 3767 2312
6 ІНГО 1466 +34,6% 1993 +64,9% 3527 1889
7 Арсенал Страхування 1323 +5,3% 1599 +42,3 2383 1602
8 Універсальна 1212 +48,3% 1463 +54,7% 2062 1121
9 ПЗУ Україна 1109 +33,1% 1314 +42% 2065 1394
10 НАСК “Оранта” 927,8 +16,2% 1100 +29,6 1535 980,3
11 Гардіан 844,5 +57,2% 1010 +60,5% 996,3 699,3
12 Княжа ВІГ 825,5 +40,7% 1464 +68,9% 1758 1382
13 Прем’єр Гарант Профі 620,4 +26,9 617,5 +25,6% 180,2 19,7
14 Перша 487,4 +59,3% 599,4 +47,7% 926,9 639,9
15 Експрес Страхування 468,5 +12,5% 511,1 +68,5% 715 360,1
16 Колоннейд Україна 355,1 +39% 450,2 65,4% 863 337,7
17 Євроінс Україна 321,3 +9,3% 408 +22,1 1059 647,5
18 Альфа Гарант 298,3 +24,2% 330,9 +37,6% 348,3 294
19 СГ “Оберіг” 293 +47,8% 275,1 +30,7% 278,3 186,8
20 УПСК 282,4 -63,9% 359,7 +0,2% 690,1 267
Державний ПриватБанк у третьому кварталі 2023 року знову очолив список банків із найбільшим чистим прибутком із показником 13 млрд 623,5 млн грн, слідом за ним ідуть ще два державні банки: Ощадбанк – 7 млрд 338,2 млн грн і націоналізований Сенс-Банк – 3 млрд 440,5 млн грн.
Згідно з оприлюдненими Нацбанком України на його сайті даними, у п’ятірці банків із найбільшим чистим прибутком у третьому кварталі також два банки з іноземним капіталом: Райффайзен Банк – 3 млрд 17,1 млн грн і Укрсиббанк – 2 млрд 98,9 млн грн.
Другу п’ятірку сформували державні: приватний український ПУМБ – 2 млрд 4,4 млн грн, іноземна “дочка” ОТП Банк – 1 млрд 893,4 млн грн, державний Укрексімбанк – 1 млрд 619,2 млн грн і ще два банки з іноземним капіталом: Сітібанк – 1 млрд 469,7 млн грн і Креді Агріколь Банк – 1 млрд 299,3 млн грн.
Майже такий самий чистий прибуток отримав за липень-вересень цього року Універсал банк (mono) – 1 млрд 294,4 млн грн, тоді як у Кредобанку, який іде слідом, він уже істотно менший – 594,6 млн грн.
Прибуток понад 300 млн грн за третій квартал отримали ще два банки: А-Банк – 355,2 млн грн і Укргазбанк – 325,0 млн грн.
Серед цих зазначених 14 банків резерви доформували лише чотири: Сенс – 548,0 млн грн, тоді як Сіті, Райф і Креді Агроколь – від 30 млн грн до 20 млн грн, тоді як ПУМБ розформував їх на 1 млрд 413,4 млн грн, mono – 1 млрд 136,6 млн грн, ОТП, А-Банк і Укргаз – від 555 млн грн до 510 млн грн.
Перелік із 7 збиткових банків у третьому кварталі очолив банк Перший інвестиційний банк підсанкційних акціонерів – 33,0 млн грн, близькі збитки і в банків “Кредит-Дніпро” та Привекс-Банк – відповідно 29,8 млн грн і 27,5 млн грн.
Загалом за третій квартал чистий прибуток 63 платоспроможних банків становив 42,33 млрд грн за умови розформування резервів на 5 млрд грн і збільшення загальних активів на 87,25 млрд грн.
Лідерами зі зростання активів стали ті самі три найприбутковіші держбанки: Приват – 36,84 млрд грн, Ощад – 18,26 млрд грн і Сенс – 11,36 млрд грн. Сенсу це дало змогу повернутися в десятку найбільших за активами банків, з якої він випав у червні перед націоналізацією, і відразу на 8-ме місце.
Найбільше активи в третьому кварталі знизилися в Укрексіма – на 15,65 млрд грн, Південного – на 6,99 млрд грн і Укргазу – на 1,54 млрд грн, а загалом 23 банки показали зниження активів.
За третій квартал банки наростили портфель ОВДП на 23,56 млрд грн, і лідерами тут стали Сіті – 4,61 млрд грн і Укргаз – 4,48 млрд грн, за якими ТАСкомбанк, ПУМБ і МІБ – від 2,5 млрд грн до 2,1 млрд грн.
Найбільше скоротили вкладення в ОВДП за липень-вересень Укрексім – 2,45 млрд грн, Сенсс – 1,24 млрд грн, Приват – 0,7 млрд грн і Перший інвестиційний банк – 0,48 млрд грн.
Загалом за підсумками дев’яти місяців цього року найприбутковішим банком із великим відривом залишається ПриватБанк – 43,37 млрд грн, або 39,5% від усього чистого прибутку банківської системи за цей період.
Ощад за січень-вересень отримав 14,18 млрд грн чистого прибутку, Райф – 6,14 млрд грн, ПУМБ – 5,68 млрд грн, Укрсиббанк – 5,66 млрд грн, Сенс – 5,58 млрд грн, ОТП Банк – 4,75 млрд грн, Сіті – 4,23 млрд грн, Укрексім – 3,60 млрд грн.
Серед 12 банків, чий чистий прибуток за дев’ять місяців перевищив 2 млрд грн, також Укргаз – 2,92 млрд грн, Універсал (mono) – 2,86 млрд грн і Креді Агріколь – 2,29 млрд грн.
